Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
ІФНТУНГ
кафедра транспорту і зберігання нафти і газу
Лабораторна робота №7
СТАТИСТИЧНА ОБРОБКА РЕЖИМІВ РОБОТИ газотранспортної системи
Варіант 10
Студент групи ПС-10-2 Протоковило А.С.
(шифр групи) ( підпис) (розшифровка підпису)
Допускається до захисту
Керівник________________________ Дорошенко Ю. І._
( підпис) (дата) (розшифровка підпису)
.
м.Івано-Франківськ
2012
Лабораторна робота №7 (з елементами ндрс)
МЕТА: ознайомитись із методом статистичної обробки режимів роботи газотранспортної системи.
ЗАВДАННЯ: згідно вихідних даних провести статистичну обробку режимів роботи газотранспортної системи.
7.1 Основні теоретичні положення
Статистична обробка експлуатаційних показників роботи компресор ної станції чи лінійної дільниці використовується з метою визначення середньостатистичних показників режимів роботи газотранспортного під приємства на протязі певного періоду експлуатації.
7.2 Методичні рекомендації щодо виконання роботи
Вихідними даними для розрахунків вважаються фактичні дані по режи мах роботи об’єкту.
Аналіз результатів розрахунків дозволяє зробити висновки про реальну продуктивність газопроводу, степінь його завантаження, використання встановленої потужності.
Аналіз фактичних режимів роботи компресорної станції чи лінійної дільниці проводиться з метою встановлення середньостатистичних показни ків її експлуатації. Серед основних показників експлуатації КС вибрані тиск на вході РВ, тиск на виході РН, температура на вході tВ, температура на виході tН і продуктивність КС Q.
Аналіз фактичних режимів проводять за кожен місяць року експлуа тації КС. В кожному місяці експлуатації ви бираються диспетчерські дані по режимах роботи на протязі доби за 1, 5, 10, 15, 25 і 30 число місяця. Диспетчерська інформація представляється середньодобовими даними про режим роботи КС. На основі вказаних даних визначається максимальна та мінімальна величина кожного парамет ру за біжучий місяць, середньоарифметична його величина, середньо-квадратичне відхилення і коефіцієнт варіації.
Для середньодобових значень параметрів за кожен місяць визнача ються:
середньоарифметичне значення наступних параметрів:
тиск на вході в КС
, (7.1)
де – тиск на вході в КС на кожен момент часу даного місяця;
– число значень тиску на вході в даному місяці;
тиск на виході КС
, (7.2)
де PНi – тиск на виході КС для кожного моменту часу на протязі даного місяця;
температура на вході КС
, (7.3)
де tВi – температура на вході КС для кожного моменту часу даного місяця;
температура на виході КС
, (7.4)
де tНi – температура на виході КС для кожного моменту часу на протязі даного місяця;
середньодобова продуктивність КС
, (7.5)
де Qi – продуктивність КС для кожного моменту часу доби кожного місяця;
середньорічна продуктивність КС
, (7.6)
коефіцієнт річної нерівномірності роботи КС
. (7.7)
Крім того для кожного місяця визначалися середньоквадратичні відхилення параметрів:
тиску на вході в КС
, (7.8)
тиску на виході КС
, (7.9)
температури на вході в КС
, (7.10)
температури на виході КС
, (7.11)
продуктивності КС
. (7.12)
Коефіцієнт добової нерівномірності газоспоживання:
>0. (7.13)
Крім цього визначалось максимальне і мінімальне значення кожного з перерахованих параметрів за добу даного місяця.
По величинах середньомісячних параметрів визначалися середньорічні параметри.
Середньорічне значення тиску на вході КС:
, (7.14)
де – середньоарифметичне значення тиску на вході в КС для кожного місяця;
m - число місяців, за які проводився аналіз.
Середньорічне значення тиску на виході КС:
, (7.15)
де – середньоарифметичні значення тиску на виході в КС для кожного місяця.
Середньорічне значення температури на вході КС
, (7.16)
де - середньоарифметичні значення температури на вході в КС для кожного місяця.
Середньорічне значення температури на виході КС:
, р (7.17)
де - середньоарифметичні значення температури на виході КС для кожного місяця.
По даних розрахунку середньоквадратичних відхилень знаходяться коефіцієнти варіації:
тиску на вході в КС
, (7.18)
тиску на виході КС
, (7.19)
температури на вході в КС
, (7.20)
температури на виході КС
, (7.21)
продуктивності КС
. (7.22)
7.3 Обробка результатів розрахунків
Результати розрахунків видаються у вигляді таблиць вихідних даних і результатів розрахунків за кожен місяць.
Програма складається з двох модулів, виконаних в середовищі Excel. Перший розрахунковий модуль використовується для обробки експлуатаційних даних компресорної станції, а другий розрахунковий модуль, будує графічну залежність.
Для кожного режиму у випадку обробки даних експлуатації компресорної станції слід ввести в рядок:
- тиск на вході КС, ата;
- тиск на виході КС, ата;
- температуру на вході КС, °С;
- температуру на виході КС, °С;
- витрату газу, тис. м3/год.
Для одержання середньорічних показників слід серед результатів розрахунків для кожного місяця вибрати середньостатистичні значення кожного з параметрів і ввести інформацію у вигляді:
- газопровід (назва);
- компресорна станція (назва);
- місяць – середньорічні;
- кількість днів в місяці;
- кількість режимів за день.
Далі вводиться інформація про режими для кожного місяця.
Результати розрахунків видаються тільки на друк у вигляді текстово-цифрової таблиці. Для кожного з параметрів видається мінімальне, максимальне, середньостатичне значення, середньоквадратична похибка і коефіцієнт варіації. Крім того виводиться графічна залежність вихідних даних.