У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

реферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук.1

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2016-03-13

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 5.4.2025

42

харкІвсЬкий  дЕРЖАВНИЙ технІчНИЙ унІверситет сІльсЬкого

ГОСПОДАРСТВА ІМЕНІ ПЕТРА ВАСИЛЕНКА

ПАСТУХОВ ВАЛЕРІЙ ІвАНОВИЧ

УДК 631.172

Обгрунтування оптимальних комплексів машин для механізації польових робіт

05.05.11 –машини  і засоби механізації сільськогосподарського виробництва

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора технічних наук

                                                                                     

Харків - 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному технічному університеті сільського господарства імені Петра Василенка Міністерства аграрної політики України.

Науковий консультант: доктор технічних наук, професор Бойко Анатолій Іванович, Національний аграрний університет, завідувач кафедри

Офіційні опоненти:      доктор технічних наук, член-кореспондент УААН, професор Кушнарьов Артур Сергійович, Таврійська державна агротехнічна академія, завідувач кафедри „Теоретична механіка і ТММ”;

                 доктор технічних наук, професор Демидко М.О., Національний аграрний університет, професор кафедри.

                                     доктор технічних наук, професор Мартиненко В.Я., Тернопольський державний технічний університет імені Івана Пулюя, завідувач кафедри менеджменту підприємницької діяльності

Провідна установа: Дніпропетровський державний аграрний університет, кафедри експлуатації машино-тракторного парку і надійності та ремонту машин, Міністерство аграрної політики, м. Луганськ.

Захист відбудеться 27.10. 2006р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої  вченої ради Д 64.832.01 в Харківському державному технічному університеті сільського господарства імені Петра Василенка за адресою: 61002, м.Харків, вул. Артема, 44.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка за адресою: 61002, м. Харків, вул. Артема,44.

Автореферат розісланий 22.09. 2006 р.

Вчений секретар

        спеціалізованої вченої ради                                               О.Д. Черенков

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Вступ. Сучасне сільське господарство і його основна галузь –рослинництво базуються на високому рівні механізації і індустріалізації. Виробництво рослинної продукції здійснюється із застосуванням високопродуктивної техніки разом з прогресивними технологіями. Переважна більшість сільгоспмашин працюють в агрегаті з потужними швидкісними тракторами, що забезпечує високу продуктивність техніки, короткі оптимальні строки виконання робіт. На сьогодні кожен 1% приросту виробництва сільгосппродукції потребує збільшення витрат енергії на 2–%. Все це перетворює рослинництво в досить енергоємну галузь виробництва при високому техногенному тискові на довкілля, особливо на таку його складову, як ґрунт. Тому перед сільгоспвиробництвом постає завдання одержання високих врожаїв при якомога менших витратах ресурсів з врахуванням збереження довкілля. З інженерної точки зору цю проблему можна вирішити шляхом забезпечення рослинництва науково обґрунтованими комплексами машин з прогнозованим впливом на складові системи їх функціонування.

Актуальність теми. В сучасних ринкових умовах різнотипності господарств за формами власності, посівними площами та при наявності на ринку широкого спектру сільгосптехніки, з особливою актуальністю постає проблема оптимізації комплексів машин, їх оцінки при виборі, закупівлі та застосуванні у виробництві.

Вибір оптимальних комплексів машин залежить від критеріїв, які застосовуються при їх обгрунтуванні. В більшості випадків як критерії використовуються витрати ресурсів, які не повністю враховують якість виконання технологічних операцій, а також вплив машин на довкілля. Крім того, найбільш поширений на сьогоднішній день нормативний метод визначення показників виконання технологічних операцій не враховує конкретні умови роботи комплексів та їх технічні характеристики.

Існуючі дослідження не орієнтовані на визначення імовірносних характеристик критеріїв, через що залишається поза увагою важливий фактор –врахування статистики, яка є органічною складовою виконання технологічних процесів.

Дослідження, які спрямовані на подолання зазначених недоліків відносяться до важливих та актуальних напрямків та складають зміст теоретичних та експериментальних робіт, що виконані у дисертації.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до: Державної програми “Виробництво технологічних комплексів машин і обладнання для агропромислового комплексу у період 1998-2005 років”, розробленої відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 01.12.1997 р. № 1341; “Комплексної програми розвитку сільського господарства Харківської області у 2001-2005 роках та на період до 2010 року”; Програми “Цукор”–передбачає збільшення виробництва цукру в Харківській області на період 1997–рр.; науково-дослідних робіт за темами “Розробка і впровадження у виробництво машинно-технологічних систем для механізованого виробництва сільськогосподарської продукції на основі енергозберігаючих, екологічно-безпечних технологій і технічних засобів для різних форм господарювання”, державна реєстрація 0100U005610 (2001-2005 рр.), “Розробка і впровадження у виробництво енергозберігаючих, екологічнобезпечних технологічних систем в рослинництві”, державна реєстрація 0106U001213 (2006-2010 рр.).

Мета досліджень. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування оптимальних комплексів машин для вирощування сільськогосподарських культур на основі математичного моделювання їх функціонування.

Завдання досліджень:

- проаналізувати сучасний стан ефективності використання технологічних комплексів машин у сільськогосподарському виробництві і виявити шляхи подальшого удосконалення вибору комплексів машин згідно до екологічних та агротехнічних критеріїв виконання технологічних процесів;

- запропонувати методику пошуку оптимальних варіантів комплексів машин для реалізації сучасних технологій сільськогосподарського виробництва у рослинництві;

- на основі експериментальних досліджень сформувати альтернативні комплекси та вихідні дані для математичного моделювання;

- обґрунтувати оптимальні комплекси машин з використанням нормативних характеристик і параметрів їх функціонування;

- виконати імітаційне моделювання функціонування машинних агрегатів по визначенню відповідних статистичних характеристик і прийняттю рішень стосовно оптимізації складу комплексів машин;

- оцінити результати реалізації виконаних досліджень у виробництві.

Об’єкт дослідження: процеси та засоби механізованого виробництва сільськогосподарських культур.

Предмет дослідження: обгрунтуванняоптимальних комплексів машин для виробництва сільськогосподарських культур.

Методи досліджень: статистичне імітаційне моделювання та методи прийняття експертних рішень про оптимальні комплекси машин в умовах невизначеності.

Наукова новизна одержаних результатів:

- запропонована нова сукупність критеріїв для всебічної оцінки ефективності функціонування комплексів машин: витрати ресурсів, реалізація біопотенціалу рослин, стан екосистеми;

- вперше запропоновано метод прийняття рішення про оптимальний комплекс машин в умовах невизначеності з врахуванням статистичної достатності реалізацій моделювання технологічного процесу;

- теоретичною основою прийняття рішення про оптимальний комплекс є згортка критеріїв у вигляді імовірності переваг певного комплексу;

- розроблено теоретичний метод отримання достатньої кількості статистично надійних показників порівняння комплексів на підставі результатів їх експериментальних випробувань та імітаційного моделювання;

- доведені залежності впливу дії машинних агрегатів на реалізацію біопотенціалу рослин та погіршення стану екосистеми;

- набула подальшого розвитку імітаційна математична модель функціонування машинних агрегатів при виконанні польових робіт в частині визначення фактичних витрат ресурсів та часу.

Практичне значення одержаних результатів. Методика і програмне забезпечення обгрунтування оптимальних комплексів машин були використані Національним науковим центром ІМЕСГ УААН при розробці “Системи машин та технологічних регламентів виробництва продукції рослинництва на 2006 –рр.”Відкритим акціонерним товариством УкрНДІСГОМ використані комп’ютерна програма та база даних при розробці нових і модернізації існуючих машин для вирощування та збирання врожаю цукрових буряків, кукурудзи та інших просапних культур.

Застосування методів обґрунтування вибору комплексів машин в господарствах, де проводилися виробничі дослідження дозволило зменшити питомі витати ресурсів по цукрових буряках більш як на 280 грн/га, що складає 24%, додатково отримати 7,6 ц/га соняшника, тобто збільшити його врожайність на 37%.

Результати досліджень по обґрунтуванню комплексів машин в рослинництві прийняті до впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації для реалізації “Комплексної програми розвитку сільського господарства Харківської області у 2001–роках та на період до 2010 року”. Очікуваний економічний ефект 20...25 млн. грн.

Прийняті до впровадження результати дисертаційної роботи Міністерством агропромислової політики України у вигляді рекомендацій: “Якість механізованих технологічних операцій і біопотенціал польових культур”, “Енергетична оцінка механізованих технологій рослинництва”, “Тріада критеріїв збереження для оцінки техніки і технології в рослинництві”- відповідно до рішень секції “Землеробство та виробництво продукції рослинництва”науково-технічної ради Мінагрополітики України: протоколи № 10 від 10.09.2002 р., № 9 від 10.06.2003 р., № 5 від 9.06.2004р.

Результати дисертаційної роботи з 2002 року використовуються в навчальному процесі Харківського національного технічного університету імені Петра Василенка, Дніпропетровського державного аграрного університету, Полтавської державної аграрної академії, Миколаївського  державного аграрного університету в програмах дисциплін “Машиновикористання в землеробстві”та “Агрокваліметрія”.

Особистий внесок здобувача. У матеріалах теоретичних досліджень полягає в постановці задач, що розв’язувалися під час розробки математичної моделі, програмної її реалізації, виконанні обчислень та аналізі їх результатів. У матеріалах експериментальних досліджень –постановці задач, розробці основних положень методик досліджень, їх проведенні, обробці та аналізі їх результатів.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації доповідались на міжнародних науково-практичних конференціях: “Сільськогосподарські машини. Погляд у ХХІ сторіччя”(НАУ, Київ, 1998 р.); “Напрямки розвитку тракторобудування в Україні на 1999-2005 р.р. (ХДТУСГ, Харків, 1998); “Соціально-економічні проблеми сучасного села в умовах ринкових відносин”(ОДСГІ, Одеса, 1999 р.); “Стан та перспективи розвитку механізації сільського господарства на рубежі сторіч”(НАУ, Київ, 1999); “Інженерна освіта на межі століть: традиції, проблеми, перспективи”(ХПІ, Харків, 2000 р.); “Сучасні проблеми землеробської механіки”(НАУ, Київ, 2000 р.; МДАУ, Миколаїв, 2002 р.; ХДТУСГ, Харків, 2003 р.; ВДАУ, Вінниця, 2004); “Технічний прогрес в сільськогосподарському виробництві (ННЦ ІМЕСГ, Київ-Глеваха, 2001, 2002 р.); “Проблеми енергозабезпечення та енергозабезпечення в АПК України”(ХДТУСГ, Харків, 2002) “Механізація й енергетика сільського господарства “МОТROL-2003”(НАУ, Київ, 2003); “Науково-технічні засади розробки, випробування та прогнозування с.-г. техніки і технологій”(УкрЦВТ, Київ-Дослідницьке, 2005 р.).

Публікації. Основний зміст і результати дисертації опубліковані в 2 навчальних посібниках, 3 наукових рекомендаціях, 37 наукових статтях (26 - без співавторів), отримано 7 патентів України.

Структура й обсяг дисертації.Дисертація складається з вступу, шести розділів, загальних висновків, списку використаних джерел з 274 назв і 9 додатків. Основний зміст викладений на 296 сторінках, включає 28 таблиць, 81 рисунок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, викладено зв'язок роботи з науковими програмами, сформульовані мета, завдання та методи дослідження, наведено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі  “Стан питання та задачі досліджень”виконано аналіз стану питання, щодо проблеми обґрунтування вибору оптимальних комплексів машин (КМ) для виконання технологічних процесів виробництва сільськогосподарських культур.

Розв’язанням питань ефективного використання машинних агрегатів (МА) в рослинництві присвячені роботи П.М. Василенка, С.А. Іофінова, Ю.К. Кіртбая, Л.В. Погорілого, М.К. Лінника, М.О. Демидка, А.С. Кушнарьова, Ю.Ф. Скидана, В.Я. Мартиненка т. ін. Дослідження проблеми оптимізації комплексів машин при вирощуванні і збиранні сільськогосподарської продукції виконували Р.Ш. Хабатов, О.П. Тєрєхов, М.А. Босий, Е.А. Фінн, А.Л. Зангієв, М.К. Діденко, В.С. Крамаров, М.С. Рунчев, Е.М. Багір-Заде, Г.М. Данилова, В.І. Дубина, А.М. Криков, Ф.Ф. Мухамад’яров, Ю.Ф. Скидан, А.М. Валге, А.М. Скороходов, О.В. Сидорчук, І.І. Мельник. Завдяки роботам цих науковців рівень обґрунтованості прийняття рішень про оптимальний комплекс машин підвищився, але й на сьогоднішній день у вирішенні цієї проблеми існують нерозв’язані питання. До них належать удосконалення бази критеріїв математичного моделювання та статистичного характеру функціонування МА під час виконання технологічних процесів. Як свідчить огляд літературних джерел, врахування всіх обставин, що супроводжують виробництво сільськогосподарської продукції, є практично неможливим.

Ефективність застосування у рослинництві сільськогосподарської техніки визначається її можливістю реалізувати біологічний потенціал сортів сільськогосподарських культур при мінімальних витратах ресурсів та найменшому впливові на довкілля. Витрати ресурсів визначаються технологіями виробництва сільськогосподарських культур та експлуатаційними характеристиками машинних агрегатів.

Характеристикою технологічних процесів рослинництва в системі “машина-поле”є рівень реалізації біологічних можливостей сільськогосподарських культур, що визначається коефіцієнтом реалізації біологічного потенціалу (КРБП). Він дорівнює відношенню фактичної врожайності певної культури до її найвищої можливої врожайності.

Надмірне збільшення механічної, хімічної і взагалі енергетичної дії на ґрунт для реалізації біопотенціалу сільгоспкультур веде до негативного впливу на довкілля і, в першу чергу, до втрати родючості ґрунту.

Для математичного моделювання потрібні кількісні оцінки дії зазначених факторів. У агрономічній літературі звичайно наводяться якісні показники, тому до задач досліджень слід долучити отримання відповідних кількісних характеристик, для чого потрібні експериментальні дослідження. До їх складу входить визначення показників стану екосистеми, особливо для нових технологічних процесів, спеціально орієнтованих на зменшення негативної дії машин на довкілля.

Для розв’язання задачі вибору оптимального технологічного обладнання існують дві принципово відмінні концепції. Найбільш поширеною є така, коли використовуються нормативи для визначення показників технологічних процесів. Розповсюдженість цього підходу пояснюється порівняно простим способом обробки нормативних даних. Принциповим недоліком нормативного підходу є неможливість врахування конкретних обставин виконання технологічного процесу.

Зазначеного недоліку можна позбутися за допомогою застосування імітаційного моделювання, яке дозволяє визначити статистичні характеристики критеріїв ефективності технологічного процесу.

Результатом аналітичного огляду і аналізу наукових досліджень є формулювання подальших завдань досліджень.

У другому розділі “Основні положення оптимізації складу комплексів машин за критеріями витрат ресурсів, реалізації біопотенціалу рослин та стану довкілля”розглянуті основні положення оптимізації складу комплексів машин, виходячи з сукупності критеріїв виконання технологічних процесів виробництва сільськогосподарських культур. У загальному випадку вони зводяться до наступного.

Існуючі сільськогосподарські операції Оi (i=1,2,…,n) технологічних процесів Т (від підготовки ґрунту до збирання урожаю) можуть виконуватися одним з j заданих машинних агрегатів. У загальному випадку кількість альтернативних агрегатів є відмінною для тієї чи іншої операції, а саме для операції Оi нехай кількість альтернативних агрегатів дорівнює ni. Доцільність застосування того чи іншого агрегату характеризується кількома показниками (вектором), а саме: KБ –критерієм реалізації біопотенціалу рослин,
KЕ –критерієм енергоресурсів, KД –критерієм стану екосистеми (довкілля).

Вибір типу агрегату для виконання окремої операції є частковою стратегією, а перелік (комбінація) всіх часткових стратегій (по одній для кожної операції) –стратегією виконання технологічного процесу Т. Дискретна скінчена множина всіх таких припустимих стратегій С відкриває можливість постановки задачі пошуку такої стратегії Ск C (k=1,2,…,S) виконання технологічного процесу Т, яка задовольняла б обмеженням на вибір часткових стратегій та забезпечувала екстремальне значення одного або кількох критеріїв якості. Бажаними напрямками оптимізації критеріїв якості виконання технологічного процесу у даному випадку є максимізація КРБП, мінімізація  втрат ресурсів та впливу на довкілля.

Таким чином, найбільш загальна математична формалізація поставленої задачі зводиться до пошуку:

, (1)

де N –загальний критерій якості виконання технологічного процесу Т;

Сk (k=1,2,…,S)–стратегії виконання технологічного процесу;

С –дискретна скінчена множина стратегій, яка складається з S елементів.

Для побудови математичної моделі задачі (1) призначення МА на виконання польових робіт на кожній операції введемо змінну , яка приймає значення 1, якщо на операції з номером i буде задіяний агрегат з номером j (j=1,2,…,ni ;i=1,2,…,n). Тоді конкретизація задачі (1) приймає такий вигляд:

 (2)

де  – вектор змінних, які відшукуються;

–критерії ефективності виконання технологічного процесу відповідно: витрати ресурсів, реалізація біопотенціалу рослин та стан довкілля.

Екстремальне значення функції мети N у виразі (2) знаходиться з врахуванням наступної сукупності обмежень:  призначення тільки одного агрегату для виконання однієї операції; призначення кількох агрегатів для виконання всіх n технологічних операцій; дискретності змінних ( або 1 (j=1,2,…,ni ;i=1,2,…,n)).

На підставі дослідження формування множин стратегій виконання технологічного процесу та їх особливостей  розглядається 9 методів реалізації задачі (2), що мають найбільш практичне значення.

Перші три: оптимізація за одним з трьох критеріїв, коли два інші не враховуються. Математичні моделі цих задач зводяться до пошуку:

- мінімізації витрат ресурсів

; (3)

- мінімізації впливу на довкілля

;  (4)

- максимізації реалізації біопотенціалу рослин

. (5)

Методи 4-6: при врахуванні обмежень двох критеріїв та пошуку екстремуму третього –математичні моделі будуть мати наступний вигляд:

- мінімізація витрат ресурсів при функції мети (3) та обмеженнях:

, (6)

; (7)

- максимізація реалізації біопотенціалу рослин при функції мети (5) та обмеженнях:

, (8)

; (9)

- мінімізація впливу на довкілля при функції мети (4) та обмеженнях:

, (10)

, (11)

де D –добуток;

Д*, Д** –граничні значення критерію впливу на довкілля;

Б*, Б**  – граничні значення критерію біопотенціалу рослин;

Е*, Е** –  граничні значення критерію витрат ресурсів.

Сьомий метод: обмежуються всі три критерії,  математична модель в цьому випадку являє собою систему обмежень:

, (12)

, (13)

, (14)

При цьому у моделях (3-14) беруться до уваги ті значення критеріїв,,, для яких відповідний коефіцієнт .

Розв’язання системи обмежень (12-14) дозволяє одержати припустиму область значень критеріїв, які відшукуються і полягає у послідовному переборі різних їх комбінацій. У подальшому експерт має змогу прийняття раціонального рішення у межах цієї області з врахуванням і інших факторів.

Під часприйняття рішення про оптимальний комплекс доцільно здійснювати ранжування критеріїв шляхом введення вагових коефіцієнтів V, V, V, відповідно для реалізації біопотенціалу рослин КБ, витрат ресурсів КЕ та стану довкілля КД. Ранжування виконується із застосуванням формалізованих способів, наприклад, визначення “відстані до мети”–восьмий метод; або із застосуванням експертного методу, коли ранжування виконує особа, що приймає рішення –дев’ятий метод.

Для цього здійснюється згортання (узагальнення) критеріїв до одного критерію (адитивна та мультиплікативна форма узагальненого критерію для кожного варіанту виконання технологічної операції.

Розглянемо два випадки оптимізації вибору варіанту  комплексів машин для виконання певної технологічної операції. Перший випадок, коли загальна функція мети залежить від трьох критеріїв і другий випадок, коли здійснюється згортання трьох критеріїв до одного.

У першому випадку функція мети Р характеризує загальну ефективність виконання польових робіт і залежить від критеріїв kБij, kEij, kДij:

 Р= Р(kБij, kEij,kДij).  (15)

При цьому ставиться за мету одержання екстремуму функції:

 (16)

та відповідного значення

. (17)

Маючи оптимізоване значення кортежу критеріїв , знаходиться відповідний кортеж комплексу машин (зворотнє відображення (рис. 1)).

Другий випадок пов’язаний зі згортанням критеріїв і тоді загальна функція мети Р(див. рис.1), яка характеризує ефективність виконання польових робіт, залежить лише від одного параметру kБEДij:

 Р= Р(kБEДij).  (18)

При цьому ставиться за мету одержання

 (19)

та відповідного значення .  (20)

Отримавши оптимізоване значення , визначають відповідний склад комплексу машин (зворотнє відображення (рис. 1)).

Рис. 1. Схема процесу пошуку стратегій прийняття рішень з врахуванням критеріїв реалізації біопотенціалу рослин, витрат ресурсів та стану довкілля

У технологічному процесі враховуються не всі можливі комбінації стратегій його виконання, а тільки припустимі, через те, що багато з зазначених комбінацій не становлять практичної значності. Визначення припустимих комбінацій стратегій, тобто варіантів МА в такій ситуації здійснюється виключно експертним способом. Для пошуку оптимального комплексу враховується також множина реалізацій технологічного процесу (табл. 1).

Таблиця 1

Матриця критеріїв множини реалізацій технологічного процесу

У третьому розділі “Дослідження критеріїв і технологічних умов функціонування комплексів машин при виконанні польових робіт”запропоновані принципи створення бази вихідних даних варіантів комплексів для здійснення математичного моделювання. При цьому використано аналіз існуючих літературних та інших джерел інформації, а також результати власних досліджень з метою отримання додаткових даних, і інформація, що пов’язана з поліпшенням експлуатаційних показників існуючих машин. Ці роботи виконані у базових господарствах на протязі багатьох років, які мали різні форми власності і відповідно різні фінансові можливості. Враховувалася також відмінність погодно-ґрунтових умов Харківської, Сумської та Полтавської областей.

Технологічні процеси виробництва сільськогосподарських культур складаються з великої кількості операцій, які можна об’єднати у групи з назвами основних для кожної групи. На прикладі виробництва цукрових буряків виділено п’ять груп (табл. 2). Перші дві –це внесення добрив та обробіток ґрунту, третя –сівба, четверта –догляд за рослинами (до неї належать розпушення міжрядь, боротьба з бур’янами та формування заданої густоти насаджень), п’ята –збирання врожаю.

Кожна з технологій виробництва має свої переваги і недоліки. Тому база даних формується як масив показників для подальшого моделювання з обґрунтуванням оптимальних рішень.

Таблиця 2

Склад комплексів машин для різних технологій виробництва
цукрових буряків

Технологічні операції

Технології виробництва цукрових буряків

українська інтенсивна технологія

енергозберігаюча технологія

високоефективна енергозберігаюча

колійна
технологія

ґрунтозахисна біологічна еколого-безпечна технологія

Склад комплексу машин

комплекс 1

комплекс 2

комплекс 3

комплекс 4

комплекс 5

комплекс 6

Основний обробіток ґрунту

Т-150 +

ПНЯ-4-40

John Deere 8100 + John Deere 975

ХТЗ-200 +

ППО-6-40

John Deere 8100 + John Deere 975

ХТЗ-200 +

ППО-6-40

ХТЗ-200 +

БДТ-10

Внесення органічних добрив

Т-150К +

ПРТ-10

John Deere 7810 + ПРТ-10

ХТЗ-17021 +

ПРТ-10

John Deere 7810 + ПРТ-10

ХТЗ-17021 +
ПРТ-10

ХТЗ-17021 +
МТО-12

Сівба

Т-70С +

ССТ-12Б

John Deere 8100 + John Deere 1700

ХТЗ-16031 +

ССТ-18

John Deere 8100 + ССТ-18

ХТЗ-16031 +

ССТ-18М

ХТЗ-16031 +
ССТ-18

Догляд за рослинами

Т-70С +

УСМК-5,4Б

John Deere 8100 + КОЗР-8,1

ХТЗ-16031 +

КОЗР8,1

John Deere 7810 + КОЗР-8,1

ХТЗ-16031 +
КУН-8,1

ХТЗ-16031 + КОЗР-8,1

Збирання

врожаю

РКС-6

Motro Lektra V2

КС-6Б
“Збруч”

John Deere 8100 + МКП-6

КС-6Б

КС-6Б

На рівні певних критеріїв впливають вихідні значення груп факторів. Питомі витрати ресурсів суттєво залежать від вартості технологічного обладнання, тобто тракторів та сільськогосподарських машин. Вона пов’язана з потужністю двигуна, паливною економічністю, масою машини та її продуктивністю. На останню характеристику має значний вплив надійність машин, одним з найважливіших показників якої є середній час роботи між відмовами, а також час відновлення їх працездатності. Остання характеристика може включати час очікування запчастин, особливо для дорогого імпортного обладнання. Питомі витрати, необхідні для виконання технологічного процесу, суттєво залежать від вдалого вибору обладнання, зокрема доцільного вибору робочих органів агрегатованих засобів, виду рушія.

КРБП культури залежить від якості, терміну виконання окремих операцій та якості технологічних матеріалів, що застосовуються. Найважливішими при виконанні технологічних операцій є фактори: при обробітку ґрунту: це нерівномірність глибини; нерівномірність розподілення добрив при їх внесенні; польова схожість насіння та нерівномірність його розміщення по глибині при сівбі; густота насадження рослин при догляді за ними та глибина ходу викопувальних робочих органів при збиранні врожаю.

Основний вплив на екологічний стан поля мають такі характеристики: щільність ґрунту, процентна кількість ерозивно-небезпечних часток, відхилення від заданої норми внесення добрив та  оптимального співвідношення їх діючих речовин. Інтегральною характеристикою стану ґрунту є енергетичне навантаження на грунт.

Всі зазначені характеристики використовувалися у вихідних даних для математичного моделювання.

У четвертому розділі “Застосування нормативного методупредставлені результати досліджень по визначенню показників функціонування комплексів МА з застосуванням нормативного методу, як найбільш простого і доступного для реалізації. За цим методом відповідно до групи господарства або поля встановлені середні норми виробітку заданого складу МА упродовж стандартної зміни, середні витрати палива на одиницю площі обробленого поля та інші характеристики.

Можливості нормативного методу розглянуті для вибору оптимального комплексу з шести альтернативних варіантів, що застосовуються для виробництва цукрових буряків.

Для зазначеного набору альтернативних комплексів визначається кращий комплекс машин по кожному з таких критеріїв: питомі витрати ресурсів у грошовому та енергетичному еквівалентах, питомий час виконання технологічного процесу, а також критерій, що відповідає методу “відстані до мети“ (рис. 2).

Рішення про оптимальний варіант комплексу при використанні нормативного методу з підрахунком техніко-економічних показників у грошовому еквіваленті можна прийняти в залежності від обставин, якими керується експерт. Можна віддати перевагу комплексу 1, якщо вирішальним для цього є досягнення мінімуму грошових витрат, або прийняти рішення на користь комплексу 2, якщо головним є досягнення мінімальних значень питомої витрати часу. Можна також прийняти компромісне рішення, коли оптимальним вважається комплекс, що являє собою бажану комбінацію з машин обох зазначених чи інших комплексів.

Більшу стабільність оцінки в ринкових умовах мають показники у енергетичному еквіваленті. Дослідження технологічного процесу здійснюється за допомогою енергетичних вартостей роботи одиниці маси енергозасобу; одиниці маси енергоносія та норми його витрат на одиницю обробленої площі; енергетичних вартостей одиниці маси технологічних матеріалів, норми їх внесення та коефіцієнтів ефективності дії цих матеріалів.

а)

                                      б)   в)

Рис. 2. Характеристики критеріїв ефективності альтернативних комплексів, визначених за допомогою нормативного методу:

а –техніко-економічні показники; б –енергетичний еквівалент; в –критерій “відстані до мети”;

 –повні приведені витрати,  –приведені витрати без технологічних матеріалів

Сумарна питома енергетична вартість виконання робіт (див. рис. 2) є практично однаковою для всіх альтернативних комплексів, тобто вибір кращого з альтернативних комплексів на основі використання нормативних енергетичних показників майже неможливий внаслідок того, що цей метод виявився нечутливим до особливостей розглянутих комплексів.

При обчисленні методом “відстані до мети”враховуються чотири критерії: приведені витрати ресурсів, енергетична вартість, питома витрата палива і повний час виконання операції. Такий підхід виявив кращим перший комплекс. Цей результат є аналогічним до оцінки приведених витрат. Для обох випадків кращим є варіант 1, тобто комплекс, що складається на сьогодні з малопродуктивних, але недорогих машин. Остаточний висновок, який може бути зроблений в результаті застосування експертного методу для оцінки результатів грошових показників альтернативних комплексів, полягав у врахуванні суперечності між питомими витратами та часом виконання технологічного процесу. Врахування цієї суперечності, як видно з результатів застосування методу “відстані до мети”, не призводить до позитивного результату. Виправити цю ситуацію тільки при застосуванні формалізації методом “відстані до мети”можливо при ранжуванні критеріїв з застосуванням експертного методу.

Можливості нормативного методу пошуку оптимальних рішень комплектування комплексів машин є обмеженими через невисоку точність кінцевих результатів. Нові можливості в розширенні області задач, що розв’язуються, відкриваються при моделюванні  реальних умов функціонування машинних агрегатів за допомогою ЕОМ.

У п’ятому розділі “Математичне моделювання функціонування сільськогосподарських машинних агрегатівпроведеноімітаційне статистичне моделювання функціонування сільськогосподарських агрегатів та отримані їх характеристики.

Задачею математичного моделювання є встановлення оптимального комплексу машин на основі кількісних оцінок за трьома найважливішими критеріями. Такими критеріями є: питома витрата ресурсів, що необхідна для виконання технологічного процесу; КРБП, досягнутий при виконанні технологічного процесу та коефіцієнт погіршення екологічного стану поля після виконання технологічного процесу. Рішення про доцільний варіант комплексу приймається на основі кількісних оцінок критеріїв.

Імітаційна модель створена на базі математичних залежностей, що описують функціонування машинних агрегатів при виконанні технологічних операцій. Імітаційне статистичне моделювання функціонування сільськогосподарських агрегатів, узагальнена схема якого приведена на рис.3,  виконується за допомогою розробленого пакету програм.

Пакет програм являє собою самодостатнє прикладне програмне забезпечення для створення вихідних даних, здійснення моделювання та аналізу отриманих результатів. В пакеті інтегровані такі компоненти:

- графічний редактор рельєфу та щільності ґрунту, який дозволяє переглядати, створювати, редагувати, зберігати та експортувати дані стосовно рельєфу та щільності ґрунту;

- консоль даних для створення, редагування і перегляду розрахункових пакетів та їх елементів, організації баз даних та їх елементів; керування чергою процесів моделювання та їх станом; вибір варіантів та розрахованих даних для перегляду або аналізу;

- графічні засоби перегляду карти з нанесеними подіями та ділянками з детальною інформацією по окремій події або ділянці;

- графічні засоби для перегляду статистичних даних.

Функціональність програми забезпечується бібліотеками, які виконують:

- моделювання руху відповідно до рельєфу та навантаження для  отримання характеристик щодо режимів роботи двигуна, витрати палива, швидкості руху, чистого часу роботи і т.ін.;

- моделювання подій, що можуть виникати під час роботи; отримання часових характеристик щодо поломок, завантажувально-розвантажувальних робіт, технічного налагодження і т.ін.;

- розрахунок економічних показників –вартості комплексів, вартості ремонту, заробітної платні, вартості технологічних матеріалів, собівартості виконання технологічної операції і т.ін.;

- моделювання показників реалізації біопотенціалу;

- моделювання показників стану екосистеми;

- нормування та згортку критеріїв;

- генерування випадкових чисел за різноманітними параметрами і законами їх розподілу.

Зазначені компоненти та бібліотеки розроблені за допомогою сучасних засобів RAD на мовах С++ та Object Pascal.

Вихідні дані та результати обчислень за допомогою пакету програм використовуються для прийняття рішень про оптимальний комплекс на основі формалізованих або експертних методів.

Альтернативні комплекси формуються експертно, так само як і набір методів пошуку оптимального комплексу. Для визначення критеріїв задається певна кількість реалізацій технологічного процесу, вихідні дані для якого формуються генераторами псевдовипадкових чисел, що розподілені по заданих законах розподілення ймовірностей (нормальний, експоненціальний та Вейбула) з заданими значеннями середнього значення та стандарту (середнього квадратичного відхилення).

Реалізацією вважається технологічний процес, що складається з заданої кількості технологічних операцій. Результатом моделювання є масиви значень критеріїв, закони розподілення їх ймовірностей та числові статистичні характеристики (середні значення, стандарти), а також імовірності переваг певного комплексу.

Імітаційне моделювання доцільно проводити на полі площею 100 га. Характеристики виконання кожної технологічної операції обчислюються на елементарних ділянках поля, ширина яких дорівнює ширині захвату агрегату, а довжина дорівнює 100 м. Для цього поле розбивається на відповідну кількість ділянок, для кожної з яких задається кут нахилу поверхні до горизонту та коефіцієнт питомого опору в напрямку дії сили тяги. Ці характеристики подаються у вигляді відповідних карт поля та подій під час роботи агрегату.

Рис.3. Схема послідовності моделювання функціонування машинних агрегатів та прийняття рішення про доцільний варіант комплексу

Питомими витратами ресурсів вважаються: паливо; технологічні матеріали; кошти, які потрібні для придбання обладнання (тракторів та агрегатованих засобів), а також для ремонту під час виконання технологічних операцій. Для підрахунку витрат палива визначаються характеристики потужності двигуна, швидкість руху трактора та буксування.

Питомі витрати на технологічні матеріали враховують вартість насіння, добрив та засобів хімічного захисту рослин, а також норми їх внесення. Витрати коштів на заробітну платню персоналу залежать відповідно від кількості працівників, сумарного часу, що витрачається на ці операціїта погодинної оплати. При усуненні технічних несправностей враховуються випадки, коли вони ліквідуються на полі силами механізаторів або з залученням ремонтних підрозділів.

КРБП виконаної технологічної операції може бути визначений за допомогою запропонованого адитивного показника, що враховує вагомість двох груп факторів:

,  (21)

де  –вагомість впливу груп факторів;

–коефіцієнти зниження реалізації біопотенціалу для кожної групи факторів.

Перша група факторів залежить від якості виконання технологічної операції та відхилення терміну виконання технологічної операції від заданого оптимального значення. Другою групою факторів є якісні показники технологічного матеріалу. Вони враховуються через коефіцієнт їх зниження відносно найвищого значення.

Перший компонент КРБП (К ) передається через рівняння регресії від двох  факторів х, х. Принципово кількість факторів цієї залежності може бути якою завгодно, але збільшення їх кількості ускладнює призначення вагомості кожного. Для двох факторів створене геометричне представлення коефіцієнту К (рис. 4).

Після генерування випадкових пар значень х, х, і підставлення їх до відповідної регресійної залежності обчислюється значення К .

На рис.4 показані лінії рівнів цієї поверхні, що відповідають осередненим даним. При заданні довірчих імовірностей отримуються відповідні довірчі інтервали коефіцієнта К . Розглянуте стосується виконання окремої технологічної операції технологічного процесу, КРБП якого являє собою їх добуток.

Рис. 4. Залежність коефіцієнту реалізації біопотенціалу  від факторів якості та терміну виконання технологічної операції

Вплив МА на грунт визначається за допомогою функції погіршення стану екосистеми ( ), яка приймається у вигляді кусково-неперервних функцій, що складаються з ділянок, на яких мають місце ділянки констант, лінійних та параболічних залежностей (рис. 5,6).

Імовірносні характеристики погіршення стану екосистеми встановлюються за заданими рівнями факторів. При цьому задається вид закону розподілення певного фактору, його числові характеристики –середнє значення () та середнєквадратичне відхилення (). Для кожної реалізації генерується відповідне випадкове значення.

Після виконання всіх реалізацій технологічного процесу утворюється статистичний матеріал для визначення імовірносних характеристик стану екосистеми при порівнянні різних технологій з відповідними наборами засобів механізації.

   

Рис. 5. Функції погіршення стану екосистеми в залежності від об’ємних та розмірних характеристик грунту:

1 –щільність грунту гр,т/м;

2 –склад фракції структурного грунту з розмірами часток S=0,25-10,0 мм;

3 –склад фракції структурного грунту з розмірами часток менше S=0,25 мм;

4 –вилучення грунту під час збирання врожаю твгрн, %

Рис. 6. Функції погіршення стану екосистеми в залежності від характеристик хімічного складу ґрунту та витраченої енергії:

1 –сумарне енергетичне навантаження на грунт Sенг,ГДж/га;

2 –відхилення від бажаного співвідношення діючих речовин Sмд, %;

3 –нерівномірність внесення добрив, rд, %;

4 –відхилення від норми внесення добрив, rвнд, %

Стан екосистеми для технологічного процесу може бути оцінений кількісно за допомогою адитивного показника:

, (22)

де  – відносна вагомість характеристик відповідно: щільності, коефіцієнту структурності грунту, коефіцієнту вилучення грунту з поля при збиранні; вагомість, пов’язана з вмістом поживних речовин для розвитку рослин; вагомість сумарного енергетичного навантаження;

 – кількість характеристик, що враховуються;

 – кількість операцій, при яких має місце зміна певної характеристики;

 – значення функції погіршення стану екосистеми.

У шостому розділі “Результати моделювання та їх аналіз”наведено аналіз результатівматематичного моделювання, яким передбачено розв’язання питань формування комплексів машин. Перед моделюванням формуються необхідні вихідні дані математичної моделі. Дослідження виконано на прикладі виробництва цукрових буряків.

Результати моделювання з застосуванням зазначених вище 9 методів для нормованих та інверсованих характеристик представлені в табл. 3.  

Вони свідчать про можливість отримання несуперечливих результатів при застосуванні формалізованих критеріїв та методів прийняття рішення про оптимальний варіант комплексу тільки у випадку суттєвих відмінностей між значеннями критеріїв.

У даному прикладі таким є критерій питомих витрат ресурсів. Згідно до результатів імітаційного моделювання з використанням різноманітних методів прийняття рішень з позицій отримання мінімуму питомих витрат ресурсів (методи 1, 4) оптимальними є комплекс 1 та комплекс машин 5 для реалізації колійної технології.

Оптимізація вибору доцільного комплексу для інших методів оцінки за допомогою застосування суто формальних критеріїв та методів прийняття рішень є малоефективною через незначну відмінність у результатах зазначених критеріїв порівнюваних комплексів або неможливість логічного обґрунтування отриманих результатів.

Продуктивним доповненням застосуванню методів, що використовують формалізовані підходи, є експертні оцінки, при яких можна досліджувати результати при незначних відмінностях у величинах порівнюваних критеріїв та їх вагомості.

Встановлено, що середні сумарні питомі витрати найбільші для закордонного комплексу 2 (рис.7), найменші –для вітчизняних комплексів (1 та 5). Зауважимо, що відмінність питомих витрат для комплексів 3 та 5 пов’язана з вартістю вітчизняних збиральних машин. Комплекс 3 має у своєму складі новий збиральний комбайн “Збруч”. Комплекс 5 складається з машин для роздільного збирання.

Таблиця 3

Результати оцінки комплексів для виробництва цукрових буряків при застосуванні формалізованих критеріїв

Аналіз складових питомих витрат показує, що найбільша їх частка  для всіх комплексів –йде на придбання обладнання (див. рис. 7), суттєва відмінність цієї характеристики для закордонного обладнання.

Рис. 7. Середні сумарні питомі витрати під час виконання технологічного процесу різними комплексами при середньому часі між відмовами тракторів
John Deere 1000 год. та середньому часі очікування запчастин 25 год.:
–комплекс 1
; –комплекс 2; –комплекс 3; –комплекс 4; –комплекс 5; –комплекс 6

Для визначення імовірності переваг певного комплексу було виконане парне порівняння питомих витрат при різних комбінаціях номерів комплексів (рис. 8). Характер відмінностей при порівнянні результатів обчислень показників питомих витрат аналогічний до тих, що має місце при порівнянні середніх значень, але результати порівнянь при використанні імовірносних характеристик є набагато виразнішими. Наприклад, при порівнянні комплексів 3 та 4 по середніх значеннях витрат (див. рис. 7) зі значеннями по імовірносних характеристиках (див. рис. 8), різниця між показниками у першому випадку становить 20%, а в другому –в п’ять разів.

Повнішу картину результатів ефективності комплексів можна отримати після долучення даних про час виконання окремих технологічних операцій та сумарний час виконання технологічного процесу, який визначався за допомогою математичного моделювання. При цьому враховувалася зміна часу, який витрачається на очікування запчастин.

Рис. 8. Імовірність переваг для різних комбінацій пар комплексів по сумарних питомих витратах при значеннях середнього часу між відмовами тракторів John Deere 1000 год. (середній час очікування запасних частин 25 год.)

Найбільший середній час виконання технологічного процесу відповідає комплексові 1 (450 год.), що пояснюється низькою надійністю та меншою шириною захвату машин. Найменший час витрачають комплекси 5 та 2 (близько 350 год.) що складаються з сучасних машин вітчизняного виробництва.

Застосування високопродуктивних машин, що випускаються фірмами високорозвинених країн, супроводжується проблемою своєчасного постачання запчастин. Середній час між відмовами техніки для цього обладнання суттєво перевищує відповідний час для вітчизняної техніки (у 7-10 разів). Але ця позитивна обставина може бути знівельована тим, що час очікування постачання запчастин в практиці застосування імпортного обладнання може бути досить великим. З застосуванням математичного моделювання досліджена зміна середнього часу виконання технологічного процесу в залежності від гіпотетичної зміни часу очікування запчастин для ремонту комплексів 2 та 4. Результати досліджень свідчать про те, що при збільшенні часу очікування запчастин, ефект застосування дорогої техніки  зводиться до рівня техніки комплексу 1.

 Попарне порівняння сучасного вітчизняного комплексу 3 з застарілим комплексом 1 та комплексами на базі закордонної техніки 2, 4 свідчать про перевагу комплексу 3 для всіх варіантів.

При збиранні врожаю у вітчизняному комплексі 3 застосовується збиральна машина з дисковими активними викопувальними робочими органами, які дозволяють працювати при швидкостях до 10 км/год. та при стані ґрунту, коли твердість його перевищує 4,0 МПа. У комплексах 2 та 4 застосовуються збиральні машини, що працюють при швидкостях біля 6,0 км/год. та майже непрацездатні при твердості ґрунту, що перевищує 4,0 МПа.

Застосування імовірностного підходу відкриває можливість виявити цю різницю набагато виразніше, ніж за середніми значеннями часу виконання технологічного процесу.

Одним з головних показників роботи МА є якість виконання технологічних операцій, для деяких з них вона залежить також від якості технологічних матеріалів. Але дія цих факторів є неоднозначною і суттєво залежить від їх статистичних характеристик.

Так для технологічної операції сівби найсуттєвішим виявився фактор якості технологічного матеріалу тобто якості насіння. Коефіцієнт кореляції КРБП з цим фактором становить майже 0,6 (рис.9). Про значущість впливу зазначеного фактору свідчить те, що толерантні межі для суттєво відмінних значень якості посівного матеріалу не перекриваються для стандартної похибки SE і перекриваються помірно для інтервалів, що відповідають довірчій імовірності біля 95% (1,96 SE), (рис. 10).

Наявність кореляції КРБП з якістю виконання технологічного процесу, яка передається через глибину розміщення насіння в інтервалі 2...5 см, тобто в межах агровимог, виявилася незначною.

При внесенні добрив вплив якості виконання технологічної операції, що передається через коефіцієнт варіації норми внесення добрив, є приблизно однаковою з деякою перевагою дії фактору якості технологічного матеріалу. Коефіцієнти кореляції для дії зазначених факторів становлять відповідно 0,93 та 0,73.

Для технологічних операцій, де технологічні матеріали відсутні (догляд за рослинами, збирання врожаю), отримано, що КРБП суттєво залежить від густоти розміщення рослин та глибини ходу копачів. Відповідні коефіцієнти кореляції 0,89 та 0,98. При порівнянні комплексів виявлено, що відмінність КРБП для різних варіантів є несуттєвою, що свідчить про те, що при роботі, в основному, виконуються необхідні вимоги до якісного виконання технологічних операцій. Це забезпечується вчасним технологічним налагодженням машин та дотриманням агротехнічних вимог до терміну виконання операцій.

Аналіз впливу дії машин на екосистему показує, що найбільше значення показника погіршення стану екосистеми щодо сумарного енергетичного навантаження має комплекс 1, найменше –комплекс 6. Такий результат пояснюється тим, що комплекс 1 реалізує технологію, в якій передбачається виконання 49 технологічних операцій. Для комплексу 6 відповідно до ґрунтозахисної біологічної технології кількість технологічних операцій майже вдвічі менша. 

Рис. 9. Залежність інверсованого значення коефіцієнта реалізації біопотенціалу від якості технологічного (посівного) матеріалу при сівбі

Рис. 10. Довірчі інтервали для коефіцієнтів реалізації біопотенціалу при суттєво відмінних значеннях якості технологічного матеріалу при сівбі

Слід зазначити, що оцінка середніх значень показників стану екосистеми   дає можливість виконати порівняння результатів одночасно для всіх комплексів. Але відмінність у значеннях можна помітити тільки при суттєвій різниці діаграми. Так, наприклад, це має місце для комплексів 1, 6; різниця ж у парах комплексів 2 –; 2 –; 3 –; 3 –при оцінці по середніх значеннях практично відсутня. Застосування імовірностного критерію дає можливість виявити відмінність між зазначеними комплексами.

Найгірші показники стану екосистеми, щодо характеристики кількості часток розмірами меншими 0,25 мм мають комплекси 2 та 4 через те, що за технологією вони виконують значну кількість операцій  основного, передпосівного обробітку та догляду за посівами, що здійснюються машинами, які мають активні робочі органи. Вони подрібнюють ґрунт, створюючи значну кількість часток з розмірами менше 0,25 мм.

Найменше ущільнюють грунт комплекси 1, 3, 5; найбільше –комплекс  6 під час внесення значних доз органічних добрив, але на наступний рік відбувається розущільнення ґрунту за рахунок дії значної кількості внесених органічних добрив. Це підтверджують результати виконаних досліджень, згідно з якими щільність ґрунту на тій частині поля, де застосовувався безвідвальний обробіток ґрунту та елементи ґрунтозахисної системи, була дещо нижчою (приблизно на 10%).

Реалізація результатів досліджень здійснена у трьох напрямках:

- визначена техніко-економічна ефективність досягнутих після застосування результатів роботи у конкретних господарствах;

- впроваджені результати роботи на рівні Міністерства аграрної політики України та Головного управління агропромислового розвитку Харківської області;

- використані результати досліджень в навчальному процесі в вищих навчальних закладах України.

Впровадження методів обгрунтування вибору комплексів машин в сільськогосподарських підприємствах зменшило питомі витати ресурсів при виробництві цукрових буряків на 24%, збільшило врожайність соняшника на 37%. Очікуваний економічний ефект від впровадження результатів дисертаційної роботи в агропромисловий комплекс Харківської області 20 –млн. грн.

З метою покращення якості виконання механізованих технологічних операцій і, таким чином, підвищення коефіцієнта реалізацій біопотенціалу сільськогосподарських культур запропоновані і запатентовані технічні рішення з удосконаленням наступних пристроїв: навіски колісних тракторів ХТЗ, що використовуються на оранці; робочих органів розкидачів мінеральних добрив та культиваторів; механізму навіски робочих органів посівних машин.


ВИСНОВКИ

У дисертації наведено нове вирішення наукової проблеми обґрунтування оптимальних комплексів машин для механізації польових робіт, що полягає в сукупності критеріїв ефективності функціонування комплексів машин та методі прийняття рішення про їх оптимальний комплекс в умовах невизначеності з врахуванням статистичної достатності реалізацій імітаційного моделювання технологічного процесу. Це дозволило розробити методику визначення складу комплексів машин з мінімальними витратами ресурсів, погіршенням довкілля та забезпеченням максимальної реалізації біопотенціалу рослин.

. Для існуючих методів обґрунтування оптимальних комплексів машин для механізації польових робіт характерними є неточність критеріїв з огляду на неврахування сукупної їх дії, а саме: ресурсів, необхідних для виконання технологічного процесу; реалізації біопотенціалу рослин та впливу машин на довкілля. Відсутні  методи визначення імовірностних характеристик зазначених критеріїв та правила прийняття рішень про оптимальні комплекси для конкретних умов роботи та технічних характеристик машин.

. Встановлено, що реалізація нових шляхів оптимального вибору комплексів машин з врахуванням такої сукупності критеріїв виконання технологічного процесу як витрати ресурсів, реалізації біопотенціалу рослин та стану довкілля можлива на основі створення статистичної імітаційної моделі технологічного процесу на комбінаторній множині стратегій різновиду варіантів комплексів машин та реалізацій виконання технологічного процесу з одночасним врахуванням обмежень на вибір часткових стратегій, що визначаються експертно призначеними правилами прийняття рішення про оптимальність комплексу.

. Доцільним методом побудови множин критеріїв ефективності технологічного процесу є згортання часткових критеріїв для кожної операції та стратегії її здійснення. Основним способом згортання критеріїв є застосування адитивного підходу з відмінними значеннями ваги окремих критеріїв та методу визначення відносної відстані до мети. Під час згортання доцільно застосовувати операції нормування та інверсії критеріїв, що поліпшує ефективність прийняття рішення про оптимальний варіант комплексу машин.

. При імітаційному моделюванні розроблена методика, що містить сукупність нових відмінностей, які полягають в застосуванні карт поля з відомостями про рельєф та питомий опір ґрунту, що дає можливість отримати дійсну швидкість їх переміщення з врахуванням буксування агрегатів, а відтак реальні витрати палива; оцінити кількісно якість виконання технологічних операцій, технологічних матеріалів; а також дію сукупності характеристик екологічних показників та їх вагомість під час виконання технологічних операцій.

. Визначення доцільного варіанту комплексу з використанням формалізованих критеріїв дає логічні несуперечливі результати лише при значній відмінності у величинах критеріїв. Позитивним доповненням використання формалізованих критеріїв у інших випадках є застосування експертного методу аналізу результатів обчислення окремих критеріїв. При визначенні імовірності переваг певного комплексу досягається значне підвищення чутливості переваг порівнюваного комплексу. Наприклад, при порівнянні комплексів 3 та 4 по середніх значеннях сумарних питомих витрат різниця між показниками зазначених комплексів становить біля 20%. При попарному порівнянні імовірності переваг ці показники відрізняються в п’ять разів.

. Коефіцієнт реалізації біопотенціалу культур обумовлюється якістю виконання технологічних операцій та якістю технологічних матеріалів, зокрема для технологічної операції сівби вплив фактору якості насіння на КРБП переважає вплив фактору якості виконання технологічного процесу. Для внесення добрив вплив якості виконання технологічної операції, що передається через коефіцієнт варіації норми внесення добрив, дещо переважає вплив якості матеріалу добрив (відповідні коефіцієнти кореляції 0,93 та 0,73).

. Для технологічної операції збирання цукрових буряків встановлено, що КРБП суттєво залежить від густоти розміщення рослин та глибини ходу копачів під час збирання (відповідні коефіцієнти кореляції 0,89 та 0,98). При порівнянні альтернативних варіантів комплексів виявлено, що відмінність КРБП для різних комплексів є несуттєвою, що свідчить про те, що при її роботі, в основному, виконуються необхідні вимоги до якісного виконання технологічних операцій, для чого вчасно здійснюється технологічне налагодження машин та витримуються агротехнічні вимоги до терміну виконання технологічних операцій.

. Екологічний стан ґрунту визначати доцільно такими характеристиками: сумарним енергетичним навантаженням, яке є інтегральною характеристикою пошкодження грунту та процентною кількістю часток ґрунту з розмірами меншими 0,25 м, що є характеристикою його ерозованості та ущільнення. Зменшення сумарного навантаження на грунт досягається збільшенням кількості операцій за один прохід МА та збільшенням ширини їх захвату. Для зменшення небезпеки ерозії грунту треба зменшувати вагу агрегатів та по можливості уникати застосування активних робочих органів.

. По результатам досліджень розроблені технічні засоби для підвищення якості виконання технологічних операцій: внесенню добрив, оранки, поверхневого обробітку грунту та сівби.

. Методика і програмне забезпечення обґрунтування оптимальних комплексів машин використані Національним науковим центром ІМЕСГ УААН при розробці “Системи машин та технологічних регламентів виробництва продукції рослинництва на 2006 - 2015 рр.”Відкритим акціонерним товариством УкрНДІСГОМ використані комп’ютерна програма та база даних при розробці нових і модернізації існуючих машин для вирощування та збирання врожаю цукрових буряків, кукурудзи та інших просапних культур.

Застосування методів обґрунтування вибору комплексів машин в господарствах, де проводилися виробничі дослідження дозволило зменшити питомі витати ресурсів по цукрових буряках більш як на 280 грн./га, що складає 24%, додатково отримати 7,6 ц/га соняшника, тобто збільшити його врожайність на 37%.

Результати досліджень по обґрунтуванню комплексів машин в рослинництві прийняті до впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку обласної державної адміністрації для реалізації “Комплексної програми розвитку сільського господарства Харківської області у 2001–роках та на період до 2010 року”. Очікуваний економічний ефект 20...25 млн. грн.


СПИСОК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1.  Агрокваліметрія / Ковтун Ю.І., Мазоренко Д.І., Пастухов В.І., Джолос П.А., За ред. Мазоренка Д.І., Ковтуна Ю.І. –Харків: РВП “Оригінал”, 2000. –с.
  2.  Довідник з машиновикористання в землеробстві / В.І.Пастухов, А.Г.Чигрин, П.А.Джолос, В.І.Мельник, В.Ю.Ільченко, О.І.Анікеєв, М.О.Циганенко, С.І.Пастушенко. За ред. В.І.Пастухова. –Харків: ООО „Веста”, 2001. –с.
  3.  Пастухов В.І. Якість механізованих технологічних операцій і біопотенціал польових культур/ Наукові рекомендації для працівників механізованого рослинництва. –Харків: Ранок-НТ, 2002. –с.
  4.  Пастухов В.І. Енергетична оцінка механізованих технологій рослинництва. –Харків: Ранок-НТ, 2003. –с.
  5.  Пастухов В.І. Тріада критеріїв збереження для оцінки техніки і технології в рослинництві. –Харків: Промпроект, 2003. –с.
  6.  Бойко А.І., Пастухов В.І. Вибір оптимального складу комплексу МТА для виробництва сільгоспкультур // Техніка АПК. Науково-технічний журнал. –. –№3. –С.6–.
  7.  Ковтун Ю.І., Лютинський В.Л., Зайцев А.С., Золотухін О.Є., Пастухов В.І., Качанов В.В., Абдула С.Л. Комп’ютерна інформаційна система “Сільськогосподарські культури –машини –трактори // Механізація сільськогосподарського виробництва. Зб. наук. пр. НАУ. Т-VІ. “Теорія і розрахунок с.-г. машин” –Київ: НАУ, 1999. –С. 159-161.
  8.  Ковтун Ю.І., Пастухов В.І., Результати досліджень агрегатування сільгоспмашин в господарських умовах тракторів ХТЗ і сільгоспмашин в господарських умовах // Зб. наук. пр. “Аграрний вісник Причорномор’я: Випуск 3. Мін АПК України, Одеська облдержадміністрація, Одеський державний с.-г. інститут –Одеса, 1999. –С. 519 –.
  9.  Пастухов В.І., Ковтун Ю.І., Качанов В.В. Використання в буряківництві комп’ютерної програми з питань агрегатування с.-г. техніки // Цукрові буряки. –, № 5. –С. 16 –.
  10.  Абдула С.Л., Ковтун Ю.И., Пастухов В.И. Универсально-пропашной трактор // Сахарная свекла. –. –№ 8. –С. 18-20.
  11.  Ковтун Ю.І, Пастухов В.І. Агрегатування перспективних моделей тракторів //Сб. науч. тр. Харьковского государственного технического университета сельского хозяйства Серия “Тракторная энергетика в растениеводстве”. –Харьков, 2000. –С. 127 –.
  12.  Пастухов В.І. Концепція оптимізації машинно-тракторних агрегатів в умовах різнотипності господарів // Зб. наук. пр. національного аграрного університету “Механізація сільськогосподарського виробництва” Том VІІ –Київ: НАУ, 2000. –С. 107 –.
  13.  Пастухов В.І. Ситуація на ринку тракторів Лівобірежної України // Праці Таврійської державної академії. Міністерство аграрної політики України. Наукове фахове видання. Випуск 2. Том 17. м. Мелітополь, 2001.С. 31 –35.
  14.  Гудзь С., Ковтун Ю., Пастухов В., Лютинський В. Комп’ютерна програма з питань агрегатування та реалізації технологічних можливостей тракторів ХТЗ с.-г. призначення // Пропозиція. –. –№ 11. –С. 102 –.
  15.  Пастухов В.І. Обґрунтування програми досліджень впливу машинно-тракторного парку АПК на довкілля // Науково-теоретичний збірник. Вісник Державного агроекологічного університету. –Житомир, 2002. –С.128 –.
  16.  Пастухов В.І. Дослідження сучасного стану з агрегатування тракторів та сільгоспмашин // Вісник Харківського державного технічного університету сільського господарства. Випуск 4. “Підвищення надійності відновлюємих деталей машин”.–Харків, 2000. –С. 201 –.
  17.  Пастухов В.І. Оценка качества работы машин.// Ежемесячный научно-производственный журнал “Сахарная свекла”. –. –№9 –С. 21 –.
  18.  Пастухов В.І. Техніко-експлуатаційні показники роботи різних агрегатів у виробничих умовах/ Українська академія аграрних наук. Національний науковий центр “Інститут механізації та електрифікації сільського господарства” Міжвідомчий тематичний науковий збірник “Механізація та електрифікація сільського господарства”. Випуск 85. Глеваха, 2001. –С. 221 –.
  19.  Пастухов В.І Якість роботи сільгоспмашин і біопотенціал сільгоспкультур // Науково-технічний журнал ”Техніка АПК” № 5 – 6 (545-546). –. –С. 19 –.
  20.  Пастухов В.И. Энергетическая оценка как один из основных показателей оптимизации машинно-тракторных агрегатов в растениеводстве // Вісник Харківського державного технічного університету сільського господарства. Випуск 6. “Проблеми енергозабезпечення та енергозбереження в АПК України”. Харків, 2001. –С. 195 –.
  21.  Пастухов В.І. Задачі аграрної логістики машиновикористання/ Збірник наукових праць Національного аграрного університету. Механізація сільськогосподарського виробництва. Том Х. Видавничий центр НАУ. Київ, 2001. –С.214 –.
  22.  Пастухов В.І. Оптимізація МТА за критеріями збереженості біопотенціалу рослин, енерговитрат та екосистеми // Вісник Аграрної науки Причорномор’я.  Миколаївська державна академія. Випуск 5. –Миколаїв, 2001. –С. 282 –.
  23.  Пастухов В.І. Особливості математичного моделювання функціонування машинно-тракторних агрегатів з врахуванням критеріїв часу, біопотенціалу, енергоресурсів і екологічної безпеки. Вісник Харківського державного технічного університету сільського господарства. Випуск 7. “Механізація сільсьгосподарського виробництва”. Харків, 2001. –С. 347–.
  24.  Пастухов В.І. Про оптимізацію критеріїв збереженості біопотенціалу рослин, енергоресурсів та екосистеми // Збірник наукових статей „Сільськогосподарські машини”. ЛДТУ. Випуск 10. Луцьк, 2002. С. 180–188.
  25.  Ільченко В.Ю, Пастухов В.І., Маленко Р.В. Енергетична і екологічна оцінка комплексу вітчизняних і зарубіжних машин для вологозберігаючої технології вирощування озимого ріпаку в степу України // Тракторная энергетика в растениеводстве. –Харьков, 2002. –С. 170 –.
  26.  Дзюба В.Н., Пастухов В.І. Обґрунтування складу комплексу машин для вирощування і збирання сільськогосподарських культур. Зб. наук. пр. НАУ „Механізація сільськогосподарського виробництва”. Том ХІІ. К.: НАУ –. –С. 248 –.
  27.  Пастухов В.І. Модель задачі прийняття рішень за декількома критеріями при застосуванні МТА // Тракторная энергетика в растениеводстве. –Харьков, 2001. –С. 52 –.
  28.  Пастухов В.І. Проблеми збереження енергоресурсів і екосистеми при механізованому рослинництві з елементами „точного землеробства”. Вісник Аграрної науки Причорномор’я. Миколаївський державний аграрний університет. Спеціальний випуск 4 (18). Том І. Миколаїв, 2002.С.138 –142.
  29.  Ковтун Ю.І., Пастухов В.І. Роль і частка фактору техніки в реалізації біопотенціалу сільськогосподарських культур // Вісник Аграрної науки Причорномор’я. Миколаївський державний аграрний університет. Спеціальний випуск 4(18). Том ІІ. Миколаїв, 2002. –С. 295 –.
  30.  Дзюба В.Н., Пастухов В.І. Розробка енергозберігаючих технологій на основі використання електронних таблиць // Вісник Харківського державного технічного університету сільського господарства. Випуск 10. „Проблеми енергозбереження в АПК України”. Харків, 2002. С. 437 –.
  31.  Пастухов В.І. Теоретичні основи і практичні рекомендації з технічного забезпечення реалізації біопотенціалу сільгоспкультур // Таврійська державна агротехнічна академія. –Вип. 2. –Мелітополь: ТДАТА, 2003. –С. 45 –.
  32.  Пастухов В.І. Граничні межі і фактичні дані впливу сільгосптехніки на довкілля // Зб. наук. пр. НАУ „Механізація сільськогосподарського виробництва. Том XV. К.: НАУ, 2003. –С. 129 –.
  33.  Пастухов В.І. Визначення імовірносних характеристик погіршення стану екосистеми при роботі МТА // Вісник Харківського державного технічного університету сільського господарства. Випуск 20. „Механізація сільського виробництва”. Харків, 2003. –С. 255–.
  34.  Пастухов В.І. Визначення імовірносних характеристик коефіцієнта реалізації біопотенціалу сільськогосподарських культур/ Вісник Харківського державного технічного університету сільського господарства. Випуск 21. „Механізація сільського виробництва”. Харків, 2003. –С.261 –.
  35.  Пастухов В.І. Модель задачі визначення ефективності машиновикористання // Вісник аграрної науки. –. –№2. –С. 46 –.
  36.  Пастухов В.І. Аналіз ресурсовитрат в енергетичному еквіваленті при механізованому виробництві сільгоспкультур // Техніко-технологічні аспекти розвитку та випробування нової техніки і технологій для сільського господарства України (Міністерство аграрної політики України. Науково-виробниче об’єднання по випробуванню та прогнозуванню техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва. Укр НДІПВТ). Збірник наукових праць. Випуск 6 (20). Книга 2. Дослідницьке, 2003. –С. 305 –.
  37.  Пастухов В.І. Формування та аналіз множин стратегій машиновикористання на основі логістики // Вісник Львівського державного аграрного університету. Агроінженерні дослідження № 7. –Львів, 2003. –С. 14 –.
  38.  Пастухов В.І. Порівняння результатів моделювання роботи сільськогосподарських агрегатів при використання імітаційного статистичного та нормативного методів // Науково технічний журнал “Техніка АПК”. –. –№ 10–. –С. 30 –.
  39.  В.І.Пастухов. Результати імітаційного моделювання функціонування сільськогосподарських агрегатів // Зб. наук. пр. Вінницького державного аграрного університету. Випуск 19. Вінниця, 2004. –С 224 –.
  40.  Пастухов В.І. Основні положення дослідження характеристик функціонування машинно-тракторних агрегатів при вирощуванні сільськогосподарських культу // Техніко-технологічні аспекти розвитку та випробування нової техніки і технологій для сільського господарства України. Зб. наук. пр. Випуск 8 (22), кн. 1. –Дослідницьке, 2005. –С. 78 –.
  41.  V.I.Pastukhov Complex efficiency estimation of technologies and technical implrments // Tessdik samuel foiskola. Tudomanyos kozlemenyek. 2001.Tom. 1. No. 1. P.135 –139.
  42.  Пастухов В.И. Энергетика, как составляющая триады оценочных показателей при решении проблем оптимизации машинно-тракторных агрегатов в растениеводстве // Polska akademia nauk oddzial w Lublinie. Teka komisji motorzacj i entrgetyki rolnictwa. Tom 1.- Lublinie-2001. –C. 213 –.
  43.  Спосіб прогнозування реалізації біопотенціалу сільгоспкультур при механізованих технологічних операціях: Д.п. 61244 А Україна, МКИ А01В79/00 В.І. Пастухов, Ковтун Ю.І., Путятін В.П. –Заявл.05.112002; Опубл. 17.11.2003, Бюл.№11.
  44.  Спосіб визначення раціонального складу агрегатів для польових робіт. Д.п. 47901А Україна, МКИ А01B49/00 В.І.Пастухов, В.П.Путятин. –Заявл.22.10.2001, Опубл. 15.07.2002, Бюл.№7.
  45.  Пристрій для моделювання графа агротехнологічного процесу. Д.п. 48638А Україна, МКИ G06F15/00 В.І.Пастухов, В.П.Путятин. –Заявл.30.10.2001, Опубл. 15.08.2002, Бюл.№8.
  46.  Сільськогосподарський агрегат. Д.п. 52916А Україна, МКИ A01B63/112. В.І. Пастухов, Г.В. Фесенко, В.М. Рульов та ин. Заяв. 08.11.2001, Опубл. 15.01.2003, Бюл.№1.
  47.  Культиватор для обробітку грунту. Д.п. 62122А Україна, МКИ A01B35/02. В.І. Пастухов, Г.В.Фесенко, Т.Г. Фесенко, А.В. Коваленко. Заявл. 12.12.2002 Опубл. 15.12.2003, Бюл. №12.
  48.  Відцентровий робочий орган для розсіювання сипучих матеріалів. Патент України 51807, МКИ A01C17/00. Г.В.Фесенко, В.І.Пастухов, А.Г.Чигрин. Заявл. 16.03.2000. Опубл. 16.12.2002, Бюл. №12.
  49.  Механізм навіски робочих органів посівних машин. Д.п. 38884А, Україна. МКИ А01С7/20. В.І. Пастухов, Г.В. Фесенко. Заявл. 13.11.2000. Опубл. 15.05.2001, Бюл. №4.


Анотації

Пастухов В.І. Обґрунтування оптимальних комплексів машин для механізації польових робіт. –Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.05.11 –машини і засоби механізації сільськогосподарського виробництва. –Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка. Харків. 2006.

У дисертації вирішено науково-технічну проблему, що має важливе значення для підвищення ефективності використання машин у складі комплексів при виробництві продукції рослинництва. Розроблена система критеріїв оцінки комплексів машин, які охоплюють витрати ресурсів під час виконання технологічного процесу, реалізацію біологічного потенціалу рослин та показники впливу функціонування сільськогосподарської техніки на довкілля. За результатами імітаційного моделювання функціонування машинних агрегатів визначаються статистичні характеристики зазначених критеріїв. Згортка результатів проводиться за допомогою числових статистичних характеристик та обчислення ймовірностей переваг комбінацій комплексів, що порівнюються.

Ключові слова: комплекси машин, критерії оптимізації, ресурси, біопотенціал, імітаційне моделювання.

Пастухов В.И. Обоснование оптимальных комплексов машин для механизации полевых работ.

Диссертация на соискание ученой степени доктора технических наук по специальности 05.05.11 –машины и средства механизации сельскохозяйственного производства. –Харьковский национальный технический университет сельского хозяйства имени Петра Василенко. Харьков. 2006. –Рукопись.

В диссертации решена научно-техническая проблема, имеющая важное значение для повышения эффективности использования сельскохозяйственных машин в составе комплексов для производства продукции растениеводства. Разработана система критериев оценки функционирования комплексов машин. К ним относятся: затраты ресурсов, необходимых для выполнения технологического процесса, коэффициент реализации биологического потенциала растений, влияние на окружающую среду. Ресурсы машиноиспользования включают технические, трудовые, энергетические, денежные ресурсы, а также ресурс времени на выполнение технологического процесса; коэффициент реализации биологического потенциала определяется  отношением полученной урожайности к биологическому потенциалу растений в данной климатической зоне и зависит от качества и сроков выполнения механизированных технологических операций; влияние работы комплексов машин на окружающую среду, а именно на почву определяется группой показателей: плотностью почвы, ее фракционным составом, отклонением от норм и равномерностью внесения удобрений, а также суммарной энергетической нагрузкой.

Решение задачи поиска оптимального комплекса машин для выполнения работ в растениеводстве по указанной совокупности критериев осуществляется на комбинаторном множестве стратегий разновидности выполнения  технологического процесса с одновременным учетом ограничений на выбор частных стратегий, которые определяются экспертно по назначенным правилам принятия решения. Метод построения множества критериев эффективности выполнения технологического процесса основан на свертке частных критериев для каждой операции и стратегии ее выполнения.  Основным способом свертки является использование аддитивного подхода  с различными значениями веса отдельных критериев. Во время свертки используется нормирование и инверсия критериев, что облегчает эффективность принятия экспертного решения.

Для определения оптимального комплекса машин с помощь совокупности указанных критериев используется так называемый нормативный метод, согласно которому согласно группе хозяйства устанавливается средняя норма выработки, средний расход топлива на единицу выполненной работы. Возможности этого метода рассмотрены на примере определения оптимального комплекса из шести альтернативных вариантов, которые используются при производстве сахарной свеклы. Результаты исследований показали ограниченные возможности этого метода из-за невысокой точности конечных результатов.

 Разработан метод поиска оптимального решения проблемы на основе имитационного статистического моделирования функционирования сельскохозяйственных агрегатов при выполнении технологических процессов в растениеводстве. Имитационная модель создана на базе математических зависимостей, которые определяют функционирование машинных агрегатов при технологическом процессе. Моделирование осуществляется с помощью разработанного пакета программ на ЭВМ. Для определения численных значений критериев задается определенное количество реализаций технологического процесса, выходные данные которого формируются генератором псевдослучайных чисел, которые распределены по заданным законам распределения вероятности (нормальному, экспоненциальному, Вейбула) с заданными значениями среднего значения и среднего квадратичного отклонения.

Результаты исследований с применением назначенных методов на примере шести комплексов для производства сахарной свеклы свидетельствуют о возможности принятия непротиворечивых результатов при использовании формализованных критериев об оптимальном варианте комплекса только в случае существенных отличий между значениями критериев.

Продуктивным дополнением к методам, которые используют формализованные подходы, является применение экспертной оценки, при которой возможно исследовать результаты при незначительных различиях между величинами сравниваемых критериев и их весомости. Применение вероятностного подхода при анализе статистических данных дает возможность увидеть эту разницу намного выразительнее, чем по абсолютным величинам значений критериев.

Ключевые слова: комплексы машин, оптимизация, критерии, ресурсы, биопотенциал, имитационное моделирование.

 

Pastukhov V.I. Ground of optimum complexes of machines for mechanization of the field works. It is manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of doctor of engineerings sciences after speciality 05.05.11 are machines and facilities of mechanization of agricultural production. it is the Kharkiv national technical university of agriculture of the name of Peter Vasilenko. Kharkiv. 2006.

A scientific and technical problem which has an important value for the increase of efficiency of the use of machines in composition complexes at the production of products of plant-grower is decided in dissertation. The system of criteria of estimation of complexes of machines which engulf the charges of resources during implementation of technological process is developed, realization of biological potential of plants and indexes of influencing of functioning of agricultural technique on an environment. As a result of imitation design of functioning of machine aggregates statistical descriptions of the noted criteria are determined. Rolling up of results is conducted by numerical statistical descriptions and calculation of probabilities of advantages of combinations of complexes which are compared.

Keywords: complexes of machines, criteria of optimization, resources, biological potential, imitation design.






1. группа лекарственных средств стимулирующих проведение нервного импульса в адремергических синапсах и вос
2. Mitte in der neben B~chern Schuhen CDs und Blument~pfen uch Hemden und R~cke zu finden sind
3. Технічне обслуговування кривошипно-шатунного механізму та циліндро поршневої групи автотракторних двигунів
4. Докладная записка В соответствии с факсограммой Главного управления МЧС России по г
5. Альтернативные виды топлива
6. Вычисление отклонений
7. Прибыли и убытки
8. . ДН~да~ы генетикалы~ а~парат 1
9. Поняття про текст
10. Хозяйственная деятельность с