На тему - Екологічний стан міста Умані та Уманського района
Работа добавлена на сайт samzan.net:
Міністерство освіти і науки України
Уманський державний педагогічний університет ім.П.Тичини
Інститут соціальної та економічної освіти,Економічний факультет
Кафедра туризму та
Готельно-ресторанної справи
Індивідуальна науково дослідна робота
з екології
На тему :
«Екологічний стан міста Умані та Уманського района»
Підготував: студент 18 групи Олійніченко Є.О.
Перевірила
Доктор педагогічних наук
Професор
Совгіра Світлана Василівна
Умань 2013
Зміст
Вступ
- Фізико-географічна характеристика та загальний огляд екологічних проблем міста Умані
- Охорона та використання земельних та лісових ресурсів Уманщини
- Охорона та використання водних ресурсів Уманщини
- Радіаційне та хімічне забруднення Черкащини та Уманщини
- Аналіз стану атмосфери Уманщини
Висновки
Список використаних джерел та літератури
Вступ
На всіх етапах розвитку суспільства виробництво матеріальних благ є процесом взаємодії людей і природи. В умовах науково-технічного прогресу очевидним є посилення взаємодії і взаємозалежності матеріального виробництва і природи. Подальший розвиток продуктивних сил неминуче пов'язаний з включенням у господарський обіг дедалі більшої кількості природних ресурсів і збільшення навантаження на навколишнє середовище. Використання природних багатств повністю залежить від рівня розвитку продуктивних сил і, навпаки, наявність відповідних природних умов і ресурсів істотно впливає на розвиток продуктивних сил, прискорюючи або сповільнюючи динаміку їх. Україна належить до країн з високим рівнем негативних екологічних наслідків виробничої діяльності, у зв'язку з чим проблема охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів набуває першорядного значення.
Зі збільшенням масштабів використання природних ресурсів, що обумовлене промисловою революцією, антропогенний вплив на біосферу і її компонента об’єктивно збільшується. Вплив діяльності людини на природне середовище надзвичайно різнобічний і прослідковується на всіх рівнях біосфери. Критичний її стан, в першу чергу пов'язаний з такими формами антропогенного впливу, як знищення багатьох видів живих організмів, забруднення промисловими і побутовими відходами, пестицидами і іншими забруднюючими речовинами. Різного роду забруднення атмосфери, гідросфери, ґрунту визначаються викидами промислових, побутових та сільськогосподарських відходів і впливаючи токсичною дією на живі організми.
- Фізико-географічне положення та загальний огляд екологічних проблем міста Умані
Умань - екологічно чисте місто з прекрасними кліматичними умовами і родючою землею. Наявність сировинної бази обумовлює швидкий і багатогалузевий розвиток переробної та харчової промисловості. Умань розташована в чудовій місцевості, на кордоні лісової і степової частини України, на берегах річки Уманки, в котру тут же впадають річки Осташівка й Кам`янка. Географічне положення Умані таке: лежить під 48 градусів, 44,53" північної широти та 47 градусів, 54,9" східної довготи. Клімат має помірний; грунт - масний чорнозем. В самій Умані і довкіл маса садів; поля й степи дають щедрі урожаї. Клімат помірно континентальний і континентальність зростає із заходу на схід:найхолоднішим місяцем року вважається січень з середньою температурою -5,9°С, а найтеплішим - липень з середньою температурою +20,1°С. Середня річна температура повітря складає +7,3°С. Розподіл кількості опадів в межах області залежить від орографічних умов (абсолютної висоти місцевості. Географічне положення міста, економічні, трудові ресурси, освітній та науковий потенціал - це гарні передумови для його успішного розвитку. В місті активно формується потужний бізнес, відроджено промисловий комплекс, який складається з багато чисельних підприємств: ЗАТ "Уманська швейна фабрика", ЗАТ "Уманська взуттєва фабрика" ВТФ "Інпо", ЗАТ "Уманський завод продтоварів", ЗАТ "ТК"Уманьхліб", Лікеро горілчаний завод, ВАТ "Уманьпиво, ВАТ "Уманський м'ясокомбінат", ВАТ "Вітаміни", Група компаній "Вторма", ВАТ "Уманьферммаш", ВАТ "Мегомметр", ЗАТ "Білосвіт -Умань " та ще багато інших. Особливо актуальною проблемою є охорона водних ресурсів. Забезпечення населення і промисловості прісною водою здійснюється в основному завдяки забору води з річок. Жителі Умані використовують воду Дніпра, із загального обсягу стоку, який становить 210 км3 води, на річний стік басейну Дніпра припадає 53,3 км3, а також воду з Софіївської скважини , яка порівняно з попереднім джерелом, являється набагато чистішою та приємнішою на смак. Нажаль місцеві підприємства забруднюють річки. Основними забруднювачами водних об'єктів в місті Умані є ВАТ "Уманьферммаш", ВАТ "Мегомметр", ВАТ "Уманьпиво, ВАТ "Уманський м'ясокомбінат", ВАТ "Вітаміни", які здійснюють викиди "відходів" (хоч не значно великих, завдяки новітнім фільтрам, але викиди все ж таки здійснюються).Так, санітарний стан річки Уманки є задовільним: аналітичний контроль якості та складу води р. Уманка проводився на 3-х підконтрольних створах. Основні показники складу води на підконтрольних створах відповідають Правилам. На створах - 1 км вище м. Умані, 0,5 км нижче м. Умані показники органічного забруднення знаходяться в межах допустимих величин. На створі 0,5 км нижче скиду очисних споруд м. Умань в межах с. Сушківка концентрація БСК5 складає 1,5 ГДК, нітрит-іонів складає 1,7 ГДК. Ці створи контролювались 1 раз. Інтенсивне ведення сільського господарства на основі методів водної та хімічної меліорації останніми роками значно погіршило баланс гумусу, особливо в чорноземних ґрунтах, підвищилась концентрація шкідливих хімічних продуктів, збільшилася засоленість і кислотність ґрунтів, порушилися водний і повітряний режими. У зв'язку з цим особливої актуальності набули проблеми розвитку аграрної науки, особливо нових технологій обробітку ґрунту і вирощування сільськогосподарських культур з метою збільшення потужності родючості ґрунту. При вирішенні цієї проблеми слід враховувати, що значна частина родючого гумусового шару щороку втрачається через водну та вітрову ерозію. Значної шкоди якості ґрунтів завдає невміле використання мінеральних добрив, гербіцидів, пестицидів та інших хімічних речовин з великою токсичністю, що впливає як на ґрунти, так і на флору, фауну і людину. Шкоди завдає також повільне відтворення. Непродумана система внесення мінеральних добрив та інших хімічних речовин призвела до того, що у ґрунтах сконцентрувалися шкідливі речовини,які переходять у сільськогосподарські продукти (залишкова кількість гербіцидів, нітратні форми азоту), що негативно впливає на організм людини. Відомо, що онкологічні захворювання на 80 % пов'язані із забрудненням навколишнього середовища. В зв'язку з приватизацією підприємств потрібно вирішити питання про охорону природи в місті. Проблема економіки полягає в заміні застарілих технологій у промисловості, сільському господарстві. Створення фермерських господарств потребує від фермера відповідальності за деградацію земельної ділянки. Охорона і раціональне використання земель пов'язані із створенням полезахисних смуг, лісових насаджень, терасуванням крутих схилів, спорудженням гідротехнічних протиерозійних, проти-селевих, протизсувних об'єктів, рекультивацією земель, застосуванням нових методів обробітку ґрунту, меліорацією.
- Охорона та використання земельних та лісових ресурсів Уманщини
Розораність території Уманщини складає 67%. Інтенсивні процеси водної ерозії максимально відбуваються на орних землях. Із 36,7 тис га сільськогосподарських угідь підданих водній ерозії 26,6 тис га (34,7%) складає рілля. Особливої уваги заслуговує зміна правобережної лінії Осташівського ставу, де швидкість горизонтальної ерозії берега може досягти 0,6 метрів на рік. Прояви вітрової ерозії на території району особливо не виявлені. Із загальної площі ріллі (1278,8 тис га), що знаходиться у обробітку, близько 309,7 тис га ерозійно-небезпечна, 588,3 тис га – кисла, близько 5 тис га – засолена. Сімдесят п’ять відсотків ріллі, крім агротехнічних, потребує проведення спеціальних заходів. В розрахунку на 1 гектар посівної площі внесено мінеральних добрив 27 кг проти 26 кг у 2009 році і 158 кг – у 1990 році. Компенсувати скорочення обсягів використання мінеральних добрив можливо було б за рахунок збільшення внесення органічних добрив, проте їх кількість в підприємствах щорічно зменшується, перш за все, через скорочення поголів’я худоби. Земельні ресурси району, як і інші природні ресурси, зазнавали негативного впливу від розміщення небезпечних відходів у навколишньому середовищі. На орних землях, майже в усіх населених пунктах виявлено залишкові кількості пестицидів та важких металів – забруднювачів з непоодинокими випадками перевищення гранично допустимих концентрацій. В місті Умані діє державне підприємство «Уманське лісове господарство».
До складу лісгоспу входить сім лісництв: Жашківське, Маньківське, Монастирищенське, Синицьке, Собківське, Потаське і Юрківське. Загальна площа земель лісового фонду становить 30332 га, з них вкриті лісовою рослинністю землі становлять 28036 га, в т.ч. лісові культури 20449 га. Лісорозведення та лісовідновлення Збереження, раціональне використання і примноження багатства лісової скарбниці – головні завдання, які стоять перед кожним лісовим господарством України. Першочерговим за своєю значимістю залишається питання лісовідновлення, створення лісових насаджень в обсягах, що перевищують зруби, покращення їхнього якісного складу і продуктивності. Для посадок фахівці лісгоспу використовують високоякісний посадковий матеріал із власних лісорозсадників. На підприємстві діють 1 базовий та 6 тимчасових лісорозсадників, де щорічно вирощується 1 млн. шт.. сіянців головних і супутніх порід. Підприємство не лише цілковито забезпечує власні потреби у посадковому матеріалі, а й має можливість частину сіянців реалізувати населенню та іншим організаціям. Велика увага в лісовому господарстві приділяється заготівлі високоякісного насіння, яке є запорукою створення високопродуктивних насаджень. Для цього використовується насіння з постійних лісонасіннєвих ділянок та кращих насаджень. У середньому за рік підприємство заготовляє більше 10 тонн лісового насіння, з якого 90% - жолудь дуба черещатого. Крім нього, заготовляють насіння інших цінних порід: клена гостролистого, липи дрібнолистої, ясена звичайного, плодових та інших супутніх порід. Не залишаються без уваги і декоративні рослини. У теплицях і парниках лісгоспу щорічно вирощується близько 50 тисяч укорінених живців туї, різних видів ялівцю, самшиту, барбарису, троянд тощо, які йдуть на озеленення територій підрозділів та на реалізацію. Великим попитом у населення користуються щеплені декоративні форми горобини, шовковиці, верби, берези, клена тощо. У шкілках господарства вирощується понад 70 видів та форм декоративних порід дерев та чагарників, у тому числі і плодових. А ще для потреб мешканців області підприємством щороку створюється до 5 га шкілок ялини, а це близько 35-40 тисяч новорічних ялинок. Головне користування та переробка деревини До рубки головного користування призначаються винятково стиглі деревостани. Обсяг рубок головного користування на підприємстві чітко регламентований. Він визначається науково-обгрунтованою розрахунковою лісосікою в розрізі груп лісів та господарських секцій. На сьогоднішній день по ДП „Уманське лісове господарство” щорічний обсяг рубок головного користування встановлений на рівні 38,6 тис. кбм. Найбільша частка (17,8 тис. кбм.) припадає на ясен звичайний, далі йдуть дуб черешчатий (7,9 тис. кбм.), граб звичайний (6,9 тис. кбм.), акація біла (1,6 тис. кбм.), тополя (3,2 тис. кбм.) Реалізація необроблених лісоматеріалів від усіх видів рубок відбувається на щоквартальних біржових торгах, що позитивно впливає на встановлення реальної ціни на внутрішньому ринку та збільшення обсягів реалізації загалом. Лісопродукція, що не користується попитом переробляється у трьох цехах підприємства, де з них отримують заготовки для паркету, виробництва меблів, обрізну та необрізну дошку тощо. Частина виробленої продукції реалізується на експорт.
Розподіл лісових насаджень за групами віку
Розподіл лісових насаджень за основними переважаючими породами
Об’єкти природно-заповідного фонду
Уманські ліси ще з давніх-давен славилися своєю небаченою красою. Вся історія мальовничого краю та загалом українського народу нерозривно пов’язана з цією святою землею. Тут зароджувався і спинався на ноги гайдамацький рух, закарбувавшись у численних легендах та народних піснях; одна за одною відбувалися події часів славної Козаччини; оспіваний цей край у поезії великого Кобзаря. Про багате історичне минуле свідчать самі назви лісових урочищ: „Гайдамацьке”, „Панський ліс”, „Греків ліс”. Уманська земля дала всьому світові визначну Трипільську культуру та одне із семи чудес України – знамениту „Софіївку”. Площа природо-заповідного фонду ДП «Уманське лісове господарство» становить 811,3 га (15 об’єктів), серед яких можна виділити найцінніші, - це парки пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення: «Тальнівський парк», площею 406 га, парк місцевого значення «Дружба» площею 9 га (велика колекція деревних і чагарникових порід); заповідні урочища «Герман» - 240 га, «Стінка» - 68 га, «Берези» - 29 га, «Діброва Ф.І. Дубковецького» - 25 га, «Великий ліс» - 16 га. Недостатньо уваги приділяється поліпшенню санітарного стану лісів в зв’язку зі скороченням фінансування лісового господарства, обумовленим зростанням вартості техніки, механізмів та паливно-мастильних матеріалів. Таке становище призводить до виникнення лісових пожеж, сприяє розповсюдженню шкідників та хвороб лісу.
- Охорона та використання водних ресурсів Уманщини
Результатом інтенсивного використання водних ресурсів людиною є негативні кількісні і якісні зміни у водних ресурсах області, які призвели до практичного зникнення великих річкових систем з гідрологічним режимом. Характерним є те, що вони обмежені і дуже нерівномірно розподілені по території Уманщини. Основними джерелами водопостачання району є Річки Уманка, Бабанка та Кам’янка. Особливо актуальною проблемою є охорона водних ресурсів. Забезпечення населення і промисловості прісною водою здійснюється в основному завдяки забору води з річок. Жителі Умані використовують воду Дніпра, із загального обсягу стоку, який становить 210 км3 води, на річний стік басейну Дніпра припадає 53,3 км3, а також воду з Софіївської скважини, яка порівняно з попереднім джерелом, являється набагато чистішою та приємнішою на смак. Нажаль місцеві підприємства забруднюють річки. Основними забруднювачами водних об'єктів в місті Умані є ВАТ "Уманьферммаш", ВАТ "Мегомметр", ВАТ "Уманьпиво, ВАТ "Уманський м'ясокомбінат", ВАТ "Вітаміни", які здійснюють викиди "відходів" (хоч не значно великих, завдяки новітнім фільтрам, але викиди все ж таки здійснюються). Так, санітарний стан річки Уманки є задовільним: аналітичний контроль якості та складу води р. Уманка проводився на 3-х підконтрольних створах. Основні показники складу води на підконтрольних створах відповідають Правилам. На створах - 1 км вище м. Умані, 0,5 км нижче м. Умані показники органічного забруднення знаходяться в межах допустимих величин. На створі 0,5 км нижче скиду очисних споруд м. Умань в межах с. Сушківка концентрація БСК5 складає 1,5 ГДК, нітрит-іонів складає 1,7 Г ДК. Ці створи контролювались 1 раз. На сьогодні дуже гостро стоїть питання споживання прісної води. Головним джерелом забруднення поверхневих водних об’єктів залишаються очисні споруди та каналізаційні мережі виробничих житлово –
комунальних господарств. Поверхневі води району скидаються такі забруднюючі речовини як нафтопродукти, сульфати, хлориди, залізо, нітрати, а також мідь, цинк, хлор. Для збереження наших рік і водойм від забруднення та для їх поступового оздоровлення необхідне підвищення ефективності водоохоронних заходів, спрямованих для зменшення надходження у водні джерела брудних промислових та побутових стоків – це організація безвідходних виробництв, створення замкнутих циклів використання води, меліорація
- Радіаційне та хімічне забруднення Черкащини та Уманщини
- Небезпечні хімічні речовини.
В 2009 р. на території Черкаської області 78 суб'єктів господарювання здійснювали поводження (виробництво, використання, зберігання та знищення) з небезпечними хімічними речовинами. Фактично протягом року було використано 1483,8 тис. т отруйних речовин, вироблено 1401,2 тис. т та знищено 0,308 тис. т.
Єдиним виробником небезпечних хімічних речовин в області є ВАТ "Азот". Товариство виробляє аміак, азотну кислоту та гідроксил амін сульфат.
ВАТ "Азот" є також найбільшим користувачем небезпечних речовин в області. В 2009 році ним використано 1478,9 тис. т отруйних речовин, що складає 99,7 % від загальної кількості усіх використаних небезпечних хімічних речовин.
У порівнянні з 2008 р., обсяги використання небезпечних хімічних речовин зменшилися на 96,8 тис. т, що насамперед пов`язано зі скороченням обсягів виробництва на ВАТ "Азот". Найбільш чітко простежується зменшення кількості використання отруйних речовин, які ВАТ "Азот" застосовує у виробництві мінеральних добрив. Так, використання гідроксил амін сульфату скоротилося на 18,5 тис. т.
Важливим питанням в галузі охорони навколишнього природного середовища є запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, пов'язаних з використанням отруйних речовин, та посилення державного контролю за додержанням вимог природоохоронного законодавства у сфері поводження з отруйними речовинами.
Протягом 2009 року в області зафіксовано 3 аварії, які виникли під час здійснення операцій з небезпечними хімічними речовинами внаслідок порушення норм та правил виконання робіт з даними речовинами, в результаті чого навколишньому природному середовищу заподіяно шкоди на суму 3431 грн.
Інформація щодо аварій, які сталися в Черкаській області в 2009 році під час поводження з небезпечними хімічними речовинами, наведена в табл. 9.1.
- Небезпечні відходи
З метою забезпечення екологічної безпеки у сфері поводження з небезпечними відходами, зокрема непридатними, невідомими та забороненими до використання хімічними засобами захисту рослин Держуправлінням постійно здійснюється контроль за реалізацією заходів "Обласної програми утилізації непридатних, заборонених до використання та невідомих пестицидів".
У 2009 р. вищевказаною Програмою заплановано вивезення на знешкодження 67,212 т невідомих, непридатних та заборонених до використання ХЗЗР, на що з обласного природоохоронного фонду передбачено виділити 600 тис. грн. та з місцевих фондів – 263,0 тис. грн.
Для забезпечення виконання програми Держуправління звернулося до райдержадміністрацій області з пропозицією передбачити в місцевих бюджетах кошти на проведення робіт по перезатарення невідомих, непридатних та заборонених до використання ХЗЗР спеціалізованими підприємствами, які мають ліцензії Мінприроди на операції у сфері поводження з небезпечними відходами.
Об'єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
Складовою частиною екологічної безпеки є постійний державний нагляд та контроль стосовно об'єктів, діяльність яких може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, а отже, є екологічно небезпечною.
В Черкаській області нараховується 150 екологічно небезпечних об'єктів, які відносяться до різних видів економічної діяльності.
Найбільш потужні підприємства, які здійснюють екологічно небезпечну діяльність, відносяться до хімічної промисловості, енергетики та агропромислового комплексу. До них належать ВАТ "Азот", ВП "Черкаська ТЕЦ" ВАТ "Черкаське хімволокно", ЗАТ "Миронівська птахофабрика".
До переліку об'єктів, які становлять екологічну небезпеку, входять також підприємства машинобудівної, харчової, будівельної, фармацевтичної промисловості, комунального господарства.
Постійний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства суб'єктами господарювання в різних галузях господарської діяльності проводиться Державною екологічною інспекцією в Черкаській області.
В 2009 році інспекторами перевірено 1664 об'єкти, в тому числі, екологічно небезпечні. В результаті перевірок за порушення вимог нормативно-правових актів у сфері охорони атмосферного повітря, поводження з відходами та отруйними речовинами, користування надрами та водою, ведення первинно-облікової та звітної документації до адміністративної відповідальності притягнута 1471 особа на суму 322,13 тис. грн.; у 38-ми випадках – призупинено виробничу діяльність об'єктів. Загальна сума розрахованих збитків, завданих навколишньому природному середовищу у 2009 році, складає 26608,699 тис. грн. Порушникам природоохоронного законодавства пред'явлено 210 претензій та позовів за екологічні збитки на суму 23521,147 тис. грн.
- Радіаційна безпека та радіоекологія
В області визначений перелік підприємств, організацій, установ та медичних закладів Черкаської області, діяльність яких пов'язана з утворенням радіоактивних відходів. Відповідно до Порядку проведення державної інвентаризації радіоактивних відходів, затвердженого наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 11.02.2003 №27 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.02.2003 №160/7481 загальна організація проведення державної інвентаризації радіоактивних відходів на всіх підприємствах, в організаціях і установах області здійснюється головним управлінням з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації.
- Радіаційне забруднення територій
В Черкаській області підприємства атомної енергетики, урано-видобувної та урано-переробної промисловості відсутні. На підприємствах наявні лише закриті джерела іонізуючого випромінювання, рентген-апарати, контрольні джерела іонізуючого випромінювання, пристрої рентгеноструктурного та рентгено-фазного аналізу, які використовуються майже в усіх галузях народного господарства: медицині, промисловості, будівництві, наукових дослідженнях.
У відповідності з постановою Кабінету Міністрів від 23.07.1991 № 106 „Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР „Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” та „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” 103 населених пункти на території 13 районів області підпадають під дію Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи”, і підлягають дозиметричній паспортизації. В тому числі 2 населені пункти віднесені до дозового інтервалу четвертої зони (0,5-1 мЗв/рік), 101 – до п'ятого дозового інтервалу, де паспортні дози виявилися нижчими за 0,5 мЗв/рік. Площа області, що зазнала радіоактивного забруднення після Чорнобильської аварії, становить 618 тис. га.
4 населені пункти (Тростянець Канівського району, Чичиркозівка і Княжа Звенигородського району та Петрівська Буда Лисянського району) віднесені до зони гарантованого добровільного відселення. Вміст Cs137 у ґрунті в цих населених пунктах становить 202-307 кБк/м-2.
Спостереження за радіаційним станом довкілля області здійснюють Черкаський обласний центр з гідрометеорології, Черкаське обласне управління лісового господарства, Головне управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Черкаської обласної державної адміністрації, Черкаський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції та інші організації.
За даними Черкаського обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції станом на кінець 2009 року із загальної площі 1450,736 тис. га обстежених сільськогосподарських угідь області по 137Сs максимальний показник становить 5-15 Кі/км2 відсутні, щільність забруднення радіонуклідами 137Сs не перевищує 1-5 Кі/км2. При обстеженні території області на щільність забруднення радіонуклідами 90Sr виявлено, що максимальна щільність забруднення становить 0,15-3,00 Кі/км2 в 12 з 20 обстежених районів, інші показники сягають меж від <0,02 до 0,15 Кі/км2.
За даними Черкаського обласного центру з гідрометеорології протягом 2009 року радіаційний стан на території Черкаської області залишався стабільним. За даними 8 пунктів спостережень метеостанцій області середні за місяць значення потужності експозиційної дози гамма-випромінювання змінювались в межах 11-14 мкР/год (мікроРентген за годину), тобто не перевищували контрольованих рівнів природного гамма-фону і знаходились на рівні 2008 року.
Максимальні значення потужності експозиційної дози гамма-випромінювання (ПЕД), що були зафіксовані в окремі дні за весь період спостережень 2009 року, становили 15 мкР/год на всіх пунктах спостережень, окрім станції Чигирин. Від одного до семи днів ПЕД становила 16 мкР/год на пунктах спостережень станцій Звенигородка, Золотоноша, Канів, Сміла, Умань. Один день, 5 червня, на м. Умань ПЕД дорівнювала 17 мкР/год.
Виміри щільності бета - активних випадінь враховують, як природні так і штучно утворені радіонукліди. Добова щільність сумарних бета активних випадів з атмосфери змінювалась протягом року від 0,35 до 3,4 Бк/м2 (Бекерель на м2). Середньомісячні значення становили 1,3-1,8 Бк/м2. Місячна щільність сумарних бета активних випадінь з атмосфери коливалась від 43,0 до 53,6 Бк/м2.
Високим рівнем радіоактивного забруднення вважається щільність радіоактивних випадінь по результатах першого виміру після відбору, що перевищують 110 Бк/м2 за добу.
Незначне зростання радіоактивності атмосфери в окремі дні зумовлене збільшенням в повітрі радіоактивно забруднених часток. За даними ЦГО погодні умови, що склались в регіоні в останні роки (відсутність суцільного снігового покриву у зимовий період, температурні аномалії повітря, спекотні літні місяці) сприяли розвитку процесів дефляції на поверхні землі та вітровому підйому радіоактивно забруднених часток в повітря.
Отже, у 2009 році всі контрольовані параметри радіоактивного забруднення атмосфери були співставними з минулорічними значеннями.
Радіологічна служба Черкаського обласного управління лісового господарства постійно контролює продукцію лісового господарства на вміст радіонуклідів і недопущення продукції для споживання населенням або будівництва.
Для найбільш забруднених лісогосподарських підприємств (Звенигородське, Канівське, Корсунь-Шевченківське та Лисянське), на базі Українського радіологічного учбового центру підготовлені спеціалісти-радіологи. Підприємства укомплектовані дозиметрами. Все це дозволяє радіологам грамотно проводити відбір зразків та обстеження лісів за радіологічним станом.
Як показують результати вимірів зразків ґрунту, деревини в корі, виробів цехів переробки, новорічних ялин, лікарської сировини, сіна, грибів, ягід, фруктів, меду, питної води, м'яса тварин, рівні радіації продукції лісового господарства, не перевищують нормативів по вмісту радіонуклідів.
Згідно з наказом Держком-лісгоспу України №64 від 12.02.2002 року сертифікати на вміст радіонуклідів в продукції лісового господарства отримують від Київської лісової науково-дослідної станції, на підставі відібраних зразків.
- Аналіз стану атмосфери Уманщини
Атмосфера має величезне екологічне значення. Але атмосферне повітря можна вважати лише умовно невичерпним природним ресурсом. Загалом в атмосферу області протягом 2008р. стаціонарними джерелами та пересувними засобами було викинуто 124 тис. т шкідливих речовин, що на 4,7 тис. т (3,9%) більше, ніж у 2007р.[1]В загальній кількості викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря на долю транспорту припадає 65% викидів. Значної шкоди атмосферному повітрі області завдає автомобільний транспорт, кількість і активність якого з кожним роком збільшується. У відпрацьованих газах основними токсичними компонентами, якими забруднюється повітря під час експлуатації автотранспорту є оксид вуглецю, вуглеводні, оксид азоту, сажа та діоксид сірки. Найбільше забруднення атмосферного повітря від автотранспорту спостерігалось в м. Черкаси – 17,1 тис. т (24% від загальної кількості), м. Умань – 4,7 тис. т (7%), в Черкаському районі – 3,8 тис. т (5%), м. Сміла – 3,2 тис. т (4,5%), найменш забрудненими є: Канівський район – 1,0 тис. т (1,5%), м. Ватутіне – 1,1 тис. т. (1,6%), Катеринопільський та Лисянський райони –1,3 тис. т. (1,9%). Одними з основних причин значних обсягів шкідливих викидів автотранспортом є : недостатня увага керівництва автотранспортних та інших підприємств до проблем охорони навколишнього середовища, відсутність належної системи контролю за якістю автомобільного палива, використанням палива низької якості, експлуатація технічно-застарілого автомобільного парку, продовженням використання етилованого бензину. Значної шкоди навколишньому середовищу Черкащини завдають стаціонарні джерела забруднення, від яких у повітряний басейн потрапило 43,2 тис. т забруднюючих речовин. Що стосується міст та районів, то найбільш забрудненими є м. Черкаси, з забрудненням у 19,5 тис.т, Канівський 3,9, Чорнобаївський 3,3, Золотоніський райони 3,0 тис.т. Найменший обсяг викидів спостерігається у Чигиринському (58т),Катеринопільському (65т) та Монастирищенському (90т) районах. Обсяги викидів речовин – забруднювачів прямо пов’язане з кількістю підприємств, які приносять шкоду навколишньому середовищу, для прикладу: у Канівському районі їх 657, у м. Черкасах 197.Що стосується забруднення атмосфери по видам економічної діяльності, потрібно відмітити значне забруднення у переробній промисловості 47%, сільському, мисливському та лісовому господарству 32% від загального обсягу викидів забруднюючих речовин. Промисловий вплив на атмосферу включає зміну її природного газового складу – зменшення кількості кисню і збільшення кількості вуглекислого газу. Результатом порушення прозорості атмосфери, теплового балансу, може виникнути явище «парникового ефекту», тобто збільшення середньої температури атмосфери на кілька градусів. За останні сто років, в результаті цього негативного явища, температура поверхні Землі піднялася на 0.5-0,6 0 С, а рівень моря піднявся на 10-12 см. За рахунок газів антропогенного походження утворюються кислотні дощі, які попадаючи в озера, можуть викликати загибель корисної фауни.
Вирішальний вплив на стан атмосферного повітря відіграє автомобільний транспорт. В загальній кількості викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря на долю автотранспорту припадає 68% викидів.
Основними причинами високих обсягів шкідливих викидів автотранспортом є порушення транспортними підприємствами Закону України “Про охорону атмосферного повітря в зв’язку з:
- експлуатацією технічно-застарілого автомобільного парку;
- відсутність належної системи контролю за якістю автомобільного палива, використання палива низької якості;
- недостатньою увагою керівництва автотранспортних та інших підприємств до проблем охорони навколишнього середовища;
- аварійним станом доріг;
- продовженням використання етильованого бензину;
- відсутністю на транспортних засобах каталізаторів знезараження відпрацьованих газів двигунів.
Це призводить до значного росту загазованості в зоні дихання людини, що, в свою чергу, веде до збільшення рівня захворювання та смертності населення .
Висновки
Сьогодні в умовах значної кількості екологічних проблем та вкрай обмежених ресурсів для їх вирішення, інвестиції у природоохоронне будівництво належать до національних пріоритетів охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів. Своєчасне виділення та освоєння інвестицій в охорону навколишнього середовища є одним із важливих факторів упередження виснаження та забруднення природних ресурсів та екологічних кризових явищ в районі. Охорона навколишнього середовища зумовлена потребою усунення негативного антропогенного впливу на деякі компоненти природи. Для вирішення проблем охорони навколишнього середовища слід поглибити рівень наукових досліджень, розгорнути обґрунтування екологічних прогнозів міста. Необхідно удосконалити управління природоохоронною діяльністю, виробити систему адміністративних, економічних, психологічних, освітніх заходів та визначити відповідальність населення за порушення заборони викидання неочищених вод у водойми і викидів у атмосферу,виробити систему безпечних технологій внесення у грунт мінеральних добрив, отрутохімікатів. Необхідно обов'язково робити висновки про екологічність проектів кожного споруджуваного об'єкта міста.
Список використаних джерел та літератури
1. Екологічна ситуація у Черкаській області за 2008 рік. / За редакцією М.Г. Литвина. – С.4.
2. Природа Черкащини. / Збірник колективу авторів. – К.: Урожай, 1971. – 120с.
3. Природа Черкащини: стан, проблеми раціонального природокористування та охорони в контексті виживання / Мороз П.І., Косенко І.С., та ін., Миколаїв: АТ „СІМАО”, Одеса: ОКФА, 1996. – 400с.
4. Степановских А.С. Биосфера: определение, структура и эволюция / А.С. Степановских // Общая экология.- М.: Курган, 1996.- С.20-48.
5. Тараріко О.Г. Аграрні виробничі системи ХХI століття в контексті глобальних змін клімату // Вісник аграрної науки .- 2000.- №6.- С.5-9.
6. Черников В.А. Агроэкология / В.А. Черников, Р.М. Алексахин, А.В. Голубев и др. – М.: Колос, 2000.- 536с.
7. http://dspace.udpu.org.ua:8080/
8. http://www.referatcentral.org.ua/
2. Типы и стили руководства
3. Вооруженные силы Республики Узбекистан1
4. РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук Донецьк 2004
5. Метро 2033 есть свой основанный на шейдерах аналитический режим сглаживанияААА а также классическое сглаж
6. смоленской школы мощного народного направления в современной поэзии
7. объектной структуре отношений рыночной экономики 2012 К
8. РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Спеціальність 14
9. Лекция - Система тактического планирования производственно-хозяйственной, финансовой деятельности организации
10. управленческих и правовых дисциплин ТЕОРИЯ БЮРОКРАТИИ Рабочая программа для спе
11. Міраж уклало договір страхування зі страховою компанією
12. Доклад По историии Суворов Александр Васильевич Суворов Александр Васильевич [1324
13. Двенадцатая планета Захария Ситчин Двенадцатая планета Хроники Земли ~ 1 Д
14. открытозакрыто
15. Improved Hwk на механической тяге
16. Курсовая работа- Уголовное право
17. КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА Кафедра менеджменту
18. Начало изгнания оккупантов с Украины
19. Клиникопсихологические классификации психического недоразвития 2 Особенности развития сенсорнопео
20. Становление рыболовства в России