Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE \* MERGEFORMAT 3
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя
План-конспект виховного заходу з теми:
" У ЧОМУ ВИЯВЛЯЄТЬСЯ МИЛОСЕРДЯ "
проведеного в 6-Б класі
Загальноосвітньої школи №9 м. Ніжина
студенткою IV курсу факультету іноземних мов
Авраменко Мариною Михайлівною
Бреус Віталіною Василівною
Ніжин 2012
У ЧОМУ ВИЯВЛЯЄТЬСЯ МИЛОСЕРДЯ
Виховний захід для учнів
Мета: розвивати в учнівської молоді загальнолюдські чесноти: допомогти усвідомити значимість слова милосердя. Вчити дітей сприймати ситуації, аналізувати їх і знаходити шляхи виходу з подібних ситуацій.
Форма проведення: бесіда з елементами гри
Вид діяльності: пізнавально - розвивальний
Вік дітей: 11-12 років
Обладнання: сценарій, «мікрофон», картки для об’єднання в команди.
Використана література:
1. Людина починається з добра. Виховні години для учнів 5-9 класів / Упорядник Г.С.Грай. - Тернопіль: Астон, 2004. - 176с.
2. Класні години. 5 - 9 класи. - Х.: Видавнича група "Основа": "Тріада", 2007. - 208с.
I. Початок етичного діалогу. Занурення в етичну проблему
1. Розгляд проблемної ситуації
Учитель. Сьогодні ми з вами зібралися поговорити про милосердя. Ми всі з вами живемо в суспільстві, нас оточують люди. Ми повинні думати не тільки про себе, а і не забувати про товаришів. Потрібно проявляти милосердя один до одного, допомогати один одному і в біді і в горі. А що на вашу думку є милосердям?
(діти відповідають)
Учитель.Поряд із радістю і щастям ужитті йдуть хвороба, сум, скорбота, смерть. Який колір символізує радісні хвилини в житті людини? А сумні? (Білий, чорний). Прослухайте ситуацію, запропонуйте вихід з неї.
ІНСЦЕНІЗАЦІЯ «НА КЛАДЦІ»
На вузенькій кладці через річку розминутися ніяк. З одного берега по кладці йде чоловік у білій сорочці. Йде і весело співає. З протилежного берега на кладці йде чоловік у чорній сорочці. Йде, схиливши голову,— сумний, невеселий. Зійшлися на середині річки. Чоловік у чорній сорочці каже:
- Я дуже поспішаю, дай мені дорогу, повернись на берег, а потім перейди річку.
- Куди ж ти поспішаєш?— запитав чоловік у білій сорочці.
- У мене вдома велике горе. Син помер.
- Я теж поспішаю, сказав чоловік у білій сорочці.
- Куди ж ти поспішаєш?
- У мене вдома велика радість. Син народився.
Довго стояли мовчки на кладці обидва чоловіки, дивилися в очі один одному.
(Звучать відповіді дітей про те, як вчинити чоловікам у цій ситуації. Тільки після цього вчитель зачитує кінцівку.)
Потім чоловік у білій сорочці тихо і сумно сказав:
- Тобі треба бути вдома швидше.
Сказавши це, чоловік у білій сорочці повернувся назад і пішов на берег, туди, куди треба йти чоловікові в чорній сорочці (В. Сухомлинський).
Учитель. Кожна людина повинна вміти розділити людську радість і біль. Бо як го¬ворить народна мудрість: «Чужого горя не буває». І сьогодні ми з вами доторкнемося до великого таїнства людської душі — милосердя і дізнаємося у чому воно виявляється.
II. Логічний ланцюжок розвитку проблеми
1. Пояснення вчителя
Учитель. З-поміж різноманітних проявів добра чи не найпереконливішим є милосердя. Словник української мови витлумачує цю чесноту як співчутливе ставлення до когось. Милосердною людиною називають людину, готову прийти на допомогу іншим, сповнену доброти та чуйності. У цьому значенні слова «милосердний» та «добрий» є синонімами. Отже, милосердя — це діяльне добро, тобто таке, яке виявляється у наших вчинках. Воно є втіленням високої любові до ближніх. Приміром, у християнському віровченні обов'язком кожної людини визначено такі милосердні вчинки: голодного нагодувати; спраглого напоїти; голого, роздягнутого одягнути; подорожнього прийняти й нагодувати; недужого та ув'язненого відвідати; померлого поховати. Вияв духовного милосердя — це добра порада, слова втіхи та розради. Милосердними є й ті, хто ділиться знаннями, досвідом, терпеливо зносить кривду, прощає і не тримає зла.
Милосердя грунтується на таких якостях, як чуйність, уважність, доброзичливість і несумісне з пихою, байдужістю, брутальністю. Тільки той учинок є милосердним, який засвідчує повагу до людини.
2. Підбір синонімів до слова милосердя
Милосердя; чуйність; добродушність; доброчинність; людяність; доброзичливість; співчуття; співпереживання.
3. Розгляд бувальщин про українських письменників
Учитель. На світі є дуже багато відомих людей, котрі проявляли милосердя до інших. Зараз ми з вами прочитаємо бувальщини про українських письменників та поміркуємо.
- Про які вияви милосердя довідалися з розповідей?
- Як пов'язані милосердя і безкорисливість?
- Побутує думка, що бути милосердним можуть дозволити собі лише дуже заможні люди. Чи погоджуєтеся з цим твердженням?
- Чим, по-вашому, вимірюється милосердя?
1). Український поет Степан Руданський за фахом був лікарем. Працюючи в Ялті, він лікував бідних безкоштовно. Про це добре знали в місті, тож коли занедужував убогий, ішов до лікаря Руданського. Бувало й так, що бідному чоловікові не було де жити, щоб лікуватися. У таких ситуаціях Руданський відступав свою хату, лікував, годував і не чекав за те ніякої плати.
2). Письменник Юрій Федькович, вийшовши у відставку з офіцерської служби, поринув у громадські справи. Він зажив слави народного адвоката. Одного разу до нього звернулися селяни, щоб допоміг відстояти в суді їхнє право на ліси й пасовиська. Докази, наведені Федьковичем, були такі переконливі, що місцеві чиновники погодилися з ними й змінили рішення на користь селян. Свій дім і господарство Юрій Федькович подарував слузі; гроші, здобуті від продажу батьківського дому, роздав бідним.
3). Особлива дружба єднала українського поета Івана Манжуру і знаменитого вченого-мовознавця Олександра Потебню. Коли Манжура був хлопчиком, ним опікувалася дружина вченого, рідна поетова тітка. Хлопець жив тоді в Потебні й навчався в гімназії. Пізніше, коли поета було вигнано за вільнодумство з Харківського ветеринарного інституту, він покинув тітчин дім і почав мандрівне бурлацьке життя. Однак Потебня підтримував поета впродовж усього свого життя. Він читав його твори, надсилав їх до журналів, заохочував поета до творчості, допомагав грішми, діставав для роботи потрібні книжки. Коли життя особливо припікало Манжуру, останнього рятунку він шукав-таки в Потебні. Під кінець 1886 року О. Потебня виявив бажання видати за свій кошт поезії Манжури. Вийшли вони 1889 р. під назвою «Степові думи та співи» в Імператорській Академії наук в Петербурзі.
4. Робота в малих групах
Учитель. Зараз ми об’єднаємося в дві команди. Кожна команда обирає дві ситуацій та складає таке її продовження, щоб персонажі засвідчили милосердне ставлення один до одного.
Ситуація 1. Учителька природознавства Наталя Петрівна перший рік працювала в школі. Шестикласники ставилися до неї непогано, проте не завжди дотримувалися порядку. Одного разу під час уроку в неї через застуду пропав голос. Учні...
Ситуація 2. Марічка чергувала в класі. У кабінеті біології їй потрібно було полити квіти. Коли дівчинка заходила в приміщення з повною лійкою, вона перечепилася за чийсь рюкзак, упала, розхлюпавши воду, розбила коліно. Ще й скинула найбільший вазон — розкішна лілея з поламаним листям навряд чи додала б настрою вчительці. Шестикласники, які розважалися на перерві...
Ситуація З. Сашко, Максим та Андрій поверталися додому після тренування. Хлопці почувалися втомленими, тож зраділи, коли в вагоні метро звільнилося місце. Сашко й Максим, умостившись, витягли з наплічників підручники історії й поринули в читання, а Андрій вирішив погратися на мобільному телефоні. Хлопці й не помітили, коли до вагона зайшла мама з маленьким сином...
Ситуація 4. Василь та Микита — вигадливі на розваги. Одного разу Микиті спало на думку пожартувати з мешканцями буднику, полякавши їх іграшковим пістолетом. Саме тоді сусідка Орися Миколаївна поверталася з магазину. Микита причаївся за дверима...
III. Кульмінація етичного діалогу
1. Пояснення про альтруїзм і егоїзм
Учитель. Людей, повсякчас готових до милосердних учинків, турботливих, уважних, чуйних і безкорисливих називають альтруїстами. Слово «альтруїзм» походить від латинського «інша людина», «ближній». Альтруїзм — це безкорисливе піклування про благо інших, готовність заради цього зректися власних інтересів. Стислим утіленням альтруїзму є настанова «Жити для інших». Хоч сам термін відносно молодий (у філософії він був запроваджений у XIX ст.), його значення споріднене з настановами любові до ближнього н християнстві, обов'язком милосердя в ісламі, вченням про співчуття в буддизмі тощо. Приклади альтруїзму завжди вражають. Альтруїстів часто вважали святими. Пригадуєте подробиці земного життя покровителя й оборонця дітей Святого Миколая? Його безкорисливі вчинки, безперечно, є виявом альтруїзму. Серед шанованих альтруїстів варто згадати й Святого Валентина, який, за Легендою, всупереч імператорському наказові вінчав закоханих, даруючи їм щастя бути разом.
Протилежністю альтруїзму є егоїзм. Егоїстом називають людину, яка нехтує інтересами інших заради власних. Проявом егоїзму, приміром, є паління на дитячому майданчику або в кав'ярні, де поряд з курцем перебувають інші люди, які не палять. Егоїстичною є поведінка тих, хто в людних місцях вживає брутальні слова, голосно слухає музику тощо. А чого варті прогулянки з улюбленим песиком у скверах великого міста! Та щоб егоїстичних учинків в нашому житті поменшало, варто передусім озиратися на себе.
IV. Вихід на моральний вибір
1. «Мікрофон»
- Чи доводилося вам виявляти милосердя?
- Чи здатне милосердя зробити світ кращим?
- До кого ми можемо проявляти милосердя?
- Чому милосердя є загальнолюдською цінністю?
- Сьогодні в Україні проживає 2 мільйони одиноких людей, 15 тисяч у будинках престарілих, у злиднях живе 1 мільйон 150 тисяч, багато на вулиці безпритульних, немічних. Усі вони потребують нашої уваги, теплого слова, пінної допомоги, підтримки. Будьмо ж милосердними до тих, хто плаче і страждає, хто потребує нашої уваги.
ЛІТЕРАТУРНИЙ МОНТАЖ
Живе одинока людина,
Чого ж ми проходимо мимо?
Живе одинока Людина,
Ніким у житті не любима.
І серце у неї відкрите
Для ласки людської й привіту,
Печальним льодком оповите,
Віддалене горем від світу.
Нам легше, бо ми не самотні,
Ходімо ж до неї в світлицю,
І серце людини в безодні
Полине над нами, як птиця.
Робить добро мене навчає мати
І чисту совість не віддасть за шати.
Благословенний мамин заповіт
Ніхто в мені не зможе поламати.
Не говори про доброту,
Коли ти нею сам не сяєш,
Коли у радощах витаєш,
Забувши про чужу біду.
Бо доброта не тільки те,
Що обіймає тепле слово.
В цім почутті така основа,
Яка з глибин душі росте.
Кажімо більше ніжних слів
Знайомим, друзям, одиноким.
Нехай комусь тепліше стане
Від зливи наших почуттів.
Самоаналіз
Отже, після проведення виховної години я зробила такий висновок, що ми справились з метою. Діти проаналізували певні ситуації та навчилися знаходити різні виходи з тієї чи іншої ситуації, також вони усвідомили значимість та важність милосердя.
Більшості класу сподобалась виховна година, але як завжди знайшлося 3 учня, які були не зацікавлені в розмові. Таким чином вони порушували дисципліну та заважали нам і іншим учням.
Варто зазначити, що багато залежить від класу. На мою думку, ми виконали подані цілі та завдання, але були певні недоліки. Наприклад, я вживала різні кальки та русизми в своєму мовленні. Також зайняло багато часу, коли ми об'єднували учнів у дві команди. Ми не підготували малюнки чи палочки для визначення учасників тієї чи іншої команди, тому вже під час виховного заходу я нарізала папірці. Ще одним мінусом вважаю те, що командний, так званий суперницький дух був відсутній. Ми не звернули увагу на нагороду, приз.
Учням сподобалась гра з «мікрофоном». Діти уявили, що вони зірки та популярні люди і відповідали на запитання про грошові внески в дитячі будинки та про милосердя.
Хочу зазначити, що були присутні всі етапи: вступна частина, сама бесіда, гра, яка закріплювала та давала дітям усвідомити значимість такої якості як милосердя та висновки, які були замінені віршем.