Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ТЕМА: ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ВИКОРИСТАННЯ, ВІДТВОРЕННЯ та ОХОРОНИ ВОД
ПЛАН
1. Характеристика і завдання водного законодавства
Об'єктами права водокористування є поверхневі та підземні води які знаходяться в нерозривному екологічному зв'язку з іншими природними ресурсами.
Об'єктивне право водокористування ~ інститут водного права, який виражає основні принципи водокористування, загальні права та обов'язки водокористувачів, порядок та умови водокористування безвідносно до конкретного об'єкта.
Водний кодекс України, прийнятий Верховною Радою України 6 червня 1996 р., в комплексі з заходами організаційного, правового, економічного і виховного впливу, сприятиме водноекологічному правопорядку і забезпеченню екологічної безпеки України, а також більш ефективному, науково обґрунтованому використанню вод та їх охороні від забруднення, засмічення та вичерпання. Він складається з 6 розділів, 24 глав та 112 статей.
Завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.
2. Водний та земельний фонди України
До водного фонду належать:
• поверхневі води;
• підземні води та джерела;
• внутрішні морські води та територіальне море. Водні об'єкти поділяються на об'єкти загальнодержавного та місцевого значення.
До водних об'єктів загальнодержавного значення відносяться:
• внутрішні морські води та територіальне море;
• підземні води, які є джерелом водопостачання;
• поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоків усіх порядків;
• водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних.
До водних об'єктів місцевого значення належать:
• поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї області і які не віднесені до водних об'єктів загальнодержавного значення;
• підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання.
• Води та водні об'єкти є виключно власністю українського народу і надаються тільки у користування. Народ України здійснює право власності на води (водні об'єкти) через ВР України, місцеві органи самоуправління. Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об'єктами) можуть надаватись відповідним органам державної влади.
3. Види права водокористування
Використання вод здійснюється в порядку загального і спеціального водокористування, для потреб гідроенергетики, водного та повітряного транспорту.
Право загального водокористування - здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання тощо) безплатно, без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.
Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв та скидання в них зворотних вод. Право на здійснення спеціального водокористування -здійснюється на підставі дозволу, який видається органами охорони навколишнього природного середовища. Спеціальне водокористування є платним.
Строки спеціального водокористування - встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування, і може бути короткостроковим (до 3 років) та довгостроковим (від 3 до 25 років).
Підстави для припинення права спеціального водокористування:
• якщо відпала потреба у спеціальному водокористуванні;
• закінчення строку спеціального водокористування;
• ліквідація підприємств, установ;
• передача водогосподарських споруд іншим водокористувачам;
• визнання водного об'єкта таким, що має особливе Державне значення, наукову, культурну чи лікувальну Цінність;
• порушення правил спеціального водокористування та охорони вод;
- виникнення необхідності першочергового задовільнення питних і господарсько-побутових потреб населення;
• систематичне невнесення плати в строки, визначені законодавством.
Користування водними об'єктами (їх частинами) місцевого значення на умовах оренди - може надаватись лише для риборозведення, виробництва сільськогосподарської та промислової продукції, а також у лікувальних і оздоровчих цілях. Право водокористування на умовах оренди оформляється договором.
Користування водами для потреб гідроенергетики І водного транспорту- здійснюється за плату без оформлення дозволу.
Користування водними об'єктами для потреб повітряного транспорту- здійснюється безплатно та без надання відповідного дозволу,
Право спеціального водокористування для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення
1. Вимоги до якості вод, що використовуються для, задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення.
2. Централізоване водопостачання населення.
3. Нецентралізоване водопостачання населення.
4. Використання підземних вод питної якості. Право спеціального водокористування та користування водними об'єктами для лікувальних, курортних і
оздоровчих цілей
1. Віднесення водних об'єктів до категорії лікувальних.
2. Користування водними об'єктами, що віднесені до категорії лікувальних.
3. Порядок користування водами в оздоровчих, рекреаційних та спортивних цілях.
Право спеціального використання та користування водними об'єктами для потреб галузей економіки
1. Особливості спеціального водокористування та. користування водними об'єктами для потреб сільського і лісового господарства.
2. Особливості спеціального водокористування та користування водними об'єктами для промислових і гідроенергетичних потреб.
3. Особливості спеціального водокористування, та користування водними об'єктами для потреб водного транспорту.
4 Особливості спеціального водокористування та користування водними об'єктами для потреб рибного і мисливського господарства.
5 Особливості користування водними об'єктами для протипожежних потреб.
Право використання водних об'єктів для скидання зворотних вод
1. Скидання стічних вод у водні об єкти допускається лише за умови наявності нормативів ГДК та встановлених нормативів ГДС, скидання на рельєф забороняється.
2. Обмеження, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення скидання стічних вод у водні об'єкти.
3. Умови скидання шахтних, кар'єрних та рудникових вод у водні об'єкти.
4. Умови скидання дренажних вод у водні об'єкти.
5. Накопичувачі промислових забруднених стічних вод та технологічні водойми.
6. Порядок захоронення забруднюючих рідинних речовин, відходів виробництва та стічних вод у глибокі підземні водоносні горизонти.
Право користування річками .
1. Класифікація річок України (великі, середні, малі).
2. Особливості користування малими річками.
3. Комплекс заходів щодо збереження водності річок і охорони їх від забруднення.
4. Регулювання стоку річок, створення штучних водойм.
4. Водокористування та водоспоживання
Водокористування — це використання водних об´єктів для задоволення потреб населення та об’єктів господарської діяльності.
Згідно з Держстандартом 17.1.1.03-86 водокористування класифікується за такими ознаками:
— за цілями водокористування — господарсько-питне, комунально-побутове, промислове, сільськогосподарське, для потреб енергетики, для рибного господарства, для водного транспорту та лісосплаву, для лікувальних та курортних потреб тощо;
— за об’єктами водокористування — поверхневі, підземні, внутрішні та територіальні морські води;
— за способом використання — з вилученням води та з її поверненням, з вилученням води без повернення, без вилучення води;
— за технічними умовами водокористування — із застосуванням технічних споруд, без застосування споруд.
У залежності від цілей водокористування джерела водопостачання поділяються на дві категорії.
До І категорії відносяться водні об’єкти, що використовуються як джерела централізованого або нецентралізованого господарсько-питного водопостачання, а також для водопостачання підприємств харчової промисловості.
До II категорії відносяться водні об’єкти для культурно-побутових цілей і ті, що знаходяться в межах населених пунктів.
Вимоги щодо складу та властивостей води регламентуються в залежності від категорії водних об’єктів.
При водокористуванні має місце водоспоживання, котре може бути безповоротним, повторним, оборотним. З метою раціонального використання води запроваджено норми споживання води на одного мешканця та на умовну одиницю продукції, характерну для підприємств кожної з галузей промисловості. У районах з обмеженими водними ресурсами слід дотримуватися водогосподарського балансу, котрий передбачає порівняння водокористування з потенційними ресурсами водних басейнів.
За характером використання води системи водопостачання поділяються на прямотічні, послідовні, оборотні, підживлювальні.
Прямотічна вода використовується у виробничому процесі один раз, після чого скидається у водоймища або у каналізацію.
Послідовно використовувана вода споживається в декількох технологічних процесах.
Оборотна вода використовується у виробництві багатократно, з періодичним або неперервним її очищенням. На добре обладнаних підприємствах показник ступеня оборотного та послідовного водопостачання складає 30—90 % . При цьому слід враховувати і те, що спорудження водозворотних систем в 10 разів дешевше, ніж будівництво очисних установок відповідної потужності.
Навколо водозабору або іншого джерела водопостачання влаштовуються зони санітарної охорони, в котрих встановлюється особливий режим охорони вод від забруднення хімічними речовинами та шкідливими біологічними організмами, а також стічними водами.
Зона санітарної охорони поділяється на дві-три підзони. Перша підзона — строгого режиму з огородженнями, а інколи і зі спеціальною охороною. Ця зона обсаджується лісовими насадженнями, тут забороняється будувати, випасати худобу, будь-який вид діяльності, котрий може зумовити забруднення води.
Друга підзона має обмеження за видами діяльності, що спричиняють забруднення, здатні проникнути у водозабір; у ній забороняється розташовувати склади паливно-мастильних матеріалів (ПММ), тваринницькі ферми, застосовувати добрива.
ІІІ підзона — попереджувальна. У ній також обмежуються види діяльності, що викликають забруднення води.
Водопостачання здійснюється з водогонів, котрі поділяються на питні та технічні. З міського водогону вода може використовуватися для господарсько-питних потреб та гасіння пожеж. Допускається до 15 % виробничих потреб у воді задовольняти з міського водогону, решту потреби у воді слід покривати, використовуючи технічні водогони.
5. Охорона вод
Право користування землями водного фонду Користування землями водного фонду - встановлюється земельним законодавством.
Користування земельними ділянками дна річок, озер, водосховищ, морів та інших водних об'єктів.
Водоохоронні зони та зони санітарної охорони
Водоохоронні зони - встановлюються для створення сприятливого режиму водних об'єктів, попередження їх забруднення, засмічення івичерпання. На території водоохоронної зони забороняється:
- використання пестицидів;
- влаштовування кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації;
- скидання неочищених стічних вод на рельєф.
Прибережні захисні смуги - земельні ділянки, які виділяються в межах водоохоронних зон з метою охорони водних об'єктів від забруднення і засмічення.
Зони санітарної охорони - виділяються з метою охорони забору води для водопостачання населення, лікувальних і оздоровчих потреб.
Право користування водними об'єктами природно-заповідного фонду
На водних об'єктах, віднесених до природно-заповідного фонду, забороняється здійснення будь-якої діяльності, що суперечить їх цільовому призначенню.
Охорона вод від забруднення, засмічення і вичерпання
• Охорона вод (водних об'єктів).
• Умови розміщення, проектування, будівництва, реконструкції і введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів, що можуть впливати на стан вод.
• Умови розміщення, проектування, будівництва, реконструкції і введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів, що можуть впливати на стан рибогосподарських водних об'єктів.
• Заборона введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів, що впливають на стан вод.
• Заборона скидання у водні об'єкти відходів і сміття.
• Охорона поверхні водозаборів і льодового покриву:
водойм, водотоків, а також морів, їх заток та лиманів.
•Охорона вод від забруднення і засмічення внаслідок втрат мастила, пального, хімічних, нафтових та інших забруднюючих речовин.
• Охорона внутрішніх морських вод та територіального моря.
• Запобігання забрудненню вод добривами і хімічними засобами захисту рослин.
• Охорона водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних.
• Охорона підземних вод.
6. Права і обов'язки водокористувачів
Водокористувачами в Україні можуть бути установи та громадяни України, а також іноземні юридичні особи. Водокористувачі можуть бути первинними та вторинними.
Первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору
Вторинні водокористувачі (абоненти) - це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їх системи на умовах, що встановлюються між ними, та за погодженням органа, який видав дозвіл первинному водокористувачу. Основні права водокористувачів:
• здійснювати загальне, спеціальне водокористування та користування водами для потреб гідроенергетики, водного, повітряного транспорту;
• користуватися водними об'єктами місцевого значення на умовах оренди;
• користуватися поверхневими, підземними, внутрішніми морськими водами і територіальним морем для задоволення питних, господарсько-побутових, сільськогосподарських, промислових та інших потреб;
• вимагати від власника водного об'єкта або водопровідної мережі підтримання належної якості води за умовами водокористування;
• споруджувати гідротехнічні та інші водогосподарські об'єкти, здійснювати їх реконструкцію і ремонт;
• передавати у користування воду іншим водокористувачам за плату та на визначених умовах;
• здійснювати й інші функції щодо водокористування та користування водними об'єктами в порядку, встановленому законодавством.
Права водокористувачів охороняються законом, при порушенні, підлягають поновленню в порядку, встановленому законом.
Обов'язки водокористувачів:
• економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод;
* користування водними об'єктами відповідно до цілей і умов їх надання;
*Дотримуватися встановлених нормативів граничнодопустимих скидів забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території;
• використовувати ефективні сучасні технічні засоби технології для утримання своєїтериторії в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання
забрудненню водних об'єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з неї;
• не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об'єктам та об'єктам навколишнього природного середовища;
• утримування в належному стані зони санітарної
охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої;
• здійснювати облік забору та використання вод, вести контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими
актами;
• здійснювати погоджені у встановленому порядку
технологічні, лісомеліоративні, агротехнічні, санітарні та інші заходи щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених стічних вод;
• здійснювати спеціальне водокористування лише
при наявності дозволу;
• своєчасно сплачувати платежі за спеціальне водокористування;
•своєчасно інформувати компетентні органи про виникнення аварійних забруднень;
• здійснювати роботи, пов'язані із ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води.
7. Відповідальність за порушення водного законодавства
Згідно зі ст. 110 Водного кодексу України відповідальність за порушення водного законодавства особи, винні у:
• самовільному захопленні водних об'єктів;
• забрудненні та засміченні вод;
• порушенні режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та на землях водного фонду;
• руйнуванні русел річок, струмків та водотоків або порушенні природних умов поверхневого стоку при будівництві й експлуатації автошляхів.залізниць та інших інженерних комунікацій;
• введенні в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об'єктів без очисних споруд чи пристроїв належної потужності;
• недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування;
• самовільному проведенні гідротехнічних робіт (будівництво ставків, дамб, каналів, свердловин);
• порушенні правил ведення державного обліку вод або перекручуванні чи внесенні недостовірних відомостей у документи державної статистичної звітності;
• пошкодженні водогосподарських та гідрометричних споруд і пристроїв, порушенні правил експлуатації та встановлених режимів їх роботи;
• незаконному створенні систем скидання зворотних вод у водні об'єкти, міську каналізаційну мережу або зливову каналізацію та несанкціоноване скидання зворотних вод;
• використанні земель водного фонду не за призначенням;
•неповідомленні (прихованні) відомостей про аварійні ситуації на водних об'єктах;
• відмові у наданні (приховуванні) проектної документації та висновків щодо якості проектів підприємств, споруд та інших об'єктів, що можуть впливати на стан вод, а також актів і висновків комісій, які приймали об'єкт в експлуатацію;
• порушенні правил охорони внутрішніх морських вод та територіального моря від забруднення та засмічення і несуть цивільну, кримінальну відповідальність згідно із законодавством України.