Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
<a href=http://otherreferats.allbest.ru/sport/00046482.html>Sport in the USA</a>
Contents:
2.1. Professional sport 9
2.1.1. The business of sport 9
2.1.2. Major sports 10
2.1.2.1. Baseball and business 10
2.1.2.2. Basketball 12
2.1.2.3. Football: an American spectacle 13
2.1.2.4. Bowling 15
2.1.3. Problems in professional sport 16
2.1.4. Olympic Games and the names of American heroes 17
2.2. Leisure sports 17
2.2.1. Badminton 17
2.2.2. Bowling 20
2.3. Sports for the disabled 21
2.4. Women in sports 22
2.4.1. Women and traditional sports and games 23
2.4.2. Women's sport in the 19th century 24
2.4.3. Challenging gendered boundaries 25
2.4.4. The age of modern sports 26
INTRODUCTION
Nowadays a lot of people are getting more and more ambitious and now the always hurry somewhere, they are eager to do everything and are afraid of losing any minute that can bring them happiness, joy, glory or just money. But if they want to get that all, they'd better have wonderful mood all the time, perfect health, steel nerves and strong will. At present sport is the very thing that can help any person either keep fit or reach all his aims.
In my course paper I'm going to investigate almost all kinds of sport that can be popular famous in the USA, both professional and amateur ones.
There probably are countries where the people are as crazy about sports as they are in America, but I doubt that there is any place where the meaning and design of the country is so evident in its games. In many odd ways, America is its sports. The free market is an analog of on-the-field competition, apparently wild and woolly yet contained by rules, dependent on the individual's initiative within a corporate (team) structure, at once open and governed.
Sport plays a major role in American society as it accounts for the most popular form of recreation. Many Americans are involved in sports - either as a participant or as a spectator. Amateur sports distinguish between recreational and competitive sports. Favorite recreational activities include hiking, walking, boating, hunting, and fishing. All of these are liked for the recreational value as well as for exercise. But there are also many other sports activities in America which attract millions of participants for personal enjoyment, the love of competition and for the benefits of fitness and health. In addition, sport teaches social values like teamwork, sportsmanship, self-discipline, and persistence that are highly regarded in U.S. society.
So the main tasks of my course paper are to learn how sport influences on health and culture of the Americans, to find out all problems and prosperities of American sport and to figure out how many people of various classes, ages, nationalities and races, which live in the USA, are involved in playing games.
The first chapter of this course paper contains the information that shows us the stages of gradual development of American sport, beginning from Puritans' times till our days. Different kinds of problems and prosperities that very often can appear in sport are also discussed here. In the second chapter any can find the information about great variety of sports that are played and watched on TV through the whole USA. Here I also give some data about participating women and the disabled in contests and competitions. The third chapter tells us about sport as about the main sourse for recreation.
So the whole course paper is dedicated to the sport in the USA, its development and influence on American life.
1.
SPORT AND ITS DEVELOPMENT IN THE USA
1.1. Historical background, names of national sports, borrowed games
Whatever else sports may mean or be, their present-day prosperity represents a repudiation of the hostility toward games and enjoyment codified in the law books of the first settlers. The colonies' early rulers, north and south, were dedicated to rooting out play and enforcing the discipline of hard work as a moral value in itself and as a frontier necessity. The Puritans' war against sports may be traced to their equation of work with prayer and their belief that divine election was accompanied by an easy rejection of idleness; as members of England's rising middle class, the Puritans also had a social bias against the traditional amusements of the aristocracy. Today's fascination with the moral significance of winning, with the accompanying neglect of the play element in sports, may be an atavistic survival of this Puritan outlook--although the win-at-any-cost ethic is no less in evidence in countries with no Puritan heritage. Then again, the sheer number of seventeenth century laws against sports must also mean that games were very popular in colonial .America.
Throughout the colonies the old English sports like wrestling and footraces seem to have been present, although cockfighting and horse racing were not permitted in New England. Sledding and ice skating were also popular where the climate permitted; ice skating remained one form of physical exercise allowed women when the mores of the Victorian era later began to exclude them from sport.
The nineteenth-century class revolution that changed the rank of gentleman from one of ascription to achievement had a pernicious effect on participation in sports. An eighteenth-century gentleman (or lady) could hardly have lost his status by anything short of a major crime, but the kind of gentility that was the goal of social climbing in the second quar-ter of the nineteenth century was as easily lost as gained, particularly by women. The determination of the new middle classes to separate themselves from the vulgar meant avoiding anything that had the appearance of physical work, which was enough to rule out strenuous play.
It is not true that there was no American participation in sports during the 1840s and 1850s; these were the years when a primitive form of baseball was evolving. However, these decades were more notable for the rise of spectator sports--early evidence of tastes that would eventually be satisfied by the television sports broadcasts of today. The most popular spectator sport was horse racing, and whole sections, sometimes the whole country, followed rivalries between famous stable owners.
Sailing regattas were another way social leaders could exhibit themselves before the masses in a pastime whose expense insured its exclusivity. There were professional races staged by gamblers for cash purses, but most were sponsored by elite rowing and sailing clubs. The first America's Cup race in 1851, and the intense interest it aroused, gave the rich an opportunity to hold themselves up as defenders of national pride in an arena none but they could afford to enter.
As the nineteenth century progressed, sports seemed to evolve along two diverging paths. On the one hand, sports suitable for general participation tended to be monopolized by elite groups who excluded the working class and immigrants. On the other hand, sports with an in-eradicable working class (and hence professional) character tended to be taken over by commercial interests and run as money-making enterprises. Track exemplifies the first tendency, baseball the second.
Professional track and field, or "pedestrianism," was one of the most popular sports of the nineteenth century, both as recreation and spectacle. Before the Civil War races tended to be promoted by gamblers and often pitted English champions against American favorites; the races were commonly held at horse race tracks or on city streets. In 1844 some thirty thousand spectators watched the American runner John Gilder-sleeve beat the Englishman John Barlow in a ten mile run for $1,000 at a Hoboken race track. Forty thousand watched the rematch, which Barlow won with a time of 54:21.
After the Civil War track was particularly popular as an opportunity for wagering, with the competitors often handicapped with weights or staggered starts to ensure parity. Amusement parks sponsored weekend track meets on an elimination basis with the winners receiving cash awards or readily pawnable trophies. Marathons and long distance races were also popular.
Probably the most important sponsors of track and field sports in the nineteenth century were the ethnic organizations with their annual "picnics"--mass athletic meets allowing amateurs and professionals to compete separately and against each other. The Caledonian Games of New York City were the earliest; during the 1880s there were also Irish and German picnics. Picnics were also hosted by military regiments, labor unions, colleges, and wealthy athletic associations like the New York Athletic Club and the Schuylkill Navy Club of Philadelphia.
In the 1870s the "gentlemen" began to complain about having to compete against lower class professionals at track meets. The solution to this genteel dilemma was the doctrine of amateurism, which made it possible for the well-born to win more than an occasional race and, incidentally, made athletics respectable since social contact with workmen was infra dig. In 1888 today's ruling amateur sports organization, the Amateur Athletic Union, was formed, which by strictly enforcing the rules of amateurism effectively banished working-class participation from track and field. Not until the 1970s would these rules be relaxed enough to allow athletes without private means of support to compete.
The professional champions of the "pedestrian" era set records that still astound. In 1885 a professional runner set a mile record of 4:12.4, a mark no amateur could match until 1915. The most amazing professional track record was set by the outstanding pedestrian Richard Perry Williams, who ran a carefully authenticated 9 second 100 yard dash on June 2, 1906. It took nearly seventy years for an amateur to equal that achievement.
As track evolved into an upper-class preserve, baseball grew from similar beginnings into the earliest, and still the most complete, form of popular sports culture [3,p.207-209].
In 1911, the American writer Ambrose Bierce defined Monday as “in Christian countries, the day after the baseball game”. Times have changed and countries, too. In the U.S. of today, football is the most popular spectator sport. Baseball is now in second place among the sports people most like to watch. In Japan, it is the most popular. Both baseball and football are, of course, American developments of sports played in England. But baseball does not come from cricket, as many people think. Baseball comes from baseball. As early as 1700, an English churchman in Kent complained of baseball being played on Sundays. And illustrations of the time make it clear that this baseball was the baseball now called “the American game”. Baseball is still very popular in the USA as an informal, neighborhood sport. More than one American remembers the time when she or he hit a baseball through a neighbor's window.
Baseball and football have the reputation of being “typically American” team sports. This is ironic because the two most popular participant sports in the world today are indeed American in origin-basketball and volleyball. The first basketball game was played in Springfield, Massachusetts, in 1891. It was invented at a YMCA there as a game that would fill the empty period between the football season (autumn) and the baseball season (spring and summer). Volleyball was also first played in Massachusetts, and also at a YMCA, this one in Holyoke, in 1895. During the First and Second World Wars, American soldiers took volleyball with them overseas and helped to make it popular. Today, of course, both basketball and volleyball are played everywhere by men and women of all ages. They are especially popular as school sports [1, p.138-139].
1.2. Problems and prospects of American sport
The single largest problem in the conduct of American sports is the obsession with winning that is found at almost all levels of competition. Already at age twelve or thirteen youngsters are often exposed to grueling training regiments. Sometimes dirty tactics are even introduced at this age by coaches who are too eager to win. In some cases parents who appear to be living out fantasies of success in sports through their children contribute to the tremendous pressure of sporting competition at an early age. Baseball for children ages 9-12, called Little League baseball, and its football counterpart have often been criticized for their premature stress on winning at all cost. Football, with its violent contact, would appear to be a particularly dangerous game for youngsters whose bone structure has not fully developed. Competition at an early age is not bad in itself as long as a healthy spirit of fun and recreation is maintained.
Another trend in contemporary American sports partly related to the obsession with winning is over specialization. While this over specialization helps to produce the remarkable feats of modem gymnasts, basketball players, and others, it nevertheless discourages some from trying out a wide variety of sports.
A particularly American phenomenon connected with sport is what might be called the cult of the coach. All sorts of legends and romantic tales have grown up around certain well-known coaches, and some-times their coaching philosophy has entered folk wisdom. It may be that this cult of the coach is made possible partly by the fact that Americans are accustomed to having strong managers in the world of business. In any event, sports in the US are typically closely controlled and managed by their coaches, perhaps more so than in other parts of the world. This is reflected in the numerous timeouts and other stoppages of play characteristic of American football, basketball, and baseball. The increase in the number of timeouts that has come about in recent years in professional sport is of course also designed to allow more time for advertisements. At the amateur level, too many interruptions for coaching instruction may even have the result of discouraging individual initiative, something many Americans prize above all.
If American sport has certain problems, it also has many positive features. Perhaps the greatest achievement of American sport is that over the years it has attracted more and more people of all types and backgrounds. Participation by minorities and women is constantly increasing. There are certain sports, such as football and basketball, where black athletes now dominate. As in the rest of society, all problems associated with race relations are far from having been solved. For example, minorities are greatly under represented in the man-agement of American sport. And, many private clubs, particularly golf clubs, continue to discriminate against minorities. Nevertheless, other areas of society would do well to match the example of sport in making opportunities for minority participation available.
Another positive feature of modern sport and physical culture in the US is that people are constantly inventing new sports and games and reshaping old ones to suit their needs and desires. At the same time, as people become better educated about physical fitness, they are more willing to try new recreational physical activity later in life. Progress in technology has also helped the spread of certain sports. Artificial snow-making devices are used at virtually all ski resorts throughout the country and have made possible skiing as far south as Georgia. Air conditioning and refrigeration have made it possible to construct skating rinks in all parts of the country so that figure skating and hockey are now found in Florida and California, where there are now both amateur and professional hockey teams.
How will sport in the US develop in the future? There should be increased opportunity for diverse groups of people to participate in an ever wider range of sporting activities. Sports such as golf and tennis, which have not been known for widespread minority participation, will probably experience a gradual increase in the number of blacks and other minorities. Sport has traditionally been one of the most visible paths of advancement for minorities and newly arrived immigrants in the US. Perhaps, however, in the future expectations about prospects for raising one's standard of living through spoil will become more realistic as people begin to understand that professional athletes comprise only a tiny fraction of the population.
On the other hand, watching professional sports will become more and more an activity for the social elite as costs and ticket prices increase. Although professional sport in the US has defied ups and downs in the economy, eventually it may be forced to take on a more modest profile. If that ever happens, teams may adopt new structures, such as community rather than corporate (business) ownership. In the short run, however, it seems that professional sport will only become more and more expensive.
Eventually the American spirit of innovation may reach the schools and infuse their physical education programs with the imagination they are sometimes lacking. The phenomenon of women playing on otherwise all male teams has existed for some time and could become more common in future. For the most part, however, women's sport will continue to grow on its own. Because they are such dynamic social phenomena, sport and physical culture in the US will not simply continue to reflect trends in the wider society but will sometimes lead the way on the path toward change [5, p.2-5].
From this chapter we've learned that sports in North America go back to the Native Americans, who played forms of lacrosse and field hockey. During colonial times, early Dutch settlers bowled on New York City's Bowling Green, still a small park in southern Manhattan. However, organized sports competitions and local participatory sports on a substantial scale go back only to the late 19th century. Schools and colleges began to encourage athletics as part of a balanced program emphasizing physical as well as mental vigor, and churches began to loosen strictures against leisure and physical pleasures. As work became more mechanized, more clerical, and less physical during the late 19th century, Americans became concerned with diet and exercise. With sedentary urban activities replacing rural life, Americans used sports and outdoor relaxation to balance lives that had become hurried and confined. Biking, tennis, and golf became popular for those who could afford them, while sandlot baseball and an early version of basketball became popular city activities. At the end of the 20th century, Americans were taking part in individual sports of all kinds--jogging, bicycling, swimming, skiing, rock climbing, playing tennis, as well as more unusual sports such as bungee jumping, hang gliding, and wind surfing.
During the whole history of the USA sport there was developing more and more.It attracted and even now attracts great numbers of the Americans of different ages, sexes and nationalities.As we can see, sport helps to prevent American teenagers from different pernicious habits and actions, to involve them in social work.Thanks to sport many people don't suffer from various illneses and deseases. But althouth all that sounds so pleasant and encouraging, American sport has its disadvantages. Almoust all Americans believe that the impossible is possible. So they always try to reach the top by all means and very often it leads to irretrievable consequences that may change the life not only of one person but the whole country.
2.
HE VARIETY OF AMERICAN SPORTS
2.1. Professional sport
2.1.1. The business of Sport
Professional sports in the US comprise one of the largest business enterprises in the country. Hundreds of millions of dollars are spent every year on everything from tickets to television contracts and players' salaries. The most popular team sports are football, basketball, and baseball. In recent years hockey has been increasing in popularity and some believe that if the National Hockey League (NHL) can rid itself of unnecessary fighting it will begin to challenge the other three in terms of spectator interest. The other great world team sport, soccer, has had a difficult time in gaining a foothold. After a brief burst of success in the 1970s, professional soccer in the US has assumed a minor status in relation to the other major sports.
Golf and tennis are the most popular individual professional sports. Businesses that aspire to national and international recognition are willing to spend tens of millions of dollars per year on sponsoring golf and tennis in order to have their names associated with these sports. It should be pointed out that only a few players at the top are able to achieve real wealth and fame and that many of the lesser players struggle hard to make ends meet.
Boxing is a sport that has become increasingly controversial over the years as its dangers have become more and more apparent. It is particularly disturbing to see one of the sport's greatest personalities, former heavy weight champion Muhammad Ali, struggle with the brain damage he has suffered from taking too many blows to the head. Nevertheless, the attraction of the sport appears to be irresistible to some, and efforts to make boxing safer or even to eliminate it altogether, have proven fruitless.
Although the sports mentioned above receive the most attention from the news media, other sports such as car racing and horse racing are tremendously popular in the US. Motor sports are a whole world of their own. They include racing on oval tracks, both by stock cars, that is, cars driven on highways, and special Indy cars (named for the famous Indianapolis Speedway), sports car competitions, and quarter mile sprints called drag races. In addition, there is all sorts of racing for motor cycles over dirt tracks, paved tracks, and obstacle courses with jumps. Just as in other sports, fans have their favorite drivers in motor sports who sometimes take on the status of folk heroes. The race car driver Richard Petty, who has recently retired is a good example of this.
Most people are not aware that the sport with the largest number of spectators in the US is horse racing. This is largely because it is possible to gamble on horse races and there are so many different racing fixtures throughout the country. Other sports which are based on betting are harness racing, greyhound dog racing, and jai alai. Jai alai, pronounced "hi li," is a fast moving game from the Basque country of Spain that involves throwing a ball with a special basket called a cesta against a wall.
One particularly American, and also Canadian, form of sport is the rodeo. Calf roping, bronco riding, and bull riding are just some of the best known rodeo events. As you might expect, rodeos are most popular in the western states and the western provinces of Canada. The Calgary Stampede, held every year in the Canadian city of Calgary, Alberta, is the world's most famous rodeo.
There are also several sports that are out of the main stream but nevertheless have numerous followers. These include roller derby, in which roller skaters try to push each other off of a track, and professional wrestling, which features pre-rehearsed moves and a lot of primitive play acting. Many feel that these two are not really legitimate sports and call them, together with events such as racing cars through the mud, "junk sports."[2, p.305-307]
2.1.2. Major sports
2.1.2.1. Baseball
The roots of the national pastime, or "game" (never the national "sport"), may certainly be traced to the English children's game of rounders --which was also known as early as 1744 by the name of "baseball," despite A. G. Spalding's effort in 1908 to concoct a myth of purely American origins. Under the name of "town ball" the game was popular throughout the colonies, and absorbed enough of students' time for it to be banned at Princeton in 1787. There was a Rochester Baseball Club in 1820s, and the elder Oliver Wendell Holmes said that he had played the game at Harvard in 1829.
Until the Civil War there were really two distinctly different variants of the game. Throughout New England there was the "Boston" game, while the rest of the country played the "New York" game. The critical difference was that the Boston game permitted a base runner to be retired by throwing the ball at him, a practice called "soaking" the runner.
The first baseball clubs of the 1840s and early 1850s were gentlemanly in membership and decorum. Games between status-conscious clubs like the New York Knickerbockers and Brooklyn Excelsiors were friendly preludes to formal dinners with musical entertainment furnished by the host club. These social teams were soon displaced by workingmen's clubs, with memberships drawn from labor organizations, from city government services (the police or the sanitation departments), or sponsored by political machines as part of their election strategy. The most successful and longest-lived teams tended to be ones with political support. Political parties could provide government sinecures for the players, allocations for building enclosed stadiums, and permission to play Sunday ball. The popularity of Sunday ball (and the ownership of many teams in the American Association bv brewers) made the game a prime target for militant Protestant reformers. The battle over Sunday baseball was one of the most lively survivals of the Sabbatarian movement into the latter part of the century.
The less violent character of the New York game (no "soaking") made it more appropriate for play in urban centers between teams that had neighborly reasons for restraining their killer instincts. In 1858 the National Association of Baseball Clubs was formed with a nucleus of sixteen New York area teams. In 1868 Cincinnati organized the first semi-professional team; it was there also that the first unashamedly professional team was born in 1869, today's Cincinnati Reds.
Full-fledged professional teams first appeared in the Midwest, founded by local boosters eager to publicize their city and to demonstrate its vitality. The Cincinnati Red Stockings of 1869 were financed by the sale of stock in the team corporation; likewise the Chicago White Sox in 1870. In 1870 the National Association of Amateur Baseball Players tried to expel the Cincinnati and Chicago professionals, and soon afterwards, in March 1871, the professional clubs met and established the National Association of Professional Baseball Players [6, p.2-4].
Organized baseball as we know it today dates from a secret meeting of the owners of the investor-owned teams in 1876. The National Association had been torn by discord between corporately owned teams like the White Sox and the Reds, and poorer teams that were essentially player-run cooperatives. The owners of the richer teams were determined to rationalize the business and to combat the public perception of professional ballplayers as willing accomplices of gamblers in betting coups (known then as "hippodroming"). Led by baseball's first robber baron, William Hulbert of the Chicago White Sox, the owners decided to declare war on the player-owned cooperative clubs. The owners specifically restricted membership in their new National League to clubs that had clarified the role of players as employees. This league, which was the nucleus of today's major leagues, began with clubs in Philadelphia, Hartford, Boston, Chicago, Cincinnati, Louisville, St. Louis, and New York. It had to struggle against rival leagues for the next thirty-nine years, vanquishing some (the Players' League and the Federal League) and merging with others (the American Association in 1891 and the Western, later American, League in 1903).
The first few years of the new league were precarious ones, with cutthroat competition between the National League and its rivals. On September 29, 1879, the National League owners met and decided on the strategy that eventually was their salvation, the reserve clause, a contract provision that gave a player's club the right to "reserve" his services for the next season. In effect it transformed a yearly contract into a lifetime indenture. Until 1883 only the top five players on each team were protected by the reserve clause, but these were precisely the players whose salaries were the greatest burden to the owners. As the clubs reserved more and more players, finally covering the entire roster, the players found that their salaries were declining and their working conditions worsening, and so in 1885 John Montgomery Ward, a standout shortstop for the Giants and later a lawyer, organized the Brotherhood of Professional Baseball Players.
Still not satisfied, the owners drew up a player classification system in 1888 to stabilize and reduce salaries according to a standardized evaluation of a player's relative ability (something like today's free agent compensation pool). Ward was in Egypt on baseball's famous round-the-world tour when he found out about this. He immediately abandoned the tour and, together with most of the other National League stars, declared war on the owners by organizing their own "Players' League." Ward managed to enlist the support of almost all the star players and most of the sporting press, and he and the ball players spent the winter of 1889-90 promoting the new league in union halls, saloons, and wherever fans could be found.
The 1890 season was really a war between the National League, led by A. G. Spalding, and Ward's Players' League. At the end of the season the Players' League had surpassed the National League in attendance, but the total attendance had been spread too thin for anybody to make much money. The players also made some grievous mistakes. They spurned an appeal to join the American Federation of Labor and they refused to play Sunday ball, which was clearly suicidal. Worst of all, they placed too much power in the hands of their financial backers, relying on the investors to be fair to their ballplayer partners.
At the end of the season all the Players' League teams had shown a profit, while most of the National League teams were on the verge of bankruptcy. It seemed as though the players had won. But when the National League offered to meet with representatives of the American Association (a rival league organized on the usual investor-controlled basis) and a committee representing the Players' League capitalists, the money men met and sold the players out. They merged the three leagues in a way that left the investors firmly in control. This merger resulted (after dropping some weaker teams) in a twelve-team alignment: Baltimore, Washington, Cleveland, and Louisville (all of which eventually folded); Boston, Brooklyn, Chicago, Cincinnati, New York, Philadelphia, Pittsburgh, and St. Louis. In 1892, with the National League's monopoly once again secure, the most hated features of the reserve clause were reinstated and salaries again were slashed. The players had lost all control over their game, and they would not regain it until the reserve clause was finally thrown out in 1975. This clause, although grossly unfair to the players, undoubtedly contributed to the growing popularity of the game by ensuring the stability of the team rosters and by casting the players in roles with which blue collar fans could identify.
The 1890s also saw another development that probably helped ensure the popularity of baseball. That was the enforcement of Jim Crow, which turned every major league baseball game into a ritual demonstration that America was a white man's country. During the 1890s blacks had to organize their own teams, and eventually a two-league system emerged, with a Negro National League in 1920, and a Negro Eastern League in 1921, both of which collapsed during the early Depression. A second Negro National League appeared in the late 1930s, and a Negro Ameri-can League in 1936. Both leagues died in 1952 when black stars in large numbers began to be signed to major and minor league contracts after Jackie Robinson's pioneering year with the Brooklyn Dodgers in 1947.
The National League's 1903 merger with the Western (American) League created a structure of two eight-team leagues and a World Series (also dating from 1903). This arrangement remained intact until 1953, when the Boston Braves moved to Milwaukee.
The years after World War I saw baseball mature into America's premier sports culture with a full array of mythic underpinnings: an immaculate conception (the Cooperstown legend of Abner Doubleday's invention of the game), a myth of the fall (the fixed 1919 World Series), an Odysseus (Ту Cobb), an Achilles (Babe Ruth), a Zeus (Judge Landis), an aristocracy (the Yankees), and a rabble (the Dodgers). More than any other American sport, baseball lends itself to legend. The statistical records give each game a mythic dimension as the hits, runs, errors, and strikeouts are melded into the record books. The mythic power of the game, however, also takes its toll, as even on the lowest level parents and coaches try to ride the miniature exploits of their midget performers into the realm of sports fantasy [3, p.209-210].
2.1.2.2. Basketball
The evolution of basketball exhibits a more complicated mixture of elite uplift and ethnic aspiration. Basketball started as part of the nineteenth-century crusade to Americanize (or Christianize) the immigrants; it was quickly taken over by those targets for genteel uplift as a way ethnics could express their national pride and compete with other immigrants.
Basketball was invented in 1891 at the YMCA's leadership training institute in Springfield, Massachusetts. One of the physical instructors at the institute, James Naismith, developed rules for what he called "A New Sport": tossing a soccer ball into a backboardless peach basket. Naismith evidently intended that the ball be moved only by passing, but players soon discovered other ways to advance the ball without carrying it. At first they juggled the ball overhead (volleyball style) as they ran, but when juggling was outlawed the superior technique of dribbling was developed by players in the South Philadelphia Hebrew Association Leagues. Other early improvements included the removal of the bottom from the peach basket, fastening the basket to a backboard, and for a time surrounding the court with wire fencing to keep the ball in play (hence the term "cagers" for basketball players).
The "New Sport" became particularly popular at YMCAs and settle-ment houses in immigrant neighborhoods in the large cities. In New York the University Settlement House fielded championship teams, and by the 1930s there were Jewish Recreational Council Tri-State Championships, Lithuanian National Championships, Polish Roman Catholic Championships, a National Federation of Russian Orthodox Clubs, Catholic Youth Organization leagues, B'nai B'rith leagues, and countless other ethnically based leagues and teams.
The first professional teams were also ethnic, and had names like the Detroit Pulaskis, the Brooklyn Visitations (Irish), the Newark Turnverein, the Original Celtics (largely Jewish and based in New York City), the Harlem Renaissance, the Hebrew All-Stars, and the Buffalo Germans. The ethnic professional teams were succeeded by industrial teams sponsored by factories as part of employee relations programs. This was particularly common among the rubber companies in the Akron, Ohio, area. Industrial teams were the nucleus of the National Basketball League (NBL) when it was organized in 1937. In 1946 the Basketball Association of America (BAA) was organized by the owners of large arenas in major cities; only arena owners were permitted to enter teams. The NBL and the BAA competed until 1949, when the National Basketball Association (NBA) was formed by combining teams from the two leagues) [3, p.212-213].
The evolution of basketball technique and strategy occurred as innovative players overcame the resistance of a conservative coaching establishment. During basketball's first forty years coaches taught the two-handed set shot that turned basketball into an intricate pattern of weaves and passes designed to produce two and three man picks (human walls between the shooter and the defender) to give a player a chance to attempt this easily blocked shot. In 1937 Hank Luisetti of Stanford University scandalized the coaching fraternity by breaking all scoring records with a one-handed jump shot. Orthodox coaches labeled Luisetti a freak, an exception to the rule, but the more farsighted of them realized that the jump shot was impossible to defend against and that the old patterned play game was obsolete.
Another example of a plausible theory refuted by practice was the coaches' belief that big men were too clumsy to play basketball, despite the obvious advantage of their height. Professional basketball today displays several marked characteristics; the most obvious is the appearance of bigger and bigger men at all positions who possess, in addition to extraordinary size and strength, the quickness and ball handling agility that once seemed the special province of "smaller" players (i.e., shorter than six feet six inches) [11, p.97-98].
2.1.2.3. Football
Football is unarguably today's preeminent spectator sport; televised professional football is arguably the preeminent spectacle of any kind in today's American culture. In some parts of the country high school football is the only religion with no dissenters, and in some areas the state university football team is the community's common bond and proudest boast.
Football is for most Americans their tribal game, and it has always appealed to their herd instinct. The game can be traced back to the annual autumn free-for-all battles between the new freshmen and sophomores at Harvard in the 1820s. A combination of the free-for-all, soccer, and rugby survived at Harvard until 1874, when the school played two football games against McGill University of Canada. In the first game Harvard's own peculiar rules were used; the second game followed the rules of McGill's fairly orthodox version of British rugby. The Harvard students decided that the Canadian game was more enjoyable, so they voted to play according to those rules thereafter.
It was at Yale that the game of rugby developed into a game closely resembling today's football. The man behind this evolution was Walter Camp, who played football at Yale from 1875 until 1882, when he began training the team, eventually becoming head coach. During the Camp era Yale established a winning record the likes of which has never been seen again. From 1872 until 1909 Yale won 324 games, lost 17, and tied 18, and from 1890 to 1893 Yale outscored its opponents 1265 to 0! Walter Camp changed rugby into football when he replaced the scrum with a pass from the line of scrimmage. Camp was also responsible for the down-yardage system; he introduced American style below-the-waist tackling, and initiated the annual selection of an All-American team.
Almost from the outset American college football was a supremely effective means for binding students, alumni, and community into a cohesive whole. The intensity of alumni and community identification with the football team fostered a win-at-any cost ethic and placed tre-mendous pressure on coaches to field winning teams. All this made a sham of amateurism and of the pretense that football was a normal part of student life like panty-raiding, fraternity hazing, or cheating on exams.
The ferocious drive to win, the primitive state of the rules, and the rudimentary quality of protective equipment led to an unconscionable number of serious injuries at the turn of the century, although the exaggerated and colorful reporting of the period makes unreliable the often quoted statistics on the number of gouged eyes, fractured skulls, and broken limbs. The public's perception of football as a brutal upper-class reversion to barbarianism by robber-barons-to-be was, however, strong enough for Theodore Roosevelt to convene his famous White House Conference on football in 1905, which was attended by representatives of Harvard, Yale, and Princeton. Legend to the contrary, Roosevelt had no intention of abolishing college football; in any case he certainly had no legal nor actual power to do so. Had it come down to a test of strength between football and the president it would have been interesting to see who would have prevailed--or would prevail today.
In 1910 the rules were amended, supposedly to reduce violence, but really to provide a better spectacle for spectators by evening the balance between offense and defense and "opening up" the game. The flying wedge was outlawed, the pass rules were liberalized, and the number of chances a team was given to make ten yards before surrendering the ball was increased from three to four. These were the rules that Knute Rockne used at Notre Dame to build the greatest football dynasty since the old Yale teams of the nineteenth century, managing also to transform the epithet "fighting Irish" from an ethnic slur to a badge of pride.
The first professional football players were really semi pros, who played more for fun than the pocket money they got by splitting the ticket take. Before 1920 the most famous professional was the Olympic champion Jim Thorpe; Gus Dorais and Knute Rockne of Notre Dame were also pros of that era. In 1920 the American Football Association (AFA) was founded; two years later it was succeeded by the National Football League (NFL), comprised for the most part of teams from small towns in Ohio. It was the great Illinois tailback Red Grange whose publicity changed the professional game from the poor stepchild of the college game into a growth industry on its way to becoming the multimillion dollar business of the 1960s. In 1930 the superiority of the professional game was demonstrated when the New York Giants beat Notre Dame in a charity exhibition game. In 1936 the college "draft" system was established, the final step in persuading the public to reverse its perception of college football's relationship to the program, and to see the universities as minor leagues preparing players for the pro ranks.
Professional football's symbiosis with television began in 1952 when the NFL established its blackout rule for home games. In 1960 Pete Rozelle became the commissioner of the NFL, and under his astute leadership the game achieved a level of popularity that made it America's favorite spectator sport. In 1966 the NFL merged with its new rival, the American Football League (AFL), allowing Rozelle to designate the championship game between the two formerly separate leagues as the "Super Bowl," which immediately became America's premier sports spectacle[3, p.214-215].
2.1.2.4. Bowling
There was not always a clear distinction between amateur and professional bowlers, especially since amateurs are allowed to collect prize money. Most acknowledged professionals were instructors, but there were a few who toured the country, giving exhibitions or playing matches for money.
Three professionals were pretty well known to the public. Andy Varipapa, a colorful trick shot artist, spent thirty years entertaining crowds throughout North America. He also won two consecutive BPAA All-Star tournaments, in 1946 and 1947.
Floretta McCutcheon was the sport's leading woman ambassador from 1927 through 1939, giving thousands of clinics, lessons, and exhibitions.
Best known of all was Ned Day, who not only toured but also did a very popular series of movie shorts during the 1940s. Millions of people saw the films in theaters and, later, in television reruns. Day retired in 1958, the very year the Professional Bowlers Association (PBA) was founded. Under the leadership of Eddie Elias, the PBA set out to establish a regular tour of sponsored tournaments similar to the Professional Golf Association tour.
For several years, there were only three or four tournaments on the PBA tour, but the number grew rapidly during the 1960s, mainly because of television. To fit tournaments into TV time slots, Elias created the "stepladder" format that's still used in almost all PBA events.
Competitors first roll a series of qualifying games, with the top five finishers advancing into the stepladder round. The fifth- and fourth-place qualifiers bowl a match, with the winner advancing to bowl against the third-place qualifier. And so it goes up the stepladder, until the survivor meets the first-place qualifier in the final match.
The Professional Women's Bowling Association was founded in 1960 to establish a similar tour. It wasn't particularly successful, so a group of players left to form the Ladies' Professional Bowlers Association in 1974. The two merged again in 1978, forming the Women's Professional Bowlers Association, which became the Ladies Professional Bowlers Tour in 1981.
As in golf, the women's tour isn't nearly as lucrative as the men's, largely because of the lack of television coverage. The PBA tour boasts about 40 tournaments, many of which award $40,000 or more for first place. The LPBT tour offers only about 15 tournaments and first place money is usually less than $20,000.
There are four major men's tournaments, the BPAA U. S. Open, the PBA National Championship, the Tournament of Champions, and the ABC Masters. Women have three majors, the BPAA U. S. Women's Open, the Sam's Town Invitational, and the WIBC Queens. A fourth major tournament, the WPBA National Championship, was discontinued after 1980[16, www.hickoksports.com/history...].
2.1.3. Problems in professional sport
One of the most frequent complaints leveled against professional sports these days is that the news about them often concerns various disputes between players and management, court cases, and other legal proceedings more than it does what takes place in the games athletes play» and spectators watch. Part of this comes from the fact that people have been slow to recognize that professional sport really is a business and that people make their living engaging it. In addition, the world of professional sport, as the rest of society, is more complex than it was in the past.
Another familiar complaint, not without some justification, is that professional athletes in the most popular sports such as baseball, basketball, and football are paid more money than they could possibly be worth. For example, as of this writing the average major league baseball player's salary is just under the incredible sum of one million dollars per year! No wonder people complain. Yet, when a star player demands more money from his or her team, it is often the fans and the press who take the side of the athlete.
One of the most unfortunate results of the currently inflated price of tickets to professional sports events such as baseball is that they are now accessible only to the most well off. This is a sad break with the past tradition of having a sizable number of inexpensive tickets available to all segments of society. Over time sport in the US has become more open to all classes and ethnic groups. Recent moves by professional sports management to cater more and more to an elite clientele through such means as special luxury viewing areas (called sky boxes) at stadiums and arenas are an unwelcome departure from the mostly democratic development of American sport.
Only the most naive observers and spectators of American professional sport now believe that it exists in a realm that is separate from other social concerns. Sport is also related to politics. It has become a practice for politicians to associate themselves with championship teams. For example, the president usually phones congratulations to the winners of baseball's World Series; presidents have hosted the National Basketball Association (NBA) champions at the White House.
The attraction of major league professional sport is so great that there are keen competitions among cities for franchises. It is widely accepted by politicians, the public, and the press that having a major league team in their city or region is good not only for the local economy but also for the prestige of the area and even the morale of the population. Professional franchises often exploit this desire of localities to have a major league team by demanding and receiving extremely favorable terms for the use of public stadiums. When teams do not get what they want from local government, they often begin to play one city off against another and sometimes move to an area that offers a better deal.
Sport also has an international political dimension. After the Soviet Union joined the Olympic movement in 1952, the US and the USSR engaged in a long, hard-fought battle, especially at the Olympic Games, for overall supremacy in sport [2, p.307-308].
2.1.4. Olympic Games and the names of American heroes
The United States has traditionally been a very successful player in international sports events. The Olympic Games are the highlight of international competition. The United States has had the pleasure to host Olympic winter or summer Games on seven occasions. The Centennial Games of the Olympic Movement took place in Atlanta in 1996. The Games were one of the largest in history so far, featuring almost 11.000 competitors. The U.S. Olympic Team has always performed very well and again finished first in the final medal standings in 1996 and in 2000. The next Olympic Winter Games will be hosted by Salt Lake City in 2002. Hosted by Athens the next Olympic Summer Games will take place in Greece in August 2004. Following the national trials the United States Olympic Committee nominates members of the Olympic team. The United States also participates in the Pan-American Games, the second largest sports event following the Olympic Games. They are held every four years preceding the Olympic Games. The Pan Am Games consists of all Summer Olympic sports, plus some non-Olympic sports. American athletes also compete in world championships and other international sports events. Cyclist Lance Armstrong won the prestigious Tour de France in 1999, 2000, and 2001. Pete Sampras and Andre Agassi have counted among the top tennis players in the world for many years. Tiger Woods dominates the international golf scene. Track athletes Michael Johnson, Maurice Greene, and Marion Jones are the fastest sprinters in the world. These and many more American sports heroes rank among the country's best-known celebrities. The modern Olympics also have female competitors from 1900 onward, though women at first participated in considerably fewer events. [14, www.usinfo.pl/aboutusa/ ...].
2.2. Leisure sports
2.2.1. Badminton
Badminton is a game played with rackets on a court divided by a net. It is distinguished from other racket sports, all of which use a ball of some size, by two intriguing features: the use of a shuttlecock and the fact that the shuttlecock must not touch the ground during a rally. The flight characteristics of the shuttlecock and the pace created by constant volleying combine to make badminton one of the most exciting sports to play and to watch.
Badminton has a long and fascinating history. With roots in China over two thousand years ago, it was purely recreational until a competitive version was developed in India and England in the mid- and late-nineteenth century. Since that time, the game has gained tremendous popularity in many countries. It is a major sport in most countries of northern Europe and Southeast Asia and is considered virtually the national sport in Indonesia and several other countries. Denmark, England, Sweden, and West Germany lead the European nations in their interest. The game spread in the 1870s to Canada and the United States, where national organizations similar to those of other countries were formed in the 1930s. The International Badminton Federation was formed in 1934 with nine member countries and grew to the more than 85 nations currently affiliated in the 1980s [4, p.1].
In 1878, two New Yorkers--Bayard Clarke and E. Langdon Wilks--returned from overseas trips to India and England, respectively, having been exposed to badminton on their travels. With a friend, Oakley Rhinelander, they formed the Badminton Club of the City of New York, the oldest badminton club in the world in continuous existence. Badminton was primarily a society game for New York's upper crust until 1915, when intercity competitions with Boston's Badminton Club, formed in 1908, created a serious rivalry that continued through the 1920s.
By 1930, the game was spreading across the country and had become a serious, demanding sport for women and men alike. Clubs mushroomed on the Eastern seaboard, in the Midwest, and on the Pacific Coast. The Hollywood movie colony took to the game eagerly, under the encouragement of a touring professional, George "Jess" Willard, who played exhibitions in movie houses across the country to packed houses and thereby did much to bring the game to the American people. Willard was followed on the national circuit by Ken Davidson, a Scotsman whose badminton comedy routines entertained millions in exhibitions in the 1930's and 1940's, and by Davidson's early partner, Hugh Forgie, a Canadian whose badminton-on-ice shows became world famous in the 1950's and 1960's. These three men combined great badminton talent with superb showmanship to spread the game in the United States and worldwide.
Through the leadership of some of Boston's leading players, the American Badminton Asssociation was formed in 1936, and the first national championships were held in 1937 in Chicago. One of the most famous names in world badminton appeared at the 1939 championships held in New York. An 18-year-old Pasadenan, David G. Freeman, upset the defending champion Walter Kramer in the men's singles final to begin a winning streak that would last his 10-year badminton career. In 1949 he won the U.S. Championship, the All-England Championship, and all his matches in the first Thomas Cup competitions. He then retired to continue his career as neurosurgeon, and he is still considered perhaps the finest player the game has seen.
Following World War II, the first national junior championships were held in 1947, and the development of badminton in schools and colleges led to the first national collegiate championships in 1970. The United States men's team made the Thomas Cup final rounds throughout the 1950s, and the women's team held the Ьber Cup from 1957 until 1966; but the rapid development of the game across the world soon left the United States behind. Badminton continued to grow in the United States but at a much slower pace than during the pre-war years. Golf, tennis, and the major professional sports came to the fore, while the popular misconception of badminton as only a leisurely recreation proved difficult to overcome. With the addition of badminton to the Olympic Games as of 1992, it seems only a matter of time before the game will once again become a sport of great national popularity and recognition.
The governing body for badminton in the United States is the United States Badminton Association (USBA). Through its regional and state associations and member clubs, the USBA administers competitive badminton play and promotes the development of badminton in this country. The Board of Directors of the USBA establishes national policies for badminton, and the USBA office is responsible for the day-to-day administration of national badminton activity.
The USBA was founded as the American Badminton Association in 1936, and the current name was adopted in 1978. The general purposes of the USBA are these:
1. Promotion and development of badminton play and competition in the United States, without monetary gain.
2. Establishment and upholding of the Laws of Badminton, as adopted by the International Badminton Federation.
3. Arrangement and oversight of the various United States National and Open Championship tournaments.
4. Sanctioning of other tournaments at the local, state, and regional level.
5. Selection and management of players and teams representing the United States in international competitions, including the Olympic Games and the Pan American Games.
6. Representation of the United States and of the USBA's interests in activities and decisions of the International Badminton Federation and the United States Olympic Committee [4, p.87-89].
Badminton can be played indoors or outdoors, under artificial or natural lighting. Because of the wind, however, all tournament play is indoors. There may be one player on a side (the singles game) or two players on a side (the doubles game). The shuttlecock does not bounce; it is played in the air, making for an exceptionally fast game requiring quick reflexes and superb conditioning. There is a wide variety of strokes in the game ranging from powerfully hit smashes (over 150 mph!) to very delicately played dropshots.
Badminton is great fun because it is easy to learn--the racket is light and the shuttlecock can be hit back and forth (rallies) even when the players possess a minimum of skill. Within a week or two after the beginning of a class, rallies and scoring can take place. There are very few sports in which it is possible to get the feeling of having become an "instant player." However, do not assume that perfection of strokes and tournament caliber of play is by any means less difficult in badminton than in other sports.
A typical rally in badminton singles consists of a serve and repeated high deep shots hit to the baseline (clears), interspersed with dropshots. If and when a short clear or other type of "set-up" is forced, a smash wins the point. More often than not, an error (shuttle hit out-of-bounds or into the net) occurs rather than a positive playing finish to the rally. A player with increasing skill should commit fewer errors and make more outright winning plays to gain points. A player who is patient and commits few or no outright errors often wins despite not being as naturally talented as the opponent, by simply waiting for the opponent to err.
In doubles, there are fewer clears and more low serves, drives, and net play. (All of these terms are described in the following text.) Again, the smash often terminates the point. As in singles, patience and the lack of unforced errors are most desirable. Team play and strategy in doubles are very important, and often two players who have perfected their doubles system (rotating up and back on offense and defense) and choice of shots can prevail over two superior stroke players lacking in sound doubles teamwork and strategy.
As leisure time increases, badminton will no doubt play a more important role in the fitness and recreational programs so vital to the American citizen. It can be played by men, women, and children of all ages with a minimum of expense and effort. The game itself is stimulating mentally and physically, and it com-bines the values of individual and team sports. The fact that it can be learned easily makes it enjoyable from the outset. Basic techniques are easy to learn, yet much practice and concentration are required to perfect the skills needed for becoming an excellent badminton player [4, p.1-2].
2.2.2. Bowling
Bowling was a very popular sport in New York City in the middle of the nineteenth century. A newspaper said there were more than 400 alleys in the city in 1850. It then declined for a time. One reason may have been that the larger pins made it too easy. The prevalence of gambling was another factor. Bowling, like billiards, was considered semi-respectable, at best.
When nine clubs from New York City and Brooklyn formed the National Bowling Association (NBA) in 1875, one of its purposes was to standardize rules. Just as important, though, the clubs wanted to eliminate gambling among their members.
The NBA didn't last long, but the rules its member clubs established are still the basic rules of bowling. A similar New York-based organization, the American Amateur Bowling Union, established in 1890, was also short-lived.
Meanwhile, German immigrants helped to popularize the sport in the Midwest, especially in Chicago, Cincinnati, Detroit, St. Louis, and Milwaukee. With inter-club and inter-league bowling on the increase, equipment and rules had to be standardized nationally.
As a result, the American Bowling Congress (ABC) was founded as a genuine national federation of clubs at Beethoven Hall in New York City on September 9, 1895. In 1901, 41 teams from 17 cities in 9 states competed in the ABC's first National Bowling Championships in Chicago. There were also 155 singles and 78 doubles competitors.
Under the leadership of the ABC, bowling quickly became both popular and respectable. Gambling was virtually eliminated--partly because of prize money offered not only by member leagues, but also in ABC-sanctioned regional and national competition.
With the sport cleaned up, women were attracted to bowling in large numbers. The Women's National Bowling Association, founded in 1916, conducted its first national championship the following year. The association was renamed the Women's International Bowling Congress (WIBC) in 1971.
Approximately 60 million people in the U. S. go bowling at least once a year. More important, about 7 million of them compete in league play sanctioned by the ABC and/or WIBC.
A steady stream of young bowlers has been a major reason for the sport's continuing popularity throughout this century. Bowlers of high school age and younger originally came under the jurisdiction of the American Junior Bowling Congress, an ABC affiliate. That organization was replaced in 1982 by the autonomous Young American Bowling Alliance (YABA), which sanctions league and tournament play of bowlers through college age.
Although collegiate bowling is rarely mentioned in the media, many conferences offer team competition and championship tournaments. National championships have been conducted since 1959 by the Association of College Unions (ACU) and since 1962 by the National Association of Intercollegiate Athletics (NAIA).
Bowling was an exhibition sport at the 1988 Olympic Games in South Korea [9, p.23-24].
2.3. Sport for the disabled
Disabled Sports USA was founded in 1967 by disabled Vietnam veterans. It was then called the National Amputee Skiers Association. In 1972 the National Amputee Skiers Association (NASA) was broadening its mission. No longer solely serving skiers, NASA needed a new name. They chose to call themselves the National Inconvenienced Sportsmen's Association. In 1976, NISA became the National Handicapped Sports and Recreation Association. The NHSRA name stuck until 1992 when the organization was renamed to National Handicapped Sports. In October 1994, after polling the organization's 80+ chapters and affiliates, the National Board of Directors approved the most recent name change to Disabled Sports USA.
According to Executive Director Kirk Bauer, "Disabled Sports USA" was selected for the following reasons:
1. The word "disabled" brought the organization in line with current language used by the federal government. "Disabled" has become more universally accepted than "handicapped."
2. Disabled Sports USA has become an organization of global importance. Disabled Sports USA fields teams to compete in the World Championships for track and field, cycling, volleyball, and swimming. It is now necessary to use "USA" rather than "National" to reflect this change in scope.
3. Almost all of the US Olympic Committee-member National Governing Bodies for able-body sports have "US" or "USA" within their name (such as USA Basketball, US Skiing, and USA Volleyball). Disabled Sports USA is a Disabled Sports Organization member of the U. S. Olympic Committee.
DS/USA now offers nationwide sports rehabilitation programs to anyone with a permanent disability. Activities include winter skiing, water sports, summer and winter competitions, fitness and special sports events. Participants include those with visual impairments, amputations, spinal cord injury, dwarfism, multiple sclerosis, head injury, cerebral palsy, and other neuromuscular and orthopedic conditions.
Disabled Sports USA is a nation-wide network of community-based chapters offering a variety of recreation programs. Each chapter sets its own agenda and activities. These may include one or more of the following: snow skiing; water sports (such as water skiing, sailing, kayaking, and rafting); cycling; climbing; horseback riding; golf; and social activities.
Rehabilitation professionals and even the Federal Government recognize the importance of sports and recreation in the successful rehabilitation of individuals with disabilities. When first faced with the reality of a disability, many experience a loss of confidence, depression, and believe their lives have ended. They are often alienated from family and friends because there are no shared positive experiences. Sports and recreation offers the opportunity to achieve success in a very short time period; to use this success to build self-confidence and focus on possibilities instead of dwelling on what can no longer be done. The ability to participate in a sport, such as cycling; skiing; and sailing, to name a few, provides the opportunity to reunite with family and friends in a shared activity.
As an extension of the rehabilitation process, Disabled Sports USA offers competitive programs in summer and winter sports. Competition improves sports skills. It allows individuals to experience the excitement of competition and the thrill of victory, as well as the agony of defeat. These experiences help prepare individuals after rehabilitation to face the adversity of a disability in their lives and to learn to bounce back in the face of challenge and change.
As a member of the United States Olympic Committee, DS/USA sanctions and conducts competitions and training camps to prepare and select athletes to represent the United States at the Summer and Winter Paralympic Games. The Paralympic Games are the Olympic equivalent competitions for individuals with disabilities and are recognized by the International Olympic Committee. For those who want to achieve their highest potential, opportunities are available for national and international competitions in alpine and Nordic skiing, track and field, volleyball, swimming, cycling, powerlifting, and other sports. The highest achieving athletes in each sport can qualify for the Paralympics [12, www.dsusa.org/about...].
2.4. Women in sports
Women's sport in the United States, which has a population of 268 million, reaches far beyond its borders and has had an enormous influence on women's sport around the world. Two sports that originated in the United States, basketball and volleyball, are now among the world's most popular sports. In addition, the United States has become a major training center for athletes from many nations and Title IX, the 1972 U.S. legislation that has been credited with encouraging much of the growth in women's sports in the United States, has also helped to influence thinking about women's sports elsewhere in the world. U.S. companies are also major producers of sports equipment and clothing. Women's experiences in the sporting life of the United States defy neat historical generalizations. In part this is because women never constituted a single group, and their behaviors and attitudes never conformed to a single general pattern. Women's roles also varied across time, connected as they were to the broader ideological and economic contexts. Sometimes women were active participants (in the modern sense) in a sport, while at other times they were behind-the-scenes producers or promoters.
Occasionally as well, women were consumers of sports, or spectators, and there were times when perceptions of women's physical and moral "natures, affected sporting values, codes of conduct, rules, and even whether an activity was a sport or not. Indeed, the perceptions of women as the "weaker sex" helps to account for both the designation of bowling as an "amusement" when women engaged in it in the nineteenth century and the development of the divided court in basketball. Even today fans and the press persist in requiring basketball to be preceded by "women's." Women play women's basketball, while men simply play basketball [13, www.womenssportsfoundation.org ].
2.4.1. Women and traditional sports and games
Women were far more visible in American sporting life across time than the portraits of them in many histories would suggest, and for no period is this statement more true than in the years before the mid-18th century. About 1600, before Europeans colonized the land that would become the United States, the earliest American sportswomen were Native Americans whose style of life must be characterized as a traditional one in which sports and other displays of physical prowess were embedded in the rhythms and relations of ordinary life. Religious ceremonies, for example, called on women, and men, to dance for hours at a time, while rites of passage from maidenhood to womanhood included physical displays and tests. Ball games occurred in the context of women's daily tasks, and the outcomes could affect one's place in the family or the village. Even equipment and items for wagering, which women often controlled, came from the material stores of wood, corn, shells, and animal hides that were used and valued in everyday life.
The migration of colonists from Europe, especially Britain, and then Africa began shortly after 1600, and these people, too, fashioned a traditional, organic style of life in which sports were interspersed with ordinary tasks and rituals. Initially, women were few among the colonists, and not surprisingly, there were few opportunities for sports other than hunting and tavern games. After mid-century, however, the gender ratio gradually evened out, and a critical mass of women were present to assume their traditional roles as workers in the fields and homes and as producers of community gatherings, fairs, and family events. Some women owned the equipment with which settlers played games, especially card games. In rural areas where harvest festivals came to be fairly common, women prepared the food that the grain-cutters would consume during the post-harvest celebration. Then, too, villages and the emerging towns became the settings for diverse social practices. On warm summer days in New England, husbands and wives fished and sailed on the numerous waterways. Towns like Boston, Providence, and Hartford offered an even broader variety of sports and recreations, ranging from dances to races to fist fights. By the early eighteenth century emerging cities were sites for public, commercial, and physical displays, including tightrope dancing by women and men.
By the middle of the eighteenth century, the sporting experiences of women of European and African ancestries, as well as recent immigrants, were far more varied than they had been earlier. Enslaved African and African American women found some solace in their brief respites from work on Sundays, in the evenings, or in the days of celebrating made possible by the observance of holidays when they danced, played simple games, and ran races. Agricultural fairs, initiated by white farmers, planters, and traders, also included contests, especially foot races, for black women who competed for articles of clothing. White farm women also made possible and engaged in an array of games, contests, and dancing at their rural festivals and family events such as weddings and funerals. Occasionally as well, women in farming communities raced horses, even against men, and they were willing to wager on their skills.
Middle- and upper-class women, especially those who either lived in or visited towns and cities, had access to the broadest range of sports and other recreations. In the South, white women who lived on plantations raced horses and went fox hunting. As did their northern contemporaries, they also attended balls, played cards, and attended the increasing array of physical culture exhibitions, which included race walking, tumbling and acrobatic displays, and equestrian shows [13, www.womenssportsfoundation.org ].
2.4.2. Women's sport in the 19th century
The pursuit of active sports by women was not to persist, however. During the second half of the eighteenth century, a series of complex changes gradually altered gender roles and relations. Enlightenment ideology and the emergent capitalist economy combined to redefine women's place, to move them into the home and away from public activity, and to emphasize biological differences (from men) as grounds for keeping them there. In effect, the famous "doctrine of separate spheres" drew from the same movements that resulted in a new nation and a Declaration of Independence that proclaimed "all men are created equal." The phrase was not tongue-in-cheek; even before 1800, women were seen as morally superior but physically inferior to men. The characterization lasted for more than a century and a half.
The immediate impact of these changes was the movement of many, though by no means all, women off the tracks and fields and into the stands, or out of public view entirely, unless accompanied by men. The trend was especially pronounced in towns and cities among middle- and upper-class people whose lives were increasingly shaped by commercial and industrial tasks and rhythms and who came to believe that women's central role was to bear and nurture children and families. Slave and free women who continued to live and work on farms and plantations, as well as the increasing number who joined in the westward migration, did not experience the full weight of these changes in roles and lifestyles. Indeed, the experiences of such women in 1850 more closely resembled those of their predecessors in 1750 and even 1650 than they did their urban contemporaries. They remained visible producers and consumers of traditional sports and other displays of physical prowess.
During the first half of the nineteenth century, perceptions and real experiences suggested to some people that the health of middle- and upper-class women in urbanizing areas was declining. Educators, doctors, and writers of popular magazine articles responded with analyses and prescriptions for improving women's health, including calls for renewed physical exertion via exercises and games. The logic of the health literature was simple and straightforward: if women were to fulfill their roles as caretakers of families and national virtue, they needed to maintain their physical and mental health. People such as Catharine Beecher, Mary Lyons, and Diocletian Lewis thus argued for the physical education of women, started schools, and laid out regimens of calisthenics, domestic exercises (e.g., sweeping), and traditional activities such as walking and riding. The movement to return women to physically active pursuits had begun, albeit in their private, domestic sphere.
This would not, however, occur overnight. The urban areas that were home to many of the women targeted by the likes of Beecher and Lewis, as well as the economic activities that powered such areas, had reduced the social power of traditional sports and engendered an emerging new form, modern sports. Constructed by men for men, games such as baseball were becoming popular in eastern urban centers at mid-century. Other activities such as skating, croquet, and rowing were also modernizing acquiring rules, specialized playing spaces, and an organizational base in clubs. Only gradually did women gain access to such forms. In the 1850s they did so primarily as spectators and moral guardians. Especially at baseball games, male promoters hoped that women would bring their perceived moral superiority to bear on the crowds and ensure social order [13, www.womenssportsfoundation.org ].
2.4.3. Challenging gendered boundaries
Not all the middle- and upper-class women were content to remain on the periphery of the action, sporting or otherwise. As of 1848, a feminist movement had formalized at Seneca Falls, New York, and especially in the North, other movements such as abolitionism both encouraged women to be social agents and demonstrated that their reappearance in the public domain endangered neither their health nor that of the nation. Moreover, the dynamic events of mid-century, including the War between the States (1861-65) challenged the gender boundaries and expectations that had confined women to the domestic sphere for more than three generations.
Challenge is the appropriate word here, for middle- and upper-class urban women both found and made opportunities in public society during and after the Civil War that drew from their long-defined practices in their domestic sphere. Nursing and teaching were precisely such activities, but they were also ones that required additional training as well as sound constitutions. Not surprisingly, then, some women demanded and received access to colleges, where they did as their brothers did: they began to participate in some of the emerging modern sports whose social power was increasing in the aftermath of the Civil War and the technological and communication changes of the 1860s and 1870s. At private colleges such as Vassar in New York and Smith and Wellesley in Massachusetts, women students formed clubs to play baseball and, quickly, tennis, croquet, and archery. College administrators and faculty responded, initially to the influx of women and their own fears about the negative impact of intellectual work on women students, with requirements for medical examinations, exercise and gymnastics regimens, and the gradual absorption of women's sport clubs.
Outside of the colleges, post-war middle- and upper-class women were also moving to take advantage of the increasing array of modern sports. Local gymnasiums, armories turned into playing areas, and a host of clubs that formed as men and women sought new forms of community provided urban and townswomen with opportunities for a range of sports, from skating and rowing to trap shooting and tennis. Such activities continued to stretch the bounds of activity acceptable for and to women. They also quieted some of the fears held especially by the male-dominated medical profession about the negative effects that physical movement in sports might have on women's biology and reproductive functions.
An even more significant challenge to the nearly century-old ideology that placed women in the home and in subservience to men came in the form of a machine, the bicycle. Invented in Europe in the early 19th century, early versions of the bicycle had appeared in various forms and had become the object of short-lived fads through the 1860s. Then came the invention of the "ordinary" (one large and one small wheel) and, subsequently, the "safety" cycle, and the latter especially appealed to women. Bicycle riding, and even some racing, became popular, and the practice afforded women with a means of physical mobility and freedom that they had not known for generations, since the days when horse ownership was common and expected, even by women. Significantly, as well, the bicycle catalyzed dress reform. Bloomers and knickerbockers went on, and corsets came off. The day of the "new woman" was about to dawn [13, www.womenssportsfoundation.org ].
2.4.4. The age of modern sports
Historians have labeled the period from the 1890s to World War I as the Progressive era, largely because "progress" was the goal of contemporaries, especially members of the urban middle class. Achievement did not always match rhetoric, but many women did see their positions and the quality of their lives enhanced. Some urban working women, for instance, earned more pay and improved conditions, and perhaps not surprisingly, some of the industries that employed women organized, first, calisthenics or physical culture classes and then team sports to promote personal health and worker efficiency. Such programs became more widespread after the turn of the century and by the 1920s individual companies and regional industries had multiple teams in sports such as basketball, bowling, tennis, baseball, volleyball, and eventually softball. Among the results were good advertising for the companies and competitive opportunities and even, on occasion, additional income for the athletes.
Another group of women whose lives came to incorporate opportunities for competitive sports were the upper-class women. In the 1870s and 1880s such women had joined clubs, social clubs, country clubs, and then sport-specific clubs, just as had their brothers and husbands. They also engaged in sports in colleges and, importantly, on their vacations or extended stays in Europe. By 1900 seven of these women competed in their first Olympics, in Paris, and despite the enduring opposition of the prime mover behind the modern Olympic Games, Baron Pierre de Coubertin, women consistently competed in the Games thereafter, albeit in small numbers and in socially acceptable sports such as tennis, archery, and even figure skating by 1924.
The Progressive era history of middle-class women's sporting experiences is more complicated. Especially before the turn of the century, they did experience considerable latitude in forming sport clubs and organizing competitions and appeared to gain a degree of physical and personal freedom to sport similar to that enjoyed by their working and upper-class sisters. Indeed, they initially popularized the newly created sports of basketball and volleyball, and it was the rapid spread of such sports, as well as field hockey, cycling, and tennis, that encouraged their teachers and recreation supervisors to form associations and write rules. In men's experiences, it was precisely such associations that were critical to the promotion and expansion of modern sports.
However, many of the women who came to control sports for girls and adults, especially in institutions such as schools and colleges, had accepted the warnings of the medical profession that unfettered athletic competition would harm female participants, physically and psychologically, and detract from or even diminish their femininity. Consequently, in the 1890s, women physical educators began to limit sport contests, initially by changing the rules of some games, such as basketball, and eventually by altering the very nature of contests. By 1920 school and college sports were often played not in contests between teams representing their institutions, but in play days or sport days, in which the convened teams were broken up and the players assigned to mixed school teams.
By the 1920s the conservative approach of women physical educators was quite distinct from, indeed, out of sync with, the attitudes and expectations of many other people. The United States was experiencing its first mature burst of popular consumerism, which was buoyed by a fun ethic and a relatively expansive economy. Clubs and teams for women proliferated, in part as more institutions, from urban governments to churches to saloons, sponsored teams or provided facilities. Improvements and declining prices of sporting goods, as well as the increasing popularity of sports spectating and sports as entertainment also spurred the organization of leagues, both amateur and semi-pro. Beyond the pale of physical educators, the latter provided underground opportunities for middle-class athletes.
After 1929 the Great Depression disrupted this sporting boom, but it did not end it entirely. In fact, the popularity of industrial sport likely peaked in the 1930s, and sports such as softball and bowling became extremely popular among women. Women's Olympic competition also gained more popular support, in part because of great performances by athletes such as Mildred "Babe" Didrikson and in part because support continued to diminish for the mythology of the negative physical and biological consequences of athletics for women. Significantly as well, women continued to enter nontraditional roles, a trend that became more pronounced as World War II began. After 1941 more and more women took jobs that had once belonged to the men who went abroad to fight. Even professional baseball opened its doors to women via the АН-American Girls Baseball League financed by Philip Wrigley of chewing gum and Chicago Cubs fame.
The All-American Girls Baseball League began play in 1943 in mid-size cities in the Great Lakes region. The athletes were not, to be sure, the first professional women athletes in the United States. In the modern era that honor likely belongs to female distance walkers in the 1870s and 1880s and rodeo competitors in the twentieth century. Nor were they the only women professional athletes of the decade. After 1949 the Ladies Professional Golf Association organized, offering $15,000 in purse money spread over nine tournaments. Five years later, women golfers could earn $225,000 a year on the LPGA tour.
In the 1940s as well, an even more significant movement developed in African American colleges. Track and field teams were training at places such as Tuskegee Institute and Tennessee State, and these colleges would produce the athletes that would integrate U.S. women's Olympic teams and revolutionize the contests and the records. By the early 1960s African-American athletes such as Wilma Rudolph ran record-pace after record-pace, opening doors for other black women and paving the way for Jackie Joyner-Kersee and Florence Griffith Joyner, among numerous others. Other sports such as bowling and tennis also integrated in the post-World War II years [13, www.womenssportsfoundation.org ].
The success of women's tennis, however, did little to help the fortunes of women's professional team sports.
Women's professional team sports achieved popularity for the first time in the 1990s, particularly in basketball and football (soccer). This popularity has been asymmetric, being strongest in the U.S., certain European countries and former Communist states. Thus women's soccer is dominated by the U.S., China, and Norway, who have historically fielded weak men's national teams. Despite this increase in popularity, women's professional sports leagues continue to struggle financially. The WNBA is operated at a loss by the NBA, in the hopes of creating a market that will eventually be profitable. A similar approach is used to promote female boxing, as women fighters are often undercards on prominent male boxing events, in the hopes of attracting an audience.
Today, women participate competitively in virtually every major sport, though the level of participation decreases in contests of brute strength or "contact" sports. Few schools have women's programs in American football, boxing or wrestling. This practical recognition of gender differences in physiology has not impeded the development of a higher profile for female athletes in other historically male sports, such as golf, marathoning, and ice hockey [17, www.usa.usembassy.de/sports_women.htm]
To sum up all the given information, it should be said that the Americans even can be called partisans of a number of colourful sports that are unlike those in other countries. The most popular sports are American football, baseball, basketball, bowling and etc. Most games are shown on television, and the camerawork is so skilful that the thrilling events can be followed even if you know nothing about the game.A lot of people are keen on sports, both professional and amauter.Nowadays there are a lot of possibilities for different people to participate in sports: for healthy people and for disabled ones, for men and women, children and grown-ups. Every person can choose a definite kind of sport according to his taste. At present a great number of various clubs, centres and leagues are founded to help people with their choice.If to speak about women in sport, it should be said that women's sports include amateur and professional competitions in virtually all sports. Female participation in sports rose dramatically in the twentieth century, especially in the latter part, reflecting changes in modern societies that emphasized gender parity. Although the level of participation and performance still varies greatly by country and by sport, women's sports have broad acceptance throughout the world, and in a few instances, such as tennis and figure skating, rival or exceed their male counterparts in popularity.There are also several organizations in the USA which give a possibility for disabled people to look at their lives in another way or show them that their lives are not over yet. CONCLUSION
Now I think we have found the ansver to the question why so many sports are popular in the Uneted States. One reason may be that the variety and size of America and the different climates found in it have provided Americans with a large choice of (summer and winter) sports. In addition, public sports facilities have always been available in great number for participants, even in sports such as golf, tennis, or skating. The fact that the average high school, too, offers its students a great variety of sports, often including rowing, tennis, wrestling, and golf, may have contributed to the wide and varied interest and participation of Americans in sports. This, in turn, may explain why Americans have traditionally done well internationally in many of these sports.
Another reason might be that Americans like competitions, by teams or as individuals, of any type. It's the challenge, some say. Some people point out that American schools and colleges follow the tradition of all English-speaking societies in using sports activities as a way of teaching “social values.” Among these are teamwork, sportsmanship (when they win, American players are expected to say, “well, we were just lucky”), and persistence (not quitting “when the going gets rough”). As a result, being intelligent and being good in sports are seen as things that can go together and, as an ideal, should. While there are colleges where sports seem to be dominant, there are many others which have excellent academic reputations and are also good in sports.
Others simply conclude that Americans simply like sports activities and always have. They like to play a friendly play of softball at family picnics, and “touch football” (not tackling!) games can get started on beaches and in parks whenever a few young people come together. “Shooting baskets” with friends is a favorite way to pass the time, either in a friend's driveway (the basket is over the garage door) or on some city or neighborhood court. And on a beautiful autumn afternoon- the sun shining in a clear blue sky, the maple trees turning scarlet and the oaks a golden yellow- it is fun to go with friends to a football game. And go they do.
So large numbers of Americans watch and participate in sports activities, which are a deeply ingrained part of American life. Americans use sports to express interest in health and fitness and to occupy their leisure time. Sports also allow Americans to connect and identify with mass culture. Americans pour billions of dollars into sports and their related enterprises, affecting the economy, family habits, school life, and clothing styles. Americans of all classes, races, sexes, and ages participate in sports activities--from toddlers in infant swimming groups and teenagers participating in school athletics to middle-aged adults bowling or golfing and older persons practicing t'ai chi.
I think all necessary topics have been discussed in my course paper and that means that this kind of work is fulfilled.
LITERATURE:
1. Stevenson, K. American life and institutions/ K. Stevenson - Douglas, 1998. - 175 p.
2. Tokareva, N. What is it like in the USA? /N. Tokareva, V. Peppard - Moscow: “Высшая школа”, 2000. - 333 p.
3. Luther S. Luedtke Making America: the society and culture of the United States/ Luther S. Luedtke - Stuttgart: Ernst Klett, 1998. - 393 p.
4. Bloss, M. Badminton- USA/ M. Bloss, R.S. Hales - 1990
5. Why we play the game/ R. Rosenblatt //U.S. Society & values; electronic journal of the U.S. department of state. - 2003.- Vol. 8, № 2.- P. 2-7
6. Stewart, M. Baseball: a history of the national pastime/ M. Stewart - New-York [a. o.]: Franklin Watts, 1998 -198 p.
7. America A to Z: people, places, customs and culture/ The Reader's Digest, 1997 -256 p.
8. Clach, G. Portrait of the USA/ G. Clach - Washington: US. Department of State, 1997. - 96 p.
9. Archibald, J. Bowling for boys and girls/J. Archibald - Chicago, N.York: Follet Publ. Comp., 1963 -457 p.
10. Нестерчук, Г.В. США и американцы/ Г.В. Нестерчук, В.М. Иванова - Минск: “Вышэйшая школа”, 2004. - 263 с.
11. Stewart, M. Basketball: a history of the hoops/ M. Stewart - New-York [a. o.]: Franklin Watts, 1998 - 207 p.
12. www.dsusa.org/about-overview.html
13. www.womenssportsfoundation.org
14. www.usinfo.pl/aboutusa/sports/events.htm
15. www.hickoksports.com/history/bowlinginAmerica.shtm
16. www.usa.usembassy.de/sports_women.htm
17. www.usa.usembassy.de/sports-youth.htm
Зміст:
• Запровадження 3
• 1. СПОРТ ТА ЙОГО РОЗВИТОК В США 4
• 1.1. Історичний фон, імена національних видів спорту, позикові ігри 4
o 1.2. Проблеми і перспективи американського спортивного 6
• 2. РІЗНОМАНІТНІСТЬ АМЕРИКАНСЬКИЙ СПОРТИВНИЙ 9
2.1. Професійний спорт 9
2.1.1. Бізнес спорту 9
2.1.2. Великих спортивних 10
2.1.2.1. Бейсбол і бізнес 10
2.1.2.2. Баскетбол 12
2.1.2.3. Футбол: американський видовище 13
2.1.2.4. Боулінг 15
2.1.3. Проблеми в професійному спорті 16
2.1.4. Олімпіади та імена американських героїв, 17
2.2. Спортивний відпочинок 17
2.2.1. Бадмінтон 17
2.2.2. Боулінг 20
2.3. Спорт для інвалідів 21
2.4. "Жінки і спорт " 22
2.4.1. Жінки і традиційні види спорту та гри 23
2.4.2. Жіночий спорт в 19 столітті 24
2.4.3. Складні гендерні кордону 25
2.4.4. Вік сучасних спортивних 26
ВВЕДЕННЯ
Сьогодні багато людей стають все більш і більш амбітні і тепер завжди кудись поспішає, що вони хочуть, щоб зробити всі і бояться втратити в будь-яку хвилину, що може принести їм щастя, радість, слави чи просто гроші. Але якщо вони хочуть отримати, що все, що вони краще мати прекрасний настрій весь час, ідеального здоров'я, сталевих нервів і сильна воля. В даний час спорт-це дуже річ, яка може допомогти будь-якій особі, або підтримувати себе у формі або досягти всіх своїх цілей.
У своїй курсової роботі я збираюся дослідити майже всі види спорту, які можуть бути популярним, відомим у США, як професійні, так і аматорські.
Там, напевно, такі країни, де люди, як божевільні, про спорт, як в Америці, але я сумніваюся, що є таке місце, де зміст і дизайн заміського настільки очевидно, в його ігри. У багатьох незвичайним чином, Америка є його спорту. Вільний ринок-це аналог на поле конкуренції, мабуть, диких і пухнаста, але стриманий за правилами, залежить від індивідуальної ініціативи, корпоративні групи (команди) структури, відразу відкрити і регулюються.
Спорт відіграє важливу роль в американському суспільстві, як воно враховує найбільш популярною формою відпочинку. Багато американців займаються спортом - небудь у якості учасника, і в якості глядача. Аматорський спорт розрізняти рекреаційних та спортивних змаганнях. Улюблені розважальні заходи включають Піші прогулянки, ходьба, катання на човні, полювання та риболовля. Все це подобалося, для рекреаційне значення, а також для занять спортом. Але є також багато інших видів спорту в Америці, які залучають мільйони учасників для власного задоволення, любов до конкуренції і вигоди, фітнесу та здоров'я. Крім того, спорт вчить соціальні цінності, як колективізм, спортивна майстерність, зібраність, наполегливість, яка високо цінується в американському суспільстві.
Тому основними завданнями мій курс паперу, щоб дізнатися, як спорт впливає на стан здоров'я і культури американці, з'ясувати всі проблеми і процвітання американського спорту і з'ясувати, скільки людей різних класів, віку, національностей і рас, що живуть у США, беруть участь в іграх.
У першій главі курсової роботи містить відомості, які нам показує етапи поступового розвитку американського спорту, починаючи від Пуритан' часів до наших днів. Різного роду проблем і процвітання, які дуже часто можуть з'являтися у спорті, а також обговорюється тут. У другій главі будь-хто може знайти інформацію про велику різноманітність видів спорту, які грали і дивилися по телебаченню по всій території США. Тут я також дати деякі дані про участь жінок і інвалідів в олімпіадах і конкурсах. Третя глава оповідає про спорт як про головне джерело для відпочинку.
Тому вся курсова робота присвячена спорту в США, його розвиток та вплив на американську життя.
1.
СПОРТ ТА ЙОГО РОЗВИТОК В США
1.1. Історичний фон, імена національних видів спорту, позикові ігри
Все інше, що спорт може означати, або бути, свого нинішнього процвітання являє собою заперечення ворожість по відношенню до ігор і здійснення закріплених у законі книг з перших поселенців. Колоній перші правителі, Півночі і півдня, були присвячені тому, щоб викоренити грати і дотримання дисципліни, напруженої роботи, як моральна цінність сама по собі, а як прикордонний необхідності. Пуритани " війна проти спорту, можуть бути віднесені до їх рівняння роботи з молитві і вірі у те, що божественне обрання супроводжувалося проста відмова від неробства; в якості членів Англії зростаючого середнього класу, Пуритани також мають соціальне упередження проти традиційних забавах аристократії. Сьогодні захоплення моральну значимість перемоги і супроводжуюча його зневага елемент гри в спорті, може бути атавістичних виживання цієї пуританської outlook--хоча перемога будь-якою ціною етика не менш, доказів у країнах, що не пуританин спадщини. Потім ще раз, величезна кількість сімнадцятого століття закони проти спорту також має означати, що ігри були дуже популярні в колоніальному .America.
По всій колонії старий англійський спорту, як вільна боротьба і footraces, схоже, був справжнім, хоча і півнячими перегони не були допущені в Новій Англії. Катання на санках і ковзанах були також популярні, де клімат Допускається; катання на ковзанах залишилася одна різновид фізичних вправ розміщення домашніх тварин жінок, коли звичаї вікторіанської епохи пізніше стали виводити їх зі спорту.
У дев'ятнадцятому столітті класу революції, яка змінила звання джентльмена від одного з приписки до досягнення згубно впливає на участь у спорті. Вісімнадцятого століття, кавалер (або пані) навряд чи міг втратили свій статус, то, крім серйозних злочинів, але такого аристократизму, що був гол соціальне сходження у другому кварталі-Тер дев'ятнадцятого століття був як легко втратив, а придбав, особливо для жінок. Визначення нових середніх класів, щоб відокремити себе від натовпу означало уникати всього, що мав вид фізичної роботи, якої було достатньо, щоб виключити напруженої гри.
Це неправда, що там був не американський участь у спорті протягом 1840-х та в 1850-х роках; це були роки, коли примітивна форма бейсболу розвивається. Однак ці десятиліття були більш примітний ріст видовищні види спорту--перші ознаки смаків, що в кінцевому рахунку може бути задоволені з допомогою телевізійних спортивних трансляцій сьогодні. Найбільш популярний і видовищний вид спорту, був скачки, і цілі розділи, іноді всій країні, а також суперництво між знаменитий стабільний власників.
Вітрильні регати були інший спосіб соціальних лідерів, які могли б виставляти себе перед масами проведення часу чий рахунок застрахованої своєї винятковості. Там були професійних гонках в постановці гравців на готівку гаманці, але більшість були спонсоровані компанією elite гребні та парусні клуби. Перший america's Cup race в 1851 році, і це викликало підвищений інтерес, дав багату можливість тримати себе в якості захисників національної гордості арені немає, але вони могли дозволити собі ввійти.
Дев'ятнадцяте століття прогресувала, спорт, здавалося розвиватися за два розбіжних шляхів. З одного боку, спортивні підходящий для участі тенденцію до монополізації елітних груп, які виключені робочого класу та іммігрантів. З іншого боку, види спорту з eradicable робочого класу (і, отже, професійної) характер, як правило, братися за комерційних інтересів і запустити у прибуткові підприємства. Стежити ілюструє перша тенденція, бейсбол другий.
Професійні атлетика, або "pedestrianism," був одним з найпопулярніших видів спорту дев'ятнадцятого століття, як відпочинок і видовища. До Громадянської Війни перегонах, як правило, сприяють гравців і часто без кісточок англійська чемпіонів проти американської кухні; гонки були широко визнані Верхова гоночних трасах або на вулицях міста. У 1844 році близько тридцяти тисяч глядачів спостерігали за американський бігун Джон позолотник рукавом переміг англійця Джона Барлоу в десяти миль виконання $1,000 в Хобокене race track. Сорок тисяч дивився матч-реванш, який Барлоу виграв з результатом 54:21.
Після Громадянської Війни трек був особливо популярний в якості можливості для відіграшу, з конкурентами часто інвалідів з вагами або, похитуючись, починає забезпечити паритет. Парки розваг спонсором вихідні стежити відповідає на вибування основі з переможців, які отримають грошові премії або легко pawnable трофеї. Марафони і довгі дистанції були також популярні.
Ймовірно, найбільш важливих спонсорів легкоатлетичних видів спорту в дев'ятнадцятому столітті були етнічних організацій з їх щорічною "пікніки"--масові спортивні відповідає дозволяючи любителів і професіоналів, щоб конкурувати окремо, так і один проти одного. Caledonian Гри в Нью-Йорку були ранні; у 1880-ті роки були також ірландських і німецьких пікніки. Пікніки були також розміщення військових полків, профспілки, коледжів і багаті спортивні асоціації, такі як New York Athletic Club і військово-морського флоту ГУП Клубу Філадельфії.
У 1870-х роках "Господа" почав скаржитися того, щоб конкурувати з більш низького класу професіоналів у стежити відповідає. Рішення цієї благородної дилема була доктрина дилетантизму, який зробив можливим для людей, народжених, щоб виграти більше, ніж рідкісні раси і, до речі, зроблено з легкої атлетики респектабельний оскільки соціальний контакт з робочими був інфра копати. У 1888 сьогоднішньої правлячої організації любительського спорту, аматорський Атлетичний Союз, була сформована, яка завдяки строгому контролю за дотриманням правил дилетантства ефективно вигнаний робочого класу від участі в легкій атлетиці. Не до 1970-х років б ці правила були ослаблені достатньо, щоб дозволити спортсменам без приватних засобів підтримки конкурувати.
Професійний чемпіонів "пішохід" ера ставити рекорди, що ще здивуєш. У 1885 професійний бігун набір милі запис 4:12.4, Марк міг зрівнятися ніякої самодіяльності до 1915 року. Найдивовижніші професійні рейки рекорд був встановлений видатного пішохідної Річард Перрі Вільямс, який керував ретельно автентичності 9 друге 100 ярдів від 2 червня 1906 р. Минуло майже сімдесят років, але так і любителів, що досягнення рівних.
2.1. Професійний спорт
2.1.1. Бізнес Спорту
Професійного спорту в США є одним з найбільших підприємств в країні. Сотні мільйонів доларів витрачаються щороку на все, починаючи від квитків на телебаченні договорів та виплату винагороди. Найбільш популярні командні види спорту є футбол, баскетбол і бейсбол. В останні роки хокей зростає популярність, і деякі вважають, що якщо Національна Хокейна Ліга (НХЛ) можуть позбавити себе від непотрібної боротьби з ним почнуть заперечувати інші три з погляду глядацького інтересу. Інші великі світу, командний спорт, футбол, було важкий час у завойовуючи позиції. Після короткочасного сплеску успіх у 1970-ті роки, професійний футбол в США взяла на себе незначні статус по відношенню до інших основних видів спорту.
Гольф і теніс найбільш популярних індивідуального професійного спорту. Підприємства, які прагнуть до національного і міжнародного визнання готові витратити десятки мільйонів доларів на рік на спонсорування гольф і теніс, а для того, щоб їхні імена, пов'язані з цими видами спорту. Слід зазначити, що лише деякі гравці у верхній здатні досягти реального багатства та слави, і багато меншою гравців боротьба важко зводити кінці з кінцями.
Бокс-це вид спорту, який стає все більш спірним протягом багатьох років в якості " загрози стають все більш і більш очевидним. Це викликає особливу тривогу, щоб побачити один із спорту, видатних особистостей, колишній важкий вага чемпіона Мухаммад Алі, боротьби з ушкодженнями мозку він постраждав від прийняття занадто багато ударів по голові. Тим не менш, залучення в спорт-мабуть, непереборним для деяких, і зусилля, щоб зробити бокс безпечніше або навіть виключити його повністю, виявилися безрезультатними.
Хоча спортивні згадувалося вище, отримують більше уваги з боку засобів масової інформації, інші види спорту, такі як гоночний автомобіль і скачки величезну популярність в США. Мотор спорт-це ціла своєму власному світі. Вони включають в себе гонки на овальних треках, як фондовий автомобілів, автомобілі рухаються по шосе, і спеціальні Indy автомобілі (названий по імені відомого Indianapolis Speedway), спортивний автомобіль змаганнях, і чверть милі спринти називається перетягнути скачки. Крім того, там всякі гонки мотоциклів по курних доріжки, бруковані доріжки, і з перешкодами з стрибками. Як і в інших видах спорту, фанати своїх улюблених водіїв в моторних видів спорту, які іноді беруть на статус народних героїв. У автогонщик Річард Петті, який нещодавно вийшов на пенсію є хорошим прикладом цього.
Більшість людей не усвідомлюють, що спорт, найбільше число глядачів у США скачки. Це багато в чому тому, можливо, грати на скачках і є так багато різних гоночних світильники по всій країні. Інші види спорту, які засновані на парі джгут гонки, хорт собака бігла, і jai alai. Jai alai, вимовляється як "Привіт, чи, - швидко рухомих гри з країни Басків в Іспанії, який включає в себе метання м'яча зі спеціальною кошиком називається cesta притулилася до стіни.
Один особливо в Америці, а також Канади, виді спорту є Родео. Теля roping, bronco їзда, і бик на конях лише деякі з найбільш відомих Родео подій. Як і слід було очікувати, Родео є найбільш популярними в західних Штатах, і в західних провінціях Канади. Калгарі Стампид, який проходить щороку в Канадському місті Калгарі, Альберта, є найвідомішим у світі Родео.
Є також кілька видів спорту, які знаходяться поза основного потоку, але, тим не менш, є безліч послідовників. Вони включають roller derby, в якому роликових ковзанах намагаються зіштовхнути один одного з траси, і професійна боротьба, яка включає заздалегідь відрепетирувані рухається і безліч примітивних грав різні ролі. Багато хто вважають, що ці двоє насправді не є законними спорту і закликати їх, разом з такими подіями, як гоночні автомобілі через бруд, "небажаної спорту".[2, p.305-307]
2.1.2. Основні види спорту
2.1.2.1. Бейсбол
Коріння Національний спорт, або "гри" (не Національний "спорт"), безумовно, може бути віднесено до англійської дитячої гри в лапту, яка була також відомі ще в 1744 році під назвою "футбол", незважаючи A. G. Spalding зусилля в 1908 вигадати міф про суто американське походження. Під назвою "місто м'яч", гра стала популярною по всій колонії, і всмоктується досить студентських час на те, щоб бути заборонені в Прінстоні в 1787 році. Там був Рочестер Бейсбольний Клуб в 1820-х роках, і старець Олівер Уенделл Холмс сказав, що він грав в ігри в Гарварді в 1829 році.
До Громадянської Війни там дійсно були два абсолютно різні варіанти гри. По всій Новій Англії з'явилося "Бостон" ігри, в той час як інші країни грали в "Нью-Йорк" гри. Суттєва різниця полягала в тому, що Бостон гри дозволяється біжучим у відставку, кидаючи м'яч на нього, практика під назвою "замочування" бігун.
Перший бейсбольні клуби в 1840-х роках і на початку 1850-х років були джентльменські в членство і пристойності. Ігри між статус-свідоме клуби, як " Нью-Йорк Бриджі та Бруклін Excelsiors були доброзичливі прелюдій для офіційних обідів з музичним супроводом, надані клубом-господарем. Ці соціальні групи були незабаром, переміщених в робочих клубах, з витягти з членства організації праці, і від міста, державними службами (міліція або санітарні відділи)або спонсорованих політичними машинах в рамках своєї виборчої стратегії. Найбільш успішні і довше жив команд, як правило, ті, з політичної підтримки. Політичні партії могли б надати державні годівниці для гравців, кошти на будівництво закритих стадіонах, і право грати в неділю м'яч. Популярність неділю м'яч (і власності багатьох команд bv американської асоціації пивоварів) зробило гру головною мішенню для військових протестантських реформаторів. Битва за бейсбол в неділю, був одним з найбільш жвавих пережитком суботник рух у другій половині століття.
Менш насильницький характер Нью-Йорку гри (не "замочування") зробило його більш відповідним для гри в міських центрах між командами, які були добросусідські причин, що стримують їх інстинкти вбивці. У 1858 році Національною Асоціацією Бейсбольні Клуби утворилося ядро шістнадцять Нью-Йорка команд. У 1868 р. Цинциннаті організований перший напів-професійна команда; було там також, що перший безсоромно професійна команда народився в 1869 році, сьогодні Цинциннаті Редс.
Повноцінні професійні команди, які вперше з'явилися на заході, засновниками яких є місцеві прискорювачі хочуть оприлюднити свої міста і продемонструвати свою життєздатність. Цинциннаті Червоні Панчохи 1869 році були профінансовані за рахунок продажу акцій в команді корпорації; точно так само " Чикаго Вайт Сокс в 1870 році. У 1870 році Національна Асоціація аматорського Гравців у Бейсбол спробував вигнати Цинциннаті, Чикаго і професіоналів, і незабаром після цього, в березні 1871, професійні клуби зустрічалися і створена Національна Асоціація Професійних Гравців у Бейсбол [6, С.2-4].
Організована бейсбол, як ми його знаємо сьогодні датується таємне збори власників належить інвестору команд в 1876 році. Національна Асоціація була роздерта протиріччями між корпоративно власності команд, як Уайт Сокс " і " червоних", і бідних команд, які були, по суті, гравець-запустити кооперативів. Власники багатих команд були визначені раціоналізувати бізнес і боротьби з суспільним сприйняттям професійних ballplayers як спільників, готових гравців в букмекерських переворотів (відомої як "hippodroming"). Очолювана бейсбол перший розбійник барон, Вільям Hulbert з Чикаго Вайт Сокс, власники вирішили оголосити війну плеєр власності кооперативу клубів. Власники спеціально не обмежений членство в новій Національної Ліги клуби, які були уточнені роль гравців в якості найманих працівників. Ця Ліга, яка була ядром сьогодні у вищій Лізі, почалося з клубів у Філадельфії, Хартфорд, Бостон, Чикаго, Цинциннаті, Louisville, Сент-Луїсі та Нью-Йорку. Він повинен був боротися проти суперника ліг на найближчі тридцять дев'ять років, перемігши деякі (Гравців Ліги і Союзній Лізі) та злиття з іншими (американської асоціації в 1891 році і Західній, а пізніше і американський, - Ліги в 1903 році).
Перші роки нової Ліги були ненадійними, з нещадної конкуренції між Національної Ліги і її суперників. 29 вересня 1879 р., Національна Ліга власників зустрілись і вирішили на стратегії, які в кінцевому підсумку було їх порятунок, резервного пункту, договір положення про те, що дав гравця клубу " право "заповідник" свої послуги на наступний сезон. Насправді вона трансформувалася річного контракту в житті indenture. До 1883 тільки перші п'ять гравців у кожній команді були захищені резервним п., але це були саме гравців, чиї зарплати були найбільший тягар власникам. Як клуби захищені всі більше і більше гравців, нарешті, охоплюють весь склад, і гравці виявили, що їхні зарплати були на спад і погіршення умов їх праці, і тому в 1885 році Montgomery John Ward, видатний переривник для Гігантів, і пізніше адвокат, організовано Братство Професійних Гравців у Бейсбол.
Як і раніше не задоволений, власники оформили гравець системи класифікації в 1888 році, щоб стабілізувати та зменшити зарплату згідно стандартизованої оцінки гравця відносної здатності (щось на зразок сьогоднішнього вільного агента компенсації басейн). Уорд був в Єгипті на бейсбол знаменитого кругосвітньої подорожі, коли він дізнався про це. Він відразу ж відмовилася від туру і, разом з більшістю інших зірок Національної Ліги, оголосили війну власникам шляхом організації власних "Гравців Ліги." Уорд зумів заручитися підтримкою майже всі гравці-зірки і велика частина спортивних штанів, і він, і гравці в м'яч провів зиму 1889-90 просування нової Ліги в залах Спілки, салони, і скрізь, де вболівальники могли бути знайдені.
У 1890 році сезон був дійсно війна між Національної Ліги, очолювані A. G. Spalding, і Уорд Гравців Ліги. В кінці сезону Гравців Ліги перевершив Національної Ліги в відвідуваності, але загальна відвідуваність була поширена занадто тонкий, щоб когось зробити багато грошей. Гравці також зроблені деякі тяжкі помилки. Вони відкинули заклик приєднатися до американської Федерації Праці і вони відмовилися грати в неділю м'яч, який був явно схильний до самогубства. Найгірше, що вони розташовані занадто багато влади в руках своїх фінансових покровителів, спираючись на інвесторів, щоб бути справедливим по відношенню до їх ballplayer партнерів.
В кінці сезону у всіх Гравців команд Ліги показав прибуток, у той час як більшість команд Національної Ліги були на межі банкрутства. Здавалося, що футболісти стали переможцями. Але коли Національна Ліга запропонувала зустрітися з представниками американської асоціації (суперник Ліги організованої на звичайний інвестор-контрольованих основі) і Комітетом, що представляє Гравців Ліги капіталістів, гроші чоловіка зустрічалися і продали гравців. Вони злилися в трьох лігах таким чином, що лівий інвестори твердо управління. Це злиття призвело (після видалення деяких більш слабких команд) у дванадцять-упряжка: Балтімор-Вашингтон, Клівленд, і Луїсвіллі (всі з яких, в кінцевому рахунку, в складеному вигляді); Бостон, Бруклін, Чикаго, Цинциннаті, Нью-Йорку, Філадельфії, Піттсбурга і Св. Луї. В 1892 році, з Національної Ліги монополії знову безпечних, найбільш ненависних особливості заповідника пункту були відновлені і зарплати знову були скорочені. Гравці втратив всякий контроль над своєю грою, і вони б не відновити його до тих пір, поки резервний пункт, нарешті, був викинутий в 1975 році. Це пропозиція, хоча і вкрай несправедливих гравців, безумовно, сприяли зростанню популярності гри на забезпечення стабільності команди списки і кидаючи гравці в ролі, з якими у " синіх комірців " вболівальники могли визначити.
У 1890-х роках також побачив і іншого розвитку, що, ймовірно, допомогло забезпечити популярність бейсболу. Це було виконанням законів Джима Кроу, які перетворювали кожен major league baseball гра в ритуал, демонстрація того, що Америка була білої людини країни. Протягом 1890-х чорних довелося організувати своїх команд, і в кінці кінців два-Ліги система виникла, з неграми Національної Ліги в 1920 році, і негр Східної Ліги в 1921 році, обидва з яких звалився під час ранньої Депресії. Другий негр Національної Ліги з'явився в кінці 1930-х років, і негр Амери-може Ліги в 1936 році. Обох лігах помер у 1952 році, коли чорні зірки у великій кількості стали підписувати великих і незначних Ліги контракти після того, як Джекі Робінсон піонерських рік з Бруклін Доджерс " у 1947 році.
Національної Ліги 1903 злиття з Західної (американської) Ліга створена структура два з восьми команди ліг і World Series (починаючи з 1903). Ця домовленість залишалася в силі аж до 1953 року, коли в Бостоні сміливців переїхав в Мілуокі.
В роки після другої Світової Війни я бачив в бейсбол в зрілому Америки прем'єр-міністр спорту, культури, використовуючи весь спектр міфічного основи: непорочного зачаття (Cooperstown легенда Абнер даблдей винахід гри), міф про падіння (фіксована 1919 World Series), " Одіссей " (Ту Cobb), Ахілл (Babe Ruth), Зевса (Суддя Landis), аристократія (янкі), і набродом (доджери). Більше, ніж будь-який інший американський спорт, бейсбол піддається легенда. У статистичній звітності дати кожній грі міфічних розмірів, як і хіти, працює, помилок, і аути будуть з'єднані до книги рекордів. Міфічна сила гри, однак, також бере своє, так як навіть на найнижчому рівні батьків і тренерів спробувати осідлати мініатюрний подвиги їх надмалих виконавців в області спорту фантазії [3, стр.209-210].
2.1.2.2. Баскетбол
Еволюція баскетбол експонати більш складна суміш еліти підняття і етнічних прагнення. Баскетбол, розпочаті в рамках XIX століття " хрестовому поході " американізованої (або християнізації) іммігрантів; вона була швидко взята цих цілей для вихованих як спосіб підняття Етніка міг би висловити їх національної гордості і конкурувати з іншими іммігрантами.
Баскетбол був винайдений в 1891 році в YMCA лідерства інституту в місті Спрингфілд, штат Массачусетс. Один з фізичних та викладачі інституту, Джеймс Нейсміт, розроблені правила, за те, що він назвав "Новий вид Спорту": кидати футбольний м'яч в backboardless персик кошика. Нейсміт очевидно, що м'яч може бути переміщені тільки проходження, але гравці скоро виявив, що інших шляхів для просування м'яча без його носіння. Спочатку вони жонглювали м'ячем накладні витрати (волейбол стилем), коли вони побігли, але коли жонглювання була оголошена поза законом покращений метод дриблінгу була розроблена гравців в Південній Філадельфії іврит асоціації Ліг. Інші ранні поліпшення включали в себе після видалення нижньої з персика кошика, кріплення кошика щит, і для часу, що оточують двір з дротяною огорожею, щоб тримати м'яч у грі (звідси термін "cagers" для баскетболістів).
"Новий вид Спорту" став особливо популярним в УМСА і оселитися в атмосфері будинку в іммігрантських районів у великих містах. У Нью-Йорку університету " розрахункова палата виставила команди чемпіонату, і в 1930-ті роки були єврейські Відпочинку Ради Tri-State чемпіонатів, Литовські Національні чемпіонати, польським Римо-католицьким чемпіонати, Національні Федерації, російської Православної Клуби, католицька Молодіжна Організація ліг, Бнай Бріт ліг, і незліченна безліч інших за національною ознакою ліг і команд.
Перші професійні команди були й етнічні, і мали назви, як " Детройт Pulaskis, Бруклінський Відвідування (ірландська), Ньюарк Turnverein, Оригінальний Селтікс (в основному єврейської і базується в Нью-Йорку), гарлемського відродження івриту Всі-Зірки, і буйвол німців. Етнічні професійних команд змінили промислових груп, спонсорованих заводів, як частина трудових відносин, програм. Особливо це було поширено серед гумових компанії в Акроні, штат Огайо. Промислових груп були ядром Національної Баскетбольної Ліги (ПРЛ), коли вона була організована в 1937 році. У 1946 році Баскетбольна асоціації Америки (БАД) була організована власників великих аренах у великих містах; тільки арені власники було дозволено увійти команд. ПРЛ і БАД змагалися аж до 1949 року, коли Національна Баскетбольна Асоціація (НБА) була утворена шляхом об'єднання команд з двох ліг) [3, p.212-213].
Еволюція баскетбол техніку і стратегію сталося інноваційних гравців подолав опір консервативної створення коучинг. Під час баскетбольних перші сорок років Тренери навчали дворучний встановлено, що постріл повернувся баскетбол в хитромудрий узор тче і передає призначені для виробництва двох і трьох людина вибирає (людини стіни між стрільцем і захисника), щоб дати гравцеві можливість зробити це легко блокуються постріл. У 1937 Хенк Luisetti Стенфордського університету шокована тренерського братії, порушуючи всі балів записів з однієї рукою стрибок, постріл. Православна тренерів з написом Luisetti урод, виняток із правила, але найбільш далекоглядні з них зрозумів, що стрибок, постріл було неможливо захиститися, що старий малюнком грати в ігри застаріли.
Інший приклад правдоподібна теорія спростовується практикою було Тренери вірять, що великі люди були дуже незграбними, щоб грати в баскетбол, незважаючи на очевидну перевагу їх висоти. Професійний баскетбольний сьогодні відображає декілька із зазначених характеристик, найбільш очевидним з яких є поява все більше і більше чоловіків на всіх посадах, які володіють, крім величезних розмірів і сили, швидкості і м'ячем спритність, що колись здавалося спеціальною областю "дрібні" гравці (тобто, коротше, ніж шість футів і шість дюймів) [11, с.97-98].
2.1.2.3. Футбол
Футбол-це, безсумнівно, сьогодні відомий і видовищний вид спорту; телебаченню професійний футбол, мабуть, найвидатніший видовище будь-якого роду в сучасній американській культурі. В деяких частинах країни середньої школи футбол-це єдина релігія, не розкольників, а в деяких сферах державного університету футбольна команда-це співтовариство об'єднує і пишаєтеся цим похвалитися.
Футбол для більшості американців, їх племінні гра, і він завжди приваблював їх стадного інстинкту. Гра може бути простежено до щорічна осіння free-for-all бої між Нью-першокурсники і другокурсники в Гарварді в 1820-х роках. Поєднання free-for-all-футбол і регбі вижив в Гарварді до 1874 року, коли в школі грав на двох футбольних матчах проти університеті Мак-Гілл (Канада). У першій грі Гарвард власні своєрідні правила були застосовані; другій грі дотримуються правила Макгілл досить Православної версії британського регбі. Гарвардський студенти вирішили, що Канадська гра була більш приємним, тому вони проголосували за те, щоб грати за правилами і в подальшому.
Він був у Єльському університеті, регбі, розроблених в гру схожу сучасному футболі. Людина, що стоїть за цієї еволюції був Уолтер Табір, хто грав у футбол в Єльському університеті з 1875 до 1882 року, коли він розпочав підготовку команди, у підсумку ставши тренером. Під час перебування в Таборі епохи Єльського університету встановили перемог, подібних яким ніколи не було й видно. З 1872 до 1909 році Єльський університет виграв 324 ігри, втратив 17, і пов'язану з 18, а з 1890 по 1893 Єльського програє його опонентів 1265 0! Уолтер Табір змінив регбі в футбол, коли він замінив сутички з проходом від лінії сутички. Табір був також відповідальний за те вниз-в ярдах системи; він ввів американський стиль нижче талії єдиноборство, і ініціатором щорічного відбору Все-американська команда.
Майже з самого початку американського коледжу футбол був надзвичайно ефективний засіб для прив'язки студентів, випускників, і спільнота в єдине ціле. Інтенсивність спільноти випускників та ідентифікації з футбольною командою сприяла перемога будь-якою ціною етика і поміщений tre-mendous тиск на тренерів на полі команди-переможця. Все це зробив оманливий дилетантства і тим приводом, що футбол-це нормальна частина студентського життя, як трусики-рейдерство, братерство " дідівщина", або списувати на екзаменах.
Люті прагнення перемагати, примітивні державні правила, і елементарні якості захисного обладнання призвели до безсовісним ряд серйозних травм, отриманих на рубежі століть, хоча і перебільшені і барвисті звітного періоду робить ненадійним часто наводилися статистичні дані про кількість викололи очі, перелом черепа, переломи кінцівок. Громадське сприйняття футболу як брутальне вищого класу повернення до дикості, з грабіжників-баронів була, однак, досить сильний для того, Теодор Рузвельт скликати свою знамениту Конференції Білого Дому з футболу в 1905 році, в якому взяли участь представники Гарварда, Єля і Прінстона. Легенда навпаки, Рузвельт не мав наміру скасування коледж футбол; у будь-якому випадку він, звичайно, не мав ні юридичних, ні фактичних влади. Було діло дійшло до того, випробування на міцність між футболом і президента було б цікаво подивитися, хто б переважали--чи буде переважати сьогодні.
У 1910 році в правила було внесено зміни, нібито для того, щоб знизити рівень насильства, але і реально забезпечити найкраще видовище для глядачів до вечора баланс між захистом і нападом, і "відкриття" гри. Летить клин був оголошений поза законом, проходять правила були пом'якшені, але і кількість шансів команда була дана, щоб внести в десяти ярдів перед здачею м'яч було збільшено з трьох до чотирьох. Такі були правила, що Knute Rockne використовується в Нотр-дам, щоб побудувати найбільший футбольної династії, так як старі команди Єльського дев'ятнадцятого століття, керуючий трансформувати епітет "боротьба з ірландською" з етно-заплітається мовою в знак гордості.
Перші професійні футболісти були дійсно semi-Pro, які грали більше задоволення, ніж кишенькові гроші, які вони отримали в результаті розбиття квиток взяти. До 1920 найвідоміших професійних був Олімпійський Чемпіон Джим Торп; ГАС Dorais і Knute Rockne Нотр-дам були також плюси тієї епохи. У 1920 американської Футбольної асоціації (AFA) була заснована двома роками пізніше його змінив на Національної Футбольної Ліги (NFL), що складається здебільшого команди з невеликих міст в штаті Огайо. Це був великий штат Іллінойс tailback Grange Red чиї гласності змінилося професійної гри з бідних пасинок коледж гра в зростання промисловості на шляху до перетворення багатомільйонний бізнес-1960-х років. У 1930 перевагу професійної гри було продемонстровано, коли " Нью-Йорк Джайентс бити Нотр-дам у благодійному товариському матчі. У 1936 році коледж "проект" була створена система, заключний крок в те, щоб переконати громадськість змінити своє сприйняття college football відношення до програми, і, щоб побачити університети як незначні ліг підготовку гравців для pro ряди.
Професійної футбольної симбіоз з телебачення почалося в 1952 році, коли НФЛ встановила свої правила світломаскування для домашньої гри. У 1960 році Піт Rozelle став комісар НФЛ, і під його проникливим лідерство гра досягла рівня популярності, що зробив це в Америці улюблений спорт глядача. У 1966 році НФЛ зливався зі своїм новим суперником, американська Футбольна Ліга (AFL), дозволяючи Rozelle для позначення ігри чемпіонату між двома раніше роздільних як "Super Bowl", який відразу став Америки прем'єр-міністр спортивні видовища[3, p.214-215].
2.1.2.4. Боулінг
Там було не завжди чітке розходження між аматорським і професійним гравцям, особливо з любителями дозволено збирати призові гроші. Найбільш визнані професіонали були інструкторами, але було кілька людей, які роз'їжджали по країні, даючи виставок або грати матчі за гроші.
Три фахівців були досить добре відомі громадськості. Енді Varipapa, барвисті trick shot художник, тридцять років провів розважальні натовпу по всій Північній Америці. Він також виграв два поспіль BPAA All-Star турніри, в 1946 і 1947 роках.
Floretta Маккатчен був спорту провідних посла-жінку з 1927 по 1939 р., даючи тисячі поліклініки, уроки та виставки.
Найвідоміший з усіх Нед був День, який не тільки пз, але й зробив дуже популярної серії фільму шорти протягом 1940-х років. Мільйони людей бачили фільмів у кінотеатрах і, пізніше, в телевізійних повторів. День пішов на пенсію у 1958 р., в той самий рік Професійних Боулерів асоціації (PBA) був заснований. Під керівництвом Едді Еліас, PBA, викладених налагодити регулярний тур спонсором турнірів, схожими на Професійній гольф асоціації тур.
Протягом декількох років, там були тільки три або чотири турнірах PBA-туру, але кількість зростала високими темпами у 1960-ті роки, в основному завдяки телебаченню. Щоб вписатися в турнірах Телевізор тайм-слотів, Еліас створив "драбину" формат, який все ще використовується майже у всіх PBA подій.
Конкуренти перший кидок в серії відбіркових ігор, причому на перші п'ять фінішували просуванні на драбину раунду. П'яте і четверте місця відбіркових миску матч з переможцем у просуванні до мисці проти третє місце квалификатор. Так воно і виходить на драбину, поки вижив відповідає за перше місце у фіналі відбіркового матчу.
Професійний жіночий Боулінг Асоціація була заснована у 1960 році, щоб створити подібний тур. Це було не дуже вдалим, так що група гравців, що залишилися в формі дамській Професійних Боулерів асоціації в 1974 році. Дві Об'єднані ще в 1978 році, формування жіночих Професійних Боулерів асоціації, яка стала Пані Професійних Боулерів Тур в 1981 році.
Так як в гольф, жіночий тур, не настільки прибуткова, як чоловіків, в основному через відсутність телетрансляції. PBA-тур має близько 40 турнірах, багато з яких нагорода за $40 000 і більше за перше місце. У LPBT тур пропонує тільки близько 15 турнірів і перше місце гроші, як правило, менше 20 000 доларів США.
Існує чотири основних чоловічих турнірах, BPAA U. S. Open, PBA Національного Чемпіонату, Турнір чемпіонів, а ABC Майстрів. Жінки мають трьома спеціальностями, BPAA U. S. women's Open, sam's Town Invitational, і WIBC Queens. Четвертий великий турнір, WPBA Національного Чемпіонату, було припинено після 1980 р. [16, www.hickoksports.com/history...].
2.1.3. Проблеми в професійному спорті
Одна з найбільш частих скарг, висунутих проти професійного спорту в ці дні полягає в тому, що Новини про їх часто зачіпає різні суперечки між гравцями і управління, судових розглядів, інших процесуальних дій, більше, ніж вона робить те, що відбувається в іграх спортсмени грають», глядачі дивляться. Частково це відбувається з-за того, що люди не поспішають визнавати, що професійний спорт-це дійсно бізнес і що люди заробляють собі на життя " залучення". Крім того, у світ професійного спорту, як і все інше суспільство, є більш складним, ніж це було в минулому.
Інший знайомий скаргу, не без підстав, в тому, що професійні спортсмени в найбільш популярні такі види спорту як бейсбол, баскетбол, футбол і платять більше грошей, ніж вони могли б бути, варто. Наприклад, на час написання цього середня major league baseball зарплати гравця знаходиться тільки під неймовірну суму в мільйон доларів на рік! Не дивно, що люди скаржаться. Однак, коли гравець-зірка вимагає більше грошей від своєї команди, часто вболівальників і преси, які приймають сторону спортсмена.
Один з найгірших результатів в даний час завищеною ціною квитків на професійні спортивні події, такі як бейсбол є те, що вони тепер будуть доступні тільки для найбільш заможних. Це сумний розрив з минулим, з традицією, що мають значну кількість недорогі квитки доступні всім верствам суспільства. З часом спорту в США стала більш відкритою для всіх класів і груп. Недавні дії професійного спорту управління, щоб задовольнити все більш і більш елітної клієнтури за допомогою таких засобів, як особливою розкішшю оглядових майданчиків (називається Скай-боксів) на стадіонах і аренах небажане відхилення від основному демократичного розвитку американського спорту.
Тільки наївні спостерігачі і глядачів американського професійного спорту зараз вірю, що він існує в царстві, яке знаходиться окремо від інших соціальних проблем. Спорт-це також пов'язані з політикою. Це стало практикою для політиків, щоб зв'язати себе з команди чемпіонату. Наприклад, президент зазвичай телефони вітаємо переможців бейсбольною World Series; президентів проходила у Національній Баскетбольній асоціації (НБА) чемпіонів в Білому Домі.
Залучення вищої Ліги професійний спорт-це так здорово, що є такі захоплені змагання серед міст для франшизи. Загальновизнано, політиків, громадськості та пресі, що наявність команди вищої Ліги у своєму місті чи регіоні гарна не тільки для місцевої економіки, але і для престижу області і навіть моральності населення. Професійні франчайзинг часто використовувати це бажання населених пунктів, є команди вищої Ліги, вимагаючи та отримуючи дуже сприятливі умови для використання державних стадіонів. Коли команди не отримують того, чого хочуть від місцевого самоврядування, вони часто починають грати один проти іншого міста, а іноді і перемістити в область, яка пропонує більш вигідну угоду.
Спорт має міжнародне політичне вимірювання. Після того, як Радянський Союз приєднався до олімпійського руху в 1952 році, США і СРСР, зайнятих у довгої, запеклої боротьби, особливо на Олімпійських Іграх, за загальне перевагу в спорті [2, p.307-308].
2.1.4. Олімпіади та імена американських героїв
Сполучені Штати традиційно був дуже успішним гравцем в міжнародних спортивних заходів. Олімпійські Ігри є родзинкою міжнародного конкурсу. Сполучені Штати мали задоволення приймати Олімпійські зимові або літні Ігри в семи випадках. Сторічні Ігри олімпійського Руху проходила в Атланті в 1996 році. Ігри були однією з найбільших в історії дотепер, з майже 11.000 конкурентів.
США олімпійської Збірної завжди виконували дуже добре, і знову зайняв перше місце в підсумковому медальному заліку в 1996 і 2000 роках. На наступних Олімпійських Зимових Ігор пройде в Солт-Лейк-Сіті в 2002 році. Розміщення в Афінах у наступному Літніх Олімпійських Ігор, які відбудуться у Греції в серпні 2004 року. Після судових розглядів Олімпійський Комітет США призначає членів олімпійської збірної. Сполучені Штати також бере участь в Панамериканських Іграх, другим за величиною спортивною подією після Олімпійських Ігор. Вони проводяться раз на чотири року, що передує Олімпійських Ігор. Pan Am Games складається з усіх Літніх Олімпійських видів спорту, а також деякі неолімпійські види спорту. Американські спортсмени змагаються також у чемпіонатах світу та інших міжнародних спортивних заходах. Велосипедист Ленс Армстронг виграв престижний " Тур де Франс " у 1999, 2000 і 2001 роки. Піт Сампрас і Андре Агассі нарахували серед провідних тенісистів в світі протягом багатьох років. Тайгер Вудс домінує в міжнародних гольф-сцени. Легкоатлетів Майкл Джонсон, Моріс Грін, і Меріон Джонс швидше спринтерів світу. Ці та багато інших американські " герої спорту місце серед відомих знаменитостей. Сучасних Олімпійських ігор також спортсменок з 1900 вперед, хоча і жінок на участь в значно меншу кількість подій. [14, www.usinfo.pl/aboutusa/ ...].
2.2. Спортивний відпочинок
2.2.1. Бадмінтон
Бадмінтон-це гра, в яку грають ракетками на майданчику, що розділений сіткою. Він відрізняється від інших спортивні ракетки, всі з яких використовують м'яч деякої величини, два цікавих функцій: використання Волан і той факт, що Волан не повинні торкатися землі під час ралі. Льотно-технічні характеристики Волан і ПАРЄ створений постійний volleying об'єднуються, щоб зробити бадмінтон один з найбільш захоплюючих видів спорту грати і дивитися.
Бадмінтон має довгу і захоплюючу історію. З корінням, що йдуть в Китаї більше двох тисяч років тому, це було чисто відпочинку до тих пір, поки конкурсної версія була розроблена в Індії та Англії в середині та наприкінці ХІХ століття. З того часу, гра завоювала величезну популярність у багатьох країнах. Вона є основним видом спорту у більшості країн Північної Європи та південно-Східної Азії і вважається практично національним видом спорту в Індонезії та деяких інших країн. Данії, Англії, Швеції і Західної Німеччини привести європейських народів в їх інтересах. Гра поширилася в 1870-х роках у Канаді та Сполучених Штатах, де національні організації, аналогічні тим, в інших країнах були створені в 1930-ті роки. Міжнародна Федерація Бадмінтону був заснований в 1934 році з дев'ятьма країнами-членами і збільшився більш ніж на 85 Націй пов'язані в даний час в 1980-х роках [4, С.1].
В 1878 році, двох жителів Нью-Йорка Баярд--Кларк і E. Ленгдон Уїлкс--повернулися із зарубіжних поїздок в Індію і Англію, відповідно, те, що він піддався бадмінтон про свої подорожі. З одним, Oakley Rhinelander, вони утворили Бадмінтон Клубі Міста Нью-Йорк, найстаріший клуб бадмінтону в світі безперервне існування. Бадмінтон був, перш за все, суспільства ігри для Нью-Йорка у верхній частині земної кори до 1915 року, коли міжміських змагань з Бостона Бадмінтон-Клуб, утворений в 1908 році, створило серйозне суперництво, яке тривало в 1920-х роках.
1930), гра поширюється по всій країні і стала серйозною, вимагаючи спорт для жінок, так і чоловіків. Клуби обороти на східному узбережжі, на середньому заході, і на Тихоокеанському Узбережжі. Голлівудського фільму колонії вийшли на гру з нетерпінням, під заохоченням гастролей професійних, Джордж "Джес" Віллард, хто грав на виставках, у кінотеатрах по всій країні Запаковані будинку і тим самим зробив багато, щоб довести гру до американського народу. Віллард був слідувати за національною ланцюга Кен Девідсон, шотландець, чиї бадмінтон комічні розважали мільйони у виставках в 1930-х і 1940-х років, і Девідсона початку партнера, Х'ю Forgie, Канади, чиї бадмінтон-на-льодових шоу стало відомим у всьому світі в 1950-х і 1960-х років. Ці троє чоловіків у поєднанні великий бадмінтон талант з чудовим шоуменом поширення гри в Сполучених Штатах і у всьому світі.
Через керівництво деяких з Бостона провідних гравців, американський Бадмінтон Асоціація була створена в 1936 році, і перші національні чемпіонати були проведені в 1937 році в Чикаго. Один з найбільш відомих імен в світі бадмінтон з'явився в 1939 році Чемпіонат проходить у Нью-Йорку. 18-річний Pasadenan Давид Георгійович Фріман, засмучений Чемпіон Вальтер Крамер в чоловічому одиночному фіналі, щоб розпочати переможну серію, яка триватиме його 10-річного бадмінтон кар'єру. У 1949 році він переміг на Чемпіонаті США, Все-Чемпіонаті Англії, і всі його матчі в перші змагання на Кубок Томаса. Потім він вийшов, щоб продовжити свою кар'єру в якості нейрохірурга, і він до цих пір вважається мабуть, кращим гравцем у грі бачив.
Після другої Світової Війни, першого національного чемпіонату серед юніорів пройшли в 1947 році, і розвиток бадмінтону в школах і коледжах призвело до first national collegiate чемпіонатів в 1970 році. Сполучені Штати чоловіча команда Томаса фінал Кубка раундів протягом 1950-х, і жіноча команда провела Ьber Кубок з 1957 по 1966; але швидкий розвиток гри по всьому світу незабаром виїхав зі Сполучених Штатів вже позаду. Бадмінтон продовжували рости в Сполучених Штатах, але набагато більш повільними темпами, ніж у передвоєнні роки. Гольф, теніс, основними професійними спортивними вийшов на перший план, у той час як поширене оману, бадмінтону, як тільки неквапливого відпочинку, виявилося непросто подолати. З додаванням бадмінтон до Олімпійських Ігор 1992 року, здається, тільки питання часу, перш ніж гра в черговий раз стане спорту великого національного популярність і визнання.
Керівним органом для гри в бадмінтон в Сполучених Штатах США Бадмінтон асоціації (USBA). Через свої регіональні і державні об'єднання і членом клубу, USBA управляє конкурентні грати в бадмінтон і сприяє розвитку бадмінтону в цій країні. Рада директорів USBA встановлює національної політики для гри в бадмінтон, і USBA офіс відповідальний за щоденне управління національними бадмінтон діяльності.
USBA був заснований американської асоціації Бадмінтону в 1936 році, а нинішню назву було прийнято в 1978 році. Загальних цілей USBA:
1. Просування і розвиток бадмінтону ігри і змагання у Сполучених Штатах, без грошової вигоди.
2. Встановлення і дотримання Законів Бадмінтон, як це прийнято в Міжнародну Федерацію Бадмінтону.
3. Організація і контроль за різні Сполучених Штатів та Відкрита Першість турнірах.
4. Санкції щодо інших турнірах на місцевому, державному та регіональному рівні.
5. Вибір і управління гравців і команд, що представляли Сполучені Штати Америки в міжнародних змаганнях, включаючи Олімпійські Ігри та Чемпіонат Пан-американських Іграх.
6. Представництво Сполучених Штатів і USBA інтересів у діяльності та рішення Міжнародної Федерації Бадмінтону та Олімпійський Комітет США [4, с.87-89].
Бадмінтон можна грати в приміщенні або на відкритому повітрі, в умовах штучного або природного освітлення. З-за вітру, проте, всі турнір грати в приміщенні. Там може бути один гравець на стороні (сингли гри) і двох гравців на стороні (у парному гри). Волан не відскакує; він грав у повітрі, що робить їх неймовірно швидкої гри, потребують швидкої реакції на зміни та чудовий Кондиціонер. Існує безліч ударів в грі, починаючи від потужно вдарив розбиває (більше 150 миль на годину!) дуже тонко зіграла dropshots.
Бадмінтон-це велике задоволення, тому що це легко дізнатися--ракетки, світло і Волан можна потрапити і назад (мітинги), навіть коли гравці володіють мінімальної кваліфікації. За тиждень чи два після початку занять, мітинги і скоринг може мати місце. Є дуже небагатьох видів спорту, в яких можна отримати відчуття того, що стати "instant player." Однак, не думайте, що досконалість інсультів і турнір калібру гри будь-якими засобами менш важким в бадмінтон, ніж в інших видах спорту.
Типовий ралі в бадмінтон синглів складається з служити і повторив високо глибоко постріли вразили базової лінії (очищення), упереміш з dropshots. Якщо і коли короткий ясний чи інший вид "set-up" змушений, smash виграє очко. Найчастіше, повідомлення про помилку (Трансфер хіт поза меж або в мережу) відбувається швидше, ніж позитивний грати фінішу гонки. Гравець із зростанням майстерності повинні роблять менше помилок і зробити більш категоричну перемога п'єси набирати очки. Гравець, який терплячий і здійснює кілька або не прямий помилки часто виграє, хоча і не так само природно, як талановитий противника, просто в очікуванні супротивника в оману.
У парному розряді, там менше очищає і більш низьким страви, диски, і net play. (Всі ці терміни описані в наступному тексті.) Знову ж таки, smash часто завершується крапкою. Як в одиночному, терпіння і відсутність невимушених помилок, які є найбільш бажаними. Командна гра і стратегія в парному дуже важливо, і часто для двох гравців, які вдосконалювали свої системи подвоюється (обертові вгору і назад по атаці і обороні) і вибір кадрів може переважати над двома високорозвиненими хід гравці не вистачає звуку подвоюється колективної роботи і стратегії.
Як вільний час збільшується, бадмінтон, безсумнівно, буде грати більш важливу роль у фітнес-центр і розважальний програм, настільки життєво важливою для американських громадян. У неї можуть грати чоловіків, жінок і дітей усіх віків і мінімальні витрати і зусилля. Сама гра є стимулювання і морально, і фізично, і це com-об'єднує значень індивідуальних та командних видах спорту. Той факт, що цьому можна навчитися легко робить його приємним з самого початку. Основні методики досить прості в освоєнні, але багато практики і концентрації необхідно удосконалити навички, необхідні для того, щоб стати чудовим гравцем в бадмінтон [4, С.1-2].
2.2.2. Боулінг
Боулінг був дуже популярний вид спорту в Нью-Йорку в середині дев'ятнадцятого століття. Газета сказав, що їх було понад 400 алей в місті протягом 1850 року. Потім вона знизилася на час. Однією з причин може бути, більше контактів зробив це занадто легко. Поширеність азартні ігри був і інший фактор. Боулінг, Більярд, вважався майже респектабельний, в кращому випадку.
Коли дев'ять клубів з Нью-Йорка і Брукліна утворений Національний Боулінг асоціації (НБА) в 1875 році, однією з її цілей було стандартизувати правила. Просто важливим, але, клуби хотів ліквідувати гральний серед своїх членів.
НБА не триватиме довго, але правила його держав-клубів, створених раніше є основні правила гри в боулінг. Подібний Нью-Йоркської організації, американської аматорської Боулінг Союзу, заснована у 1890 році, також був недовгим.
Між тим, німецькі іммігранти допоміг популяризувати спорт на середньому заході, особливо в Чикаго, Цинциннаті, Детройт, Сент-Луїс, та Мілуокі. З inter-club " та " Інтер-Ліга боулінгу на підвищення, обладнання і правила повинні бути стандартизовані на національному рівні.
В результаті, американський Боулінг-конгрес (ABC) була заснована в якості справжньої національної Федерації клубів на Бетховен-Хол " в Нью-Йорку 9 вересня 1895 р. У 1901 році, 41 команд з 17 міст у 9 країнах змагалися в ABC перший Національний Боулінг чемпіонаті в Чикаго. Там були також 155 78 одномісних і двомісних конкурентів.
Під керівництвом ABC, боулінг швидко стала популярною і шанованою. Азартні ігри були практично знищені, частково з-за призового фонду, що надаються не тільки ліг, а також в ABC, затверджених регіональних та національних змагань.
Зі спортом очищені, жінки були залучені до боулінг у великих кількостях. Жіноча збірна Боулінг Асоціація, заснована в 1916 році, був проведений перший Національний Чемпіонат у наступному році. Асоціація була перейменована в " Міжнародної жіночої Боулінг-Конгресу (WIBC) в 1971 році.
Близько 60 мільйонів осіб у U. S. пограти в боулінг, принаймні, один раз в рік. Що більш важливо, близько 7 мільйонів з них поборотися в Лізі грати санкціоновані ABC і/або WIBC.
Постійний приплив молодих гравців був одним з головних підстав для спорту постійну популярність протягом цього століття. Котли середньої школи у віці спочатку перейшов під юрисдикцію американського Junior Боулінг-Конгресу, ABC філії. Цією організацією був замінений у 1982 році в автономній Молодий американський Боулінг Альянс (YABA), який санкції Ліги, так і в турнірах гравців через коледж віку.
Хоча колегіального боулінг рідко згадувалося в ЗМІ, багато конференцій пропонуємо командних змаганнях і турнірах чемпіонату. Національні чемпіонати проводяться з 1959 року Асоціацією університетських Спілок (АКС), а з 1962 по Національній міжвузівській асоціації легкої Атлетики (NAIA).
Боулінг, була виставка " спорт у 1988 році на Олімпійських Іграх в Південній Кореї [9, с.23-24].
2.3. Спорт для інвалідів
Спорт для інвалідів у США була заснована у 1967 році для інвалідів, ветеранів В'єтнаму. Тоді це називалося-Ампутантів Національна асоціації Лижників. У 1972 році Національний Ампутантів Лижників асоціації (NASA) було зроблено на розширенні своєї місії. Більше не виключно, що виступає лижників, NASA необхідно нове ім'я. Вони вирішили назвати себе Національним Незручності Спортсменів асоціації. У 1976 році, " НІСА", стала Національним Інвалідів Спорту і Відпочинку асоціації. У NHSRA назва прижилася до 1992 року, коли організація була перейменована в Національну Спорту Інвалідів. У жовтні 1994 року, після опитування організації 80+ глав і залежних товариств, Національних Рада директорів затвердила останній раз зміна імені Спорту людей з Обмеженими можливостями США.
За словами Виконавчого директора Кірк Bauer "Спорт для Інвалідів США" був обраний з наступних причин:
1. Слово "інвалід" приніс організації згідно з чинним мова використовується Федеральним урядом. "Disabled" став більш універсальним, ніж "неповноцінною".
2. Спорт для інвалідів у США стала організацією світового значення. Спорт для інвалідів США полях команд для участі в чемпіонатах Світу з легкої атлетики, Велоспорт, волейбол і плавання. Тепер необхідно використовувати "США", а не "Національна", щоб відобразити це зміна в область.
3. Майже всі з НАС олімпійського комітету-член Національних Регулюючих Органів стані тіла спорту "НАС" або "США" в їх назві (наприклад, США, Баскетбол, НАМ катання на Лижах, США і Волейбол). Спорт для інвалідів у США-це Спорт для Інвалідів Організації член U. S. олімпійського комітету.
DS/США в даний час пропонує Національна спортивна програми реабілітації для тих, хто з постійної інвалідності. Заходи включають в себе взимку на лижах, водні види спорту, літні і зимові змагання, фітнес та спеціальних спортивних заходів. Серед учасників-осіб з порушеннями зору, ампутації кінцівок, ушкодження спинного мозку, карликовість, розсіяний склероз, травми головного мозку, церебральний параліч та інші нервово-м'язові та ортопедії.
Спорт для інвалідів США загальнонаціональної мережі общинних главах, пропонуючи різноманітні програми відпочинку. Кожна глава встановлює свою власну політику і діяльність. Вони можуть включати один або кілька з таких дій: гірські лижі, водні види спорту (такі як водні лижі, вітрильний спорт, каякінг, рафтинг); Велоспорт, альпінізм, прогулянки на конях; гольф; і громадської діяльності.
Фахівців з реабілітації і навіть Федеральний Уряд визнає важливість занять спортом і відпочинку в успішній реабілітації осіб з обмеженими можливостями. Коли вперше зіткнулися з реальністю інвалідності, багато втрачають впевненість у собі, депресію і вважають, що їхнє життя вже закінчилася. Вони часто відчуження від родини і друзів, тому що немає поділилася позитивним досвідом. Спорт і відпочинок пропонує можливості для досягнення успіху в дуже короткий період часу; використовувати цей успіх, щоб знайти упевненість в собі і сконцентруватися на можливості, замість того, щоб зосередитися на тому, що може більше не бути зроблено. Можливість взяти участь у змаганнях, таких, як велосипед; лижі; і вітрильний спорт, щоб назвати кілька, надає можливість возз'єднатися з родиною і друзями в спільній діяльності.
Як продовження процесу реабілітації, Спорту Інвалідів США пропонує конкурентоспроможні програми в літніх і зимових видів спорту. Конкуренція покращує спортивні навички. Воно дозволяє людині відчути азарт суперництва і азарт перемоги, а також гіркоту поразок. Ці переживання допомагають підготувати людей після реабілітації особою негараздів інвалідності у своєму житті і навчаються в норму, в особі оскаржити і змінити.
Як член Олімпійський Комітет США, DS/США санкцій та проводить змагання та тренувальні табори для підготовки і виберіть спортсменів представляти Сполучені Штати Америки на Літніх та Зимових Паралімпійських Ігор. Паралімпійських Ігор Олімпійським еквівалент змагань для осіб з обмеженими можливостями і визнані Міжнародним Олімпійським Комітетом. Для тих, хто хоче розвивати свій потенціал, є можливості для національних і міжнародних змагань з гірських та лижних гонок, легкої атлетики, волейболу, плавання, Велоспорт, пауерліфтинг та інші види спорту. Найвищі досягнення спортсменів у кожному виді спорту можуть претендувати на Паралімпійських іграх [12, www.dsusa.org/about...].
2.4. "Жінки і спорт"
Жіночий спорт в Сполучених Штатах, населення якого становить 268 млн, виходить далеко за межі своїх кордонів і зробив величезний вплив на жінок спорту в усьому світі. Два виду спорту зародився в Сполучених Штатах, баскетбол і волейбол, увійшли в число найпопулярніших у світі видів спорту. Крім того, Сполучені Штати стали головним навчальний центр для спортсменів з багатьох Націй і Титул IX, 1972 законодавства США, які були зараховані з заохочуючи зростання в жіночому спорті в Сполучених Штатах, також допомогла вплив думати про жіночих видів спорту у світі. Американські компанії також є найбільші виробники спортивного інвентарю та одягу. Досвід жінок у спортивному житті Сполучених Штатів defy акуратні історичних узагальнень. Частково це відбувається тому, що жінки ніколи не складали одну групу, а їх поведінку і відносини ніколи не пристосовувалися до одного загального шаблону. Жіночих ролей, також змінюється в часі, пов'язані, вони були в більш широкому ідеологічному та економічному контекстах. Іноді жінки були активними учасниками (в сучасному розумінні) в спорті, в той час як в інших випадках вони були закулісні виробників або промоутерів.
Іноді також, жінки були споживачів спорту, або глядачі, і були часи, коли сприйняття жінок фізичного і морального "натур, постраждалих спортивні цінності, кодекси поведінки, правила, і навіть у тому, чи є діяльність була спортивна чи ні. Дійсно, уявлення про жінок як "слабкої статі" допомагає враховувати як позначення боулінг як "розвага", коли жінки зайняті в ньому в XIX столітті і розвитку розділеного суд в баскетбол. Навіть сьогодні вболівальники і преса наполягає на своєму, вимагаючи, баскетбол, передує "жінок." Жінки грають з баскетболу серед жіночих команд, в той час як чоловіки просто грати в баскетбол [13, с. www.womenssportsfoundation.org ].
2.4.1. Жінки і традиційні види спорту та ігри
Жінки були набагато більш помітна в американських спортивних життя в часі, ніж їхні портрети у багатьох історій можна було б припустити, а не термін, це твердження більш справедливо, ніж у ті роки, до середини 18-го століття. Близько 1600 року до того, як європейці колонізували землю, яка стане Сполучених Штатах ранніх американських спортсменок були корінні американці, чий стиль життя повинні бути охарактеризована як традиційних, в якому спортивних та інших проявів фізичної сили були впроваджені в ритмах і відносин звичайному житті. Релігійні обряди, наприклад, закликав жінок, і чоловіків, танцювати протягом декількох годин часу, а обряди переходу від дівування і вдавалися до жіночності включені фізичних дисплеїв і тести.
Ігри з м'ячем стався в контексті жінок щоденні завдання, і результати могли вплинути на своє місце в сім'ї або в селі. Навіть вироби та обладнання для відіграшу, що жінки часто контролювати, прийшов із матеріальні запаси деревини, кукурудза, снаряди, і звіриних шкур, що були використані і шанованих у повсякденному житті.
Міграція колоністи з Європи, особливо до Великобританії, а потім в Африці почалася незабаром після 1600 року, і ці люди теж ліпили традиційних, екологічно чистого способу життя, спорту, в якому чергувалися з простих завдань і ритуали. Спочатку, жінок було мало серед колоністів, і не дивно, там були дещо інші можливості для занять спортом, ніж мисливство та ігри, таверна. Після середини століття, тим не менш, гендерне співвідношення поступово вирівнюється, і " критичної маси " жінок були присутні виконувати свої традиційні функції, як працівники полів і будинків, так і в якості виробників на громадських зборах, виставках і сімейних заходів. Деякі жінки володіли обладнання, з допомогою якого поселенці грали в ігри, особливо гри в карти. У сільських районах, де свята врожаю приходили досить часто, жінки готували їжу, що зерно-різці будуть споживати протягом пост-свято жнив. Потім теж сів і розвиваються міст став налаштування для різних соціальних практик. В теплі літні дні в Новій Англії, чоловіків і дружин, ловили рибу, плавали на численні водні шляхи. Таких містах, як Бостон, Провіденс, і Хартфорд пропонується широкий вибір видів спорту і активного відпочинку, починаючи від танців, щоб рас-кулачні бої. На початку вісімнадцятого століття в містах були сайти для громадських, комерційних та фізичних дисплеїв, в тому числі по канату танці чоловіків і жінок.
До середини XVIII століття, спортивного досвіду жінок Європейського і Африканського ancestries, а також недавні іммігранти, були набагато більш різноманітний, ніж вони були раніше. Поневолених африканських і афроамериканських жінок, знайшов втіху в своєму короткому перепочинку від роботи по неділях у вечірній час, або в дні святкування стало можливим завдяки дотримання свят, коли вони танцювали, грали в прості ігри, і побіг рас. Сільськогосподарські ярмарки, ініційованих білих фермерів, плантаторів і торговців, також включені конкурси, особливо ноги рас, для чорношкірих жінок, які боролися за предмети одягу. Білий ферми жінки зробили можливим і займається масив ігри, конкурси і танці в їх сільських фестивалів і сімейних заходів, таких як весілля і похорон. Іноді також, жінок у сільськогосподарських районах мчали коні, навіть у відношенні чоловіків, і вони готові були поставити свої навички.
Середнього і вищого класу, жінки, особливо ті, хто жив або бував містах, мали доступ до широкого кола видів спорту та інших розваг. У Південній, білі жінки, яка жила на плантації мчали коні і пішла полювання на Лисиць. Так само як і їх північні сучасники, вони також брали участь у кулі, грали в карти, і взяв участь у збільшенні масив фізичної культури виставок, в який увійшли по спортивній ходьбі, перекидаючись і акробатичних, і показові виступи [13, с. www.womenssportsfoundation.org ].
2.4.2. Жіночий спорт в 19 столітті
Прагнення до активної спортивної жінки не зберігаються, однак. У другій половині XVIII століття, серія комплексних змін поступово змінюється гендерних ролей і відносин. Просвітницької ідеології і emergent капіталістичної економіки в поєднанні змінити місце жінки, щоб перемістити їх в будинку, подалі від суспільної діяльності, і, щоб підкреслити біологічні відмінності (чоловіків) в якості підстави для того, щоб вони там. В силу відомої "доктрини окремих сфер" залучив з одного і того ж руху, що і призвело до нової нації і декларація Незалежності, що проголосила : "всі люди створені рівними". Фраза була не глузлива, навіть ще до 1800 жінки розглядаються як морально вище, але і фізично поступалися чоловікам. Кваліфікація тривав більш ніж півтора століття.
Негайний вплив цих змін стало рух багатьох, але аж ніяк не всі жінки з шляхів, і поля, і на трибунах, чи з поля зору повністю, якщо тільки в супроводі чоловіків. Тенденція була особливо помітна в містах і серед середнього і вищого класу людей, чиї життя були значною мірою формується комерційних і виробничих завдань і ритми, які дійшли до переконання, що центральну роль жінок була народжувати і виховувати дітей та сімей. Раби та вільні жінки, які продовжували жити і працювати на фермах і плантаціях, а також збільшення числа що взяли участь у міграції на Захід, не пережив повний вага цих змін ролі і способу життя. І дійсно, досвід таких жінок в 1850 більше нагадувала тих своїх попередників в 1750 і навіть 1650, ніж вони це робили їх міських однолітків. Вони залишаються видимими виробників і споживачів традиційних спортивних та інших проявів фізичною силою.
Протягом першої половини XIX століття, сприйняття і реальний досвід підказав, що деякі люди здоров'я середнього і вищого класу, жінки в урбанизирующемся районах відбулося зниження. Педагогів, лікарів, письменників і популярних журнальних статей відповів аналізи і ліки для поліпшення здоров'я жінок, в тому числі заклики до відновлення фізичних навантажень з допомогою вправ і ігор. Логіка здоров'я літератури проста і зрозуміла: якщо жінки будуть виконувати свої функції в якості опікунів сімей та національної чесноти, вони необхідні для підтримання їх фізичного і психічного здоров'я. Такі люди, як Бічер-Катаріни, Мері Лайонс, і Діоклетіан Льюїс таким чином, доводи на користь фізичного виховання жінок, почали шкіл, і виклав режимів художньої гімнастики, внутрішні вправи (напр., підмітання), і для традиційних видів діяльності, таких, як ходьба і їзда. Рух повернення жінок фізично активного заняття вже почалися, хоча і в особистому, побутовій сфері.
Це, втім, не відбуваються миттєво. У міських районах, які були домом для багатьох жінок цільових любить Бічер-і Льюїс, а також господарської діяльності, наведений у таких областях, довелося зменшити соціальну силу традиційних видів спорту і породив нові форми сучасного спорту. Побудований чоловіками для чоловіків, ігри, такі як бейсбол ставали популярні в Східній міських центрах в середині століття. Інші види діяльності, такі як : катання на ковзанах, крокет, весельний були також модернізує правила придбання, спеціалізованих ігрових просторах, і організаційної бази в клубах. Тільки поступово робив жінкам отримати доступ до таких форм. У 1850-е роки вони робили це в першу чергу, в якості глядачів та моральної опікунів. Особливо на ігри в бейсбол, чоловік промоутерів сподівається, що жінки принесли б своїх сприймається моральну перевагу нести на натовпу та забезпечення соціального порядку [13, с. www.womenssportsfoundation.org ].
2.4.3. Складні гендерні кордону
Не всі середнього і вищого класу, жінки були задоволені, щоб залишитися на периферії акції, спортивні або інакше. Як 1848 року, феміністського руху оформили в Сенека-Фоллз, Нью-Йорк, і особливо на півночі, інших рухів, таких як аболиционизм як заохочувати жінок до соціальної агентів і показали, що їх поява в громадському надбанні, що перебувають під загрозою зникнення ні їх здоров'я, ні нації. Крім того, динаміка подій середини століття, включаючи Війну між державами (1861-65) оскаржив гендерних кордонів і очікувань, які обмежили жінок у сімейно-побутовій сфері протягом більш ніж трьох поколінь.
Виклик-це підходяще слово тут, для середнього і вищого класу міських жінок, як знайшов і зробив можливостей у громадських суспільстві під час і після Громадянської Війни, що витягнув з-під своїх довгих певні практики в побутовій сфері. Медсестра і вчитель, були саме такі заходи, але вони були також і ті, які вимагають додаткового навчання, а також звук Конституції. Не дивно, що потім, деякі жінки вимагали та отримали доступ до коледжів, де вони зробили так, як їх брати зробили: вони почали брати участь у деяких країнах сучасних спортивних чия громадська сила зростає в період після Громадянської Війни, так і технологічні та комунікаційні зміни в 1860-х і 1870-х роках. У приватних коледжах, таких як Коледжі в Нью-Йорку і Сміт і Уелслі в штаті Массачусетс, жінки, студенти об'єднувалися в клуби, щоб грати в бейсбол, і, швидко, теніс, крокет, стрільба з лука. Адміністратори коледжу та факультету відповіли, спочатку приплив жінок і їх власні страхи з приводу можливого негативного впливу інтелектуальний працю на жінок, студентів, вимоги про медичні огляди, вправ і гімнастики схеми, і поступове поглинання жіночі спортивні клуби.
Поза коледжів, післявоєнні середнього і вищого класу, жінки були також рухається, щоб скористатися зростаючим безліччю сучасних видів спорту. Місцеві спортзали, арсенали перетворилися в ігрові майданчики, а також безліч клубів, які утворюються, як чоловіки і жінки шукали нові форми співтовариства за умови, міських і townswomen можливості для заняття різними видами спорту, ковзанярського спорту з веслування до стендова стрільба, теніс. Така діяльність тривала розтягнути рамках діяльності прийнятним і для жінок. Вони також заспокоїв деякі побоювання, проходила особливо в якій домінують чоловіки, медичної професії про негативний вплив фізичного руху в спорті може надати на жінок біології та репродуктивної функції.
Ще більш значним викликом, яким треба майже столітню ідеології, які ставлять жінок у сім'ї та в підпорядкування прийшли люди у формі машина, велосипед. Винайдений в Європі на початку 19-го століття, ранні версії Прокат з'явилася у різних формах і став об'єктом недовгим ковзани через 1860-х років. Потім прийшов винахід "звичайних" (одне велике і одне маленьке колесо) і, відповідно, "безпека" циклу, а останній особливо звернувся до жінок. Їзда на велосипеді, і навіть деякі гонки, стала популярною, і практика, надається жінкам засоби фізичної мобільності та свободи, які вони ще не знали протягом кількох поколінь, починаючи з тих днів, коли кінь власності на загальне і очікувалося, навіть жінки. Значно, як добре, Прокат каталізуються плаття реформи. Шаровари бриджі і пішов далі, і корсети вийшов. День "нової жінки" світанок " [13, с. www.womenssportsfoundation.org ].
2.4.4. Вік сучасних видів спорту
Історики називають період з 1890-х років до другої Світової Війни, я, як Прогресивні епохи, багато в чому тому, що "прогрес" був гол сучасників, особливо представників міського середнього класу. Досягнення, не завжди збігається з риторикою, але багато жінок не бачать своїх позицій і якість їх життя enhanced. У деяких міських робітників, жінок, наприклад, заробив більш високої заробітної плати і поліпшення умов праці, і, можливо, не дивно, що в деяких галузей, що працюють за наймом жінок, організовано, по-перше, художньої гімнастики або фізкультурою і потім команди з видів спорту для зміцнення свого здоров'я і ефективності праці. Такі програми одержали широке поширення після того, як на початку століття і 1920-х років окремих підприємств та галузей економіки регіону було кілька команд в таких видах спорту, як баскетбол, боулінг, теніс, бейсбол, волейбол, і, в кінцевому рахунку, софтбол. Серед результатів, були гарною рекламою для компанії і конкурентні можливості і навіть, при нагоді, додатковий дохід для спортсменів.
Ще одна група жінок, чиє життя підійшла до включення можливості для спортивних змагань, були жінки з вищого. У 1870-х і 1880-х років такі жінки приєдналися клуби, громадські клуби, заміські клуби, а потім спеціальні спортивні клуби, точно так само як і їхні брати і чоловіки. Вони також займалися спортом в коледжах і, головне, на їх відпочинку або тривалого перебування в Європі. До 1900 року сім з цих жінок змагалися в своїх перших Олімпійських іграх в Парижі, і, незважаючи на триваючу в опозиції тягач позаду сучасних Олімпійських Ігор, барон П'єр де Кубертен, жінки постійно змагалися в Іграх надалі, хоча і в невеликих кількостях і в соціально прийнятні види спорту, такі як теніс, стрільба з лука, і навіть з фігурного катання до 1924 року.
Прогресивної ери " історії жінок середнього класу спортивного досвіду, складніше. Особливо перед зламі століть, вони зробили досвід значну свободу у формуванні спортивні клуби та організації конкурсів і з'явився, щоб отримати ступінь фізичного і особистої свободи спорту, аналогічну тій, якою користувалися їх роботи і вищого класу сестри. Дійсно, вони спочатку популяризував новостворених спорту баскетбол і волейбол, і це було швидке поширення такі види спорту, як хокей на траві, Велоспорт, теніс і, що сприяло їх вчителів та відпочинку, керівникам створювати об'єднання у формі асоціацій і написати правила. В чоловічий досвід, саме такі асоціації, які мають критично важливе значення для просування і розширення сучасного спорту.
Тим не менш, багато жінок, які прийшли управління спорту для дівчаток і дорослих, особливо в таких установах, як школи та коледжі, були прийняті для попередження медиків про те, що вільний спортивні змагання б шкоди жінка учасників, і фізично, і психологічно, і зменшує або навіть зменшити їх жіночність. Отже, в 1890-х років, жінки фізичної педагоги почали обмежувати спортивні змагання, спочатку, змінюючи правила гри, такі як баскетбол, і в кінці кінців, не змінюючи саму природу конкурсів. У 1920 році школа і коледж спорту були часто не грав у змаганнях між командами, що представляють їх установ, але і в ігрові дні або спорту дня, протягом яких скликано команди були розбиті, і гравці, призначені змішані шкільні команди.
До 1920-консервативного підходу жінок фізичної педагогів був зовсім відмінний від, дійсно, різниця, настрої та очікування багатьох інших людей. Сполучені Штати відчувають свої перші зрілі приплив популярних споживацтва, який підтримувався весело етика і досить експансивної економіки. Клуби та команди для жінок отримали поширення, зокрема, як все більше організацій, від міського уряду церков салони, спонсором команди або наданими коштами. Поліпшення і падіння світових цін на спортивних товарів, а також зростаючої популярності спорту глядачі розваг і спорту, а також стимулювало організацію ліг, як любителів, так і semi-pro. Beyond the pale фізичної педагогів, остання надала підземних можливості для середнього класу спортсменів.
Після Великої Депресії 1929 порушується цей спортивний бум, але це не кінець його цілком. У самому справі, популярність промислових спорту, швидше за все, досягла свого піку в 1930-ті роки, і такі види спорту як софтбол і боулінг став надзвичайно популярним серед жінок. Жіночі Олімпійські змагання також придбали більш популярним підтримки, почасти тому, що великі виступи спортсменів, таких як Мілдред "Babe" Didrikson і почасти тому, що підтримка продовжували зменшуватися міфології негативні фізичні і біологічні наслідки легкої атлетики серед жінок. Також важливо, що жінки як і раніше введіть нетрадиційних ролей, тенденція, яка стала більш вираженою, як почалася друга Світова Війна. Після 1941 року, все більше і більше жінок зайняли робочі місця, які колись належали чоловікам, які поїхали за кордон, щоб боротися. Навіть професійний бейсбол відкрив свої двері для жінок через АН-американських Дівчаток Бейсбольної Ліги, що фінансуються Філіп жувальної гумки Wrigley " і " Чикаго Кабс слави.
Всі американські Дівчата Бейсбольної Ліги почав грати в 1943 році в середніх містах в регіоні Великих Озер. Спортсмени не були, звичайно, перші професійні спортсменки у Сполучених Штатах. В сучасну епоху, що честь, швидше за все, відноситься до жіночої відстань ходоків у 1870-х і 1880-х років і Родео конкурентів у двадцятому столітті. Ні вони були єдиними жінками професійних спортсменів десятиліття. Після 1949 Дами Професійної гольф асоціації організовані, пропонуючи $15,000 в гаманці гроші триває дев'ять турнірів. Через п'ять років, жінки гольфісти могли заробити $225 000 в рік на LPGA tour.
У 1940-х роках, ще більш значне рух розвивався в афро-американських коледжів. - Легкоатлетичної команди тренувалися в таких місцях, як Tuskegee інституту і штату Теннессі, і ці коледжі буде виробляти спортсменів, які могли б об'єднати жінок США Олімпійських команд і революцію в конкурсах, так і в запису. До початку 1960-х афро-американських спортсменів, таких як Вільма Рудольф підбіг рекорд-ПАРЄ після запису ПАРЄ, що відкривається двері для інших жінок, чорний і прокладаючи шлях для Джекі Джойнер-Kersee і Флоренс Гріффіт-Джойнер, серед безлічі інших. Інші види спорту, такі як боулінг, Тенісний також інтегровані в післявоєнні роки Великої Вітчизняної Війни [13, с. www.womenssportsfoundation.org ].
Успіх жіночого тенісу, однак, мало що зробив, щоб допомогти долю жінок у професійній спортивної команди.
Жіноча професійної спортивної команди завоював популярність вперше в 1990-х роках, особливо в баскетбол і футбол (футбол). Ця популярність була асиметричною, будучи сильною у США, ряді європейських країн і колишніх комуністичних держав. Таким чином, жіночий футбол домінують США, Китай і Норвегія, які історично виставила слабкі чоловічі національні збірні. Незважаючи на зростання популярності, жіночі професіональні спортивні Ліги продовжують боротьбу у фінансовому відношенні. У жіночої НБА експлуатується в збиток в НБА, в надії, створення ринку, що в кінцевому підсумку буде вигідно. Аналогічний підхід використовується для просування жіночого боксу, так як жінок-бійців часто undercards про видатних чоловіків змагання з боксу, в надії залучити аудиторію.
Сьогодні, жінок брати участь на конкурсній основі практично всіх видах спорту, хоча рівень участі зменшується в конкурсах грубої фізичної сили або "в контакті" спорту. Кілька шкіл жіночих програм в американський футбол, бокс або боротьба. Це практичне визнання гендерні відмінності у фізіології не перешкоджає розвитку більш високого статусу для спортсменок в інших історично чоловічих видів спорту, таких як гольф, marathoning, і в хокей [17, www.usa.usembassy.de/sports_women.htm]
Резюмуючи цю інформацію, слід сказати, що американці навіть можна назвати партизан ряду барвисті види спорту, які на відміну від тих, і в інших країнах. Найбільш популярні види спорту американський футбол, бейсбол, баскетбол, боулінг та ін. Більшість ігор було показано по телебаченню, і операторську роботу настільки майстерним, що захоплюючі події можна слідувати, навіть якщо ви нічого не знаєте про game.A багато людей захоплюється спортом, як професійні, так і amauter.Nowadays є багато можливостей для різних людей для участі у спортивних змаганнях: для здорових людей, так і для осіб з обмеженими фізичними ті, для чоловіків і жінок, і дітей, і дорослих. Кожна людина може вибрати певний вид спорту по своєму смаку. В даний час велика кількість різних клубів, центрів і ліг створена, щоб допомогти людям з їх включення говорити про жінок у спорті, треба сказати, що жіночий спорт : аматорські та професійні змагання практично з усіх видів спорту. Участь жінок у спорті, різко зросла у ХХ столітті, особливо у другій частині, відображаючи зміни в сучасному суспільстві, підкреслив гендерного паритету. Хоча рівень участі і продуктивність як і раніше сильно розрізняється по країнах і спорту, жіночі види спорту мають широке визнання в усьому світі, а в кількох випадках, як, наприклад, теніс, Фігурне катання, суперником або перевищувати їх колеги-чоловіки popularity.There також кілька організацій в США, які дають можливість для осіб з обмеженими фізичними людей, щоб подивитися на своє життя по-іншому " або " показати їм, що їх життя не закінчилася.
ВИСНОВОК
Тепер я думаю, що ми знайшли ansver на питання, чому так багато види спорту популярні в Uneted держав. Однією з причин може бути, що різноманітність і розмір Америки та різних кліматичних умов знайшов у ній надали американці з великим вибором (літніх і зимових) видах спорту. Крім того, громадські спортивні споруди завжди були доступні у великій кількості учасників, навіть у таких видах спорту, як гольф, теніс, кататися на ковзанах. Той факт, що середня школа теж пропонує своїм студентам широкий вибір видів спорту, в тому числі нерідко веслування, теніс, боротьба, гольф, можливо, сприяв широкий і різноманітний інтерес і участь американців у спорті. Це, в свою чергу, може пояснити, чому американці традиційно добре зроблено на міжнародному рівні у багатьох з цих видів спорту.
Ще однією причиною може бути те, що американці, як змагання, групами або у вигляді окремих особин, будь-якого типу. Це проблема, як кажуть деякі. Деякі люди відзначають, що в американських школах і коледжах слідувати традиціям всіх англомовних товариств з використанням спортивних заходів, як спосіб навчання “соціальної цінності”. Серед них-робота в команді, спортивної майстерності (якщо вони виграють, американські гравці повинні сказати : “добре, нам просто пощастило”), наполегливість (не курити “в нестерпних умовах”). Як наслідок, повинен бути розумним і бути хорошими в спорт розглядаються як речі, які можуть йти разом, і, як ідеал, повинні. Хоча є коледжі, де спорт, здається, буде домінуючим, є багато інших, які мають високу академічну репутацію і теж гарні в спорті.
Інші просто висновок, що американці просто як спорт і завжди. Вони люблять грати в дружній гри в софтбол на Сімейні пікніки, та “дотик” (не рішення!) ігри можна отримати почав на пляжах і в парках, коли кілька молодих людей збираються разом. “Зйомки кошика” з друзями-це улюблений спосіб скоротати час, або в одного під'їзній доріжці (корзина за двері гаража) або на якому-небудь місті або районі суду. І на прекрасний осінній день - сонце, що світить в ясне блакитне небо, кленів звертаючись червоні і дуби золотисто-жовтий - здорово ходити з друзями в футбол. І йдуть вони роблять.
Так що великого числа американців подивитися і прийняти участь в спортивних заходах, які глибоко вкоріненою частиною американського способу життя. Американці використовують спортивні висловлювати свою зацікавленість здоров'я та фітнес, і зайняти їх вільний час. Спорт також дозволяють американцям для підключення та ідентифікації з масовою культурою. Американці вливати мільярди доларів у спортивних і супутніх підприємств, впливають на економіку, Сімейні звички, школа життя, і в стилі одягу. Американці всіх класів, рас, статі та віку беруть участь у спортивних заходах-від малюків у грудничковое плавання груп і підлітків, які беруть участь у школи з легкої атлетики для людей середнього віку, боулінг або гольф і літніх людей практикуючий Тай-чі.
Я думаю, що всі необхідні питання вже обговорювалися в мою курсову роботу, і це означає, що даний вид робіт виконується.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Стівенсон, к. американської життя та установ/ к. Стівенсон - Дуглас, 1998. - 175 с.
2. Токарєва, н., Що він, як в США? /М. Токарєва, V. Peppard - Москва: “Вища школа”, 2000. - 333 с.
3. Лютер С. Luedtke Рішень Америки-суспільство і культура США/ Лютер S. Luedtke - Штутгарт: Ernst Klett, 1998. - 393 с.
4. Втрати, м. Бадмінтон, США/ м. Втрати, Р.С. Хейлз - 1990
5. Чому ми граємо в гру/ р. Розенблатт //американського Суспільства і цінностей; електронний журнал державного департаменту США. - 2003.- Vol. 8, № 2.- П. 2-7
6. Стюарт, м. Бейсбол: історія Національний спорт/ м. Стюарт - Нью-Йорк [. o.]: Франклін Вт, 1998 р. - 198 с.
7. Америка від А до Z: люди, місця, звичаї та культура/ Рідерз Дайджест, 1997 р. -256 с.
8. Clach, G. Портрет США/ р. Clach - Вашингтон: США. Державного департаменту, 1997. - 96 с.
9. Арчибальд, J. Боулінг для хлопчиків і дівчаток/J. Арчибальд - Чикаго, N.York: Follet Опубл. Comp., 1963 -457 p.
10. Нестерчук, Г.В. США та американці/ Г.В. Нестерчук, В.М. Іванова - Мінськ: “Вишейшая школа”, 2004. - 263 с.
11. Стюарт, Баскетбол м.: історія обручі/ м. Стюарт - Нью-Йорк [. o.]: Франклін Вт, 1998 р. - 207 с.
12. www.dsusa.org/about-overview.html
13. www.womenssportsfoundation.org
14. www.usinfo.pl/aboutusa/sports/events.htm
15. www.hickoksports.com/history/bowlinginAmerica.shtm
16. www.usa.usembassy.de/sports_women.htm
17. www.usa.usembassy.de/sports-youth.htm