У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

а обмежена поверхневими нашаруваннями

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 28.12.2024

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 3

ПОБУДОВА ГЕОЛОГІЧНОГО РОЗРІЗУ

Шаром гірських порід називається більш-менш однорідне, відокремлене утворення (або гірська порода), обмежена поверхневими нашаруваннями. Крім терміну “шар”, вживається і термін “пласт”.

Перехід від одного шару до іншого може бути різким або поступовим. В останньому випадку перехід шару до нижче- або вищележачого відбувається при поступовій зміні складу породи. Поверхні, які розмежовують шари або пласти, зазвичай бувають нерівними. Вони називаються поверхнями нашарування. Верхня з них називаеться крівлею шару, а нижня – підошвою. Відстан між крівлею і підошвою шару характеризує його потужність.

Геологічний розріз – це графічне зображення на вертикальній площині умов залягання гірських порід. Геологічний розріз поповнює і уточнює геологічну карту, даючи наочне уявлення про зміну геологічної будови з глибиною. Для складання геологічного розрізу використовуються не лише матеріали наземних спостережень, але й дані бурових свердловин і геофізичних досліджень.

Вертикальний та горизонтальний масштаби розрізів переважно мають відповідати масштабу карти, але в окремих випадках допускається перевищення вертикального масштабу над горизонтальним у декілька разів.

Вихідним матеріалом для побудови розрізу служать дані по кожній свердловині в розрізі: абсолютні відмітки гирла (верхньої точки) та забою (нижньої точки) свердловини, послідовність залягання та потужності пластів гірських порід, абсолютні відмітки рівнів ґрунтових вод.

Для побудови геологічного розрізу попередньо необхідно скласти його топографічну основу, тобто в заданому напрямку побудувати топографічний профіль місцевості.

Відповідно до заданих масштабів вибирають необхідний розмір паперу (можна міліметровий) з таким розрахунком, щоб висота розрізу була приблизно 20-22 см. Далі креслять так званий журнал розрізу. В лівій частині креслення залишають місце для умовних позначень (6-8 см) і будують шкалу абсолютних відміток, яка повинна охопити увесь діапазон відміток (з деяким запасом). Діапазон відміток обчислюється як різниця між максимальною відміткою гирла та мінімальною відміткою вибою свердловини. Відступивши від шкали на 1 - 1,5 см, в відповідному напрямку журналу, де зазначаються відстані між свердловинами, намічають положення першої свердловини. В верхньому рядку ставиться номер свердловини, а в нижніх абсолютні відмітки гирла, вибою і рівня ґрунтових вод. Потім у відповідному масштабі відкладають відстані між сусідніми свердловинами, ставлять їх номер і виписують відповідні відмітки. Після цього за абсолютними відмітками гирла та вибою свердловини, використовуючи шкалу відміток, наносять свердловини на креслення. Діаметр свердловини наносять умовно - шириною 1,0 - 1,5 мм.

На наступному етапі переходять безпосередньо до побудови геологічного розрізу. Для цього біля кожної свердловини будують стратиграфічну колонку шириною 8-10 мм. По вертикалі від гирла свердловини, в масштабі відкладають послідовно товщину (потужність) шарів (пластів). Потім об'єднують розрізні стратиграфічні колонки біля кожної свердловини в єдиний геологічний розріз за такими правилами.

1. Точки, відповідні  гирлам свердловини, з'єднують прямими лініями.

2. Підошви (покрівлі) пластів одних і тих же гірських порід (шарів грунтів), які спостерігаються в сусідніх свердловинах, з'єднують прямими лініями.

3. Якщо той чи інший шар не просліджується в сусідніх свердловинах його виклинюють (зводять нанівець) по середині відстані між  свердловинами (до підошви верхнього шару).

4. Для розмежування двох різних пластів (шарів), які займають в сусідніх свердловинах однакову позицію, проводять розмежувальну лінію і викликають шар на 1/3 відстані від протилежної свердловини таким чином, щоб шари перекривались, причому більш молода за геологічним віком гірська порода повинна перекривати більш стародавню, а не навпаки.

5. Точки вибоїв свердловини з’єднувати не треба, оскільки свердловини не добурюють до підошви нижнього шару.

6. Весь простір між свердловинами заповнюють умовними позначеннями (штриховкою). Нижче забоїв свердловин штриховка заповняється на 1-2 см. Відстань між штриховими лініями 2 мм.

7. Рівні підземних вод з'єднують пунктирами, прямими лініями під кутом так, щоб вони не перетинали водонепроникних гірських порід (водоупорів). На кожній свердловині відмічають глибину залягання рівня підземних вод.

8. Кожний шар грунту або гірської породи нумерують зверху вниз і цифри обводять кружком діаметром 7-8 мм. Відповідно номери проставляють в колонці умовних позначень.

9. Біля кожної свердловини проставляють глибину залягання підошви кожного шару, включаючи і РГВ (WL) від рівня земної поверхні.

Вихідні дані про бурові свердловини приведені в табл. 1 та 2.

Умовні позначення основних типів гірських порід та приклад оформлення геологічного розрізу приведені на рис.

Таблиця 1

Варіант

Номера свердловин у геологічному розрізі

Відстань між свердловинами,  м

1

1 – 4 – 5 – 6

45,0 - 50,0 - 45,0

2

2 – 3 – 7 – 8

50,0 - 60,0 - 40,0

3

3 – 7 – 6 – 12

40,0 - 50,0 - 50,0

4

4 – 6 – 10 – 11

30,0 - 80,0 - 25,0

5

1 – 9 – 10 – 11

65,0 - 35,0 - 40,0

6

6 – 8 – 9 – 12

40,0 - 30,0 - 60,0

7

2 – 7 – 8 – 12

35,0 - 35,0 - 75,0

8

1 – 3 – 5 – 8

60,0 - 45,0 - 45,0

9

1 – 4 – 7 – 8

45,0 - 40,0 - 40,0

10

8 – 10 – 11 – 12

50,0 - 50,0 - 50,0

11

13 – 14 – 15 – 16

40,0 - 75,0 - 35,0

12

17 – 18 – 19 – 20

30,0 - 40,0 - 80,0

13

21 – 22 – 23 – 24

45,0 - 60,0 - 45,0

14

25 – 26 – 27 – 28

20,0 - 60,0 - 65,0

15

29 – 30 – 31 – 32

30,0 - 60,0 - 60,0

16

34 – 35 – 36 – 33

50,0 - 45,0 - 45,0

17

29 – 31 – 32 –30

145,0 - 75,0 - 45,0

18

26 – 27 – 25 – 28

110,0 - 60,0 - 60,0

19

26 – 25 – 28 – 27

75,0 - 60,0 - 75,0

20

16 – 19 – 22 – 25

75,0 - 75,0 - 75,0

21

19 – 17 – 18 – 21

45,0 - 60,0 - 120,0

22

23 – 20 – 21 – 24

47,0 - 80,0 - 150,0

23

29 – 26 – 30 – 27

60,0 - 160,0 - 70,0

24

8 – 6 – 12 – 9

40,0 - 150,0 - 80,0

25

9 – 1 – 10 – 11

60,0 - 55,0 - 130,0

26

11 - 6 – 4 – 10

75,0 - 90,0 - 100,0

27

14 - 16 - 1З – 15

90,0 - 85,0 - 85,0

26

22 – 21 – 24 - 23

85,0 - 80,0 - 70,0

29

7 – 8 – 12 – 2

75,0 - 100,0 - 90,0

30

1 – 10 – 9 – 11

85,0 - 110,0 - 65,0

31

35 – 36 - 34 – 33

100,0 - 100,0 - 100,0

32

18 – 17 – 19 – 21

85,0 - 90,0 - 85,0

33

6 – 9 – 8 – 12

90,0 - 65,0 - 70,0

34

9 – 10 – 11 – 1

120,0 - 70,0 - 60,0

35

12 – 7 – 8 – 3

80,0 - 80,0 - 100,0

36

1 – 10 – 11 – 9

75,0 - 90,0 - 110,0

37

24 – 22 – 23 – 21

80,0 - 80,0 - 80,0

38

17 – 20 – 18 – 19

112,0 - 60,0 -  80,0

39

5 – 8 – 3 – 1

130,0 - 60,0 - 80,0

40

7 – 8 – 2 - 12

80,0 - 75,0 - 90,0

41

6 – 4 – 5 – 1

110,0 - 90,0 - 110,0

42

26 – 27 – 28 – 25

120,0 - 50,0 - 70,0

43

31 – 32 – 30 – 29

80,0 - 75,0 - 130,0

44

16 – 21 – 19 – 22

100,0 - 100,0 - 100,0

45

9 – 11 – 10 – 1

80,0 - 120,0 - 75,0

46

3 – 2 – 7 – 8

90,0 - 100,0 - 90,0

47

32 – 29 – 28 – 27

70,0 – 160,0 – 40,0

48

12 – 3 – 8 – 7

75,0 - 140,0 - 60,0

49

5 – 6 – 4 – 3

50,0 - 120,0 - 90,0

50

13 – 15 – 16 - 14

65,0 - 150,0 - 55,0

При кресленні геологічного розрізу приймати масштаби по варіантах згідно з таблиці 2.

Таблиця 2 – Масштаби для побудови геологічного розрізу

Варіант

1 - 16

17 - 32

33 - 50

Горизонтальний

1:500

1:1000

1:1000

Вертикальний

1:200

1:200

1:200


Таблиця 3 – Дані по варіантах для побудови геологічного розрізу

Грунт

Геохроно- логічний

індекс

Потужність пластів грунтів по бурових свердловинах

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

1

Грунт

QIV

0,5

0,4

-

0,3

0,6

0,5

0,5

0,3

-

0,2

0,5

0,8

2

Насипний грунт

QIV

1,2

-

-

3,5

2,8

1,2

-

-

-

-

-

-

3

Намивний пісок

QIV

-

5,5

0,4

-

-

-

3,6

8,1

-

-

-

4,5

4

Торф

QІІІ-QIV

-

1,6

1

-

-

-

-

-

-

-

-

-

5

Лес

QІІ-QІІІ

10,5

-

-

8,4

-

-

-

-

4,2

8,6

4,5

-

6

Супісок гумусований

QІІ

3,3

-

-

5,4

6,2

5,6

1,2

0,8

1,8

2,5

2,1

-

7

Суглинок

QІ

4,6

0,9

1,5

-

-

1,6

-

1,9

2,4

8,5

0,5

2,7

8

Пісок мілкий

N2

8,4

10,5

6,6

2,1

-

4,3

12,5

8,2

2,6

4,0

4,0

8,3

9

Гравій

N1

1,5

-

-

1,3

-

-

-

-

-

-

2,9

-

10

Пісок крупний

P2

-

11,1

-

5,7

-

-

7,2

-

5,2

-

8,8

7,2

11

Крейда

K2

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

12

Вапняк

K1

-

-

-

-

-

-

-

-

2,0

-

-

-

13

Глина

I3

-

-

10,2

3,1

6,1

2,8

5,0

10,7

5,0

-

-

2,5

14

Каолін

P2

-

-

-

-

-

-

-

-

5,0

3,0

6,3

-

15

Жорства

D1

-

-

-

0,3

4,3

4,0

-

-

-

-

-

-

16

Мергель

S2

-

-

-

-

-

-

-

-

-

3,2

3,0

4,0

17

Граніт

PR

-

-

7,7

-

5,7

10,0

-

-

1,8

-

-

-

Абсолютна відмітка РГВ, м

Абсолютна відмітка гирла свердловини, м

Абсолютна відмітка вибою, м

146,8

146,8

145,7

136,2

149,1

149,6

150,1

150,3

155,0

146,0

154,5

149,7

155,5

153,6

152,2

154,3

157,7

154,8

153,0

158,8

160,4

159,0

155,6

158,7

125,6

123,6

124,8

124,3

132,0

124,8

123,0

128,8

130,4

129,0

123

128,7

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

1

Грунт

QIV

0,7

-

0,8

0,6

0,8

1,1

0,9

-

1

-

0,9

-

2

Насипний грунт

QIV

-

0,9

-

-

-

-

-

0,8

-

1,2

-

0,4

3

Намивний пісок

QIV

3,7

3,9

4,8

5,9

4,2

3,8

5,1

5,5

6,5

5,7

5,6

6,2

4

Торф

QІІІ-QIV

-

4,6

4,7

-

-

-

5

5,4

-

-

-

5

5

Лес

QІІ-QІІІ

4,1

-

-

6

4,8

5,2

-

-

3,7

-

-

-

6

Супісок гумусований

QІІ

2,1

1,8

1,6

1,2

2,4

2

2,6

-

-

5,2

7,2

2,2

7

Суглинок

Q1

4,1

4,6

4,5

4,3

3,9

3,8

3,7

4

5,2

5,5

5,2

4,8

8

Пісок мілкий

N2

-

2,6

5

2,8

4,6

3,5

3,8

2,7

3,1

3

2,8

-

9

Гравій

N1

3,6

14,3

-

2,7

-

-

-

5,4

2,6

1,8

1,7

7,4

10

Пісок крупний

P2

12,3

1,7

13

10,9

3,6

9,4

11,5

3,9

13,6

10

9,6

8,5

11

Крейда

K2

2,3

-

3,1

1,4

-

-

1

-

1,7

4,8

2

1,5

12

Вапняк

K1

-

-

0,1

0,5

0,7

-

0,2

0,4

-

-

-

0,2

13

Глина

I3

-

1

-

3,8

1

1,3

3,1

-

3,6

3,9

-

-

14

Каолін

P2

2,9

2,7

3,4

-

2,7

0,7

0,5

3,9

-

-

4,2

4

15

Жорства

D1

-

-

-

0,9

0,9

2,5

3,8

0,4

0,6

0,8

0,2

3,4

16

Мергель

S2

2,8

-

0,8

3,5

4,1

-

-

-

3,2

3,6

3,9

0,9

17

Граніт

PR

-

2,9

3,3

-

-

4,3

-

3,7

-

-

-

-

Абсолютна відмітка РГВ, м

Абсолютна відмітка гирла свердловини, м

Абсолютна відмітка вибою, м

174,6

173,1

185,5

191,5

193,3

176,1

182,1

190,2

182,5

180

184,3

180

182,2

183,4

196,1

197

194,3

184,6

192,8

193

194

193,1

190,2

192,6

143,6

142,4

151

153,4

160,4

147

151,6

152,3

149,4

147,8

146,9

148,1

 

25

26

27

28

29

30

31

32

33

34

35

36

1

Грунт

QIV

0,7

0,9

-

-

0,5

0,4

-

0,3

-

0,7

1,1

0,9

2

Насипний грунт

QIV

4,9

-

0,5

0,6

-

1,6

-

-

0,7

-

-

-

3

Намивний пісок

QIV

0,9

5,3

-

-

1,2

-

0,4

3

-

3,7

3,8

5,6

4

Торф

QIII-QIV

4,4

3,4

4,6

5

2,1

5,5

1

2

5

-

-

-

5

Лес

QII-QIII

-

0,6

-

-

8,4

-

-

6,9

4,1

4,1

5,2

-

6

Супісок гумусований

QII

4,3

5,7

4,2

4,7

-

-

-

-

2,7

2,1

2

7,2

7

Суглинок

Q1

5,4

3,1

1,4

3,5

3,3

-

-

-

1,5

4,1

3,8

5,2

8

Пісок мілкий

N2

2,6

1

3,3

2,5

4,6

0,9

1,5

5,4

2,5

-

3,5

2,8

9

Гравій

N1

2,8

-

2,6

2,9

-

-

-

1,3

2,9

3,6

-

1,7

10

Пісок крупний

P2

3,9

4,4

-

-

4,

5,5

3

5,7

-

12,3

9,4

9,6

11

Крейда

K2

4,7

2,1

2,2

0,8

-

-

-

0,3

0,8

2,3

-

2,0

12

Вапняк

K1

-

0,2

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

13

Глина

I3

3,1

5,3

4,2

-

4

5

5,3

5,1

-

-

1,3

-

14

Каолін

P2

2,2

-

4,6

3,6

-

-

-

-

3,0

2,9

0,7

4,2

15

Жорства

D1

3

6,2

1,9

2,2

1,9

8,4

8,2

-

2,2

-

2,5

0,5

16

Мергель

S2

-

3,1

5,8

5,6

-

-

-

-

6,2

2,8

-

3,6

17

Граніт

PR

6,9

0,1

0,1

4,2

-

2,7

7

0,1

4,0

-

4,3

-

Абсолютна відмітка РГВ, м

Абсолютна відмітка гирла свердловини, м

Абсолютна відмітка вибою, м

192,3

195,2

193

191,6

177,3

179,5

180

187,6

188,2

187,5

181,2

173,8

198,8

198,2

199,1

197,2

191

183,4

182,2

193,5

198,2

197,5

189,4

180,3

149

158,9

163,7

161,6

160,8

153,4

155,8

163,4

162,6

158,9

151,8

137






1. Производственные отношения
2. Work piece is pointed t one end llowing tht end to be inserted through the die.html
3. Надзор и контроль в области трудовых отношений
4. Болезнь и излечение
5. 12-59 РУННОЕ ПЛАНИРОВАНИЕ В далёкой древности наши предки наблюдая за движением Луны по небу знали что ме
6. Основные средства соответственно их амортизация начисляется на сч
7. 1 Структура психики человека 1.html
8. 8-08 РОЛЬ ЕНДОГЕННИХ ГЕНЕТИЧНО ЗУМОВЛЕНИХ ФАКТОРІВ У РОЗВИТКУ ХРОНІЧНОГО БРОНХІТУ У РОБІТ.html
9. Тюменский государственный университет Филиал в г
10. Рождество для детей подготовительной группы Использованные технологии Коррекция речи и д
11. Реферат- Электронная аппаратура - полезная и опасная
12. Теоретичні дискусії з приводу звязку між інфляцією та грошовою пропозицією в сучасності та ретроспективі
13. Розробка програмної моделі та моделювання високоточної компютерної системи
14. Лабораторная работа 3 Работа с электронными каталогами и электронными библиотеками 2 часа Цель- н
15. тематики Бубилева Елена Владимировна 20122013 уч
16. тема- 11 ВОЗБУЖДЕНИЕ УГОЛОВНОГО ДЕЛА
17. Метод бухгалтерского учёта- документация инвентаризация счета и двойная запись Курсовая работ
18. 512.122093 СЫПАТАЙ ЄЛІБЕК~ЛЫНЫЊ ~МІРБАЯНЫ МЕН К~РЕСКЕРЛІК ЌЫЗМЕТІ С.html
19. Хронология исторических событий в России XIII-XV вв
20. История возникновения и эволюция теории предпринимательства.html

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе