Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

ТЕМА 30.Методи гігієнічної оцінки устаткування та утримання навчальновиховних установ для дітей та підліт

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2016-03-13

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 20.5.2024

ТЕМА №30. Методи гігієнічної оцінки устаткування та утримання навчально-виховних установ для дітей та підлітків. ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ДИТЯЧИХ МЕБЛІВ

МЕТА ЗАНЯТТЯ:

  1.  Закріпити теоретичні знання про значення забезпечення оптимальних гігієнічних умов організацій навчально-виховного процесу для збереження здоров’я учнів та профілактики виникнення „шкільних хвороб”.
  2.  Ознайомитися з методами гігієнічної оцінки устаткування та утримання дітей в навчально-виховних установах.
  3.  Оволодіти методиками гігієнічної оцінки шкільних меблів та розсаджування учнів.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

  1.  Чинники та умови навколишнього середовища і навчально-виховного процесу що впливають на здоров’я дітей та підлітків, методи вивчення їх дії на організм дитини.
  2.  Гігієнічні вимоги до планування, устаткування і санітарно-технічного благоустрою земельної ділянки, будівлі навчальних закладів та шкільного класу.
  3.  Гігієнічні вимоги до конструкцій та окремих параметрів навчальних меблів та їх фізіологічне обґрунтування.
  4.  Правила маркування парт і розсаджування учнів у класі.
  5.  Зміни в стані здоров'я та захворювання, що можуть виникнути у дітей в результаті використання меблів, які не відповідають гігієнічним вимогам.

ЗАВДАННЯ:

  1.  Провести санітарне обстеження шкільної парти та дати гігієнічну оцінку.
  2.  Виготовити лінійку Нікітіна-Флерова та оволодіти методикою її використання.

ЛІТЕРАТУРА:

  1.  Габович Р.Д., Шахбазян Г.Х., Познанский С.С. Гигиена. – К.: Вища школа. 1983. – С. 265-275.
  2.  Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В.Г. Бардова. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С. 432-456.
  3.  Загальна гігієна. Посібник до практичних занять. За ред. І.І. Даценко. – Львів : Світ. 2001. – С. 187-207.
  4.  Общая гигиена // Румянцев Г.И., Воронцов М.П., Гончарук Е.Г. и др. – М.: Медицина, 1990. – С. 331–354.
  5.  Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни: Підручник / Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін. / За ред. Є.Г.Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С. 512-530.
  6.  Руководство к лабораторным занятиям по гигиене // Под ред. Ю.П. Пивоварова. – М.: Медицина, 1983. – С. 217–222.
  7.  Гигиена детей и подростков // Под ред. В.Н.Кардашенко. – М.: Медицина, 1988. – С. 130–145.
  8.  I.В.Сергета Практичні навички з загальної гігієни. – Вінниця, 1997. – 96 с.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

У ході практичного заняття студенти вивчають методи гігієнічної оцінки устаткування та утримання навчально-виховних установ для дітей та підлітків, проводять санітарне обстеження шкільної парти, обґрунтовують гігієнічний висновок про її відповідність гігієнічним вимогам та виготовляють універсальний парто-ростомір (лінійку Нікітіна-Флорова).

Гігієнічна оцінка устаткування та утримання

навчально-виховних установ для дітей та підлітків

Методика це сукупність або система конкретних засобів, прийомів доцільного виконання якого-небудь завдання, наукового дослідження, складова частина предметної методології.

Дані про захворюваність, смертність, інвалідність, фізичний розвиток дітей та підлітків можна отримати з різних джерел інформації. Здоров’я дітей та підлітків є інтегральним критерієм оцінки стану навколишнього середовища. Для вивчення цього питання потрібно звертатись до таких груп документів:

  •  офіційні звіти лікувально- і санітарно-профілактичних закладів, органів охорони здоров’я, соціального забезпечення, державної статистики, бюро ЗАГСів;
  •   спеціально організований облік випадків захворювань і смертності у лікувально-профілактичних закладах;
  •  ретроспективна інформація облікових документів за минулі періоди часу;
  •  дані лікарських оглядів дітей та підлітків;
  •  результати медико-соціологічних досліджень;
  •  результати математичного моделювання та прогнозування.

Гігієна дітей та підлітків (ГДП) вивчає вплив умов виховання, навчання, оволодіння фахом, навколишнього середовища на здоров’я дітей та підлітків.

Головні завдання ГДП – вивчення стану їх здоров’я залежно від соціально-побутових умов, навколишнього середовища, умов виховання, харчування, навчання та професійної підготовки, організації медичного обслуговування.

Ступінь впливу на рівень здоров’я дітей та підлітків кожного конкретного чинника середовища у навчально-виховних установах визначають за допомогою наступних методів:

  1.  Санітарного дослідження – суть методу полягає в тому, що на підставі власних спостережень, опитування населення або обслуговуючого персоналу за спеціально розробленими картами здійснюється санітарний опис досліджуваного чинника і складає висновок про санітарний стан обстежуваного об’єкта. Санітарне обстеження навчально-виховного закладу завершується складанням акта санітарного обстеження за установленою формою з конкретним викладенням виявлених санітарних порушень і недоліків та пропозиціями щодо негайного їх усунення. Розрізняють два види методу санітарного обстеження об’єкта: санітарний опис і поглиблене санітарне обстеження із застосуванням інструментально-лабораторних чинників навколишнього середовища.
  2.  Метод анкетування – дозволяє виявити загальні закономірності досліджуваного чинника. Суть методу анкетування полягає в тому що за допомогою спеціально поставлених питань отримується суб’єктивна оцінка впливу навколишнього середовища на стан здоров’я дітей та підлітків.
  3.  Фізичні методи – за їх допомогою визначають температуру, вологість, швидкість руху повітря, ІЧ, видиме та УФ випромінювання, шум, вібрацію, іонізуюче випромінювання та інші фізичні чинники зовнішнього середовища.
  4.  Хімічні методи – застосовують при визначенні хімічного складу природного та антропогенного походження в харчових продуктах, ґрунті, воді, повітрі. За допомогою цих методів визначають наявність забруднювачів об’єктів навколишнього середовища.
  5.  Фізико-хімічні методи – за допомогою цих методів визначають або фізичні, або хімічні компоненти. До їх числа належать полярографія, спектрографія, методи мічених атомів та ін.
  6.  Біологічні методи – до них належать мікробіологічні, гельмінтологічні, вірусологічні, гідробіологічні методи дослідження, які визначають наявність та кількість біологічних об’єктів в навколишньому середовищі.

Гігієнічна оцінка навчальних меблів

Обладнання шкільних приміщень повинно відповідати санітарно-гігієнічним вимогам, сприяти оптимальному забезпеченню педагогічного процесу та ефективному проведенню позакласної навчально-виховної роботи. Тому навчальні класи і кабінети повинні бути обладнані меблями відповідно до вимог діючих нормативних документів.

Меблі слід добирати відповідно до довжини тіла учнів. Заборонено використовувати замість стільців лави і табурети. Фізіологічною робочою позою для учнів вважають робочу позу, при якій кут нахилу грудної частини тіла до поперекової дорівнює 145°. Разом з тим цілком допустимою для школярів є робоча поза, при якій відстань від поверхні парти до очей становить не менше 30 см.

Рис. 1. Основні розміри шкільної парти.

1 - висота переднього краю стола; 2 - висота заднього краю стола; 3 - ширина горизонтальної частини кришки стола; 4 - ширина похилої частини кришки стола;

5 - висота сидіння; 6 - глибина сидіння; 7 - ширина сидіння; 8 - дистанція спинки;

9 - дистанція сидіння; 10 - диференція.

До числа основних розмірів навчальних меблів, що використовуються у ході проведення їх гігієнічної оцінки, відносять наступні (Рис. 1):

висота заднього краю стола, що являє собою відстань від заднього краю стола до підлоги;

висота сидіння, що визначається як відстань від переднього краю сидіння до підлоги та повинна відповідати довжині гомілки разом зі стопою з додаванням 1,5-2 см на висоту підбору, забезпечуючи згинання ніг у кульшовому і колінному суглобі під прямим кутом та адекватне спирання стопи на підлогу або підставку;

дистанція сидіння, що являє собою відстань у горизонтальній площині від переднього краю сидіння до проекції на площину сидіння заднього краю кришки стола і може бути нульовою, якщо край стола і стільця розташовані на одній вертикалі, додатною, якщо край сидіння не досягає опущеної від заднього краю стола вертикалі, та від'ємною, якщо опущена вертикаль потрапляє на площину сидіння. Для виконання навчальної діяльності в робочій позі сидячи (письмо, читання тощо) оптимальною вважають від'ємну дистанцію, що складає 3-5 см, у разі здійснення навчальної діяльності стоячи (відповідь на запитання вчителів тощо) як оптимальну визначають додатну дистанцію сидіння (рис. 2);

Рис. 2. Різні варіанти дистанції сидіння:

а - від'ємна; б - нульова; в – додатна

дистанція спинки, що являє собою відстань від заднього краю кришки стола до спинки стільця, яка повинна перевищувати передньо-задній розмір грудної клітки учня на ширину дитячої долоні;

диферєнція, що являє собою відстань у вертикальній площині від заднього краю кришки стола до площини сидіння, яка повинна дорівнювати відстані від сидіння до ліктя вільно опущеної руки з додаванням 5-6 см та забезпечувати вільне розташування рук на столі. Суттєве зменшення диференції примушує учня сильно нахилятися вперед і спиратися на стіл, що призводить до стиснення органів грудної клітки та черевної порожнини, опущення правого плеча і виникнення лівобічного сколіозу. Натомість збільшення диференції зумовлює підняття правого плеча і виникнення правостороннього сколіозу;

глибина сидіння, що являє собою переднь-озадній розмір сидіння, який має становити від 2/3 до 3/4 довжини стегна;

висота спинки, що має сягати рівня поперекового відділу хребта і забезпечувати спирання на неї грудного відділу хребта;

кут нахилу кришки стола, що повинен дорівнювати 15° і на цій підставі дозволяти учневі утримувати книжку або зошит на оптимальній відстані (30-35 см) від очей під найбільшим кутом при найменшому нахилі голови, забезпечуючи сталу акомодацію і запобігаючи виникненню міопії;

рельєф сидіння, що повинен відповідати формі стегна та сідниць і мати невеликий нахил назад, який надає учневі змогу не сповзати вперед під час виконання основної навчальної діяльності у положенні сидячи.

Для забезпечення учнів шкільними меблями відповідно до довжини тіла, і, отже, на підставі їх віднесення до певної ростової групи, розроблено б спеціальних розмірів шкільних меблів (ДСанПіН 5.5.2.008-01, ДСТУ 5994-93, П015-93, 11016-93): №1 для учнів з довжиною тіла 100-115 см; №2 - для учнів з довжиною тіла 116-130 см; №3 - для учнів з довжиною тіла 131-145 см; №4 - для учнів з довжиною тіла 146-160 см; №5 - для учнів з довжиною тіла 161-175 см; №6 - для учнів з довжиною тіла понад 176 см.

У кожному класі (кабінеті) слід передбачати розташування 2-3 розмірів меблів певного розміру. Суттєву перевагу в сучасних умовах мають меблі, здатні до трансформування. Правильне розміщення дітей за шкільними партами (столами) може бути забезпечене лише за умов, якщо в одному приміщенні навчаються діти з різницею у віці не більше ніж 2 роки.

Дані щодо особливостей розподілу меблів серед школярів різного віку наведені в таблиці 1.

Таблиця 1

Особливості розподілу меблів серед школярів різного віку

Ростова група, см

Група меблів та колір маркірування

Клас

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

до 115

1 - оранжевий

+

116-130

2 - фіолетовий

+

+

+

131-145

3 - жовтий

+

+

+

+

+

146-160

4 - червоний

+

+

+

+

+

+

+

+

161-175

5 - зелений

+

+

+

+

+

+

Понад 176

6 - блакитний

+

+

+

+

Розміщувати меблі у класних кімнатах, які мають прямокутну конфігурацію, слід таким чином, щоб відстань між зовнішньою стіною і першим рядом парт становила 0,6-0,7 м (в будівлях із цегли допускається 0,5 м), між рядами двомісних парт (столів) - не менше 0,6 м, між третім рядом парт (столів) і внутрішньою стіною або шафами, які розташовані біля стіни, не менше 0,7 м, між передньою партою (столом) і демонстраційним столом - не менше 0,8 м. Відстань від передньої стіни з класною дошкою до передніх столів має складати не менше 2,4-2,6 м, від задніх столів до задньої стіни - не менше 0,65 м (в тому разі, якщо задня стіна зовнішньою - не менше 1,0 м), від задніх столів до шаф, які стоять вздовж заднього краю стіни - не менше 0,8 м, від демонстраційного столу до класної дошки - не менше 1,0 м, між столом викладача і переднім столом учнів - не менше 0,5 м. Натомість найбільша відстань останнього місця від класної дошки мас становити 9 м, висота нижнього краю дошки над підлогою для учнів 1 класу повинна складати 0,7-0,8 м, для учнів 2-4 класів - 0,75-0,8 м, для учнів 5~12 класів - 0,8-0,9 м.

У класних кімнатах, що мають поперечну або квадратну конфігурацію та відрізняються розташуванням меблів у чотири ряди, має бути збільшена відстань від дошки до першого ряду парт (не менше 3 м) для того, щоб забезпечити величину кута розглядання до 35°. Відстань від першого ряду парт до зовнішньої стіни повинна становити 0,8-1,0 м, між рядами парт (столів) - 0,6 м, від задніх парт до шаф, розміщених біля внутрішньої стіни - 0,9-1,0 м.

Учні зі зниженою гостротою зору повинні сидіти за першими партами у першому від світлонесучої стіни ряду. Школярі зі зниженим слухом розмішуються за першою та другою партами бокових рядів. Учні, які часто та тривало хворіють, розмішуються у третьому (біля внутрішньої стіни) ряду парт.

Для профілактики порушень постави не менше двох разів на рік школярів необхідно пересаджувати з першого ряду в третій і навпаки, не порушуючи відповідності групи меблів довжині їх тіла та ураховуючи гостроту зору і слуху.

Шкільні меблі повинні бути промаркованими. Маркування навчальних меблів наноситься у вигляді лінії завширшки 2 см або кола діаметром 2,5 см на обох боках парти, стола та стільця. Меблі, що відносяться до першої ростової групи, позначаються оранжевим, до другої - фіолетовим, до третьої - жовтим, до четвертої - червоним, до п'ятої - зеленим, до шостої - блакитним кольорами.

Крім колірного маркування, для підвищення ефективності здійснення контролю за правильністю підбору певної групи меблів на внутрішню поверхню стола повинно бути нанесене цифрове маркування у вигляді дробу:

У навчальному приміщенні шкільні меблі розміщуються таким чином, щоб ближче до дошки знаходилися менші розміри, далі від неї - більші.

Для визначення необхідного для конкретного учня розміру меблів у класній кімнаті на стіні (дверях) має бути нанесена кольорова вимірна вертикальна лінійка: на висоті до 115 см наводиться оранжева смуга, на висоті від 115 до 130 см - фіолетова, на висоті від 130 до 145 см -жовта, на висоті від 145 до 160 см - червона, на висоті від 160 до 175 см - зелена, на висоті понад 175 см - блакитна.

Робочі місця у виробничих майстернях школи повинні забезпечувати правильну робочу позу учнів та в повній мірі відповідати вимогам техніки безпеки.

Тому виробничі майстерні мають бути розраховані на 13-15 робочих місць, що обладнані верстатами. У майстернях з обробки деревини повинно бути передбачене розташування верстатів висотою 75,5; 78,0 та 80,5 см; у майстернях з обробки металу - розташування верстатів висотою 87 та 95 см від підлоги до губок лещат, обладнаних захисними екранами.

Кожне робоче місце слід забезпечити сидінням на кронштейні або табуретами висотою 40-42 см та розміром сидіння 35 х 35 см і 40 х 40 см. Для підбору відповідних меблів у майстернях повинні бути розміщені підставки (по 5 підставок кожного розміру) розміром 55 х 75 см та висотою 5, 10 і 15 см відповідно.

У майстерні з обробки деревини верстати слід розмішувати або під кутом 45°, або в три ряди перпендикулярно до світлонесучої стіни. Відстань між верстатами у передньо-задньому напрямку має становити не менше 0,8 м, між рядами - не менше 1,2 м.

У майстерні з обробки металу верстати необхідно розміщувати таким чином, щоб світло на робоче місце падало спереду або справа. Відстань між рядами має складати 1,0 м, відстань від внутрішньої стіни до верстатів - не менше ніж 0,8 м. Краще всього розміщувати однойменні верстати у шаховому порядку. Відстань між лещатами повинна становити не менше 1,0 м.

У майстернях для учнів 10-12 років слід використовувати інструменти спеціального розміру №1, для учнів 13-15 років - інструменти спеціального розміру №2, для учнів понад 15 років - інструменти для дорослих.

Максимальна маса вантажу для підняття школярами складає у віці 11-12 років - до 4 кг, у віці 13-14 років - до 5 кг, у віці 15 років: для хлопчиків - 12 кг, для дівчаток - 6,0 кг, у віці 16 років - відповідно 14 та 7 кг, у віці 17 років - відповідно 16 та 8 кг.

Отже, санітарна експертиза правильності підбору та розстановки меблів у навчальних приміщеннях повинна передбачати аналіз наявності в кожному з них меблів не менше 2-3 різних номерів та адекватності їх взаєморозташування, характеристику відстані між рядами меблів та між меблями і боковими, передньою та задньою стінами приміщення, вивчення умов забезпечення правильної робочої пози та зручної посадки, вимірювання основних розмірів навчальних меблів тощо.

Після виміру основних елементів і визначення номера парти її маркують.

Отримані дані заносять у схему "Протоколу гігієнічного дослідження парти" (табл. 2).

Таблиця 2

Основні розміри шкільної парти

Основні розміри шкільної парти

Величина,

см

Номер парти

Якому росту учнів відповідає

Примітка

Висота заднього краю кришки над підлогою

Диференція

Дистанція сидіння

Дистанція спинки

Ширина сидіння

Глибина сидіння

У гігієнічному висновку необхідно визначити до якого номера варто віднести парту, особливості її технічного стану, учням якого росту відповідає парта. Якщо парта є нестандартною необхідно вказати, що вона не відповідає ДСТ і може зумовлювати певні зрушення у стані здоров’я (вказати які) та що слід зробити, щоб парту можна було використовувати в ході навчального процесу (на скільки сантиметрів слід підняти або опустити кришку столу або сидіння, які ремонтні роботи провести, щоб привести парту в належний технічний стан тощо). При виконанні ситуаційних задач користуються даними приведеними у таблицях 3, 4, 5, 6.

Таблиця 3

Основні розміри парт, столів і стільців для школярів (ДСТ 5994–64)

Номер шкільної парти

Ріст учнів,  см

Висота заднього краю кришки стола над підлогою, мм

Висота сидіння над підлогою, мм

6

110–119

520

320

7

120 –129

570

350

8

130 – 139

620

380

9

140–149

670

410

10

150–159

720

440

11

160– Д69

770

470

12

понад 170

790

470

Таблиця 4

Основні розміри парт, столів та стільців для школярів ( ДСТ 11015, 11016–77)

Номер шкільної

Парти

Ріст учнів,

см

Висота заднього краю кришки стола над підлогою, мм

Висота сидіння над підлогою, мм

А

до 130

540

320

Б

130 – 145

600

360

В

145 – 160

660

400

Г

160 – 175

720

440

Д

понад 175

780

480

Таблиця 5

Розміри учнівських стільців (ДСТ 11016–64)

Номер шкільної

парти

Висота над підлогою, мм

Глибина, мм

Ширина, мм

Висота спинки, мм

Відстань від переднього краю сидіння до найбільш виступаючої частини спинки, мм

6

320

320

320

180

260

7

350

320

320

180

260

8

380

320

320

180

260

9

410

340

360

180

300

10

440

340

360

180

300

11

470

360

400

180

340

Таблиця 6

Розміри учнівських стільців (ДСТ 11015, 11016–77)

Розміри

Номер шкільної парти

А

Б

В

Г

Д

Висота переднього краю сидіння над підлогою, мм

320

360

400

440

480

Глибина сидіння, мм

280

310

340

370

400

Висота сидіння, мм

60–120

70–135

80–150

90–165

100–180

Ширина спинки, мм

240

270

300

330

360

Відстань по горизонталі від переднього краю сидіння до опору спинки, мм

200

225

250

275

300

Ширина сидіння, мм

280

310

340

370

400

Ширина спинки, мм

240

270

300

330

360

Методика виготовлення універсального парто-ростоміра

(лінійки Нікітіна–Флерова)

Для виготовлення лінійки Нікітіна-Флерова необхідно використовувати дані таблиці розмірів основних елементів шкільних меблів, дерев’яну або металеву планку довжиною не  менше 100 см та сантиметрову стрічку.

На одному боці лінійки, що використовують для визначення номера парти, відкладаються відрізки, довжина яких відповідає стандартній висоті заднього краю кришки стола (парти) над підлогою та відстані від кришки сидіння до підлоги для меблів різних номерів.

Зворотна сторона лінійки, призначена для визначення номера парти, поділяється на 6 відрізків по 15 см (для ДСТ – 11015, 11016–86) або на 7 відрізків по 10  см (для ДСТ – 5994–64) або на 5 відрізків по 15 см (для ДСТ – 11015, 11016–77), що відповідають літерам або номерам столів та парт.

Лінійку, виготовлену за означеними правилами, слід повісити на стіну або класну дошку (як зручніше) так, щоб перша поділка лінійки відповідала 117 см (для ДСТ 11015, 11016–86), 122 см (для ДСТ 5994–64) або 132 см (для ДСТ 11015, 11016–77), тобто нижній кінець лінійки знаходився на рівні 102 см, 112 см або 117 см від підлоги.

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

Задача 1

У п'ятому класі середньої загальноосвітньої школи навчається 30 учнів: 12 дівчинок і 18 хлопчиків.

Ріст дівчаток коливається в межах від 135 до 150  см, ріст хлопчиків – від 137 до 155  см (12 хлопчиків) та 155 – 170 (4 хлопчика). Клас обладнаний 15 партами: 10 парт відповідає номеру Б, 5 парт – номеру В.

Оцініть чи правильно підібрані парти для учнів, у випадку необхідності дайте відповідні гігієнічні рекомендації .

Задача 2

У шостому класі навчається 31 учень. Серед них ріст 147  см спостерігається у 10 чоловік, 149 см – у 14 чоловік, 143  см – у 2 чоловік, 155  см – у 2 чоловік, 157 см – у 3 чоловік. Парти, призначені для цих учнів мають наступні розміри: у 9 парт висота стола – 66  см, висота сидіння – 36  см; у 3 парт – висота стола – 72  см, висота сидіння – 44  см.

Визначте чи правильно підібрані парти для учнів, у разі  необхідності обґрунтуйте відповідні гігієнічні рекомендації.

Задача 3

Визначте номер парти та укажіть найбільше оптимальне місце для 3 учнів сьомого класу. Перший з них має ріст 170  см та страждає міопією середнього ступеня, другий – ріст 168  см та відноситься до категорії осіб, часто і тривало хворіють, третій – ріст 172 см та страждає на пониження слуху в діапазоні середніх та високих частот.

Задача 4

Визначте номер навчальних меблів, їх основні розміри та місце у структурі шкільного класу, що мають бути рекомендовані для хлопчика 11 років який має довжину тіла 157 см, маса – 40,4 кг, обвід грудної клітини – 75,2 см, впродовж останніх 3-х років лікарі відмічають зниження гостроти зору на лівому та правому оці до 0,7 Д.

Задача 5

В ході медичного обстеження учениці школи-ліцею, що перебуває у віці 9 років, виявлено після перенесеного гострого отиту – зниження слуху на 40%. Довжина тіла учениці 138 см, маса – 30,5 кг, обвід грудної клітини – 56,0 см. Визначте номер навчальних меблів, їх основні розміри та групу здоров’я для учениці.

Задача 6

В середній школі м. Жмеринки проведення вивчення відповідності номерів парт росту учнів. В трьох кабінетах школи розташовані наступні парти:

№8 – 6 шт. – 130 – 139 = 12 учнів;

№9 – 5 шт. – 140 – 149 = 10 учнів;

№10 – 8 шт. – 150 – 159 = 16 учнів;

№11 – 12 шт. – 160 – 169 = 24 учнів;

№12– 7 шт. – 170 – 179 = 14 учнів;

В класах навчається 15 учнів ростом 170-179 см, 6 учнів ростом більше 182 см, 20 учнів ростом 160-169 см, 18 учнів ростом 140-149 см, 23 учня ростом 130-139 см.

Визначте, чи можна підібрати парти відповідно росту учнів?

Задача 7

Визначте номер парти та укажіть найбільш оптимальне місце для двох учнів 9 класу: один має ріст 168 см та страждає міопією середнього ступеня; другий має ріст 176 см та страждає міопією тяжкого ступеня.




1. KessuDie ersten Schritte des Kindes Ergenzen Sie den Stz- Ds neue Museum wird viel Besucht Mri und Peter wollen moeglich in ihrem Urlub sehenSo viel wie Ds hoechste gesetzgebende
2. Отчет по самостоятельной работе по курсу Подготовка транспорт и хранение скважинной продукции Вариа
3. Медична генетика Атестаційну папку подавати в деканат до 27 числа кожного місяця 20132014 н
4. Варианты реорганизации предприятий Внутренняя среда организации Зарубежный опыт государственного р
5. Реферат- Проблема формирования билингвального сознания в лингвистике и лингводидактике
6. та Инвакация ~ посвящение высшей силе богу Промульгация ~ объявление о вступлении в силу в закон сил
7. Квантовый эффект Холла в двумерных системах
8. Тема 6. Пояснительная записка ~ текстовая часть бухгалтерского отчета
9. А Материалдарды~ ~~рамы ~~рылымы ж~не ~асиеттері арасында~ы байланысты зерттейтін ~ылым 2 ~атты денел
10. Берберова Н
11. Химия поверхностно-активных вещест
12. Проект жилой застройки микрорайона
13. тема сбора контактов потенциальных клиентов Работа с рекомендациями Система генерации потенциальны.
14. ние Рост Зре лость Насы щение Спад Звезды Вопросы ойные коровы Собаки
15. хореографическое искусство муниципального образовательного учреждения дополнительного образовани
16. Статья- Улица Мясницкая
17. реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук Львів200
18. вариант 1 Билет категории СD 1 Выполнение упражнений на автодроме
19. Тема- Методика расследования дорожнотранспортных происшествий.
20. Латимерия кистеперая рыб