Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Тема заняття: Вітаміни, ферменти, фітогормони, алкалоїди, речовини вторинного походження.
Мета нашого заняття : Вивчити хімічний склад рослин та ознайомитися з речовинами вторинного походження рослин.
План заняття :
1) Властивості вітамінів та ферментів рослин.
2)Властивості фітогормонів.
3)Речовини вторинного походження рослин.
1) Властивості вітамінів та ферментів рослин.
Які групи вітамінів ви знаете?
1)Жиророзчинні вітаміни(А,D(синтезується на світлі),E,K; Морковь, подсолнечное и сливочное масло,рыба.)
2)Водорозчинні вітаміни (B,C(цитрусовые,клюква,капуста квашенная,клюква,лук,чеснок)
1)Вітаміни. Велике значення в житті клітини мають вітаміни. Вітаміни потрібні для нормально життєдіяльності рослини. Синтезуються вітаміни частіше за все в зеленому листі рослини. Багато вітамінів у з ‘єднанні з білком утворюють ферменти. Не всі органи та тканини зелених рослин можуть самостійно синтезувати усі вітаміни або провітаміни. Корені рослин, камбіальна тканина або виділенні з сім’я зародки, ростучі в темноті, потребують вітамінів для нормального росту і розвитку. У сільському господарстві, на цей випадок є спеціальна підкормка вітамінами, для гарного розвитку рослини. Наприклад, некоренева підкормка сахарного редису вітаміном РР призводить до більш крупних коренеплодів.
Недостаток "витаминов" для растительности сразу заметно. При недостатке, например, кальция на листьях появляются желтые пятна, погибает верхушечная почка, прекращается рост стебля, а корни ослизняются и загнивают. При нестачі заліза у рослин починається хлороз. Вони стають блідо-зеленими або навіть блідо-жовтими. Но стоит подкормить их 0,001-0,003-процентным раствором сернокислого, хлорного или лимонно-кислого железа, и через два-три дня листья вновь позеленеют.
При нестачі міді у рослин нормально розвивається листя і пагони, але вони не утворюють суцвіття і не дають насіння. У таких рослин біліють кінчики молодого листя, а інша частина листяної пластини приймає жовтувато-зелений колір.Замечено также, что семена сосны и ели прорастают в два раза быстрее, если их предварительно замочить в растворе меди и кобальта.
Ферменти. Ферменти – біологічно активні речовини, здатні прискорювати біохімічні реакції. Вони виконують роль біокаталізаторів.
Молекули простих ферментів складаються лише з амінокислот, а молекули складних можуть функціонувати тільки за наявності в молекулі білкового(апоферменту) і небілкового(коферменту) компонентів.
Розрізняють ферменти – ліпази(розщеплюють ліпіди), амілази(розщеплюють вуглеводи), пептидази(розщеплюють білки), а також ферменти окисно-відновних реакцій, реакцій гідролізу і синтезу, реакцій перенесення, приєднання або відщеплення певних органічних залишків або груп.
Молекули всіх ферментів мають один або кілька активних центрів, якими вони прикріплюються до тих речовин, на які можуть діяти. Зазвичай ферменти каталізують багато послідовних реакцій, причому речовини, які утворилися за участю першого ферменту, є субстратом для другого.
Дія ферментів у клітині завжди узгоджена і відбувається у певній послідовності. Це досягається завдяки тому, що ферменти локалізовані в різних ділянках клітинної мембрани. В органелах клітини ферменти також розміщені послідовно й утворюють упорядковані системи. Існує група комахоїдних рослин, які здатні своїми ферментами розчиняти комах, квакш і т.д.( непентес, венерина мухоловка, росянка)
2)Властивості фітогормонів і алкалоїдів.
ФІТОГОРМОНИ – хімічні речовини, що виробляються в рослинах і регулюють їх ріст і розвиток. Утворюються головним чином в тканинах, що активно ростуть, на верхівках коренів і стебел. Існують дві групи фітогормонів : ті, які стимулюють ріст, і ті , які гальмують або пригнічують ріст. Вони стимулюють зростання рослин. Утворюються в точках зростання, містяться у всіх частинах рослин. До стимуляторів росту відносяться ауксини, гібереліни, цитокліни, а до другої групи інгібіторів відносять - етилен і абсцисову кислоту. Це дуже міцні з'єднання, стійкі до кип'ятіння, чим відрізняються від ферментів. На відміну про тваринних гормонів , фітогормони менш специфічні і часто діють у тій же ділянці рослини, де утворюються. Багато синтетичних речовин володіють такою ж дією, як природні фітогормони.
Ауксини - це високомолекулярні сполуки, розчиняються в органічних розчинниках. Пересуваються по рослині тільки суворо полярно, від морфологічної верхівки до основи. Основна функція ауксинів - стимуляція ділення і розтягування клітин. Найважливіший з ауксинів - гетероауксин(бета-індолил-оцтова кислота). Він використовується для прискореного вкорінення живців, попередження обпадання плодів та ін... Стимулює ріст пагонів і листя рослини.
Гібериліни – активізують зростання стебел значно сильніше, ніж ауксини, прискорюють цвітіння та плодоношення, виводять насіння зі стану спокою. На ріст бактерій і грибів не впливають. Використовуються в експериментальних дослідженнях.
Цитокініни –має сильну стимулюючу дію на поділ клітин. До них відносяться кінетин(виділений з дріжджів), дифенілмочевина(виділена з ендосперму насіння кокосової пальми - кокосового молока), зеатин (виділений з кукурудзи) та ін.
Інгібітори – діють протилежно фітогормонам,- гальмують зростання рослин. До них відносяться скополетин, эскулетин та ін. З присутністю цих речовин пов'язаний стан спокою. Вони зустрічаються в перикарпіі плодів і затримують проростання насіння. В залежності від концентрації, вони можуть викликати стимулюючий ефект, коли ж ауксини, взяті в підвищених концентраціях, можуть вплинути на зростання з гальмуючою дією. Синтетичні інгібітори - гербіциди - виробляються промисловістю і застосовуються для боротьби з бур'янами.
3)Речовини вторинного походження рослин.
Деякі з них накопичуються в рослинах у великій кількості (наприклад, алкалоїди, каучук, ефірні масла), інші міститися в невеликій кількості так як є проміжними продуктами обміну речовин і використовуються кліткою для різних синтетичних процесів (наприклад, органічні кислоти).
Органические кислоты- грають важливу роль в обміні речовин, процесі дихання і синтезу білків. Містяться або у вільному вигляді або у вигляді солей. Визначають кислу реакцію клітинного соку. Найбільш розповсюджені наступні кислоти: Янтарна(міститься у великій кількості у плодах червоної смородини,вишні,винограду тощо), Яблунева (яблуні, кизилу, горобини, барбарису тощо) Винна (винограду,томатів тощо) Лимонна (цитрусових, малини,смородини тощо) Щавлева (у вигляді кальцієвої солі)
Глікозиди - эфіроподібні з'єднання цукрів зі спиртами,фенольними сполуками,альдегідами,кислотами та іншими речовинами. Гіркі на смак,мають специфічний аромат,отруйні. Найбільш часто зустрічаються: амігдалін - в насінні мигдалю,персика,абрикоса(при гідролізі утворюють синильну кислоту,що додає насінню гіркий смак,сильно отруйний); гесперидин - в плодах цитрусових; сінігрин - в насінні хрестоцвітих,обумовлює їх гіркий і пекучий смак; соланіни - в картоплі,отруйні; сапоніни - отруйні речовини,що дають сильно пінисті розчини, містяться в насінні куколю, кореневище мильнянки; антоціани - фарбувальні речовини(в кислому середовищі мають червоний колір,у лужному - синій,розчиняються у воді і спирті,іноді кристалізуються) Зустрічаються у всіх органах рослин.(Залучають тварин і комах-запилювачів - розповсюджувачів насіння і плодів;їх отруйність і різкий смак відлякують рослини від поїдання тваринами)
Дубильні речовини являють собою похідні фенолу. Вони накопичуються в різних органах рослин, але головним чином в корі і деревині дерев і чагарників. Легко окислюються,перетворюючись на речовини червоного і коричневого кольорів,мають кислу реакцію,терпкий смак. Накопичуються в корі дуба – 10-20%; в листі чаю 15-20%; в корі евкаліпту – 50%. Широко використовується у шкіряній промисловості і медицині.
Ефірні олії і смоли – нерозчинні в воді, але розчинні в різноманітних органічних розчинниках. Ефірні олії – це суміш різноманітних летючих речовин. З найбільш відомих,можна виділити – скіпідар, камфору та трояндове масло. Смоли – суміш різноманітних не летючих речовин, що накопичуються в смоляних ходах. Суміш смол та ефірних олій називають бальзамом. Біологічне значення ефірних олій полягає в тому,що своїм запахом вони привертають комах-опилювачів і відганяють тварин,охороняючи рослину від поїдання.
Каучук та гутаперча – це високомолекулярні вуглеводороди. Каучук представляє собою суміш полімерів різноманітної молекулярної ваги. При звичайній температурі він еластичний та аморфний а при охолодженні набуває кристалічну структуру. Розчиняється в бензолі,ефірі,сірко-вуглиці. Накопичується в різноманітних живих тканинах – основній паренхімі,ассиміляціонній паренхіми, асиміляційній паренхімі листів і пагонів. Гутаперчу отримють з гутти,яка міститься або в млічному соці, або в спеціальних замкнутих містах. При звичайній температурі пластична.
Алкалоїди — це складні гетероциклічні сполуки, за допомогою яких відбувається перетворення і збереження азоту в рослинах (їх називають також азотовмісними сполуками). Вміст їх в рослинах невеликий (від 1—2% до тисячної долі відсотка). Кількість алкалоїдів та їхній склад неоднакові не тільки в різних видах рослин, а й у різних частинах тих самих рослин. Найбільше їх у плодах, листі та корінні рослин — від слідів до 2—3, дуже рідко (лише у корі хінного дерева) вміст алкалоїдів може досягати 10—15%. В одній і тій самій рослині, як правило, міститься кілька різних алкалоїдів. Крім того, вміст алкалоїдів залежить від пори року та природних умов місцевості (складу ґрунту, вологості, клімату і т. ін.). Як правило, в рослині міститься не один, а декілька подібних за хімічною будовою алкалоїдів. Іноді це число може досягати понад 20. У рослинах алкалоїди перебувають у сполуках солей численних органічних (винної, лимонної, яблучної, мурашиної, цитринової, щавлевої, малонової, янтарної, молочної, оцтової та ін.), іноді неорганічних кислот (сірчаної, фосфорної). Солі алкалоїдів добре розчиняються у воді (у вільному стані алкалоїди, як правило, не розчинні у воді).
Найбільше алкалоїдів у рослинах таких родин: макових, пасльонових, жовтецевих, метеликових, пасльонових.
Найвідоміші алкалоїди, що знаходять застосування в медицині, містяться в таких рослинах: у головках маку снотворного - морфін, у беладонні лікарській - атропін, у тютюнових листках - нікотин, у листках чаю китайського і зернах кави - кофеїн.