Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
категорії житла, об′ємно-планувальні рішення
Основними видами будинків в містах і селищах міського типу з
середини минулого століття були багатоквартирні середньої та, пізні-
ше, підвищеної поверховості і багатоповерхові, тобто у 5, 9, 12 повер-
хів. У сучасному житловому будівництві у великих містах переважа-
ють висотні будинки у 24 поверхи і більше. При виборі поверховості
поряд з містобудівними і архітектурними факторами мають значення
економічні – пристрій ліфтів, сміттєпроводів, автономного енерго- і
теплозабезпечення і інші, що здорожують їх зведення і експлуатацію.
При проектуванні будинків необхідно забезпечити правильне
співвідношення площ житлових і підсобних приміщень, а також взає-
мне розташування приміщень (планування) відповідно до їхнього фун-
кціонального призначення. У багатоквартирних будинках квартири з
сімейним заселенням є головним житловим осередком.
Практика експлуатації типових будинків показала, що площі
житлових приміщень мають складати в однокімнатних квартирах 50—
54% загальної площі квартири, у двохкімнатних 54—58% і у трьох-,
чотирьохкімнатних 60––66%. У сучасному житловому будівництві
наведені пропозиції є відповідними соціальному (не комерційному)
житлу.
Кількість житлових кімнат приймають 1—5, а число квартир з
різним складом житлових кімнат установлюють завданням на проек-
тування, який розробляють соціологи й економісти в залежності від
демографічного складу населення, прийнятих умов розселення родин і
інших особливостей кожного з адміністративних районів. Було прийн-
ято, що однокімнатні квартири заселяють самотніми і малосімейними
(1–2 людини), двохкімнатні – малосімейними (2–3 людини), трьох-,
чотирьохкімнатні – родинами в 3—5 людей і п'ятикімнатні – 5—7.
44
Планування кімнат визначають такі чинники: призначення і
склад, розташування меблів, створення вільних просторів, модульна
координація розмірів, зв'язок з сусідніми приміщеннями.
Доцільне використання площі кімнат залежить від співвідно-
шення їх ширини до глибини. Зручні кімнати зі співвідношенням 1:1;
1:1,25; 1:1,5; 1:1,75; 1:2 (це – гранично припустиме). Більш глибокі
кімнати мають менші тепловтрати через зовнішню стіну, але вони
менш сприятливі для розташування меблів, природного освітлення,
інсоляції і гірші за естетичними якостями.
Житлові кімнати, що мають глибину меншу, чим ширину зі
співвідношенням 1,25:1; 1,5:1; 1,75:1; 2:1 (це – граничне) створюють
кращі умови для природного освітлення, інсоляції, розташування меб-
лів і сприятливіші для інтер′єрів. Проте вони мають великі тепловтра-
ти, тому доцільні в районах з коротким опалювальним періодом.
Мінімальні площі житлових кімнат, кухні, ширину передньої і
внутрішніх квартирних коридорів приймають згідно з ДБН. Устатку-
вання і розміри санвузлів – ванної і туалету, суміщеного санвузла (для
однокімнатних квартир) приймають за планувальними нормалями.
Кухні і санітарні вузли доцільно розміщати поруч зі сходово-
ліфтовою кліткою, створюючи цим захист житлових кімнат від шуму.
Розташування санвузлів поруч з кухнею забезпечує доцільне викорис-
тання інженерних мереж (водопроводу, каналізації, вентиляційних
каналів, газопроводу).
Під час проектування обов′язково забезпечують необхідну інсо-
ляцію житлових приміщень раціональною орієнтацією по сторонах
обрію
щень по сторонах обрію
(на заштриховані ділянки горизонту, орієнтація не дозволяється)
45
Відповідно до комплексу санітарно-гігієнічних вимог секції
проектують широтні або меридіональні.
Широтні секції призначені для будинків, розташованих по-
довжньою віссю в напрямку схід-захід. Орієнтація кімнат по сторонах
обрію відповідає вимогам до інсоляції і провітрювання квартир. У III
районі, де припустиме провітрювання квартир через сходову клітку,
одно-, двохкімнатні квартири можуть мати однобічну орієнтацію, а всі
інші – двохбічну. У IV кліматичному районі (південь), де обов'язково
наскрізне провітрювання всіх квартир, у секції може бути тільки дві
квартири: трьох-, чотирьох-, п'ятикімнатні.
Меридіональні секції призначені для житлових будівель, роз-
ташованих подовжньою віссю у напрямку північ-південь. У III та IV
районах вимоги до наскрізного провітрювання виключають однобічну
орієнтацію квартир (крім квартир, провітрюваних через сходову клітку
у III районі), тому меридіональні секції з однобічної орієнтацією квар-
тир тут застосовувати не можна.
Під час проектування вживають заходів щодо зниження диско-
мфорту від несприятливих містобудівних факторів (вуличного шуму
на автомобільних магістралях і ін.). У секційних будівлях вище 5 по-
верхів (у підрайонах IА, IБ, IГ, IV – з 4 поверхів) необхідно застосову-
вати ліфт, вище 9 поверхів – два ліфти (пасажирський і вантажний).
Галерейний тип будинків застосовують у III і IV кліматичних
районах з орієнтацією кімнат на південний сектор обрію, а галерей і
підсобних приміщень – на північний. Коридорний тип не має обме-
жень щодо застосування у будь-яких будівельно-кліматичних районах,
якщо коридори є середніми. Проте доцільно допоміжні приміщення
(кухні, холи, санвузли і таке інше) розміщати з несприятливої для ін-
соляції сторони.
Загальною вимогою до багатоповерхових будинків є забезпе-
чення вогнестійкості і довговічності конструкцій. Для будівель вище
п'яти поверхів номенклатура будівельних матеріалів кістяка обмежена
кам'яними, бетонними і залізобетонними матеріалами. Дерев′яними
(стіни) можуть бути лише малоповерхові будинки (в 1—2 поверхи).
2 Квартира: склад, норми житлової площі,
категорії житла, об′ємно-планувальні рішення
ДСТУ до сучасних житлових будівель передбачає вимоги щодо
рівня комфорту, його параметри у спеціалізованому житлі для осіб
похилого віку і інвалідів, гуртожитків, нежитлових приміщень, а також
санітарно-гігієнічні вимоги, пожежної безпеки, інженерного облад-
нання будівель (ліфтів, сміттєпроводів, опалення, вентиляції і конди-
ціювання, газопостачання, електротехнічних пристроїв, автоматики,
системи зв′язку і сигналізації). Передбачені також вимоги щодо енер-
гозбереження.
Одноквартирний будинок і квартири у багатоквартирному бу-
динку проектують, виходячи з умови їх заселення однією сім′єю.
Склад приміщень у квартирах, їхні розміри виходять із санітарно-
гігієнічних нормалей, демографічних, соціальних і економічних умов.
В квартирах мають бути наступні приміщення: житлові кімнати і під-
собні приміщення – кухня, передня, санвузли, внутрішні квартирні ко-
ридори, вбудовані комори, антресолі, літні приміщення і ін.
Типи квартир за кількістю кімнат і їхні площі в житлових будів-
лях ІІ категорії житла (соціальне) слід приймати згідно з табл. 2.4.1.
Рівень комфорту і склад приміщень квартир в одноквартирних будів-
лях і багатоквартирних будівлях І категорії житла (соціальне) визна-
чають завданням на проектування, при цьому нижня межа площі квар-
тир має бути не нижче показників, наданих у цій таблиці.
Таблиця 2.4.1 – Типи квартир і їхні площі залежно від кількості житлових кімнат
Кількість житлових кімнат
1 2 3 4 5
Нижня і верхня межа
площі квартир, м2 30-40 48-58 60-70 74-85
92-98
Висота поверхів житлової будівлі має бути однаковою і прийма-
ється не менше 2,8 м від підлоги нижче розташованого поверху до під-
логи вище розташованого поверху, а від підлоги до стелі має бути не
менше 2,5 м. У сучасних житлових будівлях висоту поверху прийма-
ють переважно 3 м. Висоту внутрішніх квартирних коридорів, санвуз-
лів і інших підсобних приміщень можна зменшувати до 2,1 м за раху-
нок вбудованих антресолей.
Мінімальні розміри площ санвузлів: суміщені (обладнані ван-
47
ною, умивальником, унітазом, місцем для пральної машини) – 3,8 м2
;
ванна кімната (обладнана ванною, умивальником, місцем для пральної
машини) – 3,3 м2
; туалет (вбиральня, обладнана унітазом і умивальни-
ком) – 1,5 м2
; туалет (вбиральня, обладнана унітазом без умивальника)
– 1,2 м2
. Не дозволяється розташування вбиральні і ванної (чи душо-
вої) над кухнями і кімнатами.
Ширина підсобних приміщень квартир має бути не менше: кух-
ні – 1,8 м, прихожої – 1,5 м, коридорів, що ведуть у житлові примі-
щення – 1,1 м. Вхідні двері квартир у відкритому положенні не мають
зменшувати розрахункову ширину сходових площадок і маршів.
Природне освітлення в секційних будівлях має бути: у житлових
кімнатах, кухнях, вхідних тамбурах, сходових клітках на кожному по-
версі через вікна у зовнішніх стінах. Природне освітлення приймають
за світлотехнічним розрахунком. Площі світлових прорізів житлових
кімнат і кухонь квартир мають бути у співвідношенні до площі підлог
цих приміщень в межах від 1:5,5 до 1:8; для мансардних поверхів зі
світловими прорізами в площині похилих огороджувальних конструк-
цій – не менше 1:10. Вікна забезпечують пристроями для провітрю-
вання (кватирками і ін.).
Позначка підлоги приміщень при вході у будівлю має бути вище
позначки тротуару перед входом не менше як на 0,15 м. Позначка низу
віконних прорізів приміщень квартир першого поверху приймають не
нижче 1,8 м від планувальної позначки землі.
У житлових будівлях секційного типу заввишки у 3 поверхи і
більше (до 9-ти включно) квартири повинні мати вихід на одну сходо-
ву клітку. В усіх зовнішніх входах житлових будівель слід передбачати
тамбури глибиною не менше 1,4 м.
Розташування житлових приміщень в підвальних і цокольних
поверхах не допускається. У будівлях заввишки у три поверхи і більше
виходи назовні з підвальних і цокольних поверхів не повинні поєдну-
ватися зі сходовими клітками житлової частини (потрібні окремі вихо-
ди на ґанок).
Зовнішні стіни повинні мати достатній опір теплопередачі у зи-
мовий період і не утворювати конденсату на внутрішній поверхні.
У зовнішніх стінах підвальних і цокольних поверхів слід перед-
бачати продухи загальною площею не менше 1/400 площі підлоги під-
пілля, які рівномірно розподіляють по периметру зовнішніх стін; пло-
48
ща одного продуху має бути не менше 0,05 м2
.
У кліматичних районах з жарким кліматом (IV район і III Б під-
район) до складу квартир входять відкриті літні приміщення (балкони,
лоджії, веранди); в інших районах вони необов'язкові.
При проектуванні планування квартир можливе застосування
внутрішніх квартирних коридорів.