Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
________________________________________________________________
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНА ЛІТЕРАТУРА
Серія: Методичні матеріали. Випуск 12.00.04 -1
_________________________________________________________________
ГОСПОДАРСЬКЕ ПРАВО
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
ДЛЯ СТУДЕНТІВ
СПЕЦІАЛЬНІСТЬ: 6.030402 «Правознавство»
ЛЬВІВ – 2012
ББК
УДК
Рекомендовано до друку Вченою радою
Львівського державного університету внутрішніх справ
(протокол № __ від __________ 2010 р.)
Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри господарсько-правових дисциплін Львівського державного університету внутрішніх справ
( протокол № 7 від 11 січня 2010 р.)
Рецензенти:
Г.Б.Яновицька – кандидат юридичних наук, доцент (Львівський державний університет внутрішніх справ)
А.В.Рабінович – кандидат юридичних наук, доцент (Львівська комерційна академія)
Г.В.Смолин, С.В.Романцова
Господарське право:Методичні матеріали(программа навчальної дисципліни, плани семінарськиз занять, індивідуальні навчальнодослідні завдання, завдання для модульних контролів) Для студентів юридичного факультету.. –
Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2012.____ с.
Г.В.Смолин, С.В.Романцова
Львівський державний університет
внутрішніх справ 2012
ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Пояснювальна записка
Мета вивчення дисципліни
“Господарське право” викладається студентам юридичного факультету. Програма навчальної дисципліни дає їм можливість засвоїти економіко-правові засади і правове регулювання господарської, що виникає як між суб’єктами господарювання, так і між ними та органами господарського керівництва, знати види і умови господарсько-правової відповідальності.
Дисципліна “Господарське право” передбачає вивчення студентами правових інститутів господарського права, спираючись на вже одержані знання з теорії держави і права, конституційного, адміністративного, фінансового, цивільного права та ін.
Студенти повинні знати:
на понятійному рівні тенденції розвитку господарського права в умовах ринкової економіки яка породила різноманітні організаційні форми господарювання, що зумовлює необхідність знань не тільки відповідно правового регулювання, а й вивчення правових засад господарської діяльності;
на фундаментальному рівні зміст проблеми господарського права як комплексної галузі права, методологічні засади аналізу нормативно-правової бази, аналітичної інформації, специфіку предмета правового регулювання, а також джерел, норм яких власне і складають його систему;
на практично-творчому рівні вимоги, які ставляться до юриста-спеціаліста, юриста-керівника це правове супроводження господарської діяльності та недопущення правопорушень, формування високої культури господарювання.
Студенти повинні вміти:
на репродуктивному рівні реалізувати вимоги держави щодо формування у керівників і спеціалістів адаптованості до виконання своїх обов’язків з організації здійснення господарської діяльності та управління нею у відповідності з вимогами господарського законодавства;
на евристичному (алгоритмічному) рівні формувати власну точку щодо об’єктивної необхідності господарського права, а також на відносини, що недостатньо врегульовані законодавчими актами;
на творчому рівні використовувати свої внутрішні якості у підвищенні ефективності професійної діяльності, досліджувати недоліки законодавчого регулювання окремих господарських відносин в умовах ринкової економіки і формувати пропозиції щодо їх вирішення.
“Господарське право” складається із загальної та особливої частини, що відповідають чотирьом модулям. У загальній частині висвітлюються загальні положення (поняття, предмет, метод, правовідносини, джерела, принципи тощо), правовий статус учасників господарських відносин (у тому числі створення і державну реєстрацію суб’єктів господарювання, їх ліквідацію, зокрема в порядку банкрутства, ліцензування і патентування певних видів діяльності тощо), господарські договори, відповідальність за правопорушення у сфері господарювання. У особливій частині висвітлюється правове регулювання функціональних видів господарської діяльності (обмеження монополізму і захисту конкуренції, ціноутворення, ринку цінних паперів, зовнішньоекономічна діяльність суб’єктів господарювання тощо) і особливості правового регулювання в окремих галузях економіки (в електроенергетиці, у сфері сільського господарства, в галузі будівельної діяльності, в харчовій промисловості, торгівельній діяльності та побутовому обслуговуванні).
Семінарські заняття проводяться з основних проблем господарського права. На основі активної форми навчання закріплюється теоретичний матеріал, навички та уміння, формується готовність до правозастосовчої практики в сфері діяльності суб’єктів господарювання.
Самостійна робота планується як форма навчання, що має на меті надати допомогу у вивченні відповідних тем і запропонованої літератури, у пошуку відповідей на проблемні питання курсу, оволодінні практичними завданнями курсу.
Форми контролю – поточний, модульний, підсумковий семестровий контролі.
Примітки:
Критерії оцінювання роботи студентів на семінарському занятті
«Відмінно» - якщо студент повно і всебічно висвітлив тему, вільно оперує термінологією, демонструє глибокі знання використаної при підготовці літерату ри, має власну думку щодо питання за темою заняття і може її довести. Логічно та послідовно викладає матеріал і в змозі вільно та професійно вести дискусію.
«Добре» за умов, зазначених вище, але є певні недоліки при висвітленні матеріалу, припускається неточних тверджень, не підкріплених нормативними чи іншими доказами.
«Задовільно» - якщо студент висвітлив тему в загальних рисах, розуміє її суть, намагається зробити висновки, але при цьому допускає грубі помилки, відсутня логіка викладення матеріалу.
«Незадовільно» - якщо студент не може відповісти на питання або відпові дає неправильно, не розуміє його суті, а отже, не може зробити висновки.
Непідготовленість студента до семінарського заняття або відсутність його на занятті розцінюється як академічна заборгованість, яка повинна бути відпра цьована. Крім того, через академічну заборгованість студент може бути не до пущений до складання модульних робіт з дисципліни «Господарське право», а від так до складання іспиту.
Усі результати поточного контролю заносяться викладачем до журналів обліку відвідування занять студентами та їх успішності. Загальна кількість ба лів за роботу протягом семестру на семінарських, практичних, лабораторних заняттях, виконання самостійної роботи та індивідуальних завдань визначаєть ся як середнє арифметичне всіх отриманих оцінок, що множиться на коефіцієнт вагомості - 8 (40:5=8), де 40 - це максимальна кількість балів, яка може бути набрана студентом на семінарських, практичних, лабораторних заняттях, у процесі виконання самостійної роботи та індивідуальних завдань; 5 - це макси мальна оцінка за національною шкалою оцінювання.
Звідси випливає, що якщо з практичних, семінарських, лабораторних за нять студент має семестрову середню арифметичну оцінку:
«відмінно», то він набрав 40 балів (5x8);
«добре», то він набрав 32 балів (4х8);
«задовільно», то він набрав 24 бал (3х8).
За один модульний контроль студент може набрати максимально 30 ба лів. Студент вважається таким, який склав модуль, якщо він набрав 16 і більше балів. Якщо студент набрав менше 16 балів, модуль вважається не складений.
При встановленні саме такої мінімальної кількості балів, за якої модуль вважається складеним, враховувалося наступне.
При встановленні ж фактичної мінімальної кількості балів, необхідних для оцінки модуля як складеного на «задовільно» враховувалося, що зазвичай від повідь студента оцінюється як «задовільна» за умови, що він відповідає на 2,6 від оцінки «задовільно» і до 3,5 від оцінки «дооре», як «добра» - за умови, що він відповідає на 3,6 від оцінки «добре» і до 4,5 від оцінки «відмінно» і як «від мінна» — за умови, що він відповідає на 4,6 від оцінки «відмінно» до 5. Відпові дно до цього студент вважається таким, що склав модуль на «задовільно», якщо він набрав від 16 до 21 бала (2,6 від «задовільно» - це 16 балів, а 3,5 від «добре» - це 21 бал), на «добре», якщо він набрав від 22 до 27 балів (3,6 від «добре» - це 22 бали, а 4,5 від «відмінно» - це 27 балів), а на «відмінно», якщо він набрав від 28 до 30 балів (4,6 від «відмінно» - це 28 балів, 5 - це 30 балів).
Усі результати модульного контролю заносяться викладачем окремою графою до журналів обліку відвідування занять студентами та їх успішності. Викладач виставляє за складений модуль ту кількість балів, яку студент набрав. У випадку не складення модуля, тобто набрання студентом менше 16 балів, у відомість успішності за цей і наступні модулі проставляється нуль балів.
До складання модульного контролю допускаються студенти які не мають незадовільних оцінок і (чи) невідпрацьованих пропущених практичних, семі нарських, лабораторних занять без поважних причин. Якщо модуль був прийн ятий без фактичного відпрацювання незадовільних оцінок і пропущених прак тичних, семінарських, лабораторних занять та без захищеної курсової роботи або необґрунтовано був визнаний викладачем складеним, якщо результат моду лю було зараховано помилково, результати його на підставі письмового висно вку комісії відповідного факультету чи університетської комісії анулюються розпорядженням начальника (декана) відповідного факультету або відповідно першим проректором з навчальної та методичної роботи університету.
Пропущені семінарські заняття, а також отримані під час їх проведення незадовільні оцінки студент може у встановлені строки відпрацювати у формі, визначеній кафедрою, але не більше однієї теми впро довж одного робочого дня з даної навчальної дисципліни, з якої він має пропу щені заняття або незадовільну (незадовільні) оцінку (оцінки). За відпрацювання студентом такого заняття науково-педагогічний працівник повинен виставити відповідну оцінку в журналі навчальної групи. Інші помітки в журналі не допу скаються.
Семестрова середня арифметична оцінка з практичних (семінарсь ких, лабораторних) занять обчислюється шляхом ділення суми кодів (5, 4, 3), отриманих на заняттях протягом семестру позитивних оцінок («відмін но», «добре», «задовільно»), на їх кількість. Так, якщо студент отримав з практичних (семінарських, лабораторних) занять протягом семестру оцінки «задовільно», «добре», «добре», «відмінно», «добре», «добре», то його се местрова середня арифметична оцінка з цих занять буде «добре» (3+4+4+5+4+4/6=4).
Якщо семестрова середня арифметична оцінка з практичних (семінарських, лабораторних) занять складає не ціле число, а дробове, то заокруглення до цілого числа відбувається за встановленими правилами. Так, якщо студент отримав з практичних (семінарських, лабораторних) занять протягом семестру оцінки «доб ре», «задовільно», «відмінно», «відмінно», «відмінно», «відмінно», «відмінно» то його семестрова середня арифметична оцінка з цих занять буде «добре» (4+3+5+5+5+5+5/7=4,57, що заокруглюється до 5).
ПРИМІРНИЙ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
|
№ п/п |
Назва теми |
Всього годин |
З них |
||||
|
лекції |
семінари |
Практичні лабораторні |
самостійна роб. |
Зв’язок з іншими дисциплінами |
|||
|
Модуль №1 |
|||||||
|
1. |
Поняття, предмет і джерела господарського права |
14 |
4 |
2 |
- |
8 |
Цивільне право, т-1. |
|
2. |
Державна підтримка підприємництва |
12 |
2 |
2 |
- |
8 |
Фінансове право, т-3 |
|
3. |
Поняття і види суб’єктів господарських правовідносин |
16 |
4 |
4 |
- |
8 |
Цивільне право, т-5-6. |
|
4. |
Державна реєстрація суб’єктів господарювання |
12 |
2 |
2 |
- |
8 |
Цивільне право, т-5-6. |
|
5. |
Ліцензування господарської діяльності |
12 |
2 |
- |
- |
8 |
Адміністративне право, т-17. |
|
Модульний контроль №1 |
2 |
||||||
|
Модуль №2 |
|||||||
|
6. |
Припинення суб’єктів господарювання. Банкрутство. |
16 |
4 |
4 |
- |
8 |
Госп. процесуальне право, т-5 |
|
7. |
Правовий режим майна суб’єктів господарювання. |
12 |
2 |
2 |
- |
8 |
Цивільне право, т-24. |
|
8. |
Правове регулювання приватизації. |
12 |
2 |
2 |
- |
8 |
|
|
9 |
Господарські зобов’язання |
12 |
2 |
2 |
- |
8 |
Цивільне право, т-16., зобов’язальне право, т-11. |
|
10 |
Господарський договір |
12 |
2 |
2 |
- |
8 |
Цивільне право, т-16. |
|
11 |
Відповідальність у господарських правовідносинах |
12 |
2 |
- |
8 |
Цивільне право, т-29. |
|
|
Модульний контроль№2 |
2 |
||||||
|
Модуль №3 |
|||||||
|
12. |
Правове регулювання економічної конкуренції |
14 |
4 |
2 |
- |
8 |
Економічна теорія, т-4 |
|
13 |
Правове регулювання ринку цінних паперів |
12 |
2 |
2 |
- |
8 |
Цивільне право, т-9. |
|
14. |
Правове регулювання цін і ціноутворення |
12 |
2 |
2 |
- |
8 |
Фінансове право, т-6. |
|
15. |
Правове регулювання інвестиційної та інноваційної діяльності |
12 |
2 |
2 |
- |
8 |
Цивільне право, т-34. |
|
16. |
Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності |
16 |
4 |
4 |
- |
8 |
Міжнародне приватне право т. 4-7 |
|
17. |
Правовий режим іноземного інвестування |
12 |
2 |
2 |
- |
8 |
Міжнародне приватне право т. 4-7 |
|
18. |
Відкриття і використання рахунків та розрахунки у сфері господарської діяльності |
12 |
2 |
- |
- |
8 |
Цивільне право |
|
Модульний контроль №3 |
2 |
||||||
|
Модуль №4 |
|||||||
|
19. |
Правове регулювання господарських відносин в електроенергетиці |
12 |
2 |
2 |
- |
8 |
Адміністративне право, т-11. |
|
20. |
Правове регулювання господарських відносин у сфері сільського господарства |
12 |
2 |
2 |
- |
8 |
Аграрне право, т-5. |
|
21. |
Правове регулювання господарських відносин у галузі будівельної діяльності |
12 |
2 |
2 |
- |
8 |
Цивільне право, т-45. |
|
22. |
Правове регулювання господарських відносин у харчовій промисловості |
12 |
2 |
- |
8 |
Адміністративне право, т-25. |
|
|
23. |
Правове регулювання торгівельної діяльності та побутового обслуговування |
10 |
2 |
- |
- |
8 |
Цивільне право, т-34. |
|
Модульний контроль №4 |
2 |
||||||
|
ВСЬОГО: |
288 |
56 |
48 |
- |
184 |
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1
Господарська діяльність: поняття та види. Правове регулювання підприємницької діяльності.
Об’єктивні підстави державного регулювання економіки. Форми і методи державного регулювання економіки.
Поняття, особливості та види господарських правовідносин. Методи правового регулювання господарських відносин.
Поняття господарського права як самостійної галузі права, що регулює відносини з приводу безпосереднього здійснення господарської діяльності або керівництва нею.
Поняття господарського права як правової науки, та цілі господарського права як навчальної дисципліни.
Поняття господарського законодавства. Види нормативних актів господарського законодавства. Господарський кодекс України. Співвідношення Господарського і Цивільного кодексів.
Поняття господарсько-правової норми.
Проблеми систематизації господарського законодавства.
Правове значення судової практики.
Правове значення державної підтримки підприємництва. Форми та методи державної підтримки.
Дерегулювання підприємницької діяльності.
Взаємовідносини між контролюючими органами і підприємцем. Правове регулювання перевірок суб’єктів господарювання.
Органи, що державну підтримку. Правовий статус Державного комітету з регуляторної політики та розвитку підприємництва.
Фінансування заходів державної підтримки підприємництва.
Поняття, ознаки та види суб’єктів господарських правовідносин (господарського права). Мале підприємство. Індивідуальні підприємці. Господарські організації. Поняття та види підприємств. Особливості правового статусу окремих видів підприємств.
Поняття та види господарських товариств. Загальні засади правового статусу господарських товариств. Особливості правового статусу акціонерних товариств. Органи управління господарських товариств. Правове становище товариства з обмеженою відповідальністю. Правове становище товариства з додатковою відповідальністю. Правове становище командного товариства і повного товариства.
Поняття виробничого кооперативу. Особливості членства у виробничих кооперативах. Господарські організації та державні органи господарського керівництва.
Тема 4. Державна реєстрація суб’єктів господарювання
Поняття державної реєстрації. Органи, що здійснюють державну реєстрацію. Порядок державної реєстрації. Установчі документи. Державна реєстрація змін до установчих документів. Перереєстрація. Скасування державної реєстрації.
Тема 5. Ліцензування господарської діяльності
Поняття та види ліцензій. Ліцензійні умови. Порядок видачі ліцензій. Особливості ліцензування господарської діяльності у сфері торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, використання обмежених ресурсів.Припинення дії ліцензії. Патентування і види патентів в господарській діяльності.
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ2
Тема 6. Припинення суб’єктів господарювання
Підстави припинення суб’єктів господарювання. Порядок ліквідації. Поняття банкрутства. Суб’єкти банкрутства. Сторони у справах банкрутства.Провадження у справі про банкрутство. Розпорядження майном боржника. Санація боржника. Мирова угода у справі про банкрутство. Визнання боржника банкрутом. Ліквідаційна процедура. Особливості банкрутства окремиз категорій суб’єктів господарювання.
Тема 7. Правовий режим майна суб’єктів господарювання
Поняття правового режиму. Право власності. Право оперативного управління. Право господарського відання. Джерела формування майна. Основні фонди та оборотні засоби. Складений капітал. Резервний фонд. Порядок формування спеціальних фондів підприємства. Особливості складу і використання майна окремих суб’єктів господарювання.
Тема 8. Правове регулювання приватизації
Поняття приватизації державного майна. Державна програма приватизації. Об’єкти приватизації. Суб’єкти приватизації. Органи приватизації. Покупці. Приватизаційні посередники. Способи приватизації. Процедура приватизації. Договірні відносини у приватизації. Особливості приватизації окремих видів об’єктів.
Тема 9. Господарські зобов’язання
Поняття, види та підстави виникнення господарських зобов’язань. Виникнення господарських зобов’язань. Виконання господарських зобов’язань. Способи забезпечення виконання зобов’язань. Припинення, розірвання та недійсність господарських зобов’язань.
Тема 10. Господарські договори
Поняття, ознаки та функції господарського договору. Класифікація господарських договорів. Форма господарського договору. Зміст і особливості укладення окремих видів господарських договорів.
Тема 11. Відповідальність у господарських правовідносинах
Поняття та ознаки господарсько-правової відповідальності. Класифікація господарсько-правових санкцій. Функції господарської відповідальності. підстави господарської відповідальності. Поняття, види в господарському праві. Форми господарської відповідальності. Відшкодування збитків у сфері господарювання. Штрафні та оперативно-господарські санкції. Адміністративно-господарські санкції.
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ3
Тема 12. Правове регулювання економічної конкуренції
Поняття, роль та основні принципи економічної конкуренції. Поняття монопольного становища і природні монополії. Поняття недобросовісної конкуренції та монополістичних порушень. Анти конкурентні узгоджені дії. Дискримінація суб’єктів господарювання. Відповідальність за порушення антимонопольного – конкурентного законодавства.
Тема 13. Правове регулювання ринку цінних паперів.
Поняття та види цінних паперів. Умови і порядок випуску цінних паперів. Державне регулювання ринку цінних паперів. Види ринків цінних паперів.
Тема 14. Правове регулювання цін та ціноутворення
Поняття та функції ціни. Політика ціноутворення. Види цін та порядок їх встановлення. Державний контроль за додержання дисципліни цін та відповідальність за їх порушення.
Тема 15. Правове регулювання інвестиційної та інноваційної діяльності
Поняття, види інвестицій та інвестиційної діяльності. Державне регулювання інвестиційної діяльності. Правові форми реалізації інвестиційної діяльності. Особливості правового регулювання інноваційної діяльності. Організаційно-правові форми інноваційної діяльності.
Тема 16. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності
Поняття, види та суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Поняття, зміст, види, та облік зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Зовнішньоекономічні договори з давальницькою сировиною. Товарообмінні операції. Захист прав і законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.
Тема 17. Правовий режим іноземного інвестування
Поняття іноземних інвестицій і їх роль в економіці України. Форми і види іноземних інвестицій. Правовий режим інвестицій спеціальних (вільних) економічних зон. Правове регулювання концесійної діяльності. Гарантії і компенсації іноземним інвесторам.
Тема18.Правове регулювання кредитно – розрахункових відносин
Поняття і види кредитів. Кредитування суб'єктів господарювання.Порядок відкриття, зміни і закриття рахунків у банках.Порядок і форми розрахунків у господарському обігу.
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 4
Тема 19. Правове регулювання господарських відносин в електроенергетиці
Правові засади господарської діяльності в електроенергетиці. Правове регулювання ринку електричної і теплової енергії. Договори по постачанню електричної і теплової енергії.
Тема 20. Правове регулювання господарської діяльності у сільському господарстві
Правові засади сільськогосподарського виробництва. Особливості забезпечення суб’єктів сільськогосподарської діяльності засобами виробництва. Правові форми реалізації сільськогосподарської продукції. Правове регулювання ринку зерна.
Тема 21. Правове регулювання господарської відносин в галузі будівництва
Загальна характеристика законодавства про будівельну діяльність. Умови і порядок здійснення будівельної діяльності. Правовий статус суб’єктивного господарювання у галузі будів6ництва. Підрядні контракти у будівельній діяльності. Відповідальність за порушення законодавства про будівельну діяльність.
Тема 22. Правове регулювання господарських відносин у харчовій промисловості
Правові засади безпечності та якості харчових продуктів.. Державний нагляд і контроль безпечності та якості харчових продуктів. Державне регулювання виробництва та обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів. Державне регулювання виробництва і реалізації цукру.
Тема 23. Правове регулювання торгівельної діяльності та побутового обслуговування
Порядок заняття торгівельною діяльністю і правила торгівельного обслуговування населення. Правове регулювання відносин у галузі побутового обслуговування. Господарсько-правові заходи захисту прав споживачів. Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
БІБЛІОГРАФІЯ
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Нормативно правові акти
від 10 грудня 1991р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - №10. - Ст. 137.
Матеріали судової практики
Збірники нормативних актів
Науково-практичні коментарі
Навчальна література
Спеціалізовані публікації
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА.
1. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. із змінами внесеними згідно із Законом України від 18.12.2004 р.// Відомості Верховної Ради України. -1996.-№30.-Ст. 141.
2. Господарський кодекс України. Прийнятий 16 січня 2003р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - №18, №19-20, №21-22. - Ст. 144.
3. Цивільний кодекс України. Прийнятий 16 січня 2004р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - №40-44. - Ст. 356.
4. Кодекс України про адміністративні правопорушення. Прийнятий 7 грудня 1984р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. - 1984 - додаток до №51 - Ст. 1122.
5. Кримінальний кодекс України. Прийнятий 5 квітня 2001р. // Відомості Верховної Ради України. - 2001 - №25-26 - Ст. 131.
6. Господарський процесуальний кодекс України. Прийнятий 6 листопада 1991р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992 - №6. - Ст. 56.
7. Про економічну самостійність Української РСР: Закон Української РСР від 3 серпня 1990р. // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1990. - №34. - Ст. 499.
8. Про ціни і ціноутворення: Закон України від 3 грудня 1990р. // Відомості Верховної Ради України - 1990. - №52. - Ст. 650 (з наст, змінами і доп.).
9. Про інвестиційну діяльність: Закон України від 18 січня 1991р. // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 47. - Ст. 646 (з наст. змінами і доп.).
10. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16 квітня 1991р. // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №29. - Ст. 377 (з наст. змінами і доп.).
11. Про пріоритетність розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві України: Закон України в редакції від 15 травня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №32. – Ст.453.
12. Про цінні папери та фондову біржу: Закон України від 18 червня 1991 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. - 1991. - №38. – Ст. 508 (з наст. змінами і доп.).
13. Про захист споживчого ринку України: Закон України від 25 червня 1991р. // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №40. - Ст. 527 (з наст. змінами і доп.).
14. Про господарські товариства: Закон України від 19 вересня 1991р. //Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №49. - Ст. 682 (з наст. змінами і доп.).
15. Про дію міжнародних договорів на території України: Закон України від 10 грудня 1991р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - №10. - Ст. 137.
16. Про інвестиційну діяльність: Закон України від 10 грудня 1991р. //Відомості Верховної Ради України. - 1992. - №10. - Ст. 138 (з наст. змінами і доп.).
17. Про товарну біржу: Закон України від 10 грудня 1991р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. -№10. - Ст. 139 (з наст, змінами і доп.).
18. Про заставу: Закон України від 2 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - №47. - Ст. 642 (з наст. змінами і доп.).
19. Про загальні засади створення спеціальних економічних зон: Закон України від 13 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - №50. - Ст. 676 (з наст. змінами і доп.).
20. Про основи містобудування: Закон України від 16 листопада 1992 // Відомості Верховної Ради України. - 1992.- № 52.- Ст.683.
21. Про основи державної політики у сфері науки і наукової діяльності: Закон України від 13 грудня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №12. – Ст. 165.
22. Про охорону прав на сорти рослин: Закон України від 21 квітня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - №21. – Ст.218.
23. Про науково-технічну інформацію:закон України від 25 червня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - №33. – Ст.345.
24. Про Антимонопольний комітет України: Закон України від 26 листопада 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - №50. - Ст. 472 (з наст. змінами і доп.).
25. Про акцизний збір: Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - №10. – Ст.82.
26. Про міжнародний комерційний арбітраж: Закон України від 24 лютого 1994р. // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - №25. - Ст. 198.
27. Про енергозбереження: Закон України від 1 липня 1994 р. (із змінами і доп. Закону від 17 березня 2007) // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - №30. – Ст.283.
28. Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті: Закон України від 23 вересня 1994р. // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - №40. - Ст. 364 (з наст. змінами і доп.).
29. Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування: Закон України від 14 жовтня 1994 // Відомості Верховної Ради України. - 1994.-№ 46.- Ст. 411.
30. Про транспорт: Закон України від 10 листопада 1994р. // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - №51. - Ст. 446.
31. Про охорону прав на промислові зразки: Закон України від 15 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - №7. – Ст. 34.
32. Про племінне тваринництво: Закон України від 15 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - №2. – Ст. 7.
33. Про насіння: Закон України від 15 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1994. – №2. – Ст. 5.
34. Про міжнародні договори України: Закон України від 22 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1994. – №10. – Ст.40.
35. Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів: Закон України від 19 грудня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України .- 1995.- № 46.- Ст. 345.
36. Про поставку продукції для державних потреб: Закон України від 22 грудня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №3. - Ст. 9 (з наст. змінами і доп.).
37. Про режим іноземного інвестування: Закон України від 19 березня 1996р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №19. - Ст. 80 (з наст. змінами і доп.).
38. Про патентування деяких видів підприємницької діяльності: Закон України від 23 березня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №20. - Ст. 82 (з наст. змінами і доп.).
39. Про захист від недобросовісної конкуренції: Закон України від 7 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №36. - Ст. 164 (з наст. змінами і доп.).
40. Про державне регулювання ринку цінних паперів: Закон України від 30 жовтня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №51. Ст. 242 (з наст. змінами і доп.).
41. Про промислово-фінансові групи Закон України від 21 листопада 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №23. - Ст. 28 (з наст. змінами і доп.).
42. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 24. -Ст. 170.
43. Про сільськогосподарську кооперацію: закон України від 17 липня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - №39. – Ст.261.
44. Про торгово-промислові палати в Україні: Закон України від 2 грудня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1998. -№13. - Ст. 52.
45. Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні: Закон України від 10 грудня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - №15. - Ст. 67.
46. Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності: Закон України від 3 березня 1998 р. // Урядовий кур’єр. - 1998. – 9 квітня.
47. Про електроенергетику: Закон України від 16 жовтня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - №1. – Ст. 1.
48. Про спеціальну економічну зону «Яворів»: Закон України від 15 січня 1999 р. // Урядовий кур’єр. – 1999. – 17 лютого.
49. Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу «Курортополіс Трускавець»: Закон України від 18 березня 1999 р. // Урядовий кур’єр. – 1999. – 7 квітня.
50. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 9 квітня 1999р. // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - №20-21. - Ст. 190 (з наст. змінами і доп.).
51. Про архітектурну діяльність: Закон України від 20 травня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1999.- № 31.- Ст.246.
52. Про національний банк України від 20 травня 1999 р. // Голос України. – 1999. – 11 листопада.
53. Про охорону прав на зазначення походження товарів: Закон України від 6 червня 1999 р. (із змінами від 21 грудня 2000 р.) // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - №32. – Ст. 267.
54. Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру: Закон України від 17 червня 1999 // Відомості Верховної Ради України. - 1999.- № 32.- Ст. 267.
55. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 30 червня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - №42-43. - Ст. 79 (з наст. змінами і доп.).
56. Про концесії: Закон України від 16 липня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - №41. - Ст. 372.
57. Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні: Закон України від 16 липня 1999 р. // Урядовий кур’єр. – 1999. – 1 вересня.
58. Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків: Закон України від 16 липня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 40. -Ст. 363.
59. Про угоди про розподіл продукції: Закон України від 14 вересня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 44. -Ст. 391.
60. Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну: Закон України від 22 грудня 1988 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1999. – №11. – Ст.78.
61. Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту: Закон України від 22 грудня 1988 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1999. – №9-10. – Ст.65.
62. Про захист національного виробника від субсидованого імпорту:Закон України від 22 грудня 1988 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1999. – №12-13. – Ст.80.
63. Про спеціальний режим інвестиційної діяльності в Закарпатській області: Закон України від 24 грудня 1998 р. // Урядовий кур’єр. – 1999. – 21 січня.
64. Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції: Закон України від 14 лютого 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - №12. – Ст.95.
65. Про закупівлю товарів, робіт, послуг за державні кошти: Закон України від 22 лютого 2000 р. // Урядовий кур’єр. - 2000. – 24 травня.
66. Про природні монополії: Закон України від 20 квітня 2000р. // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - №30. - Ст. 238.
67. Про планування і забудову територій: Закон України від 20 квітня 2000р. // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - №31. - Ст. 250.
68. Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг: Закон України від 1 червня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - №38. - Ст. 315.
69. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 7 грудня 2000р. // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - №5-6. - Ст. 30.
70. Про концесії на будівництво і експлуатацію автомобільних доріг: Закон України від 14 грудня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2000.-№3.-Ст. 21.
71. Про охорону прав на винаходи і корисні моделі: Закон України від 15 грудня 1993 р. (редакції Закону від 1 січня 2000 р.) // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - №37. – Ст. 34.
72. Про захист економічної конкуренції: Закон України від 11 січня 2001р. // Відомості Верховної Ради України - 2001. - №12. - Ст. 64.
73. Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди): Закон України від 15 березня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - №21. – Ст.103.
74. Про обіг векселів в Україні: Закон України від 5 квітня 2001 р. // Урядовий кур’єр. – 2001. – 4 травня.
75. Про обіг векселів: Закон України від 5 квітня 2001р. // Відомості Верховної Ради України - 2001. - №24. - Ст. 128.
76. Про платіжні системи та переказ грошей в Україні: Закон України від 5 квітня 2001р. // Відомості Верховної Ради України - 2001. - №29. - Ст. 137.
77. Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності на території пріоритетного розвитку у Волинській обл.: Закон України від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 23. -Ст. 113.
78. Про стандартизацію: Закон України від 17 травня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - №31. – Ст. 145.
79. Про підтвердження відповідності: Закон України від 17 травня 2001р. //Відомості Верховної Ради України - 2001. - №32. - Ст. 169.
80. Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки: Закон України від 11 липня 2007 р. //// Відомості Верховної Ради України - 2001. - №48. – Ст.253.
81. Про авторське право і суміжні права: Закон України від 23 грудня 1993 р. (в редакції Закону від 11 липня 2001 р.) // Відомості Верховної Ради України - 2001. - №43. – Ст.214.
82. Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні: Закон України від 21 грудня 2000р. // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - №7. - Ст. 35.
83. Про страхування: Закон України від 7 березня 1996 р. (в редакції Закону від 4 жовтня 2001р.) // Відомості Верховної ради України. - 2002. - №18. - Ст.78.
84. Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу: Закон України від 7 лютого 2002 р.// Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 24. - Ст.167.
85. Про зерно та ринок зерна в Україні: Закон України від 4 липня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України - 2002. - № 35. - Ст. 258.
86. Про інноваційну діяльність України: Закон України від 4 липня 2002 р. // Офіційний вісник України. – 2002. - №36. – Ст.266.
87. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12 липня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України - 2002. - №1. - Ст. 1.
88. Про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах: Закон України від 15 вересня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2002. – №6. – Ст.40.
89. Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності: Закон України від 16 січня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. - №7. – Ст.272.
90. Про карантин рослин: Закон України в редакції від 3 квітня 2003р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 28. -Ст. 212.
91. Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: Закон України від 15 травня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України - 2003. - №31-32. - Ст. 263.
92. Про захист прав покупців сільськогосподарських машин: Закон України від 5 червня 2003 // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 38. - Ст.315.
93. Про безпечність та якість харчових продуктів: Закон України в редакції від 6 червня 2005 р. // Голос України. – 2005. – 11 листопада.
94. Про житло-комунальні послуги: Закон України від 24 червня 2004 р. №1875-VІ // Урядовий кур’єр. – 2004. – 3 серпня.
95. Про фінансовий лізинг: Закон України від 11 грудня 2003р.// Відомості Верховної Ради України. - 2004. - № 15.- Ст.231.
96. Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності: Закон України від 6 вересня 2005р. // Відомості Верховної Ради України - 2005. - №48. - Ст. 483.
97. Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 1 червня 2000р. (із наст. змінами і доповненнями ) // Відомості Верховної Ради України. - 2005. - №42. - Ст. 465.
98. Про іпотечні облігації: Закон України від 22 грудня 2005 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2005. - №16. – Ст.134.
99. Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23 лютого 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2006. - №31. - Ст. 1126.
100. Про холдингові компанії та фондовий ринок: Закон України від 15 березня 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2006. - №34. – Ст.1253.
101. Про аудиторську діяльність: Закон України від 22 квітня 1993 р. (в ред. Закону від 14 вересня 2006 р. №140-У) // Відомості Верховної Ради України. - 2006. - №44. – Ст. 432.
102. Про управління об’єктами державної власності: Закон України від 21 вересня 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2006. - №41. – Ст.2726.
103. Про основні заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності: Закон України від 5 квітня 2007 р. // Офіційний вісник України. – 2007. - №44. – Ст. 1771.
104. Про державну систему біобезпеки при створенні випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів: Закон України від 31 травня 2007 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2007. - №35. – Ст.484.
105. Про акціонерні товариства: Закон України від 17 вересня 2008 р.// Відомості Верховної Ради України - 2008. - № 50-51. - Ст. 384.
106. Про заборону грального бізнесу в Україні: Закон України від 15 травня 2009 р. Офіційний вісник України. – 2009. – Ст.1609.
107. Про впорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств: Декрет Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1992р. // Відомості Верховної Ради України - 1993. -№11.-Ст.94.
108. Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993р. // Відомості Верховної Ради України - 1993. - №17. - Ст. 184.
109. Про довірчі товариства: Декрет Кабінету Міністрів України: від 17 березня 1993р. // Відомості Верховної Ради України - 1993. - №19. - Ст. 27 (з наст, змінами і доп.).
110. Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення: Декрет Кабінету Міністрів України: від 8 квітня 1993р. // Відомості Верховної Ради України - 1993. - №23. - Ст. 247.
111. Про стандартизацію і сертифікацію: Декрет Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993р. // Відомості Верховної Ради України - 1993. -№27. - Ст. 289.
112. Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення: Декрет Кабінету Міністрів України від 8.04.1993 №30 // Відомості Верховної Ради України - 1993. - №23. - Ст. 247.
113. Положення про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії: Указ Президента України від 19 лютого 1994 р. №55 // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. – 1994. - №8. – Ст.8.
114. Про загальне Положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади: Указ Президента України від 12 березня 1996 р. // Урядовий кур’єр. – 1996. – 28 березня.
115. Про залучення іноземних інвестицій в економіку України: Указ Президента України від 28 червня 1999р. // Офіційний вісник України. - 1999.-№26.
116. Положення про Міністерство фінансів України: Указ Президента України від 26 серпня 1999 р. №1081/99 // Офіційний вісник України. – 1999. - №35 (17.09.1999). – Ст.1.
117. Положення про Міністерство економіки України: Указ Президента України від 23 жовтня 2000 р. №1159/2000 // Офіційний вісник України. – 2000. - №43 (10.11.2000). – Ст.46.
118. Про захист документів і товарів голографічними захисними елементами: Указ Президента України від 15 листопада 2000 р. // Урядовий кур’єр. – 2000. – 25 грудня.
119. Про впорядкування контролю за зовнішньоекономічної діяльністю резидентів: Указ Президента України від 21 лютого 2000р. // Офіційний вісник України. - 2000. - №8.
120. Про заходи щодо забезпечення підтримки та дальшого розвитку підприємницької діяльності: Указ Президента України від 15 липня 2000р. // Офіційний вісник України. - 2000. - №29.
121. Про додаткові заходи щодо збільшення надходжень інвестицій в економіку України: Указ Президента України від 22 лютого 2001р. // Офіційний вісник України. - 2001. - №9.
122. Про додаткові заходи щодо розвитку фондового ринку України: Указ Президента України від 26 березня 2001 р. // Урядовий кур’єр. – 2001. – 04 квітня (Орієнтир. – Ст. 6-8).
123. Про основні напрями конкурентної політики на 2002-2004 роки: Указ Президента України від 19 листопада 2001р. // Офіційний вісник України. -2001.-№47.
124. Про заходи щодо посилення державного захисту прав споживачів: Указ Президента України від 12 січня 2002р. // Офіційний вісник України. - 2002.-№3.
125. Положення про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку: Указ Президента України від 14 лютого 1997 р. (в редакції Закону від 25 вересня 2002 р. з наступними змінами) // Офіційний вісник України. – 2002. - №40 (18.10.2002). – Ст.1854.
126. Про державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України: Указ Президента України від 11 грудня 2002 р. // Урядовий кур’єр. – 2002. – 18 грудня (Орієнтир. – Ст.16).
127. Про концепцію вдосконалення державного регулювання господарської діяльності: Указ Президента України від 3 вересні 2007 р. // Офіційний вісник України. – 2007. № 66. – Ст.2450.
128. Про Державну комісію з регулювання ринку фінансових послуг: Указ Президента України від 4 квітня 2003р. // Офіційний вісник України. – 2003. № 15.- Ст.650.
129. Про систему цін у народному господарстві і на споживчому рівні України: Постанова Кабінету Міністрів України від 7 грудня 1991р. №376 // Зібрання постанов Уряду України. - 1992. - №1. - Ст. 16 (з наст. змінами і доп.).
130. Про регулювання цін: Постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 1992р. №715 // Зібрання постанов Уряду України. - 1992. -№1-2. - Ст. 26.
131. Про впорядкування цін і тарифів: Постанова Кабінету Міністрів України від 3 грудня 1993р. №978// Зібрання постанов Уряду України. ~ 1994. - №4. - Ст. 87.
132. Про Концепцію створення спеціальних (вільних) економічних зон в Україні: Постанова Кабінету Міністрів України від 14 березня 1994р. №167 // Зібрання постанов Уряду України. - 1994. - №7. - Ст. 171.
133. Про запровадження механізму запобігання монополізації товарних ринків: Постанова Кабінету Міністрів України від 11 листопада 1994 р.№ 765// Зібрання постанов Уряду України. – 1994. - №. – Ст. 23 ( з наст. змінами і доп.).
134. Положення про державне регулювання цін (тарифів) на продукцію виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, роботи і послуги монопольних утворень: Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1995р. №135 // Зібрання постанов Уряду України. - 1995. - №5.-Ст. 127.
135. Про ціноутворення в умовах реформування економіки: Постанова Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1994 р. // Зібрання постанов Уряду України. – 1995. - №1. – Ст.18.
136. Положення про порядок реалізації, обліку торгових патентів і контролю за їх використанням: Постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 1996р. №563 // Зібрання постанов Уряду України. - 1996. - №13. - Ст. 345.
137. Положення про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора: Постанова Кабінету Міністрів України від 30 січня 1997р. №12 // ЗП України. - 1997. - №2. - Ст. 56.
138. Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій: Постанова Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1996 р. №928 // Зібрання постанов Уряду України. - 1996. -№16. - Ст. 451.
139. Про встановлення повноважень виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін: Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. №1548 // Зібрання постанов Уряду України. – 1997. - №1.
140. Про організацію та проведення міжнародних торгів (тендерів) у сфері державних закупівель товарів (робіт, послуг) іноземного походження: Постанова Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. №694 // Зібрання постанов Уряду України. - 1997. - №8. - Ст. 389.
141. Про порядок ліцензування підприємницької діяльності: Постанова Кабінету Міністрів України від 3 липня 1998р. №1020 // Офіційний вісник України. - 1998. - №27.
142. Про удосконалення порядку формування цін: Постанова Кабінету Міністрів України: від 18 грудня 1998 р.// Офіційний вісник України. - 1998.-№51.
143. Правила надання населенню послуг з водо -, теплопостачання та водовідведення: Постанова Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 р. // Офіційний вісник України. – 1998. - №2. – Ст.98.
144. Про сприяння зовнішньоекономічній діяльності: Постанова Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1999р. №593 // Офіційний вісник України. -1999. -№15.
145. Про Концепцію адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу: Постанова Кабінету Міністрів України від 16 серпня 1999р. №1496 // Офіційний вісник України. - 1999. -№33.
146. Про Концепцію адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу: Постанова Кабінету Міністрів України від 16 серпня 1999р. №1496 // Офіційний вісник України. - 1999. -№33.
147. Про затвердження переліку органів ліцензування: Постанова Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000р. №1698 // Офіційний вісник України. - 2000. - №46.
148. Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності: Постанова Кабінету Міністрів України від 4 липня 2001р. №756 // Офіційний вісник України. - 2001. - №27.
149. Порядок надання Кабінету Міністрів України дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб’єктів господарювання: Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. // Офіційний вісник України. – 2002. - №9. – Ст.405.
150. Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності: Постанова Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2002 р. //Урядовий кур’єр. – 2002. - №10-12. – Ст.20.
151. Порядок визначення країни походження товару, що переміщується через митний кордон України: Постанова Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2002 р. №1864 // Урядовий кур’єр. – 2002. – 19 грудня.
152. Про здійснення заставних операцій із зерном: Постанова Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. - №7. – Ст.46.
153. Порядок здійснення контролю за дотримання сторонами зобов’язань за договором підряду про виконання робіт на будівництві об’єктів: Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 р. №609 // Офіційний вісник України. – 2004. - №19. – Ст.89.
154. Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів: Постанова Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 р. №1243 // Юридичний вісник України. – 2004. – 16-22 жовтня.
155. Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій: Постанова Кабінету Міністрів України від 7 липня 1996 р. №928 // Офіційний вісник України. – 2004. - №39.
156. Про аграрний фонд: Постанова Кабінету Міністрів України від 6 липня 2005 р. // Голос України. – 2005. – 13 липня.
157. Статут Аграрної біржі: Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2005 р. №1285 // Урядовий кур’єр. – 2006. – 25 січня.
158. Порядок формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води: Постанова Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 р. №995 // Офіційний вісник України. – 2006. - №28. – Ст.2019 (із змінами і доповненнями).
159. Енергетична стратегія Енергозбереження України на період до 2030 р.: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 березня 2006 р. №145-р. // Урядовий кур’єр. – 2007. – 18 квітня.
160. Порядок державної реєстрації генетично модифікованих організмів джерел харчових продуктів, а також харчових продуктів, косметичних та лікарських засобів, які містять такі організми або отримані з їх використанням: Постанова Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2009 р. №114 // Офіційний вісник України. – 2009. - №37. – Ст.1240.
161. Порядок ведення реєстру суб’єктів господарювання, які здійснюють оптову торгівлю спиртом коньячним на підставі ліцензії на виробництво коньяку та алкогольних напоїв за коньячною технологією: Постанова Кабінету Міністрів України від 2 березня 2010 р. №230 // Урядовий кур’єр. – 2010. – 24 березня (Орієнтир).
162. Про державне регулювання виробництва цукру та цукрових буряків у період з 1 вересня 2009 р. по 1 вересня 2011 р.: Постанова Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2010 р. №96
163. Про затвердження Державної цільової економічної програми енергоефективності на 2010-2015 роки: Постанова Кабінету Міністрів України від 1 березня 2010 р. №243 // Урядовий кур’єр. – 2010. – 24 березня.
164. Порядок формування роздрібного тарифу для споживачів ліцензіатами з постачання електроенергії та регульованим тарифом: Постанова Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22 січня 2001 р. №47 //// Інформаційний бюлетень НКРЕ. – 2001. - №2.
165. Правила користування електричною енергією: Постанова Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. №38 // Офіційний вісник України. – 2002. - №48. – Ст.70.
166. Порядок застосування тарифів на електроенергію, що використовується на потреби опалення та гарячого водопостачання: Постанова Національної комісії регулювання електроенергетики України від 11 січня 2002 р. №40 // Інформаційний бюлетень НКРЕ. – 2002. - №2.
167. Правила складання та подання заявок на винахід та заявки на корисну модель: Наказ Міністерства освіти і науки України від 22. січня 2001 p. № 22 // Офіційний вісник України. - 2001. - № 9. - Ст. 386.
168. Про перелік продукції монопольних утворень, ціни які підлягають державному регулюванню: Наказ Міністерства економіки України, Антимонопольного комітету України від 20 березня 1998 р. №29-а/3. // Офіційний вісник України. – 1998. - №14. – Ст.219.
169. Положення про Державний реєстр патентів і деклараційних патентів України на винаходи: Наказ Міністерства освіти і науки України від 12 квітня 2001 р. № 291 // Офіційний вісник України. - 2001. - № 18. - Ст. 804.
170. Правила складання та подання заявки на промисловий зразок: Наказ Міністерства освіти і науки України від 18 лютого 2002 р. № 110 // Офіційний вісник України. - 2002. - №11. – Ст.531.
171. Правила складання, подання та проведення експертизи заявки на реєстрацію кваліфікованого походження товару: Наказ Міністерства освіти і науки України від 17 серпня 2001 р. № 598 // Офіційний вісник України. - 2001. - № 36. - Ст. 1682.
172. Правила складання та подання заявки на промисловий зразок: Наказ Міністерства освіти і науки України від 18 лютого 2002 р. № 110 // Офіційний вісник України. - 2002. -№11.- Ст. 531.
173. Інструкція про порядок застосування економічних і фінансових санкцій органами державного контролю за цінами: Наказ Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України від 3 грудня 2005 р. №298/519.
174. Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт: Наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлово-комунальної політики від 5 грудня 2000 р. №273 // Офіційний вісник України. - 2000. - №354.
175. Правила розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства комітету України: Розпорядження Антимонопольного комітету України від 29 червня 1998 р. №169. // КПС «НАУ».
176. Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України: Розпорядження Антимонопольного комітету України від 23 лютого 2001 р. // Офіційний вісник України. – 2001. - №14. – Ст. 622.
177. Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України: Антимонопольного комітету України від 23 лютого 2001 р. №32-р// КПС «НАУ».
178. Ліцензійні умови провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів: Наказ Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва і рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14 березня 2001 р. №49-60 // Офіційний вісник України. – 2001. - №16. – Ст.706.
179. Положення про порядок випуску облігацій підприємств: рішення ДКЦПФР від 17 липня 2003 р. № 322 // Юридичний вісник України. - 2003. - № 41 (11-17 жовтня).
180. Положення про порядок випуску облігацій підприємств: Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17 липня 2003 р. №244 // Юридичний вісник України. – 2003. - №41. – Ст.1237.
181. Положення про випуск облігацій внутрішніх місцевих позик: Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 7 жовтня 2003 р. №414 // Офіційний вісник України. – 2003. – №44. – Ст.1233.
182. Ліцензійні умови провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з управління активами інституційних інвесторів діяльності з управління активами: Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26 травня 2006 № 341 // Офіційний вісник України. - 2006. -№31.-Ст. 2258.
183. Ліцензійні умови провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами: Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26 травня 2006 р. № 346 // Офіційний вісник України. - 2006. - № 34 (6 вересня 2006 р). - Ст. 2433.
184. Ліцензійні умови провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку: Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26 травня 2006 р. № 347 // Офіційний вісник України. - 2006. - № 34 (6 вересня 2006 р). - Ст. 2432.
185. Ліцензійні умови провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, а саме діяльності з ведення реєстру власників іменних цінних паперів: Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26 травня 2006 р. № 348 // Офіційний вісник України. -2006. - № 34 (6 вересня 2006 р). - Ст. 2434.
186. Ліцензійні умови провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності: Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26 травня 2006 р. № 349 // Офіційний вісник України. - 2006. - № 34 (6 вересня 2006 р.). - Ст. 2435.
187. Положення про депозитарну діяльність: Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17 жовтня 2006 р. № 999 // Офіційний вісник України. - 2006. - № 49 (18.12.2006). - Ст. 3269.
188. Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів: Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17 жовтня 2006 № 1000 // Офіційний вісник України. - 2007. - № 7 (05.02.2007). - Ст. 233.
189. Положення про порядок реєстрації випуску акцій: Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26 квітня 2007 р. № 942 // Офіційний вісник України. - 2007. - № 44 (25.06.2007). - Ст. 1826.
190. Про врегулювання питань щодо здійснення та реєстрації іноземних інвестицій: Постанова правління Національного банку України від 23 грудня 2009 р. №762 // Юридичний вісник України. – 2010. - №12. – 20-26 березня.
1. Вінник ОМ., Щербина B.C. Акціонерне право: Навчальний посібник // за ред. проф. Щербини B.C. - К.: Атіка, 2000. – 554 с.
2. Вінник ОМ. Господарське право: Навчальний посібник. – 2 – ге вид., змін та доп. – К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. – 766 с.
3. Вінник ОМ. Інвестиційне право: Навчальний посібник. – 2-ге вид., перероб. та доп. – К.: «Правовоа єдність», 2009. – 616 с.
4. Вінник ОМ. Інвестиційне право: Курс лекцій. Навчальний посібник. – К.:Атака. – 2000. – 260 с.
5. Віхров ОТ. Господарське право: Спеціальна частина. Навчальний посібник. - К.: Видавничий дім «Слово», 2004. – 344 с.
6. Вільні економічні зони: світовий досвід і українська практика: Навчальний посібник // за ред.. І.Ю.Сіваченка. – К.: Центр навчальної літератури. 2004. – 488 с.
7. Внешнеэкономическая деятельность: нормативная база // Сост. С. Філатов, В. Кузнєцов. – Х.: Фактор. – 2003. – 348 с.
8. Господарське законодавство: Курс лекцій // за ред. Панікарова В.Д. - X. 2003.-124с.
9. Господарське законодавство: Навчальний посібник / За ред. В.Л. Ортинського. – К.: Знання, 2008. – 359 с.
10. Гунський Б.В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. – К.:Наукова думка, 1998. – 400 с.
11. Державне регулювання економіки // за ред. І.Р. Михасюка. - К.: Атіка, Ельга. - Н. 2000. – 347 с.
12. Жорін Ф.Л. Юридична відповідальність за порушення у сфері економіки: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - К.: - 2003. - 212с.
13. Знаменский Г.Л. Хозяйственное законодательство Украины: формирование и перспективы развития. - К.: Наукова думка, 1996. – 263 с.
14. Зобов'язальне право: Теорія і практика // за ред. О.В. Дзери. - К.: Юнінком Інтер, 2000. – 912 с.
15. Інвестування:Підручник // В.М. Гринькова, В.О. Коюда, Т.І. Лепейко, О.П. Коюда, - К.: Знання, 2008 – 452 с.
16. ІНКОТЕРМС: Офіційні правила тлумачення торг. Термінів Між народ. торг. палати: (ред.. 2000) // Урядовий кур’єр. – 2002. - №68.
17. Коссак В.М. Правові засади іноземного інвестування в Україні. - Львів.: Центр Європи, 1999. – 244 с.
18. Омельченко А.В. Правове регулювання іноземних інвестицій в Україні. – К.: Юрінком Інтер, 1996. – 288 с.
19. Підприємницьке право. Підручник // За ред. О.В. Старцева, 2-е вид., переробл. і доповн. - К.: Істина, 20005 – 600 с.
20. Правове регулювання господарських відносин за участю промислових підприємств: Підручник // За ред. В.М. Гайворонського, В.П. Душмана. X.: Право, 2000.-317 с.
21. Кузнєцова Н.С., Назарчук I.P. Ринок цінних паперів в Україні: правові основи формування та функціонування. - К.: Юрінком Інтер, 1998. - 528с.
22. Мілаш В.С. Захисні застереження в зовнішньоекономічному договорі: Монографія. - Полтава. – 2004. – 180 с.
23. Саниахметова Н.А. Предпринимательское (хозяйственное) право Украины. Учебное пособие. - X., Одиссей, 2004. - 800с. (до всіх розділів).
24. Святоцький О.Д., Крайнев П.П., Ревуцький С.Ф. Правове забезпечення інноваційної діяльності в Україні: питання теорії і практики / За ред. О.Д. Святоцького. – К.: Концерн «Видавничий дім Ін Юре». – 2003. – 80 с.
25. Шульженко Ф. Юридична відповідальність за правопорушення у сфері економіки: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ. - 2003. – 171 с.
26. Щербина B.C. Господарське право: Підручник. - 3-е вид., перероб. і доп. К.: Юрінком-Інтер, 2006. - 656с.
27. Яроцький В.Л. Цінні папери в механізмі правового регулювання майнових відносин (основи інструментальної концепції): Монографія. – Харків: Право. - 2006. – 544 с.
1. Аматова Ю. Условия правомерности передачи инновационного продукта: правовые вопросы эффективности трансакции // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - №1. – Ст.63-65.
2. Аматова Ю. Щодо особливостей використання господарським товариством інноваційного вкладу // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - №3. – Ст.3-6.
3. Богун В., Солодухін Г. Господарсько-правова відповідальність за порушення законодавства про ціни // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - №1. – Ст.80-82.
4. Венгер В. Економіко-правові аспекти державного регулювання цін на продукцію суб’єктів придбаних монополій // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - №2. – Ст. 145-149.
5. Вінник О.М. Правове регулювання підрядних відносин в будівництві // Будівництво України. - 1994. - №5-6.
6. Віхров О.П., Віхров С.О. Суб’єкти господарсько – організаційних зобов'язань як учасники відносин у сфері господарювання // Підприємництво, господарство і право. - 2006. - №12. – Ст. 120-124.
7. Віхров О.П. Управління господарською діяльністю як категорія господарського права // Право України. – 2007. - № 12. – С. 47-52.
8. Воловик О. Організаційно - господарські відносини у системі корпоративного управління // Право України. - 2004. - №7. - С. 58-61.
9. Деякі проблеми розрахунків векселями у зовнішньоекономічній діяльності // Вісник господарського судочинства. – 2002. - №2. – Ст.159-161.
10. Закурів М. К. Законодавство про обіг векселів в Україні. Помилки – причини недійсності векселя // вісник господарського судочинства. – 2001. - №4. – С. 111-112.
11. Зельдіна О. Спеціальний режим господарювання як інститут господарського права // Підприємництво, господарство і право. – 2006. - №4. – Ст. 57-61.
12. Жаров О.П. Енергетична монополія //Конкуренція. – 2003. - №4. – Ст.9-11.
13. Коваль И. Неправомерное использование знаков для товаров и услуг и недобросовестная конкуренция // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - №4. – Ст. 7-11.
14. Кравцова Т. Правова характеристика відносин, що виникають в сфері державного регулювання господарської діяльності // Право України. - 2004.-№6.-С. 31 - 33.
15. Кудрявцева В. До проблеми кодифікації інвестиційного законодавства // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - №11.
16. Кудрявцева В. Проблеми систематизації законодавчого забезпечення інноваційного законодавства // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - №12.
17. Мамутов В.К. Посилення публічних засад у правовому регулюванні господарської діяльності // Право України. – 2009. - №9.- Ст.83-94.
18. Медведєв А. Особливості становлення та розвитку законодавства про захист економічної конкуренції // Підприємництво, господарство і право. – 2008. - №2. – Ст.11-14.
19. Навицький А. Боротьба з приховуванням стійкої фінансової неспроможності в енергетиці // Право України. – 2004. - №5. – Ст.52-54.
20. Ніколаєва Т. Клімат для інвестиційного дощу // Юридичний вісник України.. – 2004. - №3. – Ст.24-27.
21. Приступко О. Законодавчо-правове регулювання фондового ринку України //Право України. – 2004. - №8. – С. 53-57.
22. Резнікова В. Проблемні аспекти здійснення спільної господарської діяльності в Україні // Право України. - 2005. - №2. - С. 48-51.
23. Смирніцкий Ю. Цінний папір як TERRA INCOGNITA в українському праві, або про що свідчить сертифікат акцій // Юридичний вісник України. – 2005. - №1-2.
24. Софанов І. Правові проблеми державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників // Право України. – 2005. - №6.- -Ст.54-57.
25. Степанов О. Мораторій на задоволення вимог кредиторів: окремі проблеми правозастосування // Право України. - 2004. - №10. - С. 47-49.
26. Чабан О. До питання про поняття «Інвестор» // Підприємництво, господарство і право. – 2000. - №9. – Ст.16-20.
27. Чеченко І. Поняття конституційно-правового механізму зовнішніх відносин держави // Право України. – 2004. - №11. – Ст.135-137.
28. Швець О. Державне резервування сільськогосподарської продукції і його правова регламентація // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - №1. – Ст.55-58.
29. Юсупов В. Зовнішньоекономічна політика держави: правові питання визначеності та функціонування // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - №3. – Ст.25-29.
З метою полегшення роботи студента завдання для самостійної роботи, індивідуальні навчально-дослідні завдання(теми наукових повідомлень) та література до окремих тем подана у планах підготовки до семінарських занять
ТЕМИ І ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Методичні рекомендації щодо підготовки до семінарських занять
Вступні зауваження.На семінарські заняття винесено ті проблемні пи тання, які в меншій мірі висвітлюються на лекціях. Але знання лекційного ма теріалу допоможе студентам ґрунтовно підготуватися до семінарського заняття.
Навчальна дисципліна «Господарське право» розрахована на підготовку студен тів до семінарських занять. Засвоєння економіко-правових засад і правового регулювання господарської діяльності, що виникає як між суб’єктами господарювання, так і між ними та органами господарського керівництва, вивчення видів і умов господарсько-правової відповідальності, правового регулювання окремих видів господарської діяльності.
Мета семінарів реалізувати набуті знання, вміння і навички у практичній діяльності.
Завдання семінарських занять навчитися:
- застосовувати норми законодавства про працю;
- поглибити теоретичні знання, отримані на лекціях;
- узагальнювати практику застосування законодавства і робити відповідні висновки за результатами узагальнення;
- правильно використовувати роз'яснення законодавчих, виконавчих, су дових та інших органів у процесі застосування норм господарського законодавства.
Основою для підготовки студентів до семінарських занять є тематичні плани. При підготовці до семінарського заняття студент повинен всебічно роз глянути і засвоїти питання, що були предметом лекції та винесені на практич ний розгляд, а саме:
- ознайомитись з планом семінарського заняття та переліком навчальної літератури, наведеним наприкінці плану;
- перевірити наявність попереднього конспекту лекції;
- підготувати запитання до викладача з теми семінарського заняття;
- підготувати наукові повідомлення з проблемних питань за темою семінару;
- підготуватися до бліц-опитування(якщо передбачено планом семінарського заняття);
- виконати письмові, аналітично-понятійні та завдання для самостійної роботи.
У процесі підготовки студент має чітко усвідомити зміст питань, що виносять ся на обговорення, довести свою думку щодо них або пропозиції з удосконалення відповідного законодавства. Це досягається завдяки аналізу правових норм чинного законодавства та практики його застосування. В нагоді можуть стати монографії вчених-юристів, доповіді і статті щодо вдосконалення господарського законодавства.
Позитивним моментом підготовки до семінарських занять є написання сту дентами наукових повідомлень, які за умови рекомендації кафедри можуть публікуватися у фахових виданнях.
Під час семінарського заняття викладач оцінює усні та/або письмові відпо віді студентів, підготовлені повідомлення, участь у дискусіях і ділових іг рах, уміння доводити власні думки, захищати свою позицію.
Особлива увага з боку викладача приділяється вирішенню конкретних прак тичних ситуацій. Студент не обмежується лише відповіддю «правомірно» чи «не правомірно», «так» або «ні», її обов'язково треба обґрунтувати. Практичні завдан ня складені таким чином, що будь-яка відповідь, навіть якщо вона суперечить від повіді на теж запитання іншого студента, є дискусійною і має право на доказ, і коли її буде доведено юридично, заслуговує на таку, що є правильною.
Оцінки, отримані на семінарських заняттях, враховуються в підсумковій оцінці з дисципліни «Господарське право».
Завдання для самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни «Господарське право» передбачають формування у студентів правових знань з підприємниць кого та господарського права шляхом пошуку відповідних інформаційних джерел, а отже, навчитися аналітично оцінювати їх і виокремлювати серед них основне.
Підготовка студентів до семінарських занять потребує:
-опрацювання лекційного матеріалу з обов'язковим вивченням запропо нованих викладачем визначень, підготовки відповідей на питання, які розгляда тимуться на семінарі;
- вивчення антимонопольного законодавства шляхом порівняння теорети чних основ з нормативним матеріалом відповідної теми;
- використання монографій, наукових статей, практики;
- написання наукових повідомлень;
- з метою кращого засвоєння матеріалу конспектування важливих для сту дента питань.
Тематика наукових повідомлень передбачена по кожній темі у плані семінарського заняття. Студентам пропонується підготувати наукове повідомлення і виступити на семінарському занятті.
Вимоги до наукового повідомлення:
- обсяг до 7 сторінок формату А4;
- обґрунтування у вступній частині актуальності вибраної теми:
- наявність власних висновків і пропозицій;
- наявність списку використаних джерел.
Кращі наукові повідомлення можуть бути рекомендовані до друку як наукові статті, тези виступу на конференції або подаватися на конкурси студентських наукових робіт.
МОДУЛЬ №1
ТЕМА 1. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ І ГОСПОДАРСЬКЕ ПРАВО
Лекції- 4 год., семінари – 2 год., самостійна робота – 8год.
Теоретичні питання:
Теми наукових повідомлень( індивідуальні навчально-дослідні завдання):
Види господарських правовідносин.
Господарське законодавство: шляхи вдосконалення.
Право на здійснення підприємницької діяльності.
Аналітично-понятійне завдання (завдання для ділових ігор, що проводяться за типом “снігової лавини”):
Проаналізувати і співставити поняття: «комерційна», «господарська», «підприємницька» діяльність.
Відмінність понять «державне управління економікою» і «державне регулювання економіки».
Визначити спільні та відмінні ознаки комерційної та некомерційної господарської діяльності.
Пояснити необхідність здійснення управління господарською діяльністю.
Контрольні питання:
Ситуація 1
У нормативно-правовому акті, виданому Міністерством аг рарної політики України, було зазначено, що він набуває чин ності через вісім днів після його видання.
Ситуація 2.
Нормативно-правовий акт, виданий Міністерством фінансів України, розташованим у м. Києві, було зареєстровано у голов ному управлінні юстиції м. Києва.
Завдання для самостійної роботи:
1. Види правовідносин, що складаються між суб’єктами господарського права.
Студент, насамперед, повинен засвоїти, що класифікація господарських відносин здійснюється за різними ознаками, їх поділ відповідно до ч. 4 ст. З ГК. Зокрема, на господарсько-виробничі, організаційно-госпо дарські та внутрішньогосподарські. Такий поділ здійснюється за крите рієм характеру правовідносин. При цьому господарсько-виробничі від носини (ч. 5 ст. З ГК) визначаються як майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання в процесі безпосереднього здійснення господарської діяльності (виробництво та реалізація товарів, виконання робіт, надання послуг), а організаційно-господарськими є відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі регу лювання господарської діяльності (ч. 6 ст. З ГК). Внутрішньогосподар ські відносини (ч. 7 ст. З ГК) здійснюються між структурними підрозді лами господарської організації (всередині). За взаємним становищем суб'єктів господарювання розрізняються горизонтальні (учасники рів ноправні) і вертикальні (один із учасників у якості органу господарсько го керівництва або власник майна іншого учасника), тощо
2. Поняття “комерційна”, “господарська” і “підприємницька” діяльність та їх співвідношення.
При підготовці цього питанняслід мати на увазі, що ці поняття є нерівнозначними. Із прийняттям 16 січня 2003 р. Верховною Радою України Господарського кодексу за вершено формування повноцінної за характером комплексної галузі права, що регулює господарську діяльність. У найбільш значній за обся гом частині така діяльність є підприємницькою, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку. В іншій своїй частині господарська діяльність можлива без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Сфера такої діяльності досить широка: це господарська діяльність спрямована на вирішення соціальних проблем, забезпечення обороноз датності, створення і функціонування неприбуткових суб'єктів господа рювання (торгово-промислові палати, товарні і фондові біржі, обслуго вуючі кооперативи тощо).
Основні засади господарської комерційної діяльності (підприємни цтва) та некомерційної господарської діяльності встановлені відповідни ми главами 4 і 5 ГК. Зважаючи на викладене, слід зробити висновок, що підприємницька діяльність набуває рис підгалузі господарської діяльнос ті. Відповідно підприємницьке право є підгалуззю господарського права і, власне, підприємницька діяльність є видом господарської діяльності, співвідносячись з останньою як часткове з цілим.
Аналіз поняття «комерційна» діяльність, яка вміщує виробничий аспект підприємництва, є предметом багатьох досліджень. Окремі з них «комерційну» діяльність ототожнюють з підприємницькою діяльністю. На нашу думку, поняття «комерційної» поєднується з господарською ді яльністю. Підтвердженням цього є те, що Гл. 4 ГК передбачає господар ську комерційну діяльність (підприємництво). Проект Господарського кодексу на розгляд Верховної Ради України був поданий за такою на звою: «Господарський (комерційний) кодекс України».
Література до теми «Державне регулювання економіки і господарське право»:
МІЗІНА Т. Проблеми захисту прав суб’єктів підприємницької діяльності. Підприємництво, господарство і право. 2009 р. № 10 ст. 243.
ТЕМА 2. ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА ПІДПРИЄМНИЦТВА
Лекції- 2 год., семінари – 2 год., самостійна робота – 8 год.
Теоретичні питання:
Теми наукових повідомлень( індивідуальні навчально-дослідні завдання):
Вплив держави на розвиток малого підприємництва в Україні.
Підстави та порядок проведення перевірок податковою інспекцією суб’єктів господарювання.
Правові підстави доступу контролюючих державних органів до інформації про діяльність суб’єктів господарювання
Контрольні питання:
Ситуація 1
Державне підприємство «Хлібресурс», яке відповідно до за кону є виконавцем державного замовлення і яке має технічні можливості його виконання, необґрунтовано відмовилось від укладення контракту на поставку продукції для державних по треб. Державний замовник звернувся з позовом до господар ського суду про стягнення з виконавця передбаченого законом штрафу у розмірі подвійної вартості контракту за необґрунтовану відмову від його виконання.
Ситуація 2
Між приватним АТ «Пірс» та державним замовником було укладено Контракт на поставку продукції для державних потреб. Приватне АТ «Пірс» виконало умови Контракту в частині виготовлення про дукції і повідомило державного замовника про готовність по ставити продукцію. Державний замовник, не зазначаючи підстав, відмовився від закупівлі продукції. Приватне АТ «Пірс» реалізувало виго товлену продукцію і після цього заявило претензію державному замовникові про відшкодування завданих збитків, у тому числі неотриманого очікуваного прибутку. У відповіді на претензію державний замовник відмовив у задоволенні претензійних ви мог на тій підставі, що приватне АТ «Пірс» реалізувало продукцію на свій власний розсуд і об'єктивно мало можливість знайти тако го споживача, який запропонував би ціну на продукцію не ниж че тієї, що зафіксована у Контракті. Приватне АТ «Пірс» звернулося з позовом до господарського суду про стягнення збитків з дер жавного замовника.
Завдання для самостійної роботи:
1. Контролюючі органи у сфері господарської діяльності та їх права.
З метою вивчення господарської діяльності суб’єктів господарювання та з’ясування дотримання ними чинного законодавства, органами державної влади здійснюється контроль у вигляді перевірок фінансово-господарської діяльності.Вивчення прав контролюючих органів та порядку проведення ними перевірок дасть змогу студентам набути необхідних знань для застосування їх на практиці.Допоможуть опрацювати та засвоїти дану тему положення Законів України: Про державну податкову службу (ст..1,8,11,11-1,11-2); Про міліцію (ст..11,18); Про прокуратуру (ст..5); Про оперативно розшукову діяльність (ст..6); Про державну контрольно-ревізійну службу (ст..2,8,10,11); Про організаційно правові основи боротьби з організованою злочинністю( ст.. 5, 9,10,12, 18, 22); Про захист прав споживачів (ст..26); Про Антимонопольний комітет України (ст..7,15,16,17); Про пожежну безпеку ( ст..7 ); Про ліцензування певних видів господарської діяльності (ст..5, 6); Митний кодекс України (ст..53-57); Постанови Кабінету міністрів України : Положення про державну службу боротьби з економічною злочинністю( пункт 1, 5,8 ); Положення про пенсійний фонд України ( п.5); Положення про Державну санітарно-епідеміологічну службу України (п.4), тощо
Студентам необхідно законспектувати права всіх контролюючих органів щодо перевірки суб’єктів господарювання.
2.Фінансування заходів державної підтримки підприємництва.
При вивченні даної теми слід мати на увазі, що державна підтримка підприємництва в Україні здійснюється у вигляді: фінансової підтримки (фінансової допомоги): кредитної підтримки; пода ткових пільг; реалізації комплексної програми розвитку підприємництва.
Пряма підтримка підприємництва здійснюється за рахунок Державного і місцевих бюджетів у формі фінансування або фінансової допомоги, тому студентам варто опрацювати Закон про Державний бюджет України на 2011 рік.
Непряма підтримка у формах: пільгового кредитування; пільгового оподаткування; (єдиний податок, спрощена система оподаткування); прискореної амортизації; сприяння розвиткові лізингових відносин тощо.
До інших засобів державної підтримки підприємництва відносяться державні дотації та інші засоби, передбачені господарським законодавст вом. Студентам необхідно законспектувати підстави одержання та порядок надання трансфертів (дотацій, субсидій), що надаються з бюджету суб’єктам підприємницької діяльності відповідно до програм економічного і соціального розвитку, а саме: субсидії фінансовим установам; субсидії підприємствам і організаціям сільського господарства; дотації на покриття збитків державних підприємств; капітальні трансферти державним підприємствам.
Засвоїти особливості державної підтримки малого підприємництва та сільського господарства України та органи державної влади, що забезпечують підтримку малого підприємництва.
Література до теми «Державна підтримка підприємництва»:
18.Деякі питання застосування принципу мовчазної згоди: Постанова Кабінету України від 27 січня 2010 року. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/77-2010-%D0%BF
19.Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні. Закон України від 22 березня 2012 року . http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/4618-17
20.Про затвердження модельного статуту товариства з обмеженою відповідальністю. Постанова КМУ від 16 листопада 2011 р. N 1182 http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1182-2011-%D0%BF
ТЕМА 3. СУБ’ЄКТИ ГОСПОДАРЮВАННЯ
Лекції- 4 год., семінари – 4 год., самостійна робота - 8 год.
Теоретичні питання:
Семінарське заняття №1
Семінарське заняття №2
КОЛОКВІУМ
Студент письмово виконує завдання № якого співпадає з № його прізвища у журналі.
Варіант1
Повноваження акціонера,
залежно від обсягу пакета акцій яким він володіє
|
№ п/п |
Розмір пакета акцій |
Права та повноваження |
Норма Закону |
|
1. |
Одна акція та більше |
Варіант2
Повноваження акціонера,
залежно від обсягу пакета акцій яким він володіє
|
№ п/п |
Розмір пакета акцій |
Права та повноваження |
Норма Закону |
|
1. |
5% простих акцій та більше |
Варіант3
Повноваження акціонера,
залежно від обсягу пакета акцій яким він володіє
|
№ п/п |
Розмір пакета акцій |
Права та повноваження |
Норма Закону |
|
1. |
10% простих акцій та більше |
Варіант4
Повноваження акціонера,
залежно від обсягу пакета акцій яким він володіє
|
№ п/п |
Розмір пакета акцій |
Права та повноваження |
Норма Закону |
|
1. |
10% +1 акція та більше |
Варіант5
Повноваження акціонера,
залежно від обсягу пакета акцій яким він володіє
|
№ п/п |
Розмір пакета акцій |
Права та повноваження |
Норма Закону |
|
1. |
25% голосуючих акцій |
Варіант6
Повноваження акціонера,
залежно від обсягу пакета акцій яким він володіє
|
№ п/п |
Розмір пакета акцій |
Права та повноваження |
Норма Закону |
|
1. |
25% +1 голосуюча акція |
Варіант7
Повноваження акціонера,
залежно від обсягу пакета акцій яким він володіє
|
№ п/п |
Розмір пакета акцій |
Права та повноваження |
Норма Закону |
|
1. |
40% + 1 голосуюча акція |
Варіант8 Повноваження акціонера,
залежно від обсягу пакета акцій яким він володіє
|
№ п/п |
Розмір пакета акцій |
Права та повноваження |
Норма Закону |
|
1. |
50% + 1 голосуюча акція |
Варіант9
Повноваження акціонера,
залежно від обсягу пакета акцій яким він володіє
|
№ п/п |
Розмір пакета акцій |
Права та повноваження |
Норма Закону |
|
1. |
60% голосуючих акцій |
Варіант10
Повноваження акціонера,
залежно від обсягу пакета акцій яким він володіє
|
№ п/п |
Розмір пакета акцій |
Права та повноваження |
Норма Закону |
|
1. |
75% голосуючих акцій |
Варіант11
Повноваження акціонера,
залежно від обсягу пакета акцій яким він володіє
|
№ п/п |
Розмір пакета акцій |
Права та повноваження |
Норма Закону |
|
1. |
90% акцій |
Варіант12
Повноваження акціонера,
залежно від обсягу пакета акцій яким він володіє
|
№ п/п |
Розмір пакета акцій |
Права та повноваження |
Норма Закону |
|
1. |
90% + 1 проста акція |
Варіант13
Порівняльні розбіжності
основних нормативних положень про акціонерні товариства (АТ)
|
№ |
Новела за Законом України «Про акціонерні товариства» |
Попередні положення за Законом України «Про господарські товариства» ЦКУ і ГКУ |
|
З обов’язковим посиланням на відповідні статті |
||
|
1. |
Відмінність приватних і публічних АТ відкритих і закритих |
Варіант14 Порівняльні розбіжності
основних нормативних положень про акціонерні товариства (АТ)
|
№ |
Новела за Законом України «Про акціонерні товариства» |
Попередні положення за Законом України «Про господарські товариства» ЦКУ і ГКУ |
|
З обов’язковим посиланням на відповідні статті |
||
|
1. |
Види АТ та їх поняття |
Варіант15
Порівняльні розбіжності
основних нормативних положень про акціонерні товариства (АТ)
|
№ |
Новела за Законом України «Про акціонерні товариства» |
Попередні положення за Законом України «Про господарські товариства» ЦКУ і ГКУ |
|
З обов’язковим посиланням на відповідні статті |
||
|
1. |
Способи заснування АТ |
Варіант16
Порівняльні розбіжності
основних нормативних положень про акціонерні товариства (АТ)
|
№ |
Новела за Законом України «Про акціонерні товариства» |
Попередні положення за Законом України «Про господарські товариства» ЦКУ і ГКУ |
|
З обов’язковим посиланням на відповідні статті |
||
|
1. |
Питання, що вирішуються на установчих зборах |
Варіант17
Порівняльні розбіжності
основних нормативних положень про акціонерні товариства (АТ)
|
№ |
Новела за Законом України «Про акціонерні товариства» |
Попередні положення за Законом України «Про господарські товариства» ЦКУ і ГКУ |
|
З обов’язковим посиланням на відповідні статті |
||
|
1. |
Відомості, які повинен містити статут АТ |
Варіант18
Порівняльні розбіжності
основних нормативних положень про акціонерні товариства (АТ)
|
№ |
Новела за Законом України «Про акціонерні товариства» |
Попередні положення за Законом України «Про господарські товариства» ЦКУ і ГКУ |
|
З обов’язковим посиланням на відповідні статті |
||
|
1. |
Рішення про зменшення статутного капіталу АТ |
Варіант19
Порівняльні розбіжності
основних нормативних положень про акціонерні товариства (АТ)
|
№ |
Новела за Законом України «Про акціонерні товариства» |
Попередні положення за Законом України «Про господарські товариства» ЦКУ і ГКУ |
|
З обов’язковим посиланням на відповідні статті |
||
|
1. |
Рішення про збільшення статутного капіталу АТ |
Варіант20
Порівняльні розбіжності
основних нормативних положень про акціонерні товариства (АТ)
|
№ |
Новела за Законом України «Про акціонерні товариства» |
Попередні положення за Законом України «Про господарські товариства» ЦКУ і ГКУ |
|
З обов’язковим посиланням на відповідні статті |
||
|
1. |
Право АТ на виплату дивідендів |
Варіант21
Порівняльні розбіжності
основних нормативних положень про акціонерні товариства (АТ)
|
№ |
Новела за Законом України «Про акціонерні товариства» |
Попередні положення за Законом України «Про господарські товариства» ЦКУ і ГКУ |
|
З обов’язковим посиланням на відповідні статті |
||
|
1. |
Термін і порядок скликання загальних зборів АТ |
Варіант22
Порівняльні розбіжності
основних нормативних положень про акціонерні товариства (АТ)
|
№ |
Новела за Законом України «Про акціонерні товариства» |
Попередні положення за Законом України «Про господарські товариства» ЦКУ і ГКУ |
|
З обов’язковим посиланням на відповідні статті |
||
|
1. |
Право акціонерів щодо пропозицій до порядку денного загальних зборів АТ |
Варіант23
Порівняльні розбіжності
основних нормативних положень про акціонерні товариства (АТ)
|
№ |
Новела за Законом України «Про акціонерні товариства» |
Попередні положення за Законом України «Про господарські товариства» ЦКУ і ГКУ |
|
З обов’язковим посиланням на відповідні статті |
||
|
1. |
Кворум загальних зборів АТ |
Варіант24
Порівняльні розбіжності
основних нормативних положень про акціонерні товариства (АТ)
|
№ |
Новела за Законом України «Про акціонерні товариства» |
Попередні положення за Законом України «Про господарські товариства» ЦКУ і ГКУ |
|
З обов’язковим посиланням на відповідні статті |
||
|
1. |
Право власників привілейованих акцій |
Варіант25
Порівняльні розбіжності
основних нормативних положень про акціонерні товариства (АТ)
|
№ |
Новела за Законом України «Про акціонерні товариства» |
Попередні положення за Законом України «Про господарські товариства» ЦКУ і ГКУ |
|
З обов’язковим посиланням на відповідні статті |
||
|
1. |
Умови скликання позачергових зборів АТ |
Варіант26
Порівняльні розбіжності
основних нормативних положень про акціонерні товариства (АТ)
|
№ |
Новела за Законом України «Про акціонерні товариства» |
Попередні положення за Законом України «Про господарські товариства» ЦКУ і ГКУ |
|
З обов’язковим посиланням на відповідні статті |
||
|
1. |
Обрання членів наглядової рад. |
Варіант27
Порівняльні розбіжності
основних нормативних положень про акціонерні товариства (АТ)
|
№ |
Новела за Законом України «Про акціонерні товариства» |
Попередні положення за Законом України «Про господарські товариства» ЦКУ і ГКУ |
|
З обов’язковим посиланням на відповідні статті |
||
|
1. |
Виключна компетенція наглядової ради АТ |
Варіант28
Порівняльні розбіжності
основних нормативних положень про акціонерні товариства (АТ)
|
№ |
Новела за Законом України «Про акціонерні товариства» |
Попередні положення за Законом України «Про господарські товариства» ЦКУ і ГКУ |
|
З обов’язковим посиланням на відповідні статті |
||
|
1. |
Обрання ревізійної комісії (ревізора) АТ |
Варіант29
Порівняльні розбіжності
основних нормативних положень про акціонерні товариства (АТ)
|
№ |
Новела за Законом України «Про акціонерні товариства» |
Попередні положення за Законом України «Про господарські товариства» ЦКУ і ГКУ |
|
З обов’язковим посиланням на відповідні статті |
||
|
1. |
Умови проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності АТ |
Варіант30
Порівняльні розбіжності
основних нормативних положень про акціонерні товариства (АТ)
|
№ |
Новела за Законом України «Про акціонерні товариства» |
Попередні положення за Законом України «Про господарські товариства» ЦКУ і ГКУ |
|
З обов’язковим посиланням на відповідні статті |
||
|
1. |
Значні правочини залежні від вартості і активів АТ |
Варіант31
Порівняльні розбіжності
основних нормативних положень про акціонерні товариства (АТ)
|
№ |
Новела за Законом України «Про акціонерні товариства» |
Попередні положення за Законом України «Про господарські товариства» ЦКУ і ГКУ |
|
З обов’язковим посиланням на відповідні статті |
||
|
1. |
Розміщення інформації про діяльність публічного і приватного АТ. |
Варіант32
Порівняльні розбіжності
основних нормативних положень про акціонерні товариства (АТ)
|
№ |
Новела за Законом України «Про акціонерні товариства» |
Попередні положення за Законом України «Про господарські товариства» ЦКУ і ГКУ |
|
З обов’язковим посиланням на відповідні статті |
||
|
1. |
Умови АТ є привілейовані акції та права їх власників |
Теми наукових повідомлень( індивідуальні навчально-дослідні завдання):
Особливості діяльності виробничих кооперативів.
Кредитні спілки як особливий суб’єкт господарювання.
Державні акціонерні товариства.
Порівняльний аналіз (завдання виконати письмово):
Завдання для самостійної роботи:
Визначити спільні риси та відмінності між суб’єктами господарювання та суб’єктами організаційно-господарських повноважень.
Визначити характерні ознаки громадянина-підприємця.
Охарактеризувати особливість правового становища кредитних спілок як суб’єктів господарського права (характер та вид діяльності, особливості правового регулювання).
В чому полягає роль та мета участі неприбуткових організацій у сфері господарювання? За яких умов і в яких формах можлива їх участь в господарських відносинах?
Контрольні питання:
Задачі: студент розв’язує № ситуації, який співпадає з № його прізвища у журналі.
Ситуація 1
Громадянин України Петренко В.П. безпосередньо здійснює систематичну (протягом двох років) на власний ризик діяльність по наданню посередницьких послуг у сфері торгівлі (пошук потенційних оптових покупців та продавців) з метою отримання прибутку. Проте Петренко В.П. не зареєструвався як підприємець, оскільки він вважає таку діяльність додатковою до роботи на державному підприємстві, яке несистематично сплачує заробітну плату і змушує працівників шукати додаткові джерела доходів, аби забезпечити своїм сім’ям більш-менш достойні умови життя.
Чи є Петренко В.П. субєктом господарських правовідносин? Обґрунтуйте свою відповідь, посилаючись на відповідні положення чинного законодавства України.
За яких умов фізична особа набуває статусу субєкта господарських правовідносин?
Дайте оцінку діям Петренка В П.
Ситуація 2
Статутом товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Допомога”, формальними засновниками якого є пенсіонер Дроздов К.М. та ветеран Великої Вітчизняної війни Сидоренко В.Н., передбачені такі види діяльності: торгівельна діяльність; посередницька діяльність у сфері оптової торгівлі; надання всіх видів рекламних послуг; постачання природного та скрапленого газу; надання туристичних послуг; виробництво, передача та постачання електроенергії; виплата та доставка пенсій; маркетингові послуги; грошова допомога малозабезпеченим громадянам.
Чи всі із зазначених видів діяльності можуть здійснюватись зазначеним ТОВ? Відповідаючи на це питання, пошліться на відповідні положення чинного законодавства України.
Чи є підстави для відмови у державній реєстрації ТОВ «Допомога»?
За яких умов таке товариство могло б почати своє функціонування щодо здійснення всіх зазначених в статуті видів діяльності?
Ситуація 3
ЗАТ “НДІгазбуд” у звязку із зміною місцезнаходження, зафіксованого у статуті, подало до державного реєстратора документи для його перереєстрації. Державний реєстратор відмовив вищевказаному ЗАТ в перереєстрації, мотивуючи свою відмову тим, що підстави для перереєстрації відсутні, оскільки заявник змінює місцезнаходження в межах одного адміністративного району.
Чи правомірна відмова державного реєстратора?
Яким нормативно-правовим актом регулюється порядок державної реєстрації та перереєстрації?
В яких випадках здійснюється перереєстрація субєкта підприємницької діяльності?
Дайте оцінку діям державного реєстратора.
Ситуація 4
Четверо громадян України віком від 16 до 25 років вирішили створити підприємницьку організацію для спільного здійснення за безпосередньої трудової участі кожного з них ремонтно-будівельних робіт в приватному житловому фонді. Один із цих громадян пообіцяв внести 100 грн., інший – надати свою невеличку майстерню площею 10 кв.м. для облаштування офісу; решта – не могла запропонувати нічого, крім своєї праці. Відтак постало питання про вибір організаційно-правової форми підприємницької організації, яка б відповідала таким ознакам:
Яку організаційно-правову форму підприємницької організації Ви можете порекомендувати? Обґрунтуйте свої рекомендації.
Ситуація 5
У державного підприємства виникла необхідність створити допоміжні виробництва. Його директор і головний інженер вважали, що це можна зробити лише шляхом створення малих підприємств, закріпивши за ними частину майна державного підприємства на праві користування. Начальник юридичного відділу категорично заперечував проти цього, пропонуючи надати цим виробництвам статус відокремлених підрозділів підприємства з правом укладати від імені підприємства договори на реалізацію виробленої продукції і матеріально-технічне забезпечення цих виробництв.
Розв’яжіть цей спір на підставі норм чинного законодавства.
Які права має державне підприємство щодо використання закріпленого за ним державного майна?
Які питання мають погоджуватися державним підприємством з органом, до сфери управління якого воно входить?
Ситуація 6
Майно державного підприємства “Спецбуд” належить йому на праві господарського відання. Здійснюючи розрахунки з постачальниками продукції, керівник підприємства вирішив передати у власність одного з постачальників ДП “Спецбуд” одну з вантажівок, закріплених за цим підприємством.
Чи правомірне таке рішення керівника ДП “Спецбуд”? Обґрунтуйте свою відповідь.
Ситуація 7
ТОВ “Автоматика” відповідно до укладеного договору отримало в оренду цілісний майновий комплекс одного із структурних підрозділів казенного підприємства “Надра”. За позовом прокурора договір оренди між зазначеними підприємствами рішенням господарського суду було визнано недійсним.
Чи вправі казенне підприємство укладати договір оренди цілісного майнового комплексу його структурного підрозділу?
Яким нормативно-правовими актами регулюються відносини щодо оренди державного майна?
В чому полягає особливість майнових повноважень казенного підприємства та правового титулу його майна?
Ситуація 8
Троє громадян вирішили створити господарське товариство, яке б характеризувалося:
Якому виду господарських товариств відповідають ці ознаки? Які дії мають виконати засновники для реалізації свого задуму?
Ситуація 9
Повне товариство “Доренко і К” у встановленому порядку було визнане банкрутом. Майна товариства не вистачило для покриття його заборгованості, яка становила 210 тис. грн. (активи товариства – всього 123 тис. грн.). Призначений господарським судом ліквідатор повідомив кредиторів про неможливість задоволення їх вимог повною мірою через брак коштів/майна у банкрута. Проте кредиторів таке повідомлення не задовольнило, оскільки вони вважали, що борг товариства має бути покритий повністю за рахунок майна його учасників. Своєю чергою, учасники товариства (їх було троє) погоджувалися покрити борг, що залишився непокритим вартістю активів товариства, лише частково – в межах сплачених ними часток - відповідно 50 тис. грн., 79 тис. грн. і 7500 грн.
Якими характерними рисами відрізняється повне товариство від решти господарських товариств?
В якому обсязі несуть відповідальність за зобов’язаннями ПТ: А) саме товариство, Б) його учасники?
Чи обґрунтованими є заперечення учасників товариства?
Чи можуть борги товариства на вимогу його кредиторів бути стягнені з одного учасника, який за інформацією кредиторів володіє крупним підприємством та має кілька рахунків в банках, в т.ч. іноземних?
Як має бути розв’язана ця ситуація з врахуванням вимог закону щодо обсягу та характеру відповідальності учасників ПТ?
Ситуація 10
При створенні повного товариства один з його засновників наполягав на включення до засновницького договору положення про звільнення його від обмежень на користь товариства з огляду на те, що він відмовляється від участі в управлінні справами на користь трьох інших учасників.
Як здійснюється ведення справ повного товариства?
Які обмеження на користь товариства встановлюються законом?
Чи правомірна вимога одного із засновників про звільнення його від обмежень на користь товариства з огляду на його добровільне усунення від ведення справ товариства?
Ситуація 11
При створення командитного товариства двома його засновниками (громадянином Бойко та громадянином Потапенко), перший з яких мав бути повним учасником КТ, а другий – вкладником, уклали засновницький договір КТ, в якому закріпили його назву “Командитне товариство Бойко і Потапенко” та передбачили частки учасників в складеному майні товариства: Бойко 35%, Потапенко 75%.
Яка різниця в правовому статусі повних учасників КТ та вкладників?
Чи відповідає вимогам закону положення укладеного між майбутніми повним учасником КТ та вкладником КТ засновницького договору?
Які наслідки включення імені вкладника до фірмової назви КТ?
Чи встановлює закон співвідношення між часткою (сукупною часткою) повного учасника (учасників) та вкладника (вкладників)?
Як доцільно вчинити за даної ситуації, аби процес заснування КТ відповідав вимогам закону?
Ситуація 12
За результатами діяльності акціонерного товариства за рік було отримано 400 тис. гривень прибутку. Яким чином він має бути використаний, якщо:
розмір резервного фонду товариства сформований лише наполовину і становить 100 тис.;
статутом товариства передбачено щорічні відрахування до фондів: матеріального заохочення (в розмірі 30 тис. грн.), інноваційного (в розмірі 60 тис. грн.)?
Яка частина прибутку може бути використана на виплату дивідендів?
Який порядок виплати дивідендів?
Чи правомірним буде прийняття рішення загальними зборами АТ про спрямування всього прибутку на поповнення фондів товариства?
Ситуація 13
Акціонер приватного акціонерного товариства «Омега» продав належні йому акції своєму приятелеві. Засновники цього товариства звернулися до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу цих акцій на тій підставі, що договором про заснування товариства була передбачена заборона відчуження акцій товариства третім особам без згоди самого товариства та його акціонерів, які мали переважне право на придбання акцій товариства, що відчужуються.
Яке рішення має винести суд? Обґрунтуйте свою відповідь.
Дайте оцінку згаданим положенням договору про заснування ПрАТ «Омега».
В чому полягає різниця у правовому статусі (правах та обов’язках) акціонерів публічного АТ та приватного АТ?
Чи відрізняються своїм правовим режимом акції ПАТ від акцій ПрАТ?
Ситуація 14
Акціонери ПАТ «Агроінвест», що в сукупності володіють 8,5 відсотками акцій, поставили перед спостережною/наглядовою радою товариства вимогу про скликання у грудні поточного року позачергових загальних зборів акціонерів у зв’язку із прийняттям правлінням акціонерного товариства рішення, що суперечить інтересам акціонерів і виходить за межі компетенції правління. Наглядова рада відмовилася виконати цю вимоги, посилаючись на недоцільність такого кроку у зв’язку із запланованими на березень наступного року черговими загальними зборами акціонерів.
Чи можуть акціонери-ініціатори проведення позачергових зборів скликати такі збори самі?
Якими правами наділено меншість в акціонерному товаристві щодо управління справами товариства?
Який Ви можете запропонувати вихід з цієї ситуації?
Ситуація 15
Засновуючи товариство з додатковою відповідальністю три особи (двоє громадян і товариство з обмеженою відповідальністю) уклали договір про заснування ТДВ, в якому передбачили, що засновники-громадяни мають нести додаткову відповідальність за зобов’язаннями товариства у подвійному розміру до їх вкладів, а ТОВ – в потрійному – як своєрідну плату за призначення представника ТОВ директором ТДВ, який не може бути відкликаний зборами учасників ТДВ ні за яких умов.
Якими нормативно-правовими актами визначається правовий статус ТДВ?
Які характерні ознаки притаманні ТДВ відповідно до закону?
Чи є правомірним включення до договору про заснування ТДВ вищезгаданих положень про відповідальність учасників товариства?
В якому порядку здійснюється управління ТДВ і формування його органів, в т.ч. виконавчого?
Дайте оцінки дій засновників та вищезгаданих положень укладеного ними договору.
Чи є укладений засновниками договір установчим документом ТДВ?
Ситуація 16
Городянин Мельников А.М. після досягнення пенсійного віку вирішив переїхати до села, в якому колись проживала його мати і залишила йому в спадок хату з присадибною ділянкою 25 соток, і заснувати фермерське господарство з вирощування екзотичних для України страусів та реалізації їх м’яса та яєць, які характеризуються дієтичними властивостями.
Чи має право гр-н Мельников А.М. заснувати фермерське господарство?
Яким нормативно-правовим актом визначається правовий статус фермерського господарства та порядок його створення?
Які умови є необхідними для заснування фермерського господарства?
В якому порядку здійснюється його державна реєстрація?
Чи може існувати фермерське господарство у складі однієї особи?
Ситуація 17
Двоє громадян вирішили скористатися послугами кредитної спілки “Добробут” з метою отримання кредиту для ремонту житла, отримавши відповідну інформацію з реклами, розміщеної в потязі метрополітену.
Якими нормативно-правовими актами визначається правовий статус кредитних спілок?
Чи мають кредитні спілки право надавати кредити будь-яким громадянам, які звертаються до них з відповідним проханням?
Яким особам і за яких умов кредитні спілки вправі надавати кредити?
За допомогою яких механізмів кредитні спілки забезпечують повернення кредитів та відсотків за користування ними?
Чи є кредитні спілки прибутковими організаціями?
За рахунок яких джерел фінансується діяльність кредитної спілки7
Ситуація 18
Релігійна організація прийняла рішення про створення підприємства з виробництва релігійної атрибутики – як для власних потреб, так і для продажу прихожанам і всім бажаючим.
Чи закріплює законодавство спеціальні вимоги до підприємств релігійних та інших неприбуткових організацій?
В якій організаційно-правовій формі може бути створене таке підприємство?
Який правовий режим майна є, на Вашу думку, найбільш прийнятним для такого підприємства? Обґрунтуйте свою відповідь.
Ситуація 19
Будівельні підприємства, що утворилися в процесі приватизації одного будівельного тресту (1992 р.), врахувавши досвід самостійного функціонування і проблеми пошуку суміжників, вирішили створити господарське об’єднання, яке б, з одного боку, дозволяло їм координувати найбільш важливі питання основної діяльності з делегуванням відповідних повноважень об’єднанню, а, з другого боку – зберігало б за ними значний рівень самостійності.
Які види (форми) об’єднань за ступенем централізації управлінських повноважень закріплені чинним законодавством?
Яка форма (вид) об’єднання найбільш відповідає меті засновників і чому?
В якому порядку має створюватися таке об’єднання?
Ситуація 20
Чотири промислові підприємства колективної форми власності, які відчували брак у грошових коштах на виробництво нової продукції, разом з комерційним банком утворили концерн. Відповідно до статуту концерну, затвердженого всіма учасниками, фінансування діяльності учасників здійснює банк, представнику якого належить 51% голосів у зборах учасників об’єднання та виконавчому органі останнього. Статутом також було передбачено право банку накладати вето на вихід учасників з концерну.
Чи правомірна ця умова статуту? Обґрунтуйте свою відповідь.
До якого виду об’єднань належить зазначений концерн?
Чи передбачає закон право виходу з такого об’єднання?
Який порядок виходу учасника з добровільного об’єднання?
Чим відрізняються добровільні господарські об’єднання від державних?
Завдання для самостійної роботи:
1. Фізичні особи – громадяни і фізичні особи – підприємці та їх правовий статус.
Особливим суб’єктом господарювання є громадянин – як фізична особа- підприємець. Слід мати на увазі, що статус громадянина у сфері господарювання в законодавстві виражений по-різному.
В ЦК він визначений як фізична особа-підприємець (ст. 50-54), в ГК як суб’єкт господарювання, громадянин - підприємець. На нашу думку, їх слід сприймати як загальне і конкретне.
Проте як у ЦК (ч. 2 ст. 50), так і в ГК (ч. 1 ст. 128) умовою здійснення підприємницької діяльності як фізичної особи, так і громадянина за умовиїї державної реєстрації.
Студентам необхідно з’ясувати категорії громадян, які не мають права займатися підприємницькою діяльністю, порядок державної реєстрації, відповідальність, порядок припинення підприємницької діяльності, підстави визнання банкрутом фізичної особи-підприємця.
2. Суб’єкти організаційно-господарських повноважень.
З цього питання насамперед слід, зрозуміти поняття організаційно-господарських повноважень, засвоїти види суб’єктів організаційно-господарських повноважень, якими є господарські об’єднання та міністерства, відомства. У системі господарювання, як знають студенти з адміністративного права, розрізняють дві категорії міністерств (відомств): функціонального типу (Міністерство економіки України, Міністерство фінансів України) та галузевого типу (Міністерство вугільної промисловості України, Міністерство транспорту та зв’язку України). Детально організаційно-господарські повноваження визначені у відповідних положеннях затверджених Указом Президента України та ін. Крім міністерств, які здійснюють організаційно-господарські повноваження, створені для ефективного керівництва економікою державні господарські об’єднання (НАК “Надра України”, НАК “Украгролізинг”, ДАК “Хліб України”).
Далі слід доповнити вищенаведені суб’єкти організаційно-господарських повноважень, а також промислово-фінансових груп та холдингових компаній в Україні, порядок їх утворення та види діяльності. При цьому слід враховувати обмеження щодо організаційно-господарських повноважень відповідно до п.10 ст.22 ГКУ.
Література до теми «Суб’єкти господарювання»:
16.Про особисте селянське господарство: Закон України від 15 березня 2003 року. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/742-15
17.Про фінансові послуги на державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12 липня 2001 року. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2664-14
18. Про космічну діяльність: Закон України від 15 жовтня 1996 року. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/502/96-%D0%B2%D1%80
19.Про металобрухт: Закон України від 5 травня 1999 року. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/619-14
21.Про фермерське господарство: Закон України від 19 червня 2003 року. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/973-15
22.23.Про управління об’єктами державної власності: Закон Українивід 21 вересня 2006 року. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/185-16
24.Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності: Закон України від 3 березня 1998 року. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/anot/147/98-%D0%B2%D1%80
25.Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 року. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97
26.Про споживчу кооперацію: Закон України від 10 квітня 1992 року. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2265-12
27.Про оцінку земель: Закон України від 11 грудня 2003 року. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1378-15
28.Про акціонерні товариства: Закон України від 17 вересня 2008 року. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/514-17
29.Про затвердження Положення про постійного представника Кабінету Міністрів України на загальних зборах акціонерного товариства: Постанова Кабінету Міністрів України від 6 травня 2009 року. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/434-2009-%D0%BF
30.Про сільськогосподарську кооперацію: Закон України від 17 липня 1997 року. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/469/97-%D0%B2%D1%80
31.Про Кабінет Міністрів України: Закон України від 7 жовтня 2010 року. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2591-17
ТЕМА 4. УТВОРЕННЯ І РЕЄСТРАЦІЯ СУБ’ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ
Лекції- 2год., семінари – 2 год., самостійна робота - 8 год.
Теоретичні питання:
Теми наукових повідомлень( індивідуальні навчально-дослідні завдання):
Спільні та відмінні риси державної реєстрації юридичної особи і фізичної особи-підприємця.
Державна реєстрація як умова здійснення господарської діяльності.
Аналітично-понятійне завдання (завдання для ділових ігор, що проводяться за типом “снігової лавини”):
Визначити співвідношення понять “скасування державної реєстрації” і “державна реєстрація припинення юридичної особи”.
Додаткові питання:
Питаня для бліц-опитування:
Ситуація 1
У 2007 р. було створено і зареєстровано у встановленому порядку мале підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю.
У 2010 р. у підприємства виникла необхідність внести зміни в установчі документи, пов'язані зі зміною юридичної адреси, прийняттям до складу засновників нових осіб і вибуттям частини старих засновників. Було зібрано всі необхідні документи і подано для реєстрації змін. Однак районна держадміністрація відмовила у прийомі документів. При цьому відмова мотивувалася так: необхідно збільшити статутний фонд до 9375 грн.; необхідно перейменувати мале підприємство у спільне підприємство з іноземними інвестиціями, оскільки серед нових учасників є громадянин Італії; необхідна довідка паспортних органів, що підтверджує легальність перебування іноземця на території України.
Чи можна вважати відмову районної держадміністрації зареєструвати вищевказані зміни в установчі документи обґрунтованою, а мотивування відмови — таким, що відповідає чинному законодавству?
Ситуація 2.
Відділення українського державно-суспільного фонду боротьби зі злочинністю надіслало фірмі N лист, у якому містилося посилання на розпорядження обласної держадміністрації "Про додаткові заходи щодо поліпшення обліку юридичних осіб області", де наказується пройти так звану паспортизацію юридичних осіб області.
Для забезпечення зазначених заходів у масштабі області, як було зазначено далі у листі, фірма повинна до 03.02.2004 р. заповнити анкету, подати оригінали документів і оплатити 100 грн. на рахунок третьої особи — МП.
У листі також було зазначено, що на базі отриманих даних після проведення паспортизації всіх юридичних осіб області буде виданий рекламно-інформаційний довідник, а також забезпечене включення інформації про види діяльності фірми в міжнародну комп'ютерну мережу "Інтернет".
Чи правомірні вимоги, названі у листі?
Завдання для самостійної роботи:
1.Статутні та нестатутні юридичні особи, особливості їх утворення і реєстрації.
Під час підготовки до семінарського заняття студенти повинні повторити матеріали з цивільного права правовий статус і види юридичних осіб та їх організаційно-правові форми.
З перелічених юридичних осіб вибрати статутні та нестатутні, а також визначити особливості реєстрації: акціонерного товариства (АТ), яке може бути публічним АТ і приватним АТ; товариства з обмеженою відповіда льністю (ТзОВ); товариства з додатковою відповідальністю (ТДВ); повні к товариства (ПТ); командитного товариства (КТ), сільськогосподарського виробничого кооперативу, обслуговуючого кооперативу, асоціації, корпорації, консорціуму, концерну.
Література до теми «Утворення і реєстрація суб’єкта господарювання»:
9.Про акціонерні товариства: Закон України від 17 вересня 2008 року. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/514-17
10.Про банки і банківську діяльність: Закон України від 7 грудня 2000 року. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14
11.Про деякі питання практики вирішення спорів пов’язаних із створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємств: Розяснення Вищого Арбітражного суду України від 12 вересня 1996 року. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v_334800-96/page
12.Про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації,традиційних агентств та розміри реєстраційних зборів: Постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року.
13.Про пожежну безпеку: Закон України від 17 грудня 1993 року. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3745-12
14.Про охорону праці: Закон України від 14 жовтня 1992 року. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2694-12
15.Про оптимізацію центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України від 9 грудня 2010 року. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1085/2010
16. Про затвердження модельного статуту ТзОВ. Затверджено Постановою КМУ від 16 листопада 2011 року http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1182-2011-%D0%BF
ТЕМА 5. ЛІЦЕНЗУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Лекції- 2 год., семінари – 2 год., самостійна робота - 8 год.
Теоретичні питання:
Теми наукових повідомлень( індивідуальні навчально-дослідні завдання):
Ліцензування освітньої діяльності
Патентування суб’єктів малого бізнесу
Особливості ліцензування господарської діяльності у сфері торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами
Аналітично-понятійне завдання (завдання для ділових ігор, що проводяться за типом “снігової лавини”): Визначити співвідношення понять:
Ліцензія як дозвіл державного органу на здійснення конкретного виду діяльності
Ліцензія у зовнішньоекономічній діяльності
Патентна ліцензія як дозвіл на використання результатів наукових досліджень.
Питаня для бліц-опитування:
Дайте юридичну консультацію:
Література до теми «Ліцензування господарської діяльності»:
10.Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16 квітня 1991 року.
11.Про охорону прав на винаходи та корисні моделі: Закон України від 12 грудня 1998 року.
12.Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження державного регулювання господарської діяльності: Закон України від 19 жовтня 2010 року.
13.Порядок видачі ліцензії Національною Комісією регулювання електроенергетики та здійснення окремих видів підприємницької діяльності: Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1998 року.
14.Про заборону грального бізнесу в Україні: Закон України від 15 травня 2009 року.
МОДУЛЬ №2
ТЕМА 6. ПРИПИНЕННЯ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ
Лекції- 4 год., семінари – 4 год., самостійна робота - 8 год.
Теоретичні питання:
Семінарське заняття №1
Семінарське заняття №2
1.Судові процедури, які застосовуються до боржника:
2.Державна реєстрація припинення суб’єкта господарювання
3.Особливості банкрутства окремих категорій суб’єктів господарювання:
Теми наукових повідомлень( індивідуальні навчально-дослідні завдання):
Судова процедура санації
Інститут неспроможності: особливості становлення в Україні
Визнання громадянина-підприємця банкрутом
Причини банкрутства підприємств
Банкрутство підприємств: міжнародний аспект
Аналітично-понятійне завдання (завдання для ділових ігор, що проводяться за типом “снігової лавини”):
Співставити поняття «банкрутство», «неспроможність» суб’єкта господарювання.
Порівняти поняття: «ліквідація» і «припинення» суб’єкта господарювання.
Розкрийте поняття “суб’єкти” і “учасники” розгляду справи про банкрутство.
Завдання Складіть порівняльну таблицю підстав та способів припинення різних видів суб’єктів господарювання
Питаня для бліц-опитування:
Ситуація 1
Виробничий кооператив “Рембуд”, перебуваючи протягом року у стані неплатоспроможності через неможливість отримання дебіторської заборгованості з своїх контрагентів, вирішив ініціювати справу про визнання його банкрутом.
Який сенс для боржника ініціювати справу про власне банкрутство?
В яких випадках боржник зобов’язаний ініціювати справу про банкрутство?
Які документи має подати боржник-заявник для порушення провадження у справі про банкрутство?
За наявності яких матеріально-правових умов господарський суд повинен порушити справу про банкрутство?
Ситуація 2
ТОВ “Зірка” як кредитор приватного підприємства “Альбатрос” звернулося до господарського суду Черкаської області із заявою про визнання приватного підприємства банкрутом як такого, що протягом 6 місяців не сплачує ТОВ “Зірка” борг у сумі 347 тис. грн. Проте у порушенні справи про банкрутство було відмовлено з тієї підстави, що основні виробничі потужності ТОВ “Зірка” розташовані в Київській області, хоча місцем його реєстрації є с. Чаусове в Черкаській області.
Чи правомірні дії господарського суду?
За наявності яких підстав може бути відмовлено у порушенні провадження у справі про банкрутство?
Які документи має подати кредитор для порушення провадження у справі про банкрутство його боржника?
Ситуація 3
За заявою трьох кредиторів державного комерційного підприємства “Машбуд” було порушено провадження у справі про банкрутство і після публікації повідомлення про це в офіційних, визначених законом, органах преси, надійшли заяви ще від 15 кредиторів.
Чи є різниця в правовому статусі кредиторів, які ініціювали справу про банкрутство, та кредиторами, які з’явилися згодом, після публікації відповідного повідомлення?
Яким чином мають бути організовані кредитори, аби бути стороною у справі про банкрутство?
У який спосіб кредитори ухвалюють свої рішення?
Які питання мають погоджуватися з кредиторами (створеним ним органом)?
Крім кредиторів та боржника, які особи беруть участь у справі про банкрутство?
Ситуація 4
Комунальне підприємство вирішило ініціювати порушення провадження у справі про банкрутство, посилаючись на неможливість виконувати обов’язки перед працівниками щодо вчасної виплати заробітної плати з огляду на нерегулярність надходжень з місцевого бюджету коштів на покриття видатків підприємства. Виконком місцевої ради заперечував проти порушення справи про банкрутство, оскільки місцевою радою на пленарному засіданні було прийнято рішення про неможливість визнання цього підприємства банкрутом, оскільки воно є некомерційним, фінансується з місцевого бюджету і виробляє продукцію, необхідну для задоволення потреб територіальної громади.
Чи потрібна згода місцевої ради або її виконкому на подання комунальним підприємством заяви про визнання його банкрутом?
Чи може бути комунальне підприємство за наявних обставин визнане банкрутом?
Які підстави припинення провадження у справі про банкрутство?
Ситуація 5
Після порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ “Свічадо” ухвалою суду був призначений розпорядник майном боржника підприємець Попов В.С, який мав ліцензію арбітражного керуючого і чия кандидатура була запропонована кредиторами. Проте боржник заперечував проти цієї кандидатури, вважаючи Попова В.С. заінтересованою особою (за рік до цього між боржником і Поповим В.С. були встановлені договірні відносини щодо спільного здійснення одного інвестиційного проекту, який досі не завершений, але Попов В.С. відступив свою частку в проекті своєму синові, коли дізнався про намір кредиторів ініціювати справу про банкрутство ТОВ “Свічадо”).
Які вимоги ставляться до розпорядника майном боржника?
З якою метою запроваджується процедура розпорядження майном боржника?
Які функції та повноваження розпорядника майном боржника?
Чи має право боржник за даних обставин наполягати на заміні розпорядника майна?
Ситуація 6
Після публікації повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство приватного підприємства “Бриз”, що спеціалізувалося на виробництві копченостей з риби та м’яса, до господарського суду були подані заяви не лише від кредиторів боржника, але й від двох інвесторів, які бажали спільно взяти участь у санації боржника за умови його перетворення на товариство з обмеженою відповідальністю і отримання значної (від 30 до 50%) частки в його статутному фонді – як компенсацію в ліквідації заборгованості боржника протягом одного року після запровадження процедури санації.
Які умови запровадження процедури санації?
В чому полягає роль кредиторів при запровадженні цієї процедури?
На який термін запроваджується санація?
Які наслідки неефективності процедури санації?
Ситуація 7
В процесі провадження справи про банкрутство ПАТ “Бучанський завод металоконструкцій” після того, як неефективною виявилася процедура санації і відповідно – не був затверджений звіт керуючого санацією, кредитори виявили ініціативу щодо укладення мирової угоди з боржником за умови, якщо він (боржник) погодиться з їх вимогами щодо змісту угоди та строків виконання зобов’язань. Боржник не заперечував, бажаючи уникнути (або хоча відкласти на будь-який термін) визнання його банкрутом.
З якою метою укладається мирова угода у справі про банкрутство?
Які вимоги ставляться до змісту, форми та затвердження мирової угоди?
На якій стадії провадження у справі про банкрутство може бути укладена мирова угода?
Які підстави визнання мирової угоди недійсною?
Чи може бути розірвана мирова угода? Якщо так, то з яких підстав і з якими наслідками для боржника?
Ситуація 8
У зв’язку з неефективністю процедури розпорядження майном боржника та через відсутність підстав для запровадження процедури санації або укладення мирової угоди у справі про банкрутство Приватного підприємства “Роса” була винесена постанова про визнання цього підприємства-боржника банкрутом та запровадження ліквідаційної процедури. Ліквідатором був призначена особа, яка виконувала функції розпорядника майном боржника.
Які функції ліквідатора?
В якому порядку створюється ліквідаційна комісія?
В яких випадках і в якому порядку ліквідатор здійснює продаж майна банкрута?
За рахунок яких активів формується ліквідаційна маса?
Які дії свідчать про завершення ліквідаційної процедури?
Чи є обов’язковою складовою ліквідаційної процедури ліквідація банкрута як суб’єкта підприємництва? Обґрунтуйте свою відповідь.
Завдання для самостійної роботи:
1.Правові наслідки реорганізації, ліквідації та припинення юридичної особи.
Для опрацювання цієї теми студентам необхідно скористатись ЦК, ГК та Законом України про державну реєстрацію. Підготовку слід розпочати з визначення поняття припинення і різниці між ліквідацією та реорганізацією. Головна відмінність цих двох способів припинення полягає в юридичних наслідках факту припинення їх існування у наявності або відсутності правонаступництва (ст. 59 ГК та 104ЦК). Реорганізація можлива у таких формах: перетворення, злиття, приєднання, поділу, виділення. Ліквідація буває двох видів: добровільна і примусова, які потрібно пояснити. Підстави, за яких відбувається припинення юридичних осіб та господарської діяльності фізичних осіб-підприємців визначені в ч. 15 ст. 58 та ч. 1 ст. 59 ГК. Вони чітко визначені в Законі про державну реєстрацію. Рішення про реорганізацію і добровільну ліквідацію юридичної особи може при йматися власником (власниками) чи уповноваженим ним (ними) органами. іншими особами - засновником суб'єкта господарювання чи його правонаступниками або уповноваженим ним органом, за рішенням органів, які мають відповідні повноваження (ст. 40 ГК). Наслідки припинення визначені ст. 112 ЦК і ст. 91 ГК майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів передається її учасника Юридична особа є ліквідованою з дня внесення відомостей до Єдино державного реєстру запису про її припинення, що вимагає відповідної державної реєстрації.
2.Особливості банкрутства окремих категорій суб’єктів господарювання.
Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, крім загальних умов та порядку відновлення платоспроможності суб’єкта підприємницької діяльності – боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів, регулюються відносини пов’язані з банкрутством містоутворюючих підприємств, особливо небезпечних підприємств, сільськогосподарських підприємств, страховиків, професійних учасників ринку цінних паперів, фермерського господарства, фізичних осіб-підприємців, відсутнього боржника, що ліквідується власником.
Студентам необхідно опрацювати і законспектувати основні положення ст.ст..41-53 цього закону.
Література до теми «Припинення суб’єктів господарювання»:
14.Про порядок погашення зобов’язанъ платників податків перед бюджетами та державними цільовими Фондами: закон України від 20 лютого 2003 року.
15.Про господарські товариства: Закон України від 19 вересня 1991 року.
16.Про внесення змін до Закону України ''Про державну реєстрацію юридичних осіб підприємців'': Закон України від 1 липня 2010 року.
Лекції- 2 год., семінари – 2 год., самостійна робота - 8 год.
Теоретичні питання:
Теми наукових повідомлень( індивідуальні навчально-дослідні завдання):
Особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі.
Правовий режим майна державних унітарних підприємств
Особливості складу і використання майна акціонерного товариства
Аналітично-понятійне завдання (завдання для ділових ігор, що проводяться за типом “снігової лавини”):Співставити поняття:
“статутний (складений) капітал” і “статутний фонд”,
“право власності”, “право господарського відання” і “право оперативного управління”.
Контрольні питання:
Ситуація 1.
Прийнявши рішення про заснування ТОВ з досить поширеним предметом діяльності (оптова та роздрібна торгівля, надання посередницьких послуг у сфері оптової торгівлі; перепакування для потреб роздрібної товарів з великої тари в меншу; виробництво тари малих габаритів для пакування товарів широкого вжитку та продуктів харчування), троє громадян-засновників ТОВ не могли остаточно зупинитися на формі своїх вкладів – лише грошові чи в речевій формі (про неречеву форму вкладів засновники навіть не згадували, вважаючи її такою, що суперечить вимогам законодавства).
За рахунок яких цінностей може формуватися майнова база ТОВ?
Що можна порадити засновникам, маючи на увазі, що
(а) один з них був відомим винахідником і винайшов нову технологію виробництва тари, що була належним чином захищена в Україні;
(б) другий – володів на праві власності земельною ділянкою розміром 0,5 га та розташованим на ній колишнім складським приміщенням, що можна було пристосувати під виробничі потреби;
третій – мав значні заощадження в банку і постійно переймався проблемою поліпшення фінансового стану цього банку, аби він не збанкрутував?
Які вимоги ставить закон до розміру та складу майна суб’єктів господарювання?
Чи виникають у суб’єктів господарювання (в т.ч. ТОВ) якісь обов’язки щодо закріпленого за ними майна?
Ситуація 2.
Громадянин Фещенко Г.Л. (економіст за фахом), продавши отриманий у спадок після смерті тітки будинок з присадибною ділянкою розміром 10 соток, вирішив створити приватне підприємство з надання консультаційних послуг у сфері зовнішньоекономічної діяльності, маючи намір залучити до цього свого племінника, який чотири роки пропрацював на митниці (згодом він був звільнений за надання приватних консультацій з митного оформлення товарів, що мали проходити через митницю, на якій він працював). Проте виникло питання з правовим титулом майна підприємства – право власності, право господарського відання чи право оперативного управління?
Які правові титули майна можуть бути використані при заснуванні приватного підприємства?
В чому переваги та недоліки цих правових титулів майна з врахуванням специфіки даної ситуації?
Яку пораду можна дати гр-ну Фещенку Г.Л.?
Ситуація 3.
На загальних зборах акціонерів ПрАТ «Мелех» за ініціативою наглядової ради було прийнято рішення про створення дочірнього підприємства унітарного типу (мало здійснювати комерційну діяльність) із закріпленням за ним майна на двох правових титулах – праві оперативного управління (основні фонди) і праві господарського відання (обігові кошти). Юрисконсульт ПрАТ перед голосуванням за прийняття цього рішення виступив з коротким повідомленням щодо неможливості застосування цих двох правових титулів до майна одного підприємства, проте голова ревізійної ПрАТ, підтримуючи ініціативу наглядової ради товариства, заперечив, заявивши про відсутність у законодавстві заборони поєднувати ці правові титули майна.
Дайте оцінку позиціям учасників цієї ситуації?
Які правові титули майна належать до основних, а які до додаткових?
В чому різниця між основними правовими титулами майна та додатковими?
Спробуйте спрогнозувати наслідки для дочірнього підприємства, його засновника та кредиторів дочірнього підприємства від такого поєднання правових титулів, якщо дочірнє підприємство буде зареєстроване в установленому порядку?
Ситуація 4.
Державна установа, розташована в престижному районі (в самому центрі міста) передала в оренду строком добре обладнану залу засідань та розташований перед нею вестибуль для проведення приватною фірмою триденного (п’ятниця, субота, неділя) міжнародного тематичного семінару для керівних працівників однієї з транснаціональних корпорацій, що мала мережу дочірніх підприємств в Україні. Внаслідок цієї господарської операції установою був отриманий значний дохід – 3.5 тис. дол. За рахунок цих грошових коштів керівник установи вирішив зробити біля свого кабінету кімнату відпочинку та ванну кімнату – для власних потреб.
Чи вправі державна установа здійснювати господарські операції на зразок згаданої (передання в короткострокову оренду частини приміщень в неробочий для установи час)?
Чи має право державна установа розпоряджатися закріпленим за нею майном?
Який правовий титул майна встановлений законодавством України для державних установ?
Які межі повноважень державної установи щодо закріпленого за нею майна?
Ситуація 5.
Казенне підприємство “Смарагд” тричі протягом 6 місяців відмовило своїм постачальникам в оплаті поставленої продукції, мотивуючи свою відмову невиконанням державним замовником зобов’язань за державним контрактом щодо авансування виробництва замовленого устаткування у розмірі 20% суми державного контракту. Кредитори намагалися стягнути заборгованість з майна казенного підприємства, проте господарський суд відмовив у позові.
На якому правовому титулі за казенним підприємством закріплюється державне майно? В чому полягає специфіка правового режиму майна казенного підприємства?
Яким чином кредитору можуть компенсувати свої втрати від невиконання казенним підприємством договірних зобов’язань?
Завдання для самостійної роботи:
1. Право власності – основне речове право суб’єкта господарювання.
При підготовці до семінарського заняття потрібно повторити матеріали з цивільного права про поняття, зміст і форми права власності, речі та майно, їх значення в економічному і юридичному розумінні. Питанням права власності пов’язане з цивільним і господарським правом та законодавством про власність. Право власності є основою правового режиму майна суб'єкта господарювання, на якій базується господарська діяльність, а також речових прав осіб, які не є власниками. Розрізняють право власності в об'єктивному розумінні і право власності в суб'єктивному розумінні. В об'єктивному розумінні - це сукупність правових норм, що регулюють економічні відносини власності. В суб'єктивному розумінні - це визначена і забезпечена об'єктивним правом сукупність повноважень власника, що забезпечує можливість використовувати належне йому майно своєю владою і власних інтересах. Майно субєктів господарювання як сукупність речей та інших цінностей передбачене ст. 139 ГК, а поняття речі в ст.179 ЦК.
2. Корпоративні права у сфері господарювання.
Готуючи питання студент повинен звернутися до ст.ст..167-173 ГК. Корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному фонді(майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарської організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом, але законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення.
Студентам необхідно вміти пояснити порядок здійснення корпоративних прав держави, особливості управління та обмеження щодо розпорядження корпоративними правами держави, порядок відчуження корпоративних прав та участь Фонду державного майна України в управлінні корпоративними правами держави.
Література до теми «Правовий режим майна суб’єктів господарювання»:
21.Про охорону навколишнього природного середовища:Закон України від 25 червня 1991 року. http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1264-12
22.Про охорону праці: Закон України від 14 грудня 1992 року. http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2694-12
23.Про акціонерні товариства: Закон України від 17 вересня 2009 року. http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/514-17
Лекції- 2 год., семінари – 2 год., самостійна робота - 8 год.
Теоретичні питання:
1.Основні засади приватизації.
2.Суб’єкти таоб’єкти приватизації
5.Способи приватизації
6.Договірні відносини приватизації
Теми наукових повідомлень( індивідуальні навчально-дослідні завдання):
Приватизаційні правовідносини як складова правовідносин власності
Нормативно-правові джерела регулювання приватизації
Приватизаційний процес і його стадії
Поняття приватизаційного правочину та способу приватизації державного майна
Купівля-продаж об’єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом
Наслідки недотримання вимог законодавства суб’єктами приватизаційних відносин
Приватизація державного майна як спеціальна підстава набуття права власності
Аналітично-понятійне завдання (завдання для ділових ігор, що проводяться за типом “снігової лавини”): Пояснити співвідношення понять “роздержавлення” і “приватизація”.
Контрольні питання:
Ситуація 1
Публічному АТ "НДІ Продпроект" було відмовлено в купівлі об'єкта приватизації у вигляді цілісного майнового комплексу під приємства "Укрпродбуд" на тій підставі, що 25 відсотків ста тутного фонду публічного АТ належить державі.
1. Чи правомірна зазначена відмова ?
2. Які особи не можуть бути покупцями об'єктів приватизації згідно з чинним законодавством України ?
Ситуація2
Комунальне підприємство "Мисливець" проявило ініціа тиву щодо приватизації майнового комплексу по виготовлен ню шкіряних виробів, однак йому було відмовлено на тій підставі, що підприємства по виробництву шкіряних виробів не підлягають приватизації.
1. Чи правомірна відмова в приватизації?
Ситуація 3
Районна рада прийняла рішення про приватизацію ціліс ного майнового комплексу державного підприємства "Деревопереробка", проте регіональним відділенням Фонду дер жавного майна їй було відмовлено у приватизації зазначеного об'єкта.
1.Чи правомірна відмова регіонального відділення фонду держмайна України ?
Ситуація4
Після затвердження переліку об'єктів, що підлягають при ватизації, регіональне відділення Фонду держмайна України через телеефір зробило повідомлення про перелік об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, а також надісла ло письмові пропозиції щодо приватизації потенційним по купцям.
Ситуація5
Під час продажу об'єкта малої приватизації на аукціоні ТОВ "Інвест" запропонувало найвищу ціну, а приватне АТ "Крок" — найкращі умови подальшої експлуатації об'єкта. Виходячи з того, що продукція, яку пропонувало випускати на привати зованому підприємстві приване АТ "Крок", має надзвичайний попит та задовольняє суспільні потреби, рішенням конкурсної комі сії переможцем було визначено приватне АТ "Крок".
1. Чи правомірне рішення конкурсної комісії?
Ситуація6
Об'єктом приватизації було визначено цілісний майновий комплекс підприємства Міністерства оборони України по ви готовленню трикотажних виробів.
1.Чи правомірне зазначене рішення?
Ситуація7
Приватизація майна державного підприємства "Сніда нок", яке є підприємством харчової промисловості та пере робляє сільськогосподарську сировину, була здійснена шля хом перетворення його у ТОВ "Смачний сніданок". Однак, незважаючи на схожу назву, приватизоване підприємство змі нило профільність та технологічну єдність виробництва.
1. Чи правомірні дії приватизованого підприємства?
2. Які способи приватизації майна в агропромисловому комплексі?
Обгрунтуйте свою відповідь, посилаючись на положення чин ного законодавства України.
Завдання для самостійної роботи:
1.Законодавство про приватизацію.
Опрацювавши Закони України: “Про приватизацію державного майна”, “Про приватизацію невеликих державних підприємств”, “Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації”, “Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва”, “Про приватизаційні папери”, “Про особливості приватизації підприємств, що належать до сфери управління Міністерства оборони України”, “Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі” та Постанову Про затвердження Методики оцінки вартості майна під час приватизації, державну програму приватизації КМ України..
Охарактеризувати законодавство про приватизацію його зміст та проблеми виконання.
2.Види договорів купівлі-продажу об’єктів приватизації.
При підготовці даної теми студентам необхідно опрацювати Наказ Фонду державного майна України від 22.08.2005 Про затвердження примірних договорів купівлі продажу. Керуючись примірним договором купівлі-продажу скласти проект одного із запропонованих договорів.:
Договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, що підлягає продажу за конкурсом; Договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, що підлягає продажу на аукціоні; Договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, що підлягає продажу шляхом викупу; Договір купівлі-продажу окремого індивідуально визначеного майна, у тому числі будівлі (споруди, приміщення), що підлягає продажу за конкурсом; Договір купівлі-продажу окремого індивідуально визначеного майна, у тому числі будівлі (споруди, приміщення), що підлягає продажу на аукціоні; Договір купівлі-продажу окремого індивідуально визначеного майна, у тому числі будівлі (споруди, приміщення), що підлягає продажу шляхом викупу; Договір купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва, що підлягає продажу за конкурсом; Договір купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва, що підлягає продажу на аукціоні; Договір купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва, що підлягає продажу шляхом викупу.
Література до теми «Правове регулювання приватизації»::
15.Про комерціалізацію державної торгівлі та громадського харчування: Указ Президента від 1 січня 1992 року. http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/70/92
16.Про комерціалізацію діяльності підприємств і організації сфер послуг: Указ Президента від 18 квітня 1992 року.
17.18.Про концепцію роздержавлення і приватизації підприємств, землі та житлового фонду: Постанова Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 1991 року.
19.20.Про перелік обєктів права державної власності, що не підлягають приватизації: Закон України від 11 січня 2011 року. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/847-14/page
21.22.Оцінка ціліснних майнових комплексів: Постанова Кабінету Міністрів від 29 листопада 2006 року. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1655-2006-%D0%BF
23.Про розмір неустойки за повну або часткову несплату покупцями коштів за об'єкти приватизації: Постанова Кабінету Міністрів від 17 вересня 2008 року.
Приватизація державного майна як спеціальна підстава набуття права власності: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 [Електронний ресурс] / Ю.В. Алданов; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2006. — 20 с. — укp.
Лекції- 2 год., семінари – 2 год., самостійна робота - 8 год.
Теоретичні питання:
Теми наукових повідомлень( індивідуальні навчально-дослідні завдання):
Порука і гарантія як способи забезпечення господарських зобов’язань.
Забезпечення виконання кредитних зобов’язань у сфері господарювання.
“Розірвання” та припинення” договірних зобов’язань
Ознаки господарсько – організаційних зобов'язань
Недійсність господарського зобов’язання за Господарським кодексом України.
Письмове завдання :
Розмежування господарських та цивільних зобов’язань.
Спільні та відмінні риси майново-господарських та організаційно-господарських зобов’язань.
Особливості соціально-комунальних та публічних зобов’язань.
Контрольні питання:
Ситуація 1.
Акціонер приватного акціонерного товариства Доренко В.Л. подарував належні йому акції, сумарна номінальна вартість яких становить 30% статутного фонду товариства, рідному братові Доренку І.Л. ПрАТ подало позов до суду про визнання угоди недійсною, стверджуючи що договір дарування був удаваною угодою, яка прикривала договір-купівлі-продажу: Доренко В.Л. свого часу вклав усі свої заощадження в акції і навіть продав автомобіль, аби оплатити акції додаткової емісії. Після укладення так званого договору дарування акцій у колишнього акціонера ПрАТ (Доренко В.Л.) з’явився дорогий автомобіль іноземного виробництва, він уклав з будівельною компанією договір на будівництво заміського котеджу. Крім того, брат колишнього акціонера – Доренко І.Л. обіймав посаду генерального директора ПАТ, який був конкурентом ПрАТ на одному товарному ринку. В результаті зосередження в його руках значного пакету акцій підприємства-конкурента досягалася економічна концентрація, що потребувала попереднього дозволу антимонопольних органів, проте жоден з братів не звертався за отриманням такого дозволу.
Чи є у Доренка В.Л. зобов’язання перед ПрАТ та його акціонерами? Якщо так, то назвіть підстави виникнення таких зобов’язань. Дайте оцінку положенням ч. 3 ст. 81 ГК України з точки зору зобов’язань акціонера ПрАТ щодо відчуження належних йому акцій.
Що є підставами (юридичними та фактичними) для виникнення зобов’язання Доренка І.Л. перед антимонопольними органами щодо отримання згоди на економічну концентрацію?
Якщо договір дарування буде визнаний судом недійсним, то які саме дії зобов’язані будуть вчинити брати Доренко?
Ситуація 2.
ТОВ «Будівельник», що спеціалізувалося на оздоблювальних роботах в стилі минулих епох, було визнано в установленому порядку монополістом на регіональному ринку цього виду будівельної продукції. Невдовзі воно отримало державне замовлення на участь в реставраційних роботах стародавнього замку, що входив до комплексу державного історико-архітектурного музею. Проте ТОВ намагалося уникнути укладення державного контракту.
Чи виникає у ТОВ «Будівельник» зобов’язання прийняти державне замовлення та укласти державний контракт? Якщо так, то назвіть юридичні та фактичні підстави виникнення у ТОВ «Будівельник» подібного зобов’язання?
Що може послужити підставою для відмови ТОВ «Будівельник» в прийнятті державного замовлення та укладення державного контракту?
Чи може бути ТОВ «Будівельник» примушене до виконання державного замовлення і відповідно – укладення державного контракту?
Ситуація 3.
Міська рада на своєму пленарному засіданні прийняла рішення про залучення розташованих на території міст середніх і крупних підприємств до виконання соціально-комунальних зобов’язань – участі в благоустрої району в грошовій формі або натуральній – виконанні будівельних робіт щодо реставрації старовинної будівлі та шляхового камінного покриття в центрі міста.
Чи відповідає вимогам закону рішення міськради?
Чи є таке рішення підставою для виникнення соціально-комунальних зобов’язань?
В чому полягає специфіка соціально-комунальних зобов’язань, якщо їх порівнювати, наприклад, з податковими зобов’язаннями?
Завдання для самостійної роботи:
1. Підстави виникнення господарських зобов’язань.
Готуючи дану тему, студентам потрібно повторити питання зобов’язальних відносин з цивільного права. Слід також засвоїти, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших договорів, передбачених за коном, а також з договорів, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб’єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов’язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Література до теми «Зобов’язальні відносини у сфері господарювання»:
ТЕМА 10. ГОСПОДАРСЬКИЙ ДОГОВІР
Лекції-2 год., семінари – 2 год., самостійна робота - 8 год.
Теоретичні питання:
Теми наукових повідомлень( індивідуальні навчально-дослідні завдання):
Господарський договір та способи його укладання
Форма господарських договорів, що укладаються через мережі електрозв’язку
Проблеми зміни і припинення господарських договорів
Договори на реалізацію майна
Договори користування чужим майном
Контрольні питання:
Ситуація 1.
Державне підприємство «Авіатор» відмовилося від прийняття державного замовлення до виконання та укладення державного контракту на поставку 20 літаків останньої моделі Збройним Сила України, мотивуючи свою відмову відсутністю виробничої можливості виконання такого значного замовлення протягом одного року. Державний замовник звернувся до господарського суду з позовом про спонукання ДП «Авіатор» до укладення державного контракту.
В чому полягає специфіка державного контракту?
За наявності яких підстав підприємство, для якого укладення державного контракту є обов’язковим, може відмовитись від його укладання?
Дайте оцінку діям державного замовника та Державного підприємства «Авіатор» з посиланням на відповідні норми актів законодавства.
Ситуація 2.
ПАТ «Верстатбуд»дало оголошення в місцеву газету про продаж партії верстатів, від яких відмовився їх замовник, за ціною 53 тис. грн. за один верстат (в газеті зазначалося, що ціна є чинною протягом одного місяці від дня публікації, а верстати можуть бути продані цілою партією чи в будь-якій меншій кількості). Через два тижні ПП «Торез» звернулося до ПАТ, маючи намір купити три верстати за вказаною в публікації ціною. Проте представник ПАТ заявив, що вони чекають більш вигідних покупців, які могли б купити або всю партію, або заплатити вищу ціну, ніж була зазначена в публікації.
Чи правомірна відмова представника ПАТ «Верстатбуд»?
Чи свідчить публікація повідомлення про продаж партії верстатів про наявність публічної оферти і відповідно – публічного договору?
Яким в даному випадку має діяти ПП «Торез» з метою захисту своїх прав та законних інтересів?
Ситуація 3.
Приватне підприємство (ПП) «А» і ТОВ «Р» уклали договір поставки, за яким ПП прийняло зобов’язання поставити ТОВ автозапчастини до трактора ХТЗ. Проте в договорі не було зазначено: а) асортимент запчастин, б) вимоги щодо їх якості.
Після поставки першої партії запчастин ПП «А» з’ясувало, що поставлена продукція не відповідає усним домовленостям з постачальником щодо її асортименту та якості. Вимогу замінити поставлені запчастини на інші, що відповідають усним домовленостям, ТОВ «Р» проігнорувало.
Чи є цей договір чинним?
Які умови договору є істотними?
Які наслідки відсутності в договорі хоча б однієї з істотних умов?
Чи є правомірними вимоги ПП «А»?
Вирішіть цей спір, посилаючись на відповідні положення актів законодавства.
Підготувати проект договору(номер договору у планах семінарських занять повинен співпадати з номером прізвища студента у журналі):
1. Договір купівлі-продажу нерухомості.
2. Договір поставки продукції виробничо-технічного призначення.
3. Договір поставки товарів народного споживання.
4. Договір контрактації с/г продукції.
5. Договір енергозабезпечення.
6. Договір оренди нерухомості.
7. Договір оренди земельної ділянки.
8. Договір оренди транспортного засобу.
9. Договір лізингу обладнання.
10.Договір будівельного підряду.
11 .Договір субпідряду у капітальному будівництві.
12.Договір підряду на капітальне будівництво.
13.Договір будівництва житла.
14.Договір перевезення вантажів залізничним транспортом.
15.Договір перевезення вантажів автомобільним транспортом.
16.Договір перевезення вантажів повітряним транспортом.
17. Договір перевезення вантажів річковим транспортом.
18.Договір морських перевезень вантажів.
19.Договір страхування майна.
20.Договір страхування відповідальності.
21 .Договір складського зберігання.
22.Договір міни (бартеру).
23.Договір поруки.
24. Договір про надання гарантії.
25.Договір суборенди.
26.Кредитний договір.
27.Договір на створення і передачу науково-технічної продукції.
28.Договір комерційної концесії.
29.Засновницький договір про створення командитного товариства.
30.Засновницький договір про створення повного товариства.
31 .Договір про спільну діяльність.
32.Договір про створення АТ.
33.Договір про творчу співпрацю.
34.Договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу в процесі приватизації.
З5.Договір комісії на продаж продукції.
36.Ліцензійний договір.
З7.Попередній договір (про укладення договору поставки на 20__ рік).
38.Договір купівлі-продажу квартири між господарськими товариствами.
39.Договір купівлі-продажу ноу-хау.
Завдання для самостійної роботи:
1.Принципи виконання господарських договорів та їх зміст.
Студентам необхідно скласти перелік, розкривши їх зміст, принципів виконання господарських зобов'язань, які конкретизуються у понятті договірної дисципліни, відповідно до ст. 177, 193, 194, 195, 198 ГК. Окремі ав тори розширюють перелік основних принципів виконання зобов'язань, включаючи сюди такі принципи як принцип взаємного сприяння, принцип економічності (В. В. Луць) і принцип загальногосподарського інтересу (В. К. Мамутов). Виконання зобов'язань має підтверджуватися документа ми встановленої форми і обов'язковими реквізитами. Наприклад, акт приймання-передачі основних засобів, акт приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю тощо.
2.Господарські договори за державним замовленням: зміст, особливості укладання.
Господарський кодекс України визначає особливості укладення господарських договорів залежно від підстав (державне замовлен ня, рішення суду), застосування певної модифікації форми догово ру (типовий договір, примірний договір, договір приєднання).
Студенти повинні засвоїти особливості укладання господарських договорів за державним замовленням (ст. 183 ГК) які полягають в тому, що :1) договір, що укладається на підставі державного замовлення, іменується державним контрактом; 2) укладення договорів на підставі державного замовлення для певних суб'єктів господарювання (державних підприємств, підприємств-монополістів та підприємств, які функціонують переважно на базі державної власності) є обов'язковим, а для решти - добровільним; 3) договори за державним замовленням укладаються між вико навцями державного замовлення та державними замовниками, що уповноважені від імені держави укладати договори (державні конт ракти); 4)укладення державного контракту за державним замовленням з підприємствами, для яких він є обов'язковим, здійснюється в за гальному порядку, передбаченому ст. 181 ГК з урахуванням особ ливостей, передбачених законодавством; в решті випадків - як правило, із застосуванням конкурентних способів визначення ви конавців, передбачених Законом «Про закупівлю товарів, робіт і послуг для державних потреб»; 5) зміст державного контракту становлять господарські зобов'я зання сторін щодо виконання державного замовлення; 6) форма державного контракту - повна письмова (єдиний пра вовий документ, що підписується обома сторонами); 7) держава в особі Кабінету Міністрів України виступає гаран том за зобов'язаннями державних замовників; 8) ухилення від укладення договору за державним замовленням є порушенням господарського законодавства і тягне за собою не гативні наслідки (в т. ч. заходи відповідальності) для виконавця, який без належних підстав ухиляється від укладення договору; переддоговірні спори, пов'язані з укладенням договору за державним замовленням, вирішуються господарським судом; 9) виконавець державного замовлення звільняється від обов'язку укладення державного контракту на умовах, визначених держав ним замовленням, у разі визнання в судовому порядку державного замовлення недійсним.
ТЕМА 11. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У ГОСПОДАРСЬКИХ ПРАВОВІДНОСИНАХ
Лекції- 2 год., семінари – 2 год., самостійна робота - 8 год.
Теоретичні питання:
Теми наукових повідомлень( індивідуальні навчально-дослідні завдання):
Юридичні підстави господарсько-правової відповідальності.
Проблеми відповідальності суб’єктів господарювання, їх учасників і власників майна
Правова природа адміністративно-господарських санкцій
Сутність та функціональне призначення штрафних санкцій в сфері господарювання.
Фіктивне господарювання як господарського правопорушення
Контрольні питання:
Завдання для самостійної роботи:
1. Відмінність господарсько-правової відповідальності від цивільної та адміністративної.
2. Співвідношення понять «господарсько-правова відповідальність» і «господарсько-правові санкції».
3. Мета застосування господарсько-правової відповідальності.
4. Особливості застосування господарсько-правової відповідальності (порівняно з цивільною та адміністративною).
5. Співвідношення понять «неустойка» та «оперативно-господарські санкції».
6. Форми господарсько-правової відповідальності, що застосовуються:
1) у договірних відносинах; 2) у недоговірних (в т.ч. вертикальних) відносинах.
Ситуація 1.
Приватне підприємство (ПП), що спеціалізувалося на посередницькій діяльності у сфері оптової торгівлі, укладало господарські договори у спрощеній формі шляхом обміну факсами, в яких зазвичай визначалися предмет договору (без належної конкретизації), орієнтовна ціна та такі ж орієнтовні терміни виконання договірних зобов’язань.
За одним за таких договорів контрагент ПП ТОВ «Ранок», на думку директора приватного підприємства, не виконав своє зобов’язання щодо поставки плащів, замінивши їх зимовими куртками тієї ж кількості, що і передбачалося договором, хоча в телефонних розмовах директор ПП неодноразово наголошував на першочерговість поставки саме плащів.
Приватне підприємство звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з свого контрагента (1) заподіяних збитків у сумі вартості непоставлених плащів та (2) штрафних санкцій у розмірі 20% вартості непоставлених пальт, посилаючись на ч. 2 ст. 231 ГК України та Положення про поставки товарів народного споживання. ТОВ «Ранок» проти позову заперечувало, посилаючись на відповідність здійсненої поставки умовам договору щодо його предмету, який визначався як «верхній одяг для осінньо-зимового періоду», а також на відсутність положень про штрафні санкції в договорі та неправомірність застосування позивачем положень ч. 2 ст. 231 ГК України та акту СРСР – Положення про поставки. Крім того, відповідач (ТОВ «Ранок») у своєму відзиві на позовну заяву зауважив про невжиття позивачем досудового порядку розгляду спору.
Чи є в даному випадку підстави для застосування господарсько-правової відповідальності?
Чи вірно застосував позивач норми матеріального права?
За яких умов може застосовуватися положення ч. 2 ст. 231 ГК України?
Які заходи могли б попередити виникнення подібного спору?
Розв’яжіть цю ситуацію з посиланням на відповідні норми актів законодавства.
Ситуація 2.
Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку відмовила ПАТ у реєстрації інформації про проведення відкритої підписки на акції другої емісії, посилаючись на порушення емітентом законодавства, зокрема, положення про неприпустимість збільшення статутного фонду АТ до повної його сплати (тобто до повної оплати акцій попередніх емісій). ПАТ наполягало на реєстрації інформації, оскільки за допомогою додаткової емісії прагнуло поліпшити свій фінансовий стан і попередити настання неплатоспроможності, що реально йому загрожувала.
Чи належить така відмова до господарсько-правових санкцій? Обґрунтуйте свою відповідь.
Який вид відносин склався в даному випадку між ПАТ і ДКЦПФР?
Які види (форми) господарсько-правової відповідальності можуть застосовуватися у відносинах такого виду?
Чи може ВАТ оскаржити рішення ДКЦПФР?
Наскільки реальні можливості ПАТ задовольнити свої інтереси? Чи є інтереси ПАТ законними?
Ситуація 3.
АТ «Хімзавод» з початку свого відкриття після реконструкції, що відбулося 1 вересня 1998 р., скидав у озеро, розташоване біля заводу, неякісно очищені стоки. Представники громадськості систематично зверталися до різноманітних органів влади (держави та місцевого самоврядування), органів масової інформації, проте безуспішно, оскільки директор заводу досить ефективно протягом багатьох років використовував свій статус народного депутата України, ділові та родинні зв’язки, аби уникнути відповідальності. Нарешті, після чергового звернення до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, яке після резонансної телепередачі про забрудненні хімзаводом унікального озера, 21 вересня 2007 р. організувало проведення екологічної експертизи і за її результатами застосувало адміністративно-господарські санкції у формі заборони на здіснення АТ «Хімзавод» господарської діяльності до усунення виявлених порушень в очисних спорудах. Мешканці прилеглих до озера будинків, утворивши громадське об'єднання «За чисте озеро», звернулися до суду з позовом про стягнення з АТ «Хімзавод» 250 млн. грн. – як компенсації за заподіяну озеру та навколишнім мешканцям шкоду (вартість очищення озера від забруднення відходами хімічного виробництва – наскільки це можливо за сучасних технологій), насадження навколо озера лісопосадок та створення інфраструктури відпочинку для мешканців прилеглих місцевостей. Відповідач проти позову заперечував, наполягаючи на пропущенні позовної давності. Позивач наполягав на позовних вимогах, посилаючись на: а) протидію відповідача у проведенні екологічної експертизи і появу реальної можливості отримати документальні докази (в т.ч. акт експертизи) лише після втручання у вересні 2007 р. засобів масової інформації (насамперед, телебачення) та Мінприроди; б) тривалий характер порушення, негативний результат якого з роками лише накопичувався, загрожуючи загибелі озера як унікальної екосистеми; в) значну суспільну вагу відновлення озера; г) на порушення АТ «Хімзавод» публічних інтересів, ігнорування ним вимог природоохоронного законодавства, прав та законних інтересів мешканців будинків, розташованих на прилеглій до озера території, на чисту воду (вода в місцевому водогоні була з озера, і навіть після очищення не відповідала встановленим вимогам), на користування природними об’єктами для відпочинку.
Як проявляється в даному випадку порушення у сфері господарювання?
Протягом яких строків може бути застосована господарсько-правова відповідальність?
Які межі господарсько-правової відповідальності?
Чи можуть одночасно застосовуватися адміністративно-господарські санкції та відшкодування збитків?
Дайте оцінку діям сторін зазначених відносин та спрогнозуйте результат розгляду справи в суді.
Завдання для самостійної роботи:
1.Юридичні підстави господарсько-правової відповідальності.
При вивченні питання студентові необхідно зрозуміти, що правопорушення як фактична підстава господарсько-правової від повідальності має свої особливості. Наявність чотирьох елементів у складі господарського правопорушення (протиправна поведінка; негати вні її наслідки; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та не гативними наслідками; вина правопорушника) є необхідною для застосу вання, як правило, однієї форми відповідальності є:
сфера застосування - господарські правовідносини (господарсько-майнові або господарсько-організаційні);
вона є реакцією на протиправну поведінку суб'єкта господарюван ня, яка може виражатися у конкретному факті (недостача поставле ної продукції) або в порушенні закону (діяльність з порушенням лі цензійних умов);
вона полягає у зменшенні благ суб'єкта господарювання (спрямо вана на його майно);
передбачається в законі або договорі;
забезпечується державним примусом (порядок застосування: судо вий або претензійно позовний (ст. 222-223 ГК);
- безпосередньо кредитором в оперативному порядку (ст. 235-237 ГК), спеціально-уповно-важеними органами (ст. 238 ГК).
Література до теми «Відповідальність у господарських правовідносинах»:
1. Конституція України від 28.06.1996 р. Офіційний вісник України, 2010, №72/1, ст.2598.
2. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. №436-IV. Офіційний вісник України, 2003, №11, ст.462.
3. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435- IV. Офіційний вісник України, 2003, №11, ст.461.
4. Господарський процесуальний кодекс від 06.11.1991 р. №1798-XII. Відомості Верховної Ради України, 1992, №6, ст.56.
5. Закон України „Про державне регулювання ринку цінних паперів” від 30.10.1996 р. №448/96-ВР. Відомості Верховної Ради України, 1996, №51, ст.292.
6. Закон України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 01.06.2000 р. №1775-III. Офіційний вісник України, 2000, №27, ст.1109.
7. Закон України „Про захист прав споживачів” від 12.05.1991 р. №1023-XII. Відомості Верховної Ради УРСР, 1991, №30, ст.379.
8. Закон України „Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” від 14.10.1994 р. №208/94-ВР. Відомості Верховної Ради України, 1994, №46, ст.411.
9. Закон України „Про захист економічної конкуренції” від 11.01.2001 р. №2210-III. Офіційний вісник України, 2001, №7, ст.260.
10. Закон України „Про захист від недобросовісної конкуренції” від 07.06.1996 р. №236/96-ВР. Відомості Верховної Ради України, 1996, №36, ст.111.
11. Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 р. №543/96. Відомості Верховної Ради України, 1997, №5, ст.28.
12. Закон України „Про електроенергетику” від 16.10.1997 р. №575/97. Відомості Верховної Ради України, 1998, №1, ст.1.
13. Закон України „Про безпечність та якість харчових продуктів” від 23.12.1997 р. №771/97. Офіційний вісник України, 1998, №3, ст.75.
14. Закон України „Про метрологію та метрологічну діяльність“ від 11.02.1998 р. №113/98-ВР. Офіційний вісник України, 1998, №9, ст.324.
15. Закон України „Про ціни і ціноутворення” від 03.12.1990 р. №507-XII. Відомості Верховної Ради УРСР, 1990, №52, ст.650.
16. Закон України „Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” від 20.05.1999 р. №686-XIV. Відомості Верховної Ради України, 1999, №29, ст.240.
17. Закон України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23.02.2006 р. №3477-IV. Офіційний вісник України, 2006, №12, ст.792.
18. Закон України „Про господарські товариства” від 19.09.1991 р. №1576-XII. Відомості Верховної Ради України, 1991, №49, ст.682.
19. Закон України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 р. №265/95-ВР. Відомості Верховної Ради України, 1995, №28, ст.205.
20. Закон України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994 р. №185/94-ВР. Відомості Верховної Ради України, 1994, №40, ст.364.
21. Закон України „Про захист національного товаровиробника” від демпінгового імпорту від 22.12.1998 р. №330-XIV. Офіційний вісник України, 1999, №7, ст.229.
22. Закон України „Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту” від 22.12.1998 р. №331-XIV. Офіційний вісник України, 1999, №7, ст.231.
23. Закон України „Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну” від 22.12.1998 р. №332-XIV. Офіційний вісник України, 1999, №7, ст.228.
24. Закон України „Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.19991 р. №959-XII. Відомості Верховної Ради УРСР, 1991, №29, ст.377.
25. Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.1991 р. №1264-XII. Відомості Верховної Ради України, 1991, №41, ст.546.
26. Закон України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” від 15.05.2003 р. №755-IV. Офіційний вісник України, 2003, №25, ст.1172.
27. Закон України „Про банки і банківську діяльність” від 07.121.2000 р. №2121-III. Офіційний вісник України, 2001, №1-2, ст.1.
28. Закон України „Про Антимонопольний комітет України” від 26.11.1993 р. №3659-XII. Відомості Верховної Ради України, 1993, №50, ст.472.
29. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI. Офіційний вісник України, 2010, №92, ст.3248.
30. Положення про порядок поділу підприємств і об’єднань та відокремлення від них структурних підрозділів і одиниць, затвердженого наказом Міністерства економіки України, Міністерства статистики України, Антимонопольного комітету України від 20 квітня 1994 р. N 43/79/5.
31 Роз’яснення ВАСУ №02-05/215 від 01.04.1994 р. „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з відшкодуванням шкоди”.
32. Ухвала Вищого адміністративного суду України від 31.01.2007р. у справі №К-7348/06 „Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення”.
33. Лист Вищого господарського суду України „Про практику застосування господарськими судами законодавства про захист прав на знаки для товаров і послуг (торговельну марку)” від 17.04.2006р. №01-8/847.
34. Адамовська О. Cпіввiдношення термінів „штрафні санкції” та „неустойка” // Проблеми Державотворення i захисту прав людини в Україні. Матеріали XIII регіональної науково-практичної конференцїї (8-9 лютого 2007р.) - С.259.
35.Андреєв Д.О. Адміністративно-господарські санкції // Південноукраїнський правничий часопис. - №4, 2007. - с.221.
36. Бабкін В.Д. Соціальна держава та захист прав людини // Правова держава. Щорічник наукових праць. - Випуск 9. - К., 1998. - с.32 - 39. -с.37.
37. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. - Книга первая: Общие положения. - 2-е изд. - М.: Статут, 2003. - С.641.
38. Венгеров А.Б. Теория государства и права: Учебник для юридических вузов. - М.: Новый юрист, 1998. - с.736.
39. Гапало С.Ю. Сутність та функціональне призначення штрафних санкцій в сфері господарювання. // Право i Безпека.- №6, 2007. - с.107.
40. Господарське право України: Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти / В.М. Гайворонський, В.П. Жушман, Н.В. Погорецька та ін.; За ред. В.М. Гайворонського та В.П. Жушмана. - Харків: Право, 2005. - с. 221.
41. Господарське право: Навчальний посібник у схемах і таблицях / За ред. к.ю.н., доц. Шелухина М.Л,- К.: Центр навчальної літератури, 2006. – с. 616.
42. Господарське право: Практикум / За ред. В.С. Щербини. - К.: Юринком Інтер, 2001. - с.200.
43. Граве К.А. Договорная неустойка в советском праве. — М.: Изд. Юридическая литература, 1950. - с.14-15.
44. Гущин А.В. Лицензирование в Российской Федерации: Правовые и организационные основы. - М.: Издательско-торговая корпорация „Дашков и Ко“, 2004. - с.133.
45. Энциклопедический словарь Ф. Брокгауза и И.Эфрона. - М., 2002.
46. Задихайло Д. Проблемы кодификации предпринимательского законодательства // Предпринимательство, хозяйство и право. - 1998. - №5.- с.6.
47. Иоффе О.С. Избранные труды: В 4. - Т.Ш: Обязательственное право. - СПб.: Юридический центр Пресс, 2004. - с. 142-143.
48. Ковалова Т.С. До питання про цивільне правопорушення як підставу недоговірної відповідальності // Часопис Київського університету права, 2008.- №3.
49. Кікоть Г.В. „Юридичні факти в системі правовідносин”: Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук: 12.00.01/ Національна академія наук України, Інститут держави i права iм. В.М. Корецького. - К., 2006. – с.198.
50. Кони А.Ф. Избранные произведения.- М., 1956 -с.376.
51. Лазарева Т.П. Штрафные санкции в хозяйственных отношениях.- М., 1987.
52. Легка І. Питання співвідношення положень ГК України та ЦК України про стягнення неустойки (штрафних санкцій) // Юридична Україна -№8, 2004. - с.80.
53. Лук'янець Д. Про правову природу адміністративно-господарських санкцій // Підприємництво, господарство i право. - №3, 2005.- с.13-14.
54. Малеин Н.С. Имущественная ответственность в хозяйственных отношениях. - М., 1968.
55. Мамутов В.К., Овсиенко В.В., Юдин В.Я. Предприятие и материальная ответственность. - К., 1971.
56. Мартемьянов В.С. Хозяйственное право. - М., 1994, - т.1.
57. Марчук В.Н., Ніколаєва Л.В. Основні| поняття та категорії права: Навчальний посібник. - К., Істина, 2001. - с.438.
58. Медведєв А. Особливості відповідальності за порушення вимог законодавства при захист економічної конкуренції // Підприємництво, господарство i право. - №9, 2008.- с.44-48.
59. Мозговой И. Порядок приостановления и аннулирования лицензий // Российская юстиция. - №6, 1999. - с.26.
60. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України / За ред. В.К. Мамутова. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - с. 354.
61. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України / Г.Л.Знаменський, В.В. Хахулін, В.С. Щербина та ін.; за ред. В.К. Мамутова. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - с. 367.
62. Общая теория государства и права. Академический курс в двух томах / Под ред. М.Н. Марченко. Том 2. Теория права. - М.: Зеркало, 1998. - с.782.
63. Общая теория права и государства: Учебник / Под ред. В.В. Лазарева. - 2 изд.,- М.: Юристы, 1996. – с. 359.
64. Осадчук Г. Окремі проблеми у сфері ліцензування // Юридичний журнал. - №7, 2003. - с.51-52.
65. Предпринимательское право: Учебник / Под. ред. Е.Г. Губина, П.Г. Лахно. - М,: Юристы, 2001. - с.70.
66. Райхер В.К. Штрафные санкции в борьбе за договорную дисциплину // Советское государство и право. - 1955. - №5.- с.73-81.
67. Саніахметова Н.О. Підприємницьке право: Навчальний посібник, 2-е вид.- К.: А.С.К., 2002. - с.154.
68. Сташків Б.І. Юридичні факти у праві соціального забезпечення: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня к. ю. н.: спец. 12.00.05 „Трудове право; право соціального забезпечення” / Б.Л. Сташків. - К., 1997. -с.9.
69. Татькова З.Ф. Господарсько-правова відповідальність: напрями вдосконалення законодавства. - Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. Збірник наукових праць. - №4, 2006. - с.320-331.
70. Теория государства и права. Учебник /Под ред. В.М. Корельского и В.Д. Перевалова. - М.: Изд. Группа Норма-Инфра , 1998. – с. 693.
71. Общая теория государства и права. Академический курс в двух томах / Под ред. М.Н. Марченко. Том 2. Теория права. - М.: Зерцало, 1998.- с.782.
72. Терьохін С. Відповідальність за порушення комерційних контрактів // Підприємництво, господарство i право. - №7, 2004. - с.29.
73. Ткачук А.Л. Значення вини у відносинах відповідальності за порушення договірних зобов'язань: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня к.ю.н. - Киів, 2002 р.
74. Філософський словник / За ред. В.І. Шинкарука. -К.: 1986. –с.314.
75. Халфина Р.О. Общее учение о правоотношении. - М.: Юридическая литература, 1974. -с.286.
76. Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов.- М.: Юрайт, 1999. - с.301-302.
77. Шпомер А. Особливості господарської відповідальності у сфері економіки // Підприємництво, господарство і право. - №6, 2002. - с.6-7.
78. Шпомер А. Господарська відповідальність як метод державного регулювання економіки // Підприємництво, господарство і право. - №7, 2002. – с.7-8.
79. Щеглов Д. Відмежування фіктивного господарювання як господарського правопорушення від злочину „фіктивне підприємництво” // Підприємництво, господарство і право. - №8, 2008.
80. Щеглов Д. Визначення фіктивного господарювання як господарського правопорушення // Сучасні проблеми юридичної науки, - Харків, 2008.
81. Щербина В.С. Господарське право України. – К., 1999.
82. Щербина В.С. Адміністративно-господарські санкції організаційно-правового характеру: проблеми застосування // Університетські наукові записки. - №1, 2006. – с.141.
МОДУЛЬ №3
ТЕМА 12. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ
Лекції- 4 год., семінари – 4 год., самостійна робота - 8 год.
Теоретичні питання:
Семінарське заняття №1
Семінарське заняття №2
Теми наукових повідомлень( індивідуальні навчально-дослідні завдання):
Конкуренція в Україні.
Поняття і види недобросовісних дій у конкуренції
Захист від недобросовісної конкуренції як інститут конкурентного права
Контроль над наданням державної допомоги суб’єктам господарювання як складова державної конкурентної політики
Порядок розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Контрольні питання:
Питаня для бліц-опитування:
Завдання для самостійної роботи. Визначити:
1. Поняття економічної конкуренції та монополізму та їх учасників.
2. Позитивні та негативні риси (прояви) економічної конкуренції та монополізму.
3. Мета, форми та засоби державного регулювання економічної конкуренції.
4. Поняття, види та прояви недобросовісної конкуренції.
5. Порушення, що безпосередньо спрямовані на обмеження, недопущення, спотворення економічної конкуренції.
6. Прояви порушень, які перешкоджають антимонопольним органам виконувати свої функції (повноваження).
7. Особливості відповідальності за правопорушення у сфері економічної конкуренції (щодо строків та порядку застосування).
Ситуації:
1. До територіального відділення Антимонопольного комітету звернулося підприємство з проханням перевірити обґрунтованість цін і тарифів на ритуальні послуги, що застосовує державне комунальне підприємство "Комбінат благоустрою".
Під час розгляду справи було встановлено, що комунальне підприємство, займаючи монопольне становище на регіональному ринку послуг, встановлює на них ціни, що значно перевищують ціни на такі послуги в інших містах Криму.
Кваліфікуйте дії комунального підприємства.
2. Договором про спільну діяльність між морським торговим портом і акціонерним товариством "М-С" останньому було надано виключне право на виконання транспортно-експедиційних послуг.
За умовами цього договору про спільну діяльність інші експедитори змушені були укладати: угоди з "М-С" щодо забезпечення транспортно-експедиційних послуг у морському торговому порту, а також виплачувати "М-С" винагороду за надані послуги у розмірі трьох відсотків від акордної ставки порту за кожну тонну переробленого вантажу.
Кваліфікуйте дії морського торгового порту і "М-С".
3. Антимонопольний комітет України встановив, що договором про спільну діяльність між управлінням залізниці та страховою компанією "Т.-Гарантія" управління надало цій страховій компанії виключні права страхування всіх вантажів, туристів і багажу, що перевозяться залізничним транспортом, можливість створення у відділеннях залізниці своїх філій, оренди приміщень на пільгових умовах.
До того ж, управління залізниці було одним із співзасновників товариства "Т-Гарантія". Внаслідок зазначеної угоди товариство "Т-Гарантія" одержало значні переваги перед конкурентами, що призвело до монополізації регіонального ринку страхових послуг на залізниці, незважаючи на те, що на ринку працює багато страхових компаній.
Кваліфікуйте дії управління залізниці і "Т-Гарантія". Які санкції можуть бути застосовані до них?
4. Постановою мера міста N. місцевим податком на перепродаж автомобілів оподатковувалися всі підприємства, за винятком державних і споживчої кооперації.
Кваліфікуйте дії мера.
5. До територіального відділення Антимонопольного комітету із заявою звернулось АП "Солеварний завод". У ній вказувалося, що під час укладання договорів постачання очищеного розсолу публічне АТ "Содовий завод" нав'язує додаткові послуги з перерахування коштів на реконструкцію розсолопромислу, що не стосуються предмета договору. Встановлюючи додаткові вимоги, відповідач ухиляється від укладення договору на постачання очищеного розсолу в наступному році.
Територіальним відділенням було визнано, що публічне АТ "Содовий завод" займає монопольне становище на регіональному ринку розсолу очищеного. У ході розслідування справи підтвердилися факти, зазначені в заяві.
Кваліфікуйте дії відповідача. Які санкції можуть бути застосовані до правопорушника?
6. Цукровий завод займає монопольне становище на регіональному ринку надання послуг щодо заготівлі і переробки цукрового буряку сільськогосподарських підприємств і фермерських господарств. Під час планової перевірки територіальним відділенням Антимонопольного комітету було встановлено, що заводом було укладено і реалізовано 67 договорів із сільськогосподарськими підприємствами на умовах, що 70% продукції одержує господарство, а 30% залишається заводу як оплата за переробку сировини. Із фермерськими господарствами було укладено 185 договорів на умовах, що 65% продукції одержує господарство, а 35% залишається в розпорядженні заводу.
Чи порушив завод законодавство про захист економічної конкуренції?
7. До Антимонопольного комітету надійшла заява про надання згоди на створення товариства "Агропромислова фінансово-інвестиційна цукрова компанія", метою якого має бути здійснення спільної підприємницької діяльності у сфері виробництва, переробки і реалізації сільськогосподарської .продукції за рахунок підвищення ефективності переробки цукрового буряку і реконструкції та модернізації цукрових заводів за допомогою залучення у сільське господарство України іноземних інвестицій, сучасних технологій, техніки й устаткування.
Засновниками товариства є: Фонд державного майна від імені чотирьох державних цукрових заводів і одного радгоспу; чотири акціонерних товариства — цукрові заводи і комбінати; спільні українсько-ірландське та українсько-австрійсько-німецьке підприємства, що діють на загальнодержавних ринках цукру і реалізації сільськогосподарської продукції, а також на регіональних ринках чотирьох областей України з надання послуг щодо збереження і переробки цукрового буряку.
Під час розгляду справи було встановлено, що створюване товариство не займає монопольного становища на зазначених ринках, але погроза цього може виникнути при збільшенні кількості його учасників за рахунок інших цукрових заводів та інших об'єднань.
Вирішіть справу.
8. Концерн "Газ", займаючи природне монопольне становище на ринку послуг з експлуатації побутових газових мереж, видав розпорядження, відповідно до якого газові мережі мають бути введені в експлуатацію за умови, що вони обладнані газовими лічильниками виробництва тільки семи зазначених концерном фірм, при реальній можливості їх закупівлі у більшої кількості фірм. Аргументом було посилання на відсутність фахівців високої кваліфікації, які добре володіють знаннями і досвідом експлуатації різнотипних лічильників. На підставі цього концерн "Газ" намагався накласти заборону на використання продукції італійської фірми "Самгаз". Ці дії призвели до того, що трест "Газбуд" ледве не позбавився вже підписаного контракту з італійцями, що загрожувало великими збитками у вигляді штрафних санкцій, які йому довелося б сплатити у валюті у разі розірвання контракту.
Своїм розпорядженням концерн "Газ" в адміністративному порядку передбачив закріплення кожного типу газових лічильників за конкретними обласними виробничими об'єднаннями газового господарства, що позбавляло споживачів права вибору лічильників, запропонованих іншими виробниками на кращих умовах. Кваліфікуйте дії концерну "Газ".
9. Обласне орендне підприємство елеваторної та зернопереробної промисловості і Комбінат хлібопродуктів № 1 входять до складу ПО "Елеваторзернопром" на правах юридичних осіб. Разом їм належить 60% регіонального ринку послуг з переробки зерна. У 1995 р. натуроплата за переробку ними давальницького зерна становила від 20 до 25% від загальної кількості переробленого зерна. Однак із січня 1996 р. на підставі рішення техніко-економічної ради ПО "Елеваторзернопром" вказані підприємства підняли натуроплату за переробку давальницького зерна до 30% від загальної кількості переробленого зерна. При цьому здійснення таких погоджених дій статутом виробничого об'єднання не було передбачено. Це дало змогу обласному орендному підприємству елеваторної та зернопереробної промисловості додатково одержати від споживачів 27,3 т зерна або незаконно отриманий прибуток у сумі 4019 грн., а хлібокомбінату — відповідно 5,35 т або 632 грн.
Кваліфікуйте дії обласного орендного підприєм¬тва і комбінату хлібопродуктів.
10. Представництво компанії "The Coca-Cola Company" звернулося до Антимонопольного комітету України із заявою про те, що Київське представництво фірми Aromes D'Algerie (Алжир) неправомірно використовує знак для товарів і послуг "Fanta", право власності на який належить компанії "The Coca-Cola Company".
У ході розгляду справи було встановлено, що в 1997 р. відповідач здійснив постачання в Україну концентрату для виготовлення безалкогольних напоїв за назвою "Fanta", не маючи на це передбачених законодавством правових підстав.
Вирішіть справу.
11. До Черкаського територіального відділення Антимонопольного комітету звернувся із заявою Черкаський завод будматеріалів у зв'язку з тим, що інше підприємство будматеріалів у вітрині свого магазину розмістило браковану черепицю з написом: «Шановні покупці! Таку "якісну" черепицю ви можете придбати у наших сусідів на заводі будматеріалів. Ціна така сама, як за якісну. Подумайте».
Під час розслідування справи було встановлено, що за період 1998-1999 pp. претензій від споживачів на якість черепиці Черкаського заводу будматеріалів не надходило.
Кваліфікуйте дії відповідача.
12. До Антимонопольного комітету звернулося акціонерне товариство "Б" (далі AT "Б") із заявою про незаконне використання знака для товарів і послуг "Б" приватним підприємством "Т" (далі — ПП "Т").
AT "Б" подало до Держпатенту України заявку на реєстрацію комбінованого знака для товарів і послуг (словесний елемент — "Б", що виконаний літерами українського алфавіту і являє собою єдине слово, і образотворчий елемент у вигляді райдуги, розміщеної над словесним елементом).
ПП "Т" використовувало позначення "Б" (словесний елемент вказаного вище комбінованого знака для товарів і послуг AT "Б"), зокрема в рекламі та під час здійснення торгової діяльності.
Зібраними під час розгляду справи доказами доведено, що такі дії ПП "Т" можуть призвести до змішування з діяльністю AT "Б".
Кваліфікуйте дії ПП "Т".
13. Спільне підприємство "У" (далі — СП "У") звернулося до територіального відділення Антимонопольного комітету із заявою про недобросовісну конкуренцію з боку виробничої комерційної фірми "М" (далі — ВКФ "М").
Для маркування частини своєї продукції (солодкі газовані напої, столова вода) ВКФ "М" використовувала етикетки, ідентичні етикеткам СП "У" із незначною модифікацією (зрізана крайка). При цьому на етикетках залишався знак із логотипом СП "У". Крім того, ВКФ "М" використовувала для найменування своєї столової води назва "У" (похідне від назви СП "У").
Кваліфікуйте дії ВКФ "М".
14. Національне виробничо-аграрне об'єднання "Массандра" (м. Ялта, Автономна Республіка Крим), широко відомий у світі виробник вина в різноманітному асортименті, є власником патенту на промисловий зразок (сім варіантів етикеток вина Портвейн). Етикетки вина "Портвейн білий Сурож", "Портвейн червоний Кримський" і "Портвейн білий Кримський" мають оригінальний дизайн і містять художні композиції — репродукції із зображень пейзажів південного берега Криму, а також зображення нагород (медалей), отриманих підприємством за високу якість продукції. Крім того, самостійну правову охорону одержало позначення "Сурож".
На виставці товарів виновиробничої промисловості був розповсюджений рекламний буклет продукції ТОВ "Д" (м. Севастополь), що містив рекламу вина "Портвейн білий Сурож", "Портвейн червоний Кримський" і "Портвейн червоний Кримський". Етикетки зазначеної продукції ТОВ "Д", зображені в буклеті, містили репродукції тих самих художніх зображень пейзажів, що були на етикетках продукції НВАО "Массандра", а також містили зображення медалей, якими нагороджена продукція НВАО "Массандра". Крім того, у назві вина "Портвейн білий Сурож" виробництва ТОВ "Д" було використане позначення "Сурож", на яке НВАО "Массандра" має право власності.
НВАО "Массандра" і ТОВ "Д" діють на загальнодержавному ринку вина і є конкурентами.
Кваліфікуйте дії ТОВ "Д".
15. Дочірнє підприємство "Б.-У." і ТОВ «Видавництво "Бліцінформ"» видають схожі за тематикою щомісячні ілюстровані журнали для жінок — "Woman" і "Наталі". Зазначені журнали в каталогах містяться на одній сторінці, мають однаковий напрямок і розраховані на однакове коло споживачів. Отже, ДП "Б.-У." і ТОВ «Видавництво Бліцінформ"» перебувають в конкурентних відносинах.
Розповсюдження журналів "Наталі" і "Woman" серед передплатників на підставі укладених договорів здійснювало державне підприємство "Преса". При цьому, внаслідок специфіки своєї діяльності ДП "Преса" мало у своєму розпорядженні повну інформацію про кількість і адреси передплатників обох журналів.
На прохання ДП "Б.-У." ДП "Преса" поширило рекламний номер журналу "Woman" з анкетою серед передплатників журналу-конкурента "Наталі".
У ході розслідування справи за заявою ТОВ «Видавництво "Бліцінформ"» було проведене опитування щодо відповідності дій ДП "Б.-У." правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності серед органів державної влади, вищих навчальних закладів, рекламних агентств, засобів масової інформації, інших суб'єктів господарювання. Серед опитаних 65% респондентів визначили дії ДП "Б.-У." як такі, що суперечать добросовісній конкуренції.
Чи можна визнати недобросовісною конкуренцією дії ДП "Б.-У." щодо безпосереднього схилення ДП "Преса" до надання переваг у вигляді поширення в рекламних цілях журналу "Woman" з анкетою серед сформованого числа передплатників журналу конкурента?
16. ТОВ "С" у рекламі прального порошку "Карапуз" власного виробництва використовувало для попередження від підробок пральний порошок в упаковці із зображенням позначень, що за висновком експертизи подібні до ступеня змішування із позначенням на упаковці порошку "Оленка", що виробляє ТОВ "Трудові резерви". При цьому ТОВ "С" поширювало неправдиві відомості про те, що пральний порошок в упаковці із зображенням позначень, що подібні до ступеня змішування із позначеннями на упаковці порошку "Оленка", є підробкою прального порошку "Карапуз".
Кваліфікуйте дії ТОВ "С".
17. Виробничий кооператив «Будсервіс», що спеціалізувався на будівництві жилих двоповерхових котеджів та упорядженні присадибної ділянки з наступною передачею їх замовникові «під ключ», був визнаний в установленому порядку монополістом на регіональному ринку цього виду будівельної продукції. Кооператив отримав державне замовлення на будівництво 20 котеджів в сільській місцевості для сімей офіцерів військової частини, що була розташована неподалік. Проте укласти державний контракт категорично відмовився, посилаючись на: 1) неправомірність визнання його монополістом, оскільки, на думку голови правління ВК “Будсервіс”, кооператив не володів ринковою владою; 2) наявність в тій самій місцевості комунального будівельного підприємства, яке виконувало широкий спектр будівельних робіт; 3) обтяжливість виконання державного контракту, який передбачав виконання робіт у конкретні терміни під загрозою застосування штрафних санкцій, а працівники ВК “Будсервіс” не звикли до чітких графіків виконання робіт (затримка на кілька тижнів для них була цілком нормальною, а замовники зазвичай не зверталися до суду за захистом своїх законних інтересів).
Які органи і в якому порядку можуть визнати суб’єкта господарювання монополістом?
Що свідчить про наявність у суб’єкта господарювання ринкової влади?
Чи праві ВК “Будсервіс” відмовитися від укладення державного контракту на будівництво 20 котеджів в сільській місцевості для сімей офіцерів розташованої неподалік військової частини?
Яким чином ВК “Будсервіс” може захистити свої інтереси та уникнути виконання державного замовлення?
18.Комп’ютерна фірма “Софт”, спокусившись на можливість отримання значного доходу та незначними витратами, погодилася випустити велику партію неліцензованих дисків, скопіювавши привезений з Англії останній диск Мадонни, що користувався великим попитом. Всю партію вироблених неліцензованих дисків викупили реалізатори, проте про факт виготовлення та реалізації таких дисків стало відомо фірмі, яка реалізовувала такий диск Мадонни на підставі ліцензійного договору.
Який вид порушення законодавства про захист економічної конкуренції має місце в даному випадку?
До яких осіб можуть бути вжити заходи відповідальності і які саме?
Якими нормативно-правовими актами передбачається відповідальність за подібне правопорушення та порядок застосування відповідальності до порушників?
19.Чотири малих підприємства з виробництва швейних виробів дитячого асортименту вирішили створити об'єднання з метою протидії конкуренції на ринку великим підприємствам. Для цього вони передбачили в засновницькому договорі централізацію повноважень щодо спільного придбання сировини та реалізації вироблених товарів, захисту інтересів підприємств-учасників в державних та судових органах.
Чи можна в даному випадку кваліфікувати дії малих підприємств як економічну концентрацію?
Чи потребують такі дії згоди антимонопольних органів?
Як можна оцінити дії малих підприємств щодо дотримання (чи недотримання) ними вимог антимонопольно-конкурентного законодавства із зазначенням норми конкретного нормативно-правового акту?
Завдання для самостійної роботи:
1.Антимонопольно-конкурентне законодавство.
При підготовці теми студентові необхідно опанувати законодавчі засади охорони кон куренції, регулювання монополії і відповідальності за спотворення кон курентного клімату на ринку, скласти перелік, коротко зазначивши зміст нормативноправових актів вказаних в літературі до теми
Література до теми «Правове регулювання економічної конкуренції»:
10.Про природні монополії: Закон України від 20 квітня 2000 року. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1682-14
11.Про господарські товариства; Закон Україи від 19 вересня 1991 року.
Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства/ Постанова Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 №15.
ТЕМА 13. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ
Лекції- 2 год., семінари – 2 год., самостійна робота - 8 год.
Теоретичні питання:
Теми наукових повідомлень( індивідуальні навчально-дослідні завдання):
Проблеми правового регулювання ринку цінних
Механізми правового регулювання ринку цінних
Відповідальність за порушення на ринку цінних паперів
Міжнародно-правове регулюваня ринку цінних
Контрольні питання:
Ситуація 1
Громадяни України Петренко, Мироненко, Оргулюк та інші, загалом двадцять осіб, вирішили створити фондову бір жу. При цьому жоден з них не займався торгівлею цінними паперами. Зазначені особи мали намір сформувати статутний фонд біржі у розмірі 15000 неоподатковуваних мінімумів до ходів громадян.
1. Чи можуть зазначені особи створити фондову біржу ?
Ситуація 2
Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку була зареєстрована фондова біржа ТОВ "Цінні папери".
3. Чи встановлена законодавством України організаційно-правова форма щодо фондових бірж? Обгрунтуйте свою відповідь, посилаючись на положення чинного законодавства України.
Ситуація 3
Статутом Фондової біржі "Майбутнє 2000" було передба чено, що остання займається організацією укладення угод ку півлі-продажу цінних паперів та їх похідних від власного іме ні та за дорученням клієнтів, виконує функції депозитарія, займається рекламною діяльністю, емісією цінних паперів з метою отримання прибутку.
Дайте правовий аналіз статуту Фондової біржі "Майбутнє 2000". Обгрунтуйте свою відповідь, посилаючись на відповідні положення чинного законодавства України.
Завдання для самостійної роботи:
1. Цінні папери як об’єкт права власності.
Готуючи дане завдання необхідно повторити питання права власності на цінні папери за цивільним правом, оскільки вони є предметом як цивільно-правових, так і господарсько-правових правовідносин. Слід засвоїти поняття, реквізити і особливості цінних паперів.
Врахувати, що крім основних цінних папе рів є похідні, основним з яких є дериватив, до якого належать: форвард ний контракт, фючерсний контракт, опціон і варант. Необхідно охарактеризувати всі види цінних паперів, порядок і умови їх випуску та обігу, з’ясувати форми державного регулювання ринку цінних паперів.
Література до теми «Правове регулювання ринку цінних паперів»:
Лекції- 2 год., семінари –2 год., самостійна робота - 8 год.
Теоретичні питання:
Теми наукових повідомлень( індивідуальні навчально-дослідні завдання):
Поняття ціни та її значення у господарському обороті України
Правове регулювання цін і ціноутворення як інститут господарського законодавства
Визначення цін за договорами суб’єктів господарювання
Особливості порядку тарифоутворення
Аналітично-понятійне завдання (завдання для ділових ігор, що проводяться за типом “снігової лавини”):
Проаналізувати і співставити поняття «ціна» і «тариф».
Контрольні питання:
Завдання(виконати письмово):
Скласти перелік цін і тарифів, які вправі регулювати Львівська обласна адміністрація і Львівська міська рада та її виконком.
Ситуація:
До територіального відділення Антимонопольного комітету звернулося підприємство з проханням перевірити обґрунтованість цін і тарифів на ритуальні послуги, що застосовує державне комунальне підприємство "Комбінат благоустрою".
Під час розгляду справи було встановлено, що комунальне підприємство, займаючи монопольне становище на регіональному ринку послуг, встановлює на них ціни, що значно перевищують ціни на такі послуги в інших містах Криму.
Кваліфікуйте дії комунального підприємства.
Завдання для самостійної роботи:
1.Ціна в господарських зобов’язаннях.
При підготовці теми слід врахувати і провес ти аналіз положень ЦК і ГК щодо ціни в договірних відносинах. Так ст. 632 ЦК передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленість сторін. Якщо ціна в договорі не встановлена (нема договірної ціни), при потребі, вона встановлюється виходячи із звичай них цін, що склалися на аналогічні товари, роботи та послуги на момент укладення договору. Аргументом в користь такого виду ціни як догові рна є те, що вона є однією з істотних умов господарського договору (ч. З ст. 272 ГК). Далі ЦК (ч. З ст. 623) вводить поняття ринкова ціна, на підставі якої слід обраховувати збитки кредитора. Проте ЦК не містить визначення ні поняття ціни, ні ринкової ціни. На підставі аналізу норма тивних документів з бухгалтерського обліку можна встановити, що ри нкова ціна визначається як сума, яку можна отримати від продажу то вару, що є предметом договору на товарному ринку. З урахуванням орієнтації на податкові цілі вживається поняття справедливої ринкової ціни. Це така ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються ін шому власнику за умови, що продавець бажає їх передати, а покупець отримати за відсутності примусу, обидві сторони є взаємнонезалежними та фактично володіють достатньою інформацією про такі товари і ціни, що склалися на ринку ідентичних товарів, а за їх відсутності - однорідних.
Крім цього, на підставі узагальнення практики укладання господар ських договорів можна визначити такі види цін: тверда ціна, що не може бути змінена у процесі виконання договору; змінна ціна, що змінюється за заздалегідь визначеними параметрами; лише принцип визначення ці ни, а сама вона конкретизується у процесі виконання; конкретна ціна з можливою зміною за певних умов; ціна з відсильними умовами (поси лання на специфікації, накладні, сертифікати тощо). В господарських правовідносинах ціни при розрахунках застосовуються оптові (відпуск ні), а у відносинах з населенням - роздрібні ціни.
Література до теми «Правове регулювання цін та ціноутворення»:
ТЕМА 15. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ТА ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Лекції- 2 год., семінари – 2 год., самостійна робота - 8 год.
Теоретичні питання:
Теми наукових повідомлен( індивідуальні навчально-дослідні завдання)ь:
Інвестиційна діяльність в період п ідготовки до ЄВРО – 2012.
Економічна суть інвестиції
Проблеми застосування пільг для стимулювання інноваційної діяльності
Правове становище інвестора як субєкта господарських відносин
Контрольні питання:
Ситуація 1
Приватне підприємство “Мрія”, прагнучи отримати фінансову підтримку з боку держави (в т.ч. пільги в оподаткуванні), започаткувало виробництво інноваційної продукції.
Чи досить цього кроку для отримання бажаної підтримки?
За яких умов підприємство може отримати статус інноваційного?
Які види та форми фінансової підтримки Ви знаєте? За яких умов і в якому порядку вона має надаватися?
Ситуація 2
Двоє громадян із значним досвідом науково-дослідної роботи (один – у конструкторському бюро одного з державних підприємств, інший – в державному науково-дослідному інституті) вирішили створити мале підприємство, яке б здійснювало інноваційну діяльність. Але між ними виник спір щодо вибору організаційно-правової форми та типу підприємства.
Що таке інноваційна структура, які бувають типи цих структур та в якому порядку вони набувають цього статусу?
Чим відрізняється інноваційне підприємство від інноваційної структури?
Яку пораду можна дати засновникам з врахуванням комплексу аспектів (наявність у них відповідного досвіду та навичок, відсутність значних коштів і прагнення мінімального ризику від участі в такому підприємстві, наявність інформації про потенційних суміжників і замовників та ділові зв’язки з ними)? Обґрунтуйте свої пропозиції.
Ситуація 3
У акціонерного товариства, що здійснює виробничу діяльність (виготовлення вентиляційного устаткування), виникла потреба у створенні структури, яка б забезпечувала його комплектуючими. Серед членів наглядової ради виникла дискусія щодо найбільш прийнятного різновиду корпоративної форми інвестування в даному випадку, зокрема:
Які переваги та недоліки зазначених різновидів корпоративного інвестування? Який з них Ви б рекомендували обрати в даному випадку і чому?
Ситуація 4
Кілька розташованих в одному місті (Полтаві) господарських організацій, що спеціалізуються на капітальному будівництві (проектна організація, дві будівельні організації, інвестиційний банк та страхова компанія), прагнучи координувати свою діяльність з метою підвищення її ефективності, вирішили створити для цього відповідну структуру (організацію). Однак постало питання вибору форми такої організації: господарське об’єднання чи холдингова група?
Чим мають керуватися в даному випадку ініціатори створення подібних структур? Чим вони відрізняються? Які переваги кожної з них?
В яких випадках корпоративного інвестування постає проблема укладення засновницького договору?
Ситуація5
Громадянин П. Ковалевський, успадкувавши (а) цінні папери на суму 120 тис. грн. та (б) 350 тис. грн. готівкою, вирішив їх інвестувати з метою отримання прибутку, використавши корпоративну форму інвестування.
Який шлях (заснування чи участь у діючий організації/підприємстві) та організаційно-правову форму (вид) підприємства/організації можна порадити гр. П. Ковалевському , якщо він:
Обгрунтуйте свою пораду
Завдання для самостійної роботи:
1. Правові форми реалізацій інвестицій у сфері інноваційної діяльності.
Студентам слід повторити питання поняття форми державної інвестиційної діяльнос ті з адміністративного права. Знати, що інноваційна діяльность - це юридично впорядкована діяльність дер жавних органів і суб'єктів господарської діяльності, яка спрямована на забезпечення державної політики у сфері науково-технічної та іннова ційної діяльності з метою одержання економічного результату і здатність продукувати ринковий ефект. Вона як форма діяльності пов'язана з встанов ленням та застосуванням норм права, а їх використання викликає певні економічні та соціальні наслідки. Зокрема, форми інноваційної діяльності передбачені ч. 2 ст. 326 ГК.
Формою реалізації інвестицій у сфері іннова ційної діяльності є договір на створення і передачу науково-технічної продукції. Поняття та зміст цього договору, який використовується для виконання інноваційних розробок на замовлення суб'єкта інноваційної діяльності з метою їх наступної реалізації визначені ст. 331 ГК. При спільній діяльності щодо виконання інвестиційних та іннова ційних проектів суб'єкти такої діяльності укладають договір про спільну інноваційну діяльність, керуючись загальними положеннями про спільну діяльність відповідно до ст. 1130 ЦК.
Виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт передбачено гл. 62 ЦК. На закінчення слід зазначи ти, що економіка високо розвинутих країн світу вже більше півстоліття має відповідну нормативно-правову базу забезпечення інноваційного шляху розвитку. Тому в Україні для її зміцнення, на думку економістів і юристів необхідно прийняти Програму інноваційної діяльності на трива лий період, Закон про державну підтримку високих технологій тощо.
Література до теми «Правове регулювання інвестиційної та інноваційної діяльності»:
ТЕМА 16. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Лекції- 4 год., семінари – 4 год., самостійна робота - 8 год.
Теоретичні питання:
Семінарське заняття №1
Теми наукових повідомлень( індивідуальні навчально-дослідні завдання):
Сучасні проблеми зовнішньоекономічної діяльності України
Особливості укладання договорів у сфері зовнішньоекономічної діяльності..
Про особливості розгляду спорів між суб'єктами ЗЕД національними .судами
Відмінність ІНКОТЕРМС 2011, ІНКОТЕРМС 2000 та ІНКОТЕРМС 90
Завдання (виконати письмово)
Контрольні питання:
Питання для бліц-опитування:
1. Дайте визначення і назвіть види зовнішньоекономічної діяльності.
2. Хто є суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні?
3. Які основні правила здійснення зовнішньоекономічної діяльності передбачені законодавством України?
4. Які критерії і порядок оцінки підприємств-резидентів України, до яких при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності застосовується режим сприяння?
5. Які цілі державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності?
6. Які засоби державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності?
7. Які підстави передбачені законодавством для ліцензування і квотування експорту й імпорту?
8. Назвіть види експортних (імпортних) ліцензій.
9. Які види експортних (імпортних) квот Вам відомі?
10. Який порядок одержання експортних (імпортних) ліцензій і квот?
11. Дайте визначення зовнішньоекономічного контракту.
12. Які нормативно-правові акти регулюють зовнішньоекономічні договори (контракти)?
13. Яка форма зовнішньоекономічного контракту?
14. Хто має право підписувати зовнішньоекономічний контракт?
15. Які умови становлять зміст зовнішньоекономічного контракту?
16. Як визначаються контрактні ціни в зовнішньоекономічних контрактах?
17. Що таке індикативні ціни і як вони визначаються?
18. Як визначаються форс-мажорні обставини в зовнішньоекономічному контракті?
19. Які правила визначення права, що застосовується до зовнішньоекономічного контракту?
20. Які зовнішньоекономічні контракти потребують обов'язкового обліку (реєстрації)?
21. Який порядок і термін реєстрації зовнішньоекономічних контрактів?
22. Що таке ІНКОТЕРМС?
23. За якими категоріями класифіковані базисні умови поставки в ІНКОТЕРМС-2000?
24. Як називається базисна умова поставки, згідно з якою продавець надає товар у розпорядження покупця на своєму заводі?
25..Протягом якого строку виручка резидента в іноземній валюті підлягає зарахуванню на його рахунок за зовнішньоекономічним контрактом? Яка санкція передбачена за порушення цього строку?
28. Відповідно до яких уніфікованих правил мають здійснюватися розрахунки за зовнішньоекономічними договорами?
29. Який наслідок передбачений законодавством за не дотримання встановлених законодавством вимог про розрахунки за зовнішньоекономічними договорами?
30. Які види акредитивів Вам відомі? Які з них найпоширеніші в зовнішньоекономічних договорах?
31. Що таке інкасо? Які види інкасо вам відомі?
32. Які переваги та недоліки платежу шляхом інкасо проти документів або акцепту?
33. Які нормативні акти регулюють зовнішньоекономічні операції з давальницькою сировиною?
34. Дайте визначення операції з давальницькою сировиною.
35. Що таке давальницька сировина?
36. Які особливості регулювання зовнішньоекономічних операцій із давальницькою сировиною?
37. Який порядок ввозу на митну територію України давальницької сировини іноземного замовника та вивозу виготовленої з нього продукції?
38. Що таке товарообмінна (бартерна) операція у сфері зовнішньоекономічної діяльності?
39. Які особливості регулювання бартерних операцій у зовнішньоекономічній діяльності?
40. Які строки встановлені законодавством для здійснення бартерних операцій в зовнішньоекономічній діяльності?
41. Які санкції встановлені законодавством за порушення вказаних строків?
42. Які захисні заходи має право приймати Україна у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань?
43. Хто уповноважений приймати рішення про відповідні (захисні) заходи? Яка процедура прийняття таких рішень?
44. Що розуміється під недобросовісною конкуренцією при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності?
45. Визначте поняття "антидемпінгові заходи" та порядок їх застосування.
46. Що таке субсидований імпорт?
47. Які захисні заходи можуть вживатись Україною у відповідь на субсидований імпорт?
48. Що таке спеціальні заходи та які підстави їх застосування?
49. Які санкції передбачені законодавством за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність?
50. Що таке індивідуальний режим ліцензування? Коли та у якому порядку він застосовується?
51. Які підстави і порядок тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності?
Дайте юридичну консультацію:
1. Чи правомірно нараховувати пеню за порушення українським резидентом строку здійснення операції з давальницькою сировиною при закупівлі давальницької сировини на митній території України іноземним замовником?
2. Який порядок здійснення розрахунків за переробку, обробку, збагачення або використання давальницької сировини при здійсненні операцій із давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах і чи дозволяється суб'єкту підприємницької діяльності змінювати форму розрахунків за переробку, збагачення або використання давальницької сировини?
3. Чи дозволяється продовження строку здійснення операцій із давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах і якщо так, то на який максимальний строк?
4. У яких випадках рівень вартості давальницької сировини має становити 80% вартості готової продукції для того, щоб така операція кваліфікувалась як операція з давальницькою сировиною у сфері зовнішньоекономічних відносин?
5. Чи є рішення місцевих податкових інспекцій щодо продовження строку погашення векселів, письмових зобов'язань окремим підприємствам підставою для застосування пільг стосовно готової продукції, що ввозиться після переробки давальницької сировини?
6. Під час ввозу давальницької сировини був оформлений вексель, але переробка сировини виявила значні порушення у технології через неякісний її склад. Чи можна погасити вексель на підставі документів, що засвідчують повернення нерезиденту отриманої давальницької сировини на підставі невідповідності його характеристик вимогам контракту або технології?
7. У якій валюті необхідно вказувати загальну вартість імпортованих (експортованих) товарів (робіт, послуг) за бартерним договором?
8. Який порядок нарахування пені за порушення законодавчо встановлених строків розрахунків за товарообмінними (бартерними) операціями юридичними особами — суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності?
9. Який порядок нарахування пені фізичним особам — суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності за порушення законодавчо встановлених строків розрахунків і товарообмінних (бартерних) операцій?
10. Чи передбачений законодавством перелік операцій, при здійсненні яких дозволяється (за наявності індивідуальної ліцензії) перевищення 90-денного строку розрахунків за бартерними операціями?
11. Належні за бартерним договором імпортні товари підприємство в 90-денний термін не одержало. Із позовною заявою про стягнення заборгованості воно звернулося до арбітражного суду. Чи має нараховуватись у цьому випадку пеня за порушення строків ввезення товарів, імпортованих за бартерним договором?
12. Яку майнову відповідальність несуть суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності за порушення законодавства про бартер?
13. Якими документами має бути засвідчена (підтверджена) дата виникнення, термін і дата закінчення дії форс-мажорних обставин?
14. Чи поширюється дія ст. 258 Цивільного кодексу України на нарахування пені за порушення вимог ст. 1 і 2 Закону "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"?
Ситуація 1
Іноземна акціонерна компанія (ІАК) вирішила заснувати в Україні дочірнє підприємство з 100% іноземним капіталом.
1. Яка організаційно-правова форма може бути використана в даному випадку?
2. Чи присутні в даному випадку всі характерні ознаки зовнішньоекономічної діяльності?
3. В чому полягатиме специфіка такого підприємства?
4. Що необхідно зробити ІАК для створення свого дочірнього підприємства на території України?
Ситуація 2
Австрійське ТОВ і українське приватне підприємство домовилися про спільне будівництво туристичного комплексу в Карпатському регіоні, проте виникло питання щодо форми співробітництва.
1. Які варіанти можна їм запропонувати?
2. В чому переваги та недоліки застосування корпоративної форми (шляхом створення спільного підприємства) та договірної форми співробітництва?
3. Який договір може бути укладений в даному випадку?
4. Чи передбачені чинним законодавством пільги майнового характеру у разі укладення договорів за участю іноземного інвестора?
Завдання для самостійної роботи:
1.Принципи зовнішньоекономічної діяльності
Вивчення теми необхідно розпочати з визначення цієї діяльності, яка в юридичній літературі і нормативно-правових актах розглядається по-різному. На думку більшості авторів, це особлива форма здійснення суспільно-виробничих зв'язків між державами та міжнародними орга нізаціями, між міжнародними організаціями у сфері міжнародного економічного співробітництва, яка є предметом вивчення міжнародно го економічного права. По-різному дано її визначення в ст. 1 Закону і в ч. 1 ст. 377 ГК. З урахуванням вищенаведеного більш вдалим є ви сновок, що ЗЕД - це господарська діяльність за участю вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, складовою якої є перетин митно го кордону України майном або робочою силою і, яка здійснюється в спеціальному правовому режимі. При здійсненні такої діяльності укра їнські та іноземні суб'єкти господарювання повинні керуватися прин ципами, які передбачені ст. 2 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, які перелічити і пояснити.
2. Базисні умови ІНКОТЕРМС.
Студентамслід засвоїти, що Міжнародні правила інтерпре тації комерційних термінів, підготовлені Міжнародною торговою пала тою (далі ІНКОТЕРМС) в редакції 2011р. З метою встановлення зводу правил, які яв ляють собою базисні умови зовнішньоекономічних договорів, предме том яких є товари (купівлі - продаж, поставка). Метою ІНКОТЕРМС є усунення непорозумінь та виникнення спорів, коли зміст договору ко жна із сторін розуміє по своєму. За їх наявності можна уникнути або, щонайменше, значною мірою скоротити невизначеності, пов'язані не однаковою інтерпретацією термінів у різних країнах, ІНКОТЕРМС мають справу з рядом визначених обов'язків, що накладаються на сто рони у зв'язку з придбанням, переміщенням і доставкою товарів (тут розуміються матеріальні речі) набувачеві за договором. Вони визнача ють момент переходу права власності на товар від продавця до покупця, а отже, і ризику його випадкової загибелі; установлюють, хто (про давець або покупець) організовує перевезення товару, його наванта ження, хто оплачує витрати з страхування товару, здійснює очищення товару від мита тощо.
Література до теми «Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності»:
ТЕМА 17. ВІДНОСИНИ ПОВ’ЯЗАНІ З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ
Лекції- 2 год., семінари – 2 год., самостійна робота - 8 год.
Теоретичні питання:
Теми наукових повідомлень( індивідуальні навчально-дослідні завдання):
Основні види іноземних інвестицій та шляхи їх залучення в економіку України
Проблеми залучення іноземних інвестицій
Іноземні інвестиції в українській економіці: необхідність і дійсність
Інвестиційний клімат України: проблеми та шляхи їх подолання
Аналітично-понятійне завдання (завдання для ділових ігор, що проводяться за типом “снігової лавини”): відмінність понять «інвестиція» та «іноземна інвестиція».
Питання для бліц-опитування:
Ситуація 1
Приватному підприємцю, зареєстрованому в Закарпатській області, приятель порадив домагатися отримання пільг (насамперед податкових), передбачених Законом України від 22.03.2001 р. «Про спеціальну економічну зону «Закарпаття».
Яким суб’єктам надається пільговий режим господарювання у спеціальних (вільних) економічних зонах?
Якими нормативно-правовими актами передбачаються спеціальний митний режим, податкові пільги для суб’єктів спеціальної (вільної) економічної зони?
Ситуація 2
Міська рада на своєму сесійному засіданні ухвалила рішення про передання в концесію строком на 8 років розташованого на околиці міста старого вкрай занедбаного приміщення готелю, що перебував у комунальній власності і потребував реконструкції. Консорціум «Мальовничі міста України» - єдиний потенційний концесіонер, що погодився на реконструкцію та експлуатацію цього готелю, враховуючи значний туристичний потенціал регіону, не був згодний з занадто коротким строком концесійного договору, що пропонувався міською радою.
На який термін може укладатися концесійний договір?
В якому порядку він укладається?
Які істотні умови концесійного договору?
Чи підлягає він реєстрації?
Що необхідно для встановлення концесійних відносин у даному випадку?
Завдання для самостійної роботи:
1. Порядок державної реєстрації іноземних інвестицій.
Студентам слід знати, що державна реєстрація іноземних інвестицій здійснюється органами державної реєстрації протягом трьох робочих днів після їх фактичного внесення. Для державної реєстрації іноземних інвестицій іноземний інвестор або уповноважена ним в установленому порядку заявник подає органу державної реєстрації такі документи: інформаційне повідомлення про внесення іноземної інвестиції у трьох примірниках, з відміткою державної податкової інспекції за місцем здійснення інвестиції про її фактичне внесення; документи, що підтверджують форму здійснення іноземної інвестиції (установчі документи, договори (контракти) про виробничу кооперацію, спільне виробництво та інші види спільної інвестиційної діяльності, концесійні договори тощо); документи, що підтверджують вартість іноземної інвестиції; документ, що свідчить про внесення заявником плати за реєстрацію. Орган державної реєстрації фіксує дату надходження документів у журналі обліку державної реєстрації внесених іноземних інвестицій, протягом трьох робочих днів починаючи з цієї дати розглядає подані документи і приймає рішення про реєстрацію іноземної інвестиції або про відмову в ній.
Державна реєстрація іноземної інвестиції здійснюється шляхом присвоєння інформаційному повідомленню про внесення іноземної інвестиції реєстраційного номера, який на усіх трьох примірниках засвідчується підписом посадової особи та скріплюється печаткою органу державної реєстрації. Перший примірник інформаційного повідомлення повертається заявникові як підтвердження факту державної реєстрації іноземної інвестиції, другий — надсилається поштовим відправленням Мінфіну в день здійснення реєстрації іноземної інвестиції, третій — залишається в органі, що здійснив її реєстрацію.
Література до теми «Відносини пов’язані з іноземними інвестиціями»:
Правове регулювання створення та функціонування вільних економічних зон в Україні: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 [Електронний ресурс] / В.В. Ільков; Київ. нац. ун-т ім. Т.Г.Шевченка. — К., 2007. — 20 с. — укp.
ТЕМА 18. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ КРЕДИТНО-РОЗРАХУНКОВИХ ВІДНОСИН.
Лекції- 2 год., семінари – 2 год., самостійна робота - 8 год.
Теоретичні питання:
Теми наукових повідомлень( індивідуальні навчально-дослідні завдання):
Особливості виникнення правовідносин, заснованих на видачі розрахункового чека
Вексельний обіг і перспективи його розвитку в Україні
Міжнародні кредитно-розрахункові відносини та валютні операції.
Банки та контрольні функції їх у державі.
Питання для бліц-опитування:
Задачі:
1. У Києві було відкрите представництво іноземної фірми. Представництво було зареєстровано як юридичну особу зі статутом і рахунком у банку.
Представництво звернулося до банку за одержанням кредиту. Банк вимагав пред'явити контракт і техніко-економічне обґрунтування заявки на кредит (суть угоди, що кредитується, можливі витрати й очікуваний прибуток). Представництво ці документи представило і кредит був виданий. Був також укладений договір страхування ризику непогашення боржником кредиту між представництвом і страховою компанією, за яким банк був зазначений як можливий одержувач страхової суми. Страхова компанія зобов'язалася відшкодувати банку страхову суму у випадку вимоги про це самого боржника у строк не пізніше 20 днів із моменту закінчення строку повернення грошей. У випадку очевидності неповернення кредиту представництво зобов'язувалося повідомити про це банк і страховика для складення відповідного тристороннього акта, який підтверджує страхову подію.
Кредит не був повернутий своєчасно. За зазначеною в договорі адресою представництва не виявилося. Страховик відмовився виплатити страхову суму, посилаючись на те, що представництво не повідомило про неможливість повернення боргу (кредиту), тристоронній акт складений не був і тому немає підстав для виплати страхової суми банку.
Які недогляди були допущені юридичною службою банку?
Якими правовими засобами слід було запобігти можливій ситуації виникнення збитків для банку в цій ситуації?
2. Філія комерційного банку уклала договір кредитування з ТОВ, забезпечивши виконання зобов'язання боржником за допомогою гарантійного листа автоелектроремонтного заводу. Після невиконання зобов'язання основним боржником сума заборгованості була списана з поточного рахунка гаранта у безспірному порядку за виконавчим написом нотаріуса.
Автоелектроремзавод подав до господарського суду позов про визнання договору гарантії недійсним на тій підставі, що він укладався не шляхом складення одного документа, а шляхом обміну листами.
Вирішіть справу.
3. Філія Промінвестбанку, уклавши кредитний договір з МПП, уклала паралельно договір страхування відповідальності за цим зобов'язанням з страховою компанією.
Позичальник заявив про неможливість повернення кредиту.
Визначте подальші необхідні дії учасників зазначених правовідносин.
4. Приватне підприємство одержало кредит на суму 2 млрд. грн. від Ощадбанку України в особі відділення м. Харкова на умовах укладеного договору.
Позичальник (приватне підприємство) уклало договір страхування відповідальності позичальника за неповернення кредиту, відповідно до якого AT бере на себе відповідальність за неповернення банку кредиту і відсотків із розрахунку 250% річних.
Страховий внесок не був внесений приватним підприємством.
Був. також укладений договір поруки між AT (поручитель) і відділенням Ощадбанку м. Харкова.
Договір був підписаний особою, яка має відповідні повноваження Ощадбанку України. У тексті не було зазначено те, що договір укладений від імені Ощадбанку України. Цей договір містив умови відповідальності поручителя перед банком у повному обсязі у випадку невиконання приватним підприємством зобов'язання щодо сплати кредиту.
Чи можна висунути вимоги про стягнення кредиту до AT у випадку неповернення кредиту приватним підприємством?
Чи дійсні і чи вступили в силу зазначені договори страхування і поруки?
5. До господарського суду області звернувся цукровий завод (далі — Позивач) із заявою про визнання недійсним договору застави цукру, укладеного комерційним банком (далі — Банк) з Товариством з обмеженою відповідальністю (далі — Товариство).
Рішенням господарського суду області вимоги Позивача задоволені, договір застави визнаний недійсним як такий, що суперечить ст. 1, 4, 12, 13 Закону України "Про заставу".
Головою господарського суду області, що здійснював нагляд за законністю рішення, останнє залишено без змін.
Банк, не погодившись з рішеннями, що були винесені у справі, звернувся з заявою про їх скасування до судової колегії Вищого господарського суду України з перегляду рішень, ухвал, постанов, мотивуючи свою заяву таким чином.
Згідно з наказом Позивача від 22.11.96 р. № 4997 і договором зберігання Товариство набуло права власності на 1000 тонн цукру. Отже, рішення господарського суду не відповідає фактичним обставинам справи, тому що цукор був переданий на зберігання як предмет застави.
Перевіркою матеріалів справи судова колегія встановила таке.
У листопаді 1996 р. Товариство уклало з Банком договір застави цукру як своєї власності з метою забезпечення виконання договору кредиту, отриманого від Банку. Договір застави засвідчений нотаріально.
Як доказ свого права власності на закладений цукор Товариство посилалося на наряд, виданий Позивачем 22.10.96 р. № 4997, іменуючи його накладною.
Докази того, що на підставі названого наряду Товариство одержало 1000 тонн цукру, не подані.
У відкликанні на позов за іншою справою Товариство пояснює відсутність таких доказів тим, що Позивачу не був поставлений мазут в обмін на цукор, а тому акт прийому-передачі цукру не складався. Крім того, Товариство виплачувало заборгованість Банку.
Проаналізуйте доводи сторін і вирішіть справу.
Література до теми «Правове регулювання кредитно-розрахункових відносин»:
1. 1. Конституція України: прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р.із змінами від 8 грудня 2004 р.: Офіц. видання. - К.: Видавничий дім « Ін Юре», 2006.
2.Господарський кодекс України від 16 січня 2003р. // ВВР. - № 18-22. - Ст.144.
3.Цивільний кодекс України. Прийнятий 16 січня .2003р.//ВВР. - № 40- 44.- Ст.356.
4.Про господарські товариства: Закон України від 19 вересня 1991 р. № 1576 - XII //ВВР. -
1991.-№49.-Ст.682. 5.Про Національний банк України: Закон України від 20 .05 1999р.// ВВР. - 1999. - № 29. -Ст.238.
6.Про обіг векселів в Україні: Закон України від 5 квітня 2001р.//ВВР.- 2001.-№ 24.- Ст.128. 7.Про платіжні системи та переказ грошей в Україні: Закон України від 5 квітня 2001 р. //ВВР.
-2001.-№29.-Ст.137.
8.Про банки і банківську діяльність: Закон України від 7 грудня 2000р.//ВВР
9.Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг: Закон України від 12 липня 2001р.//ВВР.-2002. -№ 1. Ст.12.
10. Порядок організації розрахунково-касового обслуговування банками: Постанова НБУ від
ЗО червня 1995 р. № 166.
11. Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затв.
постановою Правління НБУ від 19 лютого 2001р.
МОДУЛЬ №4
ТЕМА 19. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ ВІДНОСИН В ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЦІ
Лекції- 2 год., семінари – 2 год., самостійна робота - 8 год.
Теоретичні питання:
Теми наукових повідомлень( індивідуальні навчально-дослідні завдання):
Значення електроенергетики в економіці України.
Сучасний стан електроенергетики України
Проблеми розвитку електроенергетики України
Завдання виконати письмово:
Визначити схему оптового ринку електроенергії.
Проаналізуйте правове становище НКРЕ в Україні.
Визначіть проблемні питання тарифоутворення у сфері виробництва теплової та електричної енергії
Контрольні питання:
Завдання для самостійної роботи:
1. Види господарських відносин у галузі електроенергетики.
При опрацюванні теми потрібно повторити питання управління в галузі енергетики з адміністративного права і цивільного права договори про постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу. З’ясувати загальні умови, які визначають особливості регулювання господарських відносин, зафіксовані у ст. 258 ГК і в законі України “Про електроенергетику”, відповідно до якb[ особливості правового регулювання господарсь ких відносин залежать від: сфери виробництва, в якій складаються ці відносини; особливості галузі господарювання; економічної форми ре зультату господарської діяльності ; простору, на якому складаються гос подарські відносини; особливості суб'єктів, між якими виникають госпо дарські відносини. Об'єктивними умовами функціонування цієї галузі є постійне і без перервне збалансування виробництва і споживання електричної енергії, які пов'язані з її транспортуванням і передачею, для прийому енергії по винні бути технічні пристрої для підключення до електромереж енергопостачальної організації. Як наслідок, господарські відносини в електро енергетиці є наступними: відносини пов'язані з її виробництвом, переда чею, постачанням, використанням енергії (електричної і теплової), забез печенням енергетичної безпеки України, конкуренції та захисту прав споживачів. Аналогічні відносини виникають в процесі господарської ді яльності з виробництва транспортування, постачання теплової енергії споживачам.
Література до теми «Правове регулювання господарських відносин у сфері електроенергетики»:
ТЕМА 20. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ ВІДНОСИН У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ.
Лекції- 2 год., семінари – 2 год., самостійна робота - 8 год.
Теоретичні питання:
Теми наукових повідомлень:
Вирішення спорів третейським судом в аграрній сфері: практика й перспективи
Заходи щодо розвитку ринку зерна в Україні
Державне резервування сільськогосподарської продукції і його правова регламентація
Державна підтримка виробника сільськогосподарської продукції
Виконати письмово:
Проаналізувати поняття договору контрактації за ЦКУ і ГКУ.
Зміст умов договору контрактації за ЦКУ і ГКУ.
Контрольні питання:
Задачі
Завдання для самостійної роботи:
1. Договір контрактації сільськогосподарської продукції.
При опрацюванні цієї теми студенти повинні повторити положення цього договору з цивільного права і зокрема, ч. 2 ст. 713 ЦК де прямо зазначено, що до договорів контрактації застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором або законом. Поняття договору контрак тації сільськогосподарської продукції (далі - договір контрактації) визна чено як у ст. 713 ЦК, так і ст. 272 ГК. У ч. 2 ст. 272 ГК встанов люється перелік істотних умов конкретного договору контрактації. Коли сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору такий договір вважається неукладеним, відповідно до ч. 8 ст. 187 ГК, але якщо одна зі сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання і правові нас лідки таких дій визначається нормами ЦК. Особливості виконання дого ворів контрактації як господарських договорів передбачає ст. 273 ГК. Під час розгляду питання відповідальності за договором контрактації слід, по силаючись на ст. 272 ГК, розрізнити види відповідальності, в т.ч. застосу вання штрафних санкцій, коли порушення господарського договору пов'язане з виконанням державного контракту або виконання зо бов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету (ч. 2 ст. 231 ГК). Як наслідок засвоєння матеріалу, студентам необхідно скласти проект договору контрактації сільськогосподарської продукції.
Література до теми «Правове регулювання господарських відносин в аграрній сфері»:
ТЕМА 21. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ ВІДНОСИН У ГАЛУЗІ БУДІВНИЦТВА
Лекції- 2 год., семінари – 2год., самостійна робота – 8 год.
Теоретичні питання:
Теми наукових повідомлень:
Особливості господарської діяльності будівельних галузей
Вимоги до провадження господарської діяльності із зведення несучих та огороджуючих конструкцій,будівництва та монтажу інженерних і транспортних мереж
Будівельні ліцензії Проведення експертизи будівельної діяльності
Перевірки у галузі будівництва та архітектури
Проблеми будівельної іпотеки та шляхи їх вирішення
Скласти проект договору підряду на капітальне будівництво.
Контрольні питання:
Ситуація 1.
Державне акціонерне товариство за рахунок виділених бюджетних коштів мало побудувати нові виробничі потужності. Вартість будівництва - понад 75 млн. грн. Проектно-кошторисна документація була розроблена проектно-вишукувальним інститутом «Промбудпроект».
В який спосіб може здійснюватися будівництво?
Який порядок укладення договорів підряду на будівництво об’єктів, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів?
Який тип підрядного будівельного договору може бути використаний в даному випадку?
Ситуація 2
Комерційний банк «Інвестбанк» прийняв рішення про будівництво приміщень двох філій. Через відсутність у штаті банку фахівців з проектування та будівництва перед банком виникла проблема вибору проектних та будівельних підрядників, розміщення замовлень на проектування та будівництво, оцінки виконаних підрядниками робіт тощо.
Яким чином банк може розв’язати ці проблеми і забезпечити захист своїх інтересів на всіх стадіях будівництва (проектування та будівництва)?
Який вид договору доцільно використати в даному випадку?
Якими нормативно-правовими актами слід керуватися в даному випадку?
Назвіть умови договору, що мали б забезпечити врахування та захист інтересів комерційного банку як замовника-інвестора.
Завдання для самостійної роботи:
1.Особливості інвестування в будівництві.
Враховуючи зміни, що відбулися в соціально-економічному ладі України, внесли істотні корективи у взаємини між замовниками спору джуваних об'єктів; і підрядниками, які виконують відповідні роботи. Ін вестиційні вкладення в галузі капітального будівництва носять в основ ному недержавний характер. Тому «капітальне будівництво» студентам потрібно розглянути як форму інвестиційної діяльності, а саме: господарської діяльно сті щодо виробництва основних фондів народного господарства, що по лягає у здійсненні суб'єктами інвестиційної діяльності практичних дій щодо реалізації інвестицій в будівельну продукцію. Як інвестиційна дія льність капітальне будівництво - це виконання робіт (вишукувально-розвідувальних, проектних, загально будівельних і спеціально-будівельних, монтажних, пусконаладувальних та ін.). Капітальне будів ництво як різновид інвестиційної діяльності включає такі види: нове бу дівництво; реставрація; консервація функціональним відомством з питань капітального будівництва є Міністерство будівництва, з архітектури та житлово-комунального господарства України, яке утворене указом Президента України від 1 червня 2005 року на базі Держкомітету Украї ни з будівництва і архітектури та Держкомітету України з питань житло во-комунального господарства.
Література до теми «Правове регулювання господарської діяльності у сфері будівництва»:
ТЕМА 22. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ ВІДНОСИН У ХАРЧОВІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ
Лекції- 2 год., семінари – 2 год., самостійна робота -8 год.
Теоретичні питання:
Теми наукових повідомлень:
Захист прав споживачів: соціально-правовий аспект
Відповідальність за порушення законодавства про якість продукції
Скласти перелік і види документів, які підтверджують безпечність та якість харчових продуктів.
Контрольні питання:
Завдання для самостійної роботи:
1.Державне регулювання виробництва та реалізації цукру.
Студенти повинні засвоїти, що правові економічні та організаційні засади державної політики щодо виробницт ва експорту, імпорту, оптової та роздрібної торгівлі цукром визначені За коном України «Про державне регулювання виробництва і реалізацію цукру». Державне регулювання у цій сфері здійснюють Кабінет Мініст рів України та уповноважені ним органи на принципі квотування. За цим принципом передбачені такі види квот:
квота поставки цукру на внутрішній ринок (квота «А») - максима льна кількість цукру для поставки на внутрішній ринок з 1 вересня поточного до 1 вересня наступного року для задоволення внутрі шніх потреб;
квота «В» - кількість цукру для поставки за межі України за між народними договорами та поповнення в разі необхідності групи «А»;
квота «С» - цукор, вироблений понад квоти «А» та квоти «В» і при значений для реалізації його власниками тільки за межами країни. Розміри квот визначаються щорічно Кабінетом Міністрів України і розподіляються між цукровими заводами не пізніше 1 січня поточного року. Студентам також необхідно з’ясувати особливості ціноутворення в бурякоцукровому комплексі, порядок здійснення торгівлі на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Література до теми «Правове регулювання господарських відносин у харчові промисловості»:
ТЕМА 23. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТОРГІВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ПОБУТОВОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ
Лекції- 4 год., семінари – 2 год., самостійна робота - 4 год.
Теоретичні питання:
Теми наукових повідомлень:
Права споживачів при придбанні товару належної та/або неналежної якості
Правове врегулювання захисту прав споживачів
Контрольні питання:
Завдання для самостійної роботи:
1.Види і порядок застосування стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів.
Конспектування цієї теми слід розпочати з висвітлення змісту ч.3 ст. 42 і ст. 50 Конституції України. Здій снюють державний контроль за дотриманням законодавства про захист прав споживачів у органаи Держспоживстандарту, державної виконавчої влади та суб'єкти го сподарської діяльності, використовуючи в т.ч. господарсько-правові за ходи захисту прав споживачів. Для цього вони мають право здійснювати заходи і накладати штрафи передбачені ст. 5, 23 Закону України «Про захист прав споживачів», які необхідно вивчити і відобразити. Порядок накладення та стягнення штрафів уповноваженими особами Держспоживстандарту та його органів у справах захисту прав спожива чів в АРК, областях м. Києві та Севастополі з суб'єктів господарської ді яльності і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності за пору шення прав споживачів визначений аналогічною Постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 р. № 1117. Сплата штрафу не звіль няє суб'єктів господарювання від обов'язків відшкодування в установле ному порядку споживачам майнових і моральних збитків, які виникли внаслідок порушення законодавства про захист прав споживачів.
Крім вище зазначеного слід зазначити і пояснити, що у сфері порушення прав спо живачів є також: цивільно-правова, фінансово-економічна, адміністративно-правова і кримінальна відповідальність.
Література до теми «Правове регулювання торговельної діяльності та побутового обслуговування»: