Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Племінний (кінний) завод (далі – племзавод) – сільськогосподарське підприємство (господарство), що має стадо високопродуктивних племінних тварин визначеної породи і застосовує їх чистопородне розведення. Схрещування при розведенні тварин допускається тільки при виконанні державних та галузевих програм селекції у тваринництві, затверджених Міністерством аграрної політики України і Українською академією аграрних наук. Тварини племзаводу повинні входити до активної частини породи, що забезпечує селекційний прогрес.
Діяльність і функції племзаводу:
Племінний репродуктор (далі – племрепродуктор) – суб’єкт підприємницької діяльності з розведення, вирощування і реалізації для відтворення високопродуктивних племінних тварин визначеної породи з метою забезпечення потреб сільськогосподарських товаровиробників. У свинарстві – допускається одержання помісного (гібридного) молодняку для реалізації власникам неплемінних тварин. У рибництві – здійснення цілеспрямованої промислової гібридизації у першому поколінні для передання користувальним (товарним) господарствам.
Діяльність і функції племрепродуктора:
Племінні (генетичні) ресурси – тварини, сперма, ембріони, яйцеклітини, які мають племінну (генетичну) цінність.
До племінних (генетичних) ресурсів встановлюються такі вимоги:
74.Автоматизовані системи для ведення племінного обліку (на прикладі програми «Акцент – племінний облік у свинарстві»). Комп’ютерна програма «Акцент – племінний облік у свинарстві» створена для виконання вимог «Інструкції з ведення племінного обліку у свинарстві» . Згідно «Інструкції з ведення племінного обліку у свинарстві» у племінних господарствах ведуть індивідуальний облік та реєстрацію даних про походження, продуктивність, тип та інші якості тварин з метою одержання систематизованих відомостей, необхідних для ведення племінної справи. Форми племінного обліку тварин ведуться спеціалістами з племінної справи до вибуття тварини, після чого передаються і зберігаються в архіві. З переваг даної програми слід відмітити :
Можливість роботи в локальній мережі; Важливим моментом при створенні облікової системи в племінному свиноводстві є те, що розробники взяли за основу технологічні процеси, які були заложені в «Інструкції з ведення племінного обліку у свинарстві», що дало можливість створити інтуїтивно зрозумілий інтерфейс, а також закласти в алгоритми розрахунок бонітовочних показників, причому все це має вигляд діючого документа.
Згідно практичних наробок, життя племінної свиноматки або кнура можна представити як послідовність переходів із однієї «групи використання» до іншої,
Наявність блоку додаткової звітності, аналізу та виборок по критеріям. Особливою вимогою даного програмного продукту є те, що впровадження його в експлуатацію на підприємстві є поетапним, а саме:
75.Значення в селекції ДНК-діагностики летальних рецесивних мутацій
Вроджені захворювання імунної системи широко поширені серед домашніх тварин.
На початку 80-х років у великої рогатої худоби було описано спадкове захворювання, що одержало назву синдрому гранулоцитопатіі, хвороби Такахаші-Хагемозера або дефіциту лейкоцитарної адгезії – BLAD (Bovine Leucocyta Adheasion Deficiancy).
Захворювання обумовлене точковою мутацією в гені, що обумовлює заміну кодону аспаргінової кислоти на триплет, що кодує гліцин.
Дана мутація, яка отримала позначення D128G, в гомозиготному стані призводить до різкого зниження стійкості телят до бактеріальних інфекцій. Вперше це захворювання було зареєстровано у прямих нащадків видатних бугаїв голштинської породи. Бугая голландського походження Особорндейл Айвенго1189870, який народився в 1952 р., вважали видатним плідником. Коли, через 40 років, стало відомо, що він є носієм гена BLAD, його потомство виявилося широко поширеним в чорно-рябих і червоно-рябих породах худоби.
У результаті генеалогічного аналізу було встановлено, що основним розповсюджувачем BLAD в світі, в тому числі на Україну і в Росії, виявився голштинский бугай американського походження, онук Особорндейл Айвенго 1189870 - Карлін М. Айвенго Белл 1667366, який займав 12 місце в сотні кращих бугаїв США.
Комплексна вада хребта (CVM) – широко поширена рецесивна генетична вада голштинської і голштинізованої худоби. Приховані носії CVM зовні нічим не відрізняються. Однак 25% тільностей, отриманих в результаті спаровування таких тварин, закінчуються абортами або народженням мертвих телят, а половина тих телят, які з’явилися на світ живими – є прихованими носіями даної вади. Лише четверта частина тільностей завершується народженням вільного від CVM потомства.
Характерні ознаки телят-носіїв CVM – загальна недорозвиненість, укорочена шия, деформовані хребці, які зрослися, сколіоз. Один із симптомів – деформація суглобів передніх і задніх кінцівок. До дії цього рецесивного гена відносяться також вади серця, які виявляються у народжених у строк мертвих телят.
Про комплексну ваду хребта вперше повідомили данські дослідники у 2000 р. Надалі поява випадків цієї аномалії підтвердилася ветеринарами США. Однак тип успадкування на той момент не встановили. Але в 2001 р. голландські дослідники показали, що CVM викликається одиничним рецесивним геном.
У 2000 р. при проведенні оцінки за якістю нащадків бугая Kol Nixon датські вчені відкрили ген, який зумовлює розвиток CVM. У 2002 р. вони ж ідентифікували мутацію, що викликає це захворювання, і розробили генетичний тест для виявлення прихованих носіїв CVM. Проведені відразу після розробки тесту молекулярно-генетичні дослідження показали, що в Голландії і у Франції близько 40% бугаїв-плідників – пр.иховані носії CVM, в США – 20%, в Італії – 15%, в Канаді – 6% і в Німеччині – 7%.
Широке поширення СVM серед голштинської худоби дозволило припустити, що алель CV позитивно корелює з ознаками продуктивності, що використовуються в якості критеріїв в селекційних програмах.
У результаті селекції м’ясної худоби на збитість тулуба в США в популяціях був закріплений рецесивний ген карликовості, який широко поширився в Новій Зеландії серед герефордської і ангуської худоби. Джерелом цієї мутації були чотири бугаї, імпортовані з Америки. Аналогічно кілька бугаїв стали джерелом розповсюдження серед худоби в Новій Зеландії синдрому «вовчої пащі» (розщеплене піднебіння).
У 1971 р. в США у телят джерсейської породи була виявлена напівлетальна аномалія, названа «розм’якшення кінцівок». Телята-гомозиготи при цьому захворюванні слабо контролюють рух і не можуть встати на ноги. Дефект пов’язаний з аномальним розвитком суглобів. Аномалія поширилася в стадах від бика Фаворита Командо.
Наприкінці 80-х років у великої рогатої худоби був виявлений генетичний дефект, пов’язаний з підвищенням ембріональної смертності. У результаті біохімічних досліджень було встановлено, що він обумовлений мутацією, що порушує роботу ферменту уридинмоносинтетази, і отримав позначення DUMS (дефіцит уридинмоносинтетази). Економічний ефект, що наноситься цим захворюванням настільки великий, що міжнародні організації з племінної роботи стали в обов’язковому порядку включати відомості про наявність DUMS у тварин в племінні каталоги.