Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
25
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Гурова Вікторія Олександрівна
УДК 332.135: 339.924 (477)
ІНТЕГРАЦІЯ КРАЇН У МІЖНАРОДНІ РЕГІОНАЛЬНІ СТРУКТУРИ
Спеціальність 08.00.02 –світове господарство і міжнародні
економічні відносини
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Донецьк –
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі міжнародної економіки Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент
Орєхова Тетяна Вікторівна,
Донецький національний університет МОН України,
доцент кафедри міжнародної економіки
Офіційні опоненти:
доктор економічних наук, професор Чужиков Віктор Іванович, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана МОН України, професор кафедри міжнародної економіки;
кандидат економічних наук, доцент Семів Сергій Романович, Львівська комерційна академія Укоопспілки, доцент кафедри міжнародних економічних відносин.
Захист відбудеться „13” грудня 2007 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.03 у Донецькому національному університеті за адресою: 83015, м.Донецьк, вул.Челюскінцев, 186, ауд.409.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.
Автореферат розісланий „9” листопада 2007 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
д.е.н., доцент С.П.Калініна
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Відмінною рисою останніх десятирічь є постійне зростання ролі й значення зовнішньоекономічної політики серед багатьох інших напрямів економічної діяльності держави.
Дослідження глибинних процесів розвитку світового господарства є важливим для розуміння тенденцій і напрямів розвитку національних економік, розбудови їх власної економічної стратегії та формування адекватної політики. До таких процесів на сучасному етапі можна віднести інтеграцію.
Сьогодні відносини України зі світовим простором є провідним чинником української зовнішньополітичної стратегії й головним вектором національної зовнішньої політики, а також найважливішою ланкою всієї сучасної системи міжнародних відносин, зокрема її континентального (загальноєвропейського) і регіонального (центрально-східноєвропейського) сегментів.
В даний час, коли в результаті інтеграції національних економік багато важливих характеристик економічного розвитку країн формуються усе більшою мірою під впливом зовнішніх факторів, увага до питань зовнішньоекономічної політики помітно посилилась.
Проблемам регіональної інтеграції присвячені праці відомих західних вчених, таких як В.Беренса, М.Бромвича, Дж.Кейнса, Р.Марковіца, Ф.Моділіані, Д.Норткотта, А.Тобіна, У.Фішера, П.М.Хавранека, У.Шарпа, а також вітчизняних і російських дослідників: І.О.Бланка, З.С.Варналія, А.С.Гальчинського, Б.В.Губського, В.М.Дегтяренка, В.В.Ковальова, В.В.Коссова, Д.Г.Лук’яненка, Ю.Г.Лисенка, Ю.В.Макогона, Я.С.Мелкумова, Т.В.Орєхової, С.І.Пирожкова, П.С.Рогожкіна, Є.В.Савельєва, С.Р.Семіва, В.М.Хобти, В.І.Чужикова, В.Д.Шапіри, В.Я.Шевчука.
Економічна практика України свідчить про необхідність подальших досліджень з питань міжнародної інтеграції, зокрема у контексті сучасних вимог розвитку регіональних угрупувань. У зв’язку з цим дисертаційну роботу присвячено актуальним підходам до розробки принципів формування механізму інтеграції країн до міжнародних регіональних структур.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до напрямів науково-дослідної роботи кафедри міжнародної економіки Донецького національного університету за держбюджетною темою: Г06/53 „Підвищення ефективності міжнародної економічної діяльності України в інтеграційних об’єднаннях: регіональний та галузевий аспект” (номер держреєстрації 0106U012484), у рамках якої автором запропоновано механізм інтеграції країн до міжнародних регіональних структур.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є удосконалення теоретико-методологічних і науково-практичних рекомендацій щодо активізації інтеграційної взаємодії країн з міжнародними регіональними структурами.
Для досягнення встановленої мети дослідження було поставлено і вирішено наступні задачі:
дослідити теоретичні принципи розвитку інтеграційних процесів в рамках регіональної інтеграції;
визначити форми регіональної інтеграції як ключової тенденції світогосподарського розвитку;
оцінити передумови інтеграції України до міжнародних регіональних структур;
проаналізувати розвиток інтеграційних процесів в рамках Європейського союзу та стратегію його розширення;
дослідити процес еволюції регіональних економічних угрупувань за участю пострадянських країн: ОЧЕС, ГУАМ та ЄЕП;
проаналізувати умови формування інтеграційної стратегії України;
оцінити принципи сучасної інтеграційної стратегії України;
сформувати прогноз розвитку торговельно-економічних взаємодій з країнами-членами регіональних економічних угрупувань;
розробити механізм формування стратегічних інтеграційних пріоритетів України.
Об’єктом дослідження є інтеграційна взаємодія країн в умовах розвитку регіональних економічних процесів.
Предметом дослідження є теоретичні засади та організаційно-економічні умови формування механізму інтеграції країн у міжнародні регіональні економічні структури.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи виступають положення сучасної економічної теорії, наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених в сфері дослідження проблем міжнародної економіки та інтеграції країн до міжнародних регіональних структур.
У процесі дослідження використано діалектичний метод наукового пізнання (при дослідженні концептуальних основ економічної інтеграції); загальнонаукові методи пізнання (при дослідженні еволюції форм регіональної інтеграції); метод теоретичного узагальнення (при дослідженні теоретико-методологічних засад формування та розвитку міжнародних регіональних структур); системний підхід (при дослідженні теоретико-методологічних основ процесу міжнародної економічної інтеграції); метод синтезу (для визначення системи підходів щодо формування інтеграційної моделі розвитку країн); методи статистичного та математичного аналізу (для аналізу залежності інтеграційних напрямків країн від чинників, що обумовлюють їх інтеграційні пріоритети); методи структурно-функціонального аналізу (для розробки структурної моделі механізму процесу інтеграції України в регіональні економічні угрупування).
Інформаційною основою роботи є офіційні звіти та аналітичні публікації провідних міжнародних економічних організацій, українські та зарубіжні статистичні збірники, закони України, Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України стосовно проблем регулювання зовнішньоекономічної діяльності України, міжнародні економічні угоди, нормативні документи Європейського Союзу, Співдружності незалежних держав, Організації Чорноморського економічного співробітництва та ГУАМ.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в поглибленні існуючих теоретичних засад, розвитку науково-методичних положень та розробці науково-практичних рекомендацій щодо розвитку інтеграційної взаємодії країн в умовах еволюції регіональних економічних структур.
Конкретні наукові результати, які характеризують новизну проведеного дослідження, полягають у наступному:
вперше:
на засадах кластерного аналізу розроблено модель формування інтеграційної стратегії України в рамках міжнародних регіональних відносин, яка надає можливість визначення найбільш близьких за соціально-економічними показниками ймовірних стратегічних партнерів України у процесі формування її інтеграційних пріоритетів;
запропоновано визначення поняття механізму інтеграції країни до регіональних економічних структур, під яким розуміється сукупність економічних, організаційно-правових, політичних, виробничо-технологічних та соціокультурних важелів взаємодії, зближення та взаємопроникнення національних суб’єктів всіх рівнів з організаційними міжнародними структурами, координація та управління на міждержавному та національному рівнях діяльності національних суб’єктів мікрорівня країн-членів угрупування;
удосконалено:
визначення підходів щодо формування національної інтеграційної стратегії країн, які, на відміну від існуючих, повинні враховувати необхідність дотримання: методологічних вимог (дотримання принципів національної економічної безпеки, критеріїв оптимальності та взаємовигідної еквівалентності економічного співробітництва, підвищення конкурентоспроможності країни в міжнародному економічному середовищі); економічних (економічне та інституціональне забезпечення суверенітету, формування умов для сталого економічного зростання країни, розв’язання проблеми зовнішньої заборгованості, формування та реалізація інноваційної моделі розвитку держави); політико-правових (політичне визначення країни, забезпечення територіальної цілісності та створення адекватної системи національної безпеки, пряма участь у регіональних та глобальних політичних процесах, виконання міжнародних зобов’язань, формування відповідного законодавства й вироблення ефективних механізмів та інструментарію його здійснення); соціокультурних вимог (формування та реалізація моделі соціально-орієнтованого розвитку, сучасної державної освіти, створення умов соціально-культурної життєздатності);
економіко-математичну модель залежності умов участі країни у регіональних економічних структурах від динаміки розвитку макроекономічних показників, використання якої дозволило зробити висновок про доцільність формування та реалізації мультилатеральної інтеграційної стратегії України, яка передбачає розвиток економічного співробітництва з усіма потенційними партнерами на рівних та взаємовигідних умовах.
структуру механізму інтеграції України в регіональні економічні угрупування за рахунок введення нових ознак систематизації його елементів, а саме: за рівнями суб’єктів (суб’єкти регіонального рівня взаємодії, державного та мікрорівня); за напрямками процесу інтеграції (економічні, політичні, організаційно-правові, соціокультурні та науково-технічні, інформаційні); за напрямками механізму забезпечення процесу інтеграції (організаційні, фінансові, правові, інформаційні).
дістав подальшого розвитку:
понятійно-категоріальний апарат, який характеризує процес міжнародної економічної інтеграції, а саме: надано визначення „регіональної економічної інтеграції” (рівень економічних взаємовідношень між державами в рамках окремого регіону світу, що передбачає зближення, зрощування та взаємопроникнення національних економік у процесі формування цілісно-регіонального господарського комплексу за умови створення та координації інституцій регулювання процесу регіональної та економічної взаємодії всіх національних суб’єктів і рівнів); „регіональних економічних структур” (утворення між державами, обмежене територією окремого регіону світу, яке передбачає наявність ознак регіональної економічної інтеграції та цілісного механізму координації, регулювання й сприяння розвитку взаємодії між національними суб’єктами всіх рівнів).
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що основні положення дисертаційної роботи сприятимуть розвитку підходів до формування ефективного механізму регіональної економічної інтеграції суб’єктів всіх рівнів економічної діяльності в Україні.
Результати дослідження використано в практичній діяльності Донецької облдержадміністрації (довідка №7-380 від 22.10.2006 р.) при розробці пропозицій до державних програм з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2004-2007 рр; „Міждержавного Євроазіатського об’єднання вугілля та металу” (довідка №ВК-79/1 від 02.11.2006 р.) при визначенні основ інтеграційних пріоритетів щодо сприяння рівноправному входженню України до світового господарства в процесі глобалізації; Донецької торгово-промислової палати (довідка №1976/01.10 від 22.11.2006 р.) при визначенні найбільш близьких за соціально-економічними показниками ймовірних стратегічних партнерів України та формуванні її інтеграційних пріоритетів; Донецької залізниці (довідка №НГ-НЗ1-06/1573 від 02.11.2006 р.) при аналізі підходів до визначення найбільш ефективних стратегічних партнерів України при формуванні її інтеграційних пріоритетів. Результати дисертаційної роботи також використано у навчальному процесі Донецького національного університету при розробці та викладанні дисциплін: „Міжнародна економіка”, „Європейська інтеграція”, „Регіональні економічні зв’язки та вільні економічні зони”, „Міжнародна стратегія економічного розвитку”, „Міжнародна економічна діяльність України” (довідка №195/14.0-6 від 01.12.2006 р.).
Особистий внесок здобувача. Усі результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані здобувачем самостійно й знайшли відображення в опублікованих автором працях.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідалися й отримали схвалення на міжнародних і всеукраїнських конференціях та семінарах: „Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (м.Донецьк – м.Святогірськ, 2004 р., 2005 р., 2006 р.); „Економіка: проблеми теорії та практики” (м.Дніпропетровськ, 2004 р.), „Проблеми і перспективи розвитку співробітництва між країнами Південно-Східної Європи у рамках Чорноморського економічного співробітництва та ГУАМ” (м.Албена, 2006 р.).
Публікації результатів дослідження. За темою дослідження опубліковано 9 наукових робіт загальним обсягом 4,6 д.а., з яких особисто автору належать 4,6 д.а., у тому числі у наукових фахових виданнях 7 робіт загальним обсягом 3,4 д.а., з яких особисто автору належить 3,4 д.а.
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел з 195 найменувань, 9 додатків на 20 с. Зміст роботи викладено на 208 сторінках друкарського тексту, містить 12 таблиць і 36 рисунків.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету й задачі дослідження, його об’єкт і предмет, наукову новизну та практичне значення роботи.
У першому розділі „Теоретичні основи дослідження міжнародної економічної інтеграції” розглянуто сутність та теоретичні принципи розвитку інтеграційних процесів в рамках регіональної інтеграції, еволюцію форм регіональної інтеграції як ключової тенденції світогосподарського розвитку, формування передумов інтеграції України до міжнародних регіональних структур.
Теоретико-методологічною базою дослідження концепцій регіонального співробітництва й аналізу теорій економічної інтеграції країн, що розвиваються, стали положення загальної теорії міжнародної економічної інтеграції, розроблені західною економічною думкою стосовно розвинутої економіки, а саме: ринкова школа (створення спільного господарського простору, де діють суто ринкові закони та механізми і наявна повна свобода конкуренції; інтеграція передбачає створення масштабного господарського простору, який є вільним від державних кордонів; інтеграція національних господарств із цілковито ідентичними рівнями розвитку, для яких характерне злиття основних економічних показників), ринково-інституційна школа (координація економічної політики держав-членів інтеграційного об’єднання поряд із дією ринкових механізмів; інтеграція включає заходи щодо нівелювання дискримінації між господарськими одиницями, які мають різну державну належність, та передбачає відсутність різних форм дискримінації між національними господарствами), структурна школа (створення якісно збалансованого нового господарства, яке формується шляхом структурних змін в економіці країн, що інтегруються; потужні промислові комплекси й великі фірми за умови інтеграції в економіку відповідних країн та за наявності державного сприяння стають полюсами економічного зростання), дирижиська школа (досягнення оптимального балансу між національними економічними програмами і перевагами міжнародної співпраці; процес зняття бар’єрів на шляху ринкового обміну; процес формування спільної економічної політики та структурного пристосування економік, який передбачає спільні зусилля для створення нової економічної структури).
Інтеграція країн в міжнародні регіональні структури – це процес, який вимагає розробки довгострокової економічної політики, що враховує історичні й господарські особливості країни, тенденції науково-технічного прогресу і світогосподарських зв’язків. Зміст цієї політики полягає в структурній перебудові, підвищенні конкурентоспроможності її галузей, перебудові форм і методів господарських зв’язків.
На основі проведеного дослідження автором запропоновано під регіональною економічною інтеграцією розуміти рівень економічних взаємовідносин між державами в рамках окремого регіону світу, який передбачає зближення, зрощування та взаємопроникнення національних економік у процесі формування цілісно-регіонального господарського комплексу за умови створення інституцій координації та регулювання процесу регіональних економічних відносин національних суб`єктів всіх рівнів.
Визначено поняття регіональних економічних структур, під яким розуміється утворення між державами, обмежене територією окремого регіону світу, що передбачає наявність ознак регіональної економічної інтеграції та цілісного механізму координації, регулювання й сприяння розвитку взаємодії між національними суб’єктами всіх рівнів.
Як свідчать результати дослідження, регіональна економічна інтеграція призводить до концентрації зовнішньоекономічних контактів усередині угрупування та до появи великих торговельних блоків разом із державами, які більш структурно інтегруються.
Визначено, що поява зрілих інтеграційних угрупувань обумовлена синхронізацією процесів відтворення, створенням господарського комплексу з тісними взаємозв'язками національних економік і пріоритетом власного поділу праці, особливими механізмами регулювання через наднаціональні органи, узгодженою політикою у взаємних економічних відносинах і відносинах з іншими країнами та групами країн.
У другому розділі „Аналіз формування та розвитку регіональних економічних процесів” проаналізовано розвиток інтеграційних процесів в рамках Європейського союзу та стратегію його розширення, формування й еволюцію регіональних економічних угрупувань (за участю пострадянських країн: ОЧЕС, ГУАМ та ЄЕП) та умови формування інтеграційної стратегії України.
Аналіз розвитку інтеграційних процесів в рамках Європейського союзу та стратегії його розширення щодо України свідчить про другорядність для ЄС торговельних відносин з нашою державою, структурну диспропорцію у торгівлі товарами й послугами, дискримінацію українських експортерів, відсутність концепту зони вільної торгівлі.
Аналіз зовнішньої торгівлі України з країнами ЄС свідчить про характерне негативне сальдо, що обумовлене негативним значенням товарної складової, оскільки експорт у ЄС в 1996-2006р. перевищував імпорт. Негативне сальдо має тенденцію до скорочення, спостерігається асиметрична залежність: частка України в зовнішньоторговельному обігу ЄС становить близько 0,4% (рис.1).
Рис.1. Темпи приросту зовнішньої торгівлі України товарами та послугами з країнами Європейського союзу у 2006 р.
Досягнута частка ЄС у торгівлі України є недостатньою для інтеграції в Євросоюз (необхідно, щоб вона складала мінімум 60%). Для взаємовідносин України з ЄС характерна концентрація у здійсненні торгівлі на невеликій групі країн. Це Німеччина, Кіпр і Великобританія, на які припадає майже 3/5 зовнішньої торгівлі України з країнами ЄС.
В результаті проведеного кореляційного аналізу нами було розроблено таку модель сумісності макроекономічних показників України з країнами ЄС (табл.1.):
Таблиця 1
Результати оцінювання сумісності макроекономічних показників України з країнами ЄС
|
Variable |
Coefficient |
Std.Error |
t-Statistic |
Prob. |
|
X1 |
0. 015338 |
0. 036284 |
0. 422724 |
0. 06814 |
|
Х2 |
-0. 012147 |
0. 112599 |
-0. 107878 |
0. 09162 |
|
ХЗ |
7. 389750 |
10. 48237 |
0. 704969 |
0. 04969 |
|
Х4 |
-2. 098740 |
4. 960232 |
-0. 423113 |
0. 06812 |
|
C |
-4. 339363 |
12. 90598 |
-0. 336229 |
0. 07436 |
|
R-squared |
0. 123572 |
Mean dependent var |
1. 226667 |
|
|
Adjusted R-squared |
-0. 226999 |
S.D.dependent var |
0. 310453 |
|
|
S.E. of regression |
0. 343889 |
Akaike info criterion |
0. 964204 |
|
|
Sum squared resid |
1. 182594 |
Schwarz criterion |
1. 200220 |
|
|
Log likelihood |
-2. 231527 |
F-statistic |
0. 352487 |
|
|
Durbin-Watson stat |
1. 688080 |
Ргоb(F-statistic) |
0. 0836609 |
Y = –,34 + 0,015X1 –,012X2 + 7,39X3 –,1X4 (1)
де Y – приріст зовнішньої торгівлі України товарами та послугами з кожною країною ЄС, %
Х1 –рівень росту ВВП кожної країни, %
Х2 –індекс споживчих цін
Х3 – рівень безробіття у % до економічного активного населення
Х4 –індекс обсягу продукції промисловості.
За допомогою кореляційного аналізу було досліджено вплив показників макроекономічного розвитку України та ЄС на ступінь розвитку інтеграційних відносин між ними, а саме залежність між приростом ЗТО з кожною країною ЄС у ЗТО України від приросту ВВП кожної країни, індексу споживчих цін, рівня безробіття та індексу обсягу продукції промисловості. На рівень показників інтеграції України з країнами Європейського союзу найбільш вагомим є чинник рівня безробіття у відсотках до активного населення, який впливає на збалансованість ринку праці й рівень національного доходу, ріст бази, яка оподатковується, як джерело бюджетних надходжень на різних рівнях інтеграції.
Торгівля в рамках ЄЕП характеризується: наявністю порівняльних переваг у традиційних (з низкою часток доданої вартості) товарів; практично повною відсутністю товарної диверсифікованості експорту; тенденцією до зниження порівняльних переваг по машинах й устаткуванню, яка властива для всіх країн. Що стосується інвестиційного співробітництва України з країнами ЄЕП, можна відзначити, що жодна з країн даного регіону не посідає значного місця в загальному обсязі інвестицій нашої держави. Тільки інвестиції з Росії в Україну становлять 4,9%, з України в Росію – 53,8% (рис. 2).
Рис.2. Темпи приросту зовнішньої торгівлі України товарами та
послугами з країнами ЄЕП у 2006 р.
В результаті проведеного кореляційного аналізу нами було отримано таку модель залежності макроекономічних показників України та ЄЕП:
LOG(Y) = -0.8137363945 + 0.6021782118*LOG(X1) + 1.923195874*LOG(X3) – 7.196661644*LOG(X4) (2)
де Y –приріст зовнішньої торгівлі України товарами та послугами з кожною країною ЄЕП, %
X1 – рівень росту ВВП кожної країни, %
ХЗ –індекс обсягів продукції промисловості
Х4 – індекс продукції сільського господарства.
За допомогою методу регресій побудована економетрічна модель з максимальною кількістю значущих змінних, які впливають на ступінь розвитку інтеграційних відносин між Україною та ЄЕП, а саме залежність між приростом ЗТО з кожною країною ЄЕП у ЗТО України від приросту ВВП кожної країни, індексу споживчих цін, рівня безробіття, індексу обсягу продукції промисловості та індексу продукції сільського господарства. На рівень показників інтеграції України з країнами ЄЕП найбільш впливовим є чинник приросту ВВП кожної країни, індекс обсягу продукції промисловості та індекс продукції сільського господарства.
Досліджуючи залежність окремих країн від торгівлі в рамках ОЧЕС у вигляді співвідношення між внутрішньорегіональною торгівлею та торгівлею з іншими країнами світу, автор дійшов висновку, що найбільш залежними від внутрішньорегіональної торгівлі країнами є Молдова, Грузія, Азербайджан й Україна. Країнами, менш залежними від внутрішньорегіональної торгівлі, є Румунія, Росія, Туреччина та Греція. Проміжне положення щодо цього займають Албанія, Вірменія та Болгарія. Подальший успішний розвиток ОЧЕС перебуває у прямій залежності від роботи з інституціонального зміцнення організації: полегшення міжгалузевої і міжрегіональної торгівлі промисловими та сільськогосподарськими товарами між країнами-членами; реалізації великих інфраструктурних проектів; інтегрування регіонального економічного комплексу з комплексами сусідніх з цією організацією держав та інших міжнародних організацій. На рівень інтеграції України з країнами ОЧЕС має найбільш важливий позитивний вплив індекс споживчих цін, індекс обсягів промислової продукції, а від’ємний вплив має індекс виробництва продукції сільського господарства.
Зовнішньоторговельний обіг України з країнами-учасниками ГУАМ за 2006 рік склав 4,2 млн. дол. США, що в 2,3 рази перевищує показник попереднього року, при цьому експорт збільшився в 2,4 рази. Прямі іноземні інвестицій в економіку Грузії за 2006 рік склали понад 300 млн. доларів США.
В роботі зроблено висновок щодо необхідності формування мультилатеральної інтеграційної стратегії України, що обумовлено такими чинниками: перетворення європейського економічного простору значно впливає на зовнішню і внутрішню політику України (на просторі ЄС досягнута повна економічна інтеграція, однак існують протиріччя економічного і політичного характеру, структура ЄС стає ще більш нераціональною і диференційованою); економічні й політичні причини створення ГУАМ обумовили незначний рівень економічної інтеграції країн (проєвропейська орієнтація угрупування не розкриває значний потенціал співробітництва, розвитку об’єднання ГУАМ перешкоджають деякі дезінтеграційні фактори політичної природи й об'єктивні економічні перешкоди); об'єктивна необхідність участі України в регіональних інтеграційних процесах обумовлює активізацію взаємодії за різними напрямами на підставі участі в таких інтеграційних об’єднаннях як ОЧЕС, ГУАМ та ЄЕП; дроблення простору на субрегіональні блоки країн призводить до перегляду формату відносин (найбільш оптимістичним варіантом трансформації вважається створення ЄЕП між Україною, Росією, Казахстаном і Білоруссю, що вимагає реалізації прогресивних принципів інтеграції); істотними перешкодами інтеграції України є значні розходження в рівні економічного розвитку між країнами-членами, однотипність їх експорту й недостатня конкурентоздатність обробної промисловості, що заважає більш глибокому взаємному поділу праці.
Аналіз умов формування інтеграційної стратегії України дозволяє зробити висновок, що остаточний результат взаємодії інтеграційних і дезінтеграційних процесів залежатиме від багатьох причин. Головним фактором стануть результати розвитку української ринкової економіки й політики України в цілому.
У третьому розділі „Механізм формування інтеграційної стратегії України” визначено принципи сучасної стратегії України, здійснено прогноз розвитку торговельно-економічних взаємодій з країнами-членами регіональних економічних угрупувань, обґрунтовано перспективні напрямки регіональної інтеграції.
В результаті прогнозу розвитку торговельно-економічних взаємодій з країнами-членами регіональних економічних угрупувань зроблено висновки, що змістовним наповненням співробітництва у форматі ЄЕП можуть стати галузеві й інфраструктурні проекти, що призведуть до формування загальних ринків товарів і послуг, слід ширше використовувати досвід регіональних і міждержавних корпорацій; в рамках концепції загальних просторів СНД та ЄС здійснюється співробітництво зі створення міждержавного газотранспортного консорціуму за участю Росії, України та інших країн СНД й Європи, розробка проектів у сфері електроенергетики, авіабудування й космічної галузі; майбутнє співробітництво з ОЧЕС полягає у розвитку багатобічного політичного діалогу (зміцнення безпеки й стабільності, розвиток багатовікових зв'язків народів Причорномор'я в контексті загальноєвропейських і глобальних процесів); європейська і глобальна інтеграція України є одним із стратегічних напрямків її державної політики; співробітництво у рамках ГУАМ стримує великий ступінь диференціації в темпах економічного розвитку країн-членів.
Удосконалено підходи до формування національної інтеграційної стратегії країн (методологічні вимоги: дотримання принципів національної економічної безпеки, критеріїв оптимальності та взаємовигідної еквівалентності економічного співробітництва, підвищення конкурентоспроможності країни в міжнародному економічному середовищі; економічні вимоги: економічне та інституціональне забезпечення суверенітету, формування умов для сталого економічного зростання країни, вирішення проблеми зовнішньої заборгованості, формування та реалізація інноваційної моделі розвитку держави; політико-правові вимоги: політичне визначення країни, забезпечення територіальної цілісності та створення адекватної системи національної безпеки, пряма участь у регіональних та глобальних політичних процесах, виконання міжнародних зобов’язань, формування відповідного законодавства і вироблення ефективних механізмів та інструментарію його здійснення; соціально-культурні вимоги: формування та реалізація моделі соціально-орієнтованого розвитку, сучасної державної освіти, створення умов соціально-культурної життєздатності).
Розроблено авторське визначення механізму інтеграції країни до регіональних економічних структур, під яким розуміється сукупність економічних, організаційно-правових, політичних, виробничо-технологічних та соціокультурних важелів взаємодії, зближення та взаємопроникнення національних суб’єктів всіх рівнів з організаційними міжнародними структурами, координація й управління на міждержавному та національному рівнях діяльності національних суб’єктів мікрорівня країн-членів угрупування.
Запропоновано структурну модель механізму процесу інтеграції України в регіональні економічні угрупування (рис. 3).
Домінуючою гіпотезою даного дослідження є припущення щодо схожості соціально-економічних умов у державах-партнерах, як базис взаємовигідного співробітництва. Передумовами даної гіпотези є наступні факти: різниця у рівні розвитку й господарському укладі економіки призводить до асиметрії галузевої структури - фінанси, наука й освіта витісняють з економіки більш розвиненої держави сировинні галузі; спрямована міграція робочої сили та дискримінація за ознакою громадянства виникають при серйозних розходженнях у рівні життя.
Таким чином, критерієм об'єднання держав у регіональні інтеграційні структури є мінімум диспропорцій усередині об'єднання. В результаті кластерного аналізу за допомогою попередньо заданих значень істотних показників формуються групи спостережень. Члени однієї групи (одного кластера) повинні мати подібні прояви змінних, а члени різних груп –різні (рис.4).
d0.3.
d0
d1`aa
d0. 4.
Запропонована кластерна модель формування інтеграційної стратегії України дозволяє зробити висновок, що з погляду внутрішньої збалансованості соціально-економічного розвитку держав – учасників міжнародних регіональних структур найбільш близькими з цих блоків за рівнем соціально-економічного розвитку є блок ЄЕП та ЄС.
ВИСНОВКИ
В результаті проведеного дослідження, теоретичного узагальнення концептуальних підходів та сучасних теорій міжнародної економічної інтеграції у контексті розвитку глобалізації і локалізації світової економіки було вирішено важливу наукову задачу удосконалення підходів та механізмів формування інтеграційної стратегії взаємодії країн в умовах еволюції міжнародних регіональних структур, що дає можливість зробити низку висновків та рекомендацій, які характеризуються науковою новизною, мають теоретико-методологічне та науково-практичне значення.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗДОБУВАЧА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Публікації у наукових фахових виданнях
Публікації в інших виданнях
АНОТАЦІЯ
Гурова В.О. Інтеграція країн до міжнародних регіональних структур. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 – Світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2007.
В дисертації досліджено питання аналізу формування та розвитку регіональних економічних угрупувань (за участю пострадянських країн ОЧЕС, ГУАМ та ЄЕП) та умови формування інтеграційної стратегії України.
Теоретичні основи формування і розвитку міжнародної економічної інтеграції досліджено через аналіз науково-теоретичних основ інтеграції країн, ролі регіональної економічної політики у розвитку міжнародних економічних процесів, формування передумови інтеграції України до міжнародних регіональних структур.
Для проведення аналізу процесу формування та розвитку інтеграційної стратегії країн в процесі їх інтеграції до міжнародних регіональних структур досліджено економічну структуру регіонів, оцінено конкурентні переваги.
З метою розвитку процесу інтеграції як передумови включення України до міжнародних регіональних структур визначено шляхи дослідження теоретичних принципів розвитку інтеграційних процесів в рамках регіональної інтеграції, форми регіональної інтеграції як ключової тенденції світогосподарського розвитку; представлені передумови інтеграції України до міжнародних регіональних структур; аналіз розвитку інтеграційних процесів в рамках Європейського союзу та стратегії його розширення; дослідження процесу еволюції регіональних економічних угрупувань за участю пострадянських країн: ОЧЕС, ГУАМ та ЄЕП; аналіз умов формування інтеграційної стратегії України; формування прогнозу розвитку торговельно-економічних взаємодій з країнами-членами регіональних економічних угрупувань; розробки механізму формування стратегічних інтеграційних пріоритетів України.
Ключові слова: міжнародні регіональні структури, регіоналізація, механізм інтеграції, кластери, інтеграційна стратегія.
АННОТАЦИЯ
Гурова В.A. Интеграция стран в международные региональные структуры. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.02 – Мировое хозяйство и международные экономические отношения. – Донецкий национальный университет Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2007.
В диссертации решена важная научная задача анализа формирования и развития региональных экономических группировок (при участии постсоветских стран ОЧЭС, ГУАМ и ЕЭП) и условия формирования интеграционной стратегии Украины.
Теоретические основы формирования и развития международной экономической интеграции исследованы через анализ научно-теоретических основ интеграции стран, роли региональной экономической политики в развитии международных экономических процессов, формирования предпосылок интеграции Украины в международные региональные структуры.
Для осуществления анализа процесса формирования и развития интеграционной стратегии стран в процессе их интеграции в международные региональные структуры проанализирована экономическая структура регионов, оценены конкурентные преимущества.
Анализ концепций экономической интеграции позволил дать определение понятия „региональная экономическая интеграция”.
С целью развития процесса интеграции как предпосылки включения Украины в международные региональные структуры, определены пути исследования теоретических принципов развития интеграционных процессов в рамках региональной интеграции, формы региональной интеграции как ключевой тенденции мирохозяйственного развития; представлены оценки предпосылок интеграции Украины в международные региональные структуры; анализ развития интеграционных процессов в рамках Европейского Союза и стратегии его расширения; исследование процесса эволюции региональных экономических группировок при участии постсоветских стран: ОЧЭС, ГУАМ и ЕЭП; анализ условий формирования интеграционной стратегии Украины; формирование прогноза развития торгово-економических взаимодействий со странами-членами региональных экономических группировок; разработка механизма формирования стратегических интеграционных приоритетов Украины.
В процессе формирования интеграционной стратегии и тактики определены особенности Украины как потенциального участника международных экономических группировок: отсутствие опыта государственности, необходимость получения настоящего суверенитета; отсутствие разработанных политико-правовых регуляторов и инструментов; неразвитость рыночных отношений; тенденция к ухудшению экономического потенциала.
В основе цивилизованого, демократического, экономически развитого государства лежит реализация базисной программы развития Украины, основанная на подходах, используемых в странах-кандидитах при вступлении в Европейский союз, а именно на: опыте евроинтеграционных процесов в сфере трансформации политической, правовой, экономической и образовательной систем, взаимосвязанных между собой; разработке проекта программы развития Украины негосударственой организацией „Центр Европы”, задачей которой является координация процесса определения украинской интеграционной стратегии посредством внутренней трансформации; развитии принципов законности судебной власти и эффективности системы управления; исследовании процесса расширения Европейского союза и его влиянии на регион.
Ключевые слова: международные региональные структуры, регионализация, механизм интеграции, кластеры, интеграционная стратегия.
АNNOTATION
Gurova V.A. Integration of the Сountries to International Regional Struktury. – Manuscript.
The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of economic sciences on a spaciality 08.00.02 – World Economy and International Economic Relations. - Donetsk National University, Donetsk, 2007.
In the dissertation is solved important scientific problem of the analysis of the shaping and developments of the regional economic groups (at participation soviet countries OBSEC, GUAM and UES) and condition of the shaping integration strategies of the Ukraine.
The Theoretical bases of the shaping and developments to international economic integration explored through analysis scientifically-theoretical основ to integrations of the countries, dug the regional economic politicians in development of the international economic processes, shaping the premiseses to integrations of the Ukraine in international regional structures.
For realization of the analysis of the process of the shaping and developments integration strategies of the countries in process of their integrations in international regional structures is analysed economic structure region, are evaluated competitive advantage in process of the integrations of the countries in international regional structures.
The Analysis concept to economic integration has allowed to give the determination "regional economic integration". For the reason developments of the process to integrations as premiseses of the enabling the Ukraine in international regional structures are determined way shaping integration strategies of the Ukraine.
Key words: international regional structures, globalization, regionalization, mechanism to integrations, clasters, integration strategy.