У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Інформація в контексті маркетингової діяльності є необхідною- для виявлення вільних ринкових ніш та

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2015-07-10

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 1.7.2025

125

Тест 6

1. Інформація в контексті маркетингової діяльності є необхідною:

  1.  для виявлення вільних ринкових ніш та їх освоєння;
  2.  прийняття обґрунтованих рішень та зменшення підприємницького ризику за умов динамічності ринку;
  3.  прогнозування продажу товарної номенклатури фірми;
  4.  розрахунку штату торгових агентів, комівояжерів.

2. Інформаційне забезпечення будь-якої діяльності на ринку, а тим більше маркетингової, дає змогу:

  1.  створити ту основу, на підставі якої рішення приймати простіше, швидше, обґрунтованіше;
  2.  перетворити діяльність на таку, що чітко спрямована на досягнення певної мети фірми;
  3.  ефективно виконувати місію фірми на ринку, створювати корисність;
  4.  відповіді п. 1—3 правильні.

3. Проблема збирання і нагромадження інформації до ХХ ст. не стояла так гостро, тому що:

  1.  покупців знали майже в обличчя, одержували інформацію, спілкуючись з ними;
  2.  обсяги виробництва і продажу були невеликими;
  3.  конкурентна боротьба на ринку не була такою жорсткою, як у ХХ ст.;
  4.  не було відповідних технічних засобів оброблення і систематизації інформації.

4. Прийняття рішень у сфері бізнесу аж до початку ХХ ст. на підставі інтуїції, «внутрішнього голосу» підприємця було можливим завдяки:

  1.  одержанню необхідної інформації бізнесменом «з перших рук»;
  2.  наявності достатнього часу для виправлення помилок через повільний темп «ділового життя»;
  3.  майже щоденному спілкуванню виробника з покупцями;
  4.  відповіді п. 1—3 доповнюють одна одну.

5. Вислів «одержання інформації з перших рук», яким послуговувалися у сфері бізнесу до початку ХХ ст.:

  1.  втратив свою актуальність у зв’язку із застосуванням потужних електронних джерел інформації;
  2.  не втрачає актуальності, наповнюючись іншим змістом;
  3.  реалізується у практичній діяльності, маркетинговій зокрема, за допомогою іншого інструментарію, оскільки зміни сфери виробництва майже виключили можливість спілкування зі споживачами, як це було до початку ХХ ст.;
  4.  кожен варіант відповіді якоюсь мірою правильний.

6. За якими етапами має відбуватися процедура прийняття рішення розпочати бізнес (1 — ідея виробу; 2 — бажання відкрити власне діло; 3 — розгляд різних варіантів і вибір найліпшого; 4 — оцінка можливих результатів; 5 — здійснення діяльності; 6 — інформаційне забезпечення)?

  1.  1, 2, 3, 4, 5, 6;
  2.  2, 1, 6, 3, 5, 4;
  3.  6, 1, 2, 3, 5, 4;
  4.  3, 6, 1, 2, 4, 5.

7. Потреба в інформаційному забезпеченні постає одразу після вибору ідеї бізнесу, оскільки:

  1.  значною мірою гарантується збут, доходи вашого майбутнього підприємства;
  2.  ваша бізнес-ідея може виявитися не настільки оригінальною, щоб гарантувати успіх на ринку;
  3.  у вибраному вами секторі ринку може панувати надто жорстка конкуренція;
  4.  відповіді п. 2, 3 доповнюють одна одну.

8. Чи може бути серйозною засторогою до відкриття бізнесу відсутність належного інформаційного забезпечення про новітню ідею щодо виробу, якої ринок не готовий прийняти?

  1.  Так, цілком можливо;
  2.  так, але стосовно не всіх товарів;
  3.  так, але остаточний висновок потрібно робити, ураховуючи товари, про які йдеться, рівень соціально-культурного розвитку суспільства, сприйняття товарів-новинок, конкретний період;
  4.  ні.

9. Якого інформаційного забезпечення вимагає така стадія відкриття бізнесу, як оцінювання можливих результатів?

  1.  Обсяги продажу, ступінь задоволення потреби товаром;
  2.  обсяги доходів, прибутків;
  3.  рівень рентабельності в суміжних сферах;
  4.  усього, зазначеного в п. 1—3.

10. Нехтування послідовністю виконання окремих процедур у процесі відкриття бізнесу може:

  1.  не мати жодного значення;
  2.  призвести до значних фінансових, матеріальних та моральних збитків;
  3.  заощадити час на виконання цих процедур та випередити конкурентів;
  4.  у будь-якому разі станеться те, що й мало статися.

11. Банкрутство підприємства внаслідок недостатнього інформаційного забезпечення або його відсутності під час відкриття бізнесу особливо небезпечне, оскільки:

  1.  призведе до втрати тих коштів, які вже вкладено;
  2.  обернеться даремно згаяним часом, чим скористаються конкуренти;
  3.  завдає значної психологічної травми бізнесмену, призводить до втрати ним упевненості у своїй здатності до бізнесу;
  4.  ніякої небезпеки немає, адже через це проходить більшість бізнесменів-початківців.

12. Вплив яких негативних факторів відчула львівська фірма «Автогаз», вибравши за свій бізнес заміну пального в автодвигунах (бензину на газ) і недооцінивши важливість інформаційного забезпечення?

  1.  Появу конкурентів, що пропонували надійніші, конкурентоспроможніші пристрої;
  2.  зміни структури парку автомобілів та збільшення кількості дизельних двигунів;
  3.  зменшення потужності двигунів через переведення їх на газ;
  4.  кожна з названих причин певною мірою наближала банкрутство фірми.

13. Потреба в широкій маркетинговій інформації у ХХ ст. зумовлюється такими тенденціями:

  1.  переходом фірм із задоволення запитів на задоволення потреб;
  2.  орієнтацією фірм на нецінові методи конкурентної боротьби;
  3.  переходом від мікро- до макромаркетингу;
  4.  відповіді п. 1—3 є правильними.

14. Чому перехід від задоволення запитів до задоволення потреб вимагає збільшення інформації?

  1.  Адже задоволення запитів людини передбачає інформаційне забезпечення в межах однієї галузі, типів підприємств, видів технологій;
  2.  бо задоволення потреб людини додає до варіації запитів, тобто побажань людини ще і варіацію способів задоволення потреби, що, по-перше, може виходити за межі уявлень людини, а по-друге, розширює діапазон галузей, технологій, підприємств, готових конкурувати за задоволення потреб, що вимагає кількаразового збільшення інформації;
  3.  і задоволення запитів, і задоволення потреб людини достатньо уявні явища і поняття, а тому висловлювати таку тезу необхідно з певними застереженнями;
  4.  відповіді п. 1—2 правильні.

15. Як пояснити необхідність збільшення обсягу інформації у зв’язку з переходом від мікро- до макромаркетингу?

  1.  Кількістю учасників бізнесу, що їх доведеться залучити, перш ніж виготовити, продати й допомогти експлуатувати товар;
  2.  обсягом турбот фахівців з маркетингу, які за умов мікромаркетингу обмежуються рівнем виробника, продавця та покупця, тоді як за макромаркетингу турботи розширюються до врахування інтересів громади, суспільства, а то і планетарні;
  3.  збільшенням невизначеності макромаркетингового середовища;
  4.  зростанням складності й механізму вивчення, прогнозування вимог на макрорівні.

16. Сучасні динамічні зміни асортименту товарів, його складність зумовлюють необхідність у великому обсязі інформації, бо:

  1.  невідомо, які товари, з якими параметрами і скільки виготовляти;
  2.  постає ризик виготовлення товарів із застарілими характеристиками;
  3.  без ринкової інформації неодмінно загальмується продаж товарів, зменшаться доходи;
  4.  відповідь п. 3 є логічним висновком з відповідей п. 1, 2.

17. Чому функціонування торгових посередників у ланцюжку «виробник—споживач» не позбавляє фірму потреби самостійно збирати інформацію?

  1.  Через імовірну появу посередників, не здатних зібрати і передати інформацію виробнику;
  2.  практичне позбавлення виробника прямих контактів з покупцями, споживачами;
  3.  високу оплату, якої вимагають фірми-посередники;
  4.  можливу недобросовісність фірм-посередників у виконанні операцій збирання й нагромадження інформації.

18. Недобросовісність фірм-посередників у збиранні інформації і її передачі фірмі-виробнику можна пояснити насамперед тим, що:

  1.  як правило, жодною угодою це не передбачається;
  2.  відсутність належної інформації негативно відбивається спочатку на фірмі-виробнику, а згодом на фірмі-посереднику, причому не так суттєво, оскільки фірма-посередник торгує виробами кількох фірм-виробників та кількох товарних груп;
  3.  відсутні кадри фахівців належної кваліфікації і кількості за штатом;
  4.  ніяких заходів впливу фірма-виробник на фірму-посередника не має.

19. Поширення нецінових методів конкурентної боротьби, а водночас і збільшення кількості інформації:

  1.  вбачається у простій арифметиці, за ціновою конкуренцією у полі зору один параметр — ціна, а за неціновою одразу кілька — асортимент, якість, упакування, промоція, розповсюдження;
  2.  пояснюється великим обсягом робіт, їх складністю, необхідністю залучення фахівців, структурних підрозділів, позафірмових закладів, організацій та фірм, які застосовують нецінові методи конкурентної боротьби передусім на підставі інформації;
  3.  правильні відповіді п. 1—2;
  4.  є інша лаконічніша, аргументованіша, переконливіша відповідь.

20. Якщо фірма-виробник має потребу у виконанні упаковки товару в зелених тонах (товари продають в ісламські країни), модифікації двигуна та конструкції всюдихода (пустеля Сахара, півострів Ямал), то які міркування вона враховуватиме в процесі нагромадження інформації?

  1.  Віддавання переваги неціновим методам конкурентної боротьби;
  2.  освоєння нових регіональних ринків;
  3.  міжнародний поділ праці;
  4.  перенесення уваги з мікро- на макросередовище функціонування фірми.

21. Правильне рішення у сфері бізнесу без належної інформації — це:

  1.  закономірність;
  2.  випадковість;
  3.  самообман;
  4.  авантюра.

22. Яка причина скарг керівництва фірми, маркетингової та інших служб на постійну нестачу інформації у процесі прийняття рішень?

  1.  Зростає кількість рішень, які неодмінно вимагають інформації;
  2.  правила, за якими прийняття рішень без належної інформації — це ознака недоброго тону в бізнесі;
  3.  трапляється і така причина — потрібно на щось скаржитися, особливо коли в прийнятих рішеннях все частіше трапляються помилки;
  4.  відповіді п. 1—3 правильні.

23. Принцип збирання інформації в «пожежному порядку», який спостерігався на перших порах розвитку бізнесу, полягає:

  1.  у хаотичному, безладному збиранні інформації;
  2.  збиранні інформації, коли виникла проблема;
  3.  залученні до збирання інформації всіх потенційних виконавців;
  4.  відповіді п. 1, 3 є правильними.

24. Маркетингова інформаційна система — це:

  1.  організаційно-технічна система збирання, систематизації та оброблення інформації;
  2.  система, спрямована на забезпечення процесу прийняття рішень у маркетинговій програмі;
  3.  система, що діє в комплексному та безперервному варіантах;
  4.  відповіді п. 1—3 є правильними й доповнюють одна одну.

25. У яких трьох вимірах можна висловити сутність концепції маркетингової інформаційної системи (МІС)?

  1.  Центральне місце МІС між середовищем і фірмою — ефективність МІС — замкнутість і постійність;
  2.  центральне місце МІС між середовищем і керівником фірми — результативність — контрольованість;
  3.  центральне місце МІС між середовищем і службою маркетингу — виконання функцій із запобігання збоям у роботі системи;
  4.  концепція МІС не застигла, а постійно вдосконалюється.

26. Потреба у створенні маркетингової інформаційної системи на підприємстві залежить:

  1.  від характеру рішень, які прийматимуться і служб, які користуватимуться інформацією;
  2.  характеру інформації, яка збиратиметься, характеру використовуваних джерел інформації і технічних засобів;
  3.  характеру нагромаджування та оброблення інформації;
  4.  усіх перелічених факторів, але поданий перелік не є вичерпним.

27. У процесі впровадження МІС потрібно врахувати:

  1.  ті технічні засоби збору інформації, які можливо використати;
  2.  яким способом нагромаджувану інформацію переробляти;
  3.  яким чином управляти, експлуатувати МІС;
  4.  відповіді п. 1—3 правильні.

28. Розроблення і функціонування МІС відбувається за схемою і послідовністю (1 — вихід процесу дослідження; 2 — виконання функції банку інформації; 3 — оброблення даних, інформації, яка надійшла; 4 — створення банку даних, інформації; 5 — введення внутрішньої і зовнішньої інформації):

  1.  1, 2, 3, 4, 5;
  2.  5, 1, 2, 3, 4;
  3.  5, 4, 3, 2, 1;
  4.  4, 5, 3, 2, 1.

29. Вимоги до МІС великого за масштабом підприємства і підприємства малого, середнього бізнесу в принципі:

  1.  різні, оскільки різний обсяг завдань, функцій;
  2.  можуть відрізнятися в тонкощах, нюансах;
  3.  однакові, адже концепція одна й та сама;
  4.  зовсім однакові, інакше слід було по-різному назвати.

30. Які перелічені нижче вимоги до маркетингової інформаційної системи є нездійсненними?

  1.  Неможливість прийняття помилкових рішень та пропускання в систему недостовірної інформації;
  2.  цілодобова готовність до роботи;
  3.  збільшення швидкості збирання, оброблення та аналізу інформації;
  4.  ефективне використання інформації та недопущення її втрат.

31. За якими характеристиками можна оцінити (порівняти) маркетингові інформаційні системи?

  1.  Швидкість реєстрації інформації;
  2.  функція комп’ютерів;
  3.  механізм передавання інформації;
  4.  відповіді п. 1—3 доповнюють одна одну.

32. Швидкість реєстрації інформації, як вимога до МІС і час від здійснення події до її відображення МІС, повинна бути для МІС усіх фірм, тобто користувачів:

  1.  звичайно однаковою і найвищою;
  2.  не обов’язково найвищою;
  3.  не обов’язково однаковою і найвищою;
  4.  аргументованою.

33. Які з наявних суперечностей найбільш відчутні у процесі вирішення проблеми рівня агрегування інформації в МІС?

  1.  Рівень агрегування інформації і час на її введення;
  2.  рівень агрегування і час на оброблення інформації;
  3.  рівень агрегування і час на пошуки інформації;
  4.  рівень агрегування і зручність, можливість ефективного користування інформацією.

34. Ранжуйте функції комп’ютера за рівнем аналітичної складності програм забезпечення функціонування МІС (1 — МІС знаходить потрібну інформацію і виконує обчислення; 2 — МІС обчислює середні величини та частки; 3 — МІС знаходить інформацію, складає і дає підсумок; 4 — МІС перевіряє пропоновані плани, вибирає альтернативні варіанти і оцінює ефективність планів і заходів; 5 — МІС узагальнює інформацію за певними класифікаційними ознаками):

  1.  1, 2, 3, 4, 5;
  2.  1, 3, 2, 5, 4;
  3.  5, 4, 3, 2, 1;
  4.  3, 2, 1, 4, 5.

35. Для того щоб використовувати інформацію з МІС, що діє на фірмі, її користувач має володіти навичками користування комп’ютерною технікою, програмуванням:

  1.  обов’язково;
  2.  бажано, але не обов’язково;
  3.  бажано;
  4.  зовсім не обов’язково.

36. Помилки маркетолога на початку його трудової діяльності найчастіше пояснюються тим, що він:

  1.  має недостатні практичні навички;
  2.  усі свої теоретичні знання намагається негайно запровадити на практиці;
  3.  готовий купувати нову інформацію, замовляти нові дослідження, а не ретельно вивчати те, що вже має фірма;
  4.  не розуміє значення співпраці з досвідченими колегами-наставниками.

37. Маркетолог, який проводить дослідження, повинен:

  1.  використати передовсім первинну інформацію;
  2.  насамперед використати вторинну інформацію, а потім, у разі необхідності, збирати первинну інформацію;
  3.  прагнути здешевити процес збирання інформації;
  4.  уміти зібрати інформацію якнайшвидше.

38. Чому все-таки маркетолог, розпочинаючи маркетингове дослідження, має передовсім скористатися вторинною інформацією?

  1.  Бо її можна дістати в своє розпорядження швидше;
  2.  оскільки вона, звісно, обходиться дешевше;
  3.  може статися так, що первина інформація і не знадобиться;
  4.  відповіді п. 1—3 правильні.

39. На які дві великі групи поділяється інформація, що може зацікавити фірму?

  1.  Внутрішню і зовнішню;
  2.  первинну і вторинну;
  3.  про минуле та про майбутнє;
  4.  платну та безоплатну.

40. Яка інформація (про минуле чи про майбутнє) потрібна для фірми і чому?

  1.  Про майбутнє, бо нею забезпечується майбутнє фірми;
  2.  про минуле, бо ця інформація також спрямована на забезпечення майбутнього фірми;
  3.  це залежить від багатьох обставин, включно сферою, галуззю, до яких належить фірма, рівнем розвитку економіки, суспільства, ступенем його стурбованості своїм майбутнім і майбутнім планети;
  4.  кожна з відповідей правильна по-своєму, а тому й правильна.

41. Які з названих далі видів інформації належать до інформації про майбутнє?

  1.  Альтернативні лінії поведінки покупців;
  2.  реакція середовища на діяльність фірми;
  3.  середовище функціонування фірми;
  4.  усі варіанти відповідей є правильними.

42. Який з наведених нижче видів інформації належить до інформації про альтернативні лінії поведінки покупців?

  1.  Переорієнтація заможної частини населення на мешкання у власних котеджах замість багатоквартирних будинків та сільгоспвиробників з колективних на фермерські господарства;
  2.  збільшення частки технічних та кормових культур у землеробстві;
  3.  поширення системи харчування сім’ї «без харчових відходів» та перехід певної частини покупців до меблів, що монтуються безпосередньо в помешканні, замість традиційних меблевих гарнітурів;
  4.  усі варіанти відповідей, крім п. 2, є правильними.

43. Кризу тютюнових компаній США в другій половині 90-х рр. ХХ ст. спричинено:

  1.  помилкою у прогнозуванні структури продажу тютюнових виробів на ринку;
  2.  масовим рухом проти куріння, програшем компаніями судових процесів, учинених потерпілими, і виплатою останнім мільярдних компенсацій;
  3.  браком належних інвестицій у галузь через низьку рентабельність цього виробництва;
  4.  недооцінкою інформації в процесі прийняття найважливіших рішень щодо розвитку галузі.

44. Зіткнувшись із кризою на внутрішньому, національному ринку, американські компанії з виготовлення тютюнових виробів зробили такі кроки:

  1.  здійснили трансфер власних капіталів в іншу галузь національної економіки;
  2.  віднайшли ринкові ніші, зростаючий попит на власні вироби у східноєвропейському регіоні;
  3.  доклали зусиль, щоб увійти у звичну колію після шоку, викликаного реакцією американського суспільства на свою діяльність;
  4.  очевидно, кожен із наведених у відповідях п. 1—3 кроків було зроблено цими компаніями.

45. Якщо інформація використовується в тих самих операціях маркетингу, збирається багаторазово і безперервно, то її називають:

  1.  внутрішньою;
  2.  постійною;
  3.  вторинною;
  4.  первинною.

46. Чого потребує постійна інформація?

  1.  Перевірки її точності;
  2.  контролювання термінів надходження;
  3.  контролювання можливості її зіставлення за датою, періодом, урахуванням показника інфляції;
  4.  всілякого використання.

47. Яке з поданих далі визначень стосується епізодичної інформації?

  1.  Інформація, спрямована на ті самі операції, безперервна інформація;
  2.  нерегулярна інформація, що її збирають принагідно для доповнення основної;
  3.  інформація, що, як правило, спрямована не на ті самі операції, але збирається з перервами;
  4.  правильної відповіді немає.

48. Яка з наведених нижче ознак характеризує періодичну інформацію?

  1.  Постійність;
  2.  здатність до нагромадження;
  3.  реєстрування залежно від необхідності — щодня, щотижня, щомісяця, щокварталу;
  4.  ознаки п. 1—3.

49. Назвіть джерела інформації, якої не потребує виробник:

  1.  наукові звіти про дослідницьку роботу маркетингового відділу фірми;
  2.  звіти фірм-операторів про угоди з франчайзингу, звіти про продаж товарів фірмою;
  3.  матеріали виконаного науково-дослідним інститутом опитування покупців товарів;
  4.  правильна відповідь відсутня.

50. Інформацію від виробника про продаж товарів поділяють на інформацію, що стосується продажу:

  1.  усією галуззю виробництва;
  2.  конкретною фірмою;
  3.  окремо торговим посередникам і окремо кінцевим споживачам;
  4.  відповіді п. 1—3 доповнюють одна одну.

51. Інформацію від покупців поділяють на такі групи:

  1.  щодо параметрів ринку і щодо поведінки покупців;
  2.  щодо покупців жіночої і щодо покупців чоловічої статі;
  3.  щодо найбагатших і щодо найбідніших покупців;
  4.  це штучний і настільки умовний поділ, що його ніхто практично не застосовує.

52. Інформацію про реакцію покупців на ціну товару, асортимент, упаковку, рівень якості, а також про обсяг, частоту, місце купівлі та причини відмови від купівлі відносять до інформації стосовно:

  1.  параметрів ринку;
  2.  поведінки покупців на ринку;
  3.  майбутніх перспектив діяльності фірми;
  4.  конкурентного середовища.

53. Яка з наведених далі схем відповідає характеру так званої раптової (миттєвої) інформації?

  1.  Подія → передавання інформації про подію → використання інформації → недоцільність і неможливість нагромадження інформації;
  2.  подія → передавання інформації про подію → використання інформації → нагромадження інформації;
  3.  подія → нагромадження інформації → передавання інформації → використання інформації;
  4.  подія → використання інформації → передавання інформації про подію → нагромадження інформації.

54. Первинна маркетингова інформація — це:

  1.  інформація, нагромаджена окремими відділами фірми;
  2.  інформація, зібрана науково-дослідними установами;
  3.  інформація, зібрана з будь-якою метою, але вперше;
  4.  відповіді п. 1, 2 є правильними і доповнюють одна одну.

55. Вторинна маркетингова інформація — це:

  1.  інформація, яку збирають нерегулярно, принагідно;
  2.  інформація, яку хтось зібрав для інших цілей, ніж ті, що цікавлять користувача;
  3.  інформація, яку реєструють за певною формою;
  4.  відповіді п. 1, 3 є правильними і доповнюють одна одну.

56. Здійснюючи маркетингові дослідження, необхідно (за можливості) обмежуватись вторинною інформацією, оскільки первинна:

  1.  потребує значних коштів та залучення додаткових людських ресурсів для збирання;
  2.  потребує більше часу для збирання;
  3.  потребує використання певних, щоразу нових методик;
  4.  усі відповіді є правильними.

57. Назвіть вид інформації, яку не можна вважати внутрішньою:

  1.  динаміка цін на товари та їх розподіл за виробниками;
  2.  дані про статево-віковий розподіл імовірних покупців товарів;
  3.  продаж товарів фірмою за декаду;
  4.  дані про сортність товарів, що надійшли за контрактами.

58. Вторинну інформацію можна одержати з таких джерел:

  1.  періодичні видання та спеціальна література;
  2.  статистичні щорічники, звіти фірм;
  3.  дані власних соціологічних досліджень;
  4.  усі відповіді, крім п. 3, є правильними.

59. Первинну інформацію не можна здобути опрацюванням:

  1.  спеціальної періодики;
  2.  звітів торгових агентів;
  3.  звітів фірм-конкурентів;
  4.  усі варіанти відповідей є правильними.

60. Що з переліченого нижче належить до зовнішньої інформації?

  1.  Дані про товарні запаси фірми;
  2.  дані про структуру штатів фірми;
  3.  дані про динаміку доходів населення;
  4.  дані про якість товарів, що надходять за контрактами.

61. Які з наведених нижче даних можна одержати тільки як первинну інформацію?

  1.  Про склад міського і сільського населення;
  2.  про кількість транспортних засобів в індивідуальному користуванні населення адміністративного району;
  3.  про кількість і розміри взуття населення (певних статево-вікових категорій);
  4.  про кількість газифікованих і електрифікованих господарств у районі.

62. Назвіть методи збирання інформації, які можна використати тільки в роздрібних торговельних підприємствах:

  1.  обстеження запасів товарів;
  2.  сканування відповідних ярликів або упаковки;
  3.  запровадження дублікатів або відривних частин цінових ярликів;
  4.  звіти торгових посередників.

63. Відзначте методи збирання інформації, які застосовують тільки за гуртового продажу:

  1.  дані електронної обробки руху товарів на складах;
  2.  сканери, підімкнені до терміналів контрольно-касових апаратів;
  3.  інтерв’ювання відвідувачів;
  4.  метод прямого рахунку проданих товарів.

64. Роль інформації в процесі управління, складовими якого є планування, організація і контроль, полягає в тому, що інформація:

  1.  забезпечує кожну зі складових процесу управління, робить можливим виконання цього процесу;
  2.  конкретизує кожну зі складових процесу управління та гарантує їх ефективне використання;
  3.  робить процес управління привабливим, творчим, цікавим для бізнесмена;
  4.  відповіді п. 2, 3 є правильними.

65. Для розв’язання яких саме питань керівництву фірми маркетингова інформація не обов’язкова?

  1.  Визначення обсягу бюджету витрат на маркетинг;
  2.  визначення засадничих факторів комплексу маркетингу, застосування яких забезпечить найбільший ефект;
  3.  географічного та часового розподілу маркетингових витрат;
  4.  складання графіка енергоспоживання на підприємстві.

66. Якої інформації не може дати такий її носій, як покупець?

  1.  Структура продажу залежно від виробника, упаковки, фасування;
  2.  обсяг та структура незадоволеного попиту;
  3.  зауваження та побажання щодо окремих характеристик товару;
  4.  мотиви купівлі товару, оцінка його споживчих властивостей.

67. Що з переліченого далі не можна назвати вимогою до інформації?

  1.  Достовірність і точність;
  2.  повнота і своєчасність;
  3.  своєрідність та довговічність;
  4.  порівнянність та цілеспрямованість.

68. Якою з вимог до інформації не можна поступатися?

  1.  Точність;
  2.  достовірність;
  3.  своєчасність;
  4.  комплексність.

69. У яких із поданих далі тверджень інформація не відповідає вимозі порівнянності?

  1.  Товарні запаси хутряних пальт на 1.04.96 р.; 1.04.97 р.; 1.04.98 р.; 1.04.99 р.; 1.01.2000 р.;
  2.  продаж цитрусових за I кв. (грн); за II кв. ($); за III кв. (тонн); за IV кв. (кг);
  3.  обсяг разової купівлі макаронних виробів: понеділок — 282 упаковки; вівторок — 380 кг; середа — 20 мішків; четвер — вісім найменувань;
  4.  у кожному з тверджень інформація є непорівнянною.

70. Маркетингове дослідження — це:

  1.  систематичне збирання і аналіз маркетингової інформації;
  2.  засіб, що допомагає маркетологу прийняти оптимальне рішення;
  3.  гарантія зменшення ризику щодо цільових ринків, ціни товару, реклами та інших складових комплексу маркетингу;
  4.  відповіді п. 1—3 розкривають суть маркетингового дослідження.

71. Призначення маркетингових досліджень полягає насамперед у тому, щоб:

  1.  забезпечити прибуткову діяльність фірми;
  2.  визначити, обґрунтувати мету діяльності та долати проблеми в процесі досягнення цієї мети;
  3.  постійно поповнювати інформацію, потрібну для ефективної роботи структурних підрозділів фірми;
  4.  гарантувати стійкість фірми за умов жорсткої конкуренції.

72. Імовірність прийняття підприємцем правильного рішення у сфері бізнесу є найвищою за умови:

  1.  добре розвинутої інтуїції;
  2.  великого досвіду роботи;
  3.  залучення кваліфікованих експертів та скоординованої праці різних відділів фірми;
  4.  використання даних відповідного маркетингового дослідження.

73. Гарантією високоякісного, результативного дослідження є сукупність таких трьох елементів:

  1.  фінансування, організація, кадри;
  2.  інформація, методика дослідження, виконавці;
  3.  термін дослідження, ранг закладу-дослідника, фінансування;
  4.  взаємодія замовника та виконавця, фінансування, виконавці.

74. Які види досліджень потребують проведення експертами дискусій та аналізу вторинних джерел інформації для визначення завдань подальших ґрунтовніших досліджень?

  1.  Пошукові;
  2.  пояснювальні;
  3.  описові;
  4.  передбачувальні.

75. Який вид маркетингового дослідження слід застосувати, якщо необхідно встановити залежність між подорожчанням виробів із натуральної сировини та її запасами або між продажем товарів і зростанням доходів?

  1.  Пошуковий;
  2.  описовий;
  3.  пояснювальний;
  4.  передбачувальний.

76. Пояснювальні маркетингові дослідження мають на меті:

  1.  виявити проблему;
  2.  виявити залежність між двома явищами (наприклад зменшенням продажу товарів і коливанням цін);
  3.  пояснити виявлену залежність між двома явищами;
  4.  виявити реакцію ринку на товар-новинку.

77. Який вид маркетингового дослідження варто застосувати, якщо необхідно передбачити реакцію ринку та конкурентів на спробу фірми збільшити свою частку на ринку, знижуючи ціну на товар?

  1.  Пошуковий;
  2.  описовий;
  3.  пояснювальний;
  4.  передбачувальний.

78. Підвищення ефективності маркетингових досліджень потребує:

  1.  систематичності;
  2.  комплексності;
  3.  безперервності;
  4.  усіх цих вимог, разом узятих.

79. Які з названих далі груп досліджень належать до маркетингових?

  1.  Дослідження ринку та збуту;
  2.  дослідження оцінок споживчих властивостей товару, реклами;
  3.  дослідження типу «витрати-випуск», «ціна-прибуток» та дослідження мотивів поведінки покупців, споживачів;
  4.  усі перелічені дослідження.

80. Знайдіть серед запропонованих суто тематичне маркетингове дослідження:

  1.  виявити причини спадання попиту на мінеральні добрива;
  2.  дослідити динаміку обсягу та структури товарних запасів;
  3.  дослідити умови просування товару-новинки на ринок;
  4.  дослідити структуру товарообороту.

81. Яке з маркетингових досліджень можна назвати безперервним?

  1.  Фактори формування попиту на хліб;
  2.  обстеження «споживчого кошика» сім’ї на всіх етапах її життєвого циклу;
  3.  визначення ресурсів, необхідних для збільшення частки фірми на ринку;
  4.  фактори формування попиту на одяг, взуття.

82. Програмним серед названих маркетингових досліджень є те, що стосується:

  1.  причин зменшення обсягу споживання товарного хліба;
  2.  виявлення динаміки співвідношення товарного і нетоварного споживання овочів населенням райцентру;
  3.  виявлення факторів, здатних підвищити ефективність рек-
    л    ами;
  4.  причин збільшення споживання м’яса.

83. З-поміж наведених нижче ринкових проблем назвіть ту, яку сформульовано конкретно, і маркетингове дослідження якої могло б бути ефективним.

  1.  дослідження ринку соків;
  2.  дослідження впливу фасування соків на попит на цей продукт;
  3.  дослідження ефективності рекламної діяльності;
  4.  мотивація поведінки покупців у процесі вибору непродовольчих товарів.

84. Якою є послідовність операцій у процесі дослідження у сфері маркетингу (1 — визначення проблеми; 2 — маркетингове рішення; 3 — вивчення внутрішньої інформації; 4 — збирання цільових даних; 5 — консультації з експертами; 6 — аналіз результатів дослідження)?

  1.  1, 2, 3, 4, 5, 6;
  2.  1, 3, 5, 4, 6, 2;
  3.  1, 3, 4, 5, 6, 2;
  4.  2, 6, 5, 4, 3, 1.

85. Яким є порядок маркетингових досліджень (1 — визначення завдань дослідження; 2 — розроблення плану дослідження; 3 — збирання інформації; 4 — інтерпретація даних; 5 — узагальнення і підготовка звіту)?

  1.  1, 2, 3, 4, 5;
  2.  1, 3, 2, 4, 5;
  3.  1, 3, 2, 5, 4;
  4.  4, 5, 2, 3, 1.

86. Якою є процедура виконання дослідження (1 — замовник натрапляє на проблему; 2 — виконавець вивчає проблему; 3 — замовник кваліфікує проблему; 4 — виконавець складає програму дослідження; 5 — виконавець проводить дослідження; 6 — виконавець погоджує програму із замовником; 7 — зворотний зв’язок; 8 — подання звіту)?

  1.  1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8;
  2.  1, 2, 3, 4, 6, 5, 8, 7;
  3.  1, 2, 4, 3, 6, 5, 7, 8;
  4.  8, 7, 5, 6, 3, 4, 2, 1.

124

Тест 6




1. Не секрет что часто приходиться подстраиваться под требования работодателя дополнять свое образования
2. Реферат- Озоновый слой - проблема XXI века.html
3. Контрольная работа- История развития страхования
4. В Анципович-
5. На тему- Туризм в Норвегии Выполнила- Проверил- Оглавление
6. тематика Охрана окружающей среды и энергосбережение Экономика организации Технология и организация
7. Курсовая работа- Статистическая отчетность как источник информационного обеспечения
8. Контрольная работа - Этикет
9. Конфліктогенність зміни власності на підприємстві
10.  SPORT ND ITS DEVELOPMENT IN THE US 4 1

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе