Будь умным!

У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

МОДУЛЬ СВІДОМІСТЬ САМОСВІДОМІСТЬ

Работа добавлена на сайт samzan.net:


КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Факультет психології

Кафедра психодіагностики та клінічної психології

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Заступник декана з навчальної роботи

_________________________________

«____» _______________2013 року

РОБОЧА  ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ». МОДУЛЬ «СВІДОМІСТЬ, САМОСВІДОМІСТЬ. ДІЯЛЬНІСТЬ. ПІЗНАННЯ»

 

для студентів

галузі знань 0301 «соціально-політичні науки»

____________________________________________________________________

напряму підготовки «6.030102 «Психологія»

____________________________________________________________________

КИЇВ – 2013

 

Робоча програма з дисципліни «Загальна психологія». Модуль «Свідомість, самосвідомість. Діяльність. Пізнання»  для студентів галузі знань 0301 «соціально-політичні науки»  напряму підготовки «психологія».

«___»_______________ 20___року – … с.

Розробник: канд. психол. наук, доцент Кудріна Тетяна Семенівна

Робоча програма дисципліни «Загальна психологія». Модуль «Свідомість, самосвідомість. Діяльність. Пізнання» затверджена на засіданні кафедри психодіагностики та клінічної психології

Протокол № .....від “....”                        20___ року

Завідувач кафедри психодіагностики та клінічної психології

_____________________   (Бурлачук Л.Ф.)

                          

«_____» ___________________ 20___ року

Схвалено науково - методичною комісією факультету психології

Протокол від «____» _____________ 20___ року №___

Голова науково-методичної комісії ____________________ (Юрчинська Г.К.)

        

«_____» _________________ 20___ року

© ______________, 20___ рік

© ______________, 20___ рік

© ______________, 20___ рік


ВСТУП

Навчальна дисципліна «Загальна психологія». Модуль «Свідомість, самосвідомість. Діяльність. Пізнання» є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» галузі знань 0301 «соціально-політичні науки» з напряму підготовки «6.030102 Психологія».

Дана дисципліна є нормативною

Викладається у 3 семестрі 2 курсу в обсязі – 144 год.  (4 кредитів ECTS), зокрема: лекції – 34 год., семінарські заняття – 34 год., самостійна робота – 76 год. У курсі передбачено 3 змістових модулі, 2 модульні контрольні роботи та 1 колоквіум. Завершується дисципліна іспитом.

Мета дисципліни – визначення значення для психології її базових категорій (свідомість, діяльність, пізнання)   та розкриття їх місця в системі психологічного знання.

Завдання:

аналіз категорій свідомості, діяльності та пізнання, наповнення їх конкретним психологічним змістом.

Структура курсу

В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: зміст базових категорій психології, основні закономірності  функціонування феноменів свідомості, одиниці аналізу психологічної структури діяльності, психологічну структуру пізнавальної активності людини.

вміти: грамотно використовувати знання про природу, структуру, форми, рівні прояву, закономірності та механізми свідомості, діяльності та пізнання в професійному психологічному тезаурусі.  

Місце дисципліни. Нормативна навчальна дисципліна «Загальна психологія» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр». Вона посідає провідне місце в структурно-логічній схемі програми підготовки фахівця, оскільки вона формує основи його професійного мислення у будь-якій галузі психологічної науки.

Зв’язок з іншими дисциплінами. Дисципліна «Загальна психологія» базується  на знаннях, отриманих студентами під час вивчення курсів «Вступ до загальної психології», «Загальна психологія»( Модулі: «Відчуття та сприймання», «Увага та пам'ять», «Мислення та мовлення», «Уява», «Емоції та воля»). Ця дисципліна є базовою для вивчення таких спеціальних  дисциплін як «Загальна психологія»(Модуль«Психологія особистості»), «Вікова психологія», «Педагогічна психологія», «Соціальна психологія», «Психологія праці». Вона також дозволяє більш глибоко зрозуміти сутність та механізми  феноменів, які є предметами розгляду прикладних галузей психології, таких як, наприклад, «Індивідуально-психологічне консультування».

Контроль знань і розподіл балів, які отримують студенти.

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

У змістовий модуль 1 (ЗМ1) входять теми 1 – 3, у змістовий модуль 2 (ЗМ2) – тема 4, у змістовий модуль 3 (ЗМ3) – 5-6. Обов’язковим для іспиту є наявність не менше 50 балів, отриманих за роботу протягом семестру, та не менше 10 балів - за іспит.

Оцінювання за формами контролю:

ЗМ1

ЗМ2

ЗМ3

Min. – 10 балів

Max.– 20 балів

Min. – 10 балів

Max.– 20 балів

Min. – 10 балів

Max.– 20 балів

Усна відповідь

3

5

3

5

3

5

Доповнення

1

2

1

2

1

2

Участь у  дискусії

2

3

2

3

2

3

Творчі та репродуктивні завдання з самостійної роботи

1

3

1

3

1

3

Модульна контрольна робота 1

3

7

Модульна контрольна робота 2

3

7

Колоквіум

3

7

Для студентів, які набрали сумарно меншу кількість балів, ніж критично-розрахунковий мінімум – 30 балів, для одержання іспиту обов’язковою є реферат на задану лектором тему та захист цієї роботи.   

У випадку відсутності студента з поважних причин відпрацювання та перездачі МКР здійснюються у відповідності до „Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу” від 1 жовтня 2010 року.

При простому розрахунку отримаємо:

Змістовий модуль 1

Змістовий модуль 2

Змістовий модуль 3

іспит

Підсумкова оцінка

Мінімум

10

10

10

30

60

Максимум

20

20

20

40

100

При цьому, кількість балів:

  1.  1-34 відповідає оцінці «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;
  2.  35-59 відповідає оцінці «незадовільно» з можливістю повторного складання;
  3.  60-64 відповідає оцінці «задовільно» («достатньо»);
  4.  65-74  відповідає оцінці «задовільно»;
  5.  75 - 84 відповідає оцінці «добре»;
  6.  85 - 90 відповідає оцінці «добре» («дуже добре»);  
  7.  91 - 100 відповідає оцінці «відмінно».

Шкала відповідності

За 100 – бальною шкалою

За національною шкалою

90 – 100

Зараховано

85 – 89

75 – 84

65 – 74

60 – 64

1 – 59

не зараховано


ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ». МОДУЛЬ «СВІДОМІСТЬ, САМОСВІДОМІСТЬ. ДІЯЛЬНІСТЬ. ПІЗНАННЯ»

Змістовий модуль 1 «Свідомість, самосвідомість»

Тема 1. Проблема вищих психічних функцій. (6 год.)

Поняття про вищу психічну функцію. Основні джерела та передумови розвитку вищих психічних функцій. Роль знакових систем, предметів матеріальної та духовної культури в розвитку вищих психічних функцій. Мовлення та його вплив на формування пізнавальних процесів. Спілкування та діяльність як чинники розвитку вищих психічних функцій.

Тема 2. Природа та сутність людської свідомості (28 год.)

Актуальність та значущість проблеми свідомості. Онтологічний аспект проблеми свідомості. Свідомість як форма відображення дійсності людиною. Основні ознаки свідомості. Свідомість як предмет психологічного дослідження. Психологічна характеристика свідомості людини. Структура свідомості. Значення та смисл як складові свідомості людини. Біодинамічна та чуттєва тканини свідомості. Загальні властивості структури свідомості. Роль мовлення в функціонуванні людської свідомості. Свідомість як узагальнене, словесно визначене відображення людиною дійсності в її сутнісних та найбільш стійких інваріантних властивостях. Передумови виникнення свідомості: спільна продуктивна діяльність людей, розподілення праці, рольова диференціація та активізація спілкування, вироблення та використання мови та інших знакових систем, становлення людської матеріальної та духовної культури. Основні напрямки філо- та онтогенетичного розвитку свідомості. Виникнення та розвиток у людини здатності до рефлексії. Становлення системи понять. Зміни психології та поведінки людей під впливом історичних подій. Успіхи науки, культури, промислового виробництва, виникнення нових засобів пізнання та саморегуляції (психічної та поведінкової) – чинники, що забезпечують розвиток свідомості. Основні напрямки розвитку свідомості в сучасних умовах. Майбутні соціально-економічні зміни та перспективи розвитку свідомості людини. Поняття про несвідоме. Головні диференційні ознаки несвідомих психічних явищ. Проблема несвідомого в психології. Прояви несвідомого в психіці та особистості людини. Роль несвідомого в регуляції поведінки людини.  

 

Тема 3. Самосвідомість (22 год.)

Поняття про самосвідомість як усвідомлення людиною самої себе. Усвідомленість психічних процесів. Проблема виникнення самосвідомості.  Психологічна структура самосвідомості. Рівні та одиниці самосвідомості. Когнітивні, емоційні та регулятивні складові самосвідомості.

Змістовий модуль 2 «Діяльність»

Тема 4. Психологічний аналіз діяльності (44 год.)

Значення категорії діяльності для психології. Діяльність як головна одиниця життя суб‘єкта. Відмінність діяльності від активності та поведінки. Специфіка людської діяльності. Головні атрибути діяльності. Структура діяльності. Дія як основний  елемент діяльності. Класифікація дій. Операційний склад предметної дії. Поняття про засоби здійснення діяльності. Мотивація діяльності. Зовнішні та внутрішні компоненти діяльності, їх взаємозв‘язок.  Види людської діяльності. Труд як діяльність. Навчання та його особливості. Спілкування як діяльність. Гра як вид діяльності. Особливості та функції ігор у людей різного віку. Специфіка дитячої гри. Ігрові форми поведінки у дорослих людей. Діяльність та розвиток людини. Загальні та специфічні закономірності формування різних видів діяльності. Структурні перетворення діяльності в процесі її розвитку.  Проблема активності особистості. Природа та психологічна сутність мотивації. Значення категорії мотиву для психології. Співвідношення понять „стимул”, „мотив”, „мотивація”. Потреби й мотиви. Потреба як психологічне явище. Властивості потреб, їх класифікації. Мотиви у структурі діяльності. Мотиви й цілі діяльності. Зсув мотиву до мети. Функції мотивів поведінки. Проблема класифікації мотивів. Мотив як складне інтегральне утворення. Межі та структура мотиву. Проблема усвідомлення мотиву.

Змістовий модуль 3 «Пізнання. Самопізнання»

Тема 5. Психологічна сутність та структура пізнання (24 год.)

Пізнання як одна з головних форм діяльності людини. Сутність пізнання як форми людського буття. Відношення мислення до буття. Логічна структура пізнання. Співвідношення внутрішнього та зовнішнього в пізнанні. Психологічна структура пізнання. Сприймання як чуттєве пізнання світу. Взаємозв‘язок чуттєвого та раціонального в пізнавальній діяльності людини. Структура інтелекту людини. Психологічна структура, динаміка  та розвиток пізнавальної активності. Джерела та види продуктивної пізнавальної активності людини.

Тема 6. Самопізнання як психологічний феномен (16 год.)

Самопізнання як складова самосвідомості та форма пізнавальної активності суб’єкта. Змістовні та функціональні аспекти самопізнання. Структура самопізнання. Самосприймання, самоспостереження, рефлексія, самоаналіз та самооцінка як компоненти самопізнання. Самопізнання як процес. Форми та рівні самопізнання. Самопізнання та спілкування. Методи та прийоми самопізнання.


СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

№ п/п

Назва ЛЕКЦІЇ

Кількість годин

Лекції

Семінари

Самостійна

робота

ЗМІСТОВИЙ Модуль 1.

«Свідомість. Самосвідомість»

1

Розвиток вищих психічних функцій у людини.

2

2

2

2

Свідомість як предмет психологічного дослідження

6

4

4

3

Виникнення  та розвиток свідомості.

4

         

2

4

Свідомість та несвідоме

2

2

4

5

Самосвідомість та її місце в психічній організації людини

2

4

8

6

Структура самосвідомості

2

2

4

Модульна контрольна робота 1

2

ЗМІСТОВИЙ Модуль 2. «Діяльність»

7

Поняття та структура людської діяльності.

4

8

6

8

Види та розвиток людської діяльності.

2

8

9

Мотиваційно-потребнісна підсистема поведінки та діяльності

4

10

Модульна контрольна робота 2

2

ЗМІСТОВИЙ Модуль 3. «Пізнання. Самопізнання»

10

Сутність та структура пізнання.

2

10

11

Пізнання та інтелект.

2

2

8

12

Психологічна сутність та структура самопізнання.

2

4

10

Колоквіум

2

Всього

34

34

76

Загальний обсяг 144 год., в тому числі:

Лекцій – 34 год.

Семінарів – 34 год.

Самостійної роботи - 76 год.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

«Свідомість. Самосвідомість»

ТЕМА 1. ПРОБЛЕМА ВИЩИХ ПСИХІЧНИХ ФУНКЦІЙ (6 год.)

Лекція 1. РОЗВИТОК ВИЩИХ ПСИХІЧНИХ ФУНКЦІЙ У ЛЮДИНИ

Семінар 1. Порівняльний аналіз психіки людини та психіки тварини - 2 год.

1. Пізнавальні процеси (відчуття, сприйняття та пам‘ять) у тварини та людини.

2. Інтелект людини та тварини.

3. Мотивація та емоції.

4. Біосоціальна природа психіки та поведінки людини.

5. Проблема фізіологічних механізмів вищих психічних функцій.

Завдання для самостійної роботи (2 год.)

  1.  Здійснити порівняльний  аналіз різних підходів до розуміння сутності та походження психіки людини.
  2.  Проаналізувати знакові системи людини та тварин. Виявити специфічні особливості застосування знакових систем людиною.
  3.   Наведіть приклади елементарних психічних функцій у людини.

Контрольні запитання та завдання

  1.  Які чинники зумовлюють розвиток вищих психічних функцій?
  2.  Що є головним механізмом розвитку вищих психічних функцій?
  3.  Що таке динамічні функціональні системи?

4. Вирішенню якої проблеми сприяє розкриття фізіологічних механізмів вищих психічних функцій?  

Рекомендована література [1-5]

ТЕМА 2. ПРИРОДА ТА СУТНІСТЬ ЛЮДСЬКОЇ СВІДОМОСТІ (28 год.)

Лекція 2. СВІДОМІСТЬ ЯК ПРЕДМЕТ ПСИХОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ 

Лекція 3. ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК СВІДОМОСТІ

Семінар 2, 3. Природа та психологічна сутність людської свідомості - 4 год.

1. Психологічні аспекти проблеми  свідомості. Властивості свідомості як психологічного феномену.

2. Форми та рівні свідомості.

3. Структура свідомості.

4. Функції свідомості.

5.Свідомість та мовлення.

Лекція 4. СВІДОМІСТЬ ТА НЕСВІДОМЕ

Семінар 4. Несвідоме, його сутність. Класифікація несвідомих психічних явищ - 2 год.

1. Поняття про несвідоме.

2. Прояви несвідомого в психічних процесах, властивостях та станах людини.

3. Несвідоме в особистості людини.

4. Співвідношення між свідомою та несвідомою регуляцією поведінки людини.

5. Види несвідомих психічних явищ.

Завдання для самостійної роботи (10 год.)

  1.  Проаналізуйте різні підходи до постановки та вирішення проблеми розвитку людської свідомості в філософії та психології.
  2.  Підібрати приклади проявів свідомого та несвідомого в психічних процесах, властивостях, станах.

Контрольні запитання та завдання

1. В чому полягають відмінності онтологічного та психологічного аспектів свідомості?

2. Які особливості несвідомих психічних явищ?

3. Чи можна на психологічному рівні розглядати несвідоме як  опозицію свідомому?

4. В чому полягає специфіка регулятивної ролі свідомості?

5. Що означає усвідомленість психічних процесів(памяті, мислення)?

6. Як пов’язані між собою свідомість та увага?

7. Що є головними джерелами та умовами розвитку вищих психічних функцій?

8. Яке значення для розвитку психічних функцій мають спілкування та діяльність?

9. В чому полягає значення мовлення як чинника розвитку вищих психічних функцій?

10. Якими є знакові системи людини? Чим вони відрізняються від аналогічних знакових систем тварин?

  1.  Що таке свідомість як форма відображення дійсності?  Якими є головні ознаки свідомості людини?

12.Які головні передумови виникнення людської свідомості?

  1.  В чому полягає сутність здатності людини до рефлексії? Яке значення має вона для психіки та свідомості людини?
  2.  Які чинники обумовлюють розвиток свідомості людини?
  3.  Як можна охарактеризувати структуру свідомості?
  4.  Що є головним механізмом розвитку свідомості?
  5.  Якими є основні напрямки розвитку свідомості в сучасних умовах?
  6.  Яке місце в психіці людини займає несвідоме? Які функції воно виконує?
  7.  Як взаємодіють один з одним свідоме та несвідоме в регуляції поведінки людини?

20. В яких видах психічних явищ виявляється  несвідоме?

21. Як співвідносяться між собою поняття «свідомість» та «вищі психічні функції»?

22. Чи можна віднести до вищих психічних функцій несвідоме людини?

Рекомендована література [1-5, 7, 12, 16, 18-21, 26, 28, 29, 37-43, 45, 47, 48, 51, 55, 56, 59, 61, 62]

ТЕМА 3. САМОСВІДОМІСТЬ (22 год.)

Лекція 5. САМОСВІДОМІСТЬ ТА ЇЇ МІСЦЕ В ПСИХІЧНІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛЮДИНИ

Лекція 6. СТРУКТУРА САМОСВІДОМОСТІ

Семінар 5. Сутність та структура самосвідомості - 2 год.

  1.  Проблема виникнення самосвідомості.
  2.  Загальна характеристика «Я» людини. Співвідношення «Я» та свідомості.
  3.  Види та аспекти «Я».
  4.  Поняття про Я-образ та Я-концепцію людини.
  5.  Характеристики Я-образу. Структура Я-образу.
  6.  Структура Я-концепції людини.

Семінар 6. Самоставлення як складова самосвідомості -2 год.

  1.  Підходи до розуміння самоставлення у психології.
  2.  Самоставлення як ієрархічно-динамічна система та як смислове утворення.
  3.  Форми самоставлення. Самоставлення як оцінка та як емоція.
  4.  Психологічна структура самоставлення.

Семінар 7. Місце самосвідомості в психічній організації людини – 2год. 

  1.  Самовиокремлення та „врахування себе” в перцептивних та рухових процесах.
    1.  Феномени суб‘єктивного вподобання та диференціації.
    2.  Феномени самопізнання та структурування феноменального „Я”.
    3.  Феномени саморегуляції

Завдання для самостійної роботи (12 год.)

1. Проаналізуйте різні концепції самосвідомості:

а) в зарубіжній психології;

б) у вітчизняній психології.

2. Проаналізуйте різні значення поняття «Я» та охарактеризуйте його основні прояви (аспекти, статуси).

3. Проаналізуйте різні аспекти поняття «ідентичність» (особистісна, соціальна, культурна та етнічна) та розкрийте сутність кожного з них.

Контрольні запитання та завдання

1. Яке місце в свідомості посідає самосвідомість? Які головні функції вона виконує?

2.Які феномени входять до складу самосвідомості?

3.Які етапи в розвитку самосвідомості можна виділити?

4.Чим відрізняються концепції самосвідомості, які існують в зарубіжній та вітчизняній психології?

5.Як можна охарактеризувати структуру «Я» як компонент самосвідомості?

6.Як співвідносяться поняття «Я-концепція» та «Я-образ»?

 

Рекомендована література [4 , 11, 13, 21, 23, 24, 27, 28, 31-33, 44, 46, 49, 50, 52, 53, 57, 58, 60]

ЗАВДАННЯ МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ №1

1. Перерахувати різні значення поняття «свідомість» та розкрити сутність одного з них.  

2. Які аспекти свідомості фіксуються такими її широко розповсюдженими у повсякденному житті  характеристиками, як  «поле свідомості», «потік свідомості», «межі свідомості», «плани свідомості», «втрата свідомості», «деформація свідомості», «розширення свідомості»? Проаналізуйте одну з них та доведіть  прикладами реальність існування  відповідного явища.

3. Онтологічний та психологічний аспекти свідомості.

4. Фізіологічні механізми свідомої активності людини.

5. Свідомість та психічні процеси.

6. Структурні елементи свідомості.

7. Місце самосвідомості в свідомості.

8. Складові самосвідомості.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

«Діяльність»

ТЕМА 4. ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ (44 год.)

Лекція 7. ПОНЯТТЯ ТА СТРУКТУРА ДІЯЛЬНОСТІ.

Семінар 8. Психологічні теорії діяльності - 2 год.

1.  Діяльнісний підхід в психології та його сутність.

2. Категорія  діяльності в працях Л.С.Виготського та С.Л.Рубінштейна.

3. Теорія діяльності О.М.Леонтьєва.

Семінар 9. Структура діяльності - 2 год.

1. Основні підходи до аналізу психологічної структури діяльності. Поняття про макро- та мікроструктуру діяльності.

2. Проблема структури діяльності в системному підході.

Лекція 8. ВИДИ ТА РОЗВИТОК ЛЮДСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Лекція 9. МОТИВАЦІЙНО-ПОТРЕБНІСНА ПІДСИСТЕМА ПОВЕДІНКИ ТА ДІЯЛЬНОСТІ

Семінар 10.  Діяльність та психічні процеси -  2 год.

1. Психічні процеси як внутрішні компоненти діяльності.

2. Структура зовнішньої (практичної) та внутрішньої (психічної) діяльності.   

3. Діяльність та психічні процеси.  

4.Діяльність та інтелектуальні процеси.

5. Діяльність та мовлення.

Семінар 11. Способи оволодіння діяльністю -2  год.

1.Уміння, навички та звички як структурні елементи діяльності. Класифікація умінь та навичок.

2. Етапи формування умінь та навичок  

3. Поняття про звичку та її місце в структурі діяльності.

Завдання для самостійної роботи (24 год.)

  1.  Які основні компоненти психологічної структури трудової діяльності?
  2.  В чому полягає суттєва відмінність поняття „трудова діяльність” та „праця” людини?
  3.  Які психологічні механізми зумовлюють виникнення та досягнення цілі?
  4.  Якими можуть бути рівні аналізу продукту праці людини? В чому їхня відмінність та дослідницька продуктивність?
  5.  В чому відмінність між працею рутинною та творчою?
  6.  Як співвідносяться між собою поняття  «причина» та «мотив»? «стимул» та  «мотив»? «мотивація» та «мотив»?
  7.  Яка поведінка вимагає мотиваційного пояснення?
  8.  Чи можна аналізувати мотиви поведінки у тварин?
  9.  В яких випадках мотиви діяльності та її цілі співпадають? Наведіть приклади відповідних ситуацій.
  10.  Чи існує «боротьба» мотивів? В чому полягає сутність цього феномену?     
  11.  Чи може бути поведінка полімотивованою (тобто мати декілька мотивів)
  12.  Скільки мотивів може мати одна діяльність?
  13.  Як взаємопов’язані між собою поняття «інстинкт», «потреба», «установка» та «мотив»?
  14.  Які класифікації потреб  існують у сучасній психології?
  15.  Класифікація індикаторів мотивації.

Контрольні запитання та завдання

  1.  Яке значення для психології має категорія діяльності?
  2.  Як співвідносяться між собою поняття «активність», «діяльність» та «поведінка»?
  3.  В чому полягає специфіка людської діяльності?
  4.  Що є головними атрибутами діяльності?
  5.  Які аспекти аналізу  психологічної структури діяльності можна виділити?
  6.  Яке місце в психологічній структурі діяльності посідає дія?
  7.  Як можна класифікувати дії людини?
  8.  Які компоненти діяльності можна віднести до внутрішніх, а які – до зовнішніх? Яким чином вони взаємопов’язані між собою?
  9.   В чому полягає специфіка трудової діяльності? навчальної? ігрової?
  10.  Якими є структурні перетворення діяльності в процесі  її розвитку?
  11.  Як пов’язана діяльність з психічними процесами? з мовленням людини?
  12.  Що таке уміння? навички? звички? В чому полягає специфіка кожного з цих елементів діяльності?
  13.  Які види умінь та навичок можна виділити?
  14.  Чи може бути діяльність немотивованою?
  15.  Яке значення має  мотив в психологічній структурі діяльності? Які функції він виконує?

Рекомендована література [3-5, 6, 8, 10, 15, 17, 18, 22, 25, 28, 34, 36, 38, 40, 41, 45, 54, 55, 61]

ЗАВДАННЯ МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ №2

1. Визначити та охарактеризувати види активності людини, для позначення яких не використовується поняття «діяльність».

2. Співвідношення понять «активність», «поведінка» та «діяльність».

3. Види імпульсивної активності у людини.

4. Види цілеспрямованої активності у тварин.

5. Одиниці аналізу поведінки.

6.Одиниці аналізу  діяльності.         


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3

«Пізнання. Самопізнання»

ТЕМА 5. ПСИХОЛОГІЧНА СУТНІСТЬ ТА СТРУКТУРА ПІЗНАННЯ (24 год.)

Лекція 10. СУТНІСТЬ ТА СТРУКТУРА ПІЗНАННЯ 

Лекція 11. ПІЗНАННЯ ТА ІНТЕЛЕКТ

Семінар 12. Мотивація пізнавальної діяльності людини - 2 год.

  1.  Джерела мотивації пізнавальної діяльності.
  2.  Рівні розвитку пізнавальної потреби.
  3.  Мотивація та пізнавальні процеси.
  4.  Мотивація мисленнєвої діяльності.
  5.  Закон „оптимуму мотивації ” та пізнавальна активність.

Завдання для самостійної роботи (18 год.)

  1.  Проілюструйте відповідними прикладами єдність чуттєвого та раціонального в пізнанні.
  2.  Що є критерієм правильності теоретичної думки?
  3.  Які приклади демонструють існування суттєвих суперечностей між чуттєвим та раціональним?
  4.  Як розрізняються психологічний та гносеологічний аспекти пізнання? Що складає гносеологічний зміст чуттєвого відображення?
  5.  Довести, що сприймання є чуттєвим пізнанням вищого, чим відчуття, рівня. Які особливості  сприймання є головними в цьому плані?
  6.  Довести, що відчуття та сприймання різних модальностей відображають властивості речей. Чи можна ототожнювати об‘єкт, що пізнається, з його відчуттям?
  7.  Продемонструйте прикладами зв‘язок сприймання з дією.
  8.  Довести, що відчуття є активним процесом. В чому  полягає специфіка аналізу у відчуттях?    
  9.  В гносеологічній літературі широко  розповсюдженою є точка зору, згідно якої чуттєвому пізнанню доступні лише явища, а не сутність, лише випадкове, а не необхідне, лише одиничне, а не загальне, лише суб‘єктивне, а не об‘єктивне. Проаналізуйте дану позицію та наведіть аргументи „за” або „проти” неї.
  10.  Більшість вчених визначають мислення як пізнавальну діяльність суб‘єкта. Чи можна, виходячи з цього, розглядати мислення передусім як суб‘єктивну діяльність, а лише після цього співвідносити його з буттям?

 Контрольні запитання та завдання

  1.  В чому полягає сигнальне значення відчуттів?
  2.  Що таке чуттєве враження? Чим воно відрізняється від власне відчуття?
  3.  Що таке образ як гносеологічна категорія?
  4.  Яке значення у сприйманні мають інтелектуальні чинники?
  5.  Що складає підґрунтя сприйняття речей?
  6.  Яка роль слова  у сприйманні? Яким чином усвідомлюється зміст слова?  
  7.  Яке значення має сприймання у практичній діяльності людини? Чи можна розглядати сприймання як особливий вид діяльності?
  8.  В чому полягає головна функція мислення в пізнанні?
  9.  Перерахуйте специфічні характеристики мислення як вищої форми пізнавальної діяльності суб‘єкта.
  10.  Як співвідносяться абстрактне та конкретне в мисленні?  
  11.  Розкрийте сутність „подвійної” роботи аналізу та синтезу в мисленні.
  12.  Яке значення в процесі пізнання має практика? Навести приклади, які демонструють роль практики у пізнанні.
  13.  Проаналізуйте наукове мислення та визначить  його функції у пізнанні.
  14.  Що являє собою об‘ективність у мисленні?
  15.  Що таке теоретичне пізнання? Які мисленневі операції є необхідними його передумовами?
  16.  Чи можливо існування мислення без мови? Як співвідносяться між собою ці  феномени?
  17.  Чи правильним є судження: „ Говорити – це мислити”?
  18.  Чи співпадають поняття „мова” та „мовлення”?
  19.  Якими є функції мовлення в мисленні? в пізнанні?
  20.  В чому полягає сигнальне значення відчуттів?
  21.  Що таке чуттєве враження? Чим воно відрізняється від власне відчуття?
  22.  Що таке образ як гносеологічна категорія?
  23.  Яке значення у сприйманні мають інтелектуальні чинники?
  24.  Що складає підґрунтя сприйняття речей?
  25.  Яка роль слова  у сприйманні? Яким чином усвідомлюється зміст слова?  
  26.  Яке значення має сприймання у практичній діяльності людини? Чи можна розглядати сприймання як особливий вид діяльності?
  27.  В чому полягає головна функція мислення в пізнанні?
  28.  Перерахуйте специфічні характеристики мислення як вищої форми пізнавальної діяльності суб‘єкта.
  29.  Як співвідносяться абстрактне та конкретне в мисленні?  
  30.  Розкрийте сутність „подвійної” роботи аналізу та синтезу в мисленні.
  31.  Яке значення в процесі пізнання має практика? Навести приклади, які демонструють роль практики у пізнанні.
  32.  Проаналізуйте наукове мислення та визначить  його функції у пізнанні.
  33.  Що являє собою об‘ективність у мисленні?
  34.  Що таке теоретичне пізнання? Які мисленневі операції є необхідними його передумовами?
  35.  Чи можливо існування мислення без мови? Як співвідносяться між собою ці  феномени?
  36.  Чи правильним є судження: „ Говорити – це мислити”?
  37.  Чи співпадають поняття „мова” та „мовлення”?
  38.  Якими є функції мовлення в мисленні? в пізнанні?

Рекомендована література [2, 4, 5, 8, 9, 14, 15, 29, 35, 38, 40, 47, 62]

ТЕМА 6. САМОПІЗНАННЯ ЯК ПСИХОЛОГІЧНИЙ ФЕНОМЕН (20 год.)

Лекція 12. ПСИХОЛОГІЧНА СУТНІСТЬ ТА СТРУКТУРА САМОПІЗНАННЯ 

Семінар 13. Психологічні механізми самопізнання - 4 год.

  1.  Психологічна характеристика самопізнавальної активності людини.
  2.  Структура самопізнання як складової самосвідомості.
  3.  Форми та рівні самопізнання.
  4.  Методи та прийоми самопізнання.
  5.  Самопізнання як передумова саморозвитку людини.

Завдання для самостійної роботи (10 год.)

1. Чому самопізнання є сутнісною онтологічною ознакою буття людини?

2. Назвіть основні механізми самопізнавальної діяльності особистості.

3. Розкрийте повсякденний зміст самопізнання особистості.

4. Як відбувається розвиток здатності людини до здійснення самопізнавальних діяльностей чим далі складнішого рівня від одного етапу онтогенезу до іншого?

Контрольні запитання та завдання

  1.  Які рівні аналізу самопізнання можна виділити?
  2.  В чому полягає сутність самопізнання як складової самосвідомості? як процесу?
  3.  В яких формах та на яких рівнях виявляється самопізнання?
  4.  Яке місце в процесі самопізнання посідає самооцінка?
  5.  Якою є  психологічна структура самопізнання?
  6.  Які методи та прийоми пізнання вам відомі?

Рекомендована література [4, 38, 47, 48, 53, 60]

ПИТАННЯ КОЛОКВІУМУ

  1.  Єдність чуттєвого та раціонального в пізнанні.
  2.  Поняття про теоретичну думку. Критерії її правильності.
  3.  Психологічні та гносеологічні аспекти пізнання.
  4.  Порівняльний аналіз чуттєвих вражень та відчуттів.
  5.  Образ як гносеологічна категорія.
  6.  Роль інтелектуальних чинників у сприйманні?
  7.  Роль слова  у сприйманні.
  8.  Значення сприймання у практичній діяльності людини.
  9.  Сприймання та дія.
  10.   Відчуття як активний процес.
  11.   Мислення та буття.
  12.   Функції мислення в пізнанні.
  13.   Особливості мислення як вищої форми пізнавальної діяльності суб‘єкта.
  14.   Абстрактне та конкретне в мисленні.
  15.   Роль практики у пізнанні.
  16.   Сутність та структура наукового мислення, його функції у пізнанні.
  17.   Психологічна сутність та механізми теоретичного пізнання.
  18.   Мислення та мова.
  19.  Співвідношення зовнішнього та внутрішнього в пізнанні.
  20.   Психологічна структура інтелекту людини.
  21.   Мотивація пізнавальної активності людини.
  22.   Рівні та форми самопізнання.
  23.   Сутність самопізнання як складової самосвідомості
  24.   Сутність самопізнання як процесу.
  25.   Місце самооцінки в самопізнанні.
  26.   Психологічна структура самопізнання.
  27.  Структура самопізнання.
  28.  Самопізнання та спілкування.
  29.  Методи та прийоми самопізнання.
  30.  Роль рефлексії у самопізнанні.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Выготский Л.С. Вопросы теории и истории психологии. – Собр. соч. – М.: Педагогика, 1982. – Т.1. – С.78-98; 132-148; 210-237.  

2. Костюк Г.С. Избранные психологические труды. М., 1988.

3. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М.: Политиздат, 1975.

4. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. В 2-х т. М., 1989.

5. Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии. 2-е изд. / Отв. ред. Е.В.Шорохова. М.: Педагогика, 1976.

Додаткова:

  1.  Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности. – М.: Наука, 1980.
  2.  Алахвердов В.М. Сознание как парадокс // Экспериментальная психология. СПб., 2000. – Т.1.
  3.  Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: в 2-х т. М.: Педагогика, 1980. – Т.1; Т.2.  – С. 19-26; 103-127.
  4.  Ананьев Б.Г. Психология чувственного познания. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1960.
  5.  Асеев В.Г. Мотивация поведения и формирование личности.- М.: Мысль, 1976.
  6.  Бассин Ф.В. О «силе Я» и «психологической защите» // Вопр. Философии. – 1969 - №2.
  7.  Бассин Ф.В. Проблема бессознательного (о неосознаваемых формах высшей нервной деятельности). – М,, 1968.
  8.  Бобров Е.О. О самосознании. – Казань, 1898.
  9.  Брунер Дж. Психология познания: За пределами непосредственной информации. – М.: Прогресс, 1977.
  10.  Будилова Е.А. Философские проблемы в советской психологии. – М: Наука, 1972.
  11.   Выготский Л.С. История развития высших психических функций. -  Собр. соч. – М.: Педагогика, 1983. – Т.3. – С.6-328.
  12.   Гордеева Н.Д., Зинченко В.П.Функциональная структура действия. – М., 1982.
  13.  Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения. – М., 1986.
  14.   Добрынин Н.Ф. Об активности сознания / Проблемы сознания. – М., 1966.
  15.  Зинченко В.П., Мамардашвили М.К. Исследование высших психических функций и эволюция категории бессознательного: Сб.тезисов конференции «Эргономика в системе дизайна. – Боржоми, 1979.
  16.  Зинченко В.П. Миры и структура сознания // Вопр. психологии. – 1991. - №2.
  17.   Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. – СПб.: Питер, 2000.
  18.   Кон И.С. Категория «Я» в психологии // Психол.журн. – 1981. – Т.2, №3.
  19.  Кон И.С. Открытие «Я». – М., 1978.
  20.  Кудріна Т.С. Психологія мотивації: підручник – К.: ВПЦ «Київський університет, 2008.
  21.  Леонтьев А.Н. Проблемы развития психіки. – М., 1972.
  22.   Липпс Т. Самосознание. – СПб.,1903.
  23.   Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологи. – М.: Наука, 1984. – С.162-241; 310-324.
  24.  Лурия А.Р. Об историческом развитии познавательных процессов. – М.: Наука, 1974.
  25.  Лурия А.Р. Эволюционное введение в психологию. Материалы к курсу лекций по общей психологии. – М.: Изд-во Моск.ун-та, 1975.
  26.  Лэнг Р. Расколотое «Я». – М., 1995.
  27.  Максименко С.Д. Генезис существования личности. – К: Изд-во ООО «КММ», 2006.
  28.  Мейли Р. Различные аспекты Я // Психология личности: Тексты. – М., 1982.
  29.   Мерлин В.С. Лекции по психологии мотивов человека. – Пермь, 1971.
  30.   Методологические и теоретические проблемы психологии / Под ред.Е.В.Шороховой. – М: Наука, 1969.
  31.  Миллер Д..Галантер Ю., Прибрам К. Планы и структура поведения. – М., 1964.
  32.   Немов Р.С. Психология: В 2т. – М., 1994. – Т.1.
  33.  Основи психології/ Під заг. ред. О.В.Киричука, В.А.Роменця. – Киів: Либідь, 1999. – С.149-151; 299-305; 370-373; 234-238.
  34.  Петренко В.Ф. Психосемантика сознания. – М., 1988.
  35.  Петровский А.В., Ярошевский М.Г. Основы теоретической психологии. – М: Инфра – М, 1998.  
  36.  Платонов К.К. О системе психологии. – М: Мысль, 1972.
  37.  Пономарев Я.А. Психология творчества. – М., 1976.
  38.  Проблеми свідомості. – М., 1966.
  39.  Психология личности: Слов.-справ. / Под ред. П.П.Горностая, Т.М. Титаренко. – К., 2001.
  40.   Психологія. Підручник / Під ред. Ю.Л.Трофімова. – Киів: Либідь, 1999.
  41.   Психология самосознания. Хрестоматія - Самара: Изд.Дом «Бахрах-М», 2000.
  42.   Роменець В.А. Історія психології. – К., 1978.
  43.   Рубинштейн С.Л. Бытие и сознание. Человек и мир. – СПб., 2003. – С.94-170; 243-255; 326-356.
  44.  Самосознание и защитные механизмы личности / Под ред. Д.Я.Райгородского. – Самара, 2000.
  45.   Соколова Е.Т. Самосознание и самооценка при аномалиях личности. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1989.
  46.  Спиркин А.Г. Происхождение сознания. – М., 1960.
  47.  Спиркин А.Г. Сознание и самосознание. – М., 1972.
  48.   Столин В.В.Самосознание личности. – М.: Изд-во Моск.ун-та, 1983.
  49.  Суходольский Г.В. Системный подход и принцип деятельности. – М., 1978.
  50.   Ткаченко О.М. Принципи та категорії психології. – Киів: Вища школа, 1979.
  51.   Фрейд З. Психология бессознательного. – М.: Просвещение, 1989.
  52.  Чамата П.Р. Самосвідомість та її розвиток у дітей. -  К., 1965.
  53.  Чеснокова И.И. Проблема самосознания  в психологии. – М., 1977.
  54.  Шорохова Е.В. Проблема сознания в философии и естествознании. – М., 1961.
  55.  Шорохова Е.В. Проблема  Я и самосознание // Проблемы сознания. – М., 1966.
  56.  Ярошевский М.Г. История психологии. М., 1985.
  57.  Ярошевский М.Г., Анциферова Л.И. Развитие и современное состояние зарубежной психологии. – М., 1974.


ПИТАННЯ НА ІСПИТ

1.Джерела та передумови розвитку вищих психічних функцій.

2.Проблема фізіологічних механізмів вищих психічних функцій.

3.Свідомість як форма відображення дійсності.

4.Основні ознаки свідомості.

5.Свідомість як предмет психологічного дослідження.

6.Загальна характеристика психологічної  структури свідомості.

7.Значення та смисл як складові свідомості людини.

8.Культурно-історична теорія свідомості.

9.Біодинамічна тканина свідомості.

10.Чуттєва тканина свідомості.

11.Загальні властивості структури свідомості.

12.Роль мовлення в функціонування людської свідомості.

13.Основні напрямки філо- та онтогенетичного розвитку свідомості.

14.Основні напрямки розвитку свідомості в сучасних умовах.

15.Форми та рівні свідомості.

16.Функції свідомості.

17.Свідомість та несвідоме.

18.Роль несвідомого в регуляції поведінки людини.

19.Види несвідомих психічних явищ.

20.Поняття про самосвідомість. Проблема виникнення самосвідомості.

21.Психологічна структура самосвідомості.

22.Проблема самосвідомості в зарубіжній психології.

23.Проблема самосвідомості у вітчизняній психології.

24.Форми та рівні самосвідомості.

25.Прояви самосвідомості в перцептивних та рухових процесах.

26.Поняття про «Я-образ» та «Я-концепцію», їх психологічна структура.

27.Самоставлення як складова самосвідомості.

28.Психологічні механізми саморегуляції як феномену самосвідомості.

29.Аналіз основних феноменів самосвідомості.

30.Співвідношення понять «активність», «поведінка» та «діяльність».

31.Психологічна структура діяльності.

32.Категорія діяльності в працях Л.С.Виготського та С.Л.Рубінштейна.

33.Теорія діяльності О.М.Леонтьєва.

34.Дія як основний елемент діяльності. Класифікація дій.

35.Операційний склад предметної дії.

36.Діяльнісний підхід в психології та його сутність.

37.Проблема діяльності в системному підході.

38.Види діяльності.

39.Психологічний аналіз трудової діяльності.

40.Психологічний аналіз навчання як виду діяльності.

41.Психологічний аналіз ігрової діяльності.

42.Діяльність та розвиток людини.

43.Діяльність та психічні процеси.

44.Діяльність та мовлення.

45.Способи опанування діяльності.

46.Поняття про звичку та її роль в діяльності людини.

47.Потреби як джерела активності людини.

48.Потреби та мотиви.

49.Мотиви у структурі діяльності.

50.Проблема класифікації потреб.

51.Мотиви та цілі діяльності.

52.Функції мотивів.

53.Проблема усвідомлення мотиву.

54.Психологічна структура мотиву.

55.Структура мотиваційної сфери людини.

56.Класифікація індикаторів мотивації.

57.Пізнання як одна з головних форм діяльності людини.

58.Співвідношення зовнішнього та внутрішнього в пізнанні.

59.Психологічна структура пізнання.

60.Психологічна структура інтелекту людини.

61.Мотивація пізнавальної активності людини.

62.Самопізнання як форма пізнавальної активності суб’єкта.

63.Структура самопізнання.

64.Форми та рівні самопізнання.

65. Самопізнання та спілкування.

66. Методи та прийоми самопізнання.

67. Роль рефлексії у самопізнанні.

68. Спілкування та діяльність.

69. Мотивація та ефективність діяльності.

70. Свідомість як процес, стан та механізм.

71. Місце самооцінки в самопізнанні.

72. Сутність та структура наукового мислення, його функції в пізнанні.

73. Психологічна сутність та механізми теоретичного пізнання.

74. Сутність самопізнання як процесу та складової самосвідомості.




1. РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук Львів ~ Дисерт
2. Работа учителя информатики по поддержке сайта учебного заведения
3. хирургов одна из первых женщин в мире получившая звание профессора хирургии и возглавившая хирургическую
4. Применение программных продуктов для подготовки инвестиционных документов
5. Введение в онтологию языка
6. по теме- Виды и методы технического контроля качества продукции Исполнитель- студент Группа
7. а коллективные и индивидуальные Вопрос- 67
8. Тема 6. Естественнонаучная картина мира 1
9. Опорно-двигательный аппарат Кости
10. Дослідження якості шампунів від різних виробників
11. Биологическая роль соединений, содержащих К+, N+, их применение в фармации
12. Финансовый анализ СПП Спецмонтаж
13. Основные теории происхождения человека
14. на тему Современные здоровьесберегающие технологии используемые в детском саду Подготовила- во
15. Тема- РАЗРАБОТКА ТЕХНОЛОГИИ ВОЗДЕЛЫВАНИЯ ОВСА ОБЕСПЕЧИВАЮЩАЯ ПОЛУЧЕНИЕ УРОЖАЙНОСТИ 20 ц-га В УСЛОВИЯХ Л
16. либо сельскохозяйственной продукции
17. тема пенсионного обеспечения в России находится в состоянии реформирования с 1992 г
18. Тема- Персонал предприятия
19. Оноре де Бальзак Евгения Гранде
20. Становление и развитие менеджмента качества

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе