Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Тема 9. Державне пенсійне страхування
Мета заняття: Ознайомити студентів з поняттями та сутністю персоніфікованого обліку громадян України у пенсійному забезпеченні; з видами пенсій та порядком їх обчислення, користуючись нормативно-правовою базою.
План
Персоніфікований облік полягає в збиранні, обробленні, систематизації та зберіганні передбачених законодавством про пенсійне забезпечення відомостей про фізичних осіб, що пов'язані з визначенням права на виплати з Пенсійного фонду та їх розмір за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Основні завдання персоніфікованого обліку:
-створення єдиного державного автоматизованого банку відомостей про фізичних осіб;
-сприяння розвитку заінтересованості фізичних осіб у внесенні платежів на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та створення умов для їхнього контролю за сплатою цих платежів;
-сприяння створенню умов для більш повного надходження платежів на пенсійне страхування;
-створення інформаційних передумов для визначення розміру виплат за пенсійним страхуванням залежно від тривалості страхового стажу та особистого внеску фізичної особи у формування коштів страхування;
-забезпечення відповідно до законодавства захисту відомостей про фізичних осіб;
-інформаційне забезпечення завдань прогнозування та планування у системі пенсійного страхування.
В основі персоніфікованого обліку лежить:
-обов'язковість і своєчасність подання відомостей про фізичних осіб;
-обов'язковість використання індивідуального ідентифікаційного номера даних Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.
Персоніфікований облік здійснює Пенсійний фонд та його органи на місцях.
2.Види пенсій
Напрями використання коштів Пенсійного фонду
Згідно з Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України кошти Пенсійного фонду України спрямовуються на:
Згідно з Указом Президента України визначені такі джерела фінансування пенсійного страхування:
Найбільша частка видатків бюджету Пенсійного фонду України спрямовується на виплату державних пенсій.
Пенсією за віком прийнято називати таку пенсію, яка встановлюється з досягненням певного віку та за наявності необхідного стажу роботи. Вік, який дає право на пенсію за віком, називається пенсійним. Він, як і тривалість стажу, встановлюється законом.
Право на пенсію за віком нерозривно пов'язане з трудовою діяльністю людини у суспільному виробництві. Досягнення пенсійного віку слугує підставою для припинення трудових відносин працівників із роботодавцями на виробництві, через що у держави виникає необхідність забезпечення громадян.
Пенсії за віком диференціюються за окремими видами залежно від умов праці, тривалості трудового стажу, спеціальних юридичних підстав і розміру цих пенсій.
Пенсії по інвалідності є одним із видів соціального захисту непрацездатних громадян. Їх можна визначити як щомісячні грошові виплати з Пенсійного фонду, призначувані у разі встановлення медичним органом однієї з трьох груп інвалідності, які спричинюють повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання.
Пенсії за інвалідністю притаманні всі загальні риси, характерні для інших видів пенсій.
Пенсія за інвалідністю призначається на тривалий час чи безстроково особі, яка втратила працездатність, виплачується щомісячно у грошовій формі, залежить від заробітку інваліда, зумовлена трудовою діяльністю людини чи іншими причинами.
Підставою для призначення пенсії за інвалідністю на відміну від пенсій за віком є чітко виражена непрацездатність громадянина. Це означає, що пенсія за інвалідністю призначається лише після перевірки та оцінки медичним органом стану здоров'я та індивідуальної працездатності людини. Із встановленням інвалідності пов'язане виникнення права на пенсію.
Право на пенсію за інвалідністю забезпечується всім громадянам, які стали непрацездатними.
Пенсії за вислугу років
Можна назвати шість списків професій і посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років:
Обов'язковою умовою є наявність спеціального стажу роботи певної тривалості.
Під пенсією на випадок втрати годувальника розуміються щомісячні виплати з Пенсійного фонду, призначені у зв'язку з втратою годувальника непрацездатним членам його сім'ї, які знаходяться на його утриманні, у розмірах, співвіднесених із заробітком годувальника.
Право на пенсію на випадок втрати годувальника мають усі сім'ї, чиї годувальники належали до категорій осіб, які підлягають державному соціальному страхуванню.
Цей вид пенсії призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які перебували на його утриманні. При цьому дітям призначається пенсія незалежно від того, чи були вони на утриманні померлого.
3. Порядок обчислення пенсій.
З 1 жовтня 2012 року мінімальний розмір пенсій за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" становить 856 грн.
З 1 жовтня 2011 року набрав чинності прийнятий 8 липня 2011 року Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI (далі Закон 3668).
Зміни, які відбулися з прийняттям Закону 3668:
1. В ЧАСТИНІ ПЕНСІЙНОГО ВІКУ
1) встановлений єдиний для чоловіків і жінок вік виходу на пенсію. Так, статтю 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон 1058) викладено у новій редакції, згідно з якою особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років.
|
До прийняття Закону 3668 право на пенсію за віком мали жінки після досягнення 55 років, чоловіки – 60 років |
Підвищення пенсійного віку для жінок буде здійснюватися поступово за такою схемою:
2) передбачений компенсатор більш пізнього виходу на пенсію. Так, статтю 29 Закону 1058 доповнено пунктом 3 такого змісту:
"3. Жінкам, які народилися у період по 31 грудня 1961 року, після виходу на пенсію встановлюється підвищення розміру пенсії, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, в розмірі 2,5 відсотка за кожні шість місяців більш пізнього виходу на пенсію, починаючи з 55 років до досягнення ними 60-річного віку".
3) у період до 1 січня 2015 року збережено можливість (за бажанням) виходу на пенсію жінок після досягнення 55 років. Таке право матимуть ті жінки, які звільнилися з роботи за наявності страхового стажу не менше 30 років. У цьому випадку розмір їх пенсії, обчислений відповідно до статті 27 та з урахуванням статті 28 цього Закону, зменшується на 0,5 відсотка за кожний повний чи неповний місяць дострокового виходу на пенсію (пункт 72 Прикінцевих положень Закону 1058).
Приклад. Жінка має право на пенсію після досягнення 56 років, проте вона виявила бажання призначити пенсію у 55 років 6 місяців. Розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 27 з урахуванням статті 28 Закону 1058, становить 1500 грн. До виплати така жінка одержуватиме 1455 грн., тобто пенсія зменшується на 3 % (0,5 % Х 6 місяців дострокового виходу на пенсію).
У разі, коли така жінка до досягнення віку, передбаченого статтею 26 Закону 1058, працевлаштувалася, виплата дострокової пенсії на час роботи припиняється. Після досягнення віку, передбаченого статтею 26 Закону 1058, відсоток на який зменшено розмір пенсії, переглядається з урахуванням кількості повних місяців страхового стажу, набутого за період роботи після дострокового виходу на пенсію.
Відсоток, на який було зменшено розмір пенсії, також може бути переглянуто з урахуванням відповідної кількості повних місяців страхового стажу, якщо особа після досягнення віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, продовжує працювати і відмовилася від отримання пенсії”;
4) змінено також вік для призначення пенсії відповідно до «спеціальних» законів. Так, право на пенсію за нормами законів України «Про державну службу», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про статус народного депутата України» та право на щомісячне довічне грошове утримання відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” з 1 жовтня 2011 року матимуть жінки після досягнення віку, передбаченого статтею 26 Закону 1058 (тобто пенсійний вік поступово збільшується з 55 років до 60 років за вищезазначеною схемою). Для чоловіків вік виходу на пенсію або щомісячне довічне грошове утримання, починаючи з 2013 року, поступово збільшуватиметься до 62 років за такою схемою:
У зв’язку із збільшенням пенсійного віку, змінено також граничний вік перебування на державній службі (на службі в органах місцевого самоврядування, на дипломатичній службі), який становитиме 60 років для жінок і 62 роки для чоловіків. У виняткових випадках після закінчення граничного віку перебування на державній службі державні службовці (службовці органів місцевого самоврядування, дипломатичні працівники) можуть бути залишені на державній службі лише на посадах радників або консультантів за рішенням керівника відповідного державного органу.
|
До прийняття Закону 3668 граничний вік перебування на державній службі становив 60 років для чоловіків і 55 років для жінок. У разі необхідності керівник державного органу за погодженням з керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері державної служби міг продовжити термін перебування на державній службі, але не більш як на п'ять років. У виняткових випадках після закінчення цього терміну державні службовці могли бути залишені на державній службі лише на посадах радників або консультантів за рішенням керівника відповідного державного органу. |
5)
6)
7) змінено порядок відстрочення віку виходу на пенсію.
По-перше: у разі виявлення бажання відстрочити вік виходу на пенсію, особі при досягненні пенсійного віку не потрібно звертатися до органів Пенсійного фонду із заявою про те, що вона бажає працювати і одержувати пенсію з більш пізнього строку (до прийняття Закону 3668 така умова була обов’язковою). Відстрочення віку виходу на пенсію буде визначатися за фактом звернення за призначенням пенсії;
по-друге: відстрочувати вік виходу на пенсію можна навіть на місяць. При цьому пенсія за віком призначатиметься з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, на такий відсоток:
на 0,5% - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців;
на 0,75% - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк понад 60 місяців” (як вбачається максимальна кількість місяців відстрочення віку виходу на пенсію не обмежується);
|
До прийняття Закону 3668 відстрочити пенсію можна було на 1-10 років із збільшенням пенсії у такому порядку: |
|
|
Кількість років відкладеного виходу на пенсію за віком |
Підвищення розміру пенсії на |
|
1 |
3,00 % |
|
2 |
6,71 % |
|
3 |
11,83 % |
|
4 |
18,54 % |
|
5 |
27,07 % |
|
6 |
36,46 % |
|
7 |
46,85 % |
|
8 |
58,43 % |
|
9 |
71,19 % |
|
10 |
85,32 % |
Звертаємо увагу, що:
а) право на відстрочення (відповідно, на збільшення пенсії) мають лише особи, які досягли пенсійного віку, передбаченого абзацом першим частини першої статті 26 Закону 1058 (нагадаємо, що цим абзацом встановлений пенсійний вік і для чоловіків і для жінок - 60 років);
б) право на відстрочення (відповідно, на збільшення пенсії) мають лише особи, які після досягнення віку 60 років продовжували працювати;
в) змінами, внесеними до статті 29 Закону 1058, зможуть також скористатися особи, які досягли віку (чоловіки - 60 років, жінки – 55 років) до набрання чинності Законом 3668, але які продовжують працювати після досягнення 60 років і за призначенням пенсії за віком звернуться після набрання чинності цим Законом.
8) збільшено вік жінок, які мають право призначення державної соціальної допомоги особам, які не набули права на пенсію. Змінами до статті 1 Закону України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам” встановлено, що право на таку допомогу мають особи (і чоловіки і жінки), які досягла віку 63 років.
До досягнення зазначеного віку до осіб, які не набули права на пенсію і можуть звернутися за призначенням державної соціальної допомоги, належать жінки 1958 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
|
До прийняття Закону 3668 право на державну соціальну допомогу мали жінки після досягнення 58 років, чоловіки – після досягнення 63 років. |
З урахуванням зазначеного, вимоги щодо віку та стажу, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах та на пенсію за вислугу років, залишаються незмінними.
Так, зокрема, зберігається право на призначення пенсії при досягненні 50 років за жінками, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і за матерями інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку. Особи, які працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці матимуть право на
2. В ЧАСТИНІ СТАЖУ
1) збільшено страховий стаж, при наявності якого особа набуває право на пенсію за віком, по інвалідності та у зв’язку із втратою годувальника відповідно до Закону 1058.
а) для призначення пенсії за віком необхідно мати не менше 15 років страхового стажу (стаття 26);
|
До прийняття Закону 3668 для набуття права на пенсію за віком необхідно було мати 5 років страхового стажу |
б) для призначення пенсії по І групі інвалідності, а також у період до 01.01.2016 року для призначення пенсії по ІІ групі інвалідності, в залежності від віку, в якому особу визнано інвалідом, або на день звернення за пенсією необхідно мати від 1 року до 10 років страхового стажу (стаття 32 та пункт 4? Прикінцевих положень Закону 1058), а саме:
в) для призначення пенсії по ІІІ групі інвалідності та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, а також починаючи з 01.01.2016 року для призначення пенсії по ІІ групі інвалідності, на день звернення за пенсією, або в залежності від віку, в якому особу визнано інвалідом (чи в якому настала смерть годувальника), необхідно мати від 1 року до 14 років страхового стажу (статті 32, 36 та пункт 4? Прикінцевих положень Закону 1058), а саме:
г) особи, визнані інвалідами (незалежно від групи) після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону 1058, мають право на пенсію по інвалідності за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 26 зазначеного Закону, тобто не менше 15 років.
|
До прийняття Закону 3668 особи, визнані інвалідами, мали право на пенсію по інвалідності за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: до досягнення особою 23 років включно - 2 роки; |
2) збільшено страховий стаж, який дає право на встановлення мінімального розміру пенсії за віком в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Так, абзацами першим і другим частини першої статті 28 Закону 1058 передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу, встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону;
|
До прийняття Закону 3668 мінімальний розмір пенсії за віком встановлювався в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, за наявності у чоловіків 25 років, а у жінок 20 років страхового стажу. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшувалася на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини. |
3) збільшено страховий стаж, який дає право на обчислення пенсії по інвалідності у розмірі пенсії за віком, інвалідам, яким інвалідність встановлена у віці після 46 років.
Пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: інвалідам I групи - 100 відсотків пенсії за віком; інвалідам II групи - 90 відсотків пенсії за віком; інвалідам III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
Тобто, спочатку визначається розмір пенсії за віком, а потім – розмір пенсії по інвалідності. При цьому до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Якщо інваліди ІІ та ІІІ групи не працюють та мають відповідний стаж роботи (без урахування періоду з дня встановлення інвалідності до досягнення віку, передбаченого статтею 26 Закону 1058), пенсія по інвалідності обчислюється у розмірі пенсії за віком.
Пенсія по інвалідності у розмірі пенсії за віком обчислюється за наявності такого страхового стажу:
а) для інвалідів ІІ групи:
б) для інвалідів ІІ групи, які визнані інвалідами після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтю 26 Закону 1058, та для інвалідів ІІІ групи - 35 років у чоловіків та 30 років у жінок;
|
До прийняття Закону 3668 для обчислення пенсії по інвалідності у розмірі пенсії за віком необхідно було мати 20 років для жінок і 25 років для чоловіків |
4)
5) збільшено вимоги щодо вислуги років для призначення пенсій відповідно до законів України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служи, та деяких інших осіб» і «Про прокуратуру».
Право на пенсію за вислугу років, незалежно від віку, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служи, та деяких інших осіб» матимуть військовослужбовці, якщо вони звільнені зі служби:
Право на пенсію буде визначатися з урахуванням календарної вислуги років. Розмір пенсії буде визначатися виходячи з вислуги років, обчисленої у тому числі у пільговому порядку.
Право на пенсію за вислугу років, незалежно від віку, відповідно до Закону України «Про прокуратуру» матимуть прокурори і слідчі за наявності на день звернення вислуги років не менше:
3. В ЧАСТИНІ ВИЗНАЧЕННЯ ЗАРОБІТКУ
1) змінено період, який враховується для визначення заробітної плати.
Для обчислення пенсії буде враховуватися лише заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року (за цей період індивідуальні відомості про застраховану особу надаються з бази даних Пенсійного фонду).
Що стосується заробітної плати за періоди роботи до 1 липня 2000 року, то така заробітна плата може бути врахована при обчисленні пенсії за таких умов:
1. за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами. Таке право пенсіонери матимуть лише у період до 1 січня 2016 року;
2. в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців.
2) збільшена кількість періодів, які можна виключити при визначенні заробітку як невигідні.
Так, за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Але період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
3)
4) передбачено, що при обчисленні заробітної плати за періоди одержання допомоги по безробіттю враховуватиметься мінімальна зарплата.
|
До прийняття Закону 3668 при обчисленні зарплати за періоди одержання допомоги по безробіттю враховувалися нулі, що зменшувало коефіцієнт зарплати |
5) змінено порядок визначення заробітної плати при переведенні з одного виду пенсії на інший.
4. В ЧАСТИНІ ПЕРЕРАХУНКУ ПЕНСІЇ
1) збережено право працюючих пенсіонерів на перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після призначення пенсії (пункт 4 статті 42 Закону 1058).
2) змінено порядок перерахунку пенсії працюючим пенсіонерам у зв’язку із зміною прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.
Прийнятими змінами передбачено, що пенсіонерам, які працюють, такий перерахунок здійснюється після звільнення з роботи з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, який встановлений на дату звільнення з .
5. В ЧАСТИНІ ВИПЛАТИ ПЕНСІЇ
1) передбачено обмеження максимального розміру пенсії.
Статтею 2 Закону 3668 передбачено, що максимальний розмір пенсій (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Згідно із пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону 3668:
а) обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.