Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА
Дідик Микола Михайлович
УДК 371; 361.08
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ ПРОФЕСІЙНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ ФАХІВЦІВ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ
В ОРГАНАХ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
13.00.04 – теорія і методика професійної освіти
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата
педагогічних наук
Тернопіль – 2001
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Ужгородському національному університеті Міністерства освіти і науки України, м.Ужгород.
Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор
Козубовська Ірина Василівна,
Ужгородський національний університет,
професор кафедри педагогіки і психології;
Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН
України Синьов Віктор Миколайович,
Київський інститут внутрішніх справ при НАВС України,
завідувач кафедри права і соціальної педагогіки;
кандидат педагогічних наук, доцент
Поліщук Віра Аркадіївна,
Тернопільський державний педагогічний університет
імені Володимира Гнатюка, декан психолого-педаго-
гічного факультету.
Провідна установа: Національний педагогічний університет ім.
М.П.Драгоманова, кафедра соціальної педагогіки,
Міністерство освіти і науки України, м.Київ.
Захист відбудеться 27 червня 2001 р. о 12.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.053.01 у Тернопільському державному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м.Тернопіль, вул.М.Кривоноса, 2, зал засідань.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м.Тернопіль, вул. М.Кривоноса,2.
Автореферат розіслано 26 травня 2001 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради В.М.Чайка
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. У сучасних складних соціально-економічних умовах особливого значення набуває соціальна робота, основна мета якої – регулювання правових, економічних відносин індивіда і суспільства, надання кожній людині допомоги і підтримки у вирішенні її проблем, забезпечення соціального захисту кожного члена суспільства.
Професійна соціальна робота – один із основних способів реагування суспільства на нову соціальну ситуацію, її завдання, проблеми, можливості.
Разом з тим не можна стверджувати, що основний зміст соціальної роботи полягає тільки в підтримці і соціальному захисті людей, оскільки соціальна робота є одночасно одним з найважливіших і складних інструментів соціального контролю.
Соціальна робота розвинена у багатьох західних країнах. Останнім часом вона набуває все більшого розповсюдження в Україні у різних сферах: освіті, охороні здоров’я.
У 90-х роках посилюється увага до проблем соціальної роботи в органах внутрішніх справ. Зокрема, було визнано, що ефективність службової діяльності особового складу МВС значною мірою залежить від рівня соціальної захищеності працівників органів внутрішніх справ, психологічного супроводження їх службової діяльності.
У 1997 році рішенням Колегії МВС України була затверджена Концепція психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ України, у якій відзначалося, що специфіка оперативно-службової діяльності така, що містить в собі постійний і підвищений фактор ризику. Напружене виконання завдань в умовах недостатньої інформації, дефіциту часу, високої відповідальності за результати праці ставить перед органами та підрозділами внутрішніх справ завдання, які можуть бути вирішені тільки при належній організації психологічного забезпечення.
Під системою психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів та підрозділів системи МВС України слід розуміти сукупну узгоджену діяльність спеціальних підрозділів, науково-дослідних установ, навчальних закладів, практичних органів та внутрішніх військ МВС України, яка спрямована на підвищення ефективності їх оперативно-службової діяльності та боєздатності шляхом цілеспрямованого використання науково обгрунтованих форм, методів і засобів професійної психології і педагогіки.
Служба психологічного забезпечення спрямована на якісне вирішення оперативно-службових завдань і ефективне функціонування всієї системи органів внутрішніх справ (ОВС); зведення до мінімуму шкоди від впливу на працівників небезпечних для життя і здоров’я психогенних факторів; сприяння збереженню людського потенціалу, підтримання високого рівня професійної готовності та боєздатності працівників.
Як підкреслюється в Концепції, психологічне забезпечення має соціально-економічний характер за походженням, сутністю й показниками оцінки ефективності. Заходи психологічного забезпечення сприяють цілеспрямованому розкриттю і розвитку здібностей людини, зростанню її професіоналізму, працездатності, збереженню здоров’я і життя працівників органів та підрозділів внутрішніх справ при виконанні ними оперативно-службових завдань.
Отже, очевидно, службу психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ України цілком правомірно можна розглядати як специфічний вид соціальної служби, основний суб’єкт реалізації завдань соціальної роботи в органах внутрішніх справ.
Запровадження в системі МВС спеціальної служби психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ дає підставу говорити про соціальну роботу, яка забезпечується фахівцями з відповідним рівнем професійної підготовки.
Слід відзначити, що психологічне забезпечення є новою формою службової діяльності в системі МВС України, і тому особливо гостро постає необхідність у подальшій фундаментальній розробці наукових основ професійної психології, педагогіки, нормативних документів, методичних і навчальних посібників.
Загальні питання соціальної роботи і питання функціонування різних соціальних служб частково досліджені в працях таких зарубіжних вчених, як Б.Андерсон, А.Браун, Л.Гібс, М.Доел, Ф.Майєр, П.Павленок, О.Панов, А.Пінкус, М.Пейн, Ш.Рамон, Й.Фішер, Є.І.Холостова, Т.Шанін, С.Шардлоу та ін.
Значний вклад у розвиток теорії соціальної роботи в Україні внесли: І.Грига, І.Звєрєва, А.Капська, Л.Коваль, Л.Міщик, І.Мигович, Н.Ничкало, В.Поліщук, В.Полтавець, В.Сидоров та інші.
Окремі аспекти проблеми соціально-виховної роботи в органах внутрішніх справ України досліджувались такими вітчизняними вченими, як: В.Андросюк, М.Ануфрієв, О.Бандурка, О.Беца, В.Вакулович, І.Голосніченко, Л.Казміренко, Д.Кобзін, Я.Кондратьєв, В.Кривуша, О.Мартиненко, Н.Матюхіна, А.Москаленко, В.Мєдвєдєв, О.Морозов, Т.Морозова, Г.Радов, В.Синьов, І.Рущенко, С.Сливка, В.Соболєв, А.Стародубцев, В.Щербина, Г.Юхновець, О.Ярмиш та ін.
Проте питання професійної діяльності фахівців служби психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ України як основного суб’єкта реалізації завдань соціальної роботи в органах внутрішніх справ ученими не досліджувались.
Проведений нами аналіз основних завдань і функцій служби психологічного забезпечення свідчить про те, що їх успішна реалізація вимагає, перш за все, фундаментального психолого-педагогічного підгрунтя.
Все вищезгадане зумовило вибір теми дослідження: “Психолого-педагогічні основи професійної діяльності фахівців соціальної роботи в органах внутрішніх справ України”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дослідження проводилось в рамках проекту № 10243-96 міжнародної програми Темпус-Тасіс, яка виконувалась в Ужгородському національному університеті в 1997 - 2000 рр. і була спрямована на розвиток професійної соціальної роботи в Україні.
Об’єкт дослідження – професійна соціальна робота в органах внутрішніх справ.
Предмет дослідження – зміст і функції психолого-педагогічного забезпечення професійної діяльності фахівців соціальної роботи в органах внутрішніх справ.
Мета дослідження – розробити психолого-педагогічні основи професійної соціальної роботи в органах внутрішніх справ України.
Завдання дослідження:
1. Розкрити суть соціальної роботи як науки і професійної діяльності та особливості реалізації її завдань у діяльності служби психологічного забезпечення ОВС.
2. Визначити зміст і функції психолого-педагогічного забезпечення професійної діяльності фахівців соціальної роботи в органах внутрішніх справ.
3. Виявити найважливіші особистісно-професійні характеристики фахівців служби психологічного забезпечення, необхідні для успішної реалізації завдань професійної соціальної роботи в органах внутрішніх справ.
4. Обгрунтувати можливі шляхи вдосконалення професійної підготовки працівників служби психологічного забезпечення ОВС.
Методологічною основою дослідження є “Комплексна програма роботи з кадрами та підвищення авторитету міліції на 1999-2005 рр.”, Положення про службу психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів і підрозділів МВС України, Концепція національного виховання, методологічні і теоретичні розробки зарубіжних і вітчизняних учених з проблем соціалізації особистості, з теорії соціальної роботи, професійної діяльності та ін.
Методи дослідження: У роботі використані теоретичні методи: історико-теоретичний аналіз філософських, психолого-педагогічних, соціологічних праць, аналіз нормативно правової бази. Це дало змогу простежити розвиток і становлення соціальної роботи як науки і особливого виду професійної діяльності, розвиток і функціонування системи соціально-психологічних служб, в тому числі і служби психологічного забезпечення в органах внутрішніх справ; емпіричні методи: анкетування, інтерв’ю, спостереження, бесіда, аналіз результатів діяльності, тестування, вивчення документації, які сприяли аналізу професійної діяльності фахівців соціальної роботи в органах внутрішніх справ; педагогічний експеримент, який дав можливість виявити особливості професійної діяльності фахівців служби психологічного забезпечення ОВС на початку її створення і визначити шляхи оптимізації соціальної роботи в органах внутрішніх справ, вдосконалення професійної підготовки спеціалістів соціальної роботи.
Теоретичну основу дослідження становлять основні положення загальної, вікової, педагогічної, соціальної психології і педагогіки, теорії і методики професійної освіти, обгрунтовані в працях вітчизняних і зарубіжних вчених: Б.Ананьєва, Б.Андерсона, О.Бандурки, І.Зязюна, А.Капської, Г.Костюка, Н.Ничкало, П.Павленка, О.Петровського, В.Полтавця, Ш.Рамон, В.Синьова, Є.Холостової, Т.Шаніна та інших.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в Україні на основі аналізу професійної діяльності фахівців служби психологічного забезпечення як головних суб’єктів соціальної роботи в ОВС теоретично обгрунтовано психолого-педагогічні основи цього виду діяльності, які визначають її мету, функції, зміст, методи і засоби; розкрито основні напрямки професійної соціальної роботи з врахуванням специфіки ОВС (діагностична, консультативна, виховна робота), які передбачають здійснення професійної психодіагностики кандидатів на службу в органи внутрішніх справ, організацію комплексу заходів щодо формування їх психологічної готовності до дій у екстремальних ситуаціях, оптимізацію соціально-психологічного клімату в ОВС та ін.; досліджено особливості прояву і розвитку суттєвих особистісно-професійних властивостей фахівців і запропоновано психографічний портрет соціального працівника ОВС, який відображає необхідність поєднання відповідних професійних і особистісних якостей, особливої методичної, соціальної, організаторської компетенції; розкрито основні шляхи вдосконалення професійної підготовки фахівців служби психологічного забезпечення ОВС.
Практичне значення дослідження виражається у тому, що на основі аналізу та узагальнення отриманих в процесі дослідження результатів автором запропоновані методичні рекомендації стосовно проведення діагностико-корекційної, консультативної, виховної роботи з особовим складом ОВС, які можуть бути використані в практичній діяльності спеціалістами служб психологічного забезпечення ОВС, сприяти підвищенню їх професійної компетентності.
Особистий внесок здобувача полягає в безпосередній участі у створенні служби психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів і підрозділів МВС України в Закарпатській області та організації її діяльності; теоретичному обгрунтуванні змісту, форм і методів психолого-педагогічного забезпечення професійної соціальної роботи в ОВС; в розробці методичних рекомендацій стосовно реалізації завдань соціальної роботи в діяльності служб психологічного забезпечення в органах внутрішніх справ.
Вірогідність наукових результатів дослідження забезпечується методологічною обгрунтованістю його теоретичних положень; застосуванням методів, які відповідають меті та завданням дослідження, його об’єкту і предмету; об’єктивним науковим аналізом теоретичного матеріалу, законодавчих документів і відповідної навчально-методичної документації МВС України.
Впровадження результатів дослідження. Результати дослідження впроваджені в систему психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів і підрозділів МВС України в Закарпатській і Херсонській областях, а також відображені у програмі перепідготовки фахівців служби психологічного забезпечення органів внутрішніх справ Закарпатської області.
Апробація результатів дослідження. Основні концептуальні положення доповідались на міжнародних науково-практичних конференціях в Ужгороді (1999р.), Черкасах (2000р.), Херсоні (2001р.), міжрегіональних та університетських звітних наукових конференціях, обговорювались на наукових семінарах кафедри педагогіки і психології та кафедри соціальної роботи Ужгородського національного університету, а також на кафедрі соціальної роботи університету м.Данді (Великобританія).
Результати дослідження відображено у 11 друкованих працях, з яких: 6 одноосібних (у тому числі 5 статей, з яких 3 у провідних наукових фахових виданнях, методичні рекомендації); 5 праць у співавторстві: монографія, навчально-методичний посібник, понятійно-термінологічний словник з соціальної роботи, 2 статті у збірниках матеріалів доповідей на наукових конференціях.
Структура дисертації. Робота складається із вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел (131). Основний текст дисертації викладено на 190 сторінках. Робота містить 2 таблиці та 7 рисунків.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обгрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його об’єкт, предмет, мету, завдання, методологічні і теоретичні засади, розкрито наукову новизну, теоретичну і практичну значущість, наведено дані про апробацію результатів дослідження.
У першому розділі — “Соціальна політика України і соціальна робота” – досліджено основні тенденції розвитку соціальної роботи як науки і професійної діяльності, розкрито її тісний зв’язок із соціальною політикою.
Підкреслюється, що соціальна політика держави реалізується в соціальній роботі. Вона визначає її методологічні засади, зміст, організаційні форми.
Проаналізовано основні концептуальні положення стосовно завдань, змісту, форм і методів соціальної роботи, які обгрунтовані у працях вітчизняних і зарубіжних авторів.
Соціальна робота здійснюється різними соціально-психологічними службами, до яких належить і нещодавно створена служба психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності в органах внутрішніх справ, яка є відкритою системою, тісно зв’язаною з іншими соціальними системами (політичною, економічною, правовою). Вона покликана забезпечувати якісне вирішення оперативно-службових завдань і ефективне функціонування всієї системи ОВС, сприяти цілеспрямованому розкриттю і розвиткові здібностей кожного працівника, зростанню його професіоналізму, підвищенню працездатності, збереженню здоров’я і життя.
В основу діяльності служби психологічного забезпечення покладено такі принципи: науковості, комплексності, правомірності, об’єктивності, гуманізму.
Проаналізовано основні завдання і функції служби психологічного забезпечення ОВС.
В своїй діяльності служба психологічного забезпечення керується Конституцією України, відповідними постановами Верховної Ради України, Кабінету Міністрів, Нормативними актами МВС України та ін.
У другому розділі — “Психолого-педагогічне забезпечення професійної діяльності фахівців соціальної роботи в ОВС” – обгрунтовано теоретико-методологічні засади психолого-педагогічного забезпечення професійної діяльності фахівців соціальної роботи в ОВС, визначено роль і місце психолого-педагогічних чинників в успішній реалізації завдань професійної соціальної роботи, проаналізовано її основні напрямки.
Відзначається, що психологія привносить у розвиток теоретичних основ соціальної роботи свої специфічні особливості. Так, виявлення і пізнання психологічних закономірностей соціальної роботи, вивчення її проявів у різних умовах дозволяє формувати і розвивати цілісне уявлення про категорії і поняття, принципи і методи, способи і організаційні форми психологічного забезпечення професійної діяльності соціальних працівників, а також засвоювати правила і практичні рекомендації, які з цього випливають. Психологія пропонує фахівцям соціальної роботи ефективні, інтегративні засоби і прийоми вирішення найскладніших психологічних проблем, формує у них уміння безпомилково діяти в екстремальних ситуаціях.
Діапазон застосування психології в соціальній роботі досить широкий. Це пояснюється тим, що, як і будь-яка професійна діяльність, спрямована на допомогу людині або групі людей, соціальна робота базується не тільки на знанні індивідуально-особистісних особливостей людей, але і на розумінні соціально-психологічних закономірностей людської взаємодії.
Найчастіше необхідність соціального захисту і підтримки виникає насамперед стосовно людей, які потрапили в складні життєві обставини, професійна діяльність яких містить в собі постійний і підвищений фактор ризику, або ж вони мають значні труднощі в зв’язку з хворобою, втратою роботи тощо.
Одним з найважливіших принципів соціальної роботи є не тільки надання соціально-економічної, соціально-педагогічної, соціально-правової допомоги і підтримки, але і мобілізація внутрішніх ресурсів людини для вирішення власних проблем і набуття чи відновлення її професійної і соціальної активності. Звідси випливає, що для успішної професійної діяльності фахівців соціальної роботи в ОВС важливим є знання індивідуально-психологічних, статево-вікових, етнічних особливостей всіх співробітників, розуміння причин, що детермінують різні девіації, і шляхів їх профілактики, а також спеціальні психологічні знання, необхідні соціальному працівнику для організації власного мислення і вміння розібратися у будь-якій ситуації.
Професійні знання, уміння, навички фахівців соціальної роботи ОВС формуються у навчанні, побудованому на широкому використанні можливостей різних галузей психологічної науки: загальної, вікової, педагогічної, соціальної, диференціальної психології та ін.
Кожна конкретна галузь психологічної науки на відміну від інших має свою специфічну сферу застосування в соціальній роботі в ОВС. Наприклад, загальна психологія озброює соціальних працівників знаннями про методи вивчення особистості, особливості її відчуттів, сприймання, пам’яті, мислення, уяви, уваги, емоційно-вольової сфери, властивості темпераменту, характеру, здібностей. Без знання і врахування індивідуально-психологічних властивостей працівників усіх структурних розділів і підрозділів ОВС ефективна професійна діяльність фахівців соціальної роботи служби психологічного забезпечення є неможливою. Це, зокрема, стосується визначення ступеня відповідності (невідповідності) психологічних даних кандидата на службу в ОВС чи на здобуття різних рівнів освіти вимогам конкретної правоохоронної спеціальності, оцінки можливостей кваліфікаційного зростання і просування по службі працівників органів внутрішніх справ, попередження хронічного психоемоційного перенапруження співробітників.
Вікова психологія вивчає закономірності психічного розвитку людини на різних вікових етапах її життя. Використання фахівцями соціальної роботи ОВС даних цієї науки дозволяє більш точно диференціювати індивідуально-психологічні особливості працівників залежно від їх віку, правильно організовувати соціально-виховну роботу з молоддю, працівниками передпенсійного і пенсійного віку.
Висновки, отримані диференціальною психологією, мають важливе значення для вирішення багатьох практичних завдань професійної соціальної роботи в ОВС (відбір і навчання персоналу, діагностика і прогностика розвитку окремих властивостей, здібностей працівників та ін.). Важливим розділом диференціальної психології є психологія статевих відмінностей, яка вивчає відмінності між індивідами, зумовлені або опосередковані їх статевою приналежністю, що має важливе практичне значення для професійного відбору і профорієнтації (наприклад, існують певні обмеження щодо залучення жінок до роботи в органах внутрішніх справ).
Чільне місце в соціальній роботі займає соціальна психологія, яка вивчає психічні явища, що виникають у процесі взаємодії людей у різних організованих і неорганізованих (формальних і неформальних) групах.
Для фахівців соціальної роботи в ОВС особливо важливе значення мають знання, які стосуються соціально-психологічних явищ в малих групах ( в мікросередовищі). Це, насамперед, проблеми психологічної сумісності, міжособистісних відносин в групі, групової атмосфери, співвідношення формальних і неформальних груп, згуртованості групи, її ціннісних орієнтацій. Актуальною також є проблема лідерства в групі, наявність формальних і неформальних лідерів.
Соціальна психологія особистості дає працівникам ОВС знання про відповідність особистості соціальним очікуванням у великих і малих групах, засвоєння нею ціннісних орієнтацій групи, залежність її самооцінки від оцінки групи, членом якої вона є. До проблем соціальної психології особистості відносяться також проблеми вивчення спрямованості особистості, її інтересів, ідеалів, установок, переконань.
Знання соціальної психології необхідні фахівцям служби психологічного забезпечення ОВС для реалізації завдань, передбачених “Положенням про службу психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності в органах та підрозділах внутрішніх справ України”: психологічна підтримка адаптації працівників до умов служби; вивчення морально-психологічного клімату в органах та підрозділах внутрішніх справ, розробка за його результатами відповідних рекомендацій; психологічне забезпечення комплектування спеціальних загонів, груп, нарядів, екіпажів, з урахуванням психологічної сумісності осіб, що належать до їх складу.
Працівник будь-якої соціальної служби діє також як соціальний і практичний психолог, педагог, оскільки зміст і методи його діяльності спрямовані на вирішення практичних проблем життєдіяльності його клієнтів, забезпечення успіху у сфері виживання, виховання, перевиховання.
Професійна діяльність фахівців служби психологічного забезпечення в ОВС передбачає широке використання ними педагогічних методів навчання і виховання, спрямованих на формування і розвиток соціально цінних властивостей особистості. Методи виховання (переконання, вправляння, прикладу, заохочення, покарання та ін.) допомагають впливати одночасно на формування свідомості і поведінки. Наприклад, застосування фахівцями служби психологічного забезпечення методу вправ з метою формування навичок свідомої дисципліни у співробітників сприяють вихованню у них вольових якостей, позитивних моральних переконань.
Соціальна педагогіка забезпечує практику створення системи заходів з оптимізації виховання особистості з врахуванням конкретних умов соціальної сфери.
Науковий потенціал психології соціальної роботи, яка останнім часом успішно розвивається, використовується в процесі безпосереднього соціального захисту і підтримки різних категорій населення, в тому числі і працівників правоохоронних органів.
Психологія соціальної роботи — це галузь психологічної науки, що вивчає закономірності формування і розвитку психологічної діяльності індивіда або групи, які опинилися в життєво скрутних обставинах і потребують соціального захисту, підтримки ззовні. Вона вивчає закономірності розвитку взаємин індивіда (групи) з фахівцями різного профілю, які сприяють вирішенню соціальних проблем, розглядає психологічні аспекти відновлення (реабілітації) соціально значущих якостей індивіда (групи) під впливом позитивних факторів соціального середовища і повернення клієнта до активної життєдіяльності.
Основними проблемами психології соціальної роботи в органах МВС є питання психічного здоров’я людей, їх адаптації до різних змін на тій або іншій стадії життєдіяльності; основи взаємин у сім’ї; психологічні труднощі виховання дітей; психологічні умови попередження міжособистісних і міжгрупових конфліктів; питання психологічної допомоги різним категоріям населення, психологічний відбір, професійна орієнтація і психологічна підготовка фахівців сфери соціальної роботи.
В розділі детально проаналізовано особливості діагностико-корекційної, консультативної, виховної роботи в діяльності служби психологічного забезпечення,
роль спілкування в професійній діяльності фахівців соціальної роботи ОВС.
У третьому розділі — “Кадрове забезпечення соціальних служб” - проаналізовано основні професійні вимоги до спеціалістів соціальної роботи, в тому числі фахівців служби психологічного забезпечення органів внутрішніх справ. Встановлено, що відповідний рівень професійної підготовки спеціалістів соціальної роботи ОВС передбачає, перш за все, наявність у них грунтовних знань з різних галузей психології, педагогіки, фізіології, а також права, медицини, інформатики. Вони повинні володіти інформацією про сучасні політичні, соціальні, економічні процеси, відзначатися високою загальною культурою і культурою спілкування, емоційною стійкістю, здатністю викликати довір’я і симпатію у людей, передбачати наслідки своїх дій, уміти приймати правильні рішення в будь-якій ситуації.
Особливої уваги заслуговують особистісні характеристики, зокрема, спрямованість на інших людей. Це означає, що в системі ціннісних орієнтацій працівника служби психологічного забезпечення в центрі знаходиться не гіпертрофоване “я”, а “ти”, тобто інша людина. Важливе значення у професійній діяльності фахівців соціальної роботи має наявність у них соціального інтелекту, характерними ознаками якого, на думку Г.Марлоу і Д.Гілфорда, є: просоціальна спрямованість, готовність до співробітництва, особистісна зацікавленість діями інших; соціальна самоефективність, як очікування успіху при вирішенні міжособистісних проблем, емпатійний інтерес, який забезпечує декодування невербальних ознак емоційних переживань; визначене ціннісне ставлення до себе та інших.
Запропоновано узагальнений психографічний портрет спеціаліста служби психологічного забезпечення в органах внутрішніх справ, який охоплює наступні складові:
Спрямованість особистості ( потреба в спілкуванні з іншими людьми, інтерес до своєї роботи, бажання допомогти людям);
- інтелектуальні якості (аналітичність – реалістичність, інтуїція, прогностичність, кмітливість, критичність, самостійність, гнучкість мислення, наявність соціального інтелекту, професійна компетентність);
- вольові якості (витримка, наполегливість, принциповість, мужність, сміливість, вимогливість до себе та інших, цілеспрямованість, рішучість);
- властивості динамічності (активність, ініціативність, енергійність, уміння швидко зорієнтуватися в будь-якій ситуації);
- особистісно-організаційні якості (добросовісність, дисциплінованість, відповідальність, об’єктивність, організованість, самокритичність, самостійність, впевненість у собі, чесність, щирість, громадянськість, уміння організувати роботу в складних ситуаціях);
- особистісно-моральні якості (тактовність, ввічливість, делікатність, доброзичливість, дипломатичність, природність, привітність, терпимість, інтелігентність, привабливий зовнішній вигляд, чесність, об’єктивність, оптимізм);
- особистісно-комунікативні якості (комунікативність, адаптованість, сумісність, готовність вислухати кожного, уміння вести бесіду, переконувати, поважати думку іншого, уміння сприймати проблему з позицій іншої людини, прагнення до співробітництва, готовність допомогти, уміння розв’язати конфлікт, установлювати контакти);
- фактор психічного і фізичного здоров’я (психологічна стійкість, уміння здійснювати саморелаксацію, самозахист, відсутність серйозних захворювань нервової і серцево-судинної системи).
Доведено, що специфіка діяльності соціального працівника в органах внутрішніх справ вимагає органічного поєднання відповідних професійних і особистісних якостей, особливої компетентності: методичної, соціальної, організаторської. Методична компетентність – володіння спеціальним професійним інструментарієм – технологіями, методами соціальної роботи. Соціальна компетентність полягає в соціальній зрілості особистості спеціаліста, наявності у нього власної професійної позиції. Організаторська компетентність включає в себе організаційні уміння, цілеспрямованість, самоорганізованість, здатність своєчасно приймати рішення.
У розділі розглянуто також питання вдосконалення професійної підготовки кадрів для соціальних служб.
Підкреслюється, що нова парадигма соціальної роботи, яка визначає сучасне бачення соціального працівника як головного суб’єкта професійної діяльності в соціальній сфері, висуває систему вимог до кваліфікації і морально-етичної поведінки цих спеціалістів.
Зростаючі потреби в соціально-економічній підтримці населення, медико-соціальній допомозі, психо-соціальній профілактиці і реабілітації, соціально-педагогічній діяльності, соціально-правовій і соціально-побутовій роботі диктують необхідність у кожній конкретній модифікації різновидностей соціальної роботи формувати ті чи інші професійні властивості соціального працівника. Все це дозволяє зробити висновок про необхідність формування в майбутніх соціальних працівників специфічних професійних якостей, їх спеціалізації.
Найбільш оптимальним підходом до проблеми підготовки кадрів для системи соціально-психологічних служб є підготовка спеціалістів широкого профілю, які мають фундаментальні вузівські знання з основ наук, у поєднанні із спеціалізацією в професійній підготовці. Це дозволить працівнику в умовах сьогоднішнього нестабільного, динамічного життя працювати в різних сферах соціальної роботи.
Одним з можливих шляхів підготовки спеціалістів соціальної роботи для органів внутрішніх справ може бути перепідготовка осіб споріднених спеціальностей, які бажають працювати в службі психологічного забезпечення ОВС, або вже працюють там, про що свідчить досвід роботи УМВС Закарпатської області.
Підкреслюється, що при цьому повинно істотно зрости значення самоосвіти, яка тісно пов’язана з проблемами самоактуалізації, самореалізації, самовдосконалення особистості, і відіграє важливу роль у системі підвищення кваліфікації, коли суб’єкт не відчуває потреби в контролі, зовнішньому управлінні, оскільки володіє достатньо високою внутрішньою мотивацією навчання, високим рівнем самодисципліни.
Значні можливості для підготовки і перепідготовки спеціалістів в цілому і соціальної роботи зокрема, можна знайти в сучасних інноваційних навчальних технологіях, до яких, в першу чергу, слід віднести дистанційне навчання, основні характеристика якого розкриті в даному розділі.
Слід зауважити, що система дистанційного навчання більш гнучка, ніж традиційні системи. Студенти, які навчаються, мають можливість самостійно вибирати індивідуальний темп навчання. В основу програм дистанційного навчання покладено модульний принцип. Кожний окремий курс дає цілісну уяву про конкретну предметну область. Це дозволяє з кількох незалежних дисциплін формувати навчальну програму, яка відповідає індивідуальним або груповим потребам. Дистанційне навчання вимагає менших матеріальних затрат і часу на підготовку спеціалістів.
У висновках узагальнюються результати дослідження, розкриваються теоретичні надбання, можливості та шляхи їх практичного використанн
ВИСНОВКИ
1. На сучасному етапі у зв’язку з ускладненням соціально-економічного становища в Україні особливого значення набуває професійна соціальна робота, основна мета якої – регулювання правових, економічних відносин індивіда і суспільства, надання кожній людині допомоги і підтримки у вирішенні її проблем, забезпечення соціального захисту кожного члена суспільства.
Професійна соціальна робота – один з основних способів реагування суспільства на нову соціальну ситуацію, її завдання, проблеми, можливості. Вона тісно зв’язана з політикою держави, метою якої є створення умов для розвитку та оптимального функціонування соціальних відносин, всебічного розкриття творчого потенціалу людини, досягнення в суспільстві злагоди, стабільності, соціальної цілісності.
Соціальна політика держави реалізується в соціальній роботі, визначає її методологічні засади, зміст, організаційні форми.
2. Історико-теоретичний аналіз підходів до вивчення феномену соціальної роботи дав можливість встановити, що її становлення як професії здійснювалося не одне десятиліття. Цей історичний процес передбачив такі стадії професіоналізації: перетворення діяльності в основне заняття для цілої групи людей; організація спеціальних навчальних закладів даного профілю; формування професійної асоціації; політична кампанія, спрямована на прийняття законодавчих актів, які надають професійній асоціації офіційні повноваження; розробка і затвердження етичного кодексу професії.
Реалізація ідеї професіоналізму у ХХ столітті призвела до виникнення професії соціального працівника. Великобританія і США - перші країни, де соціальна робота сформувалася як особливий вид діяльності, а згодом була поставлена на професійну основу. Перший у світі Інститут підготовки соціальних працівників був заснований в Амстердамі у 1899 році.
3. У 90-х роках посилюється увага до проблем соціальної роботи в органах внутрішніх справ України. Було визнано, що специфіка службово-оперативної діяльності ОВС передбачає постійний і підвищений фактор ризику, напруги, підвищену відповідальність, тому у 1997 році створено соціально-психологічну службу в системі МВС України, яка отримала назву “Служба психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ України”.
Служба психологічного забезпечення сприяє якісному вирішенню оперативно-службових завдань і ефективному функціонуванню всієї системи ОВС, збереженню людського потенціалу; підтримує високий рівень професійної готовності та боєздатності працівників, зводить до мінімуму шкоду від впливу на працівників небезпечних для життя і здоров’я психогенних факторів.
Службу психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ України вважаємо специфічним видом соціальної служби, основним суб’єктом реалізації завдань соціальної роботи в органах внутрішніх справ.
4. Встановлено, що соціальна робота в органах внутрішніх справ є відкритою системою, яка пов’язана з політичною, економічною, правовою, культурною, екологічною сферами суспільного життя.
Це положення має важливе концептуальне і методологічне значення для пізнання, практичної організації, управління соціальною роботою в ОВС, допомагає усвідомити те, що уcпішна реалізація завдань професійної соціальної роботи в діяльності служби психологічного забезпечення ОВС значною мірою залежить і від можливостей інших систем (економічної, політичної ).
5. Визначено й охарактеризовано структуру професійної діяльності фахівців соціальної роботи в органах внутрішніх справ, яка містить такі компоненти: суб’єкт, мета, зміст, засоби, функції, управління, об’єкт.
6. На основі здійсненого аналізу основних завдань і функцій фахівців соціальної роботи служби психологічного забезпечення в ОВС, зроблено висновок про те, що успішна реалізація більшості з них передбачає, перш за все, грунтовні знання з різних галузей психології і педагогіки: загальної, вікової, педагогічної, диференціальної психології, загальної і соціальної педагогіки. Про це свідчать результати узагальнення досвіду роботи служб психологічного забезпечення в органах внутрішніх справ. Без належного рівня психолого-педагогічної підготовки фахівці цих служб не можуть здійснювати соціально-психологічне вивчення кандидатів на службу в органах внутрішніх справ чи на здобуття спеціальної освіти в навчальних закладах МВС України; здійснювати професійну психодіагностику кандидатів; приймати рішення щодо професійно-психологічної придатності кандидата на службу (навчання), вносити на розгляд керівництва пропозиції з раціонального розподілу працівників (випускників навчальних закладів) на посади за спеціальністю; організовувати заходи щодо формування у працівників психологічної готовності до професійної діяльності в екстремальних ситуаціях, відповідального ставлення до дотримання правил безпеки у службовій діяльності, передбачливості; сприяти оптимізації соціально-психологічного клімату в органах внутрішніх справ, психологічній допомозі керівництву в процесі розробки та виконання управлінських рішень, спрямованих на підвищення ефективності службової діяльності і зміцнення дисципліни; здійснювати первинну психопрофілактику відхилень у поведінці працівників органів внутрішніх справ, своєчасно виявляти ознаки девіантної поведінки, вивчати актуальну ситуацію, проводити психокорекцію і, за необхідності, направляти працівників до центру психіатричної допомоги для здійснення вторинної психопрофілактики; вивчати ступінь психологічної сумісності працівників та їх готовності до спільної професійної діяльності у складі спеціальних загонів, груп, нарядів, екіпажів тощо.
7. Виявлено і охарактеризовано основні напрямки професійної соціальної роботи в органах внутрішніх справ. Найважливішими серед них є діагностична, консультативна і виховна робота.
8. Виявлено і проаналізовано найбільш суттєві особистісно-професійні властивості фахівців соціальної роботи в органах внутрішніх справ, запропоновано узагальнений психографічний портрет соціального працівника — спеціаліста служби психологічного забезпечення в органах внутрішніх справ.
Доведено, що специфіка діяльності соціального працівника вимагає органічного поєднання відповідних професійних і особистісних якостей, особливої компетентності: методичної, соціальної, організаторської.
9. Обгрунтовано положення про необхідність удосконалення професійної підготовки кадрів для соціальних служб і запропоновано шляхи оптимізації цього процесу, що передбачають підготовку спеціалістів соціальної роботи широкого профілю, які мають фундаментальні вузівські знання з основ наук, у поєднанні із спеціалізацією в професійній підготовці. Це дозволить соціальному працівникові в умовах нестабільного, динамічного життя працювати в різних сферах соціальної роботи.
Одним з можливих шляхів удосконалення підготовки кадрів для соціальних служб, в тому числі й органів внутрішніх справ, могла б стати перепідготовка осіб споріднених спеціальностей, які бажають працювати в службі психологічного забезпечення ОВС, або вже працюють там.
Підвищити ефективність підготовки і перепідготовки кадрів для соціальних служб можуть інноваційні навчальні технології, зокрема, елементи дистанційного навчання у перепідготовці.
Результати дослідження дають підставу сформулювати деякі пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення професійної діяльності фахівців служби психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ України і підвищення ефективності соціальної роботи в органах внутрішніх справ: вирішити проблему з нормативно-правовим і методичним забезпеченням діяльності служби; створити систему підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації спеціалістів для служби психологічного забезпечення ОВС; забезпечити інтеграцію науки, освіти, професійної діяльності в підготовці спеціалістів соціальної роботи; запровадити обов’язковий профвідбір для кандидатів у працівники служби психологічного забезпечення в ОВС; зміцнити матеріально-технічну базу служби психологічного забезпечення.
Проведене дослідження є першим кроком у вивченні складної і актуальної проблеми професійної діяльності фахівців соціальної роботи в органах внутрішніх справ, тому подальшого дослідження і наукового обґрунтування потребують такі актуальні питання, як: психолого-педагогічні основи професійної орієнтації в системі “школа — вищий навчальний заклад — соціальна робота в ОВС”; застосування нових освітніх технологій в процесі підготовки соціального працівника для ОВС; діалектика взаємозв’язків фундаментальних і прикладних дисциплін у змісті та методиці навчання майбутніх фахівців.
Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях:
1. Козубовська І.В., Дідик М.М. Соціально-психологічна робота в органах внутрішніх справ України. – Ужгород: УжДУ, 1999. – 148 с. (автор. 6 друк.арк.).
2. Соціально-правові основи діяльності психологічної служби в системі освіти: Навчально-методичний посібник. /За ред. І.В. Козубовської, В.В. Сагарди. – Ужгород: УжДУ, 2000. – 390 с. (автор. 4 друк. арк.).
3. Понятійно-термінологічний словник з соціальної роботи: Уклад. І.В.Козубовська, І.І.Мигович, В.В.Сагарда, М.М.Дідик та ін. – Ужгород: УжНУ, 2001. – с. 152. (автор. 0,5 друк. арк).
4. Дідик М.М. Соціальна робота та її особливості в діяльності соціально-психологічної служби МВС // Науковий вісник Ужгородського державного університету: Серія “Педагогіка. Соціальна робота”. – Ужгород: УжДУ, 1999. Вип. 2. – С.74-76.
5. Дідик М.М. Консультування як один з видів психологічної допомоги // Науковий вісник Ужгородського державного університету: Серія “Педагогіка. Соціальна робота”. – Ужгород: УжДУ, 2000. Вип. 3. – С. 106-108.
6. Дідик М.М. Психологічне консультування у соціальній роботі в органах внутрішніх справ. // Збірник наукових праць. Педагогічні науки / Вип. 17. – Херсон: Олді-плюс, 2001. – С.36-40.
7. Козубовська І.В., Дідик М.М. Психолого-педагогічні аспекти підготовки соціальних працівників для роботи в органах внутрішніх справ //Вісник Черкаського державного університету. Серія: педагогічні науки. – Черкаси, 2000. – Вип. 17. - С. 43-46 (автор.0,2 друк.арк).
8. Дідик М.М. Культура спілкування в діяльності працівників служби психологічного забезпечення в системі МВС України // Соціальна робота: теорія, досвід, перспективи: Матеріали доповідей та повідомлень Міжнародної науково-практичної конференції. / За ред. І.В. Козубовської, І.І. Миговича. – Ужгород, 1999. – Ч.1. – С. 197 – 202.
9. Дідик М.М., Пічкар О.П. Деякі аспекти підготовки спеціалістів для служби психологічного забезпечення МВС України // Соціальна робота: теорія, досвід, перспективи: Матеріали доповідей та повідомлень Міжнародної науково-практичної конференції. / За ред. І.В. Козубовської, І.І. Миговича. – Ужгород, 1999. – Ч.1.- С. 202-205(автор.0,2 друк.арк).
10. Дідик М.М. Консультативна робота в діяльності служби психологічного забезпечення в органах внутрішніх справ // Право. Соціальна робота: теорія і практика: Матеріали доповідей та повідомлень підсумкової наукової конференції УжДУ. – Ужгород, 2000. – С.86-90.
11. Дідик М.М. Діагностико-корекційна робота в діяльності служби психологічного забезпечення в органах внутрішніх справ (методичні рекомендації). - Ужгород, 1999. –28 с.
Дідик М.М. Психолого-педагогічні основи професійної діяльності фахівців соціальної роботи в органах внутрішніх справ України. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04. – теорія і методика професійної освіти. – Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопіль, 2001.
В дисертації досліджуються особливості професійної діяльності фахівців соціальної роботи в органах внутрішніх справ України та її психолого-педагогічне забезпечення. В процесі дослідження розкрито основні тенденції розвитку соціальної роботи, її становлення як науки і професії, зв’язок з соціальною політикою; охарактеризовано діяльність соціально-психологічних служб в цілому і діяльність служби психологічного забезпечення органів і підрозділів внутрішніх справ МВС України зокрема; визначено і проаналізовано основні напрямки професійної соціальної роботи в органах внутрішніх справ; виявлені головні психолого-педагогічні чинники, які суттєво впливають на ефективність професійної соціальної роботи; проаналізовано найбільш істотні особистісно-професійні властивості фахівців соціальної роботи; запропоновані рекомендації щодо оптимізації процесу професійної підготовки і перепідготовки фахівців соціальної роботи.
Ключові слова; соціальна політика, соціальна робота, професійна діяльність, служба психологічного забезпечення органів і підрозділів внутрішніх справ, психодіагностика, корекція, консультування, професійна компетентність.
Дидык Н.М. Психолого-педагогические основы профессиональной деятельности специалистов социальной работы в органах внутренних дел Украины. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04. – теория и методика профессинального образования. – Тернопольский государственный педагогический университет имени Владимира Гнатюка, Тернополь, 2001.
В диссертации исследованы вопросы профессиональной деятельности специалистов социальной работы в органах внутренних дел Украины. В процессе исследования раскрыты основные тенденции развития профессиональной социальной работы, ее связь с социальной политикой государства, которая опеределяет содержание и организационные формы социальной работы. Обосновано положение о возрастании роли социальной работы в Украине в настоящее время в связи с ухудшением социально-экономических условий. Профессиональная социальная работа – один из основных способов реагирования общества на новую ситуацию, ее задачи, проблемы, возможности.
Проанализированы важнейшие концептуальные положения отечественных и зарубежных ученых, в которых раскрываются основные подходы к определению социальной работы, ее содержания, форм и методов.
Охарактеризована деятельность различных социальных служб, которые функционируют в настоящее время в Украине. Особое внимание уделено социальной службе в органах внутренних дел. Показано, что профессиональная социальная работа в органах внутренних дел осуществляется службой психологического обеспечения оперативно-служебной деятельности органов и подразделений МВД Украины, которая призвана обеспечивать качественное выполнение оперативно-служебных заданий и эффективное функционирование всей системы ОВД; сводить к минимуму вредное влияние на сотрудников ОВД опасных для жизни и здоровья психогенных факторов, способствовать сохранению человеческого потенциала, поддерживать высокий уровень профессиональной готовности и боеготовности сотрудников. Доказано, что служба психологического обеспечения является основным субъектом профессинальной социальной работы в органах внутренних дел.
Определена и охарактеризована структура профессиональной деятельности специалистов социальной работы в органах внутренних дел, которая включает такие компоненты: субъект, содержание, цель, средства, функции, управление, объект.
В процессе исследования установлено, что успешное выполнение основных заданий и функций специалистами службы психологического обеспечения ОВД предусматривает прежде всего эффективное использование в работе психолого-педагогических знаний (общая, возрастная, педагогическая, дифференциальная, социальная психология, общая и социальная педагогика и др.). Выделены как основные теоретическая и методологическая функции психологии и педагогики в социальной работе. Выявлены и охарактеризованы основные направления профессиональной социальной работы в органах внутренних дел (диагностико-коррекционная, консультативная, воспитательная работа). Определены важнейшие личностно-профессиональные качества специалистов социальной работы в органах внутренних дел, доказано, что специфика их деятельности предусматривает органическое сочетание соответствующих профессиональных и личностных качеств, методической, социальной и организаторской компетентности.
Раскрыта роль общения в профессиональной деятельности специалистов социальной работы в органах внутренних дел. Доказано, что профессиональное общение является важнейшим средством достижения цели профессиональной деятельности.
Обосновано положение о необходимости совершенствования профессиональной подготовки специалистов социальной работы в органах внутренних дел, предложены пути оптимизации этого процесса.
На основе результатов исследования сформулированы предложения и рекомендации по совершенствованию профессиональной социальной работы в органах внутренних дел Украины.
Ключевые слова: социальная политика, социальная работа, профессиональная деятельность, служба психологического обеспечения органов и подразделений внутренних дел, психодиагностика, коррекция, консультация, воспитание, профессиональная компетентность.
Didyk M.M. Psychologic-pedagogical Bases of the Professional Activity of Social Work Specialists in Bodies of the Internal Affairs of Ukraine. Manuscript.
Scientific thesis for the Degree of the Candidate of Pedagogical Sciences in the speciality 13.00.04. - Theory and Methods of Professional Education. - Ternopil State Pedagogical University named after Volodymyr Hnatyuk, Ternopil, 2001.
The peculiarities of the professional activity of Social Work specialists in bodies of Internal Affairs of Ukraine and their psychologic-pedagogical provision are investigated in the dissertation. The basic tendencies of Social Work development were brought to light in the process of conducting of the research, also its formation as a science and profession, its connection with the social policy; the activity of social-psychological services as a whole and specifically the activity of the service of psychological provision of the bodies of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine was characterized; basic areas of the professional Social Work in bodies of Internal Affairs were defined and analysed; main psychologic-pedagogical factors, which vitally influence the effectiveness of the professional Social Work were disclosed; the most essential personal-professional qualities of Social Work specialists were analysed; recommendations as for the process of optimization of the professional training and re-training of Social Work specialists were offered.
Key words: social policy, social work, professional activity, service of psychological provision of bodies of Internal Affairs, psychodiagnostics, correction, consulting, professional competence.
Ум.друк.арк.0,9. Обл.-вид. арк. 0,9.
Тираж 100. Зам. 367.
88000, м. Ужгород, вул. Капітульна, 18
Видавництво Ужгородського національного університету
(03122) 3-32-48