Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
З М І С Т
Вступ
1. Технологія розвитку творчої активності учнів
2. Класне самоврядування, його аспекти
3. Про розвиток здібностей учнів для створення самоврядування в класному колективі
4. Практичні рекомендації класним керівникам
4.1 Години спілкування з класним керівником
4.2 Питання для визначення основних тенденцій класного самоврядування.
Література
В С Т У П
Формування ініціативної, здатної приймати нестандартні рішення особистості неможливе без широкого залучення учнів до управління класними справами через діяльність в органах учнівського самоврядування.
Із метою обєднання зусиль класного керівника і класного колективу для добрих і корисних справ, щоб зробити класне життя змістовнішим, веселішим, цікавішим.
Головним завданням класного керівника і класного колективу є формування і розвиток соціально активної, гуманістично спрямованої особистості з глибоко усвідомленою громадською позицією, почуттям національної самосвідомості.
Учнівське самоврядування в класі є педагогічно доцільним способом організації учнівського колективу, що забезпечує комплексний виховний вплив на учнів шляхом їх залучення до усвідомленої і систематичної участі у вирішенні важливих понять життя класу.
Діяльність учнівського самоврядування скеровується на підвищення якості навчання, зміцнення свідомої дисципліни, реалізацію вимог режиму школи, організацію позакласної виховної роботи, на розвиток ініціативи та творчої самодіяльності, реалізацію їхніх прав та обовязків.
Головним принципом у проектуванні учнівського самоврядування повинна стати активність самих учнів через надання їм можливостей вибору шляхів моральної і мовленої поведінки, створення таких умов, в яких особистість має можливість самостійно розмірковувати про найрізноманітніші життєві проблеми та розвязувати їх, організацію процесу самопізнання та самореалізації особистості, розвиток навичок самодіяльності.
Важливий принцип учнівського самоврядування «Самі вирішили, самі зробили, самі відповідаємо».
Цінність організації учнівського самоврядування в класі полягає в тому, що учні глибоко і всебічно проникають у сутність своїх прав і обовязків.
Діяльність дітей творча. Творчість передбачає створення нового, оригінального. Важливо, щоб дитина відкрила сама, а не взяла готове тільки так розвиваються творчі здібності.
В основі класного самоврядування:
Учнівське самоврядування не засіб звільнення класного керівника від педагогічних обовязків і завантаження ними учнів. Це спроба розширити діапазон діяльності класного керівника і учнів класу членів єдиного колективу, можливостей для їхньої співдружності, творчого пошуку й ініціативи, засіб навчитися жити і працювати за законами демократичного суспільства.
1. Технологія розвитку творчої активності учнів
Виходячи з теоретичних знань та життєвого досвіду, я прийшла до висновку, що тоталітарні методи виховання не дадуть позитивних результатів. Лише партнерське спілкування з учнями, розвиток активної творчості кожного, усвідомлення значущості, віри в свої сили допоможуть створенню учнівського колективу з єдиними цілями, бажаннями і в майбутньому сприятимуть творчо підходити учням до вирішення будь-яких проблем. Можна виділити такі етапи розвитку творчої особистості:
У проведеній роботі було встановлено:
Пасивність і байдужість учнів до громадської діяльності класу і школи є наслідками:
Класний керівник повинен бути людиною творчою і не зупинятися перед труднощами. З бажанням допомогти підліткам, класний керівник має розробити план розвитку творчої активності класу, який зміг би з одного боку допомогти створити згуртований колектив, а з іншого зберегти в кожному учневі індивідуальність і розвинути в ньому самозначимість.
В цьому плані можуть бути розглянуті такі напрямки і методи роботи:
Розвиток творчої активності учнів звичайно не може обмежуватись планами та програмами. Це постійний процес, під час якого можуть зявлятися нові нетрадиційні напрямки і форми роботи.
2. Класне самоврядування, його аспекти
Класне самоврядування є конкретним видом діяльності дітей. Відповідаючи за окремі розділи роботи свого колективу, беручи участь у діяльності активу класу, комісій, у чергуванні, учні організовують своїх товаришів на виконання певних завдань, беруть участь у плануванні, контролюють і перевіряють один одного, організовують змагання, виховні заходи. Цю діяльність учнів можна назвати організаторською.
Усяка діяльність людини є поштовхом до розвитку, що дуже важливо. В організаторській роботі діти набувають низки навичок, умінь і знань. У них розвиваються певні моральні якості й формуються риси характеру.
У школі первинним колективом є клас. У ньому обираються відповідальні за розділами роботи й формуються таким чином органи самоврядування. Чим більше учнів активно працюють в органах самоврядування, тим більше вдосконалюється робота кожного з них, нагромаджується корисний досвід, складаються традиції. Самоврядування збільшує обовязки, значно розширює права органів колективу класу.
Навколо окремих організаторів в класі складається актив, тому що їм поодинці не під силу виконувати певні обовязки. Утім, водночас, поряд з ними, є багато дітей, що бажають прилучитися до роботи. Так, замість окремих уповноважених в класі створюються сектори, що поєднують групи учнів, які працюють в одній галузі, але з відомим розподілом обовязків. Таким чином, кожен розділ роботи закріплюється за окремим відповідальним учнем, а складніші розділи за кількома відповідальними. Тим самим вирішується відразу кілька педагогічних завдань:
Класне самоврядування має кілька стадій розвитку, це:
Самоврядування це не гра, а відповідальна справа, керівництво життям класу, яке ми доручаємо спочатку кращій частині активу, а потім усьому учнівському колективу в цілому. Там, де за спиною дітей стоїть класний керівник і виконує за них усю роботу, не може бути й мови про справжнє самоврядування: така обстановка виховує у дітей лише формальне ставлення до нього.
Тому з моменту залучення дітей у роботу з організації життя свого класу права і обовязки кожного активіста, кожної групи, будь-якого органа самоврядування мають бути чітко сформульовані, розяснені всьому колективові. Також необхідно навчити їх виконувати свої обовязки і користуватися правами. Тільки тоді почне розгортатися дитяче самоврядування, коли класний керівник зуміє по-справжньому зажадати від своїх дітей відповідальності за доручену справу. Основою цієї вимоги є принцип високого оцінювання творчих сил класного колективу.
Самоврядування є внутрішньою організуючою силою, що виводить учнів на вищий ступінь взаєморозуміння і спонукає до життя могутній саморегулятор діяльності класу суспільну думку.
Вимоги до класного керівника в умовах самоврядування.
Будь-який класний керівник, що виступає в ролі організатора учнівського самоврядування, має сам збагнути всі тонкощі й деталі організаційної роботи, тому що тільки при цьому він може керувати й окремими активістами, й органами колективу.
Зрештою, уся робота учнів в органах самоврядування має бути ланцюгом вправ, що безперервно ускладнюються у самостійному й ініціативному вирішенні життєвих проблем свого класу.
На першій стадії самоврядування класним керівникам слід докладно і точно інструктувати дітей, контролювати кожен крок їхньої практичної діяльності, вчасно підказувати правильні рішення. Потім завдання стають конкретнішими й лаконічними, містять тільки мету, основний настрій. Вимоги класного керівника завжди мають відповідати реальним силам і здібностям учнів.
На другій стадії класні керівники обмежуються тим, що дають саме завдання і не втручаються у процес виконання. Тільки після його виконання контролюють роботу учнів.
На третій, вищий, стадії самоврядування, завдання класного керівника полягають у включенні окремих відпрацьованих дій у систему діяльності класу в цілому. Таким чином доручається виконання цілого розряду робіт (проведення КТС, «Вогника», трудового десанту тощо), де потрібно, дивлячись на умови, самостійно діяти. Так формується в дітей самостійне орієнтування в умовах роботи й уміння правильно вибирати потрібні засоби і прийоми для вирішення завдань, що виникають.
Завдання класного керівника допомогти учням побачити зв'язок між проробленою роботою та її кращими результатами. У звязку з цим на початку згуртування колективу особливо велику роль відіграє заохочення. Дитині необхідно пережити радість своїх досягнень, відчути задоволення від результатів своєї роботи, побачити її користь тільки тоді зміцніє в неї віра у свої сили, переконаність у необхідності своєї організаторської діяльності на користь колективу.
Формування потреб у дитини походить від впливу «середовища», діяльності колективу. Чим більше справ, чим вони різноманітніші, тим більше кожен учень може виявитися. Насиченість життя колективу оцінює стиль керівництва класного керівника і діяльності класу.
Учні завжди відчувають потребу в оцінюванні своєї діяльності та поведінки. Заохочення викликає в них відчуття задоволення, приплив нових сил і прагнення до самовдосконалення. Утім, кожне заохочення має бути педагогічно доцільним і відповідати суспільній значущості вчинків, починань, досягнутих результатів.
Джерелом активності в дитині в будь-якій діяльності є потреби, які загалом є складовими простої, упорядкованої системи. Гармонійний розвиток особистості можливий лише за гармонійного одночасного розвитку всіх її потреб: ігрових, пізнавальних, естетичних, моральних, комунікативних тощо.
Кожна потреба розвивається у процесі специфічної діяльності, на основі відповідних вимог класного керівника. Успіх виховання багато в чому залежить від уміння організувати діяльність учня.
Розвиток здібностей учнів для створення самоврядування в класному колективі є однією з основних умов формування особистості. Цей процес безперервний, тривалий та індивідуальний. На відміну від здібностей спеціальних, які створюють можливість для успішного певного виду діяльності, самоврядування здатність універсальна, властива в тій чи іншій мірі кожній людині. Спеціальні здібності виявляються не в самих знаннях, вміннях і навичках, а в тому, наскільки швидко і легко людина освоює конкретну діяльність. Від здібностей до самоврядування залежить якість діяльності, її успішність і рівень досягнень.
Роль будь-якого класного керівника полягає в тому, щоб допомогти учню безперервно і цілеспрямовано розвивати та удосконалювати здатність управляти своєю індивідуальною діяльністю, що припускає:
Проте, виходячи з того, що навчання це передача індивідуального досвіду, необхідно, щоб класний керівник, який передає досвід, сам володів самоуправлінськими здібностями; умів ефективно організовувати зворотні звязки; враховував вікові та індивідуальні особливості кожного учня. Кожний віковий період особливий для формування визначних якостей особистості і засвоєння необхідної інформації, необхідної для розвитку здібностей до самоврядування індивідуальною діяльністю.
Середній шкільний вік найсприятливіший для розвитку творчого потенціалу. Соціальні потреби переважають над пізнавальними, тому цей вік особливий для формування «персонального лідерства», тобто здібності до самопізнання і самовизначення.
Щоб не упустити можливості даного періоду, учням необхідно пропонувати вирішувати проблемні задачі, порівнювати, бачити головне, знаходити схожі і відмінні риси, причинно-наслідкові залежності предметів та явищ, але ці розумові дії є не що інше, як елементи системного аналізу.
У середній школі, де дитина досягає підліткового віку і намагається зайняти певну соціальну нішу серед однокласників, зявляється необхідність орієнтуватися на організацію групової діяльності. Група-співтовариство необхідна умова для одночасно і соціалізації і індивідуалізації учня. Умови групової роботи дозволяють більш адекватно оцінювати і аналізувати результати своєї розумової і практичної діяльності. Група також створює більш комфортні психологічні умови: допомагає підвищенню самооцінки, розширює особистий досвід, дозволяє поповнити свій інтелектуальний багаж шляхом обміну інформацією з обговорюваного питання в умовах рівноправного діалогу. І, звичайно, для роботи в групі що вчиться необхідно мати здібності до управління індивідуальною і груповою діяльністю. Відбувається розділення відповідальності з лідером (класним керівником). Група створює модель керівництва, засновану на співпраці і партнерстві, де цілі, плани, форми і зміст роботи визначаються спільними зусиллями класного керівника і учнів.
Команда це група, для якої характерні:
Група працює як навчальна лабораторія:
Для розвитку здібностей учнів при створенні самоврядування їм необхідно спиратися на наступні положення:
4. Практичні рекомендації класним керівникам
4.1 Години спілкування з класним керівником
4.2 Питання для визначення основних тенденцій класного самоврядування
Гарний колектив надійна опора, дорожи його думкою!
Удосконалюйте свою особистість: укріплюйте позитивне, позбавляйтесь від недоліків!
Л І Т Е Р А Т У Р А