Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Параметр Dither (Згладжування) згладжує переходи між смугами гра дієнтного заповнення шляхом змішування сусідніх пікселів.
Параметром Transparency (Прозорість) можна задавати різні рівні про зорості в градієнтому заповненні.
Меню палітри зразків
Палітру зразків відкривають за допомогою чорної стрілки на полі перегляду. Розглянемо детальніше її меню, яке відкривають кнопкою з чорною трикутною стрілкою в лівому верхньому куті. Меню містить перелік команд, які розглянемо детальніше.
Команда New Gradient (Новий градієнт) відкриває діалогове вікно New Gradient зі зразком, який попередньо вибраний за основу, і з полем Name (Ім’я), у якому можна задати назву градієнтного заповнення. Ново створений градієнт у майбутньому можна відредагувати.
Команда Rename Gradient (Переназвати градієнт) подібна до попе редньої. В діалоговому вікні Rename Gradient можна надати нове ім’я, а командою Delete Gradient (Вилучити градієнт) – вилучити вибраний зра зок.
Наступна група команд задає режими перегляду зразків. Зокрема у випадку вибору команди Text Only (Тільки текст) зображення зразків заміняться їхніми назвами. Якщо ви бажаєте, щоб відображалися зобра ження зразків і текст одночасно, то виберіть одну з двох команд Small List (Скорочений перелік) або Large List (Повний перелік).
Команда Preset Manager (Менеджер зразків) відкриває палітри всіх зразків, створених в Photoshop.
За допомогою команди Reset Gradients відтворюють палітру граді єнтів, задану за замовчуванням. Команда Load Gradients from (За вантажити градієнт) додає в палітру градієнт, попередньо збережений на диску за допомогою команди Save Gradients. У палітрі можна замінювати один градієнт іншим використовуючи команду Replace Gradient.
Остання група команд – це назви наявних палітр, які можна заван тажити на палітру зразків.
Створення та редагування
нових градієнтних переходів
Створення та редагування градієнтів виконують у діалоговому вікні Gradient Editor (Редактор градієнтів), для відкривання якого треба клац нути мишкою в межах поля перегляду.
Дія кнопок Load (Завантажити), Save (Зберегти) і New (Новий) ана логічна до виконання команд Load Gradients, Save Gradients і New Gradient у меню палітри градієнтів.
У Photoshop можна створювати як безперервні градієнти, так і диск ретні. Якщо в полі Gradient Type (Тип градієнта) вибрати елемент Solid (Безпе рервний), то створений градієнт буде безперервним, а у випадку вибору Noise (Шум) отримаємо дискретний градієнт. Залежно від того, який параметр вибрано, Solid чи Noise, залежить вигляд нижньої частини вікна.
Редагування безперервних градієнтів
За допомогою вікна Gradient Editor (Редактор градієнтів) під час редагування безперервного градієнта можна змінювати і додавати нові кольори до градієнта, вилучати непотрібні, змінювати режими накладання кольорів.
Якщо у списку Gradient Type вибрати елемент Solid, то нижня часина вікна буде відображати тільки ті параметри, що стосуються безперервних переходів. Параметр Smoothness (Гладкість) допомагає уникнути смугас тості в безперервних переходах заповнення. Під ним розташована смуга переходу кольорів, яка відображає поширення кольорів.
Уздовж нижнього краю смуги кольорів розташовані замки, які нази вають Color stop (Обмежувач кольорів). Вони відображають початок і кінець дії кольорів. Між ними є прозорі ромбики – маркери середніх точок. Вони визначають місце на смузі, де два кольори накладені в однакових пропорціях. У полі Location (Розташування) можна задати місце розташу вання обмежувача кольорів шляхом перетягання замків або маркерів середніх точок. У верхній частині смуги є також замки, які відображають ступінь непрозорості. Між ними розміщені маркери середніх точок, які позначають місце, де прозорість дорівнює різниці прозорості крайніх обмежувачів. Якщо один обмежувач має прозорість 60%, а другий – 40%, то середня точка визначає місце, де прозорість дорівнює 30%. Як і в попередньому випадку, їхнє місце розташування можна змінювати.
Щоб додати колір до градієнта, треба додати ще Обмежувач кольорів. Для цього достатньо клацнути клавішею мишки на нижній межі смуги кольорів. На місці, де клацнули, з’явиться новий замок і маркер середньої точки між новим обмежувачем і сусіднім. Для зміни кольору обмежувача треба або один раз клацнути на кольорі зразка, або двічі клацнути по самому обмежувачі. В обох випадках відкриється діалогове вікно Color Picker (Вибір кольорів), у якому можна вибрати будь-який потрібний колір. Для створення цікавих ефектів інколи треба скопіювати обмежувач. Для цього досить клацнути на потрібному обмежувачі і перетягнути його на нове місце, утримуючи натиснутою клавішу Alt.
Для вилучення обмежувача, на ньому треба клацнути мишкою і, не відпускаючи клавіші, перетягнути трохи донизу від смуги кольорів.
Аналогічно можна задавати ділянки прозорості за допомогою дода ван ня та вилучання обмежувачів прозорості. Щоб додати обмежувач прозо рості, треба, як і в попередньому випадку, клацнути один раз на верхній межі смуги кольорів; з’явиться новий замок, який можна потім перетяг нути в потрібне місце.
Вправа 4. Створення прозорих тіней
Перед вами зображення гірської квітки купальниця європейська. Зав дання полягає у тому, щоб створити таке градієнтне заповнення, яке буде нагадувати тінь від жалюзі.
Вправа 5. Створення кнопки
Завдяки градієнтним заповненням, які передають зміну світла та тіней, можна отримати ефект опуклих ділянок. В цій вправі створимо круглу кнопку, яку можна використовувати для позначення пунктів на Web-сто рінці.
Створення дискретних градієнтів
Кольори в дискретному градієнті переходять один в однин не плавно, а як набір тонких смуг. Тут між визначеними кольорами можна вставляти довільні. Щоб отримати такого типу градієнти, треба вибрати другий елемент зі списку Gradient Type (Тип градієнта) – Noise (Шум).
Чим більше значення параметра Roughness, тим чіткіші переходи між смугами. На рисунку значення Roughness дорівнює 100%; зазначимо, що смуги чітко чергуються одна з одною. Якщо значення цього пара метра зменшити, то межі стануть більше згладженими. У випадку, коли Roughness дорівнює нулю, чіткість між смугами цілком зникає, і виникає враження безпе рервного градієнта.
Кольори можна задати в одній з моделей кольорів: Lab, NSB або RGB. Після вибору моделі для кожної з її складових з’являться повзунки. В дискретних градієнтах кольори додають випадково, діапазоном їхніх зна чень можна керувати, перетягаючи повзунки кожної зі складових моделі.
Щоб приглушити кольори, застосовують параметр Restrict Colors (Обмеження кольорів). Якщо ж виникає потреба в яскравих кольорах, то цей параметр треба вимкнути.
Як і у випадку безперервного градієнта, прозорість можна додавати шляхом увімкнення параметра Add Transparency (Додавання прозорості).
Клацанням на кнопці Randomize (Випадковий) можна будувати нові градієнти, випадково додаючи нові кольори і прозорість.
Вправа 6. Коштовний камінь
Поєднанням дискретних градієнтів з різноманітними фільтрами можна отримати надзвичайно цікаві ефекти. Робота з фільтрами описана в Розділі 11. Однак забігаючи наперед, опишемо застосування деяких з них.
Вправа 7. Чарівний килим
Обведення
Обведення – це створення растрових ліній довкола виокремлених ділянок. Його використовують для підсилення контрастності об’єкта, ство рення рамок та різного типу контурів. Обведення можна зробити різними способами, які розглянуто нижче.
Створення обведень довкола виокремлених ділянок
Перший спосіб створення обведень полягає у використанні команди Stroke (Обведення). Щоб скористатись цією командою, треба виокремити якусь ділянку і виконати команду Edit\Stroke (Редагування\Обведення).
У полі Width (Ширина) задають товщину обведення, за замовчу ванням – у пікселях. Однак можна застосувати й інші одиниці, наприклад, cm (сантиметри) або in (дюйми). Колір обведення вибирають у вікні вибору кольору клацанням на зразку кольору в полі Color (Колір). Якщо в перемикачі Location (Розташування) увімкнути параметр Inside (Усере дину), то всі пікселі обведення будуть у межах виокремлено ділянки. Якщо ж увімкнено параметр Center (Центр) або Outside (Назовні), то пікселі обведення будуть частково або повністю поза межами ви окремленої ділянки. Параметри Mode (Режим), Opacity (Непрозорість) і Preserve Transparency (Забезпечення прозорості) виконують такі ж функ ції, як і у вікні Fill (Заповнення).
Інший спосіб створення обведень полягає у виконанні команд Se lect\ Modify\Border (Виокремлення\Модифікація\Межа). Після виконан ня цієї команди з’являється вікно Border Selection (Виокремлення межі), в якому задають ширину виокремлення в пікселях. Унаслідок цих дій отри мують уже не обведення, а виокремлену рухому ділянку заданої ширини довкола заданої ділянки. Загалом це ліпший спосіб, бо тепер цю виокрем лену область можна заповнити не тільки суцільним кольором, а й узором і градієнтом.
Створення обведень довкола шару
Якщо виникає потреба обвести непрозорі фрагменти цілого шару, то використовують команду Layer\Layer Style\Stroke (Шар\Стиль шару\Об ве ден ня), після чого відкривається діалогове вікно Layer Style.
У списку Fill Type (Тип заповнення) можна вибрати заповнення суцільним кольором, узором або градієнтом. У правій частині вікна роз міщене вікно попереднього перегляду, у якому відображені всі зміни пара метрів заповнення. Крім того, вікно Layer Style забезпечує такі послуги, як масштабування (Scale) узорів і градієнтів, задання кута нахилу градієнт ного заповнення та ін.
PAGE 52