Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ О.О.БОГОМОЛЬЦЯ
“Затверджено”
на методичній нараді
_________________________
Завідувач кафедри №4 д.м.н.,
академік НАМН України
професор В.Г.Майданник
“_____”____________2012 р.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДЛЯ СТУДЕНТІВ
|
Навчальна дисципліна |
Догляд за хворими |
|
Модуль № |
3 |
|
Змістовий модуль № |
1 |
|
Тема заняття |
Догляд за дітьми з захворюваннями кістково-м'язової системи. Техніка проведення антропометричних вимірюваннь у дітей різного віку. Методика |
|
Курс |
2 |
|
Факультет |
Медичний |
Київ 2012
І. Актуальність теми
Рівень фізичного розвитку в дитячому віці є одним з об’єктивних показників стану здоров’я. Фізичний розвиток є чутливим показником, який легко змінюється під впливом різноманітних несприятливих факторів, особливо умов навколишнього середовища. Як сукупність ознак, що характеризують стан здоров’я організму на різних вікових етапах, рівень фізичного розвитку є одним з найважливіших показників соціального здоров’я населення. Тому оцінка рівня фізичного розвитку дитини є невід’ємним елементом контролю за станом її здоров’я і посідає важливе місце у практичній діяльності лікаря-педіатра. Фізичний розвиток людини зумовлений: 1) біологічними факторами (спадковість, стать, вік тощо); 2) соціальними факторами (матеріальний і культурний рівень життя, використання і розподіл матеріальних благ, харчування, виховання, побут тощо).
2. Конкретні цілі
Знати:
Вміти:
-поводити анропометричні заміри дітей, розраховувати основні показники фізичного розвитку методом емпіричних формул,
-здіснювати догляд за дітьми з захворюваннями кістково-м'язової ситеми.
3. Базові знання, вміння, навички, небхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
|
Назви попередніх дисциплін |
Отримані навички |
|
Латинська мова |
Володіти медичною термінологію, вміти трактувати латинську медичну термінологію |
|
Гітологія |
Знати будову кісток, м'язів |
|
Фізіологія |
Знати функції кісткової тканини та м'язової тканини |
|
Ембріологія |
Знати особливості ембріонального розвитку кістково-м'язової системи. Основні показники фізичного розвитку плода. |
|
Фізика |
Розраховувати параметри фізичного розвитку дитини на основі математичних формул |
4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці зо заняття:
|
Термін |
Визначення |
|
1. Онтогенез |
- індивідуальний розвиток організму индивидуальное развитие организма |
|
2. Антропометрія |
- сукупність методів та прийомів вимірювання тіла |
|
3. Ростомір |
- прилад для вимірювання довжини тіла. |
4.2. Теоретичні питання до заняття
1. Визначення поняття «фізичний розвиток».
2. Поняття про онтогенез та його основні періоди.
3. Характеристика пренатального періоду розвитку.
4. Постнатальний період розвитку організму.
5. Вікові зміни показників фізичного розвитку дітей.
6. Методи оцінки фізичного розвитку дітей.
7. Правила проведення антропометрії у дітей у дітей раннього і старшого віку.
8. Які основні форми порушеннь фізичного розвитку (маса, зріст) ви знаєте
9. Особливості будови кісток черепа у новонароджених.
10. Характеристика тім'ячок. Строки закриття.
11. Строки і порядок прорізування зубів. Формула для визначення кількості молочних зубів.
12. Особливості будови грудної клітини і хребта у дітей.
13. Строки формування фізіологічних згинів хребта.
14.Назвіть деформації кісткової системи, які пов'язані з рахітом.
15. Назвіть ознаки ураження м'язової системи.
4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
1. Оволодіти технікою зважування дітей до 1 року та старше 1 року;
2. Оволодіти технікою вимірювання росту дітей;
3. Оволодіти технікою вимірювання обводу голови та грудної клітки;
4. Провести оцінку фізичного розвитку конкретної дитини.
Зміст теми:
Фізичний розвиток – це динамічний процес росту (збільшення довжини і маси тіла, окремих частин тіла тощо) і біологічного дозрівання дитини в різні періоди віку, вагомий критерій оцінки стану здоров'я і вікових норм розвитку, особливо в період раннього дитинства. Фізичний розвиток дітей - це процес зміни морфологічних і функціональних властивостей організму, а також їх стан в різні вікові періоди, що визначає запас фізичних сил, витривалість і працездатність.
Антропометрія – сукупність методів та прийомів вимірювання, опису людського тіла в цілому і його окремих частин. Вона дозволяє дати кількісну характеристику та оцінку фізичного розвитку людини.
МАСУ ТІЛА грудної дитини визначають на спеціальних дитячих електронних вагах з максимально допустимим навантаженням до 10 кг та точністю вимірювання до 1г. Зважування проводиться вранці, після сечовипускання і дефекації, в білизні. Визначення маси тіла дітей старшого віку проводять вранці натще на спеціальних медичних вагах з точністю до 50 г.
Маса доношеної дитини при народженні в середньому складає 3200 – 3800г. Взагалі, нормальною вважають масу від 2500 до 4500г. Маса тіла недоношеної дитини складає 2500 г і нижче. Протягом перших днів життя маса тіла новонародженого знижується на 150-300 г (транзиторна (фізіологічна) втрата маси) і складає близько 5 – 9 % від маси при народженні. Зменшення її більше ніж на 9 –10 % (понад 300 г) вважається патологічною втратою маси.
Відновлення початкової маси тіла у новонароджених відбувається за двома варіантами:
І. Ідеальний (або тип Бюдена): втрата маси до 3-4 дня і відновлення початкового рівня до 7-10 дня життя (25 % новонароджених).
ІІ. Уповільнений тип (тип Пісса): втрата маси тіла протягом 3-4 днів із затримкою на мінімальному рівні на 1-3 дні і повільним відновленням початкової маси до 12-15 дня (в 70-75 % дітей).
РОЗРАХУНОК ІДЕАЛЬНОЇ МАСИ ТІЛА ДІТЕЙ РІЗНОГО ВІКУ
Доношена новонароджена дитина має приріст маси за 1-й міс 600 г; за кожен місяць першого півріччя – по 800 г; другого півріччя – по 400г.,
до 6 місяців: М = м + 800 х n
до 1 року: М = м + 800 х 6 + 400 (n – 6), де n – місяці.
Маса тіла дітей віком старше 1 року вираховується за формулами:
від 2 до 10 років: M(кг) = 10+2n, де n - вік дитини в роках
старше 10 років: M = 30+4(n-10), де n - вік дитини в роках
ДОВЖИНА ТІЛА. Під довжиною розуміється розмір дитини від ніг до голови при вимірюванні у лежачому положенні, горизонтально. Вертикальне вимірювання цього ж розміру стоячи носить назву зросту. Довжина тіла певною мірою відображає рівень зрілості організму.
Довжину тіла у дітей перших 2 років вимірюють у положенні лежачи за допомогою спеціального ростоміру у вигляді дошки з сантиметровою шкалою.
РОЗРАХУНОК ІДЕАЛЬНОГО ЗРОСТУ ДІТЕЙ РІЗНОГО ВІКУ
Довжина тіла дитини першого року життя може бути розрахована таким чином:
за І кв. – по 3 см щомісячно (за квартал 9 см);
за ІІ кв. - по 2,5 см щомісячно (за квартал 7,5 см);
за ІІІ кв. – по 1,5 см щомісячно (за квартал 4,5 см);
за IU кв. - по1,0 см щомісячно (за квартал 3 см).
Загальний приріст довжини тіла за перший рік життя складає 25 см.
Довжина тіла дитини подвоюється до 4, потроюється до 12 років.
Після 1 року використовують такі формули:
до 4 років L = 100 – 8(4 – n)
після 4 років L = 100 + 6(n – 4), де n – роки
ОБВІД ГОЛОВИ ТА ГРУДНОЇ КЛІТКИ виміряють за допомогою сантиметрової стрічки. Для визначення обводу голови стрічку накладають позаду по найбільш виступаючій точці потилиці, спереду – по надбрівним дугам.
Обвід голови новонародженого складає 34-36 см, у дітей до 1 року величина зростає щомісячно в середньому на 1 см, та дорівнює к року 46 – 47 см.
до 6 місяців 43 – 1,5(6 – n)
після 6 43 + 0,5(n – 6), де n – місяці
Після року використовують такі формули:
с 1 року до 5 50 – 1(5 – n)
після 5 років 50 + 0,6(n – 6), де n – роки.
Обвід грудної клітки новонародженого складає 33 – 35 см. Ця величина зростає щомісячно в середньому на 1,2 -1,3 см та к року дорівнює приблизно 48 см.
до 6 місяців: 45 – 2(6 – n)
після 6 місяців: 45 + 0,5(n – 6), де n – місяці
Після року використовують такі формули:
з року до 10 років 63 – 1,5(10 – n)
після 10 років 63 + 3(n – 10), де n – роки
У дітей до 3 місячного віку показники обводу голови перевищують показники обводу грудної клітки. У віці 3 місяців ці показники зрівнюються і на протязі всього життя переважають показники обводу грудної клітки.
ОЦІНКА АНТРОПОМЕТРИЧНИХ ДАНИХ
Оцінити фізичний розвиток дитини означає порівняти його основні індивідуальні антропометричні показники з віковими стандартними нормативними показниками. Для цього використовують два основних методи: метод орієнтовних розрахунків та метод визначення антропометричних стандартів (індексів).
Метод орієнтовних розрахунків передбачає порівняння індивідуальних показників з належними показниками розвитку, які визначають за допомогою формул. В результаті порівняння фактичні показники знаходяться в певному процентному інтервалі від припустимих і оцінюються як:
середні - якщо відхилення показників в межах 7% від середньої величини;
Метод стандартів передбачає порівняння одержаних результатів із даними, наведеними в таблицях, з урахуванням віку і статі.
Антропометричні стандарти - це середні величини ознак фізичного розвитку, одержані шляхом статистичної обробки великої кількості вимірів осіб однієї статі, віку, які проживають в одній місцевості. Стандарти є загальними або груповими (середніми), які характеризують середні значення ознак для всієї групи осіб.
Особливості кістково-м'язової системи у дітей
Закладка і утворення кісткової системи відбувається пізніше інших систем організму — на 5 тижні внутрішньоутробного розвитку. Остаточна структура кісток формується після народження дитини і відбувається в тому віці, коли дитина добре ходить.
Вже при народженні дитини діафізи трубчатих кісток складаються з кісткової тканини, а більшість їхніх епіфізів, кістки кистей, стоп—з хряще- подібної тканини. В подальшому в епіфізах з’являються точки окостеніння, які оточені хрящеподібною тканиною, що розвивається. Головним показником розвитку кісткової тканини є її своєчасне окостеніння. Тільки в пубертатному періоді кісткова тканина наближається по своїй зовнішній будові і гістологічному складу до кісток дорослої людини.
Інтенсивний ріст скелету, його постійне самооновлення призводять до того, що кісткова тканина дитини перших років життя порівняно м’яка і гнучка. Цим обумовлене утворення різноманітних деформацій скелету при порушенні харчування, положення, рухливості малюка.
Характерною ознакою вікового дозрівання скелету у дітей є поступова зміна пропорпій тіла. Чим менший вік дитини, тим розміри її голови більші щодо загального розміру тіла. При народженні голова складає приблизно 1/4, в 2-3 роки — 1/5, в 6 років — 1/6, у старшому шкільному віці — 1/7, у дорослого — 1/8 від загальної довжини тіла людини. При остаточному дозріванні скелету висота голови збільшується тільки в 2 рази, довжина тулуба — в 3 рази, довжина нижніх кінцівок—в 5 разів.
Після народження дитини шви між кістками черепа ще не сформовані. В проміжках між кістками знаходиться сполучна тканина. Завдяки цьому кісти черепа можуть зміщуватись, що має велике значення під час пологів.У деяких місцях між кістками черепа є значні розширення. Так, тім’яні і лобні частини черепа з’єднані між собою не кістковою тканиною, а заповнені сполучною тканиною. Ця безкісткова ділянка в місці перетинання вінцевого і сагитального швів називається велике тім’ячко (лат. fonticulus) . Воно має ромбовидну форму. Для точного з’ясування розмірів тім’ячка необхідно пальпаторно визначити відстань між середніми точками протилежних сторін ромба (а не кутами — будьте уважні!). У здорової дитини вони складають 2,5-3 см.
Закривається велике тім’ячко до 12-18 місяців. Між потиличною кісткою і тім’яними кістками в 20-25% новонароджених дітей знаходиться відкрите мале тім’ячко. Закривається воно на 2-3 місяцях життя дитини.Між потиличною, тім’яними і скроневими кістками з правого і лівого боків черепа в рідкісних випадках до моменту народження можуть бути відкриті бокові тім’ячки. Закриваються вони на 1-2 місяцях життя.
На 1 році життя молочні зуби прорізуються попарно з шостого місяця в такому порядку:6-7 міс. — 2 нижні середні різці,8-9міс. — 2 верхні середні різці,9-10 міс.— 2 верхні бокові різці,11-12 міс. —2 нижні бокові різці. Таким чином, до кінця першого року життя у дитини в нормі повинно бути 8 молочних Зубів. Дуже рідко бувають випадки внутрішньоутробного прорізування різців.
На другому році життя наступні молочні зуби з’являються в такому порядку:12-14 міс. — 4 перші моляри (великі корінні зуби)— спочатку нижні, потім верхні;14-20 міс.—4 ікла — спочатку нижні, потім верхні;20-24 міс. — 4 другі моляри — спочатку нижні, потім верхні.Таким чином, зуби однієї назви по обидва боки прорізуються приблизно одночасно. Крім бічних різців, нижні зуби всіх інших видів з’являються звичайно раніше верхніх. В 2 роки у дитини повинно бути 20 молочних зубів.
Хребет новонародженої дитини і протягом перших місяців життя малюка рівний, тобто він не має фізіологічних вигинів. В грудному віці починається поступове викривлення певних частин хребта: вперед — лордоз. назад — кіфоз.
Шийний лордоз формується в 2-3-місяч-ному віці, коли дитина починає тримати голову.
Грудний кіфоз формується на 6-7 місяцях життя, коли малюк самостійно сидить.
Початок поперекового лордозу відповідає кінцю першого року життя, тобто періоду стояння і ходьби дитини. Остаточне формування грудного кіфозу відбувається тільки в 6-7 років, а поперекового лордозу — в шкільні роки.
СЕМІОТИКА ПОРУШЕНЬ
Рахіт
Одним із найчастіших захворювань у дітей грудного віку, клінічний симпто- мокомплекс якого виявляється насамперед зміною кісткової системи, є рахіт.
Частою ознакою є те, що при рахіті не наступає своєчасне зменшення розмірів великого тім’ячка (закривається воно пізніше звичайних термінів).
Як відомо, в нормі голова має округлу форму. При рахіті ж існує декілька видів деформації і змін розмірів черепа. Характерними ознаками рахіту є різні види деформації грудної клітки:
Сколіоз — бокове викривлення хребта. Сколіоз може бути право- і лівобічним, S-подібним; можливий у верхній, середній і нижній третині хребта.
Вроджений вивих (дисплазія~) кульшового суглоба — це недорозвинення вертлюжної ямки, зменшення її глибини, невідповідність розмірам голівки стегнової кістки.
ДОГЛЯД ЗА ДИТИНОЮ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ КІСТКОВО-М’ЯЗОВОЇ СИСТЕМИ
Найбільш частим захворюванням є рахіт, який потребує такого догляду:
— так як захворювання є ознакою обтяженого преморбідного фону, можливість занедужати інфекційним захворюванням у дитини, що страждає рахітом, набагато більша в порівнянні з іншими дітьми; тому одним із суворих правил догляду є дотримання особистої гігієни малюка, гігієна помешкання, часте провітрювання.т запобігання контакту з хворими на інфекційні захворювання.
—достатнє перебування на свіжому повітрі, по призначенню лікаря курс ультрафіолетового опромінення;
— виконання правил дієтотерапії;
—по призначенню лікаря — курс вітаміну D;
—масаж, гімнастика;
Література. Основна:
Додаткова: