Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Помнікова М.О.
група 602
ЗАСТОСУВАННЯ
ЗАПОБІЖНИХ ЗАХОДІВ У СУЧАСНОМУ КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСУАЛЬНОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНИ
ПЛАН
Вступ
Глава 1. Становлення поняття „запобіжні заходи” в історії кримінальної процесуальної думки.
§ 1. Історичний розвиток системи запобіжних заходів та її науково-теоретичного обґрунтування.
§ 2. Порівняльний аналіз системи запобіжних заходів у вітчизняному кримінальному процесуальному законодавстві та законодавстві європейських держав (Франція, Великобританія, Німеччина, Росія).
§ 3. Основні позиції щодо визначення місця запобіжних заходів в структурі кримінальної процесуальної діяльності в сучасній вітчизняній юридичній теорії.
Глава 2. Запобіжні заходи як вид заходів забезпечення кримінального провадження згідно з кримінальним процесуальним законодавством України 2012 року.
§ 1. Поняття, сутність та значення для кримінального процесу заходів забезпечення кримінального провадження.
§ 2. Сучасна система запобіжних заходів: поняття, сутність, основні види.
§ 3. Підстави та порядок застосування запобіжних заходів.
Глава 3. Проблеми застосування новацій чинного кримінального процесуального законодавства у контексті сучасної практики правоохоронної та судової діяльності в Україні.
§ 1. Проблеми застосування запобіжних заходів у діяльності органів внутрішніх справ.
§ 2. Проблеми застосування запобіжних заходів у діяльності органів прокуратури.
§ 3. Проблеми застосування запобіжних заходів у діяльності судових органів.
Висновки
Список використаних джерел
ВСТУП
Одним із найбільш цінних прав людини, яке зазвичай суттєво обмежується під час розслідування кримінальної справи, це право на свободу та особисту недоторканість. Протягом існування незалежної України серед вчених теоретиків кримінального процесу та практичних працівників судових і правоохоронних органів проблема застосування запобіжних заходів в кримінальному процесі не втрачала своєї актуальності. Авторами нового Кримінального процесуального кодексу було внесено доволі значні зміни в систему існуючих запобіжних заходів в України. Зокрема, було змінено підстави та порядок їх застосування, запроваджено деякі нові для вітчизняної практики заходи. Але виникає питання: чи насправді є необхідність і правова обумовленість застосування саме такої системи запобіжних заходів, а також чи є історично обумовлена потреба запровадження нових або вдосконалення вже існуючих заходів кримінального примусу, в тому числі і запобіжних заходів?
У процесі дослідження переважну увагу нами буде звернено на аналіз змісту та нормативного забезпечення поняття запобіжних заходів і порядку їх застосування у кримінальному процесуальному законодавстві Украйни 2012 року. Водночас, керуючись ідеєю, що будь-яке соціальне явище у його сучасному стані є лише періодом історичного розвитку цього явища, ми вважаємо доцільним у першій частині роботи звернутися до вивчення історії розвитку поняття та практики застосування запобіжних заходів на прикладі України й деяких західноєвропейських держав у хронологічних межах від кінця Середньовіччя (ХIV-XVст.) до теперішнього часу. У третій частині нашого дослідження для аналізу практики застосування запобіжних заходів у діяльності органів внутрішніх справ, прокуратури та суду ми плануємо спиратися на матеріали кримінальних справ, судові вироки та статистичні дані відповідних судових і правоохоронних органів Луганської області у період часу з листопада 2012 року по грудень 2013 року.
У процесі роботи нами було використано такі нормативні акти, як: Конституція України, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Кримінальний процесуальний кодекс України, Закон України „Про попереднє увязнення” (від 30 червня 1993 року), Положення „Про порядок короткочасного затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину” (від 13 липня 1976 року) тощо.
Також ми послуговувалися такою навчальною та науковою літературою: Бахмайер-Вінтер Л., МакБрайд Д., Сванідзе Е. „Висновок щодо проекту кримінально-процесуального кодексу України”, Благодир А.А. „Застосування примусу під час провадження слідчих дій”, Булатов Б.Б. „Меры уголовно-процессуального принуждения”, Ветрова Г.Н. „Уголовно-процессуальная ответственность”, Грошевой Ю.М. „Досудове розслідування кримінальних справ”, Ахтирська Н. М., Костюченко О.Ю., Кухнюк Д.В., Новиков В.Д. „Застосування запобіжних заходів, альтернативних взяттю під варту, у кримінальному судочинстві України”, Капустянский В.Г. „Убеждение и принуждение в советском уголовном процессе”, Лобойко Л.М. „Реформування кримінально-процесуального законодавства в Україні (2006- 2011 роки)”, Маляренко В. „Межі судового контролю за додержанням прав і свобод людини”, Шавкун М.Г. „Запобіжні заходи в кримінальному процесі та контроль суду за їх застосуванням” та ін.
У процесі дослідження застосовувалися методи: історичний, порівняльного аналізу, аналізу документів, узагальнення статистичних даних.