Оцінка значущості мережі природнозаповідного фонду території з дисципліни Заповідна справа для н

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра водогосподарської екології, гідрології

та природокористування

075-123

МЕТОДИЧНІ  ВКАЗІВКИ

до виконання розрахунково-графічної роботи

«Оцінка значущості мережі

природно-заповідного фонду території»

з дисципліни «Заповідна справа»

для напряму підготовки 6.040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» денної форми навчання

Рекомендовано методичною комісією напряму підготовки 6.040106 «Екологія та охорона навколишнього природного середовища та збалансоване природокористування»

протокол № 10 від 10 червня 2010 р.

Рівне 2011

Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи «Оцінка значущості мережі природно-заповідного фонду території» з дисципліни «Заповідна справа» для напряму підготовки 6.040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» денної форми навчання //М.С. Яковишина, Ю.С. Кушнірук Рівне: НУВГП. 2011   - 11 с.

Упорядники: М.С. Яковишина, асистент,  Ю.С. Кушнірук к.г.н, старший викладач

Відповідальний за випуск: Яцик А. В., доктор технічних наук, професор, член-кореспондент Української академії аграрних наук, завідуючий кафедрою водогосподарської екології, гідрології та природокористування

 Яковишина М.С, Кушнірук Ю.С., 2010

 Національний університет водного

господарства та природокористування, 2011

Мета роботи: оволодіти навичками проведення аналізу стану природно-заповідного фонду регіону, оволодіти сучасними методиками оцінки значущості мережі природно-заповідного фонду (ПЗФ) території.

Вихідні дані

Основою для виконання завдання є викопіровка території, перелік природно-заповідних об’єктів даної території, їх площа та коротка характеристика.

Порядок виконання

1.  Оцінка значущості мережі ПЗФ території за загальними показниками

До загальних показників відносяться:

Загальна кількість природно-заповідних територій та об'єктів певної території (N) (адміністративних, фізико-географічних, геоботанічних областей, районів й інших одиниць адміністративного та природного районування).

Загальна площа ПЗФ певної території, (Sпзф), га .

 Відсоток заповідності території, тобто відношення площі природно-заповідного об’єктів (ПЗТ) певної території (Sпзф) до її загальної площі (Sзаг)

Відсоток суворої заповідності (Sс.з), тобто відношення площі ПЗТ певної території із суворим режимом (природні заповідники, заповідні зони біосферних заповідників та національних природних парків): а) до загальної площі регіону (Sзаг) та б) до площі природно-заповідних територій регіону (Sпзф).

Ступінь розчленованості (інсуляризованості) природно-заповідних територій (І), який складається з двох компонентів (It i In).

На думку Ю.А. Злобіна гранична площа ПЗТ, яку можна вважати екологічно стабільною, складає 50 га.

Компонент Іt визначається як відношення площі (S1) відносно нестійких природно-заповідних територій (площа яких менша 50 га) до загальної площі ПЗФ (S пзф) :

Значення Іt лежать у межах від 0 (інсуляризованість повністю відсутня) до 1 (інсуляризованість максимальна, всі природно-заповідні об’єкти нестійкі).

Компонент Іn визначається як відношення кількості нестійких природно-заповідних об’єктів (N1) до загальної кількості природно-заповідних об'єктів в даному регіоні (N):

У цілому індекс інсуляризованості території (І) буде дорівнювати:

 

Чим вище значення І, тим важливішу роль у загальній території, що охороняється, відіграють дрібні ділянки, що не мають екологічної стабільності, їх роль у збереженні генофонду незначна.

6. Рівномірність розподілу природно-заповідного фонду по певній території. Вона оцінюється за бальною шкалою: 1 бал – нерівномірний розподіл; 2 бали – відносно рівномірний розподіл; 3 бали – рівномірний розподіл.

7. Ландшафтна репрезентативність, тобто представ-леність у мережі природно-заповідних територій основних елементів ландшафту певної території. Оцінюється за п’ятибальною шкалою: 1 бал – низька, 2 бали – задовільна, 3 бали – достатня, 4 бали – висока, 5 балів – дуже висока.

8. Характеристика якісного складу природно-заповід-ного фонду певної території. За класифікацією природно-заповідних територій, прийнятій в Україні, виділяється 11 категорій (природні і біосферні заповідники, національні природні та регіональні ландшафтні парки, заказника, пам’ятки природи, заповідні урочища, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки). Оцінка проводиться за кількістю і загальною площею природно-заповідних об’єктів по кожній із категорій.

Використовуючи градацію таблиці 2, провести оцінку значущості мережі ПЗФ території. Результати оцінки значущості природно-заповідної мережі за загальними показниками заносяться до таблиці 3.

1.  Оцінка репрезентативності природно-заповідного фонду в системі природного районування

Головне завдання природно-заповідного фонду полягає у збереженні природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу у відповідних регіонах для забезпечення сталого розвитку екосистем та підтримання загального екологічного балансу у природному середовищі. Для досягнення даної мети ПЗФ повинен бути максимально екологічно репрезентативним, тобто має відображати екологічні, біогеографічні і ландшафтні особливості природного середовища певного регіону.

Необхідно проаналізувати представленість природно-заповідних об’єктів у системі природного районування.

Оцінити репрезентативність природно-заповідного фонду в системі:

– геоботанічного районування;

– фізико-географічного районування;

– гідрологічного районування;

– агрогрунтового районування;

– зоогеографічного районування.

Результати проведеної оцінки значущості мережі ПЗФ території за загальними показниками зводяться у таблицю 3.

Таблиця 1

Характеристика мережі ПЗФ (назва території за завданням) за загальними показниками

№ з/п

Назва ПЗТ

Кате-горія

Статус (ранг)

Райо Площа ПЗТ, га

нування

Адмін.

Фіз-геогр

Геобот.

Агрогр.

Гідролог.

Зоогеогр.

Назва району

Площа Sзаг, га

чис. нас., чол.

1

2

..

n

Всього

Характеристика ПЗФ за загальними показниками

1

Загальна кількість ПЗТ певної території (Nзаг)

2

Загальна площа ПЗФ певної території, (Sпзф)

3

Відсоток заповідності території = Sпзф·100/ Sзаг

4

Відсоток суворої заповідності (Sс.з),

Sс.з = S1 ·100/S заг

Sс.з = S1·100/Sпзф

5

Кількість нестійких ПЗТ (N1)

6

Площа відносно нестійких ПЗТ (S1)

7

Ступінь розчленованості (інсуляризованості) I=(S1/Sпзф + N1/Nзаг )/2

8

Рівномірність розподілу ПЗФ по певній територї.

9

Ландшафтна репрезентативність

10

Якісний склад ПЗФ

Таблиця 2

Оцінка природно-заповідного фонду за загальними показниками

Оцінка	Відсоток заповідності	Індекс інсуляризова-ності	Якісний склад (кількість категорій)
в балах	описово
1	низька	0 - 2	1 - 0,8	1 - 2
2	задовільна	2,01 - 4,0	0,8 - 0,61	3 - 4
3	достатня	4,01 - 6,0	0,6 - 0,41	5 - 7
4	висока	6,01 – 8,0	0,4 - 0,21	8 - 9
5	дуже висока	більше 8,1	0,2 - 0	10 – 11

Таблиця 3

Оцінка значущості мережі ПЗФ території за загальними показниками

Назва району	Відсоток заповідності	Індекс інсуляризова-ності	Якісний склад (кількість категорій)	Середнє значення

1.  Оцінка значущості мережі ПЗФ території за спеціалізованими показниками

Провести оцінку значущості мережі природно-заповідного фонду за спеціалізованими показниками. Результати занести в таблицю 4.

До спеціалізованих показників оцінки природно-заповідної мережі відносяться їх ботанічна, фауністична, гідрологічна, господарська й інші цінності:

1. Ботанічна значущість ПЗТ оцінюється за такими крите-ріями:

а) флористичні (флористична репрезентативність та унікаль-ність).

б) ценотичні (ценотична репрезентативність та унікальність).

При виборі ділянок для заповідання з метою збереження їх біологічного різноманіття надзвичайно важливим є оцінка флористичного складу даної території, яка може оцінюватись за такими флористичними критеріями:

багатство видів рослин;

таксономічна різноманітність (співвідношення типів, класів, сімейств, родин і, у першу чергу, видів;.

екологічна різноманітність видів рослин;

різноманітність життєвих форм видів рослин;

кількість видів, занесених до Червоної книги України;

кількість видів, занесених до Європейського Червоного Списку, Міжнародних Червоних списків, Бернської конвенції тощо;

кількість видів, занесених до регіональних списків (адміністративних областей);

кількість реліктових та ендемічних видів;

        9) кількість видів на межі ареалу

При плануванні мережі ПЗФ бажано, щоб кожна одиниця флористичного районування будь-якого рангу мала хоча б одну репрезентативну для себе ПЗТ, в якій відбивалися б як характерні, типові його риси, так і риси унікальні. При створенні ПЗТ необхідно враховувати наявність не тільки рідкісних але і фонових видів рослин. Флористична репрезентативність та унікальність оцінюється за п’ятибальною шкалою: 1 бал – низька, 2 – задовільна, 3 – достатня, 4 – висока, 5 – дуже висока.

Ценотична репрезентативність та унікальність ПЗТ оцінюється представленістю в регіональній природно-заповідній мережі типових та рідкісних рослинних угруповань (за Зеленою книгою України).

Оцінюється за п'ятибальною шкалою (1 бал – низька, 2 – задовільна, 3 – достатня, 4 – висока, 5 – дуже висока).

2. Фауністична репрезентативність та унікальність ПЗТ може оцінюватись:

а) кількістю видів, занесених до Червоної книги України;

б) кількістю регіонально рідкісних видів фауни;

в) біорізноманіттям її тваринного світу;

г) як місце гніздування та розмноження птахів;

д) як місце нересту цінних порід риб тощо.

Оцінюється за п’ятибальною шкалою: 1 бал – низька, 2 - задовільна, 3 - достатня, 4 - висока, 5 – дуже висока.

3. Гідрологічна цінність ПЗТ оцінюється такими критеріями:

а)  водоресурсністю, яка визначається такими параметрами:

- об'ємом водних ресурсів високого якісного складу;

водоохоронним значенням території;

водорегулюючим значенням території;

б) типовістю (репрезентативністю) гідрологічних об'єктів, яка визначається такими параметрами:

-  часткою площі гідрологічно-заповідних об'єктів від однотипної площі даного регіону або області:

, %,

де Sг-з - площа гідрологічно-заповідної території (болота, озера), га; Sо - площа однотипної території (боліт, озер) регіону або області, га.

- часткою об'єму водних ресурсів гідрологічно-заповідних територій:

, %

де Vг-з – об'єм водних ресурсів гідрологічно-заповідної території, м3; Vо - об'єм водних ресурсів в даному регіоні або області, м3.

в) рідкісністю та унікальністю гідрологічних явищ

г) наявністю водно-болотних угідь загальнодержавного та
міжнародного значення.

Гідрологічна цінність ПЗТ може оцінюватись за п’ятибальною шкалою: 1 бал – низька, 2 бали – задовільна, 3 бали – достатня, 4 бали – висока, 5 балів – дуже висока.

4. Народногосподарська цінність території визначається запасами високоякісної питної води, лікарських рослин, ділової деревини, харчових продуктів, мінеральної води, лікувальної ропи і мулу, а також рекреаційними ресурсами. Може оцінюватись за п’ятибальною шкалою: 1 бал – низька, 2 – задовільна, 3 – достатня, 4 – висока, 5 – дуже висока.

Таблиця 4

Оцінка ПЗФ (назва території за завданням) за спеціалізованими показниками

Назва ПЗО	Категорія	Ранг	Площа	Спеціалізовані показники
				бот. знач.	фаун. знач.	гідр. цін.	н-г цін	сер. знач.
				флор.	цен.
Середнє значення

1.  Загальна оцінка значущості мережі ПЗФ території

Загальна оцінка значущості мережі ПЗФ території природно-заповідного фонду певного району може здійснюватись за сумою балів загальних і спеціалізованих показників: до 2 балів – низька, 2,1 - 4 – задовільна, 4,1 - 6 – достатня, 6,1 - 8 – висока, 8,1 - 10 – дуже висока.

5. Заходи щодо покращення функціонування

територій та об’єктів ПЗФ території

Розробити заходи щодо покращення функціонування територій та об’єктів ПЗФ даної території.

Література

1.   Злобін Ю.А., Панченко С.М., Скляр В.Г. Оцінка природно-заповідного фонду Сумської області. // Матеріали Всеукр. конф. "Заповідна справа в Україні на межі тисячоліть (сучасний стан, проблеми і стратегія розвитку)". – Канів.: 1999 – 224 с.
2.   Міждержавні природно-заповідні території України./Під заг. ред. Т.Л. Андрієнко. - К.: Міжвідомча комплексна лабораторія наукових основ заповідної справи НАН України та Мінекобезпеки України.- 1998.- 132 с.
3.   Грищенко Ю.М. Основи заповідної справи: Навч. Посібник, Рівне: РДТУ, 2000. – 239 с.
4.   Зеленая книга Украинской ССР: Редкие, исчезающие и типичные, нуждающиеся в охране растительные сообщества./Под общ. ред. Щеляг-Сосонко Ю.Р. – К.: Наукова думка, 1987. – 216 с.
5.   Грищенко Ю.М. Критерії та параметри цінності гідрологічних територій та об'ектів // Вісник УДАВГ, 1998. – С. 21-25
6.   Грищенко Ю.М. Методика оцінки мережі природно-заповідного фонду / Науковий вісник НСІ, 2008, № 2. – С. 33-36
7.   Грищенко Ю.М., Антонова Г.М., Берташ Б.М., Якимчук А.Ю., Яковишина М. С., Бачук В.А.. Бровко Г.І., Волошинова Н.О., Головко О.В., Журавчак Р.О., Колодич П.Д., Криницька М. В.. Микитин Т. М. Природно-заповідний фонд Рівненської області / Під ред. Ю.М. Грищенка. – Рівне: Волинські обереги, 2008. – 216 с.

1. Тема 5. Финансовая система Различные подходы у определению понятия финансовая система Сферы и звен.html
2. х начале 1980х гг
3. Основні права професійних спілок у сфері трудового права їх правовий статус визначено і Законом України l
4. Статья- К решению проблемы формирования здорового образа жизни населения России
5. Венгерский, или мадьярский язык
6. Управление и интегрированные маркетинговые коммуникации Учебнометодическое пособие по прохожде
7. тематических наук профессор кафедры общей и молекулярной физики Института естественных наук Уральского фед
8. Космический мусор угроза безопасности космических полетов
9. Причина распада Киевской Руси
10. А у нас во Дворце ~ поговорим о мальчишках и девчонках
11. Характер работ по отделке полов зависит от конструкции основания бетонное асфальтобетонное деревянное и
12. ламаизм в России
13. Объединение школьников имеющих общие социально значимые цели организующих разнообразную совместную деяте
14. Вариант 1 1. Бухгалтерский учет ведется для получения информации- а о хозяйственных операциях в организа
15. Дмухановский Постаревший на службе и очень неглупый посвоему человек
16. Бельгия
17. первых обстановкой которая окружала его в России а вовторых необычной для ученого биографией
18. Одним из источников марксизма была немецкая классическая философия Георг Гегель Людвиг Фейербах
19. ТЕМА 1. Информационные технологии Информационные системы и информационные технологии ИТ
20. Есть масса поводов восхищаться лифтами

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе