Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
УДК 658.589
підприємствами
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Харків –
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Харківському державному економічному університеті,
Міністерство освіти і науки України.
Науковий керівник –кандидат економічних наук, доцент
Хміль Тамара Михайлівна
Харківський державний економічний університет,
доцент кафедри менеджменту
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Перерва Петро Григорович
Національний технічний університет
“Харківський політехнічний інститут”,
завідуючий кафедрою організації
виробництва та управління персоналом
кандидат економічних наук, професор
Коюда Павло Миколайович
Харківський національний
університет радіоелектроніки,
завідуючий кафедрою економіки та менеджменту
Провідна установа –Ужгородський національний університет,
кафедра економіки, менеджменту та маркетингу,
Міністерство освіти і науки України, м. Ужгород.
Захист відбудеться “14” листопада 2002 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради, шифр Д 64.055.01, у Харківському державному економічному університеті за адресою: 61001, м. Харків, пр. Леніна, 9-а.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного економічного університету за адресою: 61001, м. Харків, пр. Леніна, 9-а.
Автореферат розісланий “7”жовтня 2002 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Дороніна М.С.
У даний час науково-технічний прогрес є невід’ємним фактором ефективного функціонування діючого виробництва. Оновлення продукції й технології відбувається так швидко, що нововведення є основною умовою існування самого виробництва. Тому сучасна практика й економічна наука, яка її обслуговує, не вбачає принципової різниці між аналізом ефективності діючого виробництва й засобами, котрі включаються до нових засобів виробництва, прикладними науковими дослідженнями й дослідно-конструкторськими розробками. Все це –одне загальне питання, яке веде до оцінки ефективності функціонування інноваційного капіталу. За таких умов, безсумнівно, підвищується відповідальність за вибір інноваційних проектів і зростають вимоги до проведення оцінки ефективності інноваційних проектів.
Актуальність теми. Широке коло питань, пов’язаних з дослідженнями оцінки ефективності інвестицій у ринкових умовах, знайшли відображення в роботах відомих закордонних вчених-економістів: Беренса В., Бірмана Г., Брігхема Ю.Ф., Хавранека П.М., Шарпа У.Ф., Шмідта С. та ін. Значний внесок в економічну теорію з проблеми інвестиційної політики та ефективності капітальних вкладень здійснили такі українські вчені: Бажал Ю.М., Бланк І.О., Мертенс О.В., Орлов П.А., Перерва П.Г. та ін., а також російські вчені: Валдайцев С.В, Завлин П.Н., Іллєнкова С.Д., Ковальов В.В., Ковальов Г.Д., Мазур І.І., Рум´янцева З.П., Саломатін Н.А., Шапіро В.Д. та ін. Однак багато теоретичних та практичних питань таких, як: визначення величини ризику інноваційного проекту; обґрунтування ставки дисконту; вплив фінансових можливостей підприємства на ризик інноваційного проекту; вибір найкращого проекту з альтернативного їх ряду розроблені недостатньо повно, потребують уточнення й подальшого розвитку в умовах трансформації економіки України.
Актуальність і значення цієї проблеми для підприємств України зумовили необхідність проведення досліджень, визначили тему дисертації, її мету та завдання.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах науково-дослідної роботи “Розробка концепції управління підприємством на принципах маркетингу” (2002 р., номер державної реєстрації 0102U002702). В рамках цієї роботи автором досліджені аспекти ризику інноваційних проектів, а також запропонована методика оцінки ризику інноваційного проекту.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та розробка науково-практичних рекомендацій з оцінки ефективності інноваційних проектів підприємств з урахуванням ризику інноваційного проекту та науково обґрунтованої ставки дисконту.
Для досягнення поставленої мети були вирішені такі завдання:
узагальнено теоретичні підходи до визначення понять: “інновація”, “інноваційний проект”, “ризик інноваційного проекту”, а також класифікацій: інновацій, інноваційних проектів та ризиків, притаманних інноваційним проектам;
визначено принципові особливості інноваційних проектів;
узагальнено та проранжовано сучасні методи оцінки ефективності інноваційних проектів;
проаналізовано методи оцінки ризику інноваційних проектів;
обґрунтовано методичний підхід до визначення величини ризику інноваційного проекту;
обґрунтовано методичний підхід до визначення ставки дисконту з урахуванням рівня ризику інноваційного проекту;
узагальнено існуючі методики оцінки інноваційних проектів підприємства;
запропоновано інтегральний показник оцінки ефективності альтернативних інноваційних проектів.
Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження обрано інноваційну діяльність підприємств Харківського реґіону. Робота виконана на базі Харківського реґіонального відділення Української державної інноваційної компанії.
Предмет дослідження –методи оцінки ефективності інноваційних проектів для обґрунтованого прийняття рішень про вкладення інвестицій в інновації.
Методи дослідження. В процесі дослідження було використано такі наукові методи: логічного узагальнення та техніко-економічного аналізу –для уточнення понять “інновація”, “інноваційний проект”, “ризик інноваційного проекту” та класифікацій зазначених понять; методи лінійного програмування, аналіз життєвого циклу інноваційного проекту (ЖЦІП) й методи експертних оцінок –для оцінки ризику інноваційного проекту; системний підхід –для перехресної оцінки ризику інноваційного проекту з фінансовими можливостями підприємства; методи експертних оцінок та системний підхід –для оцінки ефективності інноваційних проектів.
Наукова новизна одержаних результатів, отриманих особисто автором, полягає в такому:
вперше:
запропоновано інтегральний показник оцінки ефективності інноваційних проектів, який дозволяє здійснювати багатокритеріальне ранжування інноваційних проектів та обирати найкращий проект з альтернативного їх ряду, на основі застосування узагальненої функції Харрінгтона;
удосконалено:
методичні рекомендації з визначення величини ставки дисконту з урахуванням рівня ризику інноваційного проекту;
методику оцінки ефективності інноваційних проектів підприємства, що передбачає використання інтегрального показника ефективності альтернативних інноваційних проектів та перехресну оцінку ризику інноваційного проекту з фінансовими можливостями підприємства;
дістали подальший розвиток:
зміст понять: “інновація”, “інноваційний проект”, “ризик інноваційного проекту”;
класифікації: інновацій, інноваційних проектів і ризиків інноваційних проектів;
методичний підхід щодо визначення величини ризику інноваційного проекту на основі використання методів лінійного програмування, що дозволяє врахувати ЖЦІП та величину вкладення інвестицій за фазами ЖЦІП;
методичні рекомендації з перехресної оцінки ризику інноваційного проекту з фінансовими можливостями підприємства.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що їх використання буде сприяти підвищенню ефективності інноваційної діяльності підприємств. Так, використання методики оцінки ризику інноваційного проекту, методичних рекомендацій з перехресної оцінки ризику інноваційного проекту з фінансовими можливостями підприємства, методики оцінки ефективності інноваційних проектів підприємства дозволять обґрунтовано оцінити проект, уникнути інвестиційних витрат під час прийняття інноваційних рішень.
Запропонована автором методика оцінки ефективності інноваційних проектів використовується Харківським регіональним відділенням Української державної інноваційної компанії (ХРВ УДІК) (довідка від 26.03.02 р. № 103), Головним управлінням економіки Харківської обласної державної адміністрації (довідка від 25.03.2002 р. № 04-13/477), управлінням економіки і фінансів Дзержинського РВК м. Харкова (довідка від 21.03.02 р. № 402); рекомендації з оцінки інноваційних проектів підприємства та методика оцінки ефективності інноваційних проектів впроваджені в практичну діяльність ЗАТ “Інститут кріогенних технологій” (акт від 19.03.02 р. № 20, довідка від 19.03.02 р. № 21).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є особистою роботою автора. З наукових робіт, виконаних у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї, положення й розрахунки, що є результатом особистої роботи здобувача та становлять індивідуальний внесок автора, а саме: запропоновано визначення величини ризику за фазами ЖЦІП для визначення ймовірного збитку під час реалізації інноваційного проекту (№ 7 за списком опублікованих робіт, який подано в авторефераті); запропоновано класифікацію ризиків інноваційного проекту, що дає можливість визначати характерні специфічні ризики, які не властиві іншим проектам (№ 2 за списком опублікованих робіт); обґрунтовано включення до ставки дисконту рівня ризику інноваційного проекту, що дозволить достовірніше оцінити ефективність інноваційного проекту (№ 8 за списком опублікованих робіт).
Апробація результатів дисертації. Основні висновки, положення та результати дослідження, викладені в дисертації, оприлюднено на трьох науково–практичних конференціях, зокрема на Четвертій науково–практичній конференції молодих економістів “Сучасні проблеми розвитку виробництва” (Харків, 2000 г.), Першій Міжнародній науково–практичній конференції “Сучасні проблеми управління” (Київ, 2001 г.), Першій Міжнародній Другій Всеукраїнській науковій конференції студентів і молодих вчених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (Донецьк, 2001 г.).
Публікації. Результати досліджень опубліковано в 9 наукових роботах, в тому числі 5 статей –у наукових виданнях, що визнані ВАК України фаховими з економіки. Загальний обсяг –,87 ум.-друк. арк., особисто автору належить 2,23 ум.-друк. арк.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Робота викладена на 193 сторінках машинописного тексту, основна частина –на 147 сторінках і містить 45 таблиць –на 20 сторінках, 13 рисунків –на 8 сторінках, 4 додатки –на 19 сторінках, список використаних джерел з 205 найменувань –на 19 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів для підвищення ефективності інноваційної діяльності підприємств України.
У першому розділі –“Теоретичні основи оцінки ефективності інноваційних проектів підприємства” –визначена необхідність у розробці нових методичних основ і методів оцінки ефективності інноваційних проектів; досліджуються й аналізуються сучасні підходи до визначення змісту понять: “інновація”, “інноваційний проект” та їх класифікацій; визначені принципові особливості інноваційних проектів; запропонована низка заходів для покращення інноваційної діяльності в Харківському реґіоні; проведено аналіз загальнодержавних типових методик визначення ефективності капіталовкладень і нової техніки; визначені й проранжовані методи оцінки ефективності інноваційних проектів; запропонована низка методів для оцінки окремого інноваційного проекту; обґрунтована необхідність розробки нових методичних основ інтегрального показника ефективності альтернативних інноваційних проектів.
Вирішення проблеми стабілізації національної економіки тісно пов’язано з підвищенням ефективності інвестицій в інновації, об’єми яких на даному етапі економічних реформ достатньо обмежені.
У дисертації обґрунтовано висновок, що інновація представляє собою матеріалізований результат, отриманий від вкладення капіталу в нову техніку (продукцію), технологію, в нові форми організації, обслуговування й управління виробництвом. Пропонується класифікувати інновації з врахуванням міжнародних вимог таким чином: за типом – продуктові, технологічні, організаційно-управлінські й інфраструктурні; за інноваційною функцією й ступенем новизни –базові, покращуючі й псевдоінновації; за рівнем прийняття рішення й охоплення частини ринку –міждержавні, державні, реґіональні, галузеві (міжгалузеві), окремих підприємств.
Класифікація інновацій за зазначеними вище ознаками дозволить обрати правильну стратегію розвитку підприємства-інноватора, яка залежить від домінуючого типу інновацій; побудувати економічні механізми та організаційні форми управління (що є наслідком обрання стратегії); змоделювати поведінку підприємства щодо реалізації своєї інноваційної продукції на ринку. Ця класифікація інновацій використовується в класифікації інноваційних проектів (рис.1), остання в свою чергу дає можливість більш обґрунтовано надавати пріоритети стратегічно важливим для держави інноваційним проектам, і, зокрема, використовується в діяльності ХРВ УДІК.
У науковій праці обґрунтовано висновок, що інноваційний проект –об’єкт реального інвестування, який призначено для реалізації з метою впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво або соціальну сферу на підставі оцінки техніко-економічної та фінансової інформації.
У роботі на підставі узагальнення літератури за темою дисертаційного дослідження визначено сучасні методи оцінки ефективності інноваційних проектів, а також виконано їх ранжування.
Використання різноманітних методів оцінки ефективності інноваційних проектів в першу чергу залежить від кваліфікації менеджера проекту, а також глибини оцінки ефективності інноваційного проекту, яка вимагається інвестором. Встановлено, що для оцінки ефективності окремого інноваційного проекту належить застосовувати такі основні методи: NPV, IRR, PP (DPP), PI, ARR, BEPA і MIRR, як такі, що мають найбільш високі ранги.
Визначені принципові особливості інноваційних проектів, до яких належать: високий ступінь невизначеності технічних, комерційних параметрів проекту, термінів досягнення намічених цілей, витрат, які передбачаються, майбутніх прибутків; врахування фактора часу в розрахунках ефективності інноваційних проектів; залучення до розробки проектів фахівців високої кваліфікації й у багатьох випадках унікальних ресурсів; велика ймовірність отримання в рамках проектів несподіваних результатів, що містять самостійно комерційну цінність; такі, які відрізняються від інвестиційних проектів трьома етапами: проведенням пошукових науково-дослідницьких робіт (НДР), виконанням НДР та виконанням дослідно- й проектно-конструкторських робіт.
Проаналізована діяльність ХРВ УДІК, яка здійснює підтримку інноваційних проектів на реґіональному рівні, зазначені недоліки в її діяльності, а також запропонована низка заходів по їх усуненню.
У другому розділі –“Оцінка ризику інноваційних проектів” –уточнено поняття “інноваційний ризик”, а також запропонована його класифікація; розглянуті основні характеристики ризиків, послідовність аналізу й оцінки ризиків, методи їх аналізу й оцінки; обґрунтовано визначення величини ризику інноваційного проекту на основі методів лінійного програмування; досліджуються та аналізуються сучасні підходи до визначення ставки дисконту; розроблені методичні рекомендації з перехресної оцінки ризику інноваційного проекту й фінансових можливостей підприємства.
Інноваційна діяльність підприємств більшою мірою, ніж інші види діяльності, пов’язана з ризиком, тому що повна гарантія позитивного результату інноваційного проекту практично відсутня. При цьому результативність інноваційної діяльності прямо залежить від того, наскільки точно виконана оцінка ризику та наскільки адекватно визначені методи управління ризиком.
У дисертації обґрунтовано висновок, що інноваційний ризик –це сума недоодержання грошового потоку при реалізації інноваційного проекту порівняно з прогнозованим варіантом.
Для інноваційних проектів характерні специфічні ризики, які не притаманні іншим проектам. На підставі аналізу, узагальнення й уточнення існуючих класифікацій інноваційних ризиків, в дисертації пропонується така класифікація інноваційних ризиків (наводиться в скороченому варіанті): технічні та комерційні ризики. До комерційних ризиків, слід відносити такі ризики: ризики неправильного вибору економічних цілей проекту; ризики незабезпечення проекту фінансуванням; ризики недотримання термінів проекту; маркетингові ризики капітальних закупівель і поточного постачання за проектом; маркетингові ризики збуту за проектом; ризики взаємодії з партнерами (контрагентами); ризики непередбачених витрат і перевищення кошторису витрат за проектом; ризики, пов’язані з забезпеченням прав власності за проектом; ризик конфліктів із законодавством; ризик конфліктів із громадськістю.
Детально розглянуті найбільш використовувані методи аналізу й оцінки ризиків, складнощі їх застосування, проаналізовані методи мінімізації й страхування ризиків, а також загальна результативність проектних ризиків.
У роботі для визначення ризику інноваційного проекту пропонується використовувати методи лінійного програмування, за допомогою яких можна врахувати найважливіші характерні риси інноваційного проекту, такі як ЖЦІП та величина вкладення інвестицій за фазами ЖЦІП. Досвід функціонування підприємств Харківського реґіону в умовах нестабільності зовнішнього середовища свідчить про те, що реальні ЖЦІП, як правило, перевищують заплановану їх тривалість. Розроблена модель задачі лінійного програмування передбачає находження - змінної, яка враховується при розрахунку ризику по фазах ЖЦІП. Модель задачі має такий вигляд:
=
- змінна, яка враховується при розрахунку ризику в i–й фазі ЖЦІП;
- допоміжне позначення величини, рівної ;
- імовірність нереалізації i–й фази ЖЦІП, яка визначена експертами ХРО УДІК;
- витрати інвестиційних ресурсів в i–й фазі ЖЦІП без урахування ризику в загальній величині ресурсу, грн.;
- витрати ресурсів часу в i–й фазі ЖЦІП без урахування ризику в загальній величині ресурсу, років;
- величина інвестиційних ресурсів, грн.;
- життєвий цикл інноваційного проекту (ЖЦІП), років;
- допустиме відхилення за інвестиційними ресурсами (за витратами), грн.;
- допустиме відхилення за ЖЦІП (термінами), років;
- обсяг максимально можливих інвестиційних втрат в i–фазі ЖЦІП, визначений експертами ХРО УДІК за аналогічними проектами, реалізованими в Харківському реґіоні;
- показники ступеня ліквідності інвестиційних ресурсів у i–фазі ЖЦІП, визначені експертами ХРО УДІК.
Величина ймовірних інвестиційних втрат за фазами ЖЦІП, або, інакше кажучи, величина ризику, знаходиться за формулою: , грн.
Розрахунки за запропонованим методом проведені на реальних інноваційних проектах Харківського реґіону (табл.1). Розрахунки підтверджують приналежність інвестицій вкладених в інноваційні проекти, які аналізуються, до групи заміщуючих категорії Ι та категорії ΙΙ. Якщо узагальнити ці інноваційні проекти, то їх кінцевий результат являє собою: нові машини або обладнання, транспортні засоби та т.п., котрі будуть виконувати функції, аналогічні заміщувального обладнання; нові машини або обладнання, транспортні засоби і т.п., котрі будуть виконувати функції, аналогічні заміщувального обладнання, але є технологічно більш удосконаленими, для їх обслуговування потребуються фахівці більш високої кваліфікації, організація виробництва потребує більш нових рішень.
Важливу роль при обґрунтуванні інноваційних проектів відіграє визначення науково обґрунтованої норми (ставки) дисконту, за допомогою якої зіставляються різночасові витрати й прибутки за проектом.
У дисертації обґрунтовано висновок, що при оцінці ефективності інноваційних проектів ставка дисконту повинна складатися з величини реальної банківської ставки, рівня інфляції й рівня ризику, притаманного даному інноваційному проекту.
Повернення інвестору інвестицій, вкладених в інноваційний проект, здійснюється на підставі грошового потоку. Отримані в результаті вирішення задачі лінійного програмування інвестиційні втрати співвіднесені до грошового потоку даного проекту й отриманий рівень ризику використаний у ставці дисконту.
|
Проект |
Інвестиційні ресурси, грн. |
Ризик інноваційного проекту |
Грошовий потік, грн. |
Рівень ризику проекту, який враховується в ставці дисконту, % |
|
в абсолютному вираженні за фазами ЖЦІП і всього за ЖЦІП, грн. |
у відносному вираженні за фазами ЖЦІП і всього за ЖЦІП, % |
|
1 фаза |
2 фаза |
3 фаза |
ЖЦІП |
1 фаза |
2 фаза |
3 фаза |
ЖЦІП |
||||
|
1 |
|||||||||||
|
А |
1982500 |
,4 |
,2 |
,9 |
,5 |
,64 |
,11 |
,13 |
,88 |
,7 |
|
|
Б |
2260800 |
- |
- |
,7 |
,7 |
- |
- |
,78 |
,78 |
,4 |
|
|
Г |
2260000 |
- |
- |
,6 |
,6 |
- |
- |
,34 |
,34 |
,4 |
|
|
Д |
500000 |
,64 |
,7 |
||||||||
|
Е |
5131000 |
- |
,83 |
,64 |
,52 |
- |
,36 |
,86 |
,22 |
,1 |
|
|
Ж |
985000 |
- |
,85 |
- |
,85 |
- |
,82 |
- |
,82 |
,8 |
На ризик інноваційного проекту здійснюють суттєвий вплив результати, які обумовлені діяльністю, спрямованою на вирішення інших цілей підприємства. Перехресну оцінку ризику інноваційного проекту з фінансовими можливостями підприємства, отриманими від вирішення інших його цілей, необхідно виконувати за двома напрямками: по відношенню до інноваційного проекту і по відношенню до підприємства, яке реалізує даний проект.
Використовуючи методичні рекомендації з перехресної оцінки ризику інноваційного проекту й фінансових можливостей підприємства, можна отримати наступну інформацію: здатність підприємства покрити ймовірні втрати за інноваційним проектом, що дає можливість зіставити стратегічні перспективи розвитку підприємства з реалізацією даного інноваційного проекту та на цій підставі здійснювати ефективне формування портфелів проектів даного підприємства.
У третьому розділі –“Удосконалення методів оцінки інноваційних проектів підприємства” –розроблено систему ранжування, яка дає змогу визначити кращий проект з альтернативного ряду (якщо в якості критерію ефективності використовується тільки один показник ефективності); розроблено інтегральний показник ефективності альтернативного ряду інноваційних проектів; розглянуто загальні положення оцінки ефективності інноваційних проектів; розглянуто програмні продукти, які використовуються для оцінки ефективності проектів; запропоновано методику оцінки ефективності інноваційних проектів підприємства.
Встановлено, що система ранжування, яка заснована на застосуванні окремих запропонованих автором критеріїв ефективності (табл. 2), дозволяє визначити кращий проект з ряду альтернативних лише в тому випадку, коли в якості критерію використовується тільки один показник ефективності (табл.3)
Суттєвою рисою сучасного етапу еволюційних змін суспільства є зростання ролі соціальних факторів економічного розвитку. Серед таких факторів, які безпосередньо стали включатися до розрахунків економічної ефективності інноваційних проектів, інструментального забезпечення набули такі, що пов’язані з охороною навколишнього природного та виробничого середовищ. Найпоширенішим методом визначення економічних збитків від забруднення навколишнього виробничого та природного середовищ є знаходження суми всіх економічних витрат у сферах матеріального виробництва, послуг та особистого споживання. Тому ці витрати слід враховувати при розрахунку чистої теперішньої вартості (NPV).
Визначення рангів показників оцінки ефективності інноваційних проектів за запропонованими критеріями
|
№ |
Запропоновані критерії |
Показники (методи) оцінки ефективності інноваційних проектів |
|
NPV |
MIRR |
IRR |
PI |
PP |
I |
||
|
1 |
Отримання максимального прибутку |
1 |
-6 |
-6 |
|||
|
2 |
Забезпечення мінімального терміну окупності |
2 |
-5 |
-5 |
|||
|
3 |
Використання мінімальної величини інвестицій |
2 |
-5 |
-5 |
|||
|
4 |
Забезпечення мінімального ризику |
2 |
-4 |
-4 |
-6 |
-6 |
|
|
5 |
Досягнення максимального рівня доходності |
3 |
-6 |
-6 |
|||
|
Сума місць |
10 |
,5 |
,5 |
,5 |
,5 |
Визначення місця проекту в їх альтернативному ряді в залежності від запропонованих критеріїв
|
№ |
Запропоновані критерії |
Місце проекту в ряді |
|
2 |
|||||||
|
1 |
Отримання максимального прибутку (NPV) |
Е |
Д |
А |
Г |
Б |
Ж |
|
2 |
Забезпечення мінімального терміну окупності (PP) |
Д |
Ж |
Б |
Г |
А |
Е |
|
3 |
Використання мінімальної величини інвестиції (I) |
Е |
Г |
Б |
А |
Ж |
Д |
|
4 |
Забезпечення мінімального ризику (MIRR) |
Д |
Е |
А |
Г |
Ж |
Б |
|
5 |
Досягнення максимального рівня доходності (IRR) |
Д |
Е |
А |
Г |
Ж |
Б |
У дисертаційному дослідженні для визначення найкращого проекту з ряду альтернативних, запропоновано використання інтегрального показника ефективності, який дозволяє зробити однозначний висновок про пріоритет одного інноваційного проекту перед іншим. Як інтегральний показник ефективності використано узагальнену функцію Харрінгтона (рис.2).
Узагальнена функція Харрінгтона є кількісним, однозначним, єдиним і універсальним показником якості досліджуваного об’єкта, і якщо додати ще такі властивості, як адекватність, ефективність і статистична чутливість, то стає зрозумілим, що ії можна використовувати як критерій оптимізації.
В основі зазначеного показника лежить ідея перетворення натуральних значень кожного критерію ефективності (табл.4) в безрозмірний вигляд (табл.5) з наступним вирахуванням часткових функцій за шкалою Харрінгтона (табл.6) та інтегрального показника ефективності проекту D (табл.7):
,
,
де –число показників, які використовуються для оцінки ефективності проекту;
- часткова функція, яка визначена за шкалою Харрінгтона;
- показник ефективності в безрозмірному вигляді.
Для того, щоб застосувати шкалу Харрінгтона, необхідно всі досліджувані показники перевести до безрозмірного вигляду відповідно до осі абсцис (за допомогою ділення граф табл.4 на загальний знаменник, що приводить всі натуральні значення даної графи до безрозмірного вигляду не більш ніж 3).
Узагальнену функцію (інтегральний показник ефективності проектів) представлено в двох варіантах та , різниця між цими варіантами полягає у використанні
Таблиця 4
Натуральні значення показників ефективності інноваційних проектів
|
Проект |
NPV, грн. |
MIRR, % |
IRR, % |
PI |
DPP, р. |
I, грн. |
|
А |
700953,5 |
,45 |
,7 |
,35 |
2р.305д. |
1982500 |
|
Б |
287726 |
,43 |
,13 |
2р.146д. |
2260800 |
|
|
В |
-1436654 |
- |
- |
- |
- |
|
|
Г |
671658 |
,98 |
,33 |
,25 |
2р.245д. |
2660000 |
|
Д |
893237,3 |
,87 |
,85 |
,79 |
142д. |
500000 |
|
Е |
3106344,1 |
,05 |
,67 |
,61 |
2р.324д. |
5131000 |
|
Ж |
34496,8 |
,46 |
,97 |
,04 |
1р.349д. |
985000 |
|
З |
-2375542,1 |
- |
- |
- |
- |
|
|
И |
-431096,9 |
- |
- |
- |
- |
Визначення безрозмірного вигляду показників ефективності інноваційних проектів
|
Проект |
Безрозмірний вигляд показників |
|
А |
0,584 |
,231 |
,198 |
,285 |
,547 |
|
Б |
0,240 |
,215 |
,226 |
,244 |
,370 |
|
Г |
0,560 |
,225 |
,266 |
,260 |
,543 |
|
Д |
0,744 |
,014 |
,005 |
,559 |
,889 |
|
Е |
2,589 |
,232 |
0,513 |
,341 |
,837 |
|
Ж |
0,029 |
,135 |
,099 |
,255 |
,480 |
Таблиця 6
|
Проект |
Часткові функція , |
|
А |
0,573 |
,452 |
,440 |
,471 |
,561 |
|
Б |
0,455 |
,446 |
,450 |
,457 |
,501 |
|
Г |
0,565 |
,450 |
,465 |
,463 |
,559 |
Д |
0,622 |
,373 |
,370 |
,565 |
,663 |
|
Е |
0,928 |
,453 |
,550 |
,491 |
,649 |
|
Ж |
0,379 |
,417 |
,404 |
,461 |
,539 |
Розрахунок інтегрального показника ефективності Dта ранжування проектів
|
Проект |
Інтегральний показник ефективності |
D1 |
Ранг |
D |
Ранг |
|
|
А |
0,481 |
,503 |
||
|
Б |
0,452 |
5 |
,463 |
|
|
Г |
0,484 |
,507 |
||
|
Д |
0,470 |
,488 |
||
|
Е |
0,580 |
,622 |
||
|
Ж |
0,414 |
,432 |
різних показників –внутрішньої норми доходності (IRR) та модифікованої внутрішньої норми доходності (MIRR). Розрахунки свідчать, що обидва варіанти функції ранжують альтернативний ряд проектів в одній і тій самій послідовності, що дозволяє використовувати як IRR, так і MIRR рівною мірою для оцінки інноваційних проектів, але слід враховувати, що використання MIRR зменшує резерв безпечності, цей показник є більш “жорстким”, ніж IRR. На цю особливість необхідно звертати першочергову увагу.
У роботі запропоновано методику оцінки інноваційних проектів підприємств (рис.3), в якій розглянуто оцінку ефективності інноваційних проектів підприємств у двох аспектах: з точки зору необхідності визначення ефективності окремого проекту даного підприємства, а також з точки зору необхідності визначення найкращого проекту з ряду альтернативних проектів даного підприємства (або різних підприємств).
ВИСНОВКИ
1. В умовах трансформаційної економіки вирішальною умовою розвитку й стабільної життєдіяльності підприємств є ефективність їх інноваційної діяльності. Інноваційна діяльність здійснюється у формі реалізації інноваційних проектів. При цьому результативність інноваційної діяльності прямо залежить від того, наскільки точно проведено оцінку ефективності інноваційних проектів та наскільки адекватно визначено її методи. З метою підвищення результативності оцінки ефективності інноваційних проектів у роботі уточнено поняття: “інновація”, “інноваційний проект”, “ризик інноваційного проекту” та їх класифікації. У дисертації проаналізовано діяльність ХРВ УДІК, визначено недоліки та запропоновано заходи щодо їх усунення.
2. Центральною проблемою оцінки ефективності інноваційних проектів підприємства є визначення величини ризику інноваційного проекту. В роботі запропоновано визначення ризику інноваційного проекту на основі використання методів лінійного програмування, за допомогою яких враховані найважливіші характерні риси інноваційного проекту –ЖЦІП та величина вкладення інвестицій за фазами ЖЦІП.
3. Дослідженням встановлено, що важливу роль при обґрунтуванні інноваційних проектів відіграє визначення науково обґрунтованої норми (ставки) дисконту. Найбільш прийнятною в сучасних умовах при обґрунтуванні інноваційних проектів, як доведено дослідженнями, є находження ставки дисконту шляхом складання величини реальної банківської ставки, рівня інфляції й рівня ризику інноваційного проекту.
4. Дослідженням доведено, що на ризик інноваційного проекту здійснюють суттєвий вплив результати, які обумовлені діяльністю, спрямованою на вирішення інших цілей підприємства. Розроблені в роботі методичні рекомендації з перехресної оцінки ризику інноваційного проекту з фінансовими можливостями підприємства (визначається здатність підприємства покрити ймовірні втрати по інноваційному проекту) дають можливість зіставити стратегічні перспективи розвитку підприємства з реалізацією даного інноваційного проекту й на цій підставі здійснювати ефективне формування портфелів проектів даного підприємства.
5. З метою вдосконалення існуючих методів оцінки ефективності інноваційних проектів, в дисертаційному дослідженні для визначення найкращого проекту з альтернативних ряду проектів, запропоновано та обґрунтовано використання інтегрального показника ефективності, в якості якого використано узагальнену функцію Харрінгтона.
6. Запропоновано методику оцінки інноваційних проектів підприємств, у якій розглянуто оцінку ефективності інноваційних проектів підприємств у двох аспектах: з точки зору необхідності визначення ефективності окремого проекту даного підприємства, а також з точки зору необхідності визначення найкращого проекту з ряду альтернативних проектів даного підприємства (або різних підприємств). Зазначену методику оцінки ефективності інноваційних проектів підприємств апробовано та впроваджено на реальних проектах Харківського реґіону.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Жихор Е.Б. Задача многокритериального ранжирования альтернативных инновационных проектов // Сб. науч. тр. “Вестник” НТУ “ХПИ” “Технический прогресс и эффективность производства”. –. –№ 148. –С. 66 - 70.
. Малярец Л.М., Жихор Е.Б. Экономико-математическая модель оценки премии за риск при обосновании инновационных проектов // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Економічна серія. – 2001. –№ 535. –С. 358 - 365.
. Жихор Е.Б. Проблемы государственного регулирования инновационной деятельности на региональном уровне // Вісник ХДЕУ. –. –№ 4 (20). –С. 70.
. Жихор Е.Б. Оценка альтернативных инновационных проектов на основе интегрального показателя эффективности // Управління розвитком ХДЕУ. –2002. –№ 2. –С. 36 - 39.
. Жихор Е.Б. Перекрестная оценка риска инновационного проекта и финансовых возможностей предприятия // Зб. наук. праць “Економіка: проблеми теорії та практики.” Вип. № 146. –Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. –С.75 - 79.
. Жихор Е.Б. Современный подход к классификации инноваций // Зб. матер. Четвертої науково-практичн. конф. молод. екон. “Сучасні проблеми розвитку виробництва”. –Xарків: Модель Всесвіту, 2000. –С. 199 - 201.
7. Жихор Е.Б., Хмиль Т.М. Оценка риска инновационного проекта // Праці Першої Міжнародної Другої Всеукр. наук. конф. студ. і молод. вчен. “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання”. Ч. 2. –Донецьк: ДонНУ, 2001. –С. 16 - 18.
8. Малярец Л.М., Жихор Е.Б. Оценка премии за риск при обосновании инновационных проектов // Зб. матеріалів Першої Міжнар. наук.-практичн. конф. “Сучасні проблеми управління”, 30 лист. –грудня 2001 р. –К.: “Політехніка”, 2001. - С. 421 - 423.
9. Жихор Е.Б. Методика оценки эффективности инновационных проектов предприятия // Бизнес Информ. –. –№ 3 - 4. –С. 32 - 34.
АНОТАЦІЇ
Жихор О.Б. Оцінка ефективності інноваційних проектів підприємства. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 –економіка, організація та управління підприємствами. –Харківський державний економічний університет, Харків, 2002.
Дисертацію присвячено розробці науково-практичних рекомендацій щодо оцінки ефективності інноваційних проектів підприємства. Уточнено поняття інноваційної діяльності: “інновація”, “інноваційний проект”, “ризик інноваційного проекту” та класифікації зазначених понять. Визначено величину ризику інноваційного проекту на основі використання методів лінійного програмування. Удосконалено методичні рекомендації з визначення величини ставки дисконту з урахуванням рівня ризику інноваційного проекту. Розроблено методичні рекомендації з перехресної оцінки ризику інноваційного проекту з фінансовими можливостями підприємства. Запропоновано інтегральний показник оцінки ефективності інноваційних проектів. Розроблено методику оцінки ефективності інноваційних проектів підприємства.
Ключові слова: оцінка ефективності, методи оцінки, інновація, інноваційний проект, ризик, ставка дисконту, альтернативний ряд, часткова функція за шкалою Харрінгтона, інтегральний показник ефективності.
Жихор Е.Б. Оценка эффективности инновационных проектов предприятия. –Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 –экономика, организация и управление предприятиями. –Харьковский государственный экономический университет, Харьков, 2002.
Диссертация посвящена разработке научно-практических рекомендаций по оценке эффективности инновационных проектов предприятия. Обобщены теоретические подходы к обоснованию понятий инновационной деятельности и уточнены следующие понятия и их классификации: “инновация”, “инновационный проект”, “риск инновационного проекта”. Проведен анализ деятельности Харьковского регионального отделения Украинской государственной инновационной компании, осуществляющей поддержку инновационной деятельности на региональном уровне, определены недостатки и предложены меры по их устранению.
В диссертации выделены современные методы оценки эффективности инновационных проектов предприятия (исследованы их положительные и отрицательные стороны), а также произведено их ранжирование. Предложен ряд методов для оценки эффективности отдельного инновационного проекта. В работе выделены принципиальные особенности инновационных проектов.
В диссертации обосновано определение величины риска инновационного проекта на основе использования методов линейного программирования, при помощи которых учтены важнейшие характерные черты инновационного проекта - жизненный цикл инновационного проекта и величина инвестиций по его фазам.
Рассмотрены различные подходы к определению ставки дисконта. Исследованиями установлено, что наиболее приемлемой в современных условиях при обосновании инновационных проектов является нахождение ставки дисконта путем суммирования величины реальной банковской ставки, уровня инфляции и уровня риска, присущего данному инновационному проекту. Полученные в результате решения задачи линейного программирования инвестиционные потери соотнесены к денежному потоку данного проекта и данный уровень риска использован в ставке дисконта.
На риск инновационного проекта оказывают существенное влияние результаты, обусловленные деятельностью, направленной на решение других целей предприятия. Используя методические рекомендации по перекрестной оценке риска инновационного проекта и финансовых возможностей предприятия можно осуществлять эффективное формирование портфелей проектов данного предприятия.
Для определения наилучшего проекта из ряда альтернативных проектов предложено использование интегрального показателя эффективности, на основании которого вывод о приоритете одного инновационного проекта перед другим будет определенно однозначным. В качестве интегрального показателя эффективности использована обобщенная функция Харрингтона.
В работе предложена методика оценки эффективности инновационных проектов предприятий, с точки зрения определения эффективности отдельного проекта, а также определения наилучшего проекта из ряда альтернативных проектов данного предприятия (или различных предприятий).
Все расчеты согласно разработанным методикам выполнены на реальных проектах Харьковского региона.
Ключевые слова: оценка эффективности, методы оценки, инновация, инновационный проект, риск, ставка дисконта, альтернативный ряд, частная функция по шкале Харрингтона, интегральный показатель эффективности.
Zhihor Y.B. Evaluation of the innovative enterprise projects efficiency. –Manuscript.
Thesis as to compete the scientific degree of the master of science in economics according to the speciality 08.06.01 –economics, organization and enterprise management. –Kharkiv State of Economics. Kharkiv, 2002.
Thesis is devoted to develop scientific-practical recommendations as to evaluate the efficiency of the innovative enterprise projects. The notion of the innovative activity is newly grounded as: ‘innovation’, ‘innovative project’, ‘risk of the innovative project’ and some classification of mentioned notions was carried out. The amount of enterprise innovation risk is specified on the basis of linear programming. Methodic recommendations as to discount rate amount taking into consideration the level of the innovation project risk are grounded. Methodic recommendations with cross evaluation of the innovation project risk as to the financial possibilities of the enterprise are carried out. Integral index as to evaluate the efficiency of the innovative projects was put forward. Methodic evaluations as to the innovative projects were developed.
Key words: efficiency evaluation, evaluation methods, innovation, innovation project, risk, discount rate, alternative project line, partial function as to Harrington scale, integral index of efficiency.
Жихор Олена Борисівна
ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ ПІДПРИЄМСТВА
підприємствами
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Відповідальний за випуск Кієнко Л.П.
Підписано до друку 01.10.02.Формат 60х90 1/16.
Папір TATRA. Друк офсетний. Обсяг 0,9 ум.-друк. арк.
Тираж 100 прим. Зам. № 2-879. Безкоштовно.