Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Лабораторна робота № 4
Дослідження автоматичних вимикачів
Мета роботи: вивчити принцип дії та конструктивні особливості максимального та нульового захисту вимикачів.
1. Загальнi вiдомостi
При експлуатації електроустановок можливi такi режими роботи, коли електрообладнанню загрожує небезпека руйнування. До них вiдносяться коротке замикання (КЗ), при якому по пристрою проходять струми, що перевищують номiнальний у сотнi й тисячi разiв, режим перевантаження та зниження напруги нижче допустимого рівня.
Термiчна та електродинамiчна дiя струмiв КЗ може вивести з ладу електрообладнання. Така ж загроза, проте у меньшiй мiрi, iснує при зниженнi напруги в мережi та при струмах перенавантаження.
Функцiї захисту вiд аварiйних режимiв виконують автоматичнi вимикачi. Автомат повинен негайно зреагувати на аварiйний режим, що виникає в мережi та автоматично вимкнути пошкоджену дiлянку. Для цього в конструкцiї автомата передбаченi вузли елементiв захисту, якi автоматично знаходять появу в мережі ненормальних умов i дають сигнал на вимкнення.
Автоматичнi вимикачі можуть обслуговувати дiлянки мережi та окремi електродвигуни. Якщо автоматичi вимикачi призначенi для управлiня двигуном iз фазним ротором або пристроїв iз пусковим пристосуванням, то в них обозв’язково повинен бути передбачений нульовий захист. В автоматичних вимикачах, встановлених в мережi, нульовий захист не завжди передбачений.
Відомі такі основнi рiзновиди автоматiв:
3. Автомати гасіння магнітного поля, що швидко зводять до нуля магнітне поле, яке створюється обмотками збудження великих генераторів при появі КЗ у їх головному колі.
В даній роботі досліджується трифазний автомат, що має розчіплювачі максимального струму для захисту від струмів короткого замикання та теплові розчіплювачі для захисту від струмів перевантаження.
Конструкцiя автомату складається з 3 основних вузлiв:
1) контактної та дугогасної систем;
2) механізму вільного розчеплення з елементами захисту – розчіплювачами.
3) приводу i механізму автомат.
Розчіплювач максимального струму електромагнiтного типу служить для автоматичного приведення в дiю пристроїв, що вимикають вимикач при проходженнi через електрообладнання струму, значення якого перевищує максимально допустиме. Основна частина розчіплювача максимального струму – електромагнiт, котушки якого включають послiдовно робочим контактам в коло робочого струму.
Струм уставки захисту визначають формулою:
,
де Кн – коефiцiєнт надiйностi захисту, Кн = 1,2... 1,5;
Кпов – коефiцiєнт повернення реле, Кпов = 0,7... 0,8.
Для захисту від струмів перевантаження як тепловий розчіплювач використовують біметалеву пластину.
Щоб забеспечити двостороннiй кiнематичний зв’язок контактної системи iз захисним реле, автоматичнi вимикачi забезпечуються механiзмом вiльного розчеплення, який призначений для роз’єднання контактної системи при дiї розчіплювачів.
При нормальному струмi якiр електромагнiту знаходиться у вiдпущенному положеннi пiд дiєю пружини або власної маси. При перевищеннi допустимої сили струму якiр електромагнiту притягується до осердя, вимикаючи за допомогою механiзму вiльного розчiплення автоматичний вимикач.
Нульове реле автоматичних вимикачiв служить для захисту електроустановок при надмiрному зниженнi робочої напруги аж до її повного зникнення. В бiльшостi випадкiв нульове реле дiє при зниженнi напруги до 40... 60% вiд номiнального значення. При зниженнi робочої напруги нижче допустимої або при повному її зникненнi якiр вiдпадає i механiчно дiє на пристрiй, що забеспечує негайне вимкнення автоматичного вимикача.
Якщо в автоматичному вимикачi є ще й реле нульової напруги, кiнематичний зв’язок мiж механiзмом вiльного розчiплення та реле може бути або безпосереднiм, коли кожне реле має зв’язок з механiзмом вiльного розчiплювання або за допомогою нульового реле.
В останньому випадку з механiзмом вiльного розчiплення зв’язане тiльки одне реле нульової напруги, а реле максимального струму такого зв’язку не має i своїми контактами увiмкнено в коло катушки нульової напруги.
Принципова схема автомату на силу струму бiльше 200 А зображена на рис. 1. Струмоведуче коло має основнi 3 i дугогаснi 1 контакти. Автомат можна вимикати ручним способом (рукояткою 12) або електромагнiтом 4. Ланки 6,7 i упор 13 зв’язуючи з механiзмом вiльного розчiплювання. Вимикають автомат ручним способом рукояткою 12 або вiд розчiплювачiв 5, 8, 10, 11. Швидкiсть розходження контактiв забезпечується пружиною 9. Дугу, що утворилася при вимкненнi, гасять у камерi 2. Механiзм автомату передає рух вiд приводу до контактiв; утримує контакти в увiмкненному положеннi; звiльняє контакти при вимкненнi автомата; надає контактам швидкiсть, яка необхiдна для нового увiмкнення.
На рис. 2 а. наведена схема найпростiшого механiзму, який застосовується в автоматах з силою струму до 1000 А.
При нормальному (неаварiйному) увiмкненнi важелi 2 i 3 ведуть себе як один жорсткий важiль, тому що центр шарнiра 0, який з’єднує цi ланки мiж собою, лежить нижче вiд лiнiї, що з’днує точки 01 i 02. Упор 5 не дає можливостi скластися цим ланкам.
При увiмкненнi на КЗ якiр 6 електромагнiту 7, який обтiкається струмом КЗ, ломає важелi, як це показано на рис. 2 б; приводний важiль 4 i контактний важiль 1 виявляються незв’язаними, розчiпленими.
Пiд дiєю плоскої контактної пружини i власної маси контакти автомату розмикаються, вiдбувається вимкнення автомата. Рукоятка приводу буде обертатися проти годинникової стрiлки. Для пiдготовки до нового увiмкнення необхiдно повернути рукоятку 4 до вiдказу за годинниковою стрiлкою, i тодi ланки 2 i 3 згорнуться i знову будуть являти одну жорсткеу ланку, як показано на рис. 2 в. Недолiк такого механiзму вiдносно велике зусилля для розчеплення, тому що при цьому необхiдно деформувати контактну пружину.
Рис. 1. Принципова схема автомата
Рис. 2. Механізм найпростішого апарату
2. Опис установки
На рис. 3 показана схема підключення випробуваного автомату до пристрою У5052
Складати і розбирати схеми для дослідження слід за відсутності напруги на стенді. Перед початком роботи викладач перевіряє правильність складання схем, після чого дозволяє включення напруги на стенд. Якщо при виконанні роботи виникли неполадки, необхідно зняти напругу зі стенда і звернутися до викладача.
3. Порядок виконання роботи
1. Скласти схему дослідження автоматичного вимикача.
2. Зняти залежність часу спрацьовування захисту автомату від сили струму tcпp=f(I).
Кожен дослід проводиться в такій послідовності:
1) увімкнути установку У5052. Перед увімкненням вихідний стан ручок керування У5052: S2 = ; S3 = откл; S4 = 5 A; S5 = 450 B; S6, S7 = ~IТ; S8 = возврат; S9 = 115 B; Т1 = мінімум; S10 – откл; S11 – откл; S12 = 100; S13 = откл; S15 = 50 A; S16, S17 = 100 A; S18 = AB; S19 = 5 A; S20 = прямо; S21 = “0”. Установка вмикається S10 = “ВКЛ”
2) подати струм у ланцюг досліджуваного автомата: S8 = "срабат"; регулюючи ручкою Т1 струм, домогтися необхідного значення струму, вимкнути S8 = "Возврат";
3) виміряти час спрацьовування автомата при виставленому струмі. Для цього перемкнути S2 у положення “Ср”, увімкнути S8 = “срабат”, після зупинки електросекундоміра відключити S8 = “Возврат”.
4. Змiст звiту
1. Схема дослiдження теплового та максимального захисту.
2. Таблицi результатiв вимiрювань.
3. Короткий опис способу регулювання уставок максимального нульового захисту автоматичних вимикачiв.
4. Графік залежності часу спрацювання захисту автомату від сили струму.
5. Висновки по роботi.
5. Контрольнi питання.
1. Якi функцiї виконують автоматичнi вимикачi?
2. Перерахуйте основнi рiзновиди автоматiв.
3. Дайте коротку характеристику основних вузлiв автомата.
4. Розкажiть про конструкцiю максимального реле автоматiв.
5. Розкажiть про конструкцiю нульового реле автоматiв.
6. Література
1. Чунихин А.А. Электрические аппараты. М. Энергия.
2. Иванов А.А. Электротехника. Киев, Высшая школ , 1982. 342с.
Лабораторна робота № 5
Дослiдження магнітного пускача змiнного струму
Мета роботи: вивчити конструкцію, принцип роботи i призначення пускача та його елементiв.
1. Загальнi вiдомостi
Магнiтний пускач (МП) змiнного струму призначенний для управлiння трифазним асинхронним двигуном iз короткозамкнутим ротором, а також для захисту двигуна вiд перевантажень (тепловий захист) i вiд зниження напруги нижче допустимої.
Головнi (силовi) контакти магнiтного пускача замикаються при спрацюваннi електромагнiту. Електромагнiт спрацьовує при натисненнi на кнопку "Пуск", оскiлькi при цьому подається напруга на його обмотку (рис. 1). Одночасно iз замиканням головних контактiв магнiтного пускача замикаються блок-контакти (К), якi шунтують кнопку "Пуск". При зниженнi напруги в обмотцi втягуючої котушки магнiтного пускача до напруги вiдпускання Uвiдп електромагнiтна сила, яка утримує якiр у притягнутому положеннi, стане меншою за протидiючi сили i якiр вiдпаде. При цьому розмикаються головнi контакти.
Для захисту двигуна вiд струмового перевантаження в МП вмонтованi тепловi реле з бiметалевими пластинами.
При тривалому протiканнi струму перевантаження в колi обмотки двигуна бiметалевий елемент реле нагрiвається i згинається. При певному вигинi бiметалева пластинка звiльняє защiпку i контакти теплового реле розмикаються, обмотка втягуючої котушки при цьому вiдключається вiд напруги живлення, якiр вiдпадає, а разом з ним i силовi контакти магнiтного пускача.
Рис. 1. Схема включення нереверсивного пускача
Пускач, будову якого зображено на рис 2., монтується на металевiй основi 1. Нерухомi контакти 2 розташованi всерединi iзоляцiйних камер, утворених стiнками 6. Струмоведучi частини у нерухомих контактiв мають петлеподiбну форму для збiльшення електродинамiчних сил i виключення утворення "стоячої" дуги. Електродинамічні сили, що виникають при проходженні струмів короткого замикання, “допомагають” швидше відкинути рухомий контакт. “Стоячою” дугою називають дугу між нерухомими частинами. Рухомi контакти 8 мостикового типу встановленi на деталi 11. Натиснення контактiв, якi закрепленi у головцi 10, здiйснюється контактними пружинами 9. Дворазовий розрив кола полегшує умови гасiння дуги, невелика вiдстань мiж контактами посилює їх роль у вiдводi теплової енергiї вiд дуги.
Якiр втягуючого електромагнiту пускача серiї ПА встановлюється на деталi 11. Нерухомий магнiтопровiд 4 електромагнiту з котушкою 5 встановленi на амортизуючих пружинах 3.
Сила струму, що проходить через обмотку електромагнiту змiнного струму, росте iз збiльшенням повiтряного промiжку (при незмiннiй напрузi), тому що при цьому збiльшується iндуктивний опiр котушки електромагнiту.
Тому при вiдносно великому повiтряному промiжку в електромагнiтi пускачiв серiї ПА створюється необхiдна сила для надiйного притягування якоря при увiмкненнi. В увiмкненному станi, коли повiтряний промiжок швидко зменшується (0,3... 0,5), збiльшується iндуктивний опiр котушки, що призводить до зменшеня струму в котушцi. Поворот рухомої системи пускача серiї ПА у вимкненому положеннi здiйснюється за рахунок пружини 7.
Вмонтованi у пускачi тепловi реле 12 забеспечують захист вiд струмiв перенавантаження.
Пускачi серiї розрахованi на управлiння двигунами потужнiстью до 73 кВт при напрузi мережi до 500 В. Вони допускають частоту операцiй до 600 на годину. Їх електрiчна зносостiйкiсть - 1 млн. увiмкнень семикратного струму i вимикань номiнального струму, механiчна зносостiйкiсть – 5 млн. циклiв.
Схеми включення реверсивного та нереверсивного пускачів показані на рис. 1 та рис. 3. В двох або трьох фазах електродвигуна М встановлюються теплові реле ТР. Запобіжники F1... FЗ захищають мережу від короткого замкнення. Головні контакти пускача комутують силові ланцюги електромотора, а допоміжні блок-контакти служать для блокування в ланцюгах контакторних котушок. Завдяки блок-контактам після короткочасного натискання на кнопку "Пуск" і подальшого відпускання цієї кнопки пускач залишається в увімкнутому стані, а також виконується електричне блокування, яке забезпечує неможливість одночасного включення контакторів "Вперед" та "Назад" реверсивного пускача.
Рис 2. Конструктивна схема пускача серії ПА
Котушки контакторів підключені до напруги живлення через кнопку "Стоп" і через розмикаючі контакти теплових реле, що забезпечує безумовне відключення вручну або при спрацюванні теплових реле.
Рис. 3. Схема включення реверсивного пускача
Реверсивний пускач змінює напрям обертання електромотора зміною порядку підключення фаз напруги живлення. Обидва контактори реверсивного пускача з'єднані важелем механічного блокування.
Ланцюги котушок контакторів живляться тією самою напругою, що і електромотор. Це забезпечує контроль напруги живлення мотора: по-перше, якщо напруга в мережі перед вмиканням електромотора буде меншою за напругу притягування котушки контактора, то пускач не зможе увімкнутися; по-друге, якщо напруга в мережі під час роботи двигуна стане меншою за напругу відпускання котушки контактора, тоді пускач відключить мотор від мережі. Цим забезпечується контроль напруги перед пуском та захист мінімальної напруги (“нульовий захист”). Напруга притягування котушки контактора та напруга відпускання є конструктивними параметрами контакторів і пускача в цілому.
На планшеті встановлені реверсивний та нереверсивний магнітні пускачі, а також кнопки управління. Як регулятор напруги ~ 0... 220 В використовується релейний стенд. Стенд має вмонтований вольтметр.
Рис 4. Лабораторна схема для дослідження реверсивного пускача.
4. Зібрати схему лабораторного дослідження реверсивного пускача та виконати його дослідження як для нереверсивного пускача: Електричні параметри необхідно дослідити для обох контакторів реверсивного пускача.
Рис 5 Лабораторна схема для дослідження реверсивного пускача.
Результати виконання роботи
|
Номінальні параметри нереверсивного пускача: |
Дослідження нереверсивного пускача
|
Напруга притягування котушки Uпр, В |
% |
Напруга відпускання контактора, Uвідн, В |
% |
Примітка |
Дослідження реверсивного пускача
|
Контактор |
Напруга протягування котушки Uпр, В |
% |
Напруга відпускання контактора, Uвідн, В |
% |
|
“Вперед” |
||||
|
“Назад” |
4. Зміст звіту
1. Коротка технічна характеристика МП, галузь їх застосування; призначення апарата в цілому та окремих його елементів.
2. Ескіз iз зазначенням габаритних розмірів i електрична схема МП.
3. Електрична схема випробувань i дані вимірів згідно з таблицями, а також акуратно накреслена характеристика теплового реле, що побудована за даними вимірів.
5. Контрольні запитання
1.Призначення та галузь використання магнітних пускачів.
2.Конструктивний устрій магнітних пускачів.
3.Схема включення реверсивного пускача. Фізична суть реверсу.
4.Призначення блок - контактів пускача.
5.Види блокування, які реалізовані в магнітних пускачах.
6.Контроль напруги живлення і захист мінімальної напруги.
7.Тепловий захист в магнітному пускачі.
8.Перелік функцій магнітних пускачів.
6. Література
1. Чунихин А.А. Электрические аппараты. М. Энергия.
2. Иванов А.А. Электротехника. Киев, Высшая школ , 1982. 342с.
Лабораторна робота № 6
Дослідження трансформаторів струму
Мета роботи: дослідити принцип роботи, сферу застосування й основні параметри трансформаторів струму (ТС), дослідити електричні характеристики (коефіцієнт трансформації, похибки, вольт – амперні характеристики ) трансформатора струму.
1. Засоби виконання роботи
Випробувальна установка У 5052, лабораторний планшет 3 ТС, магазин опорів зі здатністю регулювання опорів з кроком 0,01 і 0,1 Ом , лабораторний амперметр 0 – 5 – 10 А, цифровий вольтметр з границею вимірів 0... 100 В.
2. Короткі теоретичні відомості
2.1. Призначення ТС. Схема заміщення
Для зручності виміру струму в установках високої напруги і гальванічної розв'язки кіл вимірювальних приладів і засобів релейного захисту від високої напруги служать ТС, які мають замкнутий магнітопровід з двома обмотками. Через первинну обмотку пропускається вимірюємий струм, вторинна обмотка підключається до вимірювальних приладів чи реле. Первинна обмотка ізольована від вторинної у відповідності з класом ізоляції апарату. Один вивід вторинної обмотки обов'язково заземляються.
У разі пошкодження ізоляції ТС вимірювальні прилади і реле, підключені до його вторинної обмотки, залишаються під потенціалом землі.
За позитивний напрям струму в первинній обмотці ТС прийнятий напрям від початку до кінця обмотки, тобто від зажиму ЛІ до зажиму Л2 ( рис. 1. а )
а) б)
Рис. 1. Схема трансформатора струму:
а – умовне позначення;
б – схема заміщення.
Маркування вторинної обмотки виконано так, що позитивному напряму струму в первинній обмотці відповідає напрям струму у вторинній обмотці від кінця до початку. Тобто від зажиму U2 до зажиму U1. Напрям струму в навантаженні, що підключене у вторинне коло, в цьому разі залишається таким же, яким воно було б при прямому підключенні навантаження ТС у первинне коло. Це дає можливість будувати векторні діаграми вторинних струмів співпадаючих з діаграмами первинних. В аварійному режимі ТС обтікаються струмом короткого замикання і їх обмотки під дією більших струмів.
Динамічна стійкість ТС (кратність ударного струму короткого замикання) визначається відношенням допустимого струму ударного короткого замикання до амплітуди номінального первинного струму.
Термічна стійкість задається відношенням допустимого на протязі 1 с струму короткого замикання до номінального значення первинного струму. Похибка ТС залежить від його конструкції ( розмір сердечника, матеріалу магнітного проводу), а також від опору навантаження, підключеного до вторинних затискачів. Зі збільшенням опору навантаження похибка збільшується внаслідок збільшення струму намагнічування. Тому при роботі ТС опори всіх елементів, підключених до даного трансформатора і визначаючих розрахункове вторинне навантаження Zн расч не повинно перевищувати номінального вторинного навантаження Z н ном, при якому гарантується клас точності. Гранична кратність струму – це найбільше відношення первинного струму ТС , при якому повна похибка при заданому вторинному навантаженні не перевищує 10 %:
К10=І1мах/І1ном
В інформаційних матеріалах заводів-виробників приведені криві граничної кратності К10 = F(Zн), (рис. 2).
Рис. 2. Залежність номінальної обмеженої кратності від опору навантажень
Для більшості типів захисту необхідна точність роботи ТС повинна бути забезпечена при струмах, значно більших номінальних. Похибка трансформаторів при I1>I1 ном буде обумовлена насиченням магнітного проводу і залежить не тільки від навантаження Zн , але і від первинного струму I1 ( рис. 3).
2.3 Компенсація похибки ТС
Для зниження похибки застосовується її компенсація. Розрізняють компенсацію похибки по струму і кутової похибки. Частіше всього необхідно компенсація похибки по струму. Вона виконується в діапазоні (0,1... 1,0 ) І1ном і застосовується в ТС, які використовуються для вимірювання. В ТС класу Р, які використовуються для релейного захисту, компенсація похибки звичайно не застосовується.
Найпростіший метод компенсації похибки по струму виткова корекція. Якщо , то похибка завжди має від'ємний знак. Якщо кількість витків вторинної обмотки зменшити, то при
Таким чином, створюється позитивна похибка по струму, частково компенсуючи негативну.
Існують й інші засоби компенсації. Широко застосовуються метод шунта, який полягає у підвищенні магнітної проникності шляхом підмагнічування магнітопроводу ТС полями розсіювання.
Рис. 3. Схема перевірки коефіцієнта трансформації ТС
Режим холостого ходу ТС. Тобто розрив його вторинного кола аварійний і супроводжується різким збільшенням ЕРС Е2, що небезпечно дня обслуговуючого персоналу, викликає сильний нагрів трансформатора і може привести до його пошкодження.
Робота ТС ілюструється схемою заміщення (рис. 1 б), з якої видно, що первинний струм, приведений до витків вторинної обмотки
I1’=I1 ,
розгладжується по двом колам. Основна його частина, яка являє собою вторинний струм I2, замикається через опір навантаження Zном, а друта частина ( струм намагнічення)
Iном=Iном через опір Zном;
I1’=I2 +I’ном.
Номінальна напруга – лінійна напруга енергосистеми, в якій ТС повинен працювати. Ця напруга визначає міцність ізоляції між первинною обмоткою, яка знаходиться під високою напругою, і вторинною, один кінець якої заземлений.
Номінальний первинний I1ном і вторинний I2ном струми – це тривалі струми, які може пропускати ТС. Номінальний вторинний струм ТС звичайно рівний 5А.
Номінальний коефіцієнт трансформації – відношення номінальних первинного і вторинного струмів:
Кном=І1ном/І2ном.
Номінальний коефіцієнт приводиться на паспорті трансформатора і записується дробом.
Дійсний коефіцієнт трансформації не рівний номінальному внаслідок похибки, викликаної втратами в трансформаторі. Розрізняють похибку по струму й кутову похибку.
Похибку по струму, %:
де І2 – вторинний струм;
І1 – первинний приведений струм.
Для визначення первинних струмів при відомих вторинних користуються наближеним виразом І1=І2Кном. При цьому допускається деяка помилка, обумовлена тим, що номінальний коефіцієнт трансформації ТС не рівний дійсному коефіцієнту Кд=І1/І2, значення якого залежить від режиму роботи трансформатора, і отже, воно змінне.
Номінальне навантаження ТС – опір навантаження Z2 ном Ом, при якому він працює з заданим класом точності. Іноді застосовується поняття номінальної потужності P2=I22номz2 ном.
Оскільки сила струму I2ном стандартизована, номінальний опір навантаження однозначно визначає і номінальну потужність трансформатора.
Таблиця 1.
|
№ п/п |
Первинний струм, А |
Опір Zнагр, Ом |
Вторинний струм, І2, А |
Коефіцієнт трансформації КІ=І1/І2 |
Похибка |
|
І1=0,5І1 ном |
|||||
|
І |
І1=5А |
0,0 |
|||
|
2 |
5А |
0,1 |
|||
|
3 |
5А |
0,2 |
|||
|
... |
|||||
|
1 2 ... |
І1=10А |
І1=І1 ном |
|||
|
І1=20А |
І1=2І1 ном |
3. Опис лабораторної установки
Лабораторний стенд вміщує установку У5052, яка складається з блоків К513, К514, планшету з трансформатором струму, реостату і двох приладів: амперметра з діапазоном виміру 0... 10А і цифрового вольтметру.
4. Порядок виконання роботи
1. Вивчити короткі теоретичні відомості по конструкції і основним параметрам ТС.
2. Скласти схему випробувань (рис. 3 ). Виписати з заводської таблички номінальні параметри ТС. Подаючи струм І1 у первинну ТС, виміряти струм І2 у вторинній обмотці. Визначити номінальний коефіцієнт трансформації, а також коефіцієнт трансформації при первинному струмі, рівному 0,1І1 ном ; 0,5І1 ном ; 2І1 ном
Порівняти отримані коефіцієнти з отриманими дослідним шляхом номінальним коефіцієнтом трансформації і його паспортним значенням.
3. Знайти і построїти вольт-амперну характеристику ТС. Для цього в схемі (рис. 4) замість амперметра до вторинної обмотки підключити цифровий вольтметр з високим вхідним опором. Вольт-амперна характеристика являє собою залежність напруги на затискачах вторинної обмотки U2 від струму намагнічування І1 при опорах в колі вторинної обмотки ZН=. Вольт-амперна характеристика U2=f(I1) дозволяє судити про справність ТС (рис. 4 ). В окремому випадку, може бути виявлено виткові замикання, при цьому крива U2=f(I1) розташовується нижче типової і має неправильну форму (без насичення ). Вольт амперну характеристику знімають при подачі на первинну обмотку струму від 0 до І1 ном .
4. Зняти залежність похибки коефіцієнта трансформації ТС від опору на вторинній обмотці. Для цього у схему (рис. 3 ) послідовно з амперметром підключають магазин опорів. Залежності знімають для струмів І1=І 1ном ; І1= 2І1ном ; І1=0,5І1 ном Для кожної залежності опір змінюють до 0 з кроком 0,1 Ом до значення на якому похибка коефіцієнта трансформації не досягне 20%. Результати вимірів заносять до таблиці 1, а графіки будують так : по осі абсцис відкладають опори у вторинному колі ТС з кроком 0,1 Ом. а по осі ординат – фактичну похибку коефіцієнта трансформації в діапазоні від 0 до 20%.
5.Оформити результати та зробити висновки по роботі.
5 Вказівки до виконання роботи
5.1. При виконанні лабораторних досліджень струму в первинну обмотку ТС, подається з допомогою установки У5052 в відповідності з рис. 4. При регулюванні струму потрібно додержуватись наступних правил: перед включенням струму впевнитись в вихідному положенні всіх ручок керування блоків К513, К514. У всіх випадках, крім п.3, необхідно щоб вторинна обмотка ТС була закорочена через амперметр і магазин опорів з r=0.
5.2. Вихідне положення ручок керування блока К513:
S2=Х; S3=відкол.; S4=5А; S5=450В; S6,S7=ІТ; S8-повернення; S9= 115В; ТІ-мінімум; S10=відкол; S11=відкол; S12=100; S13=відкол.
Вихідне положення ручок керування блоком К514: S15=10А; S16,S17=25А ; S18=АВ; S19=5А; S20=прямо; S21="0". Установка вмикається S10“вмик.”.
Порядок регулювання струму: вмикаємо S10,S8 – спрацювання, регулюючи плавно струм за допомогою Т1, виставити потрібний струм по амперметру, вбудованого в блок К1З. Границя змін і ціна поділки амперметра перемикається за допомогою шунтів S15.
Після кожного досліду ручки керування привести у вихідне положення.
6. Склад звіту
1. Назва, ціль роботи, короткі теоретичні відомості.
2. Принципові схеми проведення дослідів.
3. Результати дослідів по пп. 14.
4. Висновки по роботі.
Трансформатори струму характеризуються слідуючими особливостями:
7. Контрольні запитання
1. Пояснити схему заміщення ТС.
2. Чому розрив вторинного ланцюга ТС при проходженні струму в первинній обмотці є аварійним режимом?
3. Основні параметри ТС.
4. Як правильно визначити коефіцієнт трансформації ТС: як відношення витків чи як відношення струмів І1ном/ І2ном?
5. Чим обумовлюється наявність похибки при роботі ТС?
6. Які існують способи компенсації похибок ТС.
7. Як залежить коефіцієнт трансформації ТС від опору навантаження у вторинному ланцюгу?
8. Якою метою знімаються вольт амперні характеристики ТС?
9. Допустима гранична похибка ТС використовуємого в схемах релейного захисту.
7
7
PAGE 16