Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

модульною системою організації навчального процесу КМСОНП ПУЕТ ЗМІСТ 2012 НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА Д

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 9.11.2024

Вищий навчальний заклад Укоопспілки

«Полтавський університет економіки і торгівлі»

Кафедра фінансів

Г.М. СИДОРЕНКО-МЕЛЬНИК

ФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯ І
ПРОГНОЗУВАННЯ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

для самостійного вивчення студентами спеціальності

7.03050801, 8.03050801 «Фінанси і кредит»

за кредитно-модульною системою організації
навчального процесу (КМСОНП) ПУЕТ

ЗМІСТ

2012

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

МОДУЛЬ 1. Науково-методологічні  
та методичні засади фінансового планування
і прогнозування

ТЕМА 1. Теоретичні і методологічні основи
фінансового планування і прогнозування

1.1. Зміст, предмет, метод і завдання дисципліни

Сутність та значення фінансового планування і прогнозування в ринкових умовах господарювання. Мета і завдання фінансового планування і прогнозування. Об’єкти і суб’єкти фінансового планування і прогнозування. Принципи і методи фінансового планування і прогнозування.

Організаційно-правові основи фінансового планування і прогнозування. Основні етапи процесу фінансового планування, його напрями. Організаційні форми планування та види фінансових планів. Класифікація прогнозів та їх коротка характеристика. Інформаційна база для фінансового планування і прогнозування.

Функції управління та процес прийняття рішень. Системний підхід і раціональний вибір у плануванні. Прогнозування в системі планування виробництва. Проблеми складання і використання фінансових прогнозів.

1.2. Методологія фінансового планування і прогнозування

Класифікація методів фінансового планування, їх характеристика. Економіко-математичні моделі у фінансовому плануванні підприємства. Причини виникнення несумісних задач фінансового планування діяльності підприємства. Методи подолання несумісних обмежень у задачах перспективного й поточного фінансового планування.

Методи економічного прогнозування: метод екстраполяції тенденції по одному часовому ряду (прості методи екстраполяції тенденції, екстраполяція трендів, прогнозування методом експоненціального згладжування); моделювання як метод прогнозування (економіко-статистичні моделі); експертні методи прогнозування (індивідуальні та групові); методи генерування ідей («мозкової атаки», «морфологічного аналізу», «синектики»).

Оцінка якості прогнозу в процесі прийняття рішень. Альтернативи прогнозування.

ТЕМА 2. Фінансовий план підприємства як
інструмент ринкового механізму

2.1. Завдання, об’єкти та методи фінансового планування

Фінансовий план як програма управління фінансами підприємства. Форма і зміст фінансового плану. Основна мета і завдання фінансового плану, його структура. Основні етапи складання фінансового плану та порядок розробки плану.

Фінансова стратегія підприємства та роль фінансового прогнозування. Перспективне  стратегічне фінансове планування, його завдання та особливості. Поточне фінансове планування: види та зміст основних документів. Оперативне фінансове планування: завдання, види та зміст основних документів.

Взаємозв’язок поточного фінансового планування зі стратегічним плануванням та бізнес-плануванням.

Планування виходу з кризи та передбачення банкрутства.

2.2. Контроль і аналіз виконання фінансового плану

Завдання і зміст фінансового контролю. Контроль за надходженням і використанням грошових доходів. Контроль за формуванням, розміщенням і використанням капіталу. Аналіз і оцінка відхилень від прогнозованих показників за фінансовим планом.

ТЕМА 3. Особливості фінансового планування
господарюючих суб’єктів різних форм
власності та організаційно-правового
характеру діяльності

3.1. Фінансові плани державних підприємств (крім казенних) і
суб’єктів малого підприємництва

Фінансовий план державного підприємства. Фінансовий план суб'єктів малого підприємництва.

3.2. Фінансове планування на підприємствах і в організаціях
споживчої кооперації України

Специфіка фінансових відносин у споживчій кооперації та її вплив на формування і використання фінансових ресурсів. Перспективне фінансове планування. Фінансове планування у споживчих товариствах. Фінансове планування в спілках споживчих товариств.

ТЕМА 4. Прикладні аспекти використання базових моделей та методичних розробок у
фінансовому прогнозуванні на підприємстві

Базові фінансові моделі: моделі амортизації активів; моделі дисконту часу; визначення граничної ефективності проекту; фінансовий ліверидж; оцінка ризику і диверсифікація, моделі обслуговування боргу.

Програмно-цільовий метод аналізу собівартості, прибутку, рентабельності. Метод аналітичних угрупувань.

Використання матриць фінансової рівноваги Е. Фаншона та І. Романе в перспективному стратегічному прогнозуванні на підприємстві.

МОДУЛЬ 2. Система планових та прогнозних
балансів у складі фінансового плану

ТЕМА 5. Планування доходів, витрат і прибутку

Необхідність, мета та інформаційне забезпечення планування прибутку. Методи та етапи планування прибутку. Види та характеристика операційних витрат підприємства. Планування операційних витрат методом техніко-економічних розрахунків та з використанням дослідно-статистичного методу.

Механізм планування прибутку підприємства:

розрахунок плану прибутку від операційної діяльності;

визначення межі беззбитковості операційної діяльності;

розрахунок плану прибутку від звичайної діяльності;

розрахунок плану чистого прибутку.

Прогнозування напрямів та обсягів використання прибутку на підприємстві. Особливості процесу прогнозування розподілу прибутку на підприємствах різних форм власності та організаційно-правового характеру діяльності

ТЕМА 6. Система планових фінансових балансів підприємства

6.1. Баланс грошових ресурсів підприємства

Необхідність та інформаційна база складання балансу грошових ресурсів. Планування оборотних коштів. Розрахунок нормативу власних оборотних коштів. Увязування планової потреби в оборотних коштах з наявними і реальними до залучення в оборот коштами.

6.2. Баланс капітальних вкладень

Необхідність, мета та інформаційна база складання балансу капітальних вкладень. Джерела формування інвестиційних ресурсів. Методика ув'язування джерел фінансування капітальних вкладень з напрямами використання коштів.

4.3. Баланс (кошторис)використання коштів соціального спрямування

Соціальна політика та її роль в економіці підприємства. Джерела формування коштів соціального спрямування. Методика складання кошторисів (балансів) використання коштів соціального спрямування.

ТЕМА 7. Прогнозування активів і пасивів
підприємства

Необхідність, мета і завдання складання прогнозного балансу активів і пасивів підприємства. Інформаційна база та етапи складання прогнозного балансу активів і пасивів.

Форма, зміст і розрахунок очікуваної величини статей активу і пасиву балансу. Увязування статей активу і пасиву прогнозного балансу.

Прогнозна оцінка фінансового стану підприємства на наступний рік.

ТЕМА 8. Оперативне фінансове планування

Необхідність і суть оперативного фінансового планування. Мета та інформаційна база складання балансу грошових потоків. Етапи і методика складання балансу грошових потоків. Взаємозв'язок балансу грошових потоків з основними розділами поточного фінансового плану.

Використання платіжного календаря для підвищення ефективності управління грошовими потоками підприємства.

ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА ТЕМАТИЧНОГО ПЛАНУ

Назва теми та
питання, що розглядаються на лекції

Обсяг годин

Назва теми
практичного
заняття
(питання і завдання)

Обсяг годин

Навчально-методична
література (основна)

Форма контролю знань студентів

Технічні засоби навчання та наочні приладдя

1

2

3

4

5

6

7

Тема 1. Теоретичні і методологічні основи фінансового планування і прогнозування

Лекція 1

  1.  Сутність та значення фінансового планування і прогнозування в ринкових умовах господарювання.
  2.  Мета і завдання фінансового планування і прогнозування.
  3.  Принципи і методи фінансового планування і прогнозування.
  4.  Види фінансових планів і прогнозів, їх характеристика

2

Тема 1. Теоретичні і методологічні основи фінансового планування і прогнозування

Практичне
заняття 1

Місце та роль фінансового планування і прогнозування в ринкових умовах господарювання.

Призначення  фінансового планування і прогнозування.

Науково-методологічні та методичні засади фінансового планування і прогнозування

2

1–5,
12–18, 21–23, 26–29

Поточне тестування,

усне опитування

Рисунки, таблиці

Тема 2. Фінансовий план підприємства як інструмент ринкового механізму

Лекція 1

Фінансовий план як програма управління фінансами підприємства.

Форма і зміст фінансового плану: завдання, види та зміст основних документів стратегічного, поточного та оперативного фінансового планування.

Основні етапи складання фінансового плану.

Контроль і аналіз виконання фінансового плану

2

Тема 2. Фінансовий план підприємства як інструмент ринкового механізму

Практичне
заняття 1

Фінансова стратегія підприємства.

Стратегічне фінансове планування, його завдання та особливості.

Поточне фінансове планування: види та зміст основних документів.

Оперативне фінансове планування: завдання, види та зміст основних документів

2

7, 9,
2–17,

2–24,

26–29

Фінансовий диктант, усне опитування, перевірка домашніх завдань

Рисунки, таблиці

Тема 3. Особливості фінансового планування господарюючих суб’єктів різних форм власності та організаційно-правового характеру діяльності

-

Тема 3. Особливості фінансового планування господарюючих суб’єктів різних форм власності та організаційно-правового характеру діяльності

Практичне
заняття 1

Фінансові плани державних підприємств (крім казенних) і суб'єктів малого підприємництва.

Фінансове планування на підприємствах і в організаціях споживчої кооперації України.

2

13–17, 22–24, 26–29

Реферати

Рисунки, таблиці

Тема 4. Прикладні аспекти використання базових моделей та методичних розробок у фінансовому прогнозуванні на підприємстві 

Лекція 1

Прикладне застосування у фінансовому прогнозуванні базових фінансових моделей. 

Використання матриць фінансової рівноваги Е. Фаншона та І. Романе в перспективному стратегічному прогнозуванні на підприємстві.

Прогнозування фінансового стану підприємства.

Планування заходів щодо запобігання банкрутства

2

Тема 4. Прикладні аспекти використання базових моделей та методичних розробок у фінансовому прогнозуванні на підприємстві 

Практичне
заняття 1

Моделі амортизації активів.

Модель дисконту часу.

Визначення граничної ефективності проекту

Практичнее
заняття 2

Фінансовий ліверидж.

Оцінка ризику і диверсифікація.

Моделі обслуговування боргу.

Матриці фінансової стратегії Франшона, Романе

4

15, 16, 18, 19, 20, 21, 25

Усне опитування,

перевірка домашніх завдань,

контрольна робота

Рисунки, таблиці

Тема 5. Планування доходів, витрат та прибутку

Лекція 1

Необхідність, мета та інформаційне забезпечення планування доходів, витрат та прибутку.

Методи планування доходів, витрат, прибутку.

Планування операційних витрат.

4. Планування виручки, витрат та прибутку підприємства, в
т. ч. валового, операційного, від звичайної діяльності та чистого прибутку

2

Тема 5. Планування доходів, витрат та прибутку

Практичне
заняття 1

Методика та порядок розробки плану доходів і видатків підприємства

Принципи та методи планування формування та планування розподілу прибутку.

Характеристика та методи планування операційних витрат.

Планування операційного прибутку.

Розрахунок межі беззбитковості.

Планування чистого прибутку підприємства та пропорцій його розподілу

2

10–17, 22–24, 26–29

Поточне тестування, усне опитування, перевірка домашніх завдань

Рисунки, таблиці

Тема 6. Система планових фінансових балансів підприємства

Лекція 1

Необхідність та інформаційна база складання планових фінансових балансів підприємства.

Механізм планування (нормування) оборотних коштів.

Джерела формування інвестиційних ресурсів та коштів соціального призначення.

Прикладний аспект методики ув’язування планової потреби у фінансових ресурсах з наявними та реальними до залучення в оборот коштами

2

Тема 6. Система планових фінансових балансів підприємства

Практичнее
заняття 1

Баланс грошових ресурсів (оборотних активів та джерел їх формування): форма, зміст і методика складання.

Призначення балансу реальних інвестицій, процес його складання.

Практичне
заняття 2

Соціальна політика та її роль в економіці підприємства.

Методика складання кошторису використання коштів соціального спрямування

4

1–7, 9, 14–17, 22–24

Фінансовий диктант, перевірка домашніх завдань

Рисунки, таблиці

Тема 7. Прогнозування активів і пасивів підприємства

Лекція 1

Значення та завдання складання прогнозного балансу підприємства.

2. Інформаційне забезпечення процесу прогнозування активів і пасивів підприємства.

3. Методичні підходи до визначення очікуваної величини основних статей активу і пасиву балансу

2

Тема 7. Прогнозування активів і пасивів підприємства

Практичне
заняття 1

Місце та роль прогнозного балансу в системі фінансових планів підприємства.

2. Етапи складання прогнозного балансу активів і пасивів.

3. Форма, зміст і розрахунок прогнозного розміру статей балансу.

4. Ув’язування статей активу і пасиву прогнозного балансу.

Практичне
заняття 2

Прогнозна оцінка фінансового стану підприємства на наступний рік.

2. Методичне забезпечення аналізу

4

8–17, 20, 22–29

Поточне тестування,

перевірка домашніх завдань

Рисунки, таблиці

Тема 8. Оперативне фінансове планування 

Лекція 1

Сутність та призначення оперативного фінансового планування, у т. ч. бюджетування в сучасних умовах розвитку. Принципи бюджетування.

Місце та роль фінансового бюджету в загальній системі бюджетів підприємства.

Види та характеристика бюджетів.

Необхідність та призначення платіжного календаря, касового плану та кредитної заявки

2

Тема 8. Оперативне фінансове планування 

Практичнее
заняття 1

Інформаційна база операційного фінансового планування.

Форма та зміст платіжного календаря та касового плану.

Методика проведення фінансово-економічних розрахунків

2

9,

13–17, 22–24, 26–29

Контрольна робота,

усне опитування, перевірка домашніх завдань

Рисунки, таблиці

Разом

14

22

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО
ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

МОДУЛЬ 1.
Науково-методологічні  
та методичні засади фінансового планування
і прогнозування

ТЕМА 1. Теоретичні і методологічні основи
фінансового планування і прогнозування

Методичні рекомендації до вивчення теми

Під час вивчення даної теми слід з’ясувати сутність, значення, цілі та завдання фінансового планування і прогнозування в ринкових умовах господарювання.

Один із «батьків» сучасного менеджменту А. Файоль зауважив: «Управляти – це передбачати, а «передбачати» – це вже майже діяти». Розробка прогнозів і складання на їх підставі планів в умовах ринкової економіки, яка характеризується постійними і динамічними змінами, що відбуваються сьогодні значно швидше ніж у минулому, є неодмінною умовою виживання будь-якої фірми.

Досвід як зарубіжних фірм, так і українських підприємницьких структур свідчить, що в умовах ринку недооцінка планування та прогнозування, в тому числі фінансового, ігнорування його призводять до значних, нічим не виправданих економічних втрат, і в кінцевому рахунку – до банкрутства.

Слід звернути увагу на те, що фінансове планування і прогнозування пов'язане з ресурсним фактором – формуванням, розміщенням і використанням фінансових ресурсів та отриманням прогнозованого чистого доходу і прибутку на вкладений у господарську діяльність капітал. Це прерогатива самого суб'єкта господарювання. Йому визначатися у необхідності й доцільності фінансового планування і прогнозування.

Прогнозована діяльність є передбачуваною. Процес передбачення протікає логічній послідовності представленною на рис. 1.

Рис. 1. Процес передбачення

Таким чином, планування і прогнозування за своєю сутністю – це передбачення (план, прогноз), основане на пізнанні законів економічного розвитку, аналізі та синтезі, мисленні, економіко-математичному моделюванні економічних процесів.

Під час вивчення цієї теми необхідно звернути увагу, що два дуже близьких поняття (фінансове планування і фінансове прогнозування) в економічній літературі й на практиці часто ототожнюються.

Планування і прогнозування різняться між собою за :

ступенем конкретності;

періодом передбачення;

вірогідністю здійснення.

Методологія фінансового планування та прогнозування охоплює сукупність теоретичних висновків, загальних закономірностей, наукових принципів розробки планів і прогнозів, що відповідають сучасним вимогам ринку і перевірені передовою практикою.

Прогнозування повинно відповісти на два питання, значення яких важко переоцінити:

а) чого найбільш імовірно слід очікувати в майбутньому;

б) як слід впливати на умови, щоб досягти в майбутньому бажаної мети.

Сутність фінансового планування складається в обґрунтуванні цілей і способів їх досягнення на основі виявлення комплексу завдань, робіт, а також визначення ефективних методів і способів використання фінансових ресурсів  усіх видів, необхідних для виконання цих завдань.

Значення фінансового планування для підприємства полягає в тому, що воно:

втілює вироблені стратегічні цілі у форму конкретних фінансових показників;

надає можливості визначення життєздатності фінансових проектів;

служить інструментом одержання зовнішнього фінансування.

Метою фінансового планування і прогнозування є економічне обґрунтування потреби підприємства в капіталі для забезпечення виконання прогнозованих бізнес-планом обсягів операційної та інвестиційної діяльності, ув’язування її з наявним і реально можливим до залучення капіталом з таким розрахунком, щоб підприємство, забезпечуючи безперервний рух капіталу, могло виконувати заплановані обсяги діяльності й отримати чистий прибуток у розмірі, достатньому для економічного і соціального розвитку підприємства в поточному і наступному періодах.

Об'єктом фінансового планування на підприємствах є грошові доходи і витрати господарської діяльності та власний, позичений і залучений капітал, призначені для фінансування операційної та інвестиційної діяльності та заходів соціального спрямування.

Основним завданням фінансового планування і прогнозування є ресурсне збалансування видатків, передбачених планом (прогнозом) з усіх напрямів діяльності, забезпечення передумов рентабельної роботи підприємства, фінансової стійкості, платоспроможності, кредитоспроможності та ліквідності боргових зобов’язань впродовж планового періоду.

Фінансове планування передбачає визначення:

величини необхідних і реально можливих грошових ресурсів за джерелами їх формування і напрямами використання для здійснення операційної, інвестиційної та інших видів діяльності;

оптимальної структури капіталу за джерелами формування і напрямами його розміщення;

дохідності (рентабельності) капіталу, авансового на формування активів підприємства;

критичної межі беззбиткової діяльності та величини чистого прибутку, необхідної для самоокупності та самофінансування;

напрямів використання чистого прибутку підприємства;

альтернативних чи запобіжних заходів на випадок зміни кон'юнктури ринку, дохідності капіталу тощо.

Призначенням фінансового планування є вирішення таких основних завдань:

забезпечення підприємства фінансовими ресурсами, необхідними для його нормальної господарської діяльності, включаючи розширене відтворення основних засобів підприємства, формування обігових коштів, матеріальне стимулювання, забезпечення соціальних потреб працівників;

виявлення резервів у господарській діяльності підприємства та спрямування їх на підвищення ефективності виробництва;

забезпечення раціональних і взаємовигідних економічних відносин підприємства з іншими підприємствами-постачальниками матеріальних ресурсів, бюджетом та банками;

здійснення контролю за господарсько-фінансовою діяльністю підприємства та за утворенням й використанням матеріальних, трудових і грошових ресурсів.

Важливим є усвідомлення того, що фінансове планування та прогнозування як суб'єктивна діяльність людей тільки тоді дає позитивні результати, коли базується на знанні об'єктивних закономірностей суспільного розвитку, тенденціях руху фінансових ресурсів, вивченні вихідної бази, результативності раніше проведених заходів і фінансових операцій.

Розробка фінансових планів (прогнозів) ґрунтується на загальноприйнятій у світовій практиці методології планування і прогнозування економіки, яка визначає основні принципи і методи проведення розрахунків планових і прогнозних показників, розкриває і характеризує логіку формування планів і прогнозів, шляхи їх здійснення.

Основними принципами є:

Наукова обґрунтованість плану. Передбачає розробку основних показників плану шляхом техніко-економічного обґрунтування, що базується на нормативних актах.

Комплексність планування. Передбачає єдність господарського плану з ресурсним його забезпеченням з усіх напрямів діяльності.

Системність у плануванні. Передбачає побудову системи показників, методів, моделей для кожного об’єкта   фінансового   планування та їх підпорядкування поставленій меті.

Орієнтація плану на соціальний і економічний розвиток підприємства. Передбачає скерування грошових ресурсів на економічний розвиток, впровадження науково-технічного прогресу на виробництві, відкриття нових робочих місць, удосконалення організації праці, більш повне задоволення соціальних потреб.

Оптимальність у плануванні. Орієнтує на вибір найбільш економічно вигідного варіанта при плануванні, що базується на альтернативній основі.

Визначення провідних ланок і напрямів. Передбачає на кожному етапі розвитку підприємства визначення пріоритетних напрямів першочергового спрямування коштів.

Взаємозв’язок поточних і перспективних планів. Передбачає закріплення провідної ролі за перспективним планом і підпорядкування йому поточного плану.

Координація й узгодженість планів. Передбачає взаємну внутрігосподарську і внутрівідомчу (внутрісистемну) узгодженість планів та координацію дій щодо ефективного використання фінансових ресурсів.

Методика фінансового планування та прогнозування характеризує склад застосовуваних на тому чи іншому підприємстві методів, способів і прийомів обґрунтування планових (прогнозних) показників, а також зміст, форму, структуру і порядок розробки фінансового плану чи прогнозу.

Вивчаючи тему, слід звернути увагу на основні методи фінансового планування та сферу їх застосування. Опрацювати рекомендується такі методи:

 нормативний;

− розрахунково-аналітичний,

− оптимізації планових завдань,

балансовий,

економіко-математичне моделювання,

експертних оцінок,

коефіцієнтів,

програмно-цільовий.

Щодо методів прогнозування, то необхідно звернути увагу на класифікацію методів прогнозування за ступенем формалізації. Згідно з зазначеним підходом, усі методи прогнозування можна умовно поділити на інтуїтивні, формалізовані і комплексні. Інтуїтивні методи базуються на використанні індивідуальних та групових експертних оцінок. Формалізовані методи діляться в основному на дві групи: методи екстраполяції тенденції (просту екстраполяції, часовий тренд, метод авторегресії, адаптивні методи (метод експоненціального згладжування, метод гармонійної ваги) і методи моделювання. До комплексного методу, який містить декілька зазначених методів, можна віднести сценарний метод. Окремо виділяються методи генерації ідей («мозкової атаки», «морфологічного аналізу», «синектики»).

Таким чином, сучасна економічна теорія і наукові методи досліджень, насамперед аналіз та синтез, дедукція та індукція, служать фундаментом внутрішньогосподарського планування і перспективного прогнозування розвитку вітчизняних підприємств.

Під час вивчення цієї теми необхідно чітко усвідомлювати стадії та етапи процесу фінансового планування і прогнозування, виокремлюючи первісність дій та етапів та якісне їх наповнення.

Фінансове планування містить такі елементи: цілі (новаторські, розв’язання проблеми, звичайні робочі обов’язки, удосконалення); програми (цільові комплекси, робочі); нормативи і норми (державні, регіональні, місцеві, галузеві, суб’єкта господарювання); правила (загальні, окремі); процедури.

Інформаційна база планування (прогнозування) – це сукупність систематизованих за певними ознаками даних, які використовуються для розробки планів (прогнозів) на різних рівнях управління підприємством. Необхідно чітко уявляти наповненість системи техніко-економічної інформації.

Практичне значення мають питання з організації процесу забезпечення та регулювання фінансового планування і прогнозування законодавчо-правовою базою.

Фінансовий план слід розглядати як основний розділ плану економічного і соціального розвитку підприємства (бізнес-плану), з одного боку, і як самостійний план формування і використання капіталу підприємства, з другого.

Розрізняють перспективні, поточні та оперативні фінансові плани.

Важливе теоретичне і практичне значення має науково обґрунтована типологія (класифікація) прогнозів, яка будується  залежно від різних критеріїв і ознак.

Відносно прогнозів, то до числа найбільш важливих з них відносяться:

масштаб прогнозування;

час (горизонт, термін) прогнозування;

функції прогнозу;

характер об’єкта та ін.

За періодом (горизонтом) – проміжок часу, на який розробляється фінансовий прогноз, – розрізняють:

− оперативні (поточні);

− короткострокові;

− середньострокові;

− довгострокові;

− дальнострокові.

Відсутність прогнозів негативно впливає на обґрунтованість планів, а отже і на ефективність управлінських рішень. Розглянувши питання необхідності прогнозів, слід одночасно розглянути можливі альтернативи прогнозування: відсутність прогнозу; принцип «може трапитись все що завгодно»; принцип «славетне минуле»; прогнозування «крізь шори»; прогнозування за допомогою «генія».

Практичне заняття  1

Питання для обговорення

Розкрийте необхідність і сутність фінансового планування та прогнозування в ринкових умовах господарювання

Визначте місце та роль фінансового планування і прогнозування.

Окресліть генеральну мету та основні завдання фінансового планування і прогнозування.

Назвіть обєкти і субєкти фінансового планування і прогнозування.

Охарактеризуйте принципи і методи фінансового планування і прогнозування.

Доведіть, в чому полягає взаємозвязок між перспективним, поточним і оперативним фінансовими планами підприємства.

Питання для самопідготовки і самоконтролю до теми 1

Організаційно-правові основи фінансового планування і прогнозування.

Основні етапи процесу фінансового планування, його напрями, основні елементи.

Інформаційна база для фінансового планування і прогнозування.

Класифікація фінансових планів і прогнозів та їх коротка характеристика.

Особливості та характерні риси фінансових планів і прогнозів.

Методи економічного прогнозування: метод екстраполяції тенденції по одному часовому ряду, моделювання як метод прогнозування, експертні методи прогнозування, методи генерування ідей.

Альтернативи прогнозування.

Розрахункові завдання

Задача 1.

Результати діяльності і фінансовий стан компанії «Альфа» подані у звіті про фінансові результати за 200Х рік та балансу станом на 1.01.200(Х+1) року (табл. 1).

Таблиця 1

Звіт про фінансові результати компанії «Альфа» 
за 20___ р.

(млн. грн )

Показник

Фактичний
20___ р.

Чистий дохід

3000

Витрати за мінусом амортизації

2616

Амортизація

100

Сукупні операційні витрати

2716

Прибуток до вирахування податків і платежів за нарахованими відсотками  (ПВПН)

284

Процентні платежі

88

Прибутки до вирахування податків

196

Податки

78

Чистий прибуток до виплати дивідендів за акціями

118

Дивіденди за акціями

4

Чистий прибуток

114

Аналітики компанії під час підготовки проектованих фінансових звітів вирішили застосовувати метод відсотка від продажу (10 %). Регульованими статтями визначено: статутний капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток. Розмір оголошених дивідендів приймається на рівні 4 млн. грн. Інші статті змінюються пропорційно зміні доходу (виручки) від реалізації.

Додатково необхідні фонди будуть отримані за рахунок позичок банку, випуску довгострокових облігацій, продажу звичайних акцій нового випуску або за рахунок комбінації цих трьох джерел (табл. 2).

Таблиця 2

Баланс компанії «Альфа» на 01.01.20ХХ р.

(млн. грн)

Статті

20ХХ р.

Готівкові кошти

10

Дебіторські рахунки

375

Оборотний капітал у запасах

615

Валові поточні активи

1000

Не поточні активи (обладнання та верстати)

1000

Валові активи

2000

Кредиторські рахунки

60

Векселі до оплати

110

Рахунки накопичуваних платежів

140

Валові поточні пасиви

310

Довгострокові облігації

754

Валовий борг

1064

Привілейовані акції

40

Звичайні акції

130

Нерозподілені прибутки

766

Валовий акціонерний капітал

896

Валові пасиви (зобов’язання) та акціонерний капітал

2000

Необхідно скласти проектований звіт про фінансові результати на 20Х(Х+1) р. та проектований баланс станом на 1.01.20Х (Х+2) р., використовуючи перелічені вище припущення. Визначити додатково необхідні фонди (ДНФ), розподілити їх між балансуючими статтями. Проаналізувати можливі зміни фінансового результату та структури балансу відповідно до розробленого прогнозу.

Методичні рекомендації
для розв’язання розрахункового завдання

Розв’язання завдання вимагає застосування методики складання проектованого фінансового звіту, результат дає змогу попередньо оцінити прогнозований фінансовий результат та визначити потреби у зовнішньому фінансуванні бізнесу на наступні часові періоди.

Процес підготовки проектованих звітів складається з таких етапів:

прогноз продажу;

прогноз звіту про прибуток;

прогнозування балансу;

утворення додатково необхідних фондів;

фінансування «зворотного оживлення».

Етап 1. Прогноз продажу.

Прогнозування такого показника як дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) є операцією ключовою і, певною мірою, визначальною для підготовки проектованих фінансових звітів у цілому – прогноз обсягу реалізації є відправною точкою для розрахунку показників звіту про фінансові результати та балансу. Реалізація етапу базується на трендовому аналізі (3–5 років).

Етап 2. Прогноз звіту про прибуток.

Другим етапом є підготовка проектованого звіту про фінансові результати, що обумовлено необхідністю розрахунку суми нерозподіленого прибутку, який залишається у розпорядженні підприємства і може бути реінвестований у виробництво, тобто спрямований на покриття майбутніх фінансових потреб. Це має співвіднести операційні витрати, ставки податку на прибуток, відсоткові платежі й сплачувані дивіденди.

Кожна стаття звіту про фінансові результати збільшується або зменшується відповідно до концепції складання прогнозу – в нашому випадку на основі відсотка зростання (зменшення) обсягу реалізації продукції (так званий метод відсотка від продажу).

Слід звернути увагу на те, що проектований і звичайний звіти про фінансові результати далеко неідентичні.

Етап 3. Прогнозування балансу.

Процедура базується на таких положеннях:

вищий рівень продажу необхідно зміцнювати вищим рівнем активів;

деяке зростання активів може бути профінансоване внаслідок автоматичного збільшення кредиторських рахунків, рахунків накопичених платежів і за допомогою нерозподілених прибутків;

нестача має фінансуватися із зовнішніх джерел шляхом отримання позичок чи продажу звичайних акцій нового випуску.

Етап 4. Утворення додатково необхідних фондів.

Оскільки різні статті в активі балансу, з одного боку, і пасиві, з іншого, можуть змінюватися в процесі прогнозування по-різному, то проектований баланс майже завжди виявляється порушеним.

У випадку, якщо в проектованому балансі актив перевищує пасив, різниця між ними являє собою так звані додатково необхідні фонди (ДНФ). Ця сума показує потребу у додатковому фінансуванні або за рахунок збільшення власного капіталу, або шляхом збільшення довгострокових і поточних зобов’язань. Вказана операція виконується на четвертому етапі і називається утворенням ДНФ з розподілом за статтями.

Підприємство свої рішення щодо джерел фінансування ґрунтуватиме на кількох факторах, що включають: цільову структуру капіталу підприємства; вплив короткострокових позичок на поточний коефіцієнт підприємства; умови, що склалися на ринку боргових зобов’язань та акціонерного капіталу; обмеження, притаманні борговим договорам, що накладаються підприємством.

Прогноз був би завершеним – первісна нестача була б встановлена і підприємство змогло б отримати необхідну суму, якби зміни не призводили до подальших зрушень у будь-якій статті звіту про прибуток або у рахунках балансу. Однак, коли підприємство вирішує проводити фінансування за рахунок нового боргу, його відсоткові витрати зростатимуть, або за рахунок випуску додаткових акцій, що викличе підвищення сукупних платежів за дивідендами. Ці зміни призведуть до такого ефекту фінансування, як «зворотне оживлення».

Етап 5. Фінансування «зворотного оживлення».

При проведенні фінансового прогнозування виникає проблема, пов’язана із фінансуванням «зворотного оживлення», яке визначається як результат проведення дій із фінансування зростання активів, що впливає на звіт про прибуток і баланс. Отримані для фінансування нових активів зовнішні фонди створюють додаткові витрати, які мають бути відображені у звіті про прибуток та які занижують первісне прогнозування доповненнями до нерозподілених прибутків.

Рекомендовані джерела інформації
для вирішення розрахункового завдання

Боди З. Финансы / Боди З., Мертон Р. пер. с англ. – М. : Изд. дом «Вільяме», 2000. – С. 134–142.

Брігхем Є. Основи фінансового менеджменту / Брігхем Є. пер. с англ. – К. : Молодь, 1997.– С. 699–721.

Головко Т. В., Сагова С. В. Стратегічний аналіз : навч.-метод. посіб. для самост. вивч. диск. / за ред. М. В. Кужельного. – К. : КНЕУ, 2002.– С. 95–123.

Ефимова О. В. Прогнозирование дебиторской и кредиторской задолжености // Бухгалтерский учет. Ефимова О. В. – 1995. – № 10. – С. 43–51.

Ефимова О. В. Прогнозный баланс торгового предприятия // Бухгалтерский учет. Ефимова О. В. – 1996. – № 8. – С. 34–39.

Карлин Т. П. Анализ финансовых отчетов (на основе СААР) : ученик Карлин Т. П., Макмин А. Р. – М. : ИНФРА-М, 1998. – С. 353–388.

Ковалев В. В. Модели анализа и прогнозирования источников финансирования // Бухгалтерский учет. Ковалев В. В. – 1995. – № 7. – С. 26–30.

Редченко К. І. Стратегічний аналіз у бізнесі : навч. посіб. Редченко К. І. Вид. 2-ге, допов. – Львів : «Новий Світ-2000», 2003. – С. 194–219.

Хелферт Э. Техника финансового анализа / Хелферт Э. пер. с англ. под ред. Л. П. Белых. – М. : Аудит, ЮНИТИ, 1996. – С. 196–245.

Уилсон П. Финансовый менеджмент в малом бизнесе Уилсон П. пер. с англ. под ред. В. А. Микрюкова. – М. : Аудит, ЮНИТИ. – 1995.– 462 с.

Тематика індивідуальних навчально-дослідних завдань
(рефератів) за темою 1

Функції управління та процес прийняття рішень.

Системний підхід та раціональний вибір у плануванні.

Прогнозування в системі планування виробництва.

Дослідження причин виникнення несумісних задач фінансового планування діяльності підприємства.

Методи подолання несумісних обмежень у задачах перспективного й поточного фінансового планування.

Використання економіко-математичних моделей у фінансовому плануванні підприємства.

Зарубіжний досвід складання і використання фінансових прогнозів.

Проблеми забезпечення якості прогнозу та оцінка його достовірності в процесі прийняття рішень.

Термінологічний словник

Гіпотезанаукове припущення про ймовірністний розвиток події у майбутньому.

Горизонт прогнозу – період, на який розробляється прогноз.

Методи фінансового планування – це конкретні прийоми й способи техніко-економічних розрахунків і обґрунтування планових завдань та їх ув’язування.

Методи прогнозування загальні – методи експертних оцінок, екстраполяції трендів, регресивного аналізу, економіко-математичного моделювання.

Моделювання – 1) створення аналогу процесу, що планується (розробляється), в якому зберігаються найважливіші властивості з точки зору мети дослідження та упускаються другорядні; 2) використання гіпотетичних ситуацій, схожих на реальні.

План – 1) найвища та найскладніша форма (модель) майбутнього, що передбачає виділення ресурсів та систему заходів: комплексна характеристика, модель розвитку основних показників, параметрів суб’єкта, а також шляхи і способи досягнення намічених цілей і завдань, необхідні для цього ресурси. Розрізняють довготермінові (на 10−15 років, інколи більше), середньотермінові (від 1 до 10 років), короткотермінові (до 1 року); 2) це, по суті, документ, в якому визначені цілі, які фірма передбачає досягти за певний період, а також засоби і умови їх досягнення; це постановка конкретної мети та передбачення шляхів і заходів її досягнення.

Планування − 1) орієнтований в майбутнє систематичний процес прийняття рішень; 2) вид діяльності органів управління підприємством, спрямований на передбачення майбутнього стану економіки підприємства, що базується на основі дії об’єктивних законів розвитку природи і суспільства та враховує закономірності і тенденції розвитку конкретної сфери і галузі виробництва.

Планування оптимальне – комплекс методів, за допомогою яких із декількох альтернативних варіантів плану або програми розвитку обирається такий, який забезпечує найефективніше використання ресурсів і отримання найбільшого прибутку.

Планування стратегічне – процес, за допомогою якого забезпечуються розробка, уточнення й організація виконання стратегічних планів, проектів і програм.

Планування фінансове – 1) це науковий процес обґрунтування на певний період руху фінансових ресурсів підприємства і відповідних фінансових відносин; 2) процес оцінки потреб підприємства у коштах та з’ясування того, як задовольнити ці потреби; 3) планування процесів формування, розподілу, перерозподілу і використання фінансових ресурсів на певний період; 4) розробка фінансових планів. Метою П. Ф. є забезпечення відповідності фінансових ресурсів і потреби у них загалом, а також за видами спрямування, об’єктами й територіями.

Планування фінансове оперативнепроцес конкретизації надходжень і використання грошових доходів і фінансових ресурсів підприємства за короткі проміжки часу (місяць, декада, тиждень, день). Метою П.Ф.О. є визначення послідовності за термінами виконання фінансових операцій і збалансованості грошових надходжень з платежами та запобігання неплатежів.

Планування фінансове регіональнепроцес розробки планів і балансів, які відображають джерела формування і напрями використання фінансових ресурсів у межах регіону.

Принципи планування (прогнозування) – це основоположні правила прогнозування, тобто вихідні положення і правила формування прогнозів, обґрунтування планів з погляду їх доцільності, системності, структури, логіки, організації розробки.

Прогнозування (грец. − «знання наперед») − 1) це процес формування прогнозів на основі аналізу тенденції і закономірностей розвитку об’єкта (процесу); 2) напрацювання передбачень, що ґрунтуються на наявній інформації щодо напрямків, характеру і особливостей явищ і процесів у майбутньому.

Прогнозування фінансове – метод планування, в якому передбачення фінансових показників спирається на нагромаджену у минулому інформацію та поточні гіпотези щодо майбутнього.

Прогноз − 1) це імовірне, аргументоване (тобто на підставі системи фактів і доказів) судження про стан об’єктів (процесів) у майбутньому або альтернативних шляхів і строків досягнення певних результатів; 2) оцінка майбутніх тенденцій, явищ, процесів чи показників.

Прогноз − 1) це імовірне, аргументоване (тобто на підставі системи фактів і доказів) судження про стан об’єктів (процесів) в майбутньому або альтернативних шляхів і строків досягнення певних результатів; 2) оцінка майбутніх тенденцій, явищ, процесів чи показників.

Прогноз оперативний використовують для прийняття рішень в умовах, що склалися, без спроби, як правило, змінити ці умови. Невизначеність в результаті короткострокового періоду часу незначна. Методи, які використовуються для розробки оперативних прогнозів, повинні бути простими і недорогими. Горизонт часу не більше місяця.

Прогноз короткостроковий (до 1 року) використовуються при розробці квартальних і річних планів. Невизначеність тут дещо вища в порівнянні з оперативним прогнозуванням. Особа, яка приймає рішення, може активно впливати на хід процесів, які відбуваються.

Прогноз середньостроковий (до 3 років) частіше всього складається щорічно й уточнюється в поточному півріччі. На етапі середньострокового прогнозування розробляються прогнози оптимального розміщення ресурсів на підставі попереднього прогнозування попиту, пропозиції і умов конкуренції. Середньостроковий прогноз враховує не тільки кількісні, але і якісні зміни.

Прогноз довгостроковий (до 5 років) використовується для розробки стратегічних планів. Для нього характерне використання комбінації кількісних і якісних методів прогнозування.

Прогноз дальностроковий (понад 5 років) складаються на перспективу. На цей період очікуються значні якісні зміни, і тому робляться тільки загальні висновки про очікувані зміни.

Система планування  цілеспрямована множина процесів і видів планування, між якими існують певні зв’язки.

Інформаційні джерела

Анализ и обоснование хозяйственных решений / Б. И. Майданчик, М. Г. Карпунин, Я. Г. Любинецкий и др. – М. : Финансы и статистика, 1991. – 136 с.

Балабанов И. Т. Финансовый анализ и планирование хозяйствующего субъекта. – М. : Финансы и статистика, 2000. – 60 с.

Басовский Л. Е. Прогнозирование и планирование в условиях рынка : учеб. пособие  Басовский Л. Е. – М. : ИНФРА-М, 1999. – 183 с.

Грабовецький Б. Є. Економічне прогнозування та планування: навч. посіб. Грабовецький Б. Є. – К. : Центр навчальної літератури, 2003. – 188 с.

Біла О. Г. Фінансове планування і прогнозування : навч. посіб. Біла О. Г. – Львів : Компакт-ЛВ, 2005. – 312 с.

Костіна Н. І. Фінансове прогнозування: методи та моделі : навч. посіб. Костіна Н. І., Алексєєв А. А.. Василик О. Д. – К. : Тов-во  «Знання» , КОО, 1997. – 183 с.

Крамаренко Г. О. Фінансовий аналіз і планування / Крамаренко Г. О. – К. : Центр навчальної літератури, 2003. – 224 с.

Орлов О. О. Планування діяльності промислового підприємства : підручник / Орлов О. О. – К. : Скарби, 2002. – 336 с.

Свінцицька О. М. Планування діяльності підприємства : навч. посіб. / Свінцицька О. М. – К. : Вид-во Європ. Ун-ту, 2004. – 232 с.

Швайка Л. А. Планування діяльності підприємства: навч. посіб. / Швайка Л. А., видання 3-тє, стереотипне. – Львів : «Новий світ–2000» – 268 с.  

[Вгору] [Вниз]

ТЕМА 2. Фінансовий план підприємства як інструмент ринкового механізму

Методичні рекомендації до вивчення теми

Вивчаючи дану тему, слід чітко усвідомлювати сутнісне наповнення фінансового плану як програми управління фінансами підприємства.

Фінансовий план як програма управління фінансами

економічний прогноз фінансової стійкості підприємства;

засіб координації дій у процесі кругообігу виробничих фондів;

програма формування і використання валового доходу, операційного і чистого прибутку та запобігання збитковості підприємства;

основа для мобілізації та ефективного використання власного і сукупного капіталу;

засіб делегування повноважень структурним підрозділам;

основа для контролю ступеня виконання завдань фінансового плану;

інформаційна база для розробки фінансового плану на наступний період.

Фінансовий план слід розглядати як бюджет підприємства, в якому в балансовій ув’язці відображені прогнозовані доходи, витрати й очікувані фінансові результати. Виконання бюджету для суб’єкта господарювання є обов’язковим.

Економічно обґрунтований фінансовий план є програмою управління процесами формування, розміщення і використання сукупного капіталу і водночас програмою збереження і примноження власного капіталу підприємства.

У межах теми необхідно вміти охарактеризувати  форму і зміст фінансового плану підприємства.

Слід зазначити, що в ринкових умовах суб’єкти господарювання користуються правом самостійно моделювати форму фінансового плану, визначати його зміст. Для кожного суб’єкта господарювання форма і зміст фінансового плану – це результат творчого пошуку шляхів ефективного управління капіталом, забезпечення його дохідності, досягнення фінансової стабільності і конкурентоспроможності. Найадекватнішою формою є форма балансу.

Форма і зміст фінансового плану повинні випливати з основного завдання фінансового планування, враховувати конкретні умови господарювання і спиратися на чинні нормативні документи.

Фінансове планування за своїм змістом включає три підсистеми:

перспективне фінансове планування;   

поточне фінансове планування;

оперативне фінансове планування.

Кожній підсистемі відповідають певні завдання і терміни виконання, що зумовлюють необхідність моделювати властиві їм форми фінансових планів.

Перспективне фінансове планування включає розробку фінансової стратегії і прогнозування фінансової діяльності на наступні 5 і більше років. При цьому основна увага зосереджується на найважливіших показниках, пропорціях і темпах розширеного відтворення, прогнозується фінансовий стан підприємства на перспективу.

Перспективне планування включає розробку фінансової стратегії підприємства і прогнозування фінансової діяльності. Необхідно опрацювати етапність дій у процесі формування фінансової стратегії та їх сутнісне наповнення.

Слід звернути увагу на характерні риси стратегічного фінансового планування.

Основу перспективного фінансового планування становить прогнозування, що являє собою втілення стратегії підприємства на ринку.

За часом і характером вирішуваних проблем прогнози поділяються на: стратегічні і тактичні; оперативні; короткострокові; середньострокові; довгострокові. За функціональною ознакою (напрямами прогнозування) прогнози поділяються на два види: пошукові (генетичні) та нормативні (теологічні). 

Поточне фінансове планування передбачає розробку фінансового плану на рік. У процесі розробки деталізуються показники щодо забезпечення виконання завдань, передбачених перспективним фінансовим планом на поточний рік. В ньому конкретизуються фінансові показники, враховуються непередбачені перспективним планом чинники впливу на фінансовий стан і фінансові можливості суб’єкта господарювання, проводиться ресурсне забезпечення кругообігу виробничих фондів, конкретизуються прогнозні обсяги операційної та інвестиційної діяльності, корегуються кінцеві фінансові результати діяльності (табл. 3).

Таблиця 3

Види і зміст фінансових планів

Види фінансових планів

Зміст

Перспективний фінансовий план

Програма інвестицій в економічний і соціальний розвиток  підприємства на найближчі 5 і більше років

Поточний фінансовий план

План доходів, витрат і прибутку від операційної, інвестиційної, фінансової та іншої діяльності  

Баланс грошових ресурсів за джерелами їх формування і напрямами використання в господарському обороті

Баланс реальних інвестицій  та інновацій за джерелами фінансування і напрямами інвестування

Кошториси (баланси) використання коштів соціального спрямування

Прогнозний баланс активів і пасивів підприємства

Оперативний фінансовий план

Баланс грошових потоків (платіжний календар)

Календар платежів (касовий план або план обороту готівкових грошових коштів)

За результатами поточного фінансового планування розробляються три основні документи:

план руху грошових коштів;

план звіту про фінансові результати;

план бухгалтерського балансу.

На середніх і великих підприємствах поточний фінансовий план доцільно складати у формі окремих таблиць (розділів), які відображають рух грошових потоків за цільовим призначенням. На малих підприємствах поточний фінансовий план може складатися за формою балансу доходів і витрат, в якій логічно групуються всі доходи і витрати або джерела грошових надходжень і авансовий капітал, з однієї сторони, напрями їх використання, – з другої.

Згідно із законодавчими вимогами до звітності за її періодизацією складають поточний фінансовий план на рік з розбивкою за кварталами.

Вивчаючи дану тему, слід опрацювати параметри, які характеризують дані, включені у поточні фінансові плани.

Оперативне фінансове планування проводиться з метою забезпечення платоспроможності підприємства шляхом збалансування поточних грошових надходжень на поточний рахунок в банку з платежами за зобов’язаннями підприємства та ефективного використання тимчасово вільних коштів на рахунках у банку.

Оперативний фінансовий план складається у формі балансу грошових потоків або платіжного календаря, в яких збалансовуються грошові надходження і платежі як за величиною, так в часі, і прогнозується ефективне використання тимчасово вільних грошових коштів підприємства.

Касовий план або план обороту готівкових грошових коштів відображає надходження і виплати готівки через касу. Він необхідний для контролю за надходженням і витрачанням готівкових коштів.

Процес розробки кожного з видів фінансового плану має свої особливості, включає певний, притаманний даній підсистемі фінансового планування, цикл робіт, обумовлений основною метою і завданням його розробки. В той же час можна виділити спільні узагальнюючі етапи робіт, на які треба звернути увагу під час опрацювання даної теми.

Як невід’ємна складова процесу фінансового планування фінансовий контроль здійснюється на всіх його етапах і завершується забезпеченням виконання прогнозованих завдань фінансового плану. Необхідно з’ясувати сутність, призначення та завдання контролю виконання фінансового плану.

Поряд з факторами, які вимагають широкого застосування фінансового планування у сучасних економічних умовах, діють також фактори, що обмежують його використання підприємствами України. Необхідно їх виявити та довести вагомість впливу.

Сьогодні особливої актуальності набувають питання планування виходу з кризи та передбачення банкрутства.

На етапі оперативного фінансового планування необхідно передбачити заходи антикризового змісту, спрямовані на швидке відновлення платоспроможності, забезпечення достатнього рівня фінансової стійкості підприємства, запобігання банкрутства. Необхідно опрацювати комплекс рекомендованих планом оздоровлення фінансового стану підприємства організаційно-технічних та соціально-економічних заходів і заходів, що передбачають залучення коштів від зовнішніх джерел фінансування. Слід згадати засоби відновлення платоспроможності підприємств, забезпечення їх фінансової стійкості.

Практичне заняття  2

Питання для обговорення

Основна мета і завдання фінансового плану, його структура.

Порядок розробки фінансового плану та його місце в загальній схемі бізнес-плану.

Назвіть підсистеми фінансового планування та охарактеризуйте взаємозв’язок між ними. 

Стратегічне фінансове планування, його завдання та особливості.

Види та зміст основних документів поточного фінансового планування.

Завдання, види та зміст основних документів оперативного фінансового планування.

Питання для самопідготовки і самоконтролю до теми 2

Взаємозв’язок поточного фінансового планування зі стратегічним плануванням та бізнес-плануванням.

Сутність та особливості фінансової стратегії підприємства та її роль у процесі прийняття рішень.

Контроль за надходженням і використанням грошових доходів.

Контроль за формуванням, розміщенням і використанням капіталу.

Аналіз і оцінка відхилень від прогнозованих показників за фінансовим планом.

Планування виходу з кризи та передбачення банкрутства.

Розрахункове завдання

Задача 1.

На основі даних фінансової звітності підприємства здійснити комплексне прогнозування банкрутства підприємства. Оцінити ймовірність банкрутства за 2-х та 5-ти факторними моделями Е. Альтмана, моделями Спрінгейта, Лиса, Талера, Конана і Гольдера, використовуючи універсальну дискримінантну функцію, систему показників Бівера. Узагальнити отримані результати та за результатами розрахунку «Z» – показників зробити відповідні висновки.

Тематика індивідуальних навчально-дослідних завдань (рефератів) за темою 2

Фінансовий план як програма управління капіталом підприємства.

Основні етапи складання фінансового плану та порядок розробки плану.

Інформаційне забезпечення фінансового контролю.

Основні види й етапи фінансового контролю.

Методи та засоби фінансового контролю та вирішення проблеми забезпечення його дієвості.

Роль ділової активності у забезпеченні виконання фінансового плану і фінансової стабільності.

Використання результатів аналізу фінансового стану підприємства для стратегічних оцінок.

Прогнозування фінансового стану: методи та моделі.

Термінологічний словник

Бізнес-план – документ, в якому обґрунтовується економічна доцільність певної підприємницької діяльності, угоди (проекту). Водночас це – основа для оцінювання перспективи розвитку та управління прогнозованим бізнесом.

Контроль фінансовийодна з форм управління фінансами. Передбачає перевірку господарських і фінансових операцій щодо їх законності, економічної доцільності та результативності.

Менеджмент фінансовий – система принципів, методів, засобів і форм організації фінансових відносин, управління фінансами з метою підвищення ефективності господарсько-фінансової діяльності.

План стратегічний – документ, призначений для планування глобальних довгострокових цілей підприємства, а також заходів, які здійснюватимуться для досягнення стратегічних цілей підприємства.

План фінансовий – це документ, що відображає обсяг надходжень коштів і їх спрямування у плановому періоді з метою забезпечення потреб поточної діяльності та розвитку підприємства, виконання його зобов’язань перед державою, банками, постачальниками та іншими кредиторами.

План фінансовий перспективний – це документ, який складається з метою забезпечення стабільного розвитку і високої ефективності господарсько-фінансової діяльності та конкурентоспроможності підприємства на майбутні 5 і більше років. У перспективному плані-прогнозі закладаються можливі інвестиційні проекти.

План фінансовий поточний  це документ, який складається з метою забезпечення виконання перспективного фінансового плану за конкретний період часу (рік). У ньому передбачається балансове ув’язування доходів і витрат поточного року, що випливають з прогнозованої операційної, інвестиційної і фінансової діяльності, і отримання чистого прибутку в розмірі, не менше величини, передбаченої на нарахування дивідендів власникам капіталу та економічний і соціальний розвиток підприємства.

План фінансовий оперативний  це документ, який складається з метою оперативного реагування на платіжний стан підприємства, забезпечення своєчасного надходження готівкових і безготівкових коштів на рахунки в банках і сплати боргів, ефективного використання тимчасово вільних грошових ресурсів.

Політика фінансова підприємства система заходів (адміністративних рішень) у сфері фінансів з метою цілеспрямованого впливу на його економічний і соціальний розвиток. Поділяється на фінансову стратегію і тактику.

Стратегія (букв. «мистецтво генерала») – комплексний план діяльності підприємства, який розробляється на основі творчого науково обґрунтованого підходу і призначається для досягнення довгострокових глобальних цілей підприємства.

Стратегія фінансова генеральний план дій з забезпечення підприємства грошовими засобами.

Інформаційні джерела

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 30.06.1999 р. // Все про бухгалтерський облік. – 1999. – № 119. – С. 28–43.

Алексеева М. М. Планирование деятельности фирмы. – М. : Финансы и статистика, 1997. – 248 с.

Анализ и обоснование хозяйственных решений / Б. И. Майданчик, М. Г. Карпунин, Я. Г. Любинецкий и др. – М. : Финансы и статистика, 1991. – 136 с.

Балабанов И. Т. Финансовый анализ и планирование хозяйствующего субъекта /  Балабанов И. Т. – М. : Финансы и статистика, 2000. – 60 с.

Банкрутство і санація підприємства: теорія і практика кризового управління / Т. С. Клебанова, О. М.Бондар, О. В. Мозенков та ін. / за ред О. В. Мозенкова. – Х. : ВД «ІНЖЕК», 2003.– 272 с.

Барроу К., Барроу П., Браун Р. Бізнес-план : практ. посіб. / Барроу К., Барроу П., Браун Р. пер. з англ.. – К. : Т-во «Знання», КОС, 2001. – 233 с.

Басовский Л. Е. Прогнозирование и планирование в условиях рынка : учеб. пособие Басовский Л. Е. – М. : ИНФРА-М, 1999. – 183 с.

Біла О. Г. Фінансове планування і прогнозування : навч. посіб. / Біла О. Г. – Львів : Компакт-ЛВ, 2005. – 312 с.

Води З. Финансы Води З., Мертон Р. пер. с англ. – М.: Изд. дом «Вильяме», 2000.

Гордієнко П. Л. Стратегічний аналіз : навч. посіб. Гордієнко П. Л. – К. : Алеута, 2006. – 404 с.

Грабовецький Б. Є. Економічне прогнозування та планування : навч. посіб. Грабовецький Б. Є. К: Центр навчальної літератури, 2003. – 188 с.

[Вгору] [Вниз]

ТЕМА 3. Особливості фінансового планування
господарюючих суб’єктів різних форм
власності та організаційно-правового
характеру діяльності

Методичні рекомендації до вивчення теми

Практика країн з ринковою економікою свідчить, що чим вищий рівень фінансового планування і прогнозування, тим ефективнішим є управління діяльністю підприємств. У цьому зв’язку доцільно визначитися з сутністю та завданнями фінансового планування та прогнозування на підприємствах різних форм власності, організаційно-правового характеру та розміру.

Опрацьовуючи дану тему необхідно зупинитись на трьох об’єктах, особливості фінансового планування на яких є достатньо наочними. Це суб’єкти господарювання споживчої кооперації України (споживчі товариства та спілки), державні підприємства та суб’єкти малого бізнесу.

Державні підприємства (крім казенних) розробляють річний фінансовий план за формою, затвердженою Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України, яка передбачена в додатку до Порядку складання фінансового плану державним підприємством (крім казенного) та контролю за його виконанням (Наказ від 27.05.2003 р. № 137. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 р. за № 469/7790).

За встановленою формою (табл. 4) фінансовий план складається з двох частин, які необхідно вміти охарактеризувати:

І – формування чистого прибутку;

IIджерела формування та надходження коштів і напрями їх

використання.

Таблиця 4  

Фінансовий план підприємства на _______ рік

(тис.грн)

Частина І. Формування чистого прибутку

Показник

Код рядка

Плановий рік, усього

у тому числі за кварталами

І

II

III

IV

1

2

3

4

5

6

7

І. Доходи 

 

 

 

 

 

 

Дохід від реалізацій продукції (товарів, робіт, послуг) 

001

Податок на додану вартість 

002

Акцизний збір 

003

Інші вирахування з доходу 

004

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції 

010

Інші операційні доходи, усього 

020

У тому числі: доходи від реалізації іноземної валюти 

021

інших оборотних активів (крім фінансових інвестицій) 

022

операційної оренди активів 

023

операційної курсової різниці за операціями в іноземній валюті 

024

суми штрафів, пені, неустойок та інших санкцій за порушення господарських договорів, які одержано від боржників або за рішенням судів 

025

доходи від списання кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позову 

026

відшкодування раніше списаних активів (надходження боргів, списаних як безнадійні) 

027

суми одержаних грантів і субсидій 

028

інші доходи від операційної діяльності 

029

Дохід від участі в капіталі (доходи від інвестицій, здійснених в асоційовані підприємства, дочірні або спільні підприємства, облік яких ведеться за методом участі в капіталі) 

030

Інші фінансові доходи, усього 

040

У тому числі: одержані дивіденди 

041

відсотки та інші доходи, одержані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі) 

042

Інші доходи, усього 

050

У тому числі: дохід від реалізації: фінансових інвестицій 

051

необоротних активів 

052

майнових комплексів 

053

не операційних курсових різниць 

054

інші доходи, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов’язані з операційною діяльністю 

055

Надзвичайні доходи (відшкодування збитків від надзвичайних подій, стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій тощо) 

060

Усього доходи 

070

II Витрати 

Собівартість реалізованої продукції, усього 

080

у тому числі:

виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду 

081

нерозподілених постійних загальновиробничих витрат 

082

наднормативних виробничих витрат 

083

Адміністративні витрати, усього 

090

у тому числі: загальні корпоративні витрати 

091

витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством 

092

витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання 

093

витрати на зв’язок 

094

Інші 

095

Витрати на збут, усього 

100

у тому числі:

витрати: на утримання підрозділів, що займаються збутом продукції (товарів) 

101

рекламу 

102

доставку продукції споживачам 

103

Інші операційні витрати, усього 

110

у тому числі: єдиний податок 

111

собівартість реалізованих виробничих запасів 

112

сумнівні (безнадійні) борги та втрати від знецінення запасів 

113

втрати від операційних курсових різниць 

114

визнані економічні санкції 

115

Інші витрати, що виникають у процесі операційної діяльності підприємства (крім витрат, що включаються до собівартості продукції, товарів, робіт, послуг) 

116

Фінансові витрати, усього 

120

у тому числі: витрати на проценти 

121

інші витрати підприємства, пов’язані із залученням позикового капіталу 

122

Втрати від участі в капіталі (збиток, спричинений інвестиціями в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких провадиться за методом участі в капіталі) 

130

Інші витрати, усього 

140

у тому числі:

собівартість реалізації: фінансових інвестицій 

141

необоротних активів 

142

майнових комплексів 

143

втрати від неопераційних курсових різниць 

144

втрати від зниження фінансових інвестицій та необоротних активів 

145

інші витрати, які виникають у процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов’язані з операційною діяльністю підприємства 

146

Податок на прибуток від звичайної діяльності 

150

Надзвичайні витрати (невідшкодовані збитки) 

160

Усього витрати 

170

III. Фінансові результати діяльності 

Валовий прибуток 

180

Фінансовий результат від операційної діяльності 

190

Фінансовий результат від звичайної діяльності 

200

Чистий прибуток (збиток), усього 

210

у тому числі: прибуток 

211

збиток 

212

IV. Плановий розподіл чистого прибутку 

Відрахування: 

220

частини прибутку (доходу) державними не-корпоратизованими, казенними підприємствами та їх об’єднаннями (дивіденди) 

221

до фонду дивідендів господарських товариств 

222

у тому числі: на державні корпоративні права 

222/1

Розвиток виробництва 

240

Відрахування до фонду матеріального заохочення 

250

Інші цілі (розшифрування) 

260

Частина II. Джерела формування та надходження коштів
і напрями їх використання

І. Джерела формування та надходження коштів 

Чистий прибуток 

270

Нерозподілений прибуток минулих періодів 

280

Амортизаційні відрахування 

290

Довгострокові кредити банків 

300

Інші довгострокові фінансові зобов’язання 

310

Інші довгострокові зобов’язання 

320

Короткострокові кредити банків 

330

Сума  авансів, одержаних від поставок продукції, виконання робіт (послуг) 

340

Векселі видані 

350

Товари, роботи, послуги, одержані на умовах відстрочення платежу 

360

Цільове фінансування і цільові надходження, усього 

370

у тому числі:

субсидії, асигнування з бюджету (розшифрування) 

371

кошти  спеціальних цільових фондів (розшифрування) 

372

Інші джерела (розшифрування) 

380

II. Приріст активів підприємства 

Капітальні інвестиції, усього 

390

у тому числі: капітальне будівництво 

391

придбання (виготовлення) основних засобів 

392

придбання (виготовлення) інших необоротних активів 

393

придбання    (створення)   нематеріальних активів 

394

Модернізація, модифікація (добудова, дообладнання, реконструкція) основних засобів 

400

Довгострокові фінансові інвестиції 

410

Приріст оборотних активів підприємства 

420

Поточні фінансові інвестиції 

430

Інші витрати (розшифрування) 

440

III. Повернення залучених коштів, усього 

450

у тому числі: довгострокові кредити банків 

451

інші довгострокові фінансові зобов’язання 

452

інші довгострокові зобов’язання 

453

короткострокові кредити банків 

454

інші зобов’язання 

455

IV. Витрати, пов’язані з внесенням обов’язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів 

Сплата поточних податків та обов’язкових платежів до бюджету, усього 

460

у тому числі: податок на прибуток 

461

єдиний податок 

462

інші податки та обов’язкові платежі 

463

Погашення податкової заборгованості, яка виникла на початок планового періоду, у тому числі реструктуризовані та відстрочені суми, що підлягають сплаті в плановому році 

470

Внески до державних цільових фондів 

480

Інші обов’язкові платежі (розшифрування) 

490

V. Покриття збитків минулих років 

500

VI. Елементи операційних витрат 

Матеріальні затрати, усього 

510

у тому числі: придбані за прямими договорами 

510/1

на біржах 

510/2

на інших умовах (розшифрування) 

510/3

з матеріальних затрат: 

сировина й основні матеріали 

511

куповані напівфабрикати та комплектуючі вироби 

512

паливо й енергія 

513

будівельні матеріали 

514

запасні частини 

515

тара і тарні матеріали 

516

допоміжні та інші матеріали 

517

Витрати на оплату праці 

520

Відрахування на соціальні заходи 

530

Амортизація 

540

Інші операційні витрати 

550

Усього 

560

УП. Розрахунок податку на додану вартість (ВДВ) 

Податкові зобов’язання 

Операції, що оподатковуються за чинною ставкою, крім операцій з ввезення імпортних товарів, ПДВ з яких сплачується митним органам при розмитненні 

570

утому числі: товарообмінні (бартерні операції) 

571

Сума державних пільг 

580

у тому числі: операції, що оподатковуються за ставкою 0 % 

581

операції, які звільнені від оподаткування 

582

Податковий кредит 

590

для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню, товари, (роботи, послуги), придбані з ПДВ на митній території України 

591

для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню,  товари (роботи, послуги), придбані без ПДВ на митній території України, з них: 

592

для здійснення операцій, які не підлягають оподаткуванню або/та звільнені від оподаткування 

593

ПДВ, сплачений митним органам за імпортовані товари (роботи, послуги) 

600

Чиста сума зобов’язань з ПДВ за поточний звітний період: 

610

позитивне значення (+) 

611

від’ємне значення (-) 

612

Напрями спрямування коштів, одержаних від застосування пільг щодо сплати ПДВ на: 

620

модернізацію виробництва 

621

освоєння нових видів продукції 

622

та інші (розшифрування) 

Враховуючи обмеженість господарських операцій за видами й обсягами діяльності, фінансовий план малого підприємства може складатися за формою балансу доходів і витрат. Його слід розглядати як бюджет підприємства, в якому в балансовій ув’язці відображені доходи, витрати й очікувані фінансові результати. Виконання бюджету забезпечить підприємству прогнозований дохід на вкладений капітал. Примірна форма фінансового плану наведена в табл. 5.

Таблиця 5

Фінансовий план суб’єктів малого бізнесу

Показники

За минулий період (рік)

На плановий період (рік)

У тому числі за квартали

І

II

III

IV

1

2

3

4

5

6

7

_____________ 1. Доходи ___________

1.1. Дохід від реалізацій продукції (товарів, робіт, послуг) 

 

 

 

 

 

 

1.2. Інші операційні доходи 

 

 

 

 

 

 

1.3. Інші фінансові доходи 

 

 

 

 

 

 

1.4. Інші доходи 

 

 

 

 

 

 

Усього доходів 

 

 

 

 

 

 

2. Витрати 

 

 

 

 

 

 

2.1. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 

 

 

 

 

 

 

2.2. Операційні витрати 

 

 

 

 

 

 

2.2.1 єдиний податок 

 

 

 

 

 

 

2.3. Фінансові витрати 

 

 

 

 

 

 

2.4. Інші витрати 

 

 

 

 

 

 

Усього витрат 

 

 

 

 

 

 

3. Фінансові результати діяльності підприємства

 

 

 

 

 

 

3.1. Фінансовий результат від операційної діяльності 

 

 

 

 

 

 

3.2. Фінансовий результат від звичайної діяльності 

 

 

 

 

 

 

3.3. Чистий прибуток 

 

 

 

 

 

 

4. Плановий розподіл чистого прибутку 

 

 

 

 

 

 

4. 1. На виплату дивідендів 

 

 

 

 

 

 

4.2. На економічний розвиток 

 

 

 

 

 

 

4.3. На матеріальне заохочення 

 

 

 

 

 

 

4.4. На інші цілі 

 

 

 

 

 

 

5. Приріст активів 

 

 

 

 

 

 

5.1. Необоротні активи 

 

 

 

 

 

 

5.2. Оборотні активи 

 

 

 

 

 

 

Усього 

 

 

 

 

 

 

6. Джерела фінансування приросту активів 

 

6.1. Власні кошти в необоротні активи 

 

 

 

 

 

 

6.2. Позикові кошти в необоротні активи

6.3. Власні кошти в оборотні активи 

 

 

 

 

 

 

6.4. Короткострокові кредити банку 

 

 

 

 

 

 

6.5. Інші залучені в оборот кошти 

 

 

 

 

 

 

Усього 

 

 

 

 

 

 

Складений за вищенаведеною формою фінансовий план для малого підприємства є інструментом управління доходами, витратами і капіталом, забезпечує прозорість використання чистого прибутку.

Наступний аспект, на який необхідно звернути увагу, це фінансове планування в системі споживчої кооперації України.

Споживча кооперація України є складною системою, якій притаманний ряд особливостей.

Специфіка правових відносин власності в споживчій кооперації проявляється у:

праві юридичних осіб володіти, користуватися і розпоряджатися майном;

праві членства та участі юридичних і фізичних осіб формувати власний капітал;

організаційній структурі споживчої кооперації;

внутрігосподарських і внутрісистемних взаємовідносинах;

матеріальній відповідальності за економічні результати діяльності кооперативу (об’єднання);

взаємовідносинах з державою;

розподілі та використанні прибутку;

управління фінансами. 

Програмні завдання споживспілок підприємствами і організаціями основної ланки кладуться в основу розробки перспективних і поточних бізнес-планів і їх складової – фінансового плану.

XIX з’їзд споживчої кооперації України схвалив стратегію розвитку споживчої кооперації на період до 2015 року.

У процесі розробки перспективного фінансового плану споживче товариство досліджує фінансові можливості і прогнозує основні напрями економічного і соціального розвитку в контексті програмних завдань споживспілки. Основна увага зосе-
реджується на економічному обґрунтуванні напрямів, обсягів, джерел фінансування і очікуваних фінансових результатів від операційної та інвестиційної діяльності.

Поточний фінансовий план розробляється на рік, квартал. У ньому відображається обсяг фінансових ресурсів за джерелами їх формування і напрямами використання на плановий період і прогнозовані кінцеві фінансові результати діяльності (табл. 6).

Вивчаючи дану тему, особливу увагу слід приділити механізму забезпечення фінансового планування в спілках споживчих товариств. При обґрунтуванні статей доходів і витрат слід користуватися Методичними рекомендаціями зі складання фінансового плану торговельного підприємства (Затв. Постановою Правління Укоопспілки від 26. 12. 01. № 320).

Обов’язковими розділами фінансового плану є: баланс доходів, витрат та прибутку; баланс грошових ресурсів; баланс капітальних вкладень; баланс використання коштів, призначених на підготовку і перепідготовку кадрів.

Таблиця 6

План доходів, витрат і прибутку споживчого
товариства на рік

з/п

Показники

Торгівля

Промисловість

І т. д.

Разом

минулий рік

плановий рік

минулий рік

плановий рік

минулий рік

плановий рік

сума, тис. грн

у % до товарообороту

сума, тис. грн

у % до товарообороту

сума, тис. грн

у % до доходу від реалізації продукції

сума, тис. грн

у % до товарообороту

сума, тис. грн

у % до доходу від реалізації продукції

сума, тис. грн

у % до товарообороту

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

1

Дохід (виторг) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

Податок на додану вартість 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

Акцизний збір 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

Інші вирахування з доходу 

5

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 

6

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 

7

Валовий прибуток (збиток) 

8

Інші операційні доходи 

9

Адміністративні витрати 

10

Витрати на збут 

11

Інші операційні витрати

12

Прибуток (збиток) від операційної діяльності

13

Фінансові витрати

14

Інші фінансові доходи

15

Інші витрати

16

Прибуток (збиток) від звичайної діяльності

17

Податок на прибуток від звичайної діяльності

18

Чистий прибуток від звичайної діяльності

19

Витрати за рахунок прибутку

20

Нерозподілений прибуток

21

Прибуток, необхідний для самофінансування

Практичне заняття 3

Питання для обговорення

Фінансові плани державних підприємств (крім казенних).

Фінансові плани суб’єктів малого підприємництва.

Фінансове планування на підприємствах і в організаціях споживчої кооперації України.

Питання для самопідготовки і самоконтролю
до теми 3

Фінансове планування на підприємствах і в організаціях споживчої кооперації України.

1.2. Фінансове планування в споживчих товариствах.

1.3. Фінансове планування в районних та обласних спілках споживчих товариств.

Фінансовий план державного підприємства: основні розділи, їх характеристика.

Фінансовий план суб’єктів малого підприємництва.

Тематика індивідуальних навчально-дослідних завдань
(рефератів) за темою 3

Сучасні підходи до формування фінансової політики підприємства.

Удосконалення управління фінансовими ресурсами на підприємстві.

Основні статті доходів державного підприємства.

Грошові надходження і витрати державних підприємств (крім казенних).

Приоритетні напрями використання чистого прибутку державних підприємств.

Специфіка фінансових відносин у споживчій кооперації і її вплив на формування та використання фінансових ресурсів.

Характер відмінностей фінансового планування на підприємствах і в організаціях споживчої кооперації України.

Планування внутрішньогосподарських та внутрішньосистемних  відрахувань успоживчій кооперації України.

Термінологічний словник

Баланс використання цільових відрахувань на підготовку кадрів – плановий документ, в якому поєднані напрями використання коштів на підготовку фахівців і джерела надходження коштів від організацій-замовників. Складається на 1 рік.

Баланс грошових ресурсів – поточний фінансовий план, в якому визначені оборотні кошти за джерелами їх формування та напрями використання на весь плановий період (за кварталами) як програмне завдання щодо оптимізації їх структури і забезпечення фінансової стабільності.

Баланс капітальних вкладеньпоточний фінансовий план, в якому в балансовій ув’язці представлені прогнозовані обсяги капітальних вкладень з наявними і реальними до залучення джерелами інвестиційних ресурсів.

Дивіденди – платежі, які проводяться юридичною особою на користь власників (довірених осіб власника) корпоративних прав, емітованих такою юридичною особою у зв’язку з розподілом частини її прибутку. До дивідендів не включаються виплати юридичної особи, пов’язаної зі зворотним викупом акцій, часток (паїв), раніше емітованих такою юридичною особою.

Пай внесок кожного учасника підприємства (кооперативу), що свідчить про його членство і право участі в управлінні підприємством. Від величини паю залежить дохід (дивіденди), отриманий пайовиком, і частина майна чи коштів, які він має отримати у разі ліквідації підприємства (кооперативу). З пайових внесків формується пайовий капітал підприємства.

План доходів, витрат і прибутку – 1) складова фінансового плану (бізнес-плану); 2) система фінансових показників, що характеризує основні пропорції формування та використання фінансових ресурсів за певний період.

План фінансовий це документ, що відображає обсяг надходжень коштів і їх спрямування у плановому періоді з метою забезпечення потреб поточної діяльності та розвитку підприємства, виконання його зобов’язань перед державою, банками, постачальниками та іншими кредиторами.

План фінансовий державного підприємства поточний фінансовий план, який складається на 1 рік і містить два розділи: формування чистого прибутку; джерела формування та надходження коштів і напрями їх використання.

План фінансовий суб’єктів малого бізнесу – плановий документ, який містить розділи: доходи; витрати; фінансові результати діяльності підприємства; плановий розподіл чистого прибутку; приріст активів; джерела фінансування приросту активів.

Споживча кооперація громадсько-господарська організація, яка на добровільних засадах об’єднує громадян для спільного ведення господарської діяльності з метою поліпшення свого економічного і соціального стану.

Юридична особа – підприємство (організація), що є за законом носієм цивільних прав і обов’язків, володіє відокремленим майном, від власного імені набуває майнові та особисті нематеріальні права і виконує обов’язки, є позивачем або відповідачем у суді (господарському суді).

Інформаційні джерела

Методичні рекомендації зі складання фінансового плану торговельного підприємства (Затв. постановою правління Укоопспілки від 26.12.01. № 320). – К. : Центральна спілка споживчих товариств України, 2001.

Порядок складання фінансового плану державним підприємством (крім казенного) та контролю за його виконанням (Затв. Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України 27.06.2003 № 137).

Біла О. Г. Фінансове планування і прогнозування : навч. посіб. / Біла О. Г. – Львів : Компакт-ЛВ, 2005. – 312 с.

Біла О. Г. Фінанси підприємств і організацій споживчої кооперації : підручник для студентів кооперативних вищих навчальних закладів / Біла О. Г., Косаріна В. П., Мельник С.І ., Мосціховська О. І.– К. : НМЦ «Укоопосвіта», 1999. – 520 с.

Білик Н. Д. Управління фінансами державних підприємств. / Білик Н. Д. – К. : Тов. «Знання», КОО, 1999. – 312 с.

Бухалков М. И. Внутрифирменное планирование : учебник  /  Бухалков М. И. – М. : Инфра-М, 1999. – 392 с.

Ковалева А. М., Лапуста М. Г., Скамай Л. Г. Финансы фирмы : ученик / Ковалева А. М., Лапуста М. Г., Скамай Л. Г. М.: ИНФРА-М, 2000.

Коваленко О. В. Фінанси малого бізнесу / Коваленко О. В. – К. : ТОО «Просвіта», 2001. – 93 с.

Стратегія розвитку споживчої кооперації України (20042015). – К. : Центральна спілка споживчих товариств України, 2004.  – 33 с.

[Вгору] [Вниз]

ТЕМА 4. Прикладні аспекти використання
базових моделей та методичних
розробок у фінансовому прогнозуванні
на підприємстві

Методичні рекомендації до вивчення теми

Наука про фінанси передбачає застосування економічних моделей для досягнення максимального прибутку або загальної вартості капіталу. Менеджери повинні вміти користуватися статистичними засобами, щоб своєчасно оцінювати та якомога точніше передбачати зміни основних мікро- та макроекономічних факторів, поєднувати різну інформацію при розробці ефективної стратегії капіталовкладень та взагалі стратегії повсякденної діяльності. Світова практика дає приклади використання різноманітних моделей, а саме:

моделі амортизації активів;

моделі дисконту часу;

вартість капіталу;

визначення граничної ефективності проектів;

модель оцінки капітальних активів;

фінансовий важіль (ліверидж);

оцінка ризику і диверсифікація;

моделі обслуговування боргу;

базова модель ціноутворення.

Необхідність застосування  моделей  амортизації активів полягає в тому, що амортизаційні відрахування зменшують суму оподатковуваного доходу, що створює додаткові грошові надходження для підприємства.

Амортизація нараховується із застосуванням методів, передбачених Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», а саме:

прямолінійного;

зменшення залишкової вартості;  

прискореного зменшення вартості;

кумулятивного;

виробничого.

При вивченні питань щодо  амортизаційної політики, слід звернути увагу на розрахункові формули та сферу застосування того чи іншого методу.

Важливість обраної амортизаційної політики полягає в тому, що поточні витрати та доходи формують грошові потоки, від яких, у свою чергу, залежить здатність підприємства до сталого розвитку.

Наступне питання, на яке слід звернути увагу – це моделі дисконту часу. Сьогодні гроші цінніші, ніж завтра. Основні причини знецінення грошей: інфляція, ризик (невпевненість у майбутньому). Майбутня вартість – це вартість вкладених у справу грошей через визначений час. Поточна вартість – це вартість майбутніх доходів сьогодні з поправкою на ризик. Для визначення сьогоднішньої, або поточної, вартості грошей використовується метод дисконтування.

Слід звернути увагу на оцінку ризику та його диверсифікацію. Ризик визначається як відхилення очікуваних результатів від середньої або прогнозованої величини. Його також можна розглядати як ймовірність збитковості, підраховуючи мінливість очікуваного грошового потоку за певним проектом.

Для вирішення цього питання використовується коефіцієнт варіації. Для зменшення загального ризику доцільно вкладати гроші у різноманітні проекти (цінні папери) з різними джерелами або факторами коливань. Цей процес має назву диверсифікації портфеля інвестування.

Наступний акцент – ефект фінансового важеля. Якщо підприємство у своїх інвестиціях використовує як власні, так і позикові кошти (кредит), рентабельність інвестування власних коштів може бути збільшена. У теорії фінансового менеджменту таке збільшення рентабельності власних коштів називається ефектом фінансового важеля. Необхідно згадати формулу для визначення рентабельності власних коштів з урахуванням фінансового важеля (фінансовий аналіз).  Ефект фінансового важеля буде тим більше, чим більше буде економічна рентабельність інвестицій порівняно до ставки відсотків за позикою, і чим більше буде співвідношення позикових і власних коштів.

Визначення граничної ефективності проектів займає чільне місце серед сфери застосування базових моделей. Межі нового фінансування визначаються методом упорядкування проектів А, Б, В, ... , за прибутковістю через величину – внутрішня ставка доходу та шляхом порівняння цих даних із середньозваженою граничною вартістю капіталу, яка складається на ринку.

Проблема обслуговування потоку платежів виникає у процесі функціонування системи забезпечення міжгосподарських зв’язків підприємств, об’єднань, регіонів або, наприклад, при обслуговуванні зовнішнього державного боргу.

Обслуговування боргу вимагає врегулювання таких питань: розмір пропорцій та дотримання встановленого терміну платежів, порівняння переваг виплати боргу частинами чи погашення його наприкінці терміну амортизації кредиту; визначення кращого порядку організації розподілених виплат з урахуванням можливої пролонгації термінів та інших поточних змін.

Модель оцінки капітальних активів пов’язує прогнозований ризик із очікуваними доходами. Рівень ризику (мінливість) оцінюється за ситуацією на ринку. Модель вартості капіталу заснована на ринковому уявленні про капітал, яке має будуватися на здатності його приносити дохід. Базова модель ціноутворення включає ціноутворення за двоїстою задачею та ціноутворення за функцією корисності.

Слід зазначити, що коло фінансових моделей далеко не обмежується зазначеними вище. Застосовуються фінансові моделі прогнозування у сфері фіскальної та кредитної політики, валютних відносин та комерційної діяльності і т. д.

Наступним питанням теми є використання матриці фінансової рівноваги Е. Фаншона та І. Романе в перспективному стратегічному прогнозуванні на підприємстві.

Для оцінки стратегічних перспектив фінансового забезпечення розвитку і складання у загальній формі прогнозу фінансового стану підприємства доцільним є використання матриці фінансової стратегії, яка дозволяє ще на етапі планування проаналізувати альтернативні ситуації і позиції суб’єкта господарювання щодо обсягів і структури фінансових ресурсів і визначити пріоритети у їх розподілі. Застосування матриці сприяє визначенню «критичного шляху» господарюючого суб’єкта на найближчі роки, дозволяє окреслити припустимі межі ризику та виявити максимальні можливості суб’єкта господарювання.

Матриця є практичним результатом застосування ідеї інтерференції. Вона комбінує значення результату фінансово-господарської діяльності із різними значеннями результату господарської  та фінансової діяльності у зв’язку з темпами росту обороту.

Умовно розмістивши підприємство в одному із квадратів можна спрогнозувати перспективні можливості, які відкриваються перед ним у майбутньому, а також сприятливі та несприятливі наслідки тих чи інших фінансово-економічних заходів.

Практичне заняття 4, 5

Питання для обговорення

Моделі амортизації активів.

Модель дисконту часу.

Визначення граничної ефективності проекту.

Фінансовий ліверидж.

Оцінка ризику і диверсифікація.

Моделі обслуговування боргу.

Питання для самопідготовки і самоконтролю до теми 4

Поняття і сутність моделювання як інструментарію прогнозування.

Прогнозування фінансових ризиків.

Програмно-цільовий метод аналізу собівартості, прибутку, рентабельності.

Метод аналітичних угрупувань.

Розрахункові завдання до теми 4

Задача 1.

У результаті інвестування коштів у розмірі 1,5 млн грн передбачається отримати прибуток у розмірі 300 тис. грн Ставка податку на прибуток становить 25 %, ставка по банківських кредитах протягом періоду інвестицій дорівнює 15 %.

Визначити очікувану рентабельність власних коштів для таких варіантів джерел інвестицій:

а) при використанні тільки власних коштів;

б) при використанні позикових коштів у розмірі 500 тис. грн.

в) при використанні позикових коштів у розмірі 1 млн грн.

Задача 2

Балансова вартість 3 групи основних засобів підприємства на 1 січня 200__ р. становила – 76 750 тис. грн; витрати на придбання об’єктів основних засобів даної групи у 1 кварталі 2004 р. – 4300 тис. грн; списано витрат, пов’язаних з поліпшенням основних засобів (ремонти і т. ін.) на збільшення вартості основних засобів у 1 кварталі 200_ р. – 1662,5 тис. грн; виведено з експлуатації основних засобів за 1 квартал 200_ р. – 1600 тис. грн; сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у 1 кварталі 200_ р. – 3000 тис. грн.

Знайти планову суму амортизаційних відрахувань на 2 квартал 200_ р.

Задача 3

За даними, наведеними в табл. 7, скласти прогноз вартісних показників на плановий рік.

Таблиця 7  

Прогнозний розрахунок вартісних показників операційної діяльності підприємства на плановий рік

Статті витрат

Вартісні показники

звітний рік

на початок планового року

індекс відхилення

величина відхилення (+,-), тис. грн

плано-
вий рік

Сировина і матеріали

8099,45

8135,1

0,98

Покупні напівфабрикати

3529,35

3105

-

Зарплата з нарахуваннями

20886,3

19665

0,95

Інші змінні витрати

12673

11198,7

0,94

Всього змінних витрат

45188,1

42103,8

-

Доход (виручка) від реалізації

65008,35

65867,4

-

Маржинальний прибуток

19820,25

23763,6

-

Постійні витрати

14748,75

13330,8

0,95

Собівартість

59936,85

55434,6

-

Прибуток

5071,5

10432,8

-

Задача 4.

На основі вихідних даних, наведених в табл. 8, розрахуйте ефект фінансового важеля для підприємств А і Б. Розвязок задачі оформити в аналітичній таблиці. Зробити відповідні висновки.

Таблиця 8

Вихідні дані

Показник

Підприємство А

Підприємство Б

Вартість активів підприємства, тис. грн

3500

5500

Власний оборотний капітал, тис. грн

1500

3000

Позиковий капітал, тис. грн

2500

3000

Валовий прибуток, тис. грн

5500

1200

Ставка податку на прибуток, %

25

25

Середня ставка відсотку по кредитах, %

15

16

Чистий прибуток, тис. грн

350

490

Рентабельність активів, %

17,7

15,0

Задача 5.

Сукупний капітал підприємства становить 300 000 тис. грн Розрахуйте прогнозну вартість фірми за умов альтернативної структури капіталу (співвідношення позикового та власного капіталу): 30 %; 50 %; 67 %, якщо відсотки за борги становлять 10 %, дисконтна ставка – 12 %. Рішення представити в аналітичній таблиці запропонованої форми (табл. 9).

Таблиця 9

Зміна вартості фірми за різних співвідношень
боргу та власного капіталу

(тис. грн)

Показник

Співвідношення боргу та власного капіталу

30 %

50 %

67 %

Власний капітал

Заборгованість

Всього капіталізації

Доходи до вирахування відсотків за борги

Відсотки за борги (10 %)

Доходи після сплати відсотків

Капіталізовані доходи під дисконтну ставку r = 12 %

Вартість фірми

Задача 6

Два проекти мають однакову середню прибутковість Е. Проект Б може забезпечити більші доходи, ніж проект А, хоча ризикованість проекту А нижча, ніж ризикованість проекту Б. Який проект кращий?

Вихідні дані:

за  проектом А прибуток в 100 тис. грн очікується з ймовірністю 0,3; прибуток в 150 тис. грн очікується з ймовірністю 0,4; прибуток в 200 тис. грн очікується з ймовірністю 0,3;

за  проектом Б прибуток в 50 тис. грн очікується з ймовірністю 0,3; прибуток в 150 тис. грн очікується з ймовірністю 0,4; прибуток у 250 тис. грн очікується з ймовірністю 0,3.

Задача 7

Керівництво підприємства повинно прийняти рішення з затвердження одного з двох варіантів реальних інвестицій з однаковим сумарним результатом майбутніх грошових потоків (дані наведені в табл. 10). Очікувана ставка доходності від інвестування становить 18 % річних. Необхідно порівняти сучасне значення грошових потоків і обрати один з альтернативних варіантів.

Таблиця 10  

Вихідні дані

Роки

Варіант А

Варіант Б

1-й

2500

6250

2-й

6250

7500

3-й

7500

5000

4-й

8750

6250

Разом

25000

25000

Задача 8

За інвестиційним проектом витрати першого року становитимуть 3 500 тис. грн, другого – 5 000 тис. грн Очікується, що можливі чисті грошові потоки розподіляться у часі таким чином: кінець другого року – 750 тис. грн, кінець третього – 1 500 тис. грн, кінець кожного наступного року (з четвертого по десятий включно ) – 400 тис. грн

Обґрунтувати доцільність реалізації проекту за критерієм NPV (чиста теперішня вартість) при ставці дисконту 15 %. Розрахувати IRR (внутрішня ставка доходності), РВР (строк окупності).  

Задача 9 

На основі фінансової звітності підприємства необхідно діагностувати фінансові перспективи розвитку з використанням матриці фінансової рівноваги Фаншона і Романе.

Тематика індивідуальних навчально-дослідних завдань
(рефератів) за темою 4

Прогнозоване моделювання фінансових показників відповідно до стратегії розвитку підприємства.

Прогнозування показників фінансової звітності на основі методу відсоткового відношення до продажів.

Побудова моделі прогнозованої фінансової звітності.

Прогнозування за допомогою регресійного методу.

Прогнозування на основі методу нормативних коефіцієнтів.

Прогноз операцій з оновлення основних засобів і оренди майна.

Методи прогнозування прибутку підприємства.

Грошовий потік підприємства, його прогноз.

Термінологічний словник

Амортизація – 1) списання згідно з вимогами оподаткування та бухгалтерського обліку протягом кількох років первісної вартості активів; 2) поступове планове зменшення вартості капітальних витрат.

Аналіз сценарний – метод індивідуальних експертних оцінок, який дозволяє розробляти (прогнозувати) альтернативні сценарії розвитку майбутніх подій і становищ системи.

Аналіз часових рядів – аналіз, який базується на припущенні, що тенденція, яка мала місце у минулому, може бути екстрапольована (продовжена) у майбутнє.

Аналіз чутливості реагування – прийом, що показує, як змінюється один фактор залежно від іншого.

Вартість майбутня – вартість інвестиції через визначений період з урахуванням певної відсоткової ставки.

Ливеридж фінансовий – використання підприємством залучених коштів, що впливає на зміну дохідності власного капіталу і дає можливість одержати додатковий прибуток на власний капітал.

Метод аналізу чутливості реагування – визначення змін чистої теперішньої вартості проекту залежно від зміни факторів обсягу продажів товарів, матеріальних витрат, витрат на оплату праці, ставки дисконту та інших.

Метод відсотку від продажу – метод прогнозування, що ґрунтується на припущенні про стійке співвідношення різних статей звіту про фінансові результати та балансу до обсягу реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Метод групувань науково обґрунтована обробка зібраних у процесі спостереження матеріалів, спрямована на узагальнення індивідуальних даних з метою виявлення характерних рис і закономірностей, властивих досліджуваному явищу (процесу).

Метод Дельфі – метод прогнозування, що базується на досягненні згоди групою експертів.

Метод економічного експерименту – науково поставлений дослід, активне втручання в економічний процес і спостереження за результатами.

Метод експертних оцінок – врахування суб’єктивних думок експертів про майбутній стан підприємства.

Метод екстраполяції трендів – статистичні спостереження за динамікою певного показника, визначення тенденції його розвитку й продовження його в майбутньому, тобто виявлення закономірності минулого розвитку в майбутньому.

Метод комісії організація «круглого столу» чи інших подібних заходів для узгодження думок експертів.

Метод «мозкових атак» колективна генерація ідей та творче вирішення поставлених проблем.

Прогнозування (грец. – «знання наперед») – 1) це процес формування прогнозів на основі аналізу тенденції і закономірностей розвитку об’єкта (процесу); 2) напрацювання передбачень, що ґрунтуються на наявній інформації щодо напрямів, характеру й особливостей явищ і процесів у майбутньому.

Прогнозування фінансове – метод планування, в якому передбачення фінансових показників спирається на нагромаджену у минулому інформацію та поточні гіпотези щодо майбутнього.

Диференціал фінансового лівериджу – різниця між рівнем дохідності активів і рівнем відсотків за залучений капітал.

Інформаційні джерела

Басовский Л. Е. Прогнозирование и планирование в условиях рынка : учеб. пособие / Басовский Л. Е. – М. : ИНФРА-М, 1999. – 183 с.

Василенко В. О. Антикризове управління підприємством /  Василенко В. О. – К. :  ЦНЛ – 2003. – 504 с.

Грабовецький Б. Є. Економічне прогнозування та планування : навч. посіб. / Грабовецький Б. Є. – К. : Центр навчальної літератури, 2003. – 188 с.

Калинина А. В. и др. Современный экономический анализ и прогнозирование (микро и макроуровень) : учеб.-метод. пособие / Калинина А. В., Конева М. И., Ященко В. А. – К. : МАЦП, 1997. – 272 с.

Костіна Н. І., Алексєєв А. А., Василик О. Д. Фінансове прогнозування: методи та моделі : навч. посіб. / Костіна Н. І., Алексєєв А. А., Василик О. Д. – К. : Тов-во «Знання», КОО, 1997. – 183 с.

Костіна Н. І., Алексєєв А. А.. Василик О. Д. Фінанси: система моделей і прогнозів : навч. посіб. Костіна Н. І., Алексєєв А. А.. Василик О. Д. – К. : Четверта хвиля, 1998. – 303 с.

Мазаракі А. А та ін. Економіка торговельного підприємства : підручник для вузів. / під ред. проф. Н. М. Ушакової. – К. : «Хрещатик», 1999. – 800 с.

Савчук В. П. Финансовый менеджмент предприятий: прикладные вопросы с анализом деловых ситуацій /  Савчук В. П. – К. : Максимум, 2001 – 301 с.

Семенов Г. А. Техніко-економічні розрахунки на підприємстві : навч. посіб. /  Семенов Г. А., Семенов А. Г., Станчевський В. К. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 184 с.

Стоянова Е. С. Финансовый менеджмент /  Стоянова Е. С. – М. : Перспектива, 1998. – 656 с.

[Вгору] [Вниз]

МОДУЛЬ 2.
Система планових та прогнозних балансів
у складі фінансового плану

ТЕМА 5. Планування доходів, витрат та прибутку

Методичні рекомендації до вивчення теми

Вивчення цієї теми слід розпочинати зі з’ясування необхідності, мети та інформаційного забезпечення планування прибутку.

Прибуток характеризує кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства, а за вирахуванням податку на прибуток – чистий дохід (прибуток) на вкладений капітал.

Необхідність планування прибутку зумовлена потребою збереження і примноження власного капіталу з метою економічного і соціального розвитку підприємства та забезпечення прогнозованих дивідендів на вкладений капітал.

Мета складання плану прибутку полягає у визначенні величини очікуваних доходів і витрат від операційної діяльності, інвестиційної та фінансової діяльності, інших доходів і витрат, їх збалансування з таким розрахунком, щоб підприємство отримало валовийі чистий прибуток у розмірі, необхідному для виплати дивідендів і самоокупності та самофінансування господарської діяльності.

Об’єктами планування є дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), чистий дохід, валовий прибуток, операційні витрати, прибуток від операційної діяльності, доходи і витрати від інвестиційної та фінансової діяльності, інші доходи і витрати, прибуток від звичайної діяльності та чистий прибуток підприємства. Іншими словами, об’єктами планування є грошові доходи і витрати та кінцевий результат від господарської діяльності підприємства.

При вивченні даної теми слід звернути увагу на інформаційне забезпечення планування прибутку.

У процесі планування прибутку найчастіше використовуються методи:

нормативний метод;

метод оптимізації;

метод експертних оцінок;

балансовий метод;

метод прямого рахунку.

При вивченні питань щодо використання зазначених методів, слід звернути увагу на сферу застосування та розрахункові формули.

План доходів, витрат і прибутку доцільно складати за формулою, наближеною до звіту про фінансові результати (додаток до П(С)БО 3). На підприємствах з багатогалузевою діяльністю, наявністю відособлених госпрозрахункових структурних підрозділів, план доцільно складати у формі накопичувальної таблиці (табл. 11).

Таблиця 11

Баланс доходів і витрат... на... рік

(тис. грн)

з/п

Статті балансу

План на рік

У т.ч. за
кварталами

І

II

III

IV

1

2

3

4

5

6

7

Доходи і надходження коштів

1

Прибуток від реалізації продукції 

 

 

 

 

 

2

Прибуток від іншої реалізації 

 

 

 

 

 

3

Прибуток від позареалізаційних операцій 

 

 

 

 

 

4

Амортизаційні відрахування 

 

 

 

 

 

5

Цільове фінансування та надходження з бюджету 

 

 

 

 

 

6

Цільове фінансування і надходження з позабюджетних фондів 

 

 

 

 

 

7

Довгострокові кредити 

 

 

 

 

 

8

Довгострокові фінансові позики 

 

 

 

 

 

9

Доходи від емісії акцій 

 

 

 

 

 

10

Короткострокові кредити банків 

 

 

 

 

 

11

Спонсорська допомога 

 

 

 

 

 

12

Інші надходження 

 

 

 

 

 

Усього доходів і надходжень 

 

 

 

 

 

Витрати і відрахування

1

Податок на прибуток 

 

 

 

 

 

2

Податок на землю 

 

 

 

 

 

3

Податок на транспортні засоби 

 

 

 

 

 

4

Капітальні вкладення 

 

 

 

 

 

5

Довгострокові фінансові інвестиції 

 

 

 

 

 

6

Поповнення обігових коштів 

 

 

 

 

 

7

Погашення довгострокових позик 

 

 

 

 

 

8

Погашення довгострокових кредитів 

 

 

 

 

 

9

Виплата дивідендів 

 

 

 

 

 

10

Відрахування в резервний фонд 

 

 

 

 

 

11

Відрахування у фонди стимулювання і розвитку 

 

 

 

 

 

12

Інші витрати 

 

 

 

 

 

Усього витрат і відрахувань 

 

 

 

 

 

Загальний об’єм фінансових ресурсів 

 

 

 

 

 

Усього доходів, надходження коштів, кредитів банку, асигнувань з бюджету 

 

 

 

 

 

Усього витрат, відрахованих коштів, погашення кредитів, платежі в бюджет 

 

 

 

 

 

Слід звернути увагу на те, що прибуток – це кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства.

Виходячи з балансового ув’язування доходів, витрат і прибутку, можна виділити такі етапи планування прибутку:

визначення величини чистого доходу (ЧД) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

визначення величини валового прибутку (ВП);

визначення величини операційних витрат (ОВ);

визначення фінансових результатів від операційної діяльності (± ОП);

визначення фінансових результатів від звичайної діяльності (±ПЗД);

визначення величини чистого прибутку (ЧП) або збитку.

Планування доходів, витрат і прибутку доцільно розпочинати з планування операційних витрат, що буде характеризувати потребу у валовому прибутку для їх фінансування.

Планування операційних витрат проводиться методом техніко-економічних розрахунків за основними статтями і дослідно-статистичним методом за статтями, за якими неможливо визначити величину витрат методом конкретного підрахунку.

Витрати, пов’язані з операційною діяльністю підприємств, поділяються на:

адміністративні витрати;

витрати на збут;

інші операційні витрати.

Особливу увагу необхідно приділити сутнісному наповненню зазначених видів витрат і конкретним методам їх визначення.

Залежно від ступеня реагування на зміну величини обороту від реалізації продукції операційні витрати поділяються на:

змінні витрати, тобто витрати, які залежать від обсягу реалізації продукції;

умовно-постійні, тобто витрати, які мало залежать від обсягу реалізації продукції.

При цьому необхідно пам’ятати, що до змінних витрат відносяться витрати на збут, окрім витрат на утримання основних засобів та інших матеріальних необоротних активів (операційна оренда, амортизація, страхування, ремонт, опалення, охорона тощо) та умовно 50 % інших операційних витрат.

До умовно-постійних витрат відносяться адміністративні витрати, частина витрат на збут (витрати, пов’язані з утримання основних засобів та інших необоротних активів) та решта інших операційних витрат (50 %).

Наступним етапом самостійного опрацювання теми є опанування етапності процесу планування прибутку, який включає чотири етапи:

Розрахунок плану прибутку від операційної діяльності.

Визначення межі беззбитковості операційної діяльності.

Розрахунок плану прибутку від звичайної діяльності.

Розрахунок плану чистого прибутку.

Процес планування прибутку від операційної діяльності включає:

планування чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

планування валового прибутку та інших операційних доходів;

планування прибутку від операційної діяльності. Вихідними даними для складання плану є:

матеріали аналізу доходів, витрат і прибутку за останні 3–5 років;

прогнозований обсяг реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

чинні нормативні акти з питань ціноутворення, податкових і неподаткових платежів до бюджету;

прогнозовані операційні витрати.

Особливу увагу необхідно приділити визначенню межі беззбитковості підприємства.

Його доцільно складати як при економічно обґрунтованому плані прибутку, так і у випадках, коли прогнозований валовий прибуток не покриває операційних витрат. У першому випадку можна визначити межу можливого ризику щодо зниження валового прибутку чи росту умовно-постійних витрат, а у другому – за яких умов підприємство зможе досягти беззбитковості. Іншими словами, розрахунок межі беззбитковості – це інструмент управління доходами і витратами підприємства.

З раніше вивчених курсів слід пригадати розрахункові формули визначення межі беззбитковості.

Наступним етапом планування є розрахунок плану прибутку від звичайної діяльності

При плануванні прибутку від звичайної діяльності необхідно скоригувати операційний прибуток на величину очікуваних доходів (втрат) від участі в капіталі, інших фінансових доходів і витрат та інших доходів і витрат.

У процесі планування чистого прибутку треба визначити мінімально необхідну його величину, але достатню для:

нарахування прогнозованих дивідендів власникам капіталу;

прогнозованих відрахувань на економічний розвиток підприємства (необхідних для забезпечення простого і розширеного відтворення);

фінансування прогнозованих заходів соціального спрямування;

створення (поповнення) резервного капіталу.

Завершується планування доходів, витрат і прибутку прогнозуванням використання чистого прибутку. Чистий прибуток за вирахуванням витрат за рахунок прибутку підлягає розподілу.

У процесі прогнозування напрямів використання прибутку необхідно виходити із:

дивідендної політики підприємства;

потреби в ресурсах для поповнення власних оборотних коштів;

потреби в капіталі для реальних інвестицій;

потреби в коштах для соціальних потреб (соціальний розвиток і матеріальне заохочення).

Прибуток, скерований на економічний і соціальний розвиток – це реінвестований прибуток, який до його використання є нерозподіленим.

Практичне заняття 6

Питання для обговорення

Методика та порядок розробки плану доходів і видатків підприємства.

Принципи та методи планування формування та планування розподілу прибутку.

Характеристика та методи планування операційних витрат.

Планування операційного прибутку.

Розрахунок межі беззбитковості.

Планування чистого прибутку підприємства та пропорцій його розподілу.

Питання для самопідготовки і самоконтролю
до теми 5

Чинники впливу на доходи, витрати та прибуток.

Умови забезпечення самоокупності та самофінансування, причини збиткової діяльності.

Прогнозування напрямів та обсягів використання прибутку на підприємстві.

Дивідендна політика підприємства та напрями її планування.

Особливості процесу прогнозування розподілу прибутку на підприємствах різних форм власності та організаційно-правового характеру діяльності.

Розрахункові завдання до теми 5

Задача 1

За даними, наведеними в табл. 12, розрахувати межу беззбитковості за критерієм основної умови її досягнення та резерв міцності.

Таблиця 12

Вихідні дані по промисловому підприємству

Показник

На плановий період

сума, тис. грн

рівень, % до обороту

Адміністративні витрати

3,87

Витрати на збут

11,08

Інші операційні витрати

1,00

Разом

606

З них: умовно-постійні

змінні

Оборот від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

3800

X

Прогнозований валовий прибуток

20,13

Задача 2

Підприємство умовно виробляє один вид продукції А, ціна реалізації якої становить 110 грн за одиницю. Витрати підприємства на виробництво продукції А становлять відповідно: змінні  на одиницю продукції – 77 грн, загальні постійні витрати – 26 400 грн Обсяг виробництва 7 700 шт.

Визначити:

а) точку беззбитковості у грошовому та натуральному показниках;

б) обсяг реалізації, необхідний для отримання прибутку в розмірі 6 600 грн;

в) можливий прибуток, отриманий у результаті забезпечення обсягу реалізації 143 000 грн

Побудувати графік беззбитковості.

Задача 3

Застосовуючи аналітичний метод, розрахуйте розміри прибутку від реалізації товарної продукції виробничого підприємства на плановий рік на основі використання таких даних:

Прогнозний обсяг виручки від реалізації товарної продукції (без ПДВ і акцизів) – 3 167 тис. грн..

Прогнозна собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) – 2 402 тис. грн..

У плановому році очікується збільшення цін на продукцію підприємства на 9 %

Фізичний обсяг реалізації продукції зросте на 24 %.

У зв’язку зі зміною цін на сировину й матеріали собівартість  продукції зросте на 7,5 %.

У плановому році виявлені такі резерви збільшення прибутку:

за рахунок ліквідації непродуктивних витрат – 100 тис. грн;

за рахунок структурних зрушень в асортименті продукції рентабельність випуску продукції зросте на 3,6 %.

Задача 4

Провести розрахунки планового рівня операційних витрат підприємства (табл. 13). Зробити аналітичні висновки.

Таблиця 13

Рівень операційних витрат підприємства

Групи операційних витрат

За минулий період

На плановий період

Відхилення рівня витрат, % до обороту

сума, тис. грн

рівень, % до обороту

сума, тис. грн

рівень, % до обороту

1. Адміністративні витрати

172,0

2. Витрати на збут, у т. ч.

405,0

амортизація основних засобів

49

48

витрати на оренду основних засобів

20

20

витрати на утримання основних засобів

11

13

3. Інші операційні витрати

47

4. Разом:

з них умовно-постійні витрати;

змінні витрати

5. Оборот від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

3650

На плановий період планується скорочення адміністративних витрат, а саме на 19 тис. грн буде здійснено скорочення витрат на оплату праці адміністративного персоналу, відповідно на 7 тис. грн зменшаться відрахування на соціальні заходи; пов’язане з вибуттям об’єкта основних засобів очікується скорочення амортизаційних відрахувань на 3 тис. грн.

Витрати на збут збільшаться на 3,8 %.

Інші операційні витрати в плановому році складатимуться на 10 тис. грн з резерву сумнівних боргів та 28 тис. грн – витрати на утримання об’єктів соціально-культурного призначення.

Темп прогнозного росту обороту від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – 104,1 %.

Задача 5

Скласти баланс доходів і видатків підприємства на плановий період за такими даними:

тис. грн

1. За бухгалтерським балансом на початок планового періоду:

а) власний капітал                                                                                                                                                                                                      991,12

 у т. ч. − прибуток                                                                                                                                                                                                      90,84

б) необоротні активи                                                                                                                                                                                                   923,55

в) довгострокові зобов’язання                                                                                                                                                                                    115,31

2. Показники на плановий період:

а) прибуток                                                                                                                                                                                                                    98,42

у т. ч. на IV квартал                                                                                                                                                                                                     33,25

б) норматив власних оборотних коштів                                                                                                                                                                     171,57

3. Відрахування до фонду фінансування будівництва і придбання основних засобів від прибутку, що підлягає розподілу                            23,41

4. Податок на прибуток                                                                                                                                                                                                 17,02

Тематика індивідуальних навчально-дослідних завдань
(рефератів) за темою 5

Дивідендна політика підприємства та її вплив на фінансовий стан підприємства.

Резерви збільшення та чинники впливу на прибуток підприємства.

Сучасний інструментарій прогнозування та планування фінансових результатів.

Економія витрат підприємства як шлях до сталого розвитку.

Класифікація та характеристика операційних витрат підприємства, шляхи та методи їх зменшення.

Механізм планування розподілу прибутку та важелі забезпечення його ефективності.

Фінансово-операційний аналіз та шляхи підвищення рентабельності підприємства.

Граничний аналіз та оптимізація прибутку, витрат і обсягів виробництва.

Термінологічний словник

Вигода економічна – потенційна можливість підприємства отримання грошового доходу у разі здійснення операцій, якщо розмір доходу можна обґрунтувати.

Витрати – зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Витрати капітальні – довгострокові витрати, які амортизуються за період часу, що визначається підприємством.

Витрати на збут продукції – 1) витрати на дослідження ринку, рекламу продукції (послуг) та її продаж; 2) витрати, пов’язані з реалізацією продукції (товарів): витрати на утримання підрозділів, що займаються збутом продукції (товарів), рекламу, доставку продукції споживачам тощо.

Витрати операційної діяльності витрати, пов’язані з операційною (основною) діяльністю підприємства, до яких відносяться: виробнича собівартість продукції, адміністративні витрати, витрати на збут продукції та інші операційні витрати.

Витрати виробництва – сукупність витрат живої праці та праці, уречевленої в засобах виробництва, на всіх стадіях створення продукції. Витрати виробництва є основною складовою ціни на продукцію підприємства, визначають її собівартість.

Витрати непродуктивні – витрати на невиробничу діяльність і непланові витрати, які виникають внаслідок поганої організації виробництва та праці. До них належать: оплата простоїв, доплати за понаднормову роботу, понаднормові витрати від браку та псування матеріалів, збитки від списання недоамортизованих основних фондів, від стихійних лих, штрафи та інші економічні санкції сплачені, втрати від списання безнадійних боргів тощо.

Витрати операційні – адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати.

Витрати адміністративні-загальногосподарські  витрати, пов’язані з управлінням та обслуговуванням підприємства.

Витрати інші операційні витрати, які включають сумнівні (безнадійні) борги та втрати від уцінки товарів; втрати від операційних курсових різниць; визнані економічні санкції; відрахування для забезпечення наступних операційних витрат, а також інші операційні витрати окрім тих, що включаються до собівартості продукції (товарів, робіт, послуг).

Витрати операційні змінні – витрати матеріальних і трудових ресурсів на виробництво і реалізацію продукції (товарів, робіт, послуг), що змінюються пропорційно обсягові виробництва і реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Витрати операційні умовно-постійнівитрати матеріальних і трудових ресурсів на виробництво і реалізацію продукції (товарів, робіт, послуг), що не залежать від обсягу виробництва, а зумовлені тільки структурою та організацією управління виробництвом. До них відносяться адміністративні витрати, витрати на утримання основних засобів та інших необоротних активів і умовно 50 % інших операційних витрат.

Доходи – збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Збиток – перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.

Норма фінансово-правова правило поведінки в галузі фінансів, зафіксоване у законодавчих і нормативних актах держави.

Персонал підприємства — це сукупність постійних працівників, які мають професійну підготовку, практичний досвід і навички роботи.

План доходів, витрат і прибутку – 1) складова фінансового плану (бізнес-плану); 2) система фінансових показників, що характеризує основні пропорції формування та використання фінансових ресурсів за певний період.

Прибуток перевищення сукупних доходів над витратами. Є основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності підприємства. Розрізняють прибуток валовий, від операційної діяльності, від звичайної діяльності, чистий і нерозподілений прибуток.

Прибуток валовий виторг від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за вирахуванням ПДВ, акцизного збору, інших вирахувань з доходу і собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

Прибуток від операційної діяльності  перевищення валового прибутку та іншого операційного доходу над операційними витратами (адміністративними витратами, витратами на збут, іншими операційними витратами).

Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування – визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, доходів (збитків) від участі в капіталі, фінансових та інших доходів (витрат). Після вирахування податку на прибуток він становить фінансовий результат (прибуток або збиток) від звичайної діяльності.

Прибуток чистий прибуток від звичайної діяльності (за вирахуванням податку на прибуток), збільшений (зменшений) на прибуток (збиток) від надзвичайних подій (за вирахуванням податку з надзвичайного прибутку). Це прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства.

Прибуток нерозподілений чистий прибуток підприємства, реінвестований (спрямований) на розширення виробництва.

Результат фінансовий різниця між доходами та витратами підприємства за певний час.

Точка беззбитковості  обсяг виробництва і продажу продукції, при якому валовий доход дорівнює валовим витратам.

Інформаційні джерела

Господарський кодекс України. – Харків : ТОВ «Одіссей», 2004.– 248 с.

Алексеева М. М. Планирование деятельности фирмы / Алексеева М. М. – М. : Финансы и статистика, 1997. – 248 с.

Барроу К., Барроу П., Браун Р. Бізнес-план : практ. посіб. / пер. з англ, К. : Т-во «Знання», КОС, 2001. – 233 с.

Басовский Л. Е. Прогнозирование и планирование в уловиях рынка : учеб. пособие. / Басовский Л. Е. – М. : ИНФРА-М, 1999. – 183 с.

Біла О. Г. Фінансове планування і прогнозування : навч. посіб. / Біла О. Г. – Львів : Компакт-ЛВ, 2005. – 312 с.

Гридчина М. В. Финансовый менеджмент : курс лекций. – 3-е изд., стереотип. – К. : МАУП, 2004. – 160 с.

Крамаренко Г. О. Фінансовий аналіз і планування / Крамаренко Г. О. – К. : Центр навчальної літератури, 2003. – 224 с.

Орлов О. О. Планування діяльності промислового підприємства : підручник / Орлов О. О. – К. : Скарби, 2002. – 336 с.

Стоянова Е. С. Финансовый менеджмент / Стоянова Е. С. – М. : Перспектива, 1998. – 656 с.

Швайка Л. А. Планування діяльності підприємства : навч. посіб. /  Швайка Л. А. – Львів : «Новий світ» – 2000, 2005. – 268 с.  

[Вгору] [Вниз]

ТЕМА 6. Система планових балансів підприємства

Методичні рекомендації до вивчення теми

Вивчення питань цієї теми необхідно розпочати зі з’ясування необхідності, сутності, призначення та мети складання планових поточних балансів підприємства.

Нагадаємо, фінансовий план є завершальним розділом бізнес-плану, його найважливішим елементом, в якому узагальнюється економічно обґрунтовані видатки, джерела їх покриття і кінцеві фінансові результати, очікувані внаслідок виконання прогнозованих завдань.

Основні розділи фінансового плану:

план доходів, витрат і прибутків;

баланс грошових ресурсів (оборотних активів підприємства);

баланс реальних інвестицій;

кошторис використання коштів соціального спрямування;

прогнозний баланс активів і пасивів підприємства на кінець планового періоду.

Відповідно до розробленої фінансової стратегієї в межах періоду, що не перевищує 1 рік, розробляються зазначені поточні фінансові плани, які, як правило, мають поквартальну деталізацію.

В попередній темі ми розглядали теоретико-методичні засади складання плану доходів, витрат і прибутків.

Наступним плановим балансом є баланс грошових коштів. У літературі можна зустріти іншу його назву – баланс оборотних активів та джерел їх формування (табл. 14).

Таблиця 14

Баланс грошових ресурсів підприємства на плановий рік

Напрями
вкладання
грошових
ресурсів

Сума, тис. грн

Питома вага, %

Джерела грошових ресурсів

Сума, тис. грн

Питома вага, %

1

2

3

4

5

6

Операційні обороти

Джерела формування операційних оборотних активів

Готова продукція, запаси, товари

Власні оборотні кошти (капітал) на початок планового періоду

Дебіторська заборгованість за товари, роботи і послуги

Планове поповнення власних оборотних коштів (капіталу) 

Грошові кошти

Разом

Разом

Норматив власних оборотних коштів 

Власні оборотні кошти (капітал) понад норматив

Стійка кредиторська заборгованість

Короткострокові кредити банку 

Всього

Всього

Мета складання балансу грошових ресурсів − визначити потребу в оборотних коштах для формування планових оборотних засобів, ув’язати її з наявними і реально можливими до залучення джерелами їх покриття, забезпечити передумови фінансової стійкості, платоспроможності й ліквідності.

Слід звернути увагу на те, що саме шлях економічно обґрунтованого планування дозволяє зробити процес кругообороту оборотних засобів регульованим, а тривалість виробничого циклу контрольованою, з одного боку, й оптимізувати потребу в оборотних коштах для формування оборотних активів, з іншого. Зазначеним і пояснюється необхідність складання цього фінансового плану.

Вивчаючи дану тему необхідно опрацювати інформаційні джерела складання балансу грошових ресурсів.

Основні етапи складання балансу грошових ресурсів:

1-й − визначення планової потреби в оборотних коштах;

2-й − розрахунок нормативу власних оборотних коштів;

3-й − ув’язування планової потреби в оборотних коштах з наявними і реальними до залучення в оборот коштами.

Баланс грошових ресурсів доцільно складати на рік за кварталами з урахуванням прогнозованих обсягів діяльності. В ньому слід передбачати оборотні кошти за джерелами їх формування та напрями використання на весь плановий період (за кварталами) як програмне завдання щодо оптимізації їх структури і забезпечення фінансової стабільності. Величину необхідних оборотних коштів слід визначати кожного кварталу з урахуванням прогнозованих обсягів діяльності на квартал і фактичного складу та структури грошових ресурсів на початок кварталу.


Особливу увагу необхідно приділити питанню методичного забезпечення п
ланування оборотних коштів.

Розрізняють такі методи розрахунку потреби в оборотних коштах:

метод прямого рахунку;

метод коефіцієнтів;

дослідно-статистичний.

Необхідно чітко засвоїти питання сфери застосування та інструментарію (особливу увагу слід приділити розрахунковим формулам) зазначених методів.

Наступним питанням даної теми є визначення джерел формування оборотних коштів. Джерелами формування оборотних коштів є:

власні кошти (фінансові ресурси підприємства);

залучені кошти (кошти кредиторів з товарних і нетоварних операцій);

позичені кошти (короткострокові кредити банків та інших кредитних установ).

Особливу увагу необхідно приділити механізму встановлення нормативу власних оборотних коштів. Норматив власних оборотних коштів в обороті доцільно встановлювати у розмірі фактичної їх наявності за даними балансу на початок планового періоду, але не менше мінімальної потреби в них.

Мінімальну потребу у власних оборотних коштах доцільно встановлювати у розмірі, достатньому для забезпечення підприємству фінансової стійкості, платоспроможності та кредитоспроможності. Для цього необхідно не менше 50 % планової потреби в оборотних засобах формувати за рахунок власного капіталу.

У випадках, коли на початок планового періоду власні оборотні кошти становлять менше мінімальної потреби або відсутні, то норматив власних оборотних коштів доцільно встановлювати в розмірі реально можливого поповнення власного капіталу, але не менше 10 відсотків прогнозованої потреби в оборотних коштах.

Якщо підприємство не може забезпечити участі власного капіталу у формуванні планових оборотних засобів на рівні 10 відсотків, то треба вирішувати питання про зменшення обсягів діяльності, реалізацію незадіяного у виробництві майна або реорганізацію підприємства.

Різницю між плановою потребою в оборотних коштах і нормативом власних оборотних коштів необхідно покрити за рахунок залучення коштів кредиторів, банків та інших кредитних установ.

Слід звернути увагу, що одним із відносно сталих джерел формування планових оборотних засобів є кредиторська заборгованість за товари, роботи і послуги, яка традиційно визначається за даними балансу на початок планового періоду в розмірі 50 відсотків її величини. Також 50 відсотків заборгованості з оплати праці за даними балансу слід вважати стійким джерелом формування планових оборотних засобів.

Наступним джерелом залучення в оборот коштів є короткострокові кредити банку. Необхідно опрацювати механізм визначення загальної потреби в кредиті та умов, за яких він буде вигідний.

Наступним напрямом самостійного опрацювання теми є з’ясування методики складання кошторисів (балансів) використання коштів соціального спрямування.

Кошторис використання коштів соціального спрямування це плановий документ обчислення витрат соціального спрямування за передбачуваними положеннями (напрямами) в межах планових асигнувань (табл. 15).

Таблиця 15

Примірна форма кошторису використання коштів
соціального спрямування на рік


з\п

Показники

Всього

У т.ч.

сума, тис. грн

питома вага, % до підсумку

І кв.

II кв.

III кв.

1

2

3

4

5

6

7

1. 

Залишок коштів на початок року 

X

2. 

Джерела надходження коштів 

X

2.1 

 

X

2.2 

 

X

Разом (р. 1+2) 

X

3. 

Напрями використання 

3.1 

 

3.2 

 

Усього (р. З) 

100,0

4 

Залишок коштів на кінець року 

Мета складання кошторисів забезпечити цільове, прозоре використання коштів соціального спрямування, формування яких передбачене статутом і відповідними положеннями підприємства.

Основними напрямами використання коштів соціального спрямування є:

розвиток власної соціальної інфраструктури;

підготовка і перепідготовка кадрів;

матеріальне заохочення.

За кожним із напрямів доцільно складати кошторис (а на великих підприємствах баланс) використання коштів соціального спрямування. Слід звернути увагу на вихідні дані та джерела, що їх містять, для складання кошторисів використання коштів соціального спрямування.

При складанні кошторису використовуються методи:

нормативний;

дослідно-статистичний;

балансовий методи.

Необхідно засвоїти питання сфери застосування та інструментарію (особливу увагу необхідно приділити розрахунковим формулам) зазначених методів. Квартальні показники використання коштів визначаються з урахуванням планових надходжень і передбаченої структури за напрямами їх використання.

Вивчення теми зумовлює розгляд наступного питання, а саме дослідження  форми, змісту та методики складання балансу реальних інвестицій (капітальних вкладень) (табл. 16).

Таблиця 16

Баланс капітальних вкладень на плановий
період (рік)

№ з/п

Напрями використання коштів

Сума, тис. грн

№ з/п

Джерела інвестиційних ресурсів

Сума, тис. грн

1

2

3

4

5

6

1

Капітальні вкладення за планом 

 

1

Залишок коштів на початок року 

 

1.1

на нове будівництво об’єктів 

 

2

Амортизаційні відрахування 

 

1.2

на розширення, реконструкцію і технічне переоснащення діючих основних фондів 

 

3

Відрахування від роз поділюваного прибутку 

 

1.3

на придбання основних фондів 

 

4

Кошти від реалізації основних фондів та іншого майна 

 

2

Сплата відсотків за кредитами банку 

 

5

Цільові інвестиції внутрішніх інвесторів 

 

3

Погашення довгострокових кредитів банку 

 

6

Безкоштовно надані кошти меценатами на цільове фінансування 

 

4

Погашення внутрісистемних позик 

 

7.

Емісія акцій 

 

5

Різниця в цінах на будівельні матеріали й обладнання 

 

8

Довгострокові кредити банку 

 

6

Інші витрати 

 

9

Внутрісистемні позики 

 

Разом 

 

Разом (ряд. 2-9) 

 

7

Залишок коштів на кінець року 

 

 

 

БАЛАНС 

 

БАЛАНС 

Таблиця 17

Баланс використання коштів соціального спрямування

Напрями використання коштів

Сума, тис. грн

Питома вага, %

Джерела формування коштів

Сума, тис. грн

Питома вага, %

1

2

3

4

5

6

1. Соціально-культурні заходи 

 

 

Залишок коштів соціального спрямування на початок планового періоду 

 

 

1.1 

 

 

1.1. на соціально-культурні заходи 

 

 

1.2 

 

 

1.2 .на підготовку і перепідготовку кадрів 

 

 

Разом :

 

 

1.3. на матеріальне стимулювання 

 

 

2. Підготовка і перепідготовка кадрів 

 

 

Разом 

 

 

2.1. Масових професій 

 

 

2. Планові надходження коштів 

 

 

2.2. Молодших спеціалістів 

 

 

2.1. на соціально-культурні заходи 

 

 

2.3. Спеціалістів 

 

 

2.2. на підготовку і перепідготовку кадрів 

 

 

2.4. магістрів 

 

 

2.3. на матеріальне стимулювання 

 

 

Разом 

 

 

Разом 

 

 

3. Матеріальне стимулювання 

 

 

3. Разом коштів соціального спрямування 

 

 

3.1. Преміювання за підсумками роботи за квартал 

 

 

3.1. на соціально-культурні заходи (р. 1.1 + 2.1) 

 

 

3.2. Одноразові премії за виконання особливо важливих завдань 

 

 

3.2 на підготовку і перепідготовку кадрів (р. 1.2 + + 2.2) 

- 

 

3.3 

 

 

3.3 на матеріальне стимулювання  (р. 1.3 + 2.3) 

 

 

3.4 

 

 

Разом 

 

 

Разом 

 

 

 

 

 

4. Залишок коштів на кінець року 

 

 

 

 

 

4.1. на соціально-культурні заходи 

 

 

 

 

 

4.2. на підготовку і перепідготовку кадрів 

 

 

 

 

 

4.3. на матеріальне стимулювання 

 

 

 

 

 

Баланс 

 

100,0 

Баланс 

 

100,0 

Вивчення зазначеного питання потребує з’ясування необхідності, мети та опрацювання інформаційної бази складання балансу капітальних вкладень.

Основними елементами прогнозованих капітальних вкладень на підприємствах переважно бувають:

витрати на нове будівництво будинків, споруд, майнових комплексів;

витрати на реконструкцію, розширення і технічне переобладнання діючих підприємств;

витрати на придбання різних видів технологічного обладнання, машин, механізмів, транспортних засобів, інструментів, інвентарю строком служби більше одного року.

Необхідність складання балансу реальних інвестицій зумовлена потребою ресурсного забезпечення прогнозованих капітальних вкладень з тим, щоб уникнути проблем недофінансування об’єктів та унеможливити іммобілізацію власних коштів з обороту на капітальні вкладення.

Мета складання балансу ув’язати прогнозовані обсяги капітальних вкладень з наявними і реальними до залучення джерелами інвестиційних ресурсів.

Баланс капітальних вкладень складається з двох частин:

напрямів використання коштів;

джерел формування інвестиційних ресурсів.

Форму балансу підприємство вибирає самостійно. Баланс може складатися за формою двосторонньої таблиці, в якій зліва відображаються напрями використання коштів, а справа джерела формування коштів, або в таблиці, де розділи балансу послідовно розміщаються один за одним.

Слід звернути увагу, що за напрямами використання коштів відображаються витрати на: завершення перехідного будівництва; нове будівництво, реконструкцію, розширення, технічне переобладнання діючих підприємств, передбачене перспективним планом економічного і соціального розвитку підприємства; інвестиції, викликані поточним моментом.

Загальна величина прогнозованих витрат складає потребу в інвестиційних ресурсах для забезпечення виконання плану капітальних вкладень у плановому періоді.

Для цього необхідно:

визначити величину наявних власних інвестиційних ресурсів;

з’ясувати можливість залучення цільових інвестицій від внутрішніх і зовнішніх інвесторів;

проаналізувати економічну ефективність і реальні строки окупності довгострокових кредитів під конкретні об’єкти інвестування за умов, що склалися.

Підсумок наявних і прогнозованих джерел власних коштів співставляється з прогнозованими витратами за напрямами використання коштів. Позитивна різниця –достатність власних коштів для фінансування прогнозованих капітальних вкладень, від’ємне значення – потреба в додаткових інвестиційних ресурсах.

На завершальному етапі поточного фінансового планування складається прогнозний баланс активів і пасивів підприємства на кінець планового періоду, що є предметом наступної теми.

Практичне заняття 7, 8

Питання для обговорення

Необхідність, сутність та мета складання планових поточних балансів підприємства.

Характеристика основних характерних рис системи поточних балансів.

Інформаційне та правове забезпечення процесу складання планових документів.

Баланс грошових ресурсів (оборотних активів та джерел їх формування): форма, зміст та методика складання.

Призначення балансу реальних інвестицій, процес його складання.

Методика складання кошторису використання коштів соціального спрямування.

Питання для самопідготовки і самоконтролю
до теми 6

Інформаційна база складання балансу грошових ресурсів, характеристика її складових.

Планування (нормування) оборотних коштів за їх видами.

Розрахунок нормативу власних оборотних коштів.

Ув’язування планової потреби в оборотних коштах з наявними і реальними до залучення в оборот коштами.

Внутрішня та зовнішня інформаційна база складання балансу капітальних вкладень.

Методика ув’язування джерел фінансування капітальних вкладень з напрямами використання коштів.

Джерела формування коштів соціального спрямування.

Розрахункові завдання до теми 6

Задача 1

На основі агрегованого балансу підприємства визначити власні оборотні кошти, поточні фінансові потреби і суму необхідного короткострокового кредиту (табл. 18).

Таблиця 18  

Агрегований баланс підприємства

(тис. грн)

АКТИВИ

ПАСИВИ

Необоротні активи

875

Власний капітал

500

Виробничі запаси

100

Резерви

250

Незавершене виробництво

50

Довгострокові зобов’язання

500

Запаси готової продукції

150

Короткострокова заборгованість банку

250

Дебіторська заборгованість

450

Кредиторська заборгованість, у тому числі товарна

300

200

Грошові кошти

50

Поточні фінансові інвестиції

50

Інші поточні активи

75

Баланс

1800

Баланс

1800

За даними табл. 18 і скласти баланс грошових ресурсів на плановий рік.

Задача 2

Розрахуйте загальну потребу в оборотних коштах для виробничих запасів сировини та матеріалів. Заповніть аналітичну таблицю запропонованої форми (табл. 19).

Таблиця 19

Розрахунок загальної потреби в оборотних коштах
для виробничих запасів сировини та матеріалів

Види сировини і матеріалів

Норма оборотних коштів, дні

Одно-денні витрати, тис. грн

Потреба в оборотних коштах, тис. грн

на транспортування, приймання, складування

технологгічний запас

поточний (склад-ський) запас

гаран-тійний (страховий)
запас

Разом

А

0,6

0,2

8,8

4,4

1,5

Б

0,2

-

6,2

3,1

0,8

т. д.

Усього

16,0

11,0

Задача 3

Скласти баланс фінансування реальних інвестицій підприємства на плановий рік:

за балансом на початок року залишок коштів фонду фінансування будівництва і придбання основних засобів – 19,29 тис. грн;

план реальних інвестицій  – 128,48 тис. грн;

середньорічна вартість основних засобів – 1628,85 тис. грн;

середньорічна норма амортизаційних відрахувань на відтворення основних фондів – 26,87 тис. грн;

кошти фонду соціального розвитку, спрямовані на житлове будівництво – 24,07 тис. грн;

залишок коштів фонду фінансування будівництва і придбання основних засобів на кінець року – 21,15 тис. грн;

прибуток, зарахований до фонду фінансування будівництва і придбання основних засобів на власні потреби – 29,53 тис. грн;

довгострокові кредити банку, одержані на будівництво – 53,2 тис. грн;

кредиторська заборгованість по капітальному будівництву  – 36,97 тис. грн

Задача 4

Оберіть найсприятливіший варіант визначення мобілізації внутрішніх фінансових ресурсів у здійсненні реальних інвестицій (будівництві господарським способом) (табл. 20).

Таблиця 20

Вихідні дані

(тис. грн)

Показник

Варіанти

Очікувана наявність оборотних активів у капітальному будівництві на початок планового періоду

135

315

225

Очікувана кредиторська заборгованість на початок планового періоду

61,5

130,5

93

Планова потреба в оборотних коштах будови на кінець планового періоду

112,5

294

240

Перехідна кредиторська заборгованість на кінець планового періоду

84

114

81

Задача 5

За встановленими чинним законодавством нормами відрахувань у відсотках до фонду оплати праці виробничого підприємства (завод, галузь діяльності – промисловість) розрахуйте плановий обсяг відрахувань на соціальні заходи. Заповніть аналітичну таблицю запропонованої форми (табл. 21).

Таблиця 21

Розрахунок відрахувань на соціальні заходи

Види відрахувань

Норма відрахувань, % до фонду оплати праці

Плановий фонд оплати праці, тис. грн

Сума
відрахувань, тис. грн

У пенсійний фонд

25680,0

У фонд соціального страхування

У фонд соціального страхування на випадок безробіття

У фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання

Разом

Тематика індивідуальних навчально-дослідних завдань
(рефератів) за темою 6

Планування оборотних активів підприємства: методи та моделі.

Нормування оборотних активів: недоліки та переваги.

Пріоритетні напрями соціальної політики підприємства.

Матеріальне заохочення та соціальне стимулювання як засоби мотивації в результатах праці.

Основні напрями сучасної інвестиційної політики підприємства.

Види та характеристика інвестицій за сферами здійснення.

Реальні інвестиції як інструмент сталого розвитку підприємства.

Проблеми пошуку джерел формування фінансових ресурсів на ринку.

Термінологічний словник

Амортизація – 1) списання згідно з вимогами оподаткування та бухгалтерського обліку протягом кількох років первісної вартості активів; 2) поступове планове зменшення вартості капітальних витрат.

Баланс грошових ресурсів – поточний фінансовий план, в якому визначені оборотні кошти за джерелами їх формування та напрями використання на весь плановий період (за кварталами) як програмне завдання щодо оптимізації їх структури і забезпечення фінансової стабільності.

Баланс капітальних вкладень поточний фінансовий план, в якому в балансовій ув’язці представлені прогнозовані обсяги капітальних вкладень з наявними і реальними до залучення джерелами інвестиційних ресурсів

Вартість основних засобів залишкова – початкова або відновна вартість основних засобів після відрахування суми зносу.

Вкладення капітальні – витрати, спрямовані на відтворення зношених і створення нових основних засобів у виробничій та невиробничій сферах.

Знос основних фондів – часткова або повна втрата основними фондами споживчих властивостей і вартості в процесі експлуатації, а також внаслідок технічного прогресу чи впливу навколишнього середовища. Розрізняють фізичний і моральний знос основних фондів.

Інвестиції – грошові, майнові, інтелектуальні цінності, що вкладаються в об’єкт підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту; капітальні вкладення в розвиток виробництва чи у невиробничу сферу.

Інвестиція капітальна – господарська операція, яка передбачає придбання будинків, споруд інших об’єктів нерухомої власності, основних засобів та нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Кошти власні оборотні – частина власних фінансових ресурсів підприємства, яка призначена бути джерелом створення його оборотних активів.

Кошти грошові – готівка, кошти на рахунках у банку та депозити до запитання.

Кошти оборотні – фінансові ресурси, які вкладаються в оборотні виробничі фонди та фонди обігу.

Кошторис використання коштів соціального спрямування це плановий документ обчислення витрат соціального спрямування за передбачуваними положеннями (напрямами) в межах планових асигнувань.

Норматив власних обігових коштів – сума власних оборотних коштів, яка необхідна підприємству для створення мінімальних запасів сировини, матеріалів та інших оборотних активів.

Фонди основні виробничі засоби праці, які багаторазово беруть участь у виробничих процесах, зберігають при цьому натуральну форму, поступово в міру зносу переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції, служать більше одно-
го року. Основні виробничі фонди поділяються на активні і пасивні.

Цикл операційний – проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів, робіт і послуг.

Інформаційні джерела:

Алексеева М. М. Планирование деятельности фирмы /  Алексеева М. М. – М.: Финансы и статистика, 1997. – 248 с.

Балабанов И. Т. Финансовый анализ и планирование хозяйствующего субъекта / Балабанов И. Т. М. : Финансы и статистика, 2000. – 60 с.

Барроу К. Бізнес-план : практ. посіб. Барроу К., Барроу П., Браун Р.  К. : Т-во «Знання», КОС, 2001. – 233 с.

Біла О. Г. Фінансове планування і прогнозування : навч. посіб. / Біла О. Г. – Львів : Компакт-ЛВ, 2005. – 312 с.

Бухалков М. И. Внутрифирменное планирование : учебник /  – Бухалков М. И. − М. : Инфра-М, 1999. – 392 с.

Зінь Е. А. Планування діяльності підприємства : підручник. / Зінь Е. А., Турченюк М. О. – К. : ВД «Професіонал», 2004. – 320 с.

Орлов О. О. Планування діяльності промислового підприємства : підручник /  Орлов О. О. – К. : Скарби, 2002. – 336 с.

Свінцицька О. М. Планування діяльності підприємства : навч. посіб. / Свінцицька О. М. – К. : Вид-во Європ. Ун-ту, 2004. – 232 с.

Тарасюк Г. М., Шваб Л. І. Планування діяльності підприємства : навч. посіб. / Тарасюк Г. М., Шваб Л. І. – К. : «Каравела», 2003. – 253 с.

Швайка Л. А. Планування діяльності підприємства : навч. посіб. /  Швайка Л. А. – Львів: «Новий світ» – 2000, 2005. – 268 с.  

[Вгору] [Вниз]

ТЕМА 7. Прогнозування активів і пасивів
підприємства

Методичні рекомендації до вивчення теми

Завершальним етапом поточного фінансового планування є складання прогнозного балансу активів і пасивів підприємства на кінець планового періоду.

Вивчаючи дану тему, слід звернути увагу на необхідність складання прогнозного балансу, яка зумовлена потребою передбачити фінансовий стан підприємства на кінець планового періоду з урахуванням змін в активах і пасивах. Зміни відбуваються під впливом виконання показників попередніх розділів фінансового плану.

Мета складання прогнозного балансу – визначення необхідного приросту окремих видів активів із забезпеченням їхньої внутрішньої збалансованості, а також формування оптимальної структури капіталу, яка б гарантувала достатню фінансову стійкість підприємства у майбутньому.

Також необхідно визначити структурні зміни в активі і пасиві балансу на кінець планового періоду за умов виконання передбачуваних показників фінансового плану, оцінити їх вплив на фінансовий стан підприємства та запобігти його погіршенню.

Завдання складання прогнозного балансу:

узагальнити очікувані зміни в активі та пасиві балансу внаслідок виконання бізнес-плану;

оцінити ймовірний фінансовий стан підприємства на кінець планового періоду;

вжити заходів щодо забезпечення підприємству передумов фінансової стабільності (фінансової стійкості, платоспроможності, кредитоспроможності та ліквідності боргових зобов’язань).

Прогнозний баланс активів і пасивів підприємства складається в розрізі укрупнених статей балансу. В ньому повинні проглядатися склад, величина і структура активів і пасивів на початок і кінець планового періоду.

Таким чином, на основі прогнозного балансу активів і пасивів підприємство зможе оцінити:

ймовірний фінансовий стан на кінець планового періоду;

раціональність розміщення власного капіталу;

ефективність використання власного і сукупного капіталу.

Слід ретельно опрацювати інформаційну базу складання прогнозного балансу та вміти охарактеризувати призначення основних джерел.

Вивчаючи дану тему,слід звернути увагу на етапність процесу складання прогнозного балансу.

Основними етапами складання прогнозного балансу є:

визначення форми і змісту прогнозного балансу;

розрахунок очікуваної величини статей активу і пасиву балансу;

ув’язування статей активу і пасиву балансу;

критична оцінка прогнозних даних балансу;

розробка заходів щодо забезпечення підприємству фінансової стабільності.

Зміст кожного етапу складання прогнозного балансу визначається самим підприємством. Він залежить від ступеня передбачуваної деталізації статей активу і пасиву балансу, методів їх ув’язування, переліку застосовуваних показників та критеріїв оцінки фінансового стану підприємства (табл. 22).

Таблиця 22

Примірна форма прогнозною балансу
активів і пасивів підприємства на кінець
планового періоду

№ з/п

Групові
статті балансу (розділи)

На початок
планового
періоду

На кінець
планового
періоду

сума, тис. грн

% підсумку

сума, тис. грн

%

І Актив балансу

1

Необоротні активи 

1.1

1.2

2

Оборотні активи 

2.1

2.2

3

Витрати майбутніх періодів 

Баланс 

100,0 

100,0 

II Пасив балансу

4

Власний капітал 

4.1

4.2

5 

Забезпечення наступних витрат і платежів 

6 

Довгострокові зобов’язання 

7 

Поточні зобов’язання 

7.1 

7.2 

8 

Доходи майбутніх періодів 

Баланс 

100,0 

100,0 

Передбачені в прогнозному балансі вільні рядки можуть бути використані при потребі більшої деталізації розділів балансу.

Слід звернути увагу на процес ув’язування статей активу і пасиву прогнозного балансу, який включає такі етапи:

ресурсне забезпечення формування прогнозних активів;

критична оцінка прогнозних даних балансу;

коригування показників фінансового плану з метою забезпечення підприємству фінансової стійкості та платоспроможності.

Після формального ув’язування статей активу і пасиву балансу приступають до критичної оцінки прогнозних даних. З цією метою прогнозний баланс піддається вертикальному і горизонтальному аналізу.

Закінчити вивчення цієї теми необхідно опрацюванням системи абсолютних та відносних показників оцінки фінансового стану підприємства.

Методичні підходи до визначення очікуваної величини
основних статей активу і пасиву балансу

Групові статті балансу

Методичні підходи

Основні засоби та нематеріальні активи

Прогнозуються з урахуванням передбачуваного нарахування зносу та руху основних фондів і нематеріальних активів

Незавершене виробництво

Прогнозується за даними балансу капітальних вкладень 

Довгострокові фінансові інвестиції

Прогнозуються за їх наявності, з урахуванням передбачуваної зміни їх величини та відповідно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 12 «Фінансові інвестиції»

Інші необоротні активи

Комплексна стаття, величина якої визначається методом прямого рахунку за прогнозованими складовими

Виробничі запаси, готова продукція, товари

Прогнозуються за даними балансу грошових ресурсів

Векселі одержані та дебіторська заборгованість за товари, роботи і послуги

Прогнозуються за даними балансу грошових ресурсів

Інша дебіторська заборгованість

Виділяється в окрему статтю за умов її сталої наявності і прогнозується за питомою вагою та може використовуватися як стаття збалансування активів і пасивів

Грошові кошти та їх еквіваленти         

Доцільно виділити в окрему статтю за умови, якщо їх питома вага у валюті балансу становить > 0,5 %. Прогнозуються, виходячи з ліміту каси та балансу грошових ресурсів

Групові статті балансу

Методичні підходи

Інші оборотні активи та витрати майбутніх періодів

Прогнозуються дослідно-статистичним методом

Статутний капітал

Прогнозується з урахуванням передбачуваного збільшення (зменшення) статутного капіталу

Інші джерела власного капіталу

Прогнозуються з врахуванням передбачуваного додаткового залучення (вилучення) власного капіталу

Нерозподілений прибуток

Прогнозується, виходячи із запланованого чистого прибутку за вирахуванням передбачуваного використання прибутку

Забезпечення наступних витрат і платежів     

Доцільно виділяти в окрему статтю за умови сталої їх питомої ваги у валюті балансу в розмірі > 0,5 %. Прогнозується методом прямого рахунку

Довгострокові зобов’язання

Прогнозуються при їх наявності чи передбаченні — методом прямого рахунку

Поточні зобов’язання

Короткострокові кредити і кредиторська заборгованість за товари, роботи і послуги, поточні зобов’язання за розрахунками з оплати праці прогнозуються за даними балансу грошових ресурсів

Інші поточні зобов’язання та доходи майбутніх періодів

Прогнозуються дослідно-статистичним методом. Ця стаття може також використовуватись для збалансування активів і пасивів

Практичне заняття 9, 10

Питання для обговорення

Місце та роль прогнозного балансу в системі фінансових планів підприємства.

Етапи складання прогнозного балансу активів і пасивів.

Форма, зміст і розрахунок прогнозного розміру статей активу балансу.

Форма, зміст і розрахунок прогнозного розміру статей пасиву балансу

Ув’язування статей активу і пасиву прогнозного балансу.

Питання для самопідготовки і самоконтролю
до теми 7

Прогнозна оцінка фінансового стану підприємства на наступний рік.

Критерії оцінки прогнозних даних балансу.

Використання нормативних і предикативних моделей фінансового аналізу.

Сценарний метод прогнозування.

Розробка заходів щодо забезпечення підприємству фінансової рівноваги.

Розрахункові завдання до теми

Задача 1.

Використовуючи вихідні дані, скласти прогнозний баланс активів і пасивів підприємства.

Вихідні дані для розрахунку балансу на кінець року (табл. 23).

Таблиця 23

Баланс підприємства станом на кінець року,
попереднього плановому

Актив

тис. грн

Пасив

тис. грн

Кошти

980

Короткострокові зобов’язання

Дебітори

300

Кредитори

250

Товарно-матеріальні запаси

400

Заборгованість по податках

500

Оборотний капітал

І 680

Разом

750

Приміщення

1 2 000

Довгостроковий кредит

650

Устаткування

6667

Разом зобов’язань

І 400

Основний капітал

1 8 667

Акціонерний (власний капітал)

1 8 947

Баланс

20347

Баланс

20347

Підприємство за рік виробляє продукції на суму 31 820 тис. грн, однак передбачається, що частина продукції в сумі 820 тис. грн до кінця року не буде оплачена споживачами (дебіторська заборгованість складе 820 тис. грн). Крім того, товарно-матеріальні запаси під кінець року складуть 580 тис. грн Підприємство на початку року інвестує 850 тис. грн на придбання устаткування. З урахуванням зносу придбаного устаткування амортизація по устаткуванню складе 1 100 тис. грн Амортизація приміщень – 5 % за рік.

Для розрахунку готівки рекомендовано використання наступної формули:

Г к.р. = Г п.р. + В - ( С – ВК – СК – ПП – ІП ),

де  Г к.р. – готівка станом на кінець року;

Г п.р.  – готівка станом на початок року;

В – виручка від реалізації продукції;

С – собівартість продукції без амортизації;

ВК – сума сплати відсотку за кредит;

СК – сума погашення кредиту;

ПП – податок на прибуток;

ІП – інвестиції з прибутку.

Додаткові відомості:

У звітному році підприємство взяло кредит на суму 780 тис. грн під 30 % річних на шість років.

Планова собівартість продукції дорівнює 25 070 тис. грн (без обліку амортизації 23 370 тис. грн), планова виручка – 31 000 тис. грн (за даними річного прогнозу виручки, собівартості, прибутку). Очікувана кредиторська заборгованість – 900 тис. грн, заборгованість по податках – 550 тис. грн

Задача 2 

На 31.12. 200_ р. підприємство мало на розрахунковому рахунку 57 тис. грн. Сума коштів у касі – 4,8 тис. грн. Початкова вартість основних фондів складала 387 тис. грн, у т. ч. сума зносу – 21,3 тис. грн. Нематеріальні активи оцінювалися в розмірі 15,5 тис. грн, вартість виробничих запасів – 10 тис. грн, а готової продукції – 7,5 тис. грн. Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги становила 1,5 тис.грн, а величина довгострокових зобов’язань – 16,6 тис. грн. Сума поточних зобов’язань по розрахунках із власниками – 0,8 тис. грн. Статутний капітал фірми – 351,77 тис. грн, сума нерозподіленого прибутку – 89,83 тис. грн.

Скласти прогнозний баланс фірми на 31.12.200_ року.

Тематика індивідуальних навчально-дослідних
завдань (рефератів) за темою 7

Завдання та напрями внутрішньофірмового фінансового планування.

Прогнозування фінансового стану підприємства: сучасний стан та перспективи розвитку.

Формування оптимальної структури капіталу як шлях до мінімізації вартості залучення капіталу та підвищення вартості фірми.

Фактори, що визначають фінансову сталість підприємства в умовах конкурентної економіки.

Порівняльні показники оцінки фінансового стану та методика їх обчислення.

Джерела поповнення власного капіталу підприємства.

Шляхи та причини зменшення потреби в грошових коштах у процесі ресурсного збалансування активів.

Використання фінансового аналізу в процесі оцінки якості прогнозного балансу активів та пасивів і відповідності його реальності.

Термінологічний словник

Активи – 1) частина бухгалтерського балансу, яка відображає на певну дату всі належні підприємству активи (матеріальні цінності, кошти, боргові вимоги та іншу власність); 2) економічні ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Активи нематеріальні – придбані підприємством за плату права користування землею та іншими природними ресурсами, авторські права, права на товарні знаки і торгові марки, інші майнові права, програмне забезпечення та інші активи, що не мають матеріально-речової основи.

Активи необоротні – всі активи, що не є оборотними. До них відносяться: основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи, довгострокові фінансові інвестиції, капітальні інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість.

Активи оборотні – грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, та матеріальні активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом строку до одного року.

Зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

Зобов’язання довгострокові – всі зобов’язання, які не є поточними зобов’язаннями.

Зобов’язання поточні — зобов’язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

Капітал  – сукупні грошові ресурси, що використовуються на підприємстві.

Капітал власний – 1) власні грошові ресурси, що використовуються на підприємстві. Капітал власний у балансі відображений у І розділі пасиву, і призначений для формування активів підприємства; 2) частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.

Капітал вилучений – собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників, та зміни неоплаченого капіталу в результаті збільшення або зменшення дебіторської заборгованості учасників за внесками до статутного капіталу підприємства. Вилучений капітал зменшує величину власного капіталу.

Капітал додатковий – капітал, отриманий внаслідок додаткової емісії акцій чи їх продажу за ціною, вищою від номінальної. Інший додатковий капітал - капітал, отриманий від дооцінки необоротних активів; вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих від інших юридичних або фізичних осіб, та інші види додаткових надходжень капіталу.

Капітал залучений кошти, залучені підприємством зі сторони. Довгостроковий капітал залучений – на строк понад один рік. Короткостроковий капітал залучений - на строк до одного року.

Капітал неоплачений заборгованість власників (учасників) за внесками до статутного капіталу.

Капітал оборотний частина продуктивного капіталу, яка переносить свою вартість на новостворену продукцію і повертається до виробника у грошовій формі в кінці кожного обороту капіталу.

Капітал пайовий сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарсько-фінансової діяльності.

Капітал позиковий грошовий капітал, що надається в позику на умовах повернення і плати у формі процента.

Капітал позичений грошовий капітал, наданий у позику на принципах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового спрямування.

Капітал резервний капітал підприємства, створений відповідно до чинного законодавства та установчих документів за рахунок чистого прибутку.

Капітал робочий оборотні активи, сформовані за рахунок власних оборотних коштів. Величина капіталу робочого визначається за даними балансу як різниця між оборотними активами (II р. активу) і поточними зобов’язаннями (IV р. пасиву).

Капітал статутний зафіксована в установчих документах загальна величина внесків засновників і учасників у майно суб’єкта господарювання (підприємства, організації, установи), необхідна для його заснування та забезпечення його функціонування. Статутний капітал є джерелом власних коштів підприємства, призначених для формування вагомої частки необоротних і оборотних активів.

Капітал сукупний авансований у господарську діяльність капітал власний, позичений і залучений у сукупності. Величина капіталу сукупного на дату складання балансу дорівнює валюті балансу (підсумку пасиву балансу).

Оборотні засоби сукупність оборотних виробничих фондів і фондів обігу у вартісному виразі.

Інформаційні джерела

Біла О. Г. Фінансове планування і прогнозування : навч. посіб. / Біла О. Г. – Львів : Компакт-ЛВ, 2005. – 312 с.

Бланк И. А. Управление активами / Бланк И. А. − К. : Ника-центр, 2000. – 720 с.

Бланк И. А. Управление использованием капитала / Бланк И. А. – К. : Ника-центр, 2000. – 656 с.

Ефимова О. В. Прогнозирование дебиторской и кредиторской задолжености // Бухгалтерский учет. / Ефимова О. В. − 1995. − № 10. − С. 43−51.

Ефимова О. В. Прогнозный баланс торгового предприятия // Бухгалтерский учет /  Ефимова О. В. − 1996. − № 8. − С. 34−39.

Зінь Е. А. Планування діяльності підприємства : підручник /  Зінь Е. А., Турченюк М. О. – К. : ВД «Професіонал», 2004. – 320 с.

Ковалев В. В. Модели анализа и прогнозирования источников финансирования // Бухгалтерский учет. − 1995. − № 7. − С. 26−30.

Орлов О. О. Планування діяльності промислового підприємства : підручник /  Орлов О. О. – К. : Скарби, 2002. – 336 с.

Тарасюк Г. М. Планування діяльності підприємства : навч. посіб. / Тарасюк Г. М., Шваб Л. І. – К. : «Каравела», 2003.

Финансовое положение предприятия (оценка, анализ, планирование) : научно-методическое издание / под ред. д. э. н., проф. А. В. Чуписа. – Сумы : Издательство «Университетская книга», 1999. – 332 с.

[Вгору] [Вниз]

ТЕМА 8. Оперативне фінансове планування

Методичні рекомендації до вивчення теми

У процесі опрацювання даної теми необхідно з’ясувати сутність та призначення оперативного фінансового планування, у т. ч. бюджетування в сучасних умовах розвитку.

Основний зміст оперативного фінансового планування полягає в складанні короткострокових прогнозних бюджетів надходжень і видатків, доходів і витрат у розрізі різних спектрів діяльності підприємства. Оперативне планування характеризується високим рівнем конкретизації та пов’язане із розробкою бюджетів і бюджетним контролем.

Бюджетування дає можливість забезпечити взаємозвязок доходів і витрат, надходжень і видатків на основі взаємної ув’язки показників розвитку підприємства з відповідними фінансовими ресурсами. Сутність бюджетного планування полягає в тому, що розробка узагальнюючих планових документів здійснюється на основі ретельно перевірених передумов формування кожного елемента активів, пасивів, доходів і витрат.

До основних принципів бюджетування слід віднести таки:

повноти;

координації;

централізації:

спеціалізації бюджету;

періодичності бюджетування;

прозорості;

точності;

економічності:

У межах теми необхідно чітко засвоїти сутнісне наповнення зазначених принципів.

При розробці бюджетів можуть використовуватися як традиційні методи, що ґрунтуються на використанні показників витрат попереднього періоду, так і нетрадиційні методи, серед яких можна назвати «нуль – базис – бюджетування». Сутність цього методу полягає в тому, що планові показники розраховуються шляхом нового обчислення норм і нормативів затрат і їх структури. Завдяки цьому у фінансові розрахунки закладаються оптимальні рівні витрати.

Бюджетний період, як правило, охоплює за строками нетривалий період (декаду, місяць, квартал, рік).

Слід звернути увагу на місце фінансового бюджету в загальній системі бюджетів підприємства, для чого необхідно опрацювати класифікацію бюджетів, засвоїти види та мати змогу надати характеристику бюджетам.

Класифікація бюджетів за основними класифікаційними ознаками:

За сферами діяльності підприємства:

загальний бюджет;

бюджет операційної діяльності;

бюджет фінансової діяльності.

За видами витрат:

поточний бюджет (бюджет поточних витрат);

капітальний бюджет (бюджет капітальних витрат).

За широтою номенклатури витрат:

функціональний бюджет;

комплексний бюджет.

За метою розробки:

стабільний бюджет;

гнучкий бюджет.

Стверджуючи, що основою оперативного фінансового планування є інформація щодо обсягів потреби в капіталі, яка міститься в часткових (проміжних) бюджетах, і можливостей покриття цієї потреби, як складові фінансового планування можна розглядати план інвестиційних вкладень, прогноз Cash-fiow, бюджет робочого капіталу, планування ліквідності, фінансових результатів і показників балансу.

У процесі вивчення даної теми слід зосередити увагу на необхідності та призначенні основних планових документів оперативного планування, а саме платіжного календаря, касового плану та кредитної заявки.

Процес складання платіжного календаря можна розділити на такі етапи:

розробка примірної форми балансу грошових потоків;

визначення часових інтервалів планового періоду;

розрахунок очікуваних грошових надходжень і платежів за періодами;

ув’язування позитивних і негативних грошових потоків;

визначення залишку коштів на кінець планового періоду.

Платіжний календар являє собою план раціональної організації оперативної фінансової діяльності, в якому взаємопов’язані за термінами використання всі джерела надходження коштів з витратами на здійснення господарської діяльності підприємства. Розробляється він на квартал з розподілом за місяцями, декадах в різних варіантах.

Таблиця 24

Платіжний календар на ___

з/п

Стаття

Місяць

Декади

І

II

111

1

2

3

4

5

Надходження коштів

1

Виручка від реалізованої продукції 

 

 

 

2

Виручка від реалізованих активів 

 

 

 

3

Надходження коштів від позареалізаційних операцій 

 

 

 

4

Погашення дебіторської заборгованості 

 

 

 

5

Отримання авансів від покупців 

 

 

 

6

Орендні платежі 

 

 

 

7

Отримання короткострокових позичок 

 

 

 

8

Цільові надходження 

 

 

 

9

Інші надходження 

 

 

 

Усього надходжень 

 

 

 

Видатки

1

Невідкладні потреби 

 

 

 

2

Заробітна плата та платежі, прирівняні до неї 

 

 

 

3

Платежі в бюджет: 

 

 

 

ПДВ; 

 

 

 

акцизний збір; 

 

 

 

податок на прибуток; 

 

 

 

плата за землю; 

 

 

 

інші податки і збори. 

 

 

 

4

Відрахування в позабюджетні фонди 

 

 

 

5

Оплата рахунків постачальників 

 

 

 

6

Погашення кредиторської заборгованості 

 

 

 

7

Сплата рахунків підрядчиків 

 

 

 

8

Погашення позик 

 

 

 

9

Сплата відсотків за позики 

 

 

 

10

Орендна плата 

 

 

 

11

Виплати дивідендів 

 

 

 

12

Інші платежі 

 

 

 

Усього виплат 

 

 

 

Балансуючі статті

1

Перевищення надходжень над видатками 

 

 

 

2

Перевищення видатків над надходженнями 

 

 

 

Розробка платіжного календаря базується на інформації, яка охоплює всі сторони фінансової діяльності підприємства і охоплює достатньо значний масив інформації.

Для зручності прогнозування і управління грошовими потоками на основі інформаційного забезпечення доцільним є складання та використання таких  календарів:

календар інкасації грошового виторгу;

календар (графік) формування виробничих запасів;

календар (графік) реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

календар інкасації дебіторської заборгованості;

податковий платіжний календар;

календар операційних витрат;

календар реалізації програми реальних інвестицій;

календар реалізації програми соціальних заходів;

календар емісії акцій тощо.

На етапі оперативного фінансового планування складають кредитну заявку. Кредитна заявка оформляється на основі попередніх розрахунків потреби в кредитних коштах, обґрунтувань ефективності заходів, спрямованих на підвищення рівня економічної роботи на підприємстві і для впровадження яких необхідні кредитні кошти.

Слід зазначити, що складання касового плану та його виконання має важливу роль в оперативному управлінні грошовими потоками, характеризує забезпеченість підприємства наявними коштами, характеризує його платоспроможність (табл. 25).

Таблиця 25  

Приблизна форма касового плану на І квартал

Найменування організації______________р_____________

Вид діяльності_______________________________________

І. НАДХОДЖЕННЯ

Джерела надходження готівки

Факт І кв. попереднього року

План І кв. поточного року

1 . Торгова виручка від продажу споживчих товарів за всіма каналами реалізації 

 

 

2. Виручка пасажирського транспорту 

 

 

3. Квартирна плата 

 

 

4. Виручка видовищних підприємств 

 

 

5. Виручка підприємств, які надають інші послуги 

 

 

6. Надходження від реалізації нерухомості 

 

 

7. Надходження від реалізації державних та інших цінних паперів 

 

 

8. Інші надходження 

 

 

9. РАЗОМ із загальної суми надходжень: 9.1. Витрачається на місці з виручки. 9.2. Здається в каси банку .9.3. Здається в каси інших банків 

 

 

II. ВИДАТКИ

Види видатків готівкою

Факт І кв. попереднього року

План
видатків

1. На заробітну плату, виплати соціального характеру тощо 

 

 

2. На виплату пенсій і допомог соцстраху 

 

 

3. На виплату за договорами страхування 

 

 

4. На погашення і виплату доходу за цінними паперами 

 

 

5. На купівлю державних та інших цінних паперів 

 

 

6. На видачу позичок співробітникам 

 

 

7. Витрати на відрядження 

 

 

8. На господарські видатки, у тому числі представницькі видатки, видатки на паливно-мастильні матеріали 

 

 

9. На закупівлю сільгосппродуктів у населення 

 

 

10. РАЗОМ 

 

 

III. РОЗРАХУНОК ВИПЛАТ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ, ВИПЛАТ СОЦІАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ ТОЩО

Найменування показників

Планове значення

1. Фонд заробітної плати

 1.1. Оплата за відпрацьований час

 1.2. Заохочувальні та інші виплати 

 

2. Виплати соціального характеру 

 

3. Надбавки до заробітної плати 

 

4. Авторські винагороди 

 

5. Стипендії 

 

6. ВСЬОГО 

 

7. РАЗОМ відрахувань, у тому числі:

 7.1. Податки

 7.2. Формене обмундирування

 7.3. Товари, куплені в кредит

 7.4. Харчування

 7.5. Платежі за добровільними видами страхування

7.6. Квартплата і комунальні платежі

7.7. Інші відрахування 

 

8. РАЗОМ перерахувань, у тому числі:

 8.1. Вклади

 8.2. Акцептовані платіжні доручення для переказу поштою

 8.3. Видача за кредитними картами 

 

9. Підлягає видачі готівкою − всього, в тому числі:

 9.1. Зі своїх касових надходжень

 9.2. З готівки, одержаної в банку 

 

IV. КАЛЕНДАР ВИДАЧІ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ РОБІТНИКАМ
І СЛУЖБОВЦЯМ ЗА ВСТАНОВЛЕНИМИ СТРОКАМИ
(СУМИ ВИПЛАТ ГОТІВКОЮ)

Місяці

Числа

Січень

1

2

3

4

...

26

27

28

29

30

Лютий

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Березень

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Практичне заняття 11

Питання для обговорення

Інформаційна база операційного фінансового планування.

Класифікація бюджетів, їх характеристика.

Форма та зміст платіжного календаря.

Форма та зміст касового плану.

Методика проведення фінансово-економічних розрахунків.

Питання для самопідготовки і самоконтролю
до теми 8

Операційний та фінансовий бюджети підприємства: призначення, структура, види оперативних бюджетів.

Етапи і методика складання балансу грошових потоків.

Призначення та методика складання касового плану.

Сутність та призначення кредитної заявки.

Взаємозв’язок балансу грошових потоків з основними розділами поточного фінансового плану.

Розрахункові завдання до теми 8

Задача 1

Використовуючи наступні дані скласти баланс грошових потоків на січень – лютий планового року, розрахувати потребу в короткостроковому банківському кредиті для покриття можливого дефіциту грошових коштів :

згідно з прогнозним балансом грошові кошти на 1.01. планового року складуть суму в 8,9 тис. грн;

прогнозна виручка від реалізації продукції в січні – 40,3 тис. грн, лютому – 55,2 тис. грн;

прогнозна виручка від реалізації інших активів надійде в розмірі 2,3 тис. грн та 1,2 тис. грн у січні і лютому відповідно;

у лютому нарахування депозитного доходу очікується в розмірі 5,8 тис. грн;

у січні від дебіторів у рахунок погашення боргів надійде 8,2 тис. грн, у лютому на 9,8 тис. грн більше;

витрати на закупівлю виробничих запасів згідно з виробничою програмою складуть в січні 36,8 тис. грн, у лютому – 27,6 тис. грн;

за попередніми розрахунками вартість послуг сторонніх організацій (комунальні послуги, телефон та інші засоби зв’язку, банківські послуги та т. п.) становитиме 5,8 тис. грн, 7,5 тис. грн відповідно;

плановий фонд оплати праці з нарахуваннями в січні 9,2 тис. грн, у лютому планується економія в розмірі 0,5 тис. грн;

послуги реклами коштуватимуть за планом її розміщення 2,3 тис. грн, 2,5 тис. грн відповідно в січні і лютому планового року;

за даними податкового обліку планова сплата податків у січні 8,1 тис. грн, у лютому – 6,9 тис. грн;

згідно з графіком щомісячного погашення  банківського кредиту у січні сума відсотків складе 1,4 тис. грн, у лютому – 1,7 тис. грн;

за планом в лютому дивіденди до сплати становитимуть 21,9 тис. грн;

інші витрати: прогнозна сума в січні – 2,6 тис. грн, в лютому – 2,1 тис. грн..

Задача 2

Скласти платіжний календар промислового підприємства на перший квартал планового року, якщо:

Обсяги реалізації продукції в четвертому кварталі звітного року склали :

жовтень – 1400 тис. грн;

листопад – 1550 тис. грн;

грудень – 1700 тис. грн

План продажу продукції на перший квартал і квітень місяць поточного року:

січень – 1300 тис. грн;

лютий – 1400 тис. грн;

березень – 1440 тис. грн;

квітень – 1580 тис. грн

Між партнерами встановлений такий порядок розрахунків: 55 % вартості покупки оплачують за фактом поставки, а на 45 % обсягів реалізації надається кредит. Причому 70 % кредиту гаситься в останній день першого місяця, 20 % – в останній день другого місяця і 10 % – в останній день третього місяця.

Оплата коштів за сировину й матеріали, що використовуються в поточному кварталі, здійснюється в попередньому кварталі. Обсяги закупок становлять 40 % від обсягів продажів.

Витрати на оплату праці становитимуть приблизно 40 % від квартального обсягу реалізації і в розрізі місяців змінюватись не будуть.

Інші витрати (амортизація, електроенергія, адміністративні витрати, податки, збори і платежі до бюджету та позабюджетних фондів) оцінюються в 1520,5 тис. грн за квартал. У розрізі місяців передбачається їх рівномірний розподіл.

Задача 3

Готівка підприємства на початок року склала 1050 тис. грн Його виручка від продажу – 37000 тис. грн, а собівартість продукції – 28500 тис. грн. У звітному році підприємство взяло кредит на суму 650 тис. грн під 18 % річних на 3 роки. Розрахувати готівку підприємства станом на кінець року.

Тематика індивідуальних навчально-дослідних завдань
(рефератів) за темою 8

Фінансове прогнозування та планування як складова контролінгу в сучасних умовах господарювання підприємств і організацій.

Проблеми забезпечення ефективної системи бюджетування на підприємстві.

Фінансовий бюджет: місце та роль в системі внутрішньофірмового фінансового планування.

Використання платіжного календаря  та касового плану для підвищення ефективності управління грошовими потоками підприємства.

Використання бенчмаркінгу як інструменту забезпечення дієвого фінансового оперативного контролю.

Планування вхідних та вихідних грошових потоків – планування ліквідності підприємства.

Методичні засади складання бюджету робочого капіталу.

Законодавчо-правове та інформаційне забезпечення оперативного фінансового планування.

Термінологічний словник

Баланс грошових потоків – складова фінансового плану, в якій відображено прогнозований рух грошових надходжень і платежів (видатків) у балансовій ув’язці на певні проміжки часу (рік, квартал, місяць, декада, тиждень, день).

Бюджет загальний (зведений) підприємстваце скоординований за всіма підрозділами й функціями план роботи підприємства в цілому, що об’єднує блоки окремих бюджетів і характеризує інформаційний потік, на основі якого приймаються управлінські рішення і здійснюється контроль за фінансовими показниками.

Бюджет оперативний - це система бюджетів, що характеризує доходи й витрати в розрізі окремих операцій, які здійснюються на підприємстві. До них відносяться: бюджет реалізації, бюджет виробництва, бюджет постачання, бюджет управлінських витрат, бюджет прямих витрат на оплату праці, бюджет фінансових результатів тощо.

Бюджет фінансовий − це план, в якому показують обсяги і структуру джерел коштів і напрями їх використання. Він включає: бюджет інвестицій, бюджет грошових надходжень і видатків, плановий баланс активів і пасивів.

Бюджет грошових надходжень та витрат – прогнозний документ про рух грошових надходжень і платежів підприємства на певний період.

Бюджетування капітальних вкладень – складання прогнозних варіантів інвестиційних витрат підприємства, вибір проектів та джерел їх фінансування.

Заявка кредитна − документ оперативного фінансового планування, в якому підприємство обґрунтовує потребу в банківському кредиті.

Календар платіжний – короткостроковий прогноз надходження і витрачання коштів підприємства (організації, установи). Може складатися на рік з поділом за кварталами, на квартал за місяцями, на місяць за декадами чи тижнями або днями. Балансується із залишком грошових коштів.

Період бюджетний – охоплює, як правило, за строками нетривалий період (декаду, місяць, квартал, рік).

План касовий це план, який відображає обіг наявних грошових коштів, надходження та виплату наявних грошей через касу підприємства.

Потік грошовий – міра ліквідності підприємства, що складається з чистого доходу і безготівкових витрат, таких як амортизаційні відрахування.

Інформаційні джерела

Алексеева М. М. Планирование деятельности фирмы /  Алексеева М. М. – М. : Финансы и статистика, 1997. – 248 с.

Балабанов И. Т. Финансовый анализ и планирование хозяйствующего субъекта / Балабанов И. Т. М. : Финансы и статистика, 2000. – 60 с.

Барроу К. Бізнес-план : практ. посіб.  / Барроу К., Барроу П., Браун Р. − К. : Т-во «Знання», КОС, 2001. – 233 с.

Біла О. Г. Фінансове планування і прогнозування : навч. посіб. / Біла О. Г. – Львів : Компакт-ЛВ, 2005. – 312 с.

Бухалков М. И. Внутрифирменное планирование:  учебник /  Бухалков М. И. – М. : Инфра-М, 1999. – 392 с.

Зінь Е. А. Планування діяльності підприємства : підручник /  Зінь Е. А., Турченюк М. О. – К. : ВД «Професіонал», 2004. – 320 с.

Орлов О. О. Планування діяльності промислового підприємства : підручник /  Орлов О. О. – К. : Скарби, 2002. – 336 с.

Свінцицька О. М. Планування діяльності підприємства : навч. посіб.  / Свінцицька О. М. – К. : Вид-во Європ. Ун-ту, 2004. – 232 с.

Тарасюк Г. М. Планування діяльності підприємства : навч. посіб. Тарасюк Г. М., Шваб Л. І. – К. : «Каравела», 2003. – 256 с.

Швайка Л. А. Планування діяльності підприємства : навч. посіб. / Швайка Л. А., видання 3-тє, стереотипне. – Львів : «Новий світ» – 2000, 2005. – 268 с

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

Вид та форма самостійної роботи

Термін
виконання

Форма
контролю
та звітності

Максимальна кількість
балів

1

2

3

4

1. Обов’язкові

1.1. Підготовка до аудиторних занять 

Систематично, відповідно до розкладу аудиторних занять

Активна робота на семінарських заняттях

35

1.2. Підготовка до модульних контрольних робіт (2 модулі)

Останнє заняття відповідного модуля

Перевірка правильності виконання модульних робіт

20

1.3. Підготовка домашніх розрахункових, графічних та розрахунково-аналітичних робіт (оглядів)

Відповідно до розкладу аудиторних занять

Перевірка правильності виконання завдань

5

Разом балів за обов’язкові види СРС                                                                                                                                                     60

2. Вибіркові

2.1. Підготовка реферату (есе)

Протягом семестру

Захист матеріалів реферату під час індивідуально-консультативної роботи (ІКР)

5

2.2. Підготовка доповіді на наукову конференцію чи семінар

Квітень

Виступ з доповіддю

15

2.3. Аналітичний огляд наукових публікацій з конкретної проблеми

Протягом семестру

Розгляд підготовлених матеріалів під час аудиторних занять або індивідуально-консультативної роботи (ІКР)

10

Разом балів за вибіркові види СРС                                                        30

Всього балів за СРС                                                                                   90         




1. Кассовая работа с ценностями в иностранной валюте дорожных чеках и денежных знаках банка России
2. Technicl writing thing is. Someone my even hve told you
3. Психология как наука специфика общей психологии
4. Лабораторная работа 5 Методы тестирования программ Цель работы- приобрести практические навыки прое
5. .Формирование англосаксонской правовой системы.
6. это Соответствие Алгебраическое урие вида Pn0где Pnмногочлен; nстепень урия
7. Учимся писать сочинение Что такое сочинениерассуждение Это тип текста в котором выдвигается и док
8. Становление и неизбежность принципата в Римской республике III-I вв до н
9. відмітка рівня НПР співпадає з вершиною греблі; густина бетону т-м3; густина води т-м3; коефіц
10. Номадизм Кочевой тип производства
11. В.Н. Шилов Политическая система Росси
12. Тема- Учимся сочинять танцуя1
13. Учет и контроль организации закупок товаров работ услуг для нужд подразделений ОВД
14. Отчет по производственной практике Выполнил студент г
15. ТЕМА ИХ ВЗАИМОСВЯЗИ 1
16. Реферат- Призначення, будова, таврування, фарбування, маркування боєприпасів та гранат і порядок їх зберігання у військовій частині
17. Творчество Леонардо да Винчи
18. Курсовая работа- Формальное и неформальное управление, их особенности и сочетание.html
19. Экономические основы логистики и управления цепями поставок
20. Минский государственный автомеханический колледж