Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Охорона громадського порядку співідносини публічного та приватних співвідносин.
Актуальність:
Діфініції:
Громадський порядок — урегульована правовими та іншими соціальними нормами система суспільних відносин, що забезпечує захист прав і свобод громадян.
Органи внутрішніх справ — це правозахисні органи державної виконавчої влади, які беруть участь у здійсненні внутрішніх та зовнішніх функцій держави.
Проблематика:
Процес державотворення в Україні на сучасному етапі здійснюється на засадах побудови правового, суверенного, демократичного суспільства, в якому домінують загальнолюдські цінності. Основний Закон держави визначив людину, її життя й здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпеку найвищою соціальною цінністю (ст. 3).
У результаті реформування суспільних орієнтирів, як зазначає професор В. Авер’янов, змінилася і діяльність держави. В основі державної політики мають бути людина, її інтереси. Отже, необхідно сформувати людино-центристську ідеологію державної діяльності, згідно з якою держава повинна, умовно кажучи, «служити» інтересам громадян.
України, органи судової влади, органи державного управління на місцях та правоохоронні органи. Безперечно, перелік був би неповним без інституту Президента України, який також істотно впливає на формування правопорядку в державі.
Сучасний стан охорони громадського порядку в державі та чинна система органів внутрішніх справ України не є досконалими і потребують науково обґрунтованого оновлення. Діапазон проблем, які найближчим часом необхідно розв’язувати, є надзвичайно широким, тому реформування діяльності міліції громадської безпеки буде тривалим і складним.
Керівництво Міністерства внутрішніх справ України приділяє належну увагу охороні громадського порядку. 2009 рік названо роком протидії вуличній злочинності та злочинам проти особистого майна громадян і, зокрема, роком патрульної служби. Працівники цього підрозділу завжди мали вагомі здобутки в організації та охороні громадського порядку. Так, за 2008 рік працівниками патрульної служби на території держави було розкрито 14 тисяч 439 злочинів.
Охорона громадського порядку є одним із головних завдань працівників підрозділів міліції громадської безпеки МВС України.
Органи місцевого самоврядування попри скасування Верховною Радою ст. 7-1 Закону «Про міліцію» щодо діяльності місцевої міліції, змушені створювати своїми рішеннями підрозділи з охорони громадського порядку та відповідно матеріально забезпечувати їх. Наприклад, у вересні 2006 р. на засіданні Донецької міської ради було прийнято рішення про створення при міській раді інспекції з благоустрою та екології. Штат цієї інспекції становить — 50 посад. До її компетенції належать питання благоустрою, санітарного стану території, дотримання чистоти та порядку в Донецьку, правил торгівлі на ринках та інші повноваження. Позитивний досвід роботи Донецької інспекції з благоустрою та екології не міг залишитися непоміченим: аналогічні підрозділи створено або планується створити також в інших населених пунктах держави.
На нашу думку, ступінь взаєморозуміння міліції та населення є одним з індикаторів соціально-політичної ситуації у державі. Міліція уособлює в очах людей правопорядок, встановлений законом, виступає інструментом влади. Негативна оцінка населенням діяльності міліції свідчить про його ставлення до чинних законів і до органів управління. Якщо влада неспроможна забезпечити громадський порядок через різні обставини (часто об’єктивні), то потрібно ширше використовувати можливості територіальної громади. Саме у співпраці з територіальною громадою органи правопорядку зможуть забезпечити належний рівень громадського порядку в державі.
Закордонний досвід:
Аналіз функціональної діяльності поліції зарубіжних країн дозволяє виділити ряд моментів. Незважаючи на організаційно-правову самостійність поліції , застосування загальнонаціональних законів залишається її найважливішим обов'язком . Крім того поліція зобов'язана представляти «нагору » інформацію про стан правопорядку і законності в роботі. У США , наприклад , поліцейська система нагадує , за висловом американських юристів , « листковий торт ». Його товстий шар - поліцейські органи ( 800 тис. осіб). Шар тонший - 40 штатних поліцейських структур. Третій, самий тонкий шар - різні федеральні поліцейські агентства ( 100 тис. осіб) , які застосовують федеральні закони.
Висновки:
Отже, навчальні заклади потрібно активніше залучати до вирішення цього питання. На нашу думку, доцільно запровадити систематичний моніторинг з питань охорони правопорядку територіальною громадою, об’єднавши зусилля юристів, політологів, соціологів. Окрім того, разом із Міністерством освіти і науки, освітніми управліннями на місцях необхідно проаналізувати навчальні програми зі спеціальних дисциплін «Адміністративна діяльність», «Охорона громадського порядку», «Права і свободи громадян» та деяких інших, які вивчають у спеціалізованих юридичних ВНЗ, щодо відповідності їх суспільним інтересам та підготувати відповідні науково-практичні рекомендації.
Запрошуємо читачів обмінятися думками щодо розв’язання зазначених проблем. Це допоможе вдосконалити організацію охорони громадського порядку державними та недержавними структурами, адже попереду в нас фінальна частина Чемпіонату Європи 2009 року серед юнаків та чемпіонат Європи з футболу 2012 року.
Джерела
1. Авер’янов В. Б. Нова доктрина українського адміністративного права: концептуальні позиції // Право України. — 2006. — № 5. — С. 11—17.
2. Вартові нашого спокою. Або кілька замальовок із життя патрульної служби // http: //www. imzak. org. ua/index. php/N8-9/m 1237197577
3. Короткий тлумачний словник української мови / Уклад.: Д. Г. Гринчишин, Л. П. Гумацька, В. Л. Карпова та ін.; Відп. ред. Я. Л. Гулицька. — К.: Рад. школа, 1978. — 296 с.; Ожегов С. И. Словарь русского языка / Под ред. чл-кор. АН СССР Н. Ю. Шведовой. — 18-е изд., стереотип. — М., 1986. — 797 с.; Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2001. — 1440 с.
4. Юридичні терміни. Тлумачний словник / В. Г. Гончаренко, П. П. Андрушко, Т. П. Бозанова та ін.; За ред. В. Г. Гончаренка. — 2-ге вид., стереотип. — К.: Либідь, 2004. — 320 с.