Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Розрізняють такі форми взаємозамінності: повну, неповну, зовнішню, внутрішню і функціональну.
Повна взаємозамінність – це взаємозамінність за механічними, геометричними, електричними та іншими параметрами, якими можна охарактеризувати деталь або виріб. Повна взаємозамінність має такі переваги:
– процес збирання спрощується і зводиться до простого з'єднання деталей, що не вимагає від робітників високої кваліфікації;
– складальний процес точно нормується, легко укладається у встановлюваний темп роботи і може бути автоматизований;
– допускається вузька спеціалізація виробництва. Це дає можливість заводу-постачальнику випускати обмежену номенклатуру уніфікованих виробів при високому ступені автоматизації виробництва і, відповідно, нижчій собівартості продукції;
– спрощується ремонт виробів.
Повна взаємозамінність економічно доцільна при виготовленні деталей не точніше 6 квалітету. Для досягнення вищої точності виробів в умовах масового виробництва використовують неповну взаємозамінність (обмежену).
Неповна взаємозамінність – це взаємозамінність, що допускає груповий підбір деталей, пригін і доводку деталей за деякими геометричними параметрами, вживання компенсаторів, регулювання. Прикладом неповної взаємозамінності є збирання радіальних кулькових підшипників, в яких основним монтажним елементом є радіальний зазор 0,001 – 0,005 мм. Для забезпечення необхідної точності, в умовах повної взаємозамінності кульки і кільця необхідно виготовляти з точністю практично недосяжною в умовах масового виробництва і економічно недоцільною.
Забезпечити задану точність збирання без значного підвищення точності виготовлення можна, використовуючи селективне збирання, при якому виготовлені кульки і кільця сортуються по групах, а потім проводиться збирання з деталей з близькими розмірами. При цьому взаємозамінними будуть лише деталі з однойменних груп.
Зовнішня взаємозамінність – це взаємозамінність вузлів виробів за розмірами і формою приєднувальних поверхонь. Прикладом може служити взаємозамінність підшипників кочення, яка здійснюється по зовнішньому діаметру зовнішнього кільця, внутрішньому діаметру внутрішнього кільця і ширині кілець.
Внутрішня взаємозамінність – це взаємозамінність окремих деталей, що входять у вузол, або вузлів і механізмів, що входять у виріб. Наприклад, взаємозамінність кульок, що входять як складальні деталі в конкретний підшипник.
Функціональна взаємозамінність – це взаємозамінність, при якій забезпечуються в заданих межах економічно оптимальні експлуатаційні показники всіх однотипних виробів. Функціональна взаємозамінність, як і будь-яка з тих, що розглядались раніше, забезпечується дотриманням геометричних, механічних, електричних, хімічних і інших параметрів. машин. Функціональна взаємозамінність поширюється на конструювання, виготовлення, контроль і експлуатацію деталей і виробів. Відхилення допустимих експлуатаційних показників визначаються шляхом аналітичного або експериментального дослідження і можливі зміни цих параметрів в процесі тривалої експлуатації обумовлюються. Встановлюється термін служби виробу. Як приклад функціональної взаємозамінності можна розглянути взаємозамінність електродвигуна. Функціональними параметрами, за якими оцінюватиметься можливість взаємозамінності, будуть: потужність, частота обертання, рід струму, cosφ і приєднувані розміри. Такі, на перший погляд, важливі моменти, як конструкція якоря, взаємозамінності електродвигунів відіграють другорядну роль і до уваги можуть не братися.
Рівень взаємозамінності характеризується коефіцієнтом взаємозамінності:
Квз =Твз/Твир<1 (1.1)
де Твз – трудомісткість виготовлення взаємозаміни деталей в виробі;
Твир – трудомісткість виготовлення всього виробу.
Взаємозамінність в металообробній промисловості вперше у світі була здійснена в 1761 році на Тульському, а потім на Іжевському заводах при масовому виготовленні рушниць.
Основні терміни і визначення регламентуються ДСТУ 2500-95 (ДСТУ ISO 286-1-2002).
Розмір – числове значення лінійної величини у вибраних одиницях виміру.
Розміри можуть бути:
– такі, що визначають величину і форму деталі;
– координуючі (положення осей щодо бази);
– складальні;
– монтажні;
– габаритні.
Окрім цього, розміри поділяються на такі, що охоплюють, і ті,
що є охоплюваними.
Охоплюючі розміри прийнято називати отворами.
Отвір - це термін, призначений для позначення внутрішніх (що
охоплюють) елементів деталей (рис. 1).
Охоплювані розміри прийнято називати валами. Вал – це термін, призначений для позначення зовнішніх (охоплюваних) елементів деталей (рис. 2).
Розрізняють номінальний, дійсний і граничні розміри. Отвір і вал, як складові з’єднання, повинні мати спільний розмір. Цей розмір прийнято називати номінальним розміром з’єднання (рис.3). Відносно нього визначаються граничні розміри і він слугує початком відліку відхилень.
Номінальний розмір може бути отриманий розрахунковим шляхом або виходячи з конструктивних міркувань. Розмір, отриманий розрахунковим шляхом, має бути округлений у бік його збільшення до найближчого числа вибраного з ряду переважних чисел.
Дійсний розмір – розмір, установлений виміром з допустимою похибкою.
Стандарт – документ, що містить правила для загального й багаторазового застосування, загальні принципи або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, з метою досягнення оптимального ступеня впорядкованості у певній галузі, розроблений у встановленому порядку на основі консенсусу.
Міжнародний та регіональний стандарти – стандарти, затверджені відповідним та регіональним органами стандартизації.
Національні стандарти – державні стандарти України, запроваджені центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації та доступні для широкого кола користувачів.
Системою допусків та посадок називаються закономірно побудована сукупність допусків і посадок.
Історичні довідки:
1919-1929 – використовували стандарт (усього 4 класи точності);
1935р. – ІSО (міжнародний стандарт);
1977р. – ЕСДП СЕВ – єдина система допусків та посадок країн економічної взаємодопомоги (загальний діапазон номінальних розмірів, охоплених системою – 40000 мм).
Державна система стандартизації (ДСС) в Україні регламентована в основних стандартах:
ДСТУ 1.0-93 ДСС. Основні положення;
ДСТУ 1.2-93 ДСС. Порядок розроблення державних (національних) стандартів;
ДСТУ 1.3-93 ДСС. Порядок розроблення, побудови, викладу, оформлення, узгодження, затвердження, позначення та реєстрації ТB тощо.
Питання для самоперевірки:
1. Що таке стандарт і стандартизація?
3. Які види та категорії стандартів Ви знаєте?
4. У чому полягає державна стандартизація України?
7. Які Ви знаєте міжнародні організації з стандартизації?
8. Що таке взаємозамінність і як її забезпечують?
9. Види взаємозамінності.
10. Де використовують повну і неповну взаємозамінність?
11. Наведіть приклади використання повної та неповної взаємозамінності у машинобудуванні.