Тема 3.5 Зан. 3 Пожежна безпека Обговорена та схвалена на засіданні циклової комісії

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Міністерство освіти і науки України

Бердичівський коледж промисловості, економіки та права

ЛЕКЦІЯ

з дисципліни

„БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ”

для студентів усіх спеціальностей

Тема 3.5 Зан. 3  Пожежна безпека

Обговорена та схвалена на

засіданні циклової комісії

фізичного виховання,

«    »                 2008 р.

Протокол №

Бердичів 2008

1.  Основні нормативні документи в галузі пожежної безпеки

Правовою основою діяльності в галузі пожежної безпеки є Конституція, Закон України „Про пожежну безпеку”, прийнятий 17 грудня 1993 року, „Правила пожежної безпеки в Україні” введені в дію 22.06.1995 року наказом № 400 Міністерства внутрішніх справ України.

1.  Небезпечні та шкідливі фактори, пов’язані з пожежами

Пожежа – це неконтрольоване горіння поза спе6ціальним вогнищем, що розповсюджується в часі просторі та створює загрозу життю і здоров’ю людей,  навколишньому середовищу, призводить до матеріальних збитків.

Пожежна небезпека – можливість виникнення та (або) розвитку пожежі в будь-якій речовині, процесі, стані. Слід зазначати, що пожеж безпечних не буває. Якщо вони в не створюють прямої загрози життю та здоров’ю людини (наприклад, лісові пожежі), та завдають збитків довкіллю, призводять до значних матеріальних витрат. Коли людина перебуває в зоні впливу пожежі, то вона може потрапити під дію наступних небезпечних шкідливих факторів:

•  токсичні продукти горіння;
•  вогонь;
•  підвищена температура середовища;
•  дим;
•  недостатність кисню;
•  руйнування будівель конструкцій;
•  вибухи;
•  витікання небезпечних речовин, що відбувається в наслідок пожежі;
•  паніка.

1.  Основні причини пожеж

За 2008 р. в країні зареєстровано 44911 пожеж та загоряннь, що на 11,2% меньше, ніж за  2007 р.

Внаслідок пожеж загинули 1792 особи (-10.1%), у тому числі 74 дитини (-11 осіб), 976 осіб травмовано, з них 79 дітей.

1.  

Економічні втрати від пожеж та та загорань склали 218 млн. 338 тис. грн., у тому числі прямі збитки -46 млн. 290 тис. грн. (+9,5%).

Щоденно в Україні в середньому виникало 180 пожеж та загорянь, внаслідок яких 12 осіб гинуло і 5 травмувалося, гинуло 5 голів худоби, вогнем знищувалося або пошкоджувалось б4 будівлі та 7 одиниць техніки.

На пожежах врятовано 5087 осіб і матеріальних цінностей на суму 277 млн. грн.

Найбільша частка пожеж та загорянь (68,4%) припадає на міста і селища міського типу.

1.  Способи та засоби пожежегасіння

В комплексі заходів, що використовуються в системі протипожежного захисту, важливе значення має вибір найбільш раціональних способів та засобів гасіння різних горючих речовин матеріалів згідно зі СНиП 2.04.09-84.

Горіння припиняється:

•  при охолодженні горючої речовини до температури нижчої, ніж температура її займання;
•  при зниженні концентрації кисню в повітрі в зоні горіння;
•  при припиненні надходження пари, газів горючої речовини в зону горіння.

Припинення горіння досягається за допомогою вогнегасних засобів:

•  води (у вигляді струменя або розпиленому вигляді);
•  інертних газів (вуглекислота та ін.);
•  хімічних засобів (у вигляді піни або рідини);
•  порошкоподібних сухих сумішей (суміші піску з флюсом);
•  пожежних покривал з брезенту та азбесту.

Вибір тих чи інших способів та засобів гасіння пожеж та вогнегасних речовин і їх носіїв (протипожежної техніки визначається в кожному конкретному випадку залежно від стадії розвитку пожежі, масштабів загорань, особливостей горіння речовин та матеріалів (рис. 4.3).

Фізичні способи

Охолодження (виведення тепла з зони горіння)
Зрошення горючих речовин	Перемішування шарів горючих речовин	Евакуація горючих речовин та матеріалів
Розрідження (збільшення теплоємності горючої системи)
Об’ємне розрідження окислювача інертними газами та парою	Об’ємне розрідження горючих речовин інертними газами та парою
Ізоляція (відключення механізму займання)
Відрив полум’я повітряною ударною хвилею	Ізоляція поверхонь горючих речовин водою, піною, покривалом	Евакуація горючих речовин

Хімічний спосіб

Флегматизація
Об’ємне розрідження горючої пило-, газо- та повітряної системи флегматизуючими речовинами	Зрошення поверхонь горючих матеріалів флегматизуючими речовинами

Рис. 4.3. Способи гасіння пожеж

Успіх швидкої локалізації та ліквідації пожежі на її початку залежить від наявних вогнегасних засобів, вміння користуватися ними всіма працівниками, а також від засобів пожежного зв'язку та сигналізації для виклику пожежної допомоги та введення в дію автоматичних та первинних вогнегасних засобів.

Вода — найбільш дешева і поширена вогнегасна речовина. Вода порівняно з іншими вогнегасними речовинами має найбільшу теплоємність і придатна для гасіння більшості горючих речовин. Вода застосовується у вигляді компактних і розпилених струменів і як пара. Вогнегасний ефект компактних струменів води полі у змочуванні поверхні, зволоженні та охолодженні твердих горючих матеріалів. Подача води до місця пожежі здійснюється пожежними рукавами. Відкидний рукав від пожежного крана або насоса закінчується металевим соплом, обладнаним розбризкувачем. Розбризкувач дозволяє отримувати компактний або розсіяний струмінь води. Струменем води гасять тверді горючі речовини; дощем і водяним пилом — тверді, волокнисті сипучі речовини, а також спирти, трансформаторне і солярове мастила.

Водою не можна гасити легкозаймисті рідини (бензин, гас), оскільки, маючи велику питому вагу, вода накопичується внизу цих речовин і збільшує площу горючої поверхні. Не можна гасити водою такі речовини, як карбіди та селітру, які виділяють при контакті з вий горючі речовини, а також металевий калій, натрій, магній та його сплави електрообладнання, що знаходиться під напругою, цінні папери устаткування.

Водяна пара застосовується для гасіння пожеж у приміщеннях об'ємом до 500 м3 і невеликих загорань на відкритих установах. Вогнегасна концентрація пари у повітрі становить 35%.

Водні розчини солей застосовуються для гасіння речовин, які погано змочуються водою (бавовна, деревина, торф). У воду додають поверхнево-активні речовини: піноутворювач ПО-1, сульфаноли НП-16, сульфонати, змочувач ДП.

Промислові приміщення мають зовнішнє і внутрішнє протипожежне водопостачання, запроектоване згідно з вимогами СНиП 2.04.02-84 та СНиП 2.04.01-85. Необхідний тиск води створюється стаціонарними пожежними насосами, котрі забезпечують подавання компактних струменів на висоту не менше 10 м або рухомими пожежними автонасосами і мотопомпами, що забирають воду із гідрантів (рис. 4.4).

Гідранти (зовнішнє протипожежне водопостачання) розташовуються на території підприємств на віддалі не більше 100 м по периметру будівель вздовж доріг і не ближче 5 м від стін.

Рис. 4.4. Мотопомпи

а — переносна мотопомпа МП-800: 1 —бензобак; 2 — маховик для відкривання викидного патрубка насоса; 3 — карбюратор; 4 — педаль для запуску двигуна; 5 — нова; б — насос; 7 — всмоктувальний патрубок; 8 —викидний патрубок; 9 — ручка ввімкнення насоса; б — причіпна мотопомпа МП-1200: 1 — насос. ПН-1200; 2— всмоктувальний патрубок; 3 — всмоктувальні рукави; 4 —викидні патрубки; 5 — щиток приладів та керування; 6 — двигун; 7 — викидні рукави.

Внутрішнє протипожежне водопостачання здійснюється пожежними кранами, які встановлюються на висоті 1,35 м від підлоги середині приміщень біля виходів, у коридорах, на сходових клітках. Кожний пожежний кран споряджається прогумованим рукавом та пожежним стволом. Довжина рукава — 10 або 20 м. Продуктивність кожного крана повинна бути не меншою, ніж 2,5 л/с. Витрати води на зовнішнє пожежегасіння беруться в залежності від ступеня нестійкості будівель, їх об'єму, категорії пожежо- і вибухонебезпеки виробництва у межах від 10 до 40 л/с.

В будівлях і спорудах з пожежонебезпечним виробництвом встановлюються автоматично діючі спринклерні або дренчерні системи для гасіння пожеж.

Спринклерні установки можуть бути водяні, повітряні і змішані. Це система труб, прокладених по стелі (рис. 4.5). Вода в труби потрапляє із водогінної мережі. Спринклерні головки закриті легкоплавкими замками, що розраховані на спрацювання при температурі 72, 93, 14 та 182 °С. Площа змочування одним спринклером становить від 9 до 12 м2, а інтенсивність подачі води — 0,1 л/с м2. Важлива частина установки — контрольно-сигнальний клапан, котрий пропуски в спринклерну мережу, при цьому одночасно подає звуковий с контролює тиск води до і після клапана.

Рис. 4.5. Схема спринклерної водяної установки

1 — автоматичний водоживильник (пневматичний бак); 2 — водонапірний бак; З — другорядна магістраль; 4 — розподільний ряд; 5 — головна живильна магістраль; 6 — сигнальна турбіна; 7 — резервуар; 8 — основний водоживильник (насос)

Повітряна система спринклерної установки застосовується в неопалюваних приміщеннях. Трубопроводи в таких системах не водою, а стисненим повітрям. Вода в них лише досягає клапана, а у випадку зривання головки спочатку виходить повітря, а потім вода. Змішані системи влітку заповнюються водою, а взимку — повітрям.

Дренчерні установки обладнуються розблизкувальними головками, які постійно відкриті (рис. 4.6). Вода подається в дренчерну систему вручну або автоматично при спрацюванні пожежних датчиків, котрі відкривають клапан групової дії.

Рис. 4.6. Дренчерна установка групової дії

1 — натяжна пружина; 2 — легкоплавкі замки; 3 — трос з легкоплавким замком; 4 — збуджувальний кран; 5 — збуджувальний трубопровід; 6 — дренчерна мережа; 7 — дренчерні головки; 8 — кран ручного ввімкнення; 9 — пускова мережа; 10— електролінії; 11 — автомат пуску та ввімкнення електродвигунів; 12 - камера групової дії; 13 — надклапанна камера; 14 — з'єднувальна труба; 15 — діафрагма з малим отвором; 16 — гайка з діафрагмою; 17 — труба від водоживильника; 18 — диференціальний двотарілчастий клапан; 19, 20 — дренчєрні головки розеткового та лопаткового типів.

Вогнегасники вуглекислотні. Ручні вуглекислотні вогнегасники (призначені для гасіння невеликих пожеж, всіх видів загорання (рис. 4.7). Вони приводяться в дію вручну. Через вентиль стиснена рідка вуглекислота прямує у патрубок, де вона розширюється і за рахунок цього її температура знижується до — 70 °С. При переході рідкої вуглекислоти в газ ЇЇ об'єм збільшується в 500 разів. Утворюється снігоподібна вуглекислота, котра при випаровуванні охолоджує горючу речовину та ізолює її від кисню повітря. Корисна довжина струменя вогнегасника приблизно 4 м, час дії — 30 - 60 с. Вогнегасник слід тримати за ручку, для уникнення обмороження рук; зберігати подалі від тепла, для запобігання саморозряджання.  Вуглекислотою можна гасити електрообладнання що знаходиться під напругою, а також горючі рідини і тверді речовини.. Не можна гасити спирт і ацетон, котрі розчиняють вуглекислоту, а також терміт, фотоплівку, целулоїд, котрі горять без доступу повітря.                                       

Рис. 4.7.Вуглекислотні вогнегасники

а — ручні: 1 — СУ-2; 2 — ОУ-5; 3 — ОУ-8; б — пересувні: 1 — УП-1М;  2 — УП-2М

Вогнегасники пінні. Ручні хімічні пінні вогнегасники (рис. 4.8) використовуються для гасіння твердих речовин, що горять горючих легкозаймистих рідин з відкритою поверхнею, що горить. Слід мати на увазі, що піна електропровідна — нею не можна гасити електрообладнання, що знаходиться під напругою, вона псує цінне обладнання та папери. Нею не можна також гасити калій, натрій, магній та його сплави, оскільки внаслідок їх взаємодії з водою, наявною в піні, виділяється водень, котрий посилює горіння.

В промислових приміщеннях засоби пожежогасіння розташовують згідно з вимогами „Правил пожежної безпеки в Україні”. В коридорах, проходах, проїздах або інших місцях, крім вогнегасників, розташовують пожежні щити з набором пожежогасіння.

Рис. 4.8. Ручні пінні вогнегасники

а — вогнегасник хімічний пінний ОХП-10; 1 —корпус; 2 — стакан; 3 — ручка;

4 — шток пройда; б —вогнегасник повітряно-пінний ОВП-10; 1 —корпус;

2 — сифонна трубка; 3 — балон; 4 — ручка; 5 — розпилювач;

б—дифузор з сіткою.

ПОЖЕЖНА СИГНАЛІЗАЦІЯ

Надійним і швидким засобом повідомлення про пожежу є електрична пожежна сигналізація автоматичної або ручної дії. Ручні сповісники встановлюються поза межами приміщень на відстані 150 м, всередині приміщень — на відстані 50 м один від одного.

В плавких автоматичних сповісниках пружини спаяні легкоплавким сплавом; при підвищенні температури сплав розплавляється, пружини , розходяться і замикають сигнальне коло. До аналогічного результату призводить викривлення пластинок біметалевого сповісника при підвищенні температури. Біметалевий сповісник забезпечує плавне регулювання пристрою спрацювання, який відновлюється після і припинення пожежі.

В термісторному сповіснику при підвищенні температури знижується опір напівпровідникового шару, через який замикається коло електромагніту, що вмикає пожежну сигналізацію.

Фотоелектричні сповісники (фотореле) спрацьовують внаслідок затемнення димом світлового променя, спрямованого на фотоелемент. Дія диму використовується і у швидкореагуючому іонізаційному сповіснику „КИ-1". Дим проникає в камеру з штучно іонізованим повітрям та збільшує опір струму іонізації; потенціал сітки лампи зростає, лампа відкривається і вмикає реле пожежної сигналізації (рис. 4.9, 4.10).

Рис. 4.9. Схеми сповісників, котрі реагують на тепло

а — сповісник ПТИМ-1: 1 — опір СП-0,4; 2 — термоопір КТМ-1; 3 — опір МЛТ-0,5; 4 — тиратрон; б — сповісник ПТИМ-2: 1 — термоопір КМП-10;2 - кришка; 3 — основа; в — сповісник ТРВ-1: 1 — інваровий стрижень; 2 — латунна пробка; 3 — упорний гвинт; 4 — рухома контактна пластини; 5 — пружина; 6 — релейна приставка РКИ-2М; 7 — контрольний опір ЗкОм.

Рис. 4.10. Димовий ДИ-1(а), світловий СИ-1(б) та комбінований КИ-1 (в) сповісники

1 - лічильник фотонів СФУ - 2; 2 — кришка; 3 — основа.

1.  Система попередження пожеж

Відповідно до Закону України „Про пожежну безпеку” забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій накладається на їх керівників.

Забезпечення пожежної безпеки в житлових будинках (квартирах) приватного житлового фонду та інших приватних спорудах (подвірних будівлях, гаражах тощо), а також на дачах, садових ділянках покладається на їх власників чи наймачів, якщо інше не обумовлено договором найму.

Обов’язки власників підприємств та уповноважених ними органів, а також орендарів щодо забезпечення пожежної безпеки встановлюються статтею 5 закону України „Про пожежну безпеку”.

Вони зобов’язані:

- розробити комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, впроваджувати досягнення науки і техніки, позитивний досвід;

-  розробляти положення, інструкцію, інші нормативні акти, здійснювати пожежний контроль за їх додержанням;

-     забезпечувати додержання протипожежних вимог, приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;

-   організувати навчання працівників правилами пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення;

-   утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту і зв’язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;

-       створювати підрозділи пожежної охорони;

-      здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж;

-      своєчасно інформувати пожежну охорону про несправності пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і під’їздів на своїй території;

-      проводити службове розслідування випадків пожеж.

На кожному підприємстві з урахуванням його пожежної безпеки наказом (інструкцією) повинен бути встановлений відповідний протипожежний режим, у тому числі визначені:

•  можливість (місце) паління, застосування відкритого вогню, побутових нагрівальних приладів;
•  порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт (у тому числі зварювання);
•  правила проїзду та стоянки транспортних засобів;
•  місця для зберігання і допустима кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, які можуть одночасно знаходитися у виробничих приміщеннях і на території (у місцях зберігання);
•  порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання промасленого одягу та шмаття, очищення повітропроводів вентиляційних систем від горючих відкладень;
•  порядок відключення від мережі електрообладнання в разі пожежі;
•  порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи;
•  порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з витань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення;
•  порядок організації експлуатації і обслуговування наявних технічних засобів протипожежного захисту (протипожежного водопроводу, насосних ситуацій, установок пожежної сигналізації, автоматичного пожежогасіння, вогнегасників тощо);
•  порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технічного та іншого інженерного обладнання;
•  дії працівників у разі виявлення пожежі;
•  порядок збирання членів добровільної дружини та відповідальних посадових осіб у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні і святкові дні.

Протипожежні інструктажі поділяються на вступний, первинний, вторинний, на робочому місці, позаплановий та цільовий.

Правила утримання території:

- територія підприємства повинна постійно утримуватися в чистоті та систематично очищатися від сміття, тари, опалого листя;

-  дороги, проїзди й переходи до будівель, пожежних вододжерел, пожежного інвентаря мають бути завжди вільними, утримуватися справними, у зимку очищатися від снігу;

-    до всіх будівель і споруд підприємства має бути забезпечений вільний доступ;

-   про закриття ділянок, доріг або проїздів для ремонту (або з інших причин) необхідно негайно повідомити підрозділи пожежної охорони;

-   ворота в’їзду на територію підприємства, які відчиняються за допомогою електроприбору, повинні мати пристосування (пристрої), яку дозволяють відчиняти їх вручну;

-    тимчасові споруди, кіоски, ларки тощо повинні розміщуватися на відстані не менше 10 м. від інших будівель та споруд;

-  на території підприємства на видних місцях, повинні бути встановлені таблички із зазначеним порядком виклику пожежної охорони, знаки місць розміщення первинних засобів пожежегасіння, схема руху транспорту;

-    стоянка транспорту у наскрізних проїздах будівель, на відстані менше 10 м. від в’їзних воріт на територію об’єктів, не менше 5 м. від пожежних гідрантів;

-  розводити багаття, спалювати відходи, тару, викидати негашене вугілля на відстань менше 15 м. від будівель та споруд не дозволяється;

-   забороняється паління на території та в приміщеннях об’єктів по видобутку, переробці і зберіганню палива, мастил і горючих газів, виробництву всіх видів вибухових речовин; торгових підприємствах, складах і базах, у приміщеннях дитячих та лікувальних закладах.

На території об’єктів, де паління дозволяється, адміністрація зобов’язана визначити і обладнати спеціальні місця для цього, позначити їх знаками або написом, встановити урну або попільницю з негорючих металів.

6.Евакуація людей із будівель та споруд

Вимоги до утримання евакуаційних шляхів і виходів:

•  евакуаційні шляхи і виходи повинні утримуватися вільними, нічим не заставлятися;
•  у приміщенні, яке має один евакуаційний вихід, дозволяється одночасно розміщати не більше 50 осіб;
•  двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень);
•  килими, килимові доріжки й інші покриття підлоги у приміщеннях з масовим перебуванням людей повинні надійно кріпитися до підлоги;
•  сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням;
•  у готелях, театрально-видавницьких, лікувальних закладах, де можуть перебувати одночасно більше 100 осіб евакуаційні виходи повинні бути позначені світловими позначками з написом „Вихід” білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення евакуаційного освітлення;
•  на випадок відключення електроенергії обслуговуючий персонал будівель, де у вечірній та нічний час можливе масове перебування людей (кінотеатри, готелі, гуртожитки, лікарні та ін.), повинен мати електричні ліхтарі.

При утриманні  шляхів евакуації не допускається:

•  влаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, розсувні, підйомні двері, які перешкоджають вільній евакуації людей;
•  заставляти шляхи евакуації меблями, обладнанням, готовою продукцією;
•  забивати, заварювати, замикати на навісні замки, болтові з’єднання та інші запори, що важко відчиняються з середини, зовнішні евакуаційні двері будівель;
•  розташовувати у тамбурах виходів гардероби, вішалки для одягу, сушарки, пристосувати їх для торгівлі;
•  знімати встановлені на балконах (лоджіях) драбини;
•  влаштовувати у сходових клітках приміщеннях будь-якого призначення у тому числі кіоски, ларки;
•  влаштовувати в загальних коридорах комори і вбудовані шафи;
•  знімати передбачені проектом двері вестибулів, холів, тамбурів і сходових кліток;
•  заміняти ормоване скло на звичайне у дверях всупереч передбаченому за проектом;
•  розвішувати у сходових клітках на стінках стенди, панно тощо.

Посадова особа об’єкта, що прибула на місце пожежі, зобов’язана:

1.  Перевірити чи викликана пожежна охорона (продублювати повідомлення).
2.  У разі загрози життю людей негайно організувати їх рятування (евакуацію), використовуючи для цього наявні сили і засоби.
3.  Вивести за межі небезпечної зони всіх працюючих, не пов’язаних з ліквідацією пожежі.
4.  Припинити роботи в будівлі (якщо це допускається технологічним процесом виробництва), крім робіт, пов’язаних із заходами щодо ліквідації пожежі.
5.  Здійснити у разі необхідності відключення електроенергії (за винятком систем протипожежного захисту), зупинення транспортуючих пристроїв, агрегатів, апаратів, перекриття сировинних, газових, парових та водяних комунікацій, зупинення систем вентиляції в аварійному та суміжному з ним приміщеннях (за винятком пристроїв протидимового захисту) та виконати інші заходи, що запобігають розвитку пожежі та задимленості будівлі.
6.  Перевірити виключення оповіщення людей про пожежу, установок пожежегасіння, протидимового захисту.
7.  Організувати зустріч підрозділів пожежної охорони, надати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для під’їзду до осередку пожежі та водяних джерел.
8.  Одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей.
9.  Забезпечити дотримання техніки безпеки працівниками, які беруть участь у гасінні пожежі.

Після прибуття на пожежу пожежних підрозділів повинен бути забезпечений безперешкодний доступ їх на територію об’єкта.

Після прибуття пожежного підрозділу адміністрація та технічний персонал підприємства, будівлі чи споруди повинен брати участь у консультуванні керівника гасіння пожежі про конструктивні та технологічні особливості об’єкта, де виникла пожежа, прилеглих будівель та прибудов, організувати залучення до вжиття необхідних заходів, пов’язаних із ліквідацією пожежі та її розвитком, сил і засобів об’єкта.

Заходи щодо рятування потерпілих і гасіння пожеж у будівлях:

•  перед тим, як увійти до приміщення, що горить, накрийтеся мокрою ковдрою, будь-яким одягом чи щільною тканиною;

• двері до задимленого приміщення відчиняйте обережно, щоб уникнути посилення пожежі від великого притоку свіжого повітря;

• у сильно задимленому приміщенні рухайтеся поповзом або пригинаючись;

• для захисту від чадного газу необхідно дихати через зволожену тканину;

• у першу чергу рятуйте дітей, інвалідів та старих людей;

•   пам'ятайте,  що маленькі діти від страху часто ховаються під ліжко, до  шафи або забиваються у куток;

• виходити із осередку пожежі необхідно в той бік, звідки віє вітер;

•  побачивши людину, на якій горить одяг, поваліть її на землю, швидко накиньте будь-яку ковдру чи покривало (бажано зволожені) і щільно притисніть їх до тіла. При необхідності викличте медичну допомогу;

•  якщо загорівся ваш одяг, падайте на землю і перевертайтесь, щоб збити полум'я, в жодному разі не біжіть - це ще більше роздуває вогонь;

• під час гасіння пожежі використовуйте вогнегасники, пожежні гідранти, воду, пісок, землю, повсть та інші засоби гасіння вогню;

•  бензин, гас, органічні масла та розчинники, що загорілися, гасіть тільки за допомогою спеціальних видів вогнегасників, засипайте піском або землею, а якщо осередок пожежі невеликий, накрийте його азбестовим чи брезентовим покривалом, зволоженою тканиною чи одягом;

•   якщо горить електричне обладнання або проводка, вимкніть рубильник, вимикач або викрутіть електричні пробки, а потім починайте гасити вогонь.

Пожежа застала вас у приміщенні:

• коли ви прокинулися від шуму пожежі і запаху диму, не сідайте в ліжку, а скотіться з нього на підлогу та повзіть під хмарою диму до дверей;

•  не відчиняйте дверей відразу. Обережно доторкніться до них тильною стороною долоні. Якщо двері не гарячі, то обережно відчиніть їх та швидко виходьте, а якщо гарячі - не відчиняйте: дим та полум'я не дозволять вам вийти;

• щільно зачиніть двері, а всі щілини й отвори заткніть якою-небудь тканиною, щоб уникнути подальшого проникнення диму, повертайтесь поповзом углиб приміщення і вживайте заходів для порятунку;

•  присядьте, глибоко вдихніть повітря, розчиніть вікно, висуньтеся та кричіть: «Допоможіть, пожежа!». Якщо ви не в змозі відкрити вікно, розбийте шибку твердим предметом та приверніть увагу людей, які можуть викликати пожежну команду;

•   якщо ви вибралися через двері, зачиніть їх і поповзом пересувайтесь до виходу із приміщення (обов'язково зачиняйте за собою всі двері);

•  якщо ви знаходитесь у висотному будинку, не біжіть вниз крізь вогнище, а користуйтеся можливістю врятуватися на даху будівлі. Використовуйте пожежні сходи - під час пожежі заборонено користуватися ліфтами.                                                              

За будь-яких умов, якщо це можливо, викличте пожежну команду (телефон - 101).

Пожежі в лісах, стенах та на торфовищах

Масові пожежі можуть виникати в спеку та при посухах від ударів блискавки, необережного поводження з вогнем, випалювання сухої трави та з інших причин. Вони можуть призвести до ураження людей і тварин, займання будівель у населених пунктах, дерев'яних мостів, дерев'яних опор ліній електропередач та зв'язку, складів нафтопродуктів та інших горючих матеріалів.

Ви опинилися в осередку пожежі:

•  не панікуйте та не тікайте від полум'я, що швидко наближається, у протилежний від вогню бік, а перетніть смугу вогню проти вітру, закривши голову й обличчя одягом;

•  з небезпечної зони, до якої наближається полум'я, виходьте швидко, перпендикулярно до напряму розповсюдження вогню;

• якщо втекти від пожежі неможливо, то вийдіть на відкриту місцевість, ввійдіть у водойму або накрийтеся мокрим одягом і дихайте повітрям, що знаходиться низько над поверхнею землі (воно менш задимлене), рот і ніс при цьому прикривайте одягом чи шматком будь-якої тканини;

•  гасити полум'я невеликих низових пожеж можна, забиваючи його гілками листяних порід дерев, заливаючи водою, закидаючи вологою землею та затоптуючи ногами. Будьте обережні в місцях горіння високих дерев - вони можуть упасти та травмувати вас;

• під час гасіння пожежі не відходьте далеко від доріг та просік, не випускайте з уваги інших учасників гасіння пожежі, підтримуйте з ними зв'язок за допомогою голосу;

•   особливо   будьте   обережні   у  місцях   торф'яних  пожеж.   Враховуйте,   що   там  можуть утворюватися глибокі вирви, тому пересувайтеся, по можливості, перевіряючи палицею глибину вигорілого шару;

• вийшовши з осередку пожежі, повідомте місцеву адміністрацію та пожежну службу про місце, розміри та характер пожежі.

Декілька повідомлень тільки з одного регіону - Закарпаття - про пожежі та загибель людей у вогні

Прокинувшись, жінка намагалася врятувати від вогню свого паралізованого чоловіка

14 лютого 2003 р., с. Приборжанське Іршавського району

Закарпатська область опинилася у своєрідній «вогняній» зоні - останнім часом тут значно зросла кількість пожеж, на яких гинуть люди (б осіб тільки за останній неповний тиждень). І якщо з їх гасінням місцеві пожежники справляються (наскільки це можливе при застарілій техніці та скороченні фінансування, що, втім, особовий склад намагається компенсувати рівнем професійної підготовки), то врятувати людей вдається не завжди - через запізнілі виклики, погані шляхи (особливо гірські) та недостатній рівень телефонізації сіл.

Третій з початку року випадок групової загибелі людей (для масштабів однієї з найменших в Україні областей це тривожний показник) стався у невеликому селі Приборжавському Іршавського району, розташованому у передгір'ї Східних Карпат. Повідомлення про нього спочатку надійшло як про пожежу у прибудові до будинку, однак вже на місці боєць та водій найближчого пожежного підрозділу (ППЧ-23) з'ясували, що горить приватний будинок. За кілька хвилин прибули й пожежники СДПЧ-13, які допомогли колегам приборкати полум'я. Літнє подружжя, що мешкало у будинку, загинуло задовго до того, як пожежники отримали звістку про цю трагічну подію.

На обійсті загиблих - 77-річного Івана та 76-річної Ганни - стоять два будинки. Один з них господар збудував для дітей, а згодом передав онукові, котрий був змушений скуштувати важкого заробітчанського хліба у далекій Москві. Незадовго до того трагічного дня він потрапив у аварію, після якої лежить у комі в одній із московських лікарень. Як-то кажуть, біда одна не ходить...

А Іван пройшов майже половину Другої світової, і вже якщо куля не взяла, то хто б подумав, що його може взяти пожежа. Проте, будучи інвалідом другої групи, він не полишав звички курити, навіть у ліжку, до якого прикувала його хвороба. Ганна вже звикла до тютюнового диму в хаті, та й відмовляти чоловікові у його забаганках не могла.

Як з'ясувало розслідування, вогонь зайнявся від цигарки. Онукова дружина, яка разом з дітьми жила в сусідньому будинку, зізналася, що ввечері принесла пенсіонерам пляшку самогону, а вночі після другої години, перевіряючи роботу опалювального котла, заглянула до них знову. Тоді, здавалося, ще нічого не віщувало біди. За висновками фахівців, пожежа спалахнула близько четвертої. Очевидно, вночі Іван прокидався та смалив цигарки, які завжди були напохваті біля ліжка. Одна з них і стала фатальною.

Розташування тіл загиблих свідчить, що жінка чи то від опіків, чи то від диму прокинулася. Вона допомагала своєму паралізованому чоловікові дістатися до вікна. Однак сил на те, щоб його відчинити та бодай покликати на допомогу, не вистачило...

Вогонь повністю знищив спальню, не пошкодувавши і людей, тіла яких спотворив до невпізнання. Про матеріальні збитки говорити не випадає, позаяк життя двох людей навряд чи компенсують півтори тисячі гривень...

Свято весни для подружжя завершилося трагічно

8 березня 2003 р.» м. Мукачеве

Перші весняні дні не додали оптимізму працівникам пожежної охорони Закарпатської області. Попри всі їхні намагання захистити майно та убезпечити життя й здоров'я людей від руйнівних наслідків вогняної стихії, дані оперативної обстановки викликають неабияке занепокоєння. Адже далеко не всі громадяни усвідомлюють, що майно, яке вони накопичили протягом багатьох років, може бути знищене вогнем за лічені хвилини, крім того, пожежа ще й створює загрозу життю та здоров'ю людей.

З початку року на Закарпатті зросла кількість пожеж, на яких мала місце групова загибель людей. Причому повідомлення про такі випадки надходили до пожежної служби лише тоді, коли постраждалим допомогти не міг уже ніхто. Головною причиною смертей на пожежах було отруєння чадним газом, до якого згодом долучалася дія вогню.

Четвертий з початку року випадок групової загибелі людей на Закарпатті стався в Мукачевому. Жертвами вогню стало подружжя, яке мешкало на вулиці Крило-ва. 42-річному Іванові та 45-річній Вероніці, мабуть, і в найстрашнішому сні не могло приснитися, що в такий день, як 8 Березня, вони розпрощаються з життям у полум'ї, спричиненому курінням чоловіка (за попередніми даними, саме це призвело до пожежі). Повідомлення на пульт пожежного зв'язку надійшло о 17 год. 24 хв. На час прибуття двох відділень вогнеборців інформації щодо перебування людей в житловому будинку не було, бійці виявили їх лише у ході розвідки місця пожежі, натрапивши у коридорі на нерухоме тіло Івана. Очевидно, чоловік відчув запах диму і спробував вибратися з будинку, та це йому не вдалося через сильне алкогольне сп'яніння. Вогонь знищив його ліжко та пошкодив інші меблі у спальні (зокрема, і те ліжко, на якому знаходилася Вероніка). За попередніми підрахунками, прямі матеріальні збитки від пожежі становлять 2 тис. грн.

У ході з'ясування обставин та причини загибелі людей виявилося, що відзначати Міжнародний жіночий день подружжя розпочало з самого ранку, про це свідчили й пляшки з-під горілки в кімнаті. Один із їхніх знайомих розповів, що приблизно за три години до виникнення пожежі навідувався до них, і Вероніка, як «винуватець» святкування, частувала його горілкою. За свідченнями сусідів, подружжя часто зловживало спиртними напоями. Великих заробітків у них не було. Іван працював слюсарем на підприємстві „Сільгосптехніка”, а жінка з останнього місця роботи звільнилася ще у 1991 році. Попри це, на оковиту гроші завжди знаходилися...

Загалом основними причинами пожеж у Закарпатській області є порушення правил монтажу й експлуатації електрообладнання, а серед пожеж із трагічними наслідками левова частка зумовлена необережним поводженням з вогнем - зазвичай, це паління у нетверезому стані.

Смерть настигла селянина на заробітках

10 квітня 2003 р., с. Вовкове Ужгородського району

Мальовничий куточок нашої країни - Закарпаття - здавна славиться як місце відпочинку та курортів. Однак самі закарпатці найбільше переймаються пошуком роботи. З розпадом Радянського Союзу, коли більшість підприємств перестали функціонувати, багатьом місцевим жителям довелося вирушити на заробітки навіть до інших країн (Росії, Чехії, Словаччини, Угорщини, Італії, Португалії, Німеччини), де за мізерну плату вони виконують найважчу роботу.

Кільком мешканцям с. Зарічевого Перечинського району вдалося працевлаштуватися у сусідньому Ужгородському районі в агропромисловій фірмі «Леанка». Роботодавець подбав про проживання, поселивши їх у будинку тракторної бригади у с. Вовковому. Два тижні робітники чесно трудилися на виноградниках фірми, за що хазяїн вирішив виплатити їм частину зароблених грошей. Увечері 9 квітня отримали аванс. Та гроші радували недовго. Щоб «відмітити» першу платню, робітники у місцевого населення роздобули горілки та вина. Лише десь опівночі повкладалися спати. Близько другої один із чоловіків прокинувся від сильного запаху диму. Вийшов у коридор І побачив, що в сусідній кімнаті - пожежа. Розбудив жінок, вивів "Їх на подвір'я, потім кинувся за іншими (всередині перебувало ще четверо чоловіків). Трьох вдалося врятувати, щоправда всі вони отримали опіки рук та верхніх дихальних шляхів. (Потерпілих було госпіталізовано до Середнянської дільничної лікарні, а згодом перевезено до обласного центру) Про четвертого - Михайла - забули та й, зі слів робітників, зайти в приміщення вже було неможливо. Вогонь охопив увесь другий поверх будівлі. Хтось побіг телефонувати до пожежної охорони...

Сподіватися на швидке прибуття двох відділень пожежних підрозділів, направлених до місця виклику, не випадало: їм довелося долати відстань близько ЗО км. На момент прибуття вогнеборців вогонь вирував уже тривалий час, і двоповерхова будівля була повністю охоплена полум'ям. Внаслідок дії високої температури зі стін посипалася штукатурка та завалилося перекриття.

Пожежу ліквідували, хоча уникнути чималих збитків не вдалося. Вогонь знищив меблі, речі домашнього вжитку та пошкодив перекриття будівлі на 3 тис. грн. На першому поверсі вогнеборці виявили понівечене вогнем тіло 2 5-річного Михайла. Причину його смерті встановлює судова медична експертиза.

За попередніми висновками фахівців, до пожежі призвела необережність самого загиблого при палінні в ліжку у нетверезому стані.

Горять церкви

Майже щодня на шпальтах періодичних видань з'являються матеріали, що описують резонансні пожежі, які виникають на території нашої країни. З кожним роком їх кількість невпинно зростає. Домінуючим фактором впливу на погіршення пожежної обстановки в Закарпатській області є насамперед людський, бо саме через недбалість та безвідповідальність людей виникають подібні випадки. Проте така ситуація спостерігається не тільки в житловому секторі, на частку якого припадає більш ніж 70 % загальної кількості пожеж, а й на об'єктах Інших форм власності. Керівники установ всіляко намагаються самоусунутися від виконання запропонованих представниками Державної пожежної охорони заходів з приведення підконтрольних об'єктів у належний протипожежний стан. Проте рано чи пізно невирішені питання нагадують про себе, та вже не як попередження, а як страшний факт (виникнення пожежі та знищення матеріальних цінностей).

Ця проблема в поточному році торкнулася й об'єктів релігійного культу. Впродовж чотирьох місяців вони вже чотири рази потерпали від вогняної стихії. Три пожежі сталися на території Тячівського району. Першою у списку опинилася Свято-Дмитріївська церква в с. Терновому, наступною - Свято-Покровська православна церква в с. Кривому, третьою стала Михайлівська церква в с. Нересниці - унікальна дерев'яна будівля початку XIX ст., яка належала до пам'яток архітектури.

Четверта пожежа сталася в ніч з 27 на 28 квітня, на самий Великдень, у с. Свалявці Перечинського району. Церква, побудована у недалекому 1990 р., служила духовною опорою відразу двох релігійних громад: християн греко-католицького та православного обряду, які, незважаючи на різне віросповідання, без будь-яких суперечок відвідували цей святий храм. Проте жоден з парафіян, напевно, й гадки не мав, що в такий день залишиться без духовного притулку.

Тривожне повідомлення на пульт пожежного зв'язку 15-ої Самостійної державної пожежної частини селища Перечина надійшло о 00 год. 07 хв. Зважаючи на складність ситуації, було прийнято рішення до місця виклику направити зразу два відділення вогнеборців. За хвилину червоні автомобілі мчали до населеного пункту, перериваючи нічну тишу та спокій місцевого населення блиманням сигнальних маячків та ревінням пожежних сирен. Багато дорогоцінного часу пішло на те, щоб дістатися до місця пожежі, адже даний населений пункт є майже найвіддаленішою територіальною одиницею в Перечинському районі (32 км від райцентру). Вже на під'їзді до села можна було оцінити всю складність ситуації: дерев'яна церква горіла, наче смолоскип. Після бойового розгортання сильний струмінь води було направлено в осередок пожежі. Важливо було врятувати бодай якусь частину церковного майна. Та вогонь не відступав. Близько трьох годин пожежники безперебійно вгамовували полум'я. Було організовано підвіз води до місця пожежі. Однак бажаних результатів досягти не вдалося. Вогонь знищив покрівлю культової споруди, все майно та стіни будівлі. За попередніми підрахунками, завдана матеріальна шкода сягнула 5 тис. грн. Як показало розслідування пожежі, до неї призвело коротке замикання електромережі. Займання та поширення вогню почалося з покрівлі церкви, по якій було прокладено електропроводку.

За словами заступника начальника відділу пожежної безпеки ДДПБ МНС України в Закарпатській області підполковника внутрішньої служби Ігоря Матвійчука, порушення, пов'язані з монтажем та експлуатацією електромереж, є найпоширенішими серед тих, що зустрічаються на вищезгаданих об'єктах. Це довела й перевірка протипожежного стану культових споруд, здійснена на початку квітня. Приписи органів Державного пожежного нагляду в переважній більшості випадків не виконуються з року в рік.

Література

1.  М.П.Гандзюк «Основи  охорони праці». – К.: Каравела,2004. – 408с.
2.  В.Кучерявий «Охорона праці».Львів  2007«Оріяна-Нова»
3.  Закон України „Про пожежну безпеку”.
4.  „Правила пожежної безпеки у Україні”.
5.      В. Ц. Житецький „Основи охорони праці”. Львів Афіша 2000, стор. 297-336.

1. реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук Харків2007
2. Функциональные стили русского литературного языка
3. Казанский национальный исследовательский технологический университет Факультет пищевой инженерии
4. публичного обвинения Основная особенность производства по делам так называемого частного и частнопублич
5.  Понятие речевой культуры человека 2
6. Федерация боевого самбо и рукопашного боя А.html
7. Варіант 1 Евдокимова Тройченко Аврамчук Заяц Що таке виробнича потужність підприємства і які її
8. тематике показать что она соответствует третьей нормальной форме и реализовать ее таким образом чтобы мож
9. Велио Иван Осипович
10. Образ Петербурга в творчестве АС Пушкина НВ Гоголя и ФМ Достоевского
11. Методические рекомендации и задания по выполнению курсовых работ для курсантов и слушателей юридического фа.
12. для станичной службы за каковую службу им дано было земли на пашню 1060 четвертей 1590 десятин и сенных покосо
13. часть земной пов- акватории в пределах кот встреч данный таксон любого ранга.html
14. Сущность и содержание бухгалтерского учёта
15. Він був чоловік незвичайний і він повернув різноманітних фантазій в факти
16. Живи своей жизнью
17. Тема- Основы информатики
18. Курсовая работа- Локальные вычислительные сети
19. Учебное пособие- Конструкция насадочных абсорберов
20. Философия и история ЮРГУЭС В

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе