Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Література як вид мистецтва
Література /від. Лат."написане"/ - "мистецтво слова", вона
естетично засвоює світ у художньому слові, її предмет хоч і не
прямо, але неухильно розширюється. В його сферу зараз входять при
родні та суспільні явища, величезні соціальні катаклізми, духовне
життя особистості, її почуття. У різних своїх жанрах література
охоплює цей матеріал через драматичне відтворення дії /драма/ або через епічну озповідь про події, або через ліричне самороз криття внутрішнього світу людини /лірика/. ' .
Гегель відмічав унікальну здатність літератури залучити у свій зміст і думки, і зовнішні форми явищ, а тому не виключати із себе ні високої філософічності, ні природного буття.
Літературу розподіляють на прозу та поезію відносно з типом внутрішньої організації художнього тексту. У межах кожного з різновидів літератури, природно, є більш дрібні форми та жанри. Підставою для їх виділення служить зміст життєвого матеріа лу, який вони охоплюють, їм відповідають такі жанри: нарис, оповідання, повість, роман - у епосі; трагедія, драма, комедія - у драмі; пісня, ліричний вірш - у ліриці.
Слово пов'язується, як правило, у нашій свідомості з уявлен ням про визначення, яке воно передає. Але у літературі слово народжує образ, для цього використовують так звані тропи. Серед них розрізняють епітети, метафори, порівняння, уособлення тощо. Усі ці засоби створюють живу картину дійсності, у якій перед читачем оживають реальні люди з їх життєвими проблемами, думками, пошуками та помилками.
Література на початку своєї історії була виконавчим мистецтвом, тому що існувала тільки в усному вигляді. З виникненням пись менності виконавчі форми словесності не зникли, однак основні лінії її розвитку набули невиконавчого характеру.
Слово - вічний будівник літературного образу. Образність за кладено у самій мовній основі, яка створюється народом, вбирає увесь його досвід, та стає формою мислення. Історичний процес складення мови, який включає до себе переніс схожих рис від явища до явища, наситив його асоціативним баченням світу та підготував до худжнього відображення дійсності. Слово у літоратурному творі гучне, рухоме, мінливе та взиначене у своєму змісті.
Літературний образ відображеє явища у її цілісності, найтонші відтінки мови набирають тут великого значення. Цією особливіс тю, наприклад, є зумовлені труднощі художнього перекладу на іншу мову. Словесна форма літератури дозволяє їй висловити не тільки естетичні, але й суспільно-політичні ідеали, встановити тісний зв’язок з філософією, політикою, мораллю та іншими формами суспільної свідомості.