Тема 2 Податок на додану вартість План 1
Работа добавлена на сайт samzan.net:
Тема 2. Податок на додану вартість
План
1. Сутність, платники та ставки ПДВ.
2. Визначення бази оподаткування ПДВ.
3. Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Бюджетне відшкодування.
4. Податкова накладна, як основний звітний документ.
5. Декларації з ПДВ, їх зміст, порядок складання та подання до податкової інспекції. Строки подання.
Література:1; 3; 15.
- Сутність, платники та ставки ПДВ
Оподаткування процесів споживання в Україні здійснюється через використання акцизів і мита. Акциз – це непрямий податок, який представляє собою надбавку до ціни. Акцизи представлені двома формами: специфічні та універсальні.
Сутність специфічних акцизів полягає в тому, що не всі товари підпадають під акцизне оподаткування, а лише окремі їх види, причому підходи до оподаткування різних груп товарів відрізняються. Специфічним акцизом є акцизний податок, що встановлюється на окремі види товарів, які, як правило, не належать до речей першої необхідності і рівень рентабельності яких є досить високим за диференційованими ставками.
Функціонування універсальних акцизів пов’язане із загальним підходом до оподаткування процесів споживання. Універсальний акциз має свої особливості порівняно зі специфічними акцизами:
а) широка база оподаткування;
б) використання універсальної ставки незалежно від виду товару;
в) податковою базою виступає валовий оборот в грошовому виразі;
г) простота контролю за надходженням податку до бюджету.
Історично першими знайшли своє застосування специфічні акцизи, але розвиток виробництва товарів, розширення асортименту споживчої продукції обмежувало розвиток акцизів у специфічній формі. Введення нових акцизів на кожен новий товар та товарну групу збільшувало б витрати на збір податків. Динамічні зрушення у споживанні почали вимагати відповідних змін і в податковому законодавстві. Ось чому розширилася сфера застосування універсального акцизу, яким оподатковується валовий оборот торговельного або промислового підприємства. Почали оподатковуватися усі товари, що надходять у продаж.
Переваги та недоліки податку на додану вартість
Крім цін, ПДВ впливає і на інші аспекти економічного життя: розподіл доходів, процес нагромадження та інвестицій, ефективність виробництва, зовнішню торгівлю, розвиток державного сектора, управління економікою – тобто має досить чітко виражену економічну функцію.
Серед під функцій , притаманних ПДВ, окремі вчені виділяють розподільчу – суть її полягає в тому, що до бюджету вилучається частина доходів від високорентабельних видів діяльності, яка потім спрямовується у збиткові, але важливі для життя суспільства сфери економіки.
За допомогою системи податкових пільг реалізується стимулююча під функція ПДВ. Вона, насамперед, проявляється в зовнішньоекономічній діяльності шляхом застосування нульової ставки ПДВ на експортну продукцію. Використання цієї під функції сприяє закріпленню та розширенню конкурентоспроможності підприємств України на світовому ринку.
По суті додана вартість наближається за своїм обсягом до знову створеної вартості, до частки національного доходу, виробленої в даній господарській одиниці. Оподаткування доданої вартості дає змогу обчислити всі ті податки, які дана господарська одиниця сплатила при купівлі товарів виробничого призначення. Саме це й призводить до ліквідації кумулятивного ефекту.
Специфіка нарахування та сплати ПДВ полягає в тому, що дана форма універсального акцизу нараховується на кожному етапі руху товару від виробника до споживача.
Податковим кодексом удосконалено правові норми щодо податку на додану вартість шляхом забезпечення більш детальної правової регламентації його справляння, усунення прогалин, що мали місце в попередньому законодавстві й використовувалися для уникнення податку, здійснено суттєві кроки на шляху наближення вітчизняного податкового законодавства до вимог 112 Директиви Ради ЄС.
Як і в Законі України «Про податок на додану вартість», платниками податку визнано осіб, що провадять господарську діяльність та добровільно реєструються як платники ПДВ; підлягають обов’язковій реєстрації як платники цього податку; ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню. (схема)
Особою, відповідальною за нарахування та сплату податку у разі
постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.
Якщо особи, не зареєстровані як платники податку, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткування, такі особи сплачують податок під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники ПДВ.
Якщо особа не є платником ПДВ у зв’язку з тим, що обсяги її оподаткованих операції є меншими від 300 000 грн. та обсяги постачання товарів/послуг іншим платникам ПДВ за останні 12 календарних місяців сукупно становлять не менше 50% загального обсягу постачання, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.
Особа, статутний капітал або балансова вартість активів (основних засобів, нематеріальних активів, запасів) якої перевищує 300 000 грн. може добровільно зареєструватися платником ПДВ незалежно від наявності здійснених нею оподаткованих операцій та обсягу постачання товарів/послуг іншим платникам ПДВ.
Будь-яка особа, що підлягає обов’язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу ДПС за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.
У разі обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ реєстраційна заява подається до податкового органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто 300 000 грн. (без урахування ПДВ).
У разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ реєстраційна заява подається до податкового органу не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.
Особи, що переходить із спрощеної на загальну систему оподаткування подають реєстраційну заяву одночасно з поданням заяви про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування. Датою переходу зазначених осіб на загальну систему є дата їх реєстрації як платників ПДВ.
У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника ПДВ орган Міндоходів зобов’язаний видати заявнику або відправити поштою (з повідомленням про вручення) свідоцтво про реєстрацію такої особи як платника податку не пізніше наступного робочого дня після бажаного дня реєстрації платника ПДВ, зазначеного у заяві,або протягом 10 робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви.
Платнику ПДВ, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для сплати податку.
Оригінал свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ повинен зберігатися таким платником, а копії свідоцтва, достовірність яких засвідчена органом ДПС, розміщуватися в доступних для огляду місцях у приміщенні платника податку та в усіх його філіях (відділеннях), представництвах.
Центральний орган Міндоходів України веде реєстр платників ПДВ, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники податку.
Для інформування платників податку центральний орган
Міндоходів іноді оприлюднює на своєму веб-сайті:
- дані з реєстру платників ПДВ із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника податку, дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера, свідоцтва про реєстрацію платника податку, дати початку його дії;
- інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників ПДВ за заявою платника податку, з ініціативи органів ДПС чи за рішенням суду, а саме: про анульовані свідоцтва про реєстрацію платника податку із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дати анулювання, причин анулювання та підстав для анулювання свідоцтв.
Реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників ПДВ.
Підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ:
- Платник податку прийняв рішення про припинення та затвердив ліквідаційний баланс;
- Платник податку - фізична особа померла або обмежено її цивільну дієздатність;
- Платник податку реєструється як платник єдиного податку без сплати ПДВ;
- Установчі документи платника податку визнані рішенням суду недійсними;
- Платник податку протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з ПДВ;
- Обсяг постачання товарів (робіт, послуг) платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50% загального обсягу постачання;
- Закінчився строк дії свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ;
- В ЄДРПОУ наявний запис про відсутність юридичної (фізичної) особи за її місцезнаходженням;
- Платник податку ліквідується за рішенням суду;
- Подання заяви платником податку про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою 300 тис. грн.
У разі відсутності законних підстав для анулювання реєстрації орган ДПС протягом 10 календарних днів після надходження заяви платника податку про анулювання реєстрації подає йому вмотивовану письмову відмову в анулюванні реєстрації з поясненнями із зазначеного питання.
Про анулювання реєстрації платника податку податковий орган зобов’язаний письмовою відмовою повідомити особу протягом 3 робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.
З метою оподаткування ПДВ визначення об’єкта оподаткування включає в себе сім типів операцій.
Операції – об’єкт оподаткування ПДВ
постачання товарів, місце постачання яких знаходиться на митній території України;
постачання послуг, місце постачання яких знаходиться на митній території України;
ввезення товарів на митну територію України;
вивезення товарів із митної території України;
постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони;
постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, для їх подальшого вільного обігу на території України;
постачання послуг з міжнародних перевезень
Ст. 196 Податкового кодексу України визначено перелік операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ
Не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з:
Випуску (емісії) та продажу (погашення, викупу) цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб’єктами підприємницької діяльності, Національним банком, Міністерством фінансів, органами місцевого самоврядування
Надання послуг із страхування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності
Обігу валютних цінностей
Надання послуг з інкасації, з розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, депозиту
Виплат у грошовій формі заробітної плати, пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів Пенсійного фонду, фондів загальнообов’язкового соціального страхування
Реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб
Постачання позашкільним навчальним закладом вихованцям, учням і слухачам платних послуг у сфері позашкільної освіти
Надання банками послуг у межах управління фондами операцій з нерухомістю, фондами фінансування будівництва за здійснення платежів за іпотечними сертифікатами
Оплата третейського збору та відшкодування інших витрат, пов’язаних з вирішенням спору третейським судом
Надання послуг з агентуванням і фрахтування морського торговельного флоту судновими агентами на користь нерезидентів, які надають послуги з міжнародних перевезень пасажирів, їхнього багажу, вантажів чи міжнародних відправлень
Вивезення товарів за межі митного кордону України у митному режимі тимчасового вивезення або у митному режимі переробки
Постачання товарів (супутніх послуг) на митну територію України у митному режимі відмови на користь держави переробки
Платники ПДВ при заповненні податкової декларації за звітній період обов’язково вказує обсяг операцій, що не є об’єктом оподаткування (за їх наявності).
Податковим кодексом України встановлені дві ставки податку ПДВ:
- 20% до бази оподаткування (до 31.12.2013 р.); 17% (з 01.01.2014 р.).
- 0% до бази оподаткування.
Особливістю оподаткування операцій із постачання товарів/послуг за нульовою ставкою є те, що воно дає право платникам податку на бюджетне відшкодування суми ПДВ, сплаченої в ціні придбаних матеріальних ресурсів і віднесеної до податкового кредиту. Директивою Ради 2006/112/ЄС нульову ставку ПДВ не передбачено. Однак передбачено право відносити на зменшення податкового зобов’язання ПДВ, сплачений на попередніх етапах, отже передбачено право на бюджетне відшкодування. Таке звільнення з наступним відшкодуванням є аналогом нульової ставки податку.
За нульовою ставкою оподатковуються операції з:
- Експорту товарів (супутніх послуг), якщо їх експорт підтверджений митною декларацію.
- Постачання товарів:
- для заправки або забезпечення морських суден, що:
- використовуються для навігаційної діяльності, перевезення пасажирів або вантажів, промислової, риболовецької діяльності за межами територіальних вод України;
- використовуються для рятування або подання допомоги в нейтральних або територіальних водах інших країн;
- входять до складу Військово-Морських Сил України та відправляються за межі територіальних вод України;
б) для заправки або забезпечення повітряних суден, що:
- виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів;
- входять до складу Повітряних Сил України та відправляються за межі повітряного кордону України;
в) для заправки та забезпечення космічних кораблів, космічних ракетних носіїв або супутників Землі;
г) для заправки або забезпечення наземного військового транспорту чи
іншого спеціального контингенту Збройних Сил України, що бере
участь у миротворчих акціях за кордоном України;
д) постачання товарів/послуг підприємствами роздрібної торгівлі, які розташовані на території України в зонах митного контролю (магазинах безмитної торгівлі).
Постачання товарів/послуг магазинами безмитної торгівлі може здійснюватися виключно фізичними особами, які виїжджають за митний кордон України, або фізичними особами, які переміщуються транспортними засобами, що належать резидентам та знаходяться поза митними кордонами України.
Товари, придбанні у безмитних магазинах без сплати ПДВ, у разі зворотного ввезення таких товарів на митну територію України підлягають оподаткуванню у порядку, передбаченому для оподаткування операцій з імпорту.
- Постачання таких послуг:
а) міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
б) послуги, що передбачають роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або отримувачем – нерезидентом.
в) послуги з обслуговуванням повітряних суден, що виконують міжнародні рейси.
У разі якщо операції з постачання товарів звільнено від оподаткування на митній території України, до операцій з експорту таких товарів (супутніх послуг) застосовується нульова ставка.
Крім застосування нульової ставки, механізм справляння ПДВ в Україні передбачає також і звільнення від оподаткування окремих видів операцій.
2. Визначення бази оподаткування ПДВ.
Відповідно до Податкового кодексу України база оподаткування ПДВ для операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Податковим кодексом України також встановлено порядок визначення бази оподаткування ПДВ для різних видів операцій.
База оподаткування
При постачанні товарів/послуг без оплати, з частковою оплатою їх вартості
При неповерненні у строк більше ніж 12 календарних місяців зворотної тари
При постачанні товарів за договорами фінансового лізингу
Для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії, поруки, довірчого управління
При ліквідації основних виробничих або невиробничих основних засобів за самостійним рішенням платника податку
При постачанні вживаних товарів (комісійній торгівлі), що придбанні в осіб, не зареєстрованих як платники ПДВ
При ввезенні товарів (послуг),які поставляються нерезидентами на митній території України
При оподаткуванні готової продукції, виготовленої з використанням давальницької сировини нерезидента, у разі її постачання на митній території України
При розрахунках у формі простого або переказного векселя, або інших боргових інструментів
При умовному постачанні товарів
У разі постачання товарів/послуг без оплати, з частковою оплатою їх вартості коштами, у межах бартерних операцій, натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, а також у разі постачання товарів/послуг пов’язаній з постачальником особі, суб’єкту господарювання, який не зареєстрований як платник податку, чи фізичній особі база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижче звичайних цін.
Вартість тари, що згідно з умовами договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування не включається. У разі якщо у строк більш ніж 12 календарних місяців з моменту надходження зворотної тари вона не повертається відправнику, вартість такої тари включається до бази оподаткування отримувача.
У разі якщо платник податку провадить підприємницьку діяльність з постачання вживаних товарів (комісійну торгівлю), що придбані в осіб, не зареєстрованих як платники податку, базою оподаткування є комісійна винагорода такого платника податку.
Базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів.
У разі постачання товарів за договорами фінансового лізингу базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість, але не нижче ціни придбання об’єкту лізингу.
У разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку чи безоплатно передаються особі, не зареєстрованій як платник податку, така операція розглядається як постачання таких засобів за звичайними цінами, що діють на момент такої поставки.
У разі якщо внаслідок ліквідації необоротних активів отримуються комплектувальні вироби, складові частини, компоненти з метою їх використання в господарській діяльності платника, на такі операції не нараховуються податкові зобов’язання.
Базою оподаткування при ввезенні товарів на митну територію України, а також при митному оформленні давальницької сировини або готової продукції, отриманої українським виконавцем як оплата за постачання послуг з переробки, є договірна (контрактна) вартість, але не менша митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті, за винятком ПДВ.
При визначенні бази оподаткуванні перерахунок іноземної валюти в національну здійснюється за офіційним курсом, встановленим НБУ, що діє на день подання митної декларації для митного оформлення, а в разі нарахування суми податкового зобов’язання митним органом у випадках, коли митна декларація не подавалася, - на день визначення податкового зобов’язання.
Для послуг, які постачаються нерезидентами на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком ПДВ, що включаються до ціни постачання. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом НБУ на дату виникнення податкових зобов’язань. У разі отримання послуг від нерезидентів без їх оплати база оподаткування визначається, виходячи із звичайних цін на такі послуги без урахування податку.
У разі якщо платник податку здійснює операції з постачання товарів або послуг під забезпечення боргових зобов’язань покупця у формі простого або переказного векселя, або інших боргових інструментів, базою оподаткування є договірна вартість без урахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями – договірна вартість, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що повинні бути нараховані на суму номіналу такого векселя.
У разі умовного постачання товарів базою оподаткування є звичайна ціна відповідних товарів чи необоротних активів. Зобов’язання визнавати умовне постачання товарів виникає у платника податку при анулюванні свідоцтва платника ПДВ у разі, якщо на момент анулювання свідоцтва на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту.
3. Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Бюджетне відшкодування.
Механізм обчислення ПДВ базується на співставленні сум податкового зобов’язання і сум податкового кредиту.
Податкове зобов’язання – загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.
Податковий кредит – сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду.
Дата виникнення у платника податку права на податковий кредит залежить від того, яка з господарських подій сталася раніше
Дата виникнення податкового зобов’язання::
Дата виникнення податкового кредиту:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів або послуг
дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок або в касу платника податку
дата отримання товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною
дата відвантаження товарів
ПДВ до сплати = Податкове зобов’язання – Податковий кредит
Отже, датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата події, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товар/послуг, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником ПДВ.
Також датою виникнення податкових зобов’язань вважається:
- у разі постачання товарів або послуг з використанням торгівельних автоматів, що не передбачає наявності касового апарата, дата виймання з таких торговельних апаратів грошової виручки;
- у разі якщо постачання товарів/послуг через торговельні автомати здійснюється з використанням жетонів, карток або інших замінників національної валюти, - дата постачання таких замінників національної валюти;
- у разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється з використанням кредитних або дебетових карток, дорожніх або інших чеків – дата постачання товарів/послуг покупцю, оформлена податковою накладною, або дата виписування відповідного рахунка (товарного чека), яка подія відбулася раніше;
- у орендодавця (лізингодавця) для операцій фінансової оренди (лізингу) – дата фактичної передачі об’єкта фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю (лізингоотримувачу);
- у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів – дата їх зарахування на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь – якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом;
- у разі ввезення товарів на митну територію України – дата подання митної декларації для митного оформлення;
- за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України,- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше;
- у виконавця довгострокових договорів (контрактів) – дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).
Довгостроковий договір (контракт) - це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків,нарахованих (сплачених) платником протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
- придбання або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті ) та послуг з метою ї х подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
- ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Право на нарахування податного кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися у господарській діяльності платника протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник оподатковувані операції протягом цього періоду.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Також датою виникнення права віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:
- для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України – дата сплати (нарахування) податку за податковим зобов’язанням;
- у орендаря (лізингоотримувача) – дата фактичного отримання об’єкта фінансової оренди (лізингу) таким орендарем;
- з договорів (контрактів) – дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт їх постачання (придбання) засвідчується даними обліку.
- Податкова накладна, як основний звітний документ
Звітним податковим і розрахунковим документом з податку на додану вартість є податкова накладна, форма та порядок заповнення якої затверджуються центральним органом державної податкової служби.
Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов’язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.
Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов’язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та податковому кредиті і реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Разом з тим, чинним податковим законодавством передбачені також випадки, коли платник податку може не виписувати податкову накладну. У кожному разі підставою для нарахування податкового кредиту є:
а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 грн. за день (без урахування податку).
У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, є митна декларація, яка підтверджує сплату податку.
Платники ПДВ повинні в обов’язковому порядку вносити отримані та видані податкові накладні до Єдиного реєстру у податкових накладних.
Єдиний реєстр податкових накладних – це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним податковим органом в електронному вигляді згідно з наданими платниками ПДВ – продавцями електронними документами.
Податкова накладна, у якій сума ПДВ не перевищує 10 тис. грн., не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних.
Сума податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Податкове зобов’язання – Податковий кредит
При негативному
значенні
При позитивному
значенні
Сума враховується у зменшення податкового боргу з ПДВ, що виник за попередні звітні (податкові) періоди, а в разі відсутності податкового боргу – підлягає відшкодуванню з державного бюджету або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду
Сума підлягає сплаті (перерахуванню)до бюджету у строки, передбачені законодавством
схема
- Декларації з ПДВ, їх зміст, порядок складання та подання до податкової інспекції. Строки подання.
Платник податку, який має право та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу ДПС податкову декларацію та заяву про бюджетне відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів за межі митної території України.
Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
Орган ДПС зобов’язаний у 5-денний строк після закінчення перевірки подати органу Державної казначейської служби України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі отриманого висновку орган Державної казначейської служби України протягом 5 операційних днів перераховує суму бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку.
Податковим кодексом України запроваджено інноваційний підхід до бюджетного відшкодування шляхом запровадження автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ.
Порядок автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ відрізняється від звичайного лише терміном проведення перевірки на правомірність заявлених до відшкодування сум, а саме:камеральна перевірка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації, та не передбачає проведення невиїзної документальної перевірки.
Водночас Податковим кодексом України визначено критерії, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування:
|
Не перебувають у судових процедурах банкрутства відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» |
|
Включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та з фізичних осіб – підприємців і до цього реєстру стосовно них не внесено записів про: |
|
відсутність підтвердження відомостей |
|
відсутність за місцем знаходженням (місцем проживання) |
|
прийняття рішень про припинення юридичної особи,підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця |
|
визнання повністю або частково недійсними установчих документів чи змін до установчих документів юридичної особи |
|
припинення державної реєстрації юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця |
|
Здійснюють операції, до яких застосовується нульова ставка (питома вага яких протягом попередніх 12 послідовних місяців сукупно становить не менше 40% загального обсягу поставок (для платників з загальним звітним періодом – протягом попередніх 4 послідовних кварталів) |
|
Загальна сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником, та податковими зобов’язаннями його контрагентів, протягом трьох попередніх місяців (кварталу), не перевищує 10% заявленої платником суми бюджетного відшкодування |
|
Середня заробітна плата не менше ніж у 2,5 рази перевищує мінімальний встановлений законодавством рівень у кожному з останніх 4 місяців |
|
Мають один з наступних критеріїв: |
|
або чисельність працівників, які перебувають у трудових відносинах з такими платниками податку, перевищує 20 осіб у кожному з останніх 4 місяців (кварталів) |
|
або має основні засоби, залишкова балансова вартість яких на звітну дату перевищує суму податку, заявлену до відшкодування за попередні 12 календарних місяці |
|
або рівень визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток до сплати до бюджету (відношення сплаченого податку до обсягів отриманих доходів) є вищим від середнього по галузі в кожному з останніх 4 місяців (кварталів) |
|
Не мають податкового боргу |
У разі невідповідності за висновком податкового органу платника податку визначеним критеріям орган ДПС зобов’язаний протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомити платника про відповідне рішення та надати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, за значення яких не дотримано. Відповідне рішення може бути оскаржене платником податку у встановленому порядку.
Якщо орган Міндоходів у встановлений термін не надіслав платнику податку зазначеного повідомлення, вважається, що такий платник відповідає критеріям для одержання права на а автоматичне бюджетне відшкодування податку.
Єдиним джерелом сплати бюджетного відшкодування є дохоли державного бюджету, оскільки цей загальнодержавний податок цілком надходить до державного бюджету.
Звітним (податковим) періодом по ПДВ є один календарний місяць,а у випадках, передбачених Податковим кодексом, календарний квартал з урахуванням таких особливостей:
- якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, перший звітний (податковий) період розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;
- якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останній звітний (податковий) період, який з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.
Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Якщо звітним (податковим) періодом є квартал,податкова декларація подається протягом 40 календарних днів після закінчення кварталу.
Платник податку зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів,що настають за останнім днем відповідного граничного строку. Додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною.
Питання для самоконтролю
- Охарактеризуйте ступінь ПДВ, визначте його переваги та недоліки як універсального акцизу.
- Перерахуйте платників ПДВ в Україні.
- Визначте порядок реєстрації платників ПДВ.
- Назвіть підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ.
- Визначте об’єкт оподаткування ПДВ та перерахуйте операції, які не є об’єктом оподаткування ПДВ.
- Визначте базу оподаткування ПДВ.
- Перерахуйте ставки ПДВ. Назвіть операції, що оподатковуються за нульовою ставкою,та операції, звільнені від оподаткування.
- Охарактеризуйте сутність податкового зобов’язання та податкового кредиту як основних елементів ПДВ. Наведіть порядок виникнення у платника податку податкового зобов’язання та права на податковий кредит.
- Розкрийте сутність Єдиного реєстру податкових накладних. Назвіть порядок внесення податкових накладних до реєстру.
- Поясніть сутність бюджетного відшкодування ПДВ. Перерахуйте критерії, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування з ПДВ.
2. Компьютерное моделирование Затем следует собственно вычислительный эксперимент и выясняется соответств
3. Учрежденный 8 февраля 1726 года Верховный Тайный Совет как при Екатерине I так и в особенности при Петре II фа
4. Дайханбанк Студента 3 курса Ходжакулов Бабаджан Бахадыржанович гру
5. ТЕМА И ФИНАНСОВАЯ ПОЛИТИКА ГОСУДАРСТВА Понятие финансовой системы и политики Термин финансы
6. Бухгалтерская (финансовая) отчетность в управлении предприятием
7. Программирование в LE-технология Microsoft Windows
8. Введение 3 Кража 5 2
9. Экономика США
10. С другой стороны отдача единственного внешнего электрона казалось бы должна происходить весьма легко и ве
11. Структура хранения на основе индексирования предпологает использовать двух хранимых файлов
12. Риски коммерческих банков
13. VI тыс до нэ происходит заселение речных долин сначала Северной а затем в V тыс
14. тема передачи ИКМ120 предназначена для организации каналов на местных и внутризоновых сетях связи путем упло
15. Функции коммерческих банков в экономике 3
16. Стандартизация медицинских и фармацевтических товаров её роль в товароведческом анализе.html
17. БАШКИРСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ МЕДИЦИНСКИЙ УНИВЕРСИТЕТ МИНИСТЕРСТВА ЗДРАВООХРАНЕНИЯ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ
18. технических систем и оборудования ТОИ Р664995 КУРСК 2000 СОГЛАСОВАНА
19. Доклад- Сепаратизм в Украине
20. The British Isles consists of two lrge islnds Gret Britin nd Irelnd nd bout five thousnds smll islnds