Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра водогосподарської екології, гідрології
та природокористування
075-123
до виконання розрахунково-графічної роботи
«Оцінка значущості мережі
природно-заповідного фонду території»
з дисципліни «Заповідна справа»
для напряму підготовки 6.040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» денної форми навчання
Рекомендовано методичною комісією напряму підготовки 6.040106 «Екологія та охорона навколишнього природного середовища та збалансоване природокористування»
протокол № 10 від 10 червня 2010 р.
Рівне 2011
Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи «Оцінка значущості мережі природно-заповідного фонду території» з дисципліни «Заповідна справа» для напряму підготовки 6.040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» денної форми навчання //М.С. Яковишина, Ю.С. Кушнірук Рівне: НУВГП. 2011 - 11 с.
Упорядники: М.С. Яковишина, асистент, Ю.С. Кушнірук к.г.н, старший викладач
Відповідальний за випуск: Яцик А. В., доктор технічних наук, професор, член-кореспондент Української академії аграрних наук, завідуючий кафедрою водогосподарської екології, гідрології та природокористування
Яковишина М.С, Кушнірук Ю.С., 2010
Національний університет водного
господарства та природокористування, 2011
Мета роботи: оволодіти навичками проведення аналізу стану природно-заповідного фонду регіону, оволодіти сучасними методиками оцінки значущості мережі природно-заповідного фонду (ПЗФ) території.
Вихідні дані
Основою для виконання завдання є викопіровка території, перелік природно-заповідних об’єктів даної території, їх площа та коротка характеристика.
Порядок виконання
До загальних показників відносяться:
Загальна кількість природно-заповідних територій та об'єктів певної території (N) (адміністративних, фізико-географічних, гео ботанічних областей, районів й інших одиниць адміністративного та природного районування).
Загальна площа ПЗФ певної території, (Sпзф), га .
Відсоток заповідності території, тобто відношення площі природно-заповідного об’єктів (ПЗТ) певної території (Sпзф) до її загальної площі (Sзаг)
Відсоток суворої заповідності (S с.з), тобто відношення площі ПЗТ певної території із суворим режимом (природні заповідники, заповідні зони біосферних заповідників та національних природних парків): а) до загальної площі регіону (Sзаг) та б) до площі природно-заповідних територій регіону (Sпзф).
Ступінь розчленованості (інсуляризованості) природно-заповідних територій (І), який складається з двох компонентів (It i In).
На думку Ю.А. Злобіна гранична площа ПЗТ, яку можна вважати екологічно стабільною, складає 50 га.
Компонент Іt визначається як відношення площі (S1) віднос но нестійких природно-заповідних територій (площа яких менша 50 га) до загальної площі ПЗФ (S пзф) :
Значення Іt лежать у межах від 0 (інсуляризованість повністю відсутня) до 1 (інсуляризованість максимальна, всі природно-заповідні об’єкти нестійкі).
Компонент Іn визначається як відношення кількості нестійких при родно-заповідних об’єктів (N1) до загальної кількості природно-заповідних об'єктів в даному регіоні (N):
У цілому індекс інсуляризованості території (І) буде дорівнювати:
Чим вище значення І, тим важливішу роль у загальній території, що охороняється, відіграють дрібні ділянки, що не мають екологічної ста більності, їх роль у збереженні генофонду незначна.
6. Рівномірність розподілу природно-заповідного фонду по певній території. Вона оцінюється за бальною шкалою: 1 бал – нерівномірний розподіл; 2 бали – відносно рівномірний розподіл; 3 бали – рівномірний розподіл.
7. Ландшафтна репрезентативність, тобто представ-леність у ме режі природно-заповідних територій основних елементів ландшафту певної території. Оцінюється за п’ятибальною шкалою: 1 бал – низька, 2 бали – задовільна, 3 бали – достатня, 4 бали – висока, 5 балів – дуже висока.
8. Характеристика якісного складу природно-заповід-ного фонду певної території. За класифікацією природно-заповідних територій, прийнятій в Україні, виділяється 11 категорій (природні і біосферні заповідники, національні природні та регіональні ландшафтні парки, заказника, пам’ятки природи, заповідні урочища, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки). Оцінка проводиться за кількістю і загальною площею природно-заповідних об’єктів по кожній із категорій.
Використовуючи градацію таблиці 2, провести оцінку значущості мережі ПЗФ території. Результати оцінки значущості природно-заповідної мережі за загальними показниками заносяться до таблиці 3.
Головне завдання природно-заповідного фонду полягає у збереженні природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу у відповідних регіонах для забезпечення сталого розвитку екосистем та підтримання загального екологічного балансу у природному середовищі. Для досягнення даної мети ПЗФ повинен бути максимально екологічно репрезентативним, тобто має відображати екологічні, біогеографічні і ландшафтні особливості природного середовища певного регіону.
Необхідно проаналізувати представленість природно-заповідних об’єктів у системі природного районування.
Оцінити репрезентативність природно-заповідного фонду в системі:
– геоботанічного районування;
– фізико-географічного районування;
– гідрологічного районування;
– агрогрунтового районування;
– зоогеографічного районування.
Результати проведеної оцінки значущості мережі ПЗФ території за загальними показниками зводяться у таблицю 3.
Таблиця 1
Характеристика мережі ПЗФ (назва території за завданням) за загальними показниками
|
№ з/п |
Назва ПЗТ |
Кате-горія |
Статус (ранг) |
Райо Площа ПЗТ, га |
нування |
Адмін. |
Фіз-геогр |
Геобот. |
Агрогр. |
Гідролог. |
Зоогеогр. |
||
|
Назва району |
|||||||||||||
|
Площа Sзаг, га |
|||||||||||||
|
чис. нас., чол. |
|||||||||||||
|
1 |
|||||||||||||
|
2 |
|||||||||||||
|
.. |
|||||||||||||
|
n |
|||||||||||||
|
Всього |
|||||||||||||
|
Характеристика ПЗФ за загальними показниками |
|||||||||||||
|
1 |
Загальна кількість ПЗТ певної території (Nзаг) |
||||||||||||
|
2 |
Загальна площа ПЗФ певної території, (Sпзф) |
||||||||||||
|
3 |
Відсоток заповідності території = Sпзф·100/ Sзаг |
||||||||||||
|
4 |
Відсоток суворої заповідності (S с.з), |
Sс.з = S1 ·100/S заг |
|||||||||||
|
Sс.з = S1·100/Sпзф |
|||||||||||||
|
5 |
Кількість нестійких ПЗТ (N1) |
||||||||||||
|
6 |
Площа віднос но нестійких ПЗТ (S1) |
||||||||||||
|
7 |
Ступінь розчленованості (інсуляризованості) I=(S1/Sпзф + N1/Nзаг )/2 |
||||||||||||
|
8 |
Рівномірність розподілу ПЗФ по певній територї. |
||||||||||||
|
9 |
Ландшафтна репрезентативність |
||||||||||||
|
10 |
Якісний склад ПЗФ |
Таблиця 2
Оцінка природно-заповідного фонду за загальними показниками
|
Оцінка |
Відсоток заповідності |
Індекс інсуляризова-ності |
Якісний склад (кількість категорій) |
|
|
в балах |
описово |
|||
|
1 |
низька |
0 - 2 |
1 - 0,8 |
1 - 2 |
|
2 |
задовільна |
2,01 - 4,0 |
0,8 - 0,61 |
3 - 4 |
|
3 |
достатня |
4,01 - 6,0 |
0,6 - 0,41 |
5 - 7 |
|
4 |
висока |
6,01 – 8,0 |
0,4 - 0,21 |
8 - 9 |
|
5 |
дуже висока |
більше 8,1 |
0,2 - 0 |
10 – 11 |
Таблиця 3
Оцінка значущості мережі ПЗФ території за загальними показниками
|
Назва району |
Відсоток заповідності |
Індекс інсуляризова-ності |
Якісний склад (кількість категорій) |
Середнє значення |
Провести оцінку значущості мережі природно-заповідного фонду за спеціалізованими показниками. Результати занести в таблицю 4.
До спеціалізованих показників оцінки природно-заповідної мережі відносяться їх ботанічна, фауністична, гідрологічна, господарська й інші цінності:
1. Ботанічна значущість ПЗТ оцінюється за такими крите-ріями:
а) флористичні (флористична репрезентативність та унікаль-ність).
б) ценотичні (ценотична репрезентативність та унікальність).
При виборі ділянок для заповідання з метою збереження їх біологічного різноманіття надзвичайно важливим є оцінка флористичного складу даної території, яка може оцінюватись за такими флористичними критеріями:
багатство видів рослин;
таксономічна різноманітність (співвідношення типів, класів, сімейств, родин і, у першу чергу, видів;.
екологічна різноманітність видів рослин;
різноманітність життєвих форм видів рослин;
кількість видів, занесених до Червоної книги України;
кількість видів, занесених до Європейського Червоного Списку, Міжнародних Червоних списків, Бернської конвенції тощо;
кількість видів, занесених до регіональних списків (адміністративних областей);
кількість реліктових та ендемічних видів;
9) кількість видів на межі ареалу
При плануванні мережі ПЗФ бажано, щоб кожна одиниця флористичного районування будь-якого рангу мала хоча б одну репрезентативну для себе ПЗТ, в якій відбивалися б як характерні, типові його риси, так і риси унікальні. При створенні ПЗТ необхідно враховувати наявність не тільки рідкісних але і фонових видів рослин. Флористична репрезентативність та унікальність оцінюється за п’ятибальною шкалою: 1 бал – низька, 2 – задовільна, 3 – достатня, 4 – висока, 5 – дуже висока.
Ценотична репрезентативність та унікальність ПЗТ оцінюється представленістю в регіональній природно-заповідній мережі типових та рідкісних рослин них угруповань (за Зеленою книгою України).
Оцінюється за п'ятибальною шкалою (1 бал – низька, 2 – задовільна, 3 – достатня, 4 – висока, 5 – дуже ви сока).
2. Фауністична репрезентативність та унікальність ПЗТ може оцінюватись:
а) кількістю видів, занесених до Червоної книги України;
б) кількістю регіонально рідкісних видів фауни;
в) біорізноманіттям її тваринного світу;
г) як місце гніз дування та розмноження птахів;
д) як місце нересту цінних порід риб тощо.
Оцінюється за п’ятибальною шкалою: 1 бал – низька, 2 - задовільна, 3 - достатня, 4 - висока, 5 – дуже висока.
3. Гідрологічна цінність ПЗТ оцінюється такими критеріями:
а) водоресурсністю, яка визначається такими параметрами:
- об'ємом водних ресурсів високого якісного складу;
водоохоронним значенням території;
водорегулюючим значенням території;
б) типовістю (репрезентативністю) гідрологічних об'єктів, яка визначається такими параметрами:
- часткою площі гідрологічно-заповідних об'єктів від однотипної площі даного регіону або області:
, %,
де Sг-з - площа гідрологічно-заповідної території (болота, озера), га; Sо - площа однотипної території (боліт, озер) регіону або області, га.
- часткою об'єму водних ресурсів гідрологічно-заповідних територій:
, %
де Vг-з – об'єм водних ресурсів гідрологічно-заповідної території, м3; Vо - об'єм водних ресурсів в даному регіоні або області, м3.
в) рідкісністю та унікальністю гідрологічних явищ
г) наявністю водно-болотних угідь загальнодержавного та
міжнародного значення.
Гідрологічна цінність ПЗТ може оцінюватись за п’ятибальною шкалою: 1 бал – низька, 2 бали – задовільна, 3 бали – достатня, 4 бали – висока, 5 балів – дуже висока.
4. Народногосподарська цінність території визначається запаса ми високоякісної питної води, лікарських рослин, ділової деревини, харчових продуктів, мінеральної води, лікувальної ропи і мулу, а та кож рекреаційними ресурсами. Може оцінюватись за п’ятибальною шкалою: 1 бал – низька, 2 – задовільна, 3 – достатня, 4 – висока, 5 – дуже висока.
Таблиця 4
Оцінка ПЗФ (назва території за завданням) за спеціалізованими показниками
|
Назва ПЗО |
Категорія |
Ранг |
Площа |
Спеціалізовані показники |
|||||
|
бот. знач. |
фаун. знач. |
гідр. цін. |
н-г цін |
сер. знач. |
|||||
|
флор. |
цен. |
||||||||
|
Середнє значення |
Загальна оцінка значущості мережі ПЗФ території природно-заповідного фонду певного району може здійснюватись за сумою балів загальних і спеціалізованих показників: до 2 балів – низька, 2,1 - 4 – задовільна, 4,1 - 6 – достатня, 6,1 - 8 – висока, 8,1 - 10 – дуже висока.
5. Заходи щодо покращення функціонування
територій та об’єктів ПЗФ території
Розробити заходи щодо покращення функціонування територій та об’єктів ПЗФ даної території.
Література