Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Тест “100 філософських шкіл”
|
№ |
Назви філософських шкіл, течій та напрямів |
Час їх заснуван ня |
Країна, місто, заклад, де почалася їх історія |
Представни ки цих шкіл, напрямів |
Філософські ідеї, проблеми, які були у центрі їхньої уваги |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
1 |
Локаята (школа чарваків) |
Середина 1 тис. |
Стародав ня Індія |
Брихаспаті |
Основу світу становлять 4 елементи: земля, вода, вогонь, повітря. |
|
2 |
Санкх'я |
Середина 1 тис. |
Стародав ня Індія |
Капіла, Асурі, Панчашикка, Варшаган'я |
Існують 2 самостійних начала: пракріті (субстрактна першопричина) і пуруша ("Я", дух, свідомість). Всесвіт виник завдяки впливу пуруші на пракріті. |
|
3 |
Йога |
Середина 1 тис. |
Стародав ня Індія |
Патанджалі |
Ідеї виходять із з'ясування питання про сутність душі та тіла. Сутність цього відношення у безперервному самовдосконаленні душі і тіла шляхом самозаглиблення людини у свій внутрішній світ, що реалізується через безпосереднє бачення і переживання. |
|
4 |
Фа-цзя |
VI-V ст. до н.е. |
Стародав ній Китай |
Шан Ян, Хань Фей. |
Вели рішучу боротьбу проти пережитків родинного ладу та общинно-патріархальних традицій, за об'єднання країни та жорстоку централізацію правління. |
|
5 |
Інь-ян |
VI-V ст. до н.е. |
Стародав ній Китай |
Представни ки шкіл Інь-ян-цзя, Дун-Чжуншу |
Основою світу є 2 протилежності: інь, ян. Взаємодія цих протилежностей є основою виникнення всього світу. |
|
6 |
Кун-Фуцзи (конфуціанст во) |
VI-V ст. до н.е. |
Стародав ній Китай |
Конфуцій |
Центральне місце — питання природи людини, її етики і моралі, життя сім'ї та управління державою. Фундаментальним поняттям є поняття "жень" - гуманність. |
|
7 |
Мін-цзя |
VI-V ст. до н.е. |
Стародав ній Китай |
Хуей Ші, Гунсунь Лун |
Школа своєрідно переробляла даоське вчення, абсолютизуючи момент відносності в процесі пізнання. |
|
8 |
Даосизм |
VI-V ст. до н.е. |
Стародав ній Китай |
Лао-цзи |
Наголошує на діалектичній ідеї загальної рухомості та мінливості. Дао - це шлях, надбуття, це єдине, вічне і безіменне, безтілесне, невичерпне і безкінечне у русі; воно — основа всього сущого. |
|
9 |
Мо-цзя |
VI-V ст. до н.е. |
Стародав ній Китай |
Мо-цзи |
Противники конфуціанства, вважали, що наперед зазначеної долі немає, вона залежить від того, як людина буде впроваджувати принципи "загальної любові", в основі яких лежить "небесна воля". Призивали допомагати один одному, займатися корисною справою, відмовитись від насилля та війн. |
|
10 |
Ньяя |
Середина 1 тис. |
Стародав ня Індія |
Готам |
Знання відповідають дійсності. Вважали, що існує 4 джерела пізнання: чуттєве сприйняття, логічний висновок, порівняння, словесне засвідчення авторитетів. |
|
11 |
Мілетська школа |
VІІ-VІ ст. до н.е. |
Стародав ня Греція |
Фалес, Анаксімандр, Анаксімен |
За Фалесом: началом усіх речей є вода. За Анаксімандром - "апейрон". Висуває ідею еволюційного походження людини. За Анаксіменом - повітря. |
|
12 |
Ефеська школа |
VІ-Vст. до н.е. |
Стародав ня Греція |
Геракліт Ефеський |
Основою наук вважається логос, який у нього означає загальний закон буття, основу світу. Началом всіх речей є вогонь. |
|
13 |
Елейська школа |
Кін. VІ-Vст. до н.е. |
Стародав ня Греція |
Ксенофан, Парменід, Зенон Елейський |
Питання про начало буття. Вважали, що пізнати світ можна тільки завдяки мисленню. Головна теза — про єдність, сталість і несуперечливість сущого. |
|
14 |
Піфагорійсь кий союз |
VІ-V ст. до н.е. |
Стародав ня Греція |
Піфагор |
Першоосновою є кількісне відношення — число — це величина геометрична, що існує у вигляді геометричної пропорції. Відкритий взаємозв'язок числа і звуку. |
|
15 |
Софісти |
Сер. V-1 пол.ІV ст. до н.е. |
Стародав ня Греція |
Протагор, Горгій |
Основна проблема - це реальність сущого. Будь-яка істина відносна. Людина є мірою всіх речей. |
|
16 |
Атомісти |
VІ-ІV ст. до н.е. |
Стародав ня Греція |
Левкіп, Демокріт |
Допускають 2 начала у світобудові -буття і небуття. Трактують буття як нескінченну множину атомів, визнаючи нескінченне число атомів. |
|
17 |
Перипатетики |
IV ст. до н.е. |
Стародав ня Греція |
Арістотель, Теофраст, Стратон, Андронік Родосський, А.Афроді- зійський |
Хотіли примирити погляди Арістотеля, Демокріта. Боролися за збереження і правильне тлумачення філософської спадщини Арістотеля. |
|
18 |
Мегарики |
V-ІV ст. до н.е. |
Стародав ня Греція |
Евклід |
Існує тільки одне благо, яке називають різними іменами, відіграла значну роль у розвитку логіки. Сформулювали ряд логічних парадоксів "Купа", “Лисий”, "Рогатий". |
|
19 |
Кініки |
V-ІV ст. до н.е. |
Стародав ня Греція |
Антисфен, Діоген |
Люди повинні звести свої потреби до мінімуму. Жити потрібно на природі, звільнившись від культурних традицій розкоші та пересиченості. |
|
20 |
Стоїцизм |
V-ІV ст. до н.е. |
Стародав ня Греція |
Зенон |
Світ єдиний і складається з матерії. Розробляють основи раціональної етики. Людина повинна виробити: розсудливість, невибагливість, мужність. |
|
21 |
Патристика |
ІІ-VІІІ ст. |
Стародав ня Греція |
Тертулліан, К.Александ-йріський, Оріген, Августин |
Християнське богослів'я, апологетика "отців церкви", які відстоювали догми християнської релігії проти язичництва. |
|
22 |
Грекомовна апологетика |
V-ІV ст.до н.е. |
Стародавня Греція |
Юстін, Тертулліан, Оріген |
Захист та виправдовування віросповідання за допомогою доводів, звернених до розуму. Доведення буття Бога, безсмерття душі, вчення про признаки божественної відвертості, розгляд заперечень, спрямованих проти релігії та її часткових догматів, а також теологічний аналіз інших віросповідань. |
|
23 |
Номіналізм |
II ст. |
Західна Європа |
Д.Скот, І.Росцелін, У.Оккам |
Реально існують лише поодинокі індивідуальні речі, а загальні поняття — це лише назви, знаки або імена, породжені людським мисленням. |
|
24 |
Реалізм |
II ст. |
Західна Європа |
Ансельм Кентерберійсь-кий |
Буття існує у вигляді загальних понять або універсалій. Вони існують раніше і незалежно від речей, являючи собою думки та ідеї божественного розуму. Завдяки цьому людський розум має змогу пізнати сутність речей, бо вона є загальним поняттям. |
|
25 |
Іудейська схоластика |
VII ст. до н.е. |
Ізраїль |
Бубер |
Характерні особливості: віра в єдиного бога Яхве ті месію, багато ритуальних заповітів, які охоплюють майже всі області побуту віруючих. |
|
26 |
Неоплатонізм |
ІІІ-VІ ст. н.е. |
Стародавня Греція |
Плотін, Прокл |
Намагалися поєднати різні системи античної філософії (стоїцизм, арістотелізм, скептизм). |
|
27 |
Філософія ісламського відродження |
XVIII ст. |
Схід |
Мухамед ібн Абд аль- Ваххаба |
Виражалося релігійним рухом Ваххабітів, які з'явилися в процесі його історичного розвитку та контакту з іншими релігійними системами. |
|
28 |
Раннє (італійське) відродження |
XVI ст. |
Італія |
Дж.Бруно, Б.Телезіо |
Бруно висував ідею безкінечності Всесвіту та множинності в ньому світів, стояв на позиціях пантеїзму, "розсередивши" Бога в усій природі. Вважав, що природа і є Бог в речах. |
|
29 |
Етика космічної теології |
ХХст. |
США, Англія |
Ф.Вудбрідж, У.Н.Шелдон, О.Степлдон |
Мораль може бути зрозуміла лише з точки зору еволюційного розвитку Всесвіту, в основі якого лежить світова мета. Людина – частина природи та космосу. |
|
30 |
Західноєвропей-ська реформація |
XVI ст. |
Західна Європа |
М.Лютер, Ж.Кальвін |
Піддали критиці офіційну като лицьку доктрину. |
|
31 |
Механістична Філософія Нового часу |
XVII- XVIII ст. |
Західна Європа |
Галілей, Н'ютон |
Специфичні уявлення про матерію, руху, простіру та часу, та причинності. Весь Всесвіт уявляє собою замкнуту механічну систему, створену з незмінних елементів, рух яких визначається законами класичної механіки. |
|
32 |
Раціоналізм Філософії Нового часу |
XVII- XVIII ст. |
Західна Європа |
Спіноза, Лейбніц, Декарт |
Напрям, який визнає розум основою пізнання і поведінки людей. |
|
33 |
Пантеїзм Філософії Нового часу |
XVII ст. |
Західна Європа |
Спіноза |
Бог не існує окремо від природи, а розчиняється в ній. Допускав наявність мислення в усієї матерії, в тому числі й не живої. |
|
34 |
Картезіанство |
XVII- XVIII ст. |
Західна Європа |
Декарт, Лєруа, Кабаніс, Мальбранш |
Визнавали істину 2 незалежних начал: матеріального та духовного, але сутність їх визначається Богом. |
|
35 |
Суб'єктивно- Ідеалістична Філософія Нового часу |
XVII ст. |
Західна Європа |
Дж. Берклі, Д.Юм |
Речі існують остільки, оскільки вони сприймаються відчуттями. Людина не може вийти за межі своїх відчуттів і не може встановити, що лежить в основі — дух чи матерія. |
|
36 |
Емпірична Філософія Нового часу |
XVII- XVIII ст. |
Західна Європа |
Дж. Берклі, Д.Юм |
Напрям, який визнає чуттєвий досвід основним і єдиним джерелом і змістом знання. |
|
37 |
Агностицизм Філософії Нового часу |
XVI- ХVІІІ ст. |
Західна Європа |
Гекслі, Юм, Кант |
Вчення, яке заперечує повністю або частково можливість пізнання світу. |
|
38 |
Французьке Просвітництво |
ХІV-ХV ст. |
Франція |
Ш.Монтеск'є Ф.Вольтер, Ж.-Ж.Руссо |
Порушує проблему вдосконалення суспільства шляхом реформ. |
|
39 |
Сенсуалізм Філософії Нового часу |
XVII- XVIII ст. |
Західна Європа |
Гольбах, Гельвецій, Фе'єрбах |
Вчення у гносеології, пізнаюче відчуття єдиним джерелом пізнання. Відчуття можуть стати необхідною стороною пізнання тільки при умовах їх органічного єдинства з іншими сторонами процесу пізнання -практикою та абстрактним мисленням. |
|
40 |
Французький матеріалізм |
ХVШ ст. |
Франція |
Ж.Ламетрі, Д.Дідро, К.Гельвецій, П. Гольбах |
Природа являє собою сукупність різних форм руху матеріальних часточок. Робили спробу розв'язати питання про походження свідомості, спираючись на принцип загальної чуттєвості матерії. |
|
41 |
Німецьке Просвітництво |
XVIII ст. |
Німеччи на |
П.Гольбах, П.Д.Тірі |
Гольбах підходить до осмислення питання про відношення природи, матерії та духу, свідомості як центральної філософської проблеми і виділяє 2 протилежні напрямки - натуралістичний та спіритуалістич- ний. |
|
42 |
Німецький Романтизм |
Кін.ХVІІ- поч.ХІХст |
Німеччи на |
Шелінг, Шлейермахер |
Виступали проти раціоналізму просвітництва, протиставляючи культ почуття та творчого екстазу, який розкриває таємниці природи глибше, ніж кропотлива праця вченого. Рушійною силою пізнання є переживання протиріччя між кінечністю та безкінечністю, іронічне відношення до себе та до свого мистецтва. |
|
43 |
Німецька філософська містика |
XVII-XVIII ст. |
Німеччи на |
Екхарт, Мюнцер |
Вищою мірою пізнання вважають містичну інтуїцію, "духовний досвід", в якому зникає розділення на суб'єкт і об'єкт і відкривається реальність Бога - духовної першооснови світу. Проповідують прогресивні ідеї або політичний процес, які виражаються у релігіозно - містичній формі. |
|
44 |
Німецька класична філософія (ідеалізм) |
ХVІІІ-ХІХ ст. |
Німеччи на |
Георг-Вільгельм-Фрідріх Гегель, Й.Фіхте, Ф.Шеллінг |
Заслуга Гегеля: він природний, історичний і духовний світ вперше подав у вигляді процесу. Фіхте: розвиток відбувається через взаємодію протилежностей. Шеллінг вирішував проблему знаходження вихідного начала. |
|
45 |
Німецька класична філософія (діалектика) |
ХVІІІ-ХІХ ст. |
Німеччи на |
Георг- Вільгельм-Фрідріх Гегель |
Зробив спробу побудувати теоретичну систему, яка повинна була остаточно вирішити проблему тотожності мислення і буття. |
|
46 |
Філософська антропологія (ідеалізм) |
20-ті рр. XX ст. |
Західна Європа |
М.Шелер, Г.Плеснер, А.Гелен, Е.Ротхакер, Н.Е.Хенгстен-берг, О.Д. Больнов |
Філософське вчення про природу і сутність людини. |
|
47 |
Антропологічна філософія (матеріалізм) |
20-ті рр. XX ст. |
Західна Європа |
||
|
48 |
Марксизм |
XIX ст. |
Німеччи на |
К.Маркс, Ф.Енгельс |
Основою розвитку є матеріальне виробництво, в основі якого лежить спосіб виробництва як єдність продуктивних сил та виробничих відносин. Розглядали проблему людини, пов'язуючи її з відчуженням. |
|
49 |
«Молодогегель янці» |
ХІХст. |
Німеччи на |
Штраус, Бауер |
Перша спроба проаналізувати суспільну свідомість в якості соціальної структури (ідеології). В центрі їх уваги питання про те, як виникають і обмежують примусову силу оманливі уявлення про суспільство. |
|
50 |
«Старогегельян ці» |
XIX ст. |
Німеччи на |
Гешель, Гінрихс, Габлер |
Намагались інтерпретувати вчення Гегеля у дусі церковно-християнської ортодоксії. Відстоювали принцип синтезу розуму та віри. |
|
51 |
Франкфуртська школа |
XIX ст. |
Західна Європа |
Адорно, Маркузе, Фромм, Ф.Полок, Л.Левенталь |
Абсолітують зміст нерозумових змін психіки людини. Заперечують об'єктивні закони історичного процесу і стверджують пріоритет випадкового і виключно індивідуального в історії. |
|
52 |
Неокантіанська марбурська школа |
60-ті рр. XIX ст. |
Німеччи на |
Г.Коген, П.Наторп, |
Поставила за мету захист та збереження принципів класичної філософії. Основні принципи грунтуються на трактуванні філософії виключно як критики пізнання. |
|
53 |
Неокантіанська Фрейбурзька (баденська) Школа |
60-ті рр. XIX ст. |
Німеччина |
Е-Кассірер В.Віндельбанд, Г.Ріккерт |
|
|
54 |
Школа Психоаналізу |
ХІХ-ХХст. |
Західна Європа |
З.Фрейд, Хорні, Маркузо, Фролем, Юнг |
Значна кількість захворювань викликана свідомим витісненням інстинктів, особливо статевого. Досліджують структуру свідомості. |
|
55 |
Віденський Гурток |
20-ті рр. XX ст. |
Відень |
Щлік, Нейрат, Карнап, Айєр |
Мета - звести філософію до логічного аналізу мови науки, піддати філософське і наукове знання критичному аналізу з позицій принципу верифікації, сформульованого М.Шелінгом. |
|
56 |
Феноменологія |
XX ст. |
Західна Європа, США |
Гуссел, Л-Ландгребе, Е.Фінк |
Центральне поняття — "інтернаціональність" свідомості — призначено для ствердження принципу: "нема об'єкта без суб'єкта". Філософія, як наука про "чисті сутності", протиставляється пізнанню реальних фактів. |
|
57 |
Класичний екзистенціалізм |
ХІХ-ХХ ст. |
Західна Європа, Африка |
М.Хайдеггер, К.Яспекс, Ж.-П.Сартр, А.Камю, Г.Марсель, Н.Аббаньяно |
Найглибшим знанням про природу людини визнає усвідомленість нею власної смертності й недосконалості. В центрі уваги були питання провини та відповідальності, рішення та вибору, ставлення людини до смерті, а проблеми науки, релігії, моралі, мистецтва цікавили лише настільки, наскільки вони стосувалися названих питань. |
|
58 |
"Мадридська школа" екзистенціалізму |
XX ст. |
Італія |
Н.Аббаньяно |
Людська екзистенція розглядається як абсолютна активність, яка постійно перебуває в процесі творення. Звідси особлива увага до часу, історичності, які характеризують становлення. |
|
59 |
Герменевтика |
ХІХ-ХХ ст. |
Західна Європа |
Дільтей, Шлейєрмахер |
Головна операція - розуміння. Цей процес являє собою комплексну методологічну проблему, яка досліджується герменевтикою з різних боків. |
|
60 |
Структуралізм |
ХІХ-ХХ ст. |
Західна Європа |
К.Левістросс, Ж.Лакан, М.Фуко, Р.Барт |
Виник у зв'язку з переходом гуманітарних наук від описово-емпіричного до абстрактно-теоретичного методу дослідження: моделювання, формалізації і математизації досягнутих результатів. |
|
61 |
Українське передвідрод-ження |
ХІІІ-ХІV ст. |
Україна |
І.Вишенський |
Патристичні та агіографічні твори, в яких розв'язують філософські ідеї Щодо розуміння Бога, світу, людини. |
|
62 |
Українське Відродження |
ХІV-ХVІ ст. |
Україна |
Ю.Дрогобич, П.Русин, Лукаш, С.Оріховський |
Людина здатна пізнати світ, і ця здатність зумовлюється наявністю в природі непохитних законів. Замислюючись над питанням про сенс людського життя Оріховський зазначив, що до безсмертного життя шлях треба торувати, живучи розважно, чесно й побожно на землі. А однією з основних чеснот вважав самопізнання. |
|
63 |
Українська Реформація |
ХVІ-ХVІІ ст. |
Україна |
Смотрицький, Філалет, П.Могила |
Пов'язана з антифеодальною національно-визвольною боротьбою українського народу проти польських магнатів, насильницького покатоличення. |
|
64 |
Київський Візантизм |
Україна |
|||
|
65 |
Філософія Києво- Могилянської Академії |
XVII- ХVІІІст. |
Україна |
Й.Когонович- Горбацький, І.Гізель, І.Галатовський, С.Яворський, Г.Бужинський, Ф.Прокопович, Л.Барановський |
Зближують і ототожнюють Бога з Природою. Тільки поєднуючись, Матерії і форми утворюють тіло , яке є їх єдністю, завершеністю. |
|
66 |
Українське Просвітництво |
Поч.ХVІІІ ст. |
Україна |
М.Козачинський, Т.Кониський, Г.Сковорода, Я.Козельський |
Відстоювали ідею суспільства, Побудованого на засадах загальної Рівності, людського щастя, що Грунтується на праці відповідно до Природних нахилів людини. |
|
67 |
Український Романтизм |
XVIII - ХІХст. |
Україна |
Т.Шевченко, Л.Українка, І.Франко |
Природа - несвідомий художній витвір духу. Стирав межі між філософією та мисленням. Формою філософії романтики вважали Інтуїтивний символ. |
|
68 |
Філософія Української Революційної Демократії |
XVIII - ХІХст. |
Україна |
Т.Шевченко, Л.Українка, І.Франко, П.Мирний, П.Грабовський, М.Коцюбинсь-кий |
За революцію проти самодержавства і кріпосництва. |
|
69 |
Ревізіонізм |
Кін.ХІХ - поч.ХХ ст. |
Німеччина, Франція, Австро- Угорщина Росія |
Каутський, Вауер, Мартів |
Заперечували науковість діалектичного матеріалізму, прагнули замінити соціальний революціанізм ідей суспільної еволюції. |
|
70 |
Львівсько- Варшавська Школа |
20-ті рр. XX ст. |
Варшава, Краків, Львів |
Тарський, Рассел, Вітченштейн, Айдукевич, Лукасєвич |
Характерне негативне ставлення до ірраціоналізму, прагнення до зближення філософських в наукових дослідженнях, надання філософським міркуванням логічного точного статусу. |
|
71 |
«Філософія життя» |
ХІХ-ХХ ст. |
Західна Європа |
Ф-Ніцше, В.Дільтей, А.Бергсон, О-Шпенглер |
Напрям, який розглядає все суще як форму прояву життя, як деяку реальність, що не є тотожною ні духу, ні матерії, яку можна осягнути тільки інтуїтивно. Головним є поняття життя. |
|
72 |
Етика космічної теології |
ХХ ст. |
США, Англія |
Ф.Вудбрідж, У.Н.Шелдон, О.Степлдон |
Мораль може бути зрозуміла лише з точки зору еволюційного розвитку Всесвіту, в основі якого лежить світова мета. Людина - частина природи та космосу. |
|
73 |
Російська історіософія |
XVIII ст. |
Росія |
Алексєєв, Волков |
Розглядає суспільство як частину природи. Ідея "естественный закон" історії, єдність історичного процесу. Розробили теорію прогресу як руху нищого до вищого. |
|
74 |
Слов'янофіли |
ХІХст. |
Росія |
Кірєєвський, Хомяков, Аксакови, Самарин |
Намагались обгрунтувати необхідність особливого шляху розвитку Росії. За об'єктивним сенсом це була утопічна програма переходу російських дворян на шлях буржуазного розвитку зі збереженням максимуму їх привілегій. |
|
75 |
Філософія техніки |
60-ті рр. ХХст. |
Західна Європа |
Ф.Рапп, А.Хунінг |
Основана на комплексному системному аналізі як соціального феномену в історико-цивілізаційному контексті. |
|
76 |
Західники |
40-ті рр. XIX ст. |
Росія |
Герцен, Грановський, Огарьов, Боткін, Кавелін, Кетчер, Корш. |
Виступали за ліквідацію феодально-кріпосних відносин та розвиток Росії по "західному", тобто буржуазному шляху. |
|
77 |
Психологічний напрям російської філософії |
Кін.ХІХ -почХХ ст. |
Росія |
В.Бехтерев, І.Павлов |
Укріпили детермініський підхід до механізму поведінки та стимулювання розробки об'єктивних методів. |
|
78 |
Філософія російської революційної демократії |
ХVІІІ-ХІХ ст. |
Росія |
О.Герцен, М.Огарьов, М.Чернишевський, М.Шелгунов, М.Антонович |
За революцію в боротьбі проти самодержавства та кріпосництва. |
|
79 |
Філософія Релігії |
ХХст. |
Західна Європа. |
Ніцше |
До якості найвищої цінності встановлення духовного зв'язку індивіда власним справжнім "я" як всесвітньо-розмірним мікроскопом. |
|
80 |
Філософія російського марксизму |
ХІХ-ХХ ст. |
Росія |
Г.В.Плєханов В.І. Ленін |
Розглядали питання про матерії, рух, простір і час, пізнаваність світу. Ленін велике значення надавав правильному розумінню діалектичному методу, закону єдності та боротьби протилежності. |
|
81 |
Конвенціоналізм |
ХІХ-ХХст. |
Західна Європа |
Пуанкаре |
Філософська концепція, згідно якої наукові поняття та теоретичні будування являються продуктами угоди між вченими. Ці угоди диктуються звичністю, простотою, зручністю. |
|
82 |
Прагматизм |
70-ті рр. XX ст. |
Західна Європа |
Пірс, Дж.Д'юрі |
Звинувативши всю філософію у відриві від життя, намагалися довести, що філософія повинна бути не роздумами про буття і пізнання, а повинна стати методом розв'язання реальних проблем, які постають перед людьми. |
|
83 |
Логічний Позитивізм |
ХІХ-ХХ ст. |
Західна Європа |
Нейрат, Карнап, Шлик, Крауз, Рейхенбах |
Предметом філософії повинна бути логіка науки, логіка мови, логічний аналіз речення, логічний синтаксис мови. |
|
84 |
Інтуїтивізм |
ХІХ-ХХ ст. |
Західна Європа |
Бергсон, Лоский |
Раціональному пізнанню протиставляє розуміння дійсності, яке засноване на інтуїції, яка розуміється як особлива спроможність свідомості, яка не зводиться до відчуттєвого досвіду та дискусійного, логічного мислення. |
|
85 |
Семантичний Позитивізм |
ХІХ-ХХст. |
Західна Європа |
С.Чейз, С.Хайякава |
Визначає мові головну роль у всіх сферах діяльності. Всі соціальні колізії обумовлені недосконалістю мови та людського спілкування. |
|
86 |
Постпозитивізм |
1960-1970 рр. |
Західна Європа |
К.Поппер, Т.Кун, С.Тулмін, У.Селларс, Д.Агассі |
Характерними є проблеми фальсифікації: розуміння; соціології знання; правдоподібність наукових теорій; раціональності. Практично всі представники залишили значний слід в обгрунтуванні сутності наукових теорій. |
|
87 |
Емпіріо-критицизм |
XX ст. |
Європа |
Авенаріус, Мах, І.Петцольдт, Ф.Карстіньєн Р.Віллі, Богданов |
Намагалися довести, що вони відшукали 3 лінію філософії, яка долає односторонність як матеріалізму так і ідеалізму. Вводять економії мислення. |
|
88 |
Футурологічний напрям |
60-ті рр. XX ст. |
Західна Європа |
Белл, Г.Кан, Р.Арон, Б.де Жувенель, Ф.Бааде, Ф.Полак. |
Уявлення про майбутнє людства, область знання, яка охоплює перспективи соціальних процесів. |
|
89 |
Догматизм |
ХVІІ-ХІХ ст. |
Західна Європа |
Кант, Декарт, Вольтер |
Спосіб мислення , який використовує незмінні поняття, формули без врахування нових даних практики та науки, ігнорує принцип творчого розвитку та конкретності істини. |
|
90 |
Релятивізм |
ХІХ-ХХ ст. |
Західна Європа |
Горгій |
Ідеалістичне вчення про відносність, умовність, суб'єктивність людського пізнання. Заперечує об'єктивність пізнання -признає відносність знання. Вважає, що в наших знаннях не відображається об'єктивний світ. |
|
91 |
Географічний Детермінізм |
XVII- ХІХст. |
Західна Європа |
Ш-Монтеск'є А.Тюрго, Г.Боклем |
Розвинув ідею про провідну роль географічного середовища, зокрема клімату в житті людей, культурі та історії народів. |
|
92 |
Діалектико- Матеріалістич- ний напрям Філософії |
40-ті рр. XX ст. |
Німеччина |
Маркс, Енгельс, Ленін |
Признає відносність пізнання лише в тому випадку, коли кожна історична ступінь пізнання не виходить за межі даного рівня розвитку виробничих сил і рівнем науки. |
|
93 |
Соціологічний Напрям Розуміння Суспільства |
XX ст. |
Європа, США |
Блау, Емерсон, Малиновський |
Соц. філософія наголошує на пріоритеті кожного елемента способу життя, на цілісності суспільства як соціальної системи, що функціонує завдяки виробництву й постає як живий організм з усіма особливостями економічних, соц.-політичних, ідеологічних, культурних, побутових та ін. соціальних відносин, які безпосередньо характеризують життєдіяльність людей. |
|
94 |
Феноменологіч-на соціологія |
XX ст. |
Західна Європа |
Е.Гуссерль, М.Шелер, М.Мерло- Понті |
Розглядає суспільство як явище, створене й постійно відтворюване в духовній взаємодії індивідів. |
|
95 |
Ранній Утопічний Соціалізм |
ХV-ХVІІ ст. |
Західна Європа |
Т.Мор, Т.Кампанелла |
Властива переконаність, що приватна власність спричиняє всі суспільні негаразди та злиденність абсолютної більшості народу. Зберігається багато пережитків феодально-церковної ідеології. |
|
96 |
Соціальна утопія XVII- XIX ст. |
ХVІІ-ХІХ ст. |
Західна Європа |
Я.Гус, Мюнцер, Мельє, Маблі, Уінтенлі, Сен-Сімон |
Вчення про суспільство, яке засноване на суспільному майні, обов'язковим для всіх і рівному розподілі благ. |
|
97 |
Культурологі чні концепції суспільства |
XX ст. |
Європа |
Рапп, Хунінг |
В процесі життєдіяльності суспільство створює і розвиває матеріальну і духовну культуру - система соціальних цінностей, способів передачі набутого досвіду від покоління до покоління. |
|
98 |
Технократичні Концепції Суспільства |
XX ст. |
США, Західна Європа |
Веблен, Берл, Голбгейт |
Необхідність установлення політичної влади технічних спеціалістів, що робиться в інтересах всього суспільства на базі наукового знання. |
|
99 |
Екзистенціона- льна філософія Суспільства |
XX ст. |
Західна Європа |
Сартр, Камю, Марсель |
Спілкування індивідів не є справжнім, воно лише підкреслює самотність кожного. Раз спілкування індивідів породжується тим, що предмет небуття приймається за єдине можливе буття. |
|
100 |
Соціальний Реалізм |
XX ст. |
Європа, США |
Дюркгейм, Шпанк, Парсон |
Заснований на трактуванні суспільства та його історичної еволюції в якості об'єктивної реальності. |
10