Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
1.Роль економічного аналізу в управлінні
Коло основних користувачів інформації доволі широке. Безпосередньо зацікавленими є користувачі, діяльність яких пов'язана з функціонуванням капіталу, борговими зобов'язаннями та іншими господарськими відносинами. Опосередковано зацікавлені використовують економічну інформацію у виключно професійних цілях; такі користувачі інформації безпосередньо не зацікавлені в діяльності організації, але за умовами контракту повинні захищати інтереси першої групи користувачів.
У процесі аналізу розрізняють не тільки користувачів інформації, а й їхні економічні інтереси щодо господарської діяльності підприємства і, відповідно, їх мету.
Інтерес власників під час аналізу фінансових звітів – зростання рівня прибутку на вкладений капітал (дивідендів або норми дивіденду), забезпечення стабільності підприємства, оптимізація частки власного капіталу, підвищення ефективності використання виробничих ресурсів. Кредитори та інвестори аналізують фінансові звіти, щоб мінімізувати свої ризики за показниками і вкладами, вирішити питання щодо продовження терміну й умов надання позики, гарантій повернення кредиту, вигідності розміщення капіталу. Головна мета кредиторів – чистий грошовий потік, ліквідність активів, надійність і стабільність отримання виручки та прибутку. Увага інвесторів звернена на величину прибутку, який вони можуть отримати на вкладений капітал.
Управлінський персонал (відділ менеджменту підприємства) аналізує всі напрями діяльності, а оскільки аналіз – це дієвий засіб контролю за реалізацією виявлених резервів та основний інструмент управління, то управлінці здійснюють систематичне спостереження за взаємопов'язаними подіями (наприклад надходження інвестицій на підприємство, виконання інвестиційних зобов'язань, рівень рентабельності інвестиційного проекту, перспектива подальшого залучення як зовнішніх, так і внутрішніх інвестицій), намагаючись своєчасно виявити проблеми, контролюють репрезентацію фінансової інформації зовнішнім користувачам.
До неосновних користувачів економічної інформації належать страхові компанії, аудиторські та консалтингові фірми, фондові біржі, юридичні фірми, асоціації, засоби масової інформації, профспілки тощо.
2. Спосіб відносних різниць: сутність, призначення, сфера застосування.
Спосіб абсолютних різниць є однією з модифікацій елімінуван-ня. Як і спосіб ланцюгової підстановки, він застосовується для роз-рахунку впливу факторів на приріст результативного показника вдетермінованому аналізі, але тільки в мультиплікативних і змішанихмоделях типу: Y = (а — b)c і Y = а(Ь — с). І хоча його використанняобмежене, але завдяки своїй простоті він набув широкого застосу-вання в економічному аналізі. Особливо ефективно застосовуєтьсяцей спосіб у тому випадку, коли вихідні дані вже містять абсолютнівідхилення за факторними показниками.
При його використанні величина впливу факторів розраховуєть-ся множенням абсолютного приросту досліджуваного фактора набазову (планову) величину факторів, що знаходяться праворуч віднього, і на фактичну величину факторів, розташованих ліворуч віднього в моделі.
Розглянемо алгоритм розрахунку для мультиплікативної фак-торної моделі типу Y = а х b х с х d. Є планові і фактичні значен-ня по кожному факторному показнику, а також їхні абсолютні відхи-лення:
Ла = Аф - Апл; Ab = Вф - Вш;
Ас = Сф - Спл; Ad = Бф - БпЛ.
Визначаємо зміну величини результативного показника за раху-нок кожного фактора:
AFa = Aa х Впл X С„ х Dm;
AFb = Аф xAb хСпл х Бпл;AFC = Аф хВф xAcхБпл;
AFa = Аф х Вф хСф xAD.
Як видно з наведеної схеми, підрахунок будується на послідовнійзаміні планових значень факторних показників на їхні відхилення, апотім на фактичний рівень цих показників. Візьмемо числовий при-клад. Розглянемо методику розрахунку цим способом впливу фак-торів відносно чотирифакторної мультиплікативної моделі валовоїпродукції:
ВП = ЧР х Д х Т хСВ,
ABn =(ЧРф - ЧР )х Д х Т хСВ =(120 -100 )х 250 х 8,0 х 80,0 =
чр у ф пл J ^ пл пл пл \ / ' '
= +32 (млн грн);
ABnd = ЧРф-(Дф - Дл)хТл хСВпл = 120х(256-250)х8,0х80,0 == +4,608 (млн грн);
ABnn = ЧРф х Дф (Тф -Тш )хСВШ = 120х256х(7,6 -8,0)х80,0 == -9,83 (млн грн);
ABПcв = ЧРф х Дф хТф (СВф - СВпл ) = 120х256х7,6х(102,796 -80) =
= +53,22 (млн грн);
Разом : +80 (млн грн).
Таким чином, спосіб абсолютних різниць дає ті ж результати, щоі спосіб ланцюгової підстановки. Тут також необхідно стежити за тим,щоб алгебраїчна сума приросту результативного показника за раху-нок окремих факторів дорівнювала загальному його приросту.
3. Роль і місце евристичних методів у системі економічного аналізу.
Евристичними називають спеціальні методи здобуття нових знань, засновані на
використанні досвіду, інтуїції фахівця і його творчого мислення як сукупності властивих
людині механізмів вирішення творчих завдань (встановлення ситуативних відносин при
з’ясуванні проблеми, відкидання безперспективних варіантів вирішення, узагальнення,
аналогія, спростування за допомогою контрприкладів та ін.). Евристичні методи є
універсальними, і їх застосовують у всіх сферах науки і практики. Їх широко
використовують також в економічному аналізі. Можна стверджувати, що оволодіння
евристичними методами визначає мистецтво аналізу.
Серед евристичних виділяють експертні та психологічні методи.
Евристичні методи звичайно протиставляють формалізованим, що спираються на
точний математичний опис явищ. Соціально-економічні явища і процеси цілком або
частково не піддаються математичній формалізації, тобто для них неможливо чи дуже
важко розробити адекватну модель. Це пов'язано з труднощами кількісного оцінювання
політичних, соціальних і психологічних факторів, що визначають господарську діяльність
людей; численністю таких виробничих процесів, збір репрезентативних зведень про які
потребує великих витрат часу і засобів; обмеженою придатністю інформації про минуле для
прогнозування майбутнього. Нарешті, багатозначні, багатовимірні та якісно непорівнянні
показники господарської діяльності чи підприємства її окремих аспектів не мають
однозначного узагальненого критерію, на основі якого можна оцінити можливі варіанти
вирішення проблеми. Усе це потребує застосування в аналізі поряд з логіко- й економіко-
математичними також експертних методів, які розуміють як комплекс логічних та
математичних прийомів і процедур, що забезпечують отримання від фахівців-експертів
інформації, яка дає змогу оцінити причини, що посприяли досягненню високого рівня
господарювання, підготувати і вибрати раціональні управлінські рішення.
Для пошуку нових рішень і заходів, що забезпечать їхнє втілення у життя, необхідно
активізувати творче мислення фахівців. Цьому сприяє застосування в аналізі психологічних
методів, що є сукупністю правил і процедур, які стимулюють вирішення творчих завдань.
4. Об’єктивні умови становлення економічного аналізу як науки.
Економічний аналіз як наука сформувався на початку ХХ століття.
Розвиток капіталізму в Російській імперії, утворення великих промислових підприємств, широкої системи банків і кредитних установ, кооперативної системи господарювання покликали до життя цю самостійну галузь знань, завданням якої повинно було стати вивчення діяльності господарства, виявлення резервів виробництва, обґрунтування управлінських рішень.
У становленні економічного аналізу велика роль належить і українським ученим, особливо М. І. Туган-Барановському.
Історію розвитку економічного аналізу можна умовно поділити на такі періоди:
До революції аналіз господарської діяльності приватнокапіталістичних підприємств і їх монопольних об’єднань полягав переважно в аналізі балансу, в оцінюванні статей активу і пасиву. Але баланси не завжди правильно відображали стан справ. Значний розвиток кооперативної форми діяльності зумовлював необхідність аналізу роботи підприємств, заснованих на кооперативній власності. Основна увага в процесі аналізу зверталась на фінансові результати господарської діяльності.
Але спеціальної літератури, єдиної схеми організації економічного аналізу не існувало. Були короткі інструкції комерційних банків щодо перевірки кредитоспроможності клієнтури.
Після 1917 року стались різкі зміни в політиці, економіці, управлінських структурах, в організації обліку і контролю. Послідовно, відповідно до різних етапів розвитку соціалістичної економіки, розвивався економічний аналіз, що відповідав потребам командно-адміністративної системи.
Важливе місце в 20-ті роки належало кооперативним організаціям — споживчим і кредитним товариствам. Досвід роботи цих організацій узагальнювався й аналізувався. У період непу досить активно здійснювались аналітичні розробки діяльності підприємств і організацій споживчої кооперації.
Курс на індустріалізацію країни визначив необхідність інтенсифікації економічного аналізу в промисловості.
Нагальним завданням стало зниження собівартості промислових виробів, дотримання вимог господарського розрахунку, режиму економії, фінансово-кредитної дисципліни.
Аналіз у цей період сформувався як самостійна дисципліна в програмі вищих економічних навчальних закладів.
У передвоєнні роки економічний аналіз набув досить широкого розвитку. Він справив суттєвий позитивний вплив на економіку країни.
Особливий історичний період — роки Великої Вітчизняної війни. Перебазування промислових підприємств у східні регіони країни, спрямування виробництва на забезпечення потреб фронту було справою складною і важкою.
Посильний внесок у загальну справу зробили і працівники економічної служби, а передовсім ті з них, хто був безпосередньо пов’язаний з обліком, контролем і аналізом роботи підприємств.
За умов воєнного часу економічний аналіз набув особливого значення, оскільки сприяв зростанню випуску високоякісної продукції з найменшими витратами.
У роки війни було видано цілу низку праць з обліку й аналізу діяльності підприємств.
Перехід до мирного будівництва після закінчення війни став новим етапом у розвитку економічного аналізу.
Необхідно було оцінити колосальні матеріальні збитки, спричинені народному господарству війною. Належало списати величезну кількість основних засобів й товарно-матеріальних цінностей, зруйнованих та розкрадених окупантами під час війни. На перше місце встають питання аналізу виробництва і розробляється відповідна послідовність вивчення всієї діяльності підприємства. Як джерела аналізу залучаються дані не тільки балансу, а й бухгалтерської та статистичної звітності, а також дані обліку і планування.
Набуває особливого значення аналіз діяльності окремих галузей народного господарства, вивчається робота госпрозрахункових підприємств і їхніх підрозділів, розробляються методики аналізу зведених звітів.
Широко публікуються монографії, підручники, різні посібники, журнальні статті, присвячені економічному аналізу.
Розвиток методології та методики економічного аналізу в Україні за цей період відбувався під впливом загальних настанов централізованого уряду Радянського Союзу. Слід відзначити ту обставину, що радянськими вченими було створено теорію економічного аналізу та методику аналізу за галузями економіки на відміну від інших країн, де самостійного курсу економічного аналізу ще не створили. Короткий курс історії розвитку економічного аналізу розкрито в підручнику з теорії економічного аналізу М. І. Баканова і А. Д. Шеремета, які визначилися, крім цього, розробкою методики аналізу в торгівлі та комплексного економічного аналізу. В підручнику автори розкривають внесок вітчизняних науковців-економістів у розвиток економічного аналізу, особливо відзначають Н. Р. Вейцмана, М. Д. Дембинського, Л. І. Кравченка, Й. І. Поклада, С. К. Татура.
Досягненнями у розвиток економічного аналізу відзначилася українська школа. Особливо слід відмітити розробки з оперативного економічного аналізу та теорії економічного аналізу І. І. Каракоза і В. І. Самборського; з економічного аналізу в сільському господарстві Ю. Я. Литвина; з методики економічного аналізу в промисловості та використання ЕОМ в економічному аналізі Г. М. Мельничука; з методики внутрішньозаводського економічного аналізу та узагальнення досвіду економічного аналізу в СШАМ. Г. Чумаченка.
Отже, було зроблено велику роботу з розвитку теорії економічного аналізу й удосконалення його методики. Фактично було під готовлено ґрунт для наступного етапу — економічного аналізу в період переходу до ринкових відносин.
Ринкова економіка має свої закони та категорії. Потрібні нові дослідження, а в багатьох випадках і нова методологія, нові прийоми економічного аналізу.
Докорінні зміни, що відбуваються в нашому суспільстві, ставлять нові вимоги також і до організації та проведення економічного аналізу. З поширенням роздержавлення, приватизації і встановлення господарської самостійності всіх організаційних структур розширюватиметься сфера його застосування. Зокрема, конкретніше і глибше вивчатимуться потреби і кон’юнктура ринку, попит і пропозиція, маркетинг. Посилиться значення аналізу фінансових позицій, дохідності, кредитоспроможності та конкурентоспроможності підприємств. Визначатимуться пріоритетні напрями експорту й імпорту, інвестиційної політики, ефективність внутрішніх і зовнішніх зв’язків у питаннях виробництва, постачання, збуту.
Усе, що було розроблене раніше, — це надійний фундамент для практичного використання економічного аналізу за нових умов.
Але перебудова господарського механізму, орієнтація його на ринкові відносини потребують перегляду традиційних прийомів дослідження і засвоєння багатьох нових економічних категорій. Важливе значення має комерційний розрахунок, який означає максимальне використання економічних важелів для підвищення ефективності виробництва. Проте його широке впровадження є неможливим без глибокого аналізу діяльності підприємств і їхніх підрозділів. Це пояснюється тим, що економічний аналіз сприяє поширенню передового досвіду, прогресивних форм управління, запровадженню передової техніки й технології, забезпечує можливість розпізнавання закономірностей і прогресивних явищ та надання їм необхідного додаткового імпульсу розвитку.
Важливим завданням економічного аналізу за сучасних умов є дослідження комерційного ризику. В економічних структурах розвинутих капіталістичних держав існують спеціальні науково-дослідні підрозділи, що розробляють методику такого аналізу.
Ринкова економіка характеризується динамічністю ситуацій. Це стосується і підприємства, і його зовнішнього середовища. За цих умов першорядну роль відіграє ситуаційний комерційний аналіз, заснований на комп’ютерній технології обробки оперативних інформаційних масивів. Він уможливлює оперативне керування маркетинговою діяльністю підприємств.
Створення комплексних автоматизованих систем комерційної інформації — завдання досить складне, але, як показала міжнародна практика, цілком здійсненне.
Перед економічним аналізом як наукою за сучасних умов розвитку економіки постало багато проблем. Насамперед належить створити єдину систему економічного аналізу, яка б інтегрувала аналіз діяльності на всіх рівнях. З цим має бути пов’язана і система різнострокових прогнозів, що базувалася б на закономірностях, тенденціях і резервах, виявлених аналізом.
Треба створити єдину обґрунтовану систему оцінних показників ефективності господарювання підприємств і їхніх підрозділів. Існує також необхідність у підвищенні оперативності економічного аналізу, удосконаленні організаційних форм аналітичної роботи і перебудові інформаційних потоків.
Варто також запозичити досвід розвинутих країн з організації та методики аналізу кон’юнктури ринку. Щодо перспектив розвитку економічного аналізу доцільно звернутись до тих його методичних і організаційних засад, які протягом десятків років формувалися у США.
Вирішення актуальних проблем аналізу потребує широкого застосування економіко-математичних методів, електронно-обчислювальної техніки й персональних комп’ютерів. Це дасть змогу скоротити протяжність інформаційних потоків, знизити ймовірність помилок під час добору й передавання даних.
Дуже важливим є розроблення багатоваріантних розв’язань аналітичних задач та методика вибору з них того варіанта, який буде оптимальним для заданих параметрів.
Курс економічного аналізу займає провідне місце в системі економічної освіти. Це зумовлено значенням економічного аналізу в управлінні різними за формою суб'єктами підприємницької діяльності та характером знань, що становлять його зміст. Саме цим пояснюється те, що дану навчальну дисципліну студенти вивчають на всіх факультетах і всіх спеціальностях економічних вузів. Економіст будь-якого профілю повинен в достатній мірі володіти навичками аналітичної роботи.
Економічний аналіз як окрема дисципліна сформувався на базі курсу бухгалтерського обліку діяльності підприємств: перші праці з економічного аналізу виходили під назвами "Аналіз балансу", "Аналіз звітності", "Счетный анализ" (Н. Р. Вейцман). Основним джерелом інформації для аналізу є досить складна система облікових і звітних показників роботи підприємств.
На відміну від бухгалтерського обліку та статистики, які мають багатовікову історію, економічний аналіз як наука сформувався відносно недавно. У дореволюційній Росії економічний аналіз роботи підприємств самостійно ще не існував: використовувалися тільки окремі його елементи.
Економічний аналіз є конкретною методологічною дисципліною. Ґрунтуючись на матеріалах інших економічних дисциплін і значною мірою узагальнюючи набуті студентами знання, він допоможе майбутнім фахівцям оцінювати окремі господарські ситуації та розв'язувати комплексні економічні проблеми на підприємстві, а також у банківських, фінансових і державних установах. Економічний аналіз є складовою частиною економічної роботи на підприємстві. Він, як завершальний її етап, комплексно охоплює всі інші елементи цієї роботи.
Економічний аналіз, який дає змогу правильно оцінити роботу підприємства і його підрозділів, виявити причини негараздів і наявні резерви, уможливлює значне поліпшення рівня всієї економічної роботи, робить її серйозним стимулом науково-технічного прогресу, підвищення ефективності виробництва.
Важливого значення економічний аналіз набуває за ринкових реформ, коли на перший план виходять економічні методи управління: він має не лише виявляти хиби, а й розкривати можливості дальшого зростання економіки.
За цих умов аналіз забезпечує можливість об'єктивної оцінки економічних результатів діяльності трудових колективів, визначення їхнього місця в галузі, регіоні, а також визначення внеску кожного робітника в загальний економічний результат діяльності підприємства відповідно до кількості та якості його трудових затрат. Це створює підґрунтя для розроблення системи матеріального заохочення працівників на підприємстві за рахунок фонду оплати праці та інших джерел.
Криза економіки України потребує активної аналітичної роботи, бо саме економічний аналіз дає змогу виявити й кількісно виразити залежності між результатами діяльності підприємств та ресурсами, заробітком, формами власності. Економічний аналіз сприяє бережливості, умілому витрачанню всіх видів засобів, ліквідації безгосподарності, непродуктивних витрат і втрат.
Ринкові відносини потребують ґрунтовного аналізу ринкових ситуацій з тим, щоб визначити принципи дії ринкових механізмів. Такий аналіз у розвинутих країнах виявив цілу низку об'єктивних закономірностей і дав змогу планувати кількість товару відповідно до вимог споживачів, "підігнати" товар під наявний на ринку попит. У результаті відбулась переорієнтація виробництва, а слідом за ним і попиту. Почалось становлення так званого ринку покупця - практичне втілення концепції маркетингу.
Економіку, що відтворює сама себе, екстенсивне нарощує витрати, позбавлено гнучкості, мобільності й дійових стимулів, щоб іти нарівні з науково-технічним прогресом і мати за основний критерій якість продукції. Не спроможна вона також орієнтуватись на запити споживачів. Для виправлення цих деформацій необхідний економічний аналіз як засіб контролю.
За умов приватизації та ринкових відносин неминучим є перехід від нарощування валових обсягів виробництва до виробництва того, що насправді потрібно, хай і в менших кількостях. І тут виникає необхідність збирання та аналізу інформації про стан і потреби ринку, без чого концепцію маркетингу буде позбавлено будь-якого сенсу. Очевидно, потрібна перебудова роботи існуючих служб і створення нових для забезпечення інформацією і методикою аналізу, створення міжгалузевих і спеціалізованих банків даних, вивчення маркетингу. Аналітичні розрахунки треба будувати з урахуванням фактичного стану суспільства та економіки. Наприклад, зараз для України актуальним є досвід високорозвинутих країн. Однак об'єктивний аналіз повинен брати до уваги й ті матеріальні передумови, що забезпечили успіх цим країнам: специфічна матеріально-технічна база, сформовані основи приватної власності та її правовий захист. У міру становлення ринкових відносин масштаби виробництва, темпи його зростання повинні прискорюватись. Тому треба скоротити час між проведенням аналізу та використанням його висновків.
Поліпшення організації та повніше використання економічного аналізу в управлінні тісно пов'язані з усією системою вдосконалення господарського механізму в нашій країні, спрямованою на підвищення ефективності виробництва і якості праці в усіх ланках національної економіки.