Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

Подписываем
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Криворізький медичний коледж
ЗОШИТ
для самостійної роботи
з дерматології та венерології
для студентів спеціальності «Лікувальна справа»
П.І.Б. студента /_______________________________/
Група /_______________________________/
Викладач: Спірєва Валентина Іванівна
Кривий Ріг
2012-2013 н.р.
ПЕРЕДМОВА
У 90-х роках минулого століття в Україні утворилася складна епідеміологічна ситуація щодо інфекційних захворювань, зокрема заразних захворювань шкіри та хвороб, що передаються статевим шляхом.
Значного поширення набули захворювання, що передаються статевим шляхом, другого покоління: хламідіоз, мікоплазмоз, цитомегаловірусна інфекція.
Актуальною проблемою для України залишається досить високий рівень захворюваності на такі гострозаразні хвороби шкіри, як короста, мікроскопія, трихофітія.
Хвороби шкіри мікоз, дерматит, екзема, псоріаз уражують значну частину населення. Все частіше діагностують такі тяжкі дерматози, як пухирчатка, дерматит Дюрінга.
Високою залишається потреба населення у кваліфікаційній спеціалізованій дерматовенерологічній допомозі.
Після вивчення дисципліни студенти повинні знати:
Студенти повинні вміти:
Студенти мають бути поінформовані про:
Після вивчення дисципліни проводиться диференційований залік.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
ТЕМА №1 «Анатомія і фізіологія шкіри. Методи дослідження хворого, що застосовуються в дерматології. Принципи загального та місцевого лікування. Питання деонтології в практиці дерматовенеролога. Побічна дія лікарських засобів»
План:
Кількість годин: 2
Актуальність теми: Останнім часом дуже поширилась шкірна патологія, тому середній медичний працівник повинен бути обізнаним у клінічних проявах шкірної патології, шляхах передачі, методах обстеження, які треба провести для встановлення діагнозу. Також фельдшер повинен розумітися на алергійних захворюваннях, їх клінічних проявах, невідкладних станах, які можуть виникнути під дією алергена, а також повинен своєчасно встановити діагноз та надати невідкладну допомогу. Також середній медичний працівник повинен знати побічну дію лікарських засобів. Велику роль в роботі з пацієнтами відіграє знання етики взаємовідносин і деонтології серед медичного персоналу, та збереження лікарської таємниці.
Опрацювати літературу за підручниками:
Питання для самоконтролю:
1. Із скількох шарів складається шкіра? __________________________________________ 2. Напиши шари епідермісу: ____________________________________________________
____________________________________________________________________________
3. Що відноситься до придатків шкіри? __________________________________________
____________________________________________________________________________
4. Які існують різновиди потових залоз? _________________________________________
5. Перелічи функції шкіри: ____________________________________________________
____________________________________________________________________________
5. Опиши вікові особливості шкіри: _____________________________________________
____________________________________________________________________________
6. Що таке деонтологія і які особливості патронажної роботи треба ураховувати при роботі з певною групою пацієнтів? _____________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
7. Які існують принципи лікування дерматологічних хворих? _______________________
____________________________________________________________________________
8. Що входить в поняття комплексного лікування? ________________________________
____________________________________________________________________________
9. Які методи включає в себе загальне лікування? _________________________________
____________________________________________________________________________
Назви побічні дії антибіотиків: _________________________________________________
____________________________________________________________________________
Які патологічні стани або захворювання можуть виникнути після довготривалого прийому глюкокортикостероїдів? _______________________________________________
____________________________________________________________________________
Перелічи чинники, від яких залежить успіх місцевої терапії: ________________________
____________________________________________________________________________
Опиши показання та протипоказання для накладання примочок: ____________________
____________________________________________________________________________
Чому накладання примочок протипоказано дітям до 2 років? ________________________
____________________________________________________________________________
Тестові завдання по темі «Анатомія і фізіологія шкіри. Методи дослідження хворого, що застосовуються в дерматології. Принципи загального та місцевого лікування. Питання деонтології в практиці дерматовенеролога. Побічна дія лікарських засобів»
Примітка: в тестах можливі декілька варіантів правильних відповідей
1. Шари епідермісу:
2. Роговий шар містить:
3. Для клітин базального шару не є властивим:
4. У дермі розрізняють такі шари:
1. Сосочковий і сітчастий;
2. Шипований та зернистий;
3. Сосочковий та зернистий;
4. Базальний та роговий.
5. Кровоносні сосуди розміщуються в:
6. Первинний морфологічний елемент:
7. Вторинний морфологічний елемент:
8. Сосудиста пляма це:
9. Пустотними (порожнинними) є всі наведені морфологічні елементи висипу:
10. Результатом горбика є:
11. Меланін синтезують клітини:
ВІДПОВІДІ НА ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ з теми «Анатомія і фізіологія шкіри»
Номер тестового завдання |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
Номер відповіді |
, |
Тема №2: «Основи охорони праці в галузі»
План:
Кількість годин: 2
Актуальність теми: Оскільки багато хвороб, які мають шкірні прояви, мають інфекційне походження, передаються при прямому і непрямому контактах, питання охорони праці в дерматовенерології стоїть дуже гостро. Середній медичний працівник повинен добре розумітися на етіологічних факторах, які призводять до виникнення захворювання, знати шляхи передачі, джерело інфекції. Середній медпрацівник повинен бути ознайомленим з засобами індивідуального захисту при наданні допомоги хворим з гострозаразними шкірними та венеричними хворобами, вміти користуватися цими засобами. Також треба відповідально відноситися до виконання правил техніки безпеки.
Література для опрацювання опорний конспект (надається нижче)
ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ
Охорона праці являє собою систему правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, що спрямовані на збереження життя, здоровя, працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Серед основного переліку законодавчих актів з питань охорони праці головним є Закон України «Про охорону праці», прийнятий Верховною Радою України 14.10.1992р.
Працівник у ході виконання трудових та професійних обовязків зобовязаний (стаття 14):
Роботодавець має право в установленому законом порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обовязкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобовязаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.
Роботодавець зобовязаний забезпечити за свій рахунок проведення позачергових медичних оглядів працівників:
Інфекційний контроль це система ефективних організаційних, профілактичних і протиепідемічних заходів, спрямованих на попередження виникнення і розповсюдження госпітальних інфекцій, який базується на результатах епідеміологічної діагностики.
Мета інфекційного контролю зниження захворюваності, летальності і економічного збитку від госпітальних інфекцій. Це загальна мета для усього стаціонару. А що стосується шкірно-венеричного відділення, то доцільно її конкретизувати з уточненням, за рахунок чого повинно відбуватися зниження захворюваності наприклад, за рахунок введення безпечних алгоритмів діагностичних та лікувальних процедур, ефективних методів дезінфекції і стерилізації тощо.
Система інфекційного контролю покликана поліпшити якість медичної допомоги, забезпечити збереженість здоровя пацієнтів та персоналу.
Основні задачі програми інфекційного контролю:
Види інструктажів
За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.
ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ МЕДИЧНОГО ПЕРСОНАЛУ
І. Загальні положення 1.1. Дана інструкція є чинною для всіх медичних працівників (МП). МП допускаються до роботи після проходження вступного інструктажу, що проводиться інженером з охорони праці при прийомі на роботу, первинного інструктажу на робочому місці, що проводиться зав. відділенням та повторних (1 раз на 6 місяців) інструктажів. 1.2. Недотримання вимог цієї інструкції може призвести до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності. 1.3. МП може бути відсторонений від роботи завідувачем відділення при виявленні будь-яких порушень положення інструкцій з охорони праці; неправильній експлуатації приладу (може бути допущений після проведення повторного інструктажу) та при виявленні несправності в роботі апаратури (забороняється подальша її експлуатація). 1.4. МП забезпечується санітарним одягом (халат, шапочка, гумові рукавички, при необхідності спецодягом і спецвзуттям, індивідуальними засобами захисту). 1.5. МП зобовязаний: - дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку; - без дозволу не покидати своє робоче місце; - не залишати без нагляду включені електричні, газові та інші апарати; - виконувати інструкції з охорони праці, протипожежної безпеки, електробезпеки, вказівки зав. відділенням. 1.6.При виконанні роботи МП повинні користуватися спеціальним одягом (халати, тапочки, головні убори, маски, гумові рукавички тощо). З метою уникнення інфікування працівників від хворих слід суворо дотримуватись правил особистої гігієни та санітарно-протиепідемічних правил і календаря профілактичних щеплень. ІІ. Вимоги техніки безпеки перед початком роботи Приступаючи до роботи, МП повинні: 2.1. Перевірити наявність необхідного освітлення у всіх приміщеннях; 2.2. Звернути увагу на можливість пошкодження зєднувальних елементів електромережі (розетки, вилки, шнури, вимикачі) у кабінетах та допоміжних кімнатах та справність ізоляції заземлення; 2.3. Перевірити, чи справні електроприлади, визначити тривалість та доцільність їх роботи; 2.4. Переконатися у наявності вільного доступу до запасних виходів на випадок надзвичайних ситуацій; 2.5. У випадку виявлення будь-яких відхилень, несправностей, пошкоджень негайно повідомити заступника головного лікаря по АГЧ, інженера по техніці безпеки. ІІІ. Вимоги техніки безпеки під час роботи 3.1. Впродовж робочого часу МП зобовязані дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку, інструкції з охорони праці, слідкувати за її дотриманням. 3.2. При виявленні порушень вимог техніки безпеки (несправність електричного обладнання, порушена електроізоляція, обірваний дріт, відєднанне заземлення, пошкоджений електророзподільний щит), а також про нещасний випадок слід негайно поставити до відома заступника головного лікаря по АГЧ, спеціаліста з охорони праці, в останньому випадку також головного лікаря. 3.3. Під час роботи з апаратурою, електроприладами дотримуватися інструкцій по їх експлуатації, не працювати з несправними приладами, а також дотримуватися наступних вимог: 3.3.1. Не залишати ввімкненим будь-який електричний чи газовий прилад без нагляду; 3.3.2. Не користуватися первинними засобами пожежегасіння не за призначенням; 3.3.3. Не перекривати та не захаращувати запасні виходи з відділення, лікарні; 3.3.4. Не користуватися несправними розеткою, вилкою, пошкодженим електричним шнуром; 3.3.5. Не вмикати електричні прилади при виявленні ушкодження системи заземлення; 3.3.6. Не користуватися електричними приладами при відсутності захисних засобів (гумових килимків, надійної ізоляції, заземлення тощо); 3.3.7. Не торкатися вологими руками електроприладів; 3.3.8. Не працювати на висоті (драбинах, підвіконнях) без додаткових засобів безпеки; 3.3.9. Не працювати без гумових рукавиць та спеціальних фартухів з кровю хворих, їх виділеннями, не виконувати гнійні перевязки; 3.3.10. Не користуватися несправними засобами для транспортування хворих; 3.3.11. Не створювати протягів у приміщенні; 3.3.12. Не курити у приміщенні відділення та лікарні; 3.3.13. Не налагоджувати самовільно медичне обладнання, електроме-режу і не доручати це стороннім особам; 3.3.14. Не користуватися відкритим вогнем у приміщенні; 3.3.15. При використанні кисню дотримуватися відповідних інструкцій. ІV. Після закінчення роботи 4.1. Після закінчення роботи МП повинен перевірити, чи вимкнені всі газові і електроприлади, освітлення, в роботі яких немає необхідності, закрити крани, вікна. 4.2. Привести в порядок своє робоче місце, передати його черговому персоналу по зміні. 4.3.Дотримуватися особистої гігієни. V. Вимоги техніки безпеки в аварійних ситуаціях При виникненні аварійної ситуації (вибуху, пожежі тощо) МП і завідувач відділенням зобовязаний: 5.1. Припинити роботу; 5.2. Попередити працюючих про небезпеку; 5.3. Поставити до відома головного лікаря, заступника головного лікаря по АГЧ, інженера з техніки безпеки; 5.4. При виникненні пожежі діяти згідно з інструкцією (дії персоналу на випадок пожежі); 5.5. При необхідності провести евакуацію хворих і майна з відділення згідно з планом евакуації; 5.6. При нещасних випадках надавати невідкладну допомогу згідно з інструкцією і негайно доповісти головному лікарю, інженеру з техніки безпеки, зберегти ситуацію такою, при якій стався нещасний випадок. |
ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ДЛЯ МЕДИЧНОГО ПЕРСОНАЛУ:
Для персоналу мають бути передбачені:
а) окрема гардеробна (типу пропускника) з трьох приміщень - одне для зберігання домашнього одягу, друге - для спецодягу, третє - для душової. Приміщення для особистого одягу і спецодягу обладнуються шафками;
б) окремі вбиральні (або шлюзовані, оснащені вмивальником з ліктьовим краном), мають бути ніжний педальний спуск води з водонабірного бачка в каналізацію; необхідно передбачити електрорушник та самостійне зачинення зовнішніх дверей;
в) скрізь, де персонал має контакти з заразним матеріалом, повинні бути мило, щітки для миття рук, рушник та дезінфікуючі розчини для знезараження рук;
г) окремий посуд для прийому їжі, стерилізується кипятінням.
Правила виконання медичним і обслуговуючим персоналом санітарно-гігієнічного режиму і вимоги охорони праці
Персонал, який обслуговує інфекційних хворих, зобовязаний беззастережно виконувати цілий ряд правил санітарно-гігієнічного режиму та вимог ТБ.
Це стосується, насамперед, вимог носіння спецодягу, обовязкового миття в душі після закінчення роботи, правил зберігання спецодягу, вимог особистої гігієни та ін. Наприклад, при наявності на руках порізів та подряпин необхідно одягати гумові рукавички, які після закінчення роботи підлягають знезараженню.
Обслуговуючому персоналу забороняється: а) сідати на ліжко хворих, б) зявлятися у відділенні без спецодягу, в) виходити у спецодязі за межі відділення або надягати верхній одяг на спецодяг, або виносити спецодяг додому з будь-якою метою, г) зявлятися у спецодязі в столовій або буфеті, д) користуватися туалетом, призначеним для хворих, посудом та іншими речами, що є в користуванні хворих, е) приймати їжу в палатах, коридорах і лабораторіях, ж) вживати харчові продукти та залишки харчів від хворих, з) палити в палатах, коридорах і лабораторіях. |
Для пиття води в персоналу має бути окремий посуд.
Надання першої медичної допомоги:
Індивідуальні засоби захисту
Якщо небезпека інфікування на робочому місці після впровадження загальних технічних засобів захисту і правил техніки безпеки зберігається, то роботодавець зобовязаний безкоштовно надати своїм працівникам індивідуальні засоби захисту. Ці засоби потрібно зберігати в легкодоступному місці.
Намагайтеся запобігти інфікуванню збудниками, що передаються з кровю, уникаючи:
Під час виконання професійних обовязків необхідно дотримуватися техніки безпеки, зокрема використовувати на робочому місці різні засоби захисту та захисні пристосування:
Питання для самоконтролю:
1. Перелічи види інструктажів з охорони праці: ___________________________________
____________________________________________________________________________
2. Дай визначення інфекційному контролю: ______________________________________
____________________________________________________________________________
3. Зобовязання медичного працівника під час виконання службових обовязків: _______
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
4. Назви індивідуальні засоби захисту медичного працівника: _______________________
____________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________
5. Опиши надання невідкладної допомоги при забрудненні слизових оболонок патогенним матеріалом: _______________________________________________________
____________________________________________________________________________
6. Чого треба уникати для запобігання інфікування збудниками, що передаються з кровю? _____________________________________________________________________
____________________________________________________________________________
План:
Кількість годин: 4
Актуальність теми: Алергійні захворювання займають одне з перших місць серед шкірної патології, особливо зросла алергічна захворюваність на підприємствах, тому середній медичний працівник повинен бути добре обізнаним у клінічних проявах дерматозів, причинах, які зумовлюють розвиток патології, і факторах, які сприяють розвитку шкірної патології. Також треба відрізняти професійні захворювання від професійних ознак, оскільки тактика ведення таких пацієнтів відрізняється. Важливу роль у запобіганні токсикодермії відіграє знання середнім медичним персоналом правила прийому пацієнтами лікарських засобів.
Опрацювати літературу за підручниками:
ПРИМІТКА: Шкірний свербіж проявляється вираженим свербежем та слідами розчухувань, унаслідок чого утворюються екскоріації, зони пігментації, рубці, ліхеніфікація та піодермії. Нігтьові пластинки пальців рук стають полірованими, вільний край їх стирається.
Етіологічними чинниками свербежу як самостійного захворювання а не симптому інших дерматозів, можуть бути вісцеральні розлади, токсичні чинники, аутоінтоксикація, похилий вік, ендокринні захворювання, хвороби крові, гельмінтози.
Лікування:
Питання для самоконтролю:
Дай визначення професійним хворобам шкіри: ____________________________________
____________________________________________________________________________
Дай визначення професійним ознакам і перелічи, що відноситься до цієї патології: _____
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Опиши клінічні прояви професійної екземи: _____________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Дай визначення токсикодермії: _________________________________________________
____________________________________________________________________________
Опиши клінічну картину синдрому Лайєлла: _____________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Що таке нейродерматози? _____________________________________________________
____________________________________________________________________________
Опиши дифузний нейродерміт: _________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Шкірний свербіж: етіологічні чинники і лікування ________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Який первинний елемент виникає при кропивянці? _______________________________
Дай визначення набряку Квінке: ________________________________________________
Напиши етапи надання невідкладної допомоги при набряку Квінке: _________________
____________________________________________________________________________
Тестові завдання по темі «Професійні захворювання шкіри. Токсикодермія. Нейродерматоз. Кропивянка, набряк Квінке»
1. Який з перерахованих препаратів сприяє розвитку обмеженої токсикодермії?
2. Вказати неправильну дію медперсоналу при догляді за хворим з синдром Лайєлла в реанімаційному відділенні:
3. Після вживання анальгіну з приводу зубного болю, на шкірі тулуба та кінцівок у чоловіка зявилися яскраво-червоні еритематозні плями неправильної форми, схильні до злиття, які супроводжуються інтенсивним свербежем. Які дерматоз виник у пацієнта?
4. Токсикодермія характеризується:
5. Причиною токсичної дії ліків є все назване, окрім:
ЗАДАЧА №1. Після вживання однієї таблетки амідопірину з приводу простудного захворювання у пацієнта протягом 4-5 годин підвищилась температура до 400, зявилось загальне нездужання, на шкірі тулуба, кінцівок і на слизових оболонках раптово почали зявлятися великі червоні плями, на тлі яких виникали різних розмірів пузирі з вялою покришкою. Пузирі швидко лопалися з утворенням великих еродованих ділянок. Ураження на шкірі нагадували опіки другого ступеню. Симптом Нікольського позитивний. Встановіть попередній діагноз. Ваша лікувальна тактика?
ЗАДАЧА №2. Пацієнт звернувся зі скаргами на свербіння і висипання на шкірі тилу кистей, яке помітив 4 дні тому. Захворів уперше. Протягом останніх місяців виконує роботу маляра. Обєктивно: шкіра тилу кистей і пальців різко рожевого кольору, трохи набрякла. Вогнища зі схильністю до периферійного росту, без чітких меж. Назвати попередній діагноз. Які додаткові обстеження треба провести для уточнення діагнозу.
ВІДПОВІДІ НА ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ з теми: «Захворювання придатків шкіри. Доброякісні і злоякісні новоутворення шкіри. Червоний плескатий лишай. Пітиріаз рожевий Жибера»
№ тестового завдання |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
№ відповіді |
|||||
ЗАДАЧА №1 |
|||||
ЗАДАЧА №2 |
Тема №4. «Червоний плоский лишай. Рожевий лишай Жібера»
План:
Кількість годин: 2
Актуальність теми: Останнім часом серед населення різко поширилися шкірні хвороби з незясованою етіологією. Серед них особливу увагу треба приділити червоному плоскому лишаю та рожевому лишаю Жібера, оскільки ці захворювання виникають як у людей підліткового та молодого віку, так і у людей середнього віку. І для цієї хвороби характерний циклічний перебіг, постійний рецидивуючий перебіг. Ці захворювання привертають увагу тим, що мають особливості хронічного перебігу у пацієнтів дитячого віку.
Опрацювати літературу за підручниками:
Питання для самоконтролю:
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________
_______________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________
Тестові завдання для самоконтролю з теми «Червоний плоский лишай. Рожевий лишай Жібера»
ВІДПОВІДІ НА ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ з теми «Червоний плоский лишай. Рожевий лишай Жібера»
Номер тестового завдання |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Номер відповіді |
Тема №5 «Хвороби волосся, потових і сальних залоз шкіри. Новоутворення шкіри. Клінічні ознаки дерматиту Дюрінга»
План:
Кількість годин: 2
Актуальність теми: Широкого розповсюдження останнім часом набула проблема новоутворень шкіри. Останні два роки гостро стоїть питання підвищення сонячної активності і в багатьох країнах світу меланома посіла майже перше місце серед злоякісних захворювань. Хвороби волосся, потових і сальних залоз завжди мали достатнє розповсюдження, особливо серед пацієнтів підліткового віку, а оскільки ця патологія має ще і косметичну проблему, то її рішення набуває великого значення.
Опрацювати літературу за підручниками:
Питання для самоконтролю:
______________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________
_______________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________
_______________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________
Тестові завдання з теми «Хвороби волосся, потових і сальних залоз. Новоутворення шкіри. Клінічні ознаки дерматиту Дюринга. »
1. Найчастіша локалізація доброякісних пухлин шкіри:
2. Для герпетиформного дерматиту Дюрінга характерно:
3.Для герпетиформного дерматиту Дюрінга характерно:
ЗАДАЧА № 1.Пацієнт віком 63 роки звернувся на прийом зі скаргами на появу на боковій поверхні носа невеликої виразки, яка не гоїться і час від часу кровоточить. Уперше помітив утворення 4 роки тому. Лікувався самостійно різними мазями. Обєктивно: на боковій поверхні носа спостерігається утворення завбільшки з горошину, вкрите геморагічною кіркою; якщо шкіру натягнути, навколо утворення помітний щільний незапальний валик. Вистави попередній діагноз. Який спосіб лікування можна запропонувати?
ЗАДАЧА №2 Пацієнт скаржиться на появу висипів на шкірі тулуба та розгинальних поверхонь кінцівок, що супроводжується помірним свербежем. Самолікування зводилося до змазування висипу розчином йоду, після чого висип значно поширився і став численнішим. Загальний стан хворого незначно погіршений.
Обєктивно: висип має поширений симетричний характер, розташований на шкірі тулуба. Висип поліморфний, представлений еритематозними плямами, пухирями, пухирцями з прозори каламутним вмістом, папулами, ерозіями. Симптом Нікольського негативний, акантолітичні клітини в мазках-відбитках відсутні. Встанови і обґрунтуй діагноз. Клінічне підтвердження даного захворювання.
ВІДПОВІДІ НА ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ з теми «Хвороби волосся, потових і сальних залоз. Новоутворення шкіри. Клінічні ознаки дерматиту Дюрінга.»
Номер тестового завдання |
1 |
2 |
3 |
Номер відповіді |
|||
ЗАДАЧІ №1 |
|||
ЗАДАЧА №2 |
Тема №6 «Гноячкові захворювання шкіри»
План:
Кількість годин: 4
Актуальність теми. Піодермії завжди займали одне із ведучих місць серед шкірних захворювань і як самостійні хвороби і як ускладнення шкірної патології. Тому знання етіології, клініки, особливостей піодермій і методів лікування має велике значення. Особливу увагу треба приділити тому, що піодермії часто виникають у періоді новонародженості, а також відмінності перебігу у дитячому віці.
Опрацювати літературу за підручниками:
Питання для самоконтролю:
______________________________________________________________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
Ознаки |
Стрептодермія |
Стафілодермія |
Типова локалізація |
||
Звязок з придатками шкіри |
||
Звьязок зі статтю та віком |
||
Форми захворювання, що найчастіше спостерігаються |
||
Контагіозність |
||
Характер гною |
Тестові завдання для самоконтролю з теми «Гноячкові захворювання шкіри»
1. Елемент висипки, який містить гній:
2. У хворого фурункульоз. Яка група препаратів показана?
3. У дитини імпетиго. Яка мазь показана?
4. У двох дітей з однієї сімї на шкірі обличчя жовто-бурі кірочки, під ними гній, ерозії. Про яку хворобу слід подумати?
5.Який препарат призначають перед введенням пеніциліну з метою попередження алергійних реакцій?
6. Які елементи висипки при стафілококовій піодермії?
7. Що собою являє карбункул?
ЗАДАЧА №1. Під час огляду в приймальному відділенні у хворого на шкірі підборіддя, верхньої губи та щік під бородою та вусами виявлено численні запальні міліарні фолікулярні папули, деякі з яких вкриті зеленуватими або брудно-жовтими кірками, під якими помітні ерозивні поверхні. Хворого непокоїть незначний свербіж, періодичне печіння в уражених ділянках. Хворіє більше 5-ти років. Відчув полегшення стану після того, як почав носити вуса і бороду.
Встановіть попередній діагноз. Поясніть патогенез цього захворювання. Що можна рекомендувати хворому для запобігання загострення захворювання? Складіть план лікування.
ВІДПОВІДІ НА ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ з теми «Гноячкові захворювання шкіри»
Номер тестового завдання |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Номер відповіді |
|||||||
Задача |
|
Тема №7 «Дерматозоонози. Туберкульоз шкіри. Лепра»
План:
Кількість годин: 4
Актуальність теми. Захворювання на туберкульоз, в тому числі і на туберкульоз шкіри останнім часом здобули епідемічний характер. Тому медичний працівник повинен бути обізнаним в епідеміологічній обстановці з приводу туберкульозу, знати клінічні прояви туберкульозу шкіри, знати які заходи проводити у вогнищі інфекції щоб вчасно запідозрити хворобу, обстежити пацієнта, ізолювати хворого і провести всі необхідні заходи для попередження розповсюдження інфекції. Також широкого розповсюдження набули короста та педикульоз. І з приводу цих захворювань середній медичний працівник повинен знати як клінічні прояви, так і методи боротьби з цими хворобами.
Опрацювати літературу за підручниками:
Питання для самоконтролю:
_______________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________
_______________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________
Тести для самоконтролю з теми «Дерматозоонози. Туберкульоз шкіри. Лепра»
1. Збудником корости являється:
2. Шляхи розповсюдження корости:
3. У 2-річної дитини свербляча висипка на кистях, долонях і підошвах у вигляді червоних набряклих вузликів. Свербіж посилюється вночі. Про яку хворобу слід подумати?
4. У хворого короста. Яку мазь використовують?
5. Хворий відчуває свербіж у ділянці лобка, шкіра змінена. Про яку хворобу слід подумати?
6. У дитини розповсюджене імпетиго, окрім того, виражена сверблячка, що посилюється вночі. Про яку хворобу слід подумати?
7. Хвора скаржиться на свербіж голови, шкіра не змінена. Про яку хворобу слід подумати?
ЗАДАЧА №1. Під час госпіталізації в стаціонар у приймальному відділенні у хворого на шкірі живота, сідниць, променево-запясткових суглобів та бокових поверхонь пальців рук виявлено висипи, що представлені міліарними парними папуло-везикулами з кровяними кірочками на поверхні та екскоріаціями. Хворий відчуває свербіж шкіри, який зявився одночасно з висипаннями і значно посилюється увечері та вночі. З анамнезу зясовано, що 10 днів тому він прибув з відрядження, де проживав у гуртожитку.
Встановіть попередній діагноз. Намітьте план лікування. Вкажіть строки відомих вам методик лікування цього захворювання.
ВІДПОВІДІ НА ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ з теми «Дерматозоонози. Туберкульоз шкіри»
Номер тестового завдання |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Номер відповіді |
|||||||
ЗАДАЧА |
. |
Тема №8 «Загальна характеристика перебігу сифілісу. Діагностика, лікування, контроль виліковності хворих на сифіліс»
План:
Кількість годин: 2
Актуальність теми. Захворювання на сифіліс дуже поширені в наш час і тому знання характерних рис перебігу сифілісу, методів його діагностики, контролю виліковності хворих на сифіліс мають велике значення для медичних працівників. Треба володіти методами лікування, знати клінічні прояви, щоб запобігти інфікуванню під час виконання лікарських призначень.
Опрацювати літературу за підручниками:
Питання для самоконтролю:
1. Дай визначення сифілісу: ___________________________________________________
____________________________________________________________________________
2. Перелічи періоди перебігу хвороби: ___________________________________________
3. Що є джерелом зараження сифілісом? _________________________________________
4. Шляхи передачі сифілітичної інфекції: ________________________________________
____________________________________________________________________________
5. Чому захворюваність на сифіліс останнім часом зростає? ________________________
____________________________________________________________________________
6. Опиши інкубаційний період сифілісу: _________________________________________
____________________________________________________________________________
7. Які субєктивні і обєктивні симптоми захворювання супроводжують інкубаційний період? ______________________________________________________________________
8. Як підтвердити діагноз в період первинного серонегативного сифілісу? _____________
____________________________________________________________________________
9. Що таке серологічна реакція і що вона дозволяє виявити? _________________________
____________________________________________________________________________
10. Які існують критерії виліковності сифілісу? ___________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Тести для самоконтролю з теми «Загальна характеристика перебігу сифілісу. Діагностика, лікування, контроль виліковності хворих на сифіліс»
1. Яка середня тривалість інкубаційного періоду сифілісу?
2. Яка середня тривалість серонегативного періоду сифілісу?
3. Яка середня тривалість серопозитивного періоду сифілісу?
4. Найефективніший препарат для лікування сифілісу:
5. Наявність якої небезпечної для життя хвороби необхідно обстежувати хворих на сифіліс?
6. Як називається лікування хворих в інкубаційний період сифілісу без клінічних проявів?
7. У хворого на статевому члені неболюча ерозія, в паху щільний неболючий лімфовузол. Про що можна подумати?
8. У хворого фімоз зі значним набряком. Хворий не обстежений. Які примочки йому показані?
9. Яка середня тривалість вторинного сифілісу у нелікованих випадках?
10. Для сифілітичної розеоли характерно:
11. Який різновид папул вторинного періоду сифілісу є дуже заразливим?
12. Яка найчастіша локалізація широких сифілітичних кондилом?
13. Із поверхні яких папул можна взяти матеріал для дослідження на бліду трепонему?
14. У хворого підозрюють ранній латентний сифіліс. Що необхідно взяти у нього для лабораторного підтвердження сифілісу?
ЗАДАЧА: Хвора 30-ти років скаржиться на дискомфорт у ділянці зовнішніх статевих органів, що зявився декілька днів тому. Обєктивно: в ділянці правої великої соромітної губи виявлено щільний безболісний синювато-червоного кольору набряк, від натискання пальцем сліду не лишається. Пахвинні реґіонарні лімфовузли дещо збільшені з одного боку, неболісні. Обґрунтуйте попередній діагноз, призначте обстеження для підтвердження діагнозу, намітьте план лікування.
ЗАДАЧА 2: Хворий скаржиться на охриплість голосу, яка зявилася декілька місяців тому і не викликає ніяких незручностей. При огляді виявлено дрібно вогнищеву алопецію на скроневих і потиличних ділянках волосистої частини голови, шкіра яких візуально незмінена. На шкірі долонь є дрібні «мозолі», походження яких хворий не пояснює. Шкіра інших ділянок вільна від висипу. Неодружений, статеві контакти останні 4 місяці заперечує. Встановіть попередній діагноз, намітьте шляхи його уточнення і план лікування.
ВІДПОВІДІ НА ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ з теми «Сифіліс»
Номер тестового завдання |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
Номер відповіді |
||||||||||||||
Задача №1 |
||||||||||||||
Задача №2 |
Тема №9 «Третинний сифіліс. Організація боротьби з венеричними хворобами»
План:
Кількість годин: 3
Актуальність теми. Захворювання на сифіліс дуже поширені в наш час і тому знання характерних рис перебігу сифілісу, методів його діагностики, контролю виліковності хворих на сифіліс мають велике значення для медичних працівників. Треба володіти методами лікування, знати клінічні прояви, щоб запобігти інфікуванню під час виконання лікарських призначень. Оскільки останнім часом венеричні хвороби набули великої розповсюдженості, організація боротьби з ними посідає провідне місце.
Опрацювати літературу за підручниками:
Питання для самоконтролю:
Які наслідки проявів при третинному сифілісі? ____________________________________
Які існують особливості третинного сифілісу? ____________________________________
____________________________________________________________________________
Чи заразний третинний сифіліс? ________________________________________________
Лікування якими препаратами дає швидкий терапевтичний ефект? ___________________
Опиши еволюцію горбкуватих сифілісів: _________________________________________
____________________________________________________________________________
До чого призводять гуми на слизових оболонках носа, мякого піднебіння? ____________
____________________________________________________________________________
При третинному сифілісі відбувається ураження нервової системи. Назви 2 різновиди ураження НС: ________________________________________________________________
Перелічи заходи громадської профілактики венеричних хвороб: _____________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Який найпоширеніший і найефективніший засіб використовується для профілактики ЗПСШ? _____________________________________________________________________
Тестові завдання з теми: «Третинний сифіліс. Організація боротьби з венеричними хворобами»
1. Яка найчастіша локалізація широких сифілітичних кондилом?
2. Який елемент виписки характерний для пізнього сифілісу?
3. Через який час у нелікованих хворих може розвинутись пізній сифіліс?
4. Чи можна заразитись сифілісом, торкнувшись незахищеними руками сифілітичної виразки на місці розпаду гум?
5. Пізній вроджений сифіліс заразний чи ні?
ВІДПОВІДІ НА ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ з теми «Сифіліс»
Номер тестового завдання |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Номер відповіді |
Тема № 11. «Індивідуальна і державна громадська профілактика гострозаразних шкірних та венеричних хвороб, диспансеризація, правове забезпечення запобігання поширенню гострозаразних інфекцій. Охорона праці в галузі. Хвороба, зумовлена ВІЛ-інфекцією»
План
Кількість годин на заняття: 2
Актуальність теми:
В сучасності різко поширилися хвороби, що передаються статевим шляхом, зросла кількість ВІЛ-інфікованих і пацієнтів, які належать до групи ризику. Більшість хвороб венеричних зазнали змін в своєму перебігу в звязку з тим, що пацієнтам стала доступна інформація з інтернета і розповсюджена практика без рецептурного відпуску медикаментів в аптеках. Тому хвороби, що передаються статевим шляхом дуже часто мають латентний або безсимптомний перебіг. Також збільшилась кількість мікс-інфекцій, коли один пацієнт хворіє декількома хворобами і тільки одна із них має клінічні прояви. Тому медичний персонал повинен вміти так провести збір анамнезу хвороби, щоб пацієнт зміг приділити увагу і малозначущим за його думкою субєктивним змінам в організмі. Дуже велика увага повинна приділятися в плані профілактики ВІЛ-інфекції, а також роботі з пацієнтами з групи ризику.
Опрацювати літературу за підручниками:
ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ
ОХОРОНА ПРАЦІ В ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЇ
Охорона праці являє собою систему правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, що спрямовані на збереження життя, здоровя, працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Серед основного переліку законодавчих актів з питань охорони праці головним є Закон України «Про охорону праці», прийнятий Верховною Радою України 14.10.1992р.
Працівник у ході виконання трудових та професійних обовязків зобовязаний (стаття 14):
Роботодавець має право в установленому законом порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обовязкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобовязаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.
Роботодавець зобовязаний забезпечити за свій рахунок проведення позачергових медичних оглядів працівників:
Фізіологія та гігієна праці
Фізіологія праці являє собою галузь медичної науки і практики, яка вивчає зміни функціонального стану організму людини, що відбуваються в результаті впливу виробничої діяльності та процесу праці, з метою розробки та запровадження фізіологічно обґрунтованих заходів організації трудового процесу, котрі сприяють запобіганню виникнення втоми, забезпечують нормалізацію фізіологічних процесів та підтримують високий рівень працездатності.
Гігієна праці це розділ профілактичної медицини, що вивчає особливості впливу на організм людини чинників трудового процесу та виробничого середовища з метою наукового обґрунтування санітарних правил і норм, гігієнічних регламентів, а також нормативних положень, реалізація яких сприяє запобіганню виникнення явищ ранньої втоми та перевтоми, попередженню розвитку професійних захворювань та інших несприятливих наслідків дії виробничих умов на організм працівників.
Основним завданням гігієни праці слід вважати проведення якісної та кількісної оцінки впливу умов праці на організм. До пріоритетних завдань гігієни праці необхідно віднести: визначення гігієнічних нормативів, обґрунтування санітарних правил і норм облаштування та утримання підприємств, розробку рекомендацій щодо раціональної організації трудового процесу та робочих місць.
ПРОФІЛАКТИКА ЗПСШ:
1. Індивідуальна профілактика.
1.1. Використання 0,05 % водного розчину хлоргексидину біглюконату (пластмасові флакони по 100 мл)
Спосіб застосування для чоловіків:
а) випускають сечу і ретельно миють руки з милом;
б) статеві органи, промежину, прилеглі частини стегон теж ретельно миють теплою водою з милом і висушують;
в) названі ділянки протирають тампоном, просякнутим розчином хлоргексидину біглюконату;
г) у передню частину сечовипускального каналу (уретри) очною піпеткою вводять 1-2 мл цього розчину, затискають зовнішній отвір двома пальцями на 2-3 хвилини і відпускають, після цього не випускають сечі впродовж 2 год;
д) на оброблені ділянки накладають марлеві салфетки для захисту статевих органів від забрудненої білизни, яку в найближчий час змінюють.
Методика надання профілактичної допомоги жінкам:
1. Пацієнтка випускає сечу,миє руки, а потім обмиває із зеленим (калійним) милом статеві органи,стегна, промежинну ділянку.
2. Після обсушування серветкою ті самі ділянки тіла протирають вологим тампоном, змоченим розчином сулеми 1:1000.
3. Проводять спринцювання піхви розчином калію перманганату 1:1000 з подальшим уведенням у сечівник 8-10 крапель 2% розчину срібла нітрату за допомогою очної піпетки і змазуванням шийки матки та слизової оболонки піхви цим розчином.
4.Пацієнти видають стерильну марлеву серветку для захисту статевих органів від забрудненої білизни, яку рекомендують замінити.
5. За наявності на пункті індивідуальної профілактики водного розчину 0,05% хлоргексидину біглюконату, профілактику проводять таким чином:
а) пацієнтка випускає сечу, миє руки, а потім миє теплою водою з милом зовнішні статеві органи, стегна, лобок, промежинну ділянку;
б) після обсушування серветкою ті самі ділянки тіла ретельно протирають тампоном,змоченим розчином хлоргексину біглюконату;
в) з кухля Есмарха проводять промивання піхви розчином хлоргексину біглюконату, використовуючи 150-200 мл рідини;
г) у сечівник за допомогою очної піпетки вводять 8-10 крапель того самого розчину.
2. Громадська профілактика
2.1. Широка санітарно-просвітня робота серед населення, передусім молоді: інформування про стан захворюваності у державі, області, районі, населеному пункті тощо; пояснення природи і причин цієї групи хвороб, шляхів передачі (зараження), можливих проявів і ускладнень, використання засобів індивідуальної профілактики тощо шляхом індивідуальних чи групових бесід, лекцій, публікацій у пресі, виступів по радіо, телебаченню.
2.2. Проведення профілактичних оглядів так званих декретованих контингентів (працівників дитячих закладів, установ громадського харчування, працівників громадського транспорту тощо), які регламентуються відповідними інструкціями МОЗ.
2.3. Обстеження груп ризику (особи легкої поведінки, алкоголіки, наркомани, гомосексуалісти, волоцюги тощо).
2.4. Всебічне обстеження:
а) вагітних із постановкою реакції Вассермана у кожному триместрі;
б) донорів на предмет виявлення сифілісу і СНІДу;
в) серологічне обстеження стаціонарних хворих на предмет виявлення прихованого сифілісу;
г) урологічних та гінекологічних хворих із хронічними запальними процесами з метою виявлення цієї групи хвороб.
2.5. Своєчасне виявлення хворих, раціональне лікування, диспансерне спостереження за перехворілими з періодичним клінічним та лабораторним контролем.
2.6. Обстеження осіб, що були у статевому контакті або тісному побутовому контакті (малі діти) із хворими.
2.7. Облік хворих згідно встановлених правил, детальний систематичний аналіз захворюваності, її динаміки диспансерами та спеціалізованими кабінетами.
2.8. Збереження медичним персоналом лікарської таємниці щодо цього контингенту хворих, організація анонімного платного обстеження та лікування таких пацієнтів.
2.9. Профілактичні заходи щодо попередження алкоголізму, наркоманії, які створюють ґрунт для поширення цієї групи хвороб.
2.10. Законодавче забезпечення державних заходів боротьби з розповсюдженням цих хвороб.
Післяконтактна профілактика ВІЛ-інфекції
В Україні нині спостерігають епідемію СНІДу. Через це кожен медичний працівник під час виконання професійних обовязків може мати справу з ВІЛ-інфікованими хворими. Виникають логічні запитання: «Що робити, якщо відбувся контакт з біологічними рідинами ВІЛ-інфікованого хворого? Яких заходів треба вжити? Якою повинна бути тактика медичного працівника? Куди звертатися за консультативною допомогою?» Недотримання медпрацівниками правил безпеки, відсутність відповідної документації та необхідних знань щодо порядку дій з профілактики ВІЛ-інфекціі приводить до виникнення аварійних ситуацій на робочому місці
Контакти, повязані з ризиком інфікування ВІЛ на робочому місці (небезпечний контакт):
Заходи безпеки під час роботи з ВІЛ-інфікованим матеріалом можна розділити на універсальні й індивідуальні.
Універсальні заходи безпеки. Потрібно вживати універсальних запобіжних заходів під час контакту на робочому місці з кровю та іншими біологічними рідинами, зокрема зі:
А також синовіальною, цереброспінальною, плевральною, перитонеальною, перикардіальною, амніотичною рідинами, для яких ступінь небезпеки щодо передачі ВІЛ поки що не встановлено.
Універсальні запобіжні заходи не стосуються:
Універсальних запобіжних заходів варто дотримуватися в разі контакту з будь-якими людськими тканинами чи органами, крім неушкодженої шкіри і патологоанатомічних зразків, фіксованих спеціальними розчинами; під час роботи з тканинами й органами експериментальних тварин, заражених інфекційними збудниками, що передаються з кровю, а також з будь-якою біологічною рідиною.
Усі медичні заклади і всі особи, що стикаються з ризиком інфікування на робочому місці, повинні дотримуватися цих правил.
Намагайтеся запобігти інфікуванню збудниками, що передаються з кровю, уникаючи:
Технічні засоби захисту та дотримання техніки безпеки. За допомогою технічних засобів захисту (наприклад контейнерів для утилізації гострих інструментів) ізолюють предмети, що становлять небезпеку як джерела інфекції, чи виключають зіткнення з інфікованими інструментами в процесі лікувально-діагностичних маніпуляцій. Вони належать до першої лінії захисту від інфікування на робочому місці. Дотримання правил техніки безпеки під час виконання професійних обовязків також знижує ризик інфікування.
Роботодавець повинен забезпечити своїх працівників засобами захисту й інформувати їх про правила техніки безпеки, але відповідальність за використання захисних засобів і дотримання правил техніки безпеки цілком лежить на самих працівниках.
Для того щоб запобігти зараженню збудниками, що передаються з кровю, медичний працівник повинен дотримуватися таких запобіжних заходів:
Крім того, не можна:
Індивідуальні засоби захисту. Якщо небезпека інфікування на робочому місці після впровадження загальних технічних засобів захисту і правил техніки безпеки зберігається, то роботодавець зобовязаний безкоштовно надати своїм працівникам індивідуальні засоби захисту. Ці засоби потрібно зберігати в легкодоступному місці.
Рукавички. Дуже важливо, щоб медичний працівник завжди надягав рукавички (включаючи рукавички з особливих матеріалів, якщо у медичного працівника алергія на матеріал, з якого зроблені звичайні медичні рукавички) перед контактом із кровю й іншими потенційно небезпечними біологічними рідинами або забрудненими ними поверхнями. Не можна використовувати одноразові рукавички повторно або ушкоджені багаторазові рукавички. Не варто використовувати зволожувачі на вазеліновій основі, оскільки вони ушкоджують латекс, з якого зроблено рукавички.
Халати, захисний одяг для персоналу лабораторій. В умовах небезпеки інфікування на робочому місці необхідно на повсякденний одяг надягати медичний. Надягати хірургічні ковпаки чи шапочки, бахіли на взуття або спеціальні черевики варто в тому випадку, якщо можливе потрапляння великої кількості крові й інших потенційно небезпечних біологічних рідин на голову або ноги.
Захисні екрани для обличчя, маски, захисні окуляри для очей. Надягайте захисні екрани, що прикривають обличчя до підборіддя, чи маски в поєднанні із захисними окулярами для очей з бічними щитками у всіх випадках, коли існує небезпека появи бризок крові й інших потенційно небезпечних біологічних рідин під час маніпуляцій. Носіння звичайних окулярів не забезпечує достатнього рівня захисту від інфекційних збудників, що передаються з кровю. У разі правильного використання засобів індивідуального захисту вони захищають робочий і звичайний одяг, нижню білизну, а також шкірні покриви, слизові оболонки очей, рота від забруднення чи контакту з кровю й іншими потенційно небезпечними біологічними рідинами. Якщо захисний одяг просякнув кровю або іншими потенційно небезпечними біологічними рідинами, його варто якнайшвидше зняти. Промити ділянки шкіри, на яких відбувся контакт з кровю під захисним одягом, водою з милом. Перед тим як залишити робоче місце, потрібно зняти всі індивідуальні засоби захисту та помістити їх у виділену для цього тару. За очищення, прання, ремонт, заміну й утилізацію використаних індивідуальних засобів захисту несе відповідальність роботодавець.
Характер медичного контакту має різний імовірний ступінь інфікування:
Безпеку медичних працівників під час виконання ними професійних обовязків контролює режимна комісія лікувально-профілактичного закладу. Робочі місця лікувально-профілактичних закладів забезпечуються аптечками для проведення термінової профілактики в разі аварійних ситуацій, необхідним набором медичного інструментарію для одноразового використання, дезінфекційними засобами для проведення знезараження.
Медичний інструментарій, а також посуд, білизна, апарати та інші забруднені кровю, біологічними рідинами речі (за винятком сечі, слини, випорожнень у звязку з невеликою кількістю вірусів, що практично унеможливлює інфікування (надалі біологічні рідини), а також речі, які забруднені слизом, відразу після використання підлягають дезінфекції згідно з вимогами нормативної документації. Режим знезараження аналогічний такому, який використовують для профілактики зараження вірусними гепатитами.
Вміст аптечки, якою укомплектовують кожний підрозділ лікувально-профілактичного закладу, для надання термінової медичної допомоги медичним працівникам і технічному персоналу лікувально-профілактичних закладів:
Профілактика під час надання медичної допомоги хворим
і під час роботи з біоматеріалом
Медичні працівники зобовязані бути обережними під час проведення маніпуляцій з різальним і колючим інструментом (голками, скальпелями, ножицями та ін.). Для уникнення поранень після використання шприців голки з них не знімають до дезінфекції. Перед занурюванням шприца з голкою в дезрозчин виймають тільки поршень. Бригади швидкої та невідкладної допомоги для збору використаних шприців забезпечують ємністю з матеріалу, який не проколюється. Для уникнення поранень забороняють використовувати для взяття крові та інших біологічних рідин скляні предмети з відбитими краями. Під час маніпуляцій, які супроводжуються порушенням цілісності шкіри та слизових оболонок, під час розтину трупів, проведення лабораторних досліджень, оброблення інструментарію та білизни, прибирання тощо медичні працівники та технічний персонал повинні використовувати засоби індивідуального захисту (хірургічні халати, гумові рукавички, маски, а в разі потреби захисні екрани, непромокальні фартухи, нарукавники, окуляри).
Ці дії дають змогу уникнути контакту шкіри та слизових оболонок працівника з кровю, тканинами, біологічними рідинами пацієнтів. Перед надяганням гумових рукавичок шкіру біля нігтів потрібно обробити 5% спиртовим розчином йоду. Медичних працівників з травмами, ранами на руках, ексудативними ураженнями шкіри рук, які неможливо закрити лейкопластирем або гумовими рукавичками, звільняють на період захворювання від безпосереднього медичного обслуговування хворих і контакту з предметами догляду за ними. Усі маніпуляції з кровю та сироватками в лабораторіях виконують за допомогою гумових груш, автоматичних піпеток, дозаторів. Будь-які ємності з кровю, іншими біологічними рідинами, біоматеріалами (тканинами, шматочками органів тощо) відразу на місці взяття щільно закриваються гумовими або пластиковими корками.
У лікувальних закладах для забезпечення знезараження в разі випадкового витікання рідини кров та інші біоматеріали транспортують у штативах, які розташовані в контейнерах, біксах або пеналах, на дно яких укладають чотиришарову суху серветку. Транспортування проб крові та інших біоматеріалів з лікувальних закладів до лабораторій, які розташовані за межами цих закладів, здійснюють тільки в контейнерах (біксах, пеналах), що унеможливлює випадкове або навмисне відкриття кришок під час їх перевезення (замок, пломбування, заклеювання місць зєднання лейкопластирем). Ці контейнери після розвантаження обробляють дезрозчинами. Оптимальною є доставка в сумках-холодильниках. Не допускається транспортування проб крові та інших біоматеріалів у картонних коробках, деревяних ящиках, поліетиленових пакетах. Не допускається вкладання бланків направлень або іншої документації в контейнер чи бікс.
Профілактика під час поранень, контактів з кровю, біологічними рідинами та біоматеріалами ВІЛ-інфікованого чи хворого на СНІД пацієнта
Будь-яке ушкодження шкіри, слизових оболонок медперсоналу, забруднення їх біоматеріалом пацієнтів під час надання допомоги кваліфікують як можливий контакт з матеріалом, який містить ВІЛ.
Якщо контакт з кровю, біологічними рідинами чи біоматеріалами супроводжувався порушенням цілісності шкіри (уколом, порізом), потерпілий повинен:
У разі забруднення кровю, біологічними рідинами, біоматеріалами без ушкодження шкіри:
У разі потрапляння крові, біологічних рідин, біоматеріалу на слизові оболонки:
Для зниження вірогідності професійного зараження ВІЛ-інфекцією:
У разі потрапляння крові, біологічних рідин, біоматеріалу на халат, одяг:
Тактика ведення медичних працівників після контакту, сполучного з ризиком інфікування ВІЛ, на робочому місці
Медичному працівнику після контакту, сполучного з ризиком інфікування ВІЛ, рекомендується:
Протягом першого місяця після контакту, сполучного з ризиком інфікування ВІЛ, медичний працівник повинен щотижня відвідувати лікаря. Під час відвідувань оцінюють рівень дотримання режиму ПКП, розвиток побічних ефектів антиретровірусної терапії, зміни самопочуття й емоційного стану за період після попереднього обстеження. У разі виявлення будь-яких психологічних проблем рекомендують консультацію психолога. Після проведення курсу ПКП потерпілий медичний працівник перебуває на диспансерному обліку в Міському центрі СНІДу протягом року та періодично, згідно з нормативною документацією, здає кров для виявлення антитіл до ВІЛ. У приймальному відділенні КМЦ СНІДу цілодобово чергує лікар, у якого можна завжди отримати професійну консультацію з ВІЛ-інфекції, аварійної ситуації та вирішити питання щодо призначення ПКП у кожному конкретному випадку. У разі відмови медпрацівника від запропонованої ПКП він письмово засвідчує цей факт. Під час звернення з приводу аварійної ситуації медпрацівник повинен мати при собі паспорт або документ, який засвідчує особистість.
Питання для самоконтролю:
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Тестові завдання з теми «Індивідуальна і державна громадська профілактика гострозаразних шкірних та венеричних хвороб, диспансеризація, правове забезпечення запобігання поширенню гострозаразних інфекцій. Охорона праці в галузі. Хвороба, зумовлена ВІЛ-інфекцією»
1. У молодого неодруженого чоловіка віком 39 років діагноз дисемінована саркома Капоші. На наявність ще якої хвороби слід обстежити такого хворого?
2. У молодого хворого віком 35 років, неодруженого, упродовж 6 місяців на слизові оболонці щік білуваті, подовгасті, бородавчасті бляшки діаметром 3 см, із чіткими контурами і шорсткою, «гофрованою» поверхнею. На наявність якої основної хвороби слід обстежити цього хворого?
3. У молодого хворого 25 років оперізувальний герпес уже тричі рецидивує на одному і тому ж місці. Яка можлива причина?
4. У хворої віком 30 років діагноз хронічний виразковий герпес, триває вже 2 місяці. Яка можлива причина?
5. У хворого віком 20 років у ділянці ліктьового згину сліди від числених внутрішньовенних введень. Наявність якої хвороби потрібно обстежити хворого?
6. Алкоголік, розлучений, 40 років. На обличчі множинні елементи контагіозного молюска, місцями зливаються, часто рецидивують. На наявність якої хвороби потрібно обстежити хворого?
7. У хворого віком 37 років, неодруженого, себорейний дерматит із великими ущільненнями ділянками ураження, на поверхні пустули, не піддається лікуванню кортикостероїд ними мазями. На наявність якої ще хвороби слід обстежити хворого?
8. У хворої віком 23 роки, незаміжньої, діагностовано бактерійний агніомістоз. На наявність якої ще хвороби слід обстежити хвору?
9. Наявність якої небезпечної для життя хвороби необхідно обстежувати хворих на сифіліс?
ВІДПОВІДІ НА ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ з теми «Хвороба, зумовлена ВІЛ-інфекцією»
Номер тестового завдання |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
Номер відповіді |