Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
18
Тема 2. Шкільна документація вчителя початкових класів (2 год.).
План
1. Ведення учнівських зошитів.
2. Ведення класного журналу.
3. Ведення журналу групи продовженого дня.
4. Складання плану виховної роботи.
5. Календарне планування.
6. Ведення особової справи учня.
7. Складання психолого-педагогічної характеристики класу.
Практичне заняття № 1 (2 год). Складання банку документів вчителя початкових класів.
Самостійна робота студентів:
Хід лекції
Для забезпечення високої грамотності і загальної культури учнів необхідно дотримуватися визначених правил і рекомендацій щодо ведення учнівських зошитів.
Функції учнівських зошитів різноманітні. Виконання письмових завдань, зокрема списування, вправ відтворювального і творчого характеру тощо сприяє когнітивному розвитку учня, пізнанню закономірностей певної галузі, засвоєнню програмового матеріалу.
Зошит відображає не лише знання і вміння учнів, а й працю вчителя. Для навчальної роботи необхідно використовувати зошити лише вітчизняного виробництва, оскільки вони відповідають чинним в Україні стандартам.
У 2 – 4 класах для навчальних класних і домашніх завдань з української мови та інших мов, математики учні ведуть по два зошити (для періодичної заміни їх під час перевірки вчителем).
Для перевірних робіт з мов і математики слід використовувати окремий зошит, у якому учні також аналізують помилки роботи.
З метою формування окремих функціональних навичок письма дозволяється в межах граничного навантаження використовувати додаткові зошити.
З української (російської) мови, математики, ознайомлення з навколишнім світом та природознавства, з курсу «Я і Україна» у 1 – 4 класах можна використовувати додаткові зошити з друкованою основою, що разом з підручником становлять єдиний навчальний комплект.
Учнівський зошит не є державним документом. Тому в 1 та 2 класах зошити підписує вчитель, у 3 – 4 класах – це роблять учні за зразком , написаним учителем на дошці, наприклад:
Зошит Зошит
з української мови для контрольних робіт
учня 1 – А класу з української мови
Богуславської ЗОШ І-ІІІ ст № 3 учениці 4 – А класу
Яковенка Олександра Богуславської ЗОШ І-ІІІ ст № 3
Скиби Антоніни
У письмовій роботі з мови, математики треба зазначати дату виконання роботи, яка це робота, (класна чи домашня), вид завдання (вправа, диктант, твір, переказ, творча робота, задача тощо), заголовок зв»язного тексту (переказу, розповіді тощо).
Відповідно до 4-го видання Українського правопису (Український правопис. – 4 – те видання. – К.: Наукова думка, 1993 р. – с. 127) в кінці заголовків крапка не ставиться.
Наприклад:
9 грудня 12 листопада
Класна робота Домашня робота
Вправа Задача
Дату, назву роботи та її вид ( вправа, словниковий диктант тощо) учні записують, починаючи з 2 класу початкової школи. У 4 класі дату виконання роботи з мов записують словами, з математики – на розсуд учителя.
У зошитах для контрольних робіт, що виконуються в класі, учні пишуть дату, вид завдання і заголовок тексту. Запис учнями виду роботи (словниковий, попереджувальний диктант) здійснюється за вказівкою вчителя (за функціональною потребою).
Наприклад:
9 грудня 12 листопада
Диктант Математичний диктант
Зима
Під час виконання письмової роботи учні повинні дотримуватися абзаців.
Необхідно стежити, щоб учні дотримувалися однакових інтервалів між словами, дописували кожен рядок до кінця, орієнтуючись на правила переносу, не виходячи за межі рядка.
Якщо потрібно виправити помилку, учень має закреслити неправильно записану літеру чи цифру навскіс (справа наліво) і замість неї зверху написати потрібну літеру чи цифру. Якщо треба замінити слово, словосполучення, речення чи приклад у ході виконання роботи, то те, що підлягає заміні, слід закреслити тонкою горизонтальною лінією, а не брати в дужки, оскільки дужки є пунктуаційним знаком, і далі записати правильно. Виправлення (закреслення та поновлення) написаного робити ручкою, а не олівцем.
У період навчання грамоти учні 1 класу виконують навчальні завдання в зошиті з друкованою основою (зошити для письма і розвитку мовлення), де подано зразки написання літер, їх поєднань, окремих слів і речень, а також вправи на розвиток мислення і мовлення школярів.
Щоб навчити першокласників орієнтуватися у розлініюванні зошита та для виконання індивідуальних, диференційованих вправ і завдань, починаючи з листопада (січня), можна паралельно практикувати виконання окремих завдань у шкільних зошитах з таким самим розлініюванням.
Для виконання різноманітних завдань, пов’язаних з мовним аналізом (креслення схем речень, звуко - складової структури слів, друкування тощо), першокласники ведуть окремий зошит у клітинку з графічною сіткою № 5.
У 2 – 4 класах на уроках української та російської мов паралельно із звичайним зошитом з друкованою основою (один із зошитів), рекомендовані Міністерством освіти і науки України.
Зошит з друкованою основою використовують як на уроці, так і для виконання домашніх завдань. Після опрацювання теми за підручником зошит з друкованою основою перевіряють, виконання завдання оцінюють.
У 3 класі на уроках української (російської) мови та іноземної мов протягом усього семестру учні продовжують писати в зошитах у дві лінії з контрольними похилими (зошит з графічною сіткою № 1). У ІІ семестрі краще підготовлені учні поступово переходять на письмо в зошитах в одну лінію. Повний перехід усього класу на письмо в одну лінію може бути закінчений наприкінці 3 класу або в І семестрі 4 класу. Висота малих літер становить близько 4,0 мм.
У період навчання грамоти (в 1 класі) дату виконання завдань, слова Класна робота учні не пишуть. У цей період між завданнями класних робіт учні залишають по два робочі рядки для записів чи поміток учителя.
Записи на новій сторінці зошита учні починають робити з першого рядка. Початок запису тексту і його заголовок виконують на одній сторінці. Якщо залишаються вільні рядки на сторінці, то їх використовують для виконання інших завдань на розсуд учителя.
Між датою і назвою роботи (класна, домашня), між назвою та видом роботи, а також між видом роботи та заголовком рядок не пропускають.
Між кінцевим рядком тексту однієї письмової роботи і початком наступної слід пропускати два робочих рядки (для відокремлення однієї роботи від іншої та для виставляння оцінки).
Навчальні вправи чи інші письмові завдання з математики учні виконують у зошитах у клітинку.
У 1 класі дату виконання робіт учні не записують.
Дaтy, назву роботи та її вид (задача, математичний диктант тощо) учні записують, починаючи з 2 класу (назву виду завдання учні записують за функціональною потребою - на розсуд учителя).
Запис дати і виду роботи розміщують посередині робочого рядка, наприклад:
8 листопада
Класна робота
Задача 231
У той період (див. вище), коли учні не записують дату виконання роботи, між кінцевим рядком тексту однієї письмової роботи та початком наступної пропускають чотири клітинки для зауважень, поміток учителя.
Запис математичних завдань слід розпочинати на другій повній клітинці зверху та другій клітинці від поля чи згину сторінки зошита.
Між записами дати, назви роботи та ії виду у зошитах з математики
пропускають одну клітинку.
Між кінцевим рядком завдання однієї письмової роботи і початком
наступної в зошитах з математики слід пропускати чотири клітинки. Цифри і літери пишуть у клітинці зошита похило. Кожну цифру, знак і літеру записують в окремій клітинці.
У 1-4 класах пропонується писати цифри висотою в одну клітинку, у 1-2 класах писати малі літери висотою в одну клітинку, а в 3-4 класах - 2/3 клітинки. Великі літери в усіх класах пишуть заввишки в півтори клітинки.
Математичні вирази можна розміщувати в рядку або в стовпчик. Між виразами відстань добирають довільно, але з дотриманням симетрії та економії паперу.
У 1 класі розв'язання задачі учні записують у вигляді виразу. Допускаються різні форми запису розв'язання задачі:
2 + З = 5 (ящ. ) або 2 ящ. + З ящ. = 5 ящ.
Для полегшення пошуків способів розв'язання задачі пропонується записувати текст задачі коротко, використовуючи різноманітні форми: малюнок, схему, таблицю, графічні умовні позначення, орієнтуючись на істотні опорні слова тексту.
Добір форми скороченого запису задачі здійснює учень самостійно.
Незначні відхилення у записі короткої умови не повинні впливати на оцінювання.
Найменування одиниць величини пишуть повністю у запитанні задачі, після словесного запису числа, наприклад:
В одному кошику 12 кг яблук, в іншому - 15 кг. Скільки кілограмів яблук у двох кошиках?
Після чисел найменування пишуть скорочено:
• без крапки: 2 мм, 3 см, 4 дм, 5 м; 7 г, 6 кг, 9 ц, 10 т; 12 еек, 13 хв, 14 год;
• крапка ставиться після скороченого найменування грошової одиниці: 15 грн.; 20 к.
Одиниці швидкості скорочено записують так: 60 м/сек (або 60 м за 1 сек), 12 км/год (або 12 км за 1 год).
Одиниці площі: 23 см2, 54 м2 (висота цифри 2 біля літери - 1/2 клітинки). Читається: 23 квадратних сантиметри, 54 квадратних метри.
Назви предметів біля цифри записують скорочено, за правилами скорочень: 40 в. (40 відер), 10 ябл. (10 яблук).
У відповіді до задачі назви предметів пишуть повністю: у бочку налили 40 відер води.
Після закінчення навчання грамоти вводиться короткий запис відповіді задачі, наприклад: 5 кг цукру; 40 відер води.
Повну відповідь рекомендується записувати, починаючи з 3 класу. Якщо розв'язання задачі записано без пояснень, то відповідь бажано записувати повними реченнями. Повну відповідь слід будувати за загальними правилами побудови речень (відповідей на будь-яке запитання).
Якщо запис розв'язання задачі був з поясненням (повним чи коротким), то відповідь можна записувати коротко.
Зразки записів пояснень та відповідей:
7 + 3 = 10 (з. ) - у лінійку і клітинку .
Відповідь: 10 зошитів.
Відповідь: у мішку залишилося 50 кг цукру.
Відповідь: на 3 т більше.
Відповідь: посадили 20 дерев.
Контроль якості виконання письмових робіт - важливий стимул розвитку грамотності і писемного мовлення учнів.
Учитель повинен систематично перевіряти та оцінювати якість виконання письмової роботи учнями, оскільки це дає йому можливість визначити рівень їхніх знань, умінь і навичок і планувати навчально-корекційну роботу на діагностичній основі.
Усі письмові роботи, зокрема диктанти, перекази, твори, а також самостійні роботи навчального і контрольного характеру слід перевіряти до наступного уроку.
Письмову роботу над помилками виконують у зошитах для контрольних робіт після їх перевірки, а продовжують закріпленням правильних написань, дій на наступних уроках у робочих зошитах.
Koжeн вид помилок як з мови, так і з математики потребує від учителя відповідного способу виправлення.
Графічно неправильно написану літеру або цифру вчитель підкреслює і на полях чи в окремому рядку (для практичного вправляння) дає зразок правильного їх написання. Погана каліграфія свідчить про неусвідомлення учнем алгоритму дії під час написання літери (звідки починати, куди вести, де закінчити), тому під час роботи над графічними помилками варто запропонувати учням аналітичні вправи для поелементного аналізу та синтетичні - на конструювання різних літер з однакових елементів тощо. Таким вправлянням необхідно приділяти якнаибільше уваги на початковому етапі навчання письма бо виправити набуту школярами неправильну графічну навичку практично неможливо.
Помічену в слові (в обчисленнях) помилку чи неправильно вжите слово вчитель перекреслює, а саме виправлення має зробити учень, користуючись орфографічним, перекладним чи тлумачним словником, правилом у підручнику або порадившись з учителем, з кимось з однокласників.
Під час формування графічних навичок допускається підкреслювання неправильної форми літери чи цифри, виправлення їх, показуючи цим, де саме учень припускається помилки, неправильність нахилу показується похилою лінією поряд зі знаком, який дитина написала неправильно.
Стилістичні і лексичні помилки підкреслюють у тексті хвилястою лінією, а в процесі роботи над ними найтиповіші колективно обговорюють, внаслідок чого неправильно побудовані речення удосконалюють шляхом розгляду різноманітних пропозицій, потім записують у зошит. Після чого школярам пропонують зробити решту виправлень самостійно чи в парі з однокласником.
Пунктуаційні помилки вчитель виправляє власноруч, але в процесі їх опрацювання вимагає від дітей аргументованого пояснення надписаних чи дописаних пунктуаційних знаків на основі правил чи наведення відповідних прикладів.
За такої організації перевірки письмової роботи в учнів формуються вміння здійснювати самоперевірку, надавати взаємодопомогу, у разі потреби користуватися довідковою літературою, насамперед - словниками.
До виправлення помилок у письмових роботах учнів учитель має підходити диференційовано: у зошитах сильніших учнів ставити помітку на полі в рядку, в якому допущено помилку; у середніх - можна підкреслити слово з помилкою, а саме виправлення пропонується зробити учням самостійно. Виправляти повністю записи потрібно в зошитах слабких учнів, подаючи правильний зразок. Такий підхід до перевірки учнівських зошитів потребує повторного їх перегляду.
Помічену в обчисленнях помилку вчитель тільки підкреслює, а учень повинен правильно обчислити й виправити ЇЇ. У зошитах школярів, які самостійно не можуть виправити неправильний результат обчислення, учитель може закреслити його і зверху написати правильний.
Виправляти неправильний результат по написаному не дозволяється.
Якщо учень помилився під час розв'язування складеної задачі в доборі першої дії чи в обчисленнях у ній, треба запропонувати, щоб він правильно розв'язав усю задачу і заново переписав її розв'язання.
Якщо задача розв'язана правильно, але нечітко (невдало) сформульовано одне - два запитання чи пояснення, варто підкреслити цей текст і запропонувати учневі правильно його сформулювати і записати заново.
Усі записи, зроблені вчителем в учнівському зошиті (виправлення помилок, підкреслення, зразки письма, оцінка), повинні бути виконані чітко й охайно червоним чорнилом або пастою, мають бути взірцем для учнів. Пропуски помилок, неохайне виправлення, недбало написані зразки літер, цифр, слів затримують розвиток грамотності учнів.
Усі класні і домашні роботи в звичайних робочих зошитах і зошитах з друкованою основою вчитель перевіряє й оцінює після кожного уроку.
Учень розпочинає працювати в новому зошиті тоді, коли попередній дописано до останньої сторінки.
Бал за ведення зошита з мови і математики (у журналі – Вед. зош.) учитель виставляє наприкінці кожного місяця. Оцінюючи ведення зошита, необхідно враховувати як правильність виконання завдань, так і якість графічного письма, охайність оформлення роботи і грамотність. Колонку "Ведення зошита" ("Вед. зош.") учитель записує без дати.
Письмові контрольні роботи учні виконують у зошитах для контрольних робіт, які вчитель зберігає до кінця навчального року. Аналіз контрольної роботи та роботу над помилками учні виконують в контрольних зошитах.
Відповідно до рекомендацій МОН України щодо викладання іноземних мов у 2008 - 2009 н. р. та згідно Інструкції ведення журналів вводяться єдині вимоги до ведення зошитів.
Для виконання всіх видів навчальних робіт з іноземної мови учні повинні мати по 2 зошити.
З першого року навчання ( 2 клас ) учні можуть мати 1 робочий і 1зошит з друкованою основою.
Вказівки до ведення класного журналу
Відмітки щодо відвідування і бали за досягнення у навчанні проставляються в одних і тих са мих клітинках.
• Дата проведення занять записується дробом, чисельник якого є датою, а знаменник — місяцем поточного року. Наприклад, 04/09 означає, що заняття проведено четвертого вересня.
класі.
Державні санітарні правила та норми заповнення журналу
Заповнення журналу є одним з важливих моментів роботи вчителів.
Класний журнал – державний нормативно-фінансовий документ, вести який зобов’язаний кожний учитель.
При заповненні класного журналу необхідно пам’ятати, що він є фінансовим документом. Професійна компетентність керівника освітньої установи визначається вмінням працювати з номенклатурною документацією.
Від того, як класний журнал оформлений, залежить об’єктивна оцінка праці вчителя за багатьма критеріями, а саме:
• Засвоєння програми з усіх навчальних предметів;
• Щільність і система опитування учнів;
• Об’єктивність у виставленні поточних оцінок, дотримання норм проведення контрольних, перевірочних робіт, практичних і лабораторних занять, уроків – екскурсій і т.п.;
• Дозування домашнього завдання (п.9.9 Державних санітарних правил і
норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально – виховного процесу);
• Облік зауважень з ведення журналу, зроблений адміністрацією або в ході зовнішнього контролю, і механізм їхнього усунення;
• Старанність у заповненні відомостей про кількість пропущених уроків;
• Правильність оплати за фактично проведені навчальні заняття;
• Правильність оплати за заміну уроків.
1. РекомендаціїІнструкція з ведення класного журналу розроблена відповідно до Положення про загальноосвітній навчальний заклад згідно листа МОН України від 11.09.2007 року №1/9 – 532, «Вимог щодо ведення класного журналу в 1-4 – х класах загальноосвітніх навчальних закладів» та наказу МОН України від 03.06.2008 року № 496 «Про затвердження інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11 (12) – х класів загальноосвітніх навчальних закладів».
Класний журнал (далі журнал) є державним документом і ведення його обов’язкове для кожного вчителя, класного керівника.
Класні керівники, класоводи і вчителі предметники відповідають за стан ведення і збереження журналу».
Журнал розрахований на навчальний рік. Журнали паралельних класів нумеруються літерами, наприклад, 1-А клас, 2-Б клас, 3-В, 5-А, 11-Б клас і т.д.
Категорично забороняється допускати учнів до роботи з класним журналом.
Записи в журналі повинні бути зроблені кульковою ручкою чорного кольору чітко, акуратно, без виправлень (п. 1.6. вступає в дію з 01.09.2009 року).
Після закінчення навчальної практики, навчальних екскурсій та ДПА журнал здається класним керівником на перевірку заступникові директора з навчально-виховної роботи.
Класний журнал зберігається в архіві установи 5 років. До 1 липня журнали перевірені і підписані директором, здаються в архів школи.
На підставі наказу МОН України від 23.06.2000 № 240 «Про затвердження інструкції з ведення ділової документації в загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів», класні журнали зберігаються 5 років. Журнали випускних класів зберігаються 10 років.
2. Обов'язки адміністрації закладу освіти
2.1. Директор школи і його заступники зобов'язані забезпечити зберігання класних журналів і систематично здійснювати контроль правильності їх ведення не менше 4 разів на рік. Схема контролю ведення журналу.
• Заповнення журналу на 10.09 - оформлення титульного аркуша, списки учнів на перших сторінках з усіх навчальних предметів, у зведеній відомості обліку успішності, зміст, загальні відомості про учнів, відомості про кількість уроків, пропущених учнями.
• Журнал перевіряється щодо правильності й своєчасності запису тем уроків з навчальних предметів, щільності й об'єктивності опитування, дозування домашніх завдань.
• Наприкінці кожного семестру журнал перевіряється особливо ретельно.
Приділяється увага фактичному засвоєнню програми (відповідність навчальному плану); об'єктивності виставлених поточних і семестрових оцінок;
наявності контрольних, практичних і лабораторних робіт; правильності запису заміни уроків; проведенню уроків-екскурсій та інших занять.
• До 01.07 класний керівник здає журнал на перевірку директору школи тільки після того, як учителі - предметники вже відзвітувалися за підсумками року перед заступником директора.
• Крім зазначених обов'язкових перевірок, можуть бути ще цільові перевірки, а також перевірки, проведені фінансовими органами. Адміністратор, що перевіряє журнал, обов'язково робить докладний запис на сторінці «Зауваження з ведення класного журналу». Крім зауважень, робиться також позначка про усунення відзначених недоліків і строки їхнього усунення.
2.2. Заступник директора з навчально-виховної роботи проводить інструктаж учителів кожної паралелі з вимог, пропонованих до ведення журналу дає вказівки вчителям про чіткий розподіл сторінок журналу, відведених на поточний облік успішності й відвідуваності учнів на рік відповідно до кількості годин, виділених у навчальному плані на кожний предмет (орієнтовно 1 год/тижд. - 3с).
2.4. Необхідно пам'ятати, що в класному журналі підлягає фіксації тільки та кількість уроків, що відповідає навчальному плану й відповідно підлягає оплаті. 2.5. Директор і заступник директора з навчально-виховної роботи за підсумками перевірки заповнюють журнали відповідно до вказівок у відповідних графах «Зауваження з ведення класного журналу», де вказують зауваження. За підсумками повторної перевірки робиться оцінка про усунення виявлених раніше недоліків. Всі записи підкріплюються підписом перевіряючого. За підсумками перевірок журналів, що перевіряються, складається довідка. У випадку порушень, допущених при веденні класного журналу, учителю - предметнику або класному керівнику, класоводу, а також заступникові директора з навчально-виховної роботи оголошується дисциплінарне стягнення за невиконання своїх посадових обов'язків.
Керівник закладу освіти несе особисту відповідальність за невиконання положень даної інструкції відповідно до законодавства.
3. Обов'язки класного керівника
3.1. Класний керівник заповнює в журналі такі розділи та сторінки:
«Облік відвідування»;
«Облік проведення бесід, інструктажів, заходів з безпеки життєдіяльності»;
«Загальні відомості про учнів»;
«Зведену таблицю руху учнів класу та їх досягнень у навчанні»;
«Зведений облік навчальних досягнень учнів» наприкінці семестрів та року - оцінки з відповідних предметних сторінок»;
«Сторінку класного керівника».
(класна година планується один раз на тиждень, на класну годину виділяється окрема сторінка де фіксуються дати й теми).
• Титульний аркуш, зміст (найменування предметів у змісті пишуться із малої літери відповідно до робочого навчального плану).
• Списки учнів на всіх сторінках (прізвище, ім' я - повністю на першій предметній сторінці) за алфавітом (за першою, другою і т. д. буквами українського алфавіту).
• Прізвище, ім'я, по батькові учителя - предметника (повністю без скорочень) на всіх сторінках журналу.
• Найменування предметів (з великої літери; не допускаються скорочення в найменуванні предметів, наприклад, літ-ра, фіз-ра).
3.2. Класний керівник щодня відмічає кількість уроків, пропущених учнями, підводить підсумки про кількість днів і уроків, пропущених кожним учнем за семестр і навчальний рік. Класний керівник переносить із предметних сторінок у зведену відомість обліку успішності оцінки учнів за семестр, рік.
У розділі І «Облік відвідування» відсутність учня (учениці) записується у вигляді дробу, чисельник якого вказує на причину відсутності (н – відсутність учня (учениці), хв - відсутність через хворобу), а знаменник - на кількість пропущених уроків. Наприкінці кожного семестру та навчального року підбивається підсумок загальної кількості пропущених учнем уроків.
3.3. У випадках навчання учнів у лікувально-профілактичних установах і оздоровчих загальноосвітніх установах санаторного типу для дітей з малозабезпечених сімей, класний керівник поміщає в особові справи довідку про навчання в санаторії або лікарні.
3.4. Всі зміни в обліковому складі учнів в журналі (вибуття, прибуття) може фіксувати тільки класний керівник після наказу по школі. Дата й номер наказу вносяться також у журнал на той рядок порядкового номера, де зафіксоване прізвище учня (<<прибув (вибув) з _ числа, місяця __ року, наказ __ від __ »).
У розділі «Облік проведення бесід, інструктажів, заходів з безпеки життєдіяльності» фіксується:
• правила дорожнього руху,
• правила протипожежної безпеки,
• правила поводження під час стихійних лих,
• правила поведінки на льоду,
• правила поведінки на воді,
• правила поведінки під час ожеледиці,
• надзвичайні ситуації,
• безпека у побуті,
• небезпека отруєнь (грибами, ягодами, алкоголем, нікотином, неякісними продуктами, ГМО (генно-модифіковані організми),
• профілактика захворювань
4. Обов 'язки учителя - предметника
4.1. Журнал заповнюється вчителем у день проведення уроку. Кількість проведених уроків і відповідні їм дати повинні збігатися. Дату проведення уроку в правій частині розгорнутого аркуша журналу слід фіксувати тільки арабськими цифрами, наприклад, 04/09; 23/11. Дата проведення занять записується дробом, чисельник якого є датою, а знаменник - місяцем поточного року. Наприклад, 04/09 означає, що заняття проведено четвертого вересня.
Усі записи щодо оцінювання різних видів діяльності та контролю роблять у формі називного відмінка: «зошит», а не «за зошит»; «І семестр», а не «за І семестр»; «практична робота», а не «за практичну роботу» тощо.
Дати, проставлені на розвороті ліворуч, повинні строго відповідати датам, проставленим праворуч. Місяць і число записуються відповідно до розкладу уроків, затвердженого директором школи.
4.2. На правій стороні розгорнутої сторінки журналу вчитель зобов'язаний записувати тему, вивчену на уроці, і завдання додому. У разі проведення здвоєних уроків (у тому числі семінарських занять) дата і тема кожного уроку (семінару) записуються окремо. Кількість годин з кожної теми повинна відповідати затвердженому календарно-тематичному плануванню й програмі з предмета. У випадку відсутності вчителя педагогічний працівник, який його заміняє, у графі «завдання додому» після запису домашнього завдання записує «заміна», прізвище, ініціали та засвідчує запис власним підписом.
4.3. На лівій стороні розгорнутої сторінки над датами назви тем не пишуться. 4.4. Оцінки за письмові контрольні роботи проставляються в графі того дня, коли проводилася дана робота, і не пізніше 10 – денного терміну з дня її написання, зазначені відповідним положенням навчального закладу.
4.5. У графі «Домашнє завдання» записуються зміст завдання з відображенням специфіки організації домашньої роботи й характер його виконання (вивчити, читати, розповідати, напам'ять), сторінки, номера завдань і вправ, практичні завдання. Якщо учням дається завдання з повторення, то конкретно вказується його обсяг.
У випадку, якщо на уроці не дається домашнє завдання, допускається відсутність запису у відповідній графі. При визначенні доцільності, характеру, змісту та обсягу домашніх завдань слід враховувати індивідуальні особливості учнів та педагогічні вимоги. У 1-му класі домашні завдання не задаються.
Обсяг домашніх завдань має бути таким, щоб витрати часу на їх виконання не перевищували у 2-му класі 45 хв.; у З-му класі - 1 години 10 хв.; в 4-му класі - 1 години 30 хв.; у 5-6-х класах-2,5 години; у 7-9-х класах-З години; у 10-І2-х класах 4 години. У 2-4-х класах домашні завдання не рекомендується задавати на вихідні і святкові дні.
5. Оцінювання навчальних досягнень учнів
5.1 Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 05.05.08 № 371. Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12-бальною системою (шкалою) і його результати позначаються цифрами від 1 до 12.
Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок та показником оцінки в балах.
У разі неатестації учня робиться відповідний запис: н/а (не атестований(а).
5.2 Учням, які за станом здоров' я зараховані до спеціальної групи з фізичної культyри, при виставленні тематичних, семестрових та річного балів робиться відповідний запис: зар. (зараховано). У випадках, коли учні звільнені за станом здоров'я від занять з фізичної культyри, трудового навчання, навчального предметy «Захист Вітчизни», при виставленні тематичних, семестрових та річного балів робиться відповідний запис: зв. (звільнений (а).
5.3 Учням, які прибули з інших країн та у поточному навчальному році вивчали українську мову, але їхні навчальні досягнення не оцінювалися, при виставленні семестрових та річного балів робиться відповідний запис: вивч. (вивчав(ла) українську мову та літературу).
5.4 При оцінюванні кожного з видів мовленнєвої діяльності (українська мова, іноземні мови, мови національних меншин) оцінки виставляються та враховуються як поточні. Обов'язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з предметів інваріантної та варіативної складових робочого навчального плану закладу.
Не підлягають обов'язковому оцінюванню навчальні досягнення учнів з факультативних, групових та індивідуальних занять, які фіксуються в окремому (спеціальному) журналі.
З метою якісного оцінювання навчальних досягнень учнів та для забезпечення оптимальної організації виконання обов'язкових письмових робіт керівником навчального закладу (його застyпником) складається графік їх проведення, окремо на І та ІІ семестри.
Графік передбачає проведення, як правило, не більше однієї письмової контрольної роботи протягом навчального дня.
6. Виставлення оцінок
6.1. Поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснюється оцінювання учня, (учениці).
6.2. Тематична оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом Тематична без дати. При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягають оцінюваннюпротягом вивчення теми. При цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається.
Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній (я) на уроках протягомвивчення теми, не виконав(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом Тематична виставляється н/а (не атестований (а)).
Тематична оцінка не підлягає корегуванню.
6.3 Семестрова оцінка виставляється без дати до класного журналу в колонку з надписом І семестр, ІІ семестр. Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.
Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній на уроках протягом семестру, у відповідну клітинку замість оцінки за І чи ІІ семестр н/а (не атестований (на)).
Семестрова оцінка може підлягати корегуванню.
Скоригована семестрова оцінка виставляється без дати у колонку з написом Скоригована поруч із колонкою І семестрова або ІІ семестрова.
Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати.
6.4 Батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або з певних причин не були атестовані, у триденний термін після виставлення семестрової оцінки звертаються до керівника загальноосвітнього начального закладу із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій мотивують причини та необхідність його проведення.
Наказом керівника загальноосвітнього навчального закладу створюється комісія у складі голови (керівник навчального закладу або його заступник) та членів комісії: голови методичного об’єднання, вчителя, який викладає предмет у цьому класі, а також затверджується графік проведення оцінювання. Коригування семестрового оцінювання проводиться не пізніше п’яти днів після подання заяви. У разі хвороби учня (учениці) чи інших поважних причин термін може бути подовжено.
Члени комісій готують завдання, які погоджуються на засіданні шкільного методичного об’єднання і затверджуються керівником навчального закладу. Завдання мають охопити зміст усіх тем, що вивчалися протягом семестру. Оцінювання проводиться у письмовій формі.
Письмові роботи зберігаються протягом навчального року.
На голову комісії покладається відповідальність за об’єктивність оцінювання та дотримання порядку його проведення. Комісія приймає рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову.
У разі, якщо учневі не вдалося підвищити результати, запис у колонку Скоригована не робиться.
За результатами оцінювання видається відповідний наказ керівника навчального закладу. Скоригована семестрова оцінка за І семестр виставляється до початку ІІ семестру, за підсумками ІІ семестру - не пізніше 10 червня поточного року.
Підвищення семестрової оцінки учнями:
• 9 – х класів – не дає їм права на тримання свідоцтва з відзнакою;
• 10-11 (12)- х класів – не дає їм права бути претендентами на нагородження золотою «За особливі успіхи у навчанні» та срібною «За успіхи у навчанні» медалями.
6.5 Річна оцінка виставляється до журналу в колонку з написом Річна без зазначення дати не раніше, ніж через три дні після виставлення оцінки за ІІ семестр.
Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок.
У разі коригування учнями оцінки за ІІ семестр, річна оцінка виставляється їм не пізніше 10 червня поточного року. У випадку неатестації учня (учениці) за підсумками двох семестрів у колонку Річна робиться запис н/а (не атестований (а)).
Річна оцінка коригуванню не підлягає.
6.6 Виставлення оцінки з державної підсумкової атестації здійснюється у колонку з надписом ДПА без виставлення дати.
Випускникам начальних закладів системи загальної середньої освіти як державна підсумкова атестація зараховуються результати зовнішнього незалежного оцінювання, про що видається відповідний наказ. У такому випадку результати зовнішнього незалежного оцінювання з конкретного предмету виставляються до журналу у колонку з надписом ДПА.
Учням, які не пройшли державну підсумкову атестацію, у колонку з надписом ДПА робиться запис н/а (не атестований (а)).
Випускникам, які звільнені від проходження державної підсумкової атестації, робиться запис зв. (звільнений (а)).
Учням, яким оцінка з державної підсумкової атестації переглядалася апеляційною комісією, за її результатами виставляється оцінка у колонку з надписом Апеляційна без дати.
Оцінки заносяться класним керівником у зведену відомість обліку успішності учнів.
6.7 Виставлення в журналі крапок, оцінок із знаком «мінус», «плюс», записи олівцем не допускаються, тому що таких оцінних знаків офіційно не існує. У клітинках для оцінок учитель має право записувати тільки один символ, наприклад: 5, 8, 12.
На заняттях, де клас ділиться на дві підгрупи, записи ведуться індивідуально кожним учителем, що веде підгрупу.
Журнал зберігається в архіві школи 5 років, згідно з Інструкцією з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах (наказ Міністерства освіти і науки України від 23.06.2000 р. № 240).
Планування роботи вихователя групи продовженого дня
Одним із головних чинників активізації позакласної, позаурочної виховної роботи в групах продовженого дня має стати глибоко продумана система її планування вихователями. Планування включає в себе два види планів: календарно-тематичне планування і щоденне планування.
Календарно-тематичне планування вихователів складаються на період, визначений педагогічним колективом, у довільній формі і узгоджуються з заступником директора з навчально-виховної роботи. Плани мають бути стислими, конкретними, лаконічними, передбачати заходи, які обов’язково мають бути виконаними і які можна контролювати.
Перспективний план виховної роботи вихователя групи продовженого дня передбачає:
- концентрацію знань, умінь і практичних навичок вихователя у виборі засобів виховної роботи;
- вибір оптимальних шляхів для найбільш повного виконання своїх посадових обов’язків;
- можливість проведення змістовного контролю за виконанням обов’язків вихователя адміністрацією школи;
- планування та організацію різних видів виховної роботи, спрямованих на колектив та особистість учня.
Перспективний план можна складати за такими розділами:
- аналіз роботи ГПД за минулий рік;
- мета та завдання на наступний рік;
- основні напрями діяльності ГПД;
- заходи з охорони здоров'я та фізичного розвитку дитини;
- індивідуальна робота з учнями;
- робота з батьками.
Важливою складовою частиною плану роботи вихователя є вступна частина. Приступаючи до її написання, вихователь повинен знати і враховувати індивідуальні можливості учнів, слабкі й сильні сторони учнівського колективу. В цьому розділі глибоко аналізується результативність роботи вихователя за минулий рік, розкриваються як позитивні, так і негативні тенденції виконання поставлених завдань, причини прорахунків. В стислій формі проводиться аналіз рівня вихованості колективу групи, окремих учнів.
З урахуванням стану розвитку учнівського колективу, бачення перспективи його розвитку вихователем ставляться конкретні завдання на наступний рік роботи, які поділяються на три групи:
. виховні завдання;
. пізнавальні завдання;
. завдання по згуртуванню колективу учнів.
Розділ організації духовного розвитку дітей передбачає планування екскурсій, прогулянок, конкурсів, виставок, свят, ранків, культпоходів, бібліотечних годин, трудових десантів, уроків гарної поведінки, зустрічей з цікавими людьми, змагань, обрядових свят, днів іменинника, бесід, клубних годин, гурткової роботи.
У розділі “Робота з батьками, індивідуальна робота з дітьми”, планується проведення тематичних батьківських зборів, лекцій, бесід, прес-конференцій “Ми і наші діти”, усних журналів, днів (тижнів) відкритих дверей, диспутів, зустрічей за “круглим столом”, конференцій по обміну досвідом сімейного виховання, вечорів запитань і відповідей, консультацій (групових, індивідуальних), відкритих заходів для батьків, виставок: “Світ захоплень моєї сім'ї”, “Сімейна кулінарія”, декоративно-вжиткової творчості сімей, сімейних альбомів, колекцій, конкурсів: “Ну-мо, тата”, “Ну-мо, мами”, “Тато, мама і я бережлива сім'я”, “Зоряний час”; концертів: “Співочі сім'ї”, “Візьми гітару”, Днів батька і мами тощо.
Таким чином, у цих розділах вихователь планує такі виховні заходи, які дають йому можливість ефективного виконання поставлених перед собою виховних, пізнавальних завдань і завдань по згуртуванню колективу учнів.
Такий підхід до планування роботи дає можливість вихователю бачити перспективу розвитку учнівського колективу і кожної дитини, глибоко аналізувати окремі прорахунки в роботі, здійснювати дійовий самоконтроль за своєю діяльністю.
У вимогах до щоденного планування вихователя слід дотримуватися вимог щодо поурочних планів-конспектів вчителів. Вихователь в кожному запланованому заході повинен зазначати мету, обладнання, форми діяльності учнів; повинен передбачати індивідуальну і диференційовану роботу в підготовці і проведенні заходів, базуючись на продовженні навчальної, розвиваючої і виховної роботи . Щоденне планування може містити сценарії виховних заходів, комплекси вправ, опис ігор.
План виховної роботи вчителя початкових класів може складатися з таких розділів: теоретичні основи виховної роботи з класом; аналіз виховної роботи за минулий рік; відомості про учнів; психолого-педагогічна характеристика класу; основні напрямки виховної роботи, планування виховної роботи.
У розділі “Відомості про учнів” можуть бути анкетні дані, соціально-педагогічний паспорт класу, учнівське самоврядування класу. Розділ “Основні напрямки виховної роботи” може містити такі напрями: правове виховання, родинне виховання, національно-патріотичне виховання, трудове виховання, естетичне виховання, морально-етичне виховання, екологічне виховання, формування здорового способу життя, розвиток пізнавальної активності, індивідуальна робота з учнями.
Після закінчення загальноосвітнього навчального закладу особова справа учня (учениці) зберігається в архіві школи 5 років.
7. Складання психолого-педагогічної характеристики класу.
Психолого-педагогічна характеристика класу
Характеристика класного колективу
І. Склад класу
У ___ класі навчається ___учнів, з них ____ дівчат і ____хлопців. Клас вікової норми.
Показники успішності:
Учнів з високим рівнем навчальних досягнень -
Учнів з достатнім рівнем навчальних досягнень – ;
Учнів з середнім рівнем навчальних досягнень – ;
Учнів з початковим рівнем навчальних досягнень- .
Учні класу із задоволенням виконують громадські доручення, в класі працює учнівське самоврядування.
ІІ. Згуртованість класу
За даними останнього анкетування під час вивчення мікроклімату колективу, активність учнів класу виявилось такою:
__% дітей проявляють себе активно в житті колективу;
__% дітей мають середній рівень активності;
__% дітей не цікавляться справами колективу.
Загалом стосунки у класі товариські, толерантні, приятельські . Дівчата і хлопці товаришують між собою. Учні завжди переживають за успіхи і невдачі свого класу
ІІІ. Організованість класу
Учні можуть організовувати самостійно такі справи як підготовка концертних програм, прибирання класної кімнати та ін.
Організованість класу на достатньому рівні.
IV. Громадська думка у класі
Учні схвалюють в своїх однокласниках чесність, відповідальність, активну життєву позицію, а осуджують лінь, заздрість, грубість, бажання помститися.
Своє схвалення або осудження вони виказують при спілкуванні між собою та з старшими. Найчастіше – це розмова з класним керівником.
Спостерігається часткове розходження між тим, що учні говорять, і тим, що роблять, але це буває досить рідко і стосується в основному хлопчиків.
V. Характер зв’язків у колективі
Учнів класу пов’язують спільні інтереси: навчання, спорт, танці, мистецтво. Товаришують і в школі й поза нею. Яскраво виражено декілька подружніх груп, що містять або хлопчиків, або дівчаток.
VІ. Актив класу
Актив класу – це ті учні, які виконують самоврядування в класі. Його розпорядження виконуються на __%. Постійним лідером в класі є (П.І.):__ Учні класу знають, що відбувається в школі та інших класах. Загально шкільні доручення виконуються на __%. У загально шкільних заходах клас бере посередню участь на ___%.
VІІ. Заходи щодо подальшого згуртування класного колективу
Проведення тематичних виховних годин:
« Я – частина колективу»
« Мікроклімат у класі»
« Дружба між дівчатками та хлопчиками»
« Моє дозвілля» та інші.
І надалі приймати активну участь класу у загально шкільних заходах.