ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ ЦІНОУТВОРЕННЯ

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Тема. ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ ЦІНОУТВОРЕННЯ

План лекції

Теорії ціноутворення.
Ціноутворення в умовах ринкової економіки.

Домашнє завдання:

вивчити конспект, (10) с.5 – 10,
відповіді на запитання с. 10.,
підготовка рефератів.
опрацювати питання теми, яка виноситься на СРС:
Основні види цін ( СРС № 1,2)

І. Основні категорій і поняття, короткий виклад теми

Протягом багатьох поколінь вчені замислюються над питанням, що являє собою ціна, що лежить в її основі та чому товари обмінюються на інші в різних пропорціях. Намагання економістів дати відповідь на поставлене питання історично викликало появу декількох підходів в тлумаченні цієї основної категорії економіки:

 марксистська теорія (теорія трудової вартості);

 теорія витрат виробництва;

 теорія трьох чинників виробництва.

Марксистська теорія, виходить з об’єктивності того, що її джерелом є праця і виробництво товарів. Інший підхід суб’єтивистський. До нього відноситься теорія граничної корисності та теорія попиту і пропозиції. Суб’єктивний підхід до ціни розглядає вартість як суб’єктивну категорію, що випливає з корисності товару.

З марксистських теорій однієї з найбільш значних теорій вартості є теорія трудової вартості, яка передбачає, що вартість товару виникає тільки в процесі обміну.

Товар, як продукт праці, що готовий до продажу має дві властивості:

задовольнити певні потреби споживачів;
обмінюватись на інші товари в певних пропорціях.

Товари можуть обмінюватись, якщо вони мають одну спільну властивість. Такою спільною ознакою є праця, яка була затрачена на їх виготовлення.

Суб’єктивістський підхід. Основною теорією в цьому підході є теорія граничної корисності, яка полягає у тому, що покупця цікавить не просто товар, а те, в якій мірі він задоволняє потреби споживача. Згідно з цією теорією, якщо річ не корисна, то вона не має вартості, а відповідно не має і ціни. Головною відмінністтю цієї теорії є те, що ціна товару визначається не витратами праці, а його корисністю для споживача.

Особливу увагу слід приділити теорії попиту і пропозиції. Це теорія, яка базується на кон’юктурі ринку, стала частиною науки, яка називається мікроекономіка, основоположником якої був Маршал.

Таким чином в теорії попиту і пропозиції корисність товару пов’язана з витратами на його виготовлення.

У сучасній теорії ціноутворюванням центральне місце посідає теорія, яка комплексно вивчає дію різних ціноутворюючих чинників, до яких належать:

1). Попит і пропозиція;

2). Витрати на виробництво товару;

3). Характер державного регулювання цін;

4). Зміна продуктивності праці та ефективність виробництва;

5). Стан грошового обігу в країні (інфляція).

Ціна є економічною категорією від якої залежить діяльність підприємства та її ефективність.

Процес встановлення і розробки ціни називається ціноутворенням.

Відповідно до діючої в державі економічної системи відокремлюють ринкове ціноутворенню і командно-адміністративне.

Ринкове ціноутворення базується на загальних об’єктивних і суб’єктивних законах, що діють у суспільстві. Головними з них є закон вартості, закон попиту і пропозиції, закон товарно- грошового обігу.

Командно-адміністративне ціноутворення базується на принципі витратного механізму формування ціни, і здійснюється державними органами.

В основу витрат ціноутворення покладено витрати підприємства пов’язані з виробництвом та збутом товару, і встановленням норм прибутку.

Процес ціноутворення здійснюються на основі методології – це сукупність загальних принципів, правил та методів розробки ціни. За допомогою методології розробляється політика і стратегія ціноутворення. Найважливішим елементом методології ціноутворення є принципи ціноутворення.

Принципи – це постійно – діючі положення, що характерні для системи цін є основою для її створення.

1. науковості – (полягає в тому, що при визначені ціни необхідно використовувати діючі у суспільстві закони розвитку економіки та особливості їх дії, залежно від часу, а також внутрішніх і зовнішніх чинників);

2. цільової спрямованості – ( передбачає визначення економічних і соціальних проблем, які необхідно розв’язати у процесі

ціноутворювання);

3. безперервності – ( передбачає, що ціна на товар має визначатися, коригуватися та змінюватись протягом всього періоду виробництва

4. єдності – (передбачає контроль за ціноутворюванням з боку держави).

Для здійснення процесу ціноутворення в ринковій економіці потрібно певні умови:

економічна самостійність підприємства;
комерційна діяльність підприємства;
захищеність виробника з боку держави, що до недобросовісної конкуренції;
існування характерного ринку.

Характер ціноутворювання залежить від типу ринку:

 конкурентний;

 ринок монопольної конкуренції;

 олігопольний;

 монопольний.

Особливості ціноуворювання на конкурентному ринку:

ринкова рівновага ;

динаміка зміни ціни, яка залежить від еластичності попиту і пропозиції;

наявність перехресної еластичності попиту – це коли зміна ціни на один вид продукції впливає на зміну попиту на інший вид продукції.

Конкурентний ринок поділяється на ринок досконалої конкуренції та чистої конкуренції.

Особливості ціноутворення на ринку монопольної конкуренції :

наявність на ринку багатьох підприємств;

якість товару;

ціноутворювання повинно бути конкурентним в межах диференціації товару;

 здійснюється контроль за ціноутворюванням з боку держави.

В Україні ринком монопольної конкуренції є виробництво та реалізація безалкогольних напоїв, кондитерських виробів, лікеро – горілчаних виробів і т.д.

Особливості ціноутворювання на олігопольному ринку :

невелика кількість підприємств;

кілька підприємства мають вагому частку на ринку, тому вони можуть істотно впливати на зміну ціни;

процес ціноутворювання залежить від дій конкурентів.

В Україні до олігопольного ринку належать нафтопереробна та вугільна галузь, кольорова металургія, автомобілебудування, авіаційні перевезення т.д.

Особливості ціноутворення на монопольному ринку:

відсутність конкуренції;

ціну визначає саме підприємство;

процес ціноутворення контролюється антимономольним законодавством.

Теорія цін є предметом науки ціноутворення. Необхідність вивчення теорії ціноутворення обумовлена тим, що на макрорівні ціна не визначається концепцією ціноутворення, а є відбиттям суспільного устрою держави.

Етапи еволюції ціноутворення:

1 етап. Ціна в період схоластики. Економічна думка древнього світу розглядала ціну як еквівалент обміну речей по їх емпіричній вартості.

Перше письмове трактування терміну «ціна» зустрічається в трактаті «Артхашастра» радника індійського царя Каутілья (до III - IV ст. до н. е.)

Грецький філософ Аристотель ввів у теорію економіки поняття «обмінна вартість» (348 - 322 р до н. е.)

Фома Аквінський розглядав таке поняття як «справедлива вартість» - ціна забезпечує достойне існування кожному члену суспільства.

2 етап. Ціна в теоріях політичної економії багатства (XVII ст.)

Меркантилізм- перший напрямок , який утворився в XV- XVIII ст. Меркантилісти вважали золото мірою вартості. Вони вперше ввели поняття «еквівалента вартості», що виникає в процесі грошового обігу.

Класицизм - наближення вартості до сфери виробництва, із зведенням вартості до праці, витраченої на виробництво товару. Але класицизм мав декілька течій, які навіть суперечили одна одній :

1)моністична концепція (трудова теорія вартості);

2)плюралістична концепція факторів виробництва - ціна є результатом витрат як праці, так і капіталу;

3) фізіократи(сільськогосподарська теорія вартості) - продукт створюється тільки в сільському господарстві, а прибуток - дар Божий;

4)теорія граничної корисності - вартість товару визначається лише його корисністю;

5)теорія попиту і пропозиції.

3 етап. Ціна в теорії політичної економії праці.

Ціна - це грошове вираження вартості товару.

Теорія трудової вартості (К.Маркс) - вартість створюється в результаті праці при середньому рівні інтенсивності праці, при існуючих умовах виробництва і визначається суспільно-необхідними витратами робочого часу.

4 етап. Ціна в теоріях нетрудової вартості.

Неокласицизм (теорія нетрудової вартості) – це поєднання теорії витрат виробництва, теорії попиту і пропозиції, теорії продуктивності і теорії граничної корисності в одне ціле.

5 етап. Ціна в макро- та мікроекономічних теоріях.

Кейнсіаноцизм — необхідні державні регулювання економіки, порівняння кредитної та бюджетної системи для підвищення попиту.

6 етап. Ціна в сучасних маркетингових теоріях.

В сучасній теорії ціноутворення удосконалюють та узагальнюють досвід попередніх підходів до ціни . Ціна на сучасному етапі являє собою результат дії складного комплексу таких чинників :

1) попиту і пропозиції;

2) витрат на виробництво та обмін товарами;

3) характеру державного регулювання;

4) продуктивності праці та ефективності виробництва;

5)стан грошового обігу в країні (інфляції).

Ціна є економічною категорією, від якої залежить діяльність

підприємства. Процес встановлення і розробка ціни називається ціноутворенням.

Відповідно до діючої економічної системи в державі відокремлюють

- ринкове ціноутворення;

- командно-адміністративне (директивне) ціноутворення.

Принципи ціноутворення :

- науковість;

- цільова спрямованість;

- безперервність;

- єдність процесу ціноутворення ;

- контроль з боку держави;

Для здійснення процесу ціноутворення в ринковій економіці необхідні певні умови

- економічна самостійність підприємства;

- комерційна основа діяльності;

- соціальна захищеність підприємства ;

- конкуренція.

Існує чотири концепції терміну ціноутворення:

1) витратна - базується на класичному виразі К.Маркса: «Ціна - грошовий вираз вартості товару» і на теорії трудової вартості;

2) суб'єктивно - маржинальна - базується на теорії граничної корисності;

3) неокласична - базується на теорії нетрудової вартості та стверджує, що ціна - це грошова сума, що стягується за конкретний товар.

4) інституціональна – стверджує, що ціна - це грошова сума, за якою виробник може продати, а споживач бажає придбати товар.

Тема. ПОНЯТТЯ ЦІНИ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І СКЛАДОВІ

План лекції

Поняття ціни, її сутність та значення.
Функції ціни.
Загальна структура ціни.
Методика розрахунку оптової(гуртової) та роздрібної цін.

Домашнє завдання:

вивчити конспект, (10) с.7 – 16,
відповіді на запитання с. 10.,
підготовка рефератів.
опрацювати питання теми, яка виноситься на СРС:
Урядові заходи, пов’язані з ціноутворенням ( СРС № 3,4)

І. Основні категорій і поняття

Ціна:

відпускна — ціна, за якою продукція реалізується виробничому споживачу;
вільна — ціна, яка встановлюється підприємцями самостійно з урахуванням особистих витрат та співвідношення між попитом і пропозицією;
довідкова — інформаційна ціна, що слугує відправною точкою для встановлення, як правило, договірної ціни;
закупівельна — ціна, за якою сільськогосподарська продукція реалізується державними, кооперативними та фермерськими господарствами для подальшої переробки;
заставна — ціна товару, який, як правило, підлягає поверненню;
оптова — ціна, за якою продукція великими партіями здійснює обіг між промисловими підприємствами або між ними та підприємствами й організаціями інших галузей;
підприємства — ціна, за якою виробник визначає вартісні результати своєї безпосередньої роботи і яка складається з витрат і прибутку;
регульована — ціна, межі змін якої прямо чи опосередковано встановлює держава. Встановлюється, як правило, на продукцію та послуги монопольних утворень;
фіксована — ціна, яка встановлюється державою на невизначений період і може бути скасована тільки спеціальним розпорядженням;
франко — ціна, встановлена з урахуванням передбаченого порядку відшкодування транспортних витрат з доставки продукції до пункту, зазначеного після слова «франко».

Тариф — ціна на транспортні послуги, а також на послуги, що надаються населенню підприємствами побутових та комунальних служб.

Надбавка торговельна — елемент ціни, який додається до ціни придбання торговельною організацією і складається з її витрат обігу, прибутку і ПДВ.

Націнка посередницько-збутова — елемент ціни, який додається до ціни придбання посередником з метою відшкодування особистих витрат, отримання прибутку та сплати ПДВ.

Структура ціни — відсоткове співвідношення елементів ціни в її абсолютному значенні.

ІІ. Короткий виклад теми

Ціна - грошовий вираз вартості товару. В її основі полягає закон вартості, який діє на умовах товарного виробництва і має забезпечити покриття витрат з визначеною прибутковістю для виробника та економічну користь від використання цього товару для споживача.

Ціноутворення - процес обґрунтування, затвердження та перегляду цін та

тарифів, визначення їх рівня, співвідношення та структури.

Завдання ціноутворення :

1. Визначення ціни, яка задовольнить споживача за корисністю товару.

2. Визначення ціни, яка дасть можливість покрити витрати виробника.

3. Врахування регулюючого впливу держави.

4. Встановлення ціни, яка забезпечить рівні умови для кожного учасника товарообігу.

Ринковий механізм ціноутворення базується на співвідношенні попиту та пропозиції, які складаються на ринку. Дія ринкового ціноутворення обумовлена рядом факторів:

1. Кількість суб'єктів на ринку;

2. Рівень їх незалежності;

3. Рівень індивідуалізації продукції;.

4. Сегментація ринку.

Сегментація ринку - це умовний поділ ринку на декілька сегментів, які відображають споживацькі можливості і смаки.

Сутність ціни полягає в тому, що вона забезпечує виторг від продажу товарів. Значення ціни полягає в тому, що вона є фактором встановлення зв'язків між підприємством і споживачем.

Державний контроль за цінами виконують органи, які визначені владою держави. В Україні до них входять: Державна інспекція по контролю за цінами та державний комітет України з питань захисту прав споживачів.

Ціни з боку держави регулюються прямими та непрямими методами.

Пряме регулювання передбачає становлення цін та тарифів на продукцію та послуги підприємствам державної власності, регулювання процесу ціноутворення через непрямі податки, які включаються до ціни товару (ПДВ, акциз), встановлення лімітних цін та тарифів, обмеження націнок та надбавок, встановлення дотацій виробникам та споживачам.

До непрямих методів належать: методи впливу на ціну через дію антимонопольного законодавства.

Ціна виконує такі функції:

1. Облікова (ціна забезпечує еквівалентність обігу)

2. Розподільча (полягає у розподілі доходів між споживачем і виробником).

3. Регулююча (ціна збалансовує попит і пропозицію).

4. Аналітична (ціна забезпечує облік результатів господарства та її подальше

прогнозування).

Ціна на будь - який товар складається з окремих елементів, одним з них є собівартість (С ).

Собівартість - основа формування ціни.

Також в ціну товару включаються наступні елементи:

прибуток (П);
акцизний збір (АЗ);
податок на додану вартість (ПДВ);
націнки постачальницької організації (Н п);
торгівельні націнки (Н т).

Крім цього, в ціну товару можуть включатися за певних умов надбавки або знижки за якість товару, за додаткові принади, сортність товару, розрахунки готівкою. При продажу продукції на зовнішньому ринку до ціни додаються мито, платежі та збори, які передбачені законодавством.

Загальна структура ціни має такий вигляд:

С + П - оптова ціна підприємства, (Цо)

С + П + АЗ — оптова ціна підприємства підакцизного товару, (Цоа)

С і П- обов'язкові елементи ціни підприємства, АЗ - включається в ціну тих товарів, перелік яких наведений в чинному законодавстві.

С + П +АЗ + ПДВ - відпускна ціна підприємства – платника ПДВ, (Цв)

С + П +АЗ + ПДВ + Нп або Цв + Нп - оптова ціна посередника оптової торгівлі, ( Цоп)

С + П +АЗ + ПДВ + Нп + Нт або Цп + Нт - роздрібна ціна, (Цр).

Методика розрахунку оптової(гуртової) та роздрібної ціни.

Приклад розрахунку оптової ціни підприємства (Цо)

Вихідні дані: С = 100 грн., Р = 50%, Аз = 35%, ПДВ = 20%.

Розрахунок:

Цо = (С + С*Р/100)*(1 + Аз/100)*(1 + ПДВ/100) = (100 + 100*50/100)*(1 + 35/100)*(1 + 20/100) = 243 грн.

Приклад розрахунку відпускної ціни підприємства (Цв)

Вихідні дані: С = 100 грн., Р = 50%, Аз = 35%,

Розрахунок:

Цв = (С + С*Р/100)*(1 + Аз/100) = (100 + 100*50/100)*(1 + 35/100) = 202,50 грн.

Приклад розрахунку ціни оптової торгівлі (Цоп)

Вихідні дані: Цв = 243 грн., Нп = 10%.

Розрахунок:

Цоп = Цв*(1 + Нп/100) = 243*(1 + 10/100) = 267,30 грн.

Приклад розрахунку ціни роздрібної торгівлі (Цр)

Вихідні дані: Цоп = 267,30 грн., Нр = 50%.

Розрахунок:

Цр = Цоп*(1 + Нр/100) = 267,30*(1 + 50/100) = 400,95 грн.

Додаткова інформація:

1. Як знайти податок на додану вартість?

Якщо надається оптова ціна

ПДВ = (С + П) * С пдв

С пдв = 20%, але вона може змінюватись у зв'язку зі зміною чинного законодавства.

Якщо надається відпускна ціна

ПДВ = Цв / 6

2. Як знайти ціну без ПДВ?

Ц без ПДВ = Ц з ПДВ /1,2

Як знайти відпускну ціну підприємства підакцизного товару, якщо акцизний збір розраховується в грошових одиницях?

Цва = С + П +АЗ + ПДВ

4. Як знайти відпускну ціну підприємства підакцизного товару, якщо акцизний збір встановлюється у % до вартості реалізації продукції ?

ПДВ = ( С + П /100 - АЗ %) • 100% ) • С пдв

5. Як знайти суму акцизного збору ?

АЗ = Оа • А3% / 100%

де Оа — обсяг реалізації підакцизного товару.

Оа = Ц а. * К, де К - кількість реалізованого товару у нат. од..

6. Як знайти ціну оптової торгівлі через витрати та прибуток оптового посередника ?

Ц оп = (Ц в + ( Вп + Пп)) + ПДВ

де (Вп + Пп) - націнка гуртової торгівлі (Нп),

Вп - витрати гуртової торгівлі,

Пп- прибуток гуртової торгівлі.

7. Як знайти ціну роздрібної торгівлі через витрати та прибуток роздрібної мережі ?

Ц р = (Ц гт. +( В р. + П р.)) + ПДВ

В р. і П р - витрати і прибуток роздрібної торгівлі.

Таким чином: Нр.= В р + П р

8. Як знайти рівень торговельної надбавки ?

9. Як знайти рівень витрат ?

де Q – обсяг реалізації

10. Як знайти рентабельність продаж?

де V = Ц *Q

10. Як знайти рентабельність продукції?

11. Як знайти гуртову ціну посередника через обсяги реалізації та витрати обігу ?

11. Як знайти роздрібну ціну через обсяги реалізації та витрати обігу ?

ІІІ. Структурно-логічні схеми

Собівартість	Прибуток	Акцизний збір	Податок на додану вартість	Націнка посередника	Торговельна надбавка
Ціна підприємства
Відпускна ціна виробника
Відпускна ціна посередника
Роздрібна ціна

Рис. 1. Поелементний склад ціни

ІV. Тести для самоперевірки знань

1. Відпускною називається ціна, за якою продукція реалізується:

А. Населенню. Б. Виробничому споживачу.

В. Усередині підприємства. Г. Усі відповіді правильні.

2. Квартирна плата — це ціна:

А. Вільна. Б. Регульована.

В. Фіксована. Г. Лімітна.

3. Ціна реалізації за своїм складом дорівнює ціні підприємства, якщо товар:

А. Підакцизний і реалізується безпосередньо виробником.

Б. Не підакцизний і реалізується через посередника.

В. Не підакцизний і реалізується безпосередньо виробником.

Г. Підакцизний і реалізується через посередника.

4. Трансфертною називається ціна, за якою продукція реалізується:

А. Між підрозділами підприємства.

Б. Посередницькими організаціями.

В. Транспортними підприємствами.

Г. У межах певної території.

5. Термін «франко» показує:

А. Частку в ціні транспортних витрат покупця.

Б. Частку в ціні транспортних витрат продавця.

В. Пункт, до якого транспортні витрати бере на себе продавець.

Г. Пункт, до якого транспортні витрати бере на себе покупець.

6. Заставна — це ціна продукції:

А. Сільськогосподарського призначення.

Б. Будівельної організації.

В. Що реалізується на аукціонах.

Г. Яка підлягає поверненню.

7. Розподільча функція ціни реалізується за рахунок включення до її складу:

А. Посередницьких надбавок. Б. ПДВ.

В. Прибутку. Г. Торгових знижок.

8. Стимулююча функція ціни для виробника нової продукції в основному проявляється через:

А. Встановлення в ціні більш високого рівня прибутку.

Б. Збільшення самої ціни.

В. Зменшення ставки ПДВ.

Г. Збільшення ставки акцизного збору.

9. Стимулююча функція ціни для споживача проявляється у:

А. Зниженні рівня рентабельності.

Б. Випереджувальному збільшенні ціни над якістю продукції.

В. Зниженні споживчих властивостей товару.

Г. Зниженні ціни в розрахунку на одиницю споживчої властивості товару.

Контрольні відповіді до тестів

1	2	3	4	5	6	7	8	9
Б	В	В	А	В	Г	Б	А	Г

V. Приклади розв’язування задач

Задача 1

Собівартість телевізора становить 500 грн. Рівень рентабельності – 40 %. Постачальникам комплектуючих виробів оплачений ПДВ у розмірі 80 грн, ставка акцизного збору – 20 % до вільної відпускної ціни, ПДВ – 20 %, торговельна надбавка – 30 %. Визначити вільну відпускну ціну з ПДВ і вільну роздрібну ціну.

Розв’язування:

Вільна відпускна ціна визначається за формулою:

Для визначення оподатковуваного обороту з ПДВ в оборот включається сума акцизного збору.

Цот = 500 •(1 + 40 % / 100 %) = 700 грн.

Цсв = 700 + Цсв • 20 % / 100 % = 875 грн.

Сума акцизного збору, що підлягає оплаті в державний бюджет, становить:

А3 = 20 % / 100% • 875 = 175 грн.

Вільна відпускна ціна телевізора з ПДВ становить:

Цсв_ПДВ = 875 • (1 + 20 % / 100 %) = 1050 грн.

Вільна роздрібна ціна телевізора з урахуванням ПДВ становить:

Црозн_ПДВ =Цсв+Нторг+ПДВ

Црозн_ПДВ = 875 •(1 + 30 % / 100 %) • (1 + 20 % / 100 %) = 1365 грн

Задача 2

Розрахуйте оптову і роздрібну ціну одиниці виробу, якщо є такі дані:

Ціна виробника	200 грн. за од.
Обсяг продажу	4 млн. од.
Транспортні витрати	9,4 млн.грн.
	Оптова торгівля	Роздрібна торгівля
Рівень витрат обігу	6%	11%
Рівень прибутку до товарообігу	5%	6%

Розв’язування:

Цопт.=((200•4 млн + 9,4 млн)•1,06•1,05)/4 млн = 225,221 грн.

Цроз.=((200•4 млн + 9,4 млн)• 1,11•1,06)/4 млн = 238,09 грн.

Задача 3

Оптово-збутова організація реалізує вироби А за ціною 85 грн за одиницю. Рівень торгівельної надбавки 15 %. Визначити ціну закупівлі виробу.

Розв’язування:

РТН = (ЦР – ЦЗ) / ЦЗ •ЦЗ = ЦР / (РТН + 1)

ЦЗ = 85 / (0,15 +1) = 73,91 (грн)

Задача 4

Оптово-збутова організація реалізує товар за ціною 15 грн за одиницю. Закупівельна ціна 12 грн за одиницю. Визначити рівеньторгівельної надбавки.

Розв’язування:

РТН = (ЦР – ЦЗ) / ЦЗ • 100 %

РТН = (15 –12) / 12 • 100 % = 25 %

Задача 5

Фірма реалізує виріб А за ціною 620 грн за одиницю. Рівень торгівельної надбавки 15 %. Визначити ціну закупівлі виробу. Визначити рівень торгівельної надбавки, якщо ціна виробника 510 грн, а також визначити прибуток, якщо рівень витрат обігу оптової організації 7 % від товарообігу, а обсяг продажів 3 тис.виробів.

Розв’язування:

1) РТН = (ЦР – ЦЗ) / ЦЗ • ЦЗ = ЦР / (РТН + 1) • ЦЗ = 620 / (0,15 +1) = 539,13 (грн)

2) РТН = (620 – 510) / 510 • 100 % = 21,57 %

3) БП = (620 ( 3000 – 620 ( 3000 ( 0,07) – 510 ( 3000)) = 199800(грн)

Задача 6

Фірма «Альфа» спеціалізується на оптових закупівлях. У поточному періоді було закуплено 500 штук холодильників, базисна ціна одного холодильника становить 800 гривень. Пропонується знижка за масовість у розмірі 6% від базисної ціни. Рівень торгівельної надбавки 15 %. Визначити суму можливого доходу за угодою і вартість реалізації товарів.

Розв’язування:

1) Визначимо ціну закупівлі холодильника з урахуванням знижок з базисної ціни.

ЦЗ = БЦ – ЦС.

ЦЗ = 800 – 800 ( 0,06 = 752 (грн).

2) Розрахуємо загальну суму закупівлі товару.

СЗ = ЦЗ • Q

СЗ = 752 ( 500 = 376000 (грн).

3) Визначимо суму можливого доходу за угодою.

ДУ = СЗ • УТН

ДУ = 376000 ( 0,15 = 56400 (грн) .

4) Розрахуємо вартість реалізації товару

РТ = СЗ + ДУ

РТ = 376000 + 56400 = 432400 (грн) .

VІ. Практичні завдання для самостійного розв’язку

Задача 1

Собівартість промислової установки становить 900 грн. Рівень рентабельності – 20 %. Постачальникам комплектуючих виробів оплачений ПДВ у розмірі 190 грн, ПДВ – 20 %, торговельна надбавка – 20 %. Визначити вільну відпускну ціну з ПДВ і вільну

роздрібну ціну.

Задача 2

Розрахуйте оптову і роздрібну ціну одиниці виробу, якщо є такі дані:

Ціна виробника	139 грн. за од.
Обсяг продажу	123 тис. од.
Транспортні витрати	1,56 млн.грн.
	Оптова торгівля	Роздрібна торгівля
Рівень витрат обігу	11%	12%
Рівень прибутку до товарообігу	3%	7%

Задача 3

Оптово-збутова організація реалізує товар – шкільні зошити за ціною 0,25 грн за одиницю. Закупівельна ціна 0,16 грн за одиницю. Визначити рівень торгівельної надбавки і прибуток організації, якщо партія закупівлі складає 10000 шт., надана знижка за масовість – 1% від закупівельної ціни, рівень витрат обігу – 0,5% від вартості реалізації.

Задача 4

Оптово-збутова організація реалізує свій товар за ціною 185грн за одиницю. Рівень торгівельної надбавки 15 %. Визначити ціну закупівлі виробу і суму закупівлі при придбанні партії товару 500 шт.

Тема. ПОЛІТИКА ЦІН У ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

План лекції

Довгострокові цілі політики цін.
Наслідки прийняття рішень по ціні.
Розробка цінової стратегії.
Цінова тактика підприємства.

Домашнє завдання:

вивчити конспект, (10) с.78 – 95,
відповіді на запитання с. 94,
розв’язок задач № 2 та 3 с. 185
підготовка рефератів.

І. Основні категорій і поняття,

Цінова політика підприємства — діяльність підприємства, спрямована на досягнення його головної мети за допомогою цін.

Цінова стратегія підприємства — основні напрямки, заходи та методи, за допомогою яких може бути досягнута визначена мета цінової політики.

Товарообмінний залік — особливий вид цінової знижки на новий товар, яка надається покупцям за умови здавання ними раніше придбаної і вже застарілої моделі даної фірми.

Державна дисципліна цін — процес дотримання визначених нормативними актами вимог щодо формування, встановлення та використання цін за умов регульованої економіки.

Державна цінова політика — діяльність органів виконавчої влади, яка в умовах України спрямована на досягнення трьох основних цілей: послідовного проведення лібералізації цін, державного регулювання цін і тарифів на окремі товари та послуги й здійснення контролю за їх дотриманням.

Декларування цін — комплекс заходів щодо отримання дозволу на зміну ціни, яка підлягає державному регулюванню.

ІІ. Короткий виклад теми

Цінова політика — це діяльність підприємства, спрямована на досягнення його головної мети за допомогою цін. Як правило, вирізняють три основні завдання ціноутворення:

збільшення продажу;
отримання найбільшого прибутку;
збереження існуючого становища.

Довгострокові цілі політики цін пов'язані з такими показниками підприємства, як: прибутковість, частка ринку, яку займає підприємство з продажем певного виду товару.

Довгострокова цінова політика тісно пов'язана зі стратегією маркетингу і товарною політикою підприємства.

Маркетинг - це наука про збут товару, продукції або послуг, її завдання полягає у пошуку найкращих каналів збуту продукції підприємства.

Виділяють чотири пріоритетні маркетингові цілі, які пов'язані з ціновою політикою підприємства:

1. прибуток на інвестиції;

2. прибуток на акції;

3. зростання частки ринку;

4. зростання частки нових проектів.

Цінова політика є частиною маркетингової політики, яка складається із стратегії і тактики, ринкової поведінки товаровиробника.

Цінова політика визначає не тільки ціну товару в залежності від ринку, але і її зміни у зв'язку з життєвим циклом товару, діями конкурентів, змінами кон'юнктури ринку та іншими факторами.

Цінова політика - це сукупність організаційних і економічних заходів, які спрямовані на досягнення за допомогою цін кращих результатів господарської діяльності, забезпечення стійкого збуту продукції та отримання прибутку.

Таким чином цінова політика - це сукупність дій в області ціноутворення, реалізація яких забезпечує стійкий фінансовий стан підприємства та ефективність досягнення поставленної мети. Крім головної мети підприємства (досягнення максимального прибутку при мінімальних витратах) є і другорядні:

- завоювання або утримання частки ринку для свого товару;

- забезпечення високої якості товару;

- планомірне використання наявних ресурсів;

- підвищення прибутковості діяльності підприємства;

- підвищення рівня зайнятості.

Найбільш поширеними у ринковій економіці є такі типи (види) цінової політики:

1. «Цінове лідерство» - політика цін, яка запроваджується великими фірмами, що володіють більшою частиною ринку.(Засіб досягнення - великий економічний потенціал підприємства, умови використання - наперед відомий монопольний стан підприємства, наслідки - монопольне високі ціни на продукцію)

2. «Слідування у фарватері» (за лідером) - це цінова політика, яка

практикується невеликими фірмами.(Засіб досягнення - встановлення цін, орієнтуючись на лідера; умови використання - обсяг продажу дозволяє досягти беззбитковості; наслідки - отримання достатнього виторгу для забезпечення необхідного рівня рентабельності)

3. «Атака» - цінова політика, яка використовується фірмами, що хочуть стати лідером.(Засіб досягнення- відповідний економічний потенціал; умови використання- встановлення низьких цін та зростання попиту на продукцію; наслідки - укріплення становища фірми на ринку за рахунок зростання обсягу продаж)

4. «Зняття вершків» - цінова політика, яка використовується, коли на ринок виводиться новий товар, який має попит.(Засіб досягнення - наявність товару по дуже високій ціні, умови використання - унікальність товару,наслідки - завоювання частки ринку з високим рівнем доходу)

5. «Швидкі гроші» - це цінова політика, яка передбачає негайне забезпечення рентабельності виробництва і збуту.(Засіб досягнення - встановлення цін, нижчими за цінами конкурентів; умови використання - раптовість зміни цін; наслідки - одержання виторгу у найкоротші строки)

6. «Проникнення та ринок» - це цінова політика, яка застосовується новачками та передбачає негайний захват частки ринку для збуту товару.(Засіб досягнення – низькі ціни; умови використання - великі обсяги виробництва; наслідки – завоювання частки ринку)

Етапи розробки цінової політики :

1. вибір виду цінової політики;

2. реалізація цінової політики;

3. аналіз і корегування цінової політики.

Наслідки рішень по цінам бувають : довгострокові, негайні. Рішення по цінам впливають як на осіб, які не являються робітниками фірми ( споживачі, постачальники, конкуренти) так і на робітників фірми.

При встановленні ціни необхідно враховувати:

1. оцінку товару споживачами ( у співставленні з товарами - аналогами фірм конкурентів з точки зору ціни);

2. врахування додаткових переваг товару ( доставка до споживача, монтаж);

3. форму розрахунків (готівковими або безготівковими коштами);

4. застосування знижок за певну кількість товару;

5. врахування святкових розпродаж та акцій;

6. врахування реакцій конкурентів;

7. врахування інфляції(ріст цін на сировину, матеріали, збільшення витрат на підприємстві).

Стратегія ціноутворення - це основні напрями, задачі та методи, за допомогою яких може бути досягнута визначена мета цінової політики.

Стратегічні завдання, які вирішуються за допомогою ціноутворення:

1. впровадження та продаж нових товарів;

2. вихід на нові ринки;

3. розширення сфери впливу;

4. підвищення і стабілізація виробництва;

5. збереження прибутку ( в період інфляції);

6. прискорення потоку готівки.

Виділяють 2 групи стратегії ціноутворення :

1. стратегія по відношенню до продукції;

2. стратегія по відношенню до ринку.

В залежності від маркетингової політики підприємства розрізняють:

1. стратегія пасивного маркетингу ( встановлення низьких цін на новий товар при незначній стимуляції збуту);

2. стратегія широкого проникнення ( встановлення низьких цін на товар при високій стимуляції);

3. стратегія вибіркового проникнення ( встановлення високих цін на товар при низькій стимуляції збуту);

4. стратегія інтенсивного маркетингу ( встановлення високих цін при високій стимуляції збуту).

Цінова тактика -це сукупність методів та прийомів розробки цінової стратегії. При її виборі використовують методи:

1. платіжна матриця;

2. дерево цілей;

3. лінійне програмування;

4. дослідне моделювання;

5. теорія ігор і т. ін.

Алгоритми формування цінової тактики:

1. дослідження та оцінка ринкової ситуації;

2. прийняття тактичного цінового рішення;

3. розробка оперативних планів і завдань;

4. вибір методу ціноутворювання;

5. виконання поставлених завдань;

6. проведення поточного контролю практичних заходів.

Цінова тактика повинна сприяти :

1. розширенню асортименту продукції;

2. зниженню терміну реалізації продукції;

3. поліпшенню інформації про ціни;

4. зменшенню перешкод у ціноутворенні;

5. збільшенню джерел інформації про ціни;

6. зростанню частоти зміни цін.

ІІІ. Тести для самоперевірки знань

1. До опосередкованих методів державного регулювання цін належить встановлення:

А. Граничних рівнів цін.

Б. Декларування зміни цін.

В. Граничних рівнів торговельних надбавок.

Г. Граничних нормативів рентабельності.

2. Встановлення тарифів на водопостачання для населення входить до повноважень:

А. Кабінету Міністрів України.

Б. Міністерства економіки.

В. Обласних (міських) держадміністрацій.

Г. Безпосередньо постачальників води.

3. Регулювання цін на основі граничного нормативу рентабельності:

А. Обмежує зростання собівартості продукції.

Б. Створює інтерес до збільшення витрат на виробництво продукції.

В. Стримує зростання абсолютної величини прибутку.

Г. Заінтересовує виробника у зменшенні ціни.

4. До прямих методів державного регулювання цін належить:

А. Застосування граничних нормативів рентабельності.

Б. Диференціація ставок ввізного мита.

В. Зміна рівнів ставок товарних податків.

Г. Декларування зміни цін.

5. Шляхом встановлення граничних рівнів посередницько-збутових надбавок регулюються ціни на:

А. Електроенергію для населення. Б. Дитяче харчування.

В. Скраплений газ. Г. Алкогольні вироби.

6. При включенні до ціни акцизного збору за умов нееластичного попиту:

А. Основна частина податку припадає на споживача.

Б. Основна частка податку припадає на виробника.

В. Податок між споживачем та виробником розподіляється нарівно.

Г. Усі відповіді неправильні.

7. До прямих регуляторів ціни не належать:

А. Рівень рентабельності. Б. Ввізне мито.

В. Торговельна надбавка. Г. Податок на прибуток.

8. Державне регулювання цін на продукцію монопольних утворень в Україні здійснює:

А. Кабінет Міністрів України. Б. Міністерство економіки.

В. Антимонопольний комітет. Г. Міністерство фінансів.

Контрольні відповіді на тести

1	2	3	4	5	6	7	8
Г	В	Б	Г	Б	А	Г	Б

ІV.Питання для самоперевірки знань

У чому полягає закон вартості? Охарактеризуйте взаємозв’язок між ціною і вартістю товару.
Які функції властиві ціні? Дайте коротку характеристику кожної з них.
У чому полягають особливості трактування ціни з поглядумарксистської і суб’єктивістської шкіл?
Яким чином установлюється вихідна ціна на товар?
Перелічити завдання ціноутворення.
Яким чином визначаються ціни в умовах ринку? Які ситуації при цьому можуть виникнути?
Які наслідки необхідно враховувати, розробляючи ту або іншу політику цін?
У чому полягають особливості політики «Упровадження»,«Ціновий лідер», «Швидкі гроші»?
Дайте характеристику цінової політики: «Зняття вершків», «Атака», «Проходження у фарватері».
Яким чином ціна на товар залежить від обраної фірмою стратегії маркетингу?
Охарактеризуйте існуючі методи державного регулювання цін і тарифів.
Які державні органи здійснюють контроль над цінами?

V. Приклади розв’язування задач

Задача 1

Фірма виготовляє пральний порошок і володіє незначною часткою ринку, обсяг попиту на дану марку відповідає беззбитковій діяльності і фірма отримує виторг від продажу товару, достатній для забезпечення рентабельності. Як ви вважаєте, який вид цінової політики проводить фірма?

Розв’язування:

Імовірніше, це цінова політика «Проходження у фарватері», тому що цей вид цінової політики зазвичай практикується дрібними фірмами, які не володіють значною частиною ринку, і встановлюють ціни, орієнтуючись на інші фірми.

VІ. Завдання для самостійної роботи

Задача 1

Компанія «Софтпро» розробила програмне забезпечення для обліку, діловодства, планування й аналізу діяльності підприємства «Універсал 5.х», виводить його на ринок і планує зайняти домінуюче становище, пропонуючи покупцям продукцію за ціною, нижчою, ніж у конкурентів. Конкурентами, що працюють на даному ринку, є компанії «Ентехеко», «САМСОН», «Нетком Технолоджі» та ін. Попит на дану продукцію швидко росте. Який вид цінової політики застосовує ця компанія і що є наслідком застосування такої цінової політики?

Задача 2

Фірма «Вектор_Д» продає на ринку новий товар, використовуючи у своїй діяльності стратегію пасивного маркетингу. Які ціни встановлюються на товар за таких умов, і який рівень стимулювання збуту має дана фірма?

VІІ. Графічний диктант

Відповісти на поставлені питання. Результати відповідей розмістити в таблиці , умовно позначаючи правильну відповідь знаком (+), а неправильну – знаком (–).

Чи є ціна основною формою виявлення закону вартості?
Цінова політика – сукупність дій в сфері ціноутворення, реалізація яких забезпечує стійке фінансове становище підприємства й ефективне досягнення його цілей.
«Упровадження» – це вид цінової політики, спрямований на проникнення на ринок, негайне захоплення його частини для збуту своїх товарів.
Політика цін в Україні визначена Законом України 03.12.1999 р. «Про ціни і ціноутворення».
Державні фіксовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, що мають великий вплив на загальний рівень і динаміку цін, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких знаходиться на підприємствах, які займають монопольне становище на ринку.
Визначення попиту і витрат не є складовими компонентами визначення вихідної ціни.
Для маркетингу ціни не є показниками стану ринку.
Для визначення цін усіх учасників руху товарів відлік починають із цін для перших споживачів.
Орієнтація на витрати не знижує свободу дій на ринку і дає можливість використовувати ціни як активний комерційний інструмент.
Ціна як комерційний механізм існує з моменту виникнення товарного виробництва і з початку дії закону вартості.

Таблиця відповідей:

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10

Тема. РОЗРОБКА ПОЛІТИКИ ЦІНОУТВОРЕННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ

План лекції

Цілі ціноутворення.
Види цінових стратегій.
Поняття цінових ліній. Діапазон цін.

Домашнє завдання:

вивчити конспект, (10) с.78 – 95,
відповіді на запитання с. 94,
підготовка рефератів.

І. Основні категорій і поняття

Цілі діяльності – конкретні результати стану підприємства, що можуть бути досягнуті за сприятливих умов, критерії для оцінки реалізації тієї або іншої стратегії.

Місія фірми – ринкова можливість задовольнити потребу в даному виді товарів і послуг в умовах конкуренції.

Стратегія цінового лідера – установлення ціни залежно від цінової стратегії конкурентів стосовно даного товару. Ця стратегія сковує ініціативу фірми у виборі власної стратегії.

Стратегія конкурентних цін – це цінова війна з конкурентами за допомогою встановлення найбільш низьких цін. При цій стратегії треба бути упевненим, що різке зменшення цін приведе до підвищення частки ринку і значно не знизить прибутку фірми.

Стратегія нестабільних цін – установлення різних цін для різних ринків залежно від ситуації на ринку і попиту на товар.

Стратегія дискримінаційних цін припускає встановлення найвищих цін і сегментацію ринку. Такою стратегією найчастіше користуються фірми_монополісти.

Стратегія єдиних цін – установлення єдиних цін для всіх споживачів.

Стратегія гнучких цін – установлення різного рівня цін залежно від можливості покупця оплатити товар і уміння фірми торгувати.

Стратегія стабільних (стандартних) цін – продаж товарів за стабільними цінами протягом визначеного періоду часу (найчастіше це передоплата за пресу, оплата громадського транспорту і т.п.).

Стратегія престижних цін – продаж товарів за високими цінами тим сегментам ринку, що особливу увагу приділяють якості товару й товарній марці, чутливо реагують на фактор престижності і мають низьку еластичність попиту.

Стратегія неокруглених цін – установлення цін нижче округлених значень.

Стратегія цін масових закупівель – припускає знижки під час продажу товарів у більшій, ніж звичайно, кількості й застосовується, коли необхідно збільшити споживання даних товарів, привернути увагу покупців або очистити склад від цих товарів.

Стратегія відповідності рівня ціни якості товару – установлення ціни на високому рівні, що відповідає високому рівню якості продукції й іміджу, що формується фірмою.

Стратегія диференційованих цін передбачає встановлення знижок або надбавок до середнього рівня цін для різних ринків та їх сегментів.

ІІ. Короткий виклад теми

Розробка стратегій ціноутворення починається з чіткого визначення цілей. Існує чотири основні мети ціноутворення:

1) мета, яка базується на збуті (орієнтація на високий рівень обсягів реалізації та збільшення частки ринку);

2) мета, яка базується на прибутках (передбачає три напрями:

- одержання максимального прибутку на протязі визначеного прибутку;

- стабільний прибуток на декілька років;

- швидке одержання прибутку);

3) мета, яка базується на середньому рівні витрат, або повних витрат(базується на витратах та отриманні певного доходу: при повних - прибутку, при середніх витратах - маржинального доходу);

4) мета, яка базується на існуючому становищі.(орієнтована на запобігання спадів у збуті та зменшення впливу зовнішніх сил).

Фактори, які визначають можливості цінової стратегії:

реальні витрати і прибуток;
1. цінність товару для споживача;
2. цінність товару у порівнянні з конкурентними товарами;
3. сегментація ринку (умовний поділ ринку);
4. реакція конкурентів;
5. маркетингові дії фірми;
6. загальна цінова політика підприємства.

Складовою частиною політики цін є розробка цінової стратегії підприємства.

Стратегія ціноутворення — це основні напрями, заходи та методи, за допомогою яких може бути досягнута визначена мета цінової політики.

Існує 5 етапів розробки цінової стратегії:

- встановлення цілей цінової стратегії;

- загальна політика ціноутворення;

- вибір цінової стратегії (виду);

- вибір методу (цінова політика);

- врахування факторів, які впливають на ціноутворення;

- реалізація цінової стратегії;

- аналіз і її корегування у процесі пристосування до ринкових умов.

Існує багато цінових стратегій, які можна об'єднати у три групи:

1 стратегія низьких цін;

2 стратегія високих цін;

3 стратегія нейтральних (середніх) цін.

Кожну з груп об'єднує різні види конкретних стратегій. Типовими видами першої групи стратегії є стратегія виживання та стратегія цінового прориву.

Стратегія виживання характерна для підприємств, які мають більш потужних конкурентів, а ринок продукції, яку вони випускають, перенасичений (попит перевищує пропозицію). В цих умовах підприємство повинно застосовувати цінові знижки і відповідно зниження прибутку, така стратегія не може бути довгостроковою.

Стратегія цінового прориву характерна для підприємств, які мають можливість значно зменшити витрати і підвищити якість продукції. Спираючись на низькі ціни, підприємство має можливість суттєво збільшувати обсяг реалізації і тим самим витіснити з ринку слабкіших конкурентів.

Ефективність стратегії низьких цін залежить від таких чинників:

1. від еластичності попиту (чим вища еластичність, тим більша ефективність стратегії);

2. від структури витрат на виробництво (ефективність стратегії низьких цін буде більшою, коли у ціні товару частка змінних витрат незначна);

3. від рівня конкуренції (ефективність стратегії буде більшою, якщо конкуренти не можуть відповісти відповідним зниженням ціни).

Найпоширенішими видами стратегії високих цін є стратегія «зняття вершків» та стратегія лідерства за якістю товару.

Сутність стратегії «зняття вершків» полягає у тому, що спочатку на продукцію встановлюється максимально висока ціна, за якою вона може бути реалізована на певному сегменті ринку, після чого збут за даною ціною почне зменшуватись, підприємство зменшить ціну з метою приваблення нових клієнтів, це дає змогу у кожному сегменті ринку отримати максимальну величину прибутку.

Існує чотири типи сегментів ринку:

1) економічний, де споживачі мають високу чуттєвість до ціни, якості та асортименту товару;

2) персоніфікований, де споживачі приділяють більше уваги не ціні, а оформленню продукції, обслузі;

3) етичний, де споживачі не звертають увагу на ціну товару, а підтримують імідж певної фірми і купують товари знайомих фірм;

4) апатичний, де споживачу головне зручність покупок, а не ціна.

Стратегію лідерства за якістю товару підприємство використовує, коли воно має сприятливі умови для впровадження досягнень НТП, це дає можливість підприємству випередити конкурентів у виробництві нової високоякісної продукції. В таких умовах встановлення високих цін на товар або продукцію зумовлюється необхідністю відшкодування значних витрат, які пов'язані з проведенням науково-дослідних і конструкторських розробок.

Ефективність стратегії високих цін залежить від таких чинників:

1) еластичність попиту (ефективність стратегії високих цін буде більшою, коли попит буде нееластичним);

2) від структури витрат на виробництво (ефективність стратегії високих цін буде більшою, коли у цінах на товар основну частину будуть складати змінні витрати);

3) від рівня конкуренції (ефективність стратегії високих цін буде більшою, коли у підприємства є певні захисні бар'єри, які не дають змогу конкурентам проникнути на його сегмент ринку).

Захисні бар'єри - це захист товарів патентами, високою репутацією фірми, ефективними каналами збуту, неможливістю конкурентів освоїти аналогічний вид продукції.

Встановлення високого рівня ціни на первісній стадії реалізації має для підприємства дві важливі переваги:

• у випадках допущення помилок - завжди можна зменшити ціну;

• стратегія високих цін створює у покупців образ товару високого ґатунку.

В залежності від включення в собівартість продукції по обсягам виробництва усі витрати підприємства поділяються на постійні і змінні.

Постійні витрати - це витрати, розмір яких не змінюється зі зміною обсягів виробництва, до них належить амортизація, орендна плата, плата за електропостачання і таке інше.

Змінними є витрати розмір яких змінюється прямопропорційно зміні обсягів виробництва, до таких витрат належать відрядна заробітна плата, сировина і матеріали та ін.

За порядком включення у собівартість продукції усі витрати поділяються на прямі і непрямі.

Прямі витрати пов'язані з виробництвом певних видів продукції, а непрямі витрати пов'язані з усім обсягом виробництва на підприємстві і відносяться на конкретні види продукції шляхом розподілу пропорційно відповідній базі. Базою розподілу може бути заробітна плата основних виробничих робітників.

До третьої групи цінових стратегій належать стратегії нейтрального ціноутворення, відповідно яких, ціни встановлюються на середньому рівні, що склався на ринку, у цьому випадку значення ціни як інструмента цінової політики підприємства - невелике. Вибір стратегії нейтрального ціноутворення зумовлюється тим, що підприємство не має можливостей встановлювати на продукцію високу ціну і не хоче встановлювати найнижчу ціну.

Розробка цінової стратегії - процес неодноразовий, її потрібно переглядати у випадках:

- при створенні нового продукту;

- при зміні загального середовища та конкурентів;

- при проходженні товару різних стадій життєвого циклу;

- при зміні цілей ціноутворення;

- при регулюванні цін державою.

Стратегія ціноутворення буде функціонувати погано якщо: => ціна змінюється дуже часто;

=> рішення по ціні приймаються без достатньої інформації про ринок; => ціни не відповідають цільовому ринку; => учасники каналів збуту не задоволені часткою прибутку.

Функції товарообігу здійснюються через канали збуту, які включають усіх осіб (юридичних або фізичних), які пов'язані з рухом та обміном товару і розглядаються як учасники збуту.

Основні методи збуту:

1) прямий (виробник - споживач);

2) побічний (виробник - посередник - споживач);

3) комбінований.

Цінова лінія - це лінія, яка пов'язана з продажем продукції у різних діапазонах цін, де кожна ціна відображає певний рівень якості товару або його класності, при цьому встановлюються діапазони цін і в межах цих діапазонів визначаються певні значення ціни.

Існує три діапазони цін:

низький (дешеві моделі, низький клас товару);
середній (середнього рівня моделі та середній клас товару);
високий (товари найвищої якості або коштовні товари).

Побудова цінової лінії дає можливість проаналізувати попит на товари в певних діапазонах цін. За допомогою аналізу споживачі можуть одержувати інформацію про товар, з якого можна вибрати, зробити співставлення між моделями. В межах бажаного діапазону цін покупець може вибрати альтернативні моделі. Розробляючи цінові лінії, треба враховувати, що між цінами окремих товарів в асортиментній групі має бути додатній розрив, інакше покупці не будуть усвідомлювати якісної різниці між виробами. При цьому, у верхньому діапазоні такий розрив може бути більшим оскільки еластичність попиту тут найменша

Рис. 2.Цінова лінія для недорогих комп'ютерів

ІІІ.Питання для самоперевірки знань

У чому сутність і значення стратегії підприємництва?
Які стратегічні завдання вирішуються за допомогою встановлення ціни?
Які рішення необхідно прийняти при встановленні ціни?
Перерахувати концепції маркетингу і охарактеризувати їх.
Коли цінову стратегію необхідно переглядати?
У яких випадках цінова стратегія функціонує погано?
Назвіть етапи розробки цінової стратегії.
Дайте характеристику основним цілям ціноутворення.
Охарактеризуйте особливості цінової стратегії, заснованої на витратах.
Що характерно для стратегії, що орієнтована на попит?
Перерахуйте основні види знижок і надбавок.
Що собою уявляє психологічна межа ціни?
Дайте характеристику стратегії, що орієнтована на реакцію конкурентів.
Для яких цілей застосовуються цінові лінії?
Перерахуйте обмеження і переваги, що можуть мати цінові лінії.
Яким чином впливають ціни на реалізацію товарів і прибуток?
Назвіть фактори зміни прибутку фірми.
Як визначається ціна, яка максимізує прибуток?
У яких випадках прибуток збільшується зі збільшенням ціни, а в яких знижується?
Коли прибуток знижується зі збільшенням ціни?
Наведіть приклади зниження прибутку зі зниженням ціни.
Як впливає завищення ціни на прибуток?

ІV. Приклади розв’язування задач

Задача 1

Фірма продає радіоприймачі. Їх ціни коливаються від 8 до 21 $. При ціні 8 $ може бути продано 2000 штук. Ціна 9 $ висока для даної модифікації. При ціні від 9 до 12 $ попит знаходиться на рівні 900 штук. Ціна 13 $ для споживачів буде високою. При ціні від 13 до 20 $ попит буде знаходитися на рівні 100 приймачів. Ціна 21 $ буде високою для даної модифікації. Побудувати цінові лінії. Визначити різницю в доходах при продажу радіоприймачів за ціною 8 $ і при використанні цінових ліній.

Розв’язування:

I варіант.

8 х 1100 = 8800; 12 х 800 = 9600; 20х 100 = 2000; разом 20400 $.

II варіант.

8 х 2000 = 16000; різниця в доходах: 20400 – 16000 = 4400 $.

Задача 2

Підприємство займається розробкою переносних мінікондиціонерів, що не мають аналогів на ринку і запатентовані даним підприємством, які не вимагають стаціонарної установки і призначені для багатокімнатних квартир і офісів. Для виробництва цих кондиціонерів був укладений ексклюзивний контракт із фірмою, яка виробляє комплектуючі для великих кондиціонерів на постачання мінідвигунів. Через те, підприємство понесло великі втрати, зв’язані з розробкою і патентуванням продукту, головною метою – є одержання максимального прибутку. Для визначення загальної цінової політики підприємства працівниками апарату керування були запропоновані такі цінові стратегії:

– стратегія диференційованих цін;

– стратегія конкурентних цін;

– стратегія високих цін.

Як ви вважаєте, яку стратегію необхідно обрати підприємству? Обґрунтуйте свій вибір.

Розв’язування:

Правильний вибір – це стратегія високих цін, тому що мета даної стратегії – одержання надприбутку шляхом «зняття вершків» з тих покупців, для яких новий товар має велику цінність і які готові заплатити за виріб, який купують, більше від нормальної

ринкової ціни. Це стосується нових товарів, що вперше з’являються на ринку; товарів, захищених патентами, і товарів, що знаходяться на початковій стадії «життєвого циклу», яким і є продукт даного підприємства.

Стратегія високих цін виправдана у випадках, коли існує гарантія відсутності найближчим часом помітної конкуренції на ринку, коли для конкурентів занадто високими є витрати освоєння нового ринку (реклама й інші засоби для виходу на ринок),

коли для виробництва нового виробу вихідна сировина, матеріали, комплектуючі, знаходяться в обмеженій кількості. Установлюючи високі ціни на такі вироби, підприємство_виготовлювач, по суті, користується своєю монополією на них.

Мета цінової політики в період застосування високих цін —максимізовувати прибуток доти, поки ринок нових товарів не став об’єктом конкуренції.

Стратегія високих цін використовується фірмою також з метою апробації свого товару, його ціни, поступового наближення до прийнятного рівня ціни.

V. Завдання для самостійної роботи

Задача 1

Фірма реалізує пральні машини. Ціни на них коливаються в діапазоні від 1200 грн до 1800 грн. Дослідження ринку показали, що за ціною 1200 грн може бути продано 800 пральних машин, але ціна в 1300 грн для таких пральних машин висока. При ціні від

1300 грн до 1400 грн попит знаходиться на рівні 300 пральних машин. Оскільки споживачі сприймають ціни від 13000 грн до 14000 грн як однакові, ціна встановлюється на рівні 1400 грн, але ціна 1500 грн для подібних пральних машин висока. При ціні від

1500 грн до 1700 грн попит складає 100 пральних машин, ціна встановлюється на рівні 1700 грн тому що споживачі сприймають ціни від 1500 грн до 1700 грн як однакові, але ціна 1800 грн для таких пральних машин висока. Таким чином, цінова лінія повинна відповідати значенням 1200 грн, 1400 грн, 1700 грн.

Необхідно побудувати графік цінових ліній і визначити різницю в доходах з використанням цінових ліній і без них.

Задача 2

Фірма продає килимове покриття. Дослідження ринку показали, що за ціною 150 грн, за метр, може бути продано 2000 м, але ціна 250 грн є високою. За ціною 250 – 500 грн, за метр, може бути продано 1200 м, але ціна 600 грн – висока. При ціні від 600 до 800грн., за метр, може бути продано 600 м, але ціна 1000 грн – висока, а при ціні 1000 – 1300 грн може бути продано 200 м покриття, але ціна 1500 грн для споживача висока.

Визначити різницю в доходах при продажі килимового покриття за ціною 150 грн і при використанні цінових ліній.

VІ. Графічний диктант

Відповісти на поставлені питання. Результати відповідей розмістити в таблиці, умовно позначаючи правильну відповідь знаком (+), а неправильну – знаком (–).

Стратегія і тактика підприємства відповідають прийняттю короткострокових рішень, що визначають розвиток підприємства (стратегія) і вибір методів, засобів і способів досягнення цілей його діяльності (тактика).
Місія фірми – ринкова можливість задовольняти потребу в даному виді товарів і послуг в умовах конкуренції.
Наслідки рішень по цінам бувають: короткострокові, довгострокові негайні.
Ув’язування цінової стратегії із загальною програмою маркетингової політики відбувається на етапі визначення загальної цінової політики.
Варіантом стратегії диференційованих цін є стратегія пільгових цін, що використовується для залучення споживачів, у яких зацікавлена фірма.
Цінові лінії пов’язані з продажем продукції в різних діапазонах цін, де кожен діапазон визначає рівень якості товару і його клас.
Для визначення максимально можливої величини прибутку необхідно мати інформацію про обсяг продажів, доходи і витрати, а також керуватися правилом максимізації прибутку (граничні витрати = граничному доходові).
Факторами зміни прибутку є:

– зміна загальної величини постійних витрат;

– зміна якості товарів.

Стратегія єдиних цін – встановлення єдиних цін у регіонах розташування визначених торговельних фірм.
Стратегія гнучких цін – встановлення різного рівня цін залежно від спроможності покуппокупців оплатити товар і уміння фірми торгувати товарами.

Таблиця відповідей:

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10

Тема. КОН’ЮКТУРА РИНКУ ТА КОН’ЮКТУРООБРАЗУЮЧІ ФАКТОРИ ЦІНОУТВОРЕННЯ

План лекції

Кон’юктура ринку: поняття та її основні елементи.
Класифікація кон’юктурообразуючих факторів.
Вплив споживачів(попиту) на рішення по цінам.
Вплив пропозиції на формування ринкових цін.
Поняття еластичності попиту та пропозиції. Ціна рівноваги.

Домашнє завдання:

вивчити конспект, (10) с.81 – 82,
скласти кросворд, використовуючи термінологію даної теми,
розв’язати задачі №№ 17, 18 с.190
підготовка рефератів.
опрацювати питання теми, яка виноситься на СРС:
Конкуренція та монополія як фактори ціноутворення (CРС №№ 5,6)
Витрати та прибуток як основні складові та фактори ціноутворення (СРС № 7,8,9).

І. Основні категорій і поняття

Гранична корисність — приріст загальної корисності певного блага внаслідок збільшення його споживання на одну одиницю.

Коефіцієнт цінової еластичності — коефіцієнт, що показує, на скільки відсотків зміниться величина попиту при зміні ціни на один відсоток.

Попит еластичний — попит, коли незначні коливання ціни приводять до значних змін у кількості продукції, що реалізується.

Попит нееластичний — попит, коли значні зміни ціни викликають лише незначні зміни в кількості придбаної продукції.

Ціна — сума грошей, яку покупець згоден заплатити, а продавець — отримати за відповідний товар.

Ціна рівноваги — ціна, за якої кількість запропонованого до ринку товару дорівнює його кількості, яку споживач у змозі купити.

Цінова еластичність — ступінь чутливості споживачів до зміни цін на продукцію або послуги.

ІІ. Короткий виклад теми

Кон'юнктура ринку — це визначене у часі та просторі певне співвідношення попиту та пропозиції, що формується як сукупність товарно-грошових відносин під впливом конкретної комбінації діючих чинників.

Основні елементи кон'юнктури:

- попит;

- пропозиція;

- конкуренція.

Класифікація кон'юнктурооразуючих факторів відбувається за наступними ознаками:

І. За джерелами виникнення:

1 ендогенні (зовнішні);

2 екзогенні (внутрішні);

3 економічні;

4 соціальні;

5 політичні;

6 природні;

7 науково-технічні.

ІІ. За періодичністю дії:

1 тимчасові;

2 постійно діючі;

3 циклічні;

4 не циклічні.

ІІІ. За напрямком дії:

1 ті, що стимулюють розвиток ринку;

2 ті, що гальмують розвиток ринку.

IV.За характером виникнення:

1 випадкові;

2 стихійні;

3 спрямовані.

Усі фактори впливають на кон'юнктуру ринку тісно взаємодіючи, доповнюючи один одного або резонуючи. Першою причиною всіх кон'юнктурних коливань є циклічний характер розвитку ринкової економіки.

Основні фази економічного циклу:

1 кризис (спад);

2 депресія;

3 підйом (оживання);

Крім циклічної закономірності на розвиток кон'юнктури ринку впливають фактори не циклічного характеру, які поділяються на постійно діючі (концентрація виробництва і капіталу, вплив держави, інфляція, мілітаризація економіки) і тимчасово діючі фактори (сезонність, стихійні явища, політичні кризи і таке інше).

Існують два види методів прогнозування кон'юнктури ринку:

- економіко-політичні, які полягають у використанні знань, досвіду та інтуїції експертів;

- математичні, які базуються на експериментально-математичних моделях, відображаючи функціональні або кореляційні залежності між показниками конкретного ринку.

Взаємозв'язок між споживачами і цінами на товар відображається через попит на товар та пояснюється двома чинниками: законом попиту та сегментацією ринку.

Попит — це платіжеспроможна необхідність мати той чи інший товар. Існує три види попиту:

1)дійсний попит - це сума грошових коштів, яка пред'являється
продавцем для покупки визначеної кількості товару на ринку;

2)реалізований попит - це сума грошей, яка фактично вторгована за
реально продану кількість товару;

3)незадоволений попит виникає, коли пропозиція не задовольняє попит.
Попит на товар залежить від таких факторів:

• ціна на товар;

• доходи покупців;

• ємність та розмір ринку;

• ціна товарів-замінників(товари - субститути);

• смаки покупців.

Наявність одного чи іншого виду попиту базується на двох критеріях:

1.Доступність замін або достатність товарів - субститутів;

2.Важливість необхідності або звичка до конкретного товару.
Попит показує кількість продукту, яку споживач готовий і здатний купити за
деякою ціною на протязі визначеного часу.

Ціна і попит знаходяться у зворотньому зв'язку і ця залежність називається законом попиту.

Вплив пропозиції на формування ринкових цін.

Пропозиція - це кількість товару, яку продавець бажає і здатний запропонувати до продажу на ринку за конкретною ціною протягом певного періоду. Пропозиція звичайно розглядається з точки зору корисності ціни (вигідності) для продавця, іншими словами, пропозиція вказує ту кількість продукту, яку виробники згодні запропонувати за різними можливими цінами.

Пропозиція показує прямий зв'язок між ціною і кількістю запропонованого продукту, такий зв'язок називається законом пропозиції.

Цінова еластичність — це сукупність чутливості споживачів та продавців до зміни ціни.

Еластичність попиту визначає чутливість споживачів до зміни ціни. Еластичність пропозиції визначає реакцію продавців на зміну ціни.

Еластичність попиту і пропозиції визначається через коефіцієнти еластичності, які розраховуються за відносними та абсолютними показниками. Оскільки попит і ціна знаходяться у зворотній залежності, то зі збільшенням ціни попит зменшується, а зі зменшенням ціни попит збільшується.

Пропозиція і ціна мають прямий зв'язок, тому зі збільшенням ціни кількість пропонованого до продажу товару (пропозиція) збільшується, а зі зменшенням ціни пропозиція зменшується.

Коефіцієнт еластичності можна розрахувати:

1. за відносними показниками:

2. за абсолютними показниками:

або , де

К - кількість проданого товару

В – виторг

Пропозиція

Попит

Рис. 3. Криві попиту і пропозиції.

Існують такі види еластичності: (див. рис. 4)

еластичний попит або пропозиція, коли Кел>1;
нееластичний попит або пропозиція - Кел<1;
одиничний попит або пропозиція - Кел=1;
абсолютно нееластичний попит або пропозиція - Кел=0;
абсолютно еластичний попит або пропозиція - Кел—>∞;

Крива абсолютно нееластичного попиту має вигляд лінії паралельної осі ординат(осі цін), тобто Кел=0.

Крива абсолютно еластичного попиту має вигляд лінії паралельної осі, яка паралельна осі абсцис (осі попиту), тобто Кел—>∞;

У випадку абсолютної нееластичності (ер=0) крива попиту є лінією, рівнобіжною вертикальній осі; у випадку абсолютно еластичного попиту (ер = ∞) вона рівнобіжна (вище) осі абсцис. (див. рис. 5).

Коефіцієнт цінової еластичності (Кел) показує відсоткову зміну обсягу попиту на товар при одновідсотковій зміні його ціни. Оскільки попит знаходиться в оберненій залежності від ціни, коефіцієнт цінової еластичності являє собою негативний розмір.

Проте, як правило, до уваги приймається лише абсолютне значення коефіцієнта.

а) б) в)

Ц Ц Ц

Q Q Q

Рис. 4. Еластичність попиту по ціні: Ц- ціна за одиницю продукції; Q- кількість продукції, на яку є попит за цією ціною.

Ц Ц

Q Q

Рис. 5. Граничні випадки еластичності

Ц Ц Ц

Q Q Q

Рис. 6. Крива попиту Рис. 7. Крива Рис. 8. Рівноважна

пропозиції ціна

Таблиця 1 . Еластичність попиту по ціні та виручка від продажу товару.

Величина

Характер

Взаємозв'язок

ціни та попиту

Залежність виручки від зміни

ціна зменш.

ціна збільш.

Ер = ∞

Абсолютно

еластичний

Ціна товару не

залежить від

попиту

Зменшується

Збільшується

1<Ер<∞

Еластичний

У відсотковому

відношенні

попит

змінюється

більше, ніж

ціна

Збільшується

Зменшується

ЕР=1

Одинична

еластичність

У відсотковому

відношенні

зміна попиту

дорівнює зміні

ціни

Не змінюється

0<ЕР<1

Нееластичний

У процентному

відношенні

попит

змінюється

менше, ніж

ціна

Зменшується

Збільшується

ЕР=0

Абсолютно

нееластичний

Попит не

залежить від

ціни товару

Зменшується

Збільшується

Якщо зобразити графічно криві попиту та пропозиції, то ми побачимо, що вони перетинаються в точці, якій відповідає ціна А.

Р(Ц)

Р1

Q1 Q (К)

Рис. 9. Ціна рівноваги

Це означає, що тільки за такою ціною кількість виробленого і запропонованого товару на ринку дорівнює тій кількості, яку споживач бажає і в змозі купити. При такій ціні не буде ні надлишку ні дефіциту товару. Економісти називають таку ціну ціною ринкової рівноваги або рівноважною ціною. Кожна ціна, яка нижча за ціну рівноваги, потягне за собою виникнення дефіциту, а ціна, яка вища за ціну рівноваги, призведе до надлишку товару.

ІІІ.Питання для самоперевірки знань

Що таке кон’юнктура ринку? Яким чином класифікуються кон’юнктуроутворюючі фактори?
Охарактеризуйте особливості кон’юнктурного циклу товарного ринку.
Яким чином формується кінцева ціна на товар?
Під впливом яких факторів відбувається зміщення кривоїьпопиту (пропозиції) і рух уздовж кривої попиту (пропозиції)?
Як зміниться рівноважна ціна й обсяг виробництва у випадку, якщо зростуть витрати?
Яким чином сили конкуренції впливають на ціни?
Охарактеризуйте форми прямого і непрямого регулювання цін державою.
Які наслідки незадоволеного попиту?
Фірма вирішила підвищити ціну на свою продукцію. Що відбудеться з її виторгом, якщо попит еластичний (нееластичний)?

ІV. Тести для самоперевірки знань

1. За теорією К. Маркса ціна товару визначається:

А. Співвідношенням між попитом і пропозицією.

Б. Його корисністю.

В. Суспільною вартістю.

Г. Витратами виробництва.

2. Головним представником неокласичної теорії цін є:

А. К. Маркс. Б. А. Маршалл.

В. Ф. Кене. Г. К. Менгер.

3. Ідея еластичності попиту і пропозиції за ціною належить:

А. В. Парето. Б. Ф. Кене.

В. Л. Вальрасу. Г. А. Маршаллу.

4. На цінову еластичність не впливає:

А. Чинник часу.

Б. Соціальна значущість товару.

В. Питома вага товару в бюджеті споживача.

Г. Вартість виробничих ресурсів.

5. Попит вважається нееластичним, якщо коефіцієнт еластичності:

А. Менше 1. Б. Менше 0.

В. Більше 1. Г. Дорівнює 1.

6. До основних передумов функціонування ринку досконалої конкуренції не належить:

А. Відсутність цінової дискримінації.

Б. Державне регулювання цін.

В. Свобода вступу і виходу з нього.

Г. Виробництво однорідної продукції.

Контрольні відповіді на тести

1	2	3	4	5	6
В	Б	Г	Г	А	Б

V. Приклади розв’язування задач

Задача 1

Дані про ринковий обсяг попиту та пропозиції на пшеницю такі:

1. Побудуйте на графіку криві попиту та пропозиції.

2. Визначте рівноважну ціну і рівноважний обсяг продажів.

3. Якщо рівноважна ціна дорівнює 40 грошових одиниць, то яка величина дефіциту на ринку?

4. Якщо рівноважна ціна дорівнює 70 грошових одиниць, то яка величина надлишку на ринку?

5. Позначте на графіку ділянки дефіциту і надлишку товарів на ринку. До чого призведе наявність надлишку або дефіциту товарів на ринку?

Розв’язування:

Побудуємо на графіку криві попиту та пропозиції.
Рівноважна ціна (РР) дорівнює 50 грошових одиниць, тому що при даній ціні QS = Qd = 16 штук.

Якщо РР = 40 грошових одиниць, то обсяг дефіциту Qдеф. =(20 – 13) = 7 штук.
Якщо РР = 70 грошових одиниць, то обсяг надлишку товарів дорівнює Qизб. = (Qd – Qs) = 14 штук.
Якщо на ринку існує дефіцит товарів, то це призведе до підвищення цін на пшеницю, тобто ціна підвищиться з 40 до 50 грошових одиниць.
Якщо на ринку існує надлишок товарів, то продавець буде знижувати ціни до рівноважного рівня, коли Qs = Qd, тобто ціна понизиться з 70 грошових одиниць до 50 грошових одиниць.

Задача 2

Дані про обсяг ринкового попиту на автомобілі подані в наступній таблиці:

Розрахувати коефіцієнти цінової еластичності попиту для всіх зазначених інтервалів цін.
Визначити валовий дохід при кожному значенні ціни.
За якої ціни валова виручка максимальна? Чому дорівнює коефіцієнт цінової еластичності попиту при цій ціні? Що це значить?При яких значеннях ціни попит еластичний, а при яких нееластичний? Як це впливає на валову виручку в результаті зменшення ціни на автомобілі?

Розв’язування:

Визначимо коефіцієнт цінової еластичності попиту за формулою:

|Еd1| = (20 – 10) / 10 : (1,8 – 2,1) / 2,1 = 7;

|Еd2| = (30 – 20) / 20 : (1,5 – 1,8) / 1,8 = 3;

Еd3| = (40 – 30) / 30 : (1,2 – 1,5) / 1,5 = 1,67

|Еd4| = (50 – 40) / 40 : (0,9 – 1,2) / 1,2 = 1;

|Еd5| = (60 – 50) / 50 : (0,6 – 0,9) / 0,9 = 0,6;

|Еd6| = (70 – 60) / 60 : (0,3 – 0,6) / 0,6 = 0,3

Визначимо валову виручку.

TR = P×Q

TR1 = 2,1 Ч 10 = 21 гр. од.

TR2 = 1,8 Ч 20 = 36 гр. од.

TR3 = 1,5 Ч 30 = 45 гр. од.

TR4 = 1,2 Ч 40 = 48 гр. од.

TR5 = 0,9 Ч 50 = 45 гр. од.

TR6 = 0,6 Ч 60 = 36 гр. од.

TR7 = 0,3 Ч 70 = 21 гр. од.

При Р > 1,2 гр. од.; Ed > 1 (попит еластичний), тобто зниження ціни на 1 % буде призводити до збільшення обсягу попиту більше, ніж на 1 %. У результаті валовий дохід виробника буде збільшуватися із зменшенням ціни. При Р < 1,2 гр. од.; Ed < 1(попит нееластичний), тобто зниження ціни на 1 % буде призводити до збільшення обсягу попиту менше, ніж на 1 %. У результаті валовий дохід виробника буде зменшуватися із зниженням ціни.

Задача 3

Припустимо, що попит на товар поданий у вигляді рівняння Р = 10 – 0,2 ×Qd, а пропозиція – у вигляді рівняння Р = 2 + 0,2 ×Qs , де Qs = Qd. Визначте рівноважну ціну і рівноважну кількістьтовару.

Розв’язування:

Рівноважна кількість товару становить 20 штук, а рівноважна ціна 6 гр. од.

VІ. Завдання для самостійного розв’язування

Задача 1

Дані про ринковий обсяг попиту та пропозиції на журнальні столи такі:

Побудуйте на графіку криві попиту та пропозиції.
Визначте рівноважну ціну і рівноважний обсяг продажів.
Якщо рівноважна ціна дорівнює 40 грошових одиниць, якою буде величина дефіциту на ринку?
Якщо рівноважна ціна дорівнює 70 грошових одиниць, якою буде величина надлишку на ринку?
Позначте на графіку ділянки дефіциту і надлишку товарів на ринку. До чого призведе наявність надлишку або дефіциту товарів на ринку?

Задача 2

У таблиці представлені дані про обсяги пропозиції товару «полиця книжкова» на ринку. Визначити виторг і коефіцієнт цінової еластичності пропозиції.

Задача 3

Припустимо, що попит на товар поданий у вигляді рівняння Р = 8– 0,2 хQd, а пропозиція – у вигляді рівняння Р = 4 + 0,2 хQs , де Qs = Qd. Визначити рівноважну ціну та рівноважну кількість товару.

VІІ. Графічний диктант

Відповісти на поставлені запитання. Результати відповідей розмістити в таблиці , умовно позначаючи правильну відповідь знаком (+), а не правильну – знаком (–).

Основні елементи циклічного розвитку економіки – сукупний попит, сукупна пропозиція та ціни.
Найважливішим елементом методології аналізу і прогнозу ринкової кон’юнктури є встановлення активності й характеру дії циклічних факторів, визначення фази циклу, термінів переходу циклу в наступну фазу і його динаміки в перспективі.
Для підприємства_виробника вибір каналів руху товарів не є стратегічним рішенням, що узгоджується з досягненням власної мети.
Наявність каналів збуту передбачає розподіл функцій між учасниками руху товарів.
При укладанні контракту виробника з іншими учасниками руху товарів більша увага приділяється ціновій політиці, а менша– умовам продажу, територіальним правам і структурі послуг.
Оптові торговці – посередники, які здійснюють продаж товарів іншим продавцям (роздрібним торговцям) або клієнтам підприємствам, а не кінцевим споживачам.
Витрати, пов’язані з реалізацією товару роздрібним торговцям, відшкодовуються за рахунок торговельної націнки.
Основним фактором, що впливає на згоду в ціноутворенні, між учасниками руху товарів є встановлення цін, що дають достатню частку прибутку кожному учасникові.
Характер і ступінь впливу конкуренції на процес ціноутворення залежать від типу ринкового середовища.

Таблиця відповідей:

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10

Тема. СКЛАД ЦІНИ ТА ФОРМУВАННЯ ЇЇ ЕЛЕМЕНТІВ

План лекції

Витрати та їх вплив на формування ціни.
Визначення прибутку у ціні.
Формування у ціні товарних податків.
Посередницькі надбавки та знижки у ціні.

Домашнє завдання:

вивчити конспект, (10) с.83 – 85,
розвязати задачу №№ 16 с.190,
дати відповіді на запитання с. 51, 104.
підготовка рефератів.
опрацювати питання теми, яка виноситься на СРС:
Система цінових знижок (СРС №№ 10,11).
Торгівельні надбавки і націнки (СРС №№ 12).

І. Основні категорій і поняття

Відпускна ціна виробника є його оптовою ціною, що забезпечує підприємствам можливість розширеного відтворення за рахунок власних коштів.

Собівартість реалізованої продукції являє собою виробничу собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг).

Валовий прибуток розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації і собівартістю реалізованої продукції. Валовий прибуток повинний покривати адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати, а також включати у свій склад суму операційного прибутку підприємства.

Податок на додану вартість являє собою частину знову створеної вартості, що відраховується в державний бюджет на кожному етапі виробництва і реалізації продукції. Об’єктами оподатковування є операції з продажу товарів (робіт, послуг) на території України.

Витрати змінні — вартісні витрати, які прямо залежать від зміни обсягів виробництва (сировина, матеріали, технологічна енергія, зарплата працівників тощо), але на одиницю продукції залишаються сталими.

Витрати постійні — вартісні витрати, які не залежать від зміни обсягів виробництва (амортизація, комунальні послуги, зарплата управлінського персоналу тощо), але на одиницю продукції, зокрема зі збільшенням виробництва, вони зменшуються.

Маржинальний дохід — фінансовий показник, який складається з постійних витрат та прибутку.

Структура ціни — відсоткове співвідношення елементів ціни в її абсолютному значенні.

Знижка:

дилерська — міра зниження ціни, яку виробник надає своїм постійним представникам або посередникам за операції з реалізації товару;
за швидкість платежів — міра зниження ціни, що надається покупцям, які сплачують рахунки раніше встановленого угодою кінцевого терміну;
кумулятивна — кількісна знижка, яка надається постійним покупцям у разі придбання ними за певний період партії товару, що перевищує встановлену угодою межу.

ІІ. Короткий виклад теми

За своїм значенням головним елементом ціни є витрати, які виступають у формі собівартості.

Собівартість - це вираженні в грошовій формі витрати підприємства , які пов'язані з виробництвом та реалізацією продукції, товарів та послуг.

Правильне визначення витрат необхідне для встановлення ціни пропозиції і для вироблення ефективної цінової стратегії.

Витрати , що входять до собівартості продукції можуть бути згруповані за різними ознаками:

І. За економічним змістом поділяються на окремі елементи;

II. За способом віднесення на окремі види продукції - на прямі і непрямі;

III. За цільовим призначенням - на калькуляційні статті;

IV. За обсягом виробництва - на постійні та змінні.

Перша група об'єднує економічно однорідні витрати, які групуються за такими елементами :

1 - сировина, матеріали;

2 – соціальні відрахування;

3 - заробітна плата;

4 - амортизація;

5 - інші витрати.

В основі групування витрат за калькуляційними статтями є принцип розподілу за цільовим призначенням, згідно з яким виділяються виробничі витрати управлінськогоого характеру. Ця класифікація пов'язана з їх розподілом на прямі і не прямі (накладні).

Прямі - витрати, які можуть бути віднесенні на певний вид продукції, робіт.

Непрямі - витрати , які не можуть бути віднесені на конкретні вироби і тому розподіляються між ними відповідно до встановленої на підприємстві бази розподілу. До непрямих належать загальновиробничі витрати , які поділяються на постійні і змінні.

До змінних загальновирооничих витрат належать витрати на управління виробництвом і змінюються прямопропорційно до зміни обсягів діяльності. До постійних загальновиробничих витрат належать витрати, абсолютна величина яких залишається не змінною і вони не підлягають розподілу на конкретні види продукції. Усі прямі витрати є постійними, їх абсолютна величина не змінюється або змінюється незначно при зміні обсягів виробництва.

Поряд з витратами не менше значним елементом ціни є прибуток, що є формою чистого доходу. Отримання прибутку є головним стимулом будь-якої форми підприємства, бо кожне підприємство націлене на отримання максимальної величини доходу.

Залежно від порядку формування цін, прибуток може бути визначений нормативним чи залишковим методом. Для визначення розміру валового прибутку з урахуванням податку на нього можна використати формулу:

де Пr - очікуваний чистий прибуток; грн.;

Сп - ставка податку на прибуток, % ;

Пв - валовий прибуток , грн.;

Відношення прибутку до інших показників діяльності підприємства , таких як собівартість, обсяг реалізації, називають рентабельністю.

Рентабельність застосовують як інструмент визначення прибутку, який входить до ціни виробу.

Де Р - норматив рентабельності, % ; С - собівартість , грн.;

Таким чином без ПДВ розраховують:

У практиці ціноутворення до складу цін входять два непрямих податки: акцизний збір(АЗ) і податок на додану вартість (ПДВ).

АЗ - податок , який включається в ціну високорентабельних товарів не першої необхідності і в кінцевому підсумку сплачується покупцем . АЗ встановлюється в цінах тільки окремих товарів, перелік яких встановлюється Верховною Радою України. З січня 2000 р до переліку підакцизної продукції входять 5 товарних груп:
алкогольні напої, тютюнові вироби, транспортні засоби , нафтопродукти і ювелірні вироби.

Величина АЗ визначається за формулою:

Ас - ставка АЗ, % ;

Але якщо ціна формується на підприємстві , то ця формула не застосовується, тому виробник спочатку визначає ціну , що складається з собівартості і прибутку, а потім з АЗ:

Різниця між цінами , що містять і не містять АЗ за відповідною ставкою дає змогу визначити величину цього податку в ціні :

А= Ца - ( С + П ) , або

Іншою формою непрямого податку , що входить до складу ціни є ПДВ , він визначається в ціні товару за діючою ставкою до оподаткованого обороту, який не містить у собі цього податку, або інакше до ціни, яка враховує собівартість та прибуток , якщо ціна встановлюється на підакцизний товар до оподаткованого обороту входить АЗ , а ПДВ визначається :

ПДВс - ставка ПДВ , % ,

Але коли на товар діє відпускна ціна , до якої вже входить ПДВ то його величина в ціні :

Складовою частиною відпускної ціни товару може бути цінова знижка.

Знижка - умова договору, що визначає розмір зменшення базової ціни товару вказаної у договорі. Цінові знижки мають добровільний характер і не є обов'язковими. Вони можуть надаватися не тільки фірмою виробником , а й торговою організацією у певному випадку. В наш час на практиці використовуються більше 20 різних знижок. Крім знижок продавці дуже часто використовують систему надбавок, націнок.

Надбавка - надбавка до ціни , яка встановлюється залежно від особливих вимог покупця при виконанні спеціального індивідуального замовлення за підвищену якість товару, надання додаткових послуг, розстрочку платежу та інше. Процес надходження товару від виробника до споживача може мати стадії:

виробник - посередник - підприємство;
виробник - роздрібна торгівля - населення;
виробник - посередник - роздрібна ціна - населення.

Такий ланцюговий зв'язок зумовлює необхідність встановлення цін на кожному етапі товаропросування , що досягається за допомогою застосування посередницько- збутових і торгівельних націнок.

Посередницько- збутові націнки складаються з :

Нп( т)= ВО + П+ ПДВ , де

Нп - посередницько- збутова націнка , грн. ;

ВО - витрати обігу посередницької організації , грн.

Рорахунок ціни з націнкою здійснюється :

Цр - ціна реалізації товару , грн. ;

Цп - ціна придбання , грн. ;

Н - посередницька чи торгівельна націнка , % .

Наприклад :

Магазин придбав у виробника одиницю товару за відпускною ціною 360 грн. і встановив до неї надбавку 15 % . Тоді роздрібна ціна магазину 414 грн. (360 ( 1+ 0.15 )), а торгівельна надбавка 54 грн. ( 414= 360 ).

Ціну придбання можна визначити :

, де

З - Торгівельна ( посередницька ) знижка , % .

Наприклад :

Постачальник пропонує продавцю встановити роздрібну ціну 414 грн, , то при знижці в 13 % ціна придбання для нього має не перевершувати 360 грн. ( 414 ( 1- 0.13 )). У такому разі магазин одержав на свою користь знижку - 54 грн, (414 - 360 ).

ІІІ. Тести для самоперевірки знань

1. Відпускна ціна на підакцизний товар визначається за формулою:

А. (С + П + А) 1,2. Б. (С + П) А + ПДВ.

В. (С + П + А + ПДВ) 1,2. Г. (С + П) 1,2 + А.

2. Обов’язковим елементом ціни є:

А. Торговельна надбавка. Б. ПДВ.

В. Акцизний збір. Г. Усі відповіді неправильні.

3. З метою визначення ціни без ПДВ необхідно ціну, яка включає в себе цей податок:

А. Поділити на 6. Б. Поділити на 0,2.

В. Помножити на 1,2. Г. Поділити на 1,2.

4. Ціна не може формуватися за таким складом:

А. С + П + А. Б. С + П + ПДВ.

В. С + П + А + ПДВ. Г. С + П.

5. Маржинальний дохід — це:

А. Прибуток плюс повні витрати.

Б. Прибуток плюс змінні витрати.

В. Прибуток плюс постійні витрати.

Г. Ціна мінус повні витрати.

6. Відсоткова ставка акцизного збору на вітчизняну продукцію встановлюється до ціни, яка складається з таких елементів:

А. С + П. Б. С + П + А.

В. С + П + ПДВ. Г. С + П + А + ПДВ.

7. До постійних витрат не належать:

А. Орендна плата.

Б. Зарплата управлінського персоналу.

В. Паливо на технологічні цілі.

Г. Амортизація.

8. Посередницько-збутова націнка на підакцизний товар складається з таких елементів:

А. ВО + П. Б. ВО + П + ПДВ.

В. ВО + П + А. Г. ВО + П + А + ПДВ.

9. У ринкових умовах собівартість продукції визначає:

А. Мінімальну ціну виробу.

Б. Максимальну ціну виробу.

В. Середню ціну виробу.

Г. Усі відповіді неправильні.

10. Торговельна надбавка встановлюється у відсотках до:

А. Роздрібної ціни.

Б. Ціни придбання.

В. Витрат обігу торгівлі.

Г. Націнки посередника.

Контрольні відповіді до тестів

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
А	Г	В	А	В	Б	В	Б	А	Б

ІV. Практичні завдання для самостійного розв’язку

1. Собівартість виробу — 40 грн, рентабельність — 25 %, ставка акцизного збору — 2 євро за одиницю продукції, курс НБУ — 5 грн за один євро, ПДВ — 20 %. Визначити відпускну ціну виробника.

2. Собівартість виробу — 120 грн, рентабельність — 30 %, ставка акцизного збору — 35 %, ПДВ — 20 %. Визначити відпускну ціну виробника.

3. Відпускна ціна виробника — 60 грн, ставка акцизного збору — 10 %, ПДВ — 20 %. Визначити собівартість виробу, яка забезпечить виробникові 50-відсотковий рівень рентабельності.

4. Відпускна ціна виробника 0,5 л горілки 40 % міцності дорівнює 6 грн, ставка акцизного збору — 16 грн за 1 л 100 %-го спирту, ПДВ — 20 %. Собівартість виробу — 1,44 грн, ставка податку на прибуток — 30 %. Визначити чистий прибуток підприємства і дохід держави від реалізації однієї пляшки горілки.

5. Собівартість виробу — 252 грн, рентабельність — 25 %, ставка акцизного збору — 55 %, ПДВ — 20%, націнка посередника — 15 % ціни виробника, а торговельна надбавка — 30 % ціни посередника. Визначити роздрібну ціну.

6. Роздрібна ціна виробу — 30,24 грн, торговельна надбавка — 20 % ціни посередника, а його націнка — 5 % відпускної ціни виробника, ставка акцизного збору — 35 %, ПДВ — 20 %. Визначити прибуток у ціні виробника, якщо собівартість виробу становить 10 грн.

7. Собівартість виробу — 200 грн, рентабельність — 12,5 %, ставка акцизного збору — 55 %, ПДВ — 20 %, націнка посередника — 5 % ціни виробника, а витрати обігу посередника на одиницю продукції дорівнюють 20 грн. Визначити величину прибутку в складі націнки посередника.

8. Собівартість виробу — 480 грн, рентабельність — 30 %, ставка акцизного збору — 35 %, націнка посередника — 25 % ціни виробника, роздрібна ціна виробу — 1824 грн, ПДВ — 20 %, витрати обігу торгівлі на одиницю продукції — 240 грн. Визначити прибуток у складі торговельної надбавки.

9. Собівартість виробу — 75 грн, рентабельність — 20 %, ставка акцизного збору — 10 %, ПДВ — 20 %, торговельна надбавка — 30 % ціни посередника, роздрібна ціна — 195 грн, прибуток у складі націнки посередника — 5 грн. Визначити витрати обігу посередника з реалізації одиниці продукції.

10. Собівартість виробу — 300 грн, рентабельність — 50 %, роздрібна ціна 1380 грн, торговельна надбавка 15 % ціни виробника, ПДВ — 20 %. Визначити ставку акцизного збору (%), за якою в ціні встановлений цей податок.

Контрольні відповіді до задач

288

0,25

4,31

1255,8

V. Графічний диктант

Оптова ціна виробника є кінцевою ціною і формується шляхом приєднання до собівартості продукції валового прибутку і податку на додану вартість.
Відпускна ціна на монопольні товари народного споживання збільшується на суму акцизного збору.
Різновидом оптових цін у ринковій економіці є ціни форвардних угод, що використовуються при операціях на біржі.
Прейскурантні ціни і ціни каталогу не є різновидом вільних цін.
Ціни нетто включають знижки і надбавки, пов’язані з розходженням базисних умов постачання.
Регульовані ціни можуть коливатися у визначених межах, не перевищуючи заданого рівня.
Залежно від територіальної диференціації ціни поділяються на такі види: єдині, регіональні, зональні, поясні.
За терміном дії ціни поділяються на такі види: постійні, тимчасові разові.
Чи існують на сьогоднішній день постійні ціни?
Представницькі конкурентні листи припускають на практиці формування даних про ціни зовнішньоторговельних

Таблиця відповідей:

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10

Тема. ЗАСТОСУВАННЯ РІЗНОМАНІТНИХ МЕТОДІВ ВСТАНОВЛЕННЯ ЦІНИ

План лекції

Класифікація методів ціноутворення.
Модифікація цін.
Зв'язок методів ціноутворення з політикою та цілями підприємства.

Домашнє завдання:

вивчити конспект, (10) с.5 – 16,
розвязати задачу № 1 с.184,
дати відповіді на запитання с. 16
підготовка рефератів.
опрацювати питання теми, яка виноситься на СРС:
Основні моделі ціноутворення у ринковому середовищі.

І. Основні категорій і поняття

Ціна франко – склад постачальника не включає ніяких витрат із переміщення товару від продавця до покупця (із навантаження на складі постачальника, перевезення до станції відправлення, розвантаження й ін.). Усі ці витрати покупець оплачує понад ціну товару.

Ціна франко – станція відправлення враховує в ціні товару і витрати продавця на переміщення товару від свого складу до станції відправлення. Усі подальші витрати, пов’язані з доставкою товару на склад покупця, оплачуються окремо.

Ціна франко – вагон станція відправлення відрізняється від попередніх тим, що включає витрати на подачу вагона на під’їзні колії і навантаження товару у вагони на станції відправлення.

Ціна франко – станція призначення в ціну товару включає витрати на його переміщення від складу продавця до станції призначення без вивантаження з вагонів. Витрати на подальше транспортування товару до свого складу покупець оплачує понад ціну, окремо.

Ціна франко – вагон станція призначення включає транспортні витрати від складу постачальника до станції призначенняз урахуванням витрат із вивантаження продукції з вагонів. Необхідно врахувати, що більшість вантажів не перевантажується на залізничних станціях відправлення і призначення (руда, вугілля, нафтопродукти, металопрокат, труби й ін.). Для таких товарів застосовуються ціни франко – вагон станція відправлення, а не франко – станція призначення.

Ціна франко – склад покупця враховує в ціні товару усі витрати з його переміщення від складу продавця до складу покупця.

Єдині ціни (тарифи) встановлюються державними органами на окремі товари й послуги на всій території держави (на електроенергію, залізничний транспорт та ін.).

Регіональні ціни (тарифи) встановлюються місцевими органами влади на окремі товари, роботи, послуги (тарифи на житлово-комунальні послуги, проїзд у громадському транспорті).

Зональні ціни встановлюються на продукцію видобувних галузей промисловості з урахуванням природно-географічних умов (на вугілля, нафту, руди).

Поясні ціни встановлюються по районах (поясах) споживання продукції з урахуванням витрат на її транспортування.

Постійні ціни (умовно) – це ціни прейскурантів і каталогів, що діють протягом визначеного терміну до їх перегляду.

Тимчасові ціни встановлюються на нову продукцію, призначену для масового виробництва, а потім замінюються постійними.

Разові ціни встановлюються на продукцію, виготовлену за індивідуальним (разовим) замовленнюм.

Поточні ціни – фактичні ціни поточного періоду.

Порівняльні ціни (незмінні) – ціни базового періоду.

Планові ціни – ціни, розраховані з урахуванням впливу на них різних факторів майбутнього періоду.

ІІ. Короткий виклад теми

В ринкових умовах застосовують методи ціноутворення, які у своїй основі спираються на :

а) витрати;

б) попит;

в) конкуренцію.

1) Методи ціноутворення, що ґрунтуються на врахуванні витрат називаються витратними. До них відносяться :

- метод повних витрат;

- метод надбавок;

- метод цільового прибутку;

- агрегатний метод.

Визначення ціни методом повних витрат(витрати додати прибуток) спирається на калькуляцію продукції, до якої додається певна величина прибутку.

Торгівельні та посередницько-збутові організації використовують метод надбавок, згідно з яким до закупівельної вартості товару додається націнка. За її рахунок посередники забезпечують відшкодування своїх витрат та одержання прибутку.

До витратних методів належить також метод цільового прибутку (метод, беззбитковості), при якому підприємець прагне встановити таку ціну, яка забезпечить йому бажану величину чистого доходу.

Досить обмежено при формуванні ціни застосовують агрегатний метод. Його зміст полягає в тому, що ціна визначається додаванням цін окремих складових частин товару, до якої додаються витрати на їхню комплектацію та збирання.

Агрегатний метод застосовується коли товар складається з окремо готових виробів

( меблевий гарнітур, столові сервізи), або коли продукція виготовляється з окремих елементів або вузлів.

2) Методи які враховують чинник попиту можна поділити на такі, що спираються тільки на попит, а також на методи, які одночасно враховують як витрати так і попит.

До методів, які спираються тільки на попит і не враховують витрати можна віднести метод встановлення ціни на основі відчутної цінності товару( метод суб'єктивного сприйняття покупця на товар), а також метод базової оцінки. Він застосовується у тих випадках, коли відсутня залежність між якісними характеристиками товару та його ціною, або коли споживчі властивості продукції неможливо передати кількісно( запах парфумів).

Прикладом ціноутворення з одночасним врахуванням витрат виробництва і попиту є метод прямих витрат. Він спирається як на очікувані обсяги виробництва товарів за різними цінами, так і на витрати, які пов'язані з випуском цих товарів.

3) До найпоширеніших методів встановлення цін з орієнтацією на конкуренцію можна віднести метод лідера( метод параметричної оцінки) та метод тендерного ціноутворення ( метод закритих торгів). При формуванні цін методом лідера підприємство мало уваги звертає на власні витрати та на побут, а основному спирається на ціни головних конкурентів на ринку. Ціна на головну продукцію може відхилятися від ціни лідера, але тільки в певних межах, які обумовлені відмінностями в якісних характеристиках товару. Формування цін методом лідера базується на залежності між ціною та споживчими властивостями( параметрами) виробів.

Більшість підприємств, які діють на ринку встановлюють як правило на свої товари не одну ціну, а систему цінових модифікацій у залежності від конкретних ринкових умов.

Існують наступні типи цінових модифікацій:

1)модифікація цін за географічним принципом спирається на те, що підприємства реалізовують свою продукцію в різних регіонах держави та за кордоном.

У практиці склалося п’ять основних географічних цінових модифікацій:

а)відпускна ціна підприємства на місці виробництва;

б)єдина ціна, яку підприємець встановлює для всіх споживачів, незалежно від місця знаходження, при цьому витрати по доставці беруться за середню величину;

в)зональні ціни - підприємство розділяє ринок споживачів на декілька зон;

г)ціни франко;

д)ціни франкового базису, передбачають собою вибір конкретного місця як базисного пункту і нараховують витрати на доставку від цього пункту.

2)модифікація цін через систему знижок.

До них належать:

- знижки «сконто» - це знижки при оплаті готівкою або при оплаті авансом;

- оптова знижка;

- функціональні знижки;

- сезонні знижки;

- бонусні знижки.

3)модифікація цін по стимулюванню збуту:

а)ціна-приманка - застосовується в оптовій торгівлі для активізації покупців;

б)премії або компенсаційно-готівкові виплати - дозволяють прискорити реалізацію товару і вивільнити складські приміщення без зміни цін;

в)застосування низьких відсотків (при наданні товарів в кредит).

4)модифікації на основі цінових ліній — будуються продуктові або товарні лінії для декількох моделей одного і того самого товару з різними характеристиками і відповідними цінами. Кожна модель має свою ціну у відповідному діапазоні цін.

5)модифікація у рамках товарної номенклатури. Якщо товари є частиною товарної номенклатури, то підприємство розробляє систему цін, яка забезпечує одержання максимального прибутку по усій номенклатурі цін в цілому:

а)встановлення цін у рамках товарного асортименту;

6)встановлення цін на обов'язкові принади, тобто на вироби, які удосконалюють або поліпшують якість основного товару, але не включаються в його основну ціну;

в)встановлення цін на доповнюючі товари - підлягають використанню разом з основним товаром;

г)встановлення ціни на побічну продукцію.

В процесі формування остаточної ціни на продукцію підприємство повинно орієнтуватися на такі методи розрахунку ціни, які дають змогу визначити її оптимальний рівень, за якого підприємство одержить прибуток і всі суб'єкти ринку сприйматимуть цю ціну відповідно до умов конкретної ринкової ситуації.

Будь-які методи є лише базою для визначення цінової стратегії і політики ціноутворення, яка має доповнюватися маркетинговими заходами підприємства.

Практика показала, що у реальному житті процес ціноутворення не може спиратись на якісь надійні рецепти знаходження найкращої ціни, тому що жоден з цих методів не є абсолютно ідеальним.

Вибір методу ціноутворення і відповідно певного рівня ціни є початком етапу розробки цінової стратегії підприємства. Надалі ціни постійно корегуються підприємством і регулюються державою, згідно з мінливим конкурентним середовищем на ринку та необхідним уточненням раніше розробленої стратегії ціноутворення.

ІІІ.Питання для самоперевірки знань

Дайте характеристику завданням маркетингу, що вимагають певних способів установлення ціни.
Які існують методи і способи встановлення ціни на товар? Охарактеризуйте їх.
Яким чином розрізняють ціни залежно від умов реалізації продукції?
Що входить до складу загальновиробничих витрат?
У чому особливості встановлення цін на основі змінних витрат?
Охарактеризуйте концепцію життєвого циклу товару. Яким чином вона застосовується при ціноутворенні?
Який показник впливає еластичності попиту на формування ціни на товар?
У яких випадках при встановленні ціни застосовується метод поточної ціни?
У чому полягають особливості тендерного ціноутворення? Охарактеризуйте джерела конкурентної переваги.
Які недоліки властиві методу питомих показників?
У чому полягає сутність методу кореляційно-регресійного аналізу? В яких випадках він застосовується?
Перелічити основні етапи ціноутворення при застосуванні балового методу.

ІV. Приклади розв’язування задач

Задача 1

Визначити відпускну ціну на новий пилосос баловим методом, якщо ціна базової моделі становить 500 грн. Дані для розрахунку подані в таблиці:

Розв’язування:

Визначаємо ціну одного бала:

Визначаємо ціну нового виробу:

Відповідь: ціна нового станка становитиме 544 грн.

Задача 2

Вибрати прийнятний варіант конкурсної ціни на основі поданих у таблиці даних про можливості підприємства і ймовірності оцінки ситуації.

№ п\п	Запропонована ціна, гр.од.	Витрати, гр.од.	Імовірність виграти торг
1	19,6	18,0	0,4
2	21,7	0,3
3	22,0	0,15
4	23,5	0,1
5	25,0	0,05

Розв’язування:

Прийнятний варіант конкурсної ціни – максимальна ціна оферента, що нижча від ціни «найдешевшого» конкурента. Визначається очікуваний (ймовірний) прибуток перемножуванням розміру валового прибутку по кожному варіанту на відповідну експертну оцінку ймовірності одержання замовлення (вибирається максимальне значення ймовірного прибутку).

(19,6 – 18,0)•0,4 = 0,64

(21,7 – 18,0)•0,3 = 1,11

(22,0 – 18,0)•0,15 = 0,6

(23,5 – 18,0)•0,1 = 0,55

(25,0 – 18,0)•0,05 = 0,35

Висновок: варіант ціни 21,7 гр. од. найбільш прийнятний для участі в торгах, тому що за розрахунками ймовірний прибуток при цій ціні максимальний.

V. Практичні завдання для самостійного розв’язку

Задача 1

Визначити відпускну ціну на новий холодильник баловим методом. Дані отримані на основі експертних оцінок подані в таблиці:

Вартість базової моделі – 2200 грн.

Задача 2

№ п\п	Запропонована ціна, гр.од.	Витрати, гр.од.	Імовірність виграти торг
1	222	150	0,25
2	197	0,15
3	234	0,3
4	220	0,2
5	200	0,1

VІ. Графічний диктант

1. Усі методи й способи встановлення ціни умовно можна поділити на чотири групи: диференційовані, ринкові, витратні, економетричні.

2. Прямі накладні витрати – витрати, величина яких знаходиться в прямій залежності від кількості випущених виробів або часу на їх виготовлення.

3. Метод ціноутворення, заснований на повних витратах, полягає в підсумовуванні сукупних витрат (прямих і непрямих), прибутку і податку на додану вартість.

4. Сутність методу ціноутворення на основі змінних витрат полягає у формуванні ціни, що складає з таких елементів: змінних витрат, маржинального доходу або маржинального прибутку, а також акцизного збору.

5. До витратних методів ціноутворення відноситься встановлення цін на основі аналізу беззбитковості й одержання достатньої суми цільового прибутку.

6. До ринкових методів визначення цін відноситься метод установлення цін у процесі життєвого циклу товару.

7. Життєвий цикл товару й окремі його фази є постійними в часі.

8. Ринковим методом є метод установлення цін у рамках товарної номенклатури.

9. У разі труднощів вимірювання витрат на товари можна використовувати метод поточної (середньої) ціни на ринку.

10. Метод питомих показників використовується для визначення й аналізу цін невеликих груп продукції, що характеризуються наявністю одного основного параметра, величина

Таблиця відповідей:

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10

Тема. ЦІНОУТВОРЕНЯ НА БАЗІ ПОВНИХ ВИТРАТ

План лекції

Класифікація витрат за елементами.
Розрахунок ціни по методу повних витрат.
Складання проектної калькуляції.

Домашнє завдання:

вивчити конспект, (10) с.16– 40,
розвязати задачі № № 13, 14 с.189,
дати відповіді на запитання с. 40
підготовка рефератів.
опрацювати питання теми, яка виноситься на СРС:
Ціноутворення у сфері виробництва споживчих товарів легкої та харчової промисловості.
Ціна у сфері виробництва сільськогосподарської продукції.

І. Основні категорій і поняття, короткий виклад теми

Одним із витратних методів ціноутворення є метод повних витрат, за яким усі витрати поділяються на три основні групи:

витрати сировини і матеріалів, палива та енергії (матеріальні витрати)
витрати робочої сили (праці) (витрати на оплату праці, відрахування на соц. заходи)
накладні витрати (амортизація та інші витрати)

Для цілей ціноутворення за методом повних витрат усі витрати поділяються на прямі, прямі накладні, непрямі витрати, непрямі накладні витрати.

Прямі витрати складають основну частину собівартості продукції. До них відносяться витрати на сировину і матеріали, зарплата.

Прямі накладні витрати їх розмір знаходиться у прямій залежності від кількості виготовлених виробів або часу їх виготовлення (вартість інструментів необхідних для виготовлення, вартість електроенергії, вартість тари, палива, відрахування на зарплату, амортизаційні відрахування)

Непрямі витрати - це зарплата підсобних та обслуговуючих робітників, контролерів виробничих процесів, оплата простоїв основних виробників, оплат понаднормових годин, а також допоміжні матеріали.

Непрямі накладні витрати - це витрати які не знаходяться у прямій залежності від обсягу випуску продукції (зарплата адміністрації, амортизація будівель та споруд)

Головна перевага методу повних витрат — це легкість розрахунків.

Але цей метод має два недоліки:

1. при встановленні ціни не береться до уваги чинник попиту на товар, тому можлива ситуація, коли товар за такою ціною не користуватиметься попитом, оскільки конкуренти виробляють дешеву продукцію або кращу за якістю.

2. визначення витрат не пов'язане зі зміною обсягів виробництва, але відомо що збільшення або зменшення випуску товарів викликає певні зміни частини витрат, а отже собівартості одиниці продукції.

Метод обліку повних витрат був основним діючим в нашій країні за практики директивного ціноутворення, яка орієнтувала підприємства основним чином на виробництво, а не на попит.

Між тим цей метод використовують у ринкових умовах, коли необхідно встановити ціну на принципову нову продукцію, яка не має аналогів, а також на товари, що виготовляють на замовлення. Визначення ціни методом повних витрат спирається на калькуляцію продукції, до якої додається повна величина прибутку.

Умовний приклад доцільності встановлення ціни методом повних витрат.

Вихідні дані: На базі проекту калькуляції розрахувати ціну товару та суми виторгу, якщо випущено 10 тис. одиниць продукції при рентабельності:

А) 20%; Б)30%.

Проект калькуляції

Показник

Усього

На од. продукції

1 . Прямі витрати

1 . 1 .сировина і матеріали

9000000

900

1.2. зарплата основних робітників

3700000

370

І.З. прямі накладні витрати

14000000

1400

Усього прямих витрат

26700000

2670

2. Непрямі витрати

2.1. маркетингові

4000000

400

2.2. адміністративно-управлінські

2000000

200

2.3. транспортні витрати

2500000

250

2. 4. накладні непрямі витрати

1000000

100

Усього непрямих витрат

9500000

950

Усього витрат

36200000

3620

Розв'язання:

Послідовність виконання варіанта А

Знайдемо прибуток (П) і чистий прибуток (ЧП):

Rпродажу = ЧП/V; ЧП= Rпродажу*V

ЧП= Rпродажу*(С+П)

П-ПНП= Rпродажу*(С+П)

П-0,ЗП= Rпродажу*(С+П)

0,7П= Rпродажу*(С+П)

0,7П= Rпродажу *С+ Rпродажу*П

0,7П- Rпродажу*П= Rпродажу*С

; ЧП=0,7П

2. Знайдемо виторг: V=С+П

3. Знайдемо податок на прибуток: ПНП=0,3*П

Послідовність виконання варіанта Б

1. Знайдемо прибуток (П)

R=П/С ; П=R*C

2. Знайдемо податок на прибуток (ПНП):ПНП=0,3*П

3. Знайдемо чистий прибуток (ЧП) ЧП=П - ПНП=П - 0,3*П=0,7*П

Результати розв'язку представляємо у вигляді таблиці, проектної калькуляції розрахункових показників.

Показник

Усього

На одиницю продукції

Варіант А

Варіант Б

Варіант А

Варіант Б

Усього витрат (С)

36200000

3620

Виторг (V)

47060000

50680000

4706

5068

Прибуток (П)

10860000

14480000

1086

1448

Податок на прибуток (ПНП)

3258000

4344000

325,8

434,4

Чистий прибуток (ЧП)

7602000

10136000

760,2

1013,6

Рентабельність (R)

30%

20%

30%

20%

ІІ. Питання для самопідготовки

Що розуміють під оптовою ціною виробника?
Чим відрізняються ціни оптової торгівлі від роздрібних цін?
З яких елементів складається роздрібна ціна?
Яким чином класифікують ціни залежно від самостійності підприємства?
Перерахуйте різновиди вільних цін і дайте їм коротку характеристику.
Якими можуть бути контрактні ціни?
В яких випадках використовують індикативні ціни?
Що собою являють базисні умови постачання?
Перерахуйте ціни, що відрізняються за видами «франко».
Яким чином класифікуються ціни залежно від територіальної диференціації і часу їхньої дії?

ІІІ. Практичні завдання для самостійного розв’язку

1. Собівартість виробу — 40 грн, рентабельність — 25 %, ставка акцизного збору — 2 євро за одиницю продукції, курс НБУ — 5 грн, за один євро, ПДВ — 20 %. Визначити відпускну ціну виробника.

2. Роздрібна ціна виробу — 30,24 грн, торговельна надбавка — 20 % ціни посередника, а його націнка — 5 % відпускної ціни виробника, ставка акцизного збору — 35 %, ПДВ — 20 %. Визначити прибуток у ціні виробника, якщо собівартість виробу становить 10 грн.

Собівартість виробу — 252 грн, рентабельність — 25 %, ставка акцизного збору — 55 %, ПДВ — 20 %, націнка посередника — 15 % ціни виробника, а торговельна надбавка — 30 % ціни посередника. Визначити роздрібну ціну.

4. Собівартість виробу — 75 грн, рентабельність — 20 %, ставка акцизного збору — 10 %, ПДВ — 20 %, торговельна надбавка — 30 % ціни посередника, роздрібна ціна — 195 грн, прибуток у складі націнки посередника — 5 грн. Визначити витрати обігу посередника з реалізації одиниці продукції.

Тема. ЦІНОУТВОРЕНЯ НА БАЗІ ЗМІННИХ ВИТРАТ

План лекції

Класифікація витрат за системою «директ-костінг».
Поняття беззбитковості.
Визначення оптимального рівня ціни та мінімального(беззбиткового) рівня ціни.
Математичні та маркетингові методи аналізу залежності обсягу продаж та прибутку від ціни.
Визначення критичного обсягу продаж.
Поняття маржинального доходу.

Домашнє завдання:

вивчити конспект, (11) с.119– 130,
розв’язати задачі № № 15, 21 с.190, 191.
підготовка рефератів.
опрацювати питання теми, яка виноситься на СРС:
Ціноутворення у сфері обігу споживчих товарів.
Ціноутворення у сфері послуг.

І. Основні категорій і поняття

Маржинальний дохід — фінансовий показник, який складається з постійних витрат та прибутку.

Коефіцієнт гальмування — знижуючий показник, який стимулює придбання нового товару на основі зменшення ціни одиниці корисної властивості (якості) продукції.

Параметричний індекс якості — коефіцієнт, що характеризує інтегральну оцінку споживчих властивостей товару.

Питомий маржинальних дохід — частина маржинального доходу в ціні виробу.

Точка беззбитковості — обсяг реалізації, при якому витрати підприємства повністю покриваються виручкою, а прибуток дорівнює нулю.

Ціна питома — ціна в розрахунку на одиницю споживчої властивості (якості) продукції.

Ціни індиферентні — «ціни байдужості», які однакові за питомою ціною, але різні за своїм абсолютним значенням.

ІІ.Короткий виклад теми

Прикладом ціноутворення з урахуванням витрат виробництва та попиту є метод прямих витрат. Він спирається як на очікувані обсяги виробництва товарів за різними цінами - попит, так і на витрати, які пов'язані з випуском вказаної кількості продукції.

Класифікація витрат за методом прямих витрат така:

• постійні, сума яких зі зміною обсягів виробництва не змінюється (адміністративне - управлінські витрати, амортизація, оренда, оплата комунальних послуг. )

• змінні, сума яких змінюється прямо пропорційно обсягу виробництва.

Система «директ – костінг» створена у 30-х роках XX століття і означає облік прямих витрат.

Головною особливістю якої є те, що калькулюванню підлягають тільки змінні витрати, постійні ж не включаються до собівартості продукції і списуються за рахунок отриманого маржинального доходу.

Маржинальний дохід - це сума, яка необхідна для покриття витрат і одержання балансового прибутку, вона складається з постійних витрат та прибутку.

Оптимальний рівень ціни - це ціна з урахуванням певного рівня рентабельності (тобто з певним прибутком).

Мінімальна ціна(ціна беззбитковості) - це ціна, яка забезпечує покриття витрат при нульовому рівні прибутку.

Приклад 1

Визначити ціну за такими даними:

Постійні витрати (ПВ) = 500грн.
Змінні витрати на одиницю продукції (ЗВО) — З0 грн.
Обсяг проданого товару (Q) = 120<Q<270.

Для розрахунку використовуються наступні формули:

, де V=С+П=(ПВ+ЗВ)+П=(ПВ+ЗВ*Q); П=0; V=ПВ+ЗВ*Q
;

Послідовність виконання:

1 . Знаходимо мінімальну ціну для нижньої межі діапазону:

Q=120 од.

2. Знаходимо мінімальну ціну для верхньої межі діапазону:

Q=270 од.

Висновок: Для того, щоб забезпечити беззбитковість за умовами задачі, треба встановити мінімальну ціну у діапазоні від 48,5 грн. >Р>71,7грн..

Мінімальна ціна не має бути меншою, ніж сума змінних витрат на одинцю продукції.

Приклад 2

За даними прикладу 1 визначити оптимальну ціну, якщо прибуток складає 25000 грн.

Формула для розрахунку:

Послідовність виконання:

1. Знаходимо мінімальну ціну для нижньої межі діапазону:

Q=120 од.

2. Знаходимо мінімальну ціну для верхньої межі діапазону:

Q=270 од.

Висновок: Для отримання прибутку у сумі 2500 грн. треба встановити ціну в діапазоні від 57,8<Р<92,5.

Аналіз залежності обсягу продаж від ціни полягає в тому, що щоб встановити ціну на тому рівні, який забезпечує фірмі максимальний прибуток, або мінімальний збиток. Для розв’язання цієї задачі використовуються методи математичного аналізу.

Маркетингові методи аналізу дозволяють найбільш детально і точно пов'язати залежність ціни від факторів, які впливають на розвиток кон’юктури ринку.

Відомо, що прибуток збільшується із збільшенням ціни у випадках:

1. Коли попередня ціна на товар була занижена.

2. Коли фірма отримала багато замовлень.

3. Попит є нееластичний.

4. Коли збільшення ціни призводить до збільшення привабливості товару до покупця.

Прибуток зменшується зі збільшенням ціни:

1. Коли підвищення ціни не відповідає збільшенню витрат.

2. Збільшення ціни є наслідком інфляції.

3. Коли попит еластичний.

Прибуток збільшується зі зниженням ціни:

1. Попит еластичний.

2. Попередня ціна була завищеною.

3. Витрати на одиницю виробу зменшуються швидше за ціну.

4. При виході з ринку ряду конкурентів.

Прибуток зменшується зі зменшенням ціни:

1. Коли відмічається відповідне зменшення ціни у конкурентів.

2. Не збільшується обсяг виробництва.

3. Змінні витрати залишаються на тому ж рівні, або зростають.

Критичний обсяг продаж (точка беззбитковості) - це обсяг реалізованої продукції в натуральних одиницях, при якому доходи підприємства дорівнюють його витратам.

Приклад 3

Розрахувати критичний обсяг продаж, якщо:

ПВ = 5000грн.;
ЗВО = 30грн.;
Р = 40грн.

Формули для розрахунку:

;

Послідовність виконання:

Висновок: Щоб забезпечити беззбитковість виробництва та продажу товару, обсяг продажу повинен дорівнювати 500 од.

Приклад 4

За даними приклада 3, знайти оптимальний обсяг продаж, щоб забезпечити прибуток у сумі 2500грн.

Послідовність виконання:

Висновок : Щоб забезпечити прибуток у сумі 2500 грн., обсяг продажу повинен дорівнювати 750 одиниць.

Приклад 5

Визначити мінімальну ціну, якщо обсяг виробництва 10000 од., зар. плата робітників — 3700грн., нарахування на з/пл. — 38%, витрати на упаковку - 75 грн. на од., торгівельні витрати - 3500грн. на од., транспортні втрати - 150грн. на од.

Формула для розрахунків:

Послідовність виконання:

1. Знайдемо постійні витрати: 3700+ 3700*38%=5106 грн.;

2. Змінні витрати =550 грн.

3. Знаходимо мінімальну ціну:

Приклад 6

Знайдемо критичний обсяг продаж, за даними прикладу 5, якщо маржинальний дохід складає 62% від обсягу продаж.

Формули для розрахунків та послідовність виконання:

Приклад 7

Знайдемо мінімальну ціну за даними прикладів 5 та 6.

Формули для розрахунку та послідовність виконання:

Приклад 8

Розрахувати МД при ЗВО =1961 грн. та при наступній ситуації з попитом:

Обсяг реалізації

1500

10000

4000

1500

Р (ціна),грн..

3000

5200

7500

10000

V грн.

45000000

52000000

30000000

15000000

ЗВО

1961

МД%

МД загальне

15750000

32240000

22200000

12000000

Послідовність виконання:

Висновок: При Q = 10000 шт., та Р = 5200, МД є найбільшим, це означає що цей варіант найоптимальніший.

ІІІ. Приклади розв’язування задач

Задача 1

Фірма випускає виріб А. Постійні витрати = 80000 грн, питомі змінні витрати = 120 грн. Визначити мінімальний обсяг продажів при ціні 200 грн за одиницю.

Розв’язування:

Qmin = 80000/(200 – 120) = 1000 (шт.)

Задача 2

Постійні витрати на виготовлення швейних машин становлять на весь обсяг випуску 120000 грн. Змінні на одиницю виробу– 185 грн. Передбачається одержання прибутку в розмірі 15000 грн, при умові що ціна виробу 300 грн. Визначити обсяг продажів при існуючому рівні цін.

Розв’язування:

Qmin = 120 000 + 15 000 / (300 – 185) = 1173 (шт.)

Задача 3

На основі поданих даних розрахувати ціни: граничну, беззбитковості, цільову. Визначити результати діяльності підприємства при кожному варіанті ціни.

Вихідні дані:

Розв’язування:

Ціна гранична – ціна, що покриває тільки змінні витрати на виробництво продукції.

Ціна беззбитковості – ціна, при якій підприємство покриває витрати, але не одержує прибутку.

Ціна цільова – ціна, що покриває як витрати виробництва, так і утримуючий запланований прибуток.

Отже,

Ціна гранична відповідає змінним витратам – 1050 гр.од. при будь-якому варіанті прогнозу.

2. Ціна беззбитковості:

а) при песимістичному прогнозі

90000 / 90000 + 1050 = 1051 гр. од.

3. Ціна цільова:

а) при песимістичному прогнозі

90000 / 90000 + 1050 + 240000 •0,1/ 90000 = 1051,27 гр. од.

б) при оптимістичному прогнозі

90000 / 150000 + 1050 + 240000•0,1/ 150000 = 1051,76 гр. од.

4. Результати діяльності підприємства:

а) при песимістичному прогнозі прибуток у розмірі

0,27 гр. од. • 90000 = 24300 гр. од.

б) при оптимістичному прогнозі прибуток у розмірі

0,16 гр. од. • 150000 = 24000 гр. од.

Задача 4

Фірма реалізує 6000 штук виробів «У» за ціною 350 грн за одиницю. Змінні витрати складають 200 грн у розрахунку на одиницю продукції. Змінні витрати підприємства – 40000 грн. Підприємство має вільні виробничі потужності. Потенційний покупець

бажає придбати 100 штук виробів «У» за ціною 270 грн за одиницю. Чи вигідно підприємству прийняти додаткове замовлення?

Розв’язування:

Використовуючи метод визначення ціни на основі змінних витрат, визначимо маржинальний прибуток. У цьому разі:

Виторг від продажу 100 виробів становитиме:

270 грн • 100 = 27 000 грн.

Змінні витрати будуть рівні:

200 грн • 100 = 20 000 грн.

Маржинальний прибуток:

Пм = V1 – ЗВО = 27 000 – 20 000 = 7 000 (грн).

Постійні витрати залишаються без зміни. Тому чистий прибуток також дорівнює 7000 грн.

Отже, підприємству вигідно прийняти замовлення в кількості 100 штук за зниженою ціною.

Задача 5

Рентабельність продажів (Rпрод )торговельного підприємства становить 40 %. Повні витрати (В)становлять 755000 грн. Обсяг продажів становить 1000 виробів (Q). Визначити ціну виробу(Р) і критичний розмір виручки при цій ціні (Vкр), якщо загальні змінні витрати (ЗВ)складають 65 % від загальної суми витрат. Податок на прибуток 25 %.

Розв’язування:

Rпрод. = ЧП / V = П х (1 - 0,25)/ (В + П) = 0,4;

П х 0,75 = 0,4хВ + 0,4 х П;

0,75 хП – 0,4 х П = 0,4 В;

П = 0,4/0,25 х В = 0,4/0,25 х 755 000 = 1208000 (грн);
Р = П / Q + В / Q = 1208 + 755 = 1963 (грн);
ПВ= 755000 х (1 - 0,65) = 264250 грн.
ЗВО =В х 0,65/ Q = 490,75 грн.
МД1 = Р – ЗВО = 1963 – 490, 75 = 1472,25 грн.
Vкр. = ПВ / МД 1х Р = 264250/ 1472,25 х 1963 = 352333,3 (грн).

Задача 6

Визначити ціну виробу, якщо заводом випущено 200 штук цієї продукції. При цьому рентабельність маржинального доходу становить 75 %. Повні витрати на весь обсяг – 150 млн грн. Постійні витрати становлять 40 % повних витрат. Визначте мінімальний обсяг випуску при встановленій ціні.

Розв’язування:

МД% = ПВ + П / В + П = 60 млн грн +П / 150 млн грн + П = 0,75;

60 млн + П = 0,75 х (150 млн + П)

П = 210 млн грн.
Р = (210 млн + 150 млн) / 2000 = 180 (тис. грн);
ЗВО = 150 млн х (1 - 0,4)/ 2000 = 45 тис. грн ;
Qmin = ПВ / (P – ЗВО) ; Qmin = 60000 тис. / (180 тис. – 45 тис.) = 444 (штук)

ІV. Практичні завдання для самостійного розв’язку

Задача 1

Фірма «Арістон» випускає водонагрівачі. Загальні постійні витрати на весь обсяг продукції складають = 160000 грн, а питомі змінні витрати на одиницю продукції = 230 грн. Визначити мінімальний обсяг продажів при ціні 550 грн за одиницю.

Задача 2

Фірма реалізує 7200 одиниць виробів «А» за ціною 550 грн за одиницю. Змінні витрати складають 210 грн у розрахунку на одиницю продукції. Змінні витрати підприємства – 70000 грн. Підприємство має вільні виробничі потужності. Потенційний покупець бажає придбати 100 штук виробів «А» за ціною 470 грн. за одиницю. Чи вигідно підприємству прийняти додаткове замовлення?

Задача 3

Рентабельність продажів торговельного підприємства становить 20 %. Повні витрати становлять 855000 грн. Обсяг продажів становить 1000 виробів. Визначити ціну виробу і критичний розмір виручки за даної ціни, якщо постійні витрати складають 70 % від повних витрат. Податок на прибуток 25 %.

Задача 4

Визначити ціну виробу, якщо заводом випущено 200 штук. При цьому рентабельність маржинального доходу становить 45 %. Повні витрати на весь обсяг – 150 млн грн. Постійні витрати становлять 40 % повних витрат. Визначите мінімальний обсяг випуску при встановленій ціні.

Задача 5

Вихідні дані:

V. Графічний диктант

Оптова ціна виробника є кінцевою ціною і формується шляхом приєднання до собівартості продукції валового прибутку і податку на додану вартість.
Відпускна ціна на монопольні товари народного споживання збільшується на суму акцизного збору.
Різновидом оптових цін у ринковій економіці є ціни форвардних угод, що використовуються при операціях на біржі.
Прейскурантні ціни і ціни каталогу не є різновидом вільних цін.
Ціни нетто включають знижки і надбавки, пов’язані з розходженням базисних умов постачання.
Регульовані ціни можуть коливатися у визначених межах, не перевищуючи заданого рівня.
Залежно від територіальної диференціації ціни поділяються на такі види: єдині, регіональні, зональні, поясні.
За терміном дії ціни поділяються на такі види: постійні, тимчасові разові.
Чи існують на сьогоднішній день постійні ціни?
Представницькі конкурентні листи припускають на практиці формування даних про ціни зовнішньоторговельних контрактів.

Таблиця відповідей:

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10

Тема. ВСТАНОВЛЕННЯ ЦІНИ У ПОКАЗНИК ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ ТОВАРУ

План лекції

Поняття і етапи ЖЦТ.
Основні характеристики ЖЦТ.
Визначення оптимального рівня ціни для кожного етапу ЖЦТ, використовуючи повну цінову лінію.

Домашнє завдання:

вивчити конспект,
(10)розв’язати задачу № 1с.184.
підготовка рефератів.
опрацювати питання теми, яка виноситься на СРС:
Біржові ціни.

І. Основні категорій і поняття, короткий виклад теми

Найвідоміша і найбільш критикуєма концепція – це концепція життєвого циклу товару (ЖЦТ). Вона виходить з того, що кожний продукт знаходиться на ринку обмежений час в наслідок морального старіння, і має пряме відношення до ціноутворення тому, що дозволяє вивчити ціну на різних етапах ЖЦТ і тим самим сформувати цінову політику для кожного етапу ЖЦТ.

Концепція ЖЦТ виходить із необхідності проводити декілька модифікацій цінової політики. Кожна з них має бути розроблена як складова частина маркетингової структури підприємства. ЖЦТ складається з п'яти етапів (фаз):

0 – період розробка товару (не впливає на ціну);
1 – етап проникнення на ринок;
2 – етап зростання обсягу продаж;
3 – період зрілості;
4 – період падіння обсягу продаж.

Така класифікація не є універсальною, бо вона не враховує повторного проникнення товару на ринок. Крім того по деяким класифікаціям період зрілості розбивається на період зростанні і насиченості попиту.

ЖЦТ і його фази не є постійними у часі, вони змінюються у кожній конкретній ситуації і залежать від багатьох факторів:

- сукупна прийнятність товару ринком;

- зміна технологій;

- вихід іноземних конкурентів на ринок.

Концепція ЖЦТ дає можливість на протязі усього періоду продажу товарів на ринку спланувати рівень оптимального обсягу продаж та критичного обсягу продаж. Прийняття рішень по цінам ускладнюється тим, що на протязі ЖЦТ можна в значній мірі змінити його (товар), проводити модернізацію та поліпшення якості, зміну собівартості (вихідні, тарифні характеристики та виробничі потужності).

Висновки, щодо ціноутворення в показник ЖЦТ.

1. Час прибування товару на ринку обмежений;

2. В умовах науково-технічного процесу концепція ЖЦТ має тенденцію до скорочення;

3. На кожній фазі ЖЦТ потрібен гнучкий підхід до ціни;

4. Обсяг продаж та прибуток змінюється поетапно.

Основні характеристики ЖЦТ

Характеристики

Проникнення

1 етап

Ріст продажу

2 етап

Період зрілості

3 етап

Падіння продажу

4 етап

Товар

Основний варіант

Удосконалений варіант

Диференційований варіант

Користується max споживач

Збут

Слабий

Швидко зростаючий

Повільно зростаючий

Падаючий

Споживач

Новатори

Масовий ринок забезпеченних осіб

Масовий ринок

Консерватори

Конкуренція

Незначна

Зростаюча

Сильна

Незначна

Прибуток

Дуже малий або

нульовий

Зростаючий

max, або є тенденція до падіння

Низький або нульовий

Ціна

Висока

Високий діапазон цін

Повна цінова лінія

Зростаючі ціни

Первинними моментами у визначенні ціни є:

1. Визначення терміну ЖЦТ;

2. Визначення попередньої ціни, при цьому необхідно враховувати:

а) ступінь новизни виробу;

б) рівень монопольного стану;

в) зниження витрат на одиницю продукції по мірі збільшення виробництва і збуту;

г) допустиму привабливість ЖЦТ.

Для цього методу ціноутворення в цілому характерний гнучкий підхід до встановлення ціни на кожному етапі ЖЦТ.

Приклад

Для даного підприємства:

оптимальний обсяг продаж коливається від 800 од. до 2800 од. у місяць;
за ціною в діапазоні від 2$ до 6$ за од..;
постійні витрати 2000$;
змінні 1,25 $ за од.

Необхідно визначити критичний обсяг продаж, використовуючи повну цінову лінію.

Формули для розрахунків:

Послідовність виконання та результати розв’язку представимо у вигляді таблиці:

($)

(од)

Виторг

(V),

(P*Q) ($)

ПВ

($)

ЗВ

(ЗВО*Q) ($)

Прибуток (П) (V-ПВ-ЗВ)

($)

Точка беззбитковості

Vбеззб,

(Р*Qбеззб) ($)

Qбеззб (один)

800

4800

2000

1000

1800

2526

421

1200

6000

2000

1500

2500

2665

583

1600

6400

2000

1400

2908

727

2000

6000

2000

2500

1500

3429

1143

2800

5600

2000

3500

100

5334

2667

Висновки: Таку методику ціноутворення може використовувати підприємство стосовно до етапів ЖЦТ.

На 1-му етапі підприємство може почати продавати товар по найвищій ціні, продаж за нижчою ціною неможливий, так як підприємство ще обмежує виробничі потужності. Якщо ж підприємство має достатні або великі виробничі потужності, то попередню ціну можна встановити на більш низькому рівні (2$ або 3$ за од.) для входження на ринок.

На 2 етапі зі зростанням виробничої потужності можна встановити ціну 5$ для подальшого етапі зрілості і одержання прибутку. У період росту обсягів продаж, ціна як правило має тенденцію для зниження у результаті можливості масового виробництва та під тиском конкуренції.

На 3 етапі фірма вже має досягти max прибутку, тому на цьому етапі фірма повинна встановити ціну, яка дає max прибуток 5$.

На 4 етапі фірма намагається одержати прибуток, але й намагається знайти вихід з ринку. Як зазвичай припиняються усі заходи по стимулюванню збуту, що дає змогу скоротити витрати, тому підприємству необхідно встановити max ціну 6$, так як обсяг виробництва скорочується до мінімуму.

ІІ. Практичні завдання для самостійного розв’язку

1. Підприємство уклало договір на виробництво 1,5 тис. виробів на суму 75 тис. грн. Сума постійних витрат на виконання замовлення дорівнює 27 тис. грн, а змінні витрати на одиницю продукції — 20 грн. Визначити точку беззбитковості.

2. Підприємство може укласти договір на виробництво партії виробів за ціною одиниці 20 грн. Постійні витрати дорівнюють 140 тис. грн, а змінні на одиницю продукції — 9 грн. На яку кількість продукції потрібно укласти договір, щоб підприємство отримало прибуток у розмірі 80 тис. грн?

3. Ціна базового двигуна — 240 грн, а його потужність 40 кВт. Виробник планує підвищити якість продукції на 25 %. Визначити орієнтовну ціну нового виробу, якщо коефіцієнт гальмування дорівнює 0,9.

4. Підприємство виробляє 25 тис. виробів за ціною 40 грн за штуку. Повні витрати на виробництво продукції становлять 800 тис. грн, а постійні дорівнюють 500 тис. грн. Визначити прибуток від реалізації такої партії продукції, якщо ціна виробу зменшиться на 5 %, а обсяг продажу зросте на 4 %.

Контрольні відповіді до задач

1	2	3	4
900	20	270	176

ІІІ. Тести для самоперевірки знань

1. Основним недоліком формування ціни методом повних витрат є:

А. Складність розрахунків.

Б. Неможливість визначення змінних витрат.

В. Відсутність залежності між витратами та обсягом виробництва.

Г. Усі відповіді правильні.

2. На графіку беззбитковості сектор між лініями виручки та повних витрат, що розташований ліворуч від точки їх перетину, показує:

А. Загальні витрати. Б. Виручку.

В. Прибуток. Г. Збитки.

3. До методів, що спираються на конкуренцію, належить метод:

А. Лідера. Б. Балової оцінки.

В. Надбавок. Г. Повних витрат.

4. Точка беззбитковості визначається за формулою:

А. . Б. .

В. . Г. .

5. Індиферентними називаються ціни, які різняться між собою абсолютними значеннями, але однакові:

А. За нормативами рентабельності.

Б. У розрахунку на одиницю витрат.

В. За структурою.

Г. У розрахунку на одиницю якості продукції.

6. Питома — це ціна:

А. Одиниці товару.

Б. Одиниці якості товару.

В. Товару конкурента.

Г. На одиницю витрат.

7. Метод балової оцінки доцільно застосовувати, коли:

А. Існує обернена залежність між ціною та споживчими властивостями товару.

Б. Неможливо кількісно визначити споживчі властивості товару.

В. Існує пряма залежність між ціною та споживчими властивостями товару.

Г. Можливо кількісно визначити споживчі властивості товару.

8. На графіку беззбитковості сектор між лініями виручки та повних витрат, розташований праворуч від точки беззбитковості, показує:

А. Загальні витрати. Б. Виручку.

В. Прибуток. Г. Збитки.

Контрольні відповіді до тестів

1	2	3	4	5	6	7	8
В	Г	А	А	Г	Б	Б	В

Тема. ВСТАНОВЛЕННЯ ЦІНИ З ВРАХУВАННЯМ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТОВАРУ

План лекції

Оцінка технічного рівня товару.
Оцінка параметрів конкуруючих товарів.
Поняття параметричного, приведеного параметричного та вагового індексів.
Визначення «байдужих» цін на товар.

Домашнє завдання:

вивчити конспект, (10) розв’язати задачу
№ 19.20с.190, 191
вивчити конспект,
(10)розв’язати задачу № 1с.184.
підготовка рефератів.
опрацювати питання теми, яка виноситься на СРС:
Світові ціни, демпінг та антидемпінгове законодавство
Ціноутворення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

І. Основні категорій і поняття

Біржові котирування — ціни спеціально організованого постійно діючого ринку масових і якісно однорідних товарів.

Ціна:

індикативна — ціна товару, яка відповідає цінам, що склалися на аналогічну продукцію на час здійснення експортної операції;

ковзна — ціна, яка визначається на момент виконання контракту шляхом перегляду договірної ціни внаслідок істотних змін у витратах на виробництво продукції;

міжнародних товарних аукціонів — ціна продажу попередньо оглянутої покупцями партії товару (лот), як правило, за максимальною запропонованою ціною;

світова — ціна провідних виробників та продавців, які займають значну частку в загальному обсязі аналогічної продукції, що реалізується на зовнішньому ринку.

Правила «Інкотермс» — міжнародні правила тлумачення торговельних угод, які визначають обов’язки продавця і покупця, розподіл витрат та відповідальність сторін за виконання контракту.

ІІ. Короткий виклад теми

Вирішальна стадія визначення кінцевої ціни на товар починається після визначення попередньої ціни. Виходячи з поставленої мети по рівню прибутку, обсягу та параметру витрат, на цій стадії треба провести оцінку міцності позицій товару і репутації фірми у порівнянні з конкурентами. Для цього необхідно провести наступні розрахунки:

1) порівняння товару з аналогічним ідеальним товаром;

2) порівняння товару з аналогічним товаром основного конкурента

Приклад:

За даними таблиці визначити параметри конкурентної моделі копіювальної машини, розрахувати параметричні індекси по відношенню до ідеальної машини та зважені параметричні індекси.

Послідовність виконання:

1. Для розрахунку необхідно скласти таблицю оцінок параметрів у порівнянні з удаваним ідеальним товаром, який має усі характеристики, які споживачі хотіли б бачити у такому товарі. Хоча ці оцінки достатньо суб'єктивні необхідно щоб вони у повній мірі відображали переваги та недоліки товару у порівнянні з ідеальним.

2.Потім параметри розташовуються по рівню їх важливості для покупця і дається середня оцінка технічного рівня товару. Деякі характеристики товару важать в очах покупців значно більше інших, тому керівництво фірми має враховувати це при оцінці конкурентоспроможності свого товару, застосовуючи ваговий індекс. Таким чином оцінка технічного рівня товару зводиться до порівняння товару з аналогічним ідеальним товаром.

Розв'язок представимо у вигляді таблиці

Характеристика	По конку рен тній моделі	По ідеаль ній моделі	Параметр по відношенню до ідеального	Вагомі сть для спожи вача	Ваго вий індекс	Зважений параметричний індекс
По розра хунку	Суб’єк тивно	По розра хунку	Суб’єк тивно
1.Швидкість копіювання (у хв.)	20	30	67 (20:30)	65	5	0,05	3,35 (67*0,05)	3,25 (65*0,05)
2.Надійність (кількість відмов у місяць)	1,3	1	77	85	30	0,3	23,1 (77*0,3)	25,5 (85*0,3)
3.Розмір (м3)	2252	1800	80 (1800: 2252)	60	5	0,05	4,0 (80*0,05)	3,0 (60*0,05)
4.Якість копій (% дефектів)	0,4	0,39	98(4:4)	90	30	0,3	19,4 (98*0,3)	27,8 (90*0,3)
5.Легкість в експлуатації	0,5	0,25	50(0,25: 0,5)	90	10	0,1	5,0 (50*0,1)	9,0 (9(1*0,1)
6.Кількість копій і рівень автоматизації	50	100	50 (50:100)	70	20	0,2	10,0 (50*0,1)	14,0 (70*0,2)
7.Середньоаре фметична оцінка	Х	Х	70,3 (/6)	76,7 (/6)	100	1	74,85	81,75

, або

Висновок: У результаті розрахунку зваженого параметричного індексу, який враховує оцінку параметрів відповідності конкурентної моделі ідеальній як по розрахункам так і по суб'єктивним думкам експертів а також, вагомість даної моделі для споживачів стає очевидним, що найважливішим технічним показником у конкретній моделі копіювальної машини є якість копій.

Розрахунки середньоарифметичного та середньозваженого параметричного індексу:

Середньоарифметичний параметричний індекс

In - параметричний індекс;

Kn – кількість параметрів

Середньозважений параметричний індекс

Ів – ваговий індекс

Оцінка параметрів конкуруючих товарів складається зі стадій:

1 стадія - оцінка технічних параметрів конкуруючих товарів, тобто тих товарів, які є конкурентами нашому товару

Приклад 1:

На ринку щодо нашої моделі(товару 1) існує два основних конкуренти - модель 2 і модель 3, проведемо оцінку технічного рівня параметрів конкурентних товарів.

Результати розрахунків представимо у вигляді таблиці:

Характеристики

Ваговий індекс

МОДЕЛЬ 2

Параметричний

індекс

Зважений параметричний індекс

Параметричний індекс

Зважений параметричний індекс

1 . Швидкість копіювання

0.05

3.25

4.0

2. Надійність

0.3

22,5

25,5

3. Розміри

0.05

4.75

3.25

4 .Якість копій

0.3

28.5

5. Легкість в експлуатації

0,1

9,0

7,0

б.Кількісь копій

0.2

15.0

16.0

Ітого

(/6)

78.5

()

79.2

(/6)

84.25

()

Висновок:

На перший погляд модель 2 вважається більш конкурентоспроможною по параметричному індексу, який дорівнює 80, але слабкі характеристики по першому і третьому параметру знижують середньозважений індекс до 78,5. У цей час високі показники по параметрам 2 і 4 в моделі 3 компенсують слабкість позицій цієї моделі по характеристикам 5 і 3 та збільшують середньозважений параметричний індекс до 84.25.

2 стадія - визначення співвідношення середньозважених параметричних індексів тобто знаходження приведених параметричних індексів

Моделі 2 по відношенню до нашої моделі 1

М21=

Моделі 3 по відношенню до нашої моделі 1

М31=

Приведені параметричні індекси конкурентів приймаються за співвідношення параметрів конкуруючих товарів у порівнянні зі своїми.

Результати розрахунків представимо у вигляді таблиці:

ІНДЕКСИ

М 1

М2

М3

1.Середньозважений

81.75

78.5

84.25

2. Приведений

100%

96%

103%

Висновок:

М 2 по параметрам на чотири бали нижча за М 1. а М 3 на 3 бали вища за М 1.

Припустимо, що для моделі 2 ціна дорівнює 4600$,а для М3=4800$. Необхідно розрахувати надбавки і знижки у ціні нашої моделі у порівнянні з цінами конкурентів, враховуючи розраховані раніше параметричні індекси.

Результати розрахунків представимо у вигляді таблиці:

ПОКАЗНИКИ

М2

М1

МЗ

І. Ціна, $

4600

5200

4800

2. Перевищення ціни

600

400

З. Розрахункова

реальна надбавка (знижка)

4. у%

5. Невиправдана надбавка

600-192=408

400-(-144)=544

6. у %

Висновок: Модель 2 по параметрам на 4 бали нижча за модель 1, а модель 3 на 3 бали вища за модель 1. Припустимо, що для моделі 2 ціна дорівнює 4600 $, а для моделі 3 - 4800 $. Первісно розрахована ціна по max маржинальному доходу для нашої моделі 1 дорівнює 5200$, тому надбавка у ціні у порівнянні з моделлю 2 виправдана і реальна, а з моделлю 3 не має сенсу.

3 стадія - визначення скорегованого обсягу продаж .

На цій стадії визначається основний конкурент і оцінюється обсяг продаж і МД з урахуванням ціни конкурента.

Приклад 2

Розрахункова ціна моделі 1 5000 $ за штуку при кількості продаж 10000 в рік.

За конкретних ринкових умов кількість проданого товару знижується до 7500 штук в рік за цією ціною. Визначити маржинальний дохід з врахуванням даної ситуації, якщо змінні витрати на одиницю продукції дорівнюють 1961$.

Формули для розрахунків:

МД = V МД%; V ; ; V=PQ

Результати розрахунків представимо у вигляді таблиці:

Р $	Q, шт.	Надбавка (знижка) порівняно з М3	Маржинальний дохід
5200	7500	%	5200*7500=24292500
4800	9000		4800*9000=25551000
4600	9500		4600*9500=25070500
4400	10000		4400*10000=24390000

4 стадія - формування висновку і прийняття рішень

Максимальний маржинальний дохід з урахуванням товарів конкурентів буде при ціні 4800$, хоча у порівнянні з моделлю 3 надбавка за різність параметрів буде складати всього 3%. При цьому, щоб компенсувати цю надбавку необхідно виділити додаткові ресурси для просування товарів на ринок, але у даному випадку встановити ціну на рівні 4800$ доцільніше ніж на рівні 4600$, але при цьому треба поліпшити якість моделі 1 та ї репутацію, ніж встановити ціну нижчу за ціну моделі 3.

Поліпшивши якість виробу, можна встановити ціну на високому рівні та збільшити обсяги реалізації і при цьому отримати ще більший МД.

Приклад 3

Визначимо МД, якщо при ціні 4800 $ збільшити кількість реалізацій на 500 од. у рік. Вихідні дані:

Р=4800 $
Q1=9000шт
Q2=9500шт.

Формули для розрахунків та послідовність виконання:

Коли керівництво фірми вирішує складну задачу максимально збільшити МД і одночасно привести ціну на свій товар у відповідність з ціною конкурентів необхідно особливу увагу приділяти можливим відповідним діям конкурентів. Тобто при прийняття правильного рішення по ціноутворенню залежить від більш якісного, а не кількісного аналізу ринкової ситуації.

Байдужа ціна - це ціна, при якій покупцеві буде байдуже, яку з конкурентних моделей придбати. При встановленні байдужих цін головна задача полягає у встановленні такого рівня надбавки ( знижки ) до ціни конкурентного товару, яка буде точно відповідати параметричним оцінкам свого товару у порівнянні з конкурентними товарами.

Приклад 4

Розрахуємо байдужу ціну моделі 1 у порівнянні з конкурентними М2 і МЗ

Результати розрахунків представимо у вигляді таблиці:

ПОКАЗНИКИ

М 2

М 3

1.Приведений параметричний індекс

96%

103%

2. Надбавка ( знижка )

УР(У%;

:3. Ціна

4600

4800

'4. Байдужа ціна для МІ

4600(1 +0,042)=4793

4800(1 +(-0,03))=4656

Послідовність виконання:

І. Розрахунок байдужої ціни для нового товару М1 у порівнянні з базовим товаром М2

1. Приведений параметричний індекс для МІ, якщо базова модель - М2:

І3nМІ- параметричний індекс МІ середньозважений;

І3nМ2 - параметричний індекс М2 середньозважений.

2. Надбавка до ціни (обґрунтована)

- приведений параметричний індекс базової моделі М2.

3. Байдужа ціна М1

ЦбМ1=ЦМ2*(1Н(З)), де

ЦМ2 - ціна базової моделі

ІІ. Розрахунок байдужих цін для товару М1 у порівнянні з базовим

товаром М3.

М3 — базова модель

М1 - нова модель.

Надбавка (знижка) до ціни (обгрунтована)

Байдужа ціна М1

ЦбМ1=ЦМ3*(1Н(З)

Висновок:

Для. того щоб наша модель М 1 була стільки ж приваблива для покупця як і
МЗ, яка має ціну 4800$ та перевагах в оцінці - 3% необхідно встановити ціну М1 на
рівні 4656$. Тобто при ціні 4656$ за МІ вона буде такою ж привабливою для покупців як і МЗ.

ІІІ. Приклади розв’язування задач

Задача 1

Визначити средньоарифметичний і середньозважений параметричні індекси, якщо є такі характеристики копіювальної машини:

Розв’язування:

Задача 2

Середньозважений параметричний індекс товару А дорівнює – 70,2; товари В – 80,4. Ціна товару А – 200 грн, товару В – 160 грн. Визначити обґрунтовані і необґрунтовані знижки (надбавки) за розходження в параметрах для товару А стосовно товару В.

Розв’язування:

1) Визначимо приведені параметричні індекси:

товару А: 70,2/80,4 • 100 = 87,31;
товару В: 80,4/80,4 • 100 = 100.

2) Перевищення ціни: 200 – 160 = 40 (грн).

3) Обґрунтована надбавка (знижка): (87,31 – 100) / 100 •160 = # 20,3.

4) Необґрунтована надбавка: 40 – (#20,3) = 60,3.

Задача 3

Визначити байдужу ціну для нового виробу С стосовно базової моделі А, якщо ціна виробу А становить 200 грн. Параметричний індекс виробу С дорівнює 85, виробу А – 90.

Розв’язування:

Приведений параметричний індекс для:
виробу А: 90/90 • 100 = 100;
виробу С: 85/90 • 100 = 94,4.
Байдужа ціна для товару А становить 200 • 0,944 = 188,8 (грн).

Задача 4

Фірма–експортер реалізує продукцію за ціною 120 гр. од. за штуку. На дату надходження товару витрати на сировину зросли на 10 %, а витрати на матеріали знизилися на 15 %. Визначте змінну(ковзаючу) ціну.

Розв’язування:

Цс = Цб (1 + а + в);

Цс = 120 (1 + 0,1 – 0,15) = 114 (грн.)

Задача 5

У контракті зазначена ціна на умовах CIF. Визначте ціну на умовах FOB, якщо відомі такі дані:

_ ціна на умовах CIF – 25$;

_ вартість вантажу – 13$;

_ вартість транспортування – 10$;

_ страхування вантажу – 0,5$;

_ інші витрати – 1,5$.

Розв’язування:

Умови FOB не передбачають вартість страховки і транспортування, тому ціна вантажу становитиме 14,5$ (25-0,5-10).

Задача6

Визначити, яку з фірм можна звинуватити в демпінгу? Дані подані в таблиці:

Розв’язування:

У демпінгу може бути звинувачена фірма під номером 5, тому що її експортна ціна нижча ніж середні питомі витрати, і фірма під номером 3 – тому що її ціна нижча від ціни на внутрішньому ринку країни-експортера.

ІV. Задачі для самостійного розв’язування

Задача1

Підприємство «Зоря» виготовляє сепаратори. Співробітниками підприємства була розроблена нова модифікація виробу.

На підставі наведених даних розрахувати:

середньозважений показник моделі XL-1100 у порівнянні з ідеальною моделлю;
приведені індекси для моделей ХМ-1000, XS-800, X-600 до моделі XL-1100;
надбавки і знижки до ціни моделі XL-1100 у порівнянні зцінами товарів-конкурентів.;
байдужі ціни для моделі XL-1100 стосовно моделей ХМ-1000, XS-800, X-600.

Зробити висновки.

Ціна:

XL-1100 = 300 грн;

ХМ-1000 = 460 грн;

XS-800 = 325 грн;

X-600 = 390 грн.

Параметричні індекси товарів конкурентів

Задача 2

Визначити байдужу ціну для нового виробу С стосовно базової моделі А, якщо ціна виробу А становить 400 грн. Параметричний індекс виробу С дорівнює 90, виробу А – 105.

Задача 3

Середньозважений параметричний індекс товару А дорівнює – 80,2; товару В – 80,4. Ціна товару А – 150 грн, товару В – 180 грн. Визначити обґрунтовані і необґрунтовані знижки (надбавки) за розходження в параметрах для товару А стосовно товару В

Задача 4

Фірма уклала контракт на постачання товару на таких умовах:

_ вартість 1 одиниці товару – 200 $;

_ транспортування до станції відправлення 100 $;

_ вартість навантаження у вагон – 20 $;

_ вартість перевезення ж/д – 100 $;

_ вартість вивантаження з вагона – 15 $;

_ страхування вантажу – 5% від вартості товару;

_ вартість доставки товару до складу покупця – 50 $;

_ обсяг постачання – 1000 од.

Визначите ціну:

_ франко-вагон станція відправлення;

_ франко-вагон станція призначення;

_ франко- склад покупця.

Задача 5

Визначити, яку з фірм можна звинуватити в демпінгу. Дані подані в таблиці:

V. Графічний диктант

Конкурентні переваги фірми досягаються шляхом здійснення таких дій, що не можуть бути блоковані конкурентами.
Чим нижча ціна товарів#замінників, вищі їх якість і характеристики, нижчі витрати заміни, тим інтенсивніша конкуренція з боку товарів-замінників.
Карта стратегічної групи складається шляхом позначення ринкової позиції фірми в двомірному просторі, де осями координат є дві стратегічні змінні (наприклад, ціни товару і номенклатура виробів).
Формування ціни з урахуванням конкурентоздатності товару не належить до ринкових методів установлення цін.
Спільна максимізація прибутку є кооперуванням, коли фірми кооперуються заради встановлення ціни або діапазону цін, що принесуть найбільший колективний прибуток.
Гібридна максимізація прибутку виникає, коли шляхом спроб і помилок досягається компроміс між спільним прибутком і незалежно встановлюваною ціною для максимізації індивідуального прибутку.
Наявність двох, трьох і більше продавців на ринку гарантує конкуренцію, тому що продавці не можуть увійти в змову з метою досягнення максимальних ринкових результатів.
Винятком із прогнозу високої ціни і моделі монополії є випадок природної монополії, коли економія від масштабу виробництва настільки велика, що встановлюється висока ціна при малому обсязі випуску.
Закріплення конкурентної переваги не вимагає наявності розробленої стратегії і вмілої її реалізації.
За успішним конкурентним зростання наступає етап збільшення вигоди, тривалість якого залежить від дії конкуренті

Таблиця відповідей:

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10

VІ. Тести для самоперевірки знань

1. Відсоткова ставка акцизного збору на імпортні товари встановлюється до їх митної вартості, яка:

А. Не включає мито та митні збори.

Б. Включає тільки мито.

В. Включає тільки митні збори.

Г. Включає мито та митні збори.

2. З метою повноти сплати податків на окремі імпортні товари встановлюється:

А. Індикативна ціна.

Б. Мінімальна митна вартість.

В. Тверда ціна.

Г. Демпінгова ціна.

3. Індикативні ціни встановлюються на товари, щодо експорту яких застосовується режим:

А. Ліцензування. Б. Квотування.

В. Спеціальний режим. Г. Усі відповіді правильні.

4. Відсоткова ставка акцизного збору на імпортні товари встановлюється до ціни, яка:

А. Включає акцизний збір.

Б. Включає ПДВ.

В. Не включає акцизного збору.

Г. Включає акцизний збір і ПДВ.

5. У ціни окремих товарів, що експортуються за межі України, включається:

А. Вивізне мито. Б. ПДВ.

В. Акцизний збір. Г. Акцизний збір і ПДВ.

6. Митні збори справляються:

А. З метою захисту вітчизняного виробника.

Б. Як податок за ввезення товарів.

В. За митне оформлення товарів.

Г. Як антидемпінговий захід.

Контрольні відповіді на тести

1	2	3	4	5	6
Б	Б	Г	В	А	В

ПРОГРАМА СЕМЕСТРОВОГО ПОВТОРЕННЯ

Теорії ціноутворення.
Процес ціноутворення у ринковій економіці.
Поняття ціни, її сутність, значення, функції.
Загальна структура ціни.
Методика розрахунку гуртових та роздрібних цін.
Система та класифікація цін.
Модифікація цін.
Цінова політика держави: цілі, методи та значення.
Поняття та види цінової політики підприємства.
Цінові стратегії та їх види.
Розробка цінової стратегії. Цінова тактика.
Поняття цінових ліній та діапазону цін.
Кон’юктура ринку: поняття та її основні елементи.
Поняття еластичності попиту та пропозиції.
Вплив споживачів(попиту) на рішення по цінам.
Ціна рівноваги.
Конкуренція і монополія як фактори ціноутворення.
Витрати підприємства як основа формування ціни.Класифікація витрат за елементами та статтями калькуляції.
Собівартість: її склад та види.
Поняття прибутку та рентабельності. Визначення прибутку у ціні.
Формування у ціні товарних податків.
Система цінових знижок.
Торгівельні надбавки і націнки.
Методи ціноутворення: їх класифікація та зв'язок з ціновою політикою підприємства.
Основні моделі ринкового ціноутворення.
Ціноутворення на базі повних витрат(за системою «стандарт-кост»).
Ціноутворення на базі прямих витрат(за системою «директ-кост»).
Встановлення ціни у показник життєвого циклу товару.
Поняття «байдужих» цін.
Етапи встановлення ціни з врахуванням конкурентоспроможності товару.
Особливості розрахунку відпускних цін на підприємствах легкої та харчової промисловості.
Цінова політика підприємств торгівлі.
ціноутворення на підприємствах громадського харчування.
Система цін та принципи ціноутворення на сільськогосподарську продукцію.
розрахунок вантажних тарифів на різних видах транспорту. Поняття цін «франко».
Ціноутворення у сфері побутового обслуговування населення.
Поняття товарної біржі. Класифікація та види біржових цін.
Світові ціни та специфіка їх формування.
Демпінг та антидемпінгове законодавство.
Ціноутворення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Закон України «Про ціни і ціноутворення» №184/98 від 05.03.98 р. з подальшими змінами і доповненнями.
Бєлявцев М.І. «Маркетингова цінова політика», К.,2005
Бойчик І.М.«Економіка підприємства»,К.,2000.
Верхоглядова Н.І. «Основи ціноутворення», К.,2006.
Гончар В. «Моделі ціноутворення та їх реалізація в користувацьких маркетингових системах», Житомир,1993.
Колесников О.В.«Ціноутворення»,К.,2006.
Корінєв В.Л. «Цінова політика підприємства», К.,2001.
Кулішов В.В. «Економіка підприємства»,К.,2000.
Литвиненко Я.В.«Сучасна політика ціноутворення»,К.,2001.
Покропивний С.Ф.«Економіка підприємства: теорія і практика»,К., 2002.
Тормос Ю.Г.«Ціни та цінова політика»,К.,2001.
Шкварчук Л.О. «Ціни і ціноутворення»,К.,2005.

1. ПРАКТИКУМ ПО ПСИХОЛОГИИ Под редакцией И
2. ПОВЫШЕНИЯ МОТИВАЦИИ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ ЧЕРЕЗ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ПРОГРАММНЫХ СРЕДСТВ
3. реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук
4. Об обеспечении единства измерений Государственная метрологическая служба находится в ведении Госстандар
5. Тема лекции- МЕТОД КОМПЛЕКСНЫХ АМПЛИТУД по дисциплине ОСНОВЫ ТЕОРИИ ЦЕПЕЙ
6. модульный принцип построения ЭВМ
7. РЖД Основные фонды представляют собой часть активов компании которая используется в течение дли
8. Дипломная работа Имитационная модель автоматизированного участка обработки деталей
9. 3 EMBED Eqution3 EMBED Eqution
10. Финансовый менеджмент- эволюция взглядов и уточнение предмета
11. О смысле жизни человека
12. РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук Киї
13. Расчёт экономической эфективности предприятия
14. Политика администрации Дж Бушамладшего в отношении национальной безопасности
15. правовым формам их регистрация и ликвидация формы собственности
16. Деятельность как предмет психологии
17. то мягком и теплом а грудью на чемто теплом и твердом
18. Понятие государственного и муниципального кредита
19. реферату- Харків у роки Великої Вітчизняної війниРозділ- Історія України Харків у роки Великої Вітчизняної
20. Сбор и анализ анамнеза учитывают- жалобы беременной женщины дату первого дня последней менструац

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе