Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Вступ ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ ПІДПРИЄМСТВ

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 3.6.2024

  1. УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ ПІДПРИЄМСТВА

Вступ

  1.  ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ ПІДПРИЄМСТВА

  1.  Поняття та сутність економічної безпеки підприємства, її роль і значення в сучасних умовах господарювання
  2.  Взаємозв’язок національної економічної безпеки з економічною безпекою підприємств
  3.  Методика дослідження економічної безпеки підприємства
  4.  Змістовна характеристика можливих альтернатив прийняття управлінських рішень по забезпеченню економічної безпеки підприємства

  1.  ОЦІНКА СТАНУ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДОСЛІДЖУВАНОГО ПІДПРИЄМСТВА ТА РІВНЯ УПРАВЛІННЯ НЕЮ

  1.  Загальна характеристика, стан організації діяльності та управління підприємства
  2.  Характеристика основних виробничо-гоcподарських показників діяльності підприємства
  3.  Аналіз показників економічної безпеки в умовах діяльності підприємства
  4.  Обґрунтування вибору управлінських рішень, як обов’язкова складова забезпечення та удосконалення системи економічної безпеки досліджуваного підприємства

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Вступ

Розділ1.ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ ПІДПРИЄМСТВА

1.1.Поняття та сутність економічної безпеки підприємства, її роль і значення в сучасних умовах господарювання

У ринкових умовах господарювання підприємство, як відкрита система, функціонує у складному зовнішньому середовищі, що характеризується нестабільністю та постійною динамікою. Таке середовище змушує керівництво швидко адаптуватися до нових умов, потребує знання законів розвитку та пошуку шляхів виживання в ринковій економіці, врахування чинників невизначеності та нестійкості економічного середовища.

Найважливішими факторами, що впливають на економічну безпеку підприємства, є ступінь досконалості законодавчої бази, рівень оподаткування, доступ на світові ринки збуту, інвестиційна привабливість регіону, держави. Насамперед, економічна-безпека підприємства залежить від економічної безпеки держави, регіону, адже ґрунтується на їхньому фінансовому, сировинному та виробничому потенціалі, перспективах розвитку. Наявність багаторівневої концепції економічної безпеки господарюючих суб'єктів усіх рівнів дає можливість забезпечити передбачуваність зовнішніх загроз підприємствам.

Економічній безпеці підприємства властивий подвійний характер: з одного боку, вона забезпечує можливість власного функціонування, з іншого — є частиною (елементом) економічної безпеки системи вищого рівня і суб'єктом, що забезпечує виконання функцій регіоном, державою. В перехідні періоди розвитку економіки домінуючими є дослідження макроекономічних аспектів економічної безпеки.

Поняття "економічна безпека" пройшло чимало переосмислень у зв'язку зі зміною умов зовнішнього середовища і з урахуванням факторів, які зумовлюють процеси управління. Вперше поняття "економічна безпека" почало застосовуватися на Заході у зв'язку зі зростанням проблеми обмеженості ресурсів та розпадом колоніальної системи, що призвело до порушення традиційних зв'язків між постачальниками ресурсів, життєво необхідних індустріальним суспільствам.

Безпека в початковому і в найзагальнішому сенсі слова – це стан, при якому незагрожує небезпека, є захист від небезпек. Але для підприємства бути в безпеці зовсім не означає функціонувати без небезпек. Останні існують завжди або майже завжди і в певних межах можуть навіть мати позитивне значення, вони стають однією з причин необхідної активності підприємства. Небезпеки, проблеми, труднощі не тільки неминучі в діяльності підприємства, але і деякою мірою корисні, оскільки вони також відіграють і мобілізуючу роль у цій діяльності.   Значний вклад у дослідження економічної безпеки підприємства внесли відомі вчені економісти: Козаченко Г.В.,Понамарьов В.П.,Ляшенко О.М.,Тамбовцев В.Д Дацьків Р.,Шишков Л.В.,Кірієнко А.В.

В. Тамбовцев розглядає економічну безпеку як сукупність властивостей стану виробничої підсистеми економічної системи, яка забезпечує можливість досягнення цілей всієї системи.

З точки зору О.М.Ляшенка економічна безпека – це стан ефективного використання ресурсів та існуючих ринкових можливостей, що дозволяє запобігати внутрішнім і зовнішнім загрозам і забезпечує тривале виживання і стійкий розвиток на ринку відповідно до обраної місії .

Р. Дацків концентрує увагу на тому, що економічна безпека є таким станом економічного розвитку суб’єктів господарювання (особи, держави, організації), який забезпечує йому гармонійний розвиток i ефективне використання шансів i усунення загроз оточуючого середовища .

Так у підручнику з економіки підприємства за загальною редакцією Покропивного С. Ф. економічна безпека підприємства трактується як «такий стан корпоративних ресурсів (ресурсів капіталу, персоналу, інформації та технології) та підприємницьких можливостей, при якому гарантується найефективніше їх використання для забезпечення стабільного функціонування та динамічного науково-технічного й соціального розвитку, запобігання внутрішнім та зовнішнім негативним впливам (загрозам)».

Також пов'язують економічну безпеку підприємства з використанням ресурсів такі автори, як Ареф’єва О. В. («стан найбільш ефективного використання корпоративних ресурсів для подолання загроз i забезпечення стабільного функціонування підприємства тепер i в майбутньому»; Ілляшенко С. Н. та Кузенко Т. Б. («стан ефективного використання його ресурсів i існуючих ринкових можливостей, що дозволяє запобігати внутрішнім i зовнішнім загрозам i забезпечувати його тривале виживання i стійкий розвиток на ринку відповідно до обраної місії»).

В одному контексті з трактуваннями зазначених авторів є поняття безпеки підприємства В. Мак-Мака як "стану найбільш ефективного використання всіх видів ресурсів з метою запобігання (нейтралізації, ліквідації) загроз i забезпечення стабільного функціонування підприємства в умовах ринкової економіки" [90]. Близьким до цього поняття можна назвати трактування економічної безпеки підприємства Кірієнка А. В. як «стану оптимального для підприємства рівня використання його економічного потенціалу, за якого діючі та/або можливі збитки виявляються нижчими за встановлені підприємством межі".

Дещо іншою є точка зору щодо поняття економічної безпеки підприємства, подана у монографії Козаченко Г. В., Пономарьова В. П. та Ляшенко О. М.. У цій роботі економічна безпека підприємства трактується як міра гармонізації в часі й просторі економічних інтересів підприємства з інтересами пов'язаних з ним суб'єктів навколишнього середовища, які діють поза межами підприємства. Так у роботі за загальною редакцією В. Коласса економічна безпека підприємства характеризується як стан захищеності життєво важливих економічних інтересів підприємства від внутрішніх i зовнішніх джерел небезпеки, який формується адміністрацією та персоналом шляхом реалізації системи заходів правового, організаційного та інженерно-технічного характеру.Близьким є поняття економічної безпеки підприємства, дане Бендіковим М. А. – "це захищеність науково-технічного, технологічного, виробничого i кадрового потенціалу підприємства від прямих (активних) або непрямих (пасивних) економічних загроз, наприклад, пов'язаних з неефективною науково-промисловою політикою держави або формуванням несприятливого зовнішнього середовища, і здатність до його відтворення"

Економічна безпека підприємництва залежить передусім від наявності правової системи його захисту та ефективного механізму забезпечення її реалізації. Гарантом економічної безпеки підприємництва є держава.

Важливим фактором безпеки підприємства є методи економічного регулювання зі сторони держави, і, в першу чергу, — податкова політика та податкова система. Основна умова безпеки підприємства — стабільність податкової політики.

Безпека підприємства залежить від ступеня втручання держави в економіку. Якщо держава майже не втручається в економіку, це є модель класичного капіталізму. Якщо ж вона втручається майже в усі економічні процеси, це є модель державного соціалізму, який існував в СРСР протягом багатьох десятиріч.

В Україні в умовах радикальних економічних перетворень все більшого значення набувають питання захисту підприємства.

Економічна безпека підприємства є одним з необхідних принципів підтримання стійкості економічного і соціального становища, підвищення обороноздатності, виключення можливостей виникнення соціальних, трудових, міжнаціональних та інших конфліктів, які загрожують безпеці держави.

Значне місце в економіці країни займають недержавні господарюючі суб’єкти — акціонерні і комерційні банки, акціонерні товариства, приватні та спільні підприємства, які стійко розвивають власне виробництво продукції і послуг. Будучи порівняно новими структурами у вітчизняній економіці, вони вже здійснили істотний вплив на економіку держави, беруть участь в розвитку сучасних технологій, розширенні експорту, створенні нових робочих місць, збільшенні податкових надходжень до бюджету.

Але повсякденна практика господарюючих суб’єктів свідчить про їх підвищену, в порівнянні з державними структурами, уразливість від протиправних та інших дій зі сторони різного роду кримінальних структур й окремих осіб. Забезпечення безпеки підприємства стає життєво важливою потребою, одним з базових принципів його функціонування. Напружена криміногенна ситуація в країні, поява в Україні активно діючих структур економічної розвідки, міжнародної організованої злочинності, скрізь застосовуваних жорстких методів впливу на підприємницькі структури визначають актуальність проблеми безпеки підприємництва на найближчу перспективу.

З урахуванням складної політичної та економічної ситуації в Україні вже сформувався інтерес до проблеми захисту об’єктів економіки від намагань організованої злочинності, промислового шпигунства та інших правопорушень, збереження комерційної таємниці, а також функціонування недержавних служб безпеки.

Разом з тим до теперішнього часу не склалася єдина точка зору з питань комплексного, системного підходу до забезпечення безпеки об’єктів економіки, механізмів і принципів створення та функціонування служб безпеки об’єктів, їх взаємодія між собою і з правоохоронними органами. У значного числа керівників підприємницьких структур не сформовано розуміння принципу забезпечення безпеки як одного з базових в економічній діяльності, через що на практиці проблема безпеки нерідко вважається другорядною .

В умовах ринкової економіки підприємства функціонують в умовах невизначеності, непередбачуваності. Тривала і глибока економічна криза в нашій країні спричинила багато непередбачуваних небезпек та загроз для ще молодого бізнесу. Крім того, на розвиток підприємництва впливають ще й такі фактори, як нестабільна політична та соціально-економічна ситуація в країні, недосконале комерційне законодавство, криміналізація суспільства, влади та бізнесу, корупція, шахрайство тощо. Все це різко загострило проблему забезпечення економічної безпеки підприємства.

Найчастіше забезпечення економічної безпеки бізнесу зводять до протистояння, захисту від різноманітних економічних злочинів (пограбування, шахрайство, фальсифікація, підпали, недобросовісна конкуренція, промислове та комерційне шпигунство, інформаційна безпека тощо). Безсумнівно, ці загрози дуже важливі і повинні постійно аналізуватись та враховуватись, але поняття економічної безпеки підприємства має більш широке значення.

Економічна безпека підприємства — це такий стан господарюючого суб’єкта, при якому він при найбільш ефективному використанні наявних ресурсів досягає запобігання, послаблення або захисту від існуючих небезпек та загроз або інших непередбачуваних обставин і в основному досягає цілей бізнесу в умовах конкуренції та господарського ризику.

Таке визначення економічної безпеки підприємства дозволяє показати, що підприємство, яке знаходиться в ситуації невизначеності, непередбачуваності, зміни як внутрішніх умов господарювання, так і зовнішніх: політичних, макроекономічних, екологічних, правових — приймає ризикові рішення в умовах жорсткої конкуренції, досягає запобігання, послаблення або захисту від існуючих або прогнозованих небезпек та загроз; що в даних умовах воно забезпечує досягнення цілей бізнесу. В даній ситуації ресурси підприємства (земля, капітал, праця, підприємницькі здібності, інформація, інтелектуальна власність, технології тощо) використовуються не лише для запобігання небезпекам та загрозам, а передусім для досягнення цілей бізнесу. Виявлення, попередження небезпек та загроз, використання ресурсів для запобігання нанесенню шкоди, прийняття ризикових рішень, боротьба з конкурентами тощо — це шлях для досягнення стратегічних цілей бізнесу.

 Перехід до ринкової економіки, створення значної кількості підприємств, виникнення різноманітних способів конкурентної боротьби, недосконале законодавство, слабкість та корумпованість державних структур, криміналізація господарської діяльності та інші причини створили господарюючим суб’єктам умови, в яких вони вимушені приділяти значну увагу питанням забезпечення власної економічної безпеки . 

В умовах соціалістичної планової економіки майже всі підприємства базувались на державній формі власності, держава жорсткими централізованими адміністративними заходами регулювала економічні процеси. За таких умов недобросовісна конкуренція, промислове шпигунство, рекет, корупція, організована економічна злочинність, тіньова економіка мали значно менші масштаби, ніж тепер. Для боротьби з такими проявами використовувались державна система правоохоронних органів та державні служби безпеки.

Все це свідчить, що проблема економічної безпеки бізнесу соціалістичної економіки була не настільки актуальною, як в умовах ринкової системи господарювання.

У даній економічній ситуації виробничі одиниці мають повну економічну самостійність, вони самі визначають свою економічну політику, організовують виробництво та збут продукції, повністю відповідають за результати господарської діяльності. Це ще раз говорить про необхідність забезпечення економічної безпеки в сучасних умовах.

Забезпечення економічної безпеки підприємства вимагає створення на підприємстві власної системи безпеки. Даючи характеристику системи економічної безпеки підприємства, слід спочатку визначити деякі методологічні положення:

1.Система економічної безпеки підприємства не може бути шаблонною. Вона має бути унікальною на кожному підприємстві, оскільки залежить від особливостей кожного підприємства (рівня розвитку, структури, величини, виробничого потенціалу та ефективності його використання, напряму діяльності, кваліфікації кадрів, виробничої дисципліни, конкурентного середовища, місця розташування, ризикованості виробництва, наявності секретних матеріалів та ступеня їх секретності тощо).

2. Система безпеки підприємства повинна бути самостійною, відокремленою від аналогічних систем інших виробничих одиниць. Але її відокремленість відносна. Багато завдань, які постають перед системою безпеки підприємства, не можуть бути виконані самостійно, без необхідних рішень, що приймаються на більш високому рівні, передусім на державному. Служба безпеки конкретного підприємства залежить також від активності протидії служб безпеки конкурентів та, в першу чергу, від їх розвідувальних підрозділів. Вона створюється та функціонує на основі прийнятих законодавчих в країні актів, наявності та можливості придбати засоби захисту, рівня підготовки та кваліфікації кадрів тощо.

3. Система безпеки підприємства повинна бути комплексною. Вона покликана забезпечити безпеку економічну, науково-технічну, кадрову, інтелектуальну екологічну, інформаційну, фізичну, техногенну, пожежну, зв’язку тощо. Враховуючи перераховане, до складу системи економічної безпеки повинні входити відповідні елементи, органи, сили, засоби. Лише комплексність системи економічної безпеки може забезпечити відповідну надійність безпеки підприємства.

4. Але основним положенням є дієвість та ефективність економічної безпеки, оскільки унікальність, самостійність та комплексність системи економічної безпеки не дає жодної гарантії, що ця система буде діяти, окрім того, діяти ефективно.

Створення системи безпеки підприємства та організація її успішного функціонування повинні ґрунтуватись на методологічних основах наукової теорії безпеки. Повинні бути визначені цілі системи безпеки підприємства: що необхідно здійснити, чого слід досягти; які завдання необхідно вирішити для досягнення поставлених цілей; які основні функції системи безпеки підприємства — визначити коло діяльності цієї системи. Система безпеки будується на основі певних наукових принципів. Все це слугує методологічною основою створення системи безпеки підприємства.

 Ціллю системи безпеки є своєчасне виявлення та запобігання як зовнішнім, так і внутрішнім небезпекам та загрозам, забезпечення захищеності діяльності підприємства та досягнення ним цілей бізнесу.  

Досягти поставлених цілей можна за допомогою вирішення цілого комплексу завдань. До найбільш значних можна віднести :

• виявлення реальних та прогнозування потенційних небезпек та загроз;

• знаходження способів запобігання їм, послаблення або ліквідації наслідків їх дії;

• знаходження сил і засобів, необхідних для забезпечення безпеки підприємства;

• організація взаємодії з правоохоронними та контролюючими органами з метою запобігання та припинення правопорушень, спрямованих проти інтересів підприємства;

• створення власної служби безпеки підприємства, що відповідає виявленим небезпекам та загрозам тощо.

Система безпеки підприємства покликана виконувати певні функції. До найбільш значних з них слід віднести:

• прогнозування, виявлення, попередження, послаблення небезпек та загроз;

• забезпечення захищеності діяльності підприємства та його персоналу, збереження його майна;

• створення сприятливого конкурентного середовища;

• ліквідація наслідків нанесеної шкоди тощо.

Система економічної безпеки підприємства будується на певних принципах. Найважливіші з них:

• Комплексність, або системність.

• Пріоритет заходів попередження (вчасність).

• Безперервність

• Законність

• Плановість

• Економність

• Взаємодія

• Компетентність

• Поєднання гласності та конфіденційності

Комплексність, або системність. Цей принцип передбачає створення такої системи безпеки, яка забезпечить захищеність підприємства, його майна, персоналу, інформації, різних сфер діяльності від будь-яких небезпек та загроз, непередбачуваних обставин. Тобто система безпеки, її складові елементи, сили, засоби повинні бути достатніми, щоб забезпечити економічну, екологічну, науково-технічну, кадрову, пожежну та інші види безпеки.

 У забезпеченні безпеки підприємства повинні брати участь не лише штатні працівники та спеціальні служби, й практично всі співробітники підприємства. 

Пріоритет заходів попередження (вчасність). Система безпеки повинна бути побудована таким чином, щоб вона могла на ранніх стадіях виявляти різноманітні деструктивні фактори, вживати заходи щодо попередження їх шкідливого впливу та нанесення збитків підприємству. Реалізація даного принципу економічно значно вигідніша, ніж усунення завданої шкоди.

Безперервність. Система безпеки повинна бути побудована таким чином, щоб вона діяла, постійно захищаючи інтереси підприємства в умовах ризику та протидії зловмисникам.

Законність. Вся робота із забезпечення безпеки підприємства повинна здійснюватись на основі чинного законодавства та не суперечити йому. Ті заходи безпеки, що розробляються на самому підприємстві, також повинні здійснюватись в межах чинних правових норм.

Плановість. Даний принцип вносить організованість у функціонування системи безпеки. Він дозволяє кожному учаснику процесу діяти логічно послідовно, чітко виконуючи покладені на нього обов’язки та вирішуючи поставлені перед ним завдання. Діяльність із забезпечення безпеки організується на основі єдиного задуму, що викладений в комплексній програмі та конкретних планах за окремими напрямками та видами безпеки.

Економність. Система безпеки повинна бути побудована таким чином, щоб витрати на її забезпечення були економічно доцільними, а вартість витрат повинна бути оптимальною та не перевищувати той рівень, при якому втрачається економічна доцільність їх застосування.

Взаємодія. Для забезпечення безпеки підприємства необхідно, щоб зусилля всіх осіб, що її забезпечують, підрозділів, служб були скоординованими. Всі учасники даного процесу повинні взаємодіяти один з одним. Вони повинні чітко знати, хто за що несе відповідальність і яку роботу виконує. Від узгодженості діяльності всіх учасників процесу залежить успіх справи, кінцевий результат та досягнення поставленої мети.

Принцип взаємодії передбачає також встановлення тісних ділових зв’язків та узгодження дій із зовнішніми організаціями (правоохоронними органами, місцевими та районними службами безпеки, органами влади тощо), що здатні надати необхідну допомогу в забезпеченні безпеки підприємства.

Поєднання гласності та конфіденційності. Система основних заходів безпеки повинна бути відома всім співробітникам підприємства, з метою забезпечення безпеки її вимоги повинні виконуватись. Це дозволить вчасно виявити потенційні і реальні небезпеки та загрози та запобігти їм. Одночасно цілий ряд способів, сил, засобів, методів забезпечення безпеки повинні бути засекречені та відомі лише вузькому колу осіб. Це дає можливість більш ефективно боротися як з внутрішніми, так і з зовнішніми загрозами, вчасно запобігати нанесенню шкоди підприємству.

Компетентність. Питання забезпечення безпеки підприємства є не другорядним, а життєво необхідним. В результаті дій зловмисників, недобросовісної конкуренції, прийняття дуже ризикованих рішень тощо підприємству може бути нанесено непоправної шкоди, тому питаннями забезпечення безпеки підприємства повинні займатись професіонали, що

знають суть проблеми, вміють вчасно оцінити ситуацію та прийняти правильне рішення.

 Система безпеки підприємства будується у відповідності до політики, що проводиться, та стратегії безпеки.

Політика безпеки підприємства являє собою систему поглядів, заходів, рішень, дій в галузі безпеки, що створюють умови, сприятливе середовище для досягнення цілей бізнесу.Тобто, політика безпеки, що проводиться, дозволяє підприємству виконувати виробничу програму, виробляти конкурентоспроможну продукцію (товари, роботи, послуги), підвищувати ефективність виробництва, примножувати власність, отримувати необхідний прибуток тощо.

 Під стратегією безпеки розуміють сукупність найбільш важливих рішень, направлених на забезпечення програмного рівня безпеки функціонування підприємства.

Стратегії безпеки за своїм змістом бувають різноманітними. Можна виокремити три типи.

1. Стратегія, пов’язана з необхідністю раптового реагування на загрози (виробничій діяльності, майну, персоналу тощо), що виникають. Тобто в даному випадку діє принцип “загроза — відбиття”. Створені (найчастіше поспішно) для вирішення цього завдання підрозділи, служби, виділені сили та засоби можуть послабити або запобігти дії загрози, але може виникнути ситуація, коли підприємству буде завдана шкода.

2. Стратегія, орієнтована на прогнозування, завчасне виявлення небезпек та загроз, цілеспрямоване дослідження економічної та криміногенної ситуації як всередині підприємства, так і в оточуючому його середовищі. Виділені для рішення такого завдання спеціалісти, сформовані підрозділи та служби безпеки створюють можливість свідомо і цілеспрямовано проводити роботу з формування сприятливих умов для підприємницької діяльності.

3. Стратегія безпеки, направлена на відшкодування (відновлення, компенсацію) нанесених збитків. Така стратегія може вважатись доцільною лише тоді, коли збитки можна відшкодувати, або коли немає можливості здійснити стратегію першого та другого типів.

У розумінні “системи безпеки підприємства” не існує єдиної думки. Наприклад, на погляд В.П. Мак-Мака, система безпеки підприємства включає наукову теорію безпеки, політику та стратегію безпеки, засоби та методи забезпечення безпеки і концепцію безпеки підприємства .

В.І. Ярочкін визначає систему безпеки як організовану сукупність спеціальних органів, служб, засобів, методів та заходів, що забезпечують захист життєво важливих інтересів особистості, підприємства, держави від внутрішніх та зовнішніх загроз .

На думку O.A. Груніна та С.О. Груніна, система безпеки підприємства являє собою обмежену множину взаємопов’язаних елементів, що забезпечують безпеку підприємства та досягнення ним цілей бізнесу.

Складовими елементами такої системи є об’єкт та суб’єкт безпеки, механізм забезпечення безпеки, а також практичні дії щодо забезпечення безпеки.

Об’єктом безпеки виступає все те, на що спрямовані зусилля щодо забезпечення безпеки. До них слід віднести:

A) різноманітні види діяльності підприємства (виробничу, комерційну, управління, постачання, планування тощо);

Б) майно та ресурси підприємства (фінансові, матеріально-технічні, інформаційні, інтелектуальні тощо);

B) персонал підприємства, його керівники, акціонери, власники, різноманітні структурні підрозділи, служби, партнери, співробітники, що володіють інформацією, яка становить

1.2.Взаємозв’язок національної економічної безпеки з економічною безпекою підприємств

Під національною економічною безпекою розуміється стан економіки,що забезпечує достатній рівень соціального, політичного й оборонного існування і прогресивного розвитку країни, невразливість і незалежність її економічних інтересів стосовно можливих зовнішніх і внутрішніх загроз і впливів.

Погроза економічній безпеці може бути визначена в кінцевому вигляді як деякий збиток , інтегральний показник якого характеризує ступінь зниження економічного потенціалу та визначений проміж уток часу. Під погрозою розуміється сукупність умов, процесів, факторів, що перешкоджають реалізації національних економічних інтересів і які створюють небезпеку для них і суб’єктів господарської діяльності.

Причин погроз економічній безпеці є багато, вони обумовлені не тільки минулим розвитком, але і помилками  проведеного за роки реформ економічного курсу, аморфністю поточної науково-промислової політики,втратою керованості економіки. До них варто віднести наступні:

  1.  відсутність концепції, стратегії і програми соціально-економічного розвитку з реально досяжними цілями;
  2.  перманентне відставання в розробці, безсистемність і недосконалість нормативно-правового забезпечення регулювання економіки;
  3.  високо ризикована кредитно-грошова політика уряду в банківські сфері, на фондовому і валютному ринках, неефективна податкова система;
  4.  фетишизація фінансових технологій у процесі трансформації економіки, яка сприяє їх відриву від реального сектора, заміну реальних грошей їхніми сурогатами чи бартером,що фактично перерозподіляють національний дохід від товаровиробника головним чином на користь спекулятивного фінансового ринку;
  5.  руйнування системи відтворення виробничого потенціалу(у першу чергу, його активної частини)унаслідок низької інвестиційної активності;
  6.  ріст інфляції і відсутність нормального інвестиційного клімату в реальному секторі економіки, перевага поточних витрат на шкоду капітальним;
  7.  неефективна і несправедлива приватизація державної власності;
  8.  створення умов,що сприяють присвоєнню і вивозу фінансових ресурсів за рубіж;
  9.  втрата державного контролю природних монополій, ослаблення регулюючої ролі держави в їхній цінові політиці;
  10.  несумісність дій багатьох економічних суб’єктів  на ринках України,їх низька правова дисципліна, нестача чи повна відсутність економічної етики на всі рівнях менеджменту;
  11.  посилення регіонального і національного сепаратизму;
  12.  слабка убудованість у світову економіку (невідповідність науково-технічного рівня більшості видів промислової продукції передовим закордонним зразкам,низька частка іноземних субсидій у національному багатстві);
  13.  дискримінація(або по суті економічна війна) з боку ряду країн міжнародного співтовариства в торгівлі з Україною й у її прагненні вийти на світові ринки

Форми прояву погроз економічної безпеки на різних рівнях ієрархії організаційно економічних структур мають відмінності,незважаючи на спільність дії дестабілізуючих факторів в умовах єдиного економічного простору.




1. ВОЛГОГРАДСКИЙ МЕДИЦИНСКИЙ КОЛЛЕДЖ И
2. Их задача- фильтровать кровь очищать ее от всех вредоносных микробов и токсинов выводить в
3. визвольної війни українського народу під проводом Б
4. Национальный исследовательский технологический университет МИСиС ОСКОЛЬСКИЙ ПОЛИТЕХНИЧЕСКИЙ КОЛЛЕД
5.  Технический аспект включая консервацию и подготовку трансплантата
6. Тема- Управление финансовыми рисками
7. личный цифровой секретарь
8. История международных отношений до 1900 г.html
9. ми разрядного реверсивного счетчика 14 4 Необходимые логические элементы
10. психологический климат характеризуется противоречивыми межгрупповыми и межличностными процессами напра
11. Управление персоналом
12. Учет индивидуальных особенностей сотрудников при работе с персоналом
13. Филострато 1338 издана 1498 роман
14. План ГО объекта N135- Механический завод
15. тема может быть в принципе рассчитана с любой точностью и ее развитие во времени может быть исчерпывающим обр.html
16. ПРОСВЕЩЕНИЕ 1990 Составитель научный редактор автор вступительной статьи Ярошевский М.
17. Сосновка поступившее из прокуратуры Московской области
18. ментным либо длительным как бы постоянным
19. ВИНИКНЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНИХ БАНКІВ ЇХ ЗАДАЧІ ТА ФУНКЦІЇ.html
20. Реферат- Острый аппендицит