Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
УДК 330.322:338.45:621
ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА
(НА ПРИКЛАДІ МАШИНОБУДУВАННЯ)
Спеціальність: 08.07.01 –Економіка промисловості
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Одеському національному політехнічному університеті.
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,
Продіус Іван Прокопович
Одеський національний політехнічний університет,
завідувач кафедри менеджменту.
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,
Кузьмін Олег Євгенович
Національний університет "Львівська політехніка",
завідувач кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва;
доктор економічних наук, професор,
Редькін Олександр Семенович
Одеський державний економічний університет,
професор кафедри менеджменту
Провідна установа: Інститут економіки НАН України,
відділ промислового потенціалу (м.Київ)
Захист відбудеться 13 грудня 2001р. о 14 на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.177.01 в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, Одеса, Французький бульвар, 29
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, Одеса, Французький бульвар, 29
Автореферат розісланий 12 листопада 2001 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради, Тараканов М.Л.
Актуальність теми. Стан процесів в інвестиційній сфері є винятково складним. Аналіз економічного розвитку свідчить про стагнацію промислового комплексу України. У машинобудуванні і металообробці обсяг виробництва у 2000 році складав не більш 30% рівня 1992 року. При цьому питома вага галузі в загальному обсязі промислового виробництва за 1992—р.р. знизилася більше ніж у 3 рази: з 29,8 до 9,0%. Знос активної частини виробничих фондів вітчизняної промисловості досяг 60% і не компенсується капітальними вкладеннями. За останні роки різко скоротилися обсяги фінансування і освоєння капітальних вкладень із усіх джерел, погіршилися показники їх технологічної і відтворювальної структури, істотно сповільнилися інноваційні процеси.
Одна з основних перешкод на шляху до економічного росту –повільний процес інституціональних і економічних перетворень на рівні економічних суб'єктів промислового виробництва. Роль управлінського фактора в інвестиційному циклі за останні роки надзвичайно зросла, і тому дуже актуальним стає використання прогресивних форм управління і сучасного методичного забезпечення. На більшості ж промислових виробництв немає стратегії розвитку, управлінського обліку, структура управління неефективна, не здійснюється бізнес планування, не усвідомлена необхідність професійного маркетингу. Зазначені фактори дуже негативно впливають на прийняття рішень потенційними інвесторами, оскільки існує великий ризик утрати коштів. У результаті навіть рішучі спроби держави створити сприятливий інвестиційний клімат нівелюються на мікрорівні.
В умовах розвиненої ринкової економіки інвестиції, що забезпечуються ринком цінних паперів, значно перевершують всі інші джерела фінансування: до 60% коштів підприємства залучають на ринку цінних паперів. Однак, незважаючи на обмежені інвестиційні можливості бюджету, підприємств, банків, сьогодні, у використанні механізмів залучення інвестицій поки що спостерігається істотне відхилення від загальноприйнятих у світі норм.
Інвестиційна діяльність у всіх її формах і видах сполучена з ризиком. Зростання ступеня ризику у сучасних умовах пов'язано з наростаючою невизначеністю і швидкою мінливістю економічної ситуації в країні у цілому, і на інвестиційному ринку зокрема; із пропозицією, що розширюється, для інвестування приватизованих об'єктів, із появою нових емітентів і фінансових інструментів для інвестування. Сьогодні у вітчизняній економічній науці і практиці господарювання немає загальноприйнятих теоретичних положень про інвестиційний ризик. Вкрай слабко розроблені методи його оцінки відносно до різноманітних ситуацій і видів діяльності, немає поширених практичних рекомендацій зниження або запобігання ступеня ризику, а зарубіжний досвід у силу своєї природи не може бути адаптований до умов України.
Багатоплановість і складність зазначених проблем формування інвестиційної стратегії промислового виробництва визначили необхідність проведення досліджень, послужили основою вибору теми, цілей і задач дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася у відповідності з тематичними планами науково-дослідних робіт Одеського національного політехнічного університету 1995—р.р. Її результати були використані при виконанні держбюджетної НДР "Дослідження процесів організації і розвитку малого бізнесу в Україні", номер реєстрації 231-71, а також при виконанні наступних НДР "Розробка концепції реструктуризації підприємства", номер реєстрації 1345-71, "Розробка концепції стратегічного маркетингу підприємства", номер реєстрації 1335-71.
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає в розвитку методологічних положень і розробці науково-обгрунтованих методичних рекомендацій стосовно формування інвестиційної стратегії промислового виробництва. Для досягнення поставленої мети вирішуються наступні задачі:
провести порівняльний аналіз поняттійно-категоріального апарату і вибрати базисні поняття категорії інвестиції, обгрунтувати класифікацію інвестицій на рівні економічного суб'єкта промисловості;
визначити основні етапи формування інвестиційної стратегії в сучасних умовах України;
виявити вплив ризику на формування інвестиційної стратегії промислового виробництва;
проаналізувати і виявити основні тенденції стану інвестиційної політики в машинобудівній промисловості;
обгрунтувати інвестиційні можливості промислових підприємств на фондовому ринку;
проаналізувати можливості використання сучасних методів і підходів обліку ризиків при оцінці ефективності інвестиційних проектів у промисловості України;
розробити модель для вибору й обгрунтування оптимальної інвестиційної стратегії;
сформувати алгоритм виходу підприємства на фондовий ринок як елемент інвестиційної стратегії;
розробити модель для обліку ризику в оцінці ефективності інвестиційного проекту.
Об'єктом дослідження є інвестиційна діяльність промислових підприємств України.
Предмет дослідження складають методологічні і науково-практичні основи формування інвестиційної стратегії промислового виробництва.
Методи дослідження. У ході дослідження використовувалися методи: класифікації, аналізу і синтезу для визначення сучасних підходів до формування інвестиційної стратегії; економіко-статистичного аналізу з метою дослідження інвестиційної діяльності в промисловості України; експертних оцінок при визначенні рівня ризику інвестиційного проекту; математичного аналізу для оцінки ефективності інвестиційного проекту; економіко-математичного моделювання для розробки моделі обліку ризику і моделі для вибору та обгрунтування оптимальної інвестиційної стратегії економічного суб'єкта промисловості. Розрахунки здійснювалися на ПЕОМ.
Джерелами інформації стали дані державної статистичної звітності, проектні і звітні матеріали промислових підприємств, наукові публікації з розглянутої тематики, показники функціонування економіки розвинутих країн світу.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному:
уточнено зміст економічної категорії "інвестиції" та сутності відношень, обумовлених даною категорією, і обгрунтовано класифікацію інвестицій на рівні економічних суб'єктів промисловості;
показано вплив ризику на формування інвестиційної стратегії промислового виробництва і уточнено зміст економічної категорії "ризик";
виявлено принципи інвестиційної політики в машинобудівній промисловості і місце фондового ринку в інвестиційних процесах у промисловості в сучасних економічних умовах;
обгрунтовано пріоритетні критерії для обліку, оцінки рівня ризику в аналізі ефективності реальних інвестиційних проектів в сучасних умовах вітчизняної економіки;
запропоновано модель для вибору й обгрунтування оптимальної інвестиційної стратегії, яка дозволяє визначати у взаємозв'язку інвестиційну і організаційну стратегії економічного суб'єкта промисловості, виходячи з його стратегічних позицій;
розроблено модель для обліку ризику в оцінці ефективності реальних інвестиційних проектів, яка складається з моделі обліку ризику і моделі розрахунку ставки дисконту інвестиційного проекту з урахуванням ризику банкрутства проекту, прогнозованого темпу інфляції та величини страхового покриття.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблені в дисертації теоретичні положення і практичні рекомендації дають можливість:
формувати інвестиційну стратегію промислового виробництва;
використовувати методи математичного моделювання управління інвестиційними процесами в промисловості;
обгрунтовано визначати ефективність виходу підприємства на фондовий ринок;
оцінювати економічну ефективність інвестиційних проектів з урахуванням ступеня ризику, на основі розробленої економіко-математичної моделі.
Результати досліджень можуть бути використані при розробці програм розвитку машинобудівної промисловості на всіх ієрархічних рівнях, а також в інших галузях промисловості.
Результати дисертаційного дослідження апробовані і впроваджені на підприємствах машинобудівної промисловості м. Одеси: АТ "Кіслородмаш" (довідка про впровадження № 227 від 20 березня 2001р.), ПП "Аналітик" (довідка про впровадження № 27/2001 від 27 квітня 2001р.), і використовуються в навчальних курсах: "Інвестиційний менеджмент", "Стратегічне управління", "Антикризове управління" Одеського національного політехнічного університету.
Особистий внесок здобувача. Автором дисертації виявлено вплив ризику на формування інвестиційної стратегії промислового виробництва та обгрунтовані пріоритетні критерії для оцінки й обліку рівня ризику при аналізі ефективності інвестиційних проектів. Особисто здобувачем запропонована ідея необхідності використання моделі обліку й оцінки рівня ризику при розрахунку ефективності інвестиційних проектів. Запропонована модель для вибору й обгрунтування оптимальної інвестиційної стратегії; сформовано алгоритм виходу підприємства на фондовий ринок як елемент інвестиційної стратегії; розроблена модель для обліку ризику в оцінці ефективності інвестиційних проектів. Результати дослідження викладені у 8 наукових публікаціях, з яких 5 належать особисто автору. З наукових публікації, що видані в співавторстві, в роботі використані лише ті положення, які є результатом особистого дослідження автора.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та практичні результати дослідження докладалися й обговорювалися на Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми економіки і управління" (Росія, м. Єкатеринбург 1998 р.), II Міжнародній науковій конференції студентів і молодих учених "Економіка і маркетинг –ХХ вік" (м. Донецьк, 2001 р.), V Міжнародній науково-практичній конференції "Маркетинг: теорія і практика" (м. Київ, 2001 р.).
Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано 8 наукових праць, з котрих 5 публікацій –статті, у тому числи 4 статті –фахові; 3 публікації –доповіді, видані в матеріалах міжнародних науково-практичних конференцій.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури з 126 найменувань і 5 додатків. Повний обсяг роботи –сторінок, із яких 71 сторінку займають додатки, робота містить 26 малюнків на 16 сторінках і 27 таблиць на 20 сторінках.
У ВСТУПІ дисертації обгрунтована актуальність теми дослідження, сформульовані цілі і задачі роботи, визначена методика дослідження, практична цінність, нові наукові результати і апробація роботи.
У ПЕРШОМУ РОЗДІЛІ "Сучасні підходи до формування інвестиційної стратегії" проведено теоретичний аналіз категорії "інвестиція", досліджені класичні і сучасні підходи до визначення сутності інвестицій і капітальних вкладень. Досліджено сучасну структуру об'єктів інвестування. Виявлено основні етапи формування інвестиційної стратегії промислового виробництва.
Для обліку, аналізу і підвищення ефективності інвестицій необхідна науково-обгрунтована класифікація як на макро –, так і на мікрорівнях. У роботі досліджуються існуючі класифікації інвестицій за різними ознаками, обгрунтована класифікація інвестицій у промисловості, на рівні суб'єкта економічної діяльності. Перевага запропонованої класифікації полягає в тому, що вона дає реальне уявлення про характер інвестиційної діяльності, відображаючи інвестиційний портфель. Класифікація інвестицій, що запропонована в роботі, дозволить не тільки грамотно враховувати, але й аналізувати рівень використання інвестицій і на цій основі одержувати об'єктивну інформацію для розробки і реалізації інвестиційної стратегії.
Інвестиційна стратегія є частиною, складовим елементом економічної стратегії. У роботі досліджуються сучасні підходи до управління інвестиційною діяльністю. Визначено поняття інвестиційної стратегії і показано її взаємозв'язок із загальноекономічною стратегією. Дано аналіз сучасних методів і моделей визначення стратегії.
Запропоновано параметри стратегічного простору економічного суб'єкта і сформульована задача визначення його стратегічної позиції. Стратегічні позиції визначаються ступенем відповідності бізнес-ідеї, макроумов, мікроумов, ринкових і галузевих умов. На основі розрахованої стратегічної позиції можлива розробка економічної стратегії і, отже, оптимальної інвестиційної стратегії.
Досліджено: процес тактичного управління інвестиційною діяльністю –формування інвестиційного портфеля; основні види, способи формування і управління інвестиційним портфелем; методи оцінки ефективності реальних і фінансових інвестицій. На основі дослідження основних способів формування й управління інвестиційним портфелем показано, що на сучасному етапі для ефективної діяльності економічним суб'єктам промислового сектору необхідно включати в інвестиційний портфель об'єкти реального і фінансового інвестування. Формуючи і керуючи таким "двоїстим" портфелем, можна залучати необхідні капітали фондового ринку для реалізації програм реального інвестування, покривати дефіцит грошових ресурсів, залучати інвесторів через фондовий ринок для реалізації різноманітних програм розвитку, виступати самому як інвестор: набувати на фондовому ринку акції інших підприємств, таким чином, скорочуючи ризики від інвестиційної діяльності.
Одна з проблем, що супроводжують процес інвестування –проблема ризику. Головною задачею інвестиційної діяльності є максимально можливе взаємопогашення ризиків, пов'язаних з тією чи іншою формою вкладення капіталу, що забезпечує надійність внеску й одержання найбільшого гарантованого прибутку. У роботі досліджуються теоретичні аспекти економічного ризику в інвестиційній діяльності. Уточнено зміст економічної категорії "ризик". Досліджена класифікація ризиків на всіх рівнях управління економікою. Обгрунтовано залежність між типом інвестицій, рівнем ризику і позицією економічного суб'єкта в галузі: проблема управління інвестиціями перебуває в розробці програми вкладення капіталу, що забезпечує необхідну прибутковість при мінімальному рівні ризику.
Таким чином, у процесі формування інвестиційної стратегії промислового виробництва, при формуванні інвестиційного портфеля і оцінки рівня ефективності реальних проектів, яки входять до нього, актуальною стає задача обліку ступеня ризику. Оцінка інвестиційного ризику в меншому ступені ніж інші етапи розробки інвестиційного проекту піддається формалізації і кількісному вираженню. Тому в даній області не існує загальноприйнятих стандартів. У цьому зв'язку для виявлення принципових підходів, критеріїв оцінки і обліку рівня ризику реальних інвестиційних проектів виникає необхідність проведення аналізу сучасних методів і підходів до оцінки економічних ризиків інвестиційної діяльності.
У ДРУГОМУ РОЗДІЛІ "Аналіз інвестиційної діяльності в промисловості України" проведено аналіз інвестиційної політики в машинобудівній промисловості, розглянуто фондовий ринок як форму фінансування інвестиційної діяльності і зроблено аналіз сучасних методів і підходів до оцінки інвестиційних ризиків.
У ході аналізу інвестиційної діяльності в машинобудівній галузі показана динаміка основних макроекономічних показників, що відносяться до інвестицій. Показник норми інвестицій (норма накопичення) в Україні значно нижче рівня розвинених країн (20—%) і на 1999 рік склав 13,6%. Ця тенденція пов'язана з падінням виробництва, особливо в машинобудівній галузі, що складає до 30% виробництва від рівня 1990 року. Обсяги капітальних вкладень у машинобудування зменшуються ще більшими темпами і досягли рівня 4% від обсягів 1990 року. Відбувається наростання якісної деградації виробничого апарату, через що конкурентоспроможність виробленої продукції різко падає, знижується рентабельність.
Проведений аналіз показав, що інвестиційна політика велася і ведеться неефективно. Відзначена вкрай низька ефективність системи управління, зокрема інвестиційного менеджменту, і галузей промисловості, що головним чином пов'язано з наступними обставинами:
відсутністю стратегії в плануванні діяльності підприємств і орієнтацією на короткострокові результати на шкоду середньостроковим і довгостроковим;
недостатнім знанням ринкової кон'юнктури, недостатньою увагою до задач маркетингового аналізу;
низьким рівнем кваліфікації і відповідальності менеджерів, їх слабкою орієнтацією в складних сучасних економічних умовах;
У роботі відзначено, що поширенню неспекулятивних іноземних інвестицій в Україну буде сприяти формування і розвиток фондового ринку. При проведенні аналізу фондового ринку як форми фінансування інвестиційної діяльності було встановлено, що рівень капіталізації вітчизняного фондового ринку стрімко зростає. Проте, відсоток ліквідних акцій, що обертаються на ринку, –невеликий. Тому однією з проблем є підвищення ліквідності цінних паперів шляхом поширення кількості привабливих підприємств, акції яких можуть бути в обігу на ринку, і поява реального власника підприємств. У роботі показано, що для збереження стійкого становища промисловим підприємством на ринку повинні бути вирішені наступні задачі:
відновлення обігових коштів і платоспроможності;
реконструкція і оновлення основного виробництва, ліквідація безперспективних підрозділів;
диверсифікація діяльності;
збереження кваліфікованого персоналу.
Перераховані задачі можуть бути вирішені при використанні фондового ринку як джерела інвестицій.
На підставі аналізу сучасних методів і підходів до оцінки інвестиційних ризиків виявлено, що інвестиційна сфера, особливо в Україні, характеризується високими економічними ризиками, і облік таких ризиків при аналізі реальних інвестиційних проектів є необхідною й обов'язковою умовою. Показано, що сьогодні майже не існує методик, що дозволяють адекватно оцінити рівень ризику інвестиційного проекту, реалізованого у вітчизняних умовах. Математичний апарат, запропонований у сучасній економічній літературі для розрахунку ставки дисконту в умовах економічних ризиків, заснований на зарубіжному досвіді і не завжди може бути адаптований до умов України. Запропоновані методики для розрахунку ставки дисконту, що враховують ризик банкрутства інвестиційного проекту, не враховують темпів інфляції, і навпаки: методики, які враховують темпи інфляції, не враховують ризик банкрутства.
Визначено основні напрямки щодо розробки моделі для розрахунку ставки дисконту інвестиційного проекту з урахуванням рівня ризику. Очікувана вартість вкладеного в проект капіталу повинна коригуватися в залежності від прогнозованого ступеня ризику і розміру страхового коефіцієнта, а також повинна враховувати передбачуваний рівень інфляції. Показано необхідність систематизації обліку видів ризику (на всіх рівнях економіки), що виникають у ході реалізації інвестиційного проекту з точки зору їхнього впливу на ефективність проекту.
У ТРЕТьому РОЗДІЛІ "Основні напрямки формування інвестиційної стратегії промислового виробництва" розроблені методичні положення та рекомендації до формування інвестиційної стратегії промислового виробництва.
Розроблено модель вибору і обгрунтування оптимальної інвестиційної стратегії. Ключовою задачею, що вирішується при розробці інвестиційної стратегії, є визначення стратегічних позицій і на основі цього формування організаційної стратегії. Для визначення організаційної стратегії економічного суб'єкта промисловості запропонована модель, що встановлює простір стратегічних позицій. Стратегічні позиції визначаються ступенем відповідності бізнес-ідеї –макроумов, мікроумов, ринкових і галузевих умов. Оцінка перерахованих факторів визначається в ході аудиту стратегічних умов.
Стратегічний простір умовно складається з чотирьох квадрантів, перехід з одного квадранта в інший означає зміну стратегічної позиції суб'єкта економічної діяльності. Простір стратегічних позицій умовно розбито на дев'ять областей, виходячи з допущення рівності умов бізнесу, місій і стратегічних альтернатив. Стратегічна позиція буде знаходитися там, де вектор, проведений з початку координат стратегічного простору через точку С, буде перетинати межу обкресленої прямокутної області (рис.1).
Для кожної області стратегічних позицій розроблена ідентифікаційна характеристика і поставлена у відповідність стратегічна цільова настанова.
Для кожної стратегічної цільової настанови зазначена еталонна організаційна стратегія. У залежності від стратегічної цільової настанови і відповідно до еталонної організаційної стратегії формується інвестиційна стратегія.
Сформовано алгоритм виходу підприємств машинобудування на фондовий ринок. Визначено структуру можливих цілей виходу на фондовий ринок. Встановлено інвестиційні можливості фондового ринку у вирішенні таких проблем як: відновлення власних обігових коштів, поточної платоспроможності; підтримка випуску основної продукції; диверсифікація діяльності підприємства; здійснення інвестиційних проектів, пов'язаних з оздоровленням соціальної сфери.
Зроблено розрахунок дефіциту фінансових коштів АТ "Кіслородмаш" (м. Одеса), який може бути покрито за рахунок виходу підприємства на ринок цінних паперів. Відповідно до розрахунку на ринку цінних паперів можна одержати до 6 млн. грн. що є оцінкою ємності ринку цінних паперів підприємства, зробленої на основі ряду припущень щодо відсутності довгострокових банківських кредитів на інвестиційні цілі, наявності на підприємстві значного запасу інвестиційно привабливих проектів в обсязі 2,5—млн. грн. У роботі також запропоновані можливі види діяльності та операцій промислових підприємств на фондовому ринку.
Розроблено модель для обліку ризику в оцінці ефективності інвестиційних проектів. Запропоновано модель розрахунку ризиків інвестиційного проекту на макрорівні, мезорівні і мікрорівні управління економікою (рис. 2).
Виведена залежність для розрахунку річного ризику інвестиційного проекту :
(1)
де –розрахункова кількість років реалізації інвестиційного проекту;
–діапазон бальної шкали оцінювання ризику;
n, m, v –кількість факторів ризику на макрорівні, мезорівні і мікрорівні відповідно;
–бальна оцінка i-го, j-го, h-го фактора ризику на макрорівні, мезорівні і мікрорівні відповідно;
–вага i-го, j-го, h-го фактора ризику в загальній сукупності факторів на макрорівні, мезорівні і мікрорівні відповідно.
Розроблено модель розрахунку ставки дисконту з урахуванням ступеня ризику і коефіцієнта страхування (величини страхового покриття) для інвестиційного проекту:
, (2)
де –безризикова ставка дисконту;
–ризик банкрутства проекту;
–страховий коефіцієнт.
У результаті досліджень виведена залежність для розрахунку ставки дисконту інвестиційного проекту з урахуванням ризику банкрутства, розміру страхового коефіцієнта і прогнозованого рівня інфляції :
(3)
де –прогнозований темп інфляції.
Тому що, гранично мінімальним рівнем банкрутства вважається , а критерієм прийняття інвестиційного проекту є виконання умови , то
. (4)
Зміна закону зростання ставки дисконту з урахуванням ризику при нульовому значенні безризикової ставки дохідності, при різних величинах темпів інфляції і страхового коефіцієнта показані на рис. 3.
Область діаграми вище кривої зростання відповідає області ефективних проектів, область нижче кривої –неефективних. У такий спосіб вираження (4) може бути прийняте як критерій для аналізу інвестиційного проекту. Дане вираження показує залежність і закономірності впливу на ефективність інвестиційного проекту ступеня ризику, рівня інфляції і величини страхового коефіцієнта.
При виконанні умови (4) доцільно здійснювати вкладення в інвестиційний проект.
Якщо ж дана умова не виконується, а реалізація проекту має важливе значення для підприємства, інвестора, то необхідно визначити рівень зниження ризику інвестиційного проекту, що забезпечує його пріоритетну дохідність; переглянути (якщо можливо) величину страхового покриття за умовами контракту зі страховою фірмою.
Для зниження ризику в роботі запропоновані способи управління ризиками в залежності від способів фінансування інвестиційних проектів. Після розробки заходів щодо управління ризиком із метою його зниження пропонується знову проводити експертний аналіз і розрахувати ставку дисконту з обліком ризикової премії, рівня інфляції і величини страхового коефіцієнта, а потім перевірити виконання умови (4).
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і вирішення наукової задачі формування інвестиційної стратегії промислового виробництва на прикладі машинобудування.
Виконане дисертаційне дослідження дозволяє сформулювати наступні висновки і рекомендації:
. Стан процесів в інвестиційній сфері в Україні є винятково складним. Багато в чому інвестиційна криза обумовлена відсутністю в перехідній економіці розвинених механізмів акумулювання капіталу і його інвестування в пріоритетні виробничі об'єкти. Тому в теперішній період важливою задачею є стимулювання інвестиційних процесів, що відбуваються на підприємствах машинобудування, і фінансування їхньої поточної діяльності.
. Для обліку, аналізу і підвищення ефективності інвестицій необхідна науково-обгрунтована класифікація як на макро-, так і на мікро-рівні. Запропонована в роботі класифікація інвестицій на рівні економічних суб'єктів промисловості дозволяє не тільки грамотно враховувати, але й аналізувати рівень їх використання, і на цій основі одержувати об'єктивну інформацію для розробки і реалізації ефективної інвестиційної стратегії.
. Інвестиційна стратегія є частиною економічної стратегії і повинна бути погоджена з нею за цілями, напрямками та термінами реалізації. Стратегічні позиції суб'єкта економічної діяльності визначаються ступенем відповідності бізнес ідеї макро-, мікро-, ринкових і галузевих умов, відповідно до цього можливо визначити організаційну та інвестиційну стратегії.
. Головною метою інвестиційної діяльності є максимально можливе взаємопогашення ризиків, пов'язаних з формою вкладення капіталу та забезпечення, таким чином, надійності внеску і одержання найбільшого гарантованого прибутку. Облік ризиків при аналізі реальних інвестиційних проектів є необхідною й обов'язковою умовою.
. На основі аналізу сучасних методів і підходів до оцінки інвестиційних ризиків у роботі сформульовано ряд задач, які виникають у процесі оцінки і обліку рівня ризику в ставці дисконту інвестиційних проектів. У зв'язку з цим визначена необхідність у розробці економіко-математичної моделі для розрахунку ставки дисконту інвестиційного проекту з обліком ризику. У роботі запропонована класифікація ризиків, на основі якої розроблена модель для експертної оцінки і обліку рівня ризиків.
. Розроблено модель для вибору і обгрунтування оптимальної інвестиційної стратегії промислового виробництва на основі визначення стратегічних позицій. Розроблено програмне забезпечення для визначення стратегічних позицій суб'єктів економічної діяльності, яке може бути використано на підприємствах інших галузей промисловості.
. Побудовано алгоритм для реалізації програми виходу і діяльності промислового підприємства на фондовому ринку як складового елемента інвестиційної стратегії. Запропоновано можливі види діяльності підприємств машинобудування на фондовому ринку в залежності від його стратегічних установок.
. Розроблено модель для обліку ризику, яка використовується в оцінці ефективності інвестиційних проектів, та містить у собі: модель для здійснення експертного аналізу та оцінки основних факторних показників ризику і модель для обчислення ставки дисконту з урахуванням рівня ризику, страхового покриття і рівня інфляції.
. Розроблені рекомендації в результаті проведених досліджень по формуванню інвестиційної стратегії промислового виробництва можуть бути використані в інвестиційній діяльності машинобудівних підприємств України, а також у процесі підготовки і перепідготовки управлінських працівників, що обумовить підвищення ефективності використання інвестиційного потенціалу підприємств промисловості.
Мардарь С.С. Проблема риска и дохода в формировании инвестиционной деятельности предприятия // Труды Одесского политехнического университета, 1998.–вып.2(6). –С.232—.
Мардарь С.С. Цели и задачи деятельности предприятия на фондовом рынке на современном этапе // Труды Одесского политехнического университета.–.–вып.1(7). –С.268 –.
Мардарь С.С., Красностанова Н.Э., Руммо В.В. Основные аспекты состояния и развития инвестиционной политики в Украине.// Труды Одесского политехнического университета. –. –вып.2. –С.165—. Особисто автором проведено аналіз інвестиційної політики в Україні.
Мардарь С.С., Красностанова Н.Э., Почетов В.В. Инвестиционная стратегия как часть общей стратегии предприятия // Труды Одесского политехнического университета, 1998. –вып.2(6). –С.230—. Особисто автором наведена схема взаємозв'язку окремих етапів процесу управління інвестиційною діяльністю підприємства.
Мардарь С.С. Задача управления риском в инвестиционной деятельности предприятий. // Кишинев, Академия наук Молдовы "Экономика и социология", 1998. –вып.3. –С.53—.
Мардарь С.С. Проблемы и перспективы инвестиционной деятельности на Украине // Сборник тезисов докладов научно-практической конференции "Актуальные проблемы экономики и управления".–Россия, Екатеринбург: УГТУ.–. –С. 90—.
Завадская Д.В., Шаповал С.С. Маркетинг в банке // Матеріали V міжнародної науково-практичної конференції "Маркетинг: теорія і практика". –Київ.: КНЕУ, 2001. –С.71—. Особистий внесок автора: запропоновані критерії дослідження ринку банківських послуг.
Шаповал С.С. Фондовый рынок как форма финансирования инвестиционной деятельности предприятий // Материалы 2-ой международной научной конференции студентов и молодых ученых "Экономика и маркетинг в ХХІ веке". –Донецк: РВА ДонДТУ, 2001. –С.169—.
Шаповал С.С. Формування інвестиційної стратегії промислового виробництва (на прикладі машинобудування). –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.01. –Економіка промисловості. –Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України. Одеса, 2001.
Дисертація присвячена теоретичним, методологічним і практичним питанням формування і реалізації інвестиційної стратегії промислового виробництва на прикладі машинобудування.
У роботі розроблено модель вибору та обгрунтування оптимальної інвестиційної стратегії. Ключовою задачею, що розв'язується при розробці оптимальної інвестиційної стратегії, є визначення стратегічних позицій економічних суб'єктів промисловості і на основі цього розробка організаційної стратегії. Для визначення організаційної стратегії запропонована модель, що встановлює простір стратегічних позицій. На основі запропонованої моделі розроблена прикладна програма для автоматизації процесу вибору і обгрунтування економічної стратегії промислового виробництва. Сформовано алгоритм виходу промислового підприємства на фондовий ринок. Визначено структуру можливих цілей виходу на фондовий ринок. У дисертації розроблена модель обліку ризику для оцінки ефективності інвестиційних проектів, що містить у собі: модель для здійснення експертного аналізу та оцінки основних факторних показників ризику і модель для обчислення ставки дисконту з урахуванням рівня ризику, страхового покриття і рівня інфляції.
Ключові слова: інвестиційна стратегія, інвестиції, промислове виробництво, інвестиційний проект, фондовий ринок, ризик, ставка дисконту.
Шаповал С.С. Формирование инвестиционной стратегии промышленного производства (на примере машиностроения). –Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.01. –Экономика промышленности. –Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины. Одесса, 2001.
Диссертация посвящена теоретическим, методологическим и практическим вопросам формирования и реализации инвестиционной стратегии промышленного производства на примере машиностроения.
Анализ показал, что состояние процессов в инвестиционной сфере экономики Украины является исключительно сложным. В последние годы резко сократились объемы финансирования и освоения капитальных вложений из всех источников, ухудшились показатели их технологической и воспроизводственной структуры, существенно замедлились инновационные процессы. Во многом инвестиционный кризис обусловлен отсутствием в переходной экономике развитых механизмов аккумулирования капитала и его инвестирования в приоритетные производственные объекты.
Исследования показали, что одно из основных препятствий на пути к экономическому росту –медленный процесс институциональных и экономических преобразований на уровне экономических субъектов промышленного производства. Роль управленческого фактора в инвестиционном цикле за последние годы чрезвычайно возросла, и поэтому необходимым становится использование прогрессивных форм управления и современного методического обеспечения. На большинстве же промышленных предприятий нет стратегии развития с учетом рыночных условий, управленческого учета, неэффективна сама структура управления, не осуществляется бизнес-планирование и бюджетирование, не осознана необходимость профессионального маркетинга. Указанные факторы весьма отрицательно влияют на принятие решений потенциальными инвесторами, поскольку велик риск потери средств из-за плохого управления, незащищенности права собственности, непрозрачности финансового состояния. В результате даже решительные попытки государства создать благоприятный инвестиционный климат нивелируются на микроуровне.
В работе исследованы современные подходы к управлению инвестиционной деятельностью, определено понятие инвестиционной стратегии и показана ее взаимосвязь с организационной стратегией.
Разработана модель выбора и обоснования оптимальной инвестиционной стратегии. Ключевой задачей, решаемой при разработке оптимальной инвестиционной стратегии, является определение стратегических позиций субъекта экономической деятельности и на основании этого выработка организационной стратегии. Для определения организационной стратегии предложена модель, устанавливающая пространство стратегических позиций. Стратегические позиции субъекта экономической деятельности определяются степенью соответствия бизнес-идее –макроусловий, микроусловий, рыночных условий и отраслевых условий. Оценка перечисленных факторов определяется в ходе аудита стратегических условий. На основании предложенной модели разработана прикладная программа для автоматизации процесса выбора и обоснования стратегии промышленного производства.
Сформирован алгоритм выхода предприятия на фондовый рынок. Определена структура возможных целей выхода предприятия на фондовый рынок. Установлены инвестиционные возможности фондового рынка в разрешении таких проблем как: восстановление собственных оборотных средств, текущей платежеспособности; поддержка выпуска основной продукции; диверсификация деятельности предприятия; осуществление инвестиционных проектов, связанных с оздоровлением социальной сферы.
В диссертации проанализирована возможность использования современных методов и подходов к оценке и учету рисков инвестиционных проектов в промышленности Украины и определены основные критерии оценки. На основании этого разработана модель учета риска, используемая в оценке эффективности инвестиционных проектов, которая включает в себя: модель для осуществления экспертного анализа и оценки основных факторных показателей риска и модель для вычисления ставки дисконта с учетом уровня риска, страхового покрытия и уровня инфляции.
Ключевые слова: инвестиционная стратегия, инвестиции, промышленное производство, инвестиционный проект, фондовый рынок, риск, ставка дисконта.
Shapoval S.S. Investment strategy development for industrial production (mechanical engineering as an example). –Manuscript.
Thesis on competition of a scientific degree of the candidate of economic sciences on a specialty 08.07.01 –Industrial Economy. – Institute of market problems and economic-ecological researches NAS of Ukraine, Odessa 2001.
Thesis is devoted to theoretical, methodological and practical aspects of investment strategy development and realization for industrial production with mechanical engineering used a san example.
Selection and basing model of optimum investment strategy was developed in thesis. The key problem in optimum investment strategy development in determination of organization's strategic positions. Based on these strategic positions the organizational strategy is formed. For this purpose special model that establishes strategic positions' space was suggested in this work. Based on the suggested model the applied program was development for automation of industrial production strategies' selection and based process. Possible goals' structure was defined for going on to stock market. The algorithm of going on to stock market was developed. In this work, the model of risk calculation was developed. This model is used for estimations of investment project effectiveness. It consists of two sub models; one is the expert analysis and main risk factor indexes' estimation model. The other one is for discount rate calculation with risk level, insurance cover and inflation rate taken into account.
Key words: investment strategy, investments, industrial production, investment project, stock market, risk, discount rate.
Підписано до друку 09.11.2001 р. Зам. № 0911/5.
Формат 60х84/16. Наклад 100 прим. Обсяг 1,0 друк. арк.
Надруковано з готового оригінал-макету
У видавничо-поліграфічному центрі ТОВ "Техносервіс"
, м.Одеса, пр.Шевченка, 8/5. тел./факс: (0482) 22-39-95, 37-06-12.