Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
"Використання матеріалів ОРД"
План
1. Результати ОРД як привід і підстава для порушення кримінальної справи та отримання доказів
2. Використання оперативної інформації для попередження, припинення і розслідування злочинів та інших протиправних дій
3. Забезпечення безпеки працівників суду і правоохоронних органів та осіб, що беруть участь у кримінальному судочинстві
4. Взаємне інформування оперативних підрозділів і державних органів
5. Відомчий і судовий контроль та прокурорський нагляд за дотриманням законів у ході проведення ОРД
1. Результати ОРД як привід і підстава для порушення кримінальної справи та одержання доказів
Кримінально-процесуальне законодавство серед інших приводів до порушення кримінальної справи, таких як заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян; явки з повинною; повідомлення, опубліковані у пресі, називає й безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.
У відповідності зі ст. 103 КПК України на органи дізнання покладається прийняття необхідних оперативно-розшукових заходів з метою виявлення ознак злочину й осіб, що його вчинили.
Вживання оперативно-розшукових заходів з метою виявлення ознак злочину й осіб, що його вчинили, є однією з основних функцій органів дізнання. Дану функцію виконують лише ті органи дізнання, які мають у своєму складі підрозділи, що здійснюють ОРД. Отримана оперативна інформація повинна бути реалізована, використана відповідно до завдань ОРД.
Ст. 10 ЗУ "Про ОРД" указує, що матеріали ОРД використовуються як приводи й підстави для порушення кримінальної справи або проведення невідкладних слідчих дій і для одержання фактичних даних, які можуть служити доказами з кримінальної справи.
Діяльність оперативних підрозділів з безпосереднього виявлення ознак злочину починається з одержання інформації про протиправне поводження або подію. Зміст такої інформації після перевірки може дати підстави, що свідчать про наявність ознак злочину, що готувався або вже вчинений. Інформація може надходити в якій-небудь формі, але вона повинна містити сукупність відомостей про кримінальне діяння й умови його вчинення.
Оперативна інформація є різновидом соціальної інформації, за метою й методам одержання, режимом використання, що вимагає конспірації, зашифрування джерел інформації, можливість перевірки процесуальним шляхом і використання тільки в боротьбі зі злочинністю й у кримінальному судочинстві.
Основний зміст діяльності з перевірки заяв і повідомлень про злочини лежить у встановленні наявності або відсутності ознак злочину в дослідженні події. Закон вимагає від уповноважених осіб (дізнавача, слідчого, прокурора, суду) виконати систему процесуальних дій і тільки тоді прийняти рішення, тобто для перетворення оперативних даних у докази необхідно відповідно до закону надати їм об'єктивний характер, щоб вони стали фактичними даними про діяння, обставини, ознаки злочину.
Це пов'язано з витребуванням матеріалів, прийняттям і належним оформленням заяв і повідомлень, одержанням пояснень, огляду місця злочину й предметів, ряду інших дій. Все це необхідно здійснити відповідно до процесуального законодавства. Оцінка зібраних доказів і їхніх джерел надходження на цій стадії проводиться слідчим або іншою посадовою особою правоохоронних органів, що може ухвалити рішення щодо порушення кримінальної справи.
На стадії реалізації оперативної інформації однією з найважливіших умов ефективного проведення оперативних і слідчих дій є належна організація взаємодії оперативних і слідчих підрозділів з дотриманням вимог конспірації, що забезпечується виконанням наступних правил:
З метою повного використання оперативної інформації на стадії порушення кримінальної справи проводяться різні оперативні заходи, які спрямовані на:
З використанням оперативно-розшукових заходів можуть бути отримані предмети, документи й відомості, які мають важливе інформаційне значення й можуть бути використані як докази з кримінальної справи після їхнього оформлення й перевірки в порядку передбаченому КПК.
Доказами з кримінальної справи є різні фактичні дані, на підставі яких, у певному законом порядку, орган дізнання, слідчий, суд, установлює наявність або відсутність суспільно-небезпечного діяння, винність особи, що вчинила це діяння й інші обставини, що мають значення для правильного рішення справи. Доказами з кримінальної справи переважно є ті фактичні дані, які зібрані самим слідчим, прокурором, суддею або судом у результаті їхньої процесуальної діяльності. Разом з тим, як докази використовуються й ті фактичні дані, які отримані в результаті ОРД оперативними підрозділами ОВС, СБУ, оперативними підрозділами інших правоохоронних відомств.
При проведенні такої діяльності можливе застосування технічних засобів з метою одержання й фіксації фактичних даних, які можуть бути використані як докази в кримінальному судочинстві. Закон України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" (ст. 15) надає право спеціальним підрозділам ОВС і СБУ із санкції суду додатково використовувати спеціальні технічні засоби. Фактичними даними, отриманими й зафіксованими працівниками спеціальних підрозділів із застосуванням технічних засобів, можуть бути використані як докази в кримінальному судочинстві після їхньої перевірки в порядку, передбаченому в КПК.
Кримінально-процесуальне законодавство допускає використання як підставу для проведення деяких слідчих дій оперативну інформацію, отриману в процесі застосування оперативно-розшукових негласних методів, наприклад, контрольна закупівля товару, оперативна закупівля наркотичної сировини тощо.
Підставою для виклику свідка на допит можуть бути оперативні дані про те, що йому відомі факти, які стосуються даної кримінальної справи, або відомості про особу підозрювану або обвинувачувану або потерпілу.
Підставою для проведення таких слідчих дій, як обшук і виїмка, можуть бути достатні дані оперативної інформації, що знаряддя вчинення злочину, речі й цінності, добуті злочинним шляхом, а також інші предмети, що мають значення для встановлення істини у справі, заховані в зазначеному приміщенні або місці, чи в якої-небудь особи.
Підстава для затримання підозрюваного у вчиненні злочину може бути повідомлення про його місце укриття після розшуку, проведеного оперативними підрозділами. Інформація, отримана в результаті оперативно-розшукових заходів, дозволяє не тільки зробити невідкладні слідчі дії, але й вчасно й ретельно підготуватися до них, що забезпечить їхнє успішне виконання.
Використовуючи матеріали ОРД як приводи й підстави для порушення кримінальної справи й проведення невідкладних слідчих дій з метою одержання фактичних даних, які можуть бути доказами з кримінальної справи, необхідно дотримуватися вимог, що забезпечить ефективне досягнення завдань оперативно-розшукових заходів, для чого необхідно:
Процесуальна діяльність і ОРД поєднуються при проведенні дізнання й досудового слідства, однак вони не повинні суперечити між собою. ОРД оперативних підрозділів повинна супроводжувати, забезпечувати процесуальну діяльність протягом усього досудового слідства й судового розгляду кримінальної справи. Оперативно-розшукова інформація не може підмінювати відомості, отримані процесуальним шляхом, особливо при прийнятті процесуальних рішень, а також неприпустима підміна слідчих дій оперативно-розшуковими заходами й навпаки.
2. Використання оперативної інформації для попередження, припинення й розслідування злочинів і інших протиправних дій
ЗУ "Про ОРД" передбачає використання матеріалів ОРД для попередження, припинення й розслідування злочинів, розвідувально-підривних зазіхань проти України, розшуку злочинців і осіб, безвісно зниклих.
ОРД головним чином зосереджена на виявленні й розкритті тяжких і особливо тяжких злочинів, насамперед, навмисних убивств, убивств за замовленням, тероризму, бандитизму, розбійних нападів, грабежів, вимагань, шахрайства й інших. Особливу увагу необхідно приділяти злочинам з ознаками ретельною попередньою підготовкою, коли злочинці тривалий час вивчають об'єкт нападу, ведуть спостереження, здійснюють розвідку, завчасно планують і готовлять місце свого укриття, цінностей добутих злочинним шляхом, знищення слідів злочину, можливих свідків і потерпілих.
Оперативно-розшукові заходи й слідчі дії з розкриття й розслідування подібних злочинів являють собою складний і трудомісткий процес, що вимагає від оперативних працівників правоохоронних органів і спецслужб професійних знань і навичок, цілеспрямованої погодженої діяльності.
ОРД може носити загальний багатоцільовий за об'єктами вивчення характер і конкретно спрямований на розкриття вчинених злочинів або розшук установлених злочинців, які переховуються. Виявлення, розкриття, припинення кожного зі злочинів має свою специфіку в зборі інформації, оперативній перевірці й реагуванні правоохоронних органів. Факт крадіжки виявляється власниками квартири негайно, але через якийсь час після їхнього повернення, на що й розраховують злочинці, убивство, вчинене за замовленням або збройний напад на банківську установу одержує розголос негайно, оскільки виконується негайно, демонстративно, із залякуванням оточення. Також особливості ситуації впливають на одержання оперативними підрозділами інформації, вимагає прийняття специфічних, індивідуальних для даного виду злочину оперативно-розшукових заходів для встановлення й затримання злочинців.
З метою попередження, припинення й розслідування злочинів, різних протиправних зазіхань на інтереси суспільства й держави, розшуку злочинців і осіб, безвісно відсутніх, оперативні підрозділи збирають різну інформацію, яку ретельно аналізують, вибираючи серед її "раціональне зерно" і продовжують над нею працювати. Корисна інформація про ознаки злочину й про протиправне поводження може бути в повідомленнях громадських помічників і інформації конфідентів, у листах, заявах, повідомленнях громадян, посадових осіб, підприємств, установ і організацій, у виступах засобів масової інформації.
Оперативну інформацію працівник може одержати й безпосередньо, здійснюючи оперативно-розшукові заходи, наприклад, спостерігаючи за об'єктом перевірки, здійснюючи оперативний пошук, опитуючи громадян, вивчаючи документи, знайомлячись із завданнями, орієнтуваннями інших оперативних підрозділів, виконуючи запити повноважних державних органів влади й управління.
ОРД є основою при встановленні місцезнаходження й долі осіб, безвісно відсутніх. Заяви й повідомлення про осіб, безвісно відсутніх, для ОВС є підставами для заведення оперативно-розшукової справи й проведення комплексу оперативно-розшукових заходів, а в ряді випадків підставою для порушення кримінальної справи.
Під безвісним зникненням людини розуміється таке положення, коли оточення не може пояснити, де вона перебуває й можна передбачати, що людина стала жертвою нещасного випадку, стихійного лиха, технічної катастрофи без виявлення тіла зниклого. Якщо людина пропала, довкола неї виникає інформаційний вакуум, про неї нічого невідомо й це суперечить об'єктивним обставинам її життя. Для безвісного зникнення немає логічного пояснення.
Злочинець переховується від ОВС і про нього також може бути відсутня інформація, тому що він сам бажає, щоб інформації не було.
Людина може піти з будинку навмисно, порвавши зв'язок із близькими, але в цьому випадку буде особисте бажання про відсутність інформації. Зазначеним ситуаціям передують різні ситуації: вчинення злочину, розслідування, загроза покарання, конфлікт у родині, небажання спільного життя, спілкування.
Безвісне зникнення завжди раптово, несподівано, не прогнозовано. Оперативно-розшукові заходи при безвісному зникненні людини повинні бути спрямовані на встановлення обставин його життя, зв'язків, осіб, зацікавлених у його безвісному зникненні, причини для цього, матеріальне становище, пошук фактичних даних про можливий злочин, місце знаходження трупа потерпілого, потенційних свідків.
Матеріали оперативно-розшукових заходів можуть бути основою до розгляду справи в суді при визнанні особи безвісно зниклою, померлою: вони можуть бути приводом для порушення кримінальної справи й оголошення особи в розшук як злочинця. Тому, оперативна інформація про осіб безвісно відсутніх повинна бути досить повною й об'єктивною.
3. Забезпечення безпеки працівників суду й правоохоронних органів і осіб, що беруть участь у кримінальному судочинстві
розшуковий кримінальний прокурорський нагляд
Поряд з іншими цілями, передбаченими законом, матеріали ОРД використовуються й для забезпечення безпеки працівників суду й правоохоронних органів і осіб, що беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їхніх родин і близьких родичів цих осіб.
Рішення про проведення спеціальних оперативно-розшукових заходів приймають:
Для виконання оперативно-розшукових заходів щодо забезпечення захисту зазначених осіб, у структурі відповідних правоохоронних органів створюються спеціальні підрозділи.
При одержанні оперативної інформації про наявність загрози життю зазначеної категорії осіб, уповноважений для ухвалення рішення, зобов'язаний перевірити, і в строк не більше трьох діб, а в невідкладних випадках - негайно - ухвалити рішення щодо застосування або відмові в застосуванні заходів безпеки. Рішення оформляється мотивованою постановою, що передається для виконання підрозділу, на яке покладено здійснення безпеки. Така постанова є обов'язковою для виконання тими посадовими особами або підрозділами, яким воно адресовано.
У випадках, коли в оперативній інформації або заяві (повідомленні) є відомості про злочин, орган дізнання, слідчий, прокурор, суд або суддя в порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством, ухвалює рішення щодо порушення кримінальної справи або передачі заяви за підслідністю або підсудності.
Оперативні підрозділи, займаючись оперативним супроводом кримінальних справ, зобов'язані відслідковувати ситуацію, що складається навколо розслідування, вивчати реагування обвинувачуваних і підозрюваних на слідчі дії, інші процесуальні дії органів дізнання, прокурора, суду щодо них. Аналізуючи оперативну інформацію не залишати без уваги, а негайно реагувати на відомості про можливу загрозу працівникам суду, правоохоронних органів, особам, що приймають участь у кримінальному судочинстві.
Оперативна інформація про таку погрозу може надійти як до ухвалення рішення про забезпечення безпеки, так і під час здійснення оперативно-розшукових заходів щодо забезпечення безпеки. У таких випадках, з огляду на додаткову інформацію, приймається рішення про адекватні заходи безпеки, про що повинна бути проінформована особа, що охороняється. Не реагування на оперативну інформацію, неприйняття або несвоєчасне вживання заходів щодо безпеки працівників суду, правоохоронних органів і осіб, що приймають участь у кримінальному судочинстві спричиняє дисциплінарну або кримінальну відповідальність винних у цьому посадових осіб.
Оперативна інформація про загрозу безпеки й вжиті заходи щодо забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів і учасників кримінального судочинства й близьких їхніх родичів розголошенню не підлягає, вона є конфіденційною.
4. Взаємне інформування оперативних підрозділів і державних органів
Головним напрямком ОРД є збір оперативної інформації і її доцільне ефективне використання. У ЗУ "Про ОРД" (п. 4 ст.7), і інших законодавчих актах, що регламентують діяльність оперативних підрозділів, прямо вказується на інформаційне забезпечення ОРД, на обов'язок оперативних підрозділів вчасно інформувати вищі органи державної влади про відомі їм факти і дані, що свідчать про загрозу безпеки суспільству й державі, взаємно інформувати підрозділи, уповноважені здійснювати ОРД, і інші правоохоронні органи, виявляти й усувати або нейтралізувати негативні соціальні явища, причини і умови, що породжують злочинність і сприяють їй.
Законодавець установлює умови й порядок підготовки інформації, її подання, умови й порядок обміну інформацією між спеціальними підрозділами ОВС і СБУ, з іншими оперативними підрозділами.
Матеріали ОРД можуть бути призначені:
Оперативна інформація з результатів ОРД, в основному зосереджується в сфері кримінальної інформації, що характеризує різні прояви злочинності й супутні їм інші протиправні явища - наркоманію, проституцію, бродяжництво, пияцтво, незаконні доходи, а також дані про активні дії об'єктів ОРД при підготовці злочинів або вже вчинених злочинах.
Оперативно-розшуковій інформації характерна відносна вірогідність про причетність окремих осіб до підготовки й вчинення злочинів, осіб, що ухиляються від слідства й суду, що втекли з місць позбавлення волі, про факти латентної злочинності. Така інформація може бути доведена до зацікавлених оперативних підрозділів і використана ними як для оперативно-розшукових заходів, так і для проведення слідчих дій. Мова йде про оперативно-розшуковий супровід порушенної кримінальної справи, а для його забезпечення необхідно взаємне інформування оперативного й слідчого підрозділів.
Оперативно - пошукова інформація може бути використана оперативними підрозділами й у профілактичних цілях, коли окремі громадяни проявляють схильність до протиправного поводження й виникає необхідність усунення причин і умов, здатних привести до правопорушення.
Матеріали ОРД можуть бути основою для аналітичної роботи, оцінки ситуації, розробки управлінських рішень. Іноді отримані матеріали можуть не стосуватися безпосередньо завдань, над якими працює оперативний підрозділ, або не входити в його компетенцію. Оперативний підрозділ може бути зацікавленим у залученні до рішення завдань, що стоять перед ним, інших оперативних підрозділів, в одержанні про них інформації, що може бути корисною для їхньої діяльності.
Законодавець в області ОРД уважає, що самостійним напрямком використання результатів оперативно-розшукової інформації є взаємне інформування підрозділів, уповноважених здійснювати оперативно-розшукові заходи, а також інформування оперативними підрозділами інших правоохоронних органів. Таке інформування може носити як разовий, епізодичний характер, так і постійний через бюлетені оперативно-розшукової інформації, спеціальні аналітичні довідки, через спільні наради, колегії, конференції.
Разом з тим, оперативно-розшуковим законодавством допускається використання результатів ОРД для інформування державних органів відповідно до їх компетенції.
Результати ОРД можуть використовуватися не тільки для попередження, припинення й розслідування злочинів, але й для боротьби з розвідувально-підривною діяльністю проти України, що є компетенцією органів служби безпеки, військової розвідки й контррозвідки.
Умови й порядок обміну інформацією між спеціальними підрозділами ОВС і СБУ регулюється спеціальними нормативними актами МВС України й СБУ. Передача оперативної інформації спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю територіальному й іншому оперативному підрозділам ОВС і СБУ допускається тільки за згодою й за письмовим наказом керівника відповідного спеціального підрозділу. Територіальні й інші підрозділи ОВС і СБУ (у межах відомств) зобов'язані передавати відповідним спеціальним підрозділам оперативну інформацію, документи й інші матеріали, пов'язані з організованою злочинністю, а також кримінальні справи через відповідного прокурора на письмову вимогу спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю.
Матеріали ОРД можуть бути використані для інформування органів влади й місцевого самоврядування, населення й засобів масової інформації. Така інформація може нести в собі відомості про стан злочинності загалом, і за окремими її видами, рекомендації населенню про поводження в тій або іншій ситуації, повідомлення про розшук злочинців, що ухиляються від слідства й суду, про розшук безвісно зниклих громадян, про розкриття злочинів, про заходи безпеки й охорони громадського порядку, прийнятих правоохоронними органами.
Досить розповсюдженими є звернення оперативних підрозділів через ЗМІ до населення за допомогою в розкритті злочинів або розшуку злочинців. Формою інформування населення про результати ОРД є звіт МВС і його органів перед населенням, які привселюдно оголошують через ЗМІ.
5. Відомчий і судовий контроль та прокурорський нагляд за дотриманням законів у ході проведення ОРД
Відомчий контроль над дотриманням законності при проведенні ОРД здійснюється МВС України, СБУ, Державною прикордонною службою України, Управлінням охорони вищих посадових осіб України, Державною податковою адміністрацією України, Державним департаментом України з питань виконання покарань.
Відомчий контроль здійснюється з метою:
Повсякденний і поточний контроль за дотриманням законності в проведенні ОРД здійснює начальник оперативного підрозділу. Начальники органів здійснюючих ОРД можуть мати заступників, відповідальних за організацію ОРД. В ОВС у містах і районах у начальників органів є заступник - начальник кримінальної міліції, що відповідає за роботу оперативних підрозділів. У ГУМВС - УМВС областей, міст Києва і Севастополя - перші заступники - начальники кримінальної міліції й перші заступники - начальники управлінь по боротьбі з організованою злочинністю.
Начальник оперативного підрозділу для виконання завдань ОРД здійснює наступні заходи:
Начальник оперативного підрозділу може виступати і як начальник органу дізнання й у межах своєї компетенції виконувати всі вимоги кримінально-процесуального законодавства:
Названі й інші повноваження дають можливість начальникові оперативного підрозділу здійснювати реальний контроль за проведенням оперативно-розшукових заходів і їхньої відповідності вимогам закону й відомчих нормативних актів з питань ОРД.
Діючими гарантіями дотримання законності органами, що здійснюють ОРД, є судовий контроль. Правовою основою здійснення контролю суддями в цій сфері правоохоронної діяльності є Конституція України, ЗУ " Про ОРД" і інші.
Конституцією України відповідно до міжнародних принципів дотримання прав людини значно підвищена роль суддів у здійсненні контролю щодо законності застосування оперативно-розшукових заходів, що обмежують права й свободи громадян.
Стаття 32 Конституція України вперше встановила кожному громадянинові гарантію судового захисту права спростовувати недостовірну інформацію про себе й членах своєї родини й права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріального й морального збитку, заподіяного збором, зберіганням, використанням такої недостовірної інформації.
Ст. 9 ЗУ "Про ОРД" передбачені гарантії законності при здійсненні оперативно-розшукових заходів, не допускаються порушення прав і свобод людини і юридичних осіб. Окремі обмеження цих прав і свобод, такі як: негласне проникнення в житло, зняття інформації з каналів зв'язку й контроль поштово-телеграфних відправлень носить винятковий і тимчасовий характер і може бути проведено тільки за рішенням суду.
Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 8 ЗУ "Про ОРД" якщо буде потреба негласного проникнення в житло або інше володіння особи, зняття інформації з каналів зв'язку, здійснення контролю за перепискою, телефонними розмовами, телеграфної або іншої кореспонденції, застосування інших технічних засобів одержання інформації начальник або заступник начальника відповідного оперативного підрозділу складають подання в суд.
Суддя, розглянувши подання, виносить мотивовану постанову про дозвіл або відмову в проведенні відповідного оперативно-розшукового заходу. Про одержанні дозволу або про відмову в ньому, керівник оперативного підрозділу протягом доби повідомляють відповідного прокурора. Оскарженню постанова судді не підлягає, однак вони можуть бути опротестовані прокурором у вищестоящому суді (п. 10 ст. 14 ЗУ "Про ОРД").
Також, варто знати, що при припиненні оперативно-розшукової справи, за якою здійснювалися негласні розвідувальні або контр розвідувальні заходи щодо рішення суду, повідомлення про її припинення направляється в суд у тридобовий строк (ст. 9-2 ЗУ "Про ОРД").
Головним механізмом забезпечення гарантії дотримання законності в ОРД сьогодні є прокурорський нагляд. Це виходить із вимог Конституції України (п. 3 ст. 121) і ЗУ "Про ОРД" (ст. 14), якими на Прокуратуру України безпосередньо покладений нагляд за дотриманням законності під час проведення ОРД.
Прокуратура є незалежною від будь-яких інших органів і посадових осіб, керується тільки Конституцією й законами України. От чому сьогодні законодавець докорінно переглянув і вдосконалив правове регулювання прокурорського нагляду за ОРД.
У ЗУ "Про ОРД" передбачається, що нагляд за дотриманням законів у процесі проведення ОРД здійснюється Генеральним прокурором України, його заступниками, прокурорами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва й Севастополя й прирівняними до них прокурорами і їхніми заступниками, а також уповноваженими наказом Генерального прокурора України начальниками й прокурорами управлінь, відділів Генеральної прокуратури України й прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва й Севастополя (ст. 14 ЗУ "Про ОРД").
Безпосереднє проведення нагляду Наказом Генерального прокурора України № 4/1гн від 6 квітня 2004 р. "Про організацію прокурорського нагляду за дотриманням законів при проведенні ОРД" покладено на такі спеціалізовані підрозділи, як: Головне управління Генеральної прокуратури за наглядом за дотриманням законів органами, що проводять ОРД; Другий відділ; Головне управління військових прокуратур; Управління нагляду за дотриманням і застосуванням законів на транспорті. У прокуратурах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва й Севастополя, військових прокуратурах регіонів і Військово-морських сил України - на відділи нагляду за дотриманням законів при проведенні ОРД; відділи нагляду за дотриманням законів спеціальними підрозділами, що ведуть боротьбу з організованою злочинністю; відділи нагляду за дотриманням законів органами Служби безпеки, митної служби й Державної прикордонної служби України; відділи нагляду за дотриманням законів органами податкової міліції; управління нагляду за дотриманням і застосуванням законів на транспорті (старші помічники) тощо. У спеціальному наказі Генерального прокурора України № 4/1га від 6 квітня 2004 р. визначені також оперативні підрозділи, нагляд за законністю діяльності яких здійснюють управління й відділи Генеральної прокуратури й обласних прокуратур.
Вищевказаним наказом Генерального прокурора України визначені також підстави проведення перевірок законності ОРД:
Але, разом з тим, існує законодавче й нормативне встановлення меж прокурорського нагляду за дотриманням законності в ОРД. Це досить значимо для послідовної реалізації головних принципів ОРД: конспірації, конфіденційності негласних відносин громадян з оперативними підрозділами, нерозголошення результатів ОРД.
Таким чином, до безпосереднього прокурорського нагляду за ОРД можуть бути віднесені наступні питання.
Наявність підстав і законність проведення ОРД:
Наявність підстав заведення й припинення оперативно-розшукових справ:
Дотримання порядку реалізації матеріалів оперативно-розшукових справ:
Дотримання підстав і порядку припинення оперативно-розшукових справ:
Обґрунтованість рішень у процесі ведення оперативно-розшукових справ:
Наявність підстав і законність застосування оперативно-технічних засобів:
Для здійснення прокурорського нагляду за законністю проведення ОРД прокурор у межах своєї компетенції має право:
Але варто помітити, що прокурор має й деякі обмеження прав при витребуванні для перевірки документів і інших відомостей про ОРД. Це стосується насамперед даних на осіб, що є гласними й негласними працівниками, документації, що зашифровує особу або відомчу приналежність працівників, приміщень і транспортних засобів оперативних підрозділів тощо.
У формальному відношенні актами прокурорського нагляду за дотриманням законності в сфері ОРД можуть бути подання прокурора відповідному органу, постанови, письмові вказівки, протести, судові позови тощо, які є обов'язковими для їхнього розгляду й відповідного реагування на них.
Поряд з усім вищевикладеним, слід зазначити, що прокуратура повинна не тільки реагувати на факти конкретних порушень законності в ОРД, але й виявляти незбалансованість правових норм, припиняти спроби наділити ті або інші оперативні підрозділи протиправними повноваженнями на основі прийняття відомчих нормативно-правових актів.
Література
1 Долженков О.Ф., Думко А,Ф., Козаченко І.П. Оперативно-розшукова діяльність як правоохоронна функція кримінальної міліції.- Одеса: НДРВВ ОІВС, 2000.- 134 с.;
. Бандурка О.М. Оперативно-розшукова діяльність. Ч.1: Підручник-Харків: Вид-во Нац. ун.-ту внутр. справ, 2002.-336 с.;
. Вишня В.Б., Захаров В.П., Шинкаренко І.Р. Правове регулювання ОРД ОВС (структурно-логічні схеми): Навч. посіб. Д.: Юрид. акад. МВС, 2003.- 180 с.;
. Оперативно-розшукова діяльність: правові основи (структурно-логічні схеми). Навчальний посібник / за ред. проф. Ю.М. Грошевого.- Харків: РВФ Арсіс, ЛТД, 2003.- 192 с.;
. Основы оперативно-розыскной деятельности в Украине (понятие, принципы, правовое обеспечение). Учебное пособие.- К.:Центр учебной литературы, 2007.- 264 с.;
. Антонов К.В. Проблемні питання окремих положень Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць.-2007.- Спец. Випуск № 1 (№ 36) "Актуальні питання протидії злочинності".- С.298-303.;
. Використання в кримінальному процесі матеріалів оперативно-розшукової діяльності та гарантії захисту прав і свобод людини: Монографія / В.М. Тертишник, О.В. Негодченко, І.П. Козаченко, К.В. Антонов. - Дніпропетровськ: Юрид. акад. МВС, 2004. - 184 с.;
8. Антонов К.В., Тертишник В.М. Допустимість використання при доказуванні даних, здобутих органами оперативно-розшукової юрисдикції // Права людини та інформація: Збірник наукових праць. - К.: НАВСУ, 2001. - С. 115-127;
. Антонов К.В. Проблеми використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності в кримінальному судочинстві // Проблеми оперативно-розшукової діяльності й забезпечення прокурорського нагляду за іі законністю: Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції. - Луганськ: РВВ ЛІВС, 2000. - С. 194-208;
10. Антонов К.В. Проблеми звязку і співвідношення оперативно-розшукової і кримінально-процесуальної діяльності // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць.- С. 314-322.- 2007.- № 3(34).- 368с.;
. Антонов К.В. Загальнотеоретичні поняття оперативно-розшукового забезпечення досудового слідства // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка.- С. 41-50.- Спеціальний випуск. Ч.1.- 2008.-№ 1.- 207с.;
. Антонов К.В. Теоретичні аспекти визначення співвідношення понять "оперативно-розшукова міра" і "оперативно-розшуковий захід" // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць.- С. 16-21.- 2007.- № 4(35).- 328с.;
. Антонов К.В. Проблемні питання окремих положень Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць.- 2007.- Спеціальний випуск № 1 (36) "Актуальні питання протидії злочинності".- С. 298-303.- 364 с.;
.Антонов К.В. Оперативно-розшукова профілактика в системі запобіжного впливу на злочинність // Науковий вісник Одеського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць.- С. 109-111.- 2007.- № 4.- 328 с.;
15. В. Ченців, К. Антонов, В. Варава. Перебудова правоохоронної діяльності митних органів України в контексті європейських стандартів: оперативно-розшукові аспекти // Право України. - 2008.-№ 7.- С. 141-146.
. Ронин Р. Своя разведка: способы вербовки агентуры, методы проникновения в психику, форсированное воздействие на личность, технические средства скрытого наблюдения и сьема информации: Практическое пособие.- Мн.: "Харвест", 1998.-368 с.;
. Антология сыска: от полиции к внешней разведке [В 14 т.] / Отв. Ред.: Ю.И. Римаренко, В.И. Кушерец.- К.: Знания Украины, 2006. Т. 1: Уголовный сыск: документы и материалы (ХІ нач. ХХ ст.) / Сост.: Ю.И. Римаренко, Е.М. Моисеев, В.Н. Чисников.- 612 с.; Т. 2: Сыск, сыщики и преступный мир / Сост.: Ю.И. Римаренко, Е.М. Моисеев, В.Н. Чисников. (Предисл. В.Н. Чисникова).- 504 с.;
. Ивахин А.Е., Прыгунов П.Я. Оперативная деятельность и вопросы конспирации в работе спецслужб (По материалам открытой печати и литературы). Т. 1.- К.: КНТ, 2006.-408 с.; Т. 2.-К.: КНТ, 2006.-224 с.; Т. 3.-К.: КНТ, 2006.-960 с.; Т. 4.-К.: КНТ, 2007.-432 с.; Т. 5.-К.: КНТ, 2007.-484 с.; Т. 6.-К.: КНТ, 2008.-608 с.;
. Погорецький М.А. Функціональне призначення ОРД у кримінальному процесі: Монографія.- Х.:Арсіс, ЛТД, 2007.-576 с.
Размещено на Allbest.ru