Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Самостійна робота № 2 (4 год.)
Тема. Модальні слова як частина мови
План
Частиномовний статус модальних слів.
Морфологічний розбір модальних слів.
Література
Козловський В.В. Про прагматичну спрямованість суб’єктивно-оцінного аспекту модальності // Мовознавство. – 1991. – № 3. – С. 68-73.
Симонова К.С. Модальне слово чи модальна частка? // Українська мова і література в школі. – 1989. – № 10. – С. 56-61 (законспектувати).
Плющ Н.П. Про один із засобів вираження суб’єктивної модальності речення // Українська мова і література в школі. – 1975. – № 12. – С. 31-37 (законспектувати).
Методичні рекомендації
Опрацюйте рекомендовану літературу, виконайте практичні завдання.
Вивчіть напам’ять схему морфологічного розбору модальних слів.
Схема розбору
Розряд за значенням.
Від якої частини мови походить.
Функція в реченні.
Практичні завдання
Вправа 1. Перепишіть речення, розставляючи розділові знаки. Виділіть модальні слова і визначте їх семантичний розряд.
1. До речі археологи провівши розкопки, виявили рештки давньослов’янського могильника датованого VІІІ-Х століттями. 2. Щоправда основні жниварські роботи все-таки виконувалися в серпні. 3. Гуцули скажімо приносили пиріжки з сиром. 4. Перша з них очевидно пов’язана зі “спасовою бородою” давнім хліборобським атрибутом. 5. Снопи як правило в’язали перевеслами. 6. Обряд жниварських толок здається навічно відійшов у історію. 7. Отже на думку філологів назва початкового місяця осені безпосередньо пов’язана з буйним цвітінням вересу. 8. Восьме жовтня у народі ще називали “капустником” бо за повір’ям пошаткована капуста мала довго й добре зберігатися.
Вправа 2. Напишіть міні-твір про сучасну мовну ситуацію і зміни в мові, коментуючи наведену нижче думку вченого. “Щоразу, коли історія взуває чоботи-скороходи, постають очевидні ознаки нової мови” (Г. Гадаммер). У тексті твору трьома рисками підкресліть використані модальні слова.
Змістовий модуль 1
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 1
ТЕМА. Дієслово як центральна частина мови. Інфінітив. Граматична категорія виду
МЕТА: систематизувати і узагальнити знання студентів з теми, навчитися практично визначати в тексті дієвідмінювані, відмінювані, незмінювані дієслівні форми; з’ясовувати значеннєві і граматичні ознаки інфінітива; видові форми і видові значення дієслова, утворювати видові пари.
Основні знання, які студенти повинні набути під час вивчення теми:
знати визначення дієслова, систему дієслівних утворень в українській мові; визначення інфінітива і типи дієслівних основ: основи інфінітива та теперішнього часу; визначення граматичної категорії виду дієслова, значення видових форми і способи їх творення.
Основні вміння, які студенти повинні набути під час вивчення теми: визначати у тексті дієвідмінювані, відмінювані і незмінювані дієслівні форми; з’ясовувати значеннєві і граматичні ознаки інфінітива; визначати основи інфінітива та теперішнього часу; аналізувати видові форми і видові значення дієслова; добирати речення з художньої літератури для ілюстрації теоретичних положень.
План
Категорійне значення дієслова як повнозначної частини мови. Система морфологічних категорій. Синтаксичні функції дієслів.
Система дієслівних форм.
Інфінітив, його граматичні особливості.
Дві основи дієслова. Основи інфінітива й теперішнього часу.
Граматична категорія виду, обсяг значень доконаного й недоконаного виду. Видова опозиція. Двовидові, одновидові дієслова.
Література
Основна
Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. – К.: Вища школа, 1972. – С. 320-328.
Сучасна українська літературна мова: Морфологія / За заг. ред. І.К.Білодіда. – К.: Наук. думка, 1969. – С.296-302, 327-353.
Сучасна українська літературна мова: Морфологія / За ред. А.П. Грищенка. – К.: Вища школа, 1993. – С.300-309.
Сучасна українська літературна мова: Морфологія / За ред. М.Я. Плющ. – К.: Вища школа, 1994. – С.258-266.
Горпинич В.О. Морфологія української мови: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: ВЦ “Академія”, 2004. – С. .
Вихованець І.Р., Городенська К.Г. Теоретична морфологія української мови. – К.: Унів. Вид-во “Пульсари”, 2004. – С. 217-235.
Додатква
Безпояско О.К., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Граматика української мови. Морфологія. – К., 1993. – С. 158-168, 193-210.
Півторак Г.П. Форми інфінітива в українській мові // Мовознавство. – 1968. – № 4.
Сич В.Ф. Синтаксичні функції інфінітива // Українська мова і літературна в школі. – 1972. – № 3 (законспектуйте).
Чернецький В.К. Демінутивні форми інфінітива в українській мові // Мовознавство. – 1970. – № 5. – С. 42-49 (законспектуйте).
Возний Т.М. Структурно-семантичні групи дієслів у сучасній українській мові // Українська мова і література в школі. – 1976. – № 3. – С. 27-35 (законспектуйте).
Русанівський В.М. Дієслово – рух, дія, образ. – К., 1977. – 112 с.
Передрій Г. Дієслово // Дивослово. – 1994. – № 4. – С. 43-47.
Ковалик І.І. Граматична структура дієслівних форм у сучасній українській літературній мові // Мовознавство. – 1976. – № 4 (законспектуйте).
Загнітко А.П. Морфологічні категорії в семантиці і парадигматиці. – К.: НМК ВО, 1990. – 64 с.
Ремчукова Е.Н. Морфология современного русского языка. Категория вида глагола: Учебное пособие. – М.: Флинта: Наука, 2004. – 144 с.
Практичні завдання
1. Виконайте вправи 288, 290, 291, 295, 296, 297 із збірника вправ «Сучасна українська літературна мова» / М.Я. Плющ, О.І. Леута, Н.П. Гальона. – К.: Вища школа, 1995. – 284 с.
Методичні рекомендації
Проаналізуйте записи лекції, до кожного пункту плану для ілюстрації теоретичних положень доберіть речення з художньої літератури; накресліть схему, яка відтворювала б основні форми і категорії дієслова.
У традиційній граматиці вид визначали як основну морфологічну чи як загальнодієслівну граматичну категорію, тому що він властивий усім дієслівним утворенням і формам: у певному контексті кожна форма виражає значення або недоконаного, або доконаного виду.
Категорія виду відображає можливість мовця представити позначені дієсловами в позамовній дійсності дії та стани у двох виявах: або як цілісні, або як нецілісні. Тому семантичну структуру категорії виду визначають дві протилежні ознаки – цілісність і нецілісність дії чи стану.
Ознаку неподільної цілісної дії виражає доконаний вид, ознаку процесної, нецілісної дії – недоконаний вид. Вони утворюють привативну опозицію грамем доконаного і недоконаного виду. Доконаний вид є маркованим членом цієї опозиції, недоконаний вид – відповідно немаркованим.
Категорія виду об’єднує мінімальну кількість грамем – дві. Вона властива всім дієсловам.
Питання для самоконтролю
Яка частина мови називається дієсловом? Чим умотивована її назва:
Охарактеризуйте категоріальне значення дієслова.
Назвіть основні семантичні групи дієслів.
Яка система дієслівних утворень?
Що таке інфінітив? Які має граматичні категорії? Які синтаксичні функції виконує інфінітив?
Які мають морфологічні категорії дієвідмінювані форми дієслова?
Які мають морфологічні категорії відмінювані форми дієслова?
Які мають морфологічні категорії незмінювані форми дієслова?
Дати визначення категорії виду дієслова? Які види і способи творення видових пар?
З’ясуйте особливості двох основ дієслова?
Охарактеризуйте категорію виду дієслова.
Які є способи творення видових форм? Охарактеризуйте їх.
Які дієслова називаються двовидовими? Які дієслова називаються одновидовими?
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 2
ТЕМА. Граматична категорія перехідності та неперехідності дієслова. Граматична категорія стану дієслова
МЕТА: вивчити поняття про граматичні категорії дієслова, стану перехідності і неперехідності; з’ясувати особливості взаємозв’язку перехідності/ неперехідності з граматичною категорією стану.
Основні знання, які студенти повинні набути під час вивчення теми:
знати визначення граматичної категорії перехідності-неперехідності; знати визначення граматичної категорії стану; взаємозв’язок граматичної категорії стану з перехідністю та неперехідністю дієслів; знати, як розглядається питання про стан дієслова в науковій літературі.
Основні вміння, які студенти повинні набути під час вивчення теми:
уміти визначати граматичні категорії дієслова перехідності і неперехідності, стану; уміти визначати стан дієслова, значеннєві відтінки в дієсловах зворотно-середнього стану.
План
Основи поділу дієслів на перехідні і неперехідні .
Поняття про дієслівну категорію стану.
Граматична категорія стану дієслова (активний, пасивний, зворотно-середній).
Дієслова, що знаходяться поза категорією стану, або дієслова нульового стану.
Література
Основна
Горпинич В.О. Морфологія української мови: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: ВЦ “Академія”, 2004. – С. 182-191.
Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. – К.: Вища школа, 1972. – С.328-334.
Сучасна українська літературна мова: Морфологія / За ред. І.К.Білодіда. – К.: Наук. думка, 1969. – С.331-408.
Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. – К.: Вища школа, 1997. – С.309-311.
Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ. – К.: Вища школа, 1993. – С.266-272.
Допоміжна
Безпояско О.К., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Граматика української мови. – К.: Либідь, 1993. – С.233-242.
Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Грищенко А.П. Граматика української мови. – К., 1982. – С.112-114.
Волох О.Т. та ін. Сучасна українська літературна мова. Морфологія. Синтаксис. – К.: Вища школа, С.132-135.
Леонова М.В. Сучасна українська літературна мова: Морфологія. – К., 1983. – С.171-179.
Мозгунов В.В. Статус перехідності / неперехідності в системі дієслівних значень ( на матеріалі взаємодії з видом і станом дієслова) // Лінгвістичні студії. Збірник наукових праць. Вип. 2. – Донецьк: ДонДУ, 1996. – С.104-115
Савченко О.Н. Про категорію стану дієслова в українській мові //Українська мова і література в школі. – 1952. – № 2. – С.22-29 (законспектувати).
Смагленко Ф.П. Про дієслівну категорію стану та активні та пасивні конструкції реченні // Українська мова і література в школі. – 1962. – № 3. – С.22-28.
Методичні рекомендації
Проаналізуйте конспект лекції, до кожного пункту плану для ілюстрації теоретичних положень доберіть речення з художньої літератури. Законспектуйте статтю.
Письмові завдання
Запишіть у зошит уривок прозового тексту (обсяг – 200 слів). Підкресліть дієслова, визначте у них перехідність-неперехідність, стан, а у дієсловах зворотно-середнього стану значеннєву підгрупу (власне-зворотне, загально-зворотне тощо).
Зразок:
Відомо, що срібло знезаражує1 воду. Священики, приміром, кидали2 в неї срібні монети. Ще раніше цар Кір під час військових походів тримав воду у срібних глеках, вважаючи їх священними. Але академік Л.А. Кульський зробив те, що до нього не робив ніхто. Він разом з медиками дослідив, які дози іонів срібла є цілющими, а які – отруйними. Учений сконструював іонізатори, щоб дозувати вміст металу в рідині.
|
що? |
|
1) знезаражує воду – дієслово перехідне, активного стану; |
|
що? |
|
2) кидали монети – дієслово перехідне, активного стану. |
Питання для самоконтролю
1. Які дієслова називаються перехідними, а які – неперехідними?
Які їх граматичні ознаки ?
2. Які є стани дієслова ? З’ясуйте їхні характерні особливості.
3. Що виражає граматична категорія стану дієслова ? Який зв’язок її з перехідністю-неперехідністю ?
4. Які дієслова знаходяться поза станом ?
5. Якого походження і які фундації виконує постфікс -ся(-сь)?
6. Як розглядається питання про стан дієслів у лінгвістиці ?
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 3
ТЕМА. Граматична категорія часу дієслова. Дієвідмінювання
МЕТА: вивчити граматичну категорію часу дієслова, особливості утворення часових форм в сучасній українській мові, засвоїти особливості дієвідмінювання дієслівних форм.
Основні знання, які студенти повинні набути під час вивчення теми:
знати визначення граматичної категорії часу дієслова; історичну довідку про походження сучасної форми минулого часу; знати, як утворюються дієслівні форми майбутнього часу; знати особливості дієвідмінювання дієслів; знати особливості дієвідмінювання дієслів архаїчної групи.
Основні вміння, які студенти повинні набути під час вивчення теми:
уміти визначати час дієслова; визначати дієвідміну дієслова за особовими закінченнями та основою інфінітива; уміти змінювати дієслова архаїчної групи.
План
Поняття про граматичну категорію часу дієслова.
Семантичні й граматичні особливості часових форм: а) теперішнього, б) минулого, в) майбутнього, г) давноминулого часів.
Дієвідмінювання:
а) форми теперішнього часу І і ІІ дієвідмін;
б) розпізнавання дієвідмін за формами інфінітива;
в) майбутній час дієслова;
г) минулий час дієслова;
ґ) дієслова архаїчної групи.
4. Особливості вживання часових форм дієслова.
Література
Основна
Безпояско О.К., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Граматика української мови. Морфологія. – К.: Либідь, 1993. – С. 219-225.
Горпинич В.О. Морфологія української мови: Підручник для студентів вищих навчальних закладів: К.: ВЦ “Академія”, 2004. – С. 182-191.
Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. – К.: Вища школа, 1972. – С. 339-349.
Леонова М.В. Сучасна українська мова: Морфологія. – К.: Вища школа, 1983. – С. 179-188.
Сучасна українська літературна мова. Морфологія / За ред. І.К.Білодіда. – К.: Наук. думка, 1969. – С. 366-384.
Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. – К.: Вища школа, 1997. – С. 413-428.
Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ. – К.: Вища школа, 1994. – С.277-280.
Сучасна українська літературна мова / За ред. О.Д. Пономарева. – К.: Либідь, 1997. – С. 179-184.
Допоміжна
Вихованець І.Р., Городенська К.Г. Теоретична морфологія української мови: Академічна граматика української мови / За ред. І. Вихованця. – К.: Універсальне вид-во “Пульсари”, 2004. – С. 250-256.
Мельник Ю.В. Давноминулий час: проблема та гіпотези // Мовознавство. – 1996. – № 1. – С. 30-32 (законспектувати).
Соколова С.О. Час та його відображення в граматичних категоріях дієслова // Мовознавство. – 1995. – № 4-5. – С. 11-17 (законспектувати).
Український правопис / А.Н. України, Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні, Інститут української мови. – К.: Наук. думка, 1993. С. 89-94.
Методичні рекомендації
Проаналізуйте конспект лекції, до кожного пункту плану для ілюстрації теоретичних положень доберіть речення з художньої літератури; у зошити запишіть зразки дієвідмінювання дієслів; оформіть таблицю “Розпізнавання дієвідмін за формою інфінітива”.
Письмові завдання
Вправа 1. Виписати з художньої літератури 12 речень із формами дієслів майбутнього часу: прості (4), синтетичні (4), аналітичні (4).
Зразок: “Україно ! Доки жити буду, доти відкриватиму тебе” (В.Симоненко). Жити буду – аналітична форма майбутнього часу;недоконаний вид, дійсний спосіб, неперехідне, нульового стану; відкриватиму – синтетична форма майбутнього часу, недоконаний вид, дійсний спосіб, перехідне, активний стан.
Вправа 2. Утворіть від дієслів ходити, вчити, сіяти, чесати, лити всі можливі часові форми, виділіть закінчення.
Питання для самоконтролю
1. Що виражає граматична категорія часу дієслова ? Які є часи дієслів в українській мові ?
2. Які значення мають дієслова теперішнього, майбутнього і минулого часів?
3. Що означає давноминулий час?
4. Що таке дієвідмінювання ? Як розподіляються дієслова на дієвідміни: а) за особовими закінченнями, б) за основою інфінітива?
5. Які дієслова утворюють архаїчну групу дієвідмінювання ?
6. З’ясуйте історичну довідку про походження сучасної форми минулого часу .
7. З’ясуйте значення й утворення форм майбутнього часу. Наведіть приклади.
8. Який взаємозв’язок граматичної категорії часу з категорією виду дієслова?
9. Який взаємозв’язок граматичної категорії часу з категорією способу дієслова?
10. Які стилістичні особливості вживання часових форм дієслова в українській мові ?
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 4
ТЕМА: Категорія способу дієслова. Граматична категорія особи. Безособові дієслова
МЕТА: узагальнити і закріпити знання студентів із теми.
Основні знання, які повинні набути студенти:
а) знати визначення граматичної категорії способу, особи;
б) знати значення дієслів дійсного ,умовного, наказового способу;
в) знати групи та особливості функціонування безособових дієслів;
г) уміти визначати спосіб дієслова, особові форми дієслів теперішнього і майбутнього часу, утворювати дієслова умовного та наказового способу;
г) уміти утворювати всі можливі особові форми дієслів;
д) навчитися розрізняти особові і безособові дієслова.
ПЛАН
1. Граматична категорія способу дієслова.
2. Дієслова дійсного способу.
3. Умовний спосіб дієслова. Особливості творення дієслів умовного
способу.
4. Наказовий спосіб дієслова. Особливості творення дієслів наказового способу.
5. Особливості вживання дієслівних способів.
6. Значення дієслівної категорії особи та її морфологічне вираження.
7. Стилістичні особливості вживання особових форм дієслова.
8. Безособові дієслова.
Література
Основна
Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови.- К., 1972.- С.349-352, 334-338.
Сучасна українська літературна мова: Морфологія / За ред. І.К.Білодіда.- К., 1969.- С.179-184.
Сучасна українська літературна мова / За ред . А.П.Грищенка.- К., С. 180-186.
Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ.- К., 1994.- С.273-277.
Допоміжна
Новікова Р.М. Про особливості вживання імперфектних форм // Мовознавство.- 1978.- № 3.
Русанівський В.М. Форма умовного способу і вираження значення умови в реченні // УМЛШ.- 1979.- № 6.
Сидоренко В.В. Наказовий спосіб дієслова // УМЛШ.- 1969.- № 11.
Шевчук Р.С. Стилістичне вживання дієслівних способів // УМЛШ.- 1973.- № 5 ( законспектувати).
Борщ Е.Г. Пряме і переносне вживання особових дієслів теперішнього і майбутнього часу // УМЛШ.- 1973.- № 3.
Методичні рекомендації
При підготовці до практичного заняття обов’язково повторіть визначення граматичних категорій виду і часу дієслова. Для ілюстрації теоретичних положень доберіть приклади із художньої літератури.
Письмові завдання
1. Виконати вправи 152, 153 за посібником Н.М. Кучеренко. Сучасна українська літературна мова.- К.: Вища школа, 1982
2. Дібрати приклади речень (2 –3), у яких особові дієслова вживаються:
а) у прямому значенні;
б) неозначено-особовому значенні,
в) узагальнено-особовому значенні.
Зразок виконання:
Співають ідучи дівчата (Т.Шевченко).- Дієслово співають вживається в прямому значенні 3 особи множини.
Чуєте, як на селі співають ?(В.Стефаник). - Дієслова чуєте, співають мають неозначено-особове значення 2 особи множини.
Питання для самоконтролю
Що виражає граматична категорія способу дієслова ?
Яке значення мають дієслова дійсного способу ?
Що означає умовний спосіб та як він утворюється?
Що означають та як утворюються дієслова наказового способу ?
Як вживаються способові форми дієслова ?
Яке співвідношення між категоріями часу, виду і способу дієслова ?
Яке значення дієслівної категорії особи ?
Які стилістичні особливості вживання особових форм дієслова ?
Які дієслова називаються безособовими ?
На які групи поділяються безособові дієслова ?
САМОСТІЙНА РОБОТА № 1 (4 год.)
ТЕМА. Дієприкметник. Дієприслівник
МЕТА: узагальнити знання студентів про дієприкметник та дієприслівник як дієслівні форми.
Основні знання, які повинні та набути студенти:
а) знати визначення дієприкметника та дієприслівника , їхні граматичні ознаки та синтаксичні функції;
б) знати особливості творення активних дієприкметників теперішнього часу недоконаного виду та активних дієприкметників минулого часу доконаного виду;
в) знати особливості творення пасивних дієприкметників минулого часу обох видів;
г) знати особливості творення дієприслівників.
Основні вміння, які набути студенти повинні:
а) уміти характеризувати дієприкметник як дієслівну форму;
б) уміти характеризувати дієприслівник як дієслівну форму;
в) уміти утворювати активні та пасивні дієприкметники, дієприслівники, дієслівні форми на –но, -то.
ПЛАН
1. Дієприкметник як форма дієслова.
2. Активні та пасивні дієприкметники, особливості їх творення.
3. Перехід дієприкметників у прикметники (ад’єктивація) та в іменники (субстантивація).
4. Дієслівні форми на -но, -то.
5. Дієприслівник як форма дієслова.
6. Творення дієприслівників.
7. Перехід дієприслівників у прислівники та прийменники.
Література
Основна
Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української мови.- К.: Вища школа, 1982.- С. 364-368, 368-370.
Сучасна українська літературна мова / За ред. І.К.Білодіда.- К.: Наук. думка, 1969.- С.408-419.
Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ.- К.: Вища школа, 1994.-С.283-288.
Волох О.Т. та ін. Сучасна українська літературна мова: Морфологія. Синтаксис.- К.: Вища школа, 1989.- С. 148-157.
Допоміжна
Гнатюк Г.М. Дієприкметник у сучасній українській літературній мові.- К.: Наук. думка, 1982.- 239 с.
Кучеренко І.К. Граматична характеристика дієприкметника і його місце в системі частин мови // Мовознавство.- 1967.- № 4.- С.12-20.
Русанівський В.М. Дієприкметники й слова дієприкметникового походження // Українська мова і література в школі.- 1968.- № 8.- С.28-36.
Коць Л.М. Дієприслівник у сучасній українській літературній мові.- К.: АН УРСР, 1964.- 162 с.
Сасинович Е.С. Дієприслівники в сучасній українській мові.- К.: Рад. школа, 1963.- 108 с.
Сасинович Е.С. Адвербіалізація дієприслівників в українській мові // Українська мова і література в школі.- 1961.- № 1.
Дорошенко С.І. До питання про граматичний статус дієприслівника // Лінгвістичні дослідження.- Харків: ХДПІ, 1992.- С.13-14. (законспектувати)
Методичні рекомендації
Перед виконанням письмових завдань опрацюйте конспект лекції, до кожного пункту плану доберіть приклади з художньої літератури, опрацюйте додаткову літературу з теми.
Письмові завдання
Доберіть із художньої літератури по 5 речень з активними і пасивними дієприкметниками, запишіть їх у зошити. Виконайте морфологічний аналіз виписаних дієприкметників.
Доберіть із художньої літератури по 5 речень із дієприслівниками доконаного і недоконаного виду, запишіть їх у зошити. Виконайте морфологічний аналіз виписаних дієприслівників.
Схема морфологічного аналізу дієприкметника
1. Слово, що аналізується. 2. Початкова форма. 3. Активний чи пасивний. 4. Від якого дієслова утворений ( перехідного чи неперехідного). 5. Від якої основи ( інфінітива чи теперішнього часу) утворений.6. Рід. 7. Число. 8. Відмінок. 9. До якого слова відноситься. 10. Синтаксична функція.
Схема морфологічного аналізу дієприслівника
1. Слово, що аналізується. 2. Вид. 3. Стан. 4. Час. 5. Перехідність / неперехідність.6. Від якої основи утворений. 7. Від якого слова залежить. 8. Синтаксична функція.
Питання для самоконтролю
1. Яка дієслівна форма називається дієприкметником ? Які його граматичні ознаки ?
2. Яка форма дієслова називається дієприслівником ? Які його граматичні ознаки ?
3. Які дієприкметники називаються активними, а які – пасивними ? Як утворюються активні й пасивні дієприкметники теперішнього і минулого часу ?
4. З’ясуйте про ад’єктивацію та субстантивацію дієприкметників.
5. Які функції виконують дієслівні форми на -но, -то ? Як вони утворюються?
6.Як творяться дієприслівники доконаного і недоконаного виду ?
7. Яке явище називається адвербіалізацією? Які дієприслівники можуть переходити в прислівники , а які – в прийменники ?
8. У яких класах і в якому обсязі вивчають учні дієприкметник та дієприслівник як форми дієслова ?
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1
ТЕМА. Категорія виду дієслова. Категорія способу дієслова
Практичні завдання
Із наведених слів випишіть видові пари дієслів.
Від поданих дієслів утворіть дієслова доконаного виду. Чи завжди виникає при цьому видова пара ? Відповідь аргументуйте.
Утворіть видові пари за допомогою засобів імперфективації.
Складіть речення з двовидовим дієсловом так, щоб у них виявлялися значення доконаного і недоконаного видів.
У наведених реченнях виявіть явище транформації способових форм. Поясніть, який модальний відтінок має та чи інша форма.
Від поданих дієслів утворіть усі можливі способові форми (у 2-ій особі однини або в жін. роді).
Методичні вказівки до завдань і зразки їх виконання
Виконуючи перше завдання, пам’ятайте, що видову пару утворюють дієслова, тотожні за своєю семантикою, наприклад: робити – зробити, виконати – виконувати.
2-3. Наведені завдання мають на меті сформувати в студентів стійкі поняття про перфективацію – процес творення дієслів доконаного виду від дієслів недоконаного виду та імперфективацію – творення дієслів недоконаного виду від дієслів доконаного виду. Основним засобом першого виступають префікси, другого – суфікси. Певну роль у цих процесах відіграють також наголоси і суплетивізм. Пам’ятайте, що слова в видовій парі пов’язуються зв’язками словотворчої мотивованості: писати – написати, переписати – переписувати.
Наприклад. Нечисленний загін бійців успішно атакував ворога (ДВ). Нападаючий “Динамо” атакує противника – гол ! (НДВ).
Явище трансформації форм способу дієслова найбільш притаманний наказовому способу, який може вживатися у значенні дійсного й умовного, тобто в позаімперативному значенні. В свою чергу, у значенні наказового можуть виступати умовний і дійсний способи. Функціонування одного способу замість іншого – один із граматичних засобів вираження модальності висловлювання, тому кожна трансформація вносить свій відтінок у модальне значення , який і слід встановити.
Зразок:
“Чи не продали б ви, чоловіче, тієї ялинки, що росте у вашому садочку ?” (Коц.). Дієслово в формі умовного способу продали б ужите в значенні наказового. За допомогою цієї форми висловлюється прохання, пом’якшене інтонацією питання.
6. Зразок: Дивитись – дивишся, дивилась, дивитимешся, будеш дивитись, дивилась би, дивись.
Варіант 1
Писати, вписати, списати, розписати, написати, записувати, розписувати, кидати, розкидати, кинути, перекинути, перекидати, скинути.
Орати, лікувати, планувати, пекти, годувати, сліпнути, мстити, дякувати, рахувати, консультувати, сердити, комплексувати, ревнувати.
Прочистити, розгребти, обгризти, вивітрити, одужати, дожити, розрізати, закипіти, домалювати.
Атакувати.
Скільки вовка не годуй, а він у ліс дивиться. Перестань битися водокачка, і все тут замре, усе погорить. Ви б, ворони, що-небудь батькові їсти занесли.
Карати, побілити, схвилювати, боротися, пити.
Варіант 2
Нести, носити, принести, винести, доносити, доношувати, перенести, знести, говорити, поговорити, приговорити, заговорити, заговорювати.
Скилити, економити, тарабанити, манити, таранити, дражнити, червоніти, ліпити, квасити, гасити, бурити, штукатурити, місити.
Захотіти, купити, захистити, очистити, сповістити, збаламутити, закрутити, відпрацювати, перебільшити, дати, простити.
Акумулювати.
Засип правду золотом, затопчи її в болото, а вона все-таки наверх вийде. Появись дядьки тут удруге, вона б удруге їх вирядила. Хоч, незважаючи на Маріїне стрекотання, самотність все дужче гнітила її. Може б ти побув сьогодні вдома ? Ще нездужаєш.
Чіплятися, почати, метнути, просити, навчити.
Варіант 3
Сісти, сідати, пересидіти, просидіти, пересісти, присісти, всідатися, летіти, злетіти, злітати, літати, політати, всістися, перелетіти, вилетіти.
Плести, мести, нести, брести, пливти, ревти, худнути, мерзнути, кинути, кидати, вечеряти, міряти, обіцяти.
Просити, пустити, засекретити, вивітрити, висміяти, виявити, вигребти, накинути, підтвердити, привезти.
Автоматизувати.
Куди не глянь – скрізь розвернулося, розпустилося, зацвіло пишним цвітом. Щоб тебе, Сафроне, нагла смерть на дорозі прибила ! От, Лукашу, поможеш тут в’язати молодичці.
Журитися, радіти, заробити, прибити, скинути.
Варіант 4
1. Роздягти, одягати, одягнути, преодягнути, тягнути, дотягнути, протягнути, витягнути, затягнути, протягувати, затягти, витягти.
2. Копіювати, цікавити, білити, голити, протоколювати, смолити, полювати, солити, бронювати, лицювати, благати, бігати.
3. Перелицювати, нахмурити, розпрягти, загадати, видати, укинути, доїсти, розхитати, приколисати, приписати.
4. Ампутувати.
5. “Так ти скажи моєму Василеві, щоб виїхав”. “От і добре, добродії, іти нікому не треба. А то ж просто хоч жеребок кидай, кому іти”. “Стара, чи зайдеш до Горицвітів, а я мотнуся до своїх хлопців”.
6. Закреслити, зеленіти, схуднути, єднатися, любити.
Варіант 5
Стріляти, обстріляти, стрельнути, застрелити, застріляти, постріляти, косити, накосити, обкосити, прокосити, скосити, скошувати, обкошувати.
Смажити, парити, пити, свердлити, скилити, орати, мочити, диктувати, реєструвати, шифрувати.
Навантажити, згвинтити, наказати, витягти, захопити, розформувати, утеплити, збігтися, підгодувати.
Аргументувати.
Так я зразу й подумав: затримай цей сніжок, а він тобі простелиться, зацвіте гречкою вліті. Оце б собі кілька таких насінин дістати. Для дослідів! І то її (тітку) вже на конях не вези, а саму машину подавай, і під самі вікна.
Мовчати, гуляти, відпочити, літати, послухати.
Варіант 6
Копати, обкопати, викопати, скопати, викопувати, сипати, насипати, висипати, сипнути, понасипати, зсипати.
Жувати, заздрити, обідати, сохнути, зимувати, сигналити, будити, старіти, горбитися, ремонтувати.
Заземлити, настелити, подвоїти, очолити, завершити, збігтися, насмикати, кінчити, обмежити, вистригти, закривавити.
Авансувати.
“Поїхали!”- перший скочив у сани Круп’як. Нам би зажити слави з тобою, тількти з тобою в тяжкому двобою. Ото останнє було (лист), де ти про землеустрій писав. Я візьми, дурний, та й покажи на сході.
Стежити, закласти, зацікавити, шепотіти, питати.
Варіант 7
Минати, минути, проминати, обминути, проминути, обминати, бути, забути, призабути, забувати, позабувати.
Вербувати, рахувати, консультувати, киснути, танути, конструювати, міцніти, мастити, молотити, коротити.
Загвинтити, замастити, викотити, викорчувати, дожити, добути, вигребти, прогнати, зустріти, принести.
Комп’ютеризувати.
Ти – зорею. А я – кленом. Тільки б ти не згасла , як зоря. Ні, брат, тепер трохи зарвись – і прямо без пересадки к чорту в зуби на вечерю попадеш. Тоді йому нічого не скажи, бо все буде заперечувати – сердито і вперто.
Вслухатися, скоротити, підняти, ламати, бажати.
Варіант 8
Загортати, гортати, згорнути, загорнути, підгортати, попідгортати, підгорнути, огортати, огорнути, перегортати.
Сіяти, хвилювати, шпаклювати, шити, дерев’яніти, горіти, комплектувати, веселити, консервувати, сохнути.
Обеззброїти, підстроїти, заспокоїти, перекласти, розтрясти, присісти, ознайомити, вилити, вишити, виділити.
Механізувати.
Тоді з лави старий Муха і порадь: “ Що там морочитись, зв’язати його на цю ніч і край”. Злостись чи не злостись, а назад уже нічого не вернеш.
Навчитися, спитати, гострити, оглядати, зберегти.
Варіант 9
1. Орати, наорати, переорати, заорати, наорювати, оборати, читати, зачитати, вичитати, вичитувати.
2. Друкувати, редагувати, гніватися, в’янути, сохнути, ліпити, прати, бинтувати, пломбувати, голосувати, диктувати.
3. Приклеїти, обвіяти, розламати, загострити, наздогнати, продумати, розхлюпати, вирости, загнити, зварити.
4. Газифікувати.
5. “І чого ви, дядьку, в таку годину сюди йшли ? Сиділи б собі вдома”. “Воно б може, й нічого, обійшлося, та тут, на лихо, візьми й нагодися двоє кінних”. “Поїхали, як хочете, по м’яту”, - запропонувала Леся.
6. Зібратися, лякати, мислити, переживати, рятувати.
Варіант 10
Присихати, повисихати, присохнути, поприсихати, сохнути, засохнути, висохнути, притихати, попритихати, затихати, затихнути.
Питати, жовкнути, мститися, просити, червоніти, в’янути, мчати, чистити, скребти, скубти.
Обезславити, переправити, витравити, закривавити, переплавити, вигризти, зачинити, замити, підстерегти, простити.
Дискваліфікувати.
Устим радий, що тепер йому воля: кури досхочу, гомони з козеням, якщо мовчки сидіти набридне. “Векло Панасівно, Настасе Григорівно…, чи не пішли б ви сьогодні на буряки ?”
Ворухнутися, підняти, помічати, зрозуміти, думати.
Варіант 11
1. Прославити, славити, прославляти, ославити, обезславити, чавити, розчавити, вичавити, фальшивити, сфальшивити.
Везти, гризти, ловити, дірявити, помадити, чадити, куйовдити, годувати, лупитися, вечеряти.
Справдити, скуйовдити, попередити, зосередити, націдити, знешкодити, завити, розшити, затвердити, обміркувати.
Дискредитувати.
“Сьогодні, хазяєчко, мають повернутися наші хлопці з тилу машиною, то ви б склали свої речі, де найнеобхідніше”. Дідусь Гараєв обернувся до Зульфата: “Підеш на Лобовку до Файзуліних. Там є молоко”. Не бери чужого нічого – не будеш боятись нікого.
Гукнути, плести, зварити, стригти, заповісти.
Варіант 12
Мережити, помережити, змережити, тривожити, перетривожити, стривожити, розтривожити, стривожувати, розтривожувати, обморозити, обморожувати, пообморожувати.
Смалити, крохмалити, сигналити, палити, веселити, манити, щепити, ліпити, зліпити, ріднити.
Прищепити, закріпити, розтопити, утруднити, прояснити, привласнити, узаконити, дати, добути, вирости.
Транслювати.
Досить щоднини кланятись в ноги за свою кривавицю: зореш поле – відробляй, привезеш яку там копу – відробляй. “Перестала б ти рюмсати!” – гримнув Степан на жінку з порога. Учись змолоду – пригодиться на старість.
Випекти, мести, прибути, визначити, бачити.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2
ТЕМА. Морфологічний аналіз дієслівних форм
Письмові завдання
Виконайте морфологічний аналіз усіх дієслів.
Виконайте морфемний аналіз виділених слів.
Методичні рекомендації
1. Схема морфологічного аналізу дієслова.
1. Аналізована словоформа. 2. Початкова форма. 3. Вид. 4. Перехідність/неперехідність, засоби вираження її. 5. Стан. 6. Час. 7. Спосіб. 8. Особа чи рід, число. 9. Основа інфінітива. 10. Основа теперішнього часу. 11. Дієвідміна. 12. Морфемний аналіз. 13. Словотвірний аналіз. 14. Синтаксична функція.
2. Зразок морфологічного аналізу дієслова:
І перший сніг на вітті розтопивсь, Неначе слізьми гіркими поливсь (Олена Пчілка).
Розтопивсь – Що зробив?, розтопитись, доконаний вид, неперехідне (постфікс сь), зворотно-середній стан, минулий час, дійсний спосіб, чол. рід, одн., розтопи сь, розтопив сь, розтопивсь ,ß розтопитись, простий дієслівний присудок.
3. Повторіть схему морфемного аналізу.
4. Схему морфологічного аналізу дієслова вивчіть напам’ять.
Варіант 1
Сонце стояло вже високо, але мороз не всідався. Меланя дивилася у вікно, мружачись і усміхаючись до сонця.(Г. Тютюнник). Із поля дівчина утомлена прийшла…(М.Рильський). Як парость виноградної лози, плекайте мову (М.Рильський).
Варіант 2
На білу гречку впали роси, веселі бджоли одгули. Поцілуй востаннє, обніми востаннє…Хай собі кружляє, обертається…Ну хто його не грав і хто не слухав? (М.Рильський). Кохана спить, кохана спить, піди збуди, цілуй їй очі (П.Тичина).
Варіант 3
Ластівки літають, бо літається, і Ганнуся любить, бо пора…Ми працю любимо, що в творчість перейшла. Прислухайтесь, як океан співає – народ говорить. Нехай і вона щоразу служить вам, хоч і живе своїм життям (М.Рильський).
Варіант 4
Не бійтесь заглядати у словник: це пишний яр, а не сумне провалля… По полях ми з Вишнею бродили восени, шукаючи зайців, і бур’ян пожовклий, посивілий під ногами срібно хрупотів. Яким би був я йолопом жахливим, коли б почав завидувати юним (М.Рильський).
Варіант 5
Нехай ботаніки розв’язують питання про різнобарвний лист у пору опадання. Я в серці з юних літ до скону пронесу це листя трепетне на полі голубому. Не майте гніву до моїх порад і не лінуйтесь доглядать свій сад. Доки на землю не зронять останніх своїх пелюстків… (М.Рильський).
Варіант 6
Білі акації будуть цвісти в місячні ночі жагучі. Промінь морями заллє золотий річку, і верби, і кручі…Так ніхто не кохав. Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання. Чом це ти одягнувся ? Я б забув і образи, і сльози. Любіть Україну, як сонце, любіть… (В.Сосюра).
Варіант 7
Синій вечір тоскно догорає, заливає кров’ю вітряки. Збудує він життя нове і зійде на його вершини. Сіє зорі неба синє сито, тихо ллється споминів вода…Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну…Розливається кров і по жилах тече, ніби пахне вона лободою… (В.Сосюра).
Варіант 8
Темна нічка над містом спустилась, місяць над замком зійшов. Хай зараз же іде до воєводи. Навіщо нам вночі те світло, що вночі світитиме на горе та на згубу…Пани вельможні гучно бенкетують…Засвітиться весь замок від вогнів, і до зорі дрижатиме гора (І.Кочерга).
Варіант 9
Бджілки злетілись на запах медвяний, чаша прилипла до рук. Хай грамоти поверне й привілеї. Темная нічка над місом спустилась, місяць над замком зійшов. Де ж ти, красуне моя, притаїлась, вийди ж на поклик мій знов… Не зріс ще дуб і не вродились бджоли, що воску назбирають (І.Кочерга).
Варіант 10
І хоч болить, та не дрібніє серце від нього: на болях його проростає і людяність, і незрадливість, і скарби душі. Виїхали на шлях і знову зустрілися з ними (М.Стельмах). В огні випробовують золото. Щоб спрагу вгасити, треба води попити (Усн. тв.).
Варіант 11
Коло води намочишся, коло добра наживешся. Не ходи у воду за птицею, а в ліс – за рибою. Коли сонце заходить червоно, то буде холодно. Срібна зоря – холода триватимуть. У листопаді зима з осінню бореться. Як листопад дерев не обтрусить, довга зима бути мусить (Усн. тв.).
Варіант 12
Коли вишні цвітуть пишно, то тоді жито квітуватиме. Коли вільха зацвіте, сій гречку. Коли собака качається, то буде вітер або хуртовина. Ворони здіймаються догори – на погоду. Кому місяць світить, тому й зорі всміхаються.
Самостійна робота № 3 (4 год)
Тема. Зміни приголосних у дієсловах при дієвідмінюванні
План
Зміни приголосних у дієсловах І дієвідміни теперішнього, майбутнього (доконаного виду) часів.
Зміни приголосних у дієсловах ІІ дієвідміни теперішнього, майбутнього (доконаного виду) часів.
Література
Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. – К.: Вища школа, 1972. – С. 328-334.
Український правопис / АН України, Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні, Інститут української мови. – К.: Наук. думка, 1993. – С. 89-94.
Письмові завдання
1. Теоретичні питання 1-е, 2-е запишіть у таблицю.
|
№ п/п |
Зміна приголосних |
Виді дієслова |
Теперішній час |
Майбутній час |
Дієвідміна |
|
1. |
[г] // [ж] |
недок. |
1 ос. можу |
І (в усіх формах) |
|
|
2 ос. можеш |
|||||
|
3 ос. може |
|||||
|
1 ос. можемо |
|||||
|
2 ос. можете |
|||||
|
3 ос. можуть |
2. Виконайте вправи.
Вправа 1. Подані дієслова поставте у формі першої особи теперішнього часу (або простого майбутнього) і поясніть чергування приголосних.
В’язати, пекти, колихати, могти, берегти, пустити, полоскати, вертіти, водити, їздити, сидіти, ходити, просити, принадити, вимостити, класти, ловити, губити.
Вправа 2. Подані дієслова поставте у формі минулого часу чоловічого роду і поясніть зміни голосних у коренях слів.
Нести, берегти, лягти, стерегти, запрягти, везти, пекти, зректися, допомогти, доволокти, замести, заводити, брести, текти.
Вправа 3. Подані дієслова поставте у формах наказового способу і поясніть зміни приголосних у коренях слів.
Чистити, різати, пекти, тратити, радити, вірити, бігти, лягти, повісити, завозити, визволити, кинути, казати, класти, товкти, проводити, морщити, мазати, кликати.
Самостійна робота № 4 (4 год.)
Тема. Словотвір дієслів
План
Внутрішньодієслівний (віддієслівний) словотвір:
а) префіксальний спосіб;
б) суфіксальний спосіб;
в) префіксально-суфіксальний спосіб;
2. Творення дієслів від основ інших частин мови (іменників, прикметників, числівників, займенників, вигуків, часток):
а) суфіксальний спосіб;
б) префіксальний спосіб;
в) суфіксально-префіксальний спосіб;
г) префіксально-суфіксально-постфіксальний спосіб.
3. Дієслова із зв’язаними основами.
4. Складні дієслова.
Література
Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. – К.: Вища школа, 1972. – С. 356-362.
Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. – К.: Вища школа, 1997. – С. 219-225.
Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ. – К.: Вища школа, 1994. – С. 190 – 197.
Волох О.Т. та ін. Сучасна українська літературна мова. Морфологія. Синтаксис. – К.: Вища школа, С. 206-209.
Русанівський В.М. Значення дієслівних суфіксів // Українська мова і література в школі. – 1965. – № 7.
Юрчук Л.А. Питання суфіксального словотворення дієслів у сучасній українській мові. – К.: Вид-во АН УРСР. – 1959. – С. 4-53.
Сучасна українська літературна мова. Морфологія / За заг. ред. І.К. Білодіда. – К.: Наук. думка, 1969. – С. 302-311.
Методичні рекомендації
1. За поданим планом, використовуючи рекомендовану літературу, напишіть конспект теми.
2. Повторіть схеми морфологічного та словотвірного аналізів.
Письмові завдання
Виконайте вправи:
Вправа 1. Запишіть ряди префіксальних дієслів, утворених від поданих нижче слів.
Ходити, мити, класти, дати, бачити, учити, сіяти, брати, хотіти, сипати.
Вправа 2. Запишіть по 5 слів утворених за допомогою префіксів -у(-в), до-(ді-), за-, над-, о-(об-, обі-), про-, роз-(розі-) і вкажіть, яких відтінків значень надають ці префікси дієсловам.
Вправа 3. Запишіть дієслова, утворені за допомогою суфіксів від основ поданих нижче слів; дієслівні суфікси виділіть.
Вечір, зима, голос, базар, батько, стіл; синій, білий, мокрий, кращий, фальшивий; четвертий; я, ви; куди; ні; ой, ох.
Вправа 4. Запишіть дієслова, утворені суфіксально-префіксальним або префіксально-постфіксальним способом від основ поданих нижче слів.
Зразок:
Отаборитися – табір
Земля, товар, крило, рука, магніт, щедрий, хмурий, двоє, танцювати, минути, могти, повсюди, інакше, нехай.
Вправа 5. Зробіть словотвірний аналіз поданих дієслів.
Відбути, пересвідчитися, роззброїти, троїтися, осиротіти, кукурікати, обґрунтувати, братися, застоятися, відредагувати, підігнати.