Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Білет № 1
1. Вимоги щодо допуску трaнспортних засобів до участі у дорожньому русі.
2. Орган державної влади, на який покладається проведення державної реєстрації дорожніх транспортних засобів.
3. Випадки, в яких здійснюється тимчасова реєстрація технологічних транспортних засобів.
4. Порядок зняття сільськогосподарських, дорожньо-будівельних, меліоративних машин з обліку.
5. Облік роботи працівників Експертної служби МВС України.
1. До участі у дорожньому русі, згідно ст. 29 Закону України «Про дорожній рух», допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.
2. Згідно ст. 34 Закону України «Про дорожній рух», державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються відповідними підрозділами Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України.
3. Відповідно до пунктів 29, 30 Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.01.2010 № 8, тимчасова реєстрація технологічного транспортного засобу здійснюється у разі:
— тимчасового ввезення на територію України під зобов'язання про зворотне вивезення. При цьому реєстраційний документ і номерний знак на технологічний транспортний засіб, якщо він був зареєстрований за межами України, здаються до експертно-технічного центру, а замість них видаються свідоцтво про реєстрацію і номерний знак із зазначенням у розділі свідоцтва про реєстрацію «Особливі примітки» строку їх дії. Первинні реєстраційний документ і номерний знак повертаються власникові після закінчення строку тимчасової реєстрації;
— передачі технологічного транспортного засобу у довгострокову оренду (лізинг) та позичку. Тимчасове свідоцтво про реєстрацію видається із зазначенням у розділі свідоцтва про реєстрацію «Особливі примітки» строку його дії, що визначається строком дії договору оренди (лізингу) або позички. При цьому первинні свідоцтво про реєстрацію і номерний знак здаються до експертно-технічного центру, а після закінчення строку тимчасової реєстрації повертаються власникові.
Після закінчення строку тимчасової реєстрації технологічний транспортний засіб вважається незареєстрованим.
4. Відповідно до пунктів 17—24 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 № 694, з обліку машина знімається у зв'язку з її відчуженням чи вибракуванням протягом семи днів на підставі заяви власника або уповноваженої ним особи, до якої додаються:
1) документи, що підтверджують сплату передбачених законодавством податків;
2) документ, що посвідчує особу представника власника машини та його повноваження (у разі потреби);
3) свідоцтво про реєстрацію;
4) рішення власника про зняття машини з обліку (для юридичної особи);
5) копія згоди або дозволу на зняття машини з обліку відповідного суб'єкта управління майном (для державних та комунальних підприємств);
6) письмова згода співвласників на зняття машини з обліку, що засвідчується в установленому порядку (для зняття з обліку машини, зареєстрованої з урахуванням підпункту 1 пункту 8 Порядку);
7) рішення загальних зборів колективного сільськогосподарського підприємства про зняття машини з обліку (для зняття з обліку машини, зареєстрованої з урахуванням підпункту 2 пункту 8 Порядку);
8) засвідчене в установленому порядку рішення власника або суду про ліквідацію юридичної особи (для зняття з обліку машини у зв'язку з ліквідацією юридичної особи);
9) інші документи у випадках, визначених Порядком.
У разі зняття з обліку машини у зв'язку з відчуженням номерний знак власник здає до інспекції. У свідоцтві про реєстрацію машини робиться запис «Знято з обліку для реалізації».
Для транспортування знятої з обліку машини інспекція видає номерний знак "Транзит", строк дії якого становить 30 діб, крім випадку, зазначеного у підпункті 5 пункту 8 Порядку.
У разі зняття з обліку машини у зв'язку з вибракуванням номерний знак, обліково-ідентифікаційна табличка і реєстраційний документ здаються до інспекції.
Вибракування машини, що належить юридичній особі, підтверджується актом про списання, а машини, що належать фізичній особі, — її заявою.
У разі коли встановлено факт перебування машини в розукомплектованому і непридатному для експлуатації стані, неможливо відшукати власника або коли її не подано на обов'язковий технічний контроль протягом п'яти і більше років, інспекція вживає заходів для зняття такої машини з реєстрації.
Забороняється знімати з обліку машину, щодо якої в установленому порядку повідомлено про накладення арешту або заборону зняття її з обліку.
Про зняття з обліку машин, здачу номерних знаків, обліково-ідентифікаційних табличок і реєстраційних документів у книзі реєстрації та в уніфікованій автоматизованій електронно-обліковій системі робиться відповідний запис. Номерні знаки, обліково-ідентифікаційні таблички і реєстраційні документи, здані до інспекції, підлягають знищенню із складенням відповідного акта.
За бажанням власника машини, що вибраковується (переобладнується), інспекцією може бути видана довідка про належність складових частин (вузлів і агрегатів), що вивільнені після вибракування (переобладнання) машини.
У разі перебування машини за межами району, де проводиться її реєстрація, або зняття з обліку допускається здійснення огляду машини спеціалістом з проведення обстеження машини на відповідність її ідентифікаційних номерів і супровідних документів на предмет фальсифікації, які пройшли підготовку для провадження такого виду діяльності, у районі, в якому машина перебуває тимчасово, з видачею відповідного висновку, строк дії якого становить 30 діб.
5. Відповідно до розділу VI Інструкції про проведення криміналістичних досліджень транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, працівниками Експертної служби МВС України, затвердженої наказом МВС України від 31.05.2013 № 537, працівники Експертної служби МВС України зобов’язані вести щоденний облік досліджених ТЗ. Дані про проведення досліджень ТЗ та РД заносяться до Журналу, який ведеться в електронному вигляді та щомісяця роздруковується. Журнал у паперовому вигляді зберігається три роки, в електронному — постійно, а оформлені за результатами дослідження ТЗ та РД документи — п’ять років.
Звіт працівників Експертної служби МВС України про виконану роботу щомісяця надається до науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при головному управлінні, управлінні МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Контроль за відображенням у статистичних даних участі експертного підрозділу в розкритті та розслідуванні кримінальних правопорушень, пов’язаних зі знищенням, підробкою, заміною ідентифікаційних номерів вузлів та агрегатів або із заміною без дозволу відповідних органів номерної панелі з ідентифікаційним номером ТЗ та підробленням РД (частковим чи повним підробленням бланка документа та його змісту), покладається на начальника експертного підрозділу.
Білет № 2
1. Особливості допуску трaнспортних засобів до участі в дорожньому русі з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів.
2. Порядок реєстрації дорожніх транспортних засобів, що належать декільком фізичним або юридичним особам (співвласникам).
3. Ведення обліку зареєстрованих (перереєстрованих) технологічних транспортних засобів.
4. Порядок зняття сільськогосподарських, дорожньо-будівельних, меліоративних машин з обліку.
5. Оформлення результатів дослідження працівниками Експертної служби МВС України.
1. Згідно ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
2. Відповідно до п. 6 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, транспортні засоби, що належать декільком фізичним або юридичним особам (співвласникам), за їх письмовою заявою реєструються за однією з таких осіб. У разі відсутності одного із співвласників державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі його письмової заяви. Справжність підпису такого співвласника засвідчується нотаріально. У графі «Особливі відмітки» свідоцтва про реєстрацію або тимчасового реєстраційного талону транспортних засобів щодо іншого співвласника може бути зроблено запис:
«__________________________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові або найменування юридичної особи)
__________________________ має право керувати (експлуатувати) та є
співвласником».
3. Відповідно до п. 31 Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.01.2010 № 8, відомості про зареєстрований або перереєстрований технологічний транспортний засіб та його власника вносяться до журналу реєстрації великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів за формою згідно з додатком 3 Порядку, а також до уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи Держгірпромнагляду.
Порядок ведення обліку технологічних транспортних засобів визначається Держгірпромнаглядом.
4. Відповідно до пунктів 17—24 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 № 694, з обліку машина знімається у зв'язку з її відчуженням чи вибракуванням протягом семи днів на підставі заяви власника або уповноваженої ним особи, до якої додаються:
1) документи, що підтверджують сплату передбачених законодавством податків;
2) документ, що посвідчує особу представника власника машини та його повноваження (у разі потреби);
3) свідоцтво про реєстрацію;
4) рішення власника про зняття машини з обліку (для юридичної особи);
5) копія згоди або дозволу на зняття машини з обліку відповідного суб'єкта управління майном (для державних та комунальних підприємств);
6) письмова згода співвласників на зняття машини з обліку, що засвідчується в установленому порядку (для зняття з обліку машини, зареєстрованої з урахуванням підпункту 1 пункту 8 Порядку);
7) рішення загальних зборів колективного сільськогосподарського підприємства про зняття машини з обліку (для зняття з обліку машини, зареєстрованої з урахуванням підпункту 2 пункту 8 Порядку);
8) засвідчене в установленому порядку рішення власника або суду про ліквідацію юридичної особи (для зняття з обліку машини у зв'язку з ліквідацією юридичної особи);
9) інші документи у випадках, визначених Порядком.
У разі зняття з обліку машини у зв'язку з відчуженням номерний знак власник здає до інспекції. У свідоцтві про реєстрацію машини робиться запис «Знято з обліку для реалізації».
Для транспортування знятої з обліку машини інспекція видає номерний знак "Транзит", строк дії якого становить 30 діб, крім випадку, зазначеного у підпункті 5 пункту 8 Порядку.
У разі зняття з обліку машини у зв'язку з вибракуванням номерний знак, обліково-ідентифікаційна табличка і реєстраційний документ здаються до інспекції.
Вибракування машини, що належить юридичній особі, підтверджується актом про списання, а машини, що належать фізичній особі, — її заявою.
У разі коли встановлено факт перебування машини в розукомплектованому і непридатному для експлуатації стані, неможливо відшукати власника або коли її не подано на обов'язковий технічний контроль протягом п'яти і більше років, інспекція вживає заходів для зняття такої машини з реєстрації.
Забороняється знімати з обліку машину, щодо якої в установленому порядку повідомлено про накладення арешту або заборону зняття її з обліку.
Про зняття з обліку машин, здачу номерних знаків, обліково-ідентифікаційних табличок і реєстраційних документів у книзі реєстрації та в уніфікованій автоматизованій електронно-обліковій системі робиться відповідний запис. Номерні знаки, обліково-ідентифікаційні таблички і реєстраційні документи, здані до інспекції, підлягають знищенню із складенням відповідного акта.
За бажанням власника машини, що вибраковується (переобладнується), інспекцією може бути видана довідка про належність складових частин (вузлів і агрегатів), що вивільнені після вибракування (переобладнання) машини.
У разі перебування машини за межами району, де проводиться її реєстрація, або зняття з обліку допускається здійснення огляду машини спеціалістом з проведення обстеження машини на відповідність її ідентифікаційних номерів і супровідних документів на предмет фальсифікації, які пройшли підготовку для провадження такого виду діяльності, у районі, в якому машина перебуває тимчасово, з видачею відповідного висновку, строк дії якого становить 30 діб.
5. Відповідно до пунктів 5.1—5.3 Інструкції про проведення криміналістичних досліджень транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, працівниками Експертної служби МВС України, затвердженої наказом МВС України від 31.05.2013 № 537, за результатами дослідження складається висновок. Інформація про проведені дослідження вноситься до автоматизованої інформаційно-пошукової системи „Автоексперт”.
Результати дослідження реєструються в Журналі обліку досліджень транспортних засобів та реєстраційних документів, що їх супроводжують, форма якого наведена в додатку до Інструкції.
Інформація про виявлені зміни ідентифікаційних номерів ТЗ та підроблення РД уміщується до відповідних колекцій криміналістичних обліків Експертної служби МВС України.
Білет № 3
1. Вимоги до конструкції транспортних засобів.
2. Державна реєстрація дорожніх транспортних засобів, тимчасово ввезених на митну територію України.
3. Порядок зняття з обліку технологічних транспортних засобів.
4. Вимоги до юридичних або фізичних осіб — підприємців, що є суб’єктами проведення обов’язкового технічного контролю.
5. Порядок проведення дослідження реєстраційних документів на транспортний засіб працівниками Експертної служби МВС України.
1. Конструкція транспортних засобів повинна відповідати вимогам сучасних правил, нормативів і стандартів, встановленим рівням викидів забруднюючих речовин в атмосферу, а нормативно-технічна документація має бути узгоджена з відповідними уповноваженими державними органами (ст. 30 Закону України «Про дорожній рух»).
Вимоги до конструкції та технічного стану колісного засобу, технічного стану предметів спеціального обладнання залежно від призначення наведено в маркуванні колісного засобу, його складників, а також у:
єдиних технічних приписах — Правилах Європейської економічної комісії ООН з поправками, що додаються до Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання і частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів у 1958 році з поправками 1995 року, чинними на дату першої реєстрації колісного засобу;
Європейській угоді, що доповнює Конвенцію про дорожній рух, відкриту для підписання у м. Відні 8 листопада 1968 р.;
сертифікаті відповідності;
документах з експлуатації та ремонту колісного засобу, затверджених його виробником;
нормативних документах, зокрема технічних умовах;
документах щодо переобладнання колісного засобу;
міжнародних угодах України з питань автомобільних перевезень, що містять вимоги до конструкції та технічного стану колісного засобу.
Перед початком серійного виробництва транспортних засобів або їх складових частин проводяться спеціальні випробування і за їх позитивними наслідками видається сертифікат встановленої форми. Сертифікаційні випробування проводяться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
2. Відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, транспортні засоби, тимчасово ввезені на митну територію України для власного користування більш як на два місяці, підлягають державній реєстрації в підрозділах Державтоінспекції на строк, визначений Держмитслужбою. Тимчасово ввезені транспортні засоби не можуть бути розкомплектовані на запасні частини, передані у володіння або користування іншим особам.
У разі коли транспортні засоби перебували в експлуатації за межами України і були зареєстровані у відповідних органах іншої держави, обов'язковим є подання до підрозділів Державтоінспекції реєстраційних або прирівняних до них документів такої держави.
До реєстраційних та облікових документів вносяться відомості про заборону відчуження і передачі права користування і (або) розпорядження транспортними засобами, дату їх зворотного вивезення та інші обмеження, що встановлюються митними органами.
Державна реєстрація транспортних засобів під зобов'язання про їх зворотне вивезення проводиться виключно за наявності документа, що підтверджує їх реєстрацію за межами України (крім транспортних засобів, що належать дипломатичним представництвам та консульським установам, представництвам міжнародних організацій в Україні, їх персоналу та членам сімей персоналу, акредитованих в установленому порядку в МЗС, а також міжурядовим організаціям та їх співробітникам, які не є резидентами України).
Державна реєстрація тимчасово ввезених на митну територію України транспортних засобів, що належать дипломатичним представництвам та консульським установам, представництвам міжнародних організацій в Україні, їх персоналу та членам сімей персоналу, акредитованих в установленому порядку в МЗС, а також міжурядовим організаціям та їх співробітникам, які не є резидентами України, може проводитися на підставі документів, що підтверджують право власності, користування і (або) розпорядження такими засобами без надання документа, що підтверджує їх реєстрацію за межами України.
Національні номерні знаки і документи про реєстрацію (про право власності, користування або розпорядження) транспортних засобів іноземних держав, з яких вони тимчасово ввезені на митну територію України під зобов'язання про зворотне вивезення, здаються на зберігання до підрозділів Державтоінспекції, що є умовою тимчасового обліку транспортних засобів, і повертаються власникам в установленому МВС порядку після зняття таких засобів з обліку. На зазначені транспортні засоби видаються номерні знаки та свідоцтва про реєстрацію із зазначенням строку тимчасового ввезення, який встановлюється митними органами відповідно до митного законодавства та зазначається у документах про митне оформлення таких засобів.
Після закінчення строку тимчасового ввезення транспортні засоби вважаються незареєстрованими.
3. Відповідно до пунктів 32—40 Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.01.2010 № 8, зняття технологічного транспортного засобу з обліку у зв'язку з його відчуженням здійснюється тільки після технічного огляду транспортного засобу з метою звірки відповідності агрегатів, що мають ідентифікаційні номери, обліковим даним. У цьому разі під час зняття з обліку технологічного транспортного засобу у свідоцтві про реєстрацію ставиться штамп «Знято з обліку» та зазначається дата зняття з обліку.
Зняття технологічного транспортного засобу з обліку у зв'язку з непридатністю до подальшого використання та його вибракуванням (списанням) здійснюється без технічного огляду транспортного засобу. Вибракування (списання) технологічного транспортного засобу, що належить юридичній особі, підтверджується актом на списання (ліквідацію) основних засобів, а фізичній особі — її заявою. При цьому свідоцтво про реєстрацію таких технологічних транспортних засобів здається територіальним управлінням Держгірпромнагляду.
Зняття технологічного транспортного засобу з обліку здійснюється на підставі письмової заяви власника, до якої додаються копії:
паспорта (для повнолітніх фізичних осіб та осіб віком від 16 до 18 років), свідоцтва про народження (для осіб віком до 16 років);
свідоцтва про реєстрацію технологічного транспортного засобу;
акта технічного огляду технологічного транспортного засобу або акта на списання основних засобів, заяви — для фізичних осіб;
акта ліквідації основних засобів;
документів, що підтверджують оплату вартості послуг за проведення технічного огляду під час зняття з обліку.
До заяви додається також номерний знак технологічного транспортного засобу, що знімається з обліку.
Копії зазначених документів виготовляються у порядку, передбаченому абзацом 9 пункту 10 Порядку.
У разі втрати свідоцтва про реєстрацію чи номерного знака на технологічні транспортні засоби, які непридатні до подальшого використання та вибраковуються (списуються), власник повинен подати до територіального органу Держгірпромнагляду посвідчені в установленому порядку документи, що підтверджують факт їх втрати.
Зняття з обліку технологічного транспортного засобу, що належить кільком юридичним або фізичним особам на праві спільної власності, здійснюється лише за умови наявності їх спільного рішення.
Технологічні транспортні засоби, що вивозяться за межі України, знімаються з обліку у порядку, передбаченому пунктами 32 і 34 Порядку.
Не допускається зняття з обліку технологічного транспортного засобу, на який накладено арешт чи заборону на зняття його з обліку, та в інших випадках, передбачених законодавством.
На зняті з обліку технологічні транспортні засоби, крім тих, що вибраковуються (списуються), видаються номерні знаки для разових поїздок (транзитні державні номерні знаки) строком дії 10 днів.
Номерні знаки, повернені до експертно-технічного центру після зняття технологічних транспортних засобів з обліку, знищуються, про що складається відповідний акт.
Документи, які подані для зняття технологічного транспортного засобу з обліку, зберігаються територіальним органом Держгірпромнагляду протягом п'яти років, а журнал реєстрації великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів — протягом 25 років з часу здійснення у ньому останнього запису.
4. Відповідно до пункту 5 Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 № 137, юридична особа або фізична особа — підприємець надсилає Мінінфраструктури повідомлення про відповідність матеріально-технічної бази та персоналу вимогам щодо проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів згідно з додатком 1 Порядку (далі — повідомлення) у разі, коли вона має:
1) устатковання згідно з переліком обладнання, необхідного для проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів, згідно з додатком 2 Порядку;
2) атестат акредитації відповідно до Закону України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» чи свідоцтво про атестацію відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
Для замовників обов’язкового технічного контролю транспортних засобів виконавець оприлюднює інформацію про:
— категорії транспортних засобів, обов’язковий технічний контроль яких він має право проводити;
— місцезнаходження;
— номер телефону, телефаксу та адресу електронної пошти;
— режим роботи.
У приміщенні пункту технічного контролю на видному місці розміщуються:
— інформація про внесення виконавця до реєстру суб’єктів проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів;
— зразки заяви і договору, який укладається між виконавцем і замовником;
— інформація (прізвище та ініціали, посада) про відповідальних за проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів, місце зберігання книги скарг і пропозицій;
— інформація, необхідна для врегулювання спірних питань, що можуть виникнути під час проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів, або подання скарги;
— перелік послуг та їх вартість.
5. Відповідно до пунктів 4.1—4.3 Інструкції про проведення криміналістичних досліджень транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, працівниками Експертної служби МВС України, затвердженої наказом МВС України від 31.05.2013 № 537, дослідження РД здійснюється шляхом проведення експрес-аналізу візуально та з використанням спеціальних приладів.
У ході дослідження РД здійснюється перевірка відповідності зразкам:
— бланка, паперу;
— способу виготовлення реквізитів;
— способу нанесення серії та номера бланка;
— елементів захисту.
У разі виявлення ознак зміни або підробки об’єктів дослідження працівник учиняє дії, передбачені Законом України «Про міліцію», та письмово доповідає про результати проведеного дослідження керівнику відповідного експертного підрозділу.
Білет № 4
1. Обов’язки підприємств, установ, організацій та інших суб’єктів господарювання, що здійснюють торгівлю транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, державний облік таких підприємств.
2. Документи, які підтверджують правомірність придбання дорожніх транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.
3. Визначення понять «великотоннажний та інший технологічний транспортний засіб», «реєстрація технологічного транспортного засобу», «перереєстрація технологічного транспортного засобу», «технічний огляд технологічного транспортного засобу», «тимчасова реєстрація технологічного транспортного засобу».
4. Особливості реєстрації сільськогосподарських, дорожньо-будівельних, меліоративних машин, що перебувають у власності кількох осіб (співвласників).
5. Проведення дослідження транспортного засобу працівниками Експертної служби МВС України.
1. Відповідно до частин 4—6 ст. 30 Закону України «Про дорожній рух» підприємства, установи, організації та інші суб'єкти господарювання незалежно від форм власності, які мають право здійснювати оптову або роздрібну торгівлю та оформлення відповідних документів на реалізацію транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, зобов'язані вести облік реалізованих транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери. Порядок оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, визначається Кабінетом Міністрів України.
Облік підприємств, установ, організацій та інших суб'єктів господарювання незалежно від форм власності, які здійснюють оптову або роздрібну торгівлю і оформлення відповідних документів на реалізацію транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, здійснюється Департаментом ДАІ МВС України. Він створює та веде реєстр таких підприємств, установ, організацій та інших суб'єктів господарювання.
Облік підприємств, установ, організацій та інших суб'єктів господарювання незалежно від форм власності, які здійснюють оптову або роздрібну торгівлю і оформлення відповідних документів на реалізацію тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, здійснюється Державною інспекцією сільського господарства України. Вона створює та веде реєстр таких підприємств, установ, організацій та інших суб'єктів господарювання.
2. Відповідно до п. 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою:
— довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1 Порядку, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери;
— договори та угоди, укладені на товарних біржах на зареєстрованих у Департаменті Державтоінспекції бланках, інші засвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби;
— копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин;
— довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску;
— акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6 Порядку, виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів такого транспортного засобу та конкретного одержувача;
— митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії або електронна митна декларація, або видане митним органом посвідчення про реєстрацію в підрозділах Державтоінспекції транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери;
— договір фінансового лізингу;
— акт про проведений аукціон або постанова та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, видані органом державної виконавчої служби.
У разі митного оформлення транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, які ввозяться на митну територію України, за електронною митною декларацією така декларація, засвідчена електронним цифровим підписом відповідальної посадової особи митного органу, передається за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем органам МВС.
3. Відповідно до п. 2 Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.01.2010 № 8,
великотоннажний та інший технологічний транспортний засіб (далі — технологічний транспортний засіб) — великотоннажний автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів, транспортування розкривних порід і корисних копалин на відкритих гірничих розробках чи ґрунту на будівництві, а також інший механічний транспортний засіб, у тому числі обладнаний спеціальними пристроями чи механізмами, або транспортний засіб, призначений для руху тільки у поєднанні з іншим транспортним засобом, який керується машиністом (оператором, водієм) і використовується власником для забезпечення виробничих процесів під час провадження ним господарської діяльності (виготовлення продукції, виконання робіт, надання послуг), а також для переміщення сировини (матеріалів), що обробляється, і відходів виробництва;
перереєстрація технологічного транспортного засобу — проведення реєстраційних дій у разі настання обставин, у зв'язку з якими виникла потреба у внесенні змін у реєстраційні документи;
реєстрація технологічного транспортного засобу — здійснення комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою та за необхідності дослідженням ідентифікаційних номерів вузлів і агрегатів та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків;
технічний огляд технологічного транспортного засобу — комплекс робіт з контролю технічного стану, що здійснюється як візуально, так і з використанням органолептичних методів і засобів вимірювальної техніки, номенклатуру яких встановлено нормативними документами, та з випробування технологічного транспортного засобу;
тимчасова реєстрація технологічного транспортного засобу — видача реєстраційних документів обмеженого строку дії на технологічний транспортний засіб у разі його тимчасового ввезення на територію України під зобов'язання про зворотне вивезення або довгострокової передачі транспортного засобу в оренду (лізинг).
4. Відповідно до пункту 8 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 № 694, машина, що перебуває у власності кількох осіб (співвласників), реєструється за одним із співвласників, визначеним за їх згодою, яка засвідчується в установленому порядку. В книзі реєстрації, у графі «Особливі відмітки» реєстраційного документа та в уніфікованій автоматизованій електронно-обліковій системі робиться запис «Без права відчуження».
5. Відповідно до пунктів 3.1—3.7 Інструкції про проведення криміналістичних досліджень транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, працівниками Експертної служби МВС України, затвердженої наказом МВС України від 31.05.2013 № 537, у процесі проведення дослідження здійснюються:
— загальний огляд ТЗ;
— дослідження ідентифікаційного позначення кузова;
— дослідження табличок виробника;
— дослідження номерного майданчика та прилеглих до нього частин ТЗ;
— дослідження лакофарбового покриття;
— дослідження інших носіїв інформації;
— дослідження номера двигуна в разі технічної (конструктивної) можливості тощо.
Об’єкти дослідження підлягають обов’язковому фотографуванню з дотриманням правил криміналістичної фотографії.
При загальному огляді визначаються характерні загальні ознаки досліджуваного ТЗ, при цьому приділяється увага відповідності даних, зазначених у документах на ТЗ, інформації про:
— найменування, марку автомобіля, тип (модель);
— номер кузова, кількість знаків, їх зміст;
— дату випуску ТЗ, що вказана в документах, час виготовлення комплектуючих.
При дослідженні в першу чергу застосовуються неруйнівні методи:
— магнітної дефектоскопії.
Об’єкти дослідження можуть бути пошкоджені або витрачені лише в тій мірі, у якій це необхідно для дослідження.
Якщо дослідження неможливе без застосування методів, які змінюють зовнішній вигляд об’єктів, процес проведення описується і фіксується.
У разі виявлення ознак зміни або підробки об’єктів дослідження, працівник учиняє дії, передбачені Законом України «Про міліцію», та письмово доповідає про результати проведеного дослідження керівнику відповідного експертного підрозділу.
При проведенні дослідження використовується відповідна науково-методична, інформаційно-довідкова та спеціальна література, колекції криміналістичних обліків, облікові дані.
Інформаційно-довідкові колекції формуються об’єктами, які отримані в результаті накопичення відомостей інформаційного характеру. Об’єктами інформаційно-довідкових колекцій можуть бути натурні зразки, копії та зображення ідентифікаційних номерів, табличок виробника, інших носіїв інформації, РД.
Білет № 5
1. Вимоги щодо ввезення на територію України транспортних засобів, їх складових частин і комплектуючих виробів.
2. Державна реєстрація дорожніх транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зняті з обліку в підрозділах Державтоінспекції.
3. Порядок видачі тимчасового дозволу для використання не зареєстрованих у встановленому порядку дорожніх транспортних засобів.
4. Документи, що є підставою для реєстрації сільськогосподарської, дорожньо-будівельної, меліоративної техніки.
5. Обладнання, необхідне для проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів.
1. У відповідності до ст. 31 Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби, їх складові частини і комплектуючі вироби, що ввозяться на територію України, підлягають перевірці на відповідність діючим стандартам або повинні мати сертифікат, виданий уповноваженим на це Секретаріатом ЄЕК ООН Адміністративним органом по сертифікації дорожніх транспортних засобів.
2. Відповідно до абзацу 12 п. 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, для державної реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зняті з обліку в підрозділах Державтоінспекції, крім зазначених вище документів, що підтверджують правомірність їх придбання, подається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі, з відміткою підрозділу Державтоінспекції про зняття транспортного засобу з обліку. Переобладнання (крім переобладнання для роботи на газових паливах), відчуження, передача права користування і (або) розпорядження придбаних транспортних засобів, не зареєстрованих у підрозділах Державтоінспеції, не допускає
3. Відповідно до пунктів 47—49 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, на транспортні засоби, що доставляються своїм ходом до місця державної реєстрації з підприємств-виробників, авторемонтних підприємств, торговельних організацій, з-за кордону, а також на зняті з обліку транспортні засоби видаються номерні знаки для разових поїздок строком на два місяці.
Відмітка про видачу номерних знаків для разових поїздок робиться в реєстраційних документах або в документах, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів.
Підприємствам-виробникам, які здійснюють перегін транспортних засобів до їх одержувачів, видаються номерні знаки для разових поїздок. У супровідних документах зазначених підприємств робиться відмітка «перегін» і зазначаються такі номерні знаки.
4. Відповідно до п. 4 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 № 694, машина реєструється протягом семи днів на підставі заяви власника або уповноваженої ним особи, яка подається державному інспектору у відповідному районі, у разі, коли документи, що додаються до заяви, подані у повному обсязі.
До заяви додаються:
1) документи, що підтверджують право власності або правомірність використання машини;
2) документи, що підтверджують сплату передбачених законодавством податків, а також зборів за послуги, що надаються інспекцією;
3) копії паспорта та картки фізичної особи — платника податків про присвоєння ідентифікаційного номера Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платників (для фізичної особи);
4) документ, що посвідчує особу представника власника та його повноваження (у разі потреби);
5) свідоцтво про реєстрацію машини з відміткою про її зняття з обліку попереднім власником (якщо машина перебувала в експлуатації та була зареєстрована в інспекції чи іншому державному органі);
6) митна декларація на паперовому носії або її копія, засвідчена в установленому порядку, або електронна митна декларація, або уніфікована митна квитанція МД-1 — для машин, що ввезені на митну територію України та реєструються вперше;
7) акт про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі реєстрації машини, якій ідентифікаційний номер присвоєно відповідно до пункту 14 Порядку);
7-1) висновок спеціаліста;
7-2) сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання відповідності, видане або визнане Держспоживінспекцією або іншим акредитованим в установленому порядку органом із сертифікації, який уповноважений на провадження такої діяльності в законодавчо регульованій сфері (для машин, що вперше реєструються в Україні і підлягають сертифікації);
8) інші документи у випадках, визначених цим Порядком.
5. У додатку 2 Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 № 137, наведений перелік обладнання, необхідного для проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів:
1) підйомні пристрої транспортного засобу, його складових частин та (або) оглядова канава;
2) стенд для контролю характеристик гальмових систем, а у разі, коли неможливо застосувати метод стендових випробувань через особливості конструкції транспортного засобу, — атестована ділянка дороги для дорожніх випробувань гальмових систем;
3) пристрій для визначення вагового навантаження на вісь, якщо він не є складовою стенда для контролю характеристик гальмових систем;
4) вимірювач частоти обертання колінчастого вала двигуна;
5) пристрій для вимірювання та регулювання тиску повітря в пневматичних гальмових системах та пневматичних шинах;
6) пристрої для вимірювання висоти рисунка протектора шин;
7) прилад для вимірювання кутів нахилу променів, світлорозподілу, сили світла фар;
8) пристрій для регульованого натиску на механізм управління інерційною гальмовою системою причепа;
9) багатоканальний газоаналізатор або газоаналізатори нормованих викидів у спалинах двигунів з іскровим запалюванням;
10) димомір;
11) прилад для вимірювання коефіцієнта світлопропускання стекол;
12) електронний детектор для перевірки наявності витоку газу із системи газобалонного обладнання;
13) засоби вимірювальної техніки для контролю за лінійними розмірами відповідно до застосовуваних методів контролю.
За своїми характеристиками обладнання повинно відповідати технологічним вимогам згідно з Єдиними вимогами до конструкції та технічного стану колісних транспортних засобів, що експлуатуються, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 р. № 1166, стосовно конкретних категорій, моделей транспортних засобів, на перевірку технічного стану яких суб’єкта господарювання акредитовано або атестовано.
Білет № 6
1. Вимоги щодо переобладнання транспортних засобів.
2. Особливості державної реєстрації дорожніх транспортних засобів, визнаних безхазяйними, а також таких, які перейшли у власність держави за правом спадкування або подаровані державі власником.
3. Документи, що засвідчують правомірність придбання або використання технологічного транспортного засобу, вузлів і агрегатів, які мають ідентифікаційні номери.
4. Документи, що подаються замовником для проведення обов’язкового технічного контролю.
5. Визначення термінів «дослідження», «ідентифікація транспортного засобу», «ідентифікаційний номер транспортного засобу», «власник транспортного засобу», «виробник транспортного засобу», «модельний рік випуску».
1. Переобладнання транспортних засобів, тобто зміна типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, повинно, згідно ст. 32 Закону України «Про дорожній рух», відповідати правилам, нормативам і стандартам України.
Не дозволяється без погодження з виробниками транспортних засобів та їх складових частин або іншої спеціально уповноваженої на це Кабінетом Міністрів України організації переобладнання, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії.
У разі переобладнання п'яти і більше транспортних засобів протягом року суб'єкти господарювання, які здійснюють господарську діяльність з переобладнання транспортних засобів, повинні мати узгоджену з відповідними уповноваженими державними органами нормативно-технічну документацію на відповідний вид переобладнання та свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
Переобладнання транспортних засобів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
2. Відповідно до п. 11 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, державна реєстрація проводиться:
— транспортних засобів, що визнані в установленому порядку безхазяйними, — на підставі документів, виданих уповноваженими органами, а також договорів купівлі-продажу або інших документів, які встановлюють право власності на такі засоби після їх реалізації;
— транспортних засобів, які за правом спадкування перейшли у власність держави або подаровані державі власниками, — на підставі рішень органів, визначених законодавством, та нотаріально засвідчених документів, які встановлюють право власності, із зазначенням в них марки, моделі, ідентифікаційних номерів складових частин таких транспортних засобів, інших документів, що підтверджують правомірність їх придбання новими власниками, а також виданих на території України реєстраційних документів з відміткою підрозділів Державтоінспекції про зняття їх з обліку.
3. Відповідно до п. 11 Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.01.2010 № 8, правомірність придбання або використання технологічного транспортного засобу, вузлів і агрегатів, які мають ідентифікаційні номери, може бути підтверджена будь-якими з наведених документів:
довідкою-рахунком, яка видана підприємством-виготовлювачем або іншим суб'єктом господарювання, що реалізує технологічний транспортний засіб, за формою, встановленою постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів»;
актом приймання-передачі, виданим підприємством-виготовлювачем технологічного транспортного засобу чи його вузлів і агрегатів або в інших випадках, передбачених законодавством;
договором купівлі-продажу, міни, дарування, лізингу, позички, застави, біржовою угодою, договором про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що перебуває у спільній частковій власності;
документами, що підтверджують реалізацію технологічного транспортного засобу на аукціоні;
договором оренди майна із зазначенням у ньому домовленості між сторонами щодо реєстрації технологічного транспортного засобу за орендарем та доручення на право керування і використання цього транспортного засобу;
вантажною митною декларацією на технологічний транспортний засіб, що ввозиться, або посвідченням митного органу про реєстрацію ввезених на митну територію України технологічних транспортних засобів, вузлів і агрегатів (на технологічний транспортний засіб, реалізований на митній території України одним суб'єктом господарювання іншому суб'єкту господарювання, вантажна митна декларація для взяття на облік не надається);
рішенням уповноваженого органу про відчуження технологічного транспортного засобу;
виконавчим написом нотаріуса про витребування від боржника майна;
рішенням суду про визначення права власності на технологічний транспортний засіб;
договором про спільне володіння, користування у разі отримання технологічних транспортних засобів кількома громадянами в рахунок майнових паїв у зв'язку з виходом або виключенням їх із кооперативу, рішенням органу управління господарського товариства, засвідченим в установленому порядку, про повернення засновникові (учасникові) товариства у зв'язку з його виходом або виключенням з товариства технологічного транспортного засобу, переданого ним у власність або для користування;
іншими документами, що встановлюють право власності або користування технологічним транспортним засобом.
4. Відповідно до пунктів 10—11 Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 № 137, замовник подає виконавцю заяву про проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу за формою згідно з додатком 3.
Замовник для оформлення документів подає виконавцю особисто:
— паспорт або інший документ, що посвідчує особу (у разі подання документів уповноваженою особою така особа, крім документа, що зазначений в цьому абзаці, пред’являє виконавцю документ, що підтверджує її повноваження);
— свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
5. Відповідно до п. 1.5 Інструкції про проведення криміналістичних досліджень транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, працівниками Експертної служби МВС України, затвердженої наказом МВС України від 31.05.2013 № 537,
дослідження — процес пізнання матеріальних об’єктів, явищ і процесів, який проводиться працівниками Експертної служби МВС України, з метою встановлення фактів, що цікавлять особу (орган), яка (який) дала (дав) завдання працівникові, і завершується наданням висновку.
ідентифікація ТЗ — установлення відповідності характеристик, ознак певного ТЗ (тип, модель, рік виготовлення, колір, об’єм двигуна, повна маса тощо) даним виробника;
ідентифікаційний номер ТЗ (vehicle identification number — VIN) — структурне поєднання буквено-цифрових символів. Присвоюється виробником ТЗ з метою ідентифікації останнього та наноситься на деталі кузова, шасі (рами) згідно зі стандартами
власник ТЗ — фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на ТЗ, що підтверджується відповідними документами;
виробник ТЗ — фізична або юридична особа, яка відповідає за ТЗ, зібраний до готовності для використання. Виробник ТЗ відповідає за унікальність ідентифікаційного номера (VIN)
модельний рік випуску — умовний рік, який вказується виробником (як правило, наступний за фактичним роком випуску ТЗ).
Білет № 7
1. Вимоги щодо допуску до експлуатації переобладнаних транспортних засобів.
2. Державна реєстрація конфіскованих дорожніх транспортних засобів.
3. Випадки, в яких здійснюється перереєстрація технологічних транспортних засобів.
4. Підстави для відмови в реєстрації та скасування реєстрації сільськогосподарських, дорожньо-будівельних, меліоративних машин.
5. Основне завдання працівників Експертної служби МВС України при дослідженні транспортних засобів та їх реєстраційних документів.
1. Відповідно до частин 3—5 ст. 32 Закону України «Про дорожній рух» допуск до експлуатації переобладнаних транспортних засобів здійснюється лише шляхом проведення спеціальних випробувань та оформлення сертифіката на відповідність вимогам чинних в Україні правил, нормативів і стандартів.
Переобладнання, що призвело до зміни облікових даних механічного транспортного засобу, повинно бути відображено у його реєстраційних документах.
Переобладнання транспортних засобів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
2. Відповідно до абзацу 1 п. 11 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, державна реєстрація конфіскованих транспортних засобів або транспортних засобів, право власності на які встановлено за рішенням суду, проводиться на підставі відповідного рішення суду із зазначенням марки, моделі, ідентифікаційних номерів складових частин таких засобів, а також реєстраційних документів, зокрема свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу або технічного паспорта (у разі їх наявності) з відміткою підрозділу Державтоінспекції про зняття транспортного засобу з обліку. До реєстраційних документів додається договір купівлі-продажу, інший документ, що встановлює право власності, або рішення Кабінету Міністрів України чи комісії, утвореної відповідно до Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 985, про передачу цих транспортних засобів у разі конфіскації у власність держави.
3. Відповідно до п. 24 Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.01.2010 № 8, перереєстрація технологічного транспортного засобу здійснюється у разі зміни найменування чи імені власника, форми власності, місця знаходження органу управління юридичної особи чи місця проживання або перебування фізичної особи — власника технологічного транспортного засобу; втрати або непридатності до подальшого використання свідоцтва про реєстрацію чи номерного знака; зміни вузлів та агрегатів, що мають ідентифікаційні номери; у разі переобладнання технологічного транспортного засобу за умови проведення фахівцями експертно-технічного центру експертизи на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці та в інших випадках, передбачених Порядком.
4. Відповідно до п. 10 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 № 694, у реєстрації машини може бути відмовлено:
1) якщо машина:
— не знята з обліку попереднім власником в інспекції чи іншому державному органі, за винятком випадків, передбачених законодавством;
— не має ідентифікаційного номера;
2) у разі коли документи:
— подано не в повному обсязі;
— викладено іноземною мовою без додатка засвідченого в установленому порядку перекладу на державну мову;
— копії яких не засвідчені в установленому порядку;
— оформлено з іншими порушеннями закону;
2-1) якщо:
— у висновку спеціаліста зазначено, що на машині знищені або підроблені, або сфальсифіковані ідентифікаційні номери складових частин (вузлів і агрегатів);
— машини ввезені на територію України без відповідного їх митного оформлення або із сфальсифікованими документами митного оформлення, про що зазначено у висновку спеціаліста;
3) в інших випадках, передбачених законом.
5. Відповідно до п. 1.4 Інструкції про проведення криміналістичних досліджень транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, працівниками Експертної служби МВС України, затвердженої наказом МВС України від 31.05.2013 № 537, основним завданням працівників Експертної служби МВС України при дослідженні ТЗ та РД є здійснення судово-експертної діяльності та техніко-криміналістичного забезпечення діяльності органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та суду із запобігання, виявлення, розкриття і розслідування кримінальних та інших правопорушень шляхом застосування спеціальних знань.
Білет № 8
1. Зміст державної реєстрації транспортних засобів.
2. Видача свідоцтв про реєстрацію технологічних транспортних засобів.
3. Особливості реєстрації сільськогосподарських, дорожньо-будівельних, меліоративних машин, що належать до пайового фонду колективного сільськогосподарського підприємства.
4. Порядок проведення обов’язкового технічного контролю.
5. Оцінка невідповідності технічного стану транспортних засобів.
1. У відповідності до ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.
2. Відповідно до п. 18 Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.01.2010 № 8, на зареєстрований технологічний транспортний засіб видаються свідоцтво про реєстрацію встановленого зразка та номерний знак, що відповідає державному стандарту.
Свідоцтво про реєстрацію має необмежений строк дії.
Записи в реєстраційних документах здійснюються з використанням друкарських пристроїв, реєстраційні документи ламінуються.
3. Відповідно до пункту 8 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 № 694, машина, що належить до пайового фонду майна колективного сільськогосподарського підприємства, реєструється за одним із співвласників підприємства на підставі договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, яке перебуває у спільній частковій власності, згоди співвласників, яка засвідчується в установленому порядку, рішення загальних зборів підприємства про затвердження переліку майна пайового фонду, яке використовується власниками майна, та акта прийняття-передачі машини. В книзі реєстрації, у графі «Особливі відмітки» реєстраційного документа та в уніфікованій автоматизованій електронно-обліковій системі робиться запис «Без права відчуження».
4. Відповідно до пунктів 10—18 Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 № 137, замовник подає виконавцю заяву про проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу за формою згідно з додатком 3.
Замовник для оформлення документів подає виконавцю особисто:
— паспорт або інший документ, що посвідчує особу (у разі подання документів уповноваженою особою така особа, крім документа, що зазначений в цьому абзаці, пред’являє виконавцю документ, що підтверджує її повноваження);
— свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
Обов’язковий технічний контроль транспортного засобу проводиться після здійснення його зовнішнього огляду з метою звірки ідентифікаційних номерів та номерних знаків транспортного засобу з даними реєстраційних документів, встановлення комплектності і фіксації його пошкоджень на підставі договору про проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу, який укладається між виконавцем і замовником.
У разі невідповідності ідентифікаційних номерів та (або) номерних знаків даним реєстраційних документів транспортного засобу обов’язковий технічний контроль не проводиться.
Договір та інші передбачені Порядком документи реєструється в журналі реєстрації заяв, договорів, актів, протоколів обов’язкового технічного контролю транспортних засобів, в якому передбачають такі обов’язкові поля: порядковий номер; дата реєстрації заяви; марка і модель транспортного засобу; прізвище та ініціали власника транспортного засобу; номер і дата складення акта невідповідності технічного стану; номер і дата складення протоколу перевірки технічного стану; розписка про отримання акта невідповідності, протоколу та (або) попередження про неприпустимість руху, про необхідність забезпечення застережного режиму руху.
Сторінки журналу реєстрації прошнуровуються, нумеруються, засвідчуються підписом виконавця та скріплюються печаткою.
У разі коли замовник виявив намір спостерігати за процесом обов’язкового технічного контролю транспортного засобу, виконавець проводить інструктаж з охорони праці.
Для проведення обов’язкового технічного контролю приймається повністю укомплектований, заправлений експлуатаційними рідинами (згідно з експлуатаційною документацією виробника) транспортний засіб за відсутності нашарувань бруду, що може вплинути на результати перевірки його технічного стану.
Обов’язковий технічний контроль транспортного засобу проводиться згідно із затвердженою виконавцем технологічною документацією, розробленою відповідно до нормативних документів.
Виконавець попереджає замовника про здійснення фото- та (або) відеофіксації процесу проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу.
Розрахунковий оперативний час обов’язкового технічного контролю транспортного засобу загального призначення максимально становить:
30 (40) хвилин — для причепів (напівпричепів);
40 хвилин — для легкових автомобілів;
60 хвилин — для вантажних автомобілів;
65 хвилин — для автобусів.
Для спеціальних та спеціалізованих транспортних засобів або транспортних засобів, обладнаних додатковим устаткованням, оперативний час може бути змінено.
У разі отримання позитивного результату під час проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу складається протокол, який видається замовникові, а у разі негативного результату видається акт невідповідності технічного стану транспортного засобу за формою згідно з додатком 4 Порядку.
У протоколі виконавець зазначає дату проведення наступної перевірки транспортного засобу відповідно до пункту 3 Порядку.
Обсяги перевірки технічного стану, коди оцінки невідповідності технічного стану транспортного засобу наведено у додатку 5 Порядку.
Для ідентифікації транспортного засобу, визначення вимог і методів для його перевірки відповідно до пункту 1.3 Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 26 листопада 2012 р. № 710 застосовують такі нормативно-технічні документи:
національні стандарти:
ДСТУ 3525-97 «Засоби транспортні дорожні. Маркування»;
ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання»;
ДСТУ 4276:2004 «Система стандартів у галузі охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання ресурсів. Атмосфера. Норми і методи вимірювання димності відпрацьованих газів автомобілів з дизелями або газодизелями»;
ДСТУ 4277:2004 «Система стандартів у галузі охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання ресурсів. Атмосфера. Норми і методи вимірювання вмісту оксиду вуглецю та вуглеводнів у відпрацьованих газах автомобілів з двигунами, що працюють на бензині або газовому паливі»;
ДСТУ 7013:2009 «Автобуси спеціалізовані для перевезення школярів. Технічні вимоги»;
ДСТУ 7032:2009 «Колісні транспортні засоби. Автомобілі швидкої медичної допомоги та їхнє устатковання. Технічні вимоги та методи випробування (EN 1789:2007, MOD)»;
ДСТУ ГОСТ ИСО 4100:2005 «Дорожній транспорт. Міжнародний ідентифікаційний код виробника деталей (WPMI-код) (ГОСТ ИСО 4100-2005, IDT)»;
ДСТУ ГОСТ 30478:2006 «Автобуси для перевезення інвалідів. Загальні технічні вимоги (ГОСТ 30478-96, IDT)»;
міждержавні стандарти:
ГОСТ 5727-88 «Стекло безопасное для наземного транспорта. Общие технические условия («Скло безпечне для наземного транспорту. Загальні технічні умови»);
ГОСТ 27578-87 «Газы углеводородные сжиженные для автомобильного транспорта. Технические условия» («Гази вуглеводневі зріджені для автомобільного транспорту. Технічні умови»);
галузевий стандарт ГСТУ 60.2-00017584-011-2001 «Засоби транспортні дорожні. Технічні вимоги до безпечності конструкції автобусів загального призначення, які знаходяться в експлуатації».
Передача інформації до загальнодержавної бази даних про результати обов’язкового технічного контролю, яка ведеться Державтоінспекцією, здійснюється кожної зміни з використанням електронних засобів зв’язку.
Документи з питань обов’язкового технічного контролю транспортного засобу разом з показаннями засобів вимірювальної техніки на паперових чи електронних носіях, фото- та (або) відеоматеріалами зберігаються виконавцем протягом трьох років.
5. Відповідно до пунктів 19—20 Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 № 137, до 2014 року допускається застосування кодів оцінки невідповідності на рівні першої частини коду (до крапки) з індексами, що відображають наявність хоча б однієї з невідповідності, як, наприклад:
101НБН — небезпечна невідповідність складових частин гальмової системи;
101ІН — істотна невідповідність складових частин гальмової системи;
1202НН — незначна невідповідність стосовно документації щодо перевезення пасажирів-інвалідів.
Якщо протокол обов’язкового технічного контролю застосовується як альтернатива Міжнародному сертифікату технічного огляду (на вимогу замовника), його видають акредитовані згідно із Законом України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» виконавці відповідно до Угоди про прийняття єдиних умов періодичних технічних оглядів колісних транспортних засобів і про взаємне визнання таких оглядів із зазначенням у протоколі слів такого змісту: «Міжнародний технічний огляд проведено».
Виконавець попереджає замовника про виявлену невідповідність та видає акт невідповідності під розписку.
Незареєстрована в установленому законодавством порядку зміна конструкції транспортного засобу вважається істотною невідповідністю.
Незначну невідповідність замовник може самостійно усунути на місці перевірки технічного стану транспортного засобу.
Повторна перевірка технічного стану транспортного засобу проводиться після усунення невідповідності, виявленої під час попередньої перевірки відповідно до укладеного договору.
Білет № 9
1. Зміст державного обліку зареєстрованих транспортних засобів.
2. Зняття з обліку дорожніх транспортних засобів, що належать юридичним особам.
3. Присвоєння ідентифікаційних номерів зареєстрованим сільськогосподарським, дорожньо-будівельним, меліоративним машинам.
4. Нормативно-технічні документи, відповідно до яких здійснюється ідентифікація транспортних засобів, визначення вимог і методів щодо їх перевірки.
5. Обладнання, необхідне для проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів.
1. Відповідно до абзацу 2 п. 3 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.
2. Відповідно до п. 43 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, зняття з обліку транспортних засобів, що належать юридичним особам недержавної форми власності, проводиться на підставі копій відповідних рішень власників, засвідчених у встановленому порядку.
У разі ліквідації юридичних осіб транспортні засоби знімаються з обліку на підставі документів, зазначених в абзаці другому пункту 34 Порядку.
Зняття з обліку транспортних засобів, що належать юридичним особам державної форми власності, проводиться суб'єктами господарювання, на балансі яких перебувають такі транспортні засоби, лише після надання на це згоди або дозволу відповідних суб'єктів управління майном, які є представниками власників і виконують їх функції у межах, визначених законодавством, або на підставі виконавчого напису нотаріуса чи рішення суду або ліквідаційної комісії.
Після зняття з обліку у свідоцтві про реєстрацію (технічному паспорті) або на копії реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію на пластиковій основі, робиться запис: «Транспортний засіб знято з обліку для реалізації згідно із законодавством».
3. Відповідно до пунктів 18, 23 Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.01.2010 № 8, на зареєстрований технологічний транспортний засіб видаються свідоцтво про реєстрацію встановленого зразка та номерний знак, що відповідає державному стандарту.
Номерний знак закріплюється на технологічному транспортному засобі у встановленому для цього місці. Якщо для закріплення номерного знака на технологічному транспортному засобі місце не передбачено, такий знак встановлюється:
на технологічному транспортному засобі, що має жорстку кабіну, — на верхньому лівому боці задньої стінки кабіни (у межах верхнього габариту);
на технологічному транспортному засобі з м'якою (знімною) кабіною або без неї — на задній частині крила лівого заднього колеса;
на причепі, напівпричепі — на кронштейні, розміщеному під лівим боком заднього борту.
В усіх випадках номерний знак повинен бути добре укріплений та освітлений таким чином, що дає змогу визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів.
4. Для ідентифікації транспортного засобу, визначення вимог і методів для його перевірки відповідно до пункту 1.3 Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 26 листопада 2012 р. № 710 застосовують такі нормативно-технічні документи:
національні стандарти:
ДСТУ 3525-97 «Засоби транспортні дорожні. Маркування»;
ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання»;
ДСТУ 4276:2004 «Система стандартів у галузі охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання ресурсів. Атмосфера. Норми і методи вимірювання димності відпрацьованих газів автомобілів з дизелями або газодизелями»;
ДСТУ 4277:2004 «Система стандартів у галузі охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання ресурсів. Атмосфера. Норми і методи вимірювання вмісту оксиду вуглецю та вуглеводнів у відпрацьованих газах автомобілів з двигунами, що працюють на бензині або газовому паливі»;
ДСТУ 7013:2009 «Автобуси спеціалізовані для перевезення школярів. Технічні вимоги»;
ДСТУ 7032:2009 «Колісні транспортні засоби. Автомобілі швидкої медичної допомоги та їхнє устатковання. Технічні вимоги та методи випробування (EN 1789:2007, MOD)»;
ДСТУ ГОСТ ИСО 4100:2005 «Дорожній транспорт. Міжнародний ідентифікаційний код виробника деталей (WPMI-код) (ГОСТ ИСО 4100-2005, IDT)»;
ДСТУ ГОСТ 30478:2006 «Автобуси для перевезення інвалідів. Загальні технічні вимоги (ГОСТ 30478-96, IDT)»;
міждержавні стандарти:
ГОСТ 5727-88 «Стекло безопасное для наземного транспорта. Общие технические условия («Скло безпечне для наземного транспорту. Загальні технічні умови»);
ГОСТ 27578-87 «Газы углеводородные сжиженные для автомобильного транспорта. Технические условия» («Гази вуглеводневі зріджені для автомобільного транспорту. Технічні умови»);
галузевий стандарт ГСТУ 60.2-00017584-011-2001 «Засоби транспортні дорожні. Технічні вимоги до безпечності конструкції автобусів загального призначення, які знаходяться в експлуатації».
5. У додатку 2 Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 № 137, наведений перелік обладнання, необхідного для проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів:
1) підйомні пристрої транспортного засобу, його складових частин та (або) оглядова канава;
2) стенд для контролю характеристик гальмових систем, а у разі, коли неможливо застосувати метод стендових випробувань через особливості конструкції транспортного засобу, — атестована ділянка дороги для дорожніх випробувань гальмових систем;
3) пристрій для визначення вагового навантаження на вісь, якщо він не є складовою стенда для контролю характеристик гальмових систем;
4) вимірювач частоти обертання колінчастого вала двигуна;
5) пристрій для вимірювання та регулювання тиску повітря в пневматичних гальмових системах та пневматичних шинах;
6) пристрої для вимірювання висоти рисунка протектора шин;
7) прилад для вимірювання кутів нахилу променів, світлорозподілу, сили світла фар;
8) пристрій для регульованого натиску на механізм управління інерційною гальмовою системою причепа;
9) багатоканальний газоаналізатор або газоаналізатори нормованих викидів у спалинах двигунів з іскровим запалюванням;
10) димомір;
11) прилад для вимірювання коефіцієнта світлопропускання стекол;
12) електронний детектор для перевірки наявності витоку газу із системи газобалонного обладнання;
13) засоби вимірювальної техніки для контролю за лінійними розмірами відповідно до застосовуваних методів контролю.
За своїми характеристиками обладнання повинно відповідати технологічним вимогам згідно з Єдиними вимогами до конструкції та технічного стану колісних транспортних засобів, що експлуатуються, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 р. № 1166, стосовно конкретних категорій, моделей транспортних засобів, на перевірку технічного стану яких суб’єкта господарювання акредитовано або атестовано.
Білет № 10
1. Органи державної влади, на які покладається державна (відомча) реєстрація та облік транспортних засобів.
2. Державна реєстрація дорожніх транспортних засобів, що належать дипломатичним представництвам і консульським установам, а також іноземним організаціям.
3. Підстава для реєстрації технологічного транспортного засобу.
4. Особливості реєстрації сільськогосподарських, дорожньо-будівельних, меліоративних машин, що належать малолітнім або неповнолітнім особам.
5. Основне завдання працівників Експертної служби МВС України при дослідженні транспортних засобів та їх реєстраційних документів.
1. У відповідності до ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються відповідними підрозділами Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України.
Для автоматизованого обліку транспортних засобів, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, та відомостей про їх власників ведеться Єдиний державний реєстр, держателем якого є Державтоінспекція Міністерства внутрішніх справ України.
Відомчу реєстрацію та облік транспортних засобів Збройних Сил України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, житлово-комунального господарства, а також тих, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, здійснюють:
транспортних засобів, які належать військовим частинам, об'єднанням чи організаціям, що входять до складу Збройних Сил України, — уповноважений орган Міністерства оборони України;
транспортних засобів, які належать внутрішнім військам Міністерства внутрішніх справ України, — уповноважений підрозділ Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України;
транспортних засобів, які належать Державній прикордонній службі України, — уповноважений підрозділ Адміністрації Державної прикордонної служби України;
транспортних засобів, які належать Державній спеціальній службі транспорту, — уповноважений підрозділ Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту;
транспортних засобів, які належать Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, — уповноважений орган Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України;
транспортних засобів, які належать Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту, — уповноважений орган Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту;
великотоннажних транспортних засобів та інших технологічних транспортних засобів — Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України;
трамваїв і тролейбусів — Міністерство інфраструктури України;
перегонових і спортивних транспортних засобів — Державна служба молоді та спорту України;
тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів — Державна інспекція сільського господарства України.
2. Відповідно до п. 12 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку проводиться:
— транспортних засобів дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій в Україні, їх персоналу та членів сімей персоналу, акредитованих в установленому порядку в МЗС, — підрозділами Державтоінспекції за клопотанням МЗС на підставі документів, зазначених у пункті 31 Порядку. Форма клопотання затверджується спільним наказом МВС та МЗС;
— транспортних засобів іноземних організацій, які забезпечують реалізацію програм (проектів) міжнародної технічної допомоги (виконавці проектів) згідно з міжнародними договорами України, інших представництв іноземних юридичних осіб, іноземних громадян та осіб без громадянства — підрозділами Державтоінспекції на загальних підставах.
Транспортні засоби, які належать представництвам державних підприємств, установ та організацій України і експлуатувалися за кордоном та повертаються в Україну без реєстраційних документів, реєструються на підставі клопотань МЗС та актів приймання-передачі за формою згідно з додатком 2 або накладних на відпуск матеріальних цінностей і відповідних митних документів.
3. Відповідно до п. 10 Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.01.2010 № 8, реєстрація технологічного транспортного засобу здійснюється на підставі письмової заяви власника за зразком згідно з додатками 1 і 2 до Порядку, до якої додаються копії:
паспорта (для повнолітньої фізичної особи та особи віком від 16 до 18 років), свідоцтва про народження (для осіб віком до 16 років);
документів, що підтверджують правомірність придбання технологічного транспортного засобу;
наказу про призначення посадової особи, відповідальної за безпечну експлуатацію та технічний стан технологічного транспортного засобу (для юридичної особи);
експлуатаційної документації;
документів, що підтверджують оплату вартості бланків, номерних знаків, виданих під час реєстрації, та послуг за проведення технічного огляду;
сертифіката відповідності, свідоцтва про визнання відповідності, декларації про відповідність для технологічного транспортного засобу, на який розповсюджуються відповідні вимоги.
До заяви додається також акт технічного огляду та позитивний висновок експертизи, проведеної фахівцями експертно-технічного центру, на відповідність технологічного транспортного засобу нормативно-правовим актам з охорони праці України (для технологічних транспортних засобів, виготовлених за межами України чи переобладнаних або самостійно зібраних).
Якщо відповідно до законодавства копії документів, зазначених в абзацах другому — шостому пункту 10 Порядку, не потребують нотаріального або іншого засвідчення, такі копії можуть бути виготовлені з оригіналів працівниками територіальних управлінь Держгірпромнагляду у порядку, встановленому Держгірпромнаглядом.
4. Відповідно до п. 8 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 № 694, машина, що належить неповнолітній особі, а у разі успадкування за законом — малолітній особі, реєструється за такою особою за наявності згоди батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника), яка засвідчується нотаріально. В книзі реєстрації, у графі «Особливі відмітки» реєстраційного документа та в уніфікованій автоматизованій електронно-обліковій системі робиться запис про заборону зняття з обліку машин без дозволу батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника). У разі досягнення особою 18-річного віку або повної цивільної дієздатності всі обмеження щодо реєстрації та зняття з обліку машини, запроваджені щодо неповнолітніх осіб, скасовуються.
5. Відповідно до п. 1.4 Інструкції про проведення криміналістичних досліджень транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, працівниками Експертної служби МВС України, затвердженої наказом МВС України від 31.05.2013 № 537, основним завданням працівників Експертної служби МВС України при дослідженні ТЗ та РД є здійснення судово-експертної діяльності та техніко-криміналістичного забезпечення діяльності органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та суду із запобігання, виявлення, розкриття і розслідування кримінальних та інших правопорушень шляхом застосування спеціальних знань.
Білет № 11
1. Обов’язки власників транспортних засобів та осіб, що використовують їх на законних підставах, у частині їхньої реєстрації (перереєстрації).
2. Документи про відповідність переобладнаних дорожніх транспортних засобів вимогам безпеки дорожнього руху.
3. Документи, що засвідчують правомірність придбання або використання технологічного транспортного засобу, вузлів і агрегатів, які мають ідентифікаційні номери.
4. Загальний порядок реєстрації сільськогосподарської, дорожньо-будівельної, меліоративної техніки.
5. Оформлення результатів дослідження працівниками Експертної служби МВС України.
1. Відповідно до ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.
2. Відповідно до абзаців 3 і 4 п. 37 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, документами про відповідність переобладнаних транспортних засобів вимогам безпеки дорожнього руху є:
— для транспортних засобів, переобладнаних суб'єктами господарювання, які провадять господарську діяльність з переобладнання п'яти і більше транспортних засобів протягом року, — свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, оформлене державним підприємством «ДержавтотрансНДІпроект» або Центром безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при МВС на відповідний вид переобладнання, що подається разом із сертифікатом відповідності (наявність необов'язкова для транспортних засобів, переобладнаних для роботи на газових паливах), виданим органом з оцінки відповідності, що визнаний та призначений в установленому порядку проводити процедуру сертифікації транспортних засобів, та актом приймання-передачі транспортного засобу за формою згідно з додатками 3, 4 і 6 Порядку;
— для транспортних засобів, переобладнаних в індивідуальному порядку, а також транспортних засобів, переобладнаних для роботи на газових паливах, — акт технічної експертизи (крім переобладнаних автобусів) за формою згідно з додатком 5 або сертифікат відповідності, виданий випробувальною лабораторією (центром), що має атестат акредитації відповідної галузі та повноваження щодо проведення перевірки технічного стану транспортних засобів, органом з оцінки відповідності, що визнаний та призначений в установленому порядку проводити процедуру сертифікації транспортних засобів, чи підприємством, що має сертифікат відповідності державної системи сертифікації УкрСЕПРО з установлення відповідності конструкції переобладнаного транспортного засобу умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження переобладнання.
3. Відповідно до п. 11 Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.01.2010 № 8, правомірність придбання або використання технологічного транспортного засобу, вузлів і агрегатів, які мають ідентифікаційні номери, може бути підтверджена будь-якими з наведених документів:
довідкою-рахунком, яка видана підприємством-виготовлювачем або іншим суб'єктом господарювання, що реалізує технологічний транспортний засіб, за формою, встановленою постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів»;
актом приймання-передачі, виданим підприємством-виготовлювачем технологічного транспортного засобу чи його вузлів і агрегатів або в інших випадках, передбачених законодавством;
договором купівлі-продажу, міни, дарування, лізингу, позички, застави, біржовою угодою, договором про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що перебуває у спільній частковій власності;
документами, що підтверджують реалізацію технологічного транспортного засобу на аукціоні;
договором оренди майна із зазначенням у ньому домовленості між сторонами щодо реєстрації технологічного транспортного засобу за орендарем та доручення на право керування і використання цього транспортного засобу;
вантажною митною декларацією на технологічний транспортний засіб, що ввозиться, або посвідченням митного органу про реєстрацію ввезених на митну територію України технологічних транспортних засобів, вузлів і агрегатів (на технологічний транспортний засіб, реалізований на митній території України одним суб'єктом господарювання іншому суб'єкту господарювання, вантажна митна декларація для взяття на облік не надається);
рішенням уповноваженого органу про відчуження технологічного транспортного засобу;
виконавчим написом нотаріуса про витребування від боржника майна;
рішенням суду про визначення права власності на технологічний транспортний засіб;
договором про спільне володіння, користування у разі отримання технологічних транспортних засобів кількома громадянами в рахунок майнових паїв у зв'язку з виходом або виключенням їх із кооперативу, рішенням органу управління господарського товариства, засвідченим в установленому порядку, про повернення засновникові (учасникові) товариства у зв'язку з його виходом або виключенням з товариства технологічного транспортного засобу, переданого ним у власність або для користування;
іншими документами, що встановлюють право власності або користування технологічним транспортним засобом.
4. Відповідно до пунктів 1—7 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 № 694, реєстрація та зняття з обліку машин проводяться державними інспекціями сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах.
Нові машини, які не зареєстровані інспекціями, реєструються (тимчасово реєструються) після їх огляду державними інспекторами за місцем їх реєстрації. Місце огляду власник узгоджує з державним інспектором в Автономній Республіці Крим, області, мм. Києві, Севастополі або в районі.
Реєстрація та зняття з обліку машин здійснюються після отримання власником відповідного висновку спеціаліста з проведення обстеження машини на відповідність ідентифікаційних номерів і супровідних документів на предмет фальсифікації (далі — висновок спеціаліста) за встановленою Мінагрополітики формою.
Власники, крім суб'єктів господарювання, визначених у підпункті 5 пункту 8 цього Порядку, зобов'язані зареєструвати в інспекції машину протягом 10 діб від дня придбання, митного оформлення або виникнення інших обставин, що є підставою для реєстрації. Строк реєстрації може бути продовжений інспекцією у разі неможливості власника своєчасно її провести у зв'язку з хворобою, відрядженням чи з інших причин.
Причіпне, навісне обладнання (крім тракторних причепів і прирівняних до них машин) та інвентар, яким присвоєно ідентифікаційні номера, реєструються за бажанням власників.
Машина реєструється протягом семи днів на підставі заяви власника або уповноваженої ним особи, яка подається державному інспектору у відповідному районі, у разі, коли документи, що додаються до заяви, подані у повному обсязі.
До заяви додаються:
1) документи, що підтверджують право власності або правомірність використання машини;
2) документи, що підтверджують сплату передбачених законодавством податків, а також зборів за послуги, що надаються інспекцією;
3) копії паспорта та картки фізичної особи — платника податків про присвоєння ідентифікаційного номера Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платників (для фізичної особи);
4) документ, що посвідчує особу представника власника та його повноваження (у разі потреби);
5) свідоцтво про реєстрацію машини з відміткою про її зняття з обліку попереднім власником (якщо машина перебувала в експлуатації та була зареєстрована в інспекції чи іншому державному органі);
6) митна декларація на паперовому носії або її копія, засвідчена в установленому порядку, або електронна митна декларація, або уніфікована митна квитанція МД-1 — для машин, що ввезені на митну територію України та реєструються вперше;
7) акт про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі реєстрації машини, якій ідентифікаційний номер присвоєно відповідно до пункту 14 Порядку);
7-1) висновок спеціаліста;
7-2) сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання відповідності, видане або визнане Держспоживінспекцією або іншим акредитованим в установленому порядку органом із сертифікації, який уповноважений на провадження такої діяльності в законодавчо регульованій сфері (для машин, що вперше реєструються в Україні і підлягають сертифікації);
8) інші документи у випадках, визначених цим Порядком.
Машина реєструється за її власником як за юридичною або фізичною особою.
За фізичною особою — підприємцем машина реєструються як за фізичною особою.
Машина, що належить юридичній особі, реєструється за її місцезнаходженням, а фізичній особі — за місцем її проживання (перебування).
Машини, що використовуються та зберігаються у відокремлених підрозділах юридичної особи або на земельних ділянках, які є власністю юридичних або фізичних осіб чи надані їм у користування, зокрема в оренду, можуть реєструватися за місцезнаходженням відокремлених підрозділів або земельних ділянок. У такому разі до заяви про реєстрацію машини додаються документи, що підтверджують використання та зберігання машини у відокремленому підрозділі або право власності на земельну ділянку чи на користування нею
Відомості про машину, власника, номерний знак, серію і номер реєстраційного документа та інші дані у випадках, визначених цим Порядком, заносяться до книги реєстрації машин юридичних осіб, книги реєстрації машин фізичних осіб або книги тимчасової реєстрації машин, зразки яких затверджуються Мінагрополітики (далі — книга реєстрації), та до уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи, створеної Держсільгоспінспекцією.
5. Відповідно до пунктів 5.1—5.3 Інструкції про проведення криміналістичних досліджень транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, працівниками Експертної служби МВС України, затвердженої наказом МВС України від 31.05.2013 № 537, за результатами дослідження складається висновок. Інформація про проведені дослідження вноситься до автоматизованої інформаційно-пошукової системи „Автоексперт”.
Результати дослідження реєструються в Журналі обліку досліджень транспортних засобів та реєстраційних документів, що їх супроводжують, форма якого наведена в додатку до Інструкції.
Інформація про виявлені зміни ідентифікаційних номерів ТЗ та підроблення РД уміщується до відповідних колекцій криміналістичних обліків Експертної служби МВС України.
Білет № 12
1. Транспортні засоби, що не підлягають обов’язковому технічному контролю.
2. Підстави для заборони зняття дорожніх транспортних засобів з обліку.
3. Обов’язок власників технологічних транспортних засобів або осіб, що використовують їх на законних підставах, у частині реєстрації таких транспортних засобів.
4. Випадки, в яких проводиться тимчасова реєстрація сільськогосподарських, дорожньо-будівельних, меліоративних машин.
5. Документи, якими оформляється проведення обов’язкового технічного контролю.
1. Транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані у відповідних підрозділах Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до статті 35 Закону України «Про дорожній рух».
Обов'язковому технічному контролю не підлягають:
1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби — незалежно від строку експлуатації;
2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них — із строком експлуатації до двох років.
2. Відповідно до п. 41 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, забороняється зняття з обліку та/або перереєстрація на нового власника транспортних засобів, стосовно яких є ухвала суду про накладення арешту або заборону зняття з обліку чи постанова державного виконавця про накладення арешту.
Забороняється зняття з обліку та/або перереєстрація на нового власника транспортних засобів, що:
— зареєстровані за неповнолітніми особами відповідно до вимог пункту 23 Порядку, без письмової нотаріально засвідченої згоди батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозволу органу опіки та піклування;
— одержані через органи соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, без письмового розпорядження зазначених органів;
— придбані у розстрочку без надання відповідних документів про остаточний розрахунок.
Забороняється зняття з обліку для подальшого відчуження та/або перереєстрація на нового власника переданих безоплатно транспортних засобів, які зареєстровані відповідно до вимог пункту 11 Порядку без сплати мита та інших податків і зборів (обов'язкових платежів), передбачених законодавством під час імпорту автомобілів, без подання документів про внесення зазначених платежів. Не вважається відчуженням передача транспортного засобу іншому структурному підрозділу (територіальному органу) в межах одного органу державної влади.
3. Відповідно до пунктів 6, 7 Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.01.2010 № 8, юридичні і фізичні особи, іноземні фізичні і юридичні особи, особи без громадянства (що перебувають в Україні на законних підставах), які є власниками технологічних транспортних засобів чи використовують їх на законних підставах, або уповноважені ними особи (далі — власники) зобов'язані зареєструвати зазначені транспортні засоби протягом 10 днів після придбання або виникнення інших законних прав на їх використання, у тому числі у разі тимчасового ввезення на територію України. У такий же строк власники зобов'язані перереєструвати технологічні транспортні засоби у разі настання обставин, у зв'язку з якими виникла потреба у внесенні змін у реєстраційні документи.
Технологічний транспортний засіб, що належить юридичній особі, реєструється за місцезнаходженням органу управління юридичної особи, а той, що належить фізичній особі, — за місцем проживання або перебування фізичної особи. Допускається реєстрація технологічного транспортного засобу за місцем його експлуатації, у тому числі того, що перебуває у постійному користуванні або оренді юридичної чи фізичної особи.
4. Відповідно до п. 15 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 № 694, тимчасова реєстрація проводиться у разі:
1) тимчасового ввезення машини на територію України — на період більш як два місяці під зобов'язання про зворотне вивезення. Для тимчасової реєстрації до інспекції юридична або фізична особа здає номерний знак і реєстраційний документ машини, зареєстрованої за межами України (у разі наявності), що повертаються власникові після закінчення строку тимчасової реєстрації;
2) тимчасового використання тракторів, демонтованих із самохідних машин;
3) реєстрації машин в інших органах — на період до одержання інспекцією інформації про їх реєстрацію та зняття з обліку в таких органах. Після надходження такої інформації талон тимчасового обліку повертається до інспекції, а власникові видається свідоцтво про реєстрацію машини;
4) коли машини передаються в оренду, фінансовий лізинг тощо відповідно до укладених договорів;
5) втрати свідоцтва про реєстрацію з відміткою про зняття з обліку — на період до одержання інформації про їх реєстрацію та зняття з обліку за попереднім власником. Після надходження такої інформації та зняття з обліку талон тимчасового обліку повертається до інспекції, а власникові видається свідоцтво про реєстрацію машини;
6) проведення перевірки машини на предмет законності її ввезення на митну територію України та завершення митного оформлення.
5. Відповідно до пунктів 12, 13, 18 Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 № 137, обов’язковий технічний контроль транспортного засобу проводиться після здійснення його зовнішнього огляду з метою звірки ідентифікаційних номерів та номерних знаків транспортного засобу з даними реєстраційних документів, встановлення комплектності і фіксації його пошкоджень на підставі договору про проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу, який укладається між виконавцем і замовником.
У разі невідповідності ідентифікаційних номерів та (або) номерних знаків даним реєстраційних документів транспортного засобу обов’язковий технічний контроль не проводиться.
Договір та інші передбачені Порядком документи реєструється в журналі реєстрації заяв, договорів, актів, протоколів обов’язкового технічного контролю транспортних засобів, в якому передбачають такі обов’язкові поля: порядковий номер; дата реєстрації заяви; марка і модель транспортного засобу; прізвище та ініціали власника транспортного засобу; номер і дата складення акта невідповідності технічного стану; номер і дата складення протоколу перевірки технічного стану; розписка про отримання акта невідповідності, протоколу та (або) попередження про неприпустимість руху, про необхідність забезпечення застережного режиму руху.
Сторінки журналу реєстрації прошнуровуються, нумеруються, засвідчуються підписом виконавця та скріплюються печаткою.
У разі отримання позитивного результату під час проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу складається протокол, який видається замовникові, а у разі негативного результату видається акт невідповідності технічного стану транспортного засобу за формою згідно з додатком 4 Порядку.
У протоколі виконавець зазначає дату проведення наступної перевірки транспортного засобу відповідно до пункту 3 Порядку.
Білет № 13
1. Зміст обов’язкового технічного контролю.
2. Документи про відповідність переобладнаних дорожніх транспортних засобів вимогам безпеки дорожнього руху.
3. Видача свідоцтв про реєстрацію технологічних транспортних засобів.
4. Підстави для відмови в реєстрації та скасування реєстрації сільськогосподарських, дорожньо-будівельних, меліоративних машин.
5. Нормативно-технічні документи, відповідно до яких здійснюється ідентифікація транспортних засобів, визначення вимог і методів щодо їх перевірки.
1. Відповідно до ч. 3 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» обов'язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.
2. Відповідно до абзаців 3 і 4 п. 37 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, документами про відповідність переобладнаних транспортних засобів вимогам безпеки дорожнього руху є:
— для транспортних засобів, переобладнаних суб'єктами господарювання, які провадять господарську діяльність з переобладнання п'яти і більше транспортних засобів протягом року, — свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, оформлене державним підприємством «ДержавтотрансНДІпроект» або Центром безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при МВС на відповідний вид переобладнання, що подається разом із сертифікатом відповідності (наявність необов'язкова для транспортних засобів, переобладнаних для роботи на газових паливах), виданим органом з оцінки відповідності, що визнаний та призначений в установленому порядку проводити процедуру сертифікації транспортних засобів, та актом приймання-передачі транспортного засобу за формою згідно з додатками 3, 4 і 6 Порядку;
— для транспортних засобів, переобладнаних в індивідуальному порядку, а також транспортних засобів, переобладнаних для роботи на газових паливах, — акт технічної експертизи (крім переобладнаних автобусів) за формою згідно з додатком 5 або сертифікат відповідності, виданий випробувальною лабораторією (центром), що має атестат акредитації відповідної галузі та повноваження щодо проведення перевірки технічного стану транспортних засобів, органом з оцінки відповідності, що визнаний та призначений в установленому порядку проводити процедуру сертифікації транспортних засобів, чи підприємством, що має сертифікат відповідності державної системи сертифікації УкрСЕПРО з установлення відповідності конструкції переобладнаного транспортного засобу умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження переобладнання.
3. Відповідно до п. 18 Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.01.2010 № 8, на зареєстрований технологічний транспортний засіб видаються свідоцтво про реєстрацію встановленого зразка та номерний знак, що відповідає державному стандарту.
Свідоцтво про реєстрацію має необмежений строк дії.
Записи в реєстраційних документах здійснюються з використанням друкарських пристроїв, реєстраційні документи ламінуються.
4. Відповідно до п. 10 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 № 694, у реєстрації машини може бути відмовлено:
1) якщо машина:
— не знята з обліку попереднім власником в інспекції чи іншому державному органі, за винятком випадків, передбачених законодавством;
— не має ідентифікаційного номера;
2) у разі коли документи:
— подано не в повному обсязі;
— викладено іноземною мовою без додатка засвідченого в установленому порядку перекладу на державну мову;
— копії яких не засвідчені в установленому порядку;
— оформлено з іншими порушеннями закону;
2-1) якщо:
— у висновку спеціаліста зазначено, що на машині знищені або підроблені, або сфальсифіковані ідентифікаційні номери складових частин (вузлів і агрегатів);
— машини ввезені на територію України без відповідного їх митного оформлення або із сфальсифікованими документами митного оформлення, про що зазначено у висновку спеціаліста;
3) в інших випадках, передбачених законом.
5. Для ідентифікації транспортного засобу, визначення вимог і методів для його перевірки відповідно до пункту 1.3 Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 26 листопада 2012 р. № 710 застосовують такі нормативно-технічні документи:
національні стандарти:
ДСТУ 3525-97 «Засоби транспортні дорожні. Маркування»;
ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання»;
ДСТУ 4276:2004 «Система стандартів у галузі охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання ресурсів. Атмосфера. Норми і методи вимірювання димності відпрацьованих газів автомобілів з дизелями або газодизелями»;
ДСТУ 4277:2004 «Система стандартів у галузі охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання ресурсів. Атмосфера. Норми і методи вимірювання вмісту оксиду вуглецю та вуглеводнів у відпрацьованих газах автомобілів з двигунами, що працюють на бензині або газовому паливі»;
ДСТУ 7013:2009 «Автобуси спеціалізовані для перевезення школярів. Технічні вимоги»;
ДСТУ 7032:2009 «Колісні транспортні засоби. Автомобілі швидкої медичної допомоги та їхнє устатковання. Технічні вимоги та методи випробування (EN 1789:2007, MOD)»;
ДСТУ ГОСТ ИСО 4100:2005 «Дорожній транспорт. Міжнародний ідентифікаційний код виробника деталей (WPMI-код) (ГОСТ ИСО 4100-2005, IDT)»;
ДСТУ ГОСТ 30478:2006 «Автобуси для перевезення інвалідів. Загальні технічні вимоги (ГОСТ 30478-96, IDT)»;
міждержавні стандарти:
ГОСТ 5727-88 «Стекло безопасное для наземного транспорта. Общие технические условия («Скло безпечне для наземного транспорту. Загальні технічні умови»);
ГОСТ 27578-87 «Газы углеводородные сжиженные для автомобильного транспорта. Технические условия» («Гази вуглеводневі зріджені для автомобільного транспорту. Технічні умови»);
галузевий стандарт ГСТУ 60.2-00017584-011-2001 «Засоби транспортні дорожні. Технічні вимоги до безпечності конструкції автобусів загального призначення, які знаходяться в експлуатації».
Білет № 14
1. Суб’єкти проведення обов’язкового технічного контролю.
2. Перереєстрація дорожніх транспортних засобів, які передаються у зв’язку з реорганізацією юридичних осіб.
3. Встановлення номерного знака на технологічний транспортний засіб.
4. Присвоєння ідентифікаційних номерів зареєстрованим сільськогосподарським, дорожньо-будівельним, меліоративним машинам.
5. Визначення термінів «дослідження», «ідентифікація транспортного засобу», «ідентифікаційний номер транспортного засобу», «власник транспортного засобу», «виробник транспортного засобу», «модельний рік випуску».
1. Відповідно до частин 5, 12, 13 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» обов'язковий технічний контроль транспортних засобів, призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування та зареєстрованих у відповідних підрозділах Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху, здійснюють суб'єкти проведення обов'язкового технічного контролю, які мають на правах власності або користування обладнання, що дає змогу перевіряти технічний стан транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища.
Обов’язковий технічний контроль транспортних засобів, які належать військовим формуванням, органам внутрішніх справ, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту, покладається на ці формування та органи.
Обов'язковий технічний контроль тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
2. Відповідно до п. 34 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, перереєстрація транспортних засобів, які передаються у зв'язку з реорганізацією юридичних осіб, проводиться на підставі актів приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 2, свідоцтва про реєстрацію, а також засвідчених у встановленому порядку копій рішень власників про реорганізацію.
Перереєстрація транспортних засобів, що у зв'язку з ліквідацією юридичних осіб передаються іншим юридичним або фізичним особам, проводиться на підставі свідоцтва про реєстрацію та засвідчених в установленому порядку копій прийнятих власниками або судом рішень про ліквідацію.
3. Відповідно до пунктів 18, 23 Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.01.2010 № 8, на зареєстрований технологічний транспортний засіб видаються свідоцтво про реєстрацію встановленого зразка та номерний знак, що відповідає державному стандарту.
Номерний знак закріплюється на технологічному транспортному засобі у встановленому для цього місці. Якщо для закріплення номерного знака на технологічному транспортному засобі місце не передбачено, такий знак встановлюється:
на технологічному транспортному засобі, що має жорстку кабіну, — на верхньому лівому боці задньої стінки кабіни (у межах верхнього габариту);
на технологічному транспортному засобі з м'якою (знімною) кабіною або без неї — на задній частині крила лівого заднього колеса;
на причепі, напівпричепі — на кронштейні, розміщеному під лівим боком заднього борту.
В усіх випадках номерний знак повинен бути добре укріплений та освітлений таким чином, що дає змогу визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів.
4. Відповідно до п. 5 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 № 694, на кожну зареєстровану машину видається свідоцтво про реєстрацію машини або талон тимчасового обліку машини, зразки яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 1992 р. № 47, та номерні знаки, що виготовляються згідно з державними стандартами: два номерні знаки — на трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні і меліоративні машини, один — на причіп.
На причіпне, навісне обладнання (крім тракторних причепів і прирівняних до них машин) та інвентар номерні знаки не видаються.
5. Відповідно до п. 1.5 Інструкції про проведення криміналістичних досліджень транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, працівниками Експертної служби МВС України, затвердженої наказом МВС України від 31.05.2013 № 537,
дослідження — процес пізнання матеріальних об’єктів, явищ і процесів, який проводиться працівниками Експертної служби МВС України, з метою встановлення фактів, що цікавлять особу (орган), яка (який) дала (дав) завдання працівникові, і завершується наданням висновку.
ідентифікація ТЗ — установлення відповідності характеристик, ознак певного ТЗ (тип, модель, рік виготовлення, колір, об’єм двигуна, повна маса тощо) даним виробника;
ідентифікаційний номер ТЗ (vehicle identification number — VIN) — структурне поєднання буквено-цифрових символів. Присвоюється виробником ТЗ з метою ідентифікації останнього та наноситься на деталі кузова, шасі (рами) згідно зі стандартами
власник ТЗ — фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на ТЗ, що підтверджується відповідними документами;
виробник ТЗ — фізична або юридична особа, яка відповідає за ТЗ, зібраний до готовності для використання. Виробник ТЗ відповідає за унікальність ідентифікаційного номера (VIN)
модельний рік випуску — умовний рік, який вказується виробником (як правило, наступний за фактичним роком випуску ТЗ).
Білет № 15
1. Періодичність проходження обов’язкового технічного контролю.
2. Підстави для зняття з обліку дорожніх транспортних засобів.
3. Підстави для перереєстрації технологічних транспортних засобів.
4. Загальний порядок реєстрації сільськогосподарської, дорожньо-будівельної, меліоративної техніки.
5. Вимоги до юридичних або фізичних осіб — підприємців, що є суб’єктами проведення обов’язкового технічного контролю.
1. Транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані у відповідних підрозділах Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до статті 35 Закону України «Про дорожній рух».
Періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить:
для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років — кожні два роки;
для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації — щороку;
для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації — двічі на рік.
2. Відповідно до абзаців 1, 2 п. 40 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, зняття з обліку транспортних засобів проводиться після їх огляду в підрозділах Державтоінспекції на підставі заяви власника, документа, що посвідчує особу, виконавчого напису нотаріуса, постанови державного виконавця або рішення суду.
Дозволяється проводити огляд транспортних засобів, які знімаються з обліку, за їх місцезнаходженням з дотриманням вимог пункту 15 Порядку. Такий огляд оформляється відповідним актом, засвідчується підписом посадової особи, що скріплений печаткою підрозділів Державтоінспекції.
3. Відповідно до п. 25 Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.01.2010 № 8, перереєстрація технологічного транспортного засобу здійснюється на підставі письмової заяви власника за зразком згідно з додатками 1 і 2, до якої додаються копії:
паспорта (для повнолітніх фізичних осіб та осіб віком від 16 до 18 років), свідоцтва про народження (для осіб віком до 16 років);
документів, що підтверджують правомірність придбання чи використання технологічного транспортного засобу, вузлів і агрегатів, які мають ідентифікаційні номери, у тому числі довідки про встановлення вузла або агрегату з обмінного чи резервного фонду суб'єкта господарювання, скріпленої його печаткою;
свідоцтва про реєстрацію технологічного транспортного засобу;
акта технічного огляду технологічного транспортного засобу;
документів, що підтверджують оплату вартості бланків, номерних знаків, виданих під час перереєстрації, та послуг за проведення технічного огляду.
Копії зазначених документів виготовляються у порядку, передбаченому абзацом 9 пункту 10 Порядку.
4. Відповідно до пунктів 1—7 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 № 694, реєстрація та зняття з обліку машин проводяться державними інспекціями сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах.
Нові машини, які не зареєстровані інспекціями, реєструються (тимчасово реєструються) після їх огляду державними інспекторами за місцем їх реєстрації. Місце огляду власник узгоджує з державним інспектором в Автономній Республіці Крим, області, мм. Києві, Севастополі або в районі.
Реєстрація та зняття з обліку машин здійснюються після отримання власником відповідного висновку спеціаліста з проведення обстеження машини на відповідність ідентифікаційних номерів і супровідних документів на предмет фальсифікації (далі — висновок спеціаліста) за встановленою Мінагрополітики формою.
Власники, крім суб'єктів господарювання, визначених у підпункті 5 пункту 8 цього Порядку, зобов'язані зареєструвати в інспекції машину протягом 10 діб від дня придбання, митного оформлення або виникнення інших обставин, що є підставою для реєстрації. Строк реєстрації може бути продовжений інспекцією у разі неможливості власника своєчасно її провести у зв'язку з хворобою, відрядженням чи з інших причин.
Причіпне, навісне обладнання (крім тракторних причепів і прирівняних до них машин) та інвентар, яким присвоєно ідентифікаційні номера, реєструються за бажанням власників.
Машина реєструється протягом семи днів на підставі заяви власника або уповноваженої ним особи, яка подається державному інспектору у відповідному районі, у разі, коли документи, що додаються до заяви, подані у повному обсязі.
До заяви додаються:
1) документи, що підтверджують право власності або правомірність використання машини;
2) документи, що підтверджують сплату передбачених законодавством податків, а також зборів за послуги, що надаються інспекцією;
3) копії паспорта та картки фізичної особи — платника податків про присвоєння ідентифікаційного номера Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платників (для фізичної особи);
4) документ, що посвідчує особу представника власника та його повноваження (у разі потреби);
5) свідоцтво про реєстрацію машини з відміткою про її зняття з обліку попереднім власником (якщо машина перебувала в експлуатації та була зареєстрована в інспекції чи іншому державному органі);
6) митна декларація на паперовому носії або її копія, засвідчена в установленому порядку, або електронна митна декларація, або уніфікована митна квитанція МД-1 — для машин, що ввезені на митну територію України та реєструються вперше;
7) акт про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі реєстрації машини, якій ідентифікаційний номер присвоєно відповідно до пункту 14 Порядку);
7-1) висновок спеціаліста;
7-2) сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання відповідності, видане або визнане Держспоживінспекцією або іншим акредитованим в установленому порядку органом із сертифікації, який уповноважений на провадження такої діяльності в законодавчо регульованій сфері (для машин, що вперше реєструються в Україні і підлягають сертифікації);
8) інші документи у випадках, визначених цим Порядком.
Машина реєструється за її власником як за юридичною або фізичною особою.
За фізичною особою — підприємцем машина реєструються як за фізичною особою.
Машина, що належить юридичній особі, реєструється за її місцезнаходженням, а фізичній особі — за місцем її проживання (перебування).
Машини, що використовуються та зберігаються у відокремлених підрозділах юридичної особи або на земельних ділянках, які є власністю юридичних або фізичних осіб чи надані їм у користування, зокрема в оренду, можуть реєструватися за місцезнаходженням відокремлених підрозділів або земельних ділянок. У такому разі до заяви про реєстрацію машини додаються документи, що підтверджують використання та зберігання машини у відокремленому підрозділі або право власності на земельну ділянку чи на користування нею
Відомості про машину, власника, номерний знак, серію і номер реєстраційного документа та інші дані у випадках, визначених цим Порядком, заносяться до книги реєстрації машин юридичних осіб, книги реєстрації машин фізичних осіб або книги тимчасової реєстрації машин, зразки яких затверджуються Мінагрополітики (далі — книга реєстрації), та до уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи, створеної Держсільгоспінспекцією.
5. Відповідно до пункту 5 Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 № 137, юридична особа або фізична особа — підприємець надсилає Мінінфраструктури повідомлення про відповідність матеріально-технічної бази та персоналу вимогам щодо проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів згідно з додатком 1 Порядку (далі — повідомлення) у разі, коли вона має:
1) устатковання згідно з переліком обладнання, необхідного для проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів, згідно з додатком 2 Порядку;
2) атестат акредитації відповідно до Закону України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» чи свідоцтво про атестацію відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
Для замовників обов’язкового технічного контролю транспортних засобів виконавець оприлюднює інформацію про:
— категорії транспортних засобів, обов’язковий технічний контроль яких він має право проводити;
— місцезнаходження;
— номер телефону, телефаксу та адресу електронної пошти;
— режим роботи.
У приміщенні пункту технічного контролю на видному місці розміщуються:
— інформація про внесення виконавця до реєстру суб’єктів проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів;
— зразки заяви і договору, який укладається між виконавцем і замовником;
— інформація (прізвище та ініціали, посада) про відповідальних за проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів, місце зберігання книги скарг і пропозицій;
— інформація, необхідна для врегулювання спірних питань, що можуть виникнути під час проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів, або подання скарги;
— перелік послуг та їх вартість.
Білет № 16
1. Підстави для заборони експлуатації транспортних засобів.
2. Зняття з обліку дорожніх транспортних засобів, що належать юридичним особам.
3. Ведення обліку зареєстрованих (перереєстрованих) технологічних транспортних засобів.
4. Особливості реєстрації сільськогосподарських, дорожньо-будівельних, меліоративних машин, що переобладнані або складені самостійно.
5. Вимоги до юридичних або фізичних осіб — підприємців, що є суб’єктами проведення обов’язкового технічного контролю.
1. У статті 37 Закону України «Про дорожній рух» вказано, що забороняється експлуатація незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені чи підроблені, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерними знаками, які закріплені у не встановлених для цього місцях, закриті іншими предметами чи забруднені, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів, перевернуті чи не освітлені, а також транспортних засобів, що підлягають обов'язковому технічному контролю, але не пройшли його, та у випадках, передбачених законодавством, без чинного на території України поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).
Експлуатація транспортних засобів також забороняється в разі:
порушення вимог щодо їх переобладнання;
порушення порядку встановлення і використання спеціальних світлових і звукових сигнальних пристроїв;
виявлення технічних несправностей і невідповідності вимогам правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також неукомплектованості відповідно до призначення.
З метою недопущення негативного впливу на життя і здоров'я людей або в разі загрози погіршення екологічної ситуації експлуатація транспортних засобів може бути в установленому законодавством порядку обмежена або заборонена в окремій місцевості, оголошеній зоною надзвичайної екологічної ситуації.
2. Відповідно до п. 43 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, зняття з обліку транспортних засобів, що належать юридичним особам недержавної форми власності, проводиться на підставі копій відповідних рішень власників, засвідчених у встановленому порядку.
У разі ліквідації юридичних осіб транспортні засоби знімаються з обліку на підставі документів, зазначених в абзаці другому пункту 34 Порядку.
Зняття з обліку транспортних засобів, що належать юридичним особам державної форми власності, проводиться суб'єктами господарювання, на балансі яких перебувають такі транспортні засоби, лише після надання на це згоди або дозволу відповідних суб'єктів управління майном, які є представниками власників і виконують їх функції у межах, визначених законодавством, або на підставі виконавчого напису нотаріуса чи рішення суду або ліквідаційної комісії.
Після зняття з обліку у свідоцтві про реєстрацію (технічному паспорті) або на копії реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію на пластиковій основі, робиться запис: «Транспортний засіб знято з обліку для реалізації згідно із законодавством».
3. Відповідно до п. 31 Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.01.2010 № 8, відомості про зареєстрований або перереєстрований технологічний транспортний засіб та його власника вносяться до журналу реєстрації великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів за формою згідно з додатком 3 Порядку, а також до уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи Держгірпромнагляду.
Порядок ведення обліку технологічних транспортних засобів визначається Держгірпромнаглядом.
4. Відповідно до пп. 6 п. 8 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 № 694, машина, що переобладнана або самостійно складена, реєструється на підставі документів, що підтверджують правомірність придбання основних складових частин (вузлів і агрегатів), необхідних для складення машини, акта про присвоєння ідентифікаційного номера.
Роком виготовлення самостійно складеної машини вважається дата видачі висновку про відповідність машини вимогам конструкції, безпеки дорожнього руху, виданого суб’єктом господарювання, уповноваженим проводити таку перевірку.
Відповідність машини, що переобладнана або самостійно складена, вимогам правил, нормативів і стандартів України щодо технічного стану, конструкції, безпеки дорожнього руху, безпеки праці та охорони навколишнього природного середовища підтверджується висновками суб’єктів господарювання, уповноважених проводити таку перевірку у порядку, визначеному законодавством.
Переобладнання машини, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії, її складових частин проводиться за погодженням з підприємством — виробником машини або з державним підприємством «Науково-дослідницький інститут — полігон мобільної техніки» (м. Одеса), або з Державною науковою установою «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого».
5. Відповідно до пункту 5 Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 № 137, юридична особа або фізична особа — підприємець надсилає Мінінфраструктури повідомлення про відповідність матеріально-технічної бази та персоналу вимогам щодо проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів згідно з додатком 1 Порядку (далі — повідомлення) у разі, коли вона має:
1) устатковання згідно з переліком обладнання, необхідного для проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів, згідно з додатком 2 Порядку;
2) атестат акредитації відповідно до Закону України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» чи свідоцтво про атестацію відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
Для замовників обов’язкового технічного контролю транспортних засобів виконавець оприлюднює інформацію про:
— категорії транспортних засобів, обов’язковий технічний контроль яких він має право проводити;
— місцезнаходження;
— номер телефону, телефаксу та адресу електронної пошти;
— режим роботи.
У приміщенні пункту технічного контролю на видному місці розміщуються:
— інформація про внесення виконавця до реєстру суб’єктів проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів;
— зразки заяви і договору, який укладається між виконавцем і замовником;
— інформація (прізвище та ініціали, посада) про відповідальних за проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів, місце зберігання книги скарг і пропозицій;
— інформація, необхідна для врегулювання спірних питань, що можуть виникнути під час проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів, або подання скарги;
— перелік послуг та їх вартість.
Білет № 17
1. Орган державної влади, на який покладається проведення державної реєстрації дорожніх транспортних засобів.
2. Порядок видачі тимчасового дозволу для використання не зареєстрованих у встановленому порядку дорожніх транспортних засобів.
3. Документи, на підставі яких здійснюється зняття технологічних транспортних засобів з обліку.
4. Порядок зняття сільськогосподарських, дорожньо-будівельних, меліоративних машин з обліку.
5. Оцінка невідповідності технічного стану транспортних засобів.
1. Відповідно до п. 3 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, державна реєстрація дорожніх транспортних засобів проводиться підрозділами Державтоінспекції МВС України.
2. Відповідно до пунктів 47—49 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, на транспортні засоби, що доставляються своїм ходом до місця державної реєстрації з підприємств-виробників, авторемонтних підприємств, торговельних організацій, з-за кордону, а також на зняті з обліку транспортні засоби видаються номерні знаки для разових поїздок строком на два місяці.
Відмітка про видачу номерних знаків для разових поїздок робиться в реєстраційних документах або в документах, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів.
Підприємствам-виробникам, які здійснюють перегін транспортних засобів до їх одержувачів, видаються номерні знаки для разових поїздок. У супровідних документах зазначених підприємств робиться відмітка «перегін» і зазначаються такі номерні знаки.
3. Відповідно до п. 34 Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.01.2010 № 8, зняття технологічного транспортного засобу з обліку здійснюється на підставі письмової заяви власника, до якої додаються копії:
паспорта (для повнолітніх фізичних осіб та осіб віком від 16 до 18 років), свідоцтва про народження (для осіб віком до 16 років);
свідоцтва про реєстрацію технологічного транспортного засобу;
акта технічного огляду технологічного транспортного засобу або акта на списання основних засобів, заяви — для фізичних осіб;
акта ліквідації основних засобів;
документів, що підтверджують оплату вартості послуг за проведення технічного огляду під час зняття з обліку.
До заяви додається також номерний знак технологічного транспортного засобу, що знімається з обліку.
Копії зазначених документів виготовляються у порядку, передбаченому абзацом 9 пункту 10 Порядку.
4. Відповідно до пунктів 17—24 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 № 694, з обліку машина знімається у зв'язку з її відчуженням чи вибракуванням протягом семи днів на підставі заяви власника або уповноваженої ним особи, до якої додаються:
1) документи, що підтверджують сплату передбачених законодавством податків;
2) документ, що посвідчує особу представника власника машини та його повноваження (у разі потреби);
3) свідоцтво про реєстрацію;
4) рішення власника про зняття машини з обліку (для юридичної особи);
5) копія згоди або дозволу на зняття машини з обліку відповідного суб'єкта управління майном (для державних та комунальних підприємств);
6) письмова згода співвласників на зняття машини з обліку, що засвідчується в установленому порядку (для зняття з обліку машини, зареєстрованої з урахуванням підпункту 1 пункту 8 Порядку);
7) рішення загальних зборів колективного сільськогосподарського підприємства про зняття машини з обліку (для зняття з обліку машини, зареєстрованої з урахуванням підпункту 2 пункту 8 Порядку);
8) засвідчене в установленому порядку рішення власника або суду про ліквідацію юридичної особи (для зняття з обліку машини у зв'язку з ліквідацією юридичної особи);
9) інші документи у випадках, визначених Порядком.
У разі зняття з обліку машини у зв'язку з відчуженням номерний знак власник здає до інспекції. У свідоцтві про реєстрацію машини робиться запис «Знято з обліку для реалізації».
Для транспортування знятої з обліку машини інспекція видає номерний знак "Транзит", строк дії якого становить 30 діб, крім випадку, зазначеного у підпункті 5 пункту 8 Порядку.
У разі зняття з обліку машини у зв'язку з вибракуванням номерний знак, обліково-ідентифікаційна табличка і реєстраційний документ здаються до інспекції.
Вибракування машини, що належить юридичній особі, підтверджується актом про списання, а машини, що належать фізичній особі, — її заявою.
У разі коли встановлено факт перебування машини в розукомплектованому і непридатному для експлуатації стані, неможливо відшукати власника або коли її не подано на обов'язковий технічний контроль протягом п'яти і більше років, інспекція вживає заходів для зняття такої машини з реєстрації.
Забороняється знімати з обліку машину, щодо якої в установленому порядку повідомлено про накладення арешту або заборону зняття її з обліку.
Про зняття з обліку машин, здачу номерних знаків, обліково-ідентифікаційних табличок і реєстраційних документів у книзі реєстрації та в уніфікованій автоматизованій електронно-обліковій системі робиться відповідний запис. Номерні знаки, обліково-ідентифікаційні таблички і реєстраційні документи, здані до інспекції, підлягають знищенню із складенням відповідного акта.
За бажанням власника машини, що вибраковується (переобладнується), інспекцією може бути видана довідка про належність складових частин (вузлів і агрегатів), що вивільнені після вибракування (переобладнання) машини.
У разі перебування машини за межами району, де проводиться її реєстрація, або зняття з обліку допускається здійснення огляду машини спеціалістом з проведення обстеження машини на відповідність її ідентифікаційних номерів і супровідних документів на предмет фальсифікації, які пройшли підготовку для провадження такого виду діяльності, у районі, в якому машина перебуває тимчасово, з видачею відповідного висновку, строк дії якого становить 30 діб.
5. Відповідно до пунктів 19—20 Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 № 137, до 2014 року допускається застосування кодів оцінки невідповідності на рівні першої частини коду (до крапки) з індексами, що відображають наявність хоча б однієї з невідповідності, як, наприклад:
101НБН — небезпечна невідповідність складових частин гальмової системи;
101ІН — істотна невідповідність складових частин гальмової системи;
1202НН — незначна невідповідність стосовно документації щодо перевезення пасажирів-інвалідів.
Якщо протокол обов’язкового технічного контролю застосовується як альтернатива Міжнародному сертифікату технічного огляду (на вимогу замовника), його видають акредитовані згідно із Законом України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» виконавці відповідно до Угоди про прийняття єдиних умов періодичних технічних оглядів колісних транспортних засобів і про взаємне визнання таких оглядів із зазначенням у протоколі слів такого змісту: «Міжнародний технічний огляд проведено».
Виконавець попереджає замовника про виявлену невідповідність та видає акт невідповідності під розписку.
Незареєстрована в установленому законодавством порядку зміна конструкції транспортного засобу вважається істотною невідповідністю.
Незначну невідповідність замовник може самостійно усунути на місці перевірки технічного стану транспортного засобу.
Повторна перевірка технічного стану транспортного засобу проводиться після усунення невідповідності, виявленої під час попередньої перевірки відповідно до укладеного договору.
Білет № 18
1. Особливості допуску трaнспортних засобів до участі в дорожньому русі з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів.
2. Документи, які підтверджують правомірність придбання дорожніх транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.
3. Орган державної влади, на який покладається обов’язок реєстрації, перереєстрації, тимчасової реєстрації, взяття на облік та зняття з нього технологічних транспортних засобів.
4. Особливості реєстрації сільськогосподарських, дорожньо-будівельних, меліоративних машин, що належать до пайового фонду колективного сільськогосподарського підприємства.
5. Організація проведення дослідження транспортних засобів та їх реєстраційних документів працівниками Експертної служби МВС України.
1. Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
2. Відповідно до п. 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою:
— довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1 Порядку, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери;
— договори та угоди, укладені на товарних біржах на зареєстрованих у Департаменті Державтоінспекції бланках, інші засвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби;
— копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин;
— довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску;
— акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6 Порядку, виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів такого транспортного засобу та конкретного одержувача;
— митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії або електронна митна декларація, або видане митним органом посвідчення про реєстрацію в підрозділах Державтоінспекції транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери;
— договір фінансового лізингу;
— акт про проведений аукціон або постанова та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, видані органом державної виконавчої служби.
У разі митного оформлення транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, які ввозяться на митну територію України, за електронною митною декларацією така декларація, засвідчена електронним цифровим підписом відповідальної посадової особи митного органу, передається за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем органам МВС.
3. Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.01.2010 № 8, реєстрація, перереєстрація, тимчасова реєстрація, взяття на облік та зняття з нього технологічного транспортного засобу здійснюється територіальними органами Держгірпромнагляду.
Матеріально-технічне забезпечення реєстрації, перереєстрації, тимчасової реєстрації, взяття на облік, зняття з нього та технічний огляд технологічних транспортних засобів здійснюються експертно-технічними центрами, що належать до сфери управління, у порядку, що встановлюється Держгірпромнаглядом.
4. Відповідно до пункту 8 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 № 694, машина, що належить до пайового фонду майна колективного сільськогосподарського підприємства, реєструється за одним із співвласників підприємства на підставі договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, яке перебуває у спільній частковій власності, згоди співвласників, яка засвідчується в установленому порядку, рішення загальних зборів підприємства про затвердження переліку майна пайового фонду, яке використовується власниками майна, та акта прийняття-передачі машини. В книзі реєстрації, у графі «Особливі відмітки» реєстраційного документа та в уніфікованій автоматизованій електронно-обліковій системі робиться запис «Без права відчуження».
5. Відповідно до пунктів 2.1—2.2 Інструкції про проведення криміналістичних досліджень транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, працівниками Експертної служби МВС України, затвердженої наказом МВС України від 31.05.2013 № 537, дослідження ТЗ та РД проводиться на письмову вимогу власника або уповноваженої ним особи.
Перед проведенням дослідження здійснюється перевірка відповідності облікових даних ТЗ, указаних у РД, за наявними інформаційно-довідковими обліками (базами даних), що функціонують відповідно до законодавства.
Білет № 19
1. Обов’язки підприємств, установ, організацій та інших суб’єктів господарювання, що здійснюють торгівлю транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, державний облік таких підприємств.
2. Перереєстрація переобладнаних дорожніх транспортних засобів.
3. Підстава для реєстрації технологічного транспортного засобу.
4. Підстави для зняття сільськогосподарських, дорожньо-будівельних, меліоративних машин з обліку.
5. Обладнання, необхідне для проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів.
1. Відповідно до частин 4—6 ст. 30 Закону України «Про дорожній рух» підприємства, установи, організації та інші суб'єкти господарювання незалежно від форм власності, які мають право здійснювати оптову або роздрібну торгівлю та оформлення відповідних документів на реалізацію транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, зобов'язані вести облік реалізованих транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери. Порядок оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, визначається Кабінетом Міністрів України.
Облік підприємств, установ, організацій та інших суб'єктів господарювання незалежно від форм власності, які здійснюють оптову або роздрібну торгівлю і оформлення відповідних документів на реалізацію транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, здійснюється Департаментом ДАІ МВС України. Він створює та веде реєстр таких підприємств, установ, організацій та інших суб'єктів господарювання.
Облік підприємств, установ, організацій та інших суб'єктів господарювання незалежно від форм власності, які здійснюють оптову або роздрібну торгівлю і оформлення відповідних документів на реалізацію тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, здійснюється Державною інспекцією сільського господарства України. Вона створює та веде реєстр таких підприємств, установ, організацій та інших суб'єктів господарювання.
2. Відповідно до пунктів 37—39 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, державна реєстрація (перереєстрація) переобладнаних транспортних засобів проводиться на підставі документів про відповідність їх вимогам безпеки дорожнього руху та документів, що підтверджують правомірність придбання встановлених кузовів (рам), які мають ідентифікаційні номери (у разі їх заміни).
Документами про відповідність переобладнаних транспортних засобів вимогам безпеки дорожнього руху є:
— для транспортних засобів, переобладнаних суб'єктами господарювання, які провадять господарську діяльність з переобладнання п'яти і більше транспортних засобів протягом року, — свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, оформлене державним підприємством «ДержавтотрансНДІпроект» або Центром безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при МВС на відповідний вид переобладнання, що подається разом із сертифікатом відповідності (наявність необов'язкова для транспортних засобів, переобладнаних для роботи на газових паливах), виданим органом з оцінки відповідності, що визнаний та призначений в установленому порядку проводити процедуру сертифікації транспортних засобів, та актом приймання-передачі транспортного засобу за формою згідно з додатками 3, 4 і 6 Порядку;
— для транспортних засобів, переобладнаних в індивідуальному порядку, а також транспортних засобів, переобладнаних для роботи на газових паливах,
— акт технічної експертизи (крім переобладнаних автобусів) за формою згідно з додатком 5 або сертифікат відповідності, виданий випробувальною лабораторією (центром), що має атестат акредитації відповідної галузі та повноваження щодо проведення перевірки технічного стану транспортних засобів, органом з оцінки відповідності, що визнаний та призначений в установленому порядку проводити процедуру сертифікації транспортних засобів, чи підприємством, що має сертифікат відповідності державної системи сертифікації УкрСЕПРО з установлення відповідності конструкції переобладнаного транспортного засобу умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження переобладнання.
Переобладнання транспортних засобів для роботи на газових паливах здійснюється виключно суб'єктами господарювання, які провадять господарську діяльність з переобладнання п'яти і більше транспортних засобів протягом року та мають свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу на відповідний вид переобладнання. Зазначені суб'єкти можуть проводити перевірку відповідності таких засобів вимогам технічних умов і технічної документації підприємства — виробника газобалонного обладнання.
Переобладнання транспортних засобів шляхом заміни кузовів (рам), які мають ідентифікаційні номери, здійснюється за попередньою згодою підрозділів Державтоінспекції.
Власникам переобладнаних транспортних засобів видаються нові свідоцтва про реєстрацію із зазначенням нових ідентифікаційних номерів складових частин або особливостей конструкції, що виникли в результаті її зміни. У таких свідоцтвах зазначається рік випуску легкового автомобіля або виготовленого на його базі автомобіля, який повинен відповідати року випуску встановленого кузова. Рік випуску такого автомобіля не змінюється у разі неможливості встановити рік випуску його кузова.
Вивільнені після переобладнання або ремонту складові частини, що мають ідентифікаційні номери, залишаються у розпорядженні власників. На такі складові частини за зверненням власника видаються відповідними підрозділами Державтоінспекції довідки встановленого зразка.
Переобладнання транспортного засобу, у результаті якого змінюється його повна маса та її розподіл за осями, центр ваги, тип двигуна, його вага і потужність, колісна база чи колісна формула, система гальмового і рульового керування та трансмісії, здійснюється за погодженням з виробниками транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, або з державним підприємством «ДержавтотрансНДІпроект» чи Центром безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при МВС. Зазначене погодження може надаватися тільки після проведення огляду транспортних засобів із дотриманням вимог пункту 15 Порядку та надання зазначеним установам відповідного акта, засвідченого підписом посадової особи, що скріплений печаткою підрозділів Державтоінспекції.
Перереєстрація транспортного засобу у зв'язку із заміною двигуна проводиться в разі зміни типу двигуна, його ваги, робочого об'єму і потужності. Документи, що підтверджують законність придбання двигуна, не вимагаються.
У разі коли транспортний засіб переобладнано з інших моделей даної марки шляхом заміни деталей кузова (крила, панелі, капота тощо), власнику видається свідоцтво про реєстрацію із зазначенням моделі, якій відповідає зовнішній вигляд такого засобу після переобладнання. Якщо номери складових частин не змінювалися, зазначаються рік випуску і номери, які транспортний засіб мав до переобладнання. До графи «Особливі відмітки» свідоцтва про реєстрацію вноситься запис: «Автомобіль переобладнано з моделі ____________________ шляхом заміни _______________________________ (зазначити модель) (зазначити деталі,
_________________ в 20__ р.», що скріплюється печаткою підрозділу
складові частини)
Державтоінспекції.
У разі перереєстрації транспортного засобу свідоцтво про реєстрацію підлягає заміні на загальних підставах.
3. Відповідно до п. 10 Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.01.2010 № 8, реєстрація технологічного транспортного засобу здійснюється на підставі письмової заяви власника за зразком згідно з додатками 1 і 2 до Порядку, до якої додаються копії:
паспорта (для повнолітньої фізичної особи та особи віком від 16 до 18 років), свідоцтва про народження (для осіб віком до 16 років);
документів, що підтверджують правомірність придбання технологічного транспортного засобу;
наказу про призначення посадової особи, відповідальної за безпечну експлуатацію та технічний стан технологічного транспортного засобу (для юридичної особи);
експлуатаційної документації;
документів, що підтверджують оплату вартості бланків, номерних знаків, виданих під час реєстрації, та послуг за проведення технічного огляду;
сертифіката відповідності, свідоцтва про визнання відповідності, декларації про відповідність для технологічного транспортного засобу, на який розповсюджуються відповідні вимоги.
До заяви додається також акт технічного огляду та позитивний висновок експертизи, проведеної фахівцями експертно-технічного центру, на відповідність технологічного транспортного засобу нормативно-правовим актам з охорони праці України (для технологічних транспортних засобів, виготовлених за межами України чи переобладнаних або самостійно зібраних).
Якщо відповідно до законодавства копії документів, зазначених в абзацах другому — шостому пункту 10 Порядку, не потребують нотаріального або іншого засвідчення, такі копії можуть бути виготовлені з оригіналів працівниками територіальних управлінь Держгірпромнагляду у порядку, встановленому Держгірпромнаглядом.
4. Відповідно до п. 17 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 № 694, з обліку машина знімається у зв'язку з її відчуженням чи вибракуванням протягом семи днів на підставі заяви власника або уповноваженої ним особи, до якої додаються:
1) документи, що підтверджують сплату передбачених законодавством податків;
2) документ, що посвідчує особу представника власника машини та його повноваження (у разі потреби);
3) свідоцтво про реєстрацію;
4) рішення власника про зняття машини з обліку (для юридичної особи);
5) копія згоди або дозволу на зняття машини з обліку відповідного суб'єкта управління майном (для державних та комунальних підприємств);
6) письмова згода співвласників на зняття машини з обліку, що засвідчується в установленому порядку (для зняття з обліку машини, зареєстрованої з урахуванням підпункту 1 пункту 8 Порядку);
7) рішення загальних зборів колективного сільськогосподарського підприємства про зняття машини з обліку (для зняття з обліку машини, зареєстрованої з урахуванням підпункту 2 пункту 8 Порядку);
8) засвідчене в установленому порядку рішення власника або суду про ліквідацію юридичної особи (для зняття з обліку машини у зв'язку з ліквідацією юридичної особи);
9) інші документи у випадках, визначених Порядком.
5. У додатку 2 Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 № 137, наведений перелік обладнання, необхідного для проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів:
1) підйомні пристрої транспортного засобу, його складових частин та (або) оглядова канава;
2) стенд для контролю характеристик гальмових систем, а у разі, коли неможливо застосувати метод стендових випробувань через особливості конструкції транспортного засобу, — атестована ділянка дороги для дорожніх випробувань гальмових систем;
3) пристрій для визначення вагового навантаження на вісь, якщо він не є складовою стенда для контролю характеристик гальмових систем;
4) вимірювач частоти обертання колінчастого вала двигуна;
5) пристрій для вимірювання та регулювання тиску повітря в пневматичних гальмових системах та пневматичних шинах;
6) пристрої для вимірювання висоти рисунка протектора шин;
7) прилад для вимірювання кутів нахилу променів, світлорозподілу, сили світла фар;
8) пристрій для регульованого натиску на механізм управління інерційною гальмовою системою причепа;
9) багатоканальний газоаналізатор або газоаналізатори нормованих викидів у спалинах двигунів з іскровим запалюванням;
10) димомір;
11) прилад для вимірювання коефіцієнта світлопропускання стекол;
12) електронний детектор для перевірки наявності витоку газу із системи газобалонного обладнання;
13) засоби вимірювальної техніки для контролю за лінійними розмірами відповідно до застосовуваних методів контролю.
За своїми характеристиками обладнання повинно відповідати технологічним вимогам згідно з Єдиними вимогами до конструкції та технічного стану колісних транспортних засобів, що експлуатуються, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 р. № 1166, стосовно конкретних категорій, моделей транспортних засобів, на перевірку технічного стану яких суб’єкта господарювання акредитовано або атестовано.
Білет № 20
1. Вимоги щодо ввезення на територію України транспортних засобів, їх складових частин і комплектуючих виробів.
2. Державна реєстрація нових дорожніх транспортних засобів і таких, що ввезені на митну територію України.
3. Орган державної влади, на який покладається обов’язок реєстрації, перереєстрації, тимчасової реєстрації, взяття на облік та зняття з нього технологічних транспортних засобів.
4. Загальний порядок реєстрації сільськогосподарської, дорожньо-будівельної, меліоративної техніки.
5. Організація проведення дослідження транспортних засобів та їх реєстраційних документів працівниками Експертної служби МВС України.
1. У відповідності до ст. 31 Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби, їх складові частини і комплектуючі вироби, що ввозяться на територію України, підлягають перевірці на відповідність діючим стандартам або повинні мати сертифікат, виданий уповноваженим на це Секретаріатом ЄЕК ООН Адміністративним органом по сертифікації дорожніх транспортних засобів.
2. Відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, транспортні засоби, тимчасово ввезені на митну територію України для власного користування більш як на два місяці, підлягають державній реєстрації в підрозділах Державтоінспекції на строк, визначений Держмитслужбою. Тимчасово ввезені транспортні засоби не можуть бути розкомплектовані на запасні частини, передані у володіння або користування іншим особам.
У разі коли транспортні засоби перебували в експлуатації за межами України і були зареєстровані у відповідних органах іншої держави, обов'язковим є подання до підрозділів Державтоінспекції реєстраційних або прирівняних до них документів такої держави.
До реєстраційних та облікових документів вносяться відомості про заборону відчуження і передачі права користування і (або) розпорядження транспортними засобами, дату їх зворотного вивезення та інші обмеження, що встановлюються митними органами.
Державна реєстрація транспортних засобів під зобов'язання про їх зворотне вивезення проводиться виключно за наявності документа, що підтверджує їх реєстрацію за межами України (крім транспортних засобів, що належать дипломатичним представництвам та консульським установам, представництвам міжнародних організацій в Україні, їх персоналу та членам сімей персоналу, акредитованих в установленому порядку в МЗС, а також міжурядовим організаціям та їх співробітникам, які не є резидентами України).
Державна реєстрація тимчасово ввезених на митну територію України транспортних засобів, що належать дипломатичним представництвам та консульським установам, представництвам міжнародних організацій в Україні, їх персоналу та членам сімей персоналу, акредитованих в установленому порядку в МЗС, а також міжурядовим організаціям та їх співробітникам, які не є резидентами України, може проводитися на підставі документів, що підтверджують право власності, користування і (або) розпорядження такими засобами без надання документа, що підтверджує їх реєстрацію за межами України.
Національні номерні знаки і документи про реєстрацію (про право власності, користування або розпорядження) транспортних засобів іноземних держав, з яких вони тимчасово ввезені на митну територію України під зобов'язання про зворотне вивезення, здаються на зберігання до підрозділів Державтоінспекції, що є умовою тимчасового обліку транспортних засобів, і повертаються власникам в установленому МВС порядку після зняття таких засобів з обліку. На зазначені транспортні засоби видаються номерні знаки та свідоцтва про реєстрацію із зазначенням строку тимчасового ввезення, який встановлюється митними органами відповідно до митного законодавства та зазначається у документах про митне оформлення таких засобів.
Після закінчення строку тимчасового ввезення транспортні засоби вважаються незареєстрованими.
3. Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.01.2010 № 8, реєстрація, перереєстрація, тимчасова реєстрація, взяття на облік та зняття з нього технологічного транспортного засобу здійснюється територіальними органами Держгірпромнагляду.
Матеріально-технічне забезпечення реєстрації, перереєстрації, тимчасової реєстрації, взяття на облік, зняття з нього та технічний огляд технологічних транспортних засобів здійснюються експертно-технічними центрами, що належать до сфери управління, у порядку, що встановлюється Держгірпромнаглядом.
4. Відповідно до пунктів 1—7 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 № 694, реєстрація та зняття з обліку машин проводяться державними інспекціями сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах.
Нові машини, які не зареєстровані інспекціями, реєструються (тимчасово реєструються) після їх огляду державними інспекторами за місцем їх реєстрації. Місце огляду власник узгоджує з державним інспектором в Автономній Республіці Крим, області, мм. Києві, Севастополі або в районі.
Реєстрація та зняття з обліку машин здійснюються після отримання власником відповідного висновку спеціаліста з проведення обстеження машини на відповідність ідентифікаційних номерів і супровідних документів на предмет фальсифікації (далі — висновок спеціаліста) за встановленою Мінагрополітики формою.
Власники, крім суб'єктів господарювання, визначених у підпункті 5 пункту 8 цього Порядку, зобов'язані зареєструвати в інспекції машину протягом 10 діб від дня придбання, митного оформлення або виникнення інших обставин, що є підставою для реєстрації. Строк реєстрації може бути продовжений інспекцією у разі неможливості власника своєчасно її провести у зв'язку з хворобою, відрядженням чи з інших причин.
Причіпне, навісне обладнання (крім тракторних причепів і прирівняних до них машин) та інвентар, яким присвоєно ідентифікаційні номера, реєструються за бажанням власників.
Машина реєструється протягом семи днів на підставі заяви власника або уповноваженої ним особи, яка подається державному інспектору у відповідному районі, у разі, коли документи, що додаються до заяви, подані у повному обсязі.
До заяви додаються:
1) документи, що підтверджують право власності або правомірність використання машини;
2) документи, що підтверджують сплату передбачених законодавством податків, а також зборів за послуги, що надаються інспекцією;
3) копії паспорта та картки фізичної особи — платника податків про присвоєння ідентифікаційного номера Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платників (для фізичної особи);
4) документ, що посвідчує особу представника власника та його повноваження (у разі потреби);
5) свідоцтво про реєстрацію машини з відміткою про її зняття з обліку попереднім власником (якщо машина перебувала в експлуатації та була зареєстрована в інспекції чи іншому державному органі);
6) митна декларація на паперовому носії або її копія, засвідчена в установленому порядку, або електронна митна декларація, або уніфікована митна квитанція МД-1 — для машин, що ввезені на митну територію України та реєструються вперше;
7) акт про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі реєстрації машини, якій ідентифікаційний номер присвоєно відповідно до пункту 14 Порядку);
7-1) висновок спеціаліста;
7-2) сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання відповідності, видане або визнане Держспоживінспекцією або іншим акредитованим в установленому порядку органом із сертифікації, який уповноважений на провадження такої діяльності в законодавчо регульованій сфері (для машин, що вперше реєструються в Україні і підлягають сертифікації);
8) інші документи у випадках, визначених цим Порядком.
Машина реєструється за її власником як за юридичною або фізичною особою.
За фізичною особою — підприємцем машина реєструються як за фізичною особою.
Машина, що належить юридичній особі, реєструється за її місцезнаходженням, а фізичній особі — за місцем її проживання (перебування).
Машини, що використовуються та зберігаються у відокремлених підрозділах юридичної особи або на земельних ділянках, які є власністю юридичних або фізичних осіб чи надані їм у користування, зокрема в оренду, можуть реєструватися за місцезнаходженням відокремлених підрозділів або земельних ділянок. У такому разі до заяви про реєстрацію машини додаються документи, що підтверджують використання та зберігання машини у відокремленому підрозділі або право власності на земельну ділянку чи на користування нею
Відомості про машину, власника, номерний знак, серію і номер реєстраційного документа та інші дані у випадках, визначених цим Порядком, заносяться до книги реєстрації машин юридичних осіб, книги реєстрації машин фізичних осіб або книги тимчасової реєстрації машин, зразки яких затверджуються Мінагрополітики (далі — книга реєстрації), та до уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи, створеної Держсільгоспінспекцією.
5. Відповідно до пунктів 2.1—2.2 Інструкції про проведення криміналістичних досліджень транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, працівниками Експертної служби МВС України, затвердженої наказом МВС України від 31.05.2013 № 537, дослідження ТЗ та РД проводиться на письмову вимогу власника або уповноваженої ним особи.
Перед проведенням дослідження здійснюється перевірка відповідності облікових даних ТЗ, указаних у РД, за наявними інформаційно-довідковими обліками (базами даних), що функціонують відповідно до законодавства.
Білет № 21
1. Транспортні засоби, що не підлягають обов’язковому технічному контролю.
2. Державна реєстрація дорожніх транспортних засобів, що належать дипломатичним представництвам і консульським установам, а також іноземним організаціям.
3. Дії працівників підрозділів Державтоінспекції у випадку встановлення факту знищення, фальсифікації або підроблення ідентифікаційних номерів складових частин дорожніх транспортних засобів.
4. Присвоєння ідентифікаційних номерів зареєстрованим сільськогосподарським, дорожньо-будівельним, меліоративним машинам.
5. Документи, що подаються замовником для проведення обов’язкового технічного контролю.
1. Транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані у відповідних підрозділах Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до статті 35 Закону України «Про дорожній рух».
Обов'язковому технічному контролю не підлягають:
1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби — незалежно від строку експлуатації;
2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них — із строком експлуатації до двох років.
2. Відповідно до п. 12 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку проводиться:
— транспортних засобів дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій в Україні, їх персоналу та членів сімей персоналу, акредитованих в установленому порядку в МЗС, — підрозділами Державтоінспекції за клопотанням МЗС на підставі документів, зазначених у пункті 31 Порядку. Форма клопотання затверджується спільним наказом МВС та МЗС;
— транспортних засобів іноземних організацій, які забезпечують реалізацію програм (проектів) міжнародної технічної допомоги (виконавці проектів) згідно з міжнародними договорами України, інших представництв іноземних юридичних осіб, іноземних громадян та осіб без громадянства — підрозділами Державтоінспекції на загальних підставах.
Транспортні засоби, які належать представництвам державних підприємств, установ та організацій України і експлуатувалися за кордоном та повертаються в Україну без реєстраційних документів, реєструються на підставі клопотань МЗС та актів приймання-передачі за формою згідно з додатком 2 або накладних на відпуск матеріальних цінностей і відповідних митних документів.
3. Відповідно до абзацу 3 п. 40 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, у разі встановлення факту знищення, фальсифікації або підроблення ідентифікаційних номерів складових частин транспортних засобів, виявлення транспортних засобів, зареєстрованих (перереєстрованих), знятих з обліку в підрозділах Державтоінспекції, у тому числі тимчасово, за фіктивними чи підробленими документами або таких, що розшукуються правоохоронними органами України у зв'язку з незаконним заволодінням, працівники підрозділів Державтоінспекції оформляють в установленому порядку необхідні документи, скасовують державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку транспортних засобів і передають усі відповідні документи та за наявності транспортні засоби до відповідного органу досудового розслідування. Якщо виявлено факт підроблення митних документів, їх ксерокопії з необхідним поясненням надсилаються до митних органів, у зоні діяльності яких проживають особи, за якими зареєстровані відповідні транспортні засоби.
4. Відповідно до п. 5 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 № 694, на кожну зареєстровану машину видається свідоцтво про реєстрацію машини або талон тимчасового обліку машини, зразки яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 1992 р. № 47, та номерні знаки, що виготовляються згідно з державними стандартами: два номерні знаки — на трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні і меліоративні машини, один — на причіп.
На причіпне, навісне обладнання (крім тракторних причепів і прирівняних до них машин) та інвентар номерні знаки не видаються.
5. Відповідно до пунктів 10—11 Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 № 137, замовник подає виконавцю заяву про проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу за формою згідно з додатком 3.
Замовник для оформлення документів подає виконавцю особисто:
— паспорт або інший документ, що посвідчує особу (у разі подання документів уповноваженою особою така особа, крім документа, що зазначений в цьому абзаці, пред’являє виконавцю документ, що підтверджує її повноваження);
— свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
Білет № 22
1. Підстави для заборони експлуатації транспортних засобів.
2. Державна реєстрація конфіскованих дорожніх транспортних засобів.
3. Обов’язок власників технологічних транспортних засобів або осіб, що використовують їх на законних підставах, у частині реєстрації таких транспортних засобів.
4. Підстави для відмови в реєстрації та скасування реєстрації сільськогосподарських, дорожньо-будівельних, меліоративних машин.
5. Проведення дослідження транспортного засобу працівниками Експертної служби МВС України.
1. У статті 37 Закону України «Про дорожній рух» вказано, що забороняється експлуатація незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені чи підроблені, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерними знаками, які закріплені у не встановлених для цього місцях, закриті іншими предметами чи забруднені, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів, перевернуті чи не освітлені, а також транспортних засобів, що підлягають обов'язковому технічному контролю, але не пройшли його, та у випадках, передбачених законодавством, без чинного на території України поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).
Експлуатація транспортних засобів також забороняється в разі:
порушення вимог щодо їх переобладнання;
порушення порядку встановлення і використання спеціальних світлових і звукових сигнальних пристроїв;
виявлення технічних несправностей і невідповідності вимогам правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також неукомплектованості відповідно до призначення.
З метою недопущення негативного впливу на життя і здоров'я людей або в разі загрози погіршення екологічної ситуації експлуатація транспортних засобів може бути в установленому законодавством порядку обмежена або заборонена в окремій місцевості, оголошеній зоною надзвичайної екологічної ситуації.
2. Відповідно до абзацу 1 п. 11 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, державна реєстрація конфіскованих транспортних засобів або транспортних засобів, право власності на які встановлено за рішенням суду, проводиться на підставі відповідного рішення суду із зазначенням марки, моделі, ідентифікаційних номерів складових частин таких засобів, а також реєстраційних документів, зокрема свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу або технічного паспорта (у разі їх наявності) з відміткою підрозділу Державтоінспекції про зняття транспортного засобу з обліку. До реєстраційних документів додається договір купівлі-продажу, інший документ, що встановлює право власності, або рішення Кабінету Міністрів України чи комісії, утвореної відповідно до Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 985, про передачу цих транспортних засобів у разі конфіскації у власність держави.
3. Відповідно до пунктів 6, 7 Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.01.2010 № 8, юридичні і фізичні особи, іноземні фізичні і юридичні особи, особи без громадянства (що перебувають в Україні на законних підставах), які є власниками технологічних транспортних засобів чи використовують їх на законних підставах, або уповноважені ними особи (далі — власники) зобов'язані зареєструвати зазначені транспортні засоби протягом 10 днів після придбання або виникнення інших законних прав на їх використання, у тому числі у разі тимчасового ввезення на територію України. У такий же строк власники зобов'язані перереєструвати технологічні транспортні засоби у разі настання обставин, у зв'язку з якими виникла потреба у внесенні змін у реєстраційні документи.
Технологічний транспортний засіб, що належить юридичній особі, реєструється за місцезнаходженням органу управління юридичної особи, а той, що належить фізичній особі, — за місцем проживання або перебування фізичної особи. Допускається реєстрація технологічного транспортного засобу за місцем його експлуатації, у тому числі того, що перебуває у постійному користуванні або оренді юридичної чи фізичної особи.
4. Відповідно до п. 10 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 № 694, у реєстрації машини може бути відмовлено:
1) якщо машина:
— не знята з обліку попереднім власником в інспекції чи іншому державному органі, за винятком випадків, передбачених законодавством;
— не має ідентифікаційного номера;
2) у разі коли документи:
— подано не в повному обсязі;
— викладено іноземною мовою без додатка засвідченого в установленому порядку перекладу на державну мову;
— копії яких не засвідчені в установленому порядку;
— оформлено з іншими порушеннями закону;
2-1) якщо:
— у висновку спеціаліста зазначено, що на машині знищені або підроблені, або сфальсифіковані ідентифікаційні номери складових частин (вузлів і агрегатів);
— машини ввезені на територію України без відповідного їх митного оформлення або із сфальсифікованими документами митного оформлення, про що зазначено у висновку спеціаліста;
3) в інших випадках, передбачених законом.
5. Відповідно до пунктів 3.1—3.7 Інструкції про проведення криміналістичних досліджень транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, працівниками Експертної служби МВС України, затвердженої наказом МВС України від 31.05.2013 № 537, у процесі проведення дослідження здійснюються:
— загальний огляд ТЗ;
— дослідження ідентифікаційного позначення кузова;
— дослідження табличок виробника;
— дослідження номерного майданчика та прилеглих до нього частин ТЗ;
— дослідження лакофарбового покриття;
— дослідження інших носіїв інформації;
— дослідження номера двигуна в разі технічної (конструктивної) можливості тощо.
Об’єкти дослідження підлягають обов’язковому фотографуванню з дотриманням правил криміналістичної фотографії.
При загальному огляді визначаються характерні загальні ознаки досліджуваного ТЗ, при цьому приділяється увага відповідності даних, зазначених у документах на ТЗ, інформації про:
— найменування, марку автомобіля, тип (модель);
— номер кузова, кількість знаків, їх зміст;
— дату випуску ТЗ, що вказана в документах, час виготовлення комплектуючих.
При дослідженні в першу чергу застосовуються неруйнівні методи:
— магнітної дефектоскопії.
Об’єкти дослідження можуть бути пошкоджені або витрачені лише в тій мірі, у якій це необхідно для дослідження.
Якщо дослідження неможливе без застосування методів, які змінюють зовнішній вигляд об’єктів, процес проведення описується і фіксується.
У разі виявлення ознак зміни або підробки об’єктів дослідження, працівник учиняє дії, передбачені Законом України «Про міліцію», та письмово доповідає про результати проведеного дослідження керівнику відповідного експертного підрозділу.
При проведенні дослідження використовується відповідна науково-методична, інформаційно-довідкова та спеціальна література, колекції криміналістичних обліків, облікові дані.
Інформаційно-довідкові колекції формуються об’єктами, які отримані в результаті накопичення відомостей інформаційного характеру. Об’єктами інформаційно-довідкових колекцій можуть бути натурні зразки, копії та зображення ідентифікаційних номерів, табличок виробника, інших носіїв інформації, РД.
Білет № 23
1. Орган державної влади, на який покладається проведення державної реєстрації дорожніх транспортних засобів.
2. Перереєстрація переобладнаних дорожніх транспортних засобів.
3. Виготовлення та облік номерних знаків і бланків свідоцтв про реєстрацію технологічних транспортних засобів.
4. Підстави для зняття сільськогосподарських, дорожньо-будівельних, меліоративних машин з обліку.
5. Оформлення результатів дослідження працівниками Експертної служби МВС України.
1. Відповідно до п. 3 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, державна реєстрація дорожніх транспортних засобів проводиться підрозділами Державтоінспекції МВС України.
2. Відповідно до пунктів 37—39 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, державна реєстрація (перереєстрація) переобладнаних транспортних засобів проводиться на підставі документів про відповідність їх вимогам безпеки дорожнього руху та документів, що підтверджують правомірність придбання встановлених кузовів (рам), які мають ідентифікаційні номери (у разі їх заміни).
Документами про відповідність переобладнаних транспортних засобів вимогам безпеки дорожнього руху є:
— для транспортних засобів, переобладнаних суб'єктами господарювання, які провадять господарську діяльність з переобладнання п'яти і більше транспортних засобів протягом року, — свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, оформлене державним підприємством «ДержавтотрансНДІпроект» або Центром безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при МВС на відповідний вид переобладнання, що подається разом із сертифікатом відповідності (наявність необов'язкова для транспортних засобів, переобладнаних для роботи на газових паливах), виданим органом з оцінки відповідності, що визнаний та призначений в установленому порядку проводити процедуру сертифікації транспортних засобів, та актом приймання-передачі транспортного засобу за формою згідно з додатками 3, 4 і 6 Порядку;
— для транспортних засобів, переобладнаних в індивідуальному порядку, а також транспортних засобів, переобладнаних для роботи на газових паливах,
— акт технічної експертизи (крім переобладнаних автобусів) за формою згідно з додатком 5 або сертифікат відповідності, виданий випробувальною лабораторією (центром), що має атестат акредитації відповідної галузі та повноваження щодо проведення перевірки технічного стану транспортних засобів, органом з оцінки відповідності, що визнаний та призначений в установленому порядку проводити процедуру сертифікації транспортних засобів, чи підприємством, що має сертифікат відповідності державної системи сертифікації УкрСЕПРО з установлення відповідності конструкції переобладнаного транспортного засобу умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження переобладнання.
Переобладнання транспортних засобів для роботи на газових паливах здійснюється виключно суб'єктами господарювання, які провадять господарську діяльність з переобладнання п'яти і більше транспортних засобів протягом року та мають свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу на відповідний вид переобладнання. Зазначені суб'єкти можуть проводити перевірку відповідності таких засобів вимогам технічних умов і технічної документації підприємства — виробника газобалонного обладнання.
Переобладнання транспортних засобів шляхом заміни кузовів (рам), які мають ідентифікаційні номери, здійснюється за попередньою згодою підрозділів Державтоінспекції.
Власникам переобладнаних транспортних засобів видаються нові свідоцтва про реєстрацію із зазначенням нових ідентифікаційних номерів складових частин або особливостей конструкції, що виникли в результаті її зміни. У таких свідоцтвах зазначається рік випуску легкового автомобіля або виготовленого на його базі автомобіля, який повинен відповідати року випуску встановленого кузова. Рік випуску такого автомобіля не змінюється у разі неможливості встановити рік випуску його кузова.
Вивільнені після переобладнання або ремонту складові частини, що мають ідентифікаційні номери, залишаються у розпорядженні власників. На такі складові частини за зверненням власника видаються відповідними підрозділами Державтоінспекції довідки встановленого зразка.
Переобладнання транспортного засобу, у результаті якого змінюється його повна маса та її розподіл за осями, центр ваги, тип двигуна, його вага і потужність, колісна база чи колісна формула, система гальмового і рульового керування та трансмісії, здійснюється за погодженням з виробниками транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, або з державним підприємством «ДержавтотрансНДІпроект» чи Центром безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при МВС. Зазначене погодження може надаватися тільки після проведення огляду транспортних засобів із дотриманням вимог пункту 15 Порядку та надання зазначеним установам відповідного акта, засвідченого підписом посадової особи, що скріплений печаткою підрозділів Державтоінспекції.
Перереєстрація транспортного засобу у зв'язку із заміною двигуна проводиться в разі зміни типу двигуна, його ваги, робочого об'єму і потужності. Документи, що підтверджують законність придбання двигуна, не вимагаються.
У разі коли транспортний засіб переобладнано з інших моделей даної марки шляхом заміни деталей кузова (крила, панелі, капота тощо), власнику видається свідоцтво про реєстрацію із зазначенням моделі, якій відповідає зовнішній вигляд такого засобу після переобладнання. Якщо номери складових частин не змінювалися, зазначаються рік випуску і номери, які транспортний засіб мав до переобладнання. До графи «Особливі відмітки» свідоцтва про реєстрацію вноситься запис: «Автомобіль переобладнано з моделі ____________________ шляхом заміни _______________________________ (зазначити модель) (зазначити деталі,
_________________ в 20__ р.», що скріплюється печаткою підрозділу
складові частини)
Державтоінспекції.
У разі перереєстрації транспортного засобу свідоцтво про реєстрацію підлягає заміні на загальних підставах.
3. Відповідно до пунктів 41—44 Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.01.2010 № 8, серії номерних знаків і свідоцтв про реєстрацію на технологічні транспортні засоби закріплюються за Автономною Республікою Крим і областями наказом Держгірпромнагляду.
Виготовлення номерних знаків та бланків свідоцтв про реєстрацію здійснюється на замовлення експертно-технічного центру.
Виготовлення номерних знаків здійснюється відповідно до державних стандартів.
Ведення обліку та проведення інвентаризації номерних знаків і бланків свідоцтв про реєстрацію, що зберігаються в експертно-технічних центрах, здійснюється в порядку, встановленому для обліку матеріальних цінностей згідно із законодавством.
Облік номерних знаків і бланків свідоцтв про реєстрацію ведеться експертно-технічними центрами. Дані про надходження та видачу номерних знаків і бланків свідоцтв про реєстрацію фіксуються у відповідному журналі, який зберігається в зазначених центрах.
4. Відповідно до п. 17 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 № 694, з обліку машина знімається у зв'язку з її відчуженням чи вибракуванням протягом семи днів на підставі заяви власника або уповноваженої ним особи, до якої додаються:
1) документи, що підтверджують сплату передбачених законодавством податків;
2) документ, що посвідчує особу представника власника машини та його повноваження (у разі потреби);
3) свідоцтво про реєстрацію;
4) рішення власника про зняття машини з обліку (для юридичної особи);
5) копія згоди або дозволу на зняття машини з обліку відповідного суб'єкта управління майном (для державних та комунальних підприємств);
6) письмова згода співвласників на зняття машини з обліку, що засвідчується в установленому порядку (для зняття з обліку машини, зареєстрованої з урахуванням підпункту 1 пункту 8 Порядку);
7) рішення загальних зборів колективного сільськогосподарського підприємства про зняття машини з обліку (для зняття з обліку машини, зареєстрованої з урахуванням підпункту 2 пункту 8 Порядку);
8) засвідчене в установленому порядку рішення власника або суду про ліквідацію юридичної особи (для зняття з обліку машини у зв'язку з ліквідацією юридичної особи);
9) інші документи у випадках, визначених Порядком.
5. Відповідно до пунктів 5.1—5.3 Інструкції про проведення криміналістичних досліджень транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, працівниками Експертної служби МВС України, затвердженої наказом МВС України від 31.05.2013 № 537, за результатами дослідження складається висновок. Інформація про проведені дослідження вноситься до автоматизованої інформаційно-пошукової системи „Автоексперт”.
Результати дослідження реєструються в Журналі обліку досліджень транспортних засобів та реєстраційних документів, що їх супроводжують, форма якого наведена в додатку до Інструкції.
Інформація про виявлені зміни ідентифікаційних номерів ТЗ та підроблення РД уміщується до відповідних колекцій криміналістичних обліків Експертної служби МВС України.
Білет № 24
1. Вимоги щодо ввезення на територію України транспортних засобів, їх складових частин і комплектуючих виробів.
2. Особливості державної реєстрації дорожніх транспортних засобів, визнаних безхазяйними, а також таких, які перейшли у власність держави за правом спадкування або подаровані державі власником.
3. Визначення понять «великотоннажний та інший технологічний транспортний засіб», «реєстрація технологічного транспортного засобу», «перереєстрація технологічного транспортного засобу», «технічний огляд технологічного транспортного засобу», «тимчасова реєстрація технологічного транспортного засобу».
4. Порядок проведення обов’язкового технічного контролю.
5. Основне завдання працівників Експертної служби МВС України при дослідженні транспортних засобів та їх реєстраційних документів.
1. У відповідності до ст. 31 Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби, їх складові частини і комплектуючі вироби, що ввозяться на територію України, підлягають перевірці на відповідність діючим стандартам або повинні мати сертифікат, виданий уповноваженим на це Секретаріатом ЄЕК ООН Адміністративним органом по сертифікації дорожніх транспортних засобів.
2. Відповідно до п. 11 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, державна реєстрація проводиться:
— транспортних засобів, що визнані в установленому порядку безхазяйними, — на підставі документів, виданих уповноваженими органами, а також договорів купівлі-продажу або інших документів, які встановлюють право власності на такі засоби після їх реалізації;
— транспортних засобів, які за правом спадкування перейшли у власність держави або подаровані державі власниками, — на підставі рішень органів, визначених законодавством, та нотаріально засвідчених документів, які встановлюють право власності, із зазначенням в них марки, моделі, ідентифікаційних номерів складових частин таких транспортних засобів, інших документів, що підтверджують правомірність їх придбання новими власниками, а також виданих на території України реєстраційних документів з відміткою підрозділів Державтоінспекції про зняття їх з обліку.
3. Відповідно до п. 2 Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.01.2010 № 8,
великотоннажний та інший технологічний транспортний засіб (далі — технологічний транспортний засіб) — великотоннажний автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів, транспортування розкривних порід і корисних копалин на відкритих гірничих розробках чи ґрунту на будівництві, а також інший механічний транспортний засіб, у тому числі обладнаний спеціальними пристроями чи механізмами, або транспортний засіб, призначений для руху тільки у поєднанні з іншим транспортним засобом, який керується машиністом (оператором, водієм) і використовується власником для забезпечення виробничих процесів під час провадження ним господарської діяльності (виготовлення продукції, виконання робіт, надання послуг), а також для переміщення сировини (матеріалів), що обробляється, і відходів виробництва;
перереєстрація технологічного транспортного засобу — проведення реєстраційних дій у разі настання обставин, у зв'язку з якими виникла потреба у внесенні змін у реєстраційні документи;
реєстрація технологічного транспортного засобу — здійснення комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою та за необхідності дослідженням ідентифікаційних номерів вузлів і агрегатів та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків;
технічний огляд технологічного транспортного засобу — комплекс робіт з контролю технічного стану, що здійснюється як візуально, так і з використанням органолептичних методів і засобів вимірювальної техніки, номенклатуру яких встановлено нормативними документами, та з випробування технологічного транспортного засобу;
тимчасова реєстрація технологічного транспортного засобу — видача реєстраційних документів обмеженого строку дії на технологічний транспортний засіб у разі його тимчасового ввезення на територію України під зобов'язання про зворотне вивезення або довгострокової передачі транспортного засобу в оренду (лізинг).
4. Відповідно до пунктів 10—18 Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 № 137 Замовник подає виконавцю заяву про проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу за формою згідно з додатком 3.
Замовник для оформлення документів подає виконавцю особисто:
— паспорт або інший документ, що посвідчує особу (у разі подання документів уповноваженою особою така особа, крім документа, що зазначений в цьому абзаці, пред’являє виконавцю документ, що підтверджує її повноваження);
— свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
Обов’язковий технічний контроль транспортного засобу проводиться після здійснення його зовнішнього огляду з метою звірки ідентифікаційних номерів та номерних знаків транспортного засобу з даними реєстраційних документів, встановлення комплектності і фіксації його пошкоджень на підставі договору про проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу, який укладається між виконавцем і замовником.
У разі невідповідності ідентифікаційних номерів та (або) номерних знаків даним реєстраційних документів транспортного засобу обов’язковий технічний контроль не проводиться.
Договір та інші передбачені Порядком документи реєструється в журналі реєстрації заяв, договорів, актів, протоколів обов’язкового технічного контролю транспортних засобів, в якому передбачають такі обов’язкові поля: порядковий номер; дата реєстрації заяви; марка і модель транспортного засобу; прізвище та ініціали власника транспортного засобу; номер і дата складення акта невідповідності технічного стану; номер і дата складення протоколу перевірки технічного стану; розписка про отримання акта невідповідності, протоколу та (або) попередження про неприпустимість руху, про необхідність забезпечення застережного режиму руху.
Сторінки журналу реєстрації прошнуровуються, нумеруються, засвідчуються підписом виконавця та скріплюються печаткою.
У разі коли замовник виявив намір спостерігати за процесом обов’язкового технічного контролю транспортного засобу, виконавець проводить інструктаж з охорони праці.
Для проведення обов’язкового технічного контролю приймається повністю укомплектований, заправлений експлуатаційними рідинами (згідно з експлуатаційною документацією виробника) транспортний засіб за відсутності нашарувань бруду, що може вплинути на результати перевірки його технічного стану.
Обов’язковий технічний контроль транспортного засобу проводиться згідно із затвердженою виконавцем технологічною документацією, розробленою відповідно до нормативних документів.
Виконавець попереджає замовника про здійснення фото- та (або) відеофіксації процесу проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу.
Розрахунковий оперативний час обов’язкового технічного контролю транспортного засобу загального призначення максимально становить:
30 (40) хвилин — для причепів (напівпричепів);
40 хвилин — для легкових автомобілів;
60 хвилин — для вантажних автомобілів;
65 хвилин — для автобусів.
Для спеціальних та спеціалізованих транспортних засобів або транспортних засобів, обладнаних додатковим устаткованням, оперативний час може бути змінено.
У разі отримання позитивного результату під час проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу складається протокол, який видається замовникові, а у разі негативного результату видається акт невідповідності технічного стану транспортного засобу за формою згідно з додатком 4 Порядку.
У протоколі виконавець зазначає дату проведення наступної перевірки транспортного засобу відповідно до пункту 3 Порядку.
Обсяги перевірки технічного стану, коди оцінки невідповідності технічного стану транспортного засобу наведено у додатку 5 Порядку.
Для ідентифікації транспортного засобу, визначення вимог і методів для його перевірки відповідно до пункту 1.3 Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 26 листопада 2012 р. № 710 застосовують такі нормативно-технічні документи:
національні стандарти:
ДСТУ 3525-97 «Засоби транспортні дорожні. Маркування»;
ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання»;
ДСТУ 4276:2004 «Система стандартів у галузі охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання ресурсів. Атмосфера. Норми і методи вимірювання димності відпрацьованих газів автомобілів з дизелями або газодизелями»;
ДСТУ 4277:2004 «Система стандартів у галузі охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання ресурсів. Атмосфера. Норми і методи вимірювання вмісту оксиду вуглецю та вуглеводнів у відпрацьованих газах автомобілів з двигунами, що працюють на бензині або газовому паливі»;
ДСТУ 7013:2009 «Автобуси спеціалізовані для перевезення школярів. Технічні вимоги»;
ДСТУ 7032:2009 «Колісні транспортні засоби. Автомобілі швидкої медичної допомоги та їхнє устатковання. Технічні вимоги та методи випробування (EN 1789:2007, MOD)»;
ДСТУ ГОСТ ИСО 4100:2005 «Дорожній транспорт. Міжнародний ідентифікаційний код виробника деталей (WPMI-код) (ГОСТ ИСО 4100-2005, IDT)»;
ДСТУ ГОСТ 30478:2006 «Автобуси для перевезення інвалідів. Загальні технічні вимоги (ГОСТ 30478-96, IDT)»;
міждержавні стандарти:
ГОСТ 5727-88 «Стекло безопасное для наземного транспорта. Общие технические условия («Скло безпечне для наземного транспорту. Загальні технічні умови»);
ГОСТ 27578-87 «Газы углеводородные сжиженные для автомобильного транспорта. Технические условия» («Гази вуглеводневі зріджені для автомобільного транспорту. Технічні умови»);
галузевий стандарт ГСТУ 60.2-00017584-011-2001 «Засоби транспортні дорожні. Технічні вимоги до безпечності конструкції автобусів загального призначення, які знаходяться в експлуатації».
Передача інформації до загальнодержавної бази даних про результати обов’язкового технічного контролю, яка ведеться Державтоінспекцією, здійснюється кожної зміни з використанням електронних засобів зв’язку.
Документи з питань обов’язкового технічного контролю транспортного засобу разом з показаннями засобів вимірювальної техніки на паперових чи електронних носіях, фото- та (або) відеоматеріалами зберігаються виконавцем протягом трьох років.
5. Відповідно до п. 1.4 Інструкції про проведення криміналістичних досліджень транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, працівниками Експертної служби МВС України, затвердженої наказом МВС України від 31.05.2013 № 537, основним завданням працівників Експертної служби МВС України при дослідженні ТЗ та РД є здійснення судово-експертної діяльності та техніко-криміналістичного забезпечення діяльності органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та суду із запобігання, виявлення, розкриття і розслідування кримінальних та інших правопорушень шляхом застосування спеціальних знань.
Білет № 25
1. Вимоги щодо допуску до експлуатації переобладнаних транспортних засобів.
2. Документи, які підтверджують правомірність придбання дорожніх транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.
3. Документи, що засвідчують правомірність придбання або використання технологічного транспортного засобу, вузлів і агрегатів, які мають ідентифікаційні номери.
4. Обладнання, необхідне для проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів.
5. Порядок проведення дослідження реєстраційних документів на транспортний засіб працівниками Експертної служби МВС України.
1. Відповідно до частин 3—5 ст. 32 Закону України «Про дорожній рух» допуск до експлуатації переобладнаних транспортних засобів здійснюється лише шляхом проведення спеціальних випробувань та оформлення сертифіката на відповідність вимогам чинних в Україні правил, нормативів і стандартів.
Переобладнання, що призвело до зміни облікових даних механічного транспортного засобу, повинно бути відображено у його реєстраційних документах.
Переобладнання транспортних засобів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
2. Відповідно до п. 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою:
— довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1 Порядку, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери;
— договори та угоди, укладені на товарних біржах на зареєстрованих у Департаменті Державтоінспекції бланках, інші засвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби;
— копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин;
— довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску;
— акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6 Порядку, виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів такого транспортного засобу та конкретного одержувача;
— митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії або електронна митна декларація, або видане митним органом посвідчення про реєстрацію в підрозділах Державтоінспекції транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери;
— договір фінансового лізингу;
— акт про проведений аукціон або постанова та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, видані органом державної виконавчої служби.
У разі митного оформлення транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, які ввозяться на митну територію України, за електронною митною декларацією така декларація, засвідчена електронним цифровим підписом відповідальної посадової особи митного органу, передається за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем органам МВС.
3. Відповідно до п. 11 Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.01.2010 № 8, правомірність придбання або використання технологічного транспортного засобу, вузлів і агрегатів, які мають ідентифікаційні номери, може бути підтверджена будь-якими з наведених документів:
довідкою-рахунком, яка видана підприємством-виготовлювачем або іншим суб'єктом господарювання, що реалізує технологічний транспортний засіб, за формою, встановленою постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів»;
актом приймання-передачі, виданим підприємством-виготовлювачем технологічного транспортного засобу чи його вузлів і агрегатів або в інших випадках, передбачених законодавством;
договором купівлі-продажу, міни, дарування, лізингу, позички, застави, біржовою угодою, договором про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що перебуває у спільній частковій власності;
документами, що підтверджують реалізацію технологічного транспортного засобу на аукціоні;
договором оренди майна із зазначенням у ньому домовленості між сторонами щодо реєстрації технологічного транспортного засобу за орендарем та доручення на право керування і використання цього транспортного засобу;
вантажною митною декларацією на технологічний транспортний засіб, що ввозиться, або посвідченням митного органу про реєстрацію ввезених на митну територію України технологічних транспортних засобів, вузлів і агрегатів (на технологічний транспортний засіб, реалізований на митній території України одним суб'єктом господарювання іншому суб'єкту господарювання, вантажна митна декларація для взяття на облік не надається);
рішенням уповноваженого органу про відчуження технологічного транспортного засобу;
виконавчим написом нотаріуса про витребування від боржника майна;
рішенням суду про визначення права власності на технологічний транспортний засіб;
договором про спільне володіння, користування у разі отримання технологічних транспортних засобів кількома громадянами в рахунок майнових паїв у зв'язку з виходом або виключенням їх із кооперативу, рішенням органу управління господарського товариства, засвідченим в установленому порядку, про повернення засновникові (учасникові) товариства у зв'язку з його виходом або виключенням з товариства технологічного транспортного засобу, переданого ним у власність або для користування;
іншими документами, що встановлюють право власності або користування технологічним транспортним засобом.
4. У додатку 2 Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 № 137, наведений перелік обладнання, необхідного для проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів:
1) підйомні пристрої транспортного засобу, його складових частин та (або) оглядова канава;
2) стенд для контролю характеристик гальмових систем, а у разі, коли неможливо застосувати метод стендових випробувань через особливості конструкції транспортного засобу, — атестована ділянка дороги для дорожніх випробувань гальмових систем;
3) пристрій для визначення вагового навантаження на вісь, якщо він не є складовою стенда для контролю характеристик гальмових систем;
4) вимірювач частоти обертання колінчастого вала двигуна;
5) пристрій для вимірювання та регулювання тиску повітря в пневматичних гальмових системах та пневматичних шинах;
6) пристрої для вимірювання висоти рисунка протектора шин;
7) прилад для вимірювання кутів нахилу променів, світлорозподілу, сили світла фар;
8) пристрій для регульованого натиску на механізм управління інерційною гальмовою системою причепа;
9) багатоканальний газоаналізатор або газоаналізатори нормованих викидів у спалинах двигунів з іскровим запалюванням;
10) димомір;
11) прилад для вимірювання коефіцієнта світлопропускання стекол;
12) електронний детектор для перевірки наявності витоку газу із системи газобалонного обладнання;
13) засоби вимірювальної техніки для контролю за лінійними розмірами відповідно до застосовуваних методів контролю.
За своїми характеристиками обладнання повинно відповідати технологічним вимогам згідно з Єдиними вимогами до конструкції та технічного стану колісних транспортних засобів, що експлуатуються, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 р. № 1166, стосовно конкретних категорій, моделей транспортних засобів, на перевірку технічного стану яких суб’єкта господарювання акредитовано або атестовано.
5. Відповідно до пунктів 4.1—4.3 Інструкції про проведення криміналістичних досліджень транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, працівниками Експертної служби МВС України, затвердженої наказом МВС України від 31.05.2013 № 537, дослідження РД здійснюється шляхом проведення експрес-аналізу візуально та з використанням спеціальних приладів.
У ході дослідження РД здійснюється перевірка відповідності зразкам:
— бланка, паперу;
— способу виготовлення реквізитів;
— способу нанесення серії та номера бланка;
— елементів захисту.
У разі виявлення ознак зміни або підробки об’єктів дослідження працівник учиняє дії, передбачені Законом України «Про міліцію», та письмово доповідає про результати проведеного дослідження керівнику відповідного експертного підрозділу.
Білет № 26
1. Порядок реєстрації дорожніх транспортних засобів, що належать декільком фізичним або юридичним особам (співвласникам).
2. Порядок допуску дорожніх транспортних засобів до поїздки за кордон.
3. Виготовлення та облік номерних знаків і бланків свідоцтв про реєстрацію технологічних транспортних засобів.
4. Випадки, в яких проводиться перереєстрація сільськогосподарських, дорожньо-будівельних, меліоративних машин.
5. Оцінка невідповідності технічного стану транспортних засобів.
1. Відповідно до п. 6 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, транспортні засоби, що належать декільком фізичним або юридичним особам (співвласникам), за їх письмовою заявою реєструються за однією з таких осіб. У разі відсутності одного із співвласників державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі його письмової заяви. Справжність підпису такого співвласника засвідчується нотаріально. У графі «Особливі відмітки» свідоцтва про реєстрацію або тимчасового реєстраційного талону транспортних засобів щодо іншого співвласника може бути зроблено запис:
«__________________________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові або найменування юридичної особи)
__________________________ має право керувати (експлуатувати) та є
співвласником».
2. Відповідно до пунктів 50—55 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, до поїздки за кордон допускаються транспортні засоби, на які видані реєстраційні документи відповідно до Конвенції про дорожній рух та номерні знаки, серіям яких присвоєні літери латинського алфавіту.
У разі відсутності права власності на транспортні засоби оформлення документів для поїздок за кордон здійснюється на підставі заяви власника транспортного засобу або документів, що підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортними засобами. Особам, що здійснюють поїздку за кордон, на період поїздки за їх бажанням видаються свідоцтва про реєстрацію на їх ім'я. Свідоцтво про реєстрацію, видане на ім'я власника транспортного засобу, і документи, які підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, зберігаються у відповідних підрозділах Державтоінспекції.
Видане на період поїздки за кордон свідоцтво про реєстрацію підлягає поверненню відповідному підрозділу Державтоінспекції не пізніше ніж протягом 10 днів після повернення з-за кордону.
Транспортні засоби, на яких власники виїжджають за кордон, повинні мати розпізнавальний знак України. Власники таких транспортних засобів перед виїздом зобов'язані укласти договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.
Транспортні засоби, на які згідно із законом встановлено тимчасову заборону на зняття з обліку (крім транспортних засобів, придбаних у розстрочку та зареєстрованих відповідно до пункту 25 Порядку), до поїздок закордон не допускаються.
На транспортні засоби, власники яких виїжджають за кордон на постійне місце проживання, видаються свідоцтва про реєстрацію та номерні знаки встановленого зразка. Такі транспортні засоби знімаються з обліку.
Щорічна перевірка відповідності конструкції та технічного стану транспортних засобів, що виконують міжнародні перевезення вантажів і пасажирів, вимогам резолюцій Європейської конференції міністрів транспорту, а також видача сертифікатів відповідності та Міжнародних сертифікатів технічного огляду транспортних засобів проводиться відповідно до законодавства.
3. Відповідно до пунктів 41—44 Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.01.2010 № 8, серії номерних знаків і свідоцтв про реєстрацію на технологічні транспортні засоби закріплюються за Автономною Республікою Крим і областями наказом Держгірпромнагляду.
Виготовлення номерних знаків та бланків свідоцтв про реєстрацію здійснюється на замовлення експертно-технічного центру.
Виготовлення номерних знаків здійснюється відповідно до державних стандартів.
Ведення обліку та проведення інвентаризації номерних знаків і бланків свідоцтв про реєстрацію, що зберігаються в експертно-технічних центрах, здійснюється в порядку, встановленому для обліку матеріальних цінностей згідно із законодавством.
Облік номерних знаків і бланків свідоцтв про реєстрацію ведеться експертно-технічними центрами. Дані про надходження та видачу номерних знаків і бланків свідоцтв про реєстрацію фіксуються у відповідному журналі, який зберігається в зазначених центрах.
4. Відповідно до п. 16 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 № 694, перереєстрація машин проводиться у разі зміни:
1) прізвища, ім'я та по батькові, місця проживання (перебування) власника — фізичної особи, що підтверджується відповідними документами;
2) місцезнаходження, організаційно-правової форми або найменування власника — юридичної особи, що підтверджується відповідними документами;
3) типу машини у разі переобладнання або заміни складових частин (вузлів і агрегатів) з ідентифікаційними номерами, що підтверджується документами про правомірність придбання складових частин (вузлів і агрегатів).
Перереєстрація машин проводиться також у разі виникнення потреби у внесенні змін до графи «Особливі відмітки» реєстраційного документа або проведенні обміну реєстраційних документів, що прийшли у непридатний стан.
5. Відповідно до пунктів 19—20 Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 № 137, до 2014 року допускається застосування кодів оцінки невідповідності на рівні першої частини коду (до крапки) з індексами, що відображають наявність хоча б однієї з невідповідності, як, наприклад:
101НБН — небезпечна невідповідність складових частин гальмової системи;
101ІН — істотна невідповідність складових частин гальмової системи;
1202НН — незначна невідповідність стосовно документації щодо перевезення пасажирів-інвалідів.
Якщо протокол обов’язкового технічного контролю застосовується як альтернатива Міжнародному сертифікату технічного огляду (на вимогу замовника), його видають акредитовані згідно із Законом України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» виконавці відповідно до Угоди про прийняття єдиних умов періодичних технічних оглядів колісних транспортних засобів і про взаємне визнання таких оглядів із зазначенням у протоколі слів такого змісту: «Міжнародний технічний огляд проведено».
Виконавець попереджає замовника про виявлену невідповідність та видає акт невідповідності під розписку.
Незареєстрована в установленому законодавством порядку зміна конструкції транспортного засобу вважається істотною невідповідністю.
Незначну невідповідність замовник може самостійно усунути на місці перевірки технічного стану транспортного засобу.
Повторна перевірка технічного стану транспортного засобу проводиться після усунення невідповідності, виявленої під час попередньої перевірки відповідно до укладеного договору.
Білет № 27
1. Зміст державної реєстрації транспортних засобів.
2. Державна реєстрація дорожніх транспортних засобів, придбаних у розстрочку, виграних у лотереях або на конкурсах.
3. Порядок зняття з обліку технологічних транспортних засобів.
4. Підстави для зняття сільськогосподарських, дорожньо-будівельних, меліоративних машин з обліку.
5. Основне завдання працівників Експертної служби МВС України при дослідженні транспортних засобів та їх реєстраційних документів.
1. У відповідності до ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.
2. Відповідно до пунктів 25, 26 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, державна реєстрація придбаних у розстрочку транспортних засобів проводиться згідно з Порядком із внесенням до свідоцтва про реєстрацію відповідного запису (запис «розстрочка» повинен міститися в довідці-рахунку або акті приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6).
Державна реєстрація транспортних засобів, виграних у лотереях, на конкурсах та під час інших заходів, проводиться на підставі довідки-рахунка, на зворотному боці якої члени комісії (уповноважена особа), за участю якої проводяться такі заходи, ставлять свої підписи, що скріплюються печаткою.
3. Відповідно до пунктів 32—40 Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.01.2010 № 8, зняття технологічного транспортного засобу з обліку у зв'язку з його відчуженням здійснюється тільки після технічного огляду транспортного засобу з метою звірки відповідності агрегатів, що мають ідентифікаційні номери, обліковим даним. У цьому разі під час зняття з обліку технологічного транспортного засобу у свідоцтві про реєстрацію ставиться штамп «Знято з обліку» та зазначається дата зняття з обліку.
Зняття технологічного транспортного засобу з обліку у зв'язку з непридатністю до подальшого використання та його вибракуванням (списанням) здійснюється без технічного огляду транспортного засобу. Вибракування (списання) технологічного транспортного засобу, що належить юридичній особі, підтверджується актом на списання (ліквідацію) основних засобів, а фізичній особі — її заявою. При цьому свідоцтво про реєстрацію таких технологічних транспортних засобів здається територіальним управлінням Держгірпромнагляду.
Зняття технологічного транспортного засобу з обліку здійснюється на підставі письмової заяви власника, до якої додаються копії:
паспорта (для повнолітніх фізичних осіб та осіб віком від 16 до 18 років), свідоцтва про народження (для осіб віком до 16 років);
свідоцтва про реєстрацію технологічного транспортного засобу;
акта технічного огляду технологічного транспортного засобу або акта на списання основних засобів, заяви — для фізичних осіб;
акта ліквідації основних засобів;
документів, що підтверджують оплату вартості послуг за проведення технічного огляду під час зняття з обліку.
До заяви додається також номерний знак технологічного транспортного засобу, що знімається з обліку.
Копії зазначених документів виготовляються у порядку, передбаченому абзацом 9 пункту 10 Порядку.
У разі втрати свідоцтва про реєстрацію чи номерного знака на технологічні транспортні засоби, які непридатні до подальшого використання та вибраковуються (списуються), власник повинен подати до територіального органу Держгірпромнагляду посвідчені в установленому порядку документи, що підтверджують факт їх втрати.
Зняття з обліку технологічного транспортного засобу, що належить кільком юридичним або фізичним особам на праві спільної власності, здійснюється лише за умови наявності їх спільного рішення.
Технологічні транспортні засоби, що вивозяться за межі України, знімаються з обліку у порядку, передбаченому пунктами 32 і 34 Порядку.
Не допускається зняття з обліку технологічного транспортного засобу, на який накладено арешт чи заборону на зняття його з обліку, та в інших випадках, передбачених законодавством.
На зняті з обліку технологічні транспортні засоби, крім тих, що вибраковуються (списуються), видаються номерні знаки для разових поїздок (транзитні державні номерні знаки) строком дії 10 днів.
Номерні знаки, повернені до експертно-технічного центру після зняття технологічних транспортних засобів з обліку, знищуються, про що складається відповідний акт.
Документи, які подані для зняття технологічного транспортного засобу з обліку, зберігаються територіальним органом Держгірпромнагляду протягом п'яти років, а журнал реєстрації великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів — протягом 25 років з часу здійснення у ньому останнього запису.
4. Відповідно до п. 17 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 № 694, з обліку машина знімається у зв'язку з її відчуженням чи вибракуванням протягом семи днів на підставі заяви власника або уповноваженої ним особи, до якої додаються:
1) документи, що підтверджують сплату передбачених законодавством податків;
2) документ, що посвідчує особу представника власника машини та його повноваження (у разі потреби);
3) свідоцтво про реєстрацію;
4) рішення власника про зняття машини з обліку (для юридичної особи);
5) копія згоди або дозволу на зняття машини з обліку відповідного суб'єкта управління майном (для державних та комунальних підприємств);
6) письмова згода співвласників на зняття машини з обліку, що засвідчується в установленому порядку (для зняття з обліку машини, зареєстрованої з урахуванням підпункту 1 пункту 8 Порядку);
7) рішення загальних зборів колективного сільськогосподарського підприємства про зняття машини з обліку (для зняття з обліку машини, зареєстрованої з урахуванням підпункту 2 пункту 8 Порядку);
8) засвідчене в установленому порядку рішення власника або суду про ліквідацію юридичної особи (для зняття з обліку машини у зв'язку з ліквідацією юридичної особи);
9) інші документи у випадках, визначених Порядком.
5. Відповідно до п. 1.4 Інструкції про проведення криміналістичних досліджень транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, працівниками Експертної служби МВС України, затвердженої наказом МВС України від 31.05.2013 № 537, основним завданням працівників Експертної служби МВС України при дослідженні ТЗ та РД є здійснення судово-експертної діяльності та техніко-криміналістичного забезпечення діяльності органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та суду із запобігання, виявлення, розкриття і розслідування кримінальних та інших правопорушень шляхом застосування спеціальних знань.
Білет № 28
1. Особливості державної реєстрації дорожніх транспортних засобів, визнаних безхазяйними, а також таких, які перейшли у власність держави за правом спадкування або подаровані державі власником..
2. Обов’язок власників технологічних транспортних засобів або осіб, що використовують їх на законних підставах, у частині реєстрації таких транспортних засобів.
3. Виготовлення та облік номерних знаків і бланків свідоцтв про реєстрацію технологічних транспортних засобів.
4. Вимоги до юридичних або фізичних осіб — підприємців, що є суб’єктами проведення обов’язкового технічного контролю.
5. Організація проведення дослідження транспортних засобів та їх реєстраційних документів працівниками Експертної служби МВС України.
1. Відповідно до п. 11 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, державна реєстрація проводиться:
— транспортних засобів, що визнані в установленому порядку безхазяйними, — на підставі документів, виданих уповноваженими органами, а також договорів купівлі-продажу або інших документів, які встановлюють право власності на такі засоби після їх реалізації;
— транспортних засобів, які за правом спадкування перейшли у власність держави або подаровані державі власниками, — на підставі рішень органів, визначених законодавством, та нотаріально засвідчених документів, які встановлюють право власності, із зазначенням в них марки, моделі, ідентифікаційних номерів складових частин таких транспортних засобів, інших документів, що підтверджують правомірність їх придбання новими власниками, а також виданих на території України реєстраційних документів з відміткою підрозділів Державтоінспекції про зняття їх з обліку.
2. Відповідно до пунктів 6, 7 Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.01.2010 № 8, юридичні і фізичні особи, іноземні фізичні і юридичні особи, особи без громадянства (що перебувають в Україні на законних підставах), які є власниками технологічних транспортних засобів чи використовують їх на законних підставах, або уповноважені ними особи (далі — власники) зобов'язані зареєструвати зазначені транспортні засоби протягом 10 днів після придбання або виникнення інших законних прав на їх використання, у тому числі у разі тимчасового ввезення на територію України. У такий же строк власники зобов'язані перереєструвати технологічні транспортні засоби у разі настання обставин, у зв'язку з якими виникла потреба у внесенні змін у реєстраційні документи.
Технологічний транспортний засіб, що належить юридичній особі, реєструється за місцезнаходженням органу управління юридичної особи, а той, що належить фізичній особі, — за місцем проживання або перебування фізичної особи. Допускається реєстрація технологічного транспортного засобу за місцем його експлуатації, у тому числі того, що перебуває у постійному користуванні або оренді юридичної чи фізичної особи.
3. Відповідно до пунктів 41—44 Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.01.2010 № 8, серії номерних знаків і свідоцтв про реєстрацію на технологічні транспортні засоби закріплюються за Автономною Республікою Крим і областями наказом Держгірпромнагляду.
Виготовлення номерних знаків та бланків свідоцтв про реєстрацію здійснюється на замовлення експертно-технічного центру.
Виготовлення номерних знаків здійснюється відповідно до державних стандартів.
Ведення обліку та проведення інвентаризації номерних знаків і бланків свідоцтв про реєстрацію, що зберігаються в експертно-технічних центрах, здійснюється в порядку, встановленому для обліку матеріальних цінностей згідно із законодавством.
Облік номерних знаків і бланків свідоцтв про реєстрацію ведеться експертно-технічними центрами. Дані про надходження та видачу номерних знаків і бланків свідоцтв про реєстрацію фіксуються у відповідному журналі, який зберігається в зазначених центрах.
4. Відповідно до пункту 5 Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 № 137, юридична особа або фізична особа — підприємець надсилає Мінінфраструктури повідомлення про відповідність матеріально-технічної бази та персоналу вимогам щодо проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів згідно з додатком 1 Порядку (далі — повідомлення) у разі, коли вона має:
1) устатковання згідно з переліком обладнання, необхідного для проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів, згідно з додатком 2 Порядку;
2) атестат акредитації відповідно до Закону України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» чи свідоцтво про атестацію відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
Для замовників обов’язкового технічного контролю транспортних засобів виконавець оприлюднює інформацію про:
— категорії транспортних засобів, обов’язковий технічний контроль яких він має право проводити;
— місцезнаходження;
— номер телефону, телефаксу та адресу електронної пошти;
— режим роботи.
У приміщенні пункту технічного контролю на видному місці розміщуються:
— інформація про внесення виконавця до реєстру суб’єктів проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів;
— зразки заяви і договору, який укладається між виконавцем і замовником;
— інформація (прізвище та ініціали, посада) про відповідальних за проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів, місце зберігання книги скарг і пропозицій;
— інформація, необхідна для врегулювання спірних питань, що можуть виникнути під час проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів, або подання скарги;
— перелік послуг та їх вартість.
5. Відповідно до пунктів 2.1—2.2 Інструкції про проведення криміналістичних досліджень транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, працівниками Експертної служби МВС України, затвердженої наказом МВС України від 31.05.2013 № 537, дослідження ТЗ та РД проводиться на письмову вимогу власника або уповноваженої ним особи.
Перед проведенням дослідження здійснюється перевірка відповідності облікових даних ТЗ, указаних у РД, за наявними інформаційно-довідковими обліками (базами даних), що функціонують відповідно до законодавства.
Білет № 29
1. Обов’язки власників транспортних засобів та осіб, що використовують їх на законних підставах, у частині їхньої реєстрації (перереєстрації).
2. Державна реєстрація дорожніх транспортних засобів, що належать неповнолітнім особам.
3. Порядок зняття з обліку технологічних транспортних засобів.
4. Підстави для відмови в реєстрації та скасування реєстрації сільськогосподарських, дорожньо-будівельних, меліоративних машин.
5. Документи, якими оформляється проведення обов’язкового технічного контролю.
1. Відповідно до ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.
2. Відповідно до п. 23 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, транспортні засоби, які належать неповнолітнім, реєструються за ними за умови досягнення неповнолітніми 14-річного віку (крім випадків успадкування за законом) за нотаріально засвідченою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника. В обліковій картці та книзі обліку таких транспортних засобів також зазначається прізвище, ім'я та по батькові батьків (усиновлювачів) неповнолітнього або його піклувальника і ставиться відмітка про заборону зняття з обліку транспортних засобів без їх дозволу та дозволу органу опіки та піклування.
Після досягнення неповнолітнім 18-річного віку всі обмеження щодо державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів, які встановлювалися для неповнолітніх, знімаються.
3. Відповідно до пунктів 32—40 Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.01.2010 № 8, зняття технологічного транспортного засобу з обліку у зв'язку з його відчуженням здійснюється тільки після технічного огляду транспортного засобу з метою звірки відповідності агрегатів, що мають ідентифікаційні номери, обліковим даним. У цьому разі під час зняття з обліку технологічного транспортного засобу у свідоцтві про реєстрацію ставиться штамп «Знято з обліку» та зазначається дата зняття з обліку.
Зняття технологічного транспортного засобу з обліку у зв'язку з непридатністю до подальшого використання та його вибракуванням (списанням) здійснюється без технічного огляду транспортного засобу. Вибракування (списання) технологічного транспортного засобу, що належить юридичній особі, підтверджується актом на списання (ліквідацію) основних засобів, а фізичній особі — її заявою. При цьому свідоцтво про реєстрацію таких технологічних транспортних засобів здається територіальним управлінням Держгірпромнагляду.
Зняття технологічного транспортного засобу з обліку здійснюється на підставі письмової заяви власника, до якої додаються копії:
паспорта (для повнолітніх фізичних осіб та осіб віком від 16 до 18 років), свідоцтва про народження (для осіб віком до 16 років);
свідоцтва про реєстрацію технологічного транспортного засобу;
акта технічного огляду технологічного транспортного засобу або акта на списання основних засобів, заяви — для фізичних осіб;
акта ліквідації основних засобів;
документів, що підтверджують оплату вартості послуг за проведення технічного огляду під час зняття з обліку.
До заяви додається також номерний знак технологічного транспортного засобу, що знімається з обліку.
Копії зазначених документів виготовляються у порядку, передбаченому абзацом 9 пункту 10 Порядку.
У разі втрати свідоцтва про реєстрацію чи номерного знака на технологічні транспортні засоби, які непридатні до подальшого використання та вибраковуються (списуються), власник повинен подати до територіального органу Держгірпромнагляду посвідчені в установленому порядку документи, що підтверджують факт їх втрати.
Зняття з обліку технологічного транспортного засобу, що належить кільком юридичним або фізичним особам на праві спільної власності, здійснюється лише за умови наявності їх спільного рішення.
Технологічні транспортні засоби, що вивозяться за межі України, знімаються з обліку у порядку, передбаченому пунктами 32 і 34 Порядку.
Не допускається зняття з обліку технологічного транспортного засобу, на який накладено арешт чи заборону на зняття його з обліку, та в інших випадках, передбачених законодавством.
На зняті з обліку технологічні транспортні засоби, крім тих, що вибраковуються (списуються), видаються номерні знаки для разових поїздок (транзитні державні номерні знаки) строком дії 10 днів.
Номерні знаки, повернені до експертно-технічного центру після зняття технологічних транспортних засобів з обліку, знищуються, про що складається відповідний акт.
Документи, які подані для зняття технологічного транспортного засобу з обліку, зберігаються територіальним органом Держгірпромнагляду протягом п'яти років, а журнал реєстрації великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів — протягом 25 років з часу здійснення у ньому останнього запису.
4. Відповідно до п. 10 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 № 694, у реєстрації машини може бути відмовлено:
1) якщо машина:
— не знята з обліку попереднім власником в інспекції чи іншому державному органі, за винятком випадків, передбачених законодавством;
— не має ідентифікаційного номера;
2) у разі коли документи:
— подано не в повному обсязі;
— викладено іноземною мовою без додатка засвідченого в установленому порядку перекладу на державну мову;
— копії яких не засвідчені в установленому порядку;
— оформлено з іншими порушеннями закону;
2-1) якщо:
— у висновку спеціаліста зазначено, що на машині знищені або підроблені, або сфальсифіковані ідентифікаційні номери складових частин (вузлів і агрегатів);
— машини ввезені на територію України без відповідного їх митного оформлення або із сфальсифікованими документами митного оформлення, про що зазначено у висновку спеціаліста;
3) в інших випадках, передбачених законом.
5. Відповідно до пунктів 12, 13, 18 Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 № 137, обов’язковий технічний контроль транспортного засобу проводиться після здійснення його зовнішнього огляду з метою звірки ідентифікаційних номерів та номерних знаків транспортного засобу з даними реєстраційних документів, встановлення комплектності і фіксації його пошкоджень на підставі договору про проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу, який укладається між виконавцем і замовником.
У разі невідповідності ідентифікаційних номерів та (або) номерних знаків даним реєстраційних документів транспортного засобу обов’язковий технічний контроль не проводиться.
Договір та інші передбачені Порядком документи реєструється в журналі реєстрації заяв, договорів, актів, протоколів обов’язкового технічного контролю транспортних засобів, в якому передбачають такі обов’язкові поля: порядковий номер; дата реєстрації заяви; марка і модель транспортного засобу; прізвище та ініціали власника транспортного засобу; номер і дата складення акта невідповідності технічного стану; номер і дата складення протоколу перевірки технічного стану; розписка про отримання акта невідповідності, протоколу та (або) попередження про неприпустимість руху, про необхідність забезпечення застережного режиму руху.
Сторінки журналу реєстрації прошнуровуються, нумеруються, засвідчуються підписом виконавця та скріплюються печаткою.
У разі отримання позитивного результату під час проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу складається протокол, який видається замовникові, а у разі негативного результату видається акт невідповідності технічного стану транспортного засобу за формою згідно з додатком 4 Порядку.
У протоколі виконавець зазначає дату проведення наступної перевірки транспортного засобу відповідно до пункту 3 Порядку.
Білет № 30
1. Особливості допуску трaнспортних засобів до участі в дорожньому русі з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів.
2. Державна реєстрація нових дорожніх транспортних засобів і таких, що ввезені на митну територію України.
3. Визначення понять «великотоннажний та інший технологічний транспортний засіб», «реєстрація технологічного транспортного засобу», «перереєстрація технологічного транспортного засобу», «технічний огляд технологічного транспортного засобу», «тимчасова реєстрація технологічного транспортного засобу».
4. Особливості реєстрації сільськогосподарських, дорожньо-будівельних, меліоративних машин, що переобладнані або складені самостійно.
5. Основне завдання працівників Експертної служби МВС України при дослідженні транспортних засобів та їх реєстраційних документів.
1. Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
2. Відповідно до п. 10 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, державна реєстрація нових транспортних засобів, а також тих, що перебували в експлуатації та ввезені на митну територію України, проводиться за умови відповідності конструкції і технічного стану даної марки (моделі) транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, обов'язковим вимогам правил, нормативів і стандартів України, що підтверджується сертифікатом відповідності або свідоцтвом про визнання іноземного сертифіката, копію яких власники подають до підрозділів Державтоінспекції.
3. Відповідно до п. 2 Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.01.2010 № 8,
великотоннажний та інший технологічний транспортний засіб (далі — технологічний транспортний засіб) — великотоннажний автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів, транспортування розкривних порід і корисних копалин на відкритих гірничих розробках чи ґрунту на будівництві, а також інший механічний транспортний засіб, у тому числі обладнаний спеціальними пристроями чи механізмами, або транспортний засіб, призначений для руху тільки у поєднанні з іншим транспортним засобом, який керується машиністом (оператором, водієм) і використовується власником для забезпечення виробничих процесів під час провадження ним господарської діяльності (виготовлення продукції, виконання робіт, надання послуг), а також для переміщення сировини (матеріалів), що обробляється, і відходів виробництва;
перереєстрація технологічного транспортного засобу — проведення реєстраційних дій у разі настання обставин, у зв'язку з якими виникла потреба у внесенні змін у реєстраційні документи;
реєстрація технологічного транспортного засобу — здійснення комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою та за необхідності дослідженням ідентифікаційних номерів вузлів і агрегатів та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків;
технічний огляд технологічного транспортного засобу — комплекс робіт з контролю технічного стану, що здійснюється як візуально, так і з використанням органолептичних методів і засобів вимірювальної техніки, номенклатуру яких встановлено нормативними документами, та з випробування технологічного транспортного засобу;
тимчасова реєстрація технологічного транспортного засобу — видача реєстраційних документів обмеженого строку дії на технологічний транспортний засіб у разі його тимчасового ввезення на територію України під зобов'язання про зворотне вивезення або довгострокової передачі транспортного засобу в оренду (лізинг).
4. Відповідно до пп. 6 п. 8 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 № 694, машина, що переобладнана або самостійно складена, реєструється на підставі документів, що підтверджують правомірність придбання основних складових частин (вузлів і агрегатів), необхідних для складення машини, акта про присвоєння ідентифікаційного номера.
Роком виготовлення самостійно складеної машини вважається дата видачі висновку про відповідність машини вимогам конструкції, безпеки дорожнього руху, виданого суб’єктом господарювання, уповноваженим проводити таку перевірку.
Відповідність машини, що переобладнана або самостійно складена, вимогам правил, нормативів і стандартів України щодо технічного стану, конструкції, безпеки дорожнього руху, безпеки праці та охорони навколишнього природного середовища підтверджується висновками суб’єктів господарювання, уповноважених проводити таку перевірку у порядку, визначеному законодавством.
Переобладнання машини, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії, її складових частин проводиться за погодженням з підприємством — виробником машини або з державним підприємством «Науково-дослідницький інститут — полігон мобільної техніки» (м. Одеса), або з Державною науковою установою «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого».
5. Відповідно до п. 1.4 Інструкції про проведення криміналістичних досліджень транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, працівниками Експертної служби МВС України, затвердженої наказом МВС України від 31.05.2013 № 537, основним завданням працівників Експертної служби МВС України при дослідженні ТЗ та РД є здійснення судово-експертної діяльності та техніко-криміналістичного забезпечення діяльності органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та суду із запобігання, виявлення, розкриття і розслідування кримінальних та інших правопорушень шляхом застосування спеціальних знань.
Білет № 31
1. Зміст державної реєстрації транспортних засобів.
2. Перереєстрація дорожніх транспортних засобів, які передаються у зв’язку з реорганізацією юридичних осіб.
3. Підстава для реєстрації технологічного транспортного засобу.
4. Загальний порядок реєстрації сільськогосподарської, дорожньо-будівельної, меліоративної техніки.
5. Обладнання, необхідне для проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів.
1. У відповідності до ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.
2. Відповідно до п. 34 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, перереєстрація транспортних засобів, які передаються у зв'язку з реорганізацією юридичних осіб, проводиться на підставі актів приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 2, свідоцтва про реєстрацію, а також засвідчених у встановленому порядку копій рішень власників про реорганізацію.
Перереєстрація транспортних засобів, що у зв'язку з ліквідацією юридичних осіб передаються іншим юридичним або фізичним особам, проводиться на підставі свідоцтва про реєстрацію та засвідчених в установленому порядку копій прийнятих власниками або судом рішень про ліквідацію.
3. Відповідно до п. 10 Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.01.2010 № 8, реєстрація технологічного транспортного засобу здійснюється на підставі письмової заяви власника за зразком згідно з додатками 1 і 2 до Порядку, до якої додаються копії:
паспорта (для повнолітньої фізичної особи та особи віком від 16 до 18 років), свідоцтва про народження (для осіб віком до 16 років);
документів, що підтверджують правомірність придбання технологічного транспортного засобу;
наказу про призначення посадової особи, відповідальної за безпечну експлуатацію та технічний стан технологічного транспортного засобу (для юридичної особи);
експлуатаційної документації;
документів, що підтверджують оплату вартості бланків, номерних знаків, виданих під час реєстрації, та послуг за проведення технічного огляду;
сертифіката відповідності, свідоцтва про визнання відповідності, декларації про відповідність для технологічного транспортного засобу, на який розповсюджуються відповідні вимоги.
До заяви додається також акт технічного огляду та позитивний висновок експертизи, проведеної фахівцями експертно-технічного центру, на відповідність технологічного транспортного засобу нормативно-правовим актам з охорони праці України (для технологічних транспортних засобів, виготовлених за межами України чи переобладнаних або самостійно зібраних).
Якщо відповідно до законодавства копії документів, зазначених в абзацах другому — шостому пункту 10 Порядку, не потребують нотаріального або іншого засвідчення, такі копії можуть бути виготовлені з оригіналів працівниками територіальних управлінь Держгірпромнагляду у порядку, встановленому Держгірпромнаглядом.
4. Відповідно до пунктів 1—7 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 № 694, реєстрація та зняття з обліку машин проводяться державними інспекціями сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах.
Нові машини, які не зареєстровані інспекціями, реєструються (тимчасово реєструються) після їх огляду державними інспекторами за місцем їх реєстрації. Місце огляду власник узгоджує з державним інспектором в Автономній Республіці Крим, області, мм. Києві, Севастополі або в районі.
Реєстрація та зняття з обліку машин здійснюються після отримання власником відповідного висновку спеціаліста з проведення обстеження машини на відповідність ідентифікаційних номерів і супровідних документів на предмет фальсифікації (далі — висновок спеціаліста) за встановленою Мінагрополітики формою.
Власники, крім суб'єктів господарювання, визначених у підпункті 5 пункту 8 цього Порядку, зобов'язані зареєструвати в інспекції машину протягом 10 діб від дня придбання, митного оформлення або виникнення інших обставин, що є підставою для реєстрації. Строк реєстрації може бути продовжений інспекцією у разі неможливості власника своєчасно її провести у зв'язку з хворобою, відрядженням чи з інших причин.
Причіпне, навісне обладнання (крім тракторних причепів і прирівняних до них машин) та інвентар, яким присвоєно ідентифікаційні номера, реєструються за бажанням власників.
Машина реєструється протягом семи днів на підставі заяви власника або уповноваженої ним особи, яка подається державному інспектору у відповідному районі, у разі, коли документи, що додаються до заяви, подані у повному обсязі.
До заяви додаються:
1) документи, що підтверджують право власності або правомірність використання машини;
2) документи, що підтверджують сплату передбачених законодавством податків, а також зборів за послуги, що надаються інспекцією;
3) копії паспорта та картки фізичної особи — платника податків про присвоєння ідентифікаційного номера Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платників (для фізичної особи);
4) документ, що посвідчує особу представника власника та його повноваження (у разі потреби);
5) свідоцтво про реєстрацію машини з відміткою про її зняття з обліку попереднім власником (якщо машина перебувала в експлуатації та була зареєстрована в інспекції чи іншому державному органі);
6) митна декларація на паперовому носії або її копія, засвідчена в установленому порядку, або електронна митна декларація, або уніфікована митна квитанція МД-1 — для машин, що ввезені на митну територію України та реєструються вперше;
7) акт про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі реєстрації машини, якій ідентифікаційний номер присвоєно відповідно до пункту 14 Порядку);
7-1) висновок спеціаліста;
7-2) сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання відповідності, видане або визнане Держспоживінспекцією або іншим акредитованим в установленому порядку органом із сертифікації, який уповноважений на провадження такої діяльності в законодавчо регульованій сфері (для машин, що вперше реєструються в Україні і підлягають сертифікації);
8) інші документи у випадках, визначених цим Порядком.
Машина реєструється за її власником як за юридичною або фізичною особою.
За фізичною особою — підприємцем машина реєструються як за фізичною особою.
Машина, що належить юридичній особі, реєструється за її місцезнаходженням, а фізичній особі — за місцем її проживання (перебування).
Машини, що використовуються та зберігаються у відокремлених підрозділах юридичної особи або на земельних ділянках, які є власністю юридичних або фізичних осіб чи надані їм у користування, зокрема в оренду, можуть реєструватися за місцезнаходженням відокремлених підрозділів або земельних ділянок. У такому разі до заяви про реєстрацію машини додаються документи, що підтверджують використання та зберігання машини у відокремленому підрозділі або право власності на земельну ділянку чи на користування нею
Відомості про машину, власника, номерний знак, серію і номер реєстраційного документа та інші дані у випадках, визначених цим Порядком, заносяться до книги реєстрації машин юридичних осіб, книги реєстрації машин фізичних осіб або книги тимчасової реєстрації машин, зразки яких затверджуються Мінагрополітики (далі — книга реєстрації), та до уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи, створеної Держсільгоспінспекцією.
5. У додатку 2 Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 № 137, наведений перелік обладнання, необхідного для проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів:
1) підйомні пристрої транспортного засобу, його складових частин та (або) оглядова канава;
2) стенд для контролю характеристик гальмових систем, а у разі, коли неможливо застосувати метод стендових випробувань через особливості конструкції транспортного засобу, — атестована ділянка дороги для дорожніх випробувань гальмових систем;
3) пристрій для визначення вагового навантаження на вісь, якщо він не є складовою стенда для контролю характеристик гальмових систем;
4) вимірювач частоти обертання колінчастого вала двигуна;
5) пристрій для вимірювання та регулювання тиску повітря в пневматичних гальмових системах та пневматичних шинах;
6) пристрої для вимірювання висоти рисунка протектора шин;
7) прилад для вимірювання кутів нахилу променів, світлорозподілу, сили світла фар;
8) пристрій для регульованого натиску на механізм управління інерційною гальмовою системою причепа;
9) багатоканальний газоаналізатор або газоаналізатори нормованих викидів у спалинах двигунів з іскровим запалюванням;
10) димомір;
11) прилад для вимірювання коефіцієнта світлопропускання стекол;
12) електронний детектор для перевірки наявності витоку газу із системи газобалонного обладнання;
13) засоби вимірювальної техніки для контролю за лінійними розмірами відповідно до застосовуваних методів контролю.
За своїми характеристиками обладнання повинно відповідати технологічним вимогам згідно з Єдиними вимогами до конструкції та технічного стану колісних транспортних засобів, що експлуатуються, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 р. № 1166, стосовно конкретних категорій, моделей транспортних засобів, на перевірку технічного стану яких суб’єкта господарювання акредитовано або атестовано.
Білет № 32
1. Періодичність проходження обов’язкового технічного контролю.
2. Державна реєстрація дорожніх транспортних засобів, що належать неповнолітнім особам.
3. Порядок допуску дорожніх транспортних засобів до поїздки за кордон.
4. Підстави для перереєстрації технологічних транспортних засобів.
5. Документи, що подаються замовником для проведення обов’язкового технічного контролю.
1. Транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані у відповідних підрозділах Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до статті 35 Закону України «Про дорожній рух».
Періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить:
для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років — кожні два роки;
для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації — щороку;
для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації — двічі на рік.
2. Відповідно до п. 23 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, транспортні засоби, які належать неповнолітнім, реєструються за ними за умови досягнення неповнолітніми 14-річного віку (крім випадків успадкування за законом) за нотаріально засвідченою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника. В обліковій картці та книзі обліку таких транспортних засобів також зазначається прізвище, ім'я та по батькові батьків (усиновлювачів) неповнолітнього або його піклувальника і ставиться відмітка про заборону зняття з обліку транспортних засобів без їх дозволу та дозволу органу опіки та піклування.
Після досягнення неповнолітнім 18-річного віку всі обмеження щодо державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів, які встановлювалися для неповнолітніх, знімаються.
3. Відповідно до пунктів 50—55 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, до поїздки за кордон допускаються транспортні засоби, на які видані реєстраційні документи відповідно до Конвенції про дорожній рух та номерні знаки, серіям яких присвоєні літери латинського алфавіту.
У разі відсутності права власності на транспортні засоби оформлення документів для поїздок за кордон здійснюється на підставі заяви власника транспортного засобу або документів, що підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортними засобами. Особам, що здійснюють поїздку за кордон, на період поїздки за їх бажанням видаються свідоцтва про реєстрацію на їх ім'я. Свідоцтво про реєстрацію, видане на ім'я власника транспортного засобу, і документи, які підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, зберігаються у відповідних підрозділах Державтоінспекції.
Видане на період поїздки за кордон свідоцтво про реєстрацію підлягає поверненню відповідному підрозділу Державтоінспекції не пізніше ніж протягом 10 днів після повернення з-за кордону.
Транспортні засоби, на яких власники виїжджають за кордон, повинні мати розпізнавальний знак України. Власники таких транспортних засобів перед виїздом зобов'язані укласти договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.
Транспортні засоби, на які згідно із законом встановлено тимчасову заборону на зняття з обліку (крім транспортних засобів, придбаних у розстрочку та зареєстрованих відповідно до пункту 25 Порядку), до поїздок закордон не допускаються.
На транспортні засоби, власники яких виїжджають за кордон на постійне місце проживання, видаються свідоцтва про реєстрацію та номерні знаки встановленого зразка. Такі транспортні засоби знімаються з обліку.
Щорічна перевірка відповідності конструкції та технічного стану транспортних засобів, що виконують міжнародні перевезення вантажів і пасажирів, вимогам резолюцій Європейської конференції міністрів транспорту, а також видача сертифікатів відповідності та Міжнародних сертифікатів технічного огляду транспортних засобів проводиться відповідно до законодавства.
4. Відповідно до п. 25 Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.01.2010 № 8, перереєстрація технологічного транспортного засобу здійснюється на підставі письмової заяви власника за зразком згідно з додатками 1 і 2, до якої додаються копії:
паспорта (для повнолітніх фізичних осіб та осіб віком від 16 до 18 років), свідоцтва про народження (для осіб віком до 16 років);
документів, що підтверджують правомірність придбання чи використання технологічного транспортного засобу, вузлів і агрегатів, які мають ідентифікаційні номери, у тому числі довідки про встановлення вузла або агрегату з обмінного чи резервного фонду суб'єкта господарювання, скріпленої його печаткою;
свідоцтва про реєстрацію технологічного транспортного засобу;
акта технічного огляду технологічного транспортного засобу;
документів, що підтверджують оплату вартості бланків, номерних знаків, виданих під час перереєстрації, та послуг за проведення технічного огляду.
Копії зазначених документів виготовляються у порядку, передбаченому абзацом 9 пункту 10 Порядку.
5. Відповідно до пунктів 10—11 Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 № 137, замовник подає виконавцю заяву про проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу за формою згідно з додатком 3.
Замовник для оформлення документів подає виконавцю особисто:
— паспорт або інший документ, що посвідчує особу (у разі подання документів уповноваженою особою така особа, крім документа, що зазначений в цьому абзаці, пред’являє виконавцю документ, що підтверджує її повноваження);
— свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.