ТЕМА 32год. ГЛІКОЗИДИ
Работа добавлена на сайт samzan.net:
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ
ЗАПОРІЗЬКОГО державнОГО МЕДИЧНОГО університетУ
Циклова комісія професійної та практичної підготовки відділення «Фармація»
лекція
з навчальної дисципліни: ФАРМАКОГНОЗІЯ
ТЕМА № 3(2год.)
ГЛІКОЗИДИ. ГЛІКОЗИДИ КАРДІОТОНІЧНОЇ ДІЇ
Для студентів відділення «Фармація»
Запоріжжя – 2012
Лекцію підготувала: Н.М. Іванкіна – викладач вищої кваліфікаційної категорії
Для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» напряму підготовки 5.12020101 «Фармація». – Запоріжжя: Медичний коледж ЗДМУ, 2012–20с.
Схвалено на засіданні циклової комісії професійної та практичної підготовки відділення «Фармація»
Протокол №2 від 25 вересня 2012 року.
ПЛАН ЛЕКЦІЇ:
1. Загальна характеристика глікозидів.
2. Загальна характеристика глікозидів кардіотонічної дії.
3. Повна характеристика ЛР:
- конвалія звичайна;
- горицвіт весняний;
- наперстянка пурпурова;
- наперстянка великоквіткова;
- наперстянка шерстиста;
- строфант Комбе;
- морозник червонуватий.
Література:
1. І.А.Бобкова, Л.В.Варлахова «Фармакогнозія» - К: Медицина, 2010,С.186-203
2.І.А.Бобкова «Фармакогнозія» Посібник з практичних занять – К: «Медицина», 2010,С.147-157
Література для поглибленого вивчення:
1.В.М.Ковальов, О.І.Павлій «Фармакогнозія з основами біохімії рослин» - Х:
«Прапор», 2000,С.423-440
Мета лекції:
Дидактична: Засвоїти загальну характеристику глікозидів та глікозидів кардіотонічної дії; повну характеристику ЛР, які містять глікозиди кардіотонічної дії.
Виховна: Виховувати професійні якості майбутнього спеціаліста, любов до природи та екологічне ставлення до навколишнього середовища.
ВСТУП
Тема даної лекції необхідна для подальшого вивчення фармакогнозії в повному курсі навчальної програми.
1. Загальна характеристика глікозидів.
Глікозиди — природні органічні сполуки, які складаються з вуглеводної та невуглеводної частин.Вуглеводну частину називають гліконом, а невуглеводну — агліконом, або геніном.
Глікозиди дуже поширені у природі. Містяться в усіх родинах рослин. Розчинені у клітинному соку всіх органів рослин. У рослині може міститись декілька видів глікозидів. Кількість їх варіює від десятих часток відсотка до 20%.
Цукри, що входять до складу глікозидів, належать до моносахаридів і мають циклічну форму. Найчастіше зустрічаються Д-глюкоза, Д-галактоза, Д-ксилоза. Цукри сприяють розчиненню глікозидів та всмоктуванню, посилючи їхню дію. Аглікони, що утворюють глікозиди, належать до різних хімічних сполук, від яких залежить фармакологічна дія та застосування. Агліконами можуть бути похідні циклопентанопергідрофенантрену, монотерпенові, тритерпенові сполуки, фенольні та ін.
В утворенні глікозидів бере участь полуацетальний гідроксил циклічної форми моносахариду, він має назву глікозидний гідроксил. Такі сполуки легко гідролізуються в кислому середовищі і стійкіші до лужного середовища.
Класифікація. Існує декілька типів класифікацій:
1. За типом зв'язку. Цукор і аглікон можуть з'єднуватись між собою через гетероатом кисню, азоту, сірки, вуглецю і відповідно називаються О-глікозидами, N-глікозидами, S-глікозидами, С- глікозидами.
2. За структурою глікону. Залишків моносахаридів може бути різна кількість, тому розрізнюють монозиди (один залишок цукру), біозиди та диглікозиди (два залишки цукру), тріозиди та триглікозиди (три залишки цукру) тощо.За назвою моносахаридів розрізнюють глікозиди, галактозиди тощо.
3. За будовою геніну.
Глікозиди поділяються на такі групи:
- аліфатичні глікозиди (наприклад, глікозиди жирних кислот);
- аліциклічні глікозиди (наприклад, похідні циклопентанопер- гідрофенантрену, тритерпенові та стероїдні сапоніни, тощо);
-ароматичні глікозиди (наприклад, антраглікозиди, фенольні глікозиди, глікозиди флавоноїдів та ін.);
-гетероциклічні глікозиди (наприклад, нуклеозиди).
Основні фізичні та хімічні властивості. Чисті глікозиди переважно кристалічні речовини, іноді рідини, розчинні у воді, спиртах, нерозчинні в ефірі, бензолі. Реакція нейтральна, усі оптично активні, гідролізуються ферментами і кислотами.
Це безбарвні речовини або мають білий, жовтий (флавоноїди), червоний, синій (антоціани, похідні антрацену) кольори. Без запаху (лише амігдалін має специфічний запах). Смак гіркий. Дають осади зі свинцевим оцтом, розчином таніну. На синтез та гідроліз глікозидів впливають ферменти, або ензими та вода. Ензимам властива специфічна дія: вони взаємодіють тільки з глікозидами, що містяться в тій самій рослині. Ензими та глікозиди наявні в різних рослинних клітинах. Під час біохімічних процесів, які відбуваються в живій рослині, ензими беруть участь у синтезі глікозидів. При відмиранні рослини втрачається напівпроникність клітинної оболонки й ензими контактують із глікозидами, зумовлюючи їх гідроліз; приєднується вода і глікозид розщеплюється на цукор та аглікон. Ензими — рослинні білки, тому за температури 60°С вони зсідаються та інактивуються. Це потрібно враховувати при заготівлі та сушінні лікарської рослинної сировини.
Реакції ідентичності поділяють на загальні та специфічні.
Загальні реакції — з реактивом Фелінга (утворюється червоний осад), реакція "срібного дзеркала"; кольорові реакції.
Специфічні реакції — на функціональні групи агліконів, наведені при вивченні глікозидів відповідно до хімічної класифікації.
Кількісне визначення глікозидів залежить від хімічної структури аглікону, тому згідно з АНД для кожної лікарської рослинної сировини розроблено індивідуальний метод аналізу.
Особливості заготівлі, сушіння та зберігання ЛРС
Під час цих процесів необхідно створювати такі умови, щоб запобігати ензиматичному гідролізу глікозидів. При розщепленні глікозидів змінюються їхні властивості, отже потрібно швидко інактивувати ферменти і видалити воду. Прискоренню дії ензимів та реакції розкладання глікозидів сприяє температура 25—30°С, тому сировину в процесі заготівлі не можна складати в купу, щоб запобігти процесу самозігрівання. Сушіння проводять негайно, за температури 50—60—70°С, розкладаючи сировину тонким шаром, періодично її перевертаючи. За цієї температури інактивуються ферменти, швидко видаляється вода. Найкраще сушити в сушарнях. При повільному сушінні сировини починається ступінчастий гідроліз первинних (нативних) глікозидів, поступово відщеплюються молекули цукрів і утворюються вторинні глікозиди, які можуть спричинювати іншу фармакологічну дію.
Зберігають сировину в прохолодному сухому місці, оскільки суха сировина гігроскопічна, а у вологій сировині ферменти можуть "прокинутись" і відновити ензиматичне розщеплення глікозидів.
У медицині широко застосовують сировину, яка містить глікозиди, вилучають глікозиди та готують лікарські препарати. Мають широкий спектр терапевтичної дії, їх використовують при серцево-судинних захворюваннях, травного каналу, як спазмолітичний, кровоспинний засіб тощо.
Дію та препарати викладено в темах відповідно до класифікації за хімічною будовою аглікону. Використовують сировину в деяких видах промисловості: легкій, харчовій, шкіряній тощо.
ВИСНОВОК
до першого питання:
Глікозиди є дуже поширеною групою хімічних сполук, які містяться в усіх родинах рослин, тому духе важливо знати їх фізико-хімічні властивості та фармакологічну дію, яку вони оказують на організм людини.
2.Загальна характеристика кардіотонічних глікозидів.
Серцеві(кардіотонічні) глікозиди — похідні циклопентанопергідрофенантрену, які вибірково діють на міокард. Це особливі, суто природні глікозиди, що мають важливе значення для медицини.
Рослини, що містять кардіостероїди, використовують із давніх часів. Вони були відомі ще давнім грекам, римлянам, єгиптянам. Народи Африки використовували рослини, що містять кардіостероїди, для виготовлення отрут для стріл і списів. Наперстянка як лікувальний засіб застосовувалася в Англії з XI ст.
Вивчення структури серцевих глікозидів розпочалося в XIX ст. У вивченні серцевих глікозидів (створенні сучасних лікарських засобів) брали участь учені України — Д.Г. Колесников, Я.І. Ходжай, В.Т. Чорнобай, М.А. Ангарська (Державний науковий центр лікарських засобів, м. Харків) та інших країн — А.Д.Турова (Інститут лікарських рослин Росії), І.Т. Кутаталадзе (Інститут фармакохімії Грузії), Н.А. Абубакіров (Інститут хімії природних речовин АН Узбекистану) та ін.
Поширення. Місце локалізації. Серцеві глікозиди виявлені у 14 родинах рослин: ранникові, жовтецеві, кутрові, конвалієві, лілійні, капустяні та ін. Такі рослини зустрічаються на всіх континентах. Глікозиди утворюються в усіх життєвих формах рослин: трав'янистих рослинах, кущах, ліанах, у надземних та підземних органах. Розчинені у клітинному сокові.
На утворення і накопичення серцевих глікозидів впливають географічний район зростання, фаза вегетації рослини, погодні умови, світло, ґрунт. Знайдено серцеві глікозиди в отруйних виділеннях шкірних залоз жаб.
Будова та класифікація.
О CH3
CH3
С R 12
11 13
17
Н 9
2 1 10 16 О
8 14 15 8
3
5 OH
OH 4 6
або
Аглікони серцевих глікозидів — похідні циклопентанопергідрофенантрену. Вони належать до природних стероїдів. Особливість їхньої будови полягає в тому, що вони мають біля С17 5-членне ненасичене лактонне кільце або 6-членне ненасичене лактонне кільце. Залежно від наявності цих кілець їх поділяють на дві групи: карденоліди — аглікони з 5-членним ненасиченим кільцем та буфадісноліди (латин. bufo — жаба) — аглікони з 6-членним ненасиченим кільцем, саме від наявності цих кілець залежить кардіотонічна дія.
Усі аглікони мають гідроксильні групи (=ОН) у положенні С3, іноді - С5, С14, С16.
У С13 завжди є метильний радикал—СН3. Якщо біля С10 є метильний радикал, то такі глікозиди містяться в сировині наперстянки і мають кумулятивний ефект, якщо біля С10 є альдегідний радикал — то карденоліди містяться в сировині строфанта не мають кумулятивного ефекту. Вуглеводна частина серцевих глікозидів складається з 1—5 моносахаридів, зв'язаних атомом кисню в положенні С3. Відомо 45 різних моносахаридів. Найпоширеніші Д-глюкоза, Д-фукоза, Д-рамноза. Такі моносахариди як Д-дигітоксоза, Д-цимароза специфічні тільки для серцевих глікозидів.
Залежно від кількості глікозидів, що приєдналися до аглюкону, розрізнюють монозиди, біозиди, триозиди, тетразиди. Специфічна дія на міокард залежить від аглікону, а моносахариди посилюють розчинність, поглинання та утримання глікозиду міокардом.
За структурною будовою аглікону кардіостероїди подібні до таких важливих природних сполук як статеві гормони, холестерин, гормони кори наднирників, жовчні кислоти, вітамін D.
Фізико-хімічпі властивості. Серцеві глікозиди — безбарвні або білі кристалічні, рідше аморфні речовини, гіркі на смак, без запаху. Малорозчинні у воді, добре розчиняються у спирті, не розчинні в ефірі, бензолі, оптично активні, деякі флуоресціюють в УФ-променях. Розчинність у воді залежить від довжини вуглеводного ланцюга: краще розчиняються ті, що мають довгий вуглеводний ланцюг, тобто декілька моносахаридів. Аглікони добре розчиняються в органічних розчинниках.
Серцеві глікозиди — нестійкі сполуки, вони легко гідролізуються за наявності ферментів, кислот і при цьому втрачають кардіотонічну активність. Під дією основ легко розщеплюються лактонні кільця і кардіотонічна дія також втрачається.
Методи виділення та аналізи. Серцеві глікозидні сполуки нестійкі, чутливі до Рh-середовища, температурних змін. Процес їх вилучення та очищення від численних супутніх сполук складається з багатьох стадій.
Спочатку сировину подрібнюють, потім знежирюють. Кардіостероїди екстрагують 70%-им етанолом, упарюють під вакуумом для згущення. Екстракт оброблюють багато разів органічними розчинниками для очищення від супутніх речовин (смол, хлорофілу). Вилучену суму глікозидів розділяють на індивідуальні глікозиди за допомогою сорбентів, методами хроматографії. Потім виявляють кардіоглікозиди колірними реакціями на стероїдне ядро, лактонне кільце, вуглеводи:
1.Реакції на стероїдне ядро:
а) реакція Лібермана—Бурхарда. Готують спиртово-водний екстракт глікозидів, випарюють, додають оцтовий ангідрид та концентровану сульфатну кислоту. На межі двох шарів утворюється коричневе кільце, а верхній шар стає зеленим, потім коричневим;
б) реакція Розенгейма. З розчином трихлороцтової кислоти в метанолі з'являється синє або синьо-зелене забарвлення.
2.Реакції на лактонне кільце:
а) реакція Легаля. З розчинами натрію нітропрусиду та натрію гідроксиду екстраговані кардіоглікозиди дають червоне забарвлення, яке швидко зникає;
б) реакція Раймонда. До екстрагованих глікозидів додають розчини М-динітробензолу та калію гідроксиду. З'являється фіолетове забарвлення.
3.Реакція на вуглеводи:
а) реакція з реактивом Фелінга. До екстракту додають розчин хлоридної кислоти, нагрівають, глікозиди гідролізуються. Додають реактив Фелінга, з'являється цегляно-червоний осад;
б) реакція Келлера—Кіліані. З нітрофенілгідрозином і основою дезоксицукру дають синє забарвлення.
При якісному аналізі використовують також метод хроматографії.
Кількісний аналіз. При стандартизації сировини, яка містить серцеві глікозиди, використовують біологічний та фізико-хімічні методи аналізу. При біологічній стандартизації визначають біологічну активність сировини і виражають її в одиницях дії на жабах (ЖОД), кішках (КОД), голубах (ГОД). Одна одиниця дії — це найменша доза препарату, витяжки з сировини, яка зупиняє серце тварини у фазу систоли протягом години. Тварини мають бути здоровими, відповідної ваги. Біологічний метод стандартизації використовують при аналізі сировини та препаратів наперстянок: пурпурової, шерстистої, горицвіту весняного, конвалії травневої, строфанту.
Фізико-хімічні методи аналізу. Для визначення серцевих глікозидів у сировині застосовують титрометричний метод, полярографічний метод, методи спектрофотометрії та колориметрії. Деякі фізико-хімічні методи комбінують.
Особливості заготівлі, сушіння та зберігання ЛРС.
При заготівлі сировини враховують фазу розвитку рослини, тобто період найбільшого вмісту кардіостероїдів. Обов'язково дотримуватись охоронних заходів. Збирати в суху сонячну погоду, швидко відправляти на сушку.
Серцеві глікозиди — нестійкі сполуки, швидко гідролізуються, розщеплюючись на цукор і утворюючи вторинні глікозиди. Натуральні (нативні) глікозиди діють у 5—6 разів сильніше, ніж аглікони. Щоб зберегти глікозиди, сушіння сировини повинно розпочинатись не пізніше ніж за дві години після заготівлі.
Сушити треба швидко, тонким шаром, за температури 55—60°С. Цієї температури достатньо, аби швидко випаровувалась вода та інактивувалися ферменти, які зумовлюють гідроліз.
Нові дослідження довели, що при повільному сушінні трави горицвіту весняного, листків наперстянки шерстистої збільшується вміст нативних глікозидів.
Зберігають сировину в сухому, прохолодному, без прямих сонячних променів місці, окремо від іншої сировини. Сировину зберігають за списком Б, насіння строфану — за списком А. Чисті глікозиди зберігають за списком А.
Щорічно сировину контролюють на вміст глікозидів і зазначають на етикетці дату аналізу та біологічну активність сировини в одиницях дії.
Фармакологічна дія та застосування. Серцеві глікозиди вибірково діють на міокард. У терапевтичних дозах тонізують роботу міокарда, у надмірних — пригнічують і можуть спричинювати зупинення серця. Між собою кардіоглікозиди різняться за швидкістю, силою і тривалістю дії на серце: посилюють його скорочення (систолу), подовжують діастолу, при цьому зникає аритмія. Препарати застосовують при хронічній серцевій недостатності за призначенням лікаря. Вилучають чисті глікозиди, готують галенові та новогаленові препарати.
ВИСНОВОК
до другого питання:
Серцеві глікозиди за фізико-хімічними властивостями є дуже нестійкими речовинами, тому важливо знати методи їх добування з ЛРС, реакції ідентифікації, способи заготівлі, сушіння та зберігання такої ЛРС та препаратів з неї; знати фармакологічну дію на організм людини.
3. Повна характеристика ЛР:
- конвалія звичайна (травнева)
Квітки конвалії — Flоrеs Соnvаllаrіае
Листя конвалії — Fоlіа Сопvallаrіае
Трава конвалії — Неrbа Соnvаllаrіае
Конвалія звичайна — Сопvаllаrіа таjаlis
Родина конвалієві — Соnvаllаrіасеае
Народні назви: маївка, ландишник, лісовий язик.
Російська назва: ландыш майский.
Опис рослини. Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 15—20 см, з довгим повзучим кореневищем. Від кореневища відходить 2, рідко 3, великих видовжено-еліптичних листки. Між листками на тригранному квітконосі розміщена проста однобока китиця дзвоникоподібних білих квіток на квітконіжках. Квітки мають сильний приємний запах. Рослина цвіте повторно з перервою в кілька років. Плоди — кулясті оранжево-червоні ягоди. Рослина отруйна. Цвіте у квітні—червні, плодоносить у серпні—вересні.
Поширення та місце зростання. Лісові та лісостепові зони України. Утворює зарості у хвойних, хвойно-листяних та широколистяних лісах. Любить тінисті вологі місця.
Правила заготівлі. Охоронні заходи. Квітки і траву збирають на початку, а.листки до початку цвітіння. Від фази розвитку рослини залежить якість сировини. Збирають у суху, сонячну погоду, після 11-ї години дня, коли обсохне роса. Зрізають ножицями на висоті 3—5 см від ґрунту, а суцвіття — нижче від останньої квітки на 3 см. Заборонено при заготівлі витягувати рослини з ґрунту. На кожний 1м2 залишати 1—2 розвинені рослини. Повторна заготівля можлива через 3—4 роки. В Україні існують заказники, де заготівля конвалії заборонена.
Первинне оброблення. Сушіння сировини. Видаляють пожовклі листки, відцвілі китиці. Сушать швидко, одразу після заготівлі, у сушарнях за температури 50—60°С. На горищах, під залізним дахом, розкладають тонким шаром у 1—2 рослини, періодично перегортаючи. При повільній сушці сировина жовкне.
Опис сировини. Трава — це суміш цільних, зрідка поламаних листків, суцвіть із квітконосами та окремих квіток. Листки еліптичні або ланцетоподібні, загострені, на верхівці тонкі, трохи блискучі, краї цілі, жилкування дугове. Суцвіття—однобока китиця на ребристому квітконосі. Квітки з віночкоподібною, дзвоникуватою оцвітиною. Листки завдовжки 20 см, завширшки до 8 см. Суцвіття завдовжки до 20 см, завтовшки 1,5 см. Колір листків зелений, рідко бурувато-зелений, квітки жовтуваті. Запах слабкий. Смак не визначається. Список Б.
Біологічна активність трави — 120 ЖОД. Біологічна активність листків — 90 ЖОД. Біологічна активність квіток 200 ЖОД. Термін зберігання трави та листків — 2 роки, квіток — 1 рік. Активність трави та листків контролюється щорічно, квіток — кожні 6 міс.
Діагностичні мікроскопічні ознаки листка. При розгляді листка з поверхні з обох боків видно клітини епідермісу з прямими стінками, витягнутими вздовж вісі листка. Продихи у вигляді двох півмісячних клітин між 4 (рідко 5) клітинами епідермісу. Кальцію оксалат у вигляді великих голчастих кристалів та пучків рафід. Під верхнім епідермісом клітини палісадної тканини витягнуті по ширині листка, "лежача" палісадна тканина. Клітини губчастої тканини розгалужені, витягнуті по ширині листка.
Відмінні ознаки неприпустимих домішок до конвалії звичайної.
Купина багатоквіткова. Стебла з листками у 2 ряди, круглі. Листки коротко черешкові, яйцеподібно-довгасті, знизу сизувато-зелені від воскового нальоту, зверху - матові. Квітки по 2 – 5 у пазухах листків на тонких квітконіжках, оцвітина зеленувато-біла, квітконіжки голі.
Купина широколиста. Стебла з листками у 2 ряди, зверху опушені. Листки короткочерешкові, яйцеподібно-довгасті, знизу густо-повстисті по жилках. Квітки поодинокі або пазушні, по 2 – 4, оцвітина зеленувато-біла, квітконіжки опушені.
Купина лікарська. Стебла з листками у два ряди, в нижній частині тригранні, голі. Листки напівстеблоохоплювальні довгастоеліптичні, знизу сірувато-зелені, жилкування дугове. Квітки по 1 – 2 в пазухах листків, оцвітина зеленувато-біла, квітконіжки голі.
Грушанка крупнолиста. Стебла знизу гострогранисті, з листками. Листки прикореневі – довго черешкові, вічнозелені, шкірясті, круглі, трохи зубчасті, стеблові – довгасті, жилкування перисте. Квітки у багатосторонній волоті, широко кільчасті, блідо-рожеві.
Хімічний склад сировини. Містить близько 20 карденолідів, флавоноїди, терпеноїди, стероїдні сапоніни, кумарини. Головні серцеві глікозиди — це конвалозид, конвалотоксин, конвалотоксол.
Фармакологічна дія та застосування. Кардіотонічний засіб. Препарати посилюють серцеві скорочення, уповільнюють ритм серця; збільшують сечовиділення, знімають біль, набряки, синюшність.
Лікарські форми та препарати. Настойка, сухий екстракт; краплі (настойка конвалії з настойкою валеріани, адонізидом; настойка конвалії з настойкою кропиви собачої; настойка конвалії з настойкою красавки та ментолом); 0,6%-й розчин «Корглікон» в ампулах препарат з конвалії далекосхідної – «Конвафлавін» використовується як жовчогінний засіб.
- горицвіт весняний
Трава горицвіту весняного — Неrbа Аdопіdis vеrnаlіs
Горицвіт весняний — Adопіs vеrnаlіs
Родина жовтецеві — Rапипсиlасеае
Народні назви: жовтоцвіт весняний, стародубка.
Російські назви: адонис весенний, горицвет весенний.
Опис рослини. Багаторічна трав'яниста рослина з темно-бурим коротким кореневищем та численними коренями. Стебел декілька, прямостоячих, розгалужених у верхній частині, а знизу вкритих лускоподібними бурими листочками. Листки сидячі, пальчасгорозсічені на вузькі, завширшки до 1 мм, частки. Квітки поодинокі, на кінцях пагонів яскраво-жовті, 2—7 см у діаметрі. Плід — сірувато-зелений багатогорішок. Окремі сім'янки мають гачкуватий носик. На початку цвітіння рослина має висоту 10—15 см, а пізніше — 30—40 см. Цвіте у квітні—травні, плодоносить у червні—липні.
Поширення та місце зростання. Зустрічається у степових та лісостепових районах України, у Криму. Росте на чорноземних ґрунтах групами, не утворюючи великих заростей.
Правила заготівлі. Охоронні заходи. Траву обережно зрізають ножем (ножицями) з початку цвітіння до осипання плодів, на висоті 7—10 см від ґрунту. Стежать, щоб при цьому не пошкодити кореневища. Заготівлю проводять під контролем.
Первинне оброблення. Сушіння сировини. Відрізають частини стебел з бурими лускоподібними листочками. Сушать тонким шаром в сушарнях за температури 50—60°С або на горищах, під залізним дахом, з хорошою вентиляцією, розкладаючи шаром у 3—4 см, часто перемішуючи. При швидкому сушінні зберігаються глікозиди.
Опис сировини. Цільні або частково подрібнені стебла з квітками або без них, зрідка з бутонами або плодами. Стебла без нижніх бурих лускоподібних листків. Листки почергові, сидячі, пальчасторозсічені на 5 часток; частки листків лінійні, загострені. Квітки поодинокі на верхівці стебел, правильні з численними тичинками і маточками. Плід овальний, складається з численних сухих горішків, які сидять на циліндричному квітколожі. Стебла завдовжки 10—35 см, листки — 0,5— 2 см, квітки діаметром близько 3,5 см. Колір стебел та листків зелений, квіток — золотисто-жовтий, плодів — сірувато-зелений. Запах слабкий. Смак не визначається. Список Б. Біологічна активність 1 г трави — 50—66 ЖОД; контролюється щорічно.
Хімічний склад сировини. Містяться серцеві глікозиди адонітоксин, цимарин, К-строфантин-β флавоноїди, сапоніни, вітамін С, каротиноїди, вуглеводи, мікроелементи.
Фармакологічна дія. Кардіотонічний засіб, справляє заспокійливу дію на центральну нервову систему. Не має кумулятивного ефекту.
Лікарські форми та засоби. Трава для виготовлення настою та мікстури Бехтерева, екстракт трави горицвіту сухий, таблетки "Адоніс-бром", новогаленовий препарат "Адонізид" у краплях і в таблетках. Комплексний препарат кардіовален, який застосовують при ревматичних пороках серця, стенокардії, кардіосклерозі. Трава входить до збору Здренка.
- наперстянка пурпурова
Листя наперстянки пурпурової — Fоlіа Digitalis риrриrеае
Наперстянка пурпурова — Dіgіtаlіs риrриrеа.
Родина ранникові — Sсrорhиlаrіасеае
Народні назви: наперсток, напальники, наперстниця, наперсточна трава.
Російська назва: наперстянка пурпурная.
Опис рослини. Дворічна трав'яниста рослина заввишки до 120 см, з мичкуватими коренями. Стебла не розгалужені. Прикореневі листки з крилатими черешками, зібрані в розетку. Стеблові листки почергові, сидячі. Квітки великі, завдовжки до 5 см, зібрані в однобічне гроно — віночок наперсткоподібний, зовні пурпуровий, а всередині фіолетовий або білий з пурпуровими плямами. Плоди — багатонасінні двогнізді коробочки. Цвіте в червні—липні, насіння дозріває у липні—серпні.
Поширення та місце зростання. В Україні культивується. Дико росте в Африці, Центральній та Західній Європі на гірських, лісових схилах.
Правила заготівлі. Охоронні заходи. Збирають листки на плантаціях першого року в кінці літа, коли листки повністю розвинулись, досягли розміру не менше 15 см. На плантаціях другого року листки збирають в міру виростання 2—3 рази за літо, починаючи від фази цвітіння до визрівання плодів. Розеткові листки збирають без черешків, оскільки вони містять мало глікозидів і довго сохнуть. Листки однорідних рослин зрізують ножем обережно, щоб не пошкодити корені.
Первинне оброблення. Сушіння. Сушать сировину негайно в сушарнях за температури 55—60°С, тонким шаром. Досушують за температури 40°С. У сухої сировини черешки ламкі. Після сушіння відбирають пожовклі та бурі листки.
Опис сировини. Листки видовжено-яйцеподібні, або яйцеподібно-ланцетоподібної форми з городчастим краєм. Прикореневі листки з крилатими черешками, а стеблові — короткочерешкові або без черешка. Усі листки зісподу з характерною сіткою дрібних жилок, зморшкуваті, опушені, завдовжки 10—30 см, завширшки до 11 см. Колір зверху темно-зелений, знизу — сірувато-зелений. Запах слабкий. Смак не визначається. Сировина отруйна. Список Б. Термін зберігання — до 2 років.
Діагностичні мікроскопічні ознаки листка. Клітини епідермісу зі звивистими стінками. Продихи переважно з нижнього боку, навколо них 6—7 клітин епідермісу. Волоски прості та головчасті, більше з нижнього боку. Прості волоски багатоклітинні, кутікула ніжнобородавчаста. Стінки клітин волосків тонкі, часто зближені або спалися. Головчасті волоски з двоклітинною головкою на одноклітинній ніжці та одноклітинною головкою на багатоклітинній ніжці.
Хімічний склад сировини. Містить понад 50 кардіоглікозидів та їхніх агліконів. Головним глікозидом є пурпуреаглікозид А, пурпуреаглікозид В, глюкогіталотоксин. Пурпуреаглікозид А містить три залишки дігітоксози та один глюкози. Крім того, у листках наявні флавоноїди, стероїдні сапоніни, ароматичні кислоти. Біологічна активність 1 г сировини — 50—66 ЖОД. Контролюється щорічно.
Фармакологічна дія. Застосування. Кардіотонічний засіб. Використовують при всіх ступенях хронічної серцевої недостатності різного походження.
Лікарські форми та препарати: настій, розчин для ін'єкцій, таблетки; «Гітоксин», «Дигітоксин», «Кордигіт» у таблетках. Діють препарати через 30—60 хв, дія довготривала, до 24 год. Усі препарати наперстянки мають кумулятивний ефект. Використовують за призначенням лікаря, враховуючи індивідуальні особливості хворого. Між курсами лікування роблять перерви. Список Б.
- наперстянка великоквіткова
Листя наперстянки великоквіткової — Fоlіа Digitalis grапdіflоrаe
Наперстянка великоквіткова — Digitalis grапdіflоrа
Родина ранникові — Sсrорhиlаrіасеае
Народні назви: наперсник, жовті дзвіночки.
Російські назви: наперстянка крупноцветковая.
Опис рослини. Багаторічна трав'яниста рослина, заввишки 80 см. Прикореневі та стеблові листки ланцетоподібні або видовжено-яйцеподібні. Віночок жовтого кольору, всередині з буруватими жилками. Квітки пониклі, наперсткоподібні, утворюють рідке однобічне гроно. Плоди — багатонасінні коробочки. Цвіте у червні—липні, насіння дозріває у липні—серпні.
Поширення та місце зростання. Дико росте в Прикарпатті, Закарпатській області, зустрічається на Поліссі. Любить селитися серед кущів, у рідких лісах, на лісових галявинах, лісових вирубках. Запаси сировини великі, але перевагу віддають культивованим видам наперстянок.
Правила заготівлі. Охоронні заходи. Обривають вручну листки з рослин першого року життя у серпні—вересні, а другого і наступних років — перед цвітінням у червні— липні. Стежать, щоб не пошкодити корені і не вирвати рослину. Складають у кошики, не трамбуючи.
Первинне оброблення. Сушіння. Відокремлюють інші частини рослини, бутони. Сушать у сушарнях за температури 55—60°С або під залізним дахом на горищі з доброю вентиляцією. Розкладають сировину тонким шаром у 2—3 см, часто перемішують. Після сушіння відбирають листки, які змінили колір.
Опис сировини. Листки видовжено-ланцетоподібні. Краї нерівномірно-гостропилчасті, рідко зубчасті. Прикореневі та нижні стеблові листки до основи звужуються та переходять у крилатий черешок. Жилкування перисте. Завдовжки до 30 см, завширшки до 6 см, колір з обох боків зелений. Запах слабкий. Смак не визначається. Сировина отруйна! Список Б. Термін зберігання — до 2 років із щорічним контролем.
Діагностичні мікроскопічні ознаки листка. Клітини верхнього епідермісу з прямими стінками або трохи звивистими. Клітини нижнього епідермісу більше звивисті. Продихи з нижнього боку численні, з верхнього — рідкі, навколо 3—6 клітин епідермісу. Волоски прості та головчасті, розміщені вздовж великих жилок зісподу листка. Прості волоски великі — 2—8-клітинні з ніжнобородавчастою поверхнею. У деяких волосків стінки клітин спалися. Головчасті волоски з двоклітинною головкою (іноді одноклітинною) на одноклітинній або двоклітинній ніжці
Хімічний склад сировини. Містить пурпуреаглікозиди А та В, ланатозиди А, В, С, вторинні глікозиди, дигітоксин, дигоксин. Крім того, сапоніни, флавоноїди, іридоїди. Біологічна активність 1 г сировини — 50—66 ЖОД. Контролюється щорічно.
Фармакологічна дія та застосування. Кардіотонічний засіб (список Б). Використовують при хронічній серцевій недостатності, порушеннях ритму серця. Запропоновано як замінник наперстянки пурпурової. Має кумулятивний ефект.
- наперстянка шерстиста
Листя наперстянки шерстистої — Fоlіа Digitalis lапаtае
Наперстянка шерстиста — Digitalis Іапаtа
Родина ранникові — Sсrорhиlаrіасеае
Російська назва: наперстянка шерстистая.
Опис рослини. Багаторічна трав'яниста рослина. Стебло поодиноке, рівномірно вкрите листками. Нижні листки видовженояйцеподібні, верхні сидячі ланцетоподібні, голі. Квіткова китиця густа, довга. Віночок бурувато-жовтий з ліловими жилками. Вісь суцвіття, приквітники, чашечка опушені, тому назва "шерстиста".
Поширення та місце зростання. Дико, зрідка зустрічається у Закарпатті. Для заготівлі сировини в Україні культивується.
Правша заготівлі. На першому році життя збирають розвинені розеткові листки; на другому — листки збирають до цвітіння, оскільки вміст глікозидів у цей період максимальний.
Сушіння сировини. Сушать у сушарнях, швидко за температури 55—60°С, тонким шаром або повільно за температури 20°С. Після сушіння відбирають листки, що втратили колір. Термін зберігання — до 2 років із щорічним контролем.
Опис сировини. Листки ланцетоподібні або видовжено-ланцетоподібні, цілокраї, іноді дрібнозубчасті, завдовжки 6—12 см, завширшки 1,5—3,5 см. Колір зелений, зісподу світліший, запах слабкий. Смак не визначається. Сировина отруйна!
Хімічний склад сировини. Містить понад 40 глікозидів кардіотонічної дії. Головні первинні глікозиди — ланатозиди А, В, С, Д і Е. Крім того, є стероїдні сапоніни та флавоноїди. Біологічна активність сировини - 100 ЖОД.
Фармакологічна дія та застосування. Кардіотонічний засіб. Порівняно з іншими наперстянками має меншу кумулятивну властивість, швидку дію.
Лікарські форми та засоби. Готують таблетки і розчини для ін'єкцій. «Дигітоксин», «Дигоксин» (список А), «Лантозид», «Ланатозид С», «Ланікор», «Целанід».
- строфант Комбе
Насіння строфанту — Sеmіпа Strорhапthi
Строфант Комбе — Strорhапthus Kотbе
Родина кутрові — Аросупасеае
Російська назва: строфант Комбе.
Опис рослини. Багаторічна ліана із супротивними овальними листками, з загостреною верхівкою. Квітки в півзонтиках; віночок зовні білий, усередині жовтий, п'ятипелюстковий; пелюстки витягнуті у довгі шнуроподібні та перекручені кінці. Плід — збірна листянка, складається з двох веретеноподібних часток, які розходяться горизонтально. Разом вони досягають довжини до 1 м, містять численне насіння.
Насіння з одного боку округле з борідкою волосків, а з другого — має довгу вісь із великою летючкою шовковистих волосків.
Поширення та місце зростання. Росте у Східній Африці у вологих тропічних лісах уздовж р. Замбезі. Там культивується.
Правила заготівлі. Збирають стиглі плоди, вилучають насіння. Використовують насіння строфанту щетинистого та сторофанту привабливого. Рослина отруйна.
Опис сировини. Насіння поздовжньовитягнуте, сплюснуте, з одного боку округле, з протилежного — загострене. Летючка та борідка зчищені. Довжина насіння — 12—18 мм, ширина 3—5 мм. Поверхня вкрита шовковистими волосками. Колір зеленувато-сірий, сріблясто-зеленуватий. Запах відсутній. Смак не визначається.
Хімічний склад сировини. Містить кардіоглікозиди. Головним первинним глікозидом строфанту комбе є К-строфантозид, він складається з аглікону строфантидину та цукрів цимарози, β-глюкози, α-глюкози. При відщепленні α-глюкози утворюється вторинний глікозид К-строфантин-β Вторинні глікозиди називають за видовою назвою рослини: строфантин К, строфантин Н, строфантин G.
Фармакологічна дія та застосування. Кардіотонічний засіб, не має кумулятивного ефекту, перевершує всі інші глікозиди за швидкістю та силою дії. Використовують при гострій серцевій недостатності 0,1%-й розчин строфантину К в ампулах по 1 мл.(Список А)
Строфантин G (строфант привабливий) використовують при стандартизації сировини та препаратів. Сировину та препарати зберігають за списком А.
- морозник червонуватий
Кореневища з коренями морозника — Rhіzотаtа сит rаdiсіbus Неllеbоrі
Морозник кавказький — Неllеbоrиs саисаsісиs
Морозник червонуватий — Неllеbоrиs риrриrаsсепs
Родина жовтецеві — Rапипсиlасеае
Народна назва: шпина.
Російські назви: морозник кавказский, морозник красноватый.
Опис рослини. Обидва види — багаторічні вічнозелені трав'янисті рослини до 30 см заввишки. У морозника кавказького листки пальчасторозсічені на 5—11 ланцетоподібних сегментів. Квітки забарвлені в кармінно-червоний колір або всередині білі з червоними плямами, або зеленувато-жовто-коричневі. У морозника червонуватого листки пальчасторозсічені на 5—7 сегментів. Квітки всередині зеленувато-фіолетові, зовні бурувато-фіолетові з темними жилками. Плід — збірна листянка. Рослина отруйна!
Поширення та місце зростання. Морозник кавказький росте на схилах гір, уздовж річок Західного Кавказу. Морозник червонуватий — у листяних лісах Західної України.
Правила заготівлі. Охоронні заходи. Викопують кореневища з коренями після висипання насіння. Очищують від землі, миють. Товсті кореневища розрізають ножем.
Первинне оброблення. Сушіння. Відокремлюють ножем залишки надземних частин, гнилі корені. Сушать за температури 45°С, розкладаючи шаром у 5—7 см, періодично перегортаючи.
Опис сировини. Кореневища багатоголові з прямими ламкими коренями, завдовжки 3—8 см, завтовшки 8—12 мм. Корені ламкі, завдовжки до 20 см, завтовпжи 1—2 мм. Колір зовні темно-бурий, на зламі рожевий з кільцем провідних пучків. Запах специфічний, неприємний. Смак не визначається. Рослина отруйна.
Хімічний склад сировини. Містить глікозиди кардіотонічної дії: корельборин-К, корельборин-П. Вони належать до буфадієнолідів. Біологічна активність 1 г сировини — 280 ЖОД. Контролюється щорічно.
Фармакологічна дія та застосування. Призначають при хронічних серцевих захворюваннях. Має кумулятивний ефект.
ВИСНОВОК
до третього питання:
Повна характеристика ЛР, які містять кардіотонічні глікозиди, дає можливість правильно: визначити відповідність ЛРС, провести заготівлю, сушіння та ідентифікацію ЛРС; зберігати ЛРС та лікарські засоби згідно вимогам ДФ ХІ.
ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК:
В сучасній медицині використовується велика кількість лікарських засобів тапрепаратів з ЛРС, яка містить кардіотонічні глікозиди. Майбутньому спеціалісту необхідно знати повну характеристику серцевих глікозидів і повну характеристику ЛР, які містять кардіотонічні глікозиди, щоб надавати кваліфіковану інформацію хворим про застосування їх в медицині
2. мес 36 20 62 03 мес
3. Тема урока- Семибоярщина
4. І. Загальна характеристика діяльності назва базового підприємства 35 стор Історія розвитку підприємс
5. Тематика курсовых работ по гражданскому процессуальному праву
6. ЧЕЛЯБИНСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ПЕДАГОГИЧЕСКИЙ УНИВЕРСИТЕТ Профессиональнопедагогический университет
7. Общая характеристика государственной и региональной социальной политики в отношении семьи [0
8. Сущность и признаки права
9. Конспект лекций СанктПетербург 2011 Допущено редакционноиздательским
10. а 4 отдыхаем ДЕНЬ 1
11. Основания лишения родительских прав
12. 2014 945 ~ 10
13. Варианты периодизации истории Беларуси
14. лекция 2 Виды корпораций их классификация Три модели управления акционерными обществами развитых рынков к
15. Сатирическое изображение нравов поместного дворянства в комедии Д.И. Фонвизина Недоросль.html
16. Рассмотрено Согласовано
17. Артикуляционная характеристика гласных звуков в русском и английском языке
18. реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук Київ 2002
19. Міжнародний контракт
20. Поведение противника подсказывает План операции Сегодня чиновник на любую жалобу всегда отвечает отписк