Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
1.Класифікація технологічних процесів
Технологічні процеси класифікуються за такими ознаками:
В залежності від умов виробництва і призначення технологічні процеси поділяють: одиничний технологічний процес, уніфікований технологічний процес.
Уніфікований технологічний процес – це технологічний процес, що відноситься до групи виробів, що характеризується єдністю конструкцій та технологічних ознак.
Уніфікований технологічний процес поділяється на типовий і груповий.
Робочий технологічний процес – виконується по робочій технологічній або конструкторській документації.
Тимчасовий технологічний процес – використовується на протязі обмеженого періоду.
Стандартний технологічний процес – процес, який виконується стандартом.
Комплексний технологічний процес – процес в склад якого входять не тільки технологічні операції, а й операції по переміщенні, транспортуванні, контролю та очищені заготовок по ходу технологічного процесу.
2. Технологічні системи
Технологічна система (ТС) – це сукупність взаємозалежних технологічних засобів, предметів виробництва й виконавців для виконання в регламентованих умовах виробництва заданих ТП або операцій. До умов виробництва відносять: інтенсивність надходження сировини, заготовок, параметри енергопостачання, параметри навколишнього середовища та ін.
Ієрархічно ТС мають чотири рівні: ТС операцій, процесів, виробничих підрозділів і підприємств.
ТС операції забезпечує виконання однієї визначеної ТО, наприклад, універсальні верстати – токарський, фрезерний, свердлильний, або – зважування сировини при виготовленні ковбаси.
ТС процесу містить як підсистеми сукупність ТС операцій. Підсистеми мо
жуть відноситися до одного технологічного методу (формоутворення, обробки,
складання, контролю) або до одного найменування виготовленої продукції. Наприклад, на багатоцільових верстатах типу обробний центр можна виконати цілком нескладний ТП (точіння, фрезерування, свердління). До цього ж рівня відносяться лінії по виготовленню деталей по складних ТП, продукції харчового призначення.
ТС виробничого підрозділу складається з ТС процесів і (або) операцій.
ТС за різними класифікаційними характеристиками поділяють на наступні види.
За характером спеціалізації:
За характером виконання ТП (операції):
За характером зв’язку підсистем:
За рівнем автоматизації:
3.Рушії технологічних процесів
Довгий час теплота була єдиним рушієм технологічних процесі, а нагрівання сировини до високих температур чи охолодження до низьких – єдиним шляхом отримання деяких видів продукції та поліпшення її властивостей. Із розвитком науки і техніки з’явилися нові рушії технологічних процесів: каталізатор, ультразвук, тиск тощо. Використання нових рушіїв поліпшило техніко-економічні показники обладнання, зменшило енергомісткість продукції, поліпшило її якість.
4. Продуктивність, собівартість, якість, їх зв'язок з технологією
Рівень технології будь-якого виробництва показує вирішальний вплив на його економічні показники, тому вибір оптимального варіанту технологічного процесу повинен здійснюватись виходячи із важливіших показників його ефективності: продуктивності, собівартості, якості продукції що виробляється.
Продуктивність — ефективність використання ресурсів— праці, капіталу, землі — в процесі виробництва різних товарів і надання послуг. Як економічна категорія продуктивність відображає взаємозв'язок між кількістю та якістю виконаної роботи з вартістю використаних ресурсів. Зростання продуктивності означає збільшення обсягу господарської діяльності за умови незмінних витрат ресурсів.
Собівартість продукції — це виражені в грошовій формі сукупні витрати на підготовку і випуск продукції. В більш узагальненому вигляді собівартість можна визначити як грошовий вираз величини ресурсів, використаних з конкретною метою. Таке визначення собівартості містить у собі три важливих моменти:
собівартість відображає, скільки і яких ресурсів було використано у виробництві.
величина використаних ресурсів представлена в грошовому виразі, що дозволяє розраховувати загальну вартість ресурсів.
конкретна мета використання ресурсів зумовлює необхідність чітко встановити об'єкт собівартості (виробництво чи реалізація).
Якість — це сукупність характеристик об'єкта щодо його спроможності задовольняти встановлені і передбачувані потреби.
5. Забруднення довкілля
Забруднення довкілля — процес зміни складу і властивостей однієї або декількох сфер Землі внаслідок діяльності людини. Приводить до погіршення якості атмосфери, гідросфери, літосфери та біосфери. Допустима міра забруднення довкілля в різних країнах регламентується відповідними стандартами, нормативами, законами. Розрізняють забруднення отруйні, хвороботворні, хімічні, механічні і теплові.
Забруднення г і д р о с ф е р и приводить до погіршення якості води для водокористування. При видобутку к.к. має місце скидання шахтних і кар'єрних вод, що містять механічні, хім. і біол. домішки, у відкриті водойми, річки. Забруднення гідросфери відбувається і за рахунок вимивання оксидів рідкісноземельних елементів з породних відвалів, при їх вивітрюванні, транспортуванні корисних копалин.
Забруднення л і т о с ф е р и відбувається за (зокрема при похованні) в геол. структури отруйних і радіоактивних речовин, а також не властивих їм хім. сполук та бактерій.
Забруднення б і о с ф е р и при видобутку корисних копалин відбувається опосередковано. Особливо негативні наслідки в біосфері виникають при розробці корисних копалин в зонах багаторічної мерзлоти, що займає 22 % суші.
Чорна металургія відноситься до виробництва, яке при сучасній технології виготовлення металів сильно забруднює навколишнє середовище. Для розвязки цієї проблеми, необхідно впроваджувати на підприємствах чорної металургії найновітніші очисні технології, що дають змогу звести до мінімуму промислові відходи і викиди в атмосферу, оздоровити місця надмірної концентрації металургійних підприємств, а також лімітний вплив природних факторів на розміщення об'єктів чорної металургії в регіонах з порівняно високим рівнем заселення.
Забруднення довкілля відбувається в результаті викиду речовин, які завдають шкоди людям, окремим видам рослин і тварин чи природі в цілому.
Боротьба із забрудненням довкілля — одна з найголовніших проблем сучасності. Якщо забруднення не припиниться, дуже швидко величезні території перетворяться на пустелі, а багато рослин і тварин вимре. Зараз суспільна думка змушує уряди і промисловців боротися із забрудненням.
6.Класифікація та раціональне використання сировини
Сировину класифікують за такими ознаками:
Природна сировина (вугілля, нафта, руда, вовна, льон тощо.) -це речовини природного походження. Природна сировина в свою чергу поділяється на мінеральну, рослинну і тваринну
Штучна сировина є продуктом певного технологічного процесу. Наприклад, чавун є продукцією доменного виробництва, а для отримання сталі він є сировиною.
Вторинна сировина - це відходи і побічна продукція певних виробництв, котру використовують як сировину в інших процесах.
Основна сировина становить матеріальну основу виготовленої продукції (текстильні волокна для тканин, метали і сплави для машин)
Для підвищення ефективності виробництва, зниження собівартості продукції сировину необхідно використовувати економно, тобто раціонально. Це, насамперед, правильний вибір сировини, адже вона визначає вибір типу технологічного обладнання, технологічних схем, виробничих періодів і циклів, впливає на зниження собівартості.. На раціональне використання сировини впливає її ретельна й ефективна підготовка до технологічного процесу.
Важливе значення має комплексна переробка сировини. Часто із сировини вилучають один із цінних компонентів, решта йде у відходи.
Одним із напрямків раціонального використання сировини є заміна харчової сировини (для технічних потреб) продуктами хімічних виробництв. Так, спирт, ацетон, оліфу, мило, миючі засоби можна одержувати з рослинної та тваринної сировини, а можна й з хімічної.