У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Інформація в контексті маркетингової діяльності є необхідною- для виявлення вільних ринкових ніш та

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2015-07-10

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 13.4.2025

125

Тест 6

1. Інформація в контексті маркетингової діяльності є необхідною:

  1.  для виявлення вільних ринкових ніш та їх освоєння;
  2.  прийняття обґрунтованих рішень та зменшення підприємницького ризику за умов динамічності ринку;
  3.  прогнозування продажу товарної номенклатури фірми;
  4.  розрахунку штату торгових агентів, комівояжерів.

2. Інформаційне забезпечення будь-якої діяльності на ринку, а тим більше маркетингової, дає змогу:

  1.  створити ту основу, на підставі якої рішення приймати простіше, швидше, обґрунтованіше;
  2.  перетворити діяльність на таку, що чітко спрямована на досягнення певної мети фірми;
  3.  ефективно виконувати місію фірми на ринку, створювати корисність;
  4.  відповіді п. 1—3 правильні.

3. Проблема збирання і нагромадження інформації до ХХ ст. не стояла так гостро, тому що:

  1.  покупців знали майже в обличчя, одержували інформацію, спілкуючись з ними;
  2.  обсяги виробництва і продажу були невеликими;
  3.  конкурентна боротьба на ринку не була такою жорсткою, як у ХХ ст.;
  4.  не було відповідних технічних засобів оброблення і систематизації інформації.

4. Прийняття рішень у сфері бізнесу аж до початку ХХ ст. на підставі інтуїції, «внутрішнього голосу» підприємця було можливим завдяки:

  1.  одержанню необхідної інформації бізнесменом «з перших рук»;
  2.  наявності достатнього часу для виправлення помилок через повільний темп «ділового життя»;
  3.  майже щоденному спілкуванню виробника з покупцями;
  4.  відповіді п. 1—3 доповнюють одна одну.

5. Вислів «одержання інформації з перших рук», яким послуговувалися у сфері бізнесу до початку ХХ ст.:

  1.  втратив свою актуальність у зв’язку із застосуванням потужних електронних джерел інформації;
  2.  не втрачає актуальності, наповнюючись іншим змістом;
  3.  реалізується у практичній діяльності, маркетинговій зокрема, за допомогою іншого інструментарію, оскільки зміни сфери виробництва майже виключили можливість спілкування зі споживачами, як це було до початку ХХ ст.;
  4.  кожен варіант відповіді якоюсь мірою правильний.

6. За якими етапами має відбуватися процедура прийняття рішення розпочати бізнес (1 — ідея виробу; 2 — бажання відкрити власне діло; 3 — розгляд різних варіантів і вибір найліпшого; 4 — оцінка можливих результатів; 5 — здійснення діяльності; 6 — інформаційне забезпечення)?

  1.  1, 2, 3, 4, 5, 6;
  2.  2, 1, 6, 3, 5, 4;
  3.  6, 1, 2, 3, 5, 4;
  4.  3, 6, 1, 2, 4, 5.

7. Потреба в інформаційному забезпеченні постає одразу після вибору ідеї бізнесу, оскільки:

  1.  значною мірою гарантується збут, доходи вашого майбутнього підприємства;
  2.  ваша бізнес-ідея може виявитися не настільки оригінальною, щоб гарантувати успіх на ринку;
  3.  у вибраному вами секторі ринку може панувати надто жорстка конкуренція;
  4.  відповіді п. 2, 3 доповнюють одна одну.

8. Чи може бути серйозною засторогою до відкриття бізнесу відсутність належного інформаційного забезпечення про новітню ідею щодо виробу, якої ринок не готовий прийняти?

  1.  Так, цілком можливо;
  2.  так, але стосовно не всіх товарів;
  3.  так, але остаточний висновок потрібно робити, ураховуючи товари, про які йдеться, рівень соціально-культурного розвитку суспільства, сприйняття товарів-новинок, конкретний період;
  4.  ні.

9. Якого інформаційного забезпечення вимагає така стадія відкриття бізнесу, як оцінювання можливих результатів?

  1.  Обсяги продажу, ступінь задоволення потреби товаром;
  2.  обсяги доходів, прибутків;
  3.  рівень рентабельності в суміжних сферах;
  4.  усього, зазначеного в п. 1—3.

10. Нехтування послідовністю виконання окремих процедур у процесі відкриття бізнесу може:

  1.  не мати жодного значення;
  2.  призвести до значних фінансових, матеріальних та моральних збитків;
  3.  заощадити час на виконання цих процедур та випередити конкурентів;
  4.  у будь-якому разі станеться те, що й мало статися.

11. Банкрутство підприємства внаслідок недостатнього інформаційного забезпечення або його відсутності під час відкриття бізнесу особливо небезпечне, оскільки:

  1.  призведе до втрати тих коштів, які вже вкладено;
  2.  обернеться даремно згаяним часом, чим скористаються конкуренти;
  3.  завдає значної психологічної травми бізнесмену, призводить до втрати ним упевненості у своїй здатності до бізнесу;
  4.  ніякої небезпеки немає, адже через це проходить більшість бізнесменів-початківців.

12. Вплив яких негативних факторів відчула львівська фірма «Автогаз», вибравши за свій бізнес заміну пального в автодвигунах (бензину на газ) і недооцінивши важливість інформаційного забезпечення?

  1.  Появу конкурентів, що пропонували надійніші, конкурентоспроможніші пристрої;
  2.  зміни структури парку автомобілів та збільшення кількості дизельних двигунів;
  3.  зменшення потужності двигунів через переведення їх на газ;
  4.  кожна з названих причин певною мірою наближала банкрутство фірми.

13. Потреба в широкій маркетинговій інформації у ХХ ст. зумовлюється такими тенденціями:

  1.  переходом фірм із задоволення запитів на задоволення потреб;
  2.  орієнтацією фірм на нецінові методи конкурентної боротьби;
  3.  переходом від мікро- до макромаркетингу;
  4.  відповіді п. 1—3 є правильними.

14. Чому перехід від задоволення запитів до задоволення потреб вимагає збільшення інформації?

  1.  Адже задоволення запитів людини передбачає інформаційне забезпечення в межах однієї галузі, типів підприємств, видів технологій;
  2.  бо задоволення потреб людини додає до варіації запитів, тобто побажань людини ще і варіацію способів задоволення потреби, що, по-перше, може виходити за межі уявлень людини, а по-друге, розширює діапазон галузей, технологій, підприємств, готових конкурувати за задоволення потреб, що вимагає кількаразового збільшення інформації;
  3.  і задоволення запитів, і задоволення потреб людини достатньо уявні явища і поняття, а тому висловлювати таку тезу необхідно з певними застереженнями;
  4.  відповіді п. 1—2 правильні.

15. Як пояснити необхідність збільшення обсягу інформації у зв’язку з переходом від мікро- до макромаркетингу?

  1.  Кількістю учасників бізнесу, що їх доведеться залучити, перш ніж виготовити, продати й допомогти експлуатувати товар;
  2.  обсягом турбот фахівців з маркетингу, які за умов мікромаркетингу обмежуються рівнем виробника, продавця та покупця, тоді як за макромаркетингу турботи розширюються до врахування інтересів громади, суспільства, а то і планетарні;
  3.  збільшенням невизначеності макромаркетингового середовища;
  4.  зростанням складності й механізму вивчення, прогнозування вимог на макрорівні.

16. Сучасні динамічні зміни асортименту товарів, його складність зумовлюють необхідність у великому обсязі інформації, бо:

  1.  невідомо, які товари, з якими параметрами і скільки виготовляти;
  2.  постає ризик виготовлення товарів із застарілими характеристиками;
  3.  без ринкової інформації неодмінно загальмується продаж товарів, зменшаться доходи;
  4.  відповідь п. 3 є логічним висновком з відповідей п. 1, 2.

17. Чому функціонування торгових посередників у ланцюжку «виробник—споживач» не позбавляє фірму потреби самостійно збирати інформацію?

  1.  Через імовірну появу посередників, не здатних зібрати і передати інформацію виробнику;
  2.  практичне позбавлення виробника прямих контактів з покупцями, споживачами;
  3.  високу оплату, якої вимагають фірми-посередники;
  4.  можливу недобросовісність фірм-посередників у виконанні операцій збирання й нагромадження інформації.

18. Недобросовісність фірм-посередників у збиранні інформації і її передачі фірмі-виробнику можна пояснити насамперед тим, що:

  1.  як правило, жодною угодою це не передбачається;
  2.  відсутність належної інформації негативно відбивається спочатку на фірмі-виробнику, а згодом на фірмі-посереднику, причому не так суттєво, оскільки фірма-посередник торгує виробами кількох фірм-виробників та кількох товарних груп;
  3.  відсутні кадри фахівців належної кваліфікації і кількості за штатом;
  4.  ніяких заходів впливу фірма-виробник на фірму-посередника не має.

19. Поширення нецінових методів конкурентної боротьби, а водночас і збільшення кількості інформації:

  1.  вбачається у простій арифметиці, за ціновою конкуренцією у полі зору один параметр — ціна, а за неціновою одразу кілька — асортимент, якість, упакування, промоція, розповсюдження;
  2.  пояснюється великим обсягом робіт, їх складністю, необхідністю залучення фахівців, структурних підрозділів, позафірмових закладів, організацій та фірм, які застосовують нецінові методи конкурентної боротьби передусім на підставі інформації;
  3.  правильні відповіді п. 1—2;
  4.  є інша лаконічніша, аргументованіша, переконливіша відповідь.

20. Якщо фірма-виробник має потребу у виконанні упаковки товару в зелених тонах (товари продають в ісламські країни), модифікації двигуна та конструкції всюдихода (пустеля Сахара, півострів Ямал), то які міркування вона враховуватиме в процесі нагромадження інформації?

  1.  Віддавання переваги неціновим методам конкурентної боротьби;
  2.  освоєння нових регіональних ринків;
  3.  міжнародний поділ праці;
  4.  перенесення уваги з мікро- на макросередовище функціонування фірми.

21. Правильне рішення у сфері бізнесу без належної інформації — це:

  1.  закономірність;
  2.  випадковість;
  3.  самообман;
  4.  авантюра.

22. Яка причина скарг керівництва фірми, маркетингової та інших служб на постійну нестачу інформації у процесі прийняття рішень?

  1.  Зростає кількість рішень, які неодмінно вимагають інформації;
  2.  правила, за якими прийняття рішень без належної інформації — це ознака недоброго тону в бізнесі;
  3.  трапляється і така причина — потрібно на щось скаржитися, особливо коли в прийнятих рішеннях все частіше трапляються помилки;
  4.  відповіді п. 1—3 правильні.

23. Принцип збирання інформації в «пожежному порядку», який спостерігався на перших порах розвитку бізнесу, полягає:

  1.  у хаотичному, безладному збиранні інформації;
  2.  збиранні інформації, коли виникла проблема;
  3.  залученні до збирання інформації всіх потенційних виконавців;
  4.  відповіді п. 1, 3 є правильними.

24. Маркетингова інформаційна система — це:

  1.  організаційно-технічна система збирання, систематизації та оброблення інформації;
  2.  система, спрямована на забезпечення процесу прийняття рішень у маркетинговій програмі;
  3.  система, що діє в комплексному та безперервному варіантах;
  4.  відповіді п. 1—3 є правильними й доповнюють одна одну.

25. У яких трьох вимірах можна висловити сутність концепції маркетингової інформаційної системи (МІС)?

  1.  Центральне місце МІС між середовищем і фірмою — ефективність МІС — замкнутість і постійність;
  2.  центральне місце МІС між середовищем і керівником фірми — результативність — контрольованість;
  3.  центральне місце МІС між середовищем і службою маркетингу — виконання функцій із запобігання збоям у роботі системи;
  4.  концепція МІС не застигла, а постійно вдосконалюється.

26. Потреба у створенні маркетингової інформаційної системи на підприємстві залежить:

  1.  від характеру рішень, які прийматимуться і служб, які користуватимуться інформацією;
  2.  характеру інформації, яка збиратиметься, характеру використовуваних джерел інформації і технічних засобів;
  3.  характеру нагромаджування та оброблення інформації;
  4.  усіх перелічених факторів, але поданий перелік не є вичерпним.

27. У процесі впровадження МІС потрібно врахувати:

  1.  ті технічні засоби збору інформації, які можливо використати;
  2.  яким способом нагромаджувану інформацію переробляти;
  3.  яким чином управляти, експлуатувати МІС;
  4.  відповіді п. 1—3 правильні.

28. Розроблення і функціонування МІС відбувається за схемою і послідовністю (1 — вихід процесу дослідження; 2 — виконання функції банку інформації; 3 — оброблення даних, інформації, яка надійшла; 4 — створення банку даних, інформації; 5 — введення внутрішньої і зовнішньої інформації):

  1.  1, 2, 3, 4, 5;
  2.  5, 1, 2, 3, 4;
  3.  5, 4, 3, 2, 1;
  4.  4, 5, 3, 2, 1.

29. Вимоги до МІС великого за масштабом підприємства і підприємства малого, середнього бізнесу в принципі:

  1.  різні, оскільки різний обсяг завдань, функцій;
  2.  можуть відрізнятися в тонкощах, нюансах;
  3.  однакові, адже концепція одна й та сама;
  4.  зовсім однакові, інакше слід було по-різному назвати.

30. Які перелічені нижче вимоги до маркетингової інформаційної системи є нездійсненними?

  1.  Неможливість прийняття помилкових рішень та пропускання в систему недостовірної інформації;
  2.  цілодобова готовність до роботи;
  3.  збільшення швидкості збирання, оброблення та аналізу інформації;
  4.  ефективне використання інформації та недопущення її втрат.

31. За якими характеристиками можна оцінити (порівняти) маркетингові інформаційні системи?

  1.  Швидкість реєстрації інформації;
  2.  функція комп’ютерів;
  3.  механізм передавання інформації;
  4.  відповіді п. 1—3 доповнюють одна одну.

32. Швидкість реєстрації інформації, як вимога до МІС і час від здійснення події до її відображення МІС, повинна бути для МІС усіх фірм, тобто користувачів:

  1.  звичайно однаковою і найвищою;
  2.  не обов’язково найвищою;
  3.  не обов’язково однаковою і найвищою;
  4.  аргументованою.

33. Які з наявних суперечностей найбільш відчутні у процесі вирішення проблеми рівня агрегування інформації в МІС?

  1.  Рівень агрегування інформації і час на її введення;
  2.  рівень агрегування і час на оброблення інформації;
  3.  рівень агрегування і час на пошуки інформації;
  4.  рівень агрегування і зручність, можливість ефективного користування інформацією.

34. Ранжуйте функції комп’ютера за рівнем аналітичної складності програм забезпечення функціонування МІС (1 — МІС знаходить потрібну інформацію і виконує обчислення; 2 — МІС обчислює середні величини та частки; 3 — МІС знаходить інформацію, складає і дає підсумок; 4 — МІС перевіряє пропоновані плани, вибирає альтернативні варіанти і оцінює ефективність планів і заходів; 5 — МІС узагальнює інформацію за певними класифікаційними ознаками):

  1.  1, 2, 3, 4, 5;
  2.  1, 3, 2, 5, 4;
  3.  5, 4, 3, 2, 1;
  4.  3, 2, 1, 4, 5.

35. Для того щоб використовувати інформацію з МІС, що діє на фірмі, її користувач має володіти навичками користування комп’ютерною технікою, програмуванням:

  1.  обов’язково;
  2.  бажано, але не обов’язково;
  3.  бажано;
  4.  зовсім не обов’язково.

36. Помилки маркетолога на початку його трудової діяльності найчастіше пояснюються тим, що він:

  1.  має недостатні практичні навички;
  2.  усі свої теоретичні знання намагається негайно запровадити на практиці;
  3.  готовий купувати нову інформацію, замовляти нові дослідження, а не ретельно вивчати те, що вже має фірма;
  4.  не розуміє значення співпраці з досвідченими колегами-наставниками.

37. Маркетолог, який проводить дослідження, повинен:

  1.  використати передовсім первинну інформацію;
  2.  насамперед використати вторинну інформацію, а потім, у разі необхідності, збирати первинну інформацію;
  3.  прагнути здешевити процес збирання інформації;
  4.  уміти зібрати інформацію якнайшвидше.

38. Чому все-таки маркетолог, розпочинаючи маркетингове дослідження, має передовсім скористатися вторинною інформацією?

  1.  Бо її можна дістати в своє розпорядження швидше;
  2.  оскільки вона, звісно, обходиться дешевше;
  3.  може статися так, що первина інформація і не знадобиться;
  4.  відповіді п. 1—3 правильні.

39. На які дві великі групи поділяється інформація, що може зацікавити фірму?

  1.  Внутрішню і зовнішню;
  2.  первинну і вторинну;
  3.  про минуле та про майбутнє;
  4.  платну та безоплатну.

40. Яка інформація (про минуле чи про майбутнє) потрібна для фірми і чому?

  1.  Про майбутнє, бо нею забезпечується майбутнє фірми;
  2.  про минуле, бо ця інформація також спрямована на забезпечення майбутнього фірми;
  3.  це залежить від багатьох обставин, включно сферою, галуззю, до яких належить фірма, рівнем розвитку економіки, суспільства, ступенем його стурбованості своїм майбутнім і майбутнім планети;
  4.  кожна з відповідей правильна по-своєму, а тому й правильна.

41. Які з названих далі видів інформації належать до інформації про майбутнє?

  1.  Альтернативні лінії поведінки покупців;
  2.  реакція середовища на діяльність фірми;
  3.  середовище функціонування фірми;
  4.  усі варіанти відповідей є правильними.

42. Який з наведених нижче видів інформації належить до інформації про альтернативні лінії поведінки покупців?

  1.  Переорієнтація заможної частини населення на мешкання у власних котеджах замість багатоквартирних будинків та сільгоспвиробників з колективних на фермерські господарства;
  2.  збільшення частки технічних та кормових культур у землеробстві;
  3.  поширення системи харчування сім’ї «без харчових відходів» та перехід певної частини покупців до меблів, що монтуються безпосередньо в помешканні, замість традиційних меблевих гарнітурів;
  4.  усі варіанти відповідей, крім п. 2, є правильними.

43. Кризу тютюнових компаній США в другій половині 90-х рр. ХХ ст. спричинено:

  1.  помилкою у прогнозуванні структури продажу тютюнових виробів на ринку;
  2.  масовим рухом проти куріння, програшем компаніями судових процесів, учинених потерпілими, і виплатою останнім мільярдних компенсацій;
  3.  браком належних інвестицій у галузь через низьку рентабельність цього виробництва;
  4.  недооцінкою інформації в процесі прийняття найважливіших рішень щодо розвитку галузі.

44. Зіткнувшись із кризою на внутрішньому, національному ринку, американські компанії з виготовлення тютюнових виробів зробили такі кроки:

  1.  здійснили трансфер власних капіталів в іншу галузь національної економіки;
  2.  віднайшли ринкові ніші, зростаючий попит на власні вироби у східноєвропейському регіоні;
  3.  доклали зусиль, щоб увійти у звичну колію після шоку, викликаного реакцією американського суспільства на свою діяльність;
  4.  очевидно, кожен із наведених у відповідях п. 1—3 кроків було зроблено цими компаніями.

45. Якщо інформація використовується в тих самих операціях маркетингу, збирається багаторазово і безперервно, то її називають:

  1.  внутрішньою;
  2.  постійною;
  3.  вторинною;
  4.  первинною.

46. Чого потребує постійна інформація?

  1.  Перевірки її точності;
  2.  контролювання термінів надходження;
  3.  контролювання можливості її зіставлення за датою, періодом, урахуванням показника інфляції;
  4.  всілякого використання.

47. Яке з поданих далі визначень стосується епізодичної інформації?

  1.  Інформація, спрямована на ті самі операції, безперервна інформація;
  2.  нерегулярна інформація, що її збирають принагідно для доповнення основної;
  3.  інформація, що, як правило, спрямована не на ті самі операції, але збирається з перервами;
  4.  правильної відповіді немає.

48. Яка з наведених нижче ознак характеризує періодичну інформацію?

  1.  Постійність;
  2.  здатність до нагромадження;
  3.  реєстрування залежно від необхідності — щодня, щотижня, щомісяця, щокварталу;
  4.  ознаки п. 1—3.

49. Назвіть джерела інформації, якої не потребує виробник:

  1.  наукові звіти про дослідницьку роботу маркетингового відділу фірми;
  2.  звіти фірм-операторів про угоди з франчайзингу, звіти про продаж товарів фірмою;
  3.  матеріали виконаного науково-дослідним інститутом опитування покупців товарів;
  4.  правильна відповідь відсутня.

50. Інформацію від виробника про продаж товарів поділяють на інформацію, що стосується продажу:

  1.  усією галуззю виробництва;
  2.  конкретною фірмою;
  3.  окремо торговим посередникам і окремо кінцевим споживачам;
  4.  відповіді п. 1—3 доповнюють одна одну.

51. Інформацію від покупців поділяють на такі групи:

  1.  щодо параметрів ринку і щодо поведінки покупців;
  2.  щодо покупців жіночої і щодо покупців чоловічої статі;
  3.  щодо найбагатших і щодо найбідніших покупців;
  4.  це штучний і настільки умовний поділ, що його ніхто практично не застосовує.

52. Інформацію про реакцію покупців на ціну товару, асортимент, упаковку, рівень якості, а також про обсяг, частоту, місце купівлі та причини відмови від купівлі відносять до інформації стосовно:

  1.  параметрів ринку;
  2.  поведінки покупців на ринку;
  3.  майбутніх перспектив діяльності фірми;
  4.  конкурентного середовища.

53. Яка з наведених далі схем відповідає характеру так званої раптової (миттєвої) інформації?

  1.  Подія → передавання інформації про подію → використання інформації → недоцільність і неможливість нагромадження інформації;
  2.  подія → передавання інформації про подію → використання інформації → нагромадження інформації;
  3.  подія → нагромадження інформації → передавання інформації → використання інформації;
  4.  подія → використання інформації → передавання інформації про подію → нагромадження інформації.

54. Первинна маркетингова інформація — це:

  1.  інформація, нагромаджена окремими відділами фірми;
  2.  інформація, зібрана науково-дослідними установами;
  3.  інформація, зібрана з будь-якою метою, але вперше;
  4.  відповіді п. 1, 2 є правильними і доповнюють одна одну.

55. Вторинна маркетингова інформація — це:

  1.  інформація, яку збирають нерегулярно, принагідно;
  2.  інформація, яку хтось зібрав для інших цілей, ніж ті, що цікавлять користувача;
  3.  інформація, яку реєструють за певною формою;
  4.  відповіді п. 1, 3 є правильними і доповнюють одна одну.

56. Здійснюючи маркетингові дослідження, необхідно (за можливості) обмежуватись вторинною інформацією, оскільки первинна:

  1.  потребує значних коштів та залучення додаткових людських ресурсів для збирання;
  2.  потребує більше часу для збирання;
  3.  потребує використання певних, щоразу нових методик;
  4.  усі відповіді є правильними.

57. Назвіть вид інформації, яку не можна вважати внутрішньою:

  1.  динаміка цін на товари та їх розподіл за виробниками;
  2.  дані про статево-віковий розподіл імовірних покупців товарів;
  3.  продаж товарів фірмою за декаду;
  4.  дані про сортність товарів, що надійшли за контрактами.

58. Вторинну інформацію можна одержати з таких джерел:

  1.  періодичні видання та спеціальна література;
  2.  статистичні щорічники, звіти фірм;
  3.  дані власних соціологічних досліджень;
  4.  усі відповіді, крім п. 3, є правильними.

59. Первинну інформацію не можна здобути опрацюванням:

  1.  спеціальної періодики;
  2.  звітів торгових агентів;
  3.  звітів фірм-конкурентів;
  4.  усі варіанти відповідей є правильними.

60. Що з переліченого нижче належить до зовнішньої інформації?

  1.  Дані про товарні запаси фірми;
  2.  дані про структуру штатів фірми;
  3.  дані про динаміку доходів населення;
  4.  дані про якість товарів, що надходять за контрактами.

61. Які з наведених нижче даних можна одержати тільки як первинну інформацію?

  1.  Про склад міського і сільського населення;
  2.  про кількість транспортних засобів в індивідуальному користуванні населення адміністративного району;
  3.  про кількість і розміри взуття населення (певних статево-вікових категорій);
  4.  про кількість газифікованих і електрифікованих господарств у районі.

62. Назвіть методи збирання інформації, які можна використати тільки в роздрібних торговельних підприємствах:

  1.  обстеження запасів товарів;
  2.  сканування відповідних ярликів або упаковки;
  3.  запровадження дублікатів або відривних частин цінових ярликів;
  4.  звіти торгових посередників.

63. Відзначте методи збирання інформації, які застосовують тільки за гуртового продажу:

  1.  дані електронної обробки руху товарів на складах;
  2.  сканери, підімкнені до терміналів контрольно-касових апаратів;
  3.  інтерв’ювання відвідувачів;
  4.  метод прямого рахунку проданих товарів.

64. Роль інформації в процесі управління, складовими якого є планування, організація і контроль, полягає в тому, що інформація:

  1.  забезпечує кожну зі складових процесу управління, робить можливим виконання цього процесу;
  2.  конкретизує кожну зі складових процесу управління та гарантує їх ефективне використання;
  3.  робить процес управління привабливим, творчим, цікавим для бізнесмена;
  4.  відповіді п. 2, 3 є правильними.

65. Для розв’язання яких саме питань керівництву фірми маркетингова інформація не обов’язкова?

  1.  Визначення обсягу бюджету витрат на маркетинг;
  2.  визначення засадничих факторів комплексу маркетингу, застосування яких забезпечить найбільший ефект;
  3.  географічного та часового розподілу маркетингових витрат;
  4.  складання графіка енергоспоживання на підприємстві.

66. Якої інформації не може дати такий її носій, як покупець?

  1.  Структура продажу залежно від виробника, упаковки, фасування;
  2.  обсяг та структура незадоволеного попиту;
  3.  зауваження та побажання щодо окремих характеристик товару;
  4.  мотиви купівлі товару, оцінка його споживчих властивостей.

67. Що з переліченого далі не можна назвати вимогою до інформації?

  1.  Достовірність і точність;
  2.  повнота і своєчасність;
  3.  своєрідність та довговічність;
  4.  порівнянність та цілеспрямованість.

68. Якою з вимог до інформації не можна поступатися?

  1.  Точність;
  2.  достовірність;
  3.  своєчасність;
  4.  комплексність.

69. У яких із поданих далі тверджень інформація не відповідає вимозі порівнянності?

  1.  Товарні запаси хутряних пальт на 1.04.96 р.; 1.04.97 р.; 1.04.98 р.; 1.04.99 р.; 1.01.2000 р.;
  2.  продаж цитрусових за I кв. (грн); за II кв. ($); за III кв. (тонн); за IV кв. (кг);
  3.  обсяг разової купівлі макаронних виробів: понеділок — 282 упаковки; вівторок — 380 кг; середа — 20 мішків; четвер — вісім найменувань;
  4.  у кожному з тверджень інформація є непорівнянною.

70. Маркетингове дослідження — це:

  1.  систематичне збирання і аналіз маркетингової інформації;
  2.  засіб, що допомагає маркетологу прийняти оптимальне рішення;
  3.  гарантія зменшення ризику щодо цільових ринків, ціни товару, реклами та інших складових комплексу маркетингу;
  4.  відповіді п. 1—3 розкривають суть маркетингового дослідження.

71. Призначення маркетингових досліджень полягає насамперед у тому, щоб:

  1.  забезпечити прибуткову діяльність фірми;
  2.  визначити, обґрунтувати мету діяльності та долати проблеми в процесі досягнення цієї мети;
  3.  постійно поповнювати інформацію, потрібну для ефективної роботи структурних підрозділів фірми;
  4.  гарантувати стійкість фірми за умов жорсткої конкуренції.

72. Імовірність прийняття підприємцем правильного рішення у сфері бізнесу є найвищою за умови:

  1.  добре розвинутої інтуїції;
  2.  великого досвіду роботи;
  3.  залучення кваліфікованих експертів та скоординованої праці різних відділів фірми;
  4.  використання даних відповідного маркетингового дослідження.

73. Гарантією високоякісного, результативного дослідження є сукупність таких трьох елементів:

  1.  фінансування, організація, кадри;
  2.  інформація, методика дослідження, виконавці;
  3.  термін дослідження, ранг закладу-дослідника, фінансування;
  4.  взаємодія замовника та виконавця, фінансування, виконавці.

74. Які види досліджень потребують проведення експертами дискусій та аналізу вторинних джерел інформації для визначення завдань подальших ґрунтовніших досліджень?

  1.  Пошукові;
  2.  пояснювальні;
  3.  описові;
  4.  передбачувальні.

75. Який вид маркетингового дослідження слід застосувати, якщо необхідно встановити залежність між подорожчанням виробів із натуральної сировини та її запасами або між продажем товарів і зростанням доходів?

  1.  Пошуковий;
  2.  описовий;
  3.  пояснювальний;
  4.  передбачувальний.

76. Пояснювальні маркетингові дослідження мають на меті:

  1.  виявити проблему;
  2.  виявити залежність між двома явищами (наприклад зменшенням продажу товарів і коливанням цін);
  3.  пояснити виявлену залежність між двома явищами;
  4.  виявити реакцію ринку на товар-новинку.

77. Який вид маркетингового дослідження варто застосувати, якщо необхідно передбачити реакцію ринку та конкурентів на спробу фірми збільшити свою частку на ринку, знижуючи ціну на товар?

  1.  Пошуковий;
  2.  описовий;
  3.  пояснювальний;
  4.  передбачувальний.

78. Підвищення ефективності маркетингових досліджень потребує:

  1.  систематичності;
  2.  комплексності;
  3.  безперервності;
  4.  усіх цих вимог, разом узятих.

79. Які з названих далі груп досліджень належать до маркетингових?

  1.  Дослідження ринку та збуту;
  2.  дослідження оцінок споживчих властивостей товару, реклами;
  3.  дослідження типу «витрати-випуск», «ціна-прибуток» та дослідження мотивів поведінки покупців, споживачів;
  4.  усі перелічені дослідження.

80. Знайдіть серед запропонованих суто тематичне маркетингове дослідження:

  1.  виявити причини спадання попиту на мінеральні добрива;
  2.  дослідити динаміку обсягу та структури товарних запасів;
  3.  дослідити умови просування товару-новинки на ринок;
  4.  дослідити структуру товарообороту.

81. Яке з маркетингових досліджень можна назвати безперервним?

  1.  Фактори формування попиту на хліб;
  2.  обстеження «споживчого кошика» сім’ї на всіх етапах її життєвого циклу;
  3.  визначення ресурсів, необхідних для збільшення частки фірми на ринку;
  4.  фактори формування попиту на одяг, взуття.

82. Програмним серед названих маркетингових досліджень є те, що стосується:

  1.  причин зменшення обсягу споживання товарного хліба;
  2.  виявлення динаміки співвідношення товарного і нетоварного споживання овочів населенням райцентру;
  3.  виявлення факторів, здатних підвищити ефективність рек-
    л    ами;
  4.  причин збільшення споживання м’яса.

83. З-поміж наведених нижче ринкових проблем назвіть ту, яку сформульовано конкретно, і маркетингове дослідження якої могло б бути ефективним.

  1.  дослідження ринку соків;
  2.  дослідження впливу фасування соків на попит на цей продукт;
  3.  дослідження ефективності рекламної діяльності;
  4.  мотивація поведінки покупців у процесі вибору непродовольчих товарів.

84. Якою є послідовність операцій у процесі дослідження у сфері маркетингу (1 — визначення проблеми; 2 — маркетингове рішення; 3 — вивчення внутрішньої інформації; 4 — збирання цільових даних; 5 — консультації з експертами; 6 — аналіз результатів дослідження)?

  1.  1, 2, 3, 4, 5, 6;
  2.  1, 3, 5, 4, 6, 2;
  3.  1, 3, 4, 5, 6, 2;
  4.  2, 6, 5, 4, 3, 1.

85. Яким є порядок маркетингових досліджень (1 — визначення завдань дослідження; 2 — розроблення плану дослідження; 3 — збирання інформації; 4 — інтерпретація даних; 5 — узагальнення і підготовка звіту)?

  1.  1, 2, 3, 4, 5;
  2.  1, 3, 2, 4, 5;
  3.  1, 3, 2, 5, 4;
  4.  4, 5, 2, 3, 1.

86. Якою є процедура виконання дослідження (1 — замовник натрапляє на проблему; 2 — виконавець вивчає проблему; 3 — замовник кваліфікує проблему; 4 — виконавець складає програму дослідження; 5 — виконавець проводить дослідження; 6 — виконавець погоджує програму із замовником; 7 — зворотний зв’язок; 8 — подання звіту)?

  1.  1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8;
  2.  1, 2, 3, 4, 6, 5, 8, 7;
  3.  1, 2, 4, 3, 6, 5, 7, 8;
  4.  8, 7, 5, 6, 3, 4, 2, 1.

124

Тест 6




1. Экономическая оценка трудового потенциала и его влияние на конечные результаты деятельности предприятия
2. экономическое обоснование внедрения системы управления расстойным шкафом Необходимость внедрения систем
3. Рене, или следствия страстей. де Шатобриан Франсуа Рене Огюст
4. Вариант6 Перечислить признаки правового государства Наличие Конституционного Суда гаранта стабил
5. РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук
6. На тему- Виды методы и процесс маркетингового исследования
7. Исследование апериодического разряда конденсатора
8. СИ Щукин
9. Основы работы в Microsoft Word 2007
10. Это научно поставленный в точно учитываемых условиях опыт с целью установления зависимости между тем или ин

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе