Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ.
ПАВЛЮК ПАВЛО ОЛЕГОВИЧ
УДК 69.024.15
ДОСЛІДЖЕННЯ КОНСТРУКТИВНО-ТЕХНОЛОГІЧНИХ
ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОЕКТУВАННЯ, ВЛАШТУВАННЯ,
ЕКСПЛУАТАЦІЇ СУМІЩЕНИХ ДАХІВ.
Спеціальність 05.23.08. –Технологія та організація промислового
та цивільного будівництва.
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата технічних наук.
Київ–6
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в орендному підприємстві Науково-дослідний інститут будівельного виробництва Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України
Науковий керівник
доктор технічних наук, професор
Балицький Віктор Сергійович,
Науково-дослідний інститут будівельного виробництва Мінбуду України,
директор інституту
Офіційні опоненти:
доктор технічних наук, професор
Лівінський Олександр Михайлович,
Українська Академія наук, перший віце-президент
кандидат технічних наук
Величко Віктор Олександрович,
“Київвисотбуд”, виконавчий директор
Провідна установа Харківський державний технічний університет будівництва і архітектури Міністерства освіти і науки України, м. Харків
Захист відбудеться “04” жовтня 2006 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.056.03 у Київському національному університеті будівництва і архітектури за адресою: 03680 м. Київ-37, Повітрофлотський пр., 31, Київський національний університет будівництва і архітектури
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університето будівництва і архітектури за адресою: 03680 м. Київ-37, Повітрофлотський пр., 31, Київський національний університет будівництва і архітектури
Автореферат розісланий “11” серпня 2006 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради В.М. Погорельцев
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми обумовлена необхідністю радикального підвищення експлуатаційної надійності дахів будівель і споруд, які до цього часу залишаються збитковими. Вартість зведення дахів (тепловодозахисту покриттів) складає від 100 до 300 грн/м²; разом з тим, протікання під покрівлями з’являються уже в перші ріки експлуатації, а через 10-12 років більшість дахів потребує капітальних ремонтів, вартість яких складає до 70% від капітальних витрат на їх зведення. Необхідно звернути увагу на те, що інтенсивне наднормативне зволоження утеплювача в складі суміщених дахів, пов’язане з величезними втратами теплової енергії, які в опалювальний період року складають в середньому близько 40 ккал/добу на кожному кв.метрі. Якщо врахувати, що в даний час в Україні експлуатується понад 300 млн.м² (і щорічно вводиться ще близько 7 млн.м²) таких дахів, а їх низький технічний стан призводить до інтенсивного зруйнування будівель в цілому, то кошти на підтримання працездатності будівель з такими дахами складають вельми великі суми.
Застосування суміщених дахів було свого часу обумовлене неможливістю влаштування горищних дахів на покриттях будівель промислового призначення, які мали великі площі в плані; водозахисний елемент даху (покрівлю) довелось опустити з кроквяної системи безпосередньо на теплоізоляційний шар несучого покриття будівлі. Недоліки властиві суміщеним дахам в цілому відомі. В основному відомі і причини проявлення цих недоліків, пріоритети у визначенні яких, змінювались з набуттям досвіду широкого застосування таких дахів. На перших етапах зведення і експлуатації, невисока рентабельність і недоліки суміщених дахів пояснювались низькою якістю покрівельних робіт і недовговічністю рулонних покрівельних матеріалів, - наклеювання багатошарових покрівельних килимів велась на гарячому бітумі, а руберойди не мали гнилостійкої основи.
На даний час підвищення експлуатаційної надійності суміщених дахів базується на виробництві і застосуванні нових, більш ефективних, покрівельних матеріалів і виробів - руберойдів на гнилостійкій поліестровій основі з еластичними бітумно-полімерними покривними шарами, що не потребують застосування клеючих мастик, а також легких і достатньо жорстких мінераловатних та полімерних утеплювачів. Всі ці нововведення з’явились в останні 10 років, після початку масового ввезення в Україну широкого асортименту матеріалів і виробів, які використовуються в закордонній практиці влаштування дахів. Разом з тим, вітчизняний досвід застосування цих нових матеріалів не завжди дає позитивні результати. Це, в якійсь мірі, пояснюється недостатньою коректністю використання зарубіжного досвіду, але головним чином відсутністю обґрунтованої нормативної бази. Постачання імпортних матеріалів, як правило, не супроводжуються необхідною технічною документацією і тим більше (з тактичних міркувань) інформацією, яка розкриває ту чи іншу доцільність їх застосування. При цьому слід зазначити, що і в сучасній зарубіжній сфері далеко не всі досягнення мають практичне обґрунтування (наприклад, в існуючому асортименті матеріалів не в повній мірі використовується діапазон пароізоляційних і дифузійних властивостей, деформативності, міцності і т.ін.). Тобто, в зв’язку з тим, що створення і виробництво нових матеріалів і виробів пов’язується здебільшого з потребами по ліквідації того чи іншого узагальненого недоліку, практичне використання їх не завжди дає потрібний ефект. Це підтверджує і уже набута практика вітчизняного застосування нових матеріалів: при дещо збільшеному терміні безремонтної служби суміщених дахів, їх експлуатаційна надійність залишається незначною; в теплоізоляційному шарі дахів через два-три роки відмічається наднормативне накопичення конденсатної вологи і, навіть при підвищених нормативних вимогах до товщини такого шару, не забезпечується необхідний опір теплопередачі, отже, і припустима втрата теплової енергії через такі покриття. Звідси стає очевидним, що сучасні досягнення в питаннях влаштування суміщених дахів потребують розширення і внесення додаткових знань.
Таким чином, актуальність питань по підвищенню надійності дахових покриттів будівель і споруд не зменшилась а, в контексті завдань по енергозбереженню, навіть зростає.
Зв’язок з виробничими і науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації пов’язана з державними програмами по енергозбереженню, зокрема з Постановою КМУ №1040 від 27.06.2000 р. “Про невідкладні заходи щодо виконання комплексної державної програми енергозбереження України”.
Напрямок досліджень дисертації відповідає планам науково-дослідних робіт Науково-дослідного інституту будівельного виробництва (НДІБВ) Мінбуду України і є їх складовою частиною.
Метою досліджень є підвищення технічної надійності суміщених дахів, яка б забезпечила нормативну надійність (відсутність зволожень і протікань) приміщень під ними і зменшення втрат теплової енергії в процесі експлуатації.
Основні задачі досліджень:
Об’єкт дослідження –дахові покриття будівель і споруд.
Предмет дослідження –конструктивно-технологічні рішення по зведенню суміщених дахів, зокрема по влаштуванню в їх складі протиконденсатних і осушувальних вентиляційних систем.
Методи і наукова новизна досліджень. Дисертація носить методологічний характер, наукова новизна проведених досліджень полягає в тому, що базовим підходом у вирішенні поставлених задач є не ліквідація тих чи інших недоліків суміщених дахів, а виявлення (перше коло задач) і ліквідація (друге коло задач) причин, які викликають ці недоліки. При цьому, вперше створені нові розрахунково-аналітична та крітеріальна бази формування раціонального складу технологічних процесів по зведенню суміщених дахів.
Наукову новизну складають одержані автором та винесені на захист наукові результати:
Практичне значення одержаних результатів. Виходячи з результатів досліджень по визначенню причин недостатньої надійності суміщених дахів і нового підходу до їх зведення, що базується на усуненні цих причин, практична значимість дисертації полягає в наступному:
Особистий внесок здобувача. Основні результати дисертаційної роботи одержані автором самостійно і знайшли відображення в трьох одноосібних наукових публікаціях [5,7,8]. В інших, опублікованих в співавторстві роботах [1-4,6,9-12], особистий внесок автора полягає в постановці цілей, формулюванні наукової проблеми, задач досліджень, визначенні графічних і розрахункових залежностей, оцінки їх ефективності, а також впровадження у виробництві.
Апробація результатів роботи. Результати досліджень доповідались на третій (2004 р.) Міжнародній науково-технічній конференції “Нові технології у будівництві”, четвертій (2005 рік) Міжнародній науково-технічній конференції “Современные технологии и материалы для герметизации, гидроизоляции и отделки зданий и сооружений” і першому (2005 рік) Всеукраїнському конкурсі на кращі архітектурно-будівельні рішення з застосуванням матеріалів “Parock” (відмічені двома дипломами).
Публікації. Одержані результати досліджень відображені в 8-и публікаціях в фахових виданнях, що входять до переліку, затвердженому ВАК України, в 3-х методично-нормативних документах і 1-му посібнику (комп’ютерна програма).
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, п’яти розділів, загальних висновків, списку використаної літератури з 128 найменувань та 10 додатків. Дисертація включає 20 таблиць та 22 рисунки. Загальний обсяг дисертації складає 233 стор., рисунки 22 стор., список використаної літератури 10 стор., додатки 68 стор.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтована актуальність роботи, визначена мета, задачі і методологічні основи дослідження, наукова новизна і практичне значення роботи.
У першому розділі проведено огляд принципів конструювання і влаштування суміщених дахів, і визначені напрямки по їх удосконаленню.
Згідно зі схемою, приведеною на рис. 1, принципи влаштування суміщених дахів базується на призначенні їх складу в прив’язці до природних умов експлуатації, виходячи з розрахунків необхідного опору теплопередачі, і з врахуванням вітрових навантажень та дії дощових і талих вод. Призначення їх складу побудовано на дотриманні нормативних вимог.
паро-теплові потоки
Rптр - потрібний опір передачі тепла через покриття;
забезпечується оптимізацією показників:
δ - ςовщина теплоізоляції
λ - κоефіцієнт теплопровідності, Вт/м.˚С
μ - κоефіцієнт паропроникнення, мг/м.год.Па
s - коефіцієнт теплозасвоення, Вт/м² ºÑ
Кв - коефіцієнт вентиляції.
Рис.1. Динамічна схема сприймання дахом дії природних факторів.
За конструктивними ознаками дахи поділяться на два різновиди, - суміщені і горищні. Суміщеними називають дахи, у яких всі функціональні шари (паротеплоізоляційні і покрівельні) вкладаються один на одного і безпосередньо на несучий настил покриття; в горищних дахах між несучим настилом присутній прохідний чи напівпрохідний повітряний простір (горище), який утворюється кроквяною системою. Повітряний простір горищних дахів повністю виключає накопичення конденсатної вологи в товщі теплоізоляційного шару. Разом з тим, зведення додаткових кроквяних систем на будівлях з великими площами покриття в плані неможливе. В цьому випадку покрівельний килим опускається безпосередньо на поверхню теплоізоляційного шару. В цьому і полягають конструктивні, технологічні і експлуатаційні особливості суміщених дахів.
Огляд досвіду експлуатації суміщених дахів (починаючи з 30-х років минулого століття) показує: до п’яти років експлуатації без серйозних відказів працює тільки 45% введених в експлуатацію суміщених дахів, а через 10 років експлуатації всі вони повністю виходять з ладу. Відкази пов’язані з масовими протіканнями, здуттями і зморшками на поверхні покрівельного килима, відривами полотнищ в місцях примикань, поверхневими і наскрізними тріщинами і повним пошаровим зруйнуванням покрівельного килима.
Пріоритети в підходах по підвищенню надійності суміщених дахів змінювались з набуттям досвіду їх практичного застосування. Теоретичні основи по призначенню тепловодозахисту огороджувальних конструкцій будівель і споруд напрацьовані в період 1920-1950 років. На перших етапах застосування суміщених дахів, ліквідація їх недоліків пов’язувалась з підвищенням якості робіт за рахунок механізації трудомістких процесів, і з підвищенням якості покрівельних і теплоізоляційних матеріалів.
Починаючи з 90-х років минулого століття, широке застосування при влаштуванні суміщених дахів, знайшли т.з. “євроруберойди” на гнилостійкій і міцній поліестровій основі з покривними шарами із бітумів модифікованих полімерами; теплоізоляція влаштовується із жорстких (з міцністю на стиск до 4 кг/см²) мінераловатних плит, які в меншій мірі втрачають свої теплоізоляційні властивості при замоканні.
Такі нововведення збільшили безремонтний термін експлуатації суміщених дахів, але як показує досвід останніх 15 років, не вирішили задачі їх беззбиткового застосування, - швидке конденсатне зволоження теплоізоляційного шару все ж призводить до механічних зруйнувань покрівельного килима під тиском водяного пару, і зростання теплових втрат через такі покриття. Стає очевидним, що вирішення питання по забезпеченню рентабельності суміщених дахів потребує поглибленого вивчення теоретичних положень по їх конструюванню і влаштуванню.
В другому розділі, на підставі системного підходу, проведено аналіз теоретичних положень і розрахунків, якими обґрунтовуються функціональна надійність тепловодозахисту огороджувальних конструкцій будівель і споруд. Теоретичною базою конструювання і технології зведення суміщених дахів є основи будівельної фізики, закладені роботами Богословського В.Н., Бранауера, Васильєва Б.Ф., Власова О.Е., Гребера Г., Зейферта К., Ільїнського В.М., Касельмана Х. Ликова А.В., Мачинського В.Д., Одульського Е.Х., Рейтера Є.І., Роджерса Т., Фокіна К.Ф., Фоломіна А.І., Франчука А.У., Шильда Е., Шкловера А.М., Ушакова Ф.Ф. і ін.; вагомий внесок в удосконалення зведення дахів внесли Поваляєв М.І., Кричевська Є.П., Магілат А.М., Попенко С.М., Штейн І.І. і ін.
Аналіз показує, що основна увага до попередження конденсатного зволоження в товщі суміщених конструкцій, тут приділяється застосуванню пароізоляційного шару в їх складі. Очевидно, саме цим пояснюється суттєва недосконалість діючих дотепер нормативних вимог по призначенню пароізоляційних і теплоізоляційних шарів в складі суміщених дахів без застосування обґрунтованих вентиляційних систем, які забезпечуються зведенням кроквяних систем в складі горищних дахів. В цілому, як показують подальші дослідження, використання цих показників не в повній мірі вирішує задачу попередження накопичування конденсату в товщі суміщених дахів і дають занижену товщину необхідного теплоізоляційного шару в їх складі.
Підтвердженням цього є й те, що в тих же основах будівельної фізики подаються положення, що обмежують ефективність застосування паро-ізоляції. Так, в фундаментальній праці проф. Фокіна К.Ф. “Строительная теплотехника ограждающих частей здания” вказується “...кровельный ковер является в то же время и хорошим пароизоляционным слоем, а расположение его на наружной поверхности покрытия является причиной конденсации влаги под ковром; устройство в таком случае пароизоляционного слоя у внутренней поверхности покрытия не всегда достигает цели...”, і далі “...единственной целесообразной мерой для устранения конденсатной влаги в таких покрытиях является устройство в них воздушной прослойки или продухов...”
Виходячи з цих положень, в основу досліджень по вирішенню задач застосування вентиляційних систем в складі суміщених дахів покладено графічний метод визначення зони конденсації (проф. Фокін К.Ф. 1930-1933). Кількість конденсатної вологи (m) що залишається в зоні конденсації, при цьому розраховується виходячи з різниці пружності водяної пари внутрішнього (ев) і зовнішнього (е) повітря і пружності водяної пари в зоні конденсації (епр), відносно до величин опору теплопередачі нижніх () і верхніх () шарів суміщеного покриття до зони конденсації по наступній залежності:
; (1)
З урахуванням цього, досягнення поставленої цілі зумовлює необхід-ність виконання таких досліджень:
У третьому розділі виконані дослідження причин недоліків суміщених дахів, пов’язаних з їх конструктивно-технологічними особливостями.
Розрахунком перепаду температур і графічним визначенням накопичення конденсату в складах 6-ти варіантів суміщених дахів (по три варіанти старого і сучасного складу) показано, що при відсутності вентиляційних систем конденсація вологи в холодний період року, незалежно від товщини і виду утеплювача, щогодини складає 300-400 мг на кожному кв. метрі покриття, або 800-1200г. в кінці уже першого року експлуатації. Для визначення щорічного приросту конденсатної вологи знайдено показник пропорційності (Пп) і виведено дві розрахункові формули, побудовані на зміні величин коефіцієнта теплопровідності утеплювачів (Δλ), βід зміни їх вологості (ΔW), виходячи з різниці фактичних і нормативних значень вологості утеплювача (Wф - Wн), і фактичних значень коефіцієнта теплопровідності (λф) після зволоження утеплювача, а саме:
; (2)
Застосування цих розрахункових залежностей (підтверджених практичним досвідом) дозволило встановити темпи і вплив зволоження утеплювачів на теплотехнічні характеристики суміщених дахів і безремонтний термін їх служби. При цьому:
повну картину такого впливу дає побудова в одній системі кординат парних графічних залежностей зміни величин теплопередачі покриття і величин різниці в перепадах температур на його зовнішній і внутрішній поверхнях від зміни показника коефіцієнта теплопровідності утеплювача в процесі його зволоження;
розрахунки і побудова (на рис.2) графічної залежності показали, що зміна величини коефіцієнта теплопровідності в процесі конденсатного зволоження мінераловатного утеплювача, уже на протязі перших 3-х років викликає різницю в перепаді температур між зовнішньою і внутрішньою поверхнями покриття в зимовий період року, що складає від 6 до 11ºС; при застосуванні більш важких утеплювачів із керамзитового гравію і пінобетону - від 5 до 17ºС;
із графічних залежностей терміну безремонтної служби суміщених дахів від стану їх конденсатного зволоження на рис.3, (побудованих по результатах теоретичних досліджень з урахуванням практичного досвіду зруйнувань при виході їх із ладу) видно, що при відсутності вентиляційних систем в складі таких дахів придатність їх для подальшої експлуатації обмежується терміном в два-чотири роки.
Результати досліджень впливу конструктивно-технологічних рішень суміщених дахів на хід їх конденсатного зволоження дозволяють встановити
значимість їх окремих елементів на створення, чи виключення такого зволоження. Такі знання дають встановлені рівні параметрів оптимізації при математичному моделюванні участі в цьому процесі складових елементів суміщеного даху. Застосування цього методу показало: фактор вентиляції товщі суміщеного даху може забезпечити повне видалення конденсатної вологи ї є вирішальним для надійного застосування таких дахів; значимість фактора пароізоляції обмежується недопустимістю повної герметизації покриття понизу, - може затримувати не більше 40% поступаючої з приміщень водяної пари; значимість фактора теплоізоляції обмежується допуском її нормативної вологості –в межах 4-12%; фактор покрівельного килима не виключає, а сприяє конденсатному зволоженню –пропускає не більше 2% водяної пари.
Рис. 2. Залежність величини опору теплопередачі (R) теплоізоляції суміщеного даху від зміни перепаду температур (Δτ) νа його зовнішній і внутрішній поверхні.
А - різниця перепаду температур між зовнішнім і внутрішнім повітрям, яка забезпе-чує діючі нормативні вимоги до величин необхідного опору теплопередачі для покриттів будівель житлово-громадського призначення;
Б - те саме для покриттів будівель промислового і сільськогосподарського призна-чення.
Рис. 3. Залежність термінів служби суміщених дахів
від зволоження теплоізоляційного шару в їх складі.
1 –по схемі № 1 керамзитовий гравій товщ. 200 мм без вентиляції; 2 –по схемі № 2 пінобетон товщ. 120 мм без вентиляції; 3 –по схемі № 3 мінераловатні плити товщ. 40 мм без вентиляції; 4 .5 –по схемах №№ 4,5 те саме товщ. 140 мм без вентиляції і з вентиля-цією, що не діє; 6 - по схемі № 6 те саме з вентиляцією, що діє.
Комплекс проведених досліджень дозволяє:
Четвертий розділ присвячений вирішенню задач по забезпеченню практичного застосування вентиляційних систем в складі суміщених дахів. Вирішення цих задач базується на розгляді питань, виходячи з двох аспектів, - застосування таких систем при зведенні нових суміщених дахів і застосування їх для підвищення ефективності відновного ремонту суміщених дахів.
Приведенні дослідження дозволили встановити:
в прив’язці до конструкції схилів суміщених дахів і прийнятої системи водовідводу, згідно схеми приведеної на рис.4, влаштування проти-конденсатних вентиляційних систем вирішується 9-ма варіантами (табл.1), а саме: на покриттях з простою системою водовідводів (варіанти А1, А2) і водовідводами середньої складності (варіанти Б1, Б2, Б3) –з застосуванням каналів в товщі теплоізоляційного шару; на покриттях зі складною системою водовідводу (варіанти В2, В2, В3, В4) –з застосуванням суцільних і пазових повітряних прошарків над поверхнею теплоізоляційного шару;
порівняльні трудоємкості (Т) влаштування вентиляційних систем визначаються дольовими трудозатратами на влаштування забірних (∑Тзаб) і витяжних (∑Твит) елементів в їх складі, при варіантному призначенні повітряних прошарків чи каналів (∑Тпп, ∑Ткан) в поєднанні з щільовими продухами, флюгарками і локальними продухами (∑Тщп, ∑Тф, ∑Тлп) по наступній загальній формулі:
(3)
де: i,j – від одиниці до n.
побудована згідно цих розрахунків діаграма показала, що по відносній трудоємкості окремих елементів вентсистем (рис.5) до найбільш технологічних (виходячи із співдношення трудоємкості і обезвожувальної спроможності) відносяться,- пазові повітряні прошарки (в числі забірних) і локальні продухи (в числі витяжних); по технологічності вентсистем в цілому (рис.6),- вентсистеми з застосуванням пазових і суцільних повітряних прошарків над по верхньою утеплювача;
з приведених на рис.7 діаграм порівняльної трудоємкості зведення горищного і суміщених дахів (по виконанню основних процесів в цілому) видно: трудоємкість влаштування суміщених дахів з варіантним включенням протиконденсатних вентиляційних систем в 1,5-2,3 рази менша від трудоємкості по зведенню горищного даху; в основному це досягається значно меншими трудозатратами на процес, що забезпечує виключення накопичення конденсату в даховому покритті, - трудоємкість розрахункових вентиляційних систем в товщі суміщеного даху в 7-10 разів менша від трудовитрат на створення повітряного простору кроквяною системою в складі горищних дахів;
розрахунок необхідної конструкції вентиляційної системи забезпечується підрахунком об’єму повітря (Q, м³/год) необхідного для видалення води, що залишається в зоні конденсації (m, по формулі 1), виходячи із значень абсолютної вологості внутрішнього повітря (ƒв) і повітря в зоні конденсації (ƒпр), а також площі покриття (S) і прийнятих параметрів (площі перерізу F і швидкості повітря v) елементів вентиляційної системи, при задоволенні наступних розрахункових залежностей:
Q = ; (4)
3600(υсп ·F+ υпп·F+υвк·F+υщпр·F+ υлпр·F+υф·F) ≥ Q (5)
де: k1 і k2 – відповідно коефіцієнт запасу і понижаючий коефіцієнт
вологовіддачі утеплювача.
ним методом побудови гідрогоризонталей зволоження. Встановлено, що використання розрахункових залежностей по призначенню проти-конденсатних вентиляційних систем дає можливість розрахувати необхідний період часу (Т, кількість діб) для осушення теплоізоляційного шару до нормативної вологості.
d0. 4.
e2 .
Таблиця 1
Конструктивно-технологічні складові протиконденсатних
вентиляційних систем в залежності від складності водовідводу з лотків.
|
Варіанти вентиляційних систем |
Види елементів вентсистем |
|
з а б і р н і |
в и т я ж н і |
|
повітряні прошарки |
канали |
магістральні флюгарки |
пристінні флюгарки |
продухи |
|
суцільні |
щільові |
пазові |
по всій площі |
локальні |
об’ємні |
щільові |
локальні |
|
А. На покриттях з простою системою водовідводів. |
|
варіанти |
А 1 |
+ |
+ |
||||||||
|
А 2 |
(+) |
+ |
+ |
(+) |
+ |
||||||
|
Б. На покриттях з водовідвода- ми середньої складності. |
|||||||||||
|
варіанти |
Б 1 |
+ |
+ |
(+) |
|||||||
|
Б 2 |
+ |
+ |
+ |
(+) |
|||||||
|
Б 3 |
(+) |
+ |
+ |
(+) |
+ |
||||||
|
В. На покриттях зі складними водовідводами. |
|||||||||||
|
варіанти |
В 1 |
+ |
+ |
||||||||
|
В 2 |
+ |
+ |
|||||||||
|
В 3 |
+ |
(+) |
(+) |
+ |
|||||||
|
В 4 |
+ |
(+) |
(+) |
(+) |
+ |
+ |
+ - основні елементи
(+) - додаткові елементи
d0. 5. .