Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Практичне заняття №3
з навчальної дисципліни Д-63-3
„Стрільба та бойова робота на ЗРК „ОСА-АКМ”.
Змістовий модуль.4.3.1.1.(Тема №1).Зони ураження і пуску ЗРК 9К33М3.
Заняття 10.. Зона ураження та її параметри.
Навчальні питання:
Питання №1. Розрахунок параметрів зони ураження при стрільбі на зустрічному курсі і навздогін.
Питання №2. Побудова вертикального та горизонтального перетину зони ураження.
Навчальна література:
1.Автономный войсковой зенитный ракетный комплекс “ОСА” М. Воениздат .М-80.
2.Правила стрельбы и боевой работи на ЗРК войськ ПВО СВ. Ч3.Воениздат.М-78.
3.Учебник А.Семенов.Основи теории стрельбы и УО ЗРК ПВО СВ.М-73.
4.Пособие по изучению ПС ЗРК войськ ПВО СВ. Ч3.Воениздат.М-78.
Питання №1. Розрахунок параметрів зони ураження при стрільбі на зустрічному курсі і навздогін.
Зоною ураження комплексу називається частина простору, в якій можливе наведення ракети на ціль і її поразку з вірогідністю не менш заданою.
Зона ураження в значній мірі визначає можливості комплексу по знищенню повітряних цілей.
Орієнтація зони ураження зенітного ракетного комплексу в просторі визначається напрямом руху меті відносно станції супроводження цілей. При прямолінійному курсі цілі зона ураження симетрична відносно площини XOY в «земній» (станційній) системі координат за умови, що напрям орієнтації станційної системи координат таке, що вісь ОХ постійно направлена паралельно курсу цілі. Площина XOY в цьому випадку прийнято називати біссекторной площиною. Відповідно до зазначених визначень розташування зони ураження комплексу в просторі визначається у кожному конкретному випадку напрямом курсу цілі.
Зона ураження є найважливішою узагальненою характеристикою вогневих можливостей комплексу. Для ЗРК «ОСА-АКМ» вона визначає:
діапазони дальності, висоти, швидкості і курсового параметра цілей, при яких ефективність стрільби відповідає заданій;
мінімальні тимчасові інтервали між цілями, при яких можливий їх послідовний обстріл, тобто можливості комплексу по послідовному обстрілу цілей;
час зайнятості комплексу по обстрілу однієї цілі;
необхідну глибину розвідки повітряних цілей, що забезпечує їх своєчасний обстріл.
Розміри зони ураження визначаються:
часом виведення ракети на кінематичну траєкторію;
дальністю польоту і точністю наведення ракети на ціль;
співвідношенням перевантажень, реальних і необхідних;
характеристиками бойової частини ракети (загальним числом осколків, що утворюються при підриві бойової частини, кінетичною енергією осколків, законами розподілу осколків в динаміці і їх характеристиками);
характеристиками радіопідривача (законом спрацьовування радіопідривача і його параметрами: середнім кутом спрацьовування і середнім квадратичним відхиленням кута спрацьовування, середнім радіусом спрацьовування і середнім квадратичним відхиленням радіусу спрацьовування);
степінню узгодження області спрацьовування радіопідривача і області розльоту осколків бойової частини;
характеристиками польоту і уразливості цілей;
заданою вірогідністю ураження цілі.
При визначенні форми і розмірів зони ураження комплексу необхідно задатися: типом цілі і характеристиками її уразливості, умовами стрільби, рівнем необхідної вірогідності, ураження цілі.
Для кожного типу цілей і різних умов стрільби матимуть місце свої розміри і форма зони ураження. Тому доцільно задатися типовою ціллю, найбільш вірогідною для даного комплексу, і визначити зону ураження для найбільш характерної швидкості цілі з врахуванням можливої тактики застосування в умовах сучасного бою.
Задача 1: Визначити основні параметри зони ураження на зустрічному курсі.
Вихідні дані:
Рішення:
4.Горизонтальна дальність до ближньої межі зони ураження:
5.Глибина зони ураження та час перебування цілі в ній:
6Максимальний параметр зони ураження:
Задача 2: Визначити основні параметри зони ураження на догонному курсі.
Вихідні дані:
Ті ж самі, що і в задачі 1.
Рішення:
Питання №2. Побудова вертикального та горизонтального перетину зони ураження.
За результатами рішення задач першого навчального питання здійснюємо побудову вертикального та горизонтального перетину зони ураження для умов, що визначенні в задачі.
Після виконання креслень формулюємо висновки, в яких вказуємо на
основні чинники, що визначають кордони зони ураження:
Ближній кордон зони ураження визначається дальністю виведення ракети на кінематичну траєкторію наведення (сферична поверхня із слідом на биссекторную площину ab), співвідношенням перевантажень, що розташовуються і необхідних, узгодженням областей спрацьовування радіопідривача і розльоту осколків бойової частини, кутами складання рамок гіроскопа бортового розкладальника команд (вертикальна площина і конічна поверхня із створюючою cd).
Дальність виведення ракети на кінематичну траєкторію наведення є випадковою величиною і визначається наступними чинниками:
часом виведення ракети на кінематичну траєкторію;
початковими відхиленнями ракети від кінематичної траєкторії наведення, викликаними помилками в наведенні АПУ в азимутній площині і фіксованим кутом місця направляючих АПУ;
співвідношенням перевантажень ракети, що розташовуються і необхідних;
часом розгону ракети до необхідної швидкості польоту;
часом загасання перехідних процесів в контурі управління після його включення.
Помилки встрілювання ракети в широкий промінь ССЦ складають:
у вертикальній площині - 1,7°;
у похилій площині 0др = 0,82°.
Час роботи двигуна ракети в режимі розгону багато в чому визначається попередньою температурою порохових шашок і в діапазоні температур довколишнього повітря від -40 до + 50° Із змінюється до 22%; у тому ж діапазоні температур зміна тяги двигуна на ділянці розгону досягає 48%.
Питання №3. Розрахунок маєвих нормальних прискорень та маєвих нормальних перевантажень.
До параметрів зони ураження відносяться:
горизонтальна і похила дальності до точки входу (виходу при стрільбі навздогін) цілі в зону ураження;
горизонтальна і похила дальності до точки виходу (входу при стрільбі навздогін) цілі із зони ураження;
глибина зони ураження h;
максимальний курсовий параметр.
Параметри руху цілі і параметри зони ураження взаємозв'язані:
де Sn, S6 - курсові дальності до точки входу цілі в зону ураження і до точки виходу цілі з неї.
Величина максимального курсового параметра для зони ураження комплексу «ОСА-АК» («Оса») залежить від швидкості цілі і висоти її польоту і набуває таких значень:
Глибина зони ураження визначається довжиною маршруту цілі, що прямолінійно летить, в зоні ураження.