Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

ПЛАН АНАЛІЗУ ЛІРИЧНОГО ТВОРУ

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 26.11.2024

ПЛАН  АНАЛІЗУ  ЛІРИЧНОГО  ТВОРУ

  1.  Дата  написання.
  2.  Реально-біографічний  і  фактичний  коментар.
  3.  Жанрова  своєрідність.
  4.  Ідейний  зміст:

а)  провідна  тема;

б)  головна  думка;

в)  емоційне  забарвлення  відчуттів,  що  виражені  у  вірші,  у  їх  динаміці  і  статиці  (*чи  змінюється  настрій  вірша  протягом  твору);

г)  зовнішнє  враження  і  внутрішня  реакція  на  нього;

д)  перевага  громадських  або  особистих  інтонацій.

     5.  Як  побудовано  вірш:

         а)  зіставлення  і  розвиток  основних   словесних  образів:  за  подібністю,  за  контрастом,  за *суміжністю  (через  додатковий  образ, ідею,  символ  передається основний  образ, основний  зміст),  за  асоціацією,  за  висновком.        Як  правило,        розвиток  основних  словесних  образів  у  творі  будується  за  кількома  категоріями;

         б)   якими  основними  виразними  засобами  іномовлення  користується  автор:  метафора,  метонімія,  порівняння,  алегорія,  символ,  гіпербола,  літота,  іронія, сарказм,  перифраза;

         в)    мовленнєві  особливості  в  плані  інтонаційно-синтаксичних  фігур:  епітет,  повтор,  антитеза,  інверсія,  еліпс, паралелізм,  риторичне  питання,  звернення,  вигук;

         г)   основні  особливості  ритміки:  тоніка,  силабіка,  силабо-тоніка, «дольник», «вільний  вірш»,  верлібр;

         д)   віршовий  розмір:  ямб,  хорей, пірихій,  спондей;  дактиль,  амфібрахій,  анапест;

         є)    рима  (чоловіча,  жіноча,  дактилічна;  точна,  неточна;  багата,  проста,  складена)  і  способи  римування  (парне,  перехресне,  кільцеве);

         е)    строфіка  (двовірш,  тривірш, катрен,  пятивірш,  секстина,  септима,  октава,  сонет,  «онєгінська  строфа»);

         ж)   евфонія  (благозвучність)  і  звукопис  (алітерація,  асонанс),  інші  види  звукового  інструментарію.

     6.  *Місце  твору  серед  інших  творів  поета  даного  періоду  (для  тих,  хто  готовий   аргументовано  відповісти  на  запитання).

  •  Аналіз  має  бути  цілісним,  логічним,  послідовним,  а  не  виглядати  як  окремі  пункти  плану.

РІВНІ  ПОРІВНЯЛЬНОГО  АНАЛІЗУ  ЛІРИЧНИХ  ТВОРІВ

                     ІДЕЙНИЙ  РІВЕНЬ                   ХУДОЖНІЙ  РІВЕНЬ

  

  •  ТЕМАТИКА;                                1.  ЛЕКСИЧНО-СТИЛІСТИЧНИЙ:
  •  ПРОБЛЕМАТИКА;                     а)  образна  система
  •  ЛЕЙТМОТИВ                                      - символіка;

(ПРОВІДНИЙ  МОТИВ);                        - підтекст  (на  рівні  символів);

  •  АСОЦІАЦІЇ;                                  б)  засоби  виразності (*памятка).
  •  АВТОРСЬКА                               2.     ФОНЕТИЧНИЙ:

АКЦЕНТУАЛІЗАЦІЯ;                      а)  звукопис  (алітерація,  асонанс).

-    ПІДТЕКСТ                                   3.      СТРУКТУРНИЙ:

                                                                а)  особливості  композиції;

                                                                б)  поетичний синтаксис (*памятка);

                                                                в)  строфіка.

ВИХІД  НА  ПОНЯТТЯ     традиції

                                               новаторство

                                              індивідуальний  стиль

МОВНІ  ЗАСОБИ  ВИРАЗНОСТІ

(пам’ятка)

АЛЕГОРІЯ – зображення  абстрактного  поняття  чи  явища  через  конкретний  образ  (іномовлення).

АЛЛЮЗІЯ  (натяк) – одна  з  форм  іномовлення,  вживання  якого-небудь  слова,  фрази,  цитати  у  якості  натяку  на  загальновідомий  факт – літературний,  побутовий  або  суспільно-політичний.

ГІПЕРБОЛА  (перебільшення) – ЛІТОТА (применшення)

МЕТАФОРА – вид  тропу,  переносне  значення  слова, побудоване  на  уподібненні  одного  предмета  чи  явища  іншому  за  подібністю  або  контрастом.

МЕТОНІМІЯ (перейменування) – вид  тропу,  у  якому  явище  чи  предмет  позначається  за  допомогою  інших  слів  і  понять.  При  цьому  зберігаються  ознаки  і  зв’язки, що  ці  явища  зближують.  Уявлення  про  поняття  надається  за  допомогою  непрямих  ознак  чи  повторних  значень,  але  саме  це  й  посилює  поетичну  виразність  мовлення.  (Маяковський:  «…стальной  оратор,  дремлющий  в  кобуре» - револьвер)

ОКСЮМОРОН (оксіморон) – стилістична  фігура,  поєднання  протилежних  або  контрастних за  змістом  слів:  гарячий  сніг,  близька  далечінь  і  т. п.

ПЕРСОНІФІКАЦІЯ  (близька  до  УПОДІБЛЕННЯ – зображення  неістоти  як  істоти) – уявлення  неістоти  (предмета  або  явища)  у  вигляді  живої  особи.

СИМВОЛ  (умовний  знак) – предмет  або  слово,  що  умовно  виражає  сутність  якогось  явища.  (*Символ  містить  у  собі  переносне  значення,  тому  близький  до  тропу:  порівняння,  метафори).

СИНЕКДОХА  (різновид  МЕТОНІМІЇ) – перенесення  значення  одного  слова  на  інше  на  основі  заміни  кількісних  відношень: частина  замість  цілого,  однина  замість  множини;  ціле  замість  частини;  співвідношення  форми  і  складу.  (Пушкін:  «И  раб  судьбу  благословил»;  «Отсель  грозить  мы  будем  шведу»,  С.  Орлов:  «Его  зарыли  в  шар  земной,  а  был  он  лишь  солдат»).

ПОРІВНЯННЯ – форма  поетичного  мовлення,  побудована  на  зіставленні  одного  предмета  або  явища  з  іншим.

*ТРОП – вживання  слова  у  переносному  значенні.  Тропи:  метафора,  метонімія  та  ін.  Є  підстави  відносити  до  тропів  *епітет,  порівняння,  іронію,  гіперболу.

*ЕВФЕМІЗМ (добре  говорю) – один  з  тропів,  іномовлення, ввічливий  вислів,  що  пом’якшує  або  маскує  неприємне,  занадто  відверте  або  грубе  слово:  він  вигадує  (замість  він  бреше); «Пороху  ему  не  выдумать», - Н. В. Гоголь  (вместо:  он  глуп)  і  т. п.

 *ЕПІТЕТ (відн.  до  поетичного  синтаксису) – художнє  означення, що підкреслює  одну  з  ознак  предмету, або одне з  вражень про  предмет.

ІНТОНАЦІЙНО-СИНТАКСИЧНІ  ФІГУРИ

(ПАМЯТКА)

*ФІГУРА  СТИЛІСТИЧНА (обрис,  зображення) – незвичайний  зворот  мовлення,  за  допомогою  якого  досягається  його  особлива,  необхідна  автору  виразність; ф. с.  сприяє індивідуалізації  висловлювання.  Іноді  її  називають  синтаксичною  фігурою. Розрізняють  наступні  фігури  мовлення:  інверсію,  риторичне  питання, повтор,  однаковий  початок  рядка (анафору), замовчення,  еліпс  та  ін. 

АНАКОЛУФ (неузгоджений) – стилістичний  зворот  мовлення,  у  якому  навмисно  неузгоджені  члени  речення.  Він  передає  схвильованість  мовлення,  його   ускладненість  або  неохайність.  («Мне  совестно,  как  честный  офицер», - Грибоедов А. С.)

АНАФОРА – повтор однакових  сполучень  звуків  або  однакових  слів  на  початку  поетичного  або  прозового  рядка.  (ЕПІФОРА – протилежне  значення:  однакова  кінцівка  рядка).

АНТИТЕЗА – протиставлення.

ІНВЕРСІЯ (перестановка) – порушення  послідовності  мовлення,  що  надає  фразі  новий  відтінок  виразності.

ПАРАЛЕЛІЗМ (  що йде  поруч) – зіставлення.  Широко  використовується  в  УНТ.  Буває  прямий: «Травою  заростають  могили – давністю  заростає  біль»,  заперечливий:

То  не  ветер  ветку  клонит,

Не  дубравушка  шумит –

То  моё  сердечко  стонет,

Как  осенний  лист  дрожит.

Психологічний (в  УНТ):  І  берізонька  колихалася,

                                              Молода  дівчина  хлопця  дожидалася.

Образний  (психологічний)  паралелізм  передбачає  зіставлення  або  протиставлення  почуттів,  переживань, станів  героя  з  образами  зі  світу  природи.

ПЕРИФРАЗ  (навколо  говорю) – описовий  зворот  мовлення,  який  використовується  для  заміни  слова  чи  групи  слів,  щоб  запобігти  повтору,  надати  розповіді  більшу  виразність,  указати  на  характерні  ознаки  того,  що  замінено.  (Легка  атлетика – королева  спорту; Я (той,  що  говорить) – ваш  покірний  слуга.)

ЕЛІПС – особлива  стилістична  фігура,  свідомий  пропуск  дієслова-присудка,  що  робить  речення  виразним,  динамічним. (Н.  Гумилёв: «В  моих  садах – цветы,  в  твоих – печаль.» Порівняйте:

Привольем  пахнет  дикий  мёд,

Пыль – солнечным  лучом,

Фиалкою – девичий  рот,

А  золото – ничем.  (  А.  Ахматова)

Це  приклад  контекстуально  неповного  речення.  Еліпсу  немає.

ПАМЯТКА-КОНСУЛЬТАЦІЯ

(АНАЛІЗ  ЛІРИЧНОГО  ВІРША)

АНАЛІЗ  - це  логічний  метод,  за  допомогою  якого  ми  розбираємо  предмети  або  явища  і  виділяємо  в  них  окремі  частки  і  властивості.

АНАЛІЗ  ХУДОЖНЬОГО  ТВОРУ – це  такий  розбір,  який  повинен  привести  до  глибокого  прочитання  твору,  тобто  до  проникнення  в  думку  й  почуття,  що  виражені  художником.

*Однак  глибоко  і  повно  зрозуміти  значення  кожної  виділеної   в  процесі  аналізу частки  і  на  цій  основі  зробити  правильні  висновки  не  можна,  якщо  не  вміти  бачити  ці  частки  разом,  у  єдності,  у  цілому.  Цій  меті  служить  СИНТЕЗ – уявне  поєднання  важливих  властивостей  однорідних  предметів  і  явищ.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

  1.  Щоб  з’ясувати  позицію  автора  і  зрозуміти,  що  хвилювало  його  в  ті  роки (роки  створення  вірша),  розкажіть  про  місце,  час,  історію  написання  вірша  (якщо  є  варіанти – наведіть  приклади),  про  обставини  життя  і  соціальний  стан  поета.
  2.  Розкрийте  тему,  головну  думку,  композицію,  строфіку  вірша.
  3.  Переказуючи  зміст  кожної  частини  твору  (краще  це  робити  близько  до  тексту,  цитуючи),  покажіть  думки,  почуття (душевний  стан,  настрій)  ліричного  героя. Тут  же  поясніть,  якими  художніми  засобами  передаються  ці  думки  і  почуття,  іншими  словами:  розповідаючи,  про  що  говорить  поет,  що  відчувають   його  персонажі,  скажіть,  як  він  це  робить,  які  засоби  поетичної  мови  він  для  цього  використовує.
  4.  Яке  враження  справив  на  вас  вірш?  Які  рядки  здалися  найбільш  значущими  і  чому?
  5.  Як,  на  вашу  думку,  потрібно  читати  окремі  частини  твору  і  увесь  у  цілому?
  6.  *Якщо  можете  це  зробити,  то  спробуйте  визначити  місце  даного  вірша  серед  інших  творів  поета  (даного  періоду).


зміст

форма




1. Основные формы недобросовестной конкуренции и монополистической деятельности
2. Музыка -english-
3. Правоспособности и дееспособности граждан в Российской Федерации.html
4. Work which tkes me severl hours
5. Необходимость проведения маркетинговых исследований в сфере образования
6. Единая европейская валюта
7. Волновые уравнения
8. Права подозреваемого и гарантии их реализации в уголовном процессе
9. потребительский комплекс объединяет производство материальных благ и услуг для населения и включает торгов.html
10. Введение В последние десятилетия терроризм стал реальной угрозой в международной безопасности
11. застоя- политика и экономика
12. Тактика предявлення для впізнання живих осіб
13. тема находящуюся под Вашей кожей
14. Хатынь трагедия и память
15. А Излюбленным способом уклонения от налогов стало сокрытие фирмами части своей деятельности Прекра
16. Тема- Учет материальнопроизводственных запасов Таблица 1 ~ Характеристика субсчетов открываемых к синтет
17. Полевое дешифрирование производят непосредственно на местности путем сопоставления аэроснимка с на
18. НА ТЕМУ- ИНФЛЯЦИЯ
19. Некоторые проблемы рассмотрения уголовных дел с участием присяжных заседателей
20. Симметрия в неживой природе