Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ’ЯЗКУ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ЗАЛІЗНИЧНОГО
ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ
Інструкція з експлуатації гальм спеціального рухомого
складу залізниць України
Київ
Укрзалізниця
2005
ПЕРЕДМОВА
1 РОЗРОБЛЕНО: Харківський науково-впроваджувальний центр тягового рухомого складу, Головне управління безпеки руху та екології, Головне управління колійного господарства, Головне управління вагонного господарства, Головне управління електрифікації та електропостачання, Головне управління локомотивного господарства, Головне управління автоматики, телемеханіки та зв`язку
2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Державної адміністрації залізничного транспорту України від 12.01.2006 № 016-Ц
3 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ
4 УНЕСЕНО: Головне управління безпеки руху та екології Укрзалізниці
5 ПОГОДЖЕНО: Головне управління безпеки руху та екології, Головне управління колійного господарства, Головне управління вагонного господарства, Головне управління локомотивного господарства, Головне управління електрифікації та електропостачання, Головне управління автоматики, телемеханіки та зв`язку, Головне юридичне управління
ЗМІСТ
1 Сфера застосування ……………………………………………………………….....6
2 Нормативні посилання …………...6
3 Терміни та визначення понять ……………………………………………………...7
4 Познаки та скорочення ……………………………………………………………..10
5 Технічне обслуговування гальмівного обладнання спеціального самохідного рухомого складу ………….11
5.1 Загальні положення ………….11
5.2 Перелік робіт, що виконує бригада СРС при підготовці ССРС до
виїзду на перегін…………………………………………………………..…..11
5.3 Перелік робіт, які виконуються при зміні бригад ССРС ………….17
6 Порядок зміни кабін управління і переключення гальмівного обладнання спеціального самохідного рухомого складу .……………………………….…….18
7 Причеплення тягової одиниці до складу господарчого поїзда ………….20
8 Технічне обслуговування гальмівного обладнання несамохідного СРС .............21
8.1 Загальні положення ………….21
8.2 Перелік робіт, які повинні виконувати бригади СРС при щомісячному технічному обслуговуванні гальмівного обладнання СНРС……………….21
9 Порядок розміщення і включення гальм ………….23
9.1 У господарчих поїздах ………….23 9.2 На тягових одиницях при прямуванні подвійною або
багатократною тягою ......................................................................................24
9.3 На ССРС, що пересилається в недіючому стані ………….25 9.4 На спеціальному несамохідному рухомому складі ………….27
10 Забезпечення господарчих поїздів гальмами ………….27
11 Порядок експлуатації гальм СРС у технологічному режимі ………….30
12 Випробування і перевірка гальм у господарчих поїздах …………30
12.1 Загальні положення …………30
12.2 Повне випробування гальм …………32
12.3 Скорочене випробування гальм …………36
12.4 Перевірка автогальм у господарчих поїздах …………37
12.5 Перевірка дії гальм одиночного ССРС на шляху прямування……...........37
13 Обслуговування гальм і управління ними в господарчих поїздах і на ССРС....38
13.1 Загальні положення …………38
13.2 Управління автогальмами в господарчих поїздах кранами
машиніста № 222, 222М, 394, 395…………………………………………44
14 Відчеплення тягової одиниці від складу господарчого поїзда ………...48
15 Дії машиніста при вимушеній зупинці господарчого поїзда або ССРС на перегоні……………………………………………………………………….……48
16 Дії машиніста при виведенні господарчого поїзда на станцію після розривання……………………………………...…………………………………..48
17 Особливості обслуговування гальм і управління ними на самохідному
СРС і в господарчих поїздах у зимових умовах………………………….……...49
17.1 Заходи щодо забезпечення справної роботи гальмівного обладнання самохідного СРС і господарчих поїздів у зимових умовах……………….49
17.2 Порядок відігрівання замерзлих місць гальмівного обладнання………....50
17.3 Особливості управління гальмами ССРС і господарчих
поїздів узимку……………………………………………………………………51
18 Контрольна перевірка гальм……………………………………………………..53
18.1 Загальні положення………………………………………………….............53
18.2 Контрольна перевірка гальм на станції…………………………………….54
18.3 Контрольна перевірка гальм під час руху………………………………….56
Додаток А ……………………………………………………………………………..57
Таблиця А.1 - Розрахункова сила натиснення гальмівних колодок (приведена
до сили натиснення чавунних) на гальмівну вісь спеціального
рухомого складу ……………………………………………………………57
Таблиця А.2 - Кількість гальмівних осей і облікова вага спеціального
рухомого складу ……………………………………………………………62
ВСТУП
Інструкція з експлуатації гальм спеціального рухомого складу залізниць України встановлює основні правила і норми експлуатації, технічного обслуговування гальм (джерела стислого повітря, повітропроводи з арматурою, прилади управління, гальмування і контролю, важільні передачі) самохідного і несамохідного спеціального рухомого складу, господарчих поїздів залізниць України.
Призначена: для керівників та працівників служб колії, локомотивного господарства, вагонного господарства, електропостачання, сигналізації і зв'язку, перевезень, пасажирської, будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд; локомотивних та вагонних депо, дистанцій колії, електропостачання, сигналізації та зв'язку, колійних машинних станцій, об’єднаних підприємств та підрозділів колійного господарства, інших господарств при експлуатації та технічному обслуговуванні гальм спеціального рухомого складу.
У додатках наведено розрахункові сили натиснення гальмівних колодок (приведені до сили натиснення чавунних) на гальмівну вісь спеціального рухомого складу, а також кількість гальмівних осей і облікову вагу спеціального рухомого складу.
Інструкція з експлуатації гальм Спеціального рухомого складу залізниць України
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
Інструкція з експлуатації гальм спеціального рухомого складу залізниць України (далі Інструкція) встановлює основні правила і норми експлуатації, технічного обслуговування гальм (джерела стислого повітря, повітропроводи з арматурою, прилади управління, гальмування і контролю, важільні передачі) самохідного і несамохідного спеціального рухомого складу, господарчих поїздів залізниць України.
Порядок, установлений Інструкцією, обов'язковий для всіх працівників залізниць, пов'язаних з експлуатацією і утриманням спеціального рухомого складу і господарчих поїздів.
На підставі цієї Інструкції залізниці, дирекції залізничних перевезень, структурні підрозділи, пов'язані з експлуатацією і утриманням спеціального рухомого складу і господарчих поїздів, розроблюють місцеві інструкції і вказівки.
Організація експлуатації, технічного обслуговування гальм спеціального рухомого складу і господарчих поїздів, контроль за виконанням вимог Інструкції, наказів і вказівок Укрзалізниці щодо експлуатації та технічного обслуговування гальм покладається на керівників відповідних служб, підприємств та структурних підрозділів, що мають на балансі та експлуатують спеціальний рухомий склад.
Загальний нагляд за виконанням вимог цієї Інструкції здійснюють ревізори з безпеки руху поїздів і автотранспорту апарату Головних ревізорів з безпеки руху залізниць і дільниць залізниць.
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цій Інструкції є посилання на такі нормативні документи:
Правила технічної експлуатації залізниць України, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 № 411
ЦД-0058 Інструкція з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затверджена наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 31.08.2005 № 507
ЦТ-ЦВ-ЦЛ-0015 Інструкція з експлуатації гальм рухомого складу на залізницях України
ЦРБ-0027 Інструкція з експлуатації та утримання спеціального самохідного рухомого складу на залізницях України
ЦП-ЦТ-ЦВ-797 Инструкция по эксплуатации тормозов специального подвижного состава железных дорог (Інструкція з експлуатації гальм спеціального рухомого складу залізниць)
Рекомендацїї щодо вживання термінів та визначень з безпеки руху поїздів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 03.06.2004 № 464
3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
У цій Інструкції використано терміни, установлені в Правилах технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, Інструкції з експлуатації гальм рухомого складу на залізницях України, Інструкції з експлуатації та утримання спеціального самохідного рухомого складу на залізницях України, Рекомендацїях щодо вживання термінів та визначень з безпеки руху поїздів.
Нижче подано терміни, вжиті в цій Інструкції, та визначення позначених ними понять.
Бригада спеціального рухомого складу
Працівники, призначені керувати й обслуговувати спеціальний рухомий склад. Для керування спеціальним самохідним рухомим складом призначають бригаду: машиніст і помічник машиніста або водій і помічник водія дрезини (згідно з інструкцією з експлуатації відповідної машини)
Виснаження гальм
Зменшення тиску в гальмівній мережі спеціального самохідного рухомого складу або господарчого поїзда, унаслідок якого після повного чи екстреного гальмування не забезпечується повний тиск у гальмівних циліндрах, необхідний для зупинки поїзда на розрахунковому гальмівному шляху або утримання зупиненого поїзда на місці
Гальмування повторні
Гальмування, що виконуються одне за одним після відпускання й підзарядження гальм
Гальмування службове повне
Гальмування, якого досягають зменшенням тиску в магістралі в один прийом темпом службового гальмування для одержання повного тиску в гальмівних циліндрах спеціального самохідного рухомого складу або господарчого поїзда з метою зниження швидкості або його зупинки на більш короткій відстані, ніж при виконанні ступінчастого гальмування
Гальмування службове
Гальмування ступенями визначеної величини для плавного зниження швидкості чи зупинення спеціального самохідного рухомого складу чи господарчого поїзда у заздалегідь передбаченому місці
Гальмування ступінчасте
Службове гальмування, якого досягають зменшенням тиску в магістралі ступенями для регулювання швидкості руху спеціального самохідного рухомого складу або господарчого поїзда чи їх зупинення
Гальмування екстрене
Гальмування спеціального самохідного рухомого складу або господарчого поїзда, що застосовується для негайної зупинки шляхом екстреного розрядження магістралі та реалізування максимальної гальмівної сили
Залізнично-будівельні машини
Одиниця спеціального рухомого складу, що має один або кілька робочих органів, які виконують роботи з будівництва, ремонту, утримування й технічного обслуговування споруд і пристроїв залізниці
Керівник робіт
Відповідальна особа, на яку покладено керування роботами на експлуатованих залізничних коліях, спорудах та пристроях
Кран комбінований
Кран, призначений для роз'єднання гальмівної магістралі з краном машиніста на спеціальному самохідному рухомому складі під час їзди подвійною чи багатократною тягою, а також для з’єднання гальмівної магістралі з атмосферою при екстреному гальмуванні
Кран роз’єднувальний
Кран, призначений для перекривання повітропроводів
Повне відпускання автоматичних гальм
Відпускання автогальм з повним хованням штоків гальмівних циліндрів у відпускному положенні, який досягається збільшенням тиску в гальмівній магістралі
Повне відпускання допоміжного гальма
Відпускання гальма з повним хованням штоків гальмівних циліндрів у відпускному положенні, яке досягається переміщенням ручки крана допоміжного гальма в положення відпускання
Поїзд господарчий
Поїзд, сформований: із тягового локомотива або спеціального самохідного рухомого складу, що використовують як локомотив; вагонів, виділених для спеціальних і технічних потреб залізниць; спеціального самохідного й несамохідного рухомого складу, призначеного для виконування робіт з утримування, обслуговування й ремонту споруд і пристроїв залізниць
Спеціальний рухомий склад
Сукупність незнімних рухомих одиниць, призначених для будівельних, ремонтних і обслуговуючих робіт
Спеціальний самохідний рухомий склад
Мотовози, дрезини, спеціальні автомотриси, призначені перевозити потрібні для робіт матеріали або доставляти працівників підприємств до місця робіт, залізнично-будівельні машини, що мають автономний двигун з власною тягою у транспортному режимі
Спеціальний несамохідний рухомий склад
Залізнично-будівельні машини без власної тяги в транспортному режимі, причіп та інші, з яких складають господарчий поїзд, призначений утримувати, обслуговувати й ремонтувати споруди та пристрої залізниць
Ступінчасте відпускання автоматичних гальм
Відпускання автогальм, увімкнених на гірський режим, яке досягається зменшенням тиску в гальмівних циліндрах шляхом періодичного підвищення тиску в гальмівній магістралі після гальмування до тиску, меншого від зарядного
Ступінчасте відпускання допоміжного гальма
Відпускання гальм, яке досягається періодичним зменшенням тиску в гальмівних циліндрах незалежно від тиску в гальмівній магістралі
Спуск керівний
Найкрутіший спуск (із врахуванням опірності кривих) завдовжки, не менший ніж шлях гальмування
Тиск зарядний
Установлений тиск у гальмівній магістралі тягової одиниці при поїзному положенні ручки крана машиніста і повністю зарядженій гальмівній мережі господарчого поїзда
Тиск понадзарядний
Підвищений тиск у гальмівній магістралі в порівнянні з установленим зарядним тиском при поїзному положенні ручки крана машиніста
Час повного зарядження гальмівної магістралі (мережі)
Час із моменту переведення ручки крана машиніста в положення відпускання до моменту створення в гальмівній магістралі господарчого поїзда або спеціального рухомого складу встановленого зарядного тиску
Час повного відпускання гальм
Час із моменту переведення ручки крана машиніста або крана допоміжного гальма в положення відпускання до повного ховання штоків гальмівних циліндрів
Шлях гальмівний
Відстань, яку проходить спеціальний самохідний рухомий склад (господарчий поїзд) з моменту переведення ручки крана машиніста чи крана екстреного гальмування (стоп-крана) в гальмівне положення до повного зупинення. Шляхи гальмування розрізняються залежно від виду гальмування (ступінчасте, повне службове чи екстрене)
4 ПОЗНАКИ ТА СКОРОЧЕННЯ
Ця Інструкція містить такі познаки та скорочення.
СРС – спеціальний рухомий склад
ССРС – спеціальний самохідний рухомий склад
НРС – спеціальний несамохідний рухомий склад
ЩТО – щомісячний технічний огляд
ЩО – щоденне технічне обслуговування
ЕПК – електропневматичний клапан
МПа – мегапаскаль
ГЦ – гальмівний циліндр
ПТО – пункт технічного обслуговування
ДСП – черговий по станції
5 ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ГАЛЬМІВНОГО ОБЛАДНАННЯ СПЕЦІАЛЬНОГО САМОХІДНОГО РУХОМОГО СКЛАДУ
5.1 Загальні положення
Технічне обслуговування гальмівного обладнання спеціального самохідного рухомого складу виконується бригадою спеціального рухомого складу (далі - бригада СРС) перед виїздом на лінію, при щомісячному технічному огляді (ЩТО), щоденному технічному обслуговуванні (ЩО), після відстою ССРС без бригади, при зміні обслуговуючих бригад, а також при всіх видах періодичного технічного обслуговування (із залученням, за необхідності, фахівців вагонного депо та з ремонту спеціального рухомого складу підприємства, що експлуатує ССРС).
Види і терміни технічного обслуговування та ремонту гальмівного обладнання ССРС, перелік і порядок проведення робіт щодо перевірки гальмівного обладнання, які виконуються бригадами СРС, і порядок контролю за виконанням цих робіт установлює керівник підрозділу, що експлуатує машини, і затверджує, залежно від підпорядкування, начальник відповідної служби згідно вимог цієї Інструкції.
Після виконання робіт із технічного обслуговування проводиться запис у журналі виконання робіт, технічних обслуговувань і ремонтів ССРС, який завіряється підписом відповідальної особи (бригадир, майстер, головний механік тощо).
5.2 Перелік робіт, що виконує бригада СРС при підготовці ССРС до виїзду на перегін
5.2.1 Бригада СРС перед виїздом на перегін та після відстою ССРС без бригади зобов'язана перевірити:
5.2.1.1 Рівень мастила в картерах компресорів.
Рівень мастила повинен знаходитись у межах між верхніми і нижніми рисками щупу. Не допускається рівень мастила в картерах компресорів, що виходить за межі контрольних рисок. Для компресорів слід застосовувати мастила, визначені інструкцією з експлуатації компресора. Забороняється застосовувати інші види мастил для змащування компресорів.
5.2.1.2 Правильність положення ручок роз’єднувальних кранів гальмівної і постачальної магістралей.
5.2.1.3 Наявність пломб на:
- запобіжних клапанах;
- фіксаторі розподільчого крана на повітропроводі від гальмівної магістралі до електропневматичних клапанів (ЕПК);
- розподільчих кранах на живильному повітропроводі і на повітропроводі від розподільника повітря до крана ум. № 254 (4ВК, 170);
- розподільчому крані на повітропроводі тягових модулів від гальмівної магістралі до швидкостеміра;
- манометрах (при цьому необхідно переконатися, що дати перевірки манометрів не прострочені).
5.2.1.4 Тиск у головних резервуарах при автоматичному відновленні роботи компресорів (нижня межа) і при їх відключенні регулятором тиску (верхня межа). Отримані верхня і нижня межі тиску повинні відповідати вказаним у керівництві з експлуатації конкретного типу ССРС і забезпечувати підтримку зарядного тиску в гальмівній магістралі відповідно до таблиці 1 цієї Інструкції. Для ССРС, які мають компресори з приводом, що відключається (електричним), різниця між верхньою і нижньою межами тиску повинна бути не менше 1,5 кгс/см2 *. Для ССРС, який має компресори з приводом, що не відключається, різниця між верхньою і нижньою межами тиску повинна бути не менше 1,0 кгс/см2. Відхилення параметрів верхньої і нижньої меж тиску допускається ± 0,2 кгс/см2.
5.2.1.5 Продуктивність компресорів за часом наповнення головних резервуарів.
Перед перевіркою компресорів слід продути головні резервуари. Після випуску ССРС із періодичного технічного обслуговування і ремонту перевіряється продуктивність роботи його компресорів за часом наповнення головних резервуарів від нижньої межі тиску до верхньої при автоматичному відновленні роботи компресорів. Нормативний час наповнення головних резервуарів визначається заводом-виробником ССРС і повинен зазначатись у керівництві з експлуатації конкретної серії ССРС. Не допускається збільшення часу наповнення головних резервуарів більш ніж на 10 % від нормативного значення.
* Тиск 1 кгс/см2 практично відповідає 0,1 МПа в Міжнародній системі вимірювання СІ.
Таблиця 1 - Зарядний тиск у гальмівній магістралі
|
Характеристика господарчого поїзда і самохідного СРС |
Зарядний тиск у гальмівній магістралі тягової одиниці господарчого поїзда або самохідного СРС, кгс/см2 |
|
Господарчий поїзд, до складу якого входять рухомі одиниці з розподільниками повітря: |
|
|
- вантажного типу (№ 483, 466, 270, 270-6) |
5,0 - 5,2 |
|
- пасажирського типу (№ 292) |
5,0 - 5,2 |
|
- західноєвропейського типу КЕ, Ерлікон |
4,8 - 5,0 |
|
Господарчий поїзд на затяжних спусках крутизною 0,018 і більше |
6,0 – 6,2 |
Примітка 1. При включенні до складу господарчого поїзда рухомих одиниць із розподільниками повітря різного типу зарядний тиск установлюється рівним найменшому зі значень, що рекомендуються для розподільників повітря рухомих одиниць із включеними гальмами.
Примітка 2. Для одиночного ССРС зарядний тиск повинен відповідати типу розподільника повітря.
5.2.1.6 Щільність гальмівної і постачальної магістралей.
Щільність гальмівної і постачальної магістралей перевіряється при поїзному положенні (II) ручок крана допоміжного гальма ум. № 254 (у кранів ум. № 4ВК, 170 - у положенні перекриші) і крана машиніста, при перекритому комбінованому крані і непрацюючих компресорах. Зниження тиску, яке визначається за допомогою манометрів, допускається: у гальмівній магістралі з нормального зарядного тиску на величину не більше 0,2 кгс/см2 упродовж 1 хв. або не більше 0,5 кгс/см2 упродовж 2,5 хв; у постачальній магістралі - максимального тиску на величину не більше 0,2 кгс/см2 упродовж 2,5 хв, або не більше 0,5 кгс/см2 упродовж 6,5 хв. Перед зазначеною перевіркою одиниця ССРС повинна бути закріплена від несанкціонованого руху гальмівними башмаками.
5.2.1.7 * Щільність зрівнювального резервуару у кранів машиніста ум. №222, 222М, 394 і 395.
Для цього слід зарядити гальмівну магістраль до нормального зарядного тиску, ручку крана машиніста перевести в положення перекриші з живленням (IV). Щільність вважається достатньою, якщо падіння тиску в зрівнювальному резервуарі не перевищує 0,1 кгс/см2 упродовж 3 хв. Підвищення тиску в зрівнювальному резервуарі при цьому не допускається.
5.2.1.8 * Темп ліквідації понадзарядного тиску.
Для цього, після відпускання гальм, якщо кран машиніста обладнаний стабілізатором, ручка крана машиніста переводиться в положення зарядження (I), витримується в цьому положенні до встановлення тиску в зрівнювальному резервуарі від 6,1 кгс/см2 до 6,3 кгс/см2, після чого переводиться в поїзне положення (II). Зниження тиску в зрівнювальному резервуарі із 6,0 кгс/см2 до 5,8 кгс/см2 повинно відбуватися за час від 100 с до 120 с.
5.2.1.9 * Чутливість розподільників повітря вантажного типу до гальмування в рівнинному режимі.
Перевірку слід виконувати зниженням тиску в зрівнювальному резервуарі краном машиніста в один прийом на 0,5-0,6 кгс/см2, а при розподільнику повітря, що діє через кран ум. № 254 - на 0,7-0,8 кгс/см2. При цьому розподільники повітря повинні спрацьовувати і самовільно не відпускати протягом 5 хв. Після гальмування необхідно переконатися в тому, що штоки поршнів вийшли з гальмівних циліндрів і колодки притиснені до коліс.
5.2.1.10 * Чутливість розподільників повітря до відпускання.
Перевірку слід виконувати встановленням ручки крана машиніста в поїзне положення (ІІ), при якому гальма повинні відпустити, а колодки відійти від коліс.
5.2.1.11 * Допоміжне гальмо на граничний тиск у гальмівних циліндрах при повному гальмуванні. Цей тиск повинен бути від 3,8 кгс/см2 до 4,0 кгс/см2.
5.2.1.12 * Відсутність неприпустимого зниження тиску в гальмівних циліндрах.
Для цього виконати екстрене гальмування і після повної розрядки гальмівної магістралі ручку крана ум. № 254 (4ВК, 170) перевести в останнє гальмівне положення, наповнивши гальмівні циліндри до повного тиску. Після цього на ССРС, не обладнаному блокувальним пристроєм № 367, перекрити розподільчий кран на повітропроводі від крана ум. № 254 (4ВК, 170) до гальмівних циліндрів, а на ССРС, обладнаному блокувальним пристроєм № 367, перевести ключ блокувального пристрою з нижнього положення у верхнє. Зниження тиску в гальмівних циліндрах допускається темпом не більше 0,2кгс/см2 протягом 1 хв.
5.2.1.13 * Правильність регулювання крана машиніста або редуктора ум. №348 на підтримку зарядного тиску в гальмівній магістралі при поїзному положенні (II) ручки крана машиніста.
Зарядний тиск повинен відповідати величинам, зазначеним у таблиці 1 цієї Інструкції.
5.2.1.14 Положення режимних перемикачів розподільників повітря.
Режими включення розподільників повітря на ССРС установлюють за написом на борту або головній рамі відповідно до завантаження і типу колодок. За відсутності напису режим включення розподільників повітря визначають за таблицями (додаток до Інструкції), виходячи із забезпеченості ССРС гальмами відповідно до пункту 10.4 цієї Інструкції, а також відповідно до керівництва з експлуатації.
5.2.1.15 Стан гальмівної важільної передачі, її запобіжних пристроїв.
5.2.1.16 Виходи штоків гальмівних циліндрів.
Виходи штоків гальмівних циліндрів при тиску в них від 3,8 кгс/см2 до 4,0кгс/см2, при зазорі між колодкою і колесом у відпущеному стані 5-8 мм повинні відповідати величинам, зазначеним у таблиці 2 цієї Інструкції.
Якщо вихід штока не відповідає значенням, наведеним у таблиці 2 цієї Інструкції, гальмівну важільну передачу слід відрегулювати із забезпеченням виходу штока на нижній межі норми.
Для СРС, не зазначеного в таблиці 2, вихід штока ГЦ приймається відповідно до керівництва з експлуатації конкретного рухомого складу.
* Перевірка проводиться з обох кабін управління.
Таблиця 2 - Вихід штока гальмівного циліндра на СРС при повному службовому гальмуванні
|
Типи СРС за конструкційними особливостями екіпажу і гальм |
Вихід штока гальмівного циліндра, мм |
|
|
при випуску СРС після ремонту і технічного обслуговування |
максимально допустимий в експлуатації |
|
|
Залізнично-будівельні машини з автомобільними гальмівними циліндрами (БУМ, ПБ, МПТ-6), причіпні (зчленовані) платформи машин ВПР-1200, ВПРС-500, Р-2000, ВПР-02, ВПРС-02 |
20 - 40 |
50 |
|
Самохідні машини на двовісних візках типу ВПР, а також ПРСМ-3, ТЕУ-400, ПТМ-630, МПД, ПРСМ-4, дрезини, мотовози, автомотриси |
40 - 70 |
100 |
|
Тягові модулі УТМ-1, УТМ-2, ТЕУ-630 |
75 - 100 |
125 |
|
Машини на вагонних візках ЦНИИ-ХЗ моделі 18-100 при гальмівних колодках: |
||
|
- чавунних |
75 - 125 |
175 |
|
- композиційних |
50 - 100 |
130 |
5.2.1.17 Товщину гальмівних колодок і їх розташування на поверхні кочення коліс.
Допустима товщина гальмівних колодок в експлуатації:
- чавунних безгребеневих - не менше 12 мм;
- чавунних гребеневих - не менше 15 мм;
- композиційних із металевою спинкою - не менше 14 мм;
- композиційних із сітчасто-дротяним каркасом - не менше 10 мм;
- для СРС із колесами діаметром 600-730 мм - не менше 20 мм.
Вихід гальмівних колодок за зовнішню поверхню бандажа обода колеса в експлуатації допускається не більше 10 мм. Причину сповзання колодок слід виявити й усунути.
Колодки слід замінювати у разі, якщо вони досягли граничної товщини, або при наявності по всій ширині колодки тріщин, що розповсюджуються до сталевого каркаса, при клиновому зносі, якщо найменша товщина, що допускається, знаходиться від тонкого торця колодки на відстані 50 мм і більше.
Товщину гальмівної колодки слід перевіряти із зовнішньої сторони, а при клиноподібному спрацюванні – на відстані 50 мм від тонкого кінця.
5.2.1.18 Перевірку дії ручного гальма слід проводити, звертаючи увагу на легкість обертання маховика і притиснення колодок до обода колеса.
5.2.1.19 Проходимість повітря через кінцеві крани гальмівної магістралі слід перевіряти шляхом відкриття кінцевих кранів не менше, ніж три рази.
5.2.1.20 Перевірку проходимості повітря через кран машиніста і блокувальний пристрій ум. № 367 при випуску ССРС із депо.
Перед перевіркою слід продути головні резервуари. Перевірка проводиться при початковому тиску в головних резервуарах не менше 8 кгс/см2 і вимкнених компресорах у діапазоні зниження тиску в головних резервуарах об'ємом 1000 л з 6 кгс/см2 до 5 кгс/см2. Проходимість блокувального пристрою вважається нормальною, якщо при знаходженні ручки крана машиніста в положенні зарядки (I) і відкритому кінцевому крані магістралі приладу (з боку приладу, що перевіряється), зниження тиску відбувається за час не більше 12 с. Проходимість крана машиніста вважається нормальною, якщо при знаходженні ручки крана в поїзному положенні (II) і відкритому кінцевому крані зниження тиску в зазначених межах відбувається за час не більше 20 с.
5.2.1.21 Перевірку дії автоматичного гальмування системою безпеки руху КЛУБ АЛС-МП.
Перевірка здійснюється за наявності нормального зарядного тиску в гальмівній магістралі. Слід вимкнути тумблер "Живлення" БЕЛП системи КЛУБ АЛС-МП. Повинен включитися свисток ЕПК. Через 7-8 с після початку свистка повинен спрацювати запобіжний клапан, після чого відбувається швидке розрядження гальмівної магістралі і спрацьовують автогальма. Краном машиніста відпустити автогальма. Після закінчення відпуску гальм слід увімкнути ключ ЕПК в положення зарядки, включити тумблер "Живлення" БЕЛП. При досягненні в гальмівній магістралі зарядного тиску ключ ЕПК слід перевести в робоче положення.
5.2.2 Бригада ССРС зобов'язана випустити конденсат із головних резервуарів і вологозбірників.
5.3 Перелік робіт, які виконуються при зміні бригад ССРС
5.3.1 При зміні бригад ССРС бригада, що приймає, зобов'язана перевірити:
5.3.1.1 Попередній запис у журналі обліку робіт, періодичних технічних обслуговувань і ремонтів про справний стан гальм.
5.3.1.2 Рівень мастила в картерах компресорів відповідно до пункту 5.2.1.1 цієї Інструкції.
5.3.1.3 Положення ручок кранів у робочій і неробочій кабінах.
5.3.1.4 Правильність регулювання крана машиніста або редуктора ум. №348 на підтримку зарядного тиску в гальмівній магістралі відповідно до пункту 5.2.1.13 цієї Інструкції.
5.3.1.5 Правильність регулювання крана допоміжного гальма на граничний тиск у гальмівних циліндрах при повному гальмуванні відповідно до пункту 5.2.1.11 цієї Інструкції.
5.3.1.6 Темп ліквідації понадзарядного тиску відповідно до пункту 5.2.1.8 цієї Інструкції.
5.3.1.7 Правильність з'єднання рукавів і відкриття кінцевих кранів між одиницями ССРС, що працюють у зчепі.
5.3.1.8 Дію автогальма шляхом розрядки гальмівної магістралі краном екстреного гальмування (стоп-краном).
5.3.1.9 Стан гальмівної важільної передачі, її запобіжних пристроїв.
5.3.1.10 Положення режимних перемикачів розподільників повітря відповідно до пункту 5.2.1.14 цієї Інструкції.
5.3.1.11 Візуально - вихід штоків гальмівних циліндрів відповідно до пункту 5.2.1.16 цієї Інструкції.
5.3.1.12. Наявність і справність ручних гальмівних башмаків.
5.3.2. Бригада зобов'язана випустити конденсат із резервуарів і вологозбірників.
6 ПОРЯДОК ЗМІНИ КАБІН УПРАВЛІННЯ І ПЕРЕКЛЮЧЕННЯ ГАЛЬМІВНОГО ОБЛАДНАННЯ СПЕЦІАЛЬНОГО САМОХІДНОГО РУХОМОГО СКЛАДУ
6.1 На ССРС, не обладнаному блокувальним пристроєм ум. № 367, у неробочих кабінах комбінований і роз’єднуавльний крани на повітропроводі від крана допоміжного гальма ум. № 254 (4ВК, 170) до гальмівних циліндрів повинні бути перекриті. Роз’єднувальні крани на постачальній магістралі, повітропроводі від розподільника повітря до крана ум. № 254 (4ВК, 170) та роз’єднувальний кран на повітропроводі від гальмівної магістралі до швидкостеміра повинні бути відкриті і їх ручки опломбовані. Ручка крана машиніста має знаходитися в положенні екстреного гальмування (VI) або службового гальмування (V) (за наявності пристрою екстреної зупинки).
6.2 При зміні бригадою ССРС кабіни управління без блокувального пристрою ум. № 367 машиніст повинен
у кабіні управління, що залишається:
- перед виходом із кабіни провести екстрене гальмування краном машиніста ум. № 222 (222М, 394, 395). Після повної розрядки магістралі ручку комбінованого крана перевести в положення подвійної тяги;
- перевести ручку крана ум. № 254 (4ВК, 170) в останнє гальмівне положення і після наповнення гальмівних циліндрів до повного тиску перекрити роз’єднувальний кран на повітропроводі до гальмівних циліндрів;
- переконатися у відсутності неприпустимого зниження тиску в гальмівних циліндрах відповідно до пункту 5.2.1.12 цієї Інструкції;
після переходу в робочу кабіну:
- відкрити роз’єднувальний кран на повітропроводі до гальмівних циліндрів від крана ум. № 254 (4ВК, 170);
- перевести ручку крана машиніста із гальмівного положення в поїзне (II);
- відкрити комбінований кран, поставивши його ручку вертикально вгору, виконати зарядку зрівнювального резервуару до тиску 5,0 кгс/см2;
- перевести в поїзне положення (II) ручку крана машиніста ум. № 254, а у кранів № 4ВК, 170 - у положення перекриші після відпускання гальм.
6.3 За наявності в кабінах управління блокувального пристрою гальма ум. № 367 в кабіні, що залишається, машиніст повинен:
- перед виходом із кабіни виконати екстрене гальмування краном машиніста і розрядити гальмівну магістраль до нуля;
- перевести ручку крана машиніста ум. № 254 (4ВК, 170) в останнє гальмівне положення. Коли в гальмівних циліндрах установиться повний тиск, перевести ключ блокувального пристрою з нижнього положення у верхнє і вийняти його;
- переконатися у відсутності неприпустимого зниження тиску в гальмівних циліндрах відповідно до пункту 5.2.1.12 цієї Інструкції.
Перейшовши в робочу кабіну, машиніст повинен вставити ключ у блокувальний пристрій і повернути його вниз. Після цього ручку крана машиніста перевести в поїзне положення (II), зарядити гальмівну магістраль до зарядного тиску.
6.4 Помічник машиніста* під час переходу машиніста в робочу кабіну повинен знаходитися в кабіні, що залишається, і за показами манометрів гальмівної магістралі і гальмівних циліндрів контролювати включення гальм у робочій кабіні. У випадку самовільного відпускання гальм помічник машиніста повинен привести в дію ручне гальмо.
* На ССРС обов'язки помічника машиніста в частині експлуатації гальм виконує помічник водія дрезини або супроводжуюча особа на дрезинах, мотовозах, автомотрисах, що не здійснюють перевезення людей.
На ССРС, обладнаному приводом ручного гальма тільки в одній кабіні, помічник машиніста в процесі переходу повинен знаходитися в кабіні, обладнаній приводом ручного гальма.
Після причеплення ССРС до поїзда знаходження помічника машиніста в задній кабіні непотрібне.
6.5 Закінчивши всі операції з переходу в робочу кабіну, машиніст зобов'язаний:
- перевірити до приведення самохідного СРС в рух за показаннями манометра гальмівних циліндрів роботу автоматичного і допоміжного гальм;
- після приведення самохідного СРС в рух виконати перевірку дії допоміжного гальма при швидкості руху від 3 км/год до 5 км/год до повної зупинки.
7 ПРИЧЕПЛЕННЯ ТЯГОВОЇ ОДИНИЦІ ДО СКЛАДУ ГОСПОДАРЧОГО ПОЇЗДА
7.1 Під'їжджаючи до складу господарчого поїзда машиніст тягової одиниці повинен допоміжним гальмом зупинити тягову одиницю на відстані від 5 до 10 м від першої одиниці рухомого складу поїзда, після чого під'їхати до состава зі швидкістю не більше 3 км/год для забезпечення плавності зчеплення.
7.2 Після зчеплення тягової одиниці зі складом господарчого поїзда машиніст короткочасним рухом тягової одиниці у зворотному напрямку повинен перевірити надійність зчеплення автозчепів. До з'єднання рукавів між тяговою одиницею і господарчим поїздом оглядач вагонів або працівник, навчений проведенню операції з випробування автогальм (перелік посад установлює начальник залізниці), зобов'язаний повідомити машиніста про наявність у складі пасажирських вагонів, кількості одиниць СРС та особливості їх гальм (типи розподільників повітря і гальмівних колодок). Указані особливості складу поїзда оглядач вагонів повинен зафіксувати в довідці форми ВУ-45. Отримавши необхідну інформацію машиніст зобов'язаний відрегулювати кран машиніста на величину зарядного тиску згідно таблиці 1 цієї Інструкції. Розподільники повітря на тяговій одиниці встановлюють на режим, що забезпечує гальмівне натиснення в господарчому поїзді не менше 33 тс на 100 тс ваги. Кількість гальмівних осей, облікова вага ССРС, величини сил натиснення гальмівних колодок на вісь представлені в таблиці у додатку 1 до цієї Інструкції. Розподільники повітря тягових одиниць слід включати: при затяжних спусках крутизною до 0,018 - на рівнинний режим, при затяжних спусках крутизною 0,018 і більше - на гірський режим.
Помічник машиніста після причеплення тягової одиниці до складу поїзда і переходу машиніста в робочу кабіну за командою машиніста повинен продути через кінцевий кран гальмівну магістраль тягової одиниці, з'єднати рукави гальмівної магістралі між тяговою одиницею і першою рухомою одиницею складу поїзда і відкрити обидва сусідні кінцеві крани, починаючи з тягової одиниці.
Відповідальним за правильне зчеплення тягової одиниці з першою рухомою одиницею складу господарського поїзда є машиніст тягової одиниці.
7.3 Після причеплення тягової одиниці до складу господарчого поїзда, у якого гальмівна магістраль не заряджена або гальма приведені в дію, необхідно до з'єднання рукавів виконати гальмування зі зниженням тиску в зрівнювальному резервуарі на 1,5 кгс/см2.
Після з'єднання рукавів і відкриття кінцевих кранів ручку крана машиніста слід перевести в положення зарядки (I) і витримати в цьому положенні до підвищення тиску в зрівнювальному резервуарі над зарядним, на яке відрегульований кран машиніста, на 1,0 - 1,2 кгс/см2.
8 ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ГАЛЬМІВНОГО ОБЛАДНАННЯ СПЕЦІАЛЬНОГО НЕСАМОХІДНОГО РУХОМОГО СКЛАДУ
8.1 Загальні положення
Технічне обслуговування гальмівного обладнання спеціального несамохідного рухомого складу (далі - НРС) виконують обслуговуючі бригади СРС. Працівники бригади СРС забезпечують технічну готовність гальмівного обладнання, надійну роботу гальм при випробуванні їх на станції, на шляху прямування і на перегоні. Забороняється ставити до складу господарчого поїзда НРС із несправним гальмівним обладнанням.
8.2 Перелік робіт, які повинні виконувати бригади СРС при щомісячному технічному обслуговуванні гальмівного обладнання НРС
8.2.1 При щомісячному технічному обслуговуванні НРС слід перевірити:
- стан вузлів і деталей, відповідність їх установленим розмірам;
- правильність з'єднання рукавів гальмівної і напірної магістралей, відкриття кінцевих кранів між сусідніми рухомими одиницями і роз’єднувальних кранів на повітропроводах від магістралі до розподільників повітря;
- на НРС із авторежимом (піввагони для сміття, платформи для перевезення стрілочних переводів тощо) відповідність виходу вилки авторежиму завантаженню НРС, надійність кріплення контактної планки, опорної балки на візку і авторежимі, демпферної частини і реле тиску на кронштейні; ослаблені болти затягнути;
- правильність регулювання гальмівної важільної передачі з авторегулятором. Передача важеля повинна бути відрегульована так, щоб відстань від торця з’єднувальної муфти до кінця захисної труби авторегулятора була не менше 150 мм; кути нахилу горизонтальних і вертикальних важелів повинні забезпечувати нормальну роботу важільної передачі до граничного зносу гальмівних колодок;
- товщину гальмівних колодок і їх розташування щодо поверхні кочення коліс відповідно до пункту 5.2.1.17 цієї Інструкції.
8.2.2 Важільну передачу НРС слід регулювати на підтримку виходу штока на нижній межі норм згідно пункту 5.2.1.16 цієї Інструкції.
8.2.3 Норми виходу штоків гальмівних циліндрів у НРС перед крутими затяжними спусками встановлюються наказом начальника залізниці.
8.2.4 Забороняється встановлювати композиційні колодки на НРС, важільна передача якого переставлена під чавунні колодки (тобто вали затягування горизонтальних важелів знаходяться в отворах, розташованих далі від гальмівного циліндра). Не допускається встановлювати чавунні колодки на НРС, важільна передача якого переставлена під композиційні колодки.
Шестиосний НРС дозволяється експлуатувати тільки з композиційними колодками.
8.2.5 Перед виїздом на перегін працівники бригади СРС повинні перевірити та усунути всі несправності гальмівного обладнання, як на СРС, так і на НРС, деталі або прилади з дефектами замінити справними за участю фахівців вагонного господарства з наступною перевіркою їх дії.
8.2.6 У пунктах формування господарчих поїздів працівники обслуговуючої бригади СРС зобов'язані перевірити справність і дію ручних гальм, звертаючи увагу на легкість обертання маховика і щільність притиснення колодок до коліс.
Таку ж перевірку ручних гальм працівники бригад СРС повинні проводити на станціях перед крутим затяжним спуском.
8.2.7 Забороняється ставити до складу господарчого поїзда НРС, у якого гальмівне обладнання має хоча б одну з наступних несправностей:
- несправні повітророзподільники, авторежим, кінцевий або роз’єднувальний кран, випускний клапан, гальмівний циліндр, запасний резервуар, робоча камера;
- пошкоджені повітропроводи, на яких наявні: тріщини, розриви, потертості або розшарування з’єднувальних рукавів; тріщини, надломи або вм'ятини на трубах, нещільність їх з'єднань, ослаблення кріплень повітропроводів;
- несправність вузлів і деталей механічної частини - траверс, тріангелів, важелів, тяг, підвісок, авторегулятора важільної передачі, башмаків; тріщини або злами в деталях, відколи провушин колодок, неправильне кріплення колодки в башмаку; несправні або відсутні запобіжні пристрої і балки авторежимів, нетипове кріплення, нетипові деталі і шплінти у вузлах;
- несправне ручне гальмо;
- ослаблення кріплення деталей і вузлів гальмівної системи;
- не відрегульована важільна передача;
- товщина колодок менше вказаної в пункті 5.2.1.17 цієї Інструкції.
9 ПОРЯДОК РОЗМІЩЕННЯ І ВКЛЮЧЕННЯ ГАЛЬМ
9.1 У господарчих поїздах
9.1.1 Забороняється ставити в господарчі поїзди СРС, який не пройшов технічне обслуговування відповідно до розділів 5 і 8 цієї Інструкції.
9.1.2 Перед відправленням поїзда зі станції формування гальмівні магістралі всіх рухомих одиниць складу повинні бути включені в гальмівну мережу поїзда, а розподільники повітря на них повинні бути включені на відповідний режим і справно діяти.
9.1.3 У господарчі поїзди може ставитися СРС із пролітною магістраллю, але не більш ніж із 8 осями в одній групі, а в хвості поїзда перед останніми двома одиницями рухомого складу – не більше ніж із 4 осями. Останні дві рухомі одиниці в поїзді повинні мати не менше 8 осей і справно діючі та включені гальма.
При виникненні несправності автогальма однієї або двох хвостових одиниць складу на шляху прямування і неможливості усунення несправності на першій станції слід виконати маневрові роботи, що забезпечують наявність у хвості поїзда двох одиниць складу (не менше 8 осей) зі справними автогальмами.
9.1.4 У господарчих поїздах допускається сумісне застосування розподільників повітря вантажного і пасажирського типу, причому розподільники повітря вантажного типу включаються всі без обмеження. Розподільники повітря ум. № 292 слід включати лише на довгосоставний режим. Якщо в господарчому поїзді є не більше двох рухомих одиниць із розподільниками повітря ум. № 292, то їх розподільники відключають (окрім двох хвостових рухомих одиниць). Розподільники повітря вантажного типу на СРС у складі господарчого поїзда включають на режим, що забезпечує гальмівне натиснення не менше 33 тс на 100тс ваги рухомої одиниці. Кількість гальмівних осей, облікова вага СРС, величини сил натиснення гальмівних колодок на вісь вказані в таблицях у додатку до цієї Інструкції.
9.1.5 У господарчих поїздах, що прямують коліями із різним профілем, розподільники повітря КЕ включають у гальмівну магістраль поїзда на вантажний режим, розподільники повітря ум. № 270-006 - на режим, що забезпечує гальмівне натиснення не менше 33 тс на 100 тс ваги рухомої одиниці.
9.1.6 Розподільники повітря в господарчих поїздах на гірський режим необхідно включати перед затяжними спусками крутизною 0,018 і більше, а переключати на рівнинний режим - після проходження поїздом спусків у пунктах, установлених наказом начальника залізниці. Допускається застосовувати гірський режим за місцевих умов і на спусках меншої крутизни (установлює начальник залізниці).
9.1.7 Включення автогальм на відповідний режим гальмування у складі господарчого поїзда проводять працівники обслуговуючих бригад.
9.2 На тягових одиницях при прямуванні подвійною або багатократною тягою
9.2.1 При причепленні двох і більше діючих тягових одиниць до господарчого поїзда автогальма всіх тягових одиниць повинні бути включені в загальну гальмівну мережу. Режими включення розподільників повітря встановлюють відповідно до пункту 5.2.1.14 цієї Інструкції. Якщо дія крана допоміжного гальма першої тягової одиниці не розповсюджується на інші тягові одиниці, то розподільники повітря на них слід включати на режим, що забезпечує гальмівне натиснення не менше 33 тс на 100 тс ваги тягової одиниці.
9.2.2 При причепленні до складу двох і більше діючих тягових одиниць машиністи тягових одиниць (окрім першої ведучої) зобов'язані перевести ручки комбінованого крана, незалежно від наявності блокувального пристрою ум. №367, у положення подвійної тяги (закриття), а ручку крана машиніста ум. № 222 (394 і 395) поставити в положення екстреного гальмування (VI).
На тягових одиницях, обладнаних пристроєм екстреної зупинки, ручка крана машиніста в обох кабінах тягової одиниці (окрім першої ведучої) повинна бути встановлена в положення службового гальмування (V).
9.2.3 У господарчих поїздах, які прямують із двома і більше діючими тяговими одиницями на всій тяговій дільниці, у голову поїзда слід ставити тягову одиницю, що має більш потужні компресори.
9.2.4 Після причеплення штовхача у хвіст поїзда з включенням його автогальм у загальну гальмівну мережу машиніст штовхача повинен перевести ручку комбінованого крана в положення подвійної тяги, а ручку крана машиніста - в положення екстреного гальмування (VI), помічник машиніста після цього зобов'язаний з'єднати рукава гальмівної магістралі хвостової рухомої одиниці складу і тягової одиниці та відкрити між ними кінцеві крани.
На тягових одиницях, що розташовані у хвості поїзда та обладнані пристроєм екстреної зупинки, ручка крана машиніста повинна бути встановлена в положення службового гальмування (V). Після цього машиніст ведучої тягової одиниці зобов'язаний зарядити гальмівну магістраль усього поїзда.
9.3 На ССРС, що пересилається в недіючому стані
9.3.1 ССРС може пересилатися як одиночним порядком у поїздах, так і зчепом. При цьому рукави гальмівної магістралі ССРС з’єднують із загальною гальмівною мережею поїзда; усі інші кінцеві рукави постачальних повітропроводів слід зняти з рухомого складу, а їх кінцеві крани перекрити.
9.3.2 Якщо ССРС пересилається в недіючому стані та одиниця обладнана кранами машиніста ум. № 222 (394 і 395), роз’єднувальні і комбіновані крани, крани до ЕПК автостопа повинні бути перекриті.
На ССРС, у якого робота автогальма забезпечується через кран ум. № 254 (4ВК, 170) допоміжного гальма, в одній із кабін усі роз’єднувальні крани на повітропроводах, що йдуть до цього крана, необхідно відкрити. За наявності блокувального пристрою ум. № 367 необхідно включити його в цій же кабіні, при цьому ручку комбінованого крана перевести в положення подвійної тяги. В іншій кабіні блокувальний пристрій повинен бути вимкнений, а ручка комбінованого крана переведена в положення подвійної тяги. Якщо дія автогальма відбувається незалежно від крана ум. № 254 (4ВК, 170), то на повітропроводах від цього крана всі роз’єднувальні та комбіновані крани слід перекрити, а блокувальні пристрої в кабінах вимкнути.
Кран на повітропроводі, що сполучає гальмівну магістраль із постачальною через зворотний клапан, повинен бути відкритий при включеному одному головному резервуарі або групі резервуарів. При цьому необхідно переконатися в справності зворотного клапана за відсутністю мимовільного відпускання гальм після ступеню гальмування. Усі ручки кранів у недіючого ССРС повинні бути запломбовані в зазначених положеннях.
9.3.3 На ССРС, що пересилається в недіючому стані, розподільники повітря вантажного типу слід включати на режим, що забезпечує гальмівне натиснення не менше 33 тс на 100 тс ваги ССРС. Переключення розподільника повітря вантажного типу на гірський режим необхідно здійснювати залежно від визначального спуску в пунктах, установлених наказом начальника залізниці.
У зчепах, сформованих зі ССРС із розподільниками повітря ум. № 292, їх слід включати на короткосоставний режим, а в складі вантажного поїзда чи зчепу зі ССРС із вантажними розподільниками повітря - на довгосоставний режим.
Транспортування ССРС, обладнаного розподільниками повітря КЕ і ум. №270-006, повинно здійснюватися з виключенням у нього автогальм і встановленням перед двома хвостовими рухомими одиницями зі справно діючими гальмами за умови забезпечення поїзда єдиною найменшою нормою гальмівного натиснення на 100 тс ваги без урахування вимкненого гальма відповідно до додатку 2 Інструкції з експлуатацій гальм рухомого складу на залізницях України (ЦТ-ЦВ-ЦЛ-0015).
9.3.4 Зчепи з вимкненими на ССРС гальмами можуть бути відправлені тільки при неможливості приведення автогальм у діючий стан. У таких випадках у хвості зчепу повинні встановлюватись дві рухомі одиниці зі справно діючими та включеними автогальмами. Порядок відправлення і прямування таких зчепів установлює начальник залізниці.
При цьому кількість одиниць ССРС у зчепах установлюють із розрахунку забезпечення необхідного гальмівного натиснення, яке, з урахуванням ваги ведучого локомотива і двох останніх рухомих одиниць та їх гальм, повинне бути не менше 6 тс на 100 тс ваги зчепа для спусків крутизною до 0,010 включно, не менше 9 тс для спусків до 0,015 включно і не менше 12 тс для спусків до 0,020 включно.
Зчеп повинен бути забезпечений ручними гальмами відповідно до таблиці 3 цієї Інструкції. Швидкість прямування зчепа при вимкнених у ССРС автогальмах не повинна перевищувати 25 км/год.
9.3.5 У пунктах формування зчепів виходи штоків гальмівних циліндрів слід відрегулювати відповідно до пункту 5.2.1.16 цієї Інструкції.
9.3.6 Провідники, що супроводжують зчеп або одиночні ССРС в поїзді, повинні бути проінструктовані щодо правил закріплення СРС, застосування гальмівних засобів на одиницях СРС, що пересилаються, та щодо порядку випробування автогальм у зчепах і переключення режимів розподільників повітря.
9.4 На спеціальному несамохідному рухомому складі
9.4.1 Кількість причеплених одиниць спеціального несамохідного рухомого складу або причепів до спеціального самохідного рухомого складу чи господарчого поїзда встановлюється начальником залізниці залежно від паспортних даних, наявності гальмівних засобів на тягових і причіпних одиницях та швидкості руху, що допускається, на керівному спуску.
9.4.2 Проходження не обладнаного автогальмами спеціального несамохідного рухомого складу у зчепі дозволяється у виняткових випадках, але не більше двох одиниць. При цьому на кожній із них повинен бути водій (машиніст).
10 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГОСПОДАРЧИХ ПОЇЗДІВ ГАЛЬМАМИ
10.1 Усі господарчі поїзди, що відправляються зі станції, повинні бути оглянуті фахівцями вагонного господарства та забезпечені гальмами з гарантованим натисненням гальмівних колодок згідно з нормативами з гальм.
Для максимальної швидкості руху господарчих поїздів єдине найменше гальмівне натиснення в перерахунку на чавунні колодки на кожні 100 тс ваги поїзда встановлюється 33 тс. Якщо зазначене найменше гальмівне натиснення не може бути забезпечене, дозволяється відправляти господарчі поїзди з мінімальним гальмівним натисненням, що допускається, на 100 тс ваги поїзда 28тс. При цьому максимальна швидкість господарчого поїзда повинна становити:
- на керівному спуску до 0,010 включно - не більше 70 км/год;
- на керівному спуску крутіше 0,010 до 0,015 включно - не більше 60км/год.
При гальмівному натисненні на 100 тс ваги господарчого поїзда більше 28тс, але менше 33 тс, максимальна швидкість руху повинна бути зменшена на 2км/год на кожну тонну гальмівного натиснення, недостатню до 33 тс. Визначену таким чином величину швидкості, не кратну 5 км/год, слід округляти до кратних п'яти найближчого меншого значення швидкості.
У виняткових випадках, при гальмівному натисненні менше 28 тс, допустимі швидкості руху господарчих поїздів установлює начальник залізниці, керуючись номограмами для вантажних поїздів, наведеними в Правилах тягових розрахунків для поїзної роботи та з урахуванням місцевих умов. При цьому встановлені швидкості руху господарчих поїздів повинні бути на 20 % менше швидкостей, визначених за номограмами. При забезпеченні гальмівних натиснень менших, ніж вказаних у номограмах, швидкості руху визначаються дослідним шляхом.
При керівних спусках крутіше 0,015 допустимі швидкості руху господарчих поїздів установлює начальник залізниці, керуючись номограмами для вантажних поїздів, наведених в Правилах тягових розрахунків для поїзної роботи, з урахуванням місцевих умов, а для керівних спусків крутіше 0,020 допустимі швидкості визначаються дослідним шляхом.
За наявності у складі господарчого поїзда одиниць СРС із конструкційною швидкістю менше 80 км/год максимальна допустима швидкість руху господарчого поїзду визначається одиницею СРС із найменшою встановленою конструкційною швидкістю. Машиністам таких поїздів перед відправленням видається попередження про обмеження швидкості руху. Порядок відправлення і прямування таких поїздів установлює начальник залізниці.
10.2 У виняткових випадках, унаслідок відмови автогальм в окремих одиницях складу на шляху прямування, господарчий поїзд може бути відправлений із проміжної станції з гальмівним натисненням, меншим за встановлене, з обмеженням швидкості руху до першої станції, де несправні автогальма повинні бути приведені в діючий стан. Порядок відправлення і прямування таких поїздів установлює начальник залізниці.
10.3 Величини розрахункових сил натиснення гальмівних колодок на вісь, кількість автогальмових осей, облікову вагу СРС для підрахунку гальмівного натиснення на кожні 100 тс ваги господарчого поїзда визначають за написами на головній рамі або кузові СРС і за таблицями додатку до цієї Інструкції. При підрахунку забезпечення господарчих поїздів гальмами повинна враховуватися вага і гальмівне натиснення тягової одиниці.
10.4 Максимальні допустимі швидкості руху ССРС при одиночному прямуванні встановлюються, виходячи з показників динаміки, міцності та гальмівної ефективності і регламентуються документами заводу-виробника. Гальма ССРС, що прямує одиночно повинні забезпечувати гальмівне натиснення, у перерахунку на чавунні гальмівні колодки, на кожну 100 тс ваги ССРС:
- 33 тс для швидкості до 80 км/год включно;
- 44 тс для швидкості до 90 км/год включно;
- 55 тс для швидкості до 100 км/год включно.
10.5 Необхідна кількість ручних гальм або ручних гальмівних башмаків для утримання складу господарчого поїзда і спеціального рухомого складу на місці у разі відмови або неможливості приведення в дію автоматичних гальм визначається на кожні 100 тс ваги складу залежно від крутизни ухилу за таблицею 3 цієї Інструкції.
Єдина найменша кількість ручних гальм на кожні 100 тс ваги СРС, що прямує в межах двох або більше залізниць, приймається 0,6 гальмівної осі.
При потребі ручних гальм більше встановленого за сіткою єдиної найменшої кількості 0,6 осі на кожні 100 тс ваги поїзда, а також, якщо у складі господарчого поїзда і на спеціальному рухомому складі не може бути забезпечена єдина найменша кількість ручних гальм, недостатня їх кількість замінюється ручними гальмівними башмаками.
Для господарчих поїздів, які прямують у межах однієї залізниці, а також при визначальних ухилах крутіше 0,012 потреба в ручних гальмах і гальмівних башмаках на кожні 100 тс ваги складу встановлюється начальником залізниці відповідно до нормативів, зазначених у таблиці 3 цієї Інструкції.
Таблиця 3 - Кількість ручних гальм і гальмівних башмаків, необхідних для утримання на місці після зупинки на перегоні у разі несправності автогальм господарчого поїзда (без тягової одиниці) залежно від крутизни спуску на кожні 100 тс ваги складу
|
Крутизна спуску |
Кількість гальм. башмаків |
Кількість гальм. осей |
Крутизна спуску |
Кількість гальм. башмаків |
Кількість гальм. осей |
Крутизна спуску |
Кількість гальм. башмаків |
Кількість гальм. осей |
|
0 |
0,2/0,4 |
0.4 |
0,014 |
0,4/1,2 |
1,2 |
0,028 |
0,9/2,6 |
— |
|
0,002 |
0,2/0,4 |
0,4 |
0,016 |
0,5/1,4 |
1,4 |
0,030 |
1,0/2,8 |
— |
|
0,004 |
0,2/0,4 |
0,4 |
0,018 |
0,6/1,6 |
1,6 |
0,032 |
1,1/3,0 |
— |
|
0,006 |
0,2/0,4 |
0,4 |
0,020 |
0,6/1,8 |
1,8 |
0,034 |
1,2/3,2 |
— |
|
0,008 |
0,2/0,6 |
0,6 |
0,022 |
0,7/2,0 |
— |
0,036 |
1,2/3,4 |
— |
|
0,010 |
0,3/0,8 |
0,8 |
0,024 |
0,8/2,2 |
— |
0,038 |
1,2/3,6 |
— |
|
0,012 |
0,4/1,0 |
1,0 |
0,026 |
0,8/2,4 |
— |
0,040 |
1,3/3,8 |
— |
Примітка 1. У чисельнику - при навантаженні на вісь 10 тс і більше, у знаменнику - при навантаженні на вісь менше 10 тс.
10.6 При відмові автогальм на шляху прямування в господарчому поїзді слід ужити всіх заходів до зупинки, повідомити чергового по станції або поїзного диспетчера, машиністів усіх поїздів, які знаходяться на дільниці. Продовжити рух можна тільки після відновлення дії автогальм. В особливих випадках господарчий поїзд виводиться з перегону порядком, установленим начальником залізниці.
11 ПОРЯДОК ЕКСПЛУАТАЦІЇ ГАЛЬМ СРС У ТЕХНОЛОГІЧНОМУ РЕЖИМІ
11.1 Приступати до навантажувально-розвантажувальних робіт на СРС, обладнаному вантажопідіймальним краном, дозволяється тільки після приведення в дію автоматичного і допоміжного гальм.
11.2 Для залізнично-будівельних машин циклічної дії перемикання гальма з транспортного режиму на робочий виконується відповідно до вимог керівництва з експлуатації машини. При необхідності обслуговуюча бригада проводить регулювання виходів штоків гальмівних циліндрів для забезпечення необхідної швидкості дії робочого гальма.
11.3 Використовування автогальмівної повітряної магістралі в єдиній системі з робочою магістраллю хопер-дозаторів (думпкарів) забороняється.
11.4 Перед початком роботи зі зварювання рейок на колії гальмівні пристрої рейкозварювальної машини ПРСМ повинні бути приведені в дію.
11.5 У випадках, не передбачених цією Інструкцією, порядок експлуатації гальм у технологічному режимі регламентується керівництвом з експлуатації конкретного СРС, погодженим з Державною адміністрацією залізничного транспорту України.
12 ВИПРОБУВАННЯ І ПЕРЕВІРКА ГАЛЬМ У ГОСПОДАРЧИХ ПОЇЗДАХ
12.1 Загальні положення
Установлені наступні види випробувань і перевірок автогальм господарчих поїздів: повне і скорочене випробування, перевірка автогальм на станціях і перегонах.
12.1.1 Повне випробування автогальм у господарчих поїздах слід проводити:
- на станціях формування та обороту перед відправленням поїзда;
- після зміни ведучої тягової одиниці (локомотива або ССРС, що використовувався як локомотив);
- на станціях, що знаходяться перед перегонами із затяжними спусками, де зупинка поїзда передбачена графіком руху. Перед затяжними спусками крутизною 0,018 і крутішими повне випробування гальм слід проводити від тягової одиниці з витримкою в загальмованому стані протягом 10 хв. Перелік таких станцій установлює начальник залізниці;
- після причеплення тягової одиниці при зміні напрямку руху поїзда.
Спуски вважаються затяжними при наступних параметрах:
|
Крутизна |
Довжина, км, і більше |
|
Від 0,008 до 0,010 |
8 |
|
Більше 0,010 до 0,014 |
6 |
|
Більше 0,014 до 0,017 |
5 |
|
Більше 0,017 до 0,020 |
4 |
|
0,020 і крутіше |
2 |
Затяжні спуски крутизною 0,018 і більше вважаються крутими затяжними.
Повне випробування автогальм господарчих поїздів проводять оглядачі вагонів спільно з працівниками бригад СРС, що навчені виконанню операцій щодо випробування автогальм та склали відповідні іспити на знання Правил технічної експлуатації залізниць України і відповідних нормативних документів. (перелік посад установлює начальник залізниці). Машиніст при випробуванні автогальм здійснює управління гальмами з тягової одиниці господарчого поїзда. Оглядач вагонів спільно з працівниками бригади СРС перевіряє дію гальм у складі і правильність їх включення. На станціях, де не передбачені посади оглядачів вагонів, повне випробування автогальм у господарчих поїздах виконують працівники бригад СРС, навчені виконанню операцій із випробування автогальм.
Повне випробування гальм проводиться від тягової одиниці господарчого поїзда. При повному випробуванні гальм перевіряють технічний стан гальмівного обладнання, цілісність і щільність гальмівної мережі, дію гальм у всіх одиницях господарчого поїзда, підраховують натиснення гальмівних колодок у поїзді і кількість ручних гальм.
12.1.2 Скорочене випробування автогальм слід проводити:
- після зміни обслуговуючих бригад, якщо тягова одиниця від поїзда не відчіпляється;
- після кожного випадку роз'єднання рукавів у складі поїзда або між составом і тяговою одиницею, з'єднання рукавів унаслідок причеплення рухомого складу, а також після перекриття кінцевого крана в поїзді;
- після стоянки господарчого поїзда більше 30 хв;
- якщо під час стоянки господарчого поїзда сталося самовільне спрацьовування автогальм або зміна щільності гальмівної магістралі понад 20 % від зазначеної в довідці форми ВУ-45.
Скорочене випробування автогальм господарчого поїзда проводить оглядач вагонів спільно з працівниками бригад СРС. На станціях, де не передбачені посади оглядачів вагонів, а також на перегонах, скорочене випробування автогальм проводять працівники бригад СРС. Скорочене випробування проводиться від тягової одиниці поїзда.
При скороченому випробуванні перевіряють стан гальмівної магістралі за дією гальм двох останніх рухомих одиниць у складі поїзда.
12.1.3 Перевірку автогальм у поїздах слід проводити:
- при зміні кабін управління на перегоні або передачі управління машиністу другої тягової одиниці;
- при падінні тиску в головному резервуарі нижче 5,5 кгс/см2;
- при причепленні додаткової тягової одиниці в голову господарчого поїзда для прямування на один чи кілька перегонів і після відчеплення цієї тягової одиниці;
- після стоянки більше 30 хв на перегонах, а також на роз'їздах, обгінних пунктах і станціях, де немає працівників, навчених виконанню операцій щодо випробування автогальм.
Перевірку автогальм проводять машиніст і помічник машиніста тягової одиниці господарчого поїзда.
При перевірці автогальм визначається величина можливої зміни щільності гальмівної магістралі і дія гальм рухомих одиниць головної частини поїзда.
12.2 Повне випробування гальм
12.2.1 Перед випробуванням гальм господарчого поїзда постачальну мережу на тяговій одиниці, що використовується при розвантаженні хопер-дозаторів, думпкарів або для живлення пневмоприводів СРС, з боку складу перекривають кінцевим краном. Перед проведенням повного випробування гальм слід перевірити цілісність гальмівної магістралі господарчого поїзда і переконатися у вільному проходженні по ній стисненого повітря. Для цього оглядач вагонів по радіозв'язку зобов'язаний сповістити машиніста ведучої тягової одиниці про початок проведення перевірки і з дотриманням особистої безпеки відкрити останній кінцевий кран хвостового вагона у складі поїзда на термін 4-6 с.
При спрацьовуванні автогальм тягової одиниці машиніст зобов'язаний протягнути стрічку швидкостеміра і виконати ступінь гальмування зниженням тиску в зрівнювальному резервуарі на величину 0,5-0,6 кгс/см2 із подальшим переведенням ручки крана машиніста в положення перекриші з живленням (IV) та повідомити про результати перевірки оглядачу.
Після закінчення випуску повітря з магістралі через кран машиніста при довжині господарчого поїзда до 100 осей включно, слід провести відпускання автогальм у порядку, передбаченому пунктом 12.3 цієї Інструкції. При довжині поїзда понад 100 осей (господарчі поїзди для вивантаження баласту, для укладання рейко-шпальних решіток тощо) відпускання автогальм слід проводити в тому ж порядку, але за сигналом або вказівкою, переданою засобами радіозв'язку оглядачем вагонів, що знаходиться в хвості поїзда. Оглядач зобов'язаний визначити час відпускання автогальм із моменту переведення ручки крана машиніста в I положення до початку відходу колодок від коліс.
Після повної зарядки гальмівної магістралі поїзда до встановленого тиску машиніст і оглядач зобов'язані перевірити щільність гальмівної магістралі поїзда. Для цього, після виключення компресорів регулятором тиску, при досягненні в головних резервуарах тягової одиниці граничного тиску і подальшого зниження цього тиску на 0,4-0,5 кгс/см2 виміряти час подальшого його зниження на 0,5кгс/см2 при поїзному (II) положенні ручки крана машиніста. Час зниження тиску в головних резервуарах тягової одиниці господарчого поїзда об'ємом від 800 до 1000 л повинен бути не менше зазначеного в таблиці 4 цієї Інструкції.
При об'ємі головних резервуарів більше 1000 л зазначений час слід збільшити пропорційно зміні об'єму головних резервуарів.
При перевірці щільності гальмівної магістралі господарчого поїзда із зарядного тиску 6,0-6,2 кгс/см2 норму часу слід зменшити на 20 %, при зарядному тиску 4,8-5,0 кгс/см2 - збільшити на 10 %.
Таблиця 4 - Час зниження тиску на 0,5 кгс/см2 у головних резервуарах при перевірці щільності гальмівної магістралі господарчого поїзда
|
Довжина складу в осях |
До 100 |
101-150 |
151-200 |
201-250 (рейковозний склад) |
|
Час, с |
50 |
35 |
25 |
22 |
У всіх господарчих поїздах оглядач вагонів зобов'язаний провести вимірювання зарядного тиску в магістралі останньої рухомої одиниці за допомогою манометра, що встановлюється на головку з’єднувального рукава останньої рухомої одиниці.
При зарядному тиску в гальмівній магістралі на тяговій одиниці поїзда 4,8-5,0 кгс/см2, чи 5,0-5,2 кгс/см2 тиск у гальмівній магістралі хвостової рухомої одиниці повинен бути для господарчих поїздів не меншим відповідно 4,0 кгс/см2 і 4,2 кгс/см2 , а для рейковозного складу при зарядному тиску на локомотиві 5,0-5,2кгс/см2 - не менше 4,2 кгс/см2.
При зарядному тиску в гальмівній магістралі на тяговій одиниці поїзда 6,0-6,2 кгс/см2 тиск у гальмівній магістралі хвостової рухомої одиниці повинен бути для господарчих поїздів не менше 5,0 кгс/см2.
Після закінчення вищезгаданих операцій при повній зарядці гальмівної магістралі за сигналом оглядача вагонів слід виконати перевірку роботи автогальм. Для цього необхідно перевести ручку крана машиніста з поїзного положення (II) в положення службового гальмування (V) і знизити тиск у зрівнювальному резервуарі на 0,6-0,7 кгс/см2, після чого перевести ручку крана в положення перекриші з живленням (IV).
Через 2 хв після виконаного гальмування оглядач вагонів разом із помічником машиніста зобов'язані перевірити стан і дію гальм у всьому поїзді та кожній рухомій одиниці і переконатися візуально в нормальній роботі гальм за виходом штоків гальмівних циліндрів та притисненням колодок до коліс, а машиніст тягової одиниці - щільність гальмівної магістралі, яка не повинна відрізнятися від щільності при поїзному положенні (II) ручки крана машиніста більш ніж на 10 % у бік зменшення.
Після закінчення перевірки дії гальм за сигналом оглядача вагонів слід відпустити автогальма переведенням ручки крана машиніста в поїзне положення (II).
Оглядач разом із помічником машиніста перевіряють відпускання гальм у кожній рухомій одиниці за ходом штока гальмівного циліндра та відходженням гальмівних колодок від коліс. При виявленні повітророзподільників, що не спрацювали на відпускання, не дозволяється проводити їх відпускання вручну до встановлення причини несправності. Несправні повітророзподільники необхідно замінити, а на станціях, де немає ПТО - вимкнути і випустити повітря через випускний клапан, зробивши про це відмітку в довідці форми ВУ-45. При неможливості заміни несправних повітророзподільників господарчий поїзд може бути відправлений із проміжної станції до першої станції, де є ПТО, з видачею машиністу попередження про обмеження швидкості руху. Порядок відправлення і прямування таких поїздів установлюється начальником залізниці.
12.2.2 Повне випробування автогальм перед затяжними спусками крутизною 0,018 і більше проводиться із зарядного тиску в гальмівній магістралі відповідно до таблиці 1 цієї Інструкції з витримкою в загальмованому стані протягом 10 хв. Перед проведенням випробування слід провести перевірку цілісності гальмівної магістралі всього поїзда відповідно до пункту 12.2.1 цієї Інструкції із вимірюванням зарядного тиску в магістралі хвостової рухомої одиниці. За час витримки в загальмованому стані жодне автогальмо не повинне самовільно відпустити, в останньому випадку несправності гальмівного обладнання на одиницях СРС у складі господарчого поїзда повинні бути усунені відповідними обслуговуючими бригадами СРС, і дія гальм повинна бути знову перевірена.
Час від початку відпускання гальм при опробуванні до відправлення на затяжний спуск господарчого поїзда повинен складати не менше 4 хв.
12.2.3 Після закінчення повного випробування автогальм у поїзді оглядач вагонів вручає машиністу тягової одиниці господарчого поїзда довідку форми ВУ-45 про забезпеченість поїзда гальмами і справність їх дії, а після випробування з витримкою протягом 10 хв перед затяжними спусками робить у довідці ВУ-45 відмітку про проведене випробування. У довідці вказуються дані про необхідне і фактичне розрахункове натиснення колодок, кількість ручних гальм в осях для утримання поїзда на місці і наявність ручних гальмівних осей у поїзді, величина виходу штока гальмівного циліндра в хвостовій рухомій одиниці, кількість (у відсотках) композиційних колодок у поїзді, час отримання довідки, номер хвостового вагона, дані про щільність гальмівної магістралі поїзда, величину зарядного тиску в гальмівній магістралі хвостової рухомої одиниці, для поїздів більше 100 осей - час відпускання автогальм двох хвостових рухомих одиниць. Довідка форми ВУ-45 складається в двох екземплярах. Довідку форми ВУ-45 машиніст зберігає до кінця поїздки і після прибуття до пункту приписки здає разом із швидкостемірною стрічкою.
Якщо проводиться зміна бригад без відчеплення тягової одиниці, то машиніст, що змінився, зобов'язаний передати довідку про гальма машиністу, що прийняв тягову одиницю. Останній на швидкостемірній стрічці змінного машиніста робить помітку "Довідку форми ВУ-45 на поїзд № .... отримав від машиніста (прізвище, ім'я, по батькові) (найменування підприємства приписки тягової одиниці)".
Машиніст, отримавши довідку, зобов'язаний переконатися, що визначені в ній дані про гальма поїзда відповідають вимогам пунктів 10.1, 10.2, 10.3, 10.5, 12.2.1 цієї Інструкції.
На станціях, де немає пунктів технічного обслуговування, при причепленні до тягової одиниці не більше п'яти рухомих одиниць повне випробування автогальм проводиться без вручення машиністу довідки форми ВУ-45, а дані про вагу поїзда, гальмівне натиснення з урахуванням ваги і гальмівних засобів тягової одиниці, дату, час повного випробування гальм, щільність гальмівної магістралі машиніст тягової одиниці записує в журнал технічного стану СРС і розписується разом із помічником машиніста. Останні дві рухомі одиниці в господарчому поїзді повинні мати включені і справно діючі автогальма. Поїзд прямує без довідки форми ВУ-45 до першої станції з пунктом технічного обслуговування, де повинно бути виконано повне випробування автогальм і машиністу видана довідка форми ВУ-45.
Відповідальність за правильне випробування гальм у господарчих поїздах, оформлення довідки форми ВУ-45 та записів до журналу технічного обслуговування, за колом своїх обов'язків, несуть оглядач вагонів (працівник, що проводив випробування) і машиніст тягової одиниці.
12.3 Скорочене випробування гальм
Перед проведенням скороченого випробування гальм слід перевірити цілісність гальмівної магістралі господарчого поїзда відповідно до пункту 12.2.1 цієї Інструкції.
При виконанні скороченого випробування гальм за сигналом оглядача вагонів "Виконати гальмування" машиніст повинен подати свистком один короткий сигнал і знизити тиск у зрівнювальному резервуарі на величину, установлену для повного випробування.
Після перевірки гальм двох хвостових одиниць поїзда на спрацювання гальм подається сигнал "Відпустити гальма". Сприйнявши сигнал машиніст подає свистком два короткі сигнали і відпускає гальма встановленням ручки крана машиніста в положення зарядки (I). Ручку крана слід витримувати в положенні зарядки (I) до встановлення тиску в зрівнювальному резервуарі на 0,5 кгс/см2 вище за попередній зарядний тиск із подальшим переведенням ручки в поїзне положення (II).
При подальшому причепленні до поїзда однієї або декількох одиниць рухомого складу проводиться скорочене випробування гальм з обов'язковою перевіркою їх дії у кожній причепленій одиниці і щільність гальмівної мережі поїзда.
При кожному скороченому випробуванні автогальм оглядач вагонів робить відмітку про виконання скороченого випробування (включаючи відмітку про зміну складу, що відбулася, із зазначенням номера хвостової одиниці) в довідці ВУ-45. У разі зміни щільності гальмівної мережі внаслідок причеплення (відчеплення) одиниць рухомого складу, нові дані про щільність гальмівної мережі машиніст заносить у довідку форми ВУ-45.
Без виконання скороченого випробування або з недіючими гальмами у двох хвостових одиницях відправляти поїзд на перегін забороняється.
12.4 Перевірка автогальм у господарчих поїздах
Машиніст після відновлення зарядного тиску зобов'язаний перевірити щільність гальмівної мережі при поїзному положенні (II) ручки крана машиніста, яка не повинна відрізнятися від щільності, зазначеної в довідці форми ВУ-45 більш ніж на 20 % у бік зменшення або збільшення (при об'ємі головних резервуарів, що змінився унаслідок передачі управління машиністу другої тягової одиниці слід замінити цю норму пропорційно об'єму головних резервуарів). Переконавшись, що щільність гальмівної мережі не змінилася більше зазначеної величини, машиніст виконує ступінь гальмування зниженням тиску в зрівнювальному резервуарі на 0,6-0,7 кгс/см2 і відпускає гальма. Помічник машиніста повинен перевірити дію гальм на спрацювання і відпускання на одиницях рухомого складу в головній частині поїзда, кількість яких установлюється наказом начальника залізниці і зазначається в місцевих інструкціях.
Якщо при перевірці щільність гальмівної магістралі змінилась більш ніж на 20 % від зазначеної в довідці форми ВУ-45, необхідно провести скорочене випробування автогальм.
12.5 Перевірка дії гальм одиночного ССРС на шляху прямування
На першій станції відправлення бригада ССРС зобов'язана перевірити дію автоматичного (без 5-хвилинної витримки в загальмованому стані) і допоміжного гальм порядком, передбаченим пунктами 5.2.1.9, 5.2.1.10, 5.2.1.11 цієї Інструкції, а на проміжних станціях - допоміжного гальма.
13 ОБСЛУГОВУВАННЯ ГАЛЬМ І УПРАВЛІННЯ НИМИ В ГОСПОДАРЧИХ ПОЇЗДАХ І НА ССРС
13.1 Загальні положення
13.1.1 Перед відправленням господарчих поїздів або одиночного ССРС машиніст і помічник машиніста зобов'язаний підготувати гальма до дії, а ручку крана машиніста перевести в поїзне положення (ІІ), при якому зарядний тиск в гальмівній мережі повинен підтримуватися відповідно до пункту 5.2.1.13 цієї Інструкції. При прямуванні в складі господарчого поїзда або одиночного ССРС машиніст і помічник машиніста зобов'язані:
- перевірити при виїзді зі станції, чи немає у складі поїзда або на ССРС іскріння при відпущених гальмах, димлення буксових вузлів або інших ознак, що загрожують безпечному прямуванню, а також чи не подаються сигнали зупинки бригадами СРС, станційними працівниками чи працівниками інших служб;
- забезпечити режим роботи компресорів відповідно до пункту 5.2.1.5 цієї Інструкції і не допускати зменшення тиску в головних резервуарах нижче встановленої норми;
- переконатися в надійній роботі гальм ССРС або поїзда, перевіривши їх дію під час руху.
13.1.2 Перевірку дії автогальм під час руху поїзда слід проводити:
- після повного або скороченого випробування гальм, включення і виключення автогальм в окремих рухомих одиницях господарчого поїзда або групи одиниць, а також після перевірок у випадках, передбачених пунктами 12.4, 12.5 цієї Інструкції;
- перед прибуттям до тупикових станцій, а також перед станцією, де передбачена зупинка поїзда, за наявності спуску перед станцією крутизною 0,008 і більше протяжністю не менше 3 км. В окремих випадках, виходячи з місцевих умов і забезпечення безпеки руху, наказом начальника залізниці може встановлюватися перевірка гальм і при меншій крутизні спуску. Перед зазначеними станціями перевірку дії автогальм слід виконувати з таким розрахунком, щоб при прибутті на станцію автогальма були повністю відпущені і гальмівна мережа заряджена до встановленого тиску. Якщо гальма за умови ведення поїзда відпустити неможливо, то при під час руху поїзда в загальмованому стані машиністу треба розрахувати свої дії так, щоб можна було зупинити поїзд після посилення гальмування в призначеному місці;
- одиночного ССРС після перевірки його автогальм на першій станції відправлення.
13.1.3 Місця перевірки і швидкості руху поїздів або одиночного ССРС, а також відстань, на яку повинно відбутися зниження швидкості при перевірці дії гальм під час руху визначаються комісією, що призначається начальником залізниці, затверджуються начальником залізниці і зазначаються в місцевих інструкціях. Ці відстані позначаються на перегонах сигнальними знаками «Початок гальмування» і «Кінець гальмування» і визначаються на підставі тягових розрахунків і дослідних поїздок при забезпеченні поїздів або одиночних ССРС справно діючими гальмами і єдиним найменшим гальмівним натисненням на 100 тс ваги поїзда відповідно до пунктів 10.1, 10.4 цієї Інструкції.
13.1.4 У разі потреби перевірки дії автогальм у невстановлених місцях дозволяється виконувати її, як правило, на станційних коліях або при виїзді зі станції на першому перегоні, за наявності прямої ділянки колії або спуску, з урахуванням місцевих умов. У цих випадках дію автогальм допускається оцінювати за часом зниження швидкості на 10 км/год. Цей час визначається в місцевій інструкції на підставі дослідних поїздок відповідно до пункту 13.1.3 цієї Інструкції.
13.1.5 Перевірку дії автогальм під час руху господарчого поїзда або одиночного ССРС слід проводити зниженням тиску в зрівнювальному резервуарі на 0,7-0,8 кгс/см2.
При перевірці дії автогальм застосовувати допоміжне гальмо на тяговій одиниці поїзда або одиночного ССРС забороняється.
Після появи гальмівного ефекту і зниження швидкості на 10 км/год виконується відпускання гальм. Зазначене зниження швидкості повинно відбуватися на відстані, що не перевищує встановленої місцевими інструкціями.
Відпускання гальм після їх перевірки на шляху прямування слід проводити тільки після того, коли машиніст переконається в їх нормальній дії.
Якщо після першої ступені гальмування початковий ефект не буде отриманий у одиночно прямуючого ССРС протягом 10 с, а в господарчому поїзді протягом 30 с, слід негайно виконати екстрене гальмування і вжити всіх заходів до зупинки поїзда або ССРС.
13.1.6 Залежно від результату перевірки дії автогальм машиніст при подальшому веденні поїзда вибирає місця початку гальмування і величину зниження тиску в магістралі так, щоб не допустити проїзду заборонного сигналу, а сигнал зменшення швидкості і місце попередження пройти з установленою швидкістю.
13.1.7 Машиніст і помічник машиніста господарчого поїзда або одиночного ССРС зобов'язані спостерігати за роботою гальм протягом усієї поїздки.
У разі виявлення іскріння у складі поїзда або одиночного ССРС, якщо не застосовувались гальма, слід зупинити поїзд службовим гальмуванням для перевірки складу поїзда й усунення несправності.
При необхідності слід відпустити вручну несправне гальмо, переконавшись у відпусканні за ходом штока гальмівного циліндра і відходженням колодок від коліс, і перекрити кран розподільника повітря.
За наявності у складі поїзда пасажирських вагонів із несправним гальмом слід вимкнути розподільники повітря, переконатися в повному випусканні повітря із запасних резервуарів. У ССРС із гальмом західноєвропейського типу необхідно випустити повітря з робочої камери.
Для виявлення повзунів (вибоїн) слід ретельно оглянути поверхні кочення коліс, при необхідності провести протягування складу.
Про виключення гальма машиніст перед відправленням повинен зробити відповідну відмітку в довідці форми ВУ-45.
13.1.8 При виявленні під час прямування на колісних парах рухомої одиниці господарчого поїзда (окрім тягової одиниці) повзуна (вибоїни) глибиною більше 1 мм, але не більше 2 мм дозволяється довести таку рухому одиницю без відчеплення від поїзда зі швидкістю, що не перевищує 70 км/год до найближчого пункту технічного обслуговування, де є можливість заміни колісних пар.
При глибині повзуна від 2 мм до 6 мм у несамохідних рухомих одиницях господарчого поїзда і від 1 мм до 2 мм у тягової одиниці, допускається прямування поїзда до найближчої станції зі швидкістю не більше 15 км/год, а при глибині повзуна відповідно від 6 мм до 12 мм і від 2 мм до 4 мм - зі швидкістю не більше 10 км/год. На найближчій станції колісна пара повинна бути замінена. При глибині повзуна понад 12 мм у несамохідних рухомих одиницях поїзда і понад 4мм у тягової одиниці дозволяється прямування зі швидкістю не більше 10 км/год за умови вивішування або виключення можливості обертання колісної пари. При цьому гальмівні циліндри і тяговий електродвигун пошкодженої колісної пари повинні бути відключені і тягова одиниця з повзуном повинна бути відчеплена від поїзда на станції.
Глибину повзуна слід виміряти абсолютним шаблоном. За відсутності шаблона допускається визначати на зупинках та шляху прямування глибину повзуна за його довжиною з використанням даних таблиці 5 цієї Інструкції.
13.1.9 Якщо при прямуванні поїзда з'явилися ознаки можливого розриву гальмівної магістралі (часте вмикання компресорів або швидке зниження тиску в головних резервуарах після виключення компресорів при непрацюючих пісочницях і тифонах), слід відключити тягу, перевести на 3-4 с ручку крана машиніста в положення перекриші без живлення (III) і спостерігати за тиском гальмівної магістралі.
Якщо після цього спостерігатиметься швидке і безперервне зниження тиску в гальмівній магістралі або різке уповільнення руху поїзда, що не відповідає впливу профілю колії, слід виконати службове гальмування, після чого ручку крана машиніста перевести в положення перекриші без живлення (III) і зупинити поїзд без застосування допоміжного гальма, з'ясувати й усунути причину самогальмування поїзда.
У разі, коли не відбувається швидке і безперервне зниження тиску в гальмівній магістралі і різке уповільнення руху поїзда, слід провести службове гальмування з розрядкою гальмівної магістралі на величину першої ступені, потім відпустити автогальма встановленим порядком, при цьому включати тяговий режим дозволяється тільки після повного відпускання автогальм.
Таблиця 5 - Розміри повзунів на колісних парах рухомого складу
|
Глибина повзуна, мм |
Довжина повзуна, мм, на колесах діаметром |
||
|
1050 мм |
950 мм |
710 мм |
|
|
0,7 |
55 |
50 |
45 |
|
1,0 |
65 |
60 |
55 |
|
2,0 |
90 |
85 |
75 |
|
4,0 |
130 |
120 |
105 |
|
6,0 |
160 |
150 |
130 |
|
12,0 |
220 |
210 |
180 |
У разі повторного гальмування поїзда через самовільне спрацювання автогальм у складі необхідно виконати гальмування та відпускання автогальм установленим порядком, заявити контрольну перевірку автогальм відповідно до пункту 18.1.4 цієї Інструкції та довести поїзд до станції, на якій проводитиметься контрольна перевірка. Без виявлення й усунення причини самовільного спрацювання автогальм відправляти поїзд із цієї станції для подальшого прямування забороняється.
13.1.10 У випадку спрацювання ЕПК чи інших засобів автостопа, а також гальмування поїзда стоп-краном або внаслідок порушення цілісності гальмівної магістралі слід виконати екстрене гальмування. Забороняється припиняти екстрене гальмування і відпускати гальма до повної зупинки.
13.1.11 У разі виявлення відмови автогальм у поїзді необхідно виконати екстрене гальмування і вжити всіх заходів щодо зупинки поїзда. При неможливості зупинити поїзд слід подавати сигнал загальної тривоги і по поїзному радіозв'язку повідомити чергового розташованої попереду станції або диспетчера для вжиття заходів щодо безперешкодного приймання поїзда на станцію або пропускання його без зупинки.
Після зупинки поїзда необхідно з'ясувати причину незадовільної роботи гальм. Якщо усунути несправність або відновити дію гальм на місці неможливо, то подальше прямування необхідно проводити відповідно до п. 16.43 Правил технічної експлуатації залізниць України.
13.1.12 Якщо під час руху було застосовано екстрене гальмування поїзда машиністом тягової одиниці, машиніст зобов'язаний до приведення поїзда в рух витримати необхідний для повного відпускання та зарядження автогальм час, зазначений у пункті 13.2.11 цієї Інструкції.
Якщо екстрене гальмування застосовано з рухомих одиниць у складі господарчого поїзда або відбулося через порушення цілісності гальмівної магістралі, то після з'ясування причини зупинки, її усунення і отримання дозволу на відправлення машиніст проводить відпускання і зарядку автогальм.
Якщо при з'ясуванні причини зупинки господарчого поїзда виявлено відкритий кінцевий кран на хвостовій рухомій одиниці, необхідно закрити кран, звірити номер хвостової рухомої одиниці з даними довідки форми ВУ-45.
Після відправлення поїзда машиніст тягової одиниці і його помічник повинні спостерігати з вікон кабіни за рухом поїзда, у разі виявлення невідпускання гальм, іскріння або інших несправностей ужити заходів щодо зупинки поїзда та усунути несправності.
13.1.13 Забороняється в робочих кабінах тягової одиниці під час стоянок на станціях, а також на шляху прямування перекривати роз’єднувальний кран або кран подвійної тяги на постачальній магістралі та комбінований або роз’єднувальний кран на гальмівній магістралі.
13.1.14 При всіх видах службового гальмування тиск у зрівнювальному резервуарі слід знижувати краном машиніста від установленого зарядного тиску не менше, ніж на величину першої ступені - 0,6-0,7 кгс/см2 і 0,7-0,9 кгс/см2 - на крутих затяжних спусках.
При ступінчастих гальмуваннях подальші ступені гальмування виконують зниженням тиску в зрівнювальному резервуарі на величину від 0,3 кгс/см2 до 1,0кгс/см2 залежно від необхідності. При русі поїзда або одиночного ССРС на заплановану зупинку слід застосувати першу ступінь гальмування, після зниження швидкості на 25-50 % від початкової, за потреби, гальмування підсилюють.
Найкраща плавність гальмування поїзда досягається розрядкою гальмівної магістралі на початку службового гальмування на величину першої ступені.
13.1.15 Під час гальмування зі швидкості 40 км/год і менше в поїздах, що мають у складі більше 50 % одиниць, обладнаних композиційними колодками або дисковими гальмами, гальма потрібно приводити в дію дещо раніше, ніж при чавунних колодках.
13.1.16 При виконанні повного службового гальмування в один прийом знижувати тиск у зрівнювальному резервуарі слід на 1,5-1,7 кгс/см2. Цей вид гальмування застосовується у виняткових випадках за необхідності зупинки поїзда або зниження його швидкості на більш короткій відстані, ніж при виконанні ступінчастого гальмування.
13.1.17 Екстрене гальмування у всіх поїздах і на будь-якому профілі колії застосовується у випадках негайної зупинки поїзда. Виконується таке гальмування краном машиніста або комбінованим краном. Після переведення ручки крана машиніста або комбінованого крана в положення екстреного гальмування (VI) необхідно привести в дію пісочницю і допоміжне гальмо тягової одиниці та вимкнути тягу, ручку крана машиніста чи комбінованого крана залишити в положенні екстреного гальмування, а ручку допоміжного гальма - в крайньому гальмівному положенні до повної зупинки.
13.1.18 Щоб уникнути різкого сповільнення руху тягової одиниці при застосуванні крана допоміжного гальма і виникнення великих поздовжньо-динамічних реакцій у поїзді на швидкостях менше 50 км/год гальмувати цим краном необхідно ступенями, забезпечуючи плавність, за винятком випадку екстреної зупинки.
При застосуванні допоміжного гальма слід уникати систематичних ефективних гальмувань із підвищенням тиску в гальмівному циліндрі за один прийом більш ніж до 1,5 кгс/см2. Службове гальмування допоміжним гальмом із тиском більше 1,5 кгс/см2 у гальмівних циліндрах при гребеневих гальмівних колодках слід виконувати повторним ступенем, після витримки тиску в циліндрах до 1,5 кгс/см2 протягом 0,5-1,0 хв.
Використовувати допоміжне гальмо для запобігання буксування тягової одиниці забороняється.
13.1.19 Допоміжне гальмо тягової одиниці, у разі його застосування, слід відпускати після відпускання автогальм складу поїзда.
13.1.20 Перед гальмуванням зниженням тиску в зрівнювальному резервуарі понад 1 кгс/см2 при автоматичних гальмах слід заздалегідь привести в дію пісочницю.
13.1.21 При гальмуваннях з метою зупинки із застосуванням піску на тяговій одиниці подавання піску припиняють при зменшенні швидкості до 10км/год перед зупинкою. Якщо одиночно прямуючий ССРС зупинено із застосуванням піску на дільниці з автоблокуванням чи на станції, обладнаній електричною централізацією, необхідно привести в рух ССРС і з'їхати на чисті рейки відразу після зупинки.
13.1.22 При під’їзді до станції, заборонних сигналів і сигналів зменшення швидкості необхідно завчасно привести в дію автогальма і знизити швидкість ССРС або поїзда так, щоб не допустити проїзду встановленого місця зупинки, заборонного сигналу, граничного стовпчика, а сигнал зменшення швидкості і місце попередження проїхати зі швидкістю, установленою для даного місця. Швидкість руху не повинна перевищувати 20 км/год на відстані не менше, ніж 400-500 м до заборонного сигналу.
При під'їзді до заборонного сигналу чи граничного стовпчика повне відпускання гальм слід проводити лише після зупинки ССРС або поїзда.
13.1.23 Якщо після відпускання автогальм виникає необхідність повторного гальмування, відпускання слід проводити завчасно, щоб досягти такої швидкості руху, яка дозволить забезпечити необхідну зарядку гальм до повторного гальмування.
13.1.24 Щоб уникнути розриву поїзда або виникнення великих поздовжньо-динамічних реакцій у ньому, перед початком руху після зупинки із застосуванням автогальм, дозволяється приводити тягову одиницю в рух тільки після повного відпускання всіх автогальм у поїзді.
13.2 Управління автогальмами в господарчих поїздах кранами машиніста № 222, 222М, 394, 395
13.2.1 Для службового гальмування ручку крана машиніста із поїзного положення необхідно перевести в положення службового гальмування (V) і знизити тиск у зрівнювальному резервуарі від установленого зарядного тиску на необхідну величину, після цього ручку крана перевести в положення перекриші з живленням (IV). Першу ступінь гальмування виконувати зниженням тиску в зрівнювальному резервуарі на 0,6-0,7 кгс/см2 , а на крутих затяжних спусках - на 0,7-0,9 кгс/см2 залежно від крутизни спуску. На рівнинному профілі колії із спусками до 0,008 при русі на зелений вогонь світлофора або вільним перегоном дозволяється першу ступінь гальмування (окрім перевірки дії автогальм) виконувати розрядкою 0,3-0,5 кгс/см2.
Другу ступінь, за необхідності, слід виконувати впродовж не менше 5 с після закінчення випускання повітря з магістралі через кран машиніста.
Якщо кран машиніста має положення службового гальмування з повільною розрядкою магістралі (V А), то після отримання необхідної розрядки зрівнювального резервуару положенням службового гальмування (V) дозволяється затримувати ручку крана в положенні (V А) протягом 5-8 с перед переміщенням її в положення перекриші з живленням (IV) з метою стабілізації тиску в зрівнювальному резервуарі в положенні перекриші.
13.2.2 Повторні гальмування слід виконувати у вигляді циклу, що складається з гальмування і відпускання гальм, при досягненні необхідної швидкості руху поїзда.
Якщо при відпусканні автогальм завищенням тиску в магістралі понад зарядне час для зарядження робочих камер повітророзподільників на рівнинному режимі цим тиском був менше 1 хв, то чергова ступінь гальмування виконується зниженням тиску в зрівнювальному резервуарі на 0,3 кгс/см2 більше величини першої ступені.
13.2.3 Для попередження виснаження автогальм у поїзді при прямуванні спуском, на якому виконуються повторні гальмування, необхідно витримувати між гальмуваннями час не менше 1,5 хв для підзарядження гальмівної мережі поїзда.
Час безперервного руху поїзда з постійним ступенем гальмування на спуску при включенні розподільників повітря на рівнинний режим не повинен перевищувати 2,5 хв, за необхідності більш тривалого прямування без перевищення заданої швидкості на спуску необхідно збільшити розрядження гальмівної магістралі на 0,3-0,5 кгс/см2 і після достатнього зниження швидкості відпустити автогальма.
13.2.4 При управлінні автогальмами на затяжних спусках 0,018 і крутіших, де встановлений зарядний тиск у гальмівній магістралі 6,0-6,2 кгс/см2, перша ступінь гальмування виконується при швидкості, установленій місцевими інструкціями і режимними картами, зниженням тиску в зрівнювальному резервуарі на 0,7-0,8 кгс/см2, а на спусках крутіше 0,030 - на 0,8-0,9 кгс/см2.
Далі силу гальмування слід регулювати залежно від швидкості руху поїзда і профілю колії. При цьому не допускається проводити повне відпускання автогальм, якщо до закінчення зарядки гальмівної мережі і виконання повторного гальмування швидкість поїзда перевищить установлену.
За необхідності застосування повного службового гальмування, а також у процесі регулювальних гальмувань при прямуванні спуском не допускається розряджати гальмівну магістраль до тиску, нижчого від 3,8 кгс/см2. Якщо з будь-якої причини під час руху спуском тиск у гальмівній магістралі буде нижчим, ніж 3,8 кгс/см2, необхідно зупинити поїзд, привести в дію допоміжне гальмо тягової одиниці, після чого відпустити автоматичні гальма і зарядити гальмівну магістраль на зупинці до початку руху поїзда (або протягом не менше 5 хв, якщо поїзд утримується допоміжним гальмом тягової одиниці). Якщо тиск у гальмівній магістралі поїзда виявився нижче 3,8 кгс/см2 наприкінці спуску, а за умовами профілю колії швидкість подальшого руху знижуватиметься настільки, що потрібно провести відпускання автогальм і за час до наступного гальмування виконати підзарядження гальмівної магістралі до встановленого тиску, то зупиняти поїзд для підзарядження автогальм непотрібно.
Після проходження поїздом затяжного спуску і переведення на станції його гальмівної мережі на нормальний зарядний тиск, призначені керівником робіт працівники зобов'язані перевірити відпускання всіх автогальм у поїзді, а розподільники повітря переключити в складі на рівнинний режим.
13.2.5 У господарчих поїздах із зарядним тиском у гальмівній магістралі від 4,8 кгс/см2 до 5,5 кгс/см2 для повного відпускання автогальм після службового гальмування слід витримувати ручку крана машиніста в положенні зарядки (I) до збільшення тиску в зрівнювальному резервуарі на 0,5-0,7 кгс/см2 вище зарядного. Після зниження тиску до нормального зарядного, за необхідності, повторити зазначене завищення тиску.
13.2.6 На незатяжних спусках, де застосовуються повторні гальмування, а розподільники повітря в поїзді включені на рівнинний режим, відпускання між повторними гальмуваннями слід виконувати переведенням ручки крана машиніста в положення зарядки (I) до відновлення зарядного тиску в зрівнювальному резервуарі. Якщо між повторними гальмуваннями є час для переходу з підвищеного тиску в магістралі на нормальний зарядний, то відпускання автогальм між повторними гальмуваннями виконується відповідно до пункту 13.2.5 цієї Інструкції з подальшим переведенням ручки крана машиніста в поїзне положення (II).
13.2.7 Після екстреного гальмування відпускання автогальм у господарчому поїзді виконується переведенням ручки крана машиніста в положення зарядки (I) до отримання тиску в зрівнювальному резервуарі 3,0-3,5кгс/см2, якщо кран машиніста не обладнаний стабілізатором, і 6,5-6,8 кгс/см2 - за наявності стабілізатора.
13.2.8 За довжини складу господарчого поїзда більше 100 осей одночасно з початком відпускання автогальм необхідно загальмувати тягову одиницю краном допоміжного гальма (якщо він не був приведений у дію раніше) із досягненням тиску в гальмівних циліндрах 1,5-2,0 кгс/см2 і витримати тягову одиницю в загальмованому стані протягом 40-60 с, після чого відпустити ступенями допоміжне гальмо.
13.2.9 На крутих затяжних спусках, де встановлений зарядний тиск у гальмівній магістралі господарчого поїзда 6,0-6,2 кгс/см2, повне відпускання автогальм виконується переведенням ручки крана машиніста № 222, (394, 395) у положення зарядки до отримання тиску в зрівнювальному резервуарі 6,5-6,8кгс/см2. Якщо розподільники повітря включені на гірський режим і повного відпускання не потрібно, то виконується ступінчасте відпускання переведенням ручки крана в поїзне положення (II) до підвищення тиску в зрівнювальному резервуарі при кожній ступені відпускання не менше, ніж на 0,3 кгс/см2. Якщо тиск у гальмівній магістралі на 0,4 кгс/см2 нижче передгальмівного зарядного, необхідно виконувати тільки повне відпускання.
13.2.10 Тяга на тягових одиницях у поїзді під час руху включається через 1хв після переведення ручки крана машиніста в поїзне положення (II).
13.2.11 Після зупинки поїзда із застосуванням автогальм необхідно витримати час із моменту переведення ручки крана машиніста в положення зарядки та відпускання (I) до приведення тягової одиниці в рух:
- після ступені - не менше 1,5 хв при розподільниках повітря, включених на рівнинний режим, і не менше 2 хв при розподільниках повітря, включених на гірський режим;
- після повного службового гальмування - не менше 2 хв при розподільниках повітря, включених на рівнинний режим, і не менше 3,5 хв при розподільниках повітря, включених на гірський режим;
- після екстреного гальмування в поїздах довжиною до 100 осей - не менше 4 хв, понад 100 осей - не менше 6 хв.
При експлуатації гальм в зимових умовах зазначений час збільшується в 1,5 раза.
14 ВІДЧЕПЛЕННЯ ТЯГОВОЇ ОДИНИЦІ ВІД СКЛАДУ ГОСПОДАРЧОГО ПОЇЗДА
14.1 Перед відчепленням тягової одиниці від складу поїзда слід привести в дію автогальма зниженням тиску в зрівнювальному резервуарі на 1,5-1,7 кгс/см2.
Після цього помічник машиніста перекриває кінцеві крани у тягової одиниці і наступної за нею одиниці складу, роз'єднує між ними рукави гальмівної магістралі і підвішує їх на підвіски (за їх наявності).
14.2 Закріплення господарчого поїзда на станції слід проводити відповідно до Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України та вимог технічно-розпорядчого акта станції.
15 ДІЇ МАШИНІСТА ПРИ ВИМУШЕНІЙ ЗУПИНЦІ ГОСПОДАРЧОГО ПОЇЗДА АБО ССРС НА ПЕРЕГОНІ
При вимушеній зупинці поїзда або ССРС на перегоні машиніст повинен керуватися вимогами п.16.43 Правил технічної експлуатації залізниць України.
16 ДІЇ МАШИНІСТА ПРИ ВИВЕДЕННІ ГОСПОДАРЧОГО ПОЇЗДА НА СТАНЦІЮ ПІСЛЯ РОЗРИВАННЯ
16.1 При розриванні поїзда на перегоні і виведенні його на станцію слід керуватися вимогами п. 16.48 Правил технічної експлуатації залізниць України і Інструкцією з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України.
При виведенні поїзда з перегону після розривання пошкоджені з’єднувальні рукави необхідно замінити запасними або взяти з хвостової одиниці складу.
16.2 Під час виведення господарчого поїзда після розривання відсутність стисненого повітря в гальмівній мережі хвостової частини може бути допущена тільки у разі неможливості відновлення цілісності гальмівної магістралі й необхідності перекриття з цієї причини кінцевих кранів. Якщо поїзд знаходиться на підйомі, машиніст повинен вимагати допоміжний локомотив із хвоста поїзда та прямувати до найближчої станції, де несправність має бути усунена або несправна одиниця складу відчеплена. Допускається використовувати самохідний СРС, що знаходиться у складі поїзда, із достатньою силою тяги для доставки складу на станцію. Порядок виведення таких поїздів із перегону, швидкість їх прямування, з урахуванням забезпеченості гальмівного натиснення, установлюється наказом начальника залізниці і зазначається в місцевих інструкціях.
Перед відправленням поїзда з перегону слід виконати скорочене випробування автогальм.
17 ОСОБЛИВОСТІ ОБСЛУГОВУВАННЯ ГАЛЬМ І УПРАВЛІННЯ НИМИ НА САМОХІДНОМУ СРС І В ГОСПОДАРЧИХ ПОЇЗДАХ У ЗИМОВИХ УМОВАХ
17.1 Заходи щодо забезпечення справної роботи гальмівного обладнання самохідного СРС і господарчих поїздів у зимових умовах
17.1.1 Для нормальної і безперебійної роботи автогальмівного обладнання на самохідному СРС і господарчих поїздах у зимовий період необхідно завчасно і ретельно підготувати його до роботи в цих умовах і забезпечити належний догляд за ним у процесі експлуатації.
17.1.2 Для забезпечення справності гальмівного обладнання в зимовий період бригада СРС зобов'язана:
- на ССРС, що знаходиться на відстої, при температурі повітря нижче мінус 30°С, не допускати запускання компресорів без попереднього підігрівання мастила в картерах;
- при тривалих стоянках ССРС або поїзда компресори не відключаються.
17.1.3 Після прибуття ССРС або господарчого поїзда до кінцевого пункту бригада СРС повинна:
- випустити конденсат із головних резервуарів і збірників;
- продути гальмівну магістраль, при знаходженні ручки крана машиніста в положенні зарядки і відпускання (I), шляхом послідовного відкриття з обох сторін кінцевих кранів;
- продути постачальну магістраль із роз'єднанням міжсекційних з'єднань;
- відкрити, відігрівши, за необхідності, випускні крани головних резервуарів і вологозбірників;
- відключити компресори.
17.1.4 Бригади СРС зобов'язані в процесі експлуатації ССРС і господарчого поїзда не допускати обмерзання деталей гальма.
17.1.5 Лід, який утворюється на деталях гальма і важільній передачі ССРС та рухомих одиницях господарського поїзда, бригади СРС повинні видалити при першій нагоді (під час зупинок на станціях, в оборотних пунктах тощо).
17.1.6 Оборотний запас розподільників повітря, призначений для заміни несправних на СРС і вагонах у складі господарчого поїзда, слід зберігати на закритих стелажах у депо приписки СРС та ПТО при температурі зовнішнього повітря, але не більше шести місяців.
17.1.7 У зимовий період, при підготовці гальм у складі, слід звертати увагу на щільність фланцевих з'єднань гальмівних приладів і манжет гальмівних циліндрів.
17.1.8 Працівники бригади СРС зобов'язані виконувати наступні роботи.
Перед з'єднанням рукавів гальмівної магістралі продути її стисненим повітрям, очистити головки з’єднувальних рукавів від бруду, льоду і снігу, перевірити стан ущільнювальних кілець. Непридатні кільця замінити. Забороняється наносити мастило на кільця.
При продуванні гальмівної магістралі під час з'єднання рукавів і зарядження гальм слід переконатися у вільному проходженні повітря.
Замерзлий гальмівний циліндр слід відкрити, вийняти поршень, очистити робочу поверхню циліндра, протерти її сухою технічною серветкою і змастити, непридатну манжету замінити. Після складання циліндр випробовується на щільність, при цьому зниження тиску в гальмівному циліндрі з 3,5 кгс/см2 після проведеного гальмування і встановлення ручки крана машиніста в положення перекриші або перекриття розподільного крана на повітропроводі гальмівних циліндрів (при гальмуванні краном допоміжного гальма тягової одиниці) допускається не більше 0,2 кгс/см2 за 1 хв.
При випробуванні автогальм та виявленні розподільників повітря, які не спрацювали на гальмування і відпускання, а також мали уповільнене відпускання, слід закріпити фланці, оглянути і очистити пиловловлювальну сітку і фільтр, після чого повторити перевірку дії гальм. У разі незадовільного результату перевірки розподільники повітря замінити.
За незадовільної рухомості деталей важільної передачі, видалити лід і змастити шарнірні з'єднання осьовим мастилом із додаванням гасу.
17.2 Порядок відігрівання замерзлих місць гальмівного обладнання
17.2.1 Застосування факела допускається тільки для відігрівання в гальмівній системі тих місць, які розташовані не менше ніж за 2 м від баків палива, паливо- і мастилоподавальної арматури, мастило- і паливопроводів.
17.2.2 Забороняється користуватися відкритим вогнем для відігрівання гальмівного обладнання ССРС і господарчих поїздів у місцях їх стоянки за наявності розлитих на коліях легкозаймистих і горючих рідин, у пунктах екіпірування СРС рідким паливом, поблизу зливно-наливних пристроїв, парків із резервуарами для нафтопродуктів, складів легкозаймистих матеріалів і інших пожежонебезпечних місцях, а також за наявності на сусідніх коліях вагонів із небезпечними, вогненебезпечними і наливними вантажами.
17.2.3 У разі замерзання магістрального повітропроводу перш за все слід обстукати його легкими ударами молотка - глухий звук указує на наявність льодової пробки. Таке місце повітропроводу треба відігріти, після чого продути магістраль через кінцеві крани до повного видалення льодової пробки.
17.2.4 Відігрівати вогнем головні резервуари, нагнітальні, постачальні і перепускні труби можна тільки після випускання з них стислого повітря і при закритих випускних кранах. Відкривати крани дозволяється тільки після вилучення вогню.
17.2.5 Замерзлі з’єднувальні рукави повітропроводів слід зняти, відігріти і знову поставити на місце або замінити запасними.
17.2.6 При замерзанні розподільника повітря його слід вимкнути і випустити повітря з робочих об’ємів випускним клапаном до повного ховання штока гальмівного циліндра. Після прибуття в депо приписки повітророзподільник необхідно замінити.
17.2.7 Забороняється відігрівати відкритим вогнем замерзлі гальмівні прилади і їх вузли.
17.2.8 При замерзанні одного з гальмівних циліндрів на СРС необхідно залишити розподільник повітря увімкненим і продовжувати працювати з рештою гальмівних циліндрів. Після прибуття в депо приписки несправність гальмівного циліндра усунути.
17.3 Особливості управління гальмами ССРС і господарчих поїздів узимку
17.3.1 У зимовий період гальмування ССРС і господарчих поїздів при перевірці дії автогальм слід виконувати зниженням тиску в зрівнювальному резервуарі на 0,8-0,9 кгс/см2.
Під час снігопаду, снігових заметів, заметілей перед перевіркою дії автогальм із композиційними гальмівними колодками або з дисковими гальмами необхідно виконати початкове гальмування для очищення снігу і льоду з поверхні тертя колодок чи накладок. Якщо таке гальмування до перевірки дії гальм виконати неможливо, то відлік відстані, яку проходить ССРС або поїзд у процесі зменшення швидкості на 10 км/год, або час цього зниження слід починати з початком зменшення швидкості, але не пізніше проходження ССРС або поїздом відстані 200-250 м після початку гальмування.
17.3.2 Час із моменту переведення ручки крана машиніста в положення відпускання та зарядки (I) до приведення ССРС або поїзда в рух після зупинки збільшується в 1,5 рази у порівнянні з величинами, зазначеними в пункті 13.2.11 цієї Інструкції.
17.3.3 При випробуванні автогальм першу ступінь гальмування слід виконувати зниженням тиску в зрівнювальному резервуарі згідно пункту 12.2 цієї Інструкції, а при температурі повітря мінус 30°С - на 0,8-0,9 кгс/см2.
17.3.4 За температури повітря нижче мінус 40°С, а також за більш високих температур в умовах снігопадів, снігових заметів, заметілей першу ступінь гальмування слід проводити зниженням тиску в гальмівній магістралі на 0,8-0,9 кгс/см2, а посилення гальмування поїзда - величиною 0,5-1,0 кгс/см2.
17.3.5 На крутих затяжних спусках під час снігопадів, снігових заметів і заметілей перша ступінь гальмування на початку спуску виконується зниженням тиску в гальмівній магістралі на 1,0-1,2 кгс/см2, а в разі потреби - збільшити розрядку до повного службового гальмування.
17.3.6 У зимовий період на дільницях із затяжними спусками, схильних до снігових заметів чи коли рівень снігу покриває головки рейок, дозволяється з урахуванням досвіду експлуатації, включати розподільники повітря СРС і вагонів, обладнаних композиційними колодками, на вантажний режим при завантаженні більше 10 тс на вісь. Такий порядок включення вводиться наказом начальника залізниці.
17.3.7 Необхідно регулярно перевіряти роботу автогальм під час прямування і на станціях, виконуючи ступінь гальмування. Час, після закінчення якого повинна проводитися перевірка гальм, зазначається в місцевій інструкції.
За снігопадів, снігових заметів і снігу, рівень якого перевищує верхню частину головки рейки, до початку гальмування перед прибуттям на станцію, де має бути зупинка поїзда, або перед прямуванням спуском слід виконати додаткове гальмування для перевірки роботи автогальм, якщо поїзд до цього прямував без гальмувань більше 20 хв.
17.3.8 Під час інею, ожеледі, коли сила зчеплення коліс із рейками знижується, при ступені гальмування більше 1,0 кгс/см2 необхідно заздалегідь за 50-100 м до початку гальмування привести в дію пісочницю і подавати на рейки пісок до повної зупинки або закінчення гальмування.
17.3.9 При підході до станцій і заборонних сигналів, якщо після першої ступені гальмування не отримано достатнього гальмівного ефекту в поїзді, слід виконати екстрене гальмування.
18 КОНТРОЛЬНА ПЕРЕВІРКА ГАЛЬМ
18.1 Загальні положення
18.1.1 Контрольну перевірку гальм у господарчому поїзді проводять за заявкою машиніста на станціях із пунктами технічного обслуговування вагонів або на проміжній станції у випадках незадовільної роботи гальм на шляху прямування, якщо неможливо визначити причину без такої перевірки. Черговість і обсяг контрольної перевірки гальм визначають працівники, що виконують перевірку, виходячи з причин, що викликали необхідність перевірки.
18.1.2 Контрольну перевірку гальм здійснюють працівники господарства, якому належить ССРС спільно з працівниками вагонного господарства на станціях і шляху прямування. При цьому на станції перевіряють технічний стан гальмівного обладнання господарчого поїзда чи окремого вагона. Ефективність дії автогальм, плавність гальмування і правильність управління гальмами машиністом під час руху перевіряють за даними швидкостемірної стрічки (якщо ССРС обладнаний локомотивним швидкостеміром).
18.1.3 За результатами контрольної перевірки складається акт, форма якого приведена в додатку 4 до Інструкції з експлуатації гальм рухомого складу на залізницях України.
18.1.4 При необхідності проведення контрольної перевірки гальм машиніст тягової одиниці, господарчого поїзда зобов'язаний заявити про це безпосередньо поїзному диспетчеру або через чергового по станції. Вимога про проведення контрольної перевірки гальм записується поїзним диспетчером на графіку виконаного руху поїздів, де вказується час одержання заявки, номер поїзда і прізвище машиніста.
З урахуванням профілю колії і забезпечення безпеки руху машиніст і поїзний диспетчер разом визначають станцію, на якій проводитиметься контрольна перевірка і порядок прямування поїзда до цієї станції.
Якщо до пункту проведення контрольної перевірки гальм поїзду необхідно пройти більше одного перегону, то поїзний диспетчер зобов'язаний передати ДСП усіх попутних станцій зареєстрований наказ про особливий режим прямування цього поїзда.
Для проведення контрольної перевірки гальм поїзний диспетчер викликає працівників вагонного та інших причетних господарств, ревізорського апарату, персональний перелік та порядок роботи яких установлюється начальником залізниці.
18.2 Контрольна перевірка гальм на станції
18.2.1 При контрольній перевірці гальм на станції необхідно перевірити:
- зарядний тиск;
- щільність гальмівної мережі поїзда відповідно до пункту 12.2.1 цієї Інструкції;
- правильність увімкнення розподільників повітря на рухомих одиницях господарчого поїзда відповідно до пунктів 9.1.4, 9.1.5 і 9.1.6 цієї Інструкції;
- для вагонів та несамохідного СРС у складі господарчого поїзда справність автоматичних регуляторів вантажних режимів (авторежимів) і авторегуляторів важільних передач, правильність установлення композиційних і чавунних гальмівних колодок відповідно до розташування валиків у отворах горизонтальних важелів, величини виходу штоків гальмівних циліндрів при повному службовому гальмуванні;
- справність ручних гальм, прилягання гальмівних колодок, надійність загальмовування, стан важільної передачі і черв'ячного зачеплення.
18.2.2 Слід виконати повне випробування гальм, ураховуючи при цьому кількість одиниць рухомого складу, гальма яких не спрацювали або самовільно відпустили. Розподільники повітря на рівнинному режимі не повинні самовільно відпускати протягом не менше 5 хв, а на гірському режимі - не менше 10 хв.
18.2.3 Слід виконати першу ступінь гальмування при розподільниках повітря, включених на рівнинний режим і, витримавши 2 хв, здійснити повторну ступінь гальмування зниженням тиску в магістралі на 0,3 кгс/см2. Через 2 хв перевірити, чи не відбулося відпускання гальм у складі внаслідок дуття окремих розподільників повітря.
18.2.4 На гальмівний циліндр рухомої одиниці господарчого поїзда, що мала заклинювання колісних пар, слід установити манометр і зарядити гальмівну магістраль поїзда до максимального тиску, зафіксованого на швидкостемірній стрічці перед гальмуванням, плюс 0,3 кгс/см2, (за відсутності швидкостемірної стрічки - до 6,5 кгс/см2). Потім виконати службове гальмування зменшенням тиску в гальмівній магістралі до 3,5 кгс/см2 і перевірити тиск у гальмівних циліндрах за манометром, вихід штока і прилягання колодок до коліс.
Тиск у гальмівних циліндрах одиниць господарчого поїзда на вантажному режимі повинен бути не більше 4,5 кгс/см2, на середньому - не більше 3,5 кгс/см2, на порожньому - не більше 2,0 кгс/см2, а в гальмівних циліндрах одиниць складу з пасажирськими розподільниками повітря № 292 - не більше 4,3 кгс/см2. Тиск у гальмівному циліндрі перевіряється за манометром також у випадках припущення несправності авторежиму на вагоні або несамохідному СРС і заниженій ефективності автогальм поїзда, якщо немає інших явних причин зниження гальмівної ефективності (наприклад, установлення чавунних колодок замість композиційних або невідповідність установленого типу колодок).
18.2.5 Слід перевірити щільність постачальної мережі і гальмівної магістралі тягової одиниці, дію крана машиніста, темп переходу з підвищеного на нормальний зарядний тиск, стабільність підтримки тиску в гальмівній магістралі при поїзному положенні (II) ручки крана машиніста і в перекриші після ступені гальмування, межі тиску в головних резервуарах, дію автоматичного гальма тягової одиниці. Після переведення ручки крана з поїзного положення (II) в положення перекриші з живленням (IV) завищення тиску в гальмівній магістралі не допускається. Після зниження тиску в зрівнювальному резервуарі на 1,5 кгс/см2 положенням службового гальмування (V) ручки крана машиніста і переведення її в положення перекриші допускається завищення тиску в гальмівній магістралі не більше, ніж на 0,3 кгс/см2 протягом 40 с (гальма в поїзді при цьому не повинні відпускати).
18.2.6 Слід перевірити проходження повітря через блокувальні пристрої ум. № 367 (за їх наявності). Проходження повітря вважається нормальним, якщо при знаходженні ручки крана машиніста в положенні зарядки і відпускання (I) та відкритті кінцевого крана гальмівної магістралі з боку блокувального пристрою при початковому зарядному тиску не менше 8 кгс/см2 падіння тиску з 6 кгс/см2 до 5 кг/см2 у головних резервуарах об’ємом до 1000 л відбувається за час не більше 12 с. При більшому об’ємі головних резервуарів час пропорційно збільшується.
18.2.7 Виконується гальмування і відпускання відповідно до даних швидкостемірної стрічки, зафіксованих на перегоні, де виявлена ненормальна робота гальм. Після такої перевірки виконати першу ступінь гальмування з розрядкою зрівнювального резервуару на 0,5-0,6 кгс/см2, із наступним відпусканням автогальм переведенням ручки крана машиніста в положення відпускання (I) до моменту завищення тиску на 0,3-0,5 кгс/см2 вище зарядного з подальшим переведенням ручки в поїзне положення (II). При цьому час відпускання гальм у контрольованих одиниць господарчого поїзда на рівнинному режимі повинен бути не більше: 50 с - у поїзді з числом осей до 200; 80 с - з числом осей більше 200. При розподільниках повітря ум. № 270, 483, включених на гірський режим, зазначений час слід збільшувати в 1,5 рази.
Збільшений час відпускання гальм є можливою причиною заклинювання колісних пар.
Якщо після перевірки розподільника повітря не виявлена несправність, розподільник повітря знімається і визначається несправність на стенді в контрольному пункті (АКП) гальм. При цьому слід перевірити чистоту сітки розподільника повітря і фільтра на магістральному відгалуженні повітропроводу.
18.3 Контрольна перевірка гальм під час руху
18.3.1 Під час контрольної перевірки автогальм господарчого поїзда на шляху прямування необхідно перевірити дію гальм при встановленому ступені гальмування із вимірюванням відстані, яку проходить поїзд у гальмівному режимі при зниженні швидкості з 60 км/год до 50 км/год на горизонтальній площадці або спуску невеликої крутизни (до 0,004).
18.3.2 Для перевірки фактичного забезпечення поїзда гальмівним натисненням на 100 тс ваги складу необхідно після підвищення швидкості до 50-70 км/год застосувати екстрене гальмування і за значенням пройденого шляху від моменту переміщення ручки крана машиніста в VI положення до повної зупинки поїзда визначити за номограмами для вантажних поїздів реалізоване натиснення гальмівних колодок на 100 тс ваги.
До перевірки фактичного натиснення за пройденим гальмівним шляхом при екстреному гальмуванні за допомогою номограм слід виконати попередній підрахунок розрахункового натиснення колодок з урахуванням фактичного стану гальмівного обладнання. Виявлені одиниці рухомого складу на візках ЦНИИ-ХЗ моделі 18-100 з виходом штока гальмівного циліндра понад 230 мм у розрахунковому натисненні не враховуються, при виході штока понад 180 мм до 230 мм розрахункове натиснення приймається рівним 70 % нормативного. За наявності авторежиму розрахункове натиснення приймається з урахуванням положення його вилки щодо корпусу авторежиму, а також режиму включення розподільника повітря і типу гальмівних колодок.
* * *
ДОДАТОК А
(обов`язковий)
ГАЛЬМІВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ СПЕЦІАЛЬНОГО
РУХОМОГО СКЛАДУ
Таблиця А.1 - Розрахункова сила натиснення гальмівних колодок (приведена до сили натиснення чавунних) на гальмівну вісь спеціального рухомого складу
|
Тип і серія СРС |
Найменування СРС |
Сила натиснення гальмівних колодок на вісь, тс, при режимі гальмування |
Тип розподільника повітря (№) |
||
|
навантаженому |
середньому |
порожньому |
|||
|
Спеціальний рухомий склад (службові автомотриси, мотовози, дрезини і причепи до них) |
|||||
|
АГД-1, АГД-1А, АГД-1М |
Автомотриса вантажна дизельна |
5,0 |
- |
- |
292 |
|
АГМс |
Автодрезина вантажна |
5,0 |
- |
- |
292 |
|
АГС-1 |
Автомотриса вантажопасажирська |
5,0 |
- |
- |
292 |
|
АДМ-1М |
Автомотриса дизельна монтажна |
9,5 |
7,5 |
- |
483 |
|
АДМс |
Автомотриса дизельна монтажно-будівельна |
9,5 |
7,5 |
- |
483 |
|
АДМскм |
Автомотриса дизельна монтажна для контактної мережі |
9,5 |
7,5 |
- |
483 |
|
АДЕ-1 |
Автомотриса дефектоскопна |
7,0 |
5,0 |
- |
270-6 |
|
АМ-1 |
Автомотриса службова |
4,0 |
3,0 |
2,0 |
483 |
|
АМ-2, АМ-3 |
Автомотриса службова |
6,5 |
4,5 |
- |
483 |
|
АМД-2, АМД-3 |
Автомотриса дефектоскопна |
6,5 |
- |
- |
483 |
|
АРВ-1 |
Автомотриса ремонтно-відновлювальна |
5,0 |
- |
- |
292 |
|
АС-1, АС-1А |
Автодрезина службова |
3,0 |
- |
- |
292 |
|
АС-1М |
Автодрезина службова модернізована |
4,0 |
- |
- |
292 |
|
АС-3М, АС-4, АС-4А |
Автомотриса службова |
10,5 |
8,5 |
5,0 |
483 |
|
АСГ |
Автодрезина службова |
10,0 |
- |
- |
292 |
|
ДГК, ДГКу, ДГКу-5 |
Дрезина вантажна кранова |
7,5 |
6,0 |
- |
483 |
|
МД-РУ |
Автомотриса колієвимірювальна |
11,0 |
9,5 |
5,0 |
483 |
|
МПТ-4, МПТ-6.2 |
Мотовоз вантажно-транспортний |
9,0 |
7,5 |
- |
483 |
|
МПТ-6 |
Мотовоз вантажно-транспортний |
9,0 |
7,5 |
4,5 |
483 |
|
УП3, УП4 |
Причіп-платформа |
4,0 |
- |
- |
292 |
|
Тягово-енергетичні установки (модулі) |
|||||
|
ПТМ-630 |
Колійний тяговий модуль |
10,5 |
8,5 |
5,0 |
483 |
|
ТЕМ-3мк |
Тяговий агрегат КРШ |
10,5 |
9,0 |
5,5 |
483 |
|
ТЕУ-400 |
Тягово-енергетична установка |
9,0 |
7,0 |
4,5 |
483 |
|
ТЕУ-630 |
Тягово-енергетична установка |
10,0 |
8,0 |
5,0 |
483 |
|
УТМ-1, УТМ-1А |
Універсальний тяговий модуль |
10,0 |
8,0 |
5,0 |
483 |
|
УТМ-2, УТМ-2М |
Універсальний тяговий модуль |
10,5 |
8,5 |
5,0 |
483 |
|
Самохідні залізнично-будівельні машини |
|||||
|
АХМ-801 |
Машина для вирізання баласту |
8,0 |
6,5 |
- |
483(2) |
|
БУМ, БУМ-1М |
Баластоущільнювальна машина |
6,0/- |
4,5/8,5 |
-/5,0 |
483 |
|
ВПР-1200 |
Виправно-підбивально-рихтувальна машина з платформою |
4,0/- |
3,0/5,5 |
-/3,5 |
483(2) |
|
ВПР-02 |
Виправно-підбивально-рихтувальна машина з платформою |
4,5/- |
-/5,5 |
-/3,5 |
270-6 |
|
ВПРС-02 |
Виправно-підбивочно-рихтувальна стрілочна машина |
4,5/- |
-/5,5 |
-/3,5 |
270-6 |
|
ВПРС-500 |
Виправно-підбивально-рихтувальна стрілочна машина з платформою |
4,0/- |
3,0/5,5 |
-/3,5 |
483(2) |
|
ГВМ-110 |
Машина для шліфування стиків |
- |
-/14,0 |
-/7,0 |
270-6 |
|
ДГС-62Н |
Динамічний стабілізатор колії |
- |
-/12,5 |
- |
КЕ |
|
ДСП, ДСП-С |
Динамічний стабілізатор колії |
4,5/- |
-/6,5 |
- |
483 |
|
ДУОМАТИК 09-32ЦСМ |
Виправно-підбивально-рихтувальна машина |
- - |
-/8,0 -/8,0 |
- -/4,5 |
КЕ 270-6 |
|
КРШ (БМЗ) |
Рейкошліфувальний 10-секційний поїзд: |
||||
|
- енерговагон |
- |
- |
-/9,0 |
483 |
|
|
- робочий вагон |
- |
- |
-/8,0 |
483 |
|
|
МБ |
Машина для оброблювання баластного шару |
4,5/- |
-/5,5 |
-/3,5 |
483 |
|
МПРС |
Машина для виправки рейкових стиків |
4,5/7,5 |
-/5,5 |
- |
270-6 |
|
МПТ-ВК5 |
Машина для розробки котлованів |
9,0 |
7,5 |
- |
483 |
|
ОТ-400 |
Щебенеочищувальна машина: |
||||
|
- головна секція |
8,5 |
7,0 |
- |
483 |
|
|
- платформа прикриття |
- |
- |
3,0 |
483 |
|
|
ПБ, ПБ-01, ПБГ |
Планувальник баласту |
6,0/- |
4,5/8,0 |
-/5,0 |
483 |
|
ПМГ |
Колійний моторний гайковерт |
11,0 |
8,5 |
- |
483 |
|
ПРСМ-3 |
Машина колійна рейкозварювальна самохідна |
5,0 |
- |
- |
292 |
|
ПРСМ-4 |
Машина колійна рейкозварювальна самохідна |
10,0 |
- |
- |
292 |
|
ПРСМ-5 |
Машина колійна рейкозварювальна самохідна |
4,5 |
- |
- |
292 |
|
Р-02 |
Рихтувальна машина |
7,0 |
5,5 |
- |
483 |
|
Р-2000 |
Рихтувальна машина |
4,0/- |
3,0/5,5 |
-/3,5 |
483(2) |
|
РМ-80 |
Щебенеочищувальна машина |
- - |
-/12,0 -/12,0 |
- 7,0 |
КЕ 270-6 |
|
РОМ-3, РОМ-3М |
Рейкоочищувальна машина |
8,5 |
7,0 |
- |
483 |
|
РОМ-4 |
Рейкоочищувальна машина |
9,0 |
7,5 |
- |
483 |
|
РШП-48 |
Рейкошліфувальний 4-секційний поїзд: |
||||
|
- тягово-енергетична секція |
10,5 |
8,5 |
- |
483 |
|
|
- шліфувальні секції В, С1, С2 |
11,0 |
9,0 |
- |
483 |
|
|
СМ-3 |
Самохідний снігоприбиральний поїзд: |
||||
|
- головний піввагон |
- |
-/9,5 |
-/5,5 |
483 |
|
|
- проміжний піввагон |
- |
-/5,5 |
-/3,0 |
483 |
|
|
- кінцевий піввагон |
- |
-/9,0 |
-/5,5 |
483 |
|
|
СМ-5, СМ-6 |
Самохідна снігоприбиральна машина |
8,0/- |
6,0/12,0 |
-/7,0 |
483 |
|
СП-93Р |
Кущоріз |
10,0 |
8,0 |
- |
483 |
|
СПЕНО РР-16 |
Рейкошліфувальна машина |
- |
10,0 |
6,5 |
270-6 |
|
СПЕНО РР-48 |
Рейкошліфувальний 3-секційний поїзд |
- |
10,0 |
6,5 |
270-6(3) |
|
ССП-103 |
Швидкісний планувальник баласту |
- |
-/8,5 |
- |
КЕ |
|
ТГМ-40С |
Снігоочисник одноколійний плуговий самохідний (на базі маневрового тепловоза ТГМ40) |
6,0 |
4,5 |
- |
483 |
|
УМ-С |
Машина прибиральна самохідна |
11,5 |
9,0 |
5,0 |
483 |
|
УНІМАТ 08-475/4С |
Виправно-підбивально-рихтувальна стрілочна машина |
- |
-/11,0 |
- |
КЕ |
|
УНІМАТ КОМПАКТ 08-32/3С |
Виправно-підбивально-рихтувальна машина |
- |
-/11,0 |
- |
КЕ |
|
УНІМАТ КОМПАКТ 08-275/3С-16 |
Виправно-підбивально-рихтувальна машина |
- |
-/13,0 |
-/7,0 |
270-6 |
|
УНІМАТ КОМПАКТ 08-16 СТРАЙТ |
Машина для виправки стиків |
- |
-/9,5 |
-/5,0 |
270-6 |
|
ЩОМ-3У |
Щебенеочищувальна машина |
5,5/-13,0 |
-/10,5 |
-/6,0 |
483 |
|
Несамохідні залізничні будівельні машини, спеціальні платформи |
|||||
|
АВФ-1 |
Агрегат для віброзавантаження фундаменту |
7,0 |
- |
- |
483 |
|
ВПО-3-3000 |
Виправно-підбивально-обробна машина |
7,5/- |
-/14,0 |
-/8,0 |
483 |
|
МКТ |
Машина для нарізання кюветів |
- |
- |
-/9,5 |
483 |
|
МНК-1 |
Машина для нарізання кюветів |
8,0/- |
- |
-/8,0 |
483 |
|
МПД |
Платформа моторна |
5,0 |
- |
- |
292 |
|
МПД-2 |
Платформа моторна |
5,5/- |
4,5/- |
-/6,0 |
483 |
|
МРКС-1А |
Машина для ремонту контактної мережі |
7,0 |
5,0 |
- |
483 |
|
МЩ |
Машина щебенеочищувальна |
- |
- |
5,5/5,0 |
483 |
|
ППК-2Б, ППК-2В |
Платформа для перевезення стрілочний переводів |
- |
7,0 |
4,0 |
483 |
|
ПРБ |
Колієрихтувальна машина Балашенко |
5,0 |
- |
- |
292 |
|
ПРЛ-3, ПРЛ-3/2 |
Колієремонтна летючка |
4,5 |
- |
- |
292 |
|
ПРЛ-4 |
Колієремонтна летючка |
- |
- |
3,5/3,5 |
483 |
|
РШВ-ЦМВ-2 |
Рейкошліфувальний вагон |
9,0 |
- |
- |
292 |
|
РШВ-3 |
Рейкошліфувальний вагон |
7,0 |
5,5 |
- |
483 |
|
РШЦ-2 |
Рейкошліфувальна цистерна |
7,0 |
5,5 |
- |
483 |
|
СЗ-240-6, СЗ-310-10 |
Піввагони для засмічувачів |
7,0/8,5 |
5,0/7,0 |
3,5/3,5 |
483 |
|
СЗП-600 |
Машина для нарізання кюветів |
-/8,5 |
-/7,5 |
- |
483 |
|
СМ-2Б |
Снігоприбиральний поїзд: |
||||
|
- головна машина |
6,5/- |
- |
-/7,0 |
483 |
|
|
- проміжний і кінцевий піввагон |
4,5/- |
3,5/6,0 |
-/3,5 |
483 |
|
|
СМ-2М |
Снігоприбиральний поїзд: |
||||
|
- головна машина |
- |
-/11,0 |
- |
483 |
|
|
- проміжний піввагон |
- |
5,0/- |
3,0/5,5 |
483 |
|
|
- кінцевий піввагон |
- |
6,5/- |
4,0/6,0 |
483 |
|
|
СПС |
Склад для перевезення стрілочних переводів |
- |
5,0 |
3,5/5,0 |
483(3) |
|
СПУ-Н |
Снігоочисник плуговий універсальний |
-/10,0 |
-/8,0 |
- |
483 |
|
СС-1, СС-1М |
Струг-снігоочисник |
7,0 |
- |
- |
483 |
|
СЧ-600, СЧ-601 |
Машина щебенеочищувальна |
6,5/- |
-/12,0 |
-/7,0 |
483 |
|
СЧУ-800 |
Універсальна щебенеочищувальна машина: |
||||
|
- добувна секція ТС-800 |
6,5/- |
-/12,0 |
-/7,0 |
483 |
|
|
- очищувальна секція ЦС-800 |
6,5/- |
5,5/- |
-/6,5 |
483 |
|
|
- кінцевий піввагон МВК |
7,0 |
5,0 |
3,5 |
483 |
|
|
- проміжний піввагон МВП |
7,0 |
5,0 |
3,5 |
483 |
|
|
УК-25/9, УК-25/9-18 |
Укладальний кран |
8,5 |
- |
- |
292 |
|
УК-25/20 |
Укладальний кран |
11,0 |
- |
- |
292 |
|
УК-25СП |
Кран для укладання стрілочних переводів |
11,0 |
- |
- |
292 |
|
УМ-1 |
Збиральна машина |
6,0/- |
-/12,0 |
-/7,0 |
483 |
|
ФРЕС-2 |
Фрезерно-роторний електричний снігоочисник |
6,5/- |
-/11,5 |
-/6,0 |
483 |
|
ЩОМ-4, ЩОМ-4М |
Щебенеочищувальна машина |
4,5 |
- |
- |
483(2) |
|
ЩОМ-6Б, ЩОМ-6БМ |
Щебенеочищувальна машина бурова |
8,0/- |
-/14,0 |
-/8,5 |
483 |
|
ЩОМ-6Р |
Щебенеочищувальна машина роторна |
8,0/- |
-/14,0 |
-/8,5 |
483 |
|
ЩОМ-6У |
Щебенеочищувальна машина універсальна |
- |
- |
5,5/5,5 |
483 |
|
ЩОМ-Д, ЩОМ-ДО |
Щебенеочищувальна машина |
4,5 |
- |
- |
483(2) |
|
ЕЛБ-1, ЕЛБ-3, ЕЛБ-3МК (ЕЛБ-4) |
Електробаластер |
4,5 |
- |
- |
483(2) |
|
Крани залізничні |
|||||
|
КДЕ-161, КДЕ-253, КЖ-16ДЕ |
Кран залізничний |
5,0/- |
-/8,0 |
-/5,0 |
483 |
|
КДЕ-251, КЖДЕ-25, КЖС-16 |
Кран залізничний |
5,0/- |
-/9,0 |
-/5,5 |
483 |
|
КЖ-971 |
Кран залізничний |
10,0 |
- |
- |
483 |
Примітка 1. У чисельнику і для значень без дробу - при чавунних колодках, у знаменнику - при композиційних.
Примітка 2. У дужках - кількість розподільників повітря.
Примітка 3. Для СРС із гальмом КЕ зазначені сили натиснення відповідають тиску в гальмівних циліндрах 3 кгс/см2.
Примітка 4. Для нових СРС, що надходять в експлуатацію, сили натиснення приймаються згідно вказівок Укрзалізниці щодо умов транспортування конкретних машин.
Таблиця А. 2 - Кількість гальмівних осей і облікова вага спеціального рухомого складу (СРС)
|
Тип і серія СРС |
Найменування СРС |
Кількість осей |
Облікова вага, тс |
||
|
автогаль-мівних |
ручного гальма |
розрахун-кова |
у порож-ньому стані |
||
|
Спеціальний рухомий склад (службові автомотриси, мотовози, дрезини і причепи до них) |
|||||
|
АГД-1 АГД-1А АГД-1М |
Автомотриса вантажна дизельна |
2 |
1 |
25 |
22 |
|
АГМс |
Автодрезина вантажна |
2 |
1 |
23 |
18 |
|
АГС-1 |
Автомотриса вантажопасажирська |
2 |
1 |
25 |
22 |
|
АДМ-1М |
Автомотриса дизельна монтажна |
2 |
1 |
42 |
36 |
|
АДМс |
Автомотриса дизельна монтажно-будівельна |
2 |
1 |
38 |
36 |
|
АДМскм |
Автомотриса дизельна монтажна для контактної мережі |
2 |
1 |
35 |
33 |
|
АДЕ-1 |
Автомотриса дефектоскопна |
4 |
1 |
45 |
43 |
|
АМ |
Автомотриса службова |
2(4) |
2 |
17 |
16 |
|
АМ-1 |
Автомотриса службова |
4 |
2 |
24 |
22 |
|
АМ-2 |
Автомотриса службова |
4 |
2 |
41 |
37 |
|
АМ-3 |
Автомотриса службова |
4 |
2 |
45 |
43 |
|
АМД-2 |
Автомотриса дефектоскопна |
2(4) |
2 |
40 |
38 |
|
АМД-3 |
Автомотриса дефектоскопна |
2(4) |
2 |
45 |
43 |
|
АРВ-1 |
Автомотриса ремонтно-відновлювальна |
2 |
1 |
25 |
24 |
|
АС-1, АС-1А |
Автодрезина службова |
2 |
2 |
12 |
10 |
|
АС-1М |
Автодрезина службова модернізована |
2 |
2 |
16 |
14 |
|
АС-3М |
Автомотриса службова |
2 |
1 |
39 |
35 |
|
АС-4 |
Автомотриса службова |
2 |
1 |
36 |
31 |
|
АС-4А |
Автомотриса службова |
4 |
2 |
85 |
80 |
|
АСГ |
Автодрезина службова |
2 |
1 |
34 |
31 |
|
ДГК, ДГКу, ДГКу-5 |
Дрезина вантажна кранова |
2 |
1 |
37 |
31 |
|
ДМ, ДМС |
Дрезина |
2 |
2 |
17 |
16 |
|
МД-РУ |
Автомотриса колієвимірювальна |
2 |
1 |
38 |
35 |
|
МПТ-4, МПТ-4М |
Мотовоз вантажно-транспортний |
2 |
1 |
38 |
30 |
|
МПТ-6 |
Мотовоз вантажно-транспортний |
2 |
1 |
39 |
27 |
|
МПТ-6.2 |
Мотовоз вантажно-транспортний |
2 |
1 |
40 |
28 |
|
МЕС |
Мотовоз-електростанція |
2 |
1 |
41 |
40 |
|
УП-2 |
Причіп |
2 |
1 |
17 |
7 |
|
УП-3 |
Причіп-платформа |
2 |
1 |
26 |
14 |
|
УП-4 |
Причіп-платформа |
2 |
1 |
26 |
14 |
|
Тягово-енергетичні установки (модулі) |
|||||
|
ПА-300 |
Пересувний агрегат машини СЧУ-600 |
4 |
2 |
55 |
54 |
|
ПТМ-630 |
Колійний тяговий модуль |
4 |
2 |
66 |
65 |
|
ТЕМ-3мк |
Тяговий агрегат КРШ |
6 |
2 |
117 |
115 |
|
ТЕУ-400 |
Тягово-енергетична установка |
4 |
1 |
56 |
55 |
|
ТЕУ-630 |
Тягово-енергетична установка |
4 |
4 |
89 |
88 |
|
УТМ-1 |
Універсальний тяговий модуль |
4 |
2 |
77 |
76 |
|
УТМ-1А |
Універсальний тяговий модуль |
4 |
2 |
79 |
78 |
|
УТМ-2 УТМ-2М |
Універсальний тяговий модуль |
4 |
2 |
91 |
90 |
|
Самохідні залізнично-будівельні машини |
|||||
|
АХМ-801 |
Машина для вирізання баласту |
12 |
4 |
232 |
229 |
|
БУМ |
Баластоущільнювальна машина |
2 |
1 |
28 |
27 |
|
БУМ-1М |
Баластоущільнювальна машина |
2 |
1 |
25 |
24 |
|
ВПР-1200 |
Виправно-підбивально-рихтувальна машина з платформою |
6 |
2 |
53 |
52 |
|
ВПР-02, ВПР-02М |
Виправно-підбивально-рихтувальна машина з платформою |
5 |
2 |
56 |
55 |
|
ВПРС-02, ВПРС-02М |
Виправно-підбивально-рихтувальна стрілочна машина |
5 |
2 |
55 |
54 |
|
ВПРС-500 |
Виправно-підбивально-рихтувальна срілочна машина з платформою |
6 |
2 |
53 |
52 |
|
ГВМ-110 |
Машина для шліфування стиків |
2 |
1 |
32 |
31 |
|
ДГС-62Н |
Динамічний стабілізатор колії |
4 |
2 |
57 |
56 |
|
ДСП |
Динамічний стабілізатор колії |
4 |
2 |
43 |
42 |
|
ДСП-С |
Динамічний стабілізатор колії |
4 |
2 |
56 |
55 |
|
ДУОМАТІК 09-32ЦСМ |
Виправно-підбивально-рихтувальна машина |
5(6) |
2 |
70 |
69 |
|
КРШ (БМЗ) |
Рейкошліфувальний 10-секційний поїзд |
42 |
4 |
700 |
680 |
|
МБ |
Машина для обробки баластного шару |
4 |
2 |
46 |
45 |
|
МПРС |
Машина для виправки рейкових стиків |
2 |
1 |
34 |
32 |
|
МПТ-ВК5 |
Машина для розробки котлованів |
2 |
1 |
39 |
38 |
|
ОТ-400 |
Щебенеочищувальна машина |
8 |
6 |
92 |
91 |
|
ПБ, ПБ-01, ПБГ |
Планувальник баласту |
2 |
1 |
28 |
27 |
|
ПМГ |
Колійний моторний гайковерт |
2 |
1 |
38 |
37 |
|
ПРСМ-3 |
Машина колійна рейкозварювальна самохідна |
4 |
2 |
63 |
62 |
|
ПРСМ-4 |
Машина колійна рейкозварювальна самохідна |
2 |
1 |
38 |
37 |
|
ПРСМ-5 |
Машина колійна рейкозварювальна самохідна |
4 |
2 |
46 |
45 |
|
Р-02 |
Рихтувальна машина |
2 |
1 |
33 |
32 |
|
Р-2000 |
Рихтувальна машина |
6 |
2 |
43 |
42 |
|
РМ-76 |
Щебенеочищувальна машина |
4 |
4 |
69 |
68 |
|
РМ-80 |
Щебенеочищувальна машина |
4 |
4 |
88 |
87 |
|
РОМ-3, РОМ-3М |
Рейкоочищувальна машина (без цистерни) |
2 |
1 |
32 |
31 |
|
РОМ-4 |
Рейкоочищувальна машина (без цистерни) |
2 |
1 |
29 |
28 |
|
РШП-48 |
Рейкошліфувальний 4-секційний поїзд: |
16 |
8 |
290 |
289 |
|
СМ-3 |
Самохідний снігоприбиральний поїзд |
||||
|
- головний піввагон |
6 |
- |
128 |
96 |
|
|
- проміжний піввагон |
4 |
- |
85 |
41 |
|
|
- кінцевий піввагон |
6 |
2 |
124 |
95 |
|
|
СМ-5 |
Самохідна снігоприбиральна машина |
4 |
2 |
98 |
78 |
|
СМ-6 |
Самохідна снігоприбиральна двовагонна машина |
8 |
4 |
198 |
128 |
|
СП-93Р |
Кущоріз |
2 |
1 |
38 |
37 |
|
СПЕНО РР-16 |
Рейкошліфувальна машина |
4 |
2 |
78 |
74 |
|
СПЕНО РР-48 |
Рейкошліфувальний 3-секційний поїзд |
12 |
2 |
198 |
197 |
|
ССП-103 |
Швидкісний планувальник баласту |
2 |
1 |
26 |
25 |
|
ТГМ-40С |
Снігоочисник одноколійний плуговий самохідний (на базі маневрового тепловоза ТГМ40) |
4 |
2 |
42 |
41 |
|
УБРМ |
Універсальна баласторозподільна машина |
4 |
2 |
37 |
36 |
|
УМ-С |
Машина прибиральна самохідна |
6 |
2 |
140 |
138 |
|
УНІМАТ 08-475/4С |
Виправно-підбивально-рихтувальна стрілочна машина |
6 |
2 |
102 |
101 |
|
УНІМАТ КОМПАКТ-ДИСК 08-32/3С УНІМАТ КОМПАКТ-ДИСК 08-275/3С-16 |
Виправно-підбивально-рихтувальна стрілочна машина |
4 |
2 |
59 |
58 |
|
УНІМАТ КОМПАКТ-ДИСК 08-16 СТРАЙТ |
Машина для виправки стиків |
4 |
2 |
54 |
53 |
|
УРР96-10/Б СПЕНО |
Рейкошліфувальний 10-секційний поїзд |
40 |
4 |
630 |
512 |
|
ЩОМ-3У |
Щебенеочищувальна машина |
4 |
2 |
85 |
84 |
|
Несамохідні залізнично-будівельні машини, спеціальні платформи |
|||||
|
АВФ-1 |
Агрегат для віброзавантаження фундаменту |
4 |
4 |
68 |
68 |
|
БРС |
Снігоочисник |
5 |
2 |
100 |
100 |
|
ВПО-3-3000 |
Виправно-підбивально-обробна машина |
4 |
2 |
85 |
85 |
|
ВПО-3000 |
Виправно-підбивально-обробна машина |
5 |
2 |
107 |
107 |
|
ВПО-3000М |
Виправно-підбивально-обробна машина |
5 |
2 |
95 |
95 |
|
ВЕС-3ГВ |
Вагон-електростанція |
4 |
4 |
32 |
32 |
|
ВЕС-3А |
Вагон-електростанція |
2 |
1 |
22 |
22 |
|
ЗУБ |
Землезбиральна машина Балашенко |
||||
|
- головна машина |
4 |
2 |
85 |
85 |
|
|
- проміжний піввагон |
2 |
- |
39 |
19 |
|
|
- кінцевий піввагон |
2 |
1 |
37 |
25 |
|
|
КВЛП-1МП |
Вагон-колієвимірювач |
4 |
2 |
58 |
58 |
|
МКТ |
Машина для нарізання кюветів |
4 |
2 |
85 |
85 |
|
МНК-1 |
Машина для нарізання кюветів |
4 |
2 |
83 |
83 |
|
МОП |
Потужний відвальний плуг |
4 |
2 |
63 |
63 |
|
МПД |
Платформа моторна |
4 |
2 |
38 |
38 |
|
МПД-2 |
Платформа моторна |
4 |
2 |
42 |
42 |
|
МРКС-1А |
Машина для ремонту контактної мережі |
4 |
4 |
44 |
44 |
|
МСП |
Машина для заміни стрілочних переводів |
8 |
4 |
140 |
80 |
|
МЩ |
Машина щебенеочищувальна |
4 |
4 |
50 |
50 |
|
ПКД-2 |
Завантажувальний кран |
4 |
2 |
45 |
45 |
|
ПЛ-ТЛС |
Платформа з тяговою лебідкою |
4 |
4 |
23 |
23 |
|
ППК-2Б, ППК-2В |
Платформа для перевезення стрілочний переводів |
4 |
2 |
56 |
36 |
|
ПРБ |
Колієрихтувальна машина Балашенко |
4 |
2 |
53 |
53 |
|
ПРЛ-3 |
Колієремонтна летючка |
6 |
2 |
53 |
53 |
|
ПРЛ-3/2 |
Колієремонтна летючка |
6 |
2 |
58 |
58 |
|
ПРЛ-4 |
Колієремонтна летючка |
8 |
4 |
130 |
65 |
|
ПРСМ-1, ПРСМ-2 |
Пересувна рейкозварювальна машина |
4 |
2 |
52 |
52 |
|
РУ-2 |
Рейкоукладач |
4 |
2 |
33 |
33 |
|
РШВ-ЦМВ-2 |
Рейкошліфувальний вагон |
4 |
2 |
60 |
60 |
|
РШВ-3 |
Рейкошліфувальний вагон |
6 |
2 |
61 |
61 |
|
РШЦ-2 |
Рейкошліфувальна цистерна |
4 |
- |
88 |
38 |
|
СДП, СДП-М |
Снігоочищувач плуговий двоколійний |
4 |
2 |
84 |
84 |
|
СЗ-240-6 |
Склад для засмічувачів: |
||||
|
- універсальний піввагон |
4 |
4 |
98 |
39 |
|
|
- кінцевий піввагон |
4 |
4 |
35 |
35 |
|
|
СЗ-310-10 |
Склад для засмічувачів: |
||||
|
- універсальний піввагон |
4 |
4 |
96 |
35 |
|
|
- кінцевий піввагон |
4 |
4 |
35 |
35 |
|
|
СЗП-600 |
Машина для нарізання кюветів |
6 |
3 |
101 |
101 |
|
СМ-2Б |
Снігоприбиральний поїзд: |
||||
|
- головна машина |
4 |
4 |
72 |
72 |
|
|
- проміжний піввагон |
4 |
- |
96 |
38 |
|
|
- кінцевий піввагон |
4 |
- |
81 |
47 |
|
|
СМ-2М |
Снігоприбиральний поїзд: |
||||
|
- головна машина |
4 |
4 |
83 |
72 |
|
|
- проміжний піввагон |
4 |
- |
96 |
38 |
|
|
- кінцевий піввагон |
4 |
- |
81 |
47 |
|
|
СПС |
Склад для перевезення стрілочних переводів |
32 |
32 |
384 |
224 |
|
СПУ-Н |
Снігоочисник плуговий універсальний |
4 |
4 |
76 |
76 |
|
СС-1 |
Струг-снігоочисник |
5 |
2 |
96 |
96 |
|
СС-1М |
Струг-снігоочисник |
5 |
2 |
100 |
100 |
|
СЧ-600 СЧ-601 |
Машина щебенеочищувальна |
4 |
2 |
80 |
80 |
|
СЧУ-800 |
Універсальна щебенеочищувальна машина: |
||||
|
- добувна секція ТС-800 |
4 |
4 |
89 |
89 |
|
|
- очищувальна секція ЦС-800 |
4 |
4 |
59 |
59 |
|
|
- кінцевий піввагон МВК |
4 |
4 |
90 |
47 |
|
|
- проміжний піввагон МПВ |
4 |
4 |
90 |
38 |
|
|
УК-25/9 |
Укладальний кран |
4(6) |
2 |
78 |
78 |
|
УК-25/9-18 |
Укладальний кран |
4(6) |
2 |
102 |
102 |
|
УК-25/20 |
Укладальний кран |
4(6) |
2 |
127 |
127 |
|
УК-25СП |
Кран для укладання стрілочних переводів |
4(6) |
2 |
97 |
97 |
|
УМ-1 |
Збиральна машина |
4 |
2 |
81 |
81 |
|
ФРЕС-1 |
Фрезерно-роторний електричний снігоочисник |
4 |
2 |
80 |
80 |
|
ФРЕС-2 |
Фрезерно-роторний електричний снігоочисник |
4 |
4 |
76 |
76 |
|
ЦНІЇ-2 |
Колієвимірювач |
4 |
2 |
68 |
68 |
|
ЦНІЇ-4 |
Колієвимірювач |
4 |
2 |
58 |
58 |
|
ЩОМ-4 |
Щебенеочищувальна машина |
8 |
2 |
160 |
160 |
|
ЩОМ-4М |
Щебенеочищувальна машина |
8 |
2 |
186 |
186 |
|
ЩОМ-6Б ЩОМ-6БМ |
Щебенеочищувальна машина бурова |
4 |
2 |
91 |
91 |
|
ЩОМ-6Р |
Щебенеочищувальна машина роторна |
4 |
2 |
100 |
100 |
|
ЩОМ-6У |
Щебенеочищувальна машина універсальна |
5 |
2 |
97 |
97 |
|
ЩОМ-Д |
Щебенеочищувальна машина |
8 |
2 |
148 |
148 |
|
ЩОМ-ДО |
Щебенеочищувальна машина |
8 |
2 |
160 |
160 |
|
ЕЛБ-1 |
Електробаластер |
6 |
2 |
102 |
102 |
|
ЕЛБ-3 |
Електробаластер |
8 |
2 |
120 |
120 |
|
ЕЛБ-3МК (ЕЛБ-4) |
Електробаластер |
8 |
2 |
140 |
140 |
|
ЕСО-3 |
Трироторний снігоочисник |
5 |
2 |
100 |
100 |
|
ЕСО-Щ |
Двороторний снігоочисник |
5 |
2 |
98 |
98 |
|
- |
Вагон-дефектоскоп магнітний в ЦМВ |
4 |
2 |
58 |
58 |
|
- |
Вагон-дефектоскоп магнітний в ЦМВ |
6 |
2 |
66 |
66 |
|
Крани залізничні |
|||||
|
КДЕ-161 |
Кран залізничний |
4 |
2 |
52 |
52 |
|
КДЕ-163 |
Кран залізничний |
4 |
2 |
60 |
60 |
|
КДЕ-251 |
Кран залізничний |
4 |
2 |
67 |
67 |
|
КДЕ-253 |
Кран залізничний |
4 |
2 |
64 |
64 |
|
КЖ-971 |
Кран залізничний |
4(6) |
2 |
118 |
118 |
|
КЖДЕ-16 |
Кран залізничний |
4 |
2 |
54 |
54 |
|
КЖДЕ-25 |
Кран залізничний |
4 |
2 |
67 |
67 |
|
КЖС-16 |
Кран залізничний |
4 |
2 |
66 |
66 |
Примітка 1. У дужках - загальна кількість осей з урахуванням негальмівних.
Примітка 2. У розрахунковій вазі СРС ураховано допустиму вагу вантажу, що перевозиться.