Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

на тему- Гроші УПА ~ Бофони студента 11 групи історичного факультету Лиса Назара Олеговича

Работа добавлена на сайт samzan.net:


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Тернопільський національний педагогічний університет

імені Володимира Гнатюка

Кафедра  Стародавньої і
Середньовічної історії

Індивідуальне навчально-дослідне завдання

на тему:

«Гроші УПА – Бофони»

студента 11 групи

історичного факультету

Лиса Назара Олеговича

Науковий керівник —

к.і.н., доц.
Петровський О.М.

Тернопіль-2012


План

  1.  Вступ
  2.  Бофони ОУН-УПА
  3.  Висновки
  4.  Список використаної літератури
  5.  Додатки.


ВСТУП

Грошові документи ОУН сягають корінням у практику фінансової діяльності громадських організацій суспільно-політичного, просвітницько-педагогічного, релігійного та іншого спрямування, які діяли в Галичині на початку XX століття.

Зростання національної самосвідомості, згуртованості західноукраїнського населення проявилися також і в створенні добровільних громадських фондів, що сприяли формуванню Галичини як твердині національного руху.

У 20-х і 30-х роках, незважаючи на терор польського санаційного режиму, на противагу його кресовій політиці, українські патріотичні організації масово створювали фонди на розбудову своїх національних осередків, насамперед організацій "Просвіта", "Луг", "Пласт" та інших. До цієї діяльності була залучена й українська діаспора. У розмаїтті тогочасних політичних і суспільних фондів бойовий фонд ОУН посідав чільне місце. Його особлива роль визначалась авторитетом і впливовістю цієї політичної організації серед західноукраїнського населення.

Бойовий фонд УВО-ОУН веде початок від часу створення та розбудови названих організацій українських націоналістів як один з основних елементів економічного фундаменту їх діяльності. В УВО, а пізніше в ОУН, фінансова референтура займала провідне місце поряд з бойовою, організаційною і пропагандистською.2

Бойовий фонд ОУН формували і поповнювали, насамперед, за рахунок щомісячних внесків членів і симпатиків ОУН та інших коштів, отриманих від окремих фундаторів-патріотів, прихильників української державності.

За кожним викритим фактом збору коштів у бойовий фонд ОУН польська політична поліція проводила ретельні розслідування та здійснювала репресивні заходи.

Фінансова діяльність ОУН не припинялася й під час радянізації Західної України в 1939-1941 pp.


Бофони ОУН-УПА

В період Великої Вітчизняної війни і німецької окупації України емісії бофонів були одним із важливих елементів боротьби з окупаційним режимом, зокрема на економічному відтинку.

Репресії окупантів поставили на порядок денний питання про необхідність створення під егідою бандерівців українських збройних сил. Умови їх організування, порівняно з іншими європейськими рухами опору, були дуже несприятливими. Український рух - єдиний збройний підпільний рух поневоленого народу, що не мав навіть мінімальної допомоги ззовні.

Вихід за межі організації і апробування в масах грошових документів ОУН -бофонів проходили в основному в Галичині, де грошовою одиницею під час окупації був польський злотий. У 1943 році вони з'явилися на Волині та Поліссі. На інших окупованих територіях України бофонів до 1944 року, очевидно, не було.

Переважна більшість бофонів підпілля ОУН в Галичині часів німецької окупації - разового використання. Вони, як правило, мали стале тематичне спрямування, визначене вищими структурами ОУН і були приурочені до обов'язкових свят, які відзначали українські націоналісти. Характерною рисою грошових документів 1942 року є поява на них, поряд з тризубом, організаційної емблеми ОУН.

Використання бофонів у фінансово-господарській діяльності повстанців дозволило командуванню ОУН-УПА за порівняно короткий час мобілізувати для своїх потреб вагомі матеріальні ресурси. Вказані документи також певним чином забезпечували юридичні й морально-етичні аспекти стосунків повстанців з населенням.

Однак в період інтенсивної розбудови УПА (літо-осінь 1943 р.) принцип добровільності збору коштів на бойовий фонд ОУН не забезпечував життєдіяльності підпілля. Тому керівництво ОУН змушене було піти на непопулярні заходи: уповноважені господарської сітки ОУН за заздалегідь підготовленими списками поширювали бофони серед населення під загрозою репресій.

Ускладнювала ситуацію й та обставина, що саме у той час з боку більшовицьких спецзагонів розпочалася компрометація ОУН перед населенням.

Усі ці соціально-політичні та військові чинники не могли не призвести до трансформації грошових документів ОУН: від жетонів-подяк за внесені добровільно кошти до фіскальних посвідчень виконання грошового контингенту та реквізиційних квитанцій.

Бофони ОУН були досить чутливими до змін конкретно-історичних умов, форм, методів, стратегії і тактики партизанської боротьби.

Підрозділи УПА забезпечували свої потреби у коштах, продуктах харчування за рахунок територіальних клітин ОУН. Основний тягар інтендантської служби несли господарські апарати оунівського підпілля, оскільки тільки вони досконало знали економічні можливості своїх теренів, могли відшукати нові джерела покриття надзвичайних витрат, викликаних визвольною боротьбою та регулювати не завжди прості стосунки між селянами і повстанцями.

Час вимагав від оунівців мобілізації всіх ресурсів для боротьби, тому незмірне зросла роль бофонів як важливої складової системи засобів поповнення повстанського бюджету. Окрім того, вказані грошові документи мали ще одну функцію - матеріального й політичного протистояння примусовому поширенню облігацій державних позик, випуски яких у ті роки досягли піку. На 1944-1946 pp. припадає щонайменше два десятка випусків грошових документів ОУН, у кожному з яких було від 4 до 8 номіналів.3

Найбільш характерною емісією цього періоду була "волинська серія" бофонів, що функціонувала в 12 областях України та Білорусії, де діяли повстанські загони, її автором був відомий український художник - графік Ніл Хасевич. Грошові документи, на відміну від попередніх (галицьких) випусків, не приурочені до тієї чи іншої історичної події. Новацією випуску є також велика кількість номіналів. Усе це свідчить, що бофони цього зразка планували використовувати триваліший час. Також проглядається намагання керівництва ОУН уніфікувати бофонну систему на основі "волинської серії" і при змозі перетворити її у загальноукраїнську.4

Бофони виділяються графічними особливостями. Зображення ніби документально передають високий бойовий дух, піднесення і звитяжність повстанців. Вони стали своєрідним мистецьким еталоном для інших підпільних митців.

У зв'язку з розширенням масштабів чекістських і військових операцій проти повстанців, ліквідації їх основних матеріально-технічних баз, динаміки процесів "радянізації" краю вже в середині 1945 року відбувся масовий перехід від добровільного принципу збірок на бойовий фонд ОУН до примусового обкладення контингентом, який поглиблювався у подальші роки повстанської боротьби.

Львівський крайовий провід ОУН вніс певні новації в розвиток бофонної системи. Протягом 1947-1950 років для потреб підпілля тут виготовляли двобічні бофони з відривними талонами. Зворотній бік грошового документа виконував функції агітаційної летючки, а талон сприяв поліпшенню фінансової звітності.

Виявлені непоодинокі факти, коли бофони виконували невластиву їм грошову функцію, щоправда в гіпертрофованому вигляді. Керівництво деяких структур ОУН, перш за все на Волині, вже в 1945 році, незважаючи на непрестижний вигляд бофонів, очевидно, сподіваючись на патріотизм населення, масово використовувало вказані квитанції, як своєрідний замінник грошей. За передані бійцям ОУН-УПА продукти харчування, одяг й інші послуги селяни отримували бофони в еквіваленті вартості товарів. Через значні труднощі в діяльності підпільної господарської сітки вказані явища незабаром стали типовими для усього підпілля ОУН в Україні.5

В роки боротьби зі сталінізмом вони, у переважній більшості своїй, виконували роль податкових та реквізиційних квитанцій, своєрідного підтвердження виконаного грошового контингенту. До того ж ці функції бофонів не були спеціально визначені інструкціями вищих структур ОУН, а виникли стихійно, керуючись логікою повстанської боротьби, місцевою винахідливістю. ОУН у контрольованих районних, населених пунктах здійснювала вимушене оподаткування та реквізиційні заходи, які віддалено нагадували більшовицьку політику "воєнного комунізму", присвоївши собі, як і більшовицька влада, податкові повноваження. Основна особливість збору контингентів полягала в тому, що у населення брали не лишки, а частку необхідних їм продуктів, коштів.

Під час ведення пропагандистської роботи серед населення, в ході здійснення контингентних заходів, від бандерівців часто поступали усні декларативні заяви про повернення населенню боргів після перемоги над ворогами і створення Української Самостійної Соборної Держави. У цьому контексті характерними є свідчення Василя Кука, який після загибелі Романа Шухевича перебрав його військові та організаційні посади. Василь Кук у своїх спогадах авторитетно відзначає, що керівники ОУН-УПА, запроваджуючи бофони, мали намір "якщо час добре розпорядиться у прийдешньому дні і постане в Україні своя незалежна, демократична соборна держава, обов'язково обміняти їх на нову національну валюту"1. Відтак бофони розглядалися як облігації своєрідної позики, які тільки у виключних випадках могли мати обігову функцію.

Не викликає сумніву й той очевидний факт, що патріотично налаштоване населення Західної України не фанатично й сліпо підтримувало бандерівців, а сподівалось (можливо навіть і підсвідоме) на повернення боргів. Попри реальну небезпеку попасти до категорії "бандпосібників" зберігало бофони та інші документи про здані грошові та натуральні контингенти. У кримінальних справах, які зберігаються у архівах СБУ, нерідко можна зустріти грошові документи ОУН, датовані різними роками, що дає підстави стверджувати про цільове нагромадження їх власниками.6

Таким чином, грошові документи ОУН були, до певної міри, документами фідуціарними, тобто такими, що базувались на довірі населення, яке зберігало їх, незважаючи на терор і цим самим надавало своєрідний кредит їх емітенту. З іншого боку вони були неконкретними позиковими зобов'язаннями, оскільки виплата компенсацій переносилась на невизначений час і їх мала здійснити, у випадку перемоги, невизначена юридична особа.

У вивчення паперових грошових грошових документів ОУН - бофонів геральдична ознака посідає чільне місце. Геральдика - це мистецтво герботворчості й водночас наука, що регулює закони складання і вживання гербів. Події визвольних змагань в Україні 1917-1921 pp. і боротьба підпілля ОУН-УПА проти нацизму та сталінізму у 1939-1952 pp. історично взаємопов'язані, в тому числі з погляду геральдики, оскільки проходили під спільною державною і національною символікою. На переважній більшості паперових грошових знаків періоду визвольних змагань та оунівських бофонів вміщений знак української державності тризуб. Вивчаючи цей державний атрибут, окремі його елементи (хрест, меч, плетиво), крайові герби, емблеми та інші символи на бонах, грошових документах ОУН - бофонах, потрібно враховувати, що незначні зміни в їх малюнках вказують на зміну емітента. Проведений геральдичний аналіз грошових знаків, бофонів дозволяє оцінити характер епохи, історію тих чи інших подій, звичаї народу, особистості тогочасних політичних діячів.

Важливі відомості про емітента дає палеографічний (неографічний) аналіз грошових документів ОУН, який сприяє розшифруванню скорочень різноманітних надписів, правильному розумінню специфічної для підпілля термінології, дозволяючи встановити крайову належність, виявити час і місце емісії, терміни використання та інші факти, які характеризують емітента як з погляду соціального, так і політичного. Будь-яка зміна тексту на бофонах одного випуску за змістом, використання іншого шрифту є ознакою нової емісії, оскільки для незначної зміни тексту потрібне інше кліше. При проведенні палеографічного аналізу бофонів необхідно враховувати їх подвійну функцію: фінансову й агітаційно-пропагандистську. Бандерівські пропагандистські органи нерідко кваліфікували бофони як мініатюрні листівки-плакати і вважали їх одним із засобів поширення визвольних ідей, як важливу зброю у боротьбі з сталінізмом. Переважна більшість підпільних художників зуміла засобами плакатної графіки з використанням актуальних політичних гасел і текстів реалізувати їх політичний аспект.7

Не менш важливим методом можна вважати аналіз грошових документів ОУН за орнаментальною ознакою. Кожна епоха, кожна національна культура виробила свою систему орнаменту, тому він є надійною ознакою належності того чи іншого твору мистецтва, виробу до даного часу, певної країни, а в деяких випадках і конкретної місцевості (області, району чи навіть села). Орнаментальні розписи завжди мали свої локальні особливості у композиції, сюжетах та кольоровій гамі.

Порівняння орнаментальних прикрас допомагає встановити різновидність грошових документів. На багатьох бофонах засобами орнаменту відображені ті специфічні національні умови життя українського народу, які є складовою частиною його етносу. В основі політичних плакатних і лубкових зображень на грошових документах ОУН лежить міфологізована українська історія з її своєрідним культом боротьби, героїв української революції і їх могил, які були невід'ємною частиною ідеології українського інтегрального націоналізму.

Таким чином, орнамент виступає не тільки однією з прикрас грошових документів ОУН, але й виразно віддзеркалює національну приналежність, політичну і соціальну спрямованість емітентів.

На бофонах іноді зустрічаються відбитки печаток, які є предметом вивчення спеціальної історичної дисципліни сфрагістики. Вони використовувались в основному рейдуючими частинами УПА на території іноземних держав для надання грошовим документам легітимності.

Проводячи хронологічний аналіз бофонів, важливо точно встановити дату їх випуску, особливо тих грошових документів, на яких вона відсутня. Часто тільки дата випуску (місяць, а іноді й день) є вирішальним фактором при встановленні емітента. Необхідно також враховувати спосіб нанесення дат. Вони можуть бути

проставлені друкарським або рукописним способами, що допомагає виявити різновидність документів.

На грошових документах ОУН нерідко зустрічаються портрети героїв українського руху Опору, як відомих, так і маловідомих широкому загалу. Для визначення реальності й відповідності тієї чи іншої історичної особи, зображеної на грошовому документі, слід застосовувати іконографічний аналіз.8

Характерною для грошових документів ОУН є і суперскрипційна ознака, тобто надписова. Суперскрипції є спеціальними штампами з текстами, нанесеними ручним, або ж друкарським способом, а також різноманітними виправленнями. Вони, як звичайно, наносились після того, як грошові документи були випущені в обіг. Усі відомі наддруки (надписи) на бофонах можна класифікувати за такими видами: політичні (агітаційні), економічні та особливі. Найбільш широке поширення отримали наддруки та надписи, які носили економічний характер.

Так, у зв'язку з проведенням у СРСР в грудні 1947 році грошової реформи, номінали бофонів були приведені у відповідність до нового курсу радянського карбованця, тобто зменшені у 10 разів. Узгодження відбувалося шляхом перекреслення зайвого нуля. У скрутних ситуаціях підпільники за допомогою наддруків також часто практикували перероблення агітаційних листівок малого формату і безномінальних бофонів у номінальні.9

Особливі надписи - це надписи, які не мають прямого відношення до фінансово-господарської та агітаційної функцій грошових документів ОУН. їх можна назвати надписами процесуального характеру, оскільки наявність останніх змінювала статус бофона, перетворюючи його у речовий доказ у тій чи іншій кримінальній справі. Часто, завдячуючи процесуальним надписам, особливо, коли вони використовувались разом із кримінальними справами на учасників ОУН, перед дослідниками відкривається унікальна можливість не тільки встановити емітента, час емісії, територію поширення грошових документів, а й виявити детальніші відомості про підпільні друкарні, підпільних митців та учасників підпілля, які безпосередньо займались організацією грошових позик.

Нерідко перед дослідниками постають складні питання ідентифікації бофонів, які вимагають елементарних знань деяких техніко-виробничих ознак, пов'язаних із технологічним процесом друкування, зокрема з виготовленням форм та використанням паперу, фарб тощо. У підпільній діяльності оунівці широко застосували техніку високого друку: топографічний набір, ксилографію, ліногравюру, цинкографію. Кожен.. її вид,, маючи характерні особливості, відповідним чином проявляється на друкованій продукції.

Досліджуючи грошові документи ОУН за їх основними ознаками, історики можуть отримати такі матеріали про діяльність підпілля, котрих немає в інших джерелах. А в деяких випадках, через певні обставини, бофони виступають як єдині документи, які характеризують різні грані політичної та соціально-економічної діяльності емітентів.


ВИСНОВКИ

1. Паперові грошові документи ОУН (бофони) 1939-1952 pp. є документами певної військово-політичної формації, які відігравали важливу роль в системі соціально-економічних відносин. Оскільки ОУН-УПА не мали своїх грошових знаків у класичному розумінні цього слова, бофони - єдині документи, що найбільш повно віддзеркалюють матеріальну основу діяльності підпілля, а також відображають політичне, соціально-економічне й мистецьке життя відповідної доби. Виходячи із розроблених принципів класифікації бон, за умовами і характером обігу грошові документи ОУН належать до знаків спеціального призначення, тобто до групи, яка умовно примикає до бон, оскільки,  могли виконувати обігові функції тільки у окремих випадках.

2. В силу обставин та умов повстанської боротьби, бофони еволюціонували від благодійних квитків за добровільно внесені пожертвування до посвідок виконання грошового, а, іноді, й натурального контингенту та реквізиційних квитанцій. Цьому сприяла особлива жорстокість протистояння, яке відбувалось на території, що сягала рівня середньої європейської держави і поєднувало в собі національно-визвольну боротьбу та елементи громадянської війни.

3. У період масової мобілізації до УПА (середина 1943 р.) господарська сітка ОУН, яка була реальною економічною владою на селі, регулярно встановлювала натуральні та грошові контингенти для населення. Уже тоді механізм реалізації грошових документів ОУН перекреслював принцип добровільності. Представники господарської мережі підпілля роздавали населенню бофони за заздалегідь підготовленими списками, зобов'язуючи їх внести готівку у визначені терміни, нерідко під загрозою репресій з боку СБ ОУН. Надзвичайним "революційним" податком у 1944-1952 pp. оунівці обкладали в певних пропорціях переважну більшість жителів сіл Західної України. Однак через постійні бойові дії, репресивні заходи радянської влади, дії чекістських спецзагонів, кримінальних елементів пропорції нерідко порушувались.

4. Вимушені надзвичайні дії ОУН-УПА щодо матеріально-технічного забезпечення сил українського руху Опору базувалися на світовому досвіді і, як правило, не виходили за загальноприйняті рамки.

5. Завдячуючи національній символіці, актуальним політичним гаслам, повстанській графіці, бофони були доволі ефективним інструментом, що регулював непрості стосунки учасників ОУН-УПА з  населенням, з позитивного боку відрізняв їх від різного роду кримінальних банд, які того часу діяли у Західній Україні.

6. Економічні функції бофонів не були чітко визначені й відповідним чином закріплені нормативними документами підпілля. Такий стан справ спричинив, з одного боку - до їх довільного використання повстанцями, а з іншого-створив певну правову основу для різних зловживань в середовищі оунівців, що ефективно використовували ті сили, які були зацікавлені в компрометації ОУН. Суть грошового та натурального податків, як вони розумілися на той час бандерівцями, полягала в тому, що ними обкладали те чи інше господарство, виходячи  із уявних потреб,  а  не  з  реального  виробництва.  Єдине,   що приймалося до уваги, це поточні потреби платника податків і його сім'ї. Таким чином,  виконання контингентів майже нічим не відрізнялося від власне реквізицій. Проблему поглиблювала й та обставина, що радянська влада також керувалася при оподаткуванні тими ж принципами.


Список використаної літератури

  1.  Бадаев А. С. Бумажные деньги ходившие на Украине Чернигов, 1991.
  2.  Кардаков Н. Каталог русских денежных знаков государственных, областных, а также денежных знаков Прибалтийских стран, имевших отношение к России 1769-1950 гг. Берлин, 1953
  3.  Мірчук П. Нарис з історії ОУН — Мюнхен, 1968
  4.  Шанковський Л. УПА та  підпільна література — Філадельфія, 1952.
  5.  Гроші в Україні / Дмитрієнко М. (керівник), Ющенко В., Литвин В., Яковлева Л. — К., 1998
  6.  Гайдай О. Хаварівський Б. Біфони - Тернопіль: "Збруч", 1995
  7.  Клименко Олег Олександрович Грошові документи ОУН (бофони) 1939-1952 років - десертація
  8.  Петро Рябченко Неповторні Українські бофони- десертація
  9.   Грошові документи ОУН-УПА в Галузевому державному архіві Служби безпеки України (13.10.2006) 
  10.   Грошові знаки ОУН-УПА (Персонал плюс, № 33 (236), 29 серпня — 4 вересня 2007) 
  11.   Художник із бункерів УПА-  стаття
  12.  Бофони: грошові документи ОУН і УПА / Авт.-упоряд. О. О. Клименко; За ред. В. М. Даниленка. — К.: Університет банківської справи Національного банку України, 2008.


Додатки:

Номінал: не вказаний

Розміри: 93x135

Галичина.підпілля ОУН(Б)

1941р.

Розмір: 36x46.

Номінал: не вказанний.
Галичина,підпілля ОУН(Б)

1941 р. не вказанний(номінал) 26x37
обгортковий. м.Львів підпілля ОУН(Б)

1942. 2 злотих. 85x127.Обгортковий
Підпілля ОУН(Б). Галичина

1942 р. 10 злотих. 85x127
Галичина,підпілля ОУН(Б)

1942. 20 злотих. 85x127.
Галичина,підпілля ОУН(Б)

1942. 10 злотих. 85x125.
Галичина,підпілля ОУН(Б)

1942. 2 злотих. 50x80.Обгортковий.
Галичина,підпілля ОУН(Б)

1942. 10 злотих. 50x80.
підпілля ОУН(Б),Галичина

1942. 1 злотий. 20x35.
білетний.Галичина,підпілля ОУН(Б)

1942. "5". 60x35. Обгортковий.
Бучацький повітовий провід.
ОУН(Б) Тернопілська обл.

1942. 10 злотих. 65x93. Обгортковий.
Галичина,підпілля ОУН(Б)

1943. "50". 100x70. Обгортковий.
Терени Станіславівського обласного проводу ОУН(б)

1943. 20 карб. 60x95. Білетний.
Провід ОУН(б) на ПЗУЗ,друкарня "Воля Народам" Н.Хасевич

1943. 50 злотих. 104x60. Білетний,
підпілля ОУН(Б) Галичина

1944. 10 карб. 90x55.Обгортковий
Тернопільский обласний провід ОУН

2  Мірчук П. Нарис з історії ОУН — Мюнхен, 1968 – с.75

3 Гроші в Україні / Дмитрієнко М. (керівник), Ющенко В., Литвин В., Яковлева Л. — К., 1998 – с.47

4 Гроші в Україні / Дмитрієнко М. (керівник), Ющенко В., Литвин В., Яковлева Л. — К., 1998 – с.75

5 Шанковський Л. УПА та  підпільна література — Філадельфія, 1952.

6 Мірчук П. Нарис з історії ОУН — Мюнхен, 1968 – с.156

7 Кардаков Н. Каталог русских денежных знаков государственных, областных, а также денежных знаков Прибалтийских стран, имевших отношение к России 1769-1950 гг. Берлин, 1953 – с.79

8 Гайдай О. Хаварівський Б. Біфони- Тернопіль: "Збруч", 1995 –  с.52

9 Бадаев А. С. Бумажные деньги ходившие на Украине Чернигов, 1991 – с.186




1. Реферат- Философия Рене Декарта Выполнил- Дмитриенко М
2. Электрические нагрузки ремонтно-механического цеха
3. Тема урока- Человечество Цель- Дать понятия человечество раса; сформировать представления о природн
4. ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНЫХ РАБОТ Влияние процесса формирования художественного рынка на развитие изобразит
5. Тарханы в творчестве Михаила Лермонтова
6. Методичні рекомендації з виробничої практики
7. Солара 9674350 89213014040 Косметика для загара в солярии Peu D~Or Голландия
8. РЕФЕРАТ ДИСЕРТАЦІЇ НА ЗДОБУТТЯ НАУКОВОГО СТУПЕНЯ КАНДИДАТА ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК Київ ~ 2002 Дисертацією є
9. РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Харків ~2
10. тематического и итогового контроля и самоконтроля за усвоением полученных знаний
11. цінних ознак самозапилені лінії ранньостиглої групи МВ 1128 МА 17 PLS 61 MS 206 ХЛГ 245 ХЛГ 264 ХЛГ 272 ХЛГ 273 ХЛГ 293;.
12. Реферат- Опыт создания Базы Данных для источников личного происхождения
13. Вопросы преподавания основ бухгалтерского учета и судебно-бухгалтерской экспертизы в юридическом ВУЗе
14. Актуальные проблемы гражданского процессуального права 1
15. Зависимость уровня развития межличностных отношений в подразделении от близости ценностных ориентаций
16. агония Крест мой и наказание
17. Олимпик Тур Г
18. Упражнения с гантелями дл
19. Котки
20. варіант Стенокардія напруження Прогресивна стенокардія Інфаркт міокарда астматичний перебіг