Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук Київ ~ Дисе

Работа добавлена на сайт samzan.net:


34

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

“ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ”

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

ГУДЗЬ Олена Євгенівна

УДК 631.16:658

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ:

ТЕОРІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ, ПРАКТИКА

08.00.04 –економіка та управління підприємствами

(економіка сільського господарства і АПК)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Київ –

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному науковому центрі “Інститут аграрної економіки” Української академії аграрних наук

Науковий консультант: доктор економічних наук, професор,

академік УААН

                                            ДЕМ’ЯНЕНКО  Микола Якович,

                                            Національний науковий центр

“Інститут аграрної економіки” УААН,

                                            заступник директора з наукової роботи  

Офіційні опоненти:        доктор економічних наук, професор,

член-кореспондент УААН

                                           КРОПИВКО Михайло Федорович,

                                           Національний науковий центр

“Інститут аграрної економіки” УААН,

завідувач відділу  

                                           доктор економічних наук, професор,

член-кореспондент УААН

                                           ПАСХАВЕР Борис Йосипович,

                                           Державна установа “Інститут економіки

та прогнозування НАН України”,

завідувач відділу  

                                           доктор економічних наук, професор,

                                           ХУДОЛІЙ Любов Михайлівна,

                                           Приватний вищий навчальний заклад

“Європейський університет” МОН України,

завідувач кафедри  

Захист дисертації відбудеться 26 листопада 2007 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.01 в Національному науковому центрі “Інститут аграрної економіки” УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, конференц-зал, 3 поверх, к. 317.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” УААН (03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, к. 212).

Автореферат розісланий  24  жовтня  2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук                                                   О.Г. Шпикуляк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми.Трансформаційні процеси в аграрному секторі економіки передусім позначилися на механізмі забезпечення фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств, що зумовило необхідність наукового осмислення й теоретичного обґрунтування цих процесів та шляхів адаптації даного механізму до сучасних умов. Актуальність розгляду зазначених проблем посилюється тією обставиною, що з початку аграрної реформи переважна більшість сільськогосподарських підприємств змінили форму власності та організаційно-правову форму господарювання. Понад третина з них є збитковими. Це зумовлює неухильне зростання значущості теоретичного осягнення нових підходів до формування й використання фінансових ресурсів та розробки напрямів практичної реалізації рекомендацій щодо активізації ролі фінансових інструментів у соціально-економічних процесах сільськогосподарських підприємств.

Значний внесок у розробку теоретико-методологічних засад процесів  формування і використання фінансових ресурсів зробили видатні вчені економічної аграрної науки, особливо В. Алексійчук,   В. Амбросов,  В. Андрійчук,  В. Борисова,   О. Гудзинський,      М. Дем’яненко,    П. Канінський,      І. Кириленко,   М. Коденська, М. Кропивко,  П. Лайко, Ю. Лузан, І. Лукінов,  Ю. Лупенко, М. Малік,  О. Могильний,    Б. Пасхавер,   Г. Підлісецький, П. Саблук,   В. Ситник,   П. Стецюк, Л. Худолій, А.Чупіс та ін. Вони збагатили економічну науку фундаментальними ідеями, які стали фактором нових світоглядних орієнтацій. Під впливом їхніх досліджень суттєво змінилися уявлення про систему кредитного забезпечення, ціноутворення, оподаткування сільськогосподарських підприємств, що ознаменувало новий етапний поворот у їх вивченні.

На противагу цьому залишається малодослідженою проблема забезпечення фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств, умов та факторів, що впливають на ці багатовекторні процеси, їх специфіку, взаємозумовленість та взаємозв’язок. Більшість дослідників розглядають окремо економічні, організаційні, фінансові аспекти цієї складної широкоспекторної проблеми, що обмежує можливості комплексного її розв’язання. Недостатня увага приділяється визначенню теоретичних засад функціонування механізму забезпечення фінансовими ресурсами діяльності і економічного розвитку  сільськогосподарських підприємств. Цим зумовлюється вибір теми дисертаційного дослідження та її актуальність.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планами наукових досліджень ННЦ “Інститут аграрної економіки” УААН: “Формування системи та механізмів фінансово-кредитного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників у ринкових умовах” (номер державної реєстрації 0102U000266), у межах даної теми визначено й обгрунтовано теоретико-методологічні основи забезпечення фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств у ринкових умовах; “Розробити теоретичні та методологічні засади управління фінансово-кредитними і податковими відносинами в АПК” (номер державної реєстрації 0106U006639), у межах даної теми визначено й обгрунтовано пріоритетні напрями та перспективи забезпечення фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств.  

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретичних і методичних засад та практичних рекомендацій щодо забезпечення фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств, визначення пріоритетних напрямів та перспектив формування й ефективного використання фінансових ресурсів в умовах трансформації економічної системи та впливу ринкових чинників на підвищення прибутковості та конкурентоспроможності їх діяльності. Відправним пунктом дослідження слугувала робоча гіпотеза про необхідність обґрунтування та практичної реалізації нових методологічних засад функціонування механізму  забезпечення фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств з метою подолання негативних наслідків трансформаційних процесів.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:

–уточнити, конкретизувати та поглибити розуміння сутності фінансових ресурсів як економічної категорії, визначити склад фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств, удосконалити існуючу класифікацію фінансових ресурсів з позиції відповідності її потребам функціонування сільськогосподарських підприємств;

–визначити теоретичну сутність і зміст категорії “фінансові потоки підприємства”, систематизувати та класифікувати фінансові потоки за характерними ознаками, визначити чинники, що впливають на формування фінансових потоків від операційної діяльності та розробити системні засади оптимізації управління фінансовими потоками в сільськогосподарських підприємствах у нових умовах господарювання;

–розкрити економічну сутність, зміст і принципи функціонування механізму забезпечення фінансовими ресурсами підприємств, визначити структуру та склад його елементів і особливості реалізації в сільськогосподарських підприємствах у сучасних умовах;

–здійснити діагностику забезпечення сільськогосподарських підприємств фінансовими ресурсами, оцінити тенденції їх розвитку та можливості  фінансового забезпечення;

–визначити економічну сутність джерел фінансових ресурсів та виявити тенденції формування фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств за окремими з них;

–обґрунтувати пріоритетні напрями формування й використання фінансових ресурсів сільськогосподарськими підприємствами та запропонувати рекомендації щодо їх реалізації;

–запропонувати практичні рекомендації стосовно удосконалення  кредитного забезпечення сільськогосподарських підприємств;

–розробити Концепцію розбудови системи  агрострахування, як інструменту стабілізації забезпечення фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств.

Об’єктом дослідження є економічно-фінансові процеси в аграрному секторі економіки в умовах ринкової трансформації.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та прикладні аспекти забезпечення фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств в умовах ринкових перетворень.

Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу дослідження становлять діалектичний метод пізнання соціально-економічних явищ, системний підхід до аналізу процесу та результатів забезпечення фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств, результати досліджень провідних наукових шкіл з питань економічної теорії. Дослідження ґрунтуються на  системному аналізі чинників забезпеченості фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств, діагностиці їх впливу та обґрунтуванні пропозицій щодо пріоритетних напрямів та перспектив забезпечення фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств.

У дисертаційній роботі використано систему економіко-статистичних методів: монографічний метод застосовано при вивченні літературних джерел, законодавчих та інших нормативно-правових актів і практики забезпечення фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств; метод функціонально-структурного аналізу, що передбачав постановку досліджуваної проблеми, дав змогу відстежувати причинно-наслідкову зумовленість її виникнення та дослідити динаміку, структуру і ефективність макро- та мікроекономічного регулювання; метод порівняльного та кореляційного аналізу застосовано для виявлення та оцінки зовнішніх і внутрішніх факторів, що впливають на забезпеченість фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств; програмно-цільовий метод –для розробки науково-практичних рекомендацій щодо визначення пріоритетних напрямів та перспектив забезпечення фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств в умовах ринкових перетворень.

При виконанні дисертаційної роботи узагальнено й опрацьовано наступні джерела інформації: Закони України; Укази Президента України; нормативні акти Кабінету Міністрів України та міністерств і відомств; звітність Державного комітету статистики України, оперативні дані Мінагрополітики, дані річної й оперативної звітності сільськогосподарських підприємств, наукові публікації вітчизняних і зарубіжних дослідників, соціологічні опитування, особисті дослідження та аналітичні розробки автора. Дослідження охоплюють період з 1991 по 2005 рік.

Наукова новизна одержаних результатів  полягає у здійсненні комплексного теоретико-методологічного, методичного та практичного обґрунтування напрямів забезпечення фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств у  процесі якого:

вперше:

–розроблено системні засади управління фінансовими потоками сільськогосподарських підприємств, які включають базову модель їх руху, методику оптимізації фінансових потоків  та систему інструментів державного регулювання;

–запропоновано модель забезпечення фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств, в основі якої є органічний взаємозв'язок, взаємодія та взаємовплив таких складових як використання, нагромадження, формування фінансових ресурсів та фінансових потоків;

–обґрунтовано пріоритетні напрями формування й використання фінансових ресурсів сільськогосподарськими підприємствами та надані рекомендації стосовно їхньої практичної  реалізації;

–виявлено й оцінено основні фактори впливу на політику участі власників земельних і майнових паїв у розподілі доходів сільськогосподарських підприємств, що дозволило обґрунтувати напрями  її реформування;

–розроблено модель розвитку кредитної кооперативної системи в Україні та заходи щодо її реалізації, відмітною особливістю якої є варіативний характер, що поєднує різні прогнозні варіанти розвитку кооперативних кредитних інституцій, які передбачають свободу вибору, поетапне  розширення ринкового мандату та забезпечення фінансової стабільності  функціонування;

–запропоновано Концепцію розбудови системи   агрострахування та конкретні заходи відносно її реалізації, які включають послідовне створення необхідних нормативно-правових та інституційних умов її розвитку;

удосконалено:

–класифікацію фінансових ресурсів, зокрема обґрунтовано доцільність виділення фінансових ресурсів за такими класифікаційними ознаками:   рівень варіювання обсягів надходження, методи планування, форми використання, ризики вкладення,  форма та рівень впливу, форма створення, характер участі у господарському процесі, метод акумуляції, цільове призначення, стадія руху;  

–класифікацію фінансових потоків підприємств на основі   встановлених закономірностей і тенденцій руху фінансових ресурсів та з урахуванням особливостей функціонування сільськогосподарських підприємств, зокрема обґрунтовано розподіл фінансових потоків за такими ознаками як тривалість, достатність обсягу, передбачуваність, безперервність формування, стабільність часових інтервалів формування, оцінки за часом;

–класифікацію економічних ризиків, зокрема обґрунтовано доцільність групування за: фінансовими операціями, фінансовими наслідками, реальністю впливу на фінансові результати, направленістю дії на фінансові результати, методом оцінки, рівнем впливу на втрату платоспроможності, сферою виникнення, періодичністю, рівнем втрати ліквідності активів, терміном дії та інтенсивністю впливу на фінансові результати, масштабністю впливу, варіацією прояву, впливом на складові  фінансових ресурсів, дією на бухгалтерський баланс, ступенем впливу на знецінення  активів;

–схему та процедури проходження коштів державного бюджету, що спрямовуються на здешевлення вартості страхових премій, фактично сплачених субєктами аграрного ринку;

–рекомендації щодо розвитку системи кредитного забезпечення сільськогосподарських підприємств через удосконалення державної підтримки розвитку кредитування сільськогосподарського виробництва; розвитку кредитної кооперації;   застосування нетрадиційних методів кредитування; удосконалення банківського кредитування та обслуговування;

дістали подальший розвиток:

–економічна інтерпретація сутності категорій “фінансові ресурси підприємства” та “фінансовий потік підприємства” з позицій розгляду їх як високоліквідних активів та відповідного руху;

–теоретичні основи функціонування фінансового механізму, зокрема обґрунтовано доцільність виокремлення таких складових як забезпечення фінансовими ресурсами, гарантійне забезпечення та фінансові потоки;

–методичні підходи до процесу діагностики забезпечення фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств, в тому числі розроблено логічно-структурну схему, яка включає спостереження, облік, аналіз, інформаційно-технічні операції, оцінку, планування, моделювання та прогнозування фінансових ресурсів, їх джерел формування та фінансових потоків;

–методика оптимізації структури джерел формування фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств з урахуванням основних факторів, які впливають на обсяг та структуру джерел фінансових ресурсів, і   особливостей залучення ними позикових коштів;

–методичні підходи стосовно залучення кредитних ресурсів сільськогосподарськими підприємствами, які репрезентують панорамну варіацію  усіх можливих рішень.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні теоретико-методологічні та методичні розробки дисертації доведено до рівня методичних і практичних рекомендацій. Окремі з них використовувалися при підготовці законодавчих і нормативно-правових актів, постанов і рішень міністерств і відомств. Зокрема,  Міністерством фінансів України при розробці державної фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу (довідка № 27000–/77 від 27.02.2007 р.); Міністерством аграрної політики України при розробці проектів нормативно-правових актів щодо фінансово-кредитного забезпечення аграрного сектору економіки (впроваджено систему пільгового коротко- та довгострокового кредитування підприємств агропромислового комплексу, механізму надання страхових субсидій суб’єктам аграрного ринку) (довідка № 21/145 від 27.02.2007 р.);  Державною комісією з регулювання фінансових послуг  України  при розробці проектів нормативно-правових актів відносно розвитку та розбудови кредитної кооперації в сільській місцевості (довідка № 06-11/12–від 6.03.2007 р.); Податковою державною адміністрацією України  при розробці проектів нормативно-правових актів щодо оподаткування  сільськогосподарських підприємств (довідка № 21/2––від 14.03.2007 р.); Національним банком України  при підготовці та запровадженні щоквартального моніторингу “Банківська система і аграрний сектор” (довідка № 62–/225 від 1.03. 2007 р.).

Практичне впровадження здійснено в аграрному секторі економіки України. Так, запропоновані рекомендації використані головними управліннями агропромислового розвитку Кіровоградської (довідка № 19–/1–від 26.02.2007 р.) та Полтавської ОДА (довідка № 03––/118 від 21 квітня 2007 р.),  для конкретизації й уточнення  напрямів розвитку агропромислового комплексу областей на перспективу, у тому числі щодо удосконалення кредитного забезпечення, управління ризиками та фінансовими потоками,  оптимізації дивідендної політики і прийнято до впровадження в сільськогосподарських підприємствах цих областей, зокрема авторські розробки стосовно пріоритетних напрямів використання та формування фінансових ресурсів, функціонування механізму забезпечення фінансовими ресурсами, застосування нетрадиційних методів кредитування і розрахунків, оптимізації дивідендної політики. Ліга страхових організацій України прийняла до впровадження науково-практичні рекомендації відносно  перспектив розвитку агрострахування як інструменту стабілізації забезпечення фінансовими ресурсами сільськогосподарських  підприємств (довідка               № 302/ІІІ–від 28.02.2007р.). Національна асоціація кредитних спілок України прийняла до впровадження науково-практичні рекомендації при розробці положень Концепції розвитку системи кредитної кооперації (довідка № 246/3–від 26 лютого 2007 р.). Прийнято до уваги і підтримано кредитними спілками авторські розробки щодо моделі розвитку кредитної кооперації в сільській місцевості, пріоритетних напрямів удосконалення кредитного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників. Одержані автором результати наукового дослідження використовуються в навчальному процесі Академії муніципального управління при викладанні дисциплін Фінансовий менеджмент, Страхування та Міжнародні фінанси (довідка № 6–від 23.04.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом особистого наукового дослідження. Основні положення дисертації, висновки і пропозиції розроблені автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використано лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень, висновки і пропозиції дисертації доповідались і обговорювалися на науково-теоретичних і науково-практичних міжнародних, всеукраїнських і регіональних  конференціях і семінарах, зокрема: “Кредитування сільськогосподарського виробництва” (м. Нова Каховка Херсонської області, 2001 р.),  “Ринкова трансформація економіки АПК” (м. Харків, 2002 р.), “Удосконалення системи оподаткування як необхідність забезпечення ефективної бюджетної політики” (м. Київ, 2003 р.), “Кредитне забезпечення та розвиток підприємництва у сільській місцевості” (м. Умань Черкаської області, 2003 р.), “Надання підтримки малим та середнім підприємствам на селі: механізми фінансування” (м. Київ, 2004 р.),  “Перспективи створення кооперативної банківської системи в Україні” (м. Полтава, 2004 р.), “Особливості формування місцевих бюджетів в умовах реформування бюджетної системи України”, (м. Київ, 2005 р.), “Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн” (м. Харків, 2005 р.),  “Роль громадських організацій у розбудові кредитної кооперації на селі” (м. Яремча Івано-Франківської області, 2005 р.), “Вдосконалення управління аграрними ризиками, агрострахування  та  перестрахування в Україні” (м. Київ, 2006 р.), “Формування і функціонування аграрних ринків та їх інфраструктури” (м. Мелітополь Запорізької області, 2007 р.).

Публікації. Результати дисертаційногодослідження опубліковано у 56 наукових працях, у тому числі у двох одноосібних монографіях, 51 статті (31 –у фахових виданнях), матеріалах науково-практичних конференцій та трьох навчальних посібниках. Загальний обсяг опублікованого матеріалу, що належить особисто автору, становить 85,01 д.а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Обсяг основної частини дисертації становить 395 сторінок комп’ютерного тексту, містить 44 таблиці, 62 рисунки, 60 формул. Повний обсяг дисертації –71 сторінки, до нього входить 19 додатків на 26 сторінках. Список використаних джерел налічує 389 найменувань на 34 сторінках друкованого тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі –“Теоретико-методологічні засади дослідження фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств” узагальнюються теоретичні проблеми забезпечення фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств.

Фінансові ресурси підприємства визначено як сукупність усіх високоліквідних активів, що перебувають у його розпорядженні й призначені для виконання поточних фінансових зобов’язань та розширеного відтворення.

Таке тлумачення  сутності фінансових ресурсів дозволяє  глибше дослідити їх склад, точніше визначити обсяг, пов’язати їх із вартісною структурою поточних фінансових зобов’язань та платоспроможністю підприємства, що створює умови для забезпечення стабільного господарювання й єдності та пропорційності джерел формування і використання фінансових ресурсів. Це в свою чергу дає змогу за допомогою фінансових важелів дієвіше впливати на соціально-економічні процеси, які відбуваються на підприємстві, з метою  підвищення рентабельності та прибутковості виробництва.

З’ясовано, що для підприємства гроші –це вид його активів, що можуть з мінімальними витратами і швидко виступати платіжним  засобом, тобто яким притаманна висока ліквідність.  Таке трактування посилює евристичну здатність бачення та дозволяє зробити висновок, що  до складу грошей,  поруч з грошовими засобами, можуть бути включені й інші активи підприємства, які у певний момент  стають абсолютно ліквідними. Аналіз свідчить, що підприємства з метою диверсифікації господарської діяльності та для уникнення фінансових ризиків, формують свої активи не лише у грошовій формі.

На основі участі активів у процесі погашення поточних фінансових зобов’язань визначено склад фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств, до якого віднесено такі високоліквідні активи як  поточна дебіторська заборгованість, поточні фінансові інвестиції, грошові засоби,  і як потенційний фінансовий ресурс –готову високоліквідну продукцію.

Обґрунтовано, що враховуючи нові умови господарювання сільськогосподарських підприємств, доцільно групувати фінансові ресурси, крім запропонованих у науковій літературі, ще й за такими класифікаційними ознаками: рівнем варіювання обсягів надходження, методами планування, формами використання, ризиками вкладених фінансових ресурсів,  формою впливу, рівнем впливу, формою створення, характером участі у господарському процесі, методом акумуляції, цільовим призначенням,  стадією руху. Запропонована класифікація  дозволяє детальніше та точніше систематизувати фінансові ресурси, що має велике значення для процесу їх формування в сільськогосподарських підприємствах, контролю за використанням, створення необхідних запасів, встановлення раціональних меж їх поповнення та здійснення безперервного кругообороту. Це забезпечує основу ефективного й цілеспрямованого їх використання та управління, оскільки значно розширюється інформаційна база для оцінки результативності виробництва й формування основних напрямів підвищення прибутковості підприємств.

Фінансові потоки підприємства розглядаються як цілеспрямований рух фінансових ресурсів, зумовлений  зміною їх обсягів, форм і видів у процесі діяльності підприємства. Таке визначення розкриває його внутрішню іманентну властивість, глибше виявляє пізнавальні можливості, що дозволяє кількісно та якісно оцінити ефективність трансформації складових фінансових ресурсів, оптимізувати їх взаємодію, а також може слугувати основою для прийняття рішень. Аналіз практичної діяльності сільськогосподарських підприємств на основі  встановлених тенденцій руху фінансових ресурсів та з урахуванням їх особливостей виявив доцільність розподілу фінансових потоків за такими додатковими  ознаками: тривалість, достатність обсягу, передбачуваність, безперервність формування, стабільність часових інтервалів формування, оцінка за часом. Така класифікація дозволяє розробити та застосовувати відповідний механізм управління фінансовими потоками, контролювати своєчасність, ритмічність та ефективність здійснення господарських операцій, які впливають на рух таких потоків, спрямовувати зусилля на підвищення інтенсивності цього руху як в цілому, так і  по кожному їх виду.

Характеристику фінансових потоків доцільно здійснювати не лише на основі науково-емпіричних досліджень, а й з точки зору активізації суб’єктної оцінки руху фінансових ресурсів в економічному циклі підприємств. Розроблена базова схема фінансових потоків має уніфікований характер і дає змогу з’ясувати, що на векторність та інтенсивність їх руху в сільськогосподарських підприємствах впливає множинність факторів, які мають імовірнісну природу. Тривалість економічного циклу впливає на ефективне використання фінансових ресурсів. Тому необхідно здійснювати заходи щодо його скорочення через зменшення частки надлишкових виробничих запасів, скорочення періоду обороту дебіторської заборгованості, зниження обсягів залишків готової продукції, використання авансу при розрахунках з покупцями і замовниками, контроль обсягів прострочених поточних зобов’язань тощо. 

У другому розділі –“Механізм забезпечення сільськогосподарських підприємств фінансовими ресурсами” висвітлюються проблеми функціонування механізму забезпечення фінансовими ресурсами підприємств, взаємодії його складових, особливості дії в сільськогосподарських підприємствах.

Доведено, що управління процесами забезпечення фінансовими ресурсами підприємств завжди спирається на певний фінансовий механізм. Новий час став періодом революційних перетворень, пов’язаних з становленням прогресивних форм виробництва й суспільних відносин, що зумовило зміни в світоглядних установках на функціонування фінансового механізму. Встановлено, що фінансовий механізм підприємства –це сукупність форм і методів зовнішнього й внутрішнього впливів на формування, використання та нагромадження фінансових ресурсів з метою забезпечення ними господарської діяльності підприємства та підвищення ефективності і прибутковості виробництва. Розроблена схема функціонування фінансового механізму виступає єдиним утворенням і одночасно є більш деталізованою, систематизованою і розгалуженою, в якій чітко простежуються новітні тенденції вторгнення суб’єкта в об’єкт та їх безперервна взаємодія. В ній визначено його складові: фінансове забезпечення; фінансове регулювання; фінансові потоки і система фінансових інструментів та індикаторів.  Це дає змогу розпізнавати не одиничні ізольовані факти, а їх цілісність, як суперечливого цілого, що розвивається завдяки діалектичній логіці, і не лише констатувати наявний стан, а й бачити тенденції фінансових процесів, перспективу  розвитку підприємства і на цій основі пропонувати конкретні управлінські рішення. Такий підхід вигідно відрізняється від існуючих тим, що органічно вписує і чітко визначає місце та роль такої неповторної в своїй індивідуальності та невід’ємної складової фінансового механізму як забезпечення фінансовими ресурсами.

Механізм забезпечення фінансовими ресурсами підприємств  визначено як сукупність взаємозалежних економічних відносин, що з’являються у разі пошуку, формування, акумуляції, використання та нагромадження фінансових ресурсів відповідно до поставлених завдань. Визначальною ознакою цього механізму є рух фінансових ресурсів. Розроблена модель забезпечення фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств (рис.1),

особливістю якої є гармонійна досконалість, комплексність розгляду, врахування специфіки їх функціонування, націленість на підвищення ефективності використання фінансових ресурсів та  оптимізацію управління фінансовими потоками.

Ґрунтуючись на  теоретико-методологічному аналізі взаємозв’язку та взаємодії таких складових як використання, нагромадження, формування фінансових ресурсів та фінансових потоків, їх суттєвих відмінностей та невіддільності, зроблено висновок, що методологічним ключем до пізнання механізму забезпечення фінансовими ресурсами, розкриття  його закономірностей і тенденцій функціонування, визначення його потенціалу та рівня  можливостей є розгляд усіх  складових. Актуальність та особливість такого підходу визначається  тим, що розроблено глибокі й оригінальні уявлення про внутрішній зміст механізму забезпечення фінансовими ресурсами підприємств за яким можна не лише проаналізувати, а й віднайти напрями та шляхи удосконалення дії цього механізму. Зважаючи на взаємозворотний, діалектичний характер встановленого зв’язку між складовими цього механізму, особливий інтерес у даній площині становлять саме внутрішні його імпульси, що формує засади нетрадиційного підходу до процесів забезпечення фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств, дозволяє виявити загрози та небезпеки, здійснити акумулюючий  вплив на залучення фінансових ресурсів з різноманітних джерел, оптимізувати фінансові потоки, визначити нові можливості нагромадження фінансових ресурсів, щоб свідомими зусиллями внести в нього порядок і змусити кожний інструмент, кожну складову виконувати власну партію у великій фінансовій симфонії.

Дія механізму забезпечення  фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств знаходиться в прямій залежності від особливостей сільськогосподарського виробництва, які  впливають на організацію цих процесів, структуру джерел, напрями використання, обсяги та стабільність надходження фінансових ресурсів. Встановлено, що  найбільш  істотними чинниками, які проявляють таку особливість є: наявність диференціальної ренти, породженої різною якістю ґрунтів; складність у прогнозуванні фінансових потоків через залежність від природного середовища; висока ризиковість функціонування, що зумовлює необхідність створення значних обсягів резервів та страхування; сезонність, яка  призводить до чіткого розмежування періодів здійснення значних витрат на поповнення передусім оборотних коштів і одержання прибутків; тривалий виробничий цикл, що зумовлює значний термін окупності використаних фінансових ресурсів; наявність земельно-майнових орендних відносин, що впливає на різноманітність джерел формування та зумовлює значні обсяги орендних виплат; застосування різних форм  державної підтримки підприємств.

З’ясовано, що умови функціонування сільськогосподарських підприємств стають складнішими, кількість зовнішніх та внутрішніх факторів, які можуть негативно впливати на забезпечення їхньої діяльності фінансовими ресурсами, збільшується. Останніми роками понад третину підприємств були збитковими і мали незадовільний фінансовий стан (частка збиткових підприємств у 2000 р. –,5 %, 2002 –,2, у 2005 р. –6,2 %). Тому в процесі їх забезпечення фінансовими ресурсами обов’язковим є врахування фактора ризику.

Прагнення мати повне уявлення про дію різноманітних економічних ризиків спонукало запропонувати додаткові класифікаційні ознаки для їх групування за: фінансовими операціями, фінансовими наслідками, реальністю впливу на фінансові результати, направленістю дії на фінансові результати, методом оцінки,  рівнем впливу на втрату платоспроможності, сферою виникнення, періодичністю,  рівнем втрати ліквідності активів, терміном дії та інтенсивністю впливу на фінансові результати, масштабністю впливу, варіацією прояву, впливом на складові  фінансових ресурсів, дією на бухгалтерський баланс, ступенем впливу на знецінення  активів. Такий підхід до класифікації враховує особливості економічного циклу сільськогосподарських підприємств, закономірності та взаємозалежності їх фінансових потоків, дозволяє ранжувати групи та види ризиків з одночасним групуванням їх за кількома класифікаційними ознаками з метою визначення їх місця і ролі в системі забезпечення сільськогосподарських підприємств фінансовими ресурсами. Виявлено зовнішні і внутрішні ризики, які впливають на функціонування сільськогосподарських підприємств. Серед них найважливішими є природно-кліматичні, цінові та законодавчі ризики. Встановлено, що сільськогосподарські підприємства мають обмежений вибір інструментів з управління ризиками: страхування, диверсифікація (набір культур, сівозміни та комбінування виробництва рослинницької і тваринницької продукції) та сезонні кредити. Більшість господарств не мають достатніх фінансових ресурсів для стабілізації фінансового стану в разі одержання  збитків через несприятливі погодні умови. Це  зумовлює необхідність державного регулювання механізмів зниження рівня ризику в аграрному секторі. З’ясовано, що у світі в практиці сільськогосподарських підприємств широко використовується такий інструмент зниження ризику як страхування.

 У третьому розділі –“Практика забезпечення фінансовими ресурсами  сільськогосподарських підприємств” проаналізовано та узагальнено сучасну практику забезпечення фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств і виявлено  фактори, що впливають на ці процеси.

З метою вдосконалення процесу  забезпечення сільськогосподарських підприємств фінансовими ресурсами, його складовою визначено фінансову діагностику, що дозволяє  відстежувати тенденції забезпечення фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств, ідентифікувати їх фінансовий стан,  виявити проблеми та розробити рішення щодо можливих напрямів їх розв’язання. Розроблена логічно-структурна схема проведення діагностики забезпечення фінансовими ресурсами включає: спостереження, облік, аналіз, інформаційно-технічні операції, оцінку, планування, моделювання та прогнозування. Відмітною особливістю запропонованого підходу і алгоритму здійснення діагностики є те, що він дозволяє дослідити фінансові процеси у взаємозв’язку та взаємозалежності і достовірно та своєчасно виявити позиції сільськогосподарських   підприємств   щодо     забезпечення      їх  фінансовими

ресурсами.

Встановлено, що ситуація, яка склалася останніми роками в сільськогосподарських підприємствах, не сприяла поліпшенню їх фінансового стану та забезпеченості фінансовими ресурсами. Незважаючи на суттєвий приріст обсягу фінансових ресурсів упродовж 2001 –рр. (на 12375,6 млн грн, тобто майже в 3 рази),  співвідношення між складовими фінансових ресурсів залишилося майже  незмінним. Так, грошові кошти становили 2,9 –,3 %, поточні фінансові інвестиції від 1,4 до 2,9 %, готова продукція і товари від 21,8 до 26,3 %, а дебіторська заборгованість від 68,9 до 73,5 %. При цьому необхідно відмітити, що питома вага фінансових ресурсів у структурі активу балансу сільськогосподарських підприємств значно збільшилася. Якщо у 2000 р. вони становили лише 9,7 %, то у 2005 р. вже 27,3 %.  Здійснена оцінка структурних зрушень за допомогою коефіцієнта абсолютних структурних змін (табл. 1) свідчить, що в 2000 –рр. відбулася певна стабілізація співвідношення між їх складовими. Частка кожної з них у загальному обсязі фінансових ресурсів порівняно з попереднім роком змінювалась в середньому не більше ніж на 2,4 відсоткового пункту, а за 2001 –рр. –лише на 1,4 відсоткового пункту.

Таблиця 1

Аналіз динаміки структури  фінансових ресурсів

сільськогосподарських підприємств України, відсоткових пунктів

Показник

Рік

р. до

р.

2004

Абсолютні відхилення елементів структури фінансових ресурсів до попереднього року:

   готова продукція, товари

2,5

–,8

–,8

,5

– 0,7

–,3

   дебіторська заборгованість

–,3

1,0

,1

–,6

–,4

–,2

   поточні фінансові інвестиції

0,1

,6

–,2

–,2

–,2

–,0

   грошові засоби

–,3

,2

–,1

,3

,3

,4

Коефіцієнт абсолютних структурних змін

1,7

,6

,4

,3

,8

,4

Для виявлення чинників, які впливають на обсяги фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств, застосовано кореляційно-регресійний аналіз. Це дало змогу виявити, що зростання обсягів фінансових ресурсів тісно залежить від збільшення надходжень від реалізації (rxy= 0,9701, а В = 0,9410) та від обсягів кредиторської заборгованості (rxy= 0,968, а В = 0,9382), й меншою мірою –від обсягів залучених кредитів сільськогосподарськими підприємствами (rxy= 0,826, а В = 0,6822) і не має тісного зв’язку із збільшенням виробництва валової продукції (rxy= 0,468, а В = 0,219).

Рівень коефіцієнтів ліквідності сільськогосподарських підприємств  за аналізований період був далекий від оптимальних показників (коефіцієнт ліквідності першого ступеня від 0,013 до 0,046; коефіцієнт покриття від 1,17–,46). Хоча необхідно відмітити, що за шість років спостерігається тенденція неухильного зростання усіх вказаних коефіцієнтів.

Дослідження особливостей організації управління фінансовими потоками в сільськогосподарських підприємствах України теж засвідчили наявність несприятливих тенденцій в забезпеченні організації цього процесу.

Виявлено фактори, що прямо або опосередковано впливають на фінансові потоки сільськогосподарських підприємств та форму залежності між ними (пряма, обернена). Особливе  значення серед них має обсяг таких фінансових потоків як приріст дебіторської та кредиторської заборгованості. Середній термін сплати рахунків покупцями сільськогосподарської продукції становив у 2004 р. 204 дні, в 2005 р. 191 день проти 101 дня у 2000 р., що свідчить про зниження рівня роботи з партнерами. Середній період прострочення платежу  становив у 2005 р.  255 днів проти 375 днів у 2003 р., що характеризує деяке поліпшення фінансового стану сільськогосподарських підприємств.

Дані таблиці 2 свідчать, що обсяги кредиторської заборгованості  у 2004 р. майже на 40% не покривалися дебіторською заборгованістю, а у 2000 р. обсяги дебіторської лише на третину покривали кредиторську заборгованість сільськогосподарських підприємств.

Таблиця 2

Стан дебіторської та кредиторської заборгованостей

сільськогосподарських підприємств   України

Показник

Рік

Коефіцієнт оберненості дебіторської заборгованості

3,53

,51

,75

,65

,76

,91

Коефіцієнт оберненості кредиторської заборгованості

1,18

,02

,18

,96

,10

,43

Тривалість дебіторської заборгованості, днів

101

Тривалість кредиторської заборгованості, днів  

305

Співвідношення дебіторської заборгованості до кредиторської

33,6

,5

,8

,7

,6

,9

Для забезпечення процесу оптимізації фінансових потоків запропоновано здійснення заходів за наступною методикою:  визначити потенційні джерела формування фінансових ресурсів;  розрахувати можливі обсяги надходження фінансових ресурсів за відповідними джерелами; визначити ефективні напрями використання фінансових ресурсів; розрахувати необхідну суму надходження фінансових ресурсів; скласти платіжний календар за надходженнями та використанням фінансових ресурсів; здійснити оцінку ефективності використання фінансових  ресурсів  з  врахуванням  відповідних    ризиків; розробити   заходи   щодо   зменшення   рівня  ризику;   визначити заходи  щодо

підтримки необхідного рівня платоспроможності підприємства; розрахувати необхідні обсяги страхового фонду фінансових ресурсів; визначити необхідний розмір залишків грошових засобів; порівняти фактичні обсяги виробничих запасів з нормативними; здійснити комплексне дослідження факторів, що прямо чи опосередковано впливають на фінансові потоки; виявити причини відхилення чистого фінансового потоку від прибутку за певний період часу; розрахувати швидкість обороту кредиторської та дебіторської заборгованостей; розробити комплекс процедур щодо прискорення інкасації дебіторської заборгованості; оцінити рівень збалансованості припливу та відтоку фінансових ресурсів за обсягом і часом; розробити заходи щодо виправлення виявлених недоліків стосовно управління фінансовими потоками підприємства. Зазначена методика дозволяє розробити комплексні і послідовні організаційні заходи щодо регулювання та контролю за обсягами і рухом фінансових потоків, сприяє координації зусиль зацікавлених осіб,  забезпечує суттєве підвищення якості організації управління фінансовими потоками в сільськогосподарських підприємствах, що сприятиме досягненню високих темпів їх економічного розвитку.

Встановлено, що нині державне регулювання здійснюється без проведення аналізу щодо інформації про фінансові потоки сільськогосподарських підприємств, без оцінки того як це позначиться на їх абсолютній ліквідності, без діагностики факторів, які викликали певні заходи державного впливу. Розроблена схема інструментів державного регулювання фінансових потоків сільськогосподарських підприємств прямого та опосередкованого впливу включає такі інструменти:  державні інвестиції та кредити, митні тарифи, санкції, валютне регулювання, встановлення мінімальної заробітної плати, розмір мінімального статутного фонду, обов’язкове формування цільових фондів, розмір амортизаційних відрахувань, система розрахунків, форми платежів, склад бази відрахувань, розмір облікової ставки, ставки податків і відрахувань, субсидії, склад бази оподаткування, види обов’язкового страхування, цінове регулювання, операції на ринку цінних паперів, матеріальне стимулювання встановлення мінімального розміру дивідендних виплат. Застосування даних інструментів дозволить управляти фінансовими потоками сільськогосподарських підприємств на макрорівні, забезпечуючи стабільність та рівномірність цих потоків.

Специфікою функціонування сільськогосподарських підприємств України є те, що переважна більшість  з них орендує землю та майно у великої кількості власників (91,2 % сільськогосподарських угідь взято сільськогосподарськими підприємствами в оренду). Це суттєво впливає на забезпечення фінансовими ресурсами згаданих підприємств насамперед через значні орендні виплати. Обсяг продукції сільського господарства, виданої пайовикам у рахунок орендної плати за земельно-майнові паї (частки) в 2000–рр. становив майже до 6,6 %. А витрати на такі цілі сільськогосподарських підприємств сягають понад 10 % виручки (табл.  3), і більше ніж 14 %  усіх витрат.

Таблиця 3

Співвідношення орендних виплат з фінансовими результатами

Показник

Рік

2005

Орендні виплати, млн грн

2177,0

,6

2200,1

,0

,7

Виручка, млн грн

17787

Частка орендних виплат до виручки, %

12,2

,7

,7

,1

,4

Прибуток, млн грн

834,1

–,8

–,6

,3

,8

Частка орендних виплат до прибутку, %

261

,2

,7

Виявлено, що збільшення обсягів орендних виплат мало залежить від збільшення виробництва валової продукції (rxy= 0,4383, а В = 0,1921), від надходжень від реалізації (rxy= 0,1576, а В = 0,0248), і зовсім немає зв’язку з обсягами прибутків (rxy= 0,224, а В = 0,0005).

Орендні виплати нараховуються, головним чином, готовою продукцією і  послугами,  частка розрахунків у грошовій формі становить 19 % (варіація від  1 % до 66 %). Часто підприємства проводять розрахунки  зерном  і їх частка становить 37 %  (варіація від 4 до 86 %). Крім того, набули поширення розрахунки послугами (особливо у фінансово слабких підприємствах), частка яких  становить 23 % (варіація від 1 % до  70 %). Така ситуація, демонструючи плюралізм підходів і концепцій, не задовольняє  власників землі, і тому не буде заохочувати до купівлі землі у майбутньому, коли землі сільськогосподарського призначення будуть продаватися. Також вона не задовольняє власників сільськогосподарських  підприємств, оскільки орендні виплати для них обтяжливі і не сприяють зростанню їхньої економічної активності.

Наведена картина в новочасних вимірах поставила проблему співвідношення причин та наслідків орендних виплат, суттєвих відмінностей між звичаями і поведінкою власників орендно-майнових паїв та підприємств і про можливості та умови їх взаєморозуміння. Тому необхідні заходи щодо корінного перегляду формування політики участі власників земельних та майнових паїв у розподілі доходів сільськогосподарських підприємств.

З метою уникнення однобічності, проведений порівняльний аналіз орендних виплат з дивідендною політикою переробних підприємств АПВ, який дозволив виявити і оцінити основні фактори впливу на політику участі власників земельних та майнових паїв у розподілі доходів сільськогосподарських підприємств. Серед них: державне регулювання, відсутність конкуренції, терміни оренди, поточні інтереси засновників та керівництва підприємства, тобто найбільший вплив мають адміністративні та суб’єктивні чинники. Крім того, виявлені умови, які необхідно враховувати  при формуванні такої політики: дію закону земельної ренти; фактори ринкового середовища; наявність достатнього обсягу фінансових ресурсів на підприємстві для орендних виплат; наявність різноманітних кредитних та фінансових обмежень; поточні фінансові зобов'язання й  існування заборгованості за ними; статутні вимоги; мету та економічні завдання підприємства; норми податкового законодавства; наявність прибуткових альтернатив вкладання фінансових ресурсів у певні періоди; інтереси власників земельних та майнових паїв; встановлення терміну виплат відповідно до платіжного календаря.

Обґрунтовано, що основні завдання, які необхідно вирішити при реформуванні зазначеної політики такі: виявлення чинників, зумовлених впливом земельної ренти; визначення оптимальної для підприємства структури джерел формування фінансових ресурсів; виявлення основних факторів, які впливають на прийняття рішення щодо розмірів та термінів орендних виплат; оцінка впливу орендних виплат на вирішення конфлікту інтересів між пайовиками, власниками, трудовим колективом, кредиторами та керівництвом підприємства; визначення оптимального співвідношення прибутку між орендними виплатами та їх використанням на цілі виробництва; вибір оптимальних методів  нарахування та термінів і форм орендних виплат; оцінка впливу рішень щодо орендних виплат на інвестиційну привабливість підприємства; узгодження стратегії орендних виплат із законодавством. Політика участі власників земельних та майнових паїв у розподілі доходів сільськогосподарських підприємств, організована з урахуванням викладених пропозицій та принципів, дозволить забезпечувати сільськогосподарським підприємствам стабільний економічний розвиток та прибутковість на довгостроковий період, сприятиме формуванню ресурсного потенціалу та досягненню високих темпів приросту їх виробничої діяльності, істотно підвищить платоспроможність та конкурентоспроможність, що в свою чергу сприятиме забезпеченню їх фінансовими ресурсами.

У четвертому розділі –“Джерела формування фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств” визначено зміст складових та класифікацію джерел формування фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств, оцінено тенденції їх структурних змін.

Обґрунтовано, що “джерела фінансових ресурсів” є окремою економічною категорією, яка тісно взаємозумовлена і взаємопов’язана з економічною категорією “фінансові ресурси”. Визначено їх склад та запропоновано уточнену класифікацію,  що дало змогу виявити основні фактори і важелі, що впливають на їх структуру та обсяг, здійснити їх оцінку. Встановлено, що трансформаційні ринкові перетворення позитивно вплинули на розширення складу джерел формування фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств. Так, у їх складі з’явилися пайові та інші внески, відсотки за цінними паперами підприємств, дивіденди, комерційний кредит, прибуток від проведення фінансових і валютних операцій,  розширились можливості залучення фінансових ресурсів через страхові компанії та різноманітні фінансові структури.

З’ясовано, що на різних етапах функціонування сільськогосподарських підприємств співвідношення джерел формування фінансових ресурсів змінювалося.  Нині в сільськогосподарських підприємствах виразно окреслились тенденції збільшення питомої ваги залучених джерел. Особливо це стосується  банківських   кредитів,   частка   яких   зросла від 2,6 % у 2000 р. до    

11,6 % у 2003 р. і 8,6 % у 2005 р. та державної фінансової підтримки, частка якої збільшилась від 1,6 % у 2000 р. до 8,1 % у 2005 р. Частка кредиторської заборгованості за період з 2000 по 2005 рр. зменшилася від 44,2 до 34,2 %, а власні джерела формування фінансових ресурсів становлять трохи менше 50 %. Зазначена тенденція спричинила помітні зміни у структурі джерел фінансових ресурсів, особливо в 2003 та 2004 роках (табл. 4).

Таблиця 4

Динаміка структури  джерел  фінансових ресурсів

сільськогосподарських підприємств України, відсоткових пунктів

Показник

Рік

2005 р. до

р.

2004

Абсолютні відхилення елементів структури джерел фінансових ресурсів до попереднього року:

   виручка від реалізації

–,0

–,2

–,3

,0

,0

–,5

   банківські кредити

2,3

,7

,0

–,6

–,4

,0

   кредиторська заборгованість

–,5

–,9

–,7

–,0

,1

–,0

   бюджетні кошти

0,2

,4

,0

,6

,3

,5

Коефіцієнт абсолютних структурних змін

1,5

,8

,7

,6

,7

,8

Значення коефіцієнта  абсолютних структурних змін у ці роки становило відповідно 3,7 та 3,6, а  за період з 2001 по 2005 р. –,8, що свідчить про  істотну варіацію співвідношення між окремими елементами джерел фінансових ресурсів в аналізованому періоді.  Виявлено, що збільшення обсягів фінансових ресурсів за рахунок залучених джерел, тісно залежить від збільшення надходжень від реалізації (rxy= 0,9961, а В = 0,9922), меншою мірою від обсягів одержаних прибутків сільськогосподарських підприємств (rxy= 0,6463, а В = 0,4177) і  мало залежить від збільшення виробництва валової продукції (rxy= 0,3783, а В = 0,1431).

Важливим джерелом формування фінансових ресурсів за рахунок власних джерел є виручка та дві її складові –прибуток і амортизація. В сільськогосподарських підприємствах  виручка від реалізації продукції, робіт і послуг у період 2000 р. становила по сільськогосподарських підприємствах України понад 15,6 млрд грн, а в 2005 р. майже досягла рівня   25 млрд грн і не завжди залежала від обсягів реалізованої та валової продукції в сільськогосподарських підприємствах (rxy= 0,7898, а В = 0,6238). Одночасно збільшення обсягів одержаних прибутків тісно залежить від збільшення надходжень від реалізації (rxy= 0,9521, а В = 0,9065) і меншою мірою від збільшення виробництва валової продукції (rxy= 0,5851, а В = 0,3423).

Амортизація  нині втратила реальну потенційну можливість впливати на поповнення фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств (в 2005 р. її питома вага у складі виручки  суттєво зменшилася проти 2000 р. і  становила 4,7 % проти 8,4 %.) і не сприяла нагромадженню їх достатніх обсягів насамперед через відсутність раціональної амортизаційної політики на державному рівні.

Обґрунтовано, що оптимізацію структури джерел формування фінансових ресурсів у сільськогосподарських підприємствах доцільно здійснювати у такій послідовності:  проведення діагностики досягнутого рівня господарської діяльності; визначення можливих варіантів розвитку підприємства на 3–років; визначення необхідних обсягів фінансових ресурсів для виконання планів розвитку; визначення обсягів реалізації продукції за песимістичним, найбільш ймовірним і оптимістичним варіантами розвитку підприємства; визначення суми постійних і змінних витрат при кожному з варіантів розвитку; розрахунок розмаху варіації рентабельності виробництва за кожним з варіантів; розрахунок власних джерел формування фінансових ресурсів; розрахунок ціни залучених фінансових ресурсів за песимістичним, найбільш ймовірним чи оптимістичним варіантом; порівняння рентабельності виробництва з ціною залучених фінансових ресурсів за песимістичним, найбільш ймовірним і оптимістичним прогнозами; визначення можливостей формування фінансових ресурсів за рахунок залучених джерел; розрахунок прибутків підприємства за різними варіантами структури джерел фінансових ресурсів; розрахунок варіації ризиків за кожним з варіантів; визначення оптимальної структури джерел фінансових ресурсів за кожним з варіантів; розробка плану заходів стосовно доведення існуючої структури джерел фінансових ресурсів до оптимальної.

Запропонований підхід є більш стрункішим, деталізованішим, більш зануреним у глибину суперечливого і парадоксального процесу оптимізації структури джерел формування фінансових ресурсів, що дозволяє у кожному конкретному випадку знайти найбільш сприятливі форми акумуляції достатнього обсягу фінансових ресурсів та підвищити ефективність діяльності підприємств.

Важливу роль у забезпеченні фінансовими ресурсами сільськогосподарських  підприємств відіграє банківське кредитування. За 1999– рр. обсяги кредитів, наданих їм комерційними банками, значно зросли (від 390 млн грн у 1999 р. до 8,6 млрд грн у 2005 р., у т.ч. пільгових від  455 млн грн у 2000 р. до  6279 млн грн у 2005 р.).  Процентна   ставка   знизилась   за   цей   період   від  65  до   18  %,  рівень повернення кредитів становив 72 –%,  а кількість прокредитованих сільськогосподарських підприємств пільговими кредитами збільшилась від 3853 до 14075.

Для здійснення сільськогосподарськими підприємствами ефективного управління кредитним процесом запропоновано послідовність етапів залучення кредитних ресурсів, серед яких: визначення основних цілей та завдань залучення кредитних ресурсів; визначення обсягів та термінів потреби в кредитних ресурсах; аналіз ефективності використання кредитних ресурсів у попередні періоди; аналіз ринку кредитних ресурсів (розмір плати за кредит, умови забезпечення кредиту, технологія видачі кредиту); вибір форм і видів кредитування; самооцінка кредитоспроможності; вибір банківської установи;

одержання кредиту; використання кредиту; моніторинг ефективності використання кредитних ресурсів; контроль підприємства за виконанням умов кредитної угоди та повернення кредиту.

Обсяги банківських кредитів тісно залежать від зростання надходжень від реалізації (rxy= 0,8002, а В = 0,6403), не істотно –від одержаних прибутків сільськогосподарських підприємств (rxy= 0,3710, а В = 0,1376) і зовсім не залежать від збільшення виробництва валової продукції (rxy= 0,1904, а В = 0,0362). Виділено, як головні, шість проблем кредитного забезпечення, що потребують свого вирішення: потреба у нарощенні обсягів кредитування, розширення  доступу сільськогосподарських підприємств до кредитів, збільшення  термінів кредитування, високі кредитні ставки, неефективність використання кредитних ресурсів, незавершеність реформування кредитної системи.

Встановлено, що державна програма фінансової підтримки сільськогосподарських підприємств через механізм здешевлення кредитів засвідчила свою ефективність і результативність. Разом з тим, виявлені проблеми застосування державної програми, а саме: недостатність обсягів фінансування;  нестабільність (кожен рік змінюються обсяги і напрями);  неритмічність надання (переважно в кінці року);  непрозорість механізмів та громіздкість процедур надання; неефективність;  нерівномірний розподіл за регіонами; тривалі затримки з поверненням компенсації, жорстка прив’язка розміру компенсації до облікової ставки Національного банку України, обмеженість строків дії механізму бюджетним роком,  слабкий контроль за розподілом та використанням; відсутність координації процесу видачі банківських кредитів за компенсаційною схемою відповідно до розміру бюджетних коштів, передбачених на такі цілі; недоступність для більшості сільськогосподарських підприємств. З метою удосконалення кредитного субсидування сільськогосподарських підприємств розроблено пропозиції, які передбачають: визначення розміру часткової компенсації вартості кредиту диференційовано залежно від пріоритетності цілей використання, строків кредитування, фінансового стану підприємств; розширення існуючих напрямів цільового використання компенсаційних кредитів; спрощення процедури надання кредитної субсидії. Впровадження зазначених пропозицій дозволить підвищити ефективність та прозорість використання бюджетних коштів, збільшити обсяги та терміни кредитування, розширити доступ до кредитних ресурсів, знизити плату за користування кредитами.

В абсолютному розмірі пряма фінансова підтримка за рахунок бюджетних коштів зросла майже в 10 разів, проте вона має незначний вплив на формування фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств. Майже половина бюджетних асигнувань  надходить сільськогосподарським підприємствам у четвертому кварталі (у 2003 р. –,5 %, у 2004 р. –,6 %), а точніше в його останніх декадах (рис. 2).

Рис. 2.  Помісячні обсяги державного фінансування

Виявлено, що збільшення обсягів державної фінансової підтримки має тісний зв’язок зі збільшенням фінансових ресурсів у сільськогосподарських підприємствах (rxy= 0,9880, а В = 0,9763), хоча для виконання стабілізаційної функції мало б бути навпаки: при зменшенні фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств, через зовнішні чинники, повинні збільшуватись обсяги державної фінансової підтримки.  

Обґрунтовано, що глибинна сутність проблеми державної фінансової підтримки сільськогосподарських підприємств полягає у тому, що збереглась практично недоторканою її модель, методи та процедури. Вона не адекватна розвитку ринкових відносин в аграрному секторі, тому й виявилась малорезультативною щодо сприяння забезпечення сільськогосподарських підприємств фінансовими ресурсами.

До пріоритетних напрямів удосконалення державної фінансової підтримки віднесено: збільшення обсягів фінансування за державними та регіональними програмами; збільшення термінів дії державних програм на 5–років; зосередження надання державної фінансової підтримки на 5–основних напрямах; складання розпису фінансування відповідно до потреб галузі; надання бюджетних коштів за об’єктивними показниками; широка інформованість громадськості щодо процедур та технології надання коштів; розробка методики, критеріїв оцінки та показників ефективності використання бюджетних коштів; подолання  усталених уявлень і стереотипів мислення щодо ролі та функцій міністерств, громадських організацій, регіональних управлінь.

У п’ятому розділі –“Пріоритетні напрями та перспективи забезпечення фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств” на основі дослідження й оцінки сучасного стану забезпечення фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств обґрунтовуються основні напрями їх ефективного використання,  формування та перспективи забезпечення.

В контексті проведених досліджень визначені шляхи поліпшення забезпечення фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств, які є кристалізацією  різноманітних фінансових теорій, гіпотез, аргументів і дискусій. Серед них: удосконалення системи планування (розробка стратегічних, поточних, оперативних планів), внутрішнього контролю, використання критичних нормативів, прискорення кругообороту, балансування фінансових потоків із застосуванням інструментів їх державного регулювання, оптимізація структури джерел формування фінансових ресурсів, податкової та дивідендної політики, запровадження дієвої системи управління ризиками (створення резервів, диверсифікація, лімітування, бюджетування, хеджування, страхування), удосконалення системи розрахунків і платежів (здійснення факторингових операцій, надання цінових знижок за умови негайного розрахунку за реалізовану продукцію, своєчасна інкасація дебіторської заборгованості, встановлення кредитного ліміту, визначення кредитного терміну, пролонгування угод з покупцями, використання примусового стягнення боргів, сплата відсотків, застосування штрафних санкцій, використання часткової передоплати за майбутній продаж сільськогосподарської  продукції, яка користується підвищеним попитом, скорочення кредитних термінів за продану продукцію, застосування цінових знижок за передоплату чи негайні готівкові розрахунки по  реалізованій продукції, розробка заходів щодо прискорення інкасації дебіторської заборгованості, прискорення інкасації  платіжних документів), удосконалення критеріїв оцінки використання фінансових ресурсів,  проведення фінансової діагностики, застосування податкових пільг, прискорення кругообороту, розробка і застосування оптимальної дивідендної політики, розміщення фінансових ресурсів у високоліквідних  та прибуткових фінансових інструментах, удосконалення облікової роботи, застосування управлінського обліку, застосування різних видів зовнішнього та внутрішнього контролю, розробка методики проведення фінансової діагностики, розробка оцінювальних показників, що характеризують ефективність використання фінансових ресурсів, оптимізація обсягу, складу і структури фінансових ресурсів за окремими їх складовими, комплексне використання сировини, що спрямоване на збільшення асортименту та обсягів   виробництва   продукції, орієнтування  на виробництво  рентабельних видів продукції, моніторинг та управління виробничими запасами,  формування мережі власних фірмових магазинів, розширення взаємодії з існуючими фінансовими інституціями.

З’ясовано, що існуюча система кредитного забезпечення не дає можливості своєчасно та в повному обсязі враховувати потреби сільськогосподарських підприємств у кредитних ресурсах. Визначено шляхи вирішення основних проблем кредитування, а саме: удосконалення державної підтримки розвитку кредитування сільськогосподарського виробництва, розвиток кредитної кооперації, кредитування під заставу земель сільськогосподарського призначення, застосування нових, нетрадиційних для сільськогосподарських підприємств видів кредитування серед яких факторингові операції, форфейтування, проектне та торгове фінансування,  постімпортне фінансування, фінансовий лізинг й вексельні операції, удосконалення банківського кредитування та банківського обслуговування сільськогосподарських підприємств.     

Запропоновано схему та розроблено заходи щодо побудови трирівневої кооперативної кредитної системи в Україні, які є концептуальним вираженням зазначених проблем, що передбачають поетапне  розширення ринкового мандату кредитним спілкам у частині кредитування юридичних осіб, та надання ними фінансових послуг, створення  кредитних кооперативів, центрального та місцевих кооперативних банків,  інших елементів системи, які вирішуватимуть цілий спектр проблем, зокрема систему гарантування та страхування вкладів, систему підтримки фінансової стабільності кредитних спілок, бюро кредитних історій, центри інформаційних технологій, сервісну інфраструктуру, яка б забезпечувала мінімізацію ризиків та вихід кредитних спілок у платіжні системи, навчальну інфраструктуру тощо.

Розроблений та запроваджений щоквартальний моніторинг “Банківська система і аграрний сектор” сприяє інформованості суб’єктів кредитних відносин та прозорості їх діяльності, що в свою чергу позитивно впливає на розвиток кредитного забезпечення сільськогосподарських підприємств.

Проведене дослідження свідчить, що страхування ризиків сільськогосподарського виробництва є важливим елементом системи фінансового забезпечення сільськогосподарських виробників. Обґрунтовано, що основною метою страхування в сільськогосподарських підприємствах є стабілізація їхньої господарської діяльності за допомогою відшкодування втрат виробництва, що були зумовлені наслідками несприятливих подій, настання яких передбачити у просторі та часі неможливо. Виявлено, що головними проблемами розвитку агрострахування в Україні є: незначний рівень охоплення страхувальників та недостатній перелік страхових продуктів, що їм пропонується, відсутність чіткої державної політики щодо страхування сільськогосподарських ризиків, недосконала законодавча і нормативна бази, непрозорий та неефективний механізм надання страхових субсидій  сільськогосподарським виробникам.

Розроблена нова схема проходження коштів державного бюджету, що спрямовуються на здешевлення вартості страхових премій фактично сплачених суб’єктами аграрного  ринку,   дозволить   значно  спростити  схему  та  процедури  субсидування страхових послуг для сільськогосподарських виробників, а також забезпечити ефективніше використання бюджетних коштів із можливістю застосування прозорого механізму їх спрямування. 

Запропоновано Концепцію розвитку агрострахування та конкретні заходи щодо її реалізації.  Розроблено логічно-структурну схему побудови системи агрострахування в Україні, яка передбачає створення:  Агенції з питань страхового захисту сільськогосподарського виробництва та управління ризиками; Державного перестрахувального фонду з покриття збитків внаслідок катастрофічних подій, Бюро з питань оцінки та відшкодування збитків сільськогосподарським товаровиробникам, Асоціації страхувальників виробництва  сільськогосподарської продукції тощо.  Запропонований підхід окреслює магістральні шляхи розвитку, що дозволить поліпшити страховий захист сільськогосподарських підприємств і стати підґрунтям для їх економічного зростання та стабілізації сільськогосподарського виробництва.

ВИСНОВКИ

У дисертації зроблено теоретичне узагальнення та вирішення нового наукового завдання щодо визначення сутності й обґрунтування системи методів і форм забезпечення фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств та напрямів їх ефективного використання.  Проведене комплексне дисертаційне дослідження проблем забезпечення фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств дало змогу одержати нові наукові  положення та практичні результати, а саме:

1. Економічна сутність фінансових ресурсів визначається з позицій їх закріплення за підприємством як його активу. Такий підхід дозволяє пов'язати їх склад та обсяг із вартісною структурою поточних боргових фінансових зобов'язань та платоспроможністю підприємства і створює основу для забезпечення стабільного господарювання, єдності й пропорційності джерел формування та використання фінансових ресурсів. Це  дає змогу за допомогою фінансових інструментів дієвіше впливати на соціально-економічні процеси, які відбуваються на підприємстві, з метою підвищення рентабельності виробництва та прибутковості.

Визначений склад фінансових ресурсів підприємства на основі їх участі в процесі погашення поточних фінансових зобов’язань та запропонована уточнена класифікація відкривають нові горизонти та суттєво розширюють діапазон інформаційного поля для формування фінансових методів щодо підвищення результативності виробництва.

. Застосування нових підходів до інтерпретації економічної природи і призначення фінансових ресурсів дало змогу уточнити сутність і зміст категорії “фінансові потоки підприємства”. Запропонована в роботі їх класифікація дозволяє контролювати своєчасність, ритмічність та ефективність здійснення господарських операцій, які впливають на рух цих потоків, спрямовувати зусилля на підвищення інтенсивності такого руху, проводити  комплексний системний аналіз, що сприятиме їх оптимізації та ефективному управлінню фінансовими ресурсами. Обґрунтовано, що характеристику фінансових потоків сільськогосподарських підприємств доцільно здійснювати за результатами оцінки руху фінансових ресурсів в економічному циклі підприємства.  

. Доведено, що управління процесами забезпечення фінансовими ресурсами підприємств завжди спирається на певний фінансовий механізм. Запропонована схема фінансового механізму вигідно відрізняється від існуючих тим, що зміщує традиційні акценти, чітко визначає місце та роль такої складової як забезпечення фінансовими ресурсами. Це відкриває широкі можливості для наукового пошуку, розширюючи межі пізнання фінансових проблем підприємства.

Розроблена модель забезпечення фінансовими ресурсами в сільськогосподарських підприємствах, особливістю якої є комплексність розгляду, врахування специфіки функціонування та націленість на підвищення ефективності використання й оптимізацію управління фінансовими потоками. Це дозволяє на основі використання дії закону вартості та суттєвого проникнення його закономірностей у механізм забезпечення фінансовими ресурсами підприємств максимально задіяти  потенційні можливості наявних фінансових інструментів, методів й важелів, які знаходяться в царині теорії та практики фінансів. Такий підхід створює загальну композиційну картину, сприяє формуванню інструментарію системного аналізу та ґрунтовному дослідженню цих проблем, враховуючи динамізм нескінченної мінливості у структуризації самого  механізму, що сприяє формуванню нової фінансової парадигми.

4. Встановлено, що дія механізму забезпечення   фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств зумовлена особливостями сільськогосподарського виробництва, які  впливають на організацію цих процесів, структуру джерел формування, напрями використання, обсяги та стабільність надходження фінансових ресурсів. Найбільш істотними чинниками впливу визначено: наявність диференціальної ренти; складність у прогнозуванні фінансових потоків через залежність від природних факторів; висока ризиковість функціонування, що зумовлює необхідність створення значних обсягів резервів та страхування; сезонність, яка  призводить до чіткого розмежування періодів здійснення значних витрат і одержання доходів; тривалий виробничий цикл; наявність земельно-майнових орендних відносин;   необхідність страхування урожаю сільськогосподарських культур та застосування різних форм  державної підтримки сільськогосподарських підприємств.

5. З’ясовано, що в процесі забезпечення сільськогосподарських підприємств фінансовими ресурсами обов'язковим є врахування фактора ризику. Так, останніми роками понад третину підприємств були збитковими й мали незадовільний фінансовий стан (частка збиткових підприємств у 2000 р. –,5 %, 2002 –,2 %, у 2005 р. –,2 %).

Запропоновано додаткові класифікаційні ознаки для групування економічних ризиків. Такий підхід більшою мірою враховує особливості економічного   циклу   сільськогосподарських   підприємств,   закономірності та

взаємозалежності їх фінансових потоків, дозволяє ранжувати групи та види ризиків з метою визначення їх місця і ролі в системі забезпечення сільськогосподарських підприємств фінансовими   ресурсами.   Виявлено зовнішні   і  внутрішні  фактори, які найбільше впливають на рівень економічних ризиків у сільськогосподарських підприємствах, серед яких погодні, цінові та законодавчі. З’ясовано, що більшість господарств не мають достатніх фінансових ресурсів для стабілізації фінансового стану в разі одержання збитків через несприятливі погодні умови. Це  зумовлює необхідність державного регулювання зниження рівня ризику в аграрному секторі.

6. З метою вдосконалення процесу забезпечення сільськогосподарських підприємств фінансовими ресурсами, його складовою визначено фінансову діагностику. Відмітною особливістю запропонованого підходу й алгоритму здійснення діагностики є те, що він надає імпульс новому творчому пошуку, дозволяє розкривати взаємозв'язок та взаємозалежність усіх явищ та процесів, відділяти суттєве від неістотного і достовірно та своєчасно ідентифікувати позиції сільськогосподарських підприємств щодо забезпечення їх фінансовими ресурсами.

. Встановлено, що ситуація, яка склалася останніми роками в сільськогосподарських підприємствах, не сприяла поліпшенню їх фінансового стану та забезпеченості фінансовими ресурсами. Незважаючи на вагомий приріст обсягу фінансових ресурсів упродовж 2000–рр. (мало не в 3 рази), їх структура  залишилася майже незмінною. З’ясовано, що за останні п’ять років спостерігається тенденція неухильного зростання ліквідності сільськогосподарських підприємств, але її рівень далекий від оптимальних показників і свідчить про низьку платоспроможність підприємств.

. Дослідження особливостей організації управління фінансовими потоками в сільськогосподарських підприємствах України засвідчили наявність несприятливих тенденцій в її забезпеченні. Встановлено, що нині державне регулювання здійснюється без проведення діагностики факторів, які спричинили певні заходи державного впливу без ґрунтовного аналізу щодо фінансових потоків сільськогосподарських підприємств, без оцінки того, як це позначиться на їх абсолютній ліквідності.

Розроблені системні засади управління фінансовими потоками сільськогосподарських підприємств, які на основі побудови базової моделі запропонованої методики оптимізації фінансових потоків та системи інструментів державного регулювання дають змогу прийняти комплексні і послідовні організаційні заходи щодо регулювання та контролю за обсягами і рухом фінансових потоків, забезпечують стабільність і рівномірність цих потоків та суттєве підвищення якості організації управління ними, що сприятиме досягненню високих темпів їх економічного розвитку.

. Специфікою діяльності сільськогосподарських підприємств України є те, що переважна більшість з них орендує землю та майно у великої кількості власників  (91,2% сільськогосподарських  угідь  взято   сільськогосподарськими

підприємствами в оренду), що суттєво впливає на їх забезпечення фінансовими ресурсами, насамперед через значні орендні виплати, які становлять понад 10 % виручки. Такий рівень витрат на сплату орендних зобовязань є обтяжливим, не сприяє зростанню їх економічної активності і не задовольняє власників землі. На основі оцінки виявлених факторів впливу на політику участі власників земельних та майнових паїв  у  розподілі  доходів  сільськогосподарських  підприємств  визначені умови, які необхідно враховувати при виробленні такої політики та обґрунтуванні напрямів її реформування. Тому  проблема орендно-майнових відносин дістає ряд нових концептуальних трактувань, чим закладаються основи перегляду всієї сукупності поглядів на їх роль та взаємодію з фінансовими результатами.

У такому підході запропоновані нові концептуальні засади побудови  моделі взаємовідношень між власниками підприємств і земельно-майнових паїв, де перевага буде надаватись не субєктивним факторам, а обєктивним. Врахування наданих пропозицій дозволить створити умови  сільськогосподарським підприємствам для стабільного економічного розвитку та прибутковості на довгостроковий період, сприятиме формуванню ресурсного потенціалу та досягненню високих темпів приросту виробничої діяльності, істотно підвищуватиме платоспроможність і конкурентоспроможність, що в свою чергу сприятиме забезпеченню фінансовими ресурсами.

. Встановлено, що на різних етапах функціонування сільськогосподарських підприємств співвідношення джерел формування фінансових ресурсів змінювалося. Спостерігається тенденція збільшення питомої ваги залучених джерел. Особливо це стосується банківських кредитів, частка яких зросла від 2,6 % у 2000 р. до 11,6 % у 2003 р. і 8,6 % у 2005 р. та державної фінансової підтримки, питома вага якої збільшилась від 1,6 % у 2000 р. до 8,1 % у 2005 р. Частка кредиторської заборгованості за період з 2000 по 2005 рр. зменшилася від  44,2 до 34,2 %, а власні джерела формування фінансових ресурсів становлять трохи менше 50 %. Зазначена тенденція спричинила помітні зміни у структурі джерел фінансових ресурсів, особливо в 2003 та 2004 роках. Значення коефіцієнта абсолютних структурних змін у ці роки становило відповідно 3,7 та 3,6, а  за період з 2001 по 2005 р. –,8, що свідчить про істотну варіацію співвідношення між окремими елементами джерел фінансових ресурсів в аналізованому періоді. Встановлено, що трансформаційні ринкові перетворення позитивно вплинули на розширення складу джерел формування фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств, але існуюча структура не є оптимальною у переважної більшості підприємств.

Запропоновано методику оптимізації структури джерел формування фінансових ресурсів на нових якісних підходах до вирішення ключових проблем, що дозволяє у кожному конкретному випадку при різних сценаріях розвитку підприємств знайти найбільш сприятливі форми акумуляції достатнього обсягу фінансових ресурсів та підвищити ефективність їх діяльності.

. З’ясовано, що за 1999– рр. обсяги кредитів, виданих комерційними банками сільськогосподарським підприємствам, суттєво зросли (від 390 млн грн у 1999 р. до 8,6 млрд грн у 2005 р.), але існуюча система кредитного забезпечення не дає можливості своєчасно та в повному обсязі забезпечити сільськогосподарські підприємства необхідними кредитними ресурсами.

Для поліпшення кредитного забезпечення сільськогосподарських підприємств запропоновано методичні підходи щодо політики залучення кредитних ресурсів та надані  рекомендації, в основі яких є  удосконалення державної підтримки, розвиток кредитної кооперації  кредитування під заставу земель сільськогосподарського призначення,   застосування  нетрадиційних  методів  кредитування,  удосконалення банківського кредитування та обслуговування. Запроваджений щоквартальний моніторинг “Банківська система і аграрний сектор” сприяє інформованості суб’єктів кредитних відносин та прозорості їхньої діяльності, що в свою чергу позитивно впливає на розвиток кредитного забезпечення сільськогосподарських підприємств.

12. Пряма державна фінансова підтримка з 2000 по 2005 р. зросла майже в 10 разів, проте вона не має суттєвого впливу на формування фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств.

Впровадження пропозицій автора щодо удосконалення державної підтримки сільськогосподарських підприємств, зокрема стосовно  кредитного та страхового їх субсидування,  дозволить підвищити ефективність використання бюджетних коштів, значно спростити схему  та процедури їх надання, розширити до них доступ сільськогосподарських підприємств.

. Обґрунтовано, що страхування ризиків сільськогосподарського виробництва є важливим елементом системи фінансового забезпечення сільськогосподарських виробників.

Запропоновано Концепцію розвитку агрострахування та конкретні заходи щодо її реалізації, які покликані слугувати базисом поліпшення страхового захисту сільськогосподарських підприємств і стати підґрунтям для їх економічного зростання та стабілізації виробництва.

14. Визначені напрями поліпшення забезпечення фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств, серед яких удосконалення системи планування та внутрішнього контролю, використання критичних нормативів, прискорення кругообороту, балансування фінансових потоків із застосуванням інструментів їх державного регулювання, оптимізація податкової та дивідендної політики, запровадження дієвої системи управління ризиками, удосконалення системи розрахунків і платежів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Гудзь О.Є. Кредитування і банківське обслуговування підприємств агропромислового виробництва: сучасні тенденції та особливості. –К.: ННЦ ІАЕ, 2005. –с. (10,7 д.а.), (рецензія: Лайко П.А., Чупіс А.В. Актуальне дослідження сучасних тенденцій кредитування та банківського обслуговування підприємств агропромислового виробництва // Агроінком. –. –№1112. –С. 103–).

2. Гудзь О.Є. Фінансові ресурси сільськогосподарських підприємств: (Монографія). –К.: ННЦ ІАЕ, 2007. –с. (36,1 д.а.), (рецензія:                                                                                                                           Борисова В.А., Гудзинський О.Д., Малік М.Й. Теорія та практика забезпечення сільськогосподарських підприємств фінансовими ресурсами // Економіка АПК. –. –№6. –С. 152–).

Статті в наукових фахових виданнях

3. Гудзь О., Степасюк О. Фінансово-кредитний механізм в системі державного управління аграрного сектора економіки // Наук. вісн. НАУ. –К., 2001. –Вип. 37. С.290 –. (0,35 д.а., особистий внесок –оцінка функціонування фінансово-кредитного механізму в аграрному секторі економіки, 0,32 д.а.).

4. Гудзь О. Є. Формування податкової системи і ефективність бюджетної політики в аграрному секторі економіки // Теорії мікро-макроекономіки: Зб. наук. пр. проф.-викл. складу і аспірантів /Редкол.: Ю.В. Ніколенко (відп. ред.) та ін. –К.: Знання України, 1998. –Вип.13/ За ред. Ю. М. Мальчина, Ю.В. Ніколенка. –. –с. –С. 128 –. (0,38 д.а.).

. Гудзь О.Є. Забезпечення сільськогосподарських підприємств кредитними ресурсами // Економіка АПК. –. –№1. –С. 86–. ( 0,33 д.а.).

. Гудзь О.Є. Нетрадиційні методи кредитування // Економіка АПК. –. –№ 4. –С. 61 –. ( 0,41 д.а.).

. Гудзь О.Є. Проблеми страхування сільськогосподарських ризиків // Економіка АПК. –. –№ 1. –С. 73 –. ( 0,36 д.а.).

. Гудзь О.Є. Проблеми становлення іпотечного кредитування в аграрному секторі економіки // Економіка АПК. –. –№ 9. –С. 68 –. ( 0,37 д.а.).

. Гудзь О. Є. Перспективи застосування факторингових операцій підприємствами агропромислового комплексу // Вісн. Харк. нац. техн. ун-ту сільського господарства: Економічні науки. Ринкова трансформація економіки АПК. –Х.: ХНТУСГ, 2004. –Вип. 31. –с. –С. 177–. ( 0,35 д.а.).

. Гудзь О. Є., Лайко П.А., Алексійчук В.М., Лайко Г.П. Кредитування малих та середніх підприємств у сільській місцевості через кооперативну кредитну систему з урахуванням досвіду держав - членів ЄС // Облік і фінанси АПК. –. –№ 3. –С. 31 –. (1,6 д.а., особистий внесок –оцінка перспектив розвитку кооперативної кредитної системи в Україні, 0,23 д.а.).

11. Гудзь О.Є. Проблеми удосконалення державної фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів // Облік і фінанси АПК. –. –№ 6. –С. 31–. ( 0,62 д.а.).

. Гудзь О.Є. Фінансове забезпечення та дивідендна політика в сільськогосподарських підприємствах   //  Економіка   АПК.  –. –№ 7. –С. 64 –. ( 0,36 д.а.).

. Гудзь О.Є., Лайко П.А., Долженко І.І., Лайко Г.П., Алексійчук В.М. Формування кооперативної кредитної системи з урахуванням досвіду держав-членів ЄС // Аграрна наука і освіта. –. –Том 6, № 1–. –С. 134 –. (1,21 д.а., особистий внесок розробка пропозицій щодо розвитку кредитної кооперативної системи в Україні, 0,21 д.а.).

14. Гудзь О.Є. Фінансове забезпечення та дивідендна політика  на підприємствах агропромислового виробництва: порівняльний аналіз //  Облік і фінанси АПК.  –. –№ 9–. –С.161 –. ( 0,74 д.а.).

. Гудзь О.Є. Проблеми формування та використання фінансових ресурсів місцевими органами влади // Теорії мікро-макроекономіки: Зб. наук. пр. проф.-викл. складу і аспірантів /Редкол.: Ю.В. Ніколенко (відп. ред.) та ін. –К.: Знання України, 1998. –Вип.23/ За ред. М.В. Мниха, Ю.В. Ніколенка. –. –с. –С. 159 –. (0,36 д.а.).

. Гудзь О.Є., Зуб Г.І. Державна політика щодо розвитку страхування сільськогосподарських ризиків //  Облік і фінанси АПК.  –. –№ 6. –С.83 – 88. (0,61 д.а., особистий внесок –аналіз розвитку агрострахування та пропозиції щодо удосконалення державної політики, 0,58 д.а.).

17. Гудзь О.Є. Проблеми формування фінансових ресурсів сільськогосподарськими підприємствами //Вісн. Харк. нац. техн. ун-ту сільського господарства: Економічні науки. –Х.: ХНТУСГ, 2006. –Вип. 35. –с. –С. 89–. ( 0,36 д.а.).

. Гудзь О.Є. Страхування агроризиків та напрями розвитку агрострахування в Україні //  Економіка   АПК.  –. –№ 8. –С.72 –. ( 0,34 д.а.).

19. Гудзь О.Є. До концепції розбудови системи агрострахування в Україні //  Економіка   АПК.  –. –№ 11. –С.35 –. ( 0,37 д.а.).

. Гудзь О.Є., Якубович В.А. Проблеми страхування агроризиків в Україні та першочергові завдання розвитку агрострахування// Агроінком.  –. –№ 11–. –С.92 –. (0,42 д.а., особистий внесок –визначення проблем та першочергових завдань розвитку агрострахування, 0,37 д.а.).

21. Гудзь О.Є. Кредитування сільськогосподарських товаровиробників під заставу земель сільськогосподарського призначення: проблеми та перспективи//  Економіка   АПК.  –. –№ 1. –С.84 –. (0,36 д.а.).

. Гудзь О.Є. Дебіторська та кредиторська заборгованість в системі управління фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств //  Облік і фінанси АПК.  –. –№ 1–. –С. 65 –. (0,57 д.а.).

23. Гудзь О.Є. Склад фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств //Вісн. Сумського нац. Аграр. ун-ту. Сер. Фінанси і кредит. –. –№ 2 (21). С. 29 –. ( 0,47 д.а.).

24. Гудзь О. Є. Вплив дебіторської та кредиторської заборгованості на забезпечення фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств// Вісн. Харк. нац. техн. ун-ту сільського господарства: Економічні науки. –Х.: ХНТУСГ, 2007. –Вип. 49. –с. –С. 120 –. (0,43 д.а.).

. Гудзь О.Є. Забезпечення сільськогосподарських підприємств фінансовими ресурсами в період змін та стабілізації//  Економіка   АПК.  –. –№ 3. –С.46 –. ( 0,57 д.а.).

. Гудзь О. Є. Механізм забезпечення фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств//Вісн. Харк. нац. техн. ун-ту сільського господарства: Економічні науки. –Х.: ХНТУСГ, 2007. –Вип. 50. –с. –С. 90  –. (0,34 д.а.).

. Гудзь О.Є. Проблеми управління фінансовими потоками в сільськогосподарських підприємствах //Экономика и управление.  –. –№ 2. –С.107 –. (0,36 д.а.).

. Гудзь О.Є. Вплив державної фінансової підтримки на формування фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств //Экономика и управление.  –. –№ 3. –С.123 –. (0,38 д.а.).

. Гудзь О.Є. Вплив розвитку регіональної кредитної кооперації на забезпечення фінансовими ресурсами сільськогосподарських товаровиробників: світовий досвід// Теорії мікро-макроекономіки: Зб. наук. пр. проф.-викл. складу і аспірантів /За ред. проф. Ю.В. Ніколенка, Ю.М. Мальчина. –К.: Академія муніципального управління, 2007. –с. –С. 135 –.    (0,41 д.а.).

. Гудзь О.Є. Джерела формування фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств // Облік і фінанси АПК.  –. –№ 3 –. –С. 100 –. (0,64 д.а.).

. Гудзь О., Степасюк О., Степасюк Л. Європейський досвід розвитку кредитної кооперації та адаптація його для України // Наук. вісн. НАУ /Редкол.: Д.О. Мельничук (відп.ред.) та ін. –К.,  2007. –Вип. 111. –С. 226 –. (0,42 д.а., особистий внесок –оцінка функціонування кредитної кооперації та пропозиції щодо її розвитку, 0,37 д.а.).

32. Гудзь О.Є. Ризики в системі управління фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств//Агроінком. –. –№ 5. –С.92–.   (0,38 д.а.).

. Гудзь О. Є. Діагностика забезпечення сільськогосподарських підприємств фінансовими ресурсами// Вісн. Харк. нац. техн. ун-ту сільського господарства: Економічні науки. –Х.: ХНТУСГ, 2007. –Вип. 55. –с. –С. 261 –.       (0,3 д.а.).

Публікації в інших виданнях

34. Гудзь О., Степасюк О. Функціонування ринково-економічного середовища в аграрній сфері (надбання, проблеми) // Бухгалтерія в сільському господарстві. –. –№15. –С. 16–. (0,28 д.а.).

. Гудзь О., Степасюк О. Проблеми управління інвестиційними процесами в аграрному секторі економіки України // Бухгалтерія в сільському господарстві. –. –№ 21. –С. 18–. (0,31 д.а.).

. Гудзь О. Є. Фінансові наслідки господарювання // Фінанси в період реформування агропромислового виробництва / За ред. М. Я. Дем’яненка. –К.:  ІАЕ УААН, 2002. –. –С. 11–. (0,62 д.а.).

. Гудзь О.Є. Удосконалення роботи банківської системи з кредитного обслуговування аграрного виробництва // Фінанси в період реформування агропромислового виробництва / За ред. М.Я. Дем’яненка. –К.: ІАЕ УААН, 2002. –с. –С. 150–. (0,63 д.а.).

.Гудзь О. Є., Алексійчук В.М., Зуб Г.І. Фінансово-кредитні відносини в аграрному виробництві // Економічний довідник аграрника /За ред. Ю.Я. Лузана, П.Т. Саблука. –К.: Преса України, 2003.–с. –С.96 –. (0,81 д.а.).

. Гудзь О., Зуб Г., Корінець Р. Як селянам отримати кредит: практичні поради. –К.: ТОВ “АДЕФ-Україна”, 2003. –с. –С. 6 –. (2,27 д.а.).

. Гудзь О.Є., Муриксіна Т.Л., Рубцов В.С. Де взяти гроші для свого бізнесового проекту? (Джерела фінансування власних бізнесових проектів): Навч. посіб. –К.: Планета людей, 2003. –с. –С.5 –, С. 64 –.         (3,27 д.а.).

. Гудзь О.Є., Рубцов В.С. Управління ризиками при реалізації власних бізнесових проектів (Ризик-менеджмент у малому та середньому бізнесі): Навч. посіб. –К.: Планета людей, 2003. –с. –С.5–. (2,49 д.а.).

. Гудзь О. Є. Фінансовий словник-довідник /За ред. М.Я. Демяненка. –К.: ІАЕ УААН, 2003. –с. –С. 265 –. (0,92 д.а.).

. Гудзь О.Є. Методичні рекомендації з нормативного, бухгалтерського та податкового забезпечення державної фінансової підтримки підприємств АПК // Облік і фінанси АПК. –. –№ 6. –С. 163–. (0,47 д.а.).

. Гудзь О.Є. Проект методичних рекомендацій по іпотечному кредитуванню // Іпотечне кредитування в аграрному секторі економіки України / Дем’яненко М.Я., Алексійчук В.М., Гудзь О.Є., Сомик А.В.: Монографія –К.: ННЦ ІАЕ, 2005. –с. –С. 77–. (0,38 д.а.).

. Гудзь О.Є. Механізм обов’язкового страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень. Визначення розміру загиблої (знищеної) і пошкодженої площі та ступінь ушкодження сільськогосподарських культур /Страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень: Методичні рекомендації. –К.: ННЦ ІАЕ, 2005. –с. –С. 103 – 124. (0,64 д.а.).

. Гудзь О.Є. Здешевлення вартості кредитів // Кредитне забезпечення сільськогосподарських товаровиробників: Зб. рекомендацій / Міністерство аграрної політики України; ННЦ “Інститут аграрної економіки”; Проект ЄС ТАСІС “Надання підтримки малим і середнім підприємствам на селі”. –Ч.1 /За ред. М.Я. Дем’яненка. –К.: Знання-Прес, 2005. –с. –С. 29–. (0,72 д.а.).

. Гудзь О.Є. Нові форми кредитування // Кредитне забезпечення сільськогосподарських товаровиробників: Зб. рекомендацій / Міністерство аграрної політики України; ННЦ “Інститут аграрної економіки”; Проект ЄС ТАСІС “Надання підтримки малим і середнім підприємствам на селі”. – Ч.1 /За ред. М.Я. Дем’яненка. –К.: Знання-Прес, 2005. –с. –С. 68–. (0,78 д.а.).

. Гудзь О.Є., Рубцов В.С. Мистецтво бізнесу або управління бізнесовими проектами: Навч. посіб. –К.: Планета людей, 2006. –с. –С.12 –.        (5,1 д.а.).

. Гудзь О.Є., Дем’яненко М.Я., Алексійчук В.М., Лузан Ю.Я., Зуб Г.І. Методичні рекомендації з кредитного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників (За ред. М. Я. Дем’яненка //Облік і фінанси АПК.–. –№ 12. –С.4 –. (3 д.а.).

Матеріали наукових конференцій

50.Гудзь О.Є. Хто повертає кредити //Матеріали науково-практичного семінару Кредитування сільськогосподарського виробництва. –Агроаспект. –. –№ 10. –С. 6–.   (0,38 д.а.).

. Гудзь О.Є., Якубович В.А. Кредитування підприємств АПК у 2001 р.: підсумки та висновки на майбутнє // Матеріали Всеукраїнського  науково-практичного семінару “Удосконалення механізмів кредитування та страхування ризиків сільськогосподарського виробництва”.Агроаспект. –. –№ 1–. –С. 4–. (0,41 д.а.).

. Гудзь О.Є.  Забезпечення сільськогосподарських підприємств кредитними ресурсами (досвід, проблеми, перспективи) // Матеріали Міжнародного Форуму молодих вчених “Ринкова трансформація економіки АПК: Кол. монографія у чотирьох частинах. /За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Мазнєва. –Ч.3. Фінансово-кредитна система. –К.: ІАЕ, 2002. –с. –С. 23-27. (0,37 д.а.).

. Гудзь О.Є. Сучасні тенденції та особливості фінансово-кредитного забезпечення в агропромисловому комплексі // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Надання підтримки малим та середнім підприємствам на селі: механізми фінансування” / За ред. М.Я. Дем’яненка. –К.: ННЦ ІАЕ, 2004. –с. –С.17–. (0,63 д.а.).

. Гудзь О.Є., Мних М.В. Проблема управління кредитними ризиками у банківській діяльності при обслуговуванні підприємств агропромислового комплексу // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Надання підтримки малим та середнім підприємствам на селі: механізми фінансування”. –К.: ННЦ ІАЕ, 2004. –с. –С. 197–. (0,69 д.а.).

. Гудзь О. Є. Проблеми формування фінансових ресурсів сільськогосподарськими підприємствами // Матеріали Міжнародного Форуму молодих вчених “Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн”. У 2 т. –Х.: ХНТУСГ. –. –Т.2. –с. –С. 118–. (0,21 д.а.).

. Гудзь О. Є. Механізм забезпечення фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств// Матеріали Міжнародного Форуму молодих вчених “Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи”. –Х.: ХНТУСГ, 2007. –с. –С. 227 –. (0,19 д.а.).

АНОТАЦІЯ

Гудзь О.Є. Забезпечення фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств: теорія, методологія, практика. –Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 –економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства та АПК). –Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки” УААН, Київ, 2007.

Розроблено теоретико-методологічні аспекти забезпечення фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств.

Узагальнено та систематизовано теоретичні засади механізму забезпечення фінансовими ресурсами, визначено чинники, що впливають на кількісні та якісні параметри його складових.

Проведено діагностику рівня та основних тенденцій забезпечення фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств.

Визначено пріоритетні напрями формування та використання фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств.

Розроблено системні засади управління фінансовими потоками сільськогосподарських підприємств, модель розвитку кредитної кооперативної системи в Україні,  концепцію розбудови системи  агрострахування.

Ключові слова: фінансові ресурси, фінансові потоки, механізм забезпечення фінансовими ресурсами, сільськогосподарські підприємства, фінансова діагностика, джерела  фінансових ресурсів, кредитне забезпечення, державна фінансова підтримка, агрострахування.

АННОТАЦИЯ

Гудзь Е.Е. Обеспеченность финансовыми ресурсами сельскохозяйственных предприятий: теория, методология, практика. –Рукопись.

 Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.00.04 –экономика и управление предприятиями (экономика сельского хозяйства и АПК). –Национальный научный центрИнститут аграрной экономики УААН, Киев, 2007.

Разработаны теоретико-методологические аспекты обеспечения финансовыми ресурсами сельскохозяйственных предприятий. Экономическая сущность финансовых ресурсов определяется с позиций их закрепления за предприятием как его актива. Определен состав финансовых ресурсов предприятия на основе их участия в процессе погашения поточных финансовых обязательств, которые возникают на предприятии и предложена уточненная их  классификация. Углублена и уточнена сущность категории финансовые потоки предприятия, усовершенствована их классификация.

Обобщены и систематизированы теоретические основы механизма обеспечения финансовыми ресурсами, определены факторы, которые влияют на количественные и качественные параметры его составляющих. Разработана модель механизма обеспечения финансовыми ресурсами предприятия, который рассматривается как совокупность экономических отношений, которые возникают при поиске, формировании, использовании и накоплении финансовых ресурсов в соответствии с целями его деятельности с учетом перспектив функционирования в конкурентной экономической среде. Его действие основывается на учете особенностей сельскохозяйственного производства, которые влияют на организацию обеспечения финансовыми ресурсами, структуру источников их формирования, направления использования, объемы и стабильность поступления финансовых ресурсов.

Усовершенствование действия механизма обеспечения финансовыми ресурсами должно охватывать такие основные направления: определение потребности предприятия в финансовых ресурсах и оптимальной структуры финансовых ресурсов на основе углубленной финансовой диагностики, минимизации расходов на финансирование, обеспечение постоянной платежеспособности и прибыльности, управление финансовыми потоками.

Результаты осуществленной диагностики практики и современного уровня обеспеченности финансовыми ресурсами сельскохозяйственных предприятий позволили сделать вывод о том, что ситуация, сложившаяся в последние годы в  сельскохозяйственных предприятиях и в целом в  отрасли, не благоприятствует улучшению их финансового состояния и обеспечению финансовыми ресурсами.

Исследования особенностей организации управления финансовыми потоками в сельскохозяйственных предприятиях Украины засвидетельствовали наличие неблагоприятных тенденций в ее обеспечении. Разработаны системные основы управления финансовыми потоками сельскохозяйственных предприятий и  схема инструментов государственного регулирования финансовых потоков прямого и косвенного влияния.

Выяснено, что спецификой экономических отношений большинства сельскохозяйственных предприятий Украины есть наличие аренды земли и имущества у большого количества собственников. Это имеет существенное влияние на обеспечение финансовыми ресурсами этих предприятий в силу значительных дивидендных выплат. Определено, что дивидендная политика сельскохозяйственных предприятий несовершенна.  В работе обоснованы направления ее реформирования.

Определено, что на разных этапах функционирования сельскохозяйственных предприятий структура  источников формирования финансовых ресурсов изменялась. В настоящее время в составе источников финансирования деятельности сельскохозяйственных предприятий основными есть собственные средства, объемы которых непосредственно зависят от результатов их производственно-финансовой  деятельности. Предложены этапы оптимизации структуры источников финансовых ресурсов сельскохозяйственных предприятий.

Выяснено, что важную роль в обеспечении финансовыми ресурсами   предприятий играет банковское кредитование. Определены главные проблемы кредитного обеспечения. Обосновано, что кредитное обеспечение  сельскохозяйственных предприятий должно формироваться как целостная система на рыночных принципах с элементами государственного регулирования. Установлены приоритетные направления развития системы кредитования сельскохозяйственного производства. Предложена схема построения кооперативной кредитной системы и обоснованы мероприятия по созданию кооперативной банковской системы в Украине. Разработан и внедрен ежеквартальный мониторинг Банковская система и аграрный сектор.

Установлено, что существующая в Украине система государственной финансовой поддержки имеет незначительное влияние на формирование финансовых ресурсов сельскохозяйственных предприятий. Установлены главные проблемы государственной финансовой поддержки и направления ее усовершенствования.

Определены приоритетные направления формирования и использования финансовых ресурсов сельскохозяйственных предприятий.

Обосновано, что страхование  рисков сельскохозяйственного производства есть важным элементом системы финансового обеспечения сельскохозяйственных производителей. Определены основные проблемы развития агрострахования и предложена Концепция развития агрострахования, конкретные мероприятия по ее реализации, логически-структурная схема построения системы агрострахования в Украине.

Ключевые слова: финансовые ресурсы, финансовые потоки, механизм обеспечения финансовыми ресурсами, сельскохозяйственные предприятия, финансовая диагностика, источники  финансовых ресурсов, кредитное обеспечение, государственная финансовая поддержка, агрострахование.

ANNOTATION

Hudz‘O.Y. The provision of agricultural enterprises with financial resources: theory, methodology, practice.-Manuscript.

Thesis for a Doctor Degree in Economics, in specialty  08.00.04- Economics and Management of Enterprises (Economics of Agriculture and APC).  –The National Scientific Center “The Institute of Agrarian Economics” –UAAS, Kyiv, 2007.

The theoretical and methodological aspects of the provision of agricultural enterprises with financial resources are developed.

The theoretical foundations of the mechanism of the provision with financial resources are generalized and systematized. The factors influencing quantitative and qualitative parameters of the constituents of this mechanism are determined.

The diagnostics of the level and main tendencies of the provision of agricultural enterprises with financial resources is conducted.

The priority directions of the formation and utilization of agricultural enterprises financial resources are determined.

The systematic foundations of the management of agricultural enterprises financial resources are worked out as well as the model of the cooperative credit system development in Ukraine and the conception of the development and introduction of the system of agricultural insurance.

Key words: financial resources, financial flows, the mechanism of the provision with financial resources, agricultural enterprises, financial diagnostics, the sources of financial resources, credit provision, state financial support, agricultural insurance.

Підписано до друку  22. 10.2007.  Формат 60Ч90 /. Папір офсетний.

Ум. друк. арк. 1,9. Обл.-вид.арк. 1,9. Тираж 100. Зам. № 140.

Видання та друк –Національний науковий цент “Інститут аграрної економіки”.

, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 10.

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 2065 від 18.01. 2005 р.




1. РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук КИЇВ ~ Дисерт
2. Имущественные права и обязанности супругов
3. этического взлета
4. Зоогигиена с основами проектирования животноводческих объектов
5. Сбор и эвакуация стреляных гильз и укупорки в бою
6. Отсутствие учета объектов налогообложения Ведение учета объектов налогообложения с грубым нарушением у.
7. тематический факультет Кафедра прикладной математики и информатики КУРСОВАЯ РАБОТА Метод
8. Реферат- Найбільш чисельні і рідкісні
9. О порядке ведения кассовых операций и правилах хранения перевозки и инкассации банкнот и монеты Банка Росс
10. Ихрам кию 2
11. военного коммунизма 1914 началась Вторая Мировая Война
12. полностью согласен с характеристикой приведенной слева 6 в целом согласен с характеристикой приведенн
13. ЛЕКЦИЯ СТАТИСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ ОБРАБОТКИ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫХ ДАННЫХ Обработка результатов на
14. СанктПетербургский государственный торговоэкономический университет ФГБОУ ВПО СПбГТЭУ Кафедра
15. Тема Великий дім ~ держава лад у ньому ~ закон
16. РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Київ ~ Дисе
17. вспахивание назад прибыли
18. на тему- Численные методы решения систем линейных уравнений Выполнил- студент 06~ИСТ Фадеева
19. Золотое сечение в природе и искусстве
20. Тема 3 Контроль у сфері майнового оподаткування Лекція 2 1 год