Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
413. Громадівський рух в Україні.
Громади чітких програм і статутів як правило не мали. Усіх їх єднала національна ідея на демократичних засадах. Громади опікувалися проведенням культурно-освітніх заходів. Однією з перших зявився гурток хлопоманів, керівником якого став Антонович. Головна мета: ліквідація царизму, встановлення демократичної республіки на основі рівності росіян, поляків та українців. На початку 1861 З ініціативи київських хлопоманів створено таємне товариство «Українську громаду». Її члени зосереджували свою увагу на агітаційно-пропагандистській та просвітницькій діяльності в недільних школах. З кожним роком гроомадівський рух міцнів, але після видання декількох документів, в тому числі і Валуєвського циркуляру, цей рух послабшав а потім і взагалі припинив свою діяльність.
414. Пожвавлення національного руху в Україні наприкінці 80-х рр. ХХ ст. Формування багатопартійної системи.
Протягом 1985-87 в Україні не було значних політичних сил у вигляді громадських об’єднань, як в Росії та Прибалтиці. Через аварію на ЧАЕС 13 листопада 1988 в Києві вперше за роки відбувся чи не наймасовіший мітинг(20 тис. осіб), присвячений екологічним проблемам. Такоє гостро критикували посадових осіб. 1989 прокотилась хвиля страйків, на яких ставились питання і економічні і політичні. У вересні виникла масова політична організація Рух(Народний рух України за перебудову). Одна за одню створюються політичні партії( Українська республіканська партія, Демократична партія України, Партія зелених, Партія демократичного відродження України та ін.)1985-1991 – останні роки СРСР.
415. Серпневий „путч” 1991 р. Проголошення незалежності України та перші кроки її розбудови.
19-21 серпня 1991 найближче оточення Горбачова здійснило спробу припинити перебудов чий процес і зупинити розвал СРСР. Заколотники на чолі з Янаєвим ізолюють Горбачова в Криму, створюють так званий Державний комітет з надзвичайного стану, який мав перейняти владу. Проте демократам на чолі з Єльциним удалось перехопити ініціативу й за допомогою масових протестів завдати поразки консерваторам. 24 серпня 1991 відбулась позачергова сесія Верховної Ради УРСР, яка проголосила незалежність. 1 грудня проведено референдум, на якому 90.3% виборців підтримали Акт проголошення незалежності України. Першим президентом став Леонід Кравчук. Почались трансформації у всіх сферах життя. Передбачалось: ліквідувати інститути тоталітаризму і перейти до демократії. В економіці – перейти до ринкової системи, тощо.
416. Українські дисиденти, їхні програмні цілі та діяльність
Радикально налаштовані дисиденти об’єднувались в підпільні групи та організації. Для поширення своїх ідей вони видавали «самвидавські» статті, документи, у яких розкривали антинародну політику верхівки влади. Уперше такі з’явились у 1964. Це були маловідомі твори Костенко, Дзюби, Симоненка. Радикальною формою протесту проти політичного режиму стала відмова відомих правозахисників від радянського громадянства, та подання прохань на виїзд закордон. Для таких людей закінчувалось все концтаборами, або ув’язненням. У 70-х роках дисидентів починають засуджувати вже як карних злочинців.
417. Лібералізація суспільного життя в Україні середини 50-х – початку 60-х рр. ХХ ст. Шістдесятники.
Радикально налаштовані дисиденти об’єднувались в підпільні групи та організації. Для поширення своїх ідей вони видавали «самвидавські» статті, документи, у яких розкривали антинародну політику верхівки влади. Уперше такі з’явились у 1964. Це були маловідомі твори Костенко, Дзюби, Симоненка. Радикальною формою протесту проти політичного режиму стала відмова відомих правозахисників від радянського громадянства, та подання прохань на виїзд закордон. Для таких людей закінчувалось все концтаборами, або ув’язненням. У 70-х роках дисидентів починають засуджувати вже як карних злочинців.
418. Найвпливовіші політичні партії Західної України у міжвоєнний період, їх програмні цілі та діяльність.
Українське національно-демократичне об’єднання(УНДО) – утворене внаслідок обєднання різних політичних сил Галичини і Волині, лідер – Д. Левицький. Головна мета: боротьба за самостійність України легальними засобами.
Комуністична партія західної України(КПЗУ) – утворена 1923, бажала шляхом соціалістичної революції досягти соціального та національного визволення. 1938 за рішенням Комуністичного Інтернаціоналу була розпущена у зв’язку з трафаретними сталінськими звинуваченням – начебто в її ряди проникла фашистська агентура.
1929 у Відні виникла Організація українських націоналістів, голова Коновалець. Мета – досягнення незалежності будь-якими методами. ОУН обрала революційний націоналізм. Після смерті Коновальця організація розкололась на дві групи: мельниківців та бандерівців.
419. Міжнародне становище УНР на початку 1919 р. Війна більшовицької Росії проти УНР.
З березня 1919 в Україні ширилась політика воєнного комунізму, яку запроваджували Ленін і більшовики. Це передбачало: введення продрозкладки, проведення повної націоналізації всіх підприємств, повний державний контроль над виробництвом, мілітаризація праці, заборона приватної торгівлі, скасування товарно-грошових відносин, введення карткової системи розподілу товарів і продуктів, зрівняльна оплата праці. Політика більшовиків не відповідала місцевим інтересам. Протягом квітня-червня 1919 тут відбулося понад 300 антибільшовицьких повстань. З червня денікінці захоплювали території України і проводили політику насильницької русифікації. Петлюра активно боровся з більшовиками, це був так званий зимовий похід військ Директорії.
420. Вибух Першої світової війни і ставлення до неї української громадськості 1 серпня 1914 року розпочалася перша світова війна. Україна не залишалась осторонь цієї трагедії. Значна територія й опинилася в прифронтовій смузі, а в Галичині, Буковині, Прикарпатті розгорнулися бойові дії. Тим більше, що Україна стала центром територіальних зазіхань з боку Російської імперії та Авст-ро-Угорської, далекосяжні плани щодо України мала кайзерівська Німеччина. Неоднозначне зустріла звістку про війну громадськість цих регіонів: одна частина українства підтримала Росію, інша — Австро-Угорщину. В серпні 1914 року у Львові було утворено міжпартійний блок — Головну Українську Раду, яка виступила ініціатором формування українських військових частин на боці Австрії. З українців Галичини було сформовано легіон Українських січових стрільців, По-різному поставились до війни політичні партії: місцеві організації загальноросійських партій підтримали війну (крім більшовиків). Таку ж позицію зайняли українські політичні партії — ТУП, «Спілка». Українська соціал-демократична партія з питань війни не змогла виробити єдину тактику: група членів на чолі з С. Петлюрою виступили на підтримку царського уряду у війні; деякі інші на чолі з В. Винниченком зсудили війну; ще одна частина на чолі з В. Дорошенком підтримала австро-угорсько-німецький союз. в березні 1916 року командуючим Південно-Західним фронтом було призначено генерала Брусилова, який знову розпочав успішний наступ російських військ у Карпатах, відомий як «брусиловський прорив», в результаті якого царська армія зайняла Чернівці, Коломию, Луцьк. На окупованих територіях Західної України закривались українські видання, переслідувались греко-католики, заарештували і вислали до Суздаля митрополита А. Шептицького. Війна негативно вплинула на господарство України; скоротилось промислове виробництво, особливо в харчовій та легкій галузях, значна частина території постраждала від ведення бойових дій, скоротились посівні площі, падав життєвий рівень населення, зростала кількість людських втрат. Результатом цього було наростання економічної кризи та соціального невдоволення.
421. Утворення СРСР й остаточна ліквідація суверенітету України
422. Боротьба УНР проти агресії більшовицького Раднаркому наприкінці 1917 – початку 1918 рр.
423. Проголошення незалежності Карпатської України і її історичне значення.
15 березня 1939 Сойм Карпатської України проголосив незалежність країни й ухвалив основний закон, який містив такі положення: Карпатська Україна є незалежна держава; Назва держави є :КАРПАТСЬКА Україна; К.У. є республіка на чолі з президентом, вибраним Соймом К.У.; державною мовою є українська; синьо-жовтий прапор. Президентом став Августин Волошин. 14 березня угорські війська вдерлися на Закарпаття. Воєнізована організація, створена для охорони краю, - «Карпатська Січ», - незважаючи на героїчний опір, не змогла зупинити вторгнення 40-тисячної угорської армії. Закарпатська Україна була окупована Угорщиною, яку підтримувала фашистська Німеччина. Волошин разом з урядом змушений був емігрувати. Попри морок окупації. Який знову охопив Закарпаття, проголошення незалежної держави мало велике історичне значення, бо продемонструвало непоборне прагнення населення краю до возз’єднання в єдиній Українській державі.
424. Колонізаторська політика Польщі в Західній Україні у міжвоєнний період.
Терор охопив терени Галичини. Проводились масові арешти. Польська влада повела наступ проти української культури та освіти. Відбувалась штучна колонізація: до українських міст були переселені 100 тис. осіб польського походження, а до сіл - 200 тис. Щоб придушити опір українців проведено «пацифікацію» - масові репресії проти українців, здійсненні за допомогою військових та поліції. Щоб завадити консолідації був створений штучний кордон між Галичиною та Волинню, Поліссям і Підляшшям. Польський уряд поділив країну на дві території: «Польща А»(етнічні землі Польщі,для яких обраний швидкий індустріальний розвиток, «Польща Б»(українські. Білоруські землі – ринок збуту польських товарів).Під час кризи 1929-1932 значна кількість українських підприємств і господарств зазнала чималих збитків або розорилась. А польський уряд активно підтримував польських підприємців і землевласників.
425. Встановлення влади Директорії УНР. Поясніть відмінності у поглядах між В.Винниченком і С.Петлюрою щодо найважливіших засад внутрішньої і зовнішньої політики УНР.
426. Антигетьманське повстання, його причини, хід. Історичне значення гетьманату П.Скоропадського.
427. Розкрийте здобутки і прорахунки у політиці уряду П.Скоропадського
Вісім місяців Гетьманщини були суперечливими. Повним ходом відбувалась українізація, відкрито новий університет у Камянець-Подільську, засновано академію наук, яку очолив Вернадський відкривались освітні організації,наукові та культурні заклади. Розвивалось книгодрукування рідною мовою. Назва «УНР» скасовувалась, вводилась «Українська держава». Поверталась земля поміщикам і компенсувались збитки за революції. Ліквідований контроль на виробництві, заборонялись страйки, встановлювався 12-годинний робочий день. Урядові Скоропадського вдалося встановити дипломатичні зв’язки як з країнами німецького блоку так і зі Швейцарією, Фінляндією, Польщею. Росією. 14 листопада 1918 універсалом Скоропадський сповістив про створення федерації з Росією, чим викликав обурення серед широких кіл населення і це спричинило падіння гетьманату. 14 грудня 1918 гетьман зрікся влади і виїхав з України з німецькими частинами. Гетьманська держава припинила своє існування.
428. Боротьба ЗУНР проти польської агресії
Із самого початку ЗУНР опинилася у надзвичайно складних політичних та міжнародних умовах. Польський заколот 1 листопада 1918 р. означав початок кровопролитної польсько-української війни, яка тривала спочатку з перемінним успіхом. У ніч з 19 на 20 листопада під польським тиском війська ЗУНР залишили Львів. Державний секретаріат переїхав до м. Тернополя. Для вигнання інтервентів за межі української етнічної території уряд ЗУНР приступив до організації регулярної Галицької армії - УГА. До весни 1919 р. вона нараховувала понад 100 тис. чоловік. Проте Польща збільшувала свої сили значно швидше. Вирішальне значення мала військово-економічна і дипломатична підтримка Польщі державами Антанти. Сподівання українців на безсторонність і справедливість країн Антанти, її підтримку в справедливому задоволенні прагнень українства Галичини, бажання припинити кровопролитний конфлікт з поляками були важливим чинником відходу українських військ зі Львова і ряду інших міст. Але ці надії виявилися марними. Польща не збиралася відмовлятись від своїх претензій на Галичину, польські війська вели себе брутально. Якщо українську владу у Львові було встановлено без жодного і пострілу, то прихід польських військ супроводжувався кровопролиттям, бандитизмом, погромами. У першій половині 1919 р. відбувались бої військ ЗУНР з польськими. УГА здобула низку перемог. В районі м. Чортків 25 тис. українських вояків примусили відступити 100-тис. польську армію. Успішно діяли українські загони на Волині, загрожуючи от-от перервати залізничне сполучення єдиного острівця польського урядування - м. Львова з Польщею. Становище різко змінилося навесні 1919 p. після прибуття з Франції декількох польських дивізій під командуванням генерала Галлера. Навчені й озброєні державами Антанти, зокрема Францією, дивізії розпочали великомасштабний наступ на ЗУНР. Попри відчайдушний опір УГА, українських партизанських загонів в середині липня польські війська окупували Галичину, Західну Волинь, змусивши УГА та уряд ЗУНР відступити за р. Збруч. Було ліквідовано структуру української державності, будь-який опір польській адміністрації придушувався. Керівники Антанти і США схвалили рішення, згідно з яким польському урядові надавалася свобода дій, аж до застосування збройних сил у Східній Галичині.
429. Охарактеризуйте здобутки і прорахунки Центральної Ради у її державотворчій діяльності.
430. Українсько-польсько-радянська війна 1920 р
431. Листопадове 1918 р. повстання у Львові. Утворення ЗУНР.
432. Дайте короткі історичні довідки про таких діячів: Є.Петрушевич, С.Петлюра, П.Скоропадський, Є.Коновалець.
Скоропадський – Учасник російсько-японської війни. З 1912 – генерал-майор почту імператора. У квітні-грудні 1918 – гетьман Української держави. Сприяв поступу науки, культури, освіти в Україні. З 1918 емігрував до Німеччини. Співзасновник Українського наукового інституту (Берлін 1926-1945). Помер у Берліні.
Петрушевич – громадсько-політичний діяч. Народився 1863 у львівській області. Навчався у Львівському університеті на правничому факультеті. 1918 як президент Української Національної Ради проголосив створення Української держави. 1919 обраний президентом західноукраїнської національної ради. Член Директорії УНР. Емігрував до Відня та Берліна, де й помер 1940.
Коновалець – український військовий і політичний діяч, полковник армії УНР. Вчився у львівському університеті на юридичному факультеті. Член української національно-демократичної партії. Був ініціатором створення Галицько-Буковинського куреня січових стрільців, який незабаром перетворився на одну з найдієздатніших частин армії УНР. З 1929 – голова Організації українських націоналістів. 1938 загинув у Нідерландах через вибуховий пристрій у поштовому пакеті.
Петлюра – визначний український громадсько-політичний і державний діяч, публіцист. Народився на Полтавщині, вчився в духовній семінарії. З 1900- член РУП. 1918 обраний членом Директорії УНР. З листопада 1918 – головний отаман армії УНР. З лютого 1919 голова Директорії УНР. Ініціатор Варшавського договору. У жовтні 1924 поселився в Парижі. Убитий 1926.
433. Охарактеризуйте внутрішньополітичне становище УНР у 1919 р.
З березня 1919 в Україні ширилась політика воєнного комунізму, яку запроваджували Ленін і більшовики. Це передбачало: введення продрозкладки, проведення повної націоналізації всіх підприємств, повний державний контроль над виробництвом, мілітаризація праці, заборона приватної торгівлі, скасування товарно-грошових відносин, введення карткової системи розподілу товарів і продуктів, зрівняльна оплата праці. Політика більшовиків не відповідала місцевим інтересам. Протягом квітня-червня 1919 тут відбулося понад 300 антибільшовицьких повстань. З червня денікінці захоплювали території України і проводили політику насильницької русифікації. Петлюра активно боровся з більшовиками, це був так званий зимовий похід військ Директорії.
434. Розкрийте суть операції “Вісла”.
Після закінчення Другої світової війни кордон між Радянським Союзом і Польщею згідно з договорами між ними проходив по так званій лінії Керзона. До Польщі перейшли Надсяння, Лемківщина, Холмщина, Підляшшя. Основним завданням у цих регіонах УПА вважала захист місцевого населення від примусового переселення до СРСР і утисків польської влади. Навесні 1947 в засідці УПА загинув заступник міністра оборони Польщі генерал Кароль Сверчевський. Цей факт використано для проведення операції «Вісла». Від квітня до жовтня 1947 проти загонів УПА(2 тис. осіб) була проведена спільна військова операція СРСР, Польщі та Чехословаччини(тільки польське військо налічувало близько 20 тис.). УПА зазнала великих утрат. Окремі її загони прорвалися до Німеччини й Австрії. У ході операції на захід Польщі депортовано близько 150 тис. українців, яким до цього часу вдалося уникнути виселення до СРСР. Тим, хто намагався сховатися від депортації чи повертався додому, загрожувало ув’язнення в колишньому гітлерівському таборі Освенцім. Таким чином була розв’язана «українська проблема» для Польщі. У той самий час з території України на польські землі депортовано 1 млн поляків та 140 тис. євреїв як неблагонадійний сегмент.
435. Україна в роки Першої світової війни.
1 серпня 1914 року розпочалася перша світова війна. Україна не залишалась осторонь цієї трагедії. Значна територія й опинилася в прифронтовій смузі, а в Галичині, Буковині, Прикарпатті розгорнулися бойові дії. Тим більше, що Україна стала центром територіальних зазіхань з боку Російської імперії та Авст-ро-Угорської, далекосяжні плани щодо України мала кайзерівська Німеччина. Неоднозначне зустріла звістку про війну громадськість цих регіонів: одна частина українства підтримала Росію, інша — Австро-Угорщину. В серпні 1914 року у Львові було утворено міжпартійний блок — Головну Українську Раду, яка виступила ініціатором формування українських військових частин на боці Австрії. З українців Галичини було сформовано легіон Українських січових стрільців, По-різному поставились до війни політичні партії: місцеві організації загальноросійських партій підтримали війну (крім більшовиків). Таку ж позицію зайняли українські політичні партії — ТУП, «Спілка». Українська соціал-демократична партія з питань війни не змогла виробити єдину тактику: група членів на чолі з С. Петлюрою виступили на підтримку царського уряду у війні; деякі інші на чолі з В. Винниченком зсудили війну; ще одна частина на чолі з В. Дорошенком підтримала австро-угорсько-німецький союз. в березні 1916 року командуючим Південно-Західним фронтом було призначено генерала Брусилова, який знову розпочав успішний наступ російських військ у Карпатах, відомий як «брусиловський прорив», в результаті якого царська армія зайняла Чернівці, Коломию, Луцьк. На окупованих територіях Західної України закривались українські видання, переслідувались греко-католики, заарештували і вислали до Суздаля митрополита А. Шептицького. Війна негативно вплинула на господарство України; скоротилось промислове виробництво, особливо в харчовій та легкій галузях, значна частина території постраждала від ведення бойових дій, скоротились посівні площі, падав життєвий рівень населення, зростала кількість людських втрат. Результатом цього було наростання економічної кризи та соціального невдоволення.
436. Переяславський договір 1654 р. з Москвою: причини укладення, зміст та наслідки для України.
Під час Переяславської ради не укладено жодного офіційного правового акту, відбулася тільки одностороння присяга гетьмана й козацької старшини. І лише в березні 1654 вже в Москві українські дипломати досягли певних домовленостей із царем, які назвали «Березневими статтями». Вони передбачали: збір податків на користь царської скарбниці доручалося вести українським урядовцям; установлювалась платня службовцям; козацькій старшині надавалися у володіння млини; заборонялися дипломатичні відносини гетьмана з турецьким султаном та польським королем; підтверджувалось право київського митрополита й усього духовенства на маєтності, якими вони володіли; московський уряд зобов’язувався вступити у війну з Польщею навесні 1654; передбачалося утримання російських військ на кордонах України з Річчю Посполитою; підтримка Москви у випадку нападу Туреччини. Чимало істориків твердять, що жодна з сторін не дотримувалась досягнутих домовленостей, тому можна вважати. Що протекторат царської Росії над Україною був лише номінальним і після укладення договору Україна постала як самостійна держава, а гетьман – як її правитель.
437. Розкрийте суть Варшавського договору 1920 р.
Радянсько-польською війною намагався скористатись й уряд Директорії УНР, який перебував у Польщі. Між головним отаманом С.Петлюрою та керівником Польщі Ю.Пілсудським 22 квітня 1920 року у Варшаві був укладений воєнно-політичний договір, згідно з яким: Польща визнавала УНР як Українську державу; С.Петлюра погоджувався на включення Західної України до складу Польської держави. 25 квітня 1920 р. польська армія разом з українцями розпочали наступ у напрямку на Київ і Бобруйськ. 7 травня союзні війська вступили до Києва. Однак більшість населення України залишилася байдужою до нової влади. Українське населення розглядало поляків як «панів», що хочуть завоювати Україну.
438. Берестейський мирний договір УНР з країнами Четверного союзу: причини підписання, умови, наслідки.
26-27 січня 1918 Київ перейшов до рук більшовиків, а Центральна Рада переїхала до Житомира. Успіхи більшовиків примусили лідерів УНР шукати могутніх союзників. Їхні погляди були спрямовані до Брест-Литовська, де тривали переговори Радянської Росії з Німеччиною та її союзниками. Щоб не дати змоги радянському урядові на цих переговорах репрезентувати Україну, туди виїхала українська делегація. Держави Антанти нервово сприйняли приїзд до Бреста представників України. Французький та англійський уряди визнавши УНР. Намагалися вплинути на український уряд, щоб він не підписував ніяких угод з Німеччиною та її союзниками, обіцяючи за це всіляку допомогу. Та український уряд обрав шлях підписання угод з Четвертним союзом. Німці виявили готовність допомагати Україні своїми військами для швидкого її очищення від більшовиків, але натомість вимагали значних поставок до Німеччини продуктів харчування і сировини. Свою готовність надіслати війська в Україну виявила й Австро-Угорщина. На українські території вступили польські, чеські, угорські частини. Це викликало невдоволення й обурення широких народних мас і мало негативні наслідки для Української держави. Спираючись на іноземні війська, заможні кола України змогли паралізувати здійснення соціально-економічних заходів, визначених 4 універсалом. Самі німці навіть не приховували для чого вони прийшли в Україну. За цим мирним договором з Центральною Радою вони мали одержати мільйони пудів хліба. Український уряд опинився у дуже скрутному становищі. З одного боку, Німеччина перестала рахуватися з ним. З другого – він потрапив під тиск різних соціально-класових прошарків України.
439. Антинацистський Руху опору в Україні в роки Другої світової війни.
Нацистський «новий порядок» викликав хвилю обурення в Україні. Однією з найпоширеніших форм боротьби з окупантами був саботаж. Робітники працювали абияк, часто не виходили на роботу, виводили з ладу верстати і обладнання, зривали виконання замовлень. Селяни також відмовлялися виходити в поле, псували хліб та інше продовольство, саботували його поставку до Німеччини. Поступово пасивні форми опору переростали в активні: антигітлерівське підпілля і партизанський рух. Факти свідчать, що в антигітлерівському русі Опору було дві течії, перша з яких справді керувалася радянськими гаслами, а друга орієнтувалася на створення незалежної української держави. ОУН напередодні радянсько-німецької війни розкололася на дві фракції: прибічників С. Бандери - ОУН-Б, яких називали бандерівцями, і прибічників А. Мельника - ОУН-М, або мельниківців. Між фракціями склалися напружені стосунки, які нерідко виливалися в жорстоку міжусобну війну.
Нацистське керівництво Німеччини, відкидаючи ідею української державності, разом з тим погоджувалося на співпрацю з ОУН, сподіваючись використати її в боротьбі з Червоною армією. Зокрема, воно погодилося на комплектування з батальйонів «Нахтігаль» і «Роланд» Легіону українських націоналістів, особовий склад якого планувалося використати при проведенні диверсійних операцій на радянських територіях. Зі свого боку, ОУН-Б у цих військових частинах вбачала ядро майбутньої української армії. Перші дні війни засвідчили безпідставність надій на досягнення бодай обмеженої незалежності з допомогою Німеччини. Ввечері ЗО червня, одразу ж після відступу радянських військ зі Львова, скликані керівниками ОУН-Б Українські національні збори ухвалили відновлення державної незалежності України та формування національного уряду, прем'єром якого став Ярослав Отецько, один із провідних діячів ОУН. «Акт проголошення відновлення Української держави» та благословення митрополита Андрія Шеп-тицького були широко оприлюднені, в тому числі й через львівську радіостанцію. Однак вище партійно-державне керівництво нацистської Німеччини відмовилося підтримати проголошення Української держави. 9 липня 1941 р. уряд Я. Стецька було розігнано. 15 вересня 1941 р., за наказом Гітлера, були ув'язнені С. Бандера і Я. Стецько, а також деякі члени уряду. Тоді ж окупанти заарештували близько 300 членів ОУН, а 15 керівних діячів організації розстріляли.
Ці репресії вплинули на настрої в батальйонах «Роланд» і «Нахтігаль», і вони відмовилися виконувати німецькі нака-зи.Через деякий час ці частини було розпущено, а їхніх українських офіцерів - заарештовано. ОУН перейшла до саботажу політики нацистських властей і підготовки власних збройних сил для боротьби з окупантами, розширення підпільної мережі.
440. Дисидентський рух в Україні, його програмні цілі.
Радикально налаштовані дисиденти об’єднувались в підпільні групи та організації. Для поширення своїх ідей вони видавали «самвидавські» статті, документи, у яких розкривали антинародну політику верхівки влади. Уперше такі з’явились у 1964. Це були маловідомі твори Костенко, Дзюби, Симоненка. Радикальною формою протесту проти політичного режиму стала відмова відомих правозахисників від радянського громадянства, та подання прохань на виїзд закордон. Для таких людей закінчувалось все концтаборами, або ув’язненням. У 70-х роках дисидентів починають засуджувати вже як карних злочинців.
441. Політика „радянізації” на західноукраїнських землях в 1939-1941 рр..
Наприкінці жовтня 1939 Народні Збори прийняли Декларацію про возз’єднання Західної України з Радянською Україною у складі СРСР. Приєднання західноукраїнських земель до СРСР розпочало процес їхньої радянізації, тобто перекроювання всіх сторін життя відповідно до вироблених за роки радянської влади зразків. Деякі заходи нової влади – розширення мережі шкіл, поліпшення медичного обслуговування, переселення частини мешканців міст у добре обладнанні квартири, тощо – дістали схвальну оцінку населення. Та є і негативна сторона : масовий терор політичних партій, організацій, чиновників, селян, підприємств, усіх тих, хто був противником колективізації. З 1939-1941 тільки в тюрмах Галичини було замучені 50 тис. політв’язнів, а з її території депортовано понад мільйон жителів. Об’єднання всіх українських земель у складі УРСР мало позитивне значення: уперше за кілька століть своєї історії українці опинились в рамках однієї держави. Але принесений на багнетах Червоної армії тоталітарний режим остаточно впевнив західноукраїнське населення в тому, що його майбутнє – у творенні незалежної соборної Української держави.
442. Початки національного відродження в Галичині. «Руська Трійця”.
В Галичині панувала польська культура, проте поступово починають утверджуватись ідеї національного відродження. Поява їхня була пов’язана з діяльністю культурно-освітнього гуртка в Перемишлі, заснованого в 20-30-х роках 19 ст. Його учасники, найвидатніший з яких Іван Могильницький, цікавились вітчизняною історією, життям народу, його мовою, фольклором. Але справжнє відродження в Західній Україні почалося в 30-х роках 19 ст. під впливом романтизму й слов’янського відродження. Зачинателями цього стали вихованці львівської духовної семінарії, учасники гуртка «Руська трійця» Маркіян Шашкевич, Яків Головацький. Іван Вагилевич. Своїм головним завданням вони вважали за допомогою друкованого слова та літературної творчості рідною мовою підняти дух народний. У 1833 Шашкевич склав перший альманах віршів україномовних , оду «Голос галичан», підготував до друку збірник «Зоря», який заборонила цензура. Найбільшим досягненням гуртка було видання 1837 в Будапешті альманаху «Русалка Дністровая», яким західні українці вперше заявили про свою національну гідність. Гурток розпався, та його діяльність не була марною: вони започаткували нову демократичну культуру в Галичині, її патріотичні ідеї все більше запалювали серця молодих.