Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
33
ЗМІСТ
ВИХІДНІ ДАНІ 0
1. ГОРИЗОНТАЛЬНИЙ ТА ВЕРТИКАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА 4
1.1. Горизонтальний аналіз 4
1.2. Вертикальний аналіз 6
2. ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА 8
2.1. Загальний аналіз рентабельності власного капіталу 8
2.2. Аналіз прибутковості продукції 9
2.3. Аналіз оборотності активів 10
2.4. Аналіз заборгованості 12
2.5. Аналіз платоспроможності 14
3. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА 16
3.1. Розрахунок вихідних даних 16
3.2. Дослідження абсолютних значень показників 17
3.3. Якісний аналіз 20
3.4. Факторний аналіз 23
3.5. Кількісний аналіз 25
4. CVP-АНАЛІЗ 26
4.1. Визначення точки беззбитковості 26
4.2. Розрахунок ступеня операційного важеля 31
ЗВЕДЕНА ТАБЛИЦЯ ФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ 32
ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК 34
Додаток 39
Вихідними даними для аналізу є дані фінансової звітності підприємства: баланс (Форма №1) і звіт про фінансові результати
(Форма №2).
Таблиця 1
БАЛАНС ПІДПРИЄМСТВА
Форма №1
|
АКТИВ |
Базо-вий період |
Звіт-ний період |
ПАСИВ |
Базо-вий період |
Звіт-ний період |
|
I. Необоротні активи: |
18500 |
19600 |
I. Власний капітал: |
22700 |
25160 |
|
основні засоби |
14500 |
14000 |
статутний капітал |
19500 |
21200 |
|
довгострокові фінансові інвестиції |
4000 |
5600 |
нерозподілений прибуток |
3200 |
3960 |
|
II. Оборотні активи: |
14000 |
14400 |
II. Забезпечення майбутніх витрат і платежів |
- |
- |
|
запаси |
6700 |
7500 |
III. Довгострокові зобов'язання |
2000 |
500 |
|
дебіторська заборгованість |
5800 |
5200 |
IV. Поточні зобов'язання: |
7800 |
8340 |
|
поточні фінансові інвестиції |
500 |
500 |
короткострокові кредити |
1000 |
2000 |
|
грошові кошти |
1000 |
1200 |
кредиторська заборгованість |
6800 |
6340 |
|
III. Витрати майбутніх періодів |
- |
- |
V. Доходи майбутніх періодів |
- |
- |
|
IV. Необоротні активи та групи вибуття |
- |
- |
|||
|
Баланс |
32500 |
34000 |
Баланс |
32500 |
34000 |
Таблиця 2
ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ ПІДПРИЄМСТВА
Форма №2
|
Стаття |
Код рядка |
Базовий період |
Звітний період |
|
Доход (виручка) від реалізації продукції |
010 |
49920 |
55230 |
|
ПДВ (010 / 6*) |
015 |
8320 |
9205 |
|
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (010 – 015) |
035 |
41600 |
46025 |
|
Собівартість реалізованої продукції |
040 |
26700 |
29325 |
|
Валовий прибуток (035 – 040) |
050 |
14900 |
16700 |
|
Адміністративні витрати |
070 |
6500 |
5900 |
|
Витрати на збут |
080 |
5081 |
7071 |
|
Фінансовий результат від операційної діяльності (050 – 070 – 080) |
100 |
3319 |
3729 |
|
Фінансові витрати |
140 |
400 |
100 |
|
Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування |
170 |
2919 |
3629 |
|
Податок на прибуток від звичайної діяльності (170 23%**) |
180 |
671 |
835 |
|
Чистий прибуток (170 – 180) |
220 |
2248 |
2794 |
* Ставка ПДВ приймається на заданому рівні в Україні на дату виконання курсової роботи.
** Ставка податку на прибуток приймається на заданому рівні в Україні на дату виконання курсової роботи.
При оформленні курсової роботи вихідні дані табл. 1-2 необхідно представити на бланках Форми №1 «Баланс» та Форми №2 «Звіт про фінансові результати».
Для визначення витрат необхідно виконати додаткові розрахунки (табл. 3, 4).
Таблиця 3
РОЗРАХУНОК ВИТРАТ ПІДПРИЄМСТВА
|
Стаття |
Код рядка |
Базовий період |
Звітний період |
|
Собівартість реалізованої продукції |
040 |
26700 |
29335 |
|
Адміністративні витрати |
070 |
6500 |
5900 |
|
Витрати на збут |
080 |
5081 |
7071 |
|
Фінансові витрати* |
140 |
400 |
100 |
|
Повна собівартість продукції |
38681 |
42396 |
* Фінансові витрати = Ставка залучення кредиту Розмір довгострокового кредиту.
Річна ставка залучення кредиту в даному випадку приймається на рівні 20%. Для кожного варіанта дана цифра задається окремо згідно з вихідними даними, представленими наприкінці методичних указівок.
Таблиця 4
КАЛЬКУЛЯЦІЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА
|
Стаття |
Базовий період |
Звітний період |
||
|
грн. |
% |
грн. |
% |
|
|
Собівартість, у т.ч. |
38681 |
100.0 |
42396 |
100.0 |
|
13538 |
35.0 |
16535 |
39.0 |
|
8510 |
22.0 |
8479 |
20.0 |
|
4642 |
12.0 |
5935 |
14.0 |
|
5802 |
15.0 |
4240 |
10.0 |
|
6189 |
16.0 |
7207 |
17.0 |
При виконанні роботи для зручності у розрахунках будемо позначати базовий період – 0, звітний період – t.
При виконанні роботи необхідно відповісти на запитання.
Вихідні дані за варіантами завдань представлені у додатку.
Економічний аналіз являє собою порівняння даних звітного періоду з нормативними, а також з даними минулих періодів, що дозволяє виявити тенденції погіршення або поліпшення фінансового стану підприємства. Горизонтальний аналіз передбачає порівняння окремих статей звітності одного періоду зі статтями іншого. Горизонтальний аналіз дозволяє виявити тенденції зміни окремих статей або їх груп, що входять до складу фінансової звітності.
На основі вихідних даних необхідно зробити горизонтальний аналіз балансу та звіту про фінансові результати підприємства. Приклад горизонтального аналізу активу балансу підприємства наведено в табл. 1.1.
Таблиця 1.1
Горизонтальний аналіз активу балансу підприємства
|
Стаття |
Значення за |
Зміна |
||
|
базовий період, грн. |
звітний період, грн. |
абсолютна, грн. |
відносна, |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 = 3 – 2 |
5 = (3 / 2 – 1) 100% |
|
Необоротні активи: |
18500 |
19600 |
+1100 |
+5.9 |
|
основні засоби |
14500 |
14000 |
-500 |
-3.4 |
|
довгострокові фінансові інвестиції |
4000 |
5600 |
+1600 |
+40.0 |
|
Оборотні активи: |
14000 |
14400 |
+400 |
+2.9 |
|
запаси |
6700 |
7500 |
+800 |
+11.9 |
|
дебіторська заборгованість |
5800 |
5200 |
-600 |
-10.3 |
|
поточні фінансові інвестиції |
500 |
500 |
0 |
0 |
|
грошові кошти |
1000 |
1200 |
+200 |
+20.0 |
|
Баланс |
32500 |
34000 |
+1500 |
+4.6 |
На рис. 1.1 представлено результати горизонтального аналізу за допомогою діаграми.
Рис. 1.1. Горизонтальний аналіз активу балансу підприємства
за базовий та звітний періоди
Висновки. У звітному періоді активи балансу збільшилися на 4.6% або 1500 грн. порівняно з базовим. Таке зростання спричинене збільшенням вартості необоротних активів на 5.9% (1100 грн.) та оборотних активів – на 2.9% (400 грн.). Збільшення вартості необоротних активів відбулося за рахунок значного збільшення величини довгострокових фінансових інвестицій на 40.0% (1600 грн.). Зростання вартості оборотних активів відбулося за рахунок збільшення запасів та грошових коштів підприємства 11.9% (800 грн.) та 20.0% (200 грн.) відповідно. У той же час величина дебіторської заборгованості у загальній сумі оборотних активів зменшилася на 10.3% (600 грн.). Обсяг поточних фінансових інвестицій аналізованого підприємства за період не змінився.
Аналогічно необхідно зробити горизонтальний аналіз пасиву балансу та звіту про фінансові результати, побудувати діаграми, зробити висновки про динаміку статей звітності та їх вплив на загальний результат.
Вертикальний аналіз балансу характеризує структуру засобів підприємства та їх джерел, коли суми за окремими статтями чи розділами беруться у відсотках до валюти балансу. Вертикальний аналіз звіту про фінансові результати характеризує структуру доходів та витрат підприємства, коли суми за окремими статтями беруться у відсотках до чистого доходу (виручки від реалізації продукції без ПДВ).
На основі вихідних даних необхідно зробити вертикальний аналіз балансу та звіту про фінансові результати підприємства. Приклад вертикального аналізу активу балансу підприємства представлено
в табл. 1.2.
Таблиця 1.2
Вертикальний аналіз активу балансу підприємства
|
Стаття |
Значення за |
Питома вага у |
Зміна питомої ваги, % |
||
|
базовий період, грн. |
звітний період, грн. |
базовому періоді, % |
звітному періоді, % |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 = 5 – 4 |
|
Необоротні активи: |
18500 |
19600 |
56.9 |
57.6 |
+0.7 |
|
основні засоби |
14500 |
14000 |
44.6 |
41.2 |
-3.4 |
|
довгострокові фінансові інвестиції |
4000 |
5600 |
12.3 |
16.5 |
+4.2 |
|
Оборотні активи: |
14000 |
14400 |
43.1 |
42.4 |
-0.7 |
|
запаси |
6700 |
7500 |
20.6 |
22.1 |
+1.4 |
|
дебіторська заборгованість |
5800 |
5200 |
17.8 |
15.3 |
-2.6 |
|
поточні фінансові інвестиції |
500 |
500 |
1.5 |
1.5 |
-0.1 |
|
грошові кошти |
1000 |
1200 |
3.1 |
3.5 |
+0.5 |
|
Баланс |
32500 |
34000 |
100.0 |
100.0 |
- |
На рис. 1.2 та 1.3 за допомогою діаграм представлено структуру активу балансу.
Рис. 1.2. Структура активу балансу за базовий період
Рис. 1.3. Структура активу балансу за звітний період
Висновки. У структурі активу балансу переважають необоротні активи, які складають у базовому періоді 56.9% та у звітному – 57.6%. У цілому за період структура активу балансу суттєво не змінилася. У структурі необоротних активів в обох періодах переважали основні засоби (44.6% і 41.2% загальної вартості активів відповідно), питома вага довгострокових фінансових інвестицій складала 12.3% у базовому та 16.5% у звітному періоді, тобто спостерігалося її збільшення на 4.2%. Частка оборотних активів зменшилася на 0.7% з 43.1% до 42.4%. Оборотні активи в обох періодах були сформовані переважно за рахунок запасів (20.6% і 22.1% загальної вартості активів відповідно) та дебіторської заборгованості (17.8% і 15.3% загальної вартості активів відповідно), при чому частка запасів у звітному періоді збільшилась на 1.4%, а дебіторської заборгованості зменшилась на 2.6% порівняно з базовим. Питома вага поточних фінансових інвестицій є незначною і складає 1.5% загальної вартості активів підприємства, змін за цією статтею за період не відбулося. Частка грошових коштів збільшилася з 3.1% до 3.5%.
Аналогічно необхідно зробити вертикальний аналіз пасиву балансу та звіту про фінансові результати, побудувати діаграми, зробити висновки про структуру статей звітності та її зміни у звітному періоді порівняно з базовим.
Висновки за розділом. Необхідно дати загальну оцінку динаміки та структури майна та його джерел утворення, а також фінансових результатів діяльності підприємства.
Оцінка фінансового стану підприємства заснована на аналізі відносних показників, що логічно зв'язують між собою вихідні дані фінансової звітності: балансу і звіту про фінансові результати.
Основним фінансовим показником, що характеризує ефективність діяльності підприємства, а саме прибутковість власного капіталу, вкладеного в підприємство, є рентабельність власного капіталу:
де ЧП – чистий прибуток (після сплати податку);
ВК – власний капітал.
Рвк показує, скільки чистого прибутку формує одна грошова одиниця вкладених власником коштів – рівень зворотності капіталу.
Так за даними фінансової звітності підприємства за два періоди цей показник дорівнює:
Рвк0 = 2248 / 22700 = 0.099; Рвкt = 2794 / 25160 = 0.111.
Віддача на акціонерний капітал зросла на:
0.111 – 0.099 = 0.012;
відносне відхилення характеризує індекс показника:
I t = 0.111 / 0.099 = 1.121.
Відхилення індексу від одиниці, виражене у відсотках, характеризує відносна зміна показника. Так, індекс показника віддачі на власний капітал говорить про те, що показник збільшився на 12.1%.
Висновок. Рентабельність власного капіталу зросла на 12.1% за рахунок збільшення розміру чистого прибутку при зростанні вартості власного капіталу. Проте темпи зростання чистого прибутку випереджали темпи зростання капіталу.
Для того щоб визначити, що впливає на рентабельність власного капіталу, за рахунок чого може зрости або зменшитися цей показник, необхідно зробити так зване фінансове розкладання і представити Рвк як добуток трьох співмножників:
де В – виручка від реалізації продукції (доход від продажів);
А – активи підприємства.
Таке розкладання називається дюпонівською системою фінансового контролю або дюпонівським розкладанням (уперше застосовано менеджерами французької фірми Дю Пон). Такий підхід до аналізу дозволяє за допомогою кожного з трьох коефіцієнтів оцінити такі фактори:
1 – прибутковість (рентабельність) продукції;
2 – оборотність активів підприємства;
3 – заборгованість підприємства.
Рівень і динаміка показника прибутковості (рентабельності) продукції (Рп) залежить від рівня цін на продукцію, кількості проданої продукції, витрат на виробництво і реалізацію продукції (у тому числі відсотки за кредити), системи оподаткування, тобто усіх факторів, що впливають на прибуток.
Прибутковість продукції аналізованого підприємства за відповідні періоди визначилася у розмірі:
Рп0 = 2248 / 49920 = 0.045; Рпt = 2794 / 55230 = 0.051.
Прибутковість продукції зросла на:
0.051 – 0.045 = 0.006;
відносне відхилення характеризує індекс показника:
It = 0.051 / 0.045 = 1.133.
Висновок. Прибутковість продукції зросла на 13.3% за рахунок ...
Зростаюча динаміка цього коефіцієнта свідчить про те, що:
Управління витратами з метою контролю їхнього рівня забезпечується за допомогою Системи управління ефективністю виробництва (СУЕВ), головним елементом якої є поточний економічний аналіз.
Методика проведення та результати такого аналізу представлені в розділі 3 «Аналіз ефективності виробництва».
Оборотність активів (В / А) характеризує ефективність їхнього використання і показує, скільки разів за період відбувається повний цикл виробництва та обігу, що приносить прибуток. Величина коефіцієнта залежить від особливостей технологічного процесу.
Чим більший показник, тим більше продукції приносить кожна одиниця вкладених коштів, ефективніше використовуються активи, застосовується продуктивне обладнання, раціональніша структура активів.
В0 /А0 = 49920 / 32500 = 1.536; Вt / Аt = 55230 / 34000 = 1.624.
Оборотність активів зросла на:
1.624 – 1.536 = 0.088;
відносне відхилення характеризує індекс показника:
It = 1.624 / 1.536 = 1.057.
Висновок. Коефіцієнт оборотності активів підвищився на 5.7% за рахунок …, що свідчить про збільшення ефективності їхнього використання.
Активи підприємства поділяються на дві основні групи: оборотні і необоротні. Кожен елемент оборотних активів має свій період обороту і впливає на загальний показник.
Розрахуємо окремі показники оборотності активів.
Період оборотності запасів:
ПОЗ0 = 6700 360 / 49920 = 48 дн.;
ПОЗt = 7500 360 / 55230 = 49 дн.
У добре працюючого підприємства період оборотності запасів не повинен зростати. Однак, різке зниження показника може означати погіршення умов збуту продукції (недостатня комплектація на складі готової продукції) або бути ознакою виснаження запасів, що може призвести до зупинки виробництва.
Висновок. Період оборотності запасів збільшився на 1 дн. та досяг рівня 49 дн. за рахунок …
Для аналізу ефективності політики товарного кредиту підприємства необхідно розрахувати і порівняти між собою термін наданого підприємством кредиту своїм споживачам і термін кредиту, отриманого від постачальників. Якщо період погашення кредиторської заборгованості (отриманого кредиту) буде перевищувати термін наданого кредиту, то підприємство має додаткові джерела фінансування.
Термін наданого кредиту (період погашення дебіторської заборгованості):
ТНК0 = 5800 360 / 49920 = 42 дн.;
ТНКt = 5200 360 / 55230 = 34 дн.
Термін отриманого кредиту (період погашення кредиторської заборгованості):
Припустимо, що у даного підприємства приблизно 70% повної собівартості продукції сформовано за рахунок покупок у кредит.
ТОК0 = 6800 360 / 27077 = 90 дн.;
ТОКt = 6340 360 / 29677 = 77 дн.
Результат політики товарного кредиту:
РПТК = ТОК – ТНК.
РПТК0 = 90 – 42 = 48 дн.; РПТКt = 77 – 34 = 43 дн.
Висновок. Підприємство розрахувалося зі своїми постачальниками через 48 днів після одержання грошей за реалізовану продукцію. Отже, підприємство має у своєму розпорядженні додаткове джерело фінансування. В аналізованому періоді відстрочка між надходженням грошей та їхнім вибуттям знизилася на 5 днів і складає 43 дні – додаткове джерело фінансування зменшилося.
Якщо ТОК < ТНК, то це означає, що підприємство віддає гроші постачальникам за кілька днів до одержання їх від споживача, тобто надає іншим підприємствам товарний кредит.
Відношення величини активів до власного капіталу (А / ВК) характеризує структуру капіталу – співвідношення власних і позикових коштів, що є показником залежності підприємства від зовнішніх позик. Граничним рівнем вважається значення коефіцієнта 2, тобто власні кошти повинні складати не менше половини всього майна. У цьому випадку ризик кредиторів зведений до мінімуму: продавши половину майна, сформовану за рахунок власних коштів, підприємство зможе погасити свої боргові зобов'язання, навіть якщо друга половина, у яку вкладені позикові кошти, з якоїсь причини знецінена. Перевищення суми заборгованості над величиною власних коштів (коефіцієнт > 2) говорить про слабку фінансову стійкість підприємства.
Розрахуємо коефіцієнт заборгованості для підприємства:
А0 / ВК0 = 32500 / 22700 = 1.431; Аt / ВКt = 34000 / 25160 = 1.351.
Висновок. Коефіцієнт заборгованості знаходиться у межах нормативного значення і має тенденцію до зниження, що свідчить про зменшення ступеня залежності підприємства від позикових коштів.
З іншого боку, коли підприємство використовує тільки власний капітал і не залучає кредити, прибутковість власного капіталу за інших рівних умов знижується. Це пояснюється тим, що вартість залучення кредиту, як правило, нижче прибутковості усіх вкладених коштів.
Визначимо прибутковість інвестованого капіталу (власного і довгострокових кредитів) і порівняємо її з вартістю залучення кредитів (процентною ставкою).
Рентабельність інвестованого капіталу:
де ДКр – довгостроковий кредит;
ФВ – фінансові витрати (сума процентів у грошовому вимірі, виплачених за користування довгостроковим кредитом).
Рік0 = (2248 + 400) / (22700 + 2000) = 0.107;
Рікt = (2794 + 100) / (25160 + 500) = 0.113.
Віддача на інвестований капітал зросла на:
0.113 – 0.107 = 0.006;
відносна зміна показника складає:
I t = 0.113 / 0.107 = 1.056.
Висновок. Отже, прибутковість усіх вкладених у підприємство коштів підвищилася на 5.6% за рахунок ...
Ставка залучення довгострокових кредитів – 20% річних. Таким чином, прибутковість інвестованого капіталу нижче, ніж витрати, пов'язані з використанням позикового капіталу, у базовому періоді
0.107 < 0.200 та у звітному – 0.113 < 0.200. Прибутковість власного капіталу повинна перевищувати прибутковість усіх вкладених коштів, проте у даному випадку спостерігається протилежна ситуація, що підтверджується при порівнянні відповідних показників рентабельності капіталу: 0.099 < 0.107; 0.111 < 0.113. Отже, підприємству не вигідно залучати довгострокові кредити за ставкою 20%.
Ефект фінансового важеля. Позитивний ефект фінансового важеля (EFL > 0) виявляється у перевищенні прибутковості власного капіталу над прибутковістю всього інвестованого капіталу:
EFL = Рвк – Рік.
EFL0 = 0.099 – 0.107 = -0.008; EFLt = 0.111 – 0.113 = -0.002.
EFL залежить від диференціала FL та плеча FL:
EFL = Диф. FL Плече FL,
Диф. FL = Рік – %ДКр.
де Диф. FL – диференціал фінансового важеля.
%ДКр – процента ставка за довгостроковим кредитом.
Диф. FL0 = 0.107 – 0.200 = -0.093;
Диф. FL t = 0.113 – 0.200 = -0.087.
Плече FL0 = 2000 / 22700 = 0.088;
Плече FL t = 500 / 25160= 0.020.
EFL0 = -0.093 х 0.088 = -0.008; EFL t = -0.087 х 0.020 = -0.002.
Чим більше EFL, тим сильніше виявляється ефект, значить більше можливість зростання рентабельності власного капіталу. Однак високі значення EFL супроводжуються високим ризиком, пов'язаним з можливою недостачею засобів для виплати відсотків.
У доповнення до основних показників аналізу фінансового стану необхідно розрахувати показники ліквідності (платоспроможності), які відображають здатність підприємства погасити короткострокову заборгованість своїми коштами, які швидко реалізуються.
Коефіцієнт поточної ліквідності:
КПЛ0 = 14000 / 7800 = 1.795; КПЛt =14400 / 8340 = 1.727.
Коефіцієнт швидкої ліквідності:
КШЛ0 = (14000 – 6700) / 7800 = 0.936;
КШЛt = (14400 – 7500) / 8340 = 0.827.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності:
КАЛ0 = (1000 + 500) / 7800 = 0.192;
КАЛt = (1200 + 500) / 8340 = 0.204.
Висновок. Коефіцієнти поточної та швидкої ліквідності знижуються, що говорить про зниження платоспроможності підприємства, однак усі вони змінюються у межах нормативних значень (див. «Зведена таблиця фінансових показників»). Коефіцієнт абсолютної ліквідності збільшився і також досяг нижньої границі свого допустимого значення – 0.20.
Коефіцієнт покриття основних засобів:
КПОЗ0 = 14500 / 22700 = 0.639; КПОЗt =14000 / 25160 = 0.556.
Коефіцієнт покриття основних засобів показує, яка частина власного капіталу витрачена на придбання активів, що важко реалізуються (основних засобів).
Висновок. Зниження коефіцієнта покриття основних засобів з 0.639 до 0.556 говорить про те, що відбулося відносне вивільнення власного капіталу для участі в процесі обігу.
Величина власного оборотного (робочого) капіталу:
ВОБК = Оборотні активи – Поточні зобов’язання
ВОБК0 = 14000 – 7800 = 6200 грн.;
ВОБКt = 14400 – 8340 = 6060 грн.
Основна вимога до показника ВОБК – його позитивне значення, а також зростання відповідно до збільшення обсягів виробництва.
Висновок. Незважаючи на зниження коефіцієнта покриття основних засобів величина власного оборотного капіталу зменшилася на 140 грн. Це пояснюється збільшенням величини поточних зобов’язань, залучених підприємством.
Висновки за розділом. Необхідно дати оцінку рентабельності та платоспроможності підприємства. Для цього коротко описати основні показники, тенденції їхньої зміни, фактори, що вплинули на динаміку.
У результаті аналізу виробництва представляється можливим визначити:
Вихідними даними до третьому розділу служать показники виручки від реалізації без ПДВ (чистого доходу), а також дані калькуляції собівартості за статтями витрат. Базовими (нормативними) значеннями приймаються середньоквартальні дані показників року 0: t0. Аналізовані значення показників являють собою дані за кожен квартал року t: t1, t2, t3, t4.
Таблиця 3.1
Вихідні дані
|
№ |
Показники |
Середньо-квартальні значення за базовий рік 0 |
Значення показників звітного року t за квартал: |
|||
|
t0 |
t1 |
t2 |
t3 |
t4 |
||
|
1. |
Виручка (доход) без ПДВ |
10400 |
10000 |
15000 |
13025 |
8000 |
|
2. |
Собівартість, в т.ч. |
9670 |
8935 |
14000 |
12361 |
7100 |
|
3385 |
3485 |
5460 |
4821 |
2769 |
|
|
2128 |
1787 |
2800 |
2472 |
1420 |
|
|
1161 |
1251 |
1960 |
1731 |
994 |
|
|
1451 |
894 |
1400 |
1236 |
710 |
|
|
1547 |
1519 |
2380 |
2101 |
1207 |
|
|
3. |
Результат (прибуток або збиток) |
730 |
1065 |
1000 |
664 |
900 |
З метою наочного зображення динаміки змін основних показників (доходу і прибутку), що характеризують діяльність підприємства, необхідно побудувати графіки, розрахувати статистичні характеристики (індекси, середній індекс, середнє значення показника, середньо-квадратичне відхилення, коефіцієнт варіації) і зробити висновки.
Показник 1. Доход
Таблиця 3.2
Статистичні характеристики доходу від реалізації продукції
|
Дата |
Значення (Д) |
Індекс (I) |
Середнє значення () |
Середній індекс () |
Середньо- квадратичне відхилення () |
Коефіцієнт варіації (&) |
|
t0 |
10400 |
1.000 |
11506 |
1.106 |
3113 /2 = 1557 |
0.271 |
|
t1 |
10000 |
0.962 |
||||
|
t2 |
15000 |
1.442 |
||||
|
t3 |
13025 |
1.252 |
||||
|
t4 |
8000 |
0.769 |
Індекс:
Середнє значення:
Середній індекс:
Середньоквадратичне відхилення:
Коефіцієнт варіації:
Рис. 3.1. Доход від реалізації продукції
Висновок. Доход від реалізації продукції в першому кварталі знизився на 3,8%, у другому кварталі обсяг продаж виріс на 44,2% та у третьому кварталі t3 – на 25,2%, а в четвертому кварталі спостерігалося максимальне зниження на 23,1% у порівнянні з базовим кварталом. У цілому за рік доход від реалізації продукції збільшився на 10,6%. Середнє значення за поточний рік складає 11506 грн. Відхилення від середнього значення – 1557 грн., що складає 13,5%. Дана величина є резервом зростання доходу підприємства.
Показник 2. Прибуток
Для прибутку треба також розрахувати статистичні показники, зробити графік та висновки.
Ціль якісного аналізу – оцінити динаміку ефективності виробництва в цілому по підприємству та за окремими статтями витрат.
Показник 3. Витратоємкість продукції
Даний показник характеризує величину собівартості на одиницю продукції та розраховується як відношення собівартості до чистого доходу.
Таблиця 3.3
Статистичні характеристики витратоємкості продукції
|
Дата |
Значення (ВЄ), грн./грн. |
Індекс (I) |
Середнє значення (), грн./грн. |
Середній індекс () |
Середньо квадратичне відхилення (), грн./грн. |
Коефіцієнт варіації (&) |
|
t0 |
0.930 |
1.000 |
0.916 |
0.985 |
0.024 /2= 0.012 |
0.026 |
|
t1 |
0.893 |
0.960 |
||||
|
t2 |
0.933 |
1.003 |
||||
|
t3 |
0.949 |
1.020 |
||||
|
t4 |
0.888 |
0.955 |
Рис. 3.3. Витратоємкість продукції
Висновок. Відповідно до розрахованих вище показників необхідно оцінити рівень витратоємкості протягом звітного періоду і порівняти його з базовим.
Для показників – витратоємкість продукції, матеріалоємкість, енергоємкість та ін., а також рентабельність необхідно розрахувати індекси (табл. 3.4) і скласти матрицю якісного аналізу (табл. 3.5).
Таблиця 3.4
Ємкісні значення показників ефективності виробництва
|
Показники |
Значення показників у кварталах базового (0) і звітного (t) періодах: |
Річне значення показника |
||||
|
t0 |
t1 |
t2 |
t3 |
t4 |
t |
|
|
ВИТРАТОЄМКІСТЬ (В/Д) |
0.930 |
0.893 |
0.933 |
0.949 |
0.888 |
0.921 |
|
||||||
|
||||||
|
||||||
|
||||||
|
||||||
|
РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ (П/Д) |
Таблиця 3.5
Матриця якісного аналізу ефективності
|
Показники |
Індекси показників у кварталах |
Індекс річного значення показника |
||||
|
t0 |
t1 |
t2 |
t3 |
t4 |
t |
|
|
ВИТРАТОЄМКІСТЬ (В/Д) |
1 |
0.960 |
1.003 |
1.020 |
0.955 |
0.990 |
|
1 |
|||||
|
1 |
|||||
|
1 |
|||||
|
1 |
|||||
|
1 |
|||||
|
РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ (П/Д) |
1 |
Висновок. По відхиленню індексів витратоємкості від одиниці робиться висновок про зміну рівня ефективності виробництва. Якщо індекс менше одиниці – ефективність підвищилася, якщо більше
одиниці – понизилася. Відхилення індексу від одиниці, виражене у відсотках, характеризує відносна зміна відповідного показника. Для показника рентабельності спостерігається зворотна закономірність.
Факторний аналіз визначає фактори першого порядку, що вплинули на зміну витратоємкості продукції:
Усе різноманіття співвідношень індексів зміни доходу і витрат формалізоване на рис 3.3. На вертикальній осі відкладаються індекси доходу ( IД), на горизонтальної – індекси абсолютних значень витрат (IВ). Кожна зона відповідає визначеним факторам, що вплинули на зміну рівня ефективності виробництва.
Для побудови діаграми необхідно розрахувати індекси аналізованих показників і звести їх значення в таблицю 3.6.
Таблиця 3.6
Індекси вихідних показників
|
Показники |
Індекси показників у кварталах |
Індекс річного значення показника |
||||
|
t0 |
t1 |
t2 |
t3 |
t4 |
t |
|
|
ДОХОД |
1 |
0.962 |
1.442 |
1.252 |
0.769 |
1.106 |
|
СОБІВАРТІСТЬ, у т.ч. |
1 |
0.924 |
1.448 |
1.278 |
0.734 |
1.096 |
|
1 |
|||||
|
1 |
|||||
|
1 |
|||||
|
1 |
|||||
|
1 |
Зони 2,7,8,9 відповідають неефективному здійсненню витрат: у зоні 2 темпи збільшення витрат випереджають темпи зростання доходу, зони 8 і 9 характеризуються зниженням обсягів продаж продукції при збільшенні витрачених ресурсів, а в зоні 7 темпи зниження випуску продукції випереджають темпи зниження витрат. Зони 3,4,5,6 свідчать про ефективне виробництво. При цьому у зоні 3 темпи зростання витрат нижче темпів збільшення доходу, зони 4 і 5 характеризуються зростанням обсягів продаж продукції при зниженні витрат на її виробництво, а в зоні 6 – темпи зниження витрат випереджають темпи зниження доходу.
I Д > 1
4 3
-1.5
t2
5 1 t3 2
IВ < 1 0.5 t1 1.5 IВ > 1
t4
6 9
-0.5
7 8
I Д < 1
Рис. 3.3. Послідовність етапів системи «ДОХОД – ВИТРАТИ»
Номери зон, які відповідають сполученню факторів, що вплинули на зміну рівня ефективності, зводяться у матрицю факторного аналізу (табл. 3.7).
Таблиця 3.7
Матриця факторного аналізу ефективності виробництва
|
Показники |
Зони в кварталах звітного періоду (t): |
Зона в цілому за звітний рік t |
||||
|
t0 |
t1 |
t2 |
t3 |
t4 |
||
|
СОБІВАРТІСТЬ, у т.ч. |
1 |
6 |
2 |
2 |
6 |
3 |
|
1 |
|||||
|
1 |
|||||
|
1 |
|||||
|
1 |
|||||
|
1 |
Примітка. Зони неефективного виробництва (2, 7, 8, 9) позначити червоним кольором, ефективного (3, 4, 5) – зеленим, а зону 6 – жовтим.
Висновки. У звітному році витрати здійснювалися більш ефективно в порівнянні з витратоємкістю продукції базового року. Так, у першому кварталі темпи зниження загальної суми витрат випереджали темпи зниження доходу – зона 6. Дана ситуація була характерна і для останнього кварталу звітного періоду. А в другому і третьому кварталах темпи збільшення витрат випереджали темпи зростання обсягу продукції, що випускається. Це призвело до зниження ефективності виробництва – зона 2.
Ціль кількісного аналізу – визначити величину економії (Е) або втрат (В) коштів унаслідок зміни рівня ефективності витрат. Формула для розрахунку величини одержання додаткового прибутку або недоодержання прибутку наступна:
Е(В)t = (С0 /Д0 – С t / Дt) Дt,
де С0 і Сt – базова та аналізована собівартість продукції;
Д0 і Дt – величина доходу в базовому та звітному періодах.
Розрахуємо для першого кварталу значення економії чи втрат.
Е(В)t1 = (9670/10400 – 8935/10000 ) х 10000 = +370 грн.
Аналогічно розраховується економія (втрати) коштів за всіма складовими витрат. Результати зводяться в матрицю (табл. 3.8).
Таблиця 3.8
Матриця кількісного аналізу
|
Показники |
Економія (+), втрати (-) коштів через зміну рівня ефективності витрат, грн. |
||||
|
t1 |
t2 |
t3 |
t4 |
t |
|
|
СОБІВАРТІСТЬ, у т.ч. |
+370 |
-45 |
-247 |
+336 |
+414 |
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
Висновки. За рахунок підвищення ефективності поточних витрат загальна сума економії за звітний рік складає 414 грн. З них у першому та четвертому кварталах спостерігалася економія в розмірі 370 грн. і
336 грн. відповідно, у другому та третьому кварталах – втрати коштів склали 934 і 114 грн. Втрати відбулися за рахунок зниження ефективності використання: матеріалів – ... грн., перевищення витрат на утримання і експлуатацію обладнання – ... грн. Економія коштів спостерігалася в першому кварталі за рахунок підвищення ефективності використання ... тощо.
Висновки за розділом. На підставі результатів розрахунку статистичних характеристик показників, якісного, факторного і кількісного аналізів необхідно дати загальну оцінку ефективності виробництва протягом аналізованого року щодо базового.
Аналіз беззбитковості (CVP-аналіз, Cost-Volume-Profit) – метод системного дослідження співвідношення витрат, обсягу діяльності та прибутку підприємства. Розрахунок точки беззбитковості зробимо за допомогою чотирьох її рівнів:
Класична точка беззбитковості – це виручка від реалізації продукції, при якій підприємство вже не має збитків, та ще не має прибутку.
Постійні витрати підприємства представлені цеховими та загально-заводськими витратами базового періоду. Також до постійних витрат можна віднести 50% витрат, пов’язаних з утриманням та експлуатацією обладнання. Розрахунки здійснюються на базі вихідних даних
(табл. 4 «Калькуляція собівартості продукції підприємства»).
Постійні витрати = 6189 + 5802 0.5 = 9090 грн. у рік.
Ці витрати залишаються незмінними також протягом звітного року t.
Відносний маржинальний доход (ВМД) – відношення маржинального доходу та виручки без ПДВ. Відображає, скільки грошових одиниць маржинального доходу приносить кожна грошова одиниця виручки.
Для базового року:
ВМД0 = (41600 – (38681 – 9090)) / 41600 = 0.289.
Точка беззбитковості для даного підприємства в базовому році складала:
Х0кл = 9090 / 0.289 = 31453 грн.,
Для поточного року показники рівняються таким значенням:
ВМДt = (46025 – (42396 – 9090)) / 46025 = 0.276.
Х tкл= 9090 / 0.276= 32935 грн.
Запас безпеки (Z) являє собою різницю між фактичним обсягом продаж і точкою беззбитковості:
Z 0кл = 41600 – 31453 = 10147 грн., що складає:
(10147 / 41600) 100% = 24.4%.
Z tкл = 46025 – 32935 = 13090 грн., що складає:
(13090 / 46025) 100%= 28.4%.
Мінімальна точка беззбитковості – це обсяг продаж, при якому обсяг грошових коштів покриває суму поточних платежів.
За амортизацію приймаємо 50% витрат на утримання та експлуатацію обладнання за базовий період.
Х0min = (9090 – 2901) / 0.289 = 21415 грн.,
Хtmin = (9090 – 2901) / 0.276 = 22424 грн.
Z0min = 41600 – 21415 = 20185 грн., що складає:
(20185 / 41600) 100% = 48.5%.
Z tmin = 46025 – 22424 = 23601 грн., що складає:
(23601 / 46025) 100% = 51.3%.
Фінансова точка беззбитковості – необхідний обсяг виручки для забезпечення отримання власником нормативного прибутку.
|
Прибуток нормативний |
= |
Власний капітал |
Депозитна ставка залучення коштів |
Прибуток нормативний0 = 22700 0.15 = 3405 грн.,
Прибуток нормативнийt = 25160 0.15= 3774 грн.,
Х0фін = (9090 + 3405) / 0.289 = 43235 грн.,
Хtфін = (9090 + 3774) / 0.276 = 46609 грн.
Z0фін= 41600 – 43235 = -1635 грн., що складає:
(-1635 / 41600) 100% = -3.9%.
Z tфін = 46025 – 46609 = -584 грн., що складає:
(-584 / 46025) 100% = -1.3%.
Фінансова точка беззбитковості з урахуванням оподаткування – необхідний обсяг виручки для забезпечення отримання власником нормативного прибутку, який збільшено на величину податку.
Хфін. податок = (Постійні витрати + Прибуток нормативний з урахуванням оподаткування) / ВМД, грн.
Х0фін.податок = (9090 + 3405 / 0.77) / 0.289 = 46755 грн.,
Хtфін.податок = (9090 + 3774 / 0.77) / 0.276 = 50693 грн.
Z0фін. податок = 41600 – 46755 = -5155 грн., що складає:
(-5155 / 41600) 100% = -12.4%.
Z tфін. податок= 46025 – 50693= -4668 грн., що складає:
(-4668 / 46025) 100% = -10.1%.
Рис. 4.1. Чотири рівні точки беззбитковості
Рис. 4.2. Чотири рівні запасу безпеки
Висновки.
Показник ступеня операційного важеля (OLR) використовується для прогнозування прибутку при плануванні обсягів виробництва і реалізації продукції.
Ступінь операційного важеля показує, у скільки разів збільшиться прибуток при визначеному збільшенні виробництва.
Розраховується ступінь операційного важеля за формулою:
Маржинальний доход (МД) дорівнює:
МД = Виручка – Змінні витрати.
OLR0 = (41600 – (38681 – 9090)) / 3319 = 3.62;
OLRt = (46025 – (42396 – 9090)) / 3729 = 3.41.
Якщо OLR > 2, то підприємство робить ставку на використання ефекту операційного важеля.
Якщо OLR < 2, то підприємство використовує ефект у незначній мірі.
Висновки. Протягом поточного року спостерігалося зниження ступеня операційного важеля в порівнянні з базовим періодом. Так, у базовому році ОLR склав 3.62, а в звітному – 3.41. Це природно, тому що підприємство стало віддалятися від точки беззбитковості, збільшуючи запас безпеки. Більш низький ступінь операційного важеля відповідає періоду, коли підприємство працює далеко від точки беззбитковості з великим запасом безпеки. Чим менше OLR, тим у меншому ступені змінюється прибуток при зміні виручки, що створює труднощі в нарощуванні прибутку при збільшенні обсягів виробництва. Але при цьому дає перевага в погані дні – не так швидко дозволяє знижувати прибуток у період, коли можливий спад обсягів виробництва.
|
№ |
Показники |
Значення |
Відхилення |
Норма |
||
|
базовий період |
звітний період |
абсо-лютне |
відносне |
|||
|
1 |
Рентабельність власного капіталу (Рвк), грн./грн. |
0.099 |
0.111 |
+0.012 |
1.121 |
→мах |
|
2 |
Рентабельність продукції, грн./грн. |
0.045 |
0.051 |
+0.006 |
1.133 |
→мах |
|
3 |
Оборотність активів, грн./грн. |
1.536 |
1.624 |
+0.088 |
1.057 |
→мах |
|
3.1 |
Період оборотності запасів, дн. |
48 |
49 |
+1 |
1.021 |
→min |
|
3.2 |
Термін наданого кредиту, дн. |
42 |
34 |
-8 |
0.810 |
→min |
|
3.3 |
Термін отриманого кредиту, дн. |
90 |
77 |
-13 |
0.856 |
→min |
|
3.4 |
Результат політики товарного кредиту, дн. |
48 |
43 |
-5 |
0.896 |
>0 |
|
4 |
Показник заборгованості |
1.431 |
1.351 |
-0.080 |
0.944 |
1-2 |
|
5 |
Рентабельність інвестованого капіталу (Рік), грн./грн. |
0.107 |
0.113 |
+0.006 |
1.056 |
< Рвк |
|
6 |
Ефект фінансового важеля |
-0.008 |
-0.002 |
+0.006 |
0.250 |
>0 |
|
7 |
Коефіцієнти ліквідності: |
|||||
|
7.1 |
Коефіцієнт поточної ліквідності |
1.795 |
1.727 |
-0.068 |
0.962 |
1-2 |
|
7.2 |
Коефіцієнт швидкої ліквідності |
0.936 |
0.827 |
-0.109 |
0.884 |
0.75-1 |
|
7.3 |
Коефіцієнт абсолютної ліквідності |
0.192 |
0.204 |
+0.012 |
1.063 |
0.20-0.25 |
|
8 |
Коефіцієнт покриття основних засобів |
0.639 |
0.556 |
-0.083 |
0.870 |
0.75-1 |
|
9 |
Власний оборотний капітал, грн. |
6200 |
6060 |
-140 |
0.977 |
>0 |
|
10 |
Економія (+) або втрати (-) коштів через зміну рівня ефективності виробництва, грн. |
+414 |
>0 |
Продовження таблиці
|
11 |
Запас безпеки: |
|||||
|
11.1 |
Мінімальний, % |
48.5 |
51.3 |
+2.8 |
>0 |
|
|
11.2 |
Класичний, % |
24.4 |
28.4 |
+4.0 |
>0 |
|
|
11.3 |
Фінансовий, % |
-3.9 |
-1.3 |
+2.6 |
>0 |
|
|
11 |
Фінансовий з урахуванням оподаткування, % |
-12.4 |
-10.1 |
+2.3 |
>0 |
|
|
12 |
Ступінь операційного важеля |
3.62 |
3.41 |
-0.21 |
0.942 |
>2 |
Наступний етап оцінки фінансового стану і рівня ефективності виробництва – віднесення підприємства до визначеного класу. Критерії оцінки відповідають класам:
До вищого класу відносяться підприємства з абсолютно стійким фінансовим становищем і позитивною динамікою фінансових показників. Підприємства першого класу мають незначні відхилення від норми за окремими показниками. Другий клас утворюють підприємства, що мають ознаки фінансової напруженості, але мають потенційні можливості їхнього подолання. До третього класу відносяться підприємства з незадовільним фінансовим станом і відсутністю перспектив його стабілізації.
Вибір класу варто обґрунтувати за допомогою загальної оцінки фінансового стану аналізованого підприємства, отриманої на підставі розрахованих раніше всіх показників.
Заключний етап – необхідно запропонувати рекомендації з фінансової стратегії підприємства.